Структура та функції місцевого поліційного апарату під час німецької окупації Чернігівщини в 1941–1943 рр.
Стаття присвячена дослідженню місцевих поліційних органів, сформованих нацистським окупаційним режимом. Розглядаються етапи реформування. З’ясовуються їх структурування, функціональні обов’язки та фінансове забезпечення....
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2019
|
| Назва видання: | Сіверщина в історії України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180958 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Структура та функції місцевого поліційного апарату під час німецької окупації Чернігівщини в 1941–1943 рр. / Є.Ю. Шаповаленко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 328-331. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-180958 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1809582021-10-26T01:26:13Z Структура та функції місцевого поліційного апарату під час німецької окупації Чернігівщини в 1941–1943 рр. Шаповаленко, Є.Ю. Нова історія Стаття присвячена дослідженню місцевих поліційних органів, сформованих нацистським окупаційним режимом. Розглядаються етапи реформування. З’ясовуються їх структурування, функціональні обов’язки та фінансове забезпечення. Статья посвящена исследованию местных полицейских органов, сформированных нацистским оккупационным режимом. Рассматриваются этапы реформирования. Выясняются их структурирование, функциональные обязанности и финансовое обеспечение. The article is devoted to the investigation of the local police bodies formed by the Nazi occupation regime. The stages of reform are considered. Their structuring, functional duties and financial sucurity are being clarified. 2019 Article Структура та функції місцевого поліційного апарату під час німецької окупації Чернігівщини в 1941–1943 рр. / Є.Ю. Шаповаленко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 328-331. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180958 94:351.741 (477.51)«1941/1943» uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нова історія Нова історія |
| spellingShingle |
Нова історія Нова історія Шаповаленко, Є.Ю. Структура та функції місцевого поліційного апарату під час німецької окупації Чернігівщини в 1941–1943 рр. Сіверщина в історії України |
| description |
Стаття присвячена дослідженню місцевих поліційних органів,
сформованих нацистським окупаційним режимом. Розглядаються етапи реформування. З’ясовуються їх структурування, функціональні обов’язки та фінансове забезпечення. |
| format |
Article |
| author |
Шаповаленко, Є.Ю. |
| author_facet |
Шаповаленко, Є.Ю. |
| author_sort |
Шаповаленко, Є.Ю. |
| title |
Структура та функції місцевого поліційного апарату під час німецької окупації Чернігівщини в 1941–1943 рр. |
| title_short |
Структура та функції місцевого поліційного апарату під час німецької окупації Чернігівщини в 1941–1943 рр. |
| title_full |
Структура та функції місцевого поліційного апарату під час німецької окупації Чернігівщини в 1941–1943 рр. |
| title_fullStr |
Структура та функції місцевого поліційного апарату під час німецької окупації Чернігівщини в 1941–1943 рр. |
| title_full_unstemmed |
Структура та функції місцевого поліційного апарату під час німецької окупації Чернігівщини в 1941–1943 рр. |
| title_sort |
структура та функції місцевого поліційного апарату під час німецької окупації чернігівщини в 1941–1943 рр. |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Нова історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180958 |
| citation_txt |
Структура та функції місцевого поліційного апарату під час німецької окупації Чернігівщини в 1941–1943 рр. / Є.Ю. Шаповаленко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 328-331. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT šapovalenkoêû strukturatafunkcíímíscevogopolícíjnogoaparatupídčasnímecʹkoíokupacííčernígívŝiniv19411943rr |
| first_indexed |
2025-07-15T21:24:32Z |
| last_indexed |
2025-07-15T21:24:32Z |
| _version_ |
1837749686611476480 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
328
користь інших країн, підготовці терористичних актів з
метою повалення радянської влади, невиконанні пла-
нових завдань, аваріях, технічних несправностях, тощо.
Після винесення обвинувального вироку більшість була
розстріляна, членів родин репресували. Соціально-пси-
хологічними наслідками репресій стало масове звільнен-
ня з підприємств фахівців і робітників, нагнітання атмос-
фери загальної підозри та страху, провокування доносів.
ПОСИЛАННЯ
1. Меморіально-освітній комплекс пам’яті жертв тоталітариз-
му та збройних конфліктів «Родинна пам’ять» / Авт-упор.: М. Гузе,
Л.І. Даниленко, М.Г. Кокшайкін, Т.В. Пастушенко, О.І. Плодиста. –
К.: КВІЦ, 2016. – 27 с.
2. Плодистая А.И. Шостка. Страницы истории 1739–1941 гг. –
Шостка: ООО ТПП «Зодиак», 2007. – 170 с.
3. Федоренко І. Із когорти директорів // Заводське життя. Газе-
та Шосткинського казенного заводу «Зірка». – 2007. – № 13 (3535)
29 листопада 2007 р. – С. 1.
4. Великий терор в Україні. «Куркульська операція» 1937–
1938 рр. / Упоряд. С. Кокин, Марк Юнге. Ч.1. – К: Вид. дім «Киє-
во-Могилянська академія», 2010. – 614 с; Ч.2 – 598 с.
5. Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Чернігів-
ська область / Упоряд.: О.Б. Коваленко, Р.Ю. Подкур, О.В. Лисен-
ко, О.І. Желєзна. – Кн. 1. – Чернігів: РВК «Деснянська правда»,
2008. – 800 с.
6. Книга пам’яті Сумської області. Т. 1. Забуттю не підлягає /
упоряд. О.С. Коваленко. – Суми, вид-во «Ярославна», 2007. – 384 с.
7. Приходько А.Й. Спогади про Шостку та «дев’ятку» 1915–
1937… / А. Приходько; упор. В. Кириєвський. – Шостка: Сівер-
щина, 2017. – 52 с.
8. Галузевий Державний архів (далі – ГДА) СБ України, ф. 16,
спр. 142.
9. Про Сумський «осередок» «Промпартії» див.: Рожкова Л.І.
Розгортання репресій проти інженерно-технічної інтелігенції на
початку 1930-х років: справа «Промпартії» та її осередок у Сумах
/ Л.І. Рожкова. – Сумська старовина. – 2013. – № ХL. – С. 94–100.
10. Кириєвський В.Д. Есер Машицький / Сіверщина в історії
України. Зб .наук. праць. Вип. 8 / Ред.кол. О.Д. Савицький, О.М. Ти-
това та ін.. – Київ – Глухів: Центр пам’яткознавства НАН України
і УТОПИК, 2015. – С. 265–268.
11. Шаповал Ю.І., Богунов С.М., Золотарьов В.А. та ін.. Україна в
добу «Великого терору»: 1936–1938 роки. – К.: Либідь, 2009. – 544 с.
Рожкова Л.И. «Дело» шосткинских оружейников 1937–
1938 гг.: жертвы и исполнители
Статья посвящена политическим репрессиям на оборонных
предприятиях Шостки 1937–1938 гг. Исследованы особенности
фабрикации дела работников заводов № 9 и № 53. Раскрыты осо-
бенности механизма политических репрессий в эпоху «Большого
террора» на примере промышленных предприятий. Проанализи-
рованы последствия «дела» оружейников для самих репрессиро-
ванных, членов их семей, а также для «исполнителей» – сотруд-
ников карательных органов.
Ключевые слова: Шостка, политические репрессии, оборон-
ные предприятия, «Большой террор», репрессированные.
Rozhkova L.I. The «Case» of Shostkаn gunsmiths of 1937–
1938 s: victims and executors
The article is devoted to political repressions at the defense enterprises
of Shostka in 1937–1938. The features of fabrication of the case workers
of factories number 9 and number have been are investigated. The
peculiarities of the mechanism of political repressions during the era
of «Great Terror» are revealed on the example of industrial enterprises.
The consequences of the «case» of gunmakers for the most repressed
members of their families, as well as for «executors» – employees of
punitive bodies, have been analyzed.
Key words: Shostka, political repressions, defensive enterprises,
«Great Terror», repressed.
26.03.2019 р.
УДК 94:351.741 (477.51)«1941/1943»
Є.Ю. Шаповаленко
СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ
МІСЦЕВОГО ПОЛІЦІЙНОГО АПАРАТУ
ПІД ЧАС НІМЕЦЬКОЇ ОКУПАЦІЇ
ЧЕРНІГІВЩИНИ В 1941–1943 рр.
Стаття присвячена дослідженню місцевих поліційних органів,
сформованих нацистським окупаційним режимом. Розглядають-
ся етапи реформування. З’ясовуються їх структурування, функ-
ціональні обов’язки та фінансове забезпечення.
Ключові слова: окупація, допоміжна поліція, Чернігівщина.
Багатоманітні інтерпретації подій Другої світової вій-
ни впливають на світоглядне ставлення громадян Украї-
ни як на події тогочасної історії, так і сьогодення. За да-
них обставин множинність та фаховість досліджень цього
суперечливого історичного періоду дозволяють виключи-
ти можливість історичних спекуляцій. Через те, в статті,
шляхом аналізу та систематизації вже надрукованих до-
сліджень та нових архівних розвідок автора, викладаються
доповнені історичні знання щодо одного зі складних на-
прямів історії України у Другій світовій – діяльності місце-
вої поліції на службі нацистського окупаційного режиму.
Зазначимо важливий історичний доробок з цього пи-
тання істориків О. Романька [1], А. Боляновського [2], І. Де-
рейка [3], С. Чуєва [4] та ін.
Уже з перших днів окупації радянської території ви-
щому нацистському керівництву стала очевидною про-
блема недостатньої кількості німецьких поліційних та
військових сил для умиротворення окупованих тери-
торій, що викликало потребу залучення місцевого на-
селення до допоміжних формувань. Тому, 6 листопада
1941 р. райхсфюрер СС та шеф німецької поліції Генріх
Гіммлер видав наказ про організацію єдиної для всіх
окупованих територій системи допоміжної поліції з міс-
цевих жителів під загальною назвою – Schutzmannschaft
der Ordnungspolizei.
Відповідно до призначення допоміжну поліцію поділили
на кілька категорій: Schutzmannschaft Bataillone – шуцба-
тальйони або допоміжні загони охорони; Schutzmannschaft-
Einzeldienst – поліцію індивідуальної служби в містах та
сільській місцевості; Hilfsschutzmannschaft – допоміжні
охоронні команди [1, с. 48].
Станом на 9 квітня 1942 р. в армії «Південь», 213-й
німецькій охоронній дивізії, яка відповідала за охоро-
ну тилу, поширили інструкцію про функціонування за-
значених допоміжних підрозділів. У цій інструкції роз-
кривалось і їхнє практичне спрямування. Так, допоміжні
загони охорони підтримували німецькі війська та комен-
датури в боротьбі з партизанами.
Поліція індивідуальної служби реалізовувала охорону
порядку у населених пунктах та бойову охорону. Застосо-
вувати їх до активних бойових дій із партизанами могли
у виняткових випадках, адже за своєю суттю це був ви-
j
ISSN 2218-4805
329
конавчий орган місцевої адміністрації [5, арк. 157–159].
Охороні команди, підконтрольні керівнику СС та по-
ліції, здійснювали функції німецьких військ із охорони
військових об’єктів Вермахту, вартували військовополо-
нених та брали активну участь у боротьбі з партизанами
та актами саботажу [5, арк. 157–159].
У 1942 р. у Чернігові був створений шуцбатальйон
(Schutzmannschaft Bataillone) № 136. Відповідно до роз-
порядження, сільські старости провели набір чолові-
ків віком від 18 до 30 років. Через місцеву жандарме-
рію добровольців скерували до Чернігова, де власне і
сформувався батальйон. Із німецького боку номіналь-
ним командиром батальйону був гауптман Гаубман, але
фактично ним командував полковник колишньої ар-
мії УНР Лісник. Командирами підпорядкованих йому
підрозділів стали представники колишньої армії УНР
та молодшого офіцерського складу Червоної Армії. На
інших командних посадах були 22 німецьких офіцери.
Складався батальйон із трьох рот та трьох підрозділів:
саперного, зв’язку та господарчого. Особовий склад от-
римував платню від 240 крб. до 690 крб., в залежності
від звання та посадових обов’язків. Охоронні команди
були озброєні гвинтівками радянського зразка, молод-
ший офіцерський склад – пістолетами. Після тримісяч-
ного навчання, у грудні 1942 р. батальйон був передис-
локований до міста Есмань, Сумської області [2, с. 143].
У квітні 1943 р. на Сумщині дві роти 136 шуцбатальйо-
ну були розгромлені. Його залишки відвели до Черніго-
ва на переформування. Протягом місяця він був заново
сформований і надалі застосовувався в антипартизанських
операціях на Чернігівщині. Наприкінці літа 1943 р. він був
переведений до Білорусі і перейменований на 58 шуцба-
тальйон. Такі кроки німецького командування викликали
масове дезертирство особового складу та фактично при-
пинили існування цього батальйону.
Решта чернігівських шуцбатальйонів, № 137–141, на
стадії формування не набрали необхідної чисельності і
були розформовані через потенційну ненадійність. За-
лишки особового складу, які не дезертирували при підхо-
ді радянських військ, були виведені до Німеччини і влиті
до пожежних служб Рейху [3, с. 130–132].
У окупаційному повсякденні населення Чернігівщини
безпосередньо контактувало з поліцією індивідуальної
служби, яка мала свою структуру субординації. Напри-
клад, Чернігівська міжрайонна поліція на початково-
му етапі підпорядковувалася місцевій німецькій орт-
скомендатурі. Складалася вона зі слідчого управління,
канцелярії та близько 100 поліцаїв, що перебували на
казармовому стані. Ці поліцаї займались арештами та
обшуками місцевих громадян, конвоювали їх до чер-
нігівської тюрми та на допити в поліцію. У підпоряд-
куванні чернігівської міжрайонної поліції перебували
відділи за районами: Чернігівському, М.-Коцюбинсько-
му, Любецькому, Добрянському, Тупичівському, Берез-
нянському, Олишівському, Козелецькому, Остерському,
Ріпкинському, Куликівському. Названі відділи також за-
ймались арештами партійно-радянського активу. Де-
які райони, як Добрянський, мали свої слідчі відділи,
але більшість районів передавала затриманих грома-
дян до Чернігова [6, арк. 158–158 зв.].
Інші функції поліції індивідуальної служби можна від-
стежити за свідченнями одного з очільників Добрянської
поліції. Він їх охарактеризував таким чином: «Добрян-
ська районна поліція була допоміжною поліцією, голов-
ними обов’язками якої були: охорона громадського по-
рядку у Добрянці та прилеглих селах, охорона залізниці,
шосейних доріг, мостів та інших споруд, надання допо-
моги німецькому командуванню в боротьбі з партизана-
ми, спостереження за неблагонадійними особами, згід-
но з складеним списком, що надходив від Чернігівської
окружної поліції» [7, арк. 17].
Низовими одиницями поліції були сільські поліційні
відділи, що створювалися при старостатах (від 3 до 15 чол.
кожен) [3, с. 131]. Водночас восени 1941 р. саме на голів
районних управ нацисти покладали функції організації
поліції індивідуальної служби. Керівники районів у кож-
ному селі мусили скласти списки охочих служити в полі-
ції, скільки озброєння та амуніції потрібно для її функ-
ціонування. Старости потім передавали ці відомості до
німецької комендатури [8, арк. 5].
Значний вплив на поліцію індивідуальної служби Чер-
нігівщини в 1941 р. – на початку 1942 р. здійснювала ор-
ганізація українських націоналістів, яка рекомендувала
брати на службу лише українців, котрі не мали в минуло-
му зв’язків із комуністичною партією [6, арк. 158–158 зв.].
Власне сам набір добровольців керівництво Чернігів-
ської міжрайонної поліції в 1941 р. намагалося проводи-
ти серед колишніх вояків петлюрівської армії, націоналіс-
тів, членів їхніх родин та осіб, репресованих радянською
владою. У першу чергу лише такі категорії населення за-
прошувалися на службу в оголошені, поширеному у Ко-
зелецькому районі в листопаді 1941 р. [9, арк. 6].
Подібні тенденції тривали до травня 1942 р., потім, із
розгромом нацистами оунівських осередків як в Києві, так
і на Чернігівщині, націоналізація поліції припинилась.
У середині 1942 р. почався наступний етап реорганіза-
ції поліції індивідуальної служби. З 8 червня 1942 р. укра-
їнська місцева поліція перейшла під контроль німецької
жандармерії, на яку було покладено відповідальність за
безпеку усієї Чернігівської області [10, арк. 385]. Безпо-
середнє практичне спрямування жандармерії полягало
в боротьбі з висхідним партизанським рухом та арештах
усіх підозрілих громадян із наступною передачею їх до
органів СД або Гестапо [5, арк. 198].
Власне такими арештами займалася жандармерія в
усіх селах Сновського району в 1942 р., а підпорядкова-
ній їй місцевій поліції відводилася боротьба з партиза-
нами та побори з селян [11, арк. 10].
За схожою схемою діяла у другій половині 1942 р. го-
родянська поліція. Окрім арештів селян, які не викону-
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
330
вали постачання продукції, городянська поліція разом із
жандармерією виїздили у віддалені села Городянського
району у пошуках партизан. Кількісно їх було чоловік 15–
20, озброєних гвинтівками. Пістолети жандармерія полі-
цаям забороняла [12, арк. 23 зв. – 26].
Потребує історіографічного уточнення питання кіль-
кісного складу поліції в області протягом окупації. Зага-
лом відомо, що станом на 1 листопада 1942 р. регіональ-
ний поліційний апарат нараховував 6846 службовців,
серед них: 699 німців та 6147 місцевих жителів. Близько
1350 українців служило в охоронних батальйонах шуц-
маншафту (номери від 136 до 140), решту складали місь-
кі і сільські поліційні відділки [3, с. 132–133].
Обов’язковою вимогою для поліцаїв було носіння ви-
значеної уніформи. Спочатку шуцманам індивідуальної
служби обмундируванням слугувала трофейна радянська
уніформа, але протягом зими – весни 1941–1942 рр. вона
була замінена на чорну уніформу «шума» (стара форма
Загальних СС). Основною зброєю були радянські гвинтів-
ки з обмеженим боєкомплектом [13, с. 452].
Окрім однострою, розпізнавальним знаком для поліції
слугувала біла пов’язка. 31 липня 1942 р. фельдкомендату-
ра № 197 поширила постанову командування військової
області «Півдня» за № 406/42 щодо обов’язкового викори-
стання допоміжною поліцією білих пов’язок із надписом
«На службі німецьких збройних сил» та печаткою місце-
вої комендатури [14, арк. 156 зв.].
Поліцаї за свою службу отримували і певну платню. Так,
з 1 червня 1942 р. Козелецька ортскомендатура І/770 ви-
значила граничні ставки заробітної плати місцевої полі-
ції. Рядовий поліцай мав отримувати 0.80 марки щоденно
або 8 крб., замісник старшини – 1 марку або 10 крб., стар-
шина – 1.10 марки або 11 крб., заступник командира взво-
ду – 1.30 марки або 13 крб., командир взводу – 1.50 марки
або 15 крб., решта надбавок заборонялася [15, арк. 614].
Причому продовольче забезпечення поліцаїв та членів
їхніх родин німецьке командування поклало на місце-
ві сільськогосподарські громади [16, арк. 171 зв. – 172].
3 жовтня 1942 р. командувач німецької групи армій
«Б», у підпорядкуванні якого перебувала Чернігівщина,
в циркулярному листі зазначив факт розподілу місцевих
формувань на «ШУМА», «ГЕМА» та «ХІВІ».
«ШУМА» продовжували розподілятися на батальйо-
ни та індивідуальну службу. За формуваннями «ГЕМА»
визнавалися функції виключно допомоги бургомістрам
та керівникам районів у громадах. Додатково до «ГЕМА»
мали входити допоміжні команди, які могли застосува-
ти при появі партизанів у районі. У повсякденному жит-
ті члени таких формувань продовжували займатися сво-
єю господарською діяльністю [4, с. 171–172].
На Чернігівщині до організації формувань «ГЕМА»
нацисти приступили лише в січні 1943 р., про що свід-
чить розпорядження фельдкомендатури № 197 від
13 січня 1943 р. щодо негайного створення допоміж-
них сил «ГЕМА» [17, арк. 8].
Стосовно практичного втілення цього розпоряджен-
ня у дію, один із очільників Прилуччини засвідчив, що до
лютого 1943 р. у Прилуках «ГЕМА» не існувало. У лютому
1943 р. в місцевій газеті була подана об’ява про вступ до
її лав охочих віком від 28 до 40 років. На 1 квітня 1943 р.
особистий склад даного формування налічував 20 чоло-
вік, а на 1 червня 1943 р. – 60 поліцаїв. За контингентом
10% були місцевими жителями, решту складали біженці
зі Сходу. На озброєні знаходилось 9 гвинтівок. Сам під-
розділ займався охороною об’єктів у місті, залізничного
моста через Удай. 20 чоловік скеровувалися до керівни-
ків десяти міських дільниць. Тут вони допомагали діль-
ничному контролювати постачання молока, відбирати
скот у заготівлю. Вагому роль цей підрозділ відіграв при
вивезені гітлерівцями з окупованих територій остарбай-
терів до Німеччини. Поліцаї разом із шуцманами ходи-
ли домівками та приводили на біржу праці тих, хто ухи-
лявся від набору [18, арк. 24–28 зв.].
Окремим місцевим воєнізованим формуванням на
Чернігівщині був «батальйон СС при СД», підконтроль-
ний керівництву СС. Створили його нацисти в середині
1942 р. [19, арк. 5]. Командиром батальйону був оберш-
турмфюрер СС Гейнц Кросс [5, арк. 181]. Новобранців
до цього батальйону збирали у Чернігівській області
районні управи та сільські старостати, відповідно до
розпорядження СД [19, арк. 204].
За свідченнями одного з учасників, після нетрива-
лої підготовки їх переодягли в німецьку армійську фор-
му зеленого кольору, видали кітеля, штани, черевики, пі-
лотки, шинелі, сорочки жовтого кольору, чорні краватки.
Пілотки мали емблему у вигляді черепа із перехрещени-
ми кістками, на касках із правого боку знаходився знак
«SS». Офіційно називались есесманами. Жили в казармі,
перебували на продуктовому забезпеченні, отримува-
ли за службу приблизно 24 марки на місяць. Новобран-
цям видали солдатські книжки, в яких російською та ні-
мецькою мовами були записані персональні дані. Таким
чином, за правовим станом вони повністю відповідали
солдатам німецької армії. На озброєнні були гвинтівки
російського зразка (трьохлінійки), які видавалися для за-
нять, у наряди і для каральних акцій, а в інший час збері-
галися на складі [20, арк. 7–9].
Інший учасник згадував, що на батальйон покладалися
наступні завдання: охорона самого місця розташування
батальйону, захист важливих об’єктів у Чернігові, бороть-
ба з партизанським рухом на території області, охорона
табору радянських військовополонених в Яцево та про-
ведення каральних заходів проти мирного населення, яке
підтримувало партизанів [19, арк. 5].
У Чернігівській області періодично проводився на-
бір до добровольчих частин «ХІВІ» (нім. Hilfswilliger) [21,
с. 131]. Дані формування перебували в повному підпоряд-
куванні німецького Вермахту, виконуючи суто допоміж-
ні функції, головним чином господарського характеру.
Особовий склад був представлений військовополонени-
ISSN 2218-4805
331
ми та добровольцями з місцевих жителів. Через збіль-
шення бойових втрат на сході, «ХІВІ» почали застосову-
вати у військових діях на фронті та проти партизанського
руху [22]. Відомо про існування одного такого загону при
Козелецькій ортскомедатурі. Складався він із військово-
полонених Червоної Армії [23, арк. 16 зв.].
Отже, Чернігівщина протягом 1941–1943 рр. перебувала
у військовій зоні окупації, що передбачало адміністративну
підпорядкованість німецьким польовим та місцевим
комендатурам. Однак, для повного контролю території
окупаційний режим утворив розгалужений місцевий
поліційний апарат. Відповідно до функціональних
обов’язків, поліцаї виконували завдання з охорони
військових об’єктів, стежили за порядком у населених
пунктах, брали учать у боротьбі з партизанським рухом,
допомагали у примусовому вивозі до Німеччини. Окремим
пунктом зазначимо участь цих формувань у каральних
діях проти місцевого населення.
ПОСИЛАННЯ
1. Романько О.В. Легион под знаком Погони. Белорусские кол-
лаборационистские формирования в силовых структурах нацист-
ской Германии (1941–1945). – Симферополь: Антиква, 2008. – 304 с.
2. Боляновський А. Українські військові формування в зброй-
них силах Німеччини (1939–1945) / Львівський національний уні-
верситет ім. Івана Франка; Канадський інститут український сту-
дій Альбертського університету. – Львів, 2003. – 686 с.
3. Дерейко І. Інституційні суперечності адміністративно-терито-
ріального устрою Чернігівщини під час німецької окупації (1941–
1943 рр.): організація та структура поліційних органів // Історія
адміністративно-територіального устрою Чернігово-Сіверщини:
Матеріали наук.-практ. конф. / За ред. С.А. Леп’явка, В.М. Бойка. –
Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. – С. 130–132.
4. Чуев С.Г. Спецслужбы Третьего Рейха. Книга ІІ. – СПб.: Изда-
тельский Дом «Нева»; М.: «ОЛМА-ПРЕСС Образование», 2003. – 447 с.
5. Галузевий державний архів Служби безпеки України в м. Чер-
нігів (далі – ГДА СБУ), ф. 6, спр. 14032, т. 5., 294 арк.
6. ГДА СБУ, ф. 6, спр. 365, 226 арк.
7. ГДА СБУ, ф. 6, спр. 8241, 208 арк.
8. Державний архів Чернігівської області (далі – ДАЧО), ф. Р-3087,
оп. 1, спр. 1, 9 арк.
9. ДАЧО, ф. Р-3294, оп. 1, спр. 1, 140 арк.
10. ДАЧО, ф. Р-4648, оп. 1, спр. 1, 390 арк.
11. ГДА СБУ, ф. 6, спр. 496, 227 арк.
12. ГДА СБУ, ф. 6, спр. 186, 273 арк.
13. Дерейко І.Українські військові формування в складі армії
та поліції нацистської Німеччини / І. Дерейко // Смолій В.А. (ред.)
Україна в Другій світовій війні: Погляд з XXI століття. Історичні
нариси. Книга II Ред. кол.: В.А. Смолій (голова колегії), Г.В. Боряк,
Ю.А. Левенець, В.М. Литвин, О.Є. Лисенко (відп. Ред.), О.С. Онищен-
ко, О.П. Реєнт, П.Т. Тронько; Рецензенти: О.С. Рубльов, В.Ф. Шев-
ченко. НАН України. Інститут історії України. – К.: НВП «Видав-
ництво» Наукова думка, НАН України, 2011. – Кн. 2. – С. 430–479.
14. ДАЧО, ф. Р-4362, оп. 1, спр. 29, 22 арк.
15. ДАЧО, ф. Р-3071, оп. 1, спр. 62, 342 арк.
16. ДАЧО, ф. Р-3195, оп. 1, спр. 1, 271 арк.
17. ДАЧО, ф. Р-4227, оп. 1, спр. 40, 148 арк.
18. ГДА СБУ, ф. 6, спр. 443, 142 арк.
19. ГДА СБУ, ф. 6, спр. 14032, т. 2., 302 арк.
20. ГДА СБУ, ф. 6, спр. 14032, т. 1., 297 арк.
21. Чернігівщина в роки нацистської окупації: Документи і
матеріали / Упорядн.: О.Б. Коваленко, Р.Ю. Подкур, О.В. Лисенко.
НАН України. Інститут історії України; Чернігівська обласна дер-
жавна адміністрація; Чернігівська обласна рада; Інститут історії,
етнології і правознавства ім. О.М. Лазаревського Чернігівського
національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка; По-
шукове агентство по створенню науково-документальних серіалів
«Книга памяті» та «Реабілітовані історією»; Державний архів Чер-
нігівської області. – Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2013. – 496 с.
22. Гіві. Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. – [Елек-
тронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/
wiki/%D0%93%D1%96%D0%B2%D1%96.
23. ГДА СБУ, ф. 6, спр. 2393, 104 арк.
Шаповаленко Е.Ю. Структура и функции местного
полицейского аппарата во время немецкой оккупации
Черниговщины в 1941–1943 гг.
Статья посвящена исследованию местных полицейских органов,
сформированных нацистским оккупационным режимом. Рассма-
триваются этапы реформирования. Выясняются их структури-
рование, функциональные обязанности и финансовое обеспечение.
Ключевые слова: оккупация, вспомогательная полиция, Чер-
ниговщина.
Shapovalenko Ye.Yu. The structure and function of the
local police under the German occupation of the Chernihiv
region in 1941–1943
The article is devoted to the investigation of the local police bodies
formed by the Nazi occupation regime. The stages of reform are
considered. Their structuring, functional duties and fi nancial sucurity
are being clarifi ed.
Key words: occupation, supporting police, the Chernihiv region.
19.02.2019 р.
УДК 94(477):347.62]«1941/1944»
А.О. Іваненко
ШЛЮБНЕ ЗАКОНОДАВСТВО
РЕЙХСКОМІСАРІАТУ «УКРАЇНА»:
АНАЛІЗ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ (1941–1944 рр.)
Регулювання інституту шлюбу завжди здійснювалось закон-
ними та підзаконними нормативно-правовими актами. Поста-
нова Рейхскомісара України «Про тимчасові правила щодо одру-
ження та розлучень» від 11 травня 1942 р. є одним із них. У даній
Постанові прописана система прав, якими були наділені особи, ба-
жаючі одружитись чи розлучитись. Також у цьому акті частково
прописані обов’язки Уповноважених, які мали право укладати та
розривати шлюби.
Ключові слова: шлюб, Уповноважений, недійний шлюб, оголошення.
Шлюбне право – достатньо старий інститут сімейно-
го права як підгалузь цивільного права. Але регулювання
даного інституту завжди здійснювалось окремими зако-
нами або навіть підзаконними нормативно-правовими
актами. Подібна ситуація була і на території України, оку-
пованої Третім Рейхом. Але була достатньо вагома осо-
бливість: завоювання територій було відносно швидким;
суспільство продовжувало існувати; відбувались природні
цивільні процеси (одруження, смерть, народження дітей,
купівля та продаж товару і т.д.), а механізмів регулювання
цього фактично не було. Перші нормативно-правові акти
з’явились лише наприкінці 1941 р., а основна їх части-
на була видана навесні та влітку 1942 р. Документи були
розрізненими, видавались із великим проміжком часу та
різними посадовими особами. Для певної систематиза-
ції та спрощення користування видавались інкорпорова-
ні збірники нормативно-правових актів. Ми пропонуємо
розглянути один із них – офіційний збірник норматив-
но-правових актів генеральної округи «Київ» – «Amtsblatt
des Generalkommissars Kiev». Аналогічні нормативні акти
j
|