Педагогічні інститути Сумщини у роки перебудови (друга половина 80-х рр. – початок 90-х рр. ХХ ст.)
У статті характеризуються основні напрямки діяльності педінститутів Сумщини. Автор зазначає, що складно вирішувалося питання щодо забезпечення вишів висококваліфікованими викладацькими кадрами. Водночас, зросла кількість спеціальностей, за якими готували кадри, педінститути стали осередками з вивч...
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2019
|
| Schriftenreihe: | Сіверщина в історії України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180965 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Педагогічні інститути Сумщини у роки перебудови (друга половина 80-х рр. – початок 90-х рр. ХХ ст.) / Я.І. Кукуленко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 363-366. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-180965 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1809652021-10-26T01:26:08Z Педагогічні інститути Сумщини у роки перебудови (друга половина 80-х рр. – початок 90-х рр. ХХ ст.) Кукуленко, Я.І. Нова історія У статті характеризуються основні напрямки діяльності педінститутів Сумщини. Автор зазначає, що складно вирішувалося питання щодо забезпечення вишів висококваліфікованими викладацькими кадрами. Водночас, зросла кількість спеціальностей, за якими готували кадри, педінститути стали осередками з вивчення української мови російськомовної Сумщини, важливими методичними центрами регіону, певних успіхів досягли в науково-дослідній роботі. Зазначається, що у вишах намагалися вирішити питання зміцнення навчально-матеріальної бази, але не завжди успішно. В статье характеризуются основные направления деятельности пединститутов Сумщины. Автор отмечает, что сложно решался вопрос обеспечения вузов высококвалифицированными преподавательскими кадрами. В то же время, возросло количество специальностей, по которым готовили кадры, пединституты стали центрами по изучению украинского языка русскоязычной Сумщины, важными методическими центрами региона, определенных успехов достигли в научно-исследовательской работе. Отмечается, что в вузах пытались решить вопрос укрепления учебно-материальной базы, но не всегда успешно. The article describes the main directions of activity of pedagogical institutes of Sumy region. The author notes that the issue of providing high schools with highly skilled teaching staffwas difficult to solve. At the same time, the number of specialties increased by which the staff was prepared, pedagogical institutes became centers of studying the Ukrainian language by the Russian-speaking citizens of Sumy region, important methodological centers of the region, certain accomplishments were achieved in research work. It is noted that the higher educational establishments tried to solve the issue of enhancing the educational and material base, but not always successfully. 2019 Article Педагогічні інститути Сумщини у роки перебудови (друга половина 80-х рр. – початок 90-х рр. ХХ ст.) / Я.І. Кукуленко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 363-366. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180965 378(477.52)«198/199» uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нова історія Нова історія |
| spellingShingle |
Нова історія Нова історія Кукуленко, Я.І. Педагогічні інститути Сумщини у роки перебудови (друга половина 80-х рр. – початок 90-х рр. ХХ ст.) Сіверщина в історії України |
| description |
У статті характеризуються основні напрямки діяльності педінститутів Сумщини. Автор зазначає, що складно вирішувалося
питання щодо забезпечення вишів висококваліфікованими викладацькими кадрами. Водночас, зросла кількість спеціальностей, за
якими готували кадри, педінститути стали осередками з вивчення
української мови російськомовної Сумщини, важливими методичними центрами регіону, певних успіхів досягли в науково-дослідній
роботі. Зазначається, що у вишах намагалися вирішити питання зміцнення навчально-матеріальної бази, але не завжди успішно. |
| format |
Article |
| author |
Кукуленко, Я.І. |
| author_facet |
Кукуленко, Я.І. |
| author_sort |
Кукуленко, Я.І. |
| title |
Педагогічні інститути Сумщини у роки перебудови (друга половина 80-х рр. – початок 90-х рр. ХХ ст.) |
| title_short |
Педагогічні інститути Сумщини у роки перебудови (друга половина 80-х рр. – початок 90-х рр. ХХ ст.) |
| title_full |
Педагогічні інститути Сумщини у роки перебудови (друга половина 80-х рр. – початок 90-х рр. ХХ ст.) |
| title_fullStr |
Педагогічні інститути Сумщини у роки перебудови (друга половина 80-х рр. – початок 90-х рр. ХХ ст.) |
| title_full_unstemmed |
Педагогічні інститути Сумщини у роки перебудови (друга половина 80-х рр. – початок 90-х рр. ХХ ст.) |
| title_sort |
педагогічні інститути сумщини у роки перебудови (друга половина 80-х рр. – початок 90-х рр. хх ст.) |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Нова історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180965 |
| citation_txt |
Педагогічні інститути Сумщини у роки перебудови (друга половина 80-х рр. – початок 90-х рр. ХХ ст.) / Я.І. Кукуленко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 363-366. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT kukulenkoâí pedagogíčníínstitutisumŝiniurokiperebudovidrugapolovina80hrrpočatok90hrrhhst |
| first_indexed |
2025-07-15T21:25:17Z |
| last_indexed |
2025-07-15T21:25:17Z |
| _version_ |
1837749734120357888 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
363
жайність конопляних посівів; за допомогою радянських
високоврожайних сортів конопель були виведені нові (Ло-
врін 110 і Секуєні 1), які були районовані і успішно висі-
валися на території Румунії; задіяні для обробітку і зби-
рання конопель радянські сільськогосподарські машини,
які скоротили час і витрати на збирання рослин, а також
підвищили якість збирання.
Вчені ВНДІЛК мали можливість знайомитися із меха-
нізованими розробками румунських інженерів і технікою,
яку вони закуповували за кордоном та використовувати
сучасні технології у створенні нових машин.
ПОСИЛАННЯ
1. Відомчий архів Інституту луб’яних культур Української Ака-
демії аграрних наук (далі – ВАІЛКУААН), особова справа П.Т. Бо-
рисенка, пагінація відсутня.
2. ВАІЛКУААН, Особова справа В.Г. Вировця, пагінація відсутня.
3. ВАІЛКУААН, Особова справа Ю.І. Власенко, пагінація відсутня.
4. ВАІЛКУААН, Особова справа П.А. Голобородька, 216 арк.
5. ВАІЛКУААН, Особова справа Л.М. Горшкової, пагінація від-
сутня.
6. ВАІЛКУААН, Особова справа Г.П. Руденка, пагінація відсутня.
7. ВАІЛКУААН, Особова справа М.В. Руднікова, пагінація відсутня.
8. ВАІЛКУААН, Особова справа А.В. Тарасова, пагінація відсутня.
9. ВАІЛКУААН, Справка о выезде в СРР научных сотрудников
ВНИИЛК 1975–1980 гг., 1 с.
10. ВАІЛКУААН, Справка о выезде специалистов СРР по ВНИИЛК
1975–1980 гг., 1 с.
11. ВАІЛКУААН, Протоколы заседаний Ученого Совета ВНИИЛК
за 1975 г., 176 с.
12. ВАІЛКУААН, Протоколы заседаний Ученого Совета ВНИИЛК
за 1976 г., 145 с.
13. ВАІЛК, Протоколы заседаний Ученого Совета ВНИИЛК за
1979 г., 100 с.
14. ВАІЛКУААН, Отчет о работе коноплеуборочных комбай-
нов в СРР в 1976 г., 2 с.
15. ВАІЛКУААН, Отчет ст. научного сотрудника ВНИИЛК Голобо-
родько П.А. о командировке в СРР в 1976–1977 гг., 2 с.
16. ВАІЛКУААН, Отчет о командировке в СРР по изучению
опыта работы селекционеров и механизаторов, которые зани-
мались выращиванием конопли в 1979 г., 13 с.
17. ВАІЛКУААН, Краткий отчет о командировке в СРР совет-
ской делегации в составе Руденко Г.Ф., директора исследователь-
ско-производственного хозяйства ВНИИЛК и Вировца В.Г., заве-
дующего лабораторией селекции ВНИИЛК в 1980 году, 3 с.
18. Даниленко В. Співробітництво країн-членів РЕВ: критич-
ний аналіз проблем, Академія наук Української РСР. Інститут іс-
торії. – К., 1989 р. – 19 с.
Базиль С.М. Научное сотрудничество ученых Всесоюзного
научно-исследовательского института лубяных культур и
румынских специалистов в 70–80-х годах ХХ ст.
В статье впервые рассматриваются и анализируются про-
блемы международного сотрудничества ученых Всесоюзного на-
учно-исследовательского института лубяных культур и Социали-
стической Республики Румынии, которые имели важное значение
для дальнейшего развития коноплеводства в Румынии.
Ключевые слова: Всесоюзный научно-исследовательский ин-
ститут лубяных культур, коноплеводство, Социалистическая Рес-
публика Румыния, коноплеуборочные процессы, механизация коно-
плеводства, селекция, агрохимия.
Basil S.M. Scientifi c cooperation of scientists of the All-
Union Research Institute of bast cultures and Romanian sci-
entists in the 70–80 years of the twentieth century
In the article for the fi rst time the issues of international cooperation
of scientists of the All-Union Research Institute of bast cultures and the
Socialist Republic of Romania, which were of great importance for the
further development of hemp in Romania, are discussed and analyzed.
Key words: All-Union Research Institute of bast cultures, cannabis,
Socialist Republic of Romania, cannabis harvest processes, mechanization
of collecting hemp, selection, agro chemistry .
25.02.2019 р.
УДК 378(477.52)«198/199»
Я.І. Кукуленко
ПЕДАГОГІЧНІ ІНСТИТУТИ СУМЩИНИ
У РОКИ ПЕРЕБУДОВИ (ДРУГА ПОЛОВИНА
80-х рр. – ПОЧАТОК 90-х рр. ХХ ст.)
У статті характеризуються основні напрямки діяльності пе-
дінститутів Сумщини. Автор зазначає, що складно вирішувалося
питання щодо забезпечення вишів висококваліфікованими викла-
дацькими кадрами. Водночас, зросла кількість спеціальностей, за
якими готували кадри, педінститути стали осередками з вивчення
української мови російськомовної Сумщини, важливими методич-
ними центрами регіону, певних успіхів досягли в науково-дослідній
роботі. Зазначається, що у вишах намагалися вирішити питан-
ня зміцнення навчально-матеріальної бази, але не зажди успішно.
Ключові слова: інститут, викладач, студент, спеціальність,
гуртожиток.
Період перебудови, як і кожна «революція згори»,
був доволі обмеженим і непослідовним. Але головне
значення перебудови полягало в тому, що вона спри-
чинилася до різкого зростання політичної активності
широких народних верств. Певну роль у подоланні на-
слідків комуністичної ідеології відіграли й колективи
педагогічних вищих закладів освіти радянської Украї-
ни, зокрема педінститути Сумської області. Діяльність
цих навчальних закладів у перебудовчий період прак-
тично не досліджена. Окремі фрагменти даної пробле-
ми зустрічаємо лише в праці В.К. Майбороди [1]. Тому,
використавши документи центральних державних ар-
хівів, матеріали тогочасної періодичної преси, спро-
буємо окреслити основні напрями діяльності вишів.
Упродовж 80-х рр. – на початку 90-х рр. ХХ ст. педа-
гогічні кадри для освітніх закладів Сумщини готували
Глухівський імені С.М. Сергєєва-Ценського і Сумський
імені А.С. Макаренка педінститути [2, арк. 79; 3, арк. 79;
4, арк. 114; 5, арк. 152; 6, с. 4]. Перший з цих вишів у
1986 р. очолював Л.В. Гнатюк. Проректором з навчаль-
ної і наукової роботи працювала Т.В. Гуренкова, із заоч-
ного навчання – Є.І. Горбенко, із адміністративно-гос-
подарської роботи – П.М. Карпенко [7, арк. 4]. Станом
на вересень 1990 р. посаду виконувача обов’язки рек-
тора педінституту обіймав М.П. Волос. Тоді ж ректором
Сумського педінституту працював І.Т. Качан [8, арк. 8].
Формувалася структура вишів. Зокрема, у 1986 р. Глу-
хівський педінститут мав у своєму складі два факуль-
тети: підготовки вчителів початкових класів і загаль-
нотехнічних дисциплін [7, арк. 4–5].
Складно вирішувалося питання щодо забезпечення
вишів висококваліфікованими викладацькими кадра-
ми. На 1 січня 1986 р. у Глухівському педінституті пра-
цювали 115 штатних викладачів, у т. ч. 1 доктор наук і
32 кандидати наук (якісний склад викладачів із науко-
вими ступенями становив 28,7%) [9, арк. 36], на 1 січ-
ня 1987 р. – відповідно 131, 3 і 40 (32,8%), на 1 жовтня
1989 р. – 147, 1 і 40 (27,9%). За цим показником виш по-
сідав останнє місце серед педінститутів республіки [10,
арк. 79]. Перспективи на покращення цих показників j
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
364
були сумнівними з огляду на те, що у 1989 р. 52% канди-
датів наук, доцентів були пенсійного віку [10, арк. 75].
У 1986 р. у виші працював єдиний доктор – доктор тех-
нічних наук М.А. Тімонін [7, арк. 4]. Крім цього, у 1989 р.
майже 6% завідувачів кафедрами не мали наукових сту-
пенів і звань. Переважна їх більшість не працювала над
докторськими дисертаціями [10, арк. 74].
У Сумському педінституті показники були кращими.
Водночас, виш припустився значного зменшення якісно-
го рівня науково-педагогічних кадрів [7, арк. 5]. У січні
1986 р. тут трудилися 290 викладачів, серед яких 6 докто-
рів наук і 120 кандидатів наук (43,5% від загальної кіль-
кості науково-педагогічних працівників) [9, арк. 36], у
січні 1987 р. – відповідно 294, 6 і 127 (45,2% від загаль-
ної кількості науково-педагогічних працівників), у жовт-
ні 1989 р. – 410, 9 і 145 (37,5%) [10, арк. 79]. Таким чином,
зниження якісного показника було пов’язане із збіль-
шенням кількості викладачів. Водночас, кількість осіб із
науковими ступенями зросла. Обидва педінститути Су-
мщини не досягали середньореспубліканського показ-
ника, який у жовтні 1989 р. становив 42,1% [10, арк. 79].
Викладачі періодично підвищували свою кваліфі-
кацію. Так, у 1988 р. різними формами підвищення
кваліфікації були охоплені 16 із 140 науково-педаго-
гічних працівників Глухівського, 52 із 323 – Сумсько-
го педінститутів [11, арк. 67, 79].
Упродовж досліджуваного періоду зросла кількість
спеціальностей, за якими готували кадри. Так, у 1985 р.
у Глухівському педінституті впровадили двопрофіль-
ні спеціальності: «Загальнотехнічні дисципліни і фі-
зика», «Загальнотехнічні дисципліни і праця» з додат-
ковою спеціальністю «Методика профорієнтаційної
роботи» [12, арк. 145]. У цьому ж виші у 1989 р. відкри-
ли спеціальність «Педагогіка та методика початково-
го навчання і українська мова і література» (щорічно
мали набирати 75 студентів) [13, арк. 90–91, 131–132].
Зростав план прийому і, відповідно, кількість заяв. Якщо
у 1986 р. у Сумському педінституті план прийому визна-
чався у 760 місць, на які надійшло 1433 заяви від бажаю-
чих навчатися, то вже наступного року – відповідно 775 і
1513. У Глухівському педінституті показники були значно
скромніші – відповідно 375 і 619; 375 і 734 [14, арк. 114–121].
Поступово зростала кількість студентів. Так, у 1985 р.
Сумському педінституті навчалися 3503 студенти, у т.ч.
на стаціонарі – 2717 [1, с. 137]. У січні 1988 р. тут зага-
лом студіювали 3717 студентів [3, арк. 61]. У Глухівсько-
му педінституті у 1985 р. здобували освіту 1852 студен-
ти, серед яких 1039 навчалися на денній формі [1, с. 136].
Навчання у вишах проводилося українською мовою.
Глухівський і Сумський педінститути входили до 16 пед-
вишів республіки, у яких 80–90% всіх предметів викла-
далися українською мовою [13, арк. 138; 15]. Педінсти-
тути Сумщини на той час було осередками з вивчення
української мови з огляду на те, що тоді цей край був
переважно російськомовним.
У другій половині 80-х рр. у вишах набуло поширення
вивчення іноземних мов. У деяких з них почали готувати
вчителів іноземних мов, зокрема у Сумському педінсти-
туті. У лютому 1990 р. Міністерство народної освіти УРСР
затвердило склад навчально-методичної ради зі спеціаль-
ності «Іноземні мови» у складі 31 особи, 29 з яких пред-
ставляли педінститути (серед них був і представник Сум-
ського педінституту) [10, арк. 8; 16, арк. 96–98].
У вишах впроваджували нові навчальні дисципліни,
спецкурси, які мали шкільне спрямування. У цьому кон-
тексті особливе місце належить курсу «Основ педагогічної
майстерності», яку вперше прочитано у Полтавському пе-
дінституті, де на цю дисципліну відвели по 120 год. У 1987 р.
за цією ж програмою розпочали роботу ще 8 педінститутів,
у яких на ОПМ виділили 30 годин. У Глухівському педін-
ституті читався 16-годинний спецкурс [17, арк. 70; 18, с. 3].
Педвиші були важливими методичними центрами
регіону. Наказом Міністерства народної освіти УРСР
від 3 серпня 1990 р. за базовими педучилищами були
закріплені 9 педінститутів для надання їм допомо-
ги в організації навчально-виховного процесу, нау-
ково-методичної роботи та підвищення кваліфікації
і педагогічної майстерності викладачів. Зокрема, над
Лебединським педучилищем шефствував Глухівський
педінститут [19, арк. 14]. У тому ж році у Сумському пе-
дінституті пройшли підвищення кваліфікації на кур-
сах 660 вчителів [20, арк. 27–28]. У березні 1990 р. виш
гостинно приймав у своїх стінах учасників республі-
канської олімпіади юних правознавців [21, арк. 11–12].
Декілька документів повідомляють про матеріальне і
моральне стимулювання студентів. Так, у Сумському пе-
дінституті троє найкращих студентів щорічно отримували
іменні ленінські стипендії у розмірі 130 крб., а один студент
– стипендію імені А.С. Макаренка (75 крб.). У Глухівському
педінституті ленінським стипендіатом спочатку був один
студент, а з 1988 р. – двоє [3, арк. 164–165; 22, арк. 5–17].
Частину викладачів сумських педінститутів вводили
до складу Державних екзаменаційних комісій інших пед-
вишів. Наприклад, у 1988 р. науково-педагогічні праців-
ники Сумського педінституту екзаменували випускни-
ків Ворошиловградського, Київського іноземних мов,
Криворізького, Луцького, Миколаївського, Полтавського,
Херсонського педінститутів. Представництво викладачів
Глухівського педінституту було значно скромнішим. Їх за-
просили лише до Полтавського педінституту. Водночас, до
Сум для участі у ДЕКах прибули представники Вороши-
ловградського, Полтавського, Ізмаїльського, Луцького, Кі-
ровоградського, Рівненського педінститутів, Української
сільськогосподарської академії, Харківського сільсько-
господарського інституту; до Глухова – Слов’янського, Во-
рошиловградського, Рівненського, Миколаївського, Пол-
тавського педінститутів [23, арк. 93–124].
Більшу частину випускників розподіляли. Так, у 1988 р.
у Сумську область, зокрема, отримали розподіл 527 моло-
дих спеціалістів з вищою освітою [24, арк. 8].
ISSN 2218-4805
365
конкурсах студентських наукових робіт з природничих,
технічних і гуманітарних наук. У 1988 р. за результата-
ми республіканського туру олімпіади «Студенти та на-
уково-технічний прогрес» Сумський педінститут, сту-
денти якого здобули 7 дипломів, посів третє місце у
республіці [27, арк. 52]. У 1989 р. студентку цього вишу
С. Дорду нагородили медаллю АН УРСР [25, арк. 26].
Значно скромнішими були успіхи студентів-спортс-
менів. Так, у 1985 і 1989 рр. спортсмени Сумського пе-
дінституту посіли 12-ті загальнокомандні місця із 13
учасників у І групі (педінститути, що мали у своєму
складі факультети фізичного виховання) у змаганнях
республіканської Спартакіади педінститутів. Студен-
ти Глухівського педінституту у 1985 р. у ІІ групі були
14-ми із 16 учасників, а у 1989 р. взагалі посіли остан-
нє 16-те місце [28, арк. 30–31, 34-38].
Певна робота проводилася щодо зміцнення матері-
ально-технічної бази педінститутів. Зокрема, було введе-
но в експлуатацію навчально-лабораторний корпус Сум-
ського педінституту. Водночас, було зірвано завершення
будівництва гуртожитку цього вишу. Завершення робіт
перенесли на 1989 р. [12, арк. 53; 29, арк. 25]. У 1990 р. пе-
редбачали завершити будівництво навчального корпусу
Глухівського педінституту [10, арк. 8; 16, арк. 90]. До по-
чатку 1990–1991 н.р. це приміщення ще не було введено
в експлуатацію [8, арк. 16]. Глухівський педінститут як ні-
хто відчував гостру потребу у нових навчальних площах.
Станом на січень 1990 р. тут у середньому на одного сту-
дента припадало 3,9 м2 площі навчально-лабораторних
корпусів. Гіршим становище було лише у Рівненському
педінституті. Середньореспубліканський показник ста-
новив 6,3 м2. У Сумському педінституті становище було
дещо кращим – 6,9 м2, але до норми значно не дотягува-
ли (вона становила 14,5 м2) [25, арк. 19].
Дещо нижчими за загальнореспубліканський були
показники забезпечення студентів житловими пло-
щами. У Глухівському педінституті гуртожитками були
забезпечені 66,8% молоді, Сумському – 63,6% (загаль-
нореспубліканський показник – 67,9%) [25, арк. 19]. У
Сумах такого показника досягли лише завдяки тому, що
у 1988 р. ввели у дію новий гуртожиток [30, арк. 7, 101].
Досить неоднозначним було забезпечення студентства
мережею їдалень і буфетів. Якщо у Сумському педінститу-
ті це питання практично було вирішеним, бо тут пунктами
харчування були охоплені 86,4% молоді (кращий показник
в Україні після Мелітопольського педінституту), то у Глу-
хівському педінституті цей показник був одним із найгір-
ших у республіці – 27,9% [10, арк. 10; 13, арк. 99; 25, арк. 19].
Педінститути Сумщини не домоглися ефективного
і раціонального витрачання коштів. Наприклад,
значну економію по зарплаті допустив у першому
півріччі 1986 р. Сумський педінститут (11,9 тис. крб.). У
Глухівському педінституті недостатньо уваги приділяли
економії коштів на господарське обслуговування
будинків та споруд. Тут мали місце великі перевитрати
Певну увагу у вишах приділяли науково-дослідній
роботі. Зокрема, у Сумському педінституті працювала
одна із 5 створених спільно з АН УРСР науково-дослід-
них лабораторій – лабораторія іоннооптичних методів
дослідження [25, арк. 25].
Наприкінці 80-х рр. Міністерство народної освіти УРСР
низкою своїх наказів затвердило форми госпрозрахунку і
нормативів у зв’язку з переведенням наукової діяльності
на нові умови фінансування і господарювання. У 1989 р.
першу форму госпрозрахунку було затверджено для чо-
тирьох педінститутів, у т. ч. для Сумського, встановивши
для них нормативне відрахування до державного бюдже-
ту у розмірі 10% від прибутку, у т. ч. 5% до місцевого бю-
джету [5, арк. 9, 202; 26, арк. 89].
Науковці Сумського педінституту були членами ред-
колегій видань науково-дослідних інститутів педагогіки
і психології УРСР. Наприклад, серед 14 членів редколе-
гії республіканського міжвідомчого науково-методич-
ного збірника «Методика викладання біології, хімії і
географії» двоє були представниками цього вишу [16,
арк. 75–76]. Водночас, у виші був відсутній належний
контроль за організацією видавничої діяльності, не за-
безпечувалося широкого обговорення та оцінки якості
виданих робіт, не здійснювалося навчання працівників
з питань видання навчально-методичної літератури.
Зокрема, у зміст методрекомендацій включали мате-
ріал теоретичного характеру, завищувалися норматив-
ні обсяги та тиражі видань [22, арк. 33–35].
Мали місце й інші недоліки у науково-дослідній сфе-
рі. Зокрема, у 1987–1989 рр. Глухівський і Сумський пе-
дінститути не виконали планів підготовки кандидатів
наук, направлення у цільову аспірантуру і докторанту-
ру, переведення на посади стажистів-дослідників [10,
арк. 75–76]. Серйозним недоліком було те, що кожний
четвертий-п’ятий викладач (станом на листопад 1989 р.)
мав стаж науково-педагогічної роботи у вишах понад
10 років, але не захистив кандидатських дисертацій [10,
арк. 74]. Ці недоліки особливо позначилися на резуль-
тативності НДР у Глухівському педінституті, де у 1987–
1989 рр. було захищено лише 1 докторську і 3 кандидат-
ські дисертації. Натомість, у Сумському педінституті цей
показник був набагато кращим – відповідно 1 і 19 [10,
арк. 84]. У цьому ж виші проводилися престижні науко-
ві форуми. Так, у 1988 р. у Сумах відбулася республікан-
ська науково-практична конференція «Творча спадщи-
на А.С. Макаренка і сучасна школа» [3, арк. 57].
Сумський педінститут проводив міжнародну роботу.
Цьому сприяло те, що виш потрапив до складу 12 педін-
ститутів УРСР, які, відповідно до квоти, встановленої
Держкомітетом СРСР з народної освіти, здійснювали
безпосереднє міжнародне співробітництво [11, арк. 32].
Певна увага приділялася науково-дослідній робо-
ті студентів. У Сумському педінституті діяла рада нау-
ково-технічної творчості молоді [25, арк. 26]. Щорічно
студенти цього вишу брали участь у республіканських
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
366
(15,2 тис. крб.) [31, арк. 22]. У 1987 р. у Глухівському
педінституті мали місце переплати зарплат, відпускних,
за лікарняними листами в сумі 1,2 тис. крб. [32, арк. 21].
Таким чином, у роки перебудови діяльність педін-
ститутів Сумщини була доволі суперечливою. Зокрема,
складно вирішувалося питання щодо забезпечення ви-
шів висококваліфікованими викладацькими кадрами.
Глухівський педінститут за цим показником посідав ос-
таннє місце серед педінститутів республіки. Водночас,
зросла кількість спеціальностей, за якими готували ка-
дри, збільшувався план прийому і, відповідно, кількість
заяв від бажаючих навчатися. Педінститути стали осе-
редками з вивчення української мови російськомовної
Сумщини, важливими методичними центрами регіо-
ну, певних успіхів досягли в науково-дослідній роботі,
насамперед Сумський педінститут. У вишах намагали-
ся вирішити питання зміцнення навчально-матеріаль-
ної бази, але не зажди успішно. Зокрема, Глухівський
педінститут посідав останні місця щодо забезпечення
молоді навчальними площами, їдальнями і буфетами.
ПОСИЛАННЯ
1. Майборода В.К. Вища педагогічна освіта в Україні: історія,
досвід, уроки (1917–1985 рр.). – К.: Либідь, – 1992. – 196 с.
2. Центральний державний архів вищих органів влади і управ-
ління України (далі –ЦДАВО України), ф. 166, оп. 15, спр. 9312,
201 арк.
3. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 15, спр. 9343, 183 арк.
4. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 15, спр. 9314, 131 арк.
5. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 17, спр. 35, 202 арк.
6. П’ятаков В.П. Партком педвузу і перебудова // Радянська
школа. – К., 1987. – № 5, – С. 3–9.
7. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 15, спр. 9271, 273 арк.
8. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 17, спр. 79, 79 арк.
9. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 15, спр. 9281, 125 арк.
10. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 17, спр. 41, 165 арк.
11. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 17, спр. 42, 201 арк.
12. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 15, спр. 9289, 90 арк.
13. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 17, спр. 43, 194 арк.
14. Центральний державний архів громадських об’єднань Укра-
їни, ф. 1, оп. 32, спр. 2365, 204 арк.
15. Як виконується закон про мови? // Радянський педагог.
Івано-Франківськ, 1990. – 6 лютого. – № 4(57). – С. 1.
16. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 17, спр. 69, 140 арк.
17. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 15, спр. 9328, 120 арк.
18. Основи педагогічної майстерності // Радянська школа. –
К., 1987. – № 10. – С. 3–10.
19. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 17, спр. 73, 177 арк.
20. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 17, спр. 37, 106 арк.
21. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 17, спр. 68, 106 арк.
22. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 15, спр. 9317, 146 арк.
23. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 15, спр. 9344, 174 арк.
24. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 15, спр. 9346, 85 арк.
25. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 17, спр. 81, 113 арк.
26. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 17, спр. 32, 184 арк.
27. Державний архів Хмельницької області, ф. Р–302, оп. 12,
спр. 226, 115 арк.
28. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 17, спр. 76, 85 арк.
29. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 15, спр. 9350, 95 арк.
30. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 17, спр. 3, 131 арк.
31. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 15, спр. 9285, 90 арк.
32. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 15, спр. 9344, 174 арк.
Кукуленко Я.И. Педагогические институты Cумщины
в годы перестройки (вторая половина 80-х гг. – начало
90-х гг. ХХ в.)
В статье характеризуются основные направления деятельно-
сти пединститутов Сумщины. Автор отмечает, что сложно ре-
шался вопрос обеспечения вузов высококвалифицированными пре-
подавательскими кадрами. В то же время, возросло количество
специальностей, по которым готовили кадры, пединституты ста-
ли центрами по изучению украинского языка русскоязычной Сум-
щины, важными методическими центрами региона, определенных
успехов достигли в научно-исследовательской работе. Отмеча-
ется, что в вузах пытались решить вопрос укрепления учебно-ма-
териальной базы, но не всегда успешно.
Ключевые слова: институт, преподаватель, студент, спе-
циальность, общежитие.
Kukulenko Ya.I. Pedagogical i nstitutes of Sumy region in
the years of “perestroika” (the second half of the 80s – the be-
ginning of the 90s of the XX century)
The article describes the main directions of activity of pedagogical
institutes of Sumy region. The author notes that the issue of providing
high schools with highly skilled teaching staff was diffi cult to solve. At
the same time, the number of specialties increased by which the staff
was prepared, pedagogical institutes became centers of studying the
Ukrainian language by the Russian-speaking citizens of Sumy region,
important methodological centers of the region, certain accomplishments
were achieved in research work. It is noted that the higher educational
establishments tried to solve the issue of enhancing the educational
and material base, but not always successfully.
Key words: institute, teacher, student, specialty, dormitory.
19.02.2019 р.j
УДК 272/279:061:94(47+57):(477)]«18/193»
В.М. Орлов
НОВІТНІ РОСІЙСЬКІ НАУКОВО-ІСТОРИЧНІ
ЦЕНТРИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИКИ ЩОДО
НЕПРАВОСЛАВНИХ ХРИСТИЯНСЬКИХ
ЦЕРКОВ У ХІХ – ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ ХХ ст.
ТА УКРАЇНСЬКИЙ КОНФЕСІЙНИЙ ФАКТОР
(НА ПРИКЛАДІ ДИСЕРТАЦІЙНИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ)
У статті охарактеризовано основні російські науково-істо-
ричні центри з дослідження державно-релігійних відносин та по-
літики щодо неправославних християнських церков у ХІХ – першій
третині ХХ ст. Установлено сучасні наукові центри, навчаль-
но-наукові установи, які спеціалізувалися на вивченні політики
щодо неправославних християнських об’єднань у Російській імпе-
рії, Російській республіці, СРСР у ХІХ – першій третині ХХ ст. Ви-
значена роль українського конфесійного фактору в сучасних росій-
ських історичних студіях. Окреслено рівень висвітлення подібної
проблематики в новітній російській історіографії на прикладі дис-
ертаційних досліджень 1990-х рр. – початку ХХІ ст.
Ключові слова: дисертація, західне християнство, науковий
центр, неправославний, релігія, Російська імперія, СРСР, церква.
У новітній період з 1991 р. у Російській Федерації роз-
починається активна фаза повернення істориків до до-
слідження історії релігії загалом та конфесійної політики
щодо західних (неправославних) церков на теренах Ро-
сійської імперії, СРСР упродовж ХІХ ст. до початку Дру-
гої світової війни. У радянській історіографії історія іно-
слав’я, як й історія релігії та церкви, не була у фаворі і не
вважалася пріоритетною. Але існували поодинокі акаде-
мічні центри, які продовжували студіювання цих табуйо-
ваних і, навіть, «неперспективних» тем. Після відкриття
архівів відбулося накопичення фактичних та фактогра-
|