Греко-католицька богословська академія у Львові: археологічні студії (1929–1939)
Розглянуто діяльність Греко-католицької богословської академії у Львові у галузі археології, яка поряд з Львівським університетом, Науковим товариством імені Шевченка та низкою музеїв зайняла помітне місце у розвитку археологічної науки у міжвоєнний період. Й. Сліпий та А. Шептицький відразу після...
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2019
|
| Schriftenreihe: | Сіверщина в історії України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180956 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Греко-католицька богословська академія у Львові: археологічні студії (1929–1939) / Н.М. Булик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 317-323. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-180956 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1809562021-10-26T01:26:02Z Греко-католицька богословська академія у Львові: археологічні студії (1929–1939) Булик, Н.М. Нова історія Розглянуто діяльність Греко-католицької богословської академії у Львові у галузі археології, яка поряд з Львівським університетом, Науковим товариством імені Шевченка та низкою музеїв зайняла помітне місце у розвитку археологічної науки у міжвоєнний період. Й. Сліпий та А. Шептицький відразу після заснування академії ввели до навчальних програм біблійну, християнську і церковну археологію. В скорому часі цей перелік доповнився курсом «Археологія України». Свідченням того, що археології відводилось далеко не останнє місце, було запрошення на роботу Ярослава Пастернака. Він підготував лекційні курси з археології Палестини, а згодом приступив до розробки спеціального курсу з української археології спеціально для майбутніх священиків. У 1932 р. світ побачила його «Коротка археологія західноукраїнських земель», яка було написана як підручник для студентів-богословів. Окремою сторінкою у діяльності Богословської академії була організація т. зв. археологічних екскурсій, під час яких студенти мали змогу брати участь у археологічних розкопках під керівництвом Ярослава Пастернака. В такий спосіб вони знайомилися з пам’ятками, щоб в майбутньому зберегти від нищення нашу минувшину, долучалися до формування археологічної збірки музею, а керівництво академії фінансово підтримувало наукові дослідження на низці археологічних пам’яток. Рассмотрена деятельность в сфере археологии Греко-католической богословской академии во Львове, которая наряду с Львовским университетом, Научным обществом имени Шевченко и рядом музеев заняла важное место в развитии археологической науки в межвоенный период. И. Слепой и А. Шептицкий сразу после основания академии ввели в учебные программы библейскую, христианскую и церковную археологию. В скором времени этот список был дополнен курсом «Археология Украины». Свидетельством того, что археологии отводилось далеко не последнее место, было приглашение на работу Ярослава Пастернака. Ученый подготовил лекционные курсы по археологии Палестины, а затем приступил к разработке специального курса по украинской археологии специально для будущих священников. В 1932 г. свет увидела его «Краткая археология западно-украинских земель», которая была написана как учебник для студентов-богословов. Отдельной страницей в деятельности Богословской академии была организация т. н. археологических экскурсий, во время которых студенты имели возможность участвовать в археологических раскопках под руководством Ярослава Пастернака. Таким образом они знакомились с памятниками археологии, чтобы в будущем сохранить от уничтожения наше наследие, принимали участие в формировании археологической коллекции музея, а руководство академии финансово поддерживало научные исследования на ряде археологических памятников. Activities of the Lviv Greek-Catholic Theological Academy in the field of archeology, which, along with the Lviv University, Shevchenko Scientific Society and a number of museums, have taken an important place in the development of archaeological science during interwar period is analyzed at the article. I. Slipyj and A. Sheptytsky immediately after foundation of the Academy introduced biblical, Christian and church archeology into educational programs. In the nearest future, this list was complemented by the academic course «Archeology of Ukraine». An invitation of Yaroslav Pasternak to work was good indication of the fact that archeology was far from the last place in the Academy. The archaeologist has prepared lectures on the archeology of Palestine, and later began to develop special academic course dedicated to Ukrainian archeology, specifically for future priests. In 1932, «Brief Archeology of the Western Ukrainian lands» was published. It was written as a textbook for students-theologians. Organization of so-called archaeological excursions, during which students were able to participate in archaeological excavations, led byYaroslav Pasternak, was a specific page in activity of the Theological Academy. In this way, they had possibility to get an idea about sites, in order to protect our historical heritage in the future, to join the formation of archaeological collection of the museum, and the direction of the Academy financially supported scientific research on a number of archaeological sites. 2019 Article Греко-католицька богословська академія у Львові: археологічні студії (1929–1939) / Н.М. Булик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 317-323. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180956 [257:378:902](477.83-25)«1929/1939» uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нова історія Нова історія |
| spellingShingle |
Нова історія Нова історія Булик, Н.М. Греко-католицька богословська академія у Львові: археологічні студії (1929–1939) Сіверщина в історії України |
| description |
Розглянуто діяльність Греко-католицької богословської академії у Львові у галузі археології, яка поряд з Львівським університетом, Науковим товариством імені Шевченка та низкою музеїв
зайняла помітне місце у розвитку археологічної науки у міжвоєнний період. Й. Сліпий та А. Шептицький відразу після заснування академії ввели до навчальних програм біблійну, християнську
і церковну археологію. В скорому часі цей перелік доповнився курсом «Археологія України». Свідченням того, що археології відводилось далеко не останнє місце, було запрошення на роботу Ярослава
Пастернака. Він підготував лекційні курси з археології Палестини,
а згодом приступив до розробки спеціального курсу з української
археології спеціально для майбутніх священиків. У 1932 р. світ побачила його «Коротка археологія західноукраїнських земель», яка
було написана як підручник для студентів-богословів.
Окремою сторінкою у діяльності Богословської академії була
організація т. зв. археологічних екскурсій, під час яких студенти
мали змогу брати участь у археологічних розкопках під керівництвом Ярослава Пастернака. В такий спосіб вони знайомилися з
пам’ятками, щоб в майбутньому зберегти від нищення нашу минувшину, долучалися до формування археологічної збірки музею, а
керівництво академії фінансово підтримувало наукові дослідження на низці археологічних пам’яток. |
| format |
Article |
| author |
Булик, Н.М. |
| author_facet |
Булик, Н.М. |
| author_sort |
Булик, Н.М. |
| title |
Греко-католицька богословська академія у Львові: археологічні студії (1929–1939) |
| title_short |
Греко-католицька богословська академія у Львові: археологічні студії (1929–1939) |
| title_full |
Греко-католицька богословська академія у Львові: археологічні студії (1929–1939) |
| title_fullStr |
Греко-католицька богословська академія у Львові: археологічні студії (1929–1939) |
| title_full_unstemmed |
Греко-католицька богословська академія у Львові: археологічні студії (1929–1939) |
| title_sort |
греко-католицька богословська академія у львові: археологічні студії (1929–1939) |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Нова історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180956 |
| citation_txt |
Греко-католицька богословська академія у Львові: археологічні студії (1929–1939) / Н.М. Булик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 317-323. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT buliknm grekokatolicʹkabogoslovsʹkaakademíâulʹvovíarheologíčnístudíí19291939 |
| first_indexed |
2025-07-15T21:24:14Z |
| last_indexed |
2025-07-15T21:24:14Z |
| _version_ |
1837749672781807616 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
317
атеїзму і підривом існуючих церков, у тому числі шля-
хом їх розколу. Ліквідуючи церковні громади і знищую-
чи храми, більшовицько-радянське керівництво не мог-
ло знищити релігійного світогляду, особливо дорослого
населення. Більш успішним виявилося насадження «на-
укового атеїзму» серед молоді та дітей. Влада заклика-
ла розгорнути масову атеїстичну пропаганду, зображу-
ючи релігію як марновірство й забобонність, намагалася
проводити масовий збір підписів про закриття церков,
організовувати перепідготовку вчителів із метою удо-
сконалення їхньої антирелігійної роботи тощо. Дискри-
мінація духовенства та утиски з боку владних структур
призвели до того, що багато священиків зрікалися ду-
ховного сану. Якщо упродовж 1927–1928 рр. зріклося
179 осіб, то у 1929–1930 рр. – 2000 осіб [11].
Проти священнослужителів використовувалися всі
форми соціального тиску: юридична безправність, ма-
теріальна залежність, моральне знущання, притягнення
до кримінальної відповідальності, фізичне знищення. У
результаті на середину 1930-х рр. духовенство, як соці-
альна категорія, практично зникло.
Нищення матеріальної бази церков, закриття, руйну-
вання чи використання не за призначенням храмів, вилу-
чення культових предметів та церковної атрибутики про-
водилося масово і з порушенням чинного законодавства.
Такі дії наносили велику шкоду пам’яткам церковної ар-
хітектури, позбавляли віруючих можливості задовольня-
ти свої релігійні потреби, примушували приховувати ре-
лігійні почуття, робили неможливим передачу релігійних
традицій підростаючому поколінню.
ПОСИЛАННЯ
1. Білокінь С. Масовий терор як засіб державного управління
в СРСР (1917–1941 рр.). – К., 1999. – 448 с.
2. Білас І.Г. Репресійнокаральна система в Україні. 1917–1953,
кн. 1–2. – К., 1994. – 432 с.
3. Бенько О.П. Державно-правові аспекти політичного терору
в Україні (1917–1953). – К., 1994. – 25 с.
4. Чисніков В.М. Секретарі, наркоми, міністри внутрішніх справ
України. – К., 1996. – 24 с.
5. Буняк О. Матеріали Національного музею історії України
про антирелігійну політику в Україні 1920–1930-х рр. // Історія
та сучасні виклики непокараних злочинів радянського тоталіта-
ризму проти церкви: Матеріали Міжнародної науково-практич-
ної конференції. – К., 2015. – С. 71–78.
6. Верига В. Конфіскація церковних цінностей в Україні в
1922. – К., 1996. – С. 71.
7. Ісіченко І. Історія христової церкви в Україні. – Х., 2008. – С. 289.
8. Енциклопедія Українознавства. – Т. 5. – С. 1733.
9. В. Золотарьов Начальницький склад НКВС УСРР у середи-
ні 30-х рр. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.
sbu.gov.ua/pdf/02_2001/326.pdf.
10. Центральний державний архів вищих органів влади Укра-
їни, ф 5., оп. 3., спр. 288, арк. 1–33.
11. Мартирологія Українських Церков: У 4-х тт. Т. I – Торон-
то-Балтимор, 1987 – С. 1031.
12. Історія релігії в Україні. – К., 1999. – С. 51.
Шишкина Ю.А. Антирелигиозная политика на
Глуховщине в 20–30-х гг. XX в.: переписка НКВД с
Административным отделом Глуховского Окрисполкома
В статье исследуются материалы Народного комиссариата
внутренних дел Украинской ССР, а именно переписка с Админи-
стративным отделом Глуховского Окрисполкома по вопросам рели-
гиозных организаций, освещаются общегосударственные процессы
антирелигиозной политики на региональном уровне, в частности
на Глуховщине в 20-30-х гг. XX в.
Ключевые слова: НКВД УССР, молитвенный дом, религиозная
организация, религиозные нужды, культовое имущество.
Shyshkina Yu.A. Anti-religious policy in Hlukhivshchi-
na in the 20–30s. XX century: сorrespondence of the NKVD
with the Administrative department of the Hlukhiv district
executive committee
The article examines the materials of the People’s Commissariat
of Internal Aff airs of the Ukrainian SSR, namely the correspondence
with the Administrative department of the Hlukhiv district executive
committee on religious organizations, highlights national processes of
anti-religious policy at the regional level, in particular in Hlukhivshchina
in the 20-30s of the XX century.
Key words: NKVD of the Ukrainian SSR, prayer house, religious
organization, religious needs, religious property.
24.03.2019 р.j
УДК [257:378:902](477.83-25)«1929/1939»
Н.М. Булик
ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА БОГОСЛОВСЬКА
АКАДЕМІЯ У ЛЬВОВІ:
АРХЕОЛОГІЧНІ СТУДІЇ (1929–1939)
Розглянуто діяльність Греко-католицької богословської ака-
демії у Львові у галузі археології, яка поряд з Львівським універси-
тетом, Науковим товариством імені Шевченка та низкою музеїв
зайняла помітне місце у розвитку археологічної науки у міжвоєн-
ний період. Й. Сліпий та А. Шептицький відразу після заснуван-
ня академії ввели до навчальних програм біблійну, християнську
і церковну археологію. В скорому часі цей перелік доповнився кур-
сом «Археологія України». Свідченням того, що археології відводи-
лось далеко не останнє місце, було запрошення на роботу Ярослава
Пастернака. Він підготував лекційні курси з археології Палестини,
а згодом приступив до розробки спеціального курсу з української
археології спеціально для майбутніх священиків. У 1932 р. світ по-
бачила його «Коротка археологія західноукраїнських земель», яка
було написана як підручник для студентів-богословів.
Окремою сторінкою у діяльності Богословської академії була
організація т. зв. археологічних екскурсій, під час яких студенти
мали змогу брати участь у археологічних розкопках під керівниц-
твом Ярослава Пастернака. В такий спосіб вони знайомилися з
пам’ятками, щоб в майбутньому зберегти від нищення нашу ми-
нувшину, долучалися до формування археологічної збірки музею, а
керівництво академії фінансово підтримувало наукові досліджен-
ня на низці археологічних пам’яток.
Ключові слова: біблійна археологія, Ярослав Пастернак, по-
льові дослідження, Богословська академія у Львові.
Археологічний Львів міжвоєнного часу представлений
двома установами – Науковим товариством імені Шев-
ченка, яке творило українську археологію, та Львівським
університетом, який був польським, а з археологів-укра-
їнців у ньому працювали Маркіян Смішко та Іван Стар-
чук. Навколо цих двох осередків зосереджувала свою ді-
яльність ціла когорта археологів, які проводили польові
дослідження на теренах заходу України, опрацьовували
археологічний матеріал, формували музейні збірки, бра-
ли участь у наукових форумах тощо.
Поряд з Львівським університетом та НТШ, археоло-
гія розвивалася у кількох львівських музеях, а з часу за-
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
318
провадження пам’яткоохоронного законодавства, лекціях
Я. Пастернака, його наукових подорожах тощо. Власне ви-
світлення цих питань і ставить собі за мету авторка статті.
Греко-католицька богословська академія заснована
28 лютого 1928 р., коли було затверджено статути устано-
ви та призначено ректором Йосифа Сліпого (1892–1984).
Однак, урочисте відкриття академії відбулося лише через
півтора року – 6 жовтня 1929 р. Навчання проводилося на
двох факультетах – богословському (з 1928 р.) та філософ-
ському (1930 р.). Як згадував М. Чубатий, «ректор о. Слі-
пий подбав про стягнення якнайбільше поважних наукових
сил не тільки з-поміж духовних, але також і світських. Ок-
рім богословських предметів викладалися в Академії такі
світські предмети: Історія Мистецтва (проф. Залозець-
кий), археологія (д-р Пастернак), антропологія (д-р Ра-
ковський), філологія (д-р Чехович), основи права (д-р Надра-
ґа)» [23, с. 132]. Основними були теологічні курси. Однак,
окрім них, до навчального процесу на філософському фа-
культеті широко впроваджувалися антропологія, етика,
історія мистецтва, математика, мови, а також археоло-
гія. Звичайно, що археологія не була провідною навчаль-
ною дисципліною в академії, проте, митрополит А. Шеп-
тицький і Й. Сліпий під час паломницьких подорожей до
Палестини переконалися у тому, що вивчення біблійної
археології має беззаперечне значення для поглиблення
знань студентів-богословів зі Святого Письма, і постави-
ли викладання біблійної, християнської і церковної ар-
хеології на доволі високий рівень [5, с. 116].
Як згадано вище, для викладання археології було за-
прошено відомого українського вченого Ярослава Пастер-
нака (рис. 1), який в цьому часі повернувся з Чехії і роз-
починав роботу в українських установах. Відразу після
повергнення з Праги Я. Пастернак тісно спілкувався з
А. Шептицьким, брав участь у різноманітних заходах, ор-
ганізованих митрополитом (рис. 2). В Богословській ака-
демії археолог працював до 1939 р., спочатку як доцент
(1932–1935), а у 1935–1939 рр. –
надзвичайний професор. Початко-
во він читав два курси: «Біблійна
археологія» і «Археологія Палести-
ни». Для них було розроблено ілю-
стративний матеріал, почерпнутий
з найновіших досліджень археоло-
гів [18, с. 4]. Частина ілюстрацій з
археології Палестини зберігається
у архіві відділу археології Інституту
українознавства ім. І. Крип’якеви-
ча НАН України (рис. 3) [13]. В цей
час, коли Я. Пастернак читав курс
«Археологія Палестини», на сто-
рінках «Діла» з’явилося кілька за-
міток його авторства, присвячених
цим питанням [16, с. 2]. Дуже скоро
Я. Пастернак до навчальних про-
грам академії ввів цикл узагальню-
Рис. 1. Ярослав Пастернак. Фото 1927 р. Прага
Рис. 2. Митрополит Андрій Шептицький та Ярослав Пастернак (сидить другий справа)
серед української інтелігенції на відкритті виставки Школи Олекси Новаківського.
25 жовтня 1928 р. (за: Матковський І.)
снування Богословської академії ця установа також віді-
грала помітну роль у формуванні української археології.
Історія Богословської академії висвітлена у низці на-
укових праць [22; 7]. Дослідники також торкалися окре-
мих аспектів наукових досліджень у стінах академії, в
тому числі й археології [4; 5]. Однак, чимало цікавих мо-
ментів залишилися поза увагою. Зокрема, доцільно де-
тальніше зупинитися на археологічних студіях, ініційо-
ваних керівництвом Богословської академії, у контексті
ISSN 2218-4805
319
ючих лекцій «Археологія України», а згодом розробив їх
на курси: «Культура залізної доби на Україні», «Археоло-
гія України в першому тисячолітті по Христу» та «Архео-
логія Галичини до Христа». Наприклад, у 1933/34 навчаль-
ному році Я. Пастернак читав курси «Культура залізної
доби на Україні» та «Археологія Палестини», а відомий
палеолітознавець Ю. Полянський – «Основи антрополо-
гії» [3, с. 3]. Щоб належним чином забезпечити підготов-
ку студентів-богословів у галузі археології, Я. Пастернак
написав підручник «Коротка археологія західноукраїн-
ських земель» (1932), що вийшов у кількох частинах жур-
налу «Богословія», а згодом окремою книжкою. Цей під-
ручник призначався не лише для студентів академії, а й
священиків Галичини [21].
Я. Пастернак був членом історико-правничої секції Бо-
гословського наукового товариства (1923–1939), де брав
участь у засіданнях та читав лекції «Святе письмо в світлі
найновіших археологічних розкопів» [11, с. 114].
Дослідник дуже чітко розумів необхідність викла-
дання археології саме майбутнім священикам. «Май-
же весь археольогічний матеріял добувають на селі, тому
обовязок повчити селян-добувачів про його значіння та
вартість для нашої історії та культури; цей обовязок
лежить майже виключно на сільській інтелігенції як го-
ловнім виховнім чиннику народа. У першу чергу свяще-
ник та учитель можуть це зробити. Одначе вони мусять
перш за все самі цього навчитися і це зрозуміти. І тут
причина факту, що вже отеє третій шкільний рік йдуть
виклади з археольогії України та Палестини у програмі
викладів на фільософічнім виділі Богословської Академії
у Львові», – писав археолог на сторінка «Діла» [18, с. 4].
За три роки зі стін академії вийшло 90 випускників, які
прослухали курс археології, виїжджали на археологіч-
ні пам’ятки і розуміли значення старовини для історії,
що було предметом особливої гордості Я. Пастернака.
Ректор Й. Сліпий високо оцінював наукову діяльність
Я. Пастернака, як і значення археології загалом. Підтвер-
дженням цього було двотижневе відрядження Я. Пастер-
нака до музеїв Європи, ініційоване та повністю фінан-
соване Богословською академією. Це відрядження мало
на меті ознайомитися з аналогіями до знахідок, виявле-
них під час розкопок на теренах заходу України. По по-
верненні Я. Пастернак дуже детально на сторінках га-
зети «Діло» описав свої враження з наукової подорожі,
зокрема, вчений відзначав: «ше сьогодні, коли хто хоче
докладно перестудіювати прим, праісторію якого краю
бувшої австрійської імперії, той після праці у краевих му-
зеях мусить ще їхати до Відня. Ціль такої моєї подорожі,
центральна археольогічиа збірка, е там у Природничо-іс-
торичному Музею. Вона приміщена тільки у трьох вели-
ких салях. Не дорівнуе проте виставовою поверхнею хоч би
праським археольогічним збіркам, але так переповнена, що
при більше прозорому приміщенні заповнила би ще може
вдруге стільки місця. Найбільшою її атракцією є велика
збірка памяток із світової слави погребища у Гальшта-
ті, яке надало назву цілій старшій фазі залізної доби у се-
редущій Европі» [17, с. 5]. Ця подорож була доволі резуль-
тативною. Серед документів Я. Пастернака збереглися
світлини з цієї подорожі (рис. 4–5). Дослідник знайшов
серед експонатів з пам’ятки Гальштат, яка дала назву ці-
лій археологічній культурі, майже абсолютні керамічні
відповідники до посуду з Янчина [19, с. 174].
Окрім теоретичних викладів та наукових розробок,
дуже важливою частиною роботи Я. Пастернака в ака-
демії було залучення студентів «з рискалем у руці» до
польових робіт. «Одначе наука археологія в Богословській
академії не є лише теоретична. Згідно з новочасними на-
прямками в науці мусить вона бути й оглядова, практична,
і маючи це на увазі, відбувається що року научні екскурсії
студентів Академії для розкопів у терені. Тим набирають
вони практичного знання для кращого зрозуміння викла-
дів та для успішної майбутньої праці в терені, коли дойде
потреба негайно рятувати відкриту… пам’ятку», – писав
археолог [19, с. 165]. Керівництво закладу започаткувало і
фінансово підтримувало т. зв. археологічні екскурсії, які
були організовані як повноцінні археологічні експеди-
ції. Вони відбувалися щороку і супроводжувалися нез-
начними за обсягом розкопками. На кожні такі розкопки
чи розвідки Я. Пастернак мусив отримати дозвіл від кон-
серватора. Український археолог зустрічався з численни-
ми перешкодами з боку влади. Щоб отримати право на
професійну діяльність, він змушений був здавати знач-
Рис. 3. Ілюстрація до курсу «Археологія Палестини».
НА ВА ІУ НАН України
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
320
найкращим прикладом усіх бюрократичних перипетій, з
якими довелося зіштовхнутися досліднику. Короткі дво-
денні роботи супроводжувалися величезною кількістю
приписів. Я. Пастернак змушений був повідомляти про
початок робіт, надсилати детальні звіти і навіть вказува-
ти, хто братиме участь у його експедиції. Про всі роботи
інформовано консерватора в особі др. Збіґнєва Горнун-
ґа1 [8, арк. 92]. Я. Пастернак відразу привернув увагу ко-
менданта місцевої поліції, який написав дуже детальний
донос Бібрському старості Бернатовічу, у якому зазначав,
що «дня 3.10.1933 проводив в селі Залісці професор археоло-
гії зі Львова Юзеф2 Пастернак зі Львова дослідження камін-
ня спаленого вулканом на землях Теодора Шведа сина Ан-
тона і Івана Яремка сина Василя. Він відкопав два горщики
старого походження, які мають мати історичне значен-
ня, які забрав до Львова. Пастернак обіцяв повернутися за
Залісець з метою дальших пошуків. Згадуваний мав дозвіл
від Воєводського уряду на проведення досліджень на цілій
території Львівського воєводства. Дозвіл дійсний до груд-
ня 1934 р.». Бернатовіч 18 жовтня 1933 р. інформував про
цей приїзд воєводське управління у Львові [8, арк. 121].
На окрему увагу заслуговують розкопки Я. Пастернака
у підземеллях церкви св. Юрія у Львові, які розпочалися у
червні 1932 р. Результати досліджень автор опублікував у
детальному звіті на сторінках журналу «Богословія» [14,
с. 312–315]. В ході розкопок Я. Пастернак відкрив сім по-
ховань, зокрема, гріб священика, дитяче поховання, гріб
з скелетом без голови, поховання єпископа, поховання
С. Сембаровича та домовину Н. Шептицького, і склав де-
тальний план розкопу [14, с 313].
Розкопки на святоюрській горі викликали неабиякий
резонанс серед населення. Для того, щоб вдовольни-
ти цікавість, у вересні 1933 р. було скликано прес-кон-
ференцію, на яку запросили провідні львівські часопи-
си («Діло», «Новий Час», «Нова Зоря», «Мета», «Неділя»,
«Свобода» та ін.) [2, с. 2–3]. Я. Пастернак представив ре-
зультати розкопок. Він відзначав, що «всі археольогічні
розкопки на території св. Юра веде він на власний кошт
Ексцеленції Митрополита, який не жаліє видатків на те,
та як великий меценат нашої науки і мистецтва дає й на-
шій церковній археольогії одиноку тепер і найкращу змо-
гу нинішними святоюрськими дослідами додержувати од-
ного кроку з анальогічними, модерними тепер дослідами у
інших народів культурного світа» [2, с. 3]. Археолог роз-
повів про основні результати досліджень і висновки, на
які наштовхнули ці роботи, зокрема, він акцентував, що
«цього року найшов д-р Пастернак під підлогою притво-
ру катедри головну абсиду храму з XIV ст. з прибудівкою
невідомого призначення на зовні, а на підставі одного
1. Збіґнєв Горнунґ (1903–1981) – історик мистецтва. В
1929 р. після захисту докторату отримав посаду Округового
консерватора памʼяток у Львові, яку займав до 1939 р. У 1946 р.
виїхав до Польщі, де отримав керівну посаду в Центральному
офісі інвентаризації памʼяток при Міністерстві культури і
мистецтва. Після габілітації у 1949 р. працював професором у
Вроцлавському та Торунському університетах.
2. Тут представник поліції неправильно подав ім’я археолога.
Рис. 4. Фрагмент експозиції музею у Берліні.
Фото Я. Пастернака. НА ВА ІУ НАН України
но більше звітів і розписок, аніж інші дослідники, однак,
це його не зупиняло, і він доволі активно проводив до-
слідження в терені [дет. див. 1].
Одна з перших експедицій Я. Пастернака зі слухача-
ми академії відбулася восени 1932 р. до с. Деліїв на Тов-
маччині, де об’єктом дослідження став цвинтар підпли-
тових поховань XV ст. В ході проведених польових робіт
Я. Пастернак підтвердив гіпотезу, що так звані підпли-
тові гроби княжої доби, де надгробна плита є присипана
землею, вживали до XV ст., після того нагробні плити вже
не присипали землею та робили на них написи [18, с. 4].
Наступна експедиція була споряджена до с. Залісці
Бібрецького повіту з метою провести рятівні розкопки
на селищі липицької культури. 3–4 жовтня 1933 р. Ярос-
лав Пастернак зі слухачами Богословської академії про-
вів попередні розкопки на поселенні та могильнику III–
IV ст. н.е. у Залісцях (рис. 6). Ця експедиція була чи не
Рис. 5. Посуд з експозиції музею у Бухаресті.
Фото Я. Пастернака. НА ВА ІУ НАН України
ISSN 2218-4805
321
філяру колишньої престольної частини останок фрески
XV–XVI ст., чим вповні потверджується факт, що там,
де сьогодні вхід до катедри, був колись її головний ві-
втар… Розкопками потверджено також устну традицію,
що св. Юр побудований на скалі» [2, с. 3].
Наступна коротенька експедиція зі слухачами Бого-
словської академії зафіксована під 26 жовтня до Остало-
вич і Янчина Перемишлянського повіту (рис. 7). В Оста-
ловичах Я. Пастернак розкопав «два підплитові поховання
пізньої епохи городищ» [8, арк. 129]. В ході досліджень курга-
ну с. Янчин «27.10 в Янчині пов. Перемишляни на фільварку
«Яблунів» гальштатську скелетову могилу з двома скелета-
ми та двома глиняними посудинами» [8, арк. 129; 18, с. 4].
В похованні знаходились чоловічий і жіночий випросту-
вані скелети, розміщені на долівці на незначній відстані
один від одного. Біля чоловічого скелета стояв глиняний
півкулястий черпак, нижня частина якого була прикра-
шена канелюрами. Форма посудини, а найбільше висту-
паюче вушко над його вінцями дали підстави Я. Пастер-
наку віднести пам’ятку до гальштатської доби та датувати
800–300 рр. до н. е. (рис. 8) [19, с. 172]. Звіт про роботи було
надіслано до Тернопільського і Львівського воєводств.
При Богословській академії у 1931 р. засновано му-
зей, який служив для наочного навчання студентів. «Ар-
хеольогічний матеріал, добутий фінансованими через
Богословську Академію екскурсіями зберігається у ново-
заложенім музею як показовий матеріал до викладів та
засновок необхідного при високошкільній катедрі архео-
льогічного кабінету», – писав Я. Пастернак [18, с. 4]. Ок-
рім археології, музей збирав ікони, пам’ятки мистецтва,
речі церковного вжитку. Збірки містилися у двох кім-
натах, трьох коридорах і сходовій клітці через три по-
верхи. Дрібніші експонати демонструвались у заскле-
них габльотах. Охоронцем був колишній співробітник
Національного Музею Михайло Драґан [6, с. 1].
М. Драган також брав участь у археологічних дослі-
дженнях, які збагачували музей. Прикладом цього слу-
жать розкопки в с. Побережжя неподалік Єзуполя на
Станіславівщині, проведені в середині червня 1935 р.
Рис. 6. Інформація консерватору про розкопки в Залісцях
коло Бібрки. ЛННБ ім. В. Стефаника
Рис. 7. Повідомлення консерватору про розкопки
в Янсині та Осталовичах Перемишлянського повіту.
ЛННБ ім. В. Стефаника
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
322
за участю Я. Пастернака. Інформацію про споруду круг-
лої форми, що потребувала досліджень, М. Драган отри-
мав ще у 1928 р., однак, тільки в середині 1935 р. вдалося
провести ці дослідження за фінансової підтримки рек-
тора Й. Сліпого. В ході досліджень відкрито фундамен-
ти ротонди з тесаного каменю, яку в місцевих переказах
вважали за монастир св. Бориса і Гліба, зруйнований та-
тарами. Під час перших досліджень вдалося розкопати
головну наву. Розкопки вівтарної частини дослідники
змушені були відкласти до осені, коли буде зібрано уро-
жай з поля. М. Драган датував пам’ятку ХІІІ ст. Внаслідок
цих розкопок музей Богословської академії поповнив-
ся цікавими фрагментами різьбленого каміння [20, с. 1].
Археологічні дослідження вносили різноманіття у жит-
тя академії. Студенти залюбки брали участь у розкопках.
Траплялися випадки, що вони залишали свого роду що-
денники з таких подорожей на сторінках львівської пері-
одики. Для прикладу наведемо конспект студента Д. Ми-
китюка із заняття з польової археології під керівництвом
професора Я. Пастернака на місці літописного міста Ще-
котин на Глинському городищі біля Жовкви, опублікова-
ний у часописі «Мета» [12]. Йдеться про розвідкове шур-
фування на городищі Щекотин Жовківського повіту, яке
провів Я. Пастернак зі студентами Богословської академії
упродовж 30 жовтня – 3 листопада [9, арк. 82]. У результа-
ті досліджень виявлено залишки наземного житла з фра-
гментами гончарного посуду, скляних браслетів та бойо-
ву сокиру XIV ст. Пам’ятку археолог датував XIII–XIV ст.
Одні з останніх робіт Я. Пастернака зі студентами-бо-
гословами відбулися у 1938 р. Й. Сліпий зініціював роз-
копки крипти під церквою Святого Духа. В ході дослі-
джень під головним престолом виявлено поховання
ченців-домініканців. З цього приводу Я. Пастернак від-
значав: «Колись престіл був висунений значно до переду,
а у пресвітерії був лише хор – місце для монашок під час
богослужінь. Під таким хором можна було ховати небіж-
чиків. Зовсім аналогічний випадок спостерігав, просліджу-
ючи 19.V.1933 крипту під нинішньою українською парохі-
альною церквою у Белзі» [15, с. 158–160].
Підводячи підсумки, необхідно відзначити, що упро-
довж 1929–1939 років академія розвивалася як повно-
цінний науковий і навчальний осередок, далеко не ос-
таннє місце в якому займала археологія. Свідченням
цього є розкопки на низці археологічних пам’яток, ді-
яльність музею, участь у з’їздах та конференціях, а та-
кож численні публікації Я. Пастернака на археологічну
тематику у часописах. Подальшому розвитку наукових
досліджень у Богословській академії у Львові на пере-
шкоді стала Друга світова війна.
ПОСИЛАННЯ
1. Булик Н. Археологія і влада: діяльність археологів Науко-
вого товариства імені Шевченка в контексті памʼяткоохоронної
реформи 1928 року / Н. Булик // Матеріали і дослідження з архе-
ології Прикарпаття і Волині. – Львів, 2017. – Вип. 21. – С. 258–284.
2. Віднова архикатедрального собору св. Юра // Діло. – № 237.
– 10 вересня 1933. – С. 2–3.
3. Вісти з гр.-кат. богословської академії у Львові // Діло. –
№ 330. – 14 грудня 1933. – С. 2–3.
4. Гайковський М. Українська греко-католицька церква в часи
митрополитування Андрея Шептицького / М. Гайковський // Ки-
ївська церква. – 2001. – № 2–3. – С. 32–46.
5. Гоян І., Коваль І. Світ археологічних зацікавлень кардина-
ла Йосифа Сліпого / І. Гоян, І. Коваль // Етнос і культура. Часопис
Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефа-
ника: збірник науково-теоретичних статей. – Івано-Франківськ,
2014. – № 10/11 за (2013–2014). – С. 115–123.
6. Другий з’їзд українських музеольоґів // Діло. – № 176. – 9
липня 1933. – С. 1–2.
7. Коваль І., Пахолок Р. Студентська науково-дослідницька робо-
та в системі чоловічої богословської освіти Галичини (1929–1939
роки) / І. Коваль, Р. Пахолок // Обрії. – № 1 (36). – 2013. – С. 21–24.
8. ЛННБ ім. В. Стефаника (Відділ рукописів), ф. 26 (Управління
консервації Львівського воєводства), спр. 42, ч. 1, 133 арк.
9. ЛННБ ім. В. Стефаника (Відділ рукописів), ф. 26, спр. 17,
ч. 2, 85 арк.
10. Матковський І. Будівничі суспільства та Церкви. Фрагмент
біографії бл. свщм. Климентія Шептицького на початку 30-х рр.
ХХ ст. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://photo-lviv.
in.ua/budivnychi-suspilstva-ta-tserkvy-fragment-biografi yi-bl-svshhm-
klymentiya-sheptytskogo-na-pochatku-30-h-rr-hh-st/?fbclid=IwAR
0BsSZ6eB3Z892RkfIu50cnx8stW27v-Jt2o0t9MLyjJx5DKy3VU15_qSo
11. Мизак Н. Діяльність Богословського наукового товариства
української греко-католицької церкви у 1923–1939 рр. / Н. Мизак
// Релігія та Соціум. – 2013. – № 3–4 (11–12). – С. 109–117.
12. Микитюк Д. Під попелом століть // Мета. – 10 лютого 1936.
13. НА ВА ІУ НАН України. Матеріали Я. Пастернака.
14. Пастернак Я. Звіт з археологічних дослідів у підземеллях
катедри св. Юрія у Львові / Я. Пастернак // Богословія. – Львів,
1932. – Т. Х. – Кн. 4. – С. 312–315.
15. Пастернак Я. Крипта під церквою Св. Духа гр.-кат. Бого-
словської Академії у Львові / Я. Пастернак // Богословія. – Львів,
1938.– Т. XVI. – Кн. 2–3. – С. 158–160.
16. Пастернак Я. З нових розкопок у Святій землі / Я. Пастер-
нак // Діло. – № 193. – 1 вересня 1932. – С. 2.
17. Пастернак Я. Із мандрівки по віденських музеях / Я. Пастер-
нак // Діло. – № 83. – 30 березня 1934. – С. 5.
18. Пастернак Я. Новий чинник в українській археології /
Я. Пастернак // Діло. – № 261. – 30 вересня 1934. – С. 4.
19. Пастернак Я. Перші археологічні розкопки з рамени гр.-ка-
тол. Богословської академії у Львові / Я. Пастернак // Богословія.
– Львів, 1936. – Т. XIV. – Кн. 2–3. – С. 165–179.
20. Пастернак Я. Цінне археологічне відкриття з княжих часів
/ Я. Пастернак // Діло. – 29 червня 1935. – С. 1.
21. Пастернак Я. Коротка археологія західноукраїнських зе-
мель / Я. Пастернак. – Львів, 1932. – 130 с.
22. Пахолок Р.І. Реформа богословської освіти в Галичині (1929–
1944 рр.) / Р.І. Пахолок // Наукові записки Тернопільського наці-
онального педагогічного університету імені Володимира Гнатю-
ка. Серія: Педагогіка. – 2012. – № 4. – С. 64–69.
23. Світильник Істини: Джерела до історії Української католиць-
кої богословської академії у Львові. 1928–1944: матеріали зібр. і
опрац. д-р Павло Сениця. – Торонто; Чікаго, 1983. – Ч. ІІІ. – 960 с.
СКОРОЧЕННЯ
ЛННБ ім. В. Стефаника – Львівська національна наукова біблі-
отека ім. В. Стефаника НАН України
НА ВА ІУ НАН України – Науковий архів відділу археології Ін-
ституту українознавства ім. І Крип’якевича НАН України
Рис. 8. Посудина з гальштатського поховання.
Рисунок Я. Пастернака. НА ВА ІУ НАН України
ISSN 2218-4805
323
Булык Н.М. Греко-католическая богословская академия
во Львове: археологические студии (1929–1939)
Рассмотрена деятельность в сфере археологии Греко-католи-
ческой богословской академии во Львове, которая наряду с Львов-
ским университетом, Научным обществом имени Шевченко и
рядом музеев заняла важное место в развитии археологической
науки в межвоенный период. И. Слепой и А. Шептицкий сразу по-
сле основания академии ввели в учебные программы библейскую,
христианскую и церковную археологию. В скором времени этот
список был дополнен курсом «Археология Украины». Свидетель-
ством того, что археологии отводилось далеко не последнее ме-
сто, было приглашение на работу Ярослава Пастернака. Ученый
подготовил лекционные курсы по археологии Палестины, а затем
приступил к разработке специального курса по украинской архе-
ологии специально для будущих священников. В 1932 г. свет увиде-
ла его «Краткая археология западно-украинских земель», которая
была написана как учебник для студентов-богословов.
Отдельной страницей в деятельности Богословской акаде-
мии была организация т. н. археологических экскурсий, во время
которых студенты имели возможность участвовать в археоло-
гических раскопках под руководством Ярослава Пастернака. Та-
ким образом они знакомились с памятниками археологии, чтобы
в будущем сохранить от уничтожения наше наследие, принима-
ли участие в формировании археологической коллекции музея, а
руководство академии финансово поддерживало научные исследо-
вания на ряде археологических памятников.
Ключевые слова: библейская археология, Ярослав Пастернак,
полевые исследования, Богословская академия во Львове.
Bulyk N.М. Lviv Greek-Catholic Theological Academy: ar-
chaeological studies (1929–1939)
Activities of the Lviv Greek-Catholic Theological Academy in the
fi eld of archeology, which, along with the Lviv University, Shevchenko
Scientifi c Society and a number of museums, have taken an important
place in the development of archaeological science during interwar period
is analyzed at the article. I. Slipyj and A. Sheptytsky immediately after
foundation of the Academy introduced biblical, Christian and church
archeology into educational programs. In the nearest future, this list
was complemented by the academic course «Archeology of Ukraine».
An invitation of Yaroslav Pasternak to work was good indication of the
fact that archeology was far from the last place in the Academy. The
archaeologist has prepared lectures on the archeology of Palestine, and
later began to develop special academic course dedicated to Ukrainian
archeology, specifi cally for future priests. In 1932, «Brief Archeology
of the Western Ukrainian lands» was published. It was written as a
textbook for students-theologians.
Organization of so-called archaeological excursions, during which
students were able to participate in archaeological excavations, led
byYaroslav Pasternak, was a specifi c page in activity of the Theological
Academy. In this way, they had possibility to get an idea about sites,
in order to protect our historical heritage in the future, to join the
formation of archaeological collection of the museum, and the direction
of the Academy fi nancially supported scientifi c research on a number
of archaeological sites.
Key words: Biblical archeology, Yaroslav Pasternak, fi eld researches,
Lviv Theological Academy.
18.02.2019 р.
УДК623.48:316.4.063.7(477.52)«1937/1938»
Л.І. Рожкова
«СПРАВА» ШОСТКИНСЬКИХ
ЗБРОЯРІВ 1937–1938 рр.:
ЖЕРТВИ ТА ВИКОНАВЦІ
Стаття присвячена політичним репресіям на оборонних під-
приємствах Шостки 1937–1938 рр. Досліджено особливості фа-
брикування справи працівників заводів № 9 та № 53. Розкрито
особливості механізму політичних репресій за доби «Великого те-
рору» на прикладі промислових підприємств. Проаналізовано на-
слідки «справи» зброярів для самих репресованих, членів їхніх сі-
мей, а також для» виконавців» – співробітників каральних органів.
Ключові слова: Шостка, політичні репресії, оборонні підпри-
ємства, «Великий терор», репресовані.
Від часу заснування і донині історія Шостки нероз-
ривно пов’язана з розвитком підприємств оборонної
галузі. 1771 р. було засновано Шостенський пороховий
завод, що спеціалізувався на виробництві вибухових ре-
човин. 1846 р. поблизу порохового заводу було заснова-
но підприємство з виробництва капсулів. В подальшому
капсульне підприємство стало одним з основних поста-
чальників деталей для набоїв стрілецької зброї Російської
імперії. У 1930-х роках значно зросло виробництво вій-
ськової продукції, що було зумовлено переходом СРСР
до наступальної воєнної доктрини. Тоді ж заводи отри-
мали «зашифровані» назви: пороховий – «завод № 9»,
капсульний – завод «№ 53». 1928 р. у Шостці при спри-
янні французької фірми «Люмьєр» було засновано пер-
шу в СРСР фабрику з виробництва кіноплівки (з 1931 р.
– Шосткинська фабрика кіноплівки). Масові репресії, що
розгорнулися у 1937–1938 рр., торкнулися чи не кожної
родини невеликого промислового міста (1939 р. насе-
лення Шостки складало приблизно 28 тис. осіб) [1, с. 7].
Зазначена проблема ще не була предметом
узагальнюючого дослідження. Деякі дані щодо репресій
на оборонних підприємствах міста можна знайти у
працях місцевих краєзнавців [2]. Кілька нарисів,
присвячених долям репресованих керівників промислових
підприємств Сумщини, опублікувала старший науковий
редактор редакційно-видавничої групи обласного тому
«Реабілітовані історією. Сумська область» І. Федоренко,
зокрема, і розвідку про репресованого 1937 р. директора
заводу № 9 М. Нефьодова [3]. Нашою метою було дослідити
механізм та особливості здійснення Великого терору
1937–1938 рр. на оборонних підприємствах Шостки,
з’ясувати долі репресованих, а також соціальні і морально-
психологічні наслідки репресій. При написанні роботи
ми використовували розсекречені документи Галузевого
державного архіву СБУ, компартійних та державних
органів, а також опубліковані зібрання документів, зокрема,
двохтомне видання «Великий терор в Україні. «Куркульська
операція 1937–1938 рр.» [4]. Документи розкривають
механізми творення партійними та каральними органами
масового терору, у тому числі і на регіональному рівні.
j
|