Політична карикатура на шпальтах окупаційної преси: Сумська область (1941–1943 рр.)
Стаття присвячена з’ясуванню ролі і місця політичної карикатури у формуванні інформаційного простору на території Сумської області в роки Другої світової війни. Аналіз візуальних образів, розміщених на сторінках окупаційної преси, сприяє розкриттю концепції ідеологічних маніпуляцій нацистського реж...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2019
|
| Назва видання: | Сіверщина в історії України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180960 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Політична карикатура на шпальтах окупаційної преси: Сумська область (1941–1943 рр.) / М.В. Горох // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 333-347. — Бібліогр.: 114 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-180960 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1809602021-10-26T01:26:19Z Політична карикатура на шпальтах окупаційної преси: Сумська область (1941–1943 рр.) Горох, М.В. Нова історія Стаття присвячена з’ясуванню ролі і місця політичної карикатури у формуванні інформаційного простору на території Сумської області в роки Другої світової війни. Аналіз візуальних образів, розміщених на сторінках окупаційної преси, сприяє розкриттю концепції ідеологічних маніпуляцій нацистського режиму, дозволяє оцінити їхній вплив на процес формування архетипів сприйняття як на населення окупованої України, так і на сучасників. Статья посвящена выяснению роли и места политической карикатуры в формировании информационного пространства на территории Сумской области в годы Второй мировой войны. Анализ визуальных образов, размещенных на страницах оккупационной прессы, способствует раскрытию концепции идеологических манипуляций нацистского режима, позволяет оценить их влияние на процесс формирования архетипов восприятия как на население оккупированной Украины, так и на современников. The article is devoted to the clarification of the political caricature’s role and position in the forming of the informational space on the Sums’ka oblast’ territory during World War II. The analysis of the visual images on the pages of the occupational press helps to reveal the concept of ideological manipulations of the Nazi regime. It also helps to evaluate their influence on the forming of the perception archetypes of both people of occupied Ukraine and people who live nowadays. 2019 Article Політична карикатура на шпальтах окупаційної преси: Сумська область (1941–1943 рр.) / М.В. Горох // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 333-347. — Бібліогр.: 114 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180960 323.232[(084.5)+070.449.8] (477) «1941/1943» uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нова історія Нова історія |
| spellingShingle |
Нова історія Нова історія Горох, М.В. Політична карикатура на шпальтах окупаційної преси: Сумська область (1941–1943 рр.) Сіверщина в історії України |
| description |
Стаття присвячена з’ясуванню ролі і місця політичної карикатури у формуванні інформаційного простору на території Сумської області в роки Другої світової війни. Аналіз візуальних образів, розміщених на сторінках окупаційної преси, сприяє розкриттю
концепції ідеологічних маніпуляцій нацистського режиму, дозволяє оцінити їхній вплив на процес формування архетипів сприйняття як на населення окупованої України, так і на сучасників. |
| format |
Article |
| author |
Горох, М.В. |
| author_facet |
Горох, М.В. |
| author_sort |
Горох, М.В. |
| title |
Політична карикатура на шпальтах окупаційної преси: Сумська область (1941–1943 рр.) |
| title_short |
Політична карикатура на шпальтах окупаційної преси: Сумська область (1941–1943 рр.) |
| title_full |
Політична карикатура на шпальтах окупаційної преси: Сумська область (1941–1943 рр.) |
| title_fullStr |
Політична карикатура на шпальтах окупаційної преси: Сумська область (1941–1943 рр.) |
| title_full_unstemmed |
Політична карикатура на шпальтах окупаційної преси: Сумська область (1941–1943 рр.) |
| title_sort |
політична карикатура на шпальтах окупаційної преси: сумська область (1941–1943 рр.) |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Нова історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180960 |
| citation_txt |
Політична карикатура на шпальтах окупаційної преси: Сумська область (1941–1943 рр.) / М.В. Горох // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 333-347. — Бібліогр.: 114 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT gorohmv polítičnakarikaturanašpalʹtahokupacíjnoípresisumsʹkaoblastʹ19411943rr |
| first_indexed |
2025-07-15T21:24:42Z |
| last_indexed |
2025-07-15T21:24:42Z |
| _version_ |
1837749700025909248 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
333
4. Полтавський обласний державний архів Р-2342, Новосанджа-
рівська районна управа, с. Нові Санджари, Новосанджарівського ра-
йону, Полтавської області, оп. 23 Розпорядження Рейхскомісара для
України про ЗАГС та його орган догляду. – 28 травня 1943 р. 15 арк.
Иваненко А.О. Брачное законодательство Рейхскомисса-
риата «Украина»: анализ нормативной базы (1941–1944 гг.)
Регулирование института брака всегда осуществлялось закон-
ными и подзаконными нормативно-правовыми актами. Поста-
новление Рейхскомиссара Украины «О временных правилах брако-
сочетания и разводов» от 11 мая 1942 г. – один из них. В данном
Постановлении прописана система прав, которыми были наде-
лены лица, желающие вступить в брак или развестись. Также в
этом акте частично прописаны обязанности уполномоченных, ко-
торые имели право заключать и расторгать браки.
Ключевые слова: брак, Уполномоченный, недействительный
брак, объявления.
Ivanenko A.O. Marriage law of the Reichskommissariat
«Ukraine»: analysis of the normative base (1941–1944)
Regulation of the marriage institution has always been carried
out by legal and subordinate normative legal acts. One of them is the
Resolution of the Reichscommissar of Ukraine «Temporary Rules on
Marriage and Divorce» of May 11, 1942. This Regulation prescribes a
system of rights that have been granted to persons wishing to marry
or divorce. Also, this act partially sets out the responsibilities of the
Commissioners who had the right to conclude and break up marriages.
Key words: marriage, Commissioner, canceled marriage, announcement.
20.02.2019 р.
то А.Ф. Юденков вважає, що їх було не менше 300 [2, с. 42],
а Б.І. Черняков нараховує майже 400 [3]. Питанням діяль-
ності радянської преси в УРСР у роки війни свої роботи
присвятили, наприклад, С.П. Сегеда [4], В.І. Смірнова [5],
О.О. Федотова [6], Т.В. Романенко [7]. Часописи, що ви-
давалися окупаційною владою, вивчали та аналізува-
ли Н.Я. Гандрабура [8], М.В. Михайлюк [9], Д.М. Титарен-
ко [10], Б.І. Черняков [11], В.М. Яременко [12].
Невід’ємною складовою тогочасної преси була карика-
тура, яка виступала дієвою зброєю в ідеологічній бороть-
бі. Карикатура ємно, лаконічно й у легкій формі доноси-
ла ідеологічне трактування складних явищ міжнародного
життя. Прості за формою малюнки швидко формували об-
раз ворога, створювали ефективний інструмент для поді-
лу на «своїх» і «чужих». Серед дослідників даної пробле-
матики згадаємо Є.О. Артемову [13], Д.Є. Яковлева [14],
І.Я. Щупака [15], О.О. Маєвського [16], О.А. Вороніну [17].
Традиційно недостатньо вивченим залишається регіо-
нальний рівень тематики.
Пропонована стаття – це спроба через ілюстративний
жанр карикатури визначити меседжі, які влада доноси-
ла до жителів окупованих територій, як вона трактувала
основні політичні та воєнні події. Територіально дослі-
дження обмежене Сумською областю в її сучасних ад-
міністративно-територіальних кордонах, а хронологіч-
j
УДК 323.232[(084.5)+070.449.8] (477) «1941/1943»
М.В. Горох
ПОЛІТИЧНА КАРИКАТУРА
НА ШПАЛЬТАХ ОКУПАЦІЙНОЇ ПРЕСИ:
СУМСЬКА ОБЛАСТЬ (1941–1943 РР.)
Стаття присвячена з’ясуванню ролі і місця політичної кари-
катури у формуванні інформаційного простору на території Сум-
ської області в роки Другої світової війни. Аналіз візуальних обра-
зів, розміщених на сторінках окупаційної преси, сприяє розкриттю
концепції ідеологічних маніпуляцій нацистського режиму, дозво-
ляє оцінити їхній вплив на процес формування архетипів сприй-
няття як на населення окупованої України, так і на сучасників.
Ключові слова: політична карикатура, окупаційна преса,
Сумська область.
У воєнно-стратегічних намірах і політико-адміністра-
тивній практиці нацистів українська преса займала важ-
ливе місце. Періодичні видання були складовою активної
пропаганди, на шпальтах яких друкували фронтові зве-
дення, розпорядження й оголошення нової влади, накази
німецького командування, агітували молодь виїздити до
Німеччини, розповідали про місцеві події та минуле краю.
Історія преси періоду Другої світової війни продовжує
залишатися недостатньо вивченою. Так, різняться думки
істориків стосовно кількості видань, що виходили друком
в адміністративно-територіальних межах сучасної Украї-
ни. Якщо І. Чайковський подавав перелік з 220 позицій [1],
Рис.1. Жовтень 1942 р. «Останні вісті» (Кролевець)
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
334
но – 1941–1943 рр., власне періодом окупації та часом
існування відповідних періодичних видань.
Слово «карикатура» походить від іт. «caricare» – «на-
вантажувати, перебільшувати». У «Великому тлумач-
ному словнику сучасної української мови» (К.; Ірпінь,
2005) наводиться наступне визначення: «Карикату-
ра – малюнок, що зображує кого-, що-небудь у навмис-
не спотвореному, смішному вигляді» [18, с. 525]. У но-
менклатурі засобів морально-психологічного впливу в
роки Другої світової війни, на думку О.О. Маєвського,
особливе місце посідала креолізована продукція – по-
літичні плакат і карикатура. Поєднуючи лінгвістичний
та образний тексти, плакатні й карикатурні твори ви-
явилися надзвичайно продуктивними з огляду на по-
кладені на них функції [16, с. 7]. Дослідниця О.А. Воро-
ніна виокремлює наступні особливості карикатури як
«сміхового» жанру:
– створюється завдяки прийому перебільшення (обов’яз-
ково в бік ницості);
– становить поєднання реального й ірраціонального;
– повчає та виховує;
– засуджує або висміює;
– обов’язково створює комічний ефект [17].
Зараз в онлайн архіві української періодики (libraria.
ua) відкрито доступ до 8 видань з 7 населених пунктів
Сумської області, що виходили друком у роки окупації:
1. «Сумський вісник» (Суми);
2. «Відродження» (Ромни);
3. «Визволення» (Конотоп);
Рис. 2. «Друзі виходять на великий шлях».
6 серпня 1943 р. «Голос Охтирщини»
Рис. 3. «Принада». 31 серпня 1943 р. «Відродження» (Ромни)
Рис. 4. «Із щабля на щабель».
9 серпня 1942 р. «Голос Охтирщини»
ISSN 2218-4805
335
4. «Останні вісті» (Кролевець);
5. «Голос Охтирщини» (Охтирка);
6. «Новий час» (Шостка);
7. «Последние известия» (Шостка);
8. «Путивлянин» (Путивль).
Усі вони, окрім «Последних известий», «Путивлянина»
та «Сумського вісника» у період з 18 квітня по 21 трав-
ня 1943 р., видавалися українською мовою. Засновані
1942 р. (виняток – «Сумський вісник» та «Відродження»,
перші номери яких датуються 1941 р.), перераховані
часописи виходили до 1943 р. з періодичністю 1–3 ви-
пуски на тиждень, накладом від 2 до 30 тис. примірни-
ків, обсягом 2–4 сторінки (табл. 1). У кожному третьому
випуску окупаційної газети на Сумщині (тобто у 96 зі
344) зустрічаємо щонайменше одну карикатуру. В ряді
номерів їх дві та навіть три. Окремо згадаємо газету
«Путивлянин», у доступних номерах якої не віднайде-
но жодного подібного зображення. Розміри карикатур
суттєво різняться між собою. Традиційно вони неве-
ликі, однак в часописах «Останні вісті» (Кролевець) та
«Последние известия» (Шостка) вони займають не мен-
ше половини шпальти, а то й її всю.
Таблиця 1
Порівняльна таблиця видань, що видавалися в Сум-
ській області в роки німецької окупації (1941–1943)
Назва газети
(населений пункт)
«С
ум
сь
ки
й
ві
сн
ик
»
(С
ум
и)
«В
ід
ро
д
ж
ен
ня
»
(Р
ом
ни
)
«В
из
во
ле
нн
я»
(К
он
от
оп
)
«О
ст
ан
ні
в
іс
ті
»
(К
ро
ле
ве
ць
)
«Г
ол
ос
О
хт
ир
щ
ин
и»
(О
хт
ир
ка
)
«Н
ов
ий
ч
ас
»
(Ш
ос
тк
а)
«П
ос
ле
д
ни
е
из
ве
ст
ия
»
(Ш
ос
тк
а)
«П
ут
ив
ля
ни
н»
(П
ут
ив
ль
)
Започаткували
1
9
4
1
1
9
4
1
1
9
4
2
1
9
4
2
1
9
4
2
1
9
4
2
1
9
4
2
1
9
4
2
Закрили
1
9
4
3
1
9
4
3
1
9
4
3
1
9
4
3
1
9
4
3
1
9
4
3
1
9
4
2
1
9
4
3
Періодичність
(на тиждень)
3 2 2 –
2
–
3
1 – 2
Обсяг (сторінок) 2–
4
2–
4
2–
4
2
2–
4
2–
4
2
2–
4
Наклад (тис.)
2
–
3
0
2
–
1
8
,5
1
5 – –
1
2
–
2
6
,5 –
2
–
6
Мова видання
ук
р.
,
ро
с.
ук
р.
ук
р.
ук
р.
ук
р.
ук
р.
ро
с.
ро
с.
Кількість
доступних номерів 1
1
0
1
1
5 7 2 5
7
2
0 2 3
1
Номерів
з карикатурами 3
9
1
8 2 2 2
4 9 2 0
Графічний матеріал для видань переважно створю-
вався на території Німеччини підвідомчими структура-
ми пропаганди, натомість місцеві пропагандисти мог-
ли хіба що наповнювати його своїми підтекстовками.
До речі, відповідно до інструкцій міністерства східних
окупованих територій від березня 1942 р. пресу на міс-
цях зобов’язували дотримуватися низки вимог: поняття
«Україна» застосовувати лише в територіальному, а не
політично-державному сенсі; Райх – захисник, а не со-
юзник України; німецький вермахт – не окупант, а рятів-
ник; про А. Гітлера належало писати з додаванням сло-
восполучення «фюрер-визволитель» та інше [16, с. 219].
Карикатури, надруковані в окупаційних газетах Су-
мщини, за своєю тематикою, текстовим матеріалами,
візуалізацією можна розподілити на декілька груп. На-
самперед німецька пропаганда на окупованій терито-
рії України спрямовувалася на показ радянської систе-
ми як страшного «жидо-більшовицького» режиму, що
чинить злочини проти власного населення, несе «чер-
вону загрозу» світовому співтовариству. У «Додатковій
директиві щодо здійснення пропаганди в Україні» від
16 грудня 1942 р. наводилися наступні теми й тези ан-
тирадянського плакатного мистецтва:
– розпалювання ненависті до Москви, яка завдавала
шкоди Україні упродовж усієї історії;
Рис. 5. «Дружба дружбою, а табачок нарізно».
26 липня 1942 р. «Сумський вісник»
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
336
– спогади про голодомори, боротьбу проти селян;
– наслідки двадцятирічної політики радянської влади;
– українці отримають стільки, скільки вони допомо-
жуть у війні;
– після війни буде встановлено німецьку владу;
– Німеччина готова піти на поступки українцям (влас-
не сільське та районне управління, релігійна толерант-
ність, заохочення розвитку української мови, відкриття
народних шкіл, зростання доходів населення, збільшен-
ня земельних ділянок для селян) [16, с. 155].
У карикатурах даної тематичної групи художни-
ки насамперед звертали увагу на «справжню приро-
ду більшовизму» як людиноненависницького режиму.
Так, карикатура «Совєтський душогуб» зображувала ен-
каведиста, який серед ночі виймає з торбини людей та
вкидає їх до заздалегідь викопаних ям. Поряд подано
інформаційну довідку: «У Вінниці по-звірячому було
замордовано енкаведистськими катами в період 1937–
1941 років за наказом Сталіна багато тисяч ні в чому
неповинних українців. Цей жахливий злочин, що став
відомим усьому світові, ще раз розкриває справжнє об-
личчя жидо-большевизму» [Тут і далі підтекстовки по-
дано мовою оригіналу – М. Г.] [19, с. 1].
Маніпулювання антибільшовицькими та антисеміт-
ськими образами ворога спостерігаємо в газеті «Останні
вісті» (Кролевець). У випуску за вересень 1942 р. зобра-
ження під назвою «Сталін керує. Жид купує» носить явно
антисемітський характер. У той час як керівник СРСР
самовдоволено сидить за столом та міркує про черго-
вий указ, підприємливий єврей з п’ятикутною зіркою
на лацкані свого піджака розглядає діамант і підрахо-
вує готівку, яку згодом помістить у відкритий, довер-
ху наповнений цінностями, сейф [20, с. 2]. Натомість у
номері за жовтень 1942 р. перед читачем постає ієрар-
хічна структура Радянського Союзу (рис. 1). На вершині
піраміди на металевому троні, увінчаному величезною
п’ятикутною зіркою, сидить Сталін. Поверхом нижче –
співробітники НКВС (вартові зі зброєю, політкомісар)
і гармати. В основі ж піраміди перебувають змарні-
лі, голодні, змучені люди, розчавлені вагою горішніх
поверхів. У руках вони тримають таблички з відоми-
Рис. 6. «Заклик про допомогу».
2 жовтня 1942 р. «Голос Охтирщини»
Рис. 7. «Кривавий шлях натхненника Комінтерну».
30 травня 1943 р. «Голос Охтирщини»
ISSN 2218-4805
337
ми радянськими гаслами: «колхоз», «стахановщина»,
«совхоз», «налоги» [21, с. 2].
Окремого розгляду потребує серія малюнків до анекдо-
тів, об’єднаних загальною назвою «Народ про Сталіна та
його владу» в номері «Голосу Охтирщини» від 3 вересня
1942 р. Короткі розповіді про радянську тоталітарну си-
стему викривають культ особистості та страх перед «вож-
дем» («На конференції», «Memento mori»), нагадують про
дефіцит найелементарніших товарів («Цвяхи»), загострю-
ють увагу на національному питанні («Правий суд»), бо-
ротьбі з «ворогами народу» («На лекції») [22, с. 4].
В намаганні утриматися при владі радянські керівни-
ки були ладні на все, навіть звернутися за допомогою до
Бога. Та ж газета 14 травня 1942 р. подала карикатуру під
умовною назвою «Религия опиум для народа», де митро-
полит Сергій виголошував: «Врятуй, Господи, оцей ковчег
і мене теж, а з людьми ми вже сами впораємось». Перед
ним у ванні – керівна верхівка ВКП(б) на чолі зі Сталіним,
що салютує скривавленою рукою. На молитви митропо-
лита ватага хором відказувала: «Старайся! Так будєт тебє
за труды, А нєт – так нє долго у нас до бєды…» [23, с. 3].
Виняткова увага на шпальтах видань приділялася по-
літичному альянсу Заходу та СРСР. Поєднані цією те-
матикою зображення формують наступну групу. Від-
правною точкою тут можна вважати карикатуру «Друзі
виходять на великий шлях» (рис. 2), де радянський та
американський солдати зображені радше як якісь гра-
біжники, ніж захисники чи визволителі («Голос Охти-
рщини», 6 серпня 1943 р.) [24, с. 2].
Головними персонажами даної тематичної гру-
пи були образи так званої «великої трійки»: Й. Сталін
(СРСР), В. Черчилль (Англія), Ф. Рузвельт (США). Пере-
дусім критикувалися територіальні зазіхання лідерів
антигітлерівської коаліції, їхня підступність, недові-
ра один до одного. Так, малюнок «Кожен хоче заволо-
діти нею» в «Сумському віснику» за 21 червня 1942 р.
викривала бажання Ф. Рузвельта та Й. Сталіна за допо-
могою своїх «іграшок» – прем’єр-міністра В. Черчилля
та Надзвичайного і Повноважного посла Великої Бри-
танії в СРСР С. Кріппса, «прибрати до рук Британську
імперію» [25, с. 3]. Остання у карикатурі «Біля смерт-
ного одра пані Британії» («Сумський вісник», 20 червня
1943 р.), постає у вигляді старої змученої жінки в ліж-
ку, яка ще за життя ризикує втратити золоті зуби. До-
помогти їй в цьому готовий дядько Сем – персоніфіко-
ваний образ США [26, с. 1].
У карикатурі «Принада» (рис. 3) з газети «Відроджен-
ня» за 31 серпня 1943 р. Ф. Рузвельт, зручно вмостив-
шись на шиї В. Черчилля, осідлав Сталіна та приманкою
у вигляді ковбаси («Європа») манить того прямісінь-
ко на камінь («німецький фронт»). Зображення допов-
нював вірш:
«“Союзникові” – остолопу
Відомі в світі фантазери-брехуни,
По скорому закінченні війни,
Подарувати обіцяли всю Европу.
Та дурневі дарують по заслузі,
І обіцянка до добра не доведе
Вже скоро він спіткнеться і впаде,
А разом з ним, між іншим, також “друзі”» [27, с. 1].
«Ласим шматком» Європи спокушений керівник СРСР
і в малюнку «Черчіль і Рузвельт запрягли Сталіна» у «Сум-
ському віснику» за 22 липня 1942 р. Він тягне човна з со-
юзниками на борту під акомпанемент глузливих викри-
Рис. 8. «На верхів’ї Ельбруса».
23 грудня 1942 р. «Відродження» (Ромни)
Рис. 9. «Німеччина єднає народи Европи проти большевизму».
29 квітня 1942 р. «Сумський вісник»
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
338
ків: «А ну ще трохи, Сталіночку, ану принатужся, куме,
може й ухопиш!» [28, с. 3].
У липні та серпні 1942 р. газети в Сумах та Охтир-
ці надрукували однакові, хоча й під різними назвами,
карикатури – «Пани та слуги» та «Із щабля на щабель»
(рис. 4). Обидві зобразили Сталіна в одній упряжці з
В. Черчиллем, яких з сидіння для погонича спереду
брички поганяв Ф. Рузвельт [29, с. 2; 30, с. 3]. Важли-
вою є підтекстовка, в якій Черчилль каже: «Дорогий мій
Сталіне, ще рік тому я сам сидів на козлах та запрошу-
вав тебе сідати» [30, с. 3]. Другорядну роль керівникам
СРСР та Великої Британії відводили й у малюнку з до-
волі довгим підписом: «Поразки совєтів на східному
фронті та гибель караванів суден Англії на водах викли-
кали панічний настрій в Америці» у часописі «Новий
час» за 1 листопада 1942 р. Тут В. Черчилль та Й. Ста-
лін – це стовбури дерев на протилежних сторонах ур-
вища. Вони утримують гамак з Ф. Рузвельтом. Остан-
ній надзвичайно наляканий, адже стовбур-Сталін вже
«тріснув» і ось-ось зламається [31, с. 2].
Німецька графічна пропаганда намагалася загостити
увагу пересічного читача на неузгодженості дій анти-
гітлерівської коаліції, активно використовуючи прин-
цип «поділяй і володарюй». Вона прагнула розсварити
союзників. У січні 1943 р. на шпальтах часописів «Від-
родження» та «Сумський вісник» з’явилися карикату-
ри, де ті ж самі персонажі – це трійка піаністів-невдах,
що не вміє грати синхронно на музичному інструменті
(«Тріо») [32, с. 1]; це запеклі суперники, які не можуть
обрати поміж себе верховного командувача («Воєнна на-
рада аліянтів», «Конференція аліянтів») [33, с. 3; 34, с. 2].
Ідея перекладання обов’язків на іншого віднайшла
своє відображення у серії малюнків на шпальтах «Сум-
ського вісника». У номерах за 10 травня та 3 червня
1942 р. двічі друкувалася карикатура «Воювати? Для
цього я маю своїх людей», де крайнім у суперечці пе-
редбачувано залишався Сталін з перебинтованими го-
ловою, руками та правою ногою [35, с. 2; 36, с. 2]. Він
єдиний, хто вичерпує воду з човна, що тоне, в малюн-
ку «Серед “друзів”» (номер за 10 січня 1943 р.). Його
перелякані «друзі» Ф. Рузвельт і В. Черчилль, тримаю-
чись за човен, тільки тихо перешіптувалися: «Хай ста-
рається!» [37, с. 2]. Не можуть «спільники» поділити й
плодів єдиної пальми в карикатурі «Дружба дружбою,
а табачок нарізно» (номер за 26 липня 1942 р.). Тоді як
В. Черчилль спритно лізе по стовбуру і готовий ось-
ось схопити плоди з написом «Iran», Ф. Рузвельт хапає
його за піджак і стягує вниз. Сталін же діє радикальні-
ше – рубає дерево серпом і молотом (рис. 5.) [29, с. 2].
Часто «велику трійцю» поєднувало спільне горе. В уяві
художників вони ніби ті колядники із зіркою, що бідка-
ються про постійні невдачі («Троє злочинців із різдв’я-
ною зіркою» та «Три нечистивці із зіркою» у газетах «Від-
родження» і «Сумський вісник» за 8 і 10 січня 1943 р.) [32,
с. 1; 37, с. 3]. В. Черчилль співчуває Сталіну в карикатурі
Рис. 10. «Жидівська маскарада – або правдиве обличчя
большевизму». 21 серпня 1942 р. «Відродження» (Ромни)
Рис. 11. «Англія сповнена відваги й буде битись
до останнього...». 21 червня 1942 р. «Голос Охтирщини»
ISSN 2218-4805
339
«Двоє друзів» («Голос Охтирщини», 7 жовтня 1942 р.), про-
мовляючи: «Не плачте, товаришу Сталіне, згадайте про
мою жалюгідну поразку в Дьєппі на березі Каналу [невда-
ла десантна операція «Ювілей» за участі військ союзни-
ків на північному узбережжі Франції 19 серпня 1942 р. –
М. Г.] й заспокойтеся: не Ви один втрачаєте Армії» [38, с. 2].
Аналогічне зображення, але під назвою «Сентименталь-
не приятелювання», використала редакція газети «Новий
час» у номері за 8 листопада 1942 р. [39, с. 2]. Ця ж пара за
«склянкою віски» та з Біблією в руках сумно співає піс-
ню «Назад, солдати, до Бога» в малюнках «Два побожних
брати» та «Благословіння “благочестивої” братії!» (газети
«Відродження», «Сумський вісник», номери за 10 й 15 ли-
стопада 1942 р.) [40, с. 2; 41, с. 3] або виголошує «Заклик
про допомогу»: «На допомогу, містер Черчіль, горимо!»,
«СОС, товаришу Сталін, тонемо!» (рис. 6) на сторінках «Го-
лосу Охтирщини» за 2 жовтня 1942 р. [42, с. 3].
Окремо можемо згрупувати карикатури, в яких
висміюються деякі постаті антигітлерівської коаліції.
Німецькі ідеологічні служби вдало маніпулювали сві-
домістю населення, створюючи відповідні образи лі-
дерів держав-союзниць. Так, Сталіна називали не інак-
ше як «батюшка» чи «батько», зображували у латаній
або порваній одежі, з серпом, молотом, ножем чи п’я-
тикутною зіркою. Він поганяє змученого, зголодніло-
го коня зі зашморгом на шиї, якому погрожує пістоле-
том міністр іноземних справ В. Молотов («Сумський
вісник», 24 липня 1942 р.) [43, с. 1]. Зі шпальт «Голосу
Охтирщини» та «Сумського вісника» на читача спогля-
дав Сталін в образі хижака, ненависника усього живо-
го, який ладен застрелити першу квітку навесні задля
своєї втіхи («Сталін і весна», «Коли б Сталін міг, він би
розстріляв нині весну» [44, с. 1; 45, с. 3]); кращого друга
Смерті («Нерозлучні...» [46, с. 4]); м’ясника з еполетами
генералісимуса, що перемелює людей у великій м’ясо-
рубці («Кістковий млин та його винахідник “маршал”
Сталін» [47, с. 3]); сучасного Прометея, що несе наро-
дам війну, страждання, смерть («Кривавий шлях натх-
ненника Комінтерну», рис. 7 [48, с. 2]); водія домовини,
що зветься «СРСР», яка за мить злетить у прірву («Ос-
танній шлях кривавого тирана» [43, с. 2]).
Водночас керівник Радянського Союзу не всесильний.
Він не може сягнути верхівки Ельбруса, адже «хто родивсь
плазувати – літать не може», нагадували йому в малюнках
«На верхів’ї Ельбруса» та «На вершині Ельбруса» (газети
«Відродження» та «Сумський вісник» за 23 грудня 1942 р.
і 3 січня 1943 р.) [33, с. 2; 49, с. 1]. На верхівці гори,
звичайно, перебував німецький орел, який спостерігав
за марними спробами «батька народів», з видовженим
носом-дзьобом і крилами замість рук, дістатись до
нього (рис. 8). Сталін наляканий. Звичайне пташине
«бомбардування» він плутав зі справжнім у карикатурі
«У страха очі великі» (газета «Новий час» за 13 вересня
1942 р. [50, с. 2]), лютував через появу пари птахів на
гілці дерева, бо це передвісник весни у «Весняному
Рис. 12. «Жидівський гучномовець».
21 червня 1942 р. «Голос Охтирщини»
Рис. 13. «На протязі 2 років уже танцюю для обох…».
13 січня 1943 р. «Сумський вісник»
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
340
пробудженні Сталіна» (газета «Сумський вісник» за
22 липня 1942 р.). «Де ГПУ? – Я ж казав, що совєтська
зима тягнеться до кінця вересня!...» – гнівно вигукував
він [28, с. 2]. З приходом весни, натякав «Сумський вісник»,
війна на Сході завершиться перемогою Третього Рейху.
Безкраї поля СРСР вкриються квітами зі свастикою на
бутонах («Прокляття! Ось-ось весна почнеться!» [51,
с. 3]), а сталінський серп буде безсилим перед міцністю
німецьких ножів-багнетів («Його турботи» [52, с. 2]).
Німецькі пропагандисти регулярно нагадували про
небезпеку, ба навіть загрозу для Європи, що може
принести туди «червона зараза» зі Сходу. Радянський
Союз – то чорний пес, якого слід приспати, а для цього
слід об’єднатися, діяти спільно. Карикатура «Німеччи-
на єднає народи Европи проти большевизму» (рис. 9)
в «Сумському віснику» за 29 квітня 1942 р. переконує,
що Німеччині та її союзникам (Італії, Фінляндії, Угор-
щині, Румунії, Іспанії, Словаччині, Хорватії, Норвегії,
Голландії, Данії, Бельгії, Франції) під силу своїми баг-
нетами зупинити зухвальця [45, с. 1].
Попри запевнення Надзвичайного і Повноважного по-
сла Великої Британії в СРСР С. Кріппса: «Нейтральні ев-
ропейці! Я обіцяв Сталінові Европу! Не бійтеся: він дуже
лагідний» (малюнки «Кріпс представляє европейцям Ста-
ліна» та «Кріппс відрекомендовує Сталіна европейцям»),
керівник СРСР зображувався схиленим над руїнами мі-
ста страховиськом із затиснутим в зубах ножем [53, с. 2;
54, с. 2; 55, с. 4]. Від Сталіна як від хижого звіра слід було
захищатись, розставляти капкани, куди той неодмінно
встромить руку, переконували у вересні – жовтні 1942 р.
малюнки «З перемоги біда», «С победы – беда» у часопи-
сах «Новий час» та «Последние известия» [56, с. 2; 57, с. 2].
Популяризувався окупаційною пресою і образ «Ста-
ліна-єврея». Його зображували, наприклад, Мойсеєм зі
Скрижалями, на яких написано «Нема Бога крім Марк-
са» чи «Сталін пророк його» (малюнок «Сталін – пророк
жидівства» у газеті «Новий час» за 27 вересня 1942 р. [58,
с. 2]). «Під маскою Сталіна прихована єврейська сут-
ність», – переконували номери газет «Відродження» та
«Сумський вісник» за 21 серпня і 6 вересня 1942 р. (ка-
рикатури «Жидівська маскарада – або правдиве обличчя
большевизму» рис. 10, «Жидівське обличчя большевиз-
му») [59, с. 1; 60, с. 3]. Митці-графіки використовували
відомі сталінські вирази на тлі діаметрально протилеж-
них зображень. Карикатура «Жити стало краще й весе-
Рис. 14. «Тоннаж на словах».
27 вересня 1942 р. «Голос Охтирщини»
Рис. 15. «Кошмарні сни Рузвельта й Черчіля».
12 липня 1942 р. «Сумський вісник»
ISSN 2218-4805
341
ліше» змальовувала Сталіна на фоні будинку ДПУ та за-
ґратованого вікна в’язниці, до якого стоїть черга людей;
малюнок «Догнати й перегнати» – це запальна промова
Вождя, спрямована на піраміду з голів та черепів, які
ближче до верхівки перетворювалися на камінь (часо-
пис «Новий час» за 27 вересня 1942 р.) [58, с. 2]. Остан-
нє зображення, до речі, нагадує відому картину Васи-
ля Верещагіна «Апофеоз війни» (1871 р.).
Позиція В. Черчилля компрометувалася передусім
через відносини з Москвою, підкреслювалася слаб-
кість Великобританії, її м’якотілість щодо СРСР. Образ
прем’єр-міністра Великої Британії – це образ «злочин-
ця війни», «палія-підбурювача», «лорда війни», «підбу-
рювача війни», який одиноко йде подалі від пожежі та
запевняє: «Це не я...» (карикатура «Світова пожежа»,
«Сумський вісник» за 13 травня 1942 р. [61, с. 3]). Він
не полишає сподівань утриматися при владі, з усіх сил
тримається за останній уламок Британської імперії, те-
риторія якої вже у друзки розсипалась. «Хай хоч і вся
імперія рухне, аби я стояв на місці – це головне», – про-
голошує карикатура у газеті «Визволення» за 22 листопа-
да 1942 р. [62, с. 2]. Хоча Черчилль й апелював до відваги
англійців, проте битися він був готовий до останнього
«совєтського та китайського солдата» («Голос Охтирщи-
ни», 21 червня 1942 р., рис. 11 [63, с. 3]).
Аналогічні прийоми застосовувалися й до постаті
президента США Ф. Рузвельта. Насамперед спостеріга-
ємо це на сторінках «Сумського вісника». У карикатурі
«Перед подорожжю до Англії» (номер за 8 січня 1943 р.)
перукарка, у вигляді старої жіночки в капелюшку, каже:
«Дозволь зміряти тобі голову, чи прийдеться на тебе ко-
ролівська корона, яку я привезу тобі з Англії» [64, с. 2].
Німецькі пропагандисти натякали на невдалий досвід
співпраці з прем’єр-міністром Великої Британії (кари-
катура «Невдале співробітництво над загальним казан-
ком» у номері часопису за 19 червня 1942 р.), що сприя-
ло розвитку такої фобії як страх [65, с. 2]. Автор малюнку
«Черчілль і Рузвельт ховаються від громадської думки»
(номер за 21 серпня 1942 р.) зобразив союзників, які пере-
чікують «напад» журналістів під столом, а на їхній захист
стає Елеонора Рузвельт – дружина президента США [66,
с. 2]. Обидві країни доведені до такого стану, перекону-
вала карикатура «Щоденне меню» у газеті «Голос Охтир-
щини» за 2 червня 1943 р., що основною обідньою стра-
вою стали старі солдатські чоботи [67, с. 4].
Не оминули редактори часописів викриття т. зв. єв-
рейського сліду в діях Сталіна та західних лідерів. Ці
«три нерозлучні спільники» тільки маріонетки на «жи-
дівському поводі», – запевняв «Сумський вісник» за
27 вересня 1942 р. [68, с. 2]. Євреї є основою «мозково-
го тресту» президента Ф. Рузвельта, переконував ма-
люнок «Жидівський гучномовець» в «Голосі Охтирщи-
ни» за 21 червня 1942 р. (рис. 12) [63, с. 3].
Тематично близьким до теми взаємин між союзни-
ками було питання відкриття другого фронту, вирі-
шення якого в 1942 р. набуло для СРСР ключового зна-
чення. Заклики Й. Сталіна до лідерів Заходу – ледь не
найпопулярніший сюжет карикатур. Протягом липня
1942 р. – січня 1943 р. подібні зображення регулярно
з’являлися на шпальтах чи не всіх часописів області.
Керівник Радянського Союзу і витанцьовував, і щосили
волав – «Hilfe», «Offensive», «Наступ», але В. Черчилль
і Ф. Рузвельт недочували, навіть «озброївшись» слухо-
вими трубками. У відповідь вони тільки прохали: «То-
варишу Сталіне, не так голосно!» (рис. 13) [69, c. 2; 70,
с. 3; 71, с. 2; 72, с. 1; 73, с. 3]. Оригінальною можна вва-
жати спробу союзників «відкупитися». «Можливо, пане
Сталіну, замість другого фронту задовольнитесь Мада-
гаскаром?», – відказували В. Черчилль і Ф. Рузвельт зі
сторінок «Сумського вісника» за 18 листопада 1942 р.,
пропонуючи тому десерт у вигляді торта [74, с. 3].
Ідею з відкриттям другого фронту німецькі пропа-
гандисти подавали як безглузду та самовбивчу, попе-
реджали, що вона «стане тим каменем, який затягне
Рис. 16. «Я маю гарний гешефт…»
1 серпня 1943 р. «Голос Охтирщини»
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
342
англо-саксів у безвихід». Символічним є зображення у
«Сумському віснику» за 28 жовтня 1942 р., де британ-
ський солдат стоїть на кладці (переправі), тримаючи в
руках величезну кам’яну брилу (другий фронт), яка з
легкістю потягне його на дно водоймища [75, с. 3]. За
таких обставин цілком передбачуваним є подив «ба-
тюшки Сталіна» з карикатури «Перейшли до наступу» у
«Сумському віснику» за 25 вересня 1942 р., коли до ньо-
го долітає радіоповідомлення про наступ німців: «Що?
Наці?! А не англійці, як обіцяно?!» [76, с. 2].
Успіхи та невдачі на Східному фронті суттєво зале-
жали від своєчасної допомоги союзників, яку ті надава-
ли за програмою ленд-лізу. За її умовами в СРСР надхо-
дили боєприпаси, техніка, продовольство, стратегічна
сировина, зокрема нафтопродукти. Окупаційна преса
намагалася мінімізувати об’єми такої допомоги, пере-
конувала у нещирості її надання, спроможності німець-
кого флоту потопити будь-що і будь-де. У карикатурі
«Тоннаж на словах», що з’являлася на шпальтах «Сум-
ського вісника», «Голосу Охтирщини», «Відродження» у
вересні – жовтні 1942 р. та червні 1943 р., Сталін, сумно
споглядаючи затонулі кораблі, промовляв: «Шкода, що
товариш Франклін так далеко! А то б я його щиро при-
вітав почесним салютом... у льохах ГПУ» (рис. 14) [77,
с. 3; 78, с. 2; 79, с. 1]. «Велику валку кораблів» очікував
червоноармієць з малюнку «Даремно очікуваний» в га-
зеті «Відродження» за 4 грудня 1942 р., натомість в Ар-
Рис. 17. «Сталінський конвеєр».
23 травня 1942 р. «Голос Охтирщини»
Рис. 18. «Англійська вдача» (мал. Мик. Гладкого).
2 липня 1942 р. «Голос Охтирщини»
ISSN 2218-4805
343
хангельськ прибув один маленький човен з єдиним чле-
ном екіпажу – ось і вся допомога [80, с. 1].
По-різному оцінюють масштаби втрат на морі В. Чер-
чилль і Ф. Рузвельт. «Всі наші кораблики плавають на
морі головками в воду, хвостиками догори», – сумно
співають вони в карикатурі «Фіаско» в газеті «Відро-
дження» за 26 січня 1943 р. [81, с. 1]. «Чим більше по-
топлено кораблів, тим вище підіймається вода...», – за-
уважують союзники один одному, опинившись по шию
у воді («Сумський вісник» за 12 червня 1942 р.) [82, с. 2].
«Крива потоплення військового тоннажу йде вгору, Чер-
чілль і Рузвельт летять униз», – стверджує автор ма-
люнку «Взаємно-протилежні напрямки» у «Сумському
віснику» за 16 серпня 1942 р. [83, с. 2]. Військова допо-
мога Радянському Союзу порівнювалася з переливан-
ням крові через перерізаний шланг в часописі «Новий
час» від 11 жовтня 1942 р. [84, с. 2].
У тематично подібних зображеннях союзників ча-
сто зображували у військово-морській уніформі з «зір-
ками Давида». В карикатурах «Гірка втіха» та «Дешева
потіха» (газети «Сумський вісник» та «Новий час» за 6 і
10 січня 1943 р.) вони з запалом показують безрукій фі-
гурці Сталіна затонулі кораблі: «Це, дорогий товаришу
Сталіне, обіцяний нами караван» [85, с. 2; 86, с. 2]. Ні-
мецький підводний човен з акулячими зубами намагав-
ся проковтнути їх у малюнку «Кошмарні сни Рузвельта
й Черчіля» (рис. 15) у «Сумському віснику» за 12 лип-
ня 1942 р. [87, с. 2]. «Ефективність» німецького флоту
дивувала навіть римського володаря морів у карика-
турі «Нептун в біді» (газета «Відродження» за 7 травня
1943 р.). Той змушений телефонувати головнокоман-
дувачу Німецького військово-морського флоту Карлу
Деніцу з проханням: «Пане адмірале, почекайте доки
я перед новим боєм наведу порядок з потонулими ан-
гло-американськими кораблями» [88, с. 1].
Єврейське питання у даній тематичній групі від-
найшло своє відображення через можливість зароби-
ти на поставках в СРСР. У той час як президент Ф. Ру-
звельт у карикатурі «Час не жде» («Голос Охтирщини»,
30 червня 1943 р.) підганяє робітників, аби ті будували
швидше і більше кораблів: «Поспішайте, хлопці, бо нім-
ці топлять більш, ніж ми встигаємо будувати» [89, с. 2],
підприємливі особи з явно семітськими рисами облич-
чя та іменами без жодного докору сумління обговорю-
ють чергову вигідну, але не зовсім легальну угоду. На
малюнку поряд з кораблем, що завантажувався, Хаїм
з Ісаком вели наступний діалог (рис. 16):
«– Я маю гарний гешефт; одержавши гроші за консер-
ви, а навантажив цеглу.
– Але ж це з’ясується!
– О, ні, друже! 95% за те, що цей корабель буде пото-
плений німецькими підводними човнами» (газети «Го-
лос Охтирщини» та «Сумський вісник» за 1 і 15 серпня
1943 р.) [90, с. 3; 91, с. 2].
Плани висадки союзників на атлантичному узбереж-
жі Франції не були таємницею для Німеччини, проте не-
відомими залишалися дата та місце. Отже, німецьким
пропагандистам доводилося переконувати читачів у не-
приступності «Атлантичного валу», що віднайшло своє ві-
дображення у однойменній карикатурі з газети «Відро-
дження» за 27 серпня 1943 р. На ній англо-американські
військові на човні поглядають у бік французького узбе-
режжя, яке рясно вкрите німецькими гарматами. Поряд
застереження: «Всяка спроба англо-американців виса-
дитися на материк зазнає жорстокої поразки» [19, с. 2].
Ілюзія непереможності німецької армії формувалася
через показ поразок радянських і британо-американських
військ, що утворює ще одну тематичну групу зображень.
Сталін відчайдушно, хоча й без сподівань на перемогу,
бореться з нацистами. Його танки поступаються сталі ні-
Рис. 19. «Не так сталося, як гадалося». 14 червня 1942 р. «Голос Охтирщини»
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
344
мецьких ножів-багнетів у карикатурі «Запізно Сталін пе-
реконався!» («Відродження», 29 червня 1943 р.) [92, с. 1],
він відрами і без перестану кидає на фронт «гарматне м’я-
со» у малюнку «Сталінський конвеєр» («Голос Охтирщи-
ни», 23 травня 1942 р., рис. 17) [93, с. 2], радянські гарма-
ти вже після першого пострілу направляють дула в свій
бік, як на зображенні «Пізно схаменувся» («Голос Охтир-
щини», 16 жовтня 1942 р.) [94, с. 2].
Стан справ у союзників не кращий. «Меч Німеччини
та лікторська сокира Італії розбивають британські північ-
но-африканські фортеці», – проголошувало зображення
на шпальтах «Сумського вісника» за 16 серпня 1942 р. [83,
с. 1]. В. Черчилль волає з пароплава з символічною наз-
вою «Pirat» та шестикутною зіркою на трубі, про те, що
з нього здирають ще одну шкуру. Він намагається сер-
пом з молотом упіймати шкіру слона, на якій пропливає
чоловік з індійською зовнішністю («Сумський вісник»,
1 липня 1942 р.) [95, с. 2]. У Східній Азії починає господа-
рювати Японія, якій достатньо одного удару чобота, щоб
зіштовхнути вниз лідерів Англії та США, зауважувалося
в карикатурі «Японія стала до очищення Східної Азії від
англійських і американських імперіалістів» («Сумський
вісник» за 3 травня 1942 р.) [96, с. 2].
Болючим для англійців був вияв слабкості перед своїми
колоніями, що могло спровокувати розпад Британської
імперії. В карикатурі «Побитий у Східній Азії англійський
вояк» («Відродження», 28 квітня 1942 р.; «Сумський віс-
ник», 7 серпня 1942 р.), до речі, солдат зображений в од-
ному чоботі, з перебинтованою головою та у порваній
формі, В. Черчиллю приписують наступні слова: «Бійся
Бога, уважай, щоб тебе не побачили в такому стані слуги,
бо вони загублять всяку пошану до нас!» [97, с. 1; 98, с. 2].
До слова, з прочинених дверей на цю картину спогля-
дали ті самі «слуги» – африканець, індієць та жінка. Ви-
ступ спітнілого генерала по радіо з доповіддю про успі-
хи англійців ставав своєрідним сигналом до відступу в
малюнку «Акуратність по-англійськи» («Сумський віс-
ник» та «Голос Охтирщини» за 5 та 27 серпня 1942 р.) [99,
с. 2; 100, с. 4]. Сміливість британців, стверджувала ка-
рикатура «Англійська вдача» (рис. 18) у часописі «Голос
Охтирщини» за 2 липня 1942 р., обмежувалася бомбар-
дуванням мирних міст, натомість з поля бою вони тіка-
ли, кидаючи «рушниці та гармати» [101, с. 2].
Висміювала окупаційна преса й надмірну довірливість
солдат, для яких слова командира виявлялися перекон-
ливішими за власні очі. У карикатурі «Повітряний бій на
Сході» («Відродження», 6 квітня 1943 р.) два червоноа-
рмійці спостерігали як падають один за одним радян-
ські літаки. Перший зауважував: «Уже знову три наших
літаки збито!», на що другий відповідав: «Ти брешеш!
Комісар сказав, це так роблять наші пілоти, щоб зама-
нити німецькі літаки на землю...» [102, с. 1]. Радянські
солдати широкими рядами вирушали на заклик «Суне-
мо на Харків!» у малюнку «Не так сталося, як гадалося»
на шпальтах «Голосу Охтирщини» за 14 червня 1942 р.,
звідки поверталися колонами військовополонених у су-
проводі німецьких солдат (рис.19) [103, с. 2].
Поразкам завжди знаходили пояснення чи виправ-
дання. Провину покладали на т. зв. «жертовного коз-
ла». Ним міг стати перший-ліпший комісар, який, за
словами карикатурного Сталіна, «навіть погоди не зу-
мів у Криму змінити». Зображення подібного змісту
так і називаються –«“Батюшка” Сталін теж шукає жер-
Рис. 20. «Друзі біля ліжка хворого Сталіна».
14 жовтня 1942 р. «Сумський вісник»
Рис. 21. 3 жовтня 1942 р. «Последние известия»
ISSN 2218-4805
345
товних козлів», «“Батюшка” Сталін теж шукає “козлов
отпущенія”», а надрукували їх газети «Голос Охтир-
щини» і «Сумський вісник» у номерах за 4 та 9 жовтня
1942 р. [104, с. 2; 105, с. 2]. Покинули керівника СРСР
навіть сили природи. «Товариш Мороз! Ви ж легендар-
ний російський маршал! Ви ж розбили Наполеона! Ну
що вам варто, що вам потрібно, щоб так само розбити
Гітлера?», – звертався маршал Сталін у малюнку «Два
маршали» («Голос Охтирщини», 19 квітня 1942 р. [106,
с. 3]). За таких обставин, підкреслювали пропагандисти
на сторінках газети «Голос Охтирщини» від 11 червня
1942 р., краще було мовчати, на що натякає карикату-
ра «Огляд фронту». В ній Й.В. Сталін звертається до за-
ступника наркома іноземних справ СРСР М.М. Литви-
нова: «Бери собі за приклад Молотова, що там позаду.
Він на голову менший за тебе і не промовляє ні слова»,
і не дивно, адже той втопився [107, с. 2].
Ряд газетних карикатур присвячено боям за Сталін-
град. Ситуація на фронті подавалася в них, зрозуміло,
не на користь Радянського Союзу. «Сумський вісник» від
14 жовтня 1942 р. надрукував малюнок «Друзі біля ліж-
ка хворого Сталіна», у підтекстовці до якого В. Черчилль
заявляв: «Становище безнадійне, температура росте й
добралася до самого Сталінгадуса» (рис. 20) [108, с. 2].
Цілу шпальту «Последних известий» за 3 жовтня 1942 р.
віддано зображенню керівника СРСР, який отримував
болючий удар по нозі древком прапора Третього Рейху
біля Сталінграда. У пояснювальному тексті наголошува-
лося, що загибель радянських солдатів вигідна євреям,
більшовикам, Англії та США, які «не можуть та не бажа-
ють допомагати Радянському Союзу» (рис. 21) [109, с. 2].
Сталін вимушений відступити за Волгу, натякала кари-
катура «Тяжке визнання» в газеті «Новий час» за 15 ли-
стопада 1942 р. Тут босоногий Вождь у будьонівці та з
палицею, яку вінчають серп а молот, сумно поглядав на
згарище міста, а десь вдалині виднілася спина Черчил-
ля на острівці з назвою «England». «Хотів бути першим
європейцем у світі... – читаємо під малюнком. – А тепер
перекочовую за Волгу і роблюсь сомітнім азіятом...» [110,
с. 2]. Сталін у розпачі наспівував своїм союзникам мотив
пісні «Волга, Волга» в малюнку «Траурна пісня злочин-
ців війни» в газеті «Відродження» за 22 січня 1943 р. [111,
с. 2]; споглядав на поле, усіяне могилами червоноармій-
ців, промовляючи: «...І знов нічого...!», на що отримував
відповідь: «Так ти це нічим називаєш?!!!» (карикатура
«Проти-наступ» у газеті «Голос Охтирщини» від 27 трав-
ня 1943 р.) [112, с. 2].
Ще три віднайдені на сторінках часописів зображення
складно віднести до однієї з названих вище груп. Вони є
самодостатніми та стосуються інших проблематик світо-
вої політики. Так, в малюнку «Палестина задумує фор-
мувати жидівську армію» («Сумський вісник», 7 червня
1942 р.) висміювалося бажання євреїв створити власні
збройні сили. Одягнувши військову форму, батько заспо-
коював сина: «Не плач, Іцику, Татель буде битись тільки
там, де не дуже стрілятимуть!» (рис. 22) [113, с. 2]. «Ма-
люнок з життя лондонської вулиці» з «Сумського вісни-
ка» за 5 серпня 1942 р. розповідав про небажання членів
уряду купувати у вуличних продавців рожеві окуляри.
Таке їхнє рішення з гумором пояснювалося: «Ах, вибач-
те, розуміється, Вам вони не потрібні, бо ви сліпі...» [99,
с. 3]. А ось газета «Відродження» в номері за 24 серпня
1943 р. звернулася до питання протидії партизанам. У
карикатурі-агітці «Бандитські балачки» між трьома чо-
ловіками відбувається наступна розмова:
«Хома: О, любий Боже! І коли ж, нарешті, пройде це
бандитське лихо?
Шептунівський: Будь спокійний! Хіба Тобі шкода, коли
партизани нападають на німців?
Правденко: Облиш жарти! Чи мав же Ти користь
від бандитів? Бандити руйнують та знищують народ-
не добро» [114, с.1].
Рис. 22. «Палестина задумує формувати жидівську армію».
7 червня 1942 р. «Сумський вісник»
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
346
Цей нехитрий діалог підсумовував цілком однозна-
чний заклик: «Допомагай німцям знищувати банди-
тів! Повідомляй про сховища бандитів! Тоді зможеш
Ти спокійно працювати і жити». Перед нами своєрід-
ний приклад завуальованої агітаційно-просвітниць-
кої роботи, де читачам пояснювали хто такі партиза-
ни, що вони несуть з собою та як забезпечити спокій
та мир у родинах.
Отже, політична карикатура існує у двох вимірах:
мистецькому – являє собою певний художній витвір
та пропагандистському – інструмент формування пев-
них настроїв, мобілізації окремих соціальних груп,
стимулювання адресатів до певних дій. Кращі зраз-
ки карикатурної продукції мають властивість впли-
вати на широкі верстви населення і різні вікові групи.
Вони доступніші до розуміння, не потребують глибо-
ких знань. Яскраві образи, кумедні зображення, влучні
вислови-пояснення закладають міцні ідеологічні уста-
новки, ціннісні орієнтири, програмують моделі пове-
дінки. Окупаційна преса, зокрема на Сумщині, актив-
но використовувала подібні зображення. Ними читачів
інформували про основні перипетії на фронтах, пере-
конували у непереможності німецької зброї, викрива-
ли злочинну природу більшовизму, доводили неспро-
можність союзників поступитися власними амбіціями
заради спільної мети. Дана тема навряд чи може вва-
жатися вичерпаною і потребує подальших досліджень.
ПОСИЛАННЯ
1. Чайковський І. Українські періодичні видання за німецької
окупації, 1941–1944 / І. Чайковський // Гомін України – Літерату-
ра і мистецтво. – 1966. – Ч. 7. – 16 липня.
2. Івлєв І.О. Контрпропаганда підпільників і партизанів на оку-
пованій радянській території (1941–1944 pp.) / І.О. Івлєв, А.Ф. Юден-
ков // Український історичний журнал. – 1985. – № 6. – С. 41–48.
3. Черняков Б.І. Періодична преса на окупованій території
України / Б.І. Черняков // Наукові записки Інституту журналісти-
ки. – 2005. – Т. 18. – С. 131–158.
4. Сегеда С.П. Радянська військова преса на території України
в роки Другої світової війни / С.П. Сегеда // Гілея: науковий віс-
ник. – К., 2011. – Вип. 44 (2). – С. 156–162.
5. Смірнова В.І. Колекція підпільно-партизанської преси
України 1941–1944 рр. / В.І. Смірнова // Архіви України. – 2010. –
№ 5. – С. 118–133.
6. Федотова О.О. Політична цензура друкованих видань в
УСРР–УРСР (1917–1990 рр.) / О.О. Федотова. – К.: Парлам. вид-
во, 2009. – 350 с.
7. Романенко Т.В. Радянська преса в Українській РСР на початку
Другої світової війни та в роки нацистської окупації (1939 – пер-
ша половина 1943 рр.) / Т.В. Романенко // Вісник Луганського на-
ціонального університету імені Тараса Шевченка. Історичні на-
уки. – 2013. – № 1 (2). – С. 133–143.
8. Гандрабура Н.Я. Україномовна окупаційна преса як джере-
ло з історії нацистської експлуатації населення України (1941–
1944 рр.) / Н.Я. Гандрабура // Наукові праці історичного факуль-
тету Запорізького національного університету. – Запоріжжя: ЗНУ,
2014. – Вип. XXXVIII. – С. 338–342.
9. Михайлюк М.В. Агітаційно-пропагандистська діяльність ор-
ганів німецької окупаційної влади серед населення України (1941–
1944 рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук:
спец. 07.00.01 «Історія України» / М.В. Михайлюк. – К., 2006. – 20 с.
10. Титаренко Д.М. Преса Східної України періоду німецько-фа-
шистської окупації як історичне джерело (1941–1943 рр.): авто-
реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.06
«Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисци-
пліни» / Д.М. Титаренко. – Дніпропетровськ, 2002. – 20 с.
11. Черняков Б. Окупаційна преса Райхскомісаріату України:
розбудова і функціонування (1941–1943 рр.) / Б. Черняков // На-
укові записки [Інституту політичних і етнонаціональних дослі-
джень ім. І.Ф. Кураса НАН України]. – 2006. – Вип. 31. – С. 51–68.
12. Яременко В.М. Політика німецького окупаційного режиму
щодо преси в рейхскомісаріаті «Україна» (1941–1944 рр.): авто-
реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.02
«Всесвітня історія» / В.М. Яременко. – Київ, 2008. – 19 с.
13. Артемова Е.А. Карикатура как жанр политического дис-
курса: дисс. … канд. филол. наук: 10.02.19 / Е.А. Артемова. – Вол-
гоград, 2002. – 237 с.
14. Яковлев Д.Е. Карикатура как образ жизни / Д.Е. Яковлев //
Декоративное искусство. – 2005. – № 1. – С. 35–37.
15. Щупак І.Я. Нацистська антисемітська пропаганда серед міс-
цевого населення України / І.Я. Щупак // Проблеми історії Голо-
косту. – Дніпропетровськ, 2006. – Вип. 3. – С. 147–175.
16. Маєвський О. Політичні плакат і карикатура як засоби іде-
ологічної боротьби в Україні 1939–1945 рр. / Маєвський О. – К.,
2018. – 268 с.
17. Воронина О.А. Анализ карикатуры как вида креолизован-
ного текста / О.А. Воронина // Вестник Центра международного
образования Московского государственного университета имени
М.В. Ломоносова. – 2010. – № 2: Лингвистика. – С. 11–15.
18. Великий тлумачний словник сучасної української мови /
[уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел]. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
19. Відродження (Ромни). – 1943. – 27 серпня.
20. Останні вісті. – 1942. – вересень. – № 18.
21. Останні вісті. – 1942. – жовтень. – № 23.
22. Голос Охтирщини. – 1942. – 3 вересня.
23. Голос Охтирщини. – 1942. – 14 травня.
24. Голос Охтирщини. – 1943. – 6 серпня.
25. Сумський вісник. – 1942. – 21 червня.
26. Сумський вісник. – 1943. – 20 червня.
27. Відродження (Ромни). – 1943. – 31 серпня.
28. Сумський вісник. – 1942. – 22 липня.
29. Сумський вісник. – 1942. – 26 липня.
30. Голос Охтирщини. – 1942. – 9 серпня.
31. Новий час (Шостка). – 1942. – 1 листопада.
32. Відродження (Ромни). – 1943. – 8 січня.
33. Сумський вісник. – 1943. – 3 січня.
34. Відродження (Ромни). – 1943. – 15 січня.
35. Сумський вісник. – 1942. – 10 травня.
36. Сумський вісник. – 1942. – 3 червня.
37. Сумський вісник. – 1943. – 10 січня.
38. Голос Охтирщини. – 1942. – 7 жовтня.
39. Новий час (Шостка). – 1942. – 8 листопада.
40. Відродження (Ромни). – 1942. – 10 листопада.
41. Сумський вісник. – 1942. – 15 листопада.
42. Голос Охтирщини. – 1942. – 2 жовтня.
43. Сумський вісник. – 1942. – 24 липня.
44. Голос Охтирщини. – 1942. – 16 квітня.
45. Сумський вісник. – 1942. – 29 квітня.
46. Голос Охтирщини. – 1942. – 13 серпня.
47. Сумський вісник. – 1943. – 22 червня.
48. Голос Охтирщини. – 1943. – 30 травня.
49. Відродження (Ромни). – 1942. – 23 грудня.
50. Новий час (Шостка). – 1942. – 13 вересня.
51. Сумський вісник. – 1942. – 1 травня.
52. Сумський вісник. – 1943. – 18 червня.
53. Сумський вісник. – 1942. – 15 липня.
54. Голос Охтирщини. – 1942. – 2 серпня.
55. Відродження (Ромни). – 1942. – 7 листопада.
56. Новий час (Шостка). – 1942. – 20 вересня.
57. Последние известия (Шостка). – 1942. – 1 жовтня.
58. Новий час (Шостка). – 1942. – 27 вересня.
59. Відродження (Ромни). – 1942. – 21 серпня.
60. Сумський вісник. – 1942. – 6 вересня.
61. Сумський вісник. – 1942. – 13 травня.
62. Визволення (Конотоп). – 1942. – 22 листопада.
63. Голос Охтирщини. – 1942. – 21 червня.
64. Сумський вісник. – 1943. – 8 січня.
65. Сумський вісник. – 1942. – 19 червня.
66. Сумський вісник. – 1942. – 21 серпня.
67. Голос Охтирщини. – 1943. – 2 червня.
68. Сумський вісник. – 1942. – 27 вересня.
69. Визволення (Конотоп). – 1942. – 19 липня.
70. Сумський вісник. – 1942. – 29 липня.
71. Новий час (Шостка). – 1942. – 13 грудня.
72. Відродження (Ромни). – 1942. – 15 грудня.
73. Сумський вісник. – 1943. – 13 січня.
74. Сумський вісник. – 1942. – 18 листопада.
75. Сумський вісник. – 1942. – 28 жовтня.
76. Сумський вісник. – 1942. – 25 вересня.
77. Голос Охтирщини. – 1942. – 27 вересня.
78. Сумський вісник. – 1942. – 23 жовтня.
ISSN 2218-4805
347
79. Відродження (Ромни). – 1943. – 4 червня.
80. Відродження (Ромни). – 1942. – 4 грудня.
81. Відродження (Ромни). – 1943. – 26 січня.
82. Сумський вісник. – 1942. – 12 червня.
83. Сумський вісник. – 1942. – 16 серпня.
84. Новий час (Шостка). – 1942. – 11 жовтня.
85. Сумський вісник. – 1943. – 6 січня.
86. Новий час (Шостка). – 1943. – 10 січня.
87. Сумський вісник. – 1942. – 12 липня.
88. Відродження (Ромни). – 1943. – 7 травня.
89. Голос Охтирщини. – 1943. – 30 червня
90. Голос Охтирщини. – 1943. – 1 серпня
91. Сумський вісник. – 1943. – 15 серпня.
92. Відродження (Ромни). – 1943. – 29 червня.
93. Голос Охтирщини. – 1943. – 23 травня.
94. Голос Охтирщини. – 1942. – 16 жовтня.
95. Сумський вісник. – 1942. – 1 липня.
96. Сумський вісник. – 1942. – 3 травня.
97. Відродження (Ромни). – 1942. – 28 квітня.
98. Сумський вісник. – 1942. – 7 серпня.
99. Сумський вісник. – 1942. – 5 серпня.
100. Голос Охтирщини. – 1942. – 27 серпня.
101. Голос Охтирщини. – 1942. – 2 липня.
102. Відродження (Ромни). – 1943. – 6 квітня.
103. Голос Охтирщини. – 1942. – 14 червня.
104. Голос Охтирщини. – 1942. – 4 жовтня.
105. Сумський вісник. – 1942. – 9 жовтня.
106. Голос Охтирщини. – 1942. – 19 квітня.
107. Голос Охтирщини. – 1942. – 11 червня.
108. Сумський вісник. – 1942. – 14 жовтня.
109. Последние известия (Шостка). – 1942. – 3 жовтня.
110. Новий час (Шостка). – 1942. – 15 листопада.
111. Відродження (Ромни). – 1943. – 22 січня.
112. Голос Охтирщини. – 1943. – 27 травня.
113. Сумський вісник. – 1942. – 7 червня.
114. Відродження (Ромни). – 1943. – 24 серпня.
Горох Н.В. Политическая карикатура на страницах
оккупационной прессы: Сумская область (1941–1943 гг.)
Статья посвящена выяснению роли и места политической ка-
рикатуры в формировании информационного пространства на
территории Сумской области в годы Второй мировой войны. Ана-
лиз визуальных образов, размещенных на страницах оккупацион-
ной прессы, способствует раскрытию концепции идеологических
манипуляций нацистского режима, позволяет оценить их влияние
на процесс формирования архетипов восприятия как на население
оккупированной Украины, так и на современников.
Ключевые слова: политическая карикатура, оккупационная
пресса, Сумская область.
Horoh M.V. The political caricature on the pages of the oc-
cupational press: Sums’ka oblast’ (1941–1943)
The article is devoted to the clarifi cation of the political caricature’s
role and position in the forming of the informational space on the Sums’ka
oblast’ territory during World War II. The analysis of the visual images
on the pages of the occupational press helps to reveal the concept of
ideological manipulations of the Nazi regime. It also helps to evaluate
their infl uence on the forming of the perception archetypes of both people
of occupied Ukraine and people who live nowadays.
Key words: political caricature, occupation press, Sumy region.
11.02.2019 р.
УДК 94(477.51−25)«19»
В.А. Казимір
МЕМУАРИ ЯК ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ
ПРО ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ВАСИЛЯ
ДУБРОВСЬКОГО В УКРАЇНІ
Стаття присвячена особливостям висвітлення життя та
діяльності репресованого українського історика та громадського
діяча В. Дубровського (1897−1966) в його мемуарах та мемуарах
сучасників. Зроблено спробу систематизувати та схарактеризу-
вати опубліковані науковцем мемуари.
Ключові слова: В. Дубровський, мемуари, Україна, Чернігів.
В останні десятиліття в українській історіографії на-
мітилася тенденція не лише описувати життя та діяль-
ність історичної особистості, але й репрезентувати по-
стать у просторово-часовому вимірі, використовуючи
мемуари та характеристики сучасників.
Уродженець Чернігова Василь Васильович Дубров-
ський (1897–1966) – історик, педагог, архівіст, музеєз-
навець, краєзнавець, сходознавець, який жив та плідно
працював в Україні, але, пройшовши крізь жорна по-
літичних репресій, у 1943 р. емігрував, остаточно осе-
лившись у США. В. Дубровський уособлював поколін-
ня творців «червоного Ренесансу», які стали жертвами
політичних репресій, але, навіть розчарувавшись у ра-
дянській системі за її підступність, переживши репресії
1930-х рр., витримавши окупаційні негаразди та виму-
шено емігрувавши, жив із Україною в серці до остан-
нього подиху. Він власним прикладом мотивував роди-
ну та нащадків спілкуватися українською.
Відтак, метою даної розвідки є систематизація й типо-
логізація знайдених мемуарів, що стосуються життя та ді-
яльності В. Дубровського в Україні, й визначення інфор-
мативності його власних спогадів.
Значимість мемуарної спадщини В. Дубровського
відзначали Л. Биковський [1 с. 92], Г. Курас [2, с. 144; 3,
с. 145], О. Коваленко [2; 4, с. 106], В. Ткаченко [5, с. 132–
134], які займалися упорядкуванням біографії вченого,
розглядали його постать у контексті розвитку краєзнав-
чого руху та оприлюднили кілька мемуарних студій на-
уковця. І. Матяш розглядала доробок В. Дубровського в
галузі архівознавства [6, с. 122–130], М. Дмитрієнко та
О. Ясь ‒ його внесок в охорону пам’яток культури в Укра-
їні [7, с. 368]. У 2018 р. вийшла друком монографія В. Ка-
зимір «Правда і добра воля переможуть. Життя та діяль-
ність Василя Дубровського в Україні (1897‒1943)», у якій
оприлюднено окремі мемуари В. Дубровського, що стосу-
валися його перебування в Україні [8]. Водночас створе-
ний В. Дубровським цикл спогадів, які належать до кра-
щих зразків вітчизняної мемуаристики ХХ ст., ще й досі
не був систематизований та введений до наукового обі-
гу повністю, оскільки оприлюднений фрагментарно й на
сторінках важкодоступних для сучасного дослідника пе-
ріодичних видань української еміграції.
Модерна історіографія вимагає від дослідників не
j
|