Образ українських козаків у картинах художника М. Самокиша

Стаття присвячена основним етапам життя та творчості українського художника Миколи Самокиша. Автор акцентує увагу на картинах митця, де зображено українських козаків. На основі наукової літератури та самих творів мистецтва проводиться дослідження передачі образу козаків на полотні під час битви. Т...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
1. Verfasser:	Мойсейчук, І.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2019
Schriftenreihe:	Сіверщина в історії України
Schlagworte:	Музейна справа
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180970
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Образ українських козаків у картинах художника М. Самокиша / І.І. Мойсейчук // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 416-419. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-180970
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1809702021-10-26T01:26:24Z Образ українських козаків у картинах художника М. Самокиша Мойсейчук, І.І. Музейна справа Стаття присвячена основним етапам життя та творчості українського художника Миколи Самокиша. Автор акцентує увагу на картинах митця, де зображено українських козаків. На основі наукової літератури та самих творів мистецтва проводиться дослідження передачі образу козаків на полотні під час битви. Також аналізується загальна історична ситуація та художнє життя кінця ХІХ – середини ХХ ст. Статья посвящена основным этапам жизни и творчества украинского художника Николая Самокиша. Автор акцентирует внимание на картинах художника, где изображены украинские казаки. На основе научной литературы и самих произведений искусства проводится исследование передачи образа казаков на холсте во время битвы. Также анализируется общая историческая ситуация и художественная жизнь конца ХIX – середины ХХ ст. The article is devoted to the main stages of life and work of the Ukrainian artist Nikolai Samokуsh. The author focuses on the artist’s paintings, which depict Ukrainian Cossacks. On the basis of scientific literature and the works of art conducted a study about the image of the Cossacks on canvas during the battle. The General historical situation and artistic life of the con are also analyzed. 2019 Article Образ українських козаків у картинах художника М. Самокиша / І.І. Мойсейчук // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 416-419. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180970 75.03 ( 477) uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Музейна справа Музейна справа
spellingShingle	Музейна справа Музейна справа Мойсейчук, І.І. Образ українських козаків у картинах художника М. Самокиша Сіверщина в історії України
description	Стаття присвячена основним етапам життя та творчості українського художника Миколи Самокиша. Автор акцентує увагу на картинах митця, де зображено українських козаків. На основі наукової літератури та самих творів мистецтва проводиться дослідження передачі образу козаків на полотні під час битви. Також аналізується загальна історична ситуація та художнє життя кінця ХІХ – середини ХХ ст.
format	Article
author	Мойсейчук, І.І.
author_facet	Мойсейчук, І.І.
author_sort	Мойсейчук, І.І.
title	Образ українських козаків у картинах художника М. Самокиша
title_short	Образ українських козаків у картинах художника М. Самокиша
title_full	Образ українських козаків у картинах художника М. Самокиша
title_fullStr	Образ українських козаків у картинах художника М. Самокиша
title_full_unstemmed	Образ українських козаків у картинах художника М. Самокиша
title_sort	образ українських козаків у картинах художника м. самокиша
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2019
topic_facet	Музейна справа
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180970
citation_txt	Образ українських козаків у картинах художника М. Самокиша / І.І. Мойсейчук // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 416-419. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT mojsejčukíí obrazukraínsʹkihkozakívukartinahhudožnikamsamokiša
first_indexed	2025-07-15T21:26:15Z
last_indexed	2025-07-15T21:26:15Z
_version_	1837749800959737856
fulltext	Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019 416 торичного музею Полтавського губернського земства. – 1913. – Ч. 2. – 484 с. 18. Інвентарна книга Полтавського державного краєзнавчого музею (розпочата в 1939 р.). – № 39. – 628 с. 19. Акт передачи от 02.10.1940 г. Государственный истори- ко-краеведческий музей – Полтавский областной художествен- ный музей // Акти передачі експонатів художньому музею. 1940 р. – Робочий архів фондів. – 5 арк. 20. Стадник С.М. Музей у роки Великої Вітчизняної війни / С.М. Стадник // Полтавський краєзнавчий: сторінки історії та ко- лекції. Зб. наук. праць. – Полтава, 1991. – С. 115–117. 21. Відомості про твори образотворчого мистецтва Полтавсько- го краєзнавчого музею, які були пограбовані німецько-фашист- ськими окупантами в роки Великої Вітчизняної війни. 08.04.1968 // Робочий архів науково-дослідного відділу фондів. – 8 арк. 22. Щербаківський Д. Козак Мамай (народна картина) / Д. Щер- баківський // Сяйво. – 1913. – № 10–12. – С. 251–258. 23. Шероцкий К. Живописное убранство украинского дома в его прошлом и настоящем / К. Шероцький // Искусство в Южной России. – К.: Типогр. С.В. Шульженко. – 1913. – № 6. – С. 47–86. Сулима О.С. Народная картина «Казак Мамай»: утерянная музейная ценность В статье представлена история формирования коллекции на- родных картин типа «Казак Мамай» в собрании Полтавского крае- ведческого музея имени Василия Кричевского и исследовние её судь- бы в годы Второй мировой войны. Ключевые слова: народная картина, казак Мамай, культур- ная ценность, Вторая мировая война. Sulyma O.S. Folk picture «Cossack Mamai»: lost muse- um artifact History of creating «Cossack Mamai» type folk pictures collection in the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum gathering and its destiny during the Second World War are described in the article. Key words: folk picture, Cossack Mamai, cultural value, the Second World War. 31.01.2019 р.j УДК 75.03 ( 477) І.І. Мойсейчук ОБРАЗ УКРАЇНСЬКИХ КОЗАКІВ У КАРТИНАХ ХУДОЖНИКА М. САМОКИША Стаття присвячена основним етапам життя та творчості українського художника Миколи Самокиша. Автор акцентує ува- гу на картинах митця, де зображено українських козаків. На осно- ві наукової літератури та самих творів мистецтва проводиться дослідження передачі образу козаків на полотні під час битви. Та- кож аналізується загальна історична ситуація та художнє жит- тя кінця ХІХ – середини ХХ ст. Ключові слова: живопис, козаки, Микола Самокиш, Ніжин. Микола Самокиш – один із найвідоміших українських художників кінця ХІХ – середини ХХ ст. Даний період в історії України ознаменувався приходом до влади біль- шовиків, які розпочали проводити «класову» культур- ну політику. Ці події спонукали до появи певних змін в образотворчому мистецтві, зокрема в живописі. Від- тепер гостро ставляться питання «соціальної дієвості змісту і форми» та інтенсивно розвиваються види мис- тецтва, які розраховані на контакти з масовою аудито- рією. У досить короткий період національного відро- дження, позначений прагненням до синтезу нових ідей з формами народної творчості, в українському мисте- цтві 1920-х рр. голосно заявила про себе козацька тема в мистецтві. Активізувалося художнє життя: виникали і працювали творчі угруповання, натхненно велися по- шуки нових форм для відтворення революційних змін, розвивалися різні варіанти поєднання комуністичної ідейності і реалізму. Але вже на початку 1930-х роках усі вони були злиті у формулі «соціалістичного реалізму». У цьому ідеологічно-мистецькому контексті окремо виді- ляється цикл картин Миколи Самокиша з історії Запо- розької Січі, який оспівує героїку козацтва як захисни- ка українського народу від іноземних поневолювачів. Метою даної статті є дослідження формування обра- зу українського козака на основі аналізу художніх тво- рів Миколи Самокиша. Дослідженням життя і творчої діяльності Миколи Само- киша займалися Я.П Бірзгал [2], Н.Г. Бурачек [3], А.І. Пол- канов [4], В.Я. Ткаченко [5] та В.Ф. Яценко [6]. Народився Микола Самокиш 13 жовтня 1860 р. у Ні- жині в сім’ї поштаря Ніжинської поштової станції Семе- на Самокиша. Його дошкільні роки пройшли в місті Но- сівка в родині діда по матері – чернігівського козака Дмитра Івановича Сеника. З восьми років Микола ви- ховувався в Ніжині у батьків. Малювати почав змалку вуглем на клаптиках паперу. «Я дуже полюбив малю- вання, так, що забував про латинську та грецьку мови, коли вчився в Ніжинській Гімназії, і за це частенько сидів у карцері, а вдома батько частував мене добрим нагаєм, – писав Самокиш, – я крадькома, потихенько Рис. 1. М. Самокиш. Табун на водопої (1890 р.) Рис. 2. М. Самокиш. Запорожці відбивають ясир (1929–1930 рр.) ISSN 2218-4805 417 малював переважно коней та побоїща» [8]. Початкову художню освіту М. Самокиш отримав в Ні- жинській класичній гімназії у вчителя малювання Р. Му- зиченка-Цибульського, у якого також брав приватні уроки живопису. Закінчив Ніжинський історико-філологічний інститут, створений на базі «Гімназії вищих наук і лі- цею князя Безбородька». Після закінчення Ніжинської гімназії поїхав поступати до Санкт-Петербурзької ака- демії мистецтв, але іспит провалив. Став вільнослуха- чем у батальній майстерні професора Віллевальде. Че- рез рік мрія здійснилася – його зарахували до Академії. Під час навчання в ній (1879–1885) належав до україн- ського гуртка митців (Сергій Васильківський, Порфирій Мартинович, Опанас Сластіон), що ставив собі за мету відтворити історичні події і національні особливості з життя й побуту українського народу. За дипломну роботу – полотно «Повернення російської кавалерії після атаки під Аустерліцем» (присвячена війні 1812-го року) – Са- мокиш отримав золоту медаль Академії мистецтв та за- кордонне відрядження до Парижа. 1885 року він поїхав до Версаля, де була велика колекція батального живо- пису. «Ці картини не справили на мене особливого вра- ження, композиція їх театральна. Мені, як прихильни- кові реалістичної школи, вони не сподобалися…», – такі враження залишив художник у щоденнику [8]. 1890-го Микола Самокиш, у неповних 30 років, отримав звання академіка за роботу «Табун на водопої». Художник ніколи не поривав контактів з Україною. В кінці 1890-х – на початку ХХ ст. він часто приїздив в Укра- їну, зокрема у Харків, брав участь у виставках. На почат- ку 1900-х рр. М. Самокиш брав участь у розписах будинку Полтавського губернського земства. З 1911 року кожного літа він працював в Україні. У Харкові розпочав викону- вати давно задуманий цикл творів з історії й козацьких воєн, де відобразив українських козаків. Творчістю художника одним із перших зацікавив- ся Дніпропетровський історичний музей, директо- ром якого був академік Д.І. Яворницький. Давні твор- чі зв’язки поєднували двох найвідоміших людей того часу [1,c. 5]. Інтелігенція в складній життєвій ситуації намагалася гуртуватися і допомагати подальшому збе- реженню і примноженню української історії та культу- ри. Завдяки спілкуванню і листуванню академіків М. Са- мокишу було замовлено картини на тематику з історії українського козацтва. Для художника це була одна з найбільш важливих творчих тем його життя. 15 верес- ня 1930 р. між Дніпропетровським історичним музеєм і академіком М. Самокишем було укладено угоду про створення наступних картин: «Скасування Січі», «Бій Хмельницького з турками на Чорному морі», «Козаки відбивають ясир», «Бунт у Січі», «Бій у Жовтих Водах» [1, c. 9]. Результатом титанічної роботи стала поява у мис- тецькому світі такого відомого на сьогодні полотна як «Козаки насідають на татар і відбивають ясир» (1929– 1930 рр.) (інша назва – «Запорожці відбивають ясир»). Отже, головними принципами творчості М. Самоки- ша в цих картинах стають: увага до історичної атрибу- тики; стафажність персонажів, більшість з яких у його картинах будуть найчастіше показані ззаду або у склад- них ракурсах; нівелювання окремих людських індиві- дуальностей; і, найголовніше, – ілюстрування офіцій- ної версії подій, що інтерпретувала історичну драму в дусі образів «політичного салону». У 1934 р. Харківський історичний музей ім. Г.С. Ско- вороди (директор Федір Миколайович Сап’ян) замовив М. Самокишу картину на історичну тему, яка повинна була відображати боротьбу українського народу за неза- лежність часів Богдана Хмельницького. Художник запро- понував написати «Бій Максима Кривоноса з князем Іє- ремією Вишневецьким». Коли був схвалений попередній Рис. 3. М. Самокиш. Бій запорожців із крилатими польськими гусарами при Жовтих водах, 1648 р. (1930 р.) Рис. 4. М. Самокиш. Бій Богуна під Монастирищем, 1653 р. (1931 р.) Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019 418 ескіз, Микола Семенович узявся писати картину в просто- рому приміщенні на нижньому поверсі музею. Для робо- ти було спеціально підготовлено добре поґрунтоване фа- бричне полотно Лефрана. Спочатку художник наносив на полотно всю композицію простим малювальним вугіллям, потім закріплював малюнок розведеною тушшю, прома- льовував до найдрібніших деталей маленьким колонко- вим пензлем. Писав він лінію контурно (традиції класич- ного мистецтва Ренесансу), не вводячи ніде півтонів і не розмиваючи тушшю тіньових мас, дбайливо зберігаючи і зміцнюючи лінійну стрункість малюнка. Тільки після цього М.С. Самокиш приступив до написання в кольорі. Відомо, що зображення М. Кривоноса не існувало, тому художник створював образ у своїй уяві, використовуючи тільки літературні записи. Легендарний герой, безстраш- ний воїн, вийшов переконливим і промовистим. Худож- ник працював над полотном з червня по вересень 1934 р. Після написання картини було скликано комісію з 25 осіб у складі істориків, музейних працівників, мистецтвознав- ців і художників. Роботу було прийнято не відразу, про- те академік нічого в ній не змінив [1, c. 8]. Сьогодні цей шедевр – «Битва Максима Кривоноса з князем Ієремією Вишневецьким» 1934 р. – зберігається в Національному художньому музеї України [7]. Це полотно варте того, щоб придивитися до нього дуже уважно. Саме в даній композиції постать Максима Кри- воноса повністю демонструє образ українського козака: потужний, яскравий характер, силу почуттів, потугу нена- висті до ворога та нестримну волю до перемоги! Розста- новка смислових акцентів тут вийшла цілком у дусі того часу: полотно написане знакового 1934 року, саме коли сталінський режим дозволив історикам і митцям звели- чувати повчальні приклади класової боротьби. Портретні зображення, які написав М. Самокиш, ви- світлюють героїчні битви: взяття гайдамаками Умані під керівництвом Залізняка і Гонти; перемога козаків над турками під Хотином. У його творчості зображені козаць- кі укріплення, зброя, кінська збруя, предмети побуту та сцени з повсякденного життя запорожців («В’їзд Богдана Хмельницького в Київ 1648 р.», «Абордаж турецької га- лери запорожцями», «Похід запорожців на Крим» та ін.). З названих картин увагу привертає «В’їзд Богдана Хмельницького до Києва 1648 р.» (1929 р.). Це полот- но більшовицькі експерти гостро критикували як «на- ціоналістичне», бо, мовляв, геть немає історичної ролі «старшого брата», натомість безумовно показана дер- жавна потуга Гетьманщини [6, с. 31]. Таким чином, на полотнах М. Самокиш намагався пе- редати в динаміці як події, так і характер персонажів. Ху- дожник володів винятковою досконалою індивідуальні- стю, здібністю чи то тушшю, чи двома-трьома фарбами остаточно вичерпувати художню тему. Попри те, що напи- сання його картин проходило в непростий час для Украї- ни та піддавалося ідеологічно-мистецькій критиці, робо- ти художника на козацьку тематику розкривають образ козака як захисника та національного героя. ПОСИЛАННЯ 1. Андрєєва Л.Ю. Маловідоме листування академіків: Д.І. Явор- ницькій – М.С. Самокиш / Л.Ю. Андрєєва // Ученые записки Тав- рического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Исторические науки» Т. 24(63). – 2011. – № 2: спец. вып. «История Украины». – С. 14–22. 2. Бирзгал Я.П. Самокиш Н.С.: жизнь и творчество / Я.П. Би- рзгал. – Симферополь: Крымгосиздат, 1940. – 48 с. 3. Бурачек М.Г. Українське малярство М. Самокиша / М.Г. Бура- чек. – Харків: Рух, 1930. – 41 с. 4. Полканов А.И. Николай Семенович Самокиш: жизнь и творчество / А.И. Полканов. – Симферополь: Крымиздат, 1960. – 120 с. 5. Ткаченко В.Я. Николай Семенович Самокиш: жизнь и твор- чество, 1860–1944 / В.Я. Ткаченко. – М.: Искусство, 1964. – С.130 6. Яценко В.Ф. М.С. Самокиш: нарис про життя та творчість / В.Ф. Яценко. – К.: Мистецтво, 1954. – 48 с. 7. Стех Я. Дещо про Максима Кривоноса та про картину Ми- коли Самокиша – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// meest-online.com/culture/descho-pro-maksyma-kryvonosa-ta-pro- kartynu-mykoly-samokisha/. 8. Цікаві факти з життя Миколи Самокиша – [Електронний ре- сурс]. – Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/historyday/25- zhovtnya-v-istorii-ukraini. Мойсейчук И.И. Образ украинских казаков в картинах художника Н. Самокиша Статья посвящена основным этапам жизни и творчества украинского художника Николая Самокиша. Автор акцентиру- ет внимание на картинах художника, где изображены украинские казаки. На основе научной литературы и самих произведений ис- кусства проводится исследование передачи образа казаков на хо- лсте во время битвы. Также анализируется общая историческая ситуация и художественная жизнь конца ХIX – середины ХХ ст. Ключевые слова: живопись, казаки, Николай Самокиш, Нежин. Рис. 5. М. Самокиш. Бій Максима Кривоноса з Яремою Вишневецьким (1934 р.) Рис. 6. М. Самокиш. В’їзд Богдана Хмельницького в Київ (1929 р.) ISSN 2218-4805 419 Moiseichuk I.І. The image of Ukrainian Cossacks in the paintings of the artist N. Samokуsh The article is devoted to the main stages of life and work of the Ukrainian artist Nikolai Samokуsh. The author focuses on the artist’s paintings, which depict Ukrainian Cossacks. On the basis of scientifi c literature and the works of art conducted a study about the image of the Cossacks on canvas during the battle. The General historical situation and artistic life of the con are also analyzed. Key words: painting, Cossacks, Mykola Samokуsh, Nizhin. 20.02.2019 р. Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» нараховує десять списків чудо- творної ікони «Охтирська Богородиця». В останні роки мистецтвознавці приділяли чималу увагу дослідженню цієї сакральної пам’ятки, акцентуючи увагу на історії явлення ікони «Богородиця Охтирська», іконографічних особливостях, виявляючи іконописців та майстерні, в яких писалися списки ікон [1]. Нагадає- мо, що ікону знайшов священик Д. Поланський у 1739 р. в Охтирці, що була полковим містом на Слобожанщині. За- свідчувати чудеса ікони 1746 р. в Охтирку вирушав чер- нігівський єпископ Амвросій Дубневич [2, с. 85]. У 1751 р. Синод оголосив її чудотворною. Церковні кола та світська влада популяризували ікону і списки чудотворної ікони, які писали іконописці Сумщини (м. Охтирка, с. Борисів- ка), Харківщини (м. Чугуїв). Вони набули чималого по- ширення, в тому числі й на Чернігівщині. Дослідники відзначають незвичну для східного право- славного іконопису іконографію ікони. Мистецтвознав- ці одностайні в думці, що образ Богородиці, відтворений на іконі у вигляді молодої дівчини з непокритою головою та молитовно складеними руками перед Розп’яттям, було запозичено із західноєвропейської іконографії. Проте, поки що не вдалося знайти прямих аналогій цій іконо- графії у європейському мистецтві, а лише вказується на поширення подібних зображень серед румунських народ- них ікон [3, с. 59]. Можна припустити, що іконографічний сюжет, який ліг в основу іконографії «Охтирська Богоро- диця», склався у європейському живописі у XVI–ХVІІ ст., у період панування стилю бароко, характерними рисами j УДК 069/5(477)2–526.62.«18» О.І. Травкіна СПИСКИ ЧУДОТВОРНОЇ ІКОНИ «ОХТИРСЬКА БОГОРОДИЦЯ» ІЗ ЗІБРАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО АРХІТЕКТУРНО- ІСТОРИЧНОГО ЗАПОВІДНИКА «ЧЕРНІГІВ СТАРОДАВНІЙ» У статті вперше оприлюднені списки чудотворної ікони «Охтир- ська Богородиця» із зібрання Національного архітектурно-історич- ного заповідника «Чернігів стародавній». Проведений аналіз пока- зав, що зібрання ікон «Охтирська Богородиця» відображає досить широке коло списків цієї ікони кінця XVIII–ХІХ ст., написаних у різноманітній манері та техніці, які були поширені на Чернігів- щині. Введення їх до наукового обігу дозволить дослідити регіо- нальні особливості іконографії, колорит, художні засоби іконопис- ців двох порубіжних регіонів – Чернігівщини та Слобожанщини. Ключові слова: чудотворна ікона «Охтирська Богородиця», списки ікони, іконографія, Розп’яття, Слобожанщина, Чернігівщина. Дослідження сакральної спадщини України, зокрема, Північного Лівобережжя, насамперед, ікономалярства, яке упродовж XVII–ХІХ ст. було домінуючим напрямком в об- разотворчому мистецтві, не втрачає своєї актуальності і в наш час, з огляду на довгі роки атеїзму, коли багато ікон було знищено, а вивчення їх іконографії, образної систе- ми, художньої структури та колориту знаходилося під за- бороною. Тому збереження, введення до наукового обігу, вивчення, оприлюднення та каталогізація ікон є одним з першочергових завдань сучасного мистецтвознавства. Cеред сільських і міських верств населення значно- го поширення та розповсюдження мали списки відо- мих чудотворних ікон. Поряд з такими чудотворними іконами Чернігіщини, як «Троїцько-Іллінська Богоро- диця», «Єлецька Богородиця», «Домницька Богороди- ця», «Дігтярівська Богородиця», «Любецька Богороди- ця», «Ладинська Богородиця», «Іржавецька Богородиця», «Мохнатинська Богородиця», «Руденська Богородиця», «Леньківська Богородиця», «Баликінська Богородиця» у великій пошані була ікона «Охтирська Богородиця» – найбільш відома чудотворна ікона Слобожанщини, по- рубіжного з Чернігово-Сіверщиною регіону. Зібрання Рис. 1. Ікона «Охтирська Богородиця». Кінець XVIII – початок ХІХ ст.

Образ українських козаків у картинах художника М. Самокиша

Institution

Ähnliche Einträge