Шлюбне законодавство Рейхскомісаріату «Україна»: аналіз нормативної бази (1941–1944 рр.)
Регулювання інституту шлюбу завжди здійснювалось законними та підзаконними нормативно-правовими актами. Постанова Рейхскомісара України «Про тимчасові правила щодо одруження та розлучень» від 11 травня 1942 р. є одним із них. У даній Постанові прописана система прав, якими були наділені особи, бажа...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2019
|
| Назва видання: | Сіверщина в історії України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180959 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Шлюбне законодавство Рейхскомісаріату «Україна»: аналіз нормативної бази (1941–1944 рр.) / А.О. Іваненко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 331-333. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-180959 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1809592021-10-26T01:26:17Z Шлюбне законодавство Рейхскомісаріату «Україна»: аналіз нормативної бази (1941–1944 рр.) Іваненко, А.О. Нова історія Регулювання інституту шлюбу завжди здійснювалось законними та підзаконними нормативно-правовими актами. Постанова Рейхскомісара України «Про тимчасові правила щодо одруження та розлучень» від 11 травня 1942 р. є одним із них. У даній Постанові прописана система прав, якими були наділені особи, бажаючі одружитись чи розлучитись. Також у цьому акті частково прописані обов’язки Уповноважених, які мали право укладати та розривати шлюби. Регулирование института брака всегда осуществлялось законными и подзаконными нормативно-правовыми актами. Постановление Рейхскомиссара Украины «О временных правилах бракосочетания и разводов» от 11 мая 1942 г. – один из них. В данном Постановлении прописана система прав, которыми были наделены лица, желающие вступить в брак или развестись. Также в этом акте частично прописаны обязанности уполномоченных, которые имели право заключать и расторгать браки. Regulation of the marriage institution has always been carried out by legal and subordinate normative legal acts. One of them is the Resolution of the Reichscommissar of Ukraine «Temporary Rules on Marriage and Divorce» of May 11, 1942. This Regulation prescribes a system of rights that have been granted to persons wishing to marry or divorce. Also, this act partially sets out the responsibilities of the Commissioners who had the right to conclude and break up marriages. 2019 Article Шлюбне законодавство Рейхскомісаріату «Україна»: аналіз нормативної бази (1941–1944 рр.) / А.О. Іваненко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 331-333. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180959 94(477):347.62]«1941/1944» uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нова історія Нова історія |
| spellingShingle |
Нова історія Нова історія Іваненко, А.О. Шлюбне законодавство Рейхскомісаріату «Україна»: аналіз нормативної бази (1941–1944 рр.) Сіверщина в історії України |
| description |
Регулювання інституту шлюбу завжди здійснювалось законними та підзаконними нормативно-правовими актами. Постанова Рейхскомісара України «Про тимчасові правила щодо одруження та розлучень» від 11 травня 1942 р. є одним із них. У даній
Постанові прописана система прав, якими були наділені особи, бажаючі одружитись чи розлучитись. Також у цьому акті частково
прописані обов’язки Уповноважених, які мали право укладати та
розривати шлюби. |
| format |
Article |
| author |
Іваненко, А.О. |
| author_facet |
Іваненко, А.О. |
| author_sort |
Іваненко, А.О. |
| title |
Шлюбне законодавство Рейхскомісаріату «Україна»: аналіз нормативної бази (1941–1944 рр.) |
| title_short |
Шлюбне законодавство Рейхскомісаріату «Україна»: аналіз нормативної бази (1941–1944 рр.) |
| title_full |
Шлюбне законодавство Рейхскомісаріату «Україна»: аналіз нормативної бази (1941–1944 рр.) |
| title_fullStr |
Шлюбне законодавство Рейхскомісаріату «Україна»: аналіз нормативної бази (1941–1944 рр.) |
| title_full_unstemmed |
Шлюбне законодавство Рейхскомісаріату «Україна»: аналіз нормативної бази (1941–1944 рр.) |
| title_sort |
шлюбне законодавство рейхскомісаріату «україна»: аналіз нормативної бази (1941–1944 рр.) |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Нова історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180959 |
| citation_txt |
Шлюбне законодавство Рейхскомісаріату «Україна»: аналіз нормативної бази (1941–1944 рр.) / А.О. Іваненко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 331-333. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT ívanenkoao šlûbnezakonodavstvorejhskomísaríatuukraínaanalíznormativnoíbazi19411944rr |
| first_indexed |
2025-07-15T21:24:36Z |
| last_indexed |
2025-07-15T21:24:36Z |
| _version_ |
1837749692378644480 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
331
ми та добровольцями з місцевих жителів. Через збіль-
шення бойових втрат на сході, «ХІВІ» почали застосову-
вати у військових діях на фронті та проти партизанського
руху [22]. Відомо про існування одного такого загону при
Козелецькій ортскомедатурі. Складався він із військово-
полонених Червоної Армії [23, арк. 16 зв.].
Отже, Чернігівщина протягом 1941–1943 рр. перебувала
у військовій зоні окупації, що передбачало адміністративну
підпорядкованість німецьким польовим та місцевим
комендатурам. Однак, для повного контролю території
окупаційний режим утворив розгалужений місцевий
поліційний апарат. Відповідно до функціональних
обов’язків, поліцаї виконували завдання з охорони
військових об’єктів, стежили за порядком у населених
пунктах, брали учать у боротьбі з партизанським рухом,
допомагали у примусовому вивозі до Німеччини. Окремим
пунктом зазначимо участь цих формувань у каральних
діях проти місцевого населення.
ПОСИЛАННЯ
1. Романько О.В. Легион под знаком Погони. Белорусские кол-
лаборационистские формирования в силовых структурах нацист-
ской Германии (1941–1945). – Симферополь: Антиква, 2008. – 304 с.
2. Боляновський А. Українські військові формування в зброй-
них силах Німеччини (1939–1945) / Львівський національний уні-
верситет ім. Івана Франка; Канадський інститут український сту-
дій Альбертського університету. – Львів, 2003. – 686 с.
3. Дерейко І. Інституційні суперечності адміністративно-терито-
ріального устрою Чернігівщини під час німецької окупації (1941–
1943 рр.): організація та структура поліційних органів // Історія
адміністративно-територіального устрою Чернігово-Сіверщини:
Матеріали наук.-практ. конф. / За ред. С.А. Леп’явка, В.М. Бойка. –
Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. – С. 130–132.
4. Чуев С.Г. Спецслужбы Третьего Рейха. Книга ІІ. – СПб.: Изда-
тельский Дом «Нева»; М.: «ОЛМА-ПРЕСС Образование», 2003. – 447 с.
5. Галузевий державний архів Служби безпеки України в м. Чер-
нігів (далі – ГДА СБУ), ф. 6, спр. 14032, т. 5., 294 арк.
6. ГДА СБУ, ф. 6, спр. 365, 226 арк.
7. ГДА СБУ, ф. 6, спр. 8241, 208 арк.
8. Державний архів Чернігівської області (далі – ДАЧО), ф. Р-3087,
оп. 1, спр. 1, 9 арк.
9. ДАЧО, ф. Р-3294, оп. 1, спр. 1, 140 арк.
10. ДАЧО, ф. Р-4648, оп. 1, спр. 1, 390 арк.
11. ГДА СБУ, ф. 6, спр. 496, 227 арк.
12. ГДА СБУ, ф. 6, спр. 186, 273 арк.
13. Дерейко І.Українські військові формування в складі армії
та поліції нацистської Німеччини / І. Дерейко // Смолій В.А. (ред.)
Україна в Другій світовій війні: Погляд з XXI століття. Історичні
нариси. Книга II Ред. кол.: В.А. Смолій (голова колегії), Г.В. Боряк,
Ю.А. Левенець, В.М. Литвин, О.Є. Лисенко (відп. Ред.), О.С. Онищен-
ко, О.П. Реєнт, П.Т. Тронько; Рецензенти: О.С. Рубльов, В.Ф. Шев-
ченко. НАН України. Інститут історії України. – К.: НВП «Видав-
ництво» Наукова думка, НАН України, 2011. – Кн. 2. – С. 430–479.
14. ДАЧО, ф. Р-4362, оп. 1, спр. 29, 22 арк.
15. ДАЧО, ф. Р-3071, оп. 1, спр. 62, 342 арк.
16. ДАЧО, ф. Р-3195, оп. 1, спр. 1, 271 арк.
17. ДАЧО, ф. Р-4227, оп. 1, спр. 40, 148 арк.
18. ГДА СБУ, ф. 6, спр. 443, 142 арк.
19. ГДА СБУ, ф. 6, спр. 14032, т. 2., 302 арк.
20. ГДА СБУ, ф. 6, спр. 14032, т. 1., 297 арк.
21. Чернігівщина в роки нацистської окупації: Документи і
матеріали / Упорядн.: О.Б. Коваленко, Р.Ю. Подкур, О.В. Лисенко.
НАН України. Інститут історії України; Чернігівська обласна дер-
жавна адміністрація; Чернігівська обласна рада; Інститут історії,
етнології і правознавства ім. О.М. Лазаревського Чернігівського
національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка; По-
шукове агентство по створенню науково-документальних серіалів
«Книга памяті» та «Реабілітовані історією»; Державний архів Чер-
нігівської області. – Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2013. – 496 с.
22. Гіві. Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. – [Елек-
тронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/
wiki/%D0%93%D1%96%D0%B2%D1%96.
23. ГДА СБУ, ф. 6, спр. 2393, 104 арк.
Шаповаленко Е.Ю. Структура и функции местного
полицейского аппарата во время немецкой оккупации
Черниговщины в 1941–1943 гг.
Статья посвящена исследованию местных полицейских органов,
сформированных нацистским оккупационным режимом. Рассма-
триваются этапы реформирования. Выясняются их структури-
рование, функциональные обязанности и финансовое обеспечение.
Ключевые слова: оккупация, вспомогательная полиция, Чер-
ниговщина.
Shapovalenko Ye.Yu. The structure and function of the
local police under the German occupation of the Chernihiv
region in 1941–1943
The article is devoted to the investigation of the local police bodies
formed by the Nazi occupation regime. The stages of reform are
considered. Their structuring, functional duties and fi nancial sucurity
are being clarifi ed.
Key words: occupation, supporting police, the Chernihiv region.
19.02.2019 р.
УДК 94(477):347.62]«1941/1944»
А.О. Іваненко
ШЛЮБНЕ ЗАКОНОДАВСТВО
РЕЙХСКОМІСАРІАТУ «УКРАЇНА»:
АНАЛІЗ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ (1941–1944 рр.)
Регулювання інституту шлюбу завжди здійснювалось закон-
ними та підзаконними нормативно-правовими актами. Поста-
нова Рейхскомісара України «Про тимчасові правила щодо одру-
ження та розлучень» від 11 травня 1942 р. є одним із них. У даній
Постанові прописана система прав, якими були наділені особи, ба-
жаючі одружитись чи розлучитись. Також у цьому акті частково
прописані обов’язки Уповноважених, які мали право укладати та
розривати шлюби.
Ключові слова: шлюб, Уповноважений, недійний шлюб, оголошення.
Шлюбне право – достатньо старий інститут сімейно-
го права як підгалузь цивільного права. Але регулювання
даного інституту завжди здійснювалось окремими зако-
нами або навіть підзаконними нормативно-правовими
актами. Подібна ситуація була і на території України, оку-
пованої Третім Рейхом. Але була достатньо вагома осо-
бливість: завоювання територій було відносно швидким;
суспільство продовжувало існувати; відбувались природні
цивільні процеси (одруження, смерть, народження дітей,
купівля та продаж товару і т.д.), а механізмів регулювання
цього фактично не було. Перші нормативно-правові акти
з’явились лише наприкінці 1941 р., а основна їх части-
на була видана навесні та влітку 1942 р. Документи були
розрізненими, видавались із великим проміжком часу та
різними посадовими особами. Для певної систематиза-
ції та спрощення користування видавались інкорпорова-
ні збірники нормативно-правових актів. Ми пропонуємо
розглянути один із них – офіційний збірник норматив-
но-правових актів генеральної округи «Київ» – «Amtsblatt
des Generalkommissars Kiev». Аналогічні нормативні акти
j
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
332
були видані і в інших генеральних округах. «Офіційний
журнал Київського Генерального комісара» є інкорпора-
цією чотирьох підзаконних актів, в тому числі і Постано-
ви Рейхскомісара України «Про тимчасові правила щодо
одруження та розлучень» від 11 травня 1942 р. Саме на
цій Постанові ми і пропонуємо зупинитись для деталь-
ного розгляду правил укладання та розірвання шлюбу.
В історіографії відомі окремі публікації в галузі шлюб-
ного права. У дослідників О. Гончаренко та Н. Колісник є
дослідження інституту шлюбу [1] та загалом зміни гро-
мадянського статусу [2]. Але ми пропонуємо розгляну-
ти механізм укладання та розірвання шлюбу на основі
Постанови Рейхскомісара України «Про тимчасові пра-
вила щодо одруження та розлучень» для більш деталь-
ного розбору даної теми на основі підзаконного нор-
мативно-правового акта.
Шлюбний вік був встановлений наступним чином: 18
років для чоловіків та 16 років для жінок. Одруження не-
повнолітніх та частково дієздатних осіб також мало місце,
але лише за згоди законних представників. Якщо пред-
ставники із неповажних причин відмовлялись дати згоду
на одруження, це міг зробити шліхтер. Недієздатні особи
не мали права одружитись [3, с. 29].
До шлюбу передувало оголошення, яке мали подати не
раніше, ніж за 6 місяців до реєстрації шлюбу. Для укла-
дання шлюбу молоді були зобов’язані одночасно з’явитись
до Уповноваженого та підписати обопільну заяву про ба-
жання одружитись. Церковний обряд міг мати місце лише
після державної реєстрації шлюбу [3, с. 30].
Якщо Уповноважений на складання актів громадян-
ського стану мав сумніви щодо правильності оголо-
шення або можливості укладання конкретного шлюбу,
він повинен був звернутись до Гебітскомісара з приво-
ду розв’язання даного питання. До речі, даного Упов-
новаженого призначав також Гебітскомісар. Нагляд за
цією службовою особою здійснював шеф округу, якщо
він не заміщав дану посаду, а подальший службовий
нагляд здійснював той же Гебітскомісар.
Уповноважені повинні були вести книги, до яких впи-
сували у послідовному порядку усі зареєстровані шлюби,
та щомісяця подавати звіти Гебітскомісару про них. Але
більш детально повноваження та обов’язки даних служ-
бовців були вказані у Розпорядженні Рейхскомісара для
України «Про ЗАГС та його орган догляду», тому деталь-
но на цьому зупинятись ми не будемо [4].
Шлюби вважались недійсними у таких випадках: якщо
хоча б один із подружжя був євреєм; між родичами по пря-
мій лінії споріднення або братом і сестрою; до розірвання
попереднього шлюбу. Такі шлюби могли бути дійсними
лише тоді, коли їх зареєстрував німецький Уповноваже-
ний, якщо протягом шести місяців з моменту набуття за-
конної сили Постанови Рейхскомісара України «Про тим-
часові правила одруження та розлучень» такий шлюб був
листовно підтверджений відповідний Гебітскомісаром.
Ніхто не міг посилатись на недійсність шлюбу, якщо не
було відповідного судового рішення. Заяву про оголошен-
ня шлюбу недійсним міг подати прокурор, один з подруж-
жя у тому разі, якщо він не знав, що шлюб не є дійсним;
подружжя з попереднього нерозірваного шлюбу. Дити-
на, народжена в недійсному шлюбі, коли хоча б один із
подружжя мав єврейське походження, являлась незакон-
ною. У інших випадках недійсного шлюбу дитина визна-
валась законнонародженою.
Кожен із подружжя мав право подавати документи на
розлучення в таких випадках:
1. Якщо один із подружжя помилився у відношенні ін-
шого в таких обставинах, які б суттєво впливали на його
рішення вступати до шлюбу [3, c. 31].
2. Якщо одного із подружжя було введено в оману пе-
ред одруженням.
3. Якщо одного із подружжя протизаконно, загрозою
змусили одружитись.
4. У разі вчинення перелюбства.
5. Якщо один із подружжя якимось тяжким порушен-
ням обов’язків руйнував шлюбні стосунки.
6. Якщо один із подружжя хворів на тяжку інфекцій-
ну або «викликаючу огиду» хворобу і на вилікування від
якої другий з подружжя не сподівався.
7. Один із подружжя безвісти зник більш ніж 3 роки тому.
8. Якщо у одного із подружжя психічне захворюван-
ня та «духовну єдність поміж подружжям порушено та
поновлення такої єдності не передбачається» [3, с. 32].
Розлучення проводилось судом. Після нього дружина
мала право вимагати у чоловіка утримання, якщо суд, при-
ймаючи всі обставини до уваги, вважатиме це справедливим.
Отже, підводячи підсумки, можна стверджувати, що
у даній Постанові прописана система прав, якими були
наділені особи, які мали бажання одружитись чи розлу-
читись. У шлюбному праві також були присутні елементи
суттєвого зменшення прав євреїв (лише у разі недійсно-
сті шлюбу, коли один із подружжя був єврейського похо-
дження, народжена дитина вважалась незаконною). Нор-
ми права, прописані у даному документі, традиційно для
сімейного права, складаються із гіпотези та диспозиції.
Також у цьому акті частково прописані обов’язки Уповно-
важених, які мали право укладати та розривати шлюби,
але, як було вказано вище, права та обов’язки даних служ-
бовців визначалися іншим нормативно-правовим актом.
ПОСИЛАННЯ
1. Гончаренко О.М. Інститут шлюбу в системі сімейного за-
конодавства окупаційної адміністрації Рейхскомісаріату «Укра-
їна»: аналіз нормативно-правової бази (1941–1944 рр.). Наукові
записки з української історії: Збірник наукових статей. Вип. 22.
– Переяслав-Хмельницький, 2009. – 308 с.
2. Колісник Н. Зміни громадянського статусу особи у прак-
тиці роботи місцевих судових установ на теренах Райхско-
місаріату «Україна» (1941–1944 рр.). Наукові записки Терно-
пільського національного педагогічного університету імені
Володимира Гнатюка. Сер. Історія. Вип. 2, ч. 3. – Тернопіль:
[ТНПУ], 2014. – С. 61–65.
3. Державний архів Полтавської області, ф. Р-8676. Колекція
періодичних видань, наказів, розпоряджень, листівок, плакатів,
брошур періоду німецько-фашистської окупації України, м. Пол-
тава Полтавської області. оп. 2. Спр. 5. Офіційний журнал Київ-
ського Генерального комісара. – С. 13–33.
ISSN 2218-4805
333
4. Полтавський обласний державний архів Р-2342, Новосанджа-
рівська районна управа, с. Нові Санджари, Новосанджарівського ра-
йону, Полтавської області, оп. 23 Розпорядження Рейхскомісара для
України про ЗАГС та його орган догляду. – 28 травня 1943 р. 15 арк.
Иваненко А.О. Брачное законодательство Рейхскомисса-
риата «Украина»: анализ нормативной базы (1941–1944 гг.)
Регулирование института брака всегда осуществлялось закон-
ными и подзаконными нормативно-правовыми актами. Поста-
новление Рейхскомиссара Украины «О временных правилах брако-
сочетания и разводов» от 11 мая 1942 г. – один из них. В данном
Постановлении прописана система прав, которыми были наде-
лены лица, желающие вступить в брак или развестись. Также в
этом акте частично прописаны обязанности уполномоченных, ко-
торые имели право заключать и расторгать браки.
Ключевые слова: брак, Уполномоченный, недействительный
брак, объявления.
Ivanenko A.O. Marriage law of the Reichskommissariat
«Ukraine»: analysis of the normative base (1941–1944)
Regulation of the marriage institution has always been carried
out by legal and subordinate normative legal acts. One of them is the
Resolution of the Reichscommissar of Ukraine «Temporary Rules on
Marriage and Divorce» of May 11, 1942. This Regulation prescribes a
system of rights that have been granted to persons wishing to marry
or divorce. Also, this act partially sets out the responsibilities of the
Commissioners who had the right to conclude and break up marriages.
Key words: marriage, Commissioner, canceled marriage, announcement.
20.02.2019 р.
то А.Ф. Юденков вважає, що їх було не менше 300 [2, с. 42],
а Б.І. Черняков нараховує майже 400 [3]. Питанням діяль-
ності радянської преси в УРСР у роки війни свої роботи
присвятили, наприклад, С.П. Сегеда [4], В.І. Смірнова [5],
О.О. Федотова [6], Т.В. Романенко [7]. Часописи, що ви-
давалися окупаційною владою, вивчали та аналізува-
ли Н.Я. Гандрабура [8], М.В. Михайлюк [9], Д.М. Титарен-
ко [10], Б.І. Черняков [11], В.М. Яременко [12].
Невід’ємною складовою тогочасної преси була карика-
тура, яка виступала дієвою зброєю в ідеологічній бороть-
бі. Карикатура ємно, лаконічно й у легкій формі доноси-
ла ідеологічне трактування складних явищ міжнародного
життя. Прості за формою малюнки швидко формували об-
раз ворога, створювали ефективний інструмент для поді-
лу на «своїх» і «чужих». Серед дослідників даної пробле-
матики згадаємо Є.О. Артемову [13], Д.Є. Яковлева [14],
І.Я. Щупака [15], О.О. Маєвського [16], О.А. Вороніну [17].
Традиційно недостатньо вивченим залишається регіо-
нальний рівень тематики.
Пропонована стаття – це спроба через ілюстративний
жанр карикатури визначити меседжі, які влада доноси-
ла до жителів окупованих територій, як вона трактувала
основні політичні та воєнні події. Територіально дослі-
дження обмежене Сумською областю в її сучасних ад-
міністративно-територіальних кордонах, а хронологіч-
j
УДК 323.232[(084.5)+070.449.8] (477) «1941/1943»
М.В. Горох
ПОЛІТИЧНА КАРИКАТУРА
НА ШПАЛЬТАХ ОКУПАЦІЙНОЇ ПРЕСИ:
СУМСЬКА ОБЛАСТЬ (1941–1943 РР.)
Стаття присвячена з’ясуванню ролі і місця політичної кари-
катури у формуванні інформаційного простору на території Сум-
ської області в роки Другої світової війни. Аналіз візуальних обра-
зів, розміщених на сторінках окупаційної преси, сприяє розкриттю
концепції ідеологічних маніпуляцій нацистського режиму, дозво-
ляє оцінити їхній вплив на процес формування архетипів сприй-
няття як на населення окупованої України, так і на сучасників.
Ключові слова: політична карикатура, окупаційна преса,
Сумська область.
У воєнно-стратегічних намірах і політико-адміністра-
тивній практиці нацистів українська преса займала важ-
ливе місце. Періодичні видання були складовою активної
пропаганди, на шпальтах яких друкували фронтові зве-
дення, розпорядження й оголошення нової влади, накази
німецького командування, агітували молодь виїздити до
Німеччини, розповідали про місцеві події та минуле краю.
Історія преси періоду Другої світової війни продовжує
залишатися недостатньо вивченою. Так, різняться думки
істориків стосовно кількості видань, що виходили друком
в адміністративно-територіальних межах сучасної Украї-
ни. Якщо І. Чайковський подавав перелік з 220 позицій [1],
Рис.1. Жовтень 1942 р. «Останні вісті» (Кролевець)
|