Релігійно-службові книги XVIII–XIX ст. у фондах Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського
У статті представлені результати дослідження книжкового зібрання НКМ ім. І. Спаського, зокрема, збірки релігійно-службових книг XVIII–XIX ст. Виявлено особливості книг, час та місце їх видання, а також характерні риси їх оформлення. Стаття присвячена дослідженню та атрибуції релігійно-службових вид...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2019
|
| Назва видання: | Сіверщина в історії України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180972 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Релігійно-службові книги XVIII–XIX ст. у фондах Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського / С.В. Рой // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 424-427. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-180972 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1809722021-10-26T01:26:06Z Релігійно-службові книги XVIII–XIX ст. у фондах Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського Рой, С.В. Музейна справа У статті представлені результати дослідження книжкового зібрання НКМ ім. І. Спаського, зокрема, збірки релігійно-службових книг XVIII–XIX ст. Виявлено особливості книг, час та місце їх видання, а також характерні риси їх оформлення. Стаття присвячена дослідженню та атрибуції релігійно-службових видань XVIII–XIX ст., що знаходяться у фондах НКМ ім. І. Спаського. В статье представлены результаты исследования книжного собрания НКМ им. И. Спасского, в частности сборники религиозно-служебных книг XVIII–XIX вв. Выявлены особенности книг, время и место их издания, а также характерные черты их оформления. Статья посвящена исследованию и атрибуции религиозно-служебных изданий XVIII–XIX вв., находящихся в фондах НКМ им. И. Спасского. Тhe article presents the results of the research book collection NKM named after I. Spassky, in particular the collection of religious-service books of the XVIII–XIX centuries. The peculiarities of the books, the time and place of their publication, as well as the features of their design are revealed. The article is devoted to the research and attribution of religious and service editions of the XVIII–XIX centuries, which are in the funds of NKM named after I. Spassky. 2019 Article Релігійно-службові книги XVIII–XIX ст. у фондах Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського / С.В. Рой // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 424-427. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180972 069.5:2(477.51)«17/18» uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Музейна справа Музейна справа |
| spellingShingle |
Музейна справа Музейна справа Рой, С.В. Релігійно-службові книги XVIII–XIX ст. у фондах Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського Сіверщина в історії України |
| description |
У статті представлені результати дослідження книжкового зібрання НКМ ім. І. Спаського, зокрема, збірки релігійно-службових книг XVIII–XIX ст. Виявлено особливості книг, час та місце їх видання, а також характерні риси їх оформлення. Стаття
присвячена дослідженню та атрибуції релігійно-службових видань XVIII–XIX ст., що знаходяться у фондах НКМ ім. І. Спаського. |
| format |
Article |
| author |
Рой, С.В. |
| author_facet |
Рой, С.В. |
| author_sort |
Рой, С.В. |
| title |
Релігійно-службові книги XVIII–XIX ст. у фондах Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського |
| title_short |
Релігійно-службові книги XVIII–XIX ст. у фондах Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського |
| title_full |
Релігійно-службові книги XVIII–XIX ст. у фондах Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського |
| title_fullStr |
Релігійно-службові книги XVIII–XIX ст. у фондах Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського |
| title_full_unstemmed |
Релігійно-службові книги XVIII–XIX ст. у фондах Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського |
| title_sort |
релігійно-службові книги xviii–xix ст. у фондах ніжинського краєзнавчого музею імені івана спаського |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Музейна справа |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180972 |
| citation_txt |
Релігійно-службові книги XVIII–XIX ст. у фондах Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського / С.В. Рой // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 424-427. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT rojsv relígíjnoslužbovíknigixviiixixstufondahnížinsʹkogokraêznavčogomuzeûímeníívanaspasʹkogo |
| first_indexed |
2025-07-15T21:26:44Z |
| last_indexed |
2025-07-15T21:26:44Z |
| _version_ |
1837749831443939328 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
424
ПОСИЛАННЯ
1. Святині Сумщини. Духовне світло Богородиці Охтирської:
(до 265-річчя явлення чудотворного образу): [буклет] / Сумський
обласний художній музей ім. Никанора Онацького; авт. тексту
Н.С. Юрченко. – Суми, 2004. – 8 с.: іл; Шулика, В.В. Ахтырская
икона Пресвятой Богородицы и ее списки // Культурна спадщи-
на Слобожанщині. Культура і мистецтво: зб. наук.- популярних
ст. – Х.: Мачулін, 2007. – Число 6 – С. 54–63; Паньок Т.В. Окремі
нотатки до історії Охтирської Богородиці // Вісник Харківської
державної академії дизайну і мистецтв: Зб. наук. праць. – 2009.
– № 9. – С. 94–99.
2. Гумилевский Ф. Общий обзор епархии Черниговской. / Ф. Гу-
милевский. – Чернигов: Губ. Тип., 1861. – 363 с.
3. Шулика, В.В. Ахтырская икона Пресвятой Богородицы и ее
списки // Культурна спадщина Слобожанщині. Культура і мистецтво:
зб. наук. – популярних ст. – Х.: Мачулін, 2007. – Число 6 – С. 54–63.
Травкина О.И. Списки чудотворной иконы «Ахтырская
Богородица» из собрания Национального архитектурно-
исторического заповедника «Чернигов древний»
В статье впервые обнародованы списки чудотворной иконы
«Ахтырская Богородица» из собрания Национального архитек-
турно-исторического заповедника «Чернигов древний». Проведен-
ный анализ показал, что собрание икон «Ахтырская Богородица»
отображает достаточно широкий круг списков этой иконы XVIII–
ХІХ ст., написанных в различной манере и технике, которые были
распространены на Черниговщине. Введение их в научный оборот
позволит исследовать региональные особенности иконографии,
колорит и художественные средства иконописцев двух соседних
регионов – Черниговщины и Слобожанщины.
Ключые слова: чудотворная икона «Ахтырская Богородица»,
списки иконы, иконография, Распятие, Слобожанщина, Черниговщина.
Travkina O.I. Replicas of the wonder - working icon
«Okhtyrska Mother of God» from the collection of Ancient
Chernihiv National Architectural and Historical Reserve.
In the article replicas of the wonder- working icon «Okhtyrska Mother
of God» from the collection of Ancient Chernihiv National Architectural
and Historical Reserve were shown. The analysis showed that the
collection of icons «Оkhtyrska Mother of God» displays a fairly wide
range of lists of this icon of XVIII – XIX centuries written in a variety
of ways and techniques that were common of Chernihiv region. Putting
them into scientifi c use will allow you to explore regional features of
iconography, color and artistic means of icon painters of two regions –
Chernihiv and Slobozhanshchyna.
Key words: wonder-working icon «Okhtyrska Mother of God», replicas,
iconography, the Crucifi xion, Slobozhanshchyna, Chernihiv region.
19.02.2019 р.
УДК 069.5:2(477.51)«17/18»
С.В. Рой
РЕЛІГІЙНО-СЛУЖБОВІ КНИГИ XVIII–XIX ст.
У ФОНДАХ НІЖИНСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО
МУЗЕЮ ІМЕНІ ІВАНА СПАСЬКОГО
В статті представлені результати дослідження книжково-
го зібрання НКМ ім. І. Спаського, зокрема, збірки релігійно-служ-
бових книг XVIII–XIX ст. Виявлено особливості книг, час та міс-
це їх видання, а також характерні риси їх оформлення. Стаття
присвячена дослідженню та атрибуції релігійно-службових ви-
дань XVIII–XIX ст., що знаходяться у фондах НКМ ім. І. Спаського.
Ключові слова: релігійно-службові видання, Біблія, Євангеліє,
Псалтир, Часослов, Кафізми, сигнатура, Ніжинський краєзнавчий
музей ім. І. Спаського.
Розвиток видавничої справи у XVIII–ХІХ ст., зокрема
функціонування найбільших друкарень в Україні, свід-
чив про значний прогрес у культурно-освітніх процесах
у цей період. Слід зауважити, що типографії у XVIII–
ХІХ ст. випускали як світську, так і духовну літературу
для просвітницьких цілей. Переважну більшість ви-
давничої продукції типографій становили книги релі-
гійно-морального змісту, що були призначені для ши-
рокого вжитку. Саме даний сегмент представлений у
фондовому зібранні НКМ ім. І. Спаського.
Актуальність дослідження кириличних видань XVIII–
ХІХ ст. зумовлена важливістю вивчення типографської
справи та потребою створення музейних каталогів ко-
лекцій стародруків. До того ж дані видання є цінними з
історичної та експонаторної точки зору.
Зазначена тема є малодослідженою. Вона в основному
представлена у вигляді каталогів кириличних видань Киє-
во-Печерської лаври, складених дослідницею Г.Є. Варварич
та спеціалістом із старообрядницьких видань А.В. Возне-
сенським. Їх праці присвячені переважно виданням най-
більших типографій в Україні та Росії [13; 14].
Богослужіння, починаючи ще з XIV ст., проводилося
за особливими книгами, головними з яких були Єванге-
ліє, Апостол (або книга діянь Апостольських) і Псалтир.
Існує цілий ряд інших книг для богослужіння, зокрема
Часослови, в яких прописаний порядок звершення що-
денних служб, крім літургії. Церковні книги друкувались
особливим кириличним шрифтом. До середини ХІХ ст. їх
тиражі були більшими, ніж художньої літератури (більше
п’ятнадцяти тисяч екземплярів).
Книги із застосуванням церковного шрифту у XVIII–
XIX ст. в Україні видавалися у типографіях Києво-Печер-
ської лаври, Троїцько-Ільїнського монастиря м. Чернігова;
дещо більше богослужбових книг видавалося в Синодаль-
них типографіях Москви та Санкт-Петербурга. У фондах
НКМ ім. І. Спаського є 13 видань, які також в переважній
своїй більшості видані у цих типографіях. Головним чи-
ном вони були надруковані в період з 1759 по 1895 рр. У
фондовому зібранні церковно-службових книг представ-
лені: Євангеліє, Псалтирі, Часослов, Кафізми, Біблія (Єли-
заветинського періоду), «Житіє Миколи Чудотворця», а
j
ISSN 2218-4805
425
також релігійно-моральні «Устави християн».
Перлиною серед релігійно-службових видань XVIII–
XIX ст. в колекції музею є два Псалтирі. Перший з них був
виданий 1783 р. в типографії Троїцько-Ільїського монас-
тиря у м. Чернігові [1]. Особливістю даної книги є те, що
зберігся титульний лист; також є дві гравюри: «Троїця
Святая» та «Давид Пісноспівець». Книга налічує 418 сто-
рінок, друк здійснений двома фарбами, сигнатура (по-
рядковий номер аркуша книги) прописана кирилични-
ми цифрами в правому нижньому кутку кожної сторінки.
Крім цього на полях деяких сторінок присутні маргіналії:
на сторінці 193 навпроти слів в тексті «ѿ пѣнiѧ» написа-
но: «пѣнiе» (простим олівцем); на верхньому полі аркуш
194 «Слава» (чорнилами). Псалтир у шкіряному перепле-
тінні з тисненням. Обкладинка покрита лаком, у деяких
місцях доданий шкірозамінник.
У 1884 р. в типографії Києво-Печерської лаври вий-
шов «Псалтирь». Як і попереднє видання, книга містить
гравюри із зображенням святих, друк кольоровий, за-
головки виділені червоною фарбою, в тексті є заставки,
рослинний орнамент, орнаментовані заголовні літери та
літери окремих глав, сторінки обрамлені в рамках, папір
цупкий [2]. Сигнатура (порядковий номер аркуша книги)
прописана кириличними цифрами в правому нижньому
кутку кожної сторінки, також є наявними маргіналії. Кни-
га містить 306 сторінок, титульний лист відсутній, корі-
нець шкіряний, коричневий, книга в твердій дерев’яній
обкладинці, пофарбованій срібною фарбою. За описом
Г.Є. Варварич, титульний лист в оригіналі даного видан-
ня обрамлений в рамку із зображенням хоругв та інших
церковних атрибутів, на звороті – Печерська ікона Божої
Матері [13]. Є відтиск – з благословенням царської сім’ї
Олександра ІІІ та Священного Синоду.
До цінних релігійно-службових видань кінця ХІХ ст.
відноситься «Часослов учебный для начальных сельских
училищ» [3]. Він був виданий в Москві у Синодальній ти-
пографії у 1891 р. старослов’янською мовою. Особливістю
даного видання є те, що збереглася однополосна титульна
сторінка. Видання містить гравюри на біблійну темати-
ку. У змістовній частині вказані вечірні проповіді, Псал-
ми, Пісні тріоди та Радониця. Текст надрукований однією
фарбою – чорною. Заголовна орнаментація відсутня. Кни-
га в цупкій обкладинці чорного кольору, корінець сірий.
Дуже цінною, але мало дослідженою, є церковно-служ-
бова книга кінця XVIIІ – початку ХІХ ст. [4]. Вихідні дані
видання, на жаль, відсутні. Книга переплетена наново і
краї обрізані в 50-х рр. ХХ ст. Палітурка з коричневого
шкірозамінника. В тексті є орнаментовані заставки, кін-
цівки зроблені червоним кольором. Книга містить текст
пасхальної служби та служби на світлу Радоницю.
Орієнтовно протягом 1817–1824 рр. вийшла книга, при-
значена для богослужіння, під назвою «Кафізми» [5]. Ви-
дання було надруковано типографським способом, ста-
рослов’янською мовою, титульний лист відсутній, немає
кафізми першої. На початку кафізми розміщено чорно-бі-
лі заставки сюжетно-символічного характеру. Перша лі-
тера кожної кафізми оформлена рослинним орнаментом.
Палітурка цупка, коричневого кольору.
У 80-х рр. ХІХ ст. було випущено чотири «Євангеліє». У
колекції книг церковного шрифту є видання Києво-Печер-
ської лаври 1885 р. [6] – «Евангелия чтомая во святый и ве-
ликий четверок, на литургиии на умовение и по умовению
ног и во святый великий пяток на утриние 12 святых стра-
стей Господа Бога и Спасителя нашего Иисуса Хреста». Об-
сяг видання – 537 сторінок. Воно містить глави «Від Матвія,
Луки, Марка, Іоанна», написане старослов’янською мовою.
Титульний лист відсутній. Ілюстрації чорно-білі, сюжет-
но-символічні, форматні, вміщені на лівій стороні від по-
чатку глави. Над текстом зліва на розвороті розміщена за-
ставка: орнаментальна з сюжетної вставкою. Назви глав і
підзаголовків надруковані червоним кольором. В кінці
глав орнаментальна кінцівка. Кожна сторінка книги взя-
та в орнаментовану прямокутну рамку. Обкладинка нова,
картонна, чорного кольору, корінець з чорної тканини.
Особливою подією церковного життя XVIII ст. після
значної перерви стало видання «Біблії». Недоліки
Острозького видання, надрукованого майже без змін в
Москві в 1663 році, були помітні для багатьох, тому в 1713
році були здійснені спроби перегляду Острозької Біблії.
Роботу з підготовки нового видання очолив єпископ
Феофілакт Лопатинський, ректор Московської Духовної
Академії, ієромонах Яків Блонніцкій, Варлаам Лящевський.
Нове видання – так звана «Єлизаветинська Біблія» – вийшло
в світ в Санкт-Петербурзі в 1751 році і в Москві в 1756 році,
було перевидано вісім разів, з 1757 по 1797 рр. У 1758 і в
1779 роках «Біблія» була перевидана з виправленнями у
типографії Києво-Печерської лаври.
У фондах Ніжинського краєзнавчого музею є «Біблія»
видання 1758 р. Її повна назва – «Библия, сиречь книги
Священного писания Ветхого и Нового Завета» [7]. Об-
кладинка шкіряна, на титульному листі напис: «Біблия
сіречъ книги священнаго писания Ветхого и Новаго Заве-
та», сторінки в лінійних рамках, друк у два кольори чер-
воною та чорною фарбами. Видання містить 49 гравюр,
серед них – Розп’яття Ісуса Христа та види старовинних
міст, описаних в Біблії. На другому листі першої сигна-
тури – гравюра імператриці Єлизавети Петрівни, через
що в народі вона називалась «єлизаветинська». Ця «кни-
га книг» побачила світ у 1758 р. у типографії Києво-Пе-
черської лаври, була надрукована церковно-слов’янською
мовою, має обсяг 825 сторінок.
До біблійних видань XVIII–XIX cт. належить «Новый
Завет Господа нашего Иисуса Христа». Книга видана
старослов’янською мовою в Синодальній типографії в
м. Санкт-Петербурзі в 1885 р. [8]. Титульні листи – пер-
ший та другий – відсутні, загальний обсяг книги стано-
вить 1122 сторінки. Має орнаментовану кінцівку. Книга в
твердій коричневій обкладинці. На розвороті – тиснений
хрест в орнаментованій тисненій рамці, по заду – рам-
ка. В кінці книги під вхідними даними є написи чорни-
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
426
лами, олівцями, чорною тушшю про сім’ю Бардакових.
Ще одне цінне видання «Євангеліє», яке також мало наз-
ву «Новый Завет Господа нашего Иесуса Христа» (Еванге-
лие), видане в Синодальній типографії м. Санкт-Петер-
бурга у 1889 р. [9]. Обкладинка чорного кольору, корінець
темно-синій, обсяг видання 1122 сторінки. Книга містить
текст канонічних Євангеліє з додатком покажчиків Єван-
гельських читань, місяцеслова і додатки, одноколірний
друк, сюжетно-орнаментальні заставки, літери, широкі
орнаментні обрамлення тексту.
Серед рідкісних книг, які видавались для духовної
самоосвіти православних вірян, була книга «Крестья-
нин в уединении. Мне же прилиплятися к Богове благо
есть» [10]. Вона з’явилася в м. Бреславі у 1763 р., потім
у Санкт-Петербурзській типографії перекладена ро-
сійською мовою. Це друге видання, що побачило світ у
Московській університетській типографії М. Новікова у
1781 р. У тексті в кінці кожного розділу розміщений рос-
линний орнамент. Однією з особливостей даного видан-
ня є те, що на титульному листі і сторінці 35 є штампи
Чернігівської семінарської бібліотеки.
До книг, що вчили основам християнського віровчен-
ня, відноситься «Устав о христианском житии, сиречь о
постах и о поклонах, и о праздницех великих, средних и
малых, такожде и о домашней молитве, яко достоит за
всю церковную службу лишившимся соборныя службы
псалтирию, или поклонами, или молитвами исправля-
ти», виданий в 1891 р. [11]. На думку А.В. Вознесенського,
автора фундаментальних досліджень зі старообрядниць-
кої літератури, вперше дана праця була видана в середи-
ні 1790-х рр., яка до середини ХІХ ст. зазнала 17 переви-
дань [14]. Книга в обкладинці з м’якого картону. Корінець
із шкірзамінника коричневого кольору. Текст однополос-
ний, чорного кольору, тільки заголовки віддруковані чер-
воною фарбою, обсяг видання 244 сторінки. Заставки та
кінцівки з квітковим орнаментом.
Однією з найперший книг кінця XVIII ст., у яких опи-
сувалось життя святих, є «Житие Николая Чудотворца».
Видане у м. Клинці, в типографії Я. Жиєзнякова у 1798 р.,
«Житие», було передруковане з Московського, що вийшло
ще в 1641 р. [12]. А.В. Вознесенський зазначає, що перші
старообрядницькі видання цієї книги були ще в 80-х рр.
XVIII ст., і тут же виникли дві традиції друку: гроднин-
сько-супральська, яка зверталася до московського видан-
ня 1643 р.; клинцівська, яка за взірець брала московське
видання 1641 р. [14]. У даному випадку це – примірник
клинцівської традиції. Книга в твердій обкладинці з де-
рева, обтягнутого темно-коричневою пресованою шкі-
рою. Наявними є застібки, нависні з металевими (мідни-
ми) наконечниками, кріпляться мідними цвяхами. Текст
є однополосним, чорного кольору, назви та заголовки ви-
ділені червоним кольором. Книга має 562 сторінки. За-
головні літери орнаментовані, папір має водяні знаки.
Загалом, у фондах Ніжинського краєзнавчого музею
ім. І. Спаського зберігається невелика кількість кири-
личних видань XVIII–XIX ст., кожне з яких є перлиною у
фондовій колекції. Своєрідність кожної книги полягає як
у типографському рішенні, так і у змістовно-смислово-
му наповненні. Їх вихід у світ мав свою історію та озна-
чав певний цивілізаційний поступ у розвитку культури
в Україні. Найбільше представлених релігійно-службо-
вих книг вийшло в типографіях Києво-Печерської лав-
ри та Московській синодальній типографії. «Євангеліє»
найбільше було випущено в Санкт-Петербурзькій си-
нодальній типографії. Чернігівська типографія Троїць-
ко-Ільїнського монастиря також активно долучилася до
видання церковної літератури. Даний сегмент книжко-
вого зібрання ще потребує ґрунтовного вивчення, адже
кожний із вказаних екземплярів може бути предметом
окремого дослідження.
ПОСИЛАННЯ
1. Псалтырь. – Чернигов: Издание типографии Троицко-Ильин-
ского монастыря, 1783. – 418 л. (КН–11–14780 – відділ фондів НКМ
ім. І. Спаського).
2. Псалтырь с толкованием. – К.: Издание типографии Кие-
во-Печерской лавры, 1884. – 306 л. (КН–12–5849 – відділ фондів
НКМ ім. І. Спаського).
3. Часослов учебный для начальных сельских училищ. – М.:
Издание Синодальной типографии, 1891. (КП–1–14502 – відділ
фондів НКМ ім. І. Спаського).
4. Книга церковно-службова, кінець XVIIІ – поч. ХІХ ст. [Вихідні
дані відсутні]. (КН–13–16845. – відділ фондів НКМ ім. І. Спаського).
5. Кафизмы. 1817–1824 гг. (КП–11–14513 – відділ фондів НКМ
ім. І. Спаського).
6. Евангелия чтомая во святый и великий четверок, на ли-
тургиии на умовение и по умовению ног и во святый великий
пяток на утриние 12 святых страстей Господа Бога и Спасителя
нашего Иисуса Хреста. – К.: Издание типографии Киево-Печер-
ской лавры, 1875. – 537 л. (КП–11–14504 – відділ фондів НКМ
ім. І. Спаського).
7. Библия, сиречь книги Священного писания Ветхого и Но-
вого Завета. – К.: Издание типографии Киево-Печерской лавры,
1758. – 825 л. (КП–І –348 – відділ фондів НКМ ім. І. Спаського).
8. «Новый Завет» Господа нашего Иесуса Христа». – СПб.: Из-
дание Синодальной типография. – 1885 г. – 1122 л. (КП–11–14510
– відділ фондів НКМ ім. І. Спаського).
9. «Новый Завет» Господа нашего Иесуса Христа» (Еванге-
лие). На старословянском языке. – СПб.: Издание Синодальной
типографии, 1889. – 1122 л. (КП–11–14515 – відділ фондів НКМ
ім. І. Спаського).
10. Крестьянин в уединении. Мнеже прилиплятися к Богове
благо есть. – Бреслав, 1763. – 350 л. (КН–12–15702 – відділ фон-
дів НКМ ім. І. Спаського).
11. Устав о христианском житии. – М.: Издание Синодальной
типографии, 1891. – 244 л. (КН–12–15853 – відділ фондів НКМ
ім. І. Спаського).
12. Службы житие и чудеса Николая Чудотворца. – Клинцы: из-
дание типографии Я. Железнякова, 1798. – 562 л. (КН–12–15848 –
відділ фондів НКМ ім. І. Спаського).
13. Варварич Г.Є. Славянские книги кирилловской печати
XVII–XX вв.: каталог книг, изданных в Киево-Печерской лавре.
– К., 1981. – 79 с.
14. Вознесенский А.В. Кириллические издания старообрядче-
ских типографий конца XVIII–начала XIX века: Каталог / Сост. Воз-
несенский А.В. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та., 1991. – 160 с.
Рой С.В. Религиозно-служебные книги XVIII–XIX вв.
в фондах Нежинского краеведческого музея имени
Ивана Спасского
В статье представлены результаты исследования книжно-
го собрания НКМ им. И. Спасского, в частности сборники ре-
лигиозно-служебных книг XVIII–XIX вв. Выявлены особенности
книг, время и место их издания, а также характерные черты их
оформления. Статья посвящена исследованию и атрибуции рели-
гиозно-служебных изданий XVIII–XIX вв., находящихся в фондах
НКМ им. И. Спасского.
Ключевые слова: религиозно-служебные издания, Библия,
Евангелие, Псалтырь, Часослов, Кафизмы, сигнатура, Нежинский
краеведческий музей им. И. Спасского.
ISSN 2218-4805
427
Roi S.V. Religious and service books of the XVIII-XIX
centuries in funds of the Nizhyn Regional History Museum
named after Ivan Spassky
Тhe article presents the results of the research book collection NKM
named after I. Spassky, in particular the collection of religious-service
books of the XVIII–XIX centuries. The peculiarities of the books, the
time and place of their publication, as well as the features of their design
are revealed. The article is devoted to the research and attribution of
religious and service editions of the XVIII–XIX centuries, which are in
the funds of NKM named after I. Spassky
Key words: religious-service editions, the Bible, the Gospel, the
Psalter, the Houroslov, the Kafi zms, the signature, the Nizhyn Museum
of Local Lore named after I. Spassky.
13.02.2019 р.
ським. Вони привертають увагу своєю святковою яскра-
вістю та модерною зображальною естетикою.
Метою даної статті є дослідження та аналіз цієї ча-
стини зібрання авторських пічних кахлів. Оскільки
вона була сформована ще у першій половині ХХ ст., усі
музейні предмети, віднесені до збірки, постраждали у
роки Другої світової війни (1939–1945), коли будівля
музею згоріла під час відступу ворожих військ із Пол-
тави у 1943 р. Незважаючи на те, що цінності почасти
були евакуйовані до м. Уфа, Тюмень, Красноярськ (Ро-
сійська Федерація), а почасти вивезені до Німеччини,
колекція кахлів залишилась у будинку музею. Після вій-
ни практично усі вони виявились дуже пошкодженими,
j
УДК 069.51(477.53):738
Н.Г. Кондратенко
ЗІБРАННЯ КАХЛІВ ІВАНА ГЛАДИРЕВСЬКОГО
У КОЛЕКЦІЇ ПОЛТАВСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО
МУЗЕЮ ІМЕНІ ВАСИЛЯ КРИЧЕВСЬКОГО
Стаття присвячена зібранню авторських кахлів Івана Глади-
ревського у колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя
Кричевського. Подано детальний опис колекції, визначено перспек-
тиви подальшого використання експонатів у музейному просторі.
Ключові слова: кахля, зібрання, Іван Гладиревський, Полтав-
ський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.
Побут та культура українців віддавна були нерозрив-
но пов’язані зі своєрідним серцем будь-якої оселі – піч-
чю. Культ печі традиційно символізував родинний зати-
шок та добробут. Важливим елементом оздоблення та
функціональною частиною печі ще з кінця XIV ст. ста-
ють кахлі. Розповсюдження обігрівальних печей, а від-
повідно й пічних кахлів, у цей період пов’язується із по-
силенням західноєвропейських та польсько-литовських
економічних та культурних впливів. З кінця XVI ст. ках-
лярство на теренах України розвивається вже на власному
ґрунті, поступово набуває національних рис і у XVIII ст.
сягає свого найвищого розвитку. Протягом ХІХ ст. ви-
готовлення кахлів переходить до мануфактурних та фа-
бричних форм виробництва, значною мірою втрачаючи
свою етнографічну специфіку [1, с. 129–142].
У той же час авторські роботи гончарів набувають
особливого колориту, поєднуючи природне чуття май-
стра, традиційні орнаменти й техніки із новітніми сти-
лістичними напрямками, що приходять у народне мис-
тецтво у другій половині ХІХ ст. Зібрання авторських
кахлів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя
Кричевського нараховує понад триста одиниць. Дев’я-
носто три із них створені в опішненському керамічному
осередку відомим майстром-кахлярем Іваном Гладирев-
Рис. 1. Реконструкція частини печі з будинку
Полтавського губернського земства
|