Зібрання кахлів Івана Гладиревського у колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського

Стаття присвячена зібранню авторських кахлів Івана Гладиревського у колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Подано детальний опис колекції, визначено перспективи подальшого використання експонатів у музейному просторі....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
1. Verfasser:	Кондратенко, Н.Г.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2019
Schriftenreihe:	Сіверщина в історії України
Schlagworte:	Музейна справа
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180973
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Зібрання кахлів Івана Гладиревського у колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського / Н.Г. Кондратенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 427-431. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-180973
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1809732021-10-26T01:26:08Z Зібрання кахлів Івана Гладиревського у колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Кондратенко, Н.Г. Музейна справа Стаття присвячена зібранню авторських кахлів Івана Гладиревського у колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Подано детальний опис колекції, визначено перспективи подальшого використання експонатів у музейному просторі. Статья посвящена собранию авторских изразцов Ивана Гладыревского в коллекции Полтавского краеведческого музея имени Василия Кричевского. Приводится детальное описание коллекции, определены перспективы дальнейшего использования экспонатов в музейном пространстве. The article is dedicated to the gathering of Ivan Hladyrevskyi’s author tiles in the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum collection. Detailed collection description is given, and perspectives of exhibits usage in museum space are outlined. 2019 Article Зібрання кахлів Івана Гладиревського у колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського / Н.Г. Кондратенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 427-431. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180973 069.51(477.53):738 uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Музейна справа Музейна справа
spellingShingle	Музейна справа Музейна справа Кондратенко, Н.Г. Зібрання кахлів Івана Гладиревського у колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Сіверщина в історії України
description	Стаття присвячена зібранню авторських кахлів Івана Гладиревського у колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Подано детальний опис колекції, визначено перспективи подальшого використання експонатів у музейному просторі.
format	Article
author	Кондратенко, Н.Г.
author_facet	Кондратенко, Н.Г.
author_sort	Кондратенко, Н.Г.
title	Зібрання кахлів Івана Гладиревського у колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського
title_short	Зібрання кахлів Івана Гладиревського у колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського
title_full	Зібрання кахлів Івана Гладиревського у колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського
title_fullStr	Зібрання кахлів Івана Гладиревського у колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського
title_full_unstemmed	Зібрання кахлів Івана Гладиревського у колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського
title_sort	зібрання кахлів івана гладиревського у колекції полтавського краєзнавчого музею імені василя кричевського
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2019
topic_facet	Музейна справа
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180973
citation_txt	Зібрання кахлів Івана Гладиревського у колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського / Н.Г. Кондратенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 427-431. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT kondratenkong zíbrannâkahlívívanagladirevsʹkogoukolekcíípoltavsʹkogokraêznavčogomuzeûímenívasilâkričevsʹkogo
first_indexed	2025-07-15T21:26:53Z
last_indexed	2025-07-15T21:26:53Z
_version_	1837749834608541696
fulltext	ISSN 2218-4805 427 Roi S.V. Religious and service books of the XVIII-XIX centuries in funds of the Nizhyn Regional History Museum named after Ivan Spassky Тhe article presents the results of the research book collection NKM named after I. Spassky, in particular the collection of religious-service books of the XVIII–XIX centuries. The peculiarities of the books, the time and place of their publication, as well as the features of their design are revealed. The article is devoted to the research and attribution of religious and service editions of the XVIII–XIX centuries, which are in the funds of NKM named after I. Spassky Key words: religious-service editions, the Bible, the Gospel, the Psalter, the Houroslov, the Kafi zms, the signature, the Nizhyn Museum of Local Lore named after I. Spassky. 13.02.2019 р. ським. Вони привертають увагу своєю святковою яскра- вістю та модерною зображальною естетикою. Метою даної статті є дослідження та аналіз цієї ча- стини зібрання авторських пічних кахлів. Оскільки вона була сформована ще у першій половині ХХ ст., усі музейні предмети, віднесені до збірки, постраждали у роки Другої світової війни (1939–1945), коли будівля музею згоріла під час відступу ворожих військ із Пол- тави у 1943 р. Незважаючи на те, що цінності почасти були евакуйовані до м. Уфа, Тюмень, Красноярськ (Ро- сійська Федерація), а почасти вивезені до Німеччини, колекція кахлів залишилась у будинку музею. Після вій- ни практично усі вони виявились дуже пошкодженими, j УДК 069.51(477.53):738 Н.Г. Кондратенко ЗІБРАННЯ КАХЛІВ ІВАНА ГЛАДИРЕВСЬКОГО У КОЛЕКЦІЇ ПОЛТАВСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ ІМЕНІ ВАСИЛЯ КРИЧЕВСЬКОГО Стаття присвячена зібранню авторських кахлів Івана Глади- ревського у колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. Подано детальний опис колекції, визначено перспек- тиви подальшого використання експонатів у музейному просторі. Ключові слова: кахля, зібрання, Іван Гладиревський, Полтав- ський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського. Побут та культура українців віддавна були нерозрив- но пов’язані зі своєрідним серцем будь-якої оселі – піч- чю. Культ печі традиційно символізував родинний зати- шок та добробут. Важливим елементом оздоблення та функціональною частиною печі ще з кінця XIV ст. ста- ють кахлі. Розповсюдження обігрівальних печей, а від- повідно й пічних кахлів, у цей період пов’язується із по- силенням західноєвропейських та польсько-литовських економічних та культурних впливів. З кінця XVI ст. ках- лярство на теренах України розвивається вже на власному ґрунті, поступово набуває національних рис і у XVIII ст. сягає свого найвищого розвитку. Протягом ХІХ ст. ви- готовлення кахлів переходить до мануфактурних та фа- бричних форм виробництва, значною мірою втрачаючи свою етнографічну специфіку [1, с. 129–142]. У той же час авторські роботи гончарів набувають особливого колориту, поєднуючи природне чуття май- стра, традиційні орнаменти й техніки із новітніми сти- лістичними напрямками, що приходять у народне мис- тецтво у другій половині ХІХ ст. Зібрання авторських кахлів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського нараховує понад триста одиниць. Дев’я- носто три із них створені в опішненському керамічному осередку відомим майстром-кахлярем Іваном Гладирев- Рис. 1. Реконструкція частини печі з будинку Полтавського губернського земства Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019 428 внаслідок чого деякі з них залишили як науково-допо- міжний матеріал, що разом із іншими подібними му- зейними предметами сформували так званий «горілий фонд». Тривалий час їх музейний потенціал не вико- ристовувався. У цьому контексті важливим завданням постає реставрація та паспортизація збережених ра- ритетів, повернення їх до експозиційного простору. Актуальність дослідження обумовлена відродженням традиційних народних промислів, до яких належить і кахлярство. У цьому розрізі саме музей, як осередок збе- реження матеріальної та духовної культурної спадщини, повинен узяти на себе роль дослідника й популяризато- ра втрачених цінностей. Питанням вивчення кахлярства присвятили свої до- слідження науковці з різних куточків України. Серед них Ю. Лащук, А. Колупаєва, Г. Івашків, Л. Виногродська, Д. Фі- надоріна. Регіональні аспекти висвітлено у працях О. По- шивайла, В. Ханка, О. Белька, О. Клименко. Виробництвом авторських кахлів уславився один із представників відомої опішненської гончарської динас- тії Іван Степанович Гладиревський (1849–1919). Цей са- мобутній митець залишив чи не найяскравіший слід з усієї родини. Перший успіх прийшов до нього через чо- тири роки, після того, як він у 1889 р. долучився до гон- чарного промислу. На Полтавській сільськогосподарській виставці 1893 р. його нагородили бронзовою медаллю і токарним верстатом. Надалі на всіх виставках за участю опішненських гончарів експонувалися і вироби І.С. Гла- диревського [2, c. 282]. Він тісно співпрацював із багатьма представника- ми прогресивної української інтелігенції – С. Василь- ківським, М. Самокишем, О. Сластіоном. Особливо ж тісні зв’язки він підтримував з В. Кричевським, який охоче залучав народного майстра до декоративного оздоблення спроектованих ним будинків у стилі укра- їнського модерну [3, c. 392]. Ознакою цього напрямку у розвитку кераміки стали рослинна орнаментика з асиметричною побудовою ком- позиції, запозичена з барокових зразків вишивки, гап- тування, ткацтва, килимарства для оздоблення посуду, кахель, глиняної скульптури, застосування ритування, нових технологій у виготовленні поливи, створенні не- традиційних і оригінальних форм [4, c. 583–584]. Розглядаючи досить об’ємну збірку авторських кахлів І. Гладиревського, що зберігається у музеї, доцільним було б виокремити тематичні предметні групи. До першої віднесемо кахлі, що складають неповний комплект для облицювання печі. Це – сорок чотири по- лив’яні кахлі із помаранчевим тлом ідентичного відтін- ку. Чотирнадцять із них прикрашені фрагментами зобра- женням стилізованого дерева життя, виконаного у стилі модерн, із гронами винограду, квітами гранату та в’юн- кими гілками з листям. На жаль, відновити повну ком- позицію за збереженими елементами не вдається, однак, очевидним є її динамічний характер та значний розмір. На окремих екземплярах зі звороту знаходимо клеймо ав- тора «ИГ» та написи технологічного змісту, продряпані в тісті, наприклад: «4 рядъ» (ПКМВК 1551 Кс 193), «5 рядъ» (ПКМВК 6312 Кс 599). У комплекті представлені як лицьо- ві, так і різноманітні варіації фігурних кутових та карни- зних кахлів із різних частин печі. Їх розмір коливається від 16,5 х 14,5 см для карнизних кахлів до 22 х 16,5 см для лицьових, висота румпи 3,5 см. Не маючи точних відомостей щодо джерела надхо- дження цих предметів до музею, спробуємо зробити об- ґрунтоване припущення. Зі збережених архівних джерел відомо, що саме І. Гладиревський у 1903–1908 рр. ви- готовляв усі майолікові деталі за ескізами архітектора В. Кричевського для будинку Полтавського губернсько- го земства (нині будинок належить Полтавському кра- єзнавчому музею імені Василя Кричевського) [5, арк. 5]. Це дає змогу припустити, що комплект було використа- но для облицювання однієї з печей, які знаходилися у службових приміщеннях будинку. Зображення цих пе- чей не дійшли до нашого часу, але їх місцезнаходження видно на початкових планах будинку [6], а стилістичне виконання декору кахлів співвідноситься зі збережени- ми розписами на стінах залів та майоліковими елемен- тами фасаду [7, c. 16]. На користь такого припущення свідчить і специфічний стан збереження кахлів. Лицьо- ві пластини мають значні нашарування кіптяви, полива Рис. 2. ПКМВК 91322 Кс 5043. Кахля із чітким симетрично-рядовим орнаментом ISSN 2218-4805 429 пошкоджена вогнем, у той час як зі звороту знаходимо лише сліди розчину, яким кахлі кріпилися до печі. Кути й румпи зі сколеннями, що могли виникнути у ході їх де- монтажу під час розбору руїн будинку у повоєнні роки. Розглядаючи наступну групу кахлів, варто згадати осо- бливості пічного декорування, що панували у тогочасно- му середовищі міщан та селян. Починаючи з XVIII ст., ха- рактерною особливістю було те, що печі в кожній з кімнат мали бути різні. Окрім того, на кахлях однієї печі сюже- ти не повторювались. У кераміці цього періоду панува- ло багатство і пишнота форм кімнатних грубок, активно використовувалися декоративні засоби, направлені на підсилення враження, в основі якого – масивність, дина- мічність і напруженість форм, кольорова насиченість, ба- гатство декоративно-орнаментальних побудов [8, c. 30]. Печі нагадували невеликі архітектурні споруди з чіткими горизонтальними членуваннями. У їх завершенні часто вміщували карнизні деталі яскраво вираженого бароко- вого характеру, середні та цокольні яруси прикрашали розписними колонками та аркадами. Проте, незважаю- чи на велику кількість декоративних елементів, піч збе- рігала єдність об’ємного рішення, не втрачала своєї мо- нументальності і виключної парадності [9, c. 24]. В Україні працювало також чимало іноземних май- стрів-гончарів, діяльність яких сприяла розповсюджен- ню розписів по білій емалі. Окрім того, є приклади, коли для облицювання печей в багатих маєтках України плит- ки замовляли в Нідерландах та Саксонії [10, c. 173]. Робо- ти місцевих гончарів також підкорювались новим смакам та вподобанням населення. Зважаючи на ці особливості, розглянемо наступну групу авторських кахлів, яку складають сорок три декоративні вироби лицьового, кутового та карнизного типу із білим полив’яним тлом та яскравими квітковими й орнітомор- фними малюнками. Співвідношення білого тла і різноко- льорової гами тонального й контрастного поєднань у них доповнені вдалою композиційною побудовою, розрахо- ваною на посилення кольорових акцентів виробів. Кожна кахля має обрамлення із однієї чи кількою кривульок, що перетворює її на самостійний витвір мистецтва. Геоме- тричні елементи тут виконують другорядну роль, допов- нюючи і збагачуючи основні рослинні мотиви [11, с. 6]. Варто зазначити, що повністю викласти піч декора- тивними кахлями міг далеко не кожен. Часто загальне тло печі вкривали однотонними кахлями, вартість яких була значно меншою, а окремі мальовані кахлі вмонто- вували у якості прикраси поміж ними. Зважаючи на значну кількість предметів та індивіду- альність кожного, розподілимо цю групу на підгрупи від- повідно до типу та характеру зображення. Перш за все, виокремимо традиційні для тогочасного опішненського декору лицьові кахлі, в орнаментах яких Рис. 3. – ПКМВК 1358 Кс 10/2. Кахля із гілкою з квітами гранату Рис. 4. – ПКМВК 1381 Кс 33. Кахля із зображенням квітучої гілки та ластівки Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019 430 переважають рослинні мотиви, розташовані в чіткому си- метрично-рядовому (ПКМВК 12652 Кс 1947, ПКМВК 91321 Кс 5042, ПКМВК 91322 Кс 5043) або шаховому (ПКМВК 1368 Кс 20) порядку. Дрібненькі, вельми стилізовані квіточ- ки, що видаються досить примітивними зблизька, ство- рюють чепурну атмосферу святковості, якщо роздивля- тись їх на відстані. Наступною, близькою до них, можна вважати лицьо- ву кахлю із центричною квітковою композицією (ПКМ- ВК 1410 Кс 60). Основним рослинним мотивом тут виступають стилізовані квіти соняха, розташовані у центрі та по кутах. Цікавою є також досить численна підгрупа лицьо- вих кахлів із зображенням дерева життя у найрізно- манітніших варіаціях: із квітами соняха (ПКМВК 1396 Кс 46, ПКМВК 1454 Кс 98), із квітами гранату (ПКМ- ВК 1358 Кс 10/2), із квітами незабудок (ПКМВК 91325 Кс 5046, ПКМВК 91326 Кс 5047), із квітами-розетами (ПКМВК 1410 Кс 60/2, ПКМВК 12652 Кс 1946) та гро- нами винограду (ПКМВК 1356 Кс 8, ПКМВК 1397 Кс 47, ПКМВК 1544 Кс 186/2) чи порічок (ПКМВК 1516 Кс 158, ПКМВК 1347 Кс 189), із пуп’янками квітів (ПКМВК 1456 Кс 100, ПКМВК 1395 Кс 1907), із геометризованими еле- ментами (ПКМВК 1534 Кс 176). Усі ці малюнки ніби ози- ваються до глядача своєю пишною аурою достатку та родинного благополуччя. Схожий набір символів, але вже не об’єднаний моти- вом дерева життя, зустрічаємо на окремих кахлях: кві- туча гілка (ПКМВК 1544 Кс 186, ПКМВК 1395 Кс 1907/2) із гронами винограду (ПКМВК 1553 Кс 195) чи порічок (ПКМВК 1571 Кс 213). Варто зазначити, що традиція зображення винограду має давнє коріння і символізує веселе, добре життя в родині [12, с. 30]. Дещо осібно стоять лицьові кахлі, на яких до квіту- чих гілок та кетягів винограду додаються ластівки (ПКМ- ВК 1349 Кс 1, ПКМВК 1381 Кс 33, ПКМВК 1394 Кс 45). Пта- хи у народній традиції символізують безсмертну душу. Найдавніші їх зображення на керамічних виробах на території України належать ще до слов’янських часів і апелюють до сакрального наповнення. Із плином часу і зміною вірувань відбулася часткова десакралізація бага- тьох символів, у тому числі й образу птаха. У ХІХ ст. об- раз птаха поступово втратив сакрально-символічне зна- чення й натомість набув художньо-естетичного [13, с. 8]. Початок ХХ ст. долучив орнітоморфні мотиви до модер- них елементів, сповнених плинності ліній та граційної легкості польоту. На усіх трьох досліджуваних кахлях цієї підгрупи зображення птаха виступає динамічним доповненням композиційної побудови, підкреслюючи її модерний характер. Є серед добірки і кахля із християнською сакраль- ною символікою, запозиченою із традиційного церков- ного шитва (ПКМВК 91324 Кс 5045). Мотив «Ісаєве дере- во» [14, c. 142] трансформувався тут у стовпчик дрібних квітів із шістьма кетягами винограду з обох боків. Значно меншою за кількістю є група кутових полив’я- них кахлів із білим тлом. Стилістика тут збережена, хоча розмаїття мотивів представлене скромніше – це дерево життя (ПКМВК 1496 Кс 139/1, ПКМВК 1530 Кс 172, ПКМ- ВК 6312 Кс 589) та сюжети із вертикальною композиці- єю з дрібних квіткових елементів (ПКМВК 1507 Кс 150), грон винограду (ПКМВК 1482 Кс 125), суцвіть конюшини (ПКМВК 1358 Кс 10). Малюнок оздоблює не лише лицьо- ву пластину, але й вузьку бічну стінку. Завершують цю тематичну групу карнизні кахлі із білим тлом. Серед орнаментальних мотивів, що при- крашають їхню поверхню, зустрічаємо дерево у ва- зоні (ПКМВК 1462 Кс 106), квітучу гілку з виноградом (ПКМВК 1382 Кс 34), асиметричну квіткову композицію (ПКМВК 1437 Кс 101). Сюди ж належать чотири однакові кахлі з деревом життя із гостропелюстковими квітами (ПКМВК 1390 Кс 41, ПКМВК 1496 Кс 139/2, ПКМВК 6312 Кс 594, ПКМВК 15889 Кс 1378). Ще одну нечисленну групу складають неполив’яні ли- цеві кахлі із червоним (ПКМВК 1384 Кс 36) та блакитним (ПКМВК 1417 Кс 65, ПКМВК 1458 Кс 102, ПКМВК 91320 Кс 5041) тлом. Стилістично вони співвідносяться із біли- ми полив’яним кахлями. Можна, однак, припустити, що виготовлені вони були як більш дешевий варіант, адже ан- гобовий малюнок досить легко забруднюється та пошко- джується у процес побутування. Проте відсутність полив’я- Рис. 5. – ПКМВК 1458 Кс 102. Неполив’яна кахля із деревом життя на блакитному тлі ISSN 2218-4805 431 ного покриття мала знизити вартість виробу, зробивши його доступним для менш заможних покупців. Особли- вою витонченістю з-поміж них вирізняється кахля із зо- браженням дерева життя з квітами гранату (ПКМВК 1458 Кс 102). Поєднання вохристого заповнення з амбровим та білим відведенням контурів на ніжно-блакитному тлі підкреслюють глибокий символічний зміст малюнка – яскраве й тендітне життя, що прагне до небесної сині. До останньої невеликої групи відносимо полив’яні кахлі із червоним тлом: лицьову з вертикальною симетричною композицією із кетягів винограду (ПКМВК 1425 Кс 72) та кутову із квітучою гілкою (ПКМВК 1476 Кс 122). Обидва предмети були відреставровані у Харківській філії Наці- онального науково-дослідного реставраційного центру України художником-реставратором вищої кваліфіка- ційної категорії С.Р. Єфановою у 2012 р. Завдяки систематичному впорядкуванню колекції ав- торських виробів родини Гладиревських, що тривало про- тягом останніх трьох років, тридцять кахлів було вклю- чено до плану проведення реставрації, а п’ятнадцять із них уже відреставровано автором статті. За результата- ми проведення реставраційних робіт та наукового опра- цювання предмети, що раніше належали до так званого «горілого фонду» й використовувались виключно у яко- сті науково-допоміжного матеріалу, були включені до ос- новного фонду та успішно представлені у музейних ви- ставкових проектах «Між минулим і майбутнім: виставка нових надходжень до фондового зібрання та відрестав- рованих музейних предметів» у 2017 р та «Орнаментова- ні кахлі з колекції Полтавського краєзнавчого музею іме- ні Василя Кричевського» у 2018 р. Варто відзначити, що керамічні твори модерного спрямування мають високий рівень атрактивності як для фахівців-керамологів, так і для пересічних відвідувачів. Перспективою дослідження є створення повного ілю- строваного каталогу зібрання авторських кахлів Івана Гла- диревського у колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, який поєднає яскравий візу- альний ряд та наукову атрибуцію виробів. Таким чином, цілий ряд виробів, що свого часу були значно пошкодже- ні і втратили свій експозиційний потенціал, стануть ці- кавими й доступнішими не лише для фахівців-керамоло- гів, але й для широкого загалу, сприяючи популяризації спадщини відомої династії гончарів та відродженню на- родних промислів краю. ПОСИЛАННЯ 1. Виногродська Л.І. До історії керамічного та скляного ви- робництва на Україні у XIV–XVIII ст. // Археологія. – 1997. – № 2. – С. 129–142. 2. Ханко В. Гончарі Полтавщини на виставках 1846–1913 рр. / В. Ханко // Українська керамологія: Національний науковий щорічник. – Опішне: Українське народознавство, 2002. – Кн. 2. – С. 280–285. 3. Пошивайло О. Розвідки з історії Лівобережного гончарства / О. Пошивайло // Українське гончарство. Науковий збірник за минулі літа. – Кн. 1. – Київ – Опішня: Молодь – Українське наро- дознавство, 2010. – С. 380–410. 4. Власенко І.О. Модерн і творчість відомих керамістів / І.О. Вла- сенко // Полтавський краєзнавчий музей: збірник наукових ста- тей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам’я- ток. Випуск ІХ. – Полтава: Дивосвіт, 2014. – С. 582–588. 5. Історія побудови будинку Полтавського губернського зем- ства // Сведения, выписки и другие документы о истории Пол- тавского краеведческого музея. 1921–1968. // НА ПКМВК. – Спр. 11–9. – Арк. 5. 6. Поэтажный план здания Полтавского губернского земства 1905 г. // Робочий архів фондів ПКМВК імені Василя Кричевського. 7. Губернский земский дом в Полтаве / Издание Й.Ц. Хмелевс- кого в Полтаве, 1908. – 42 с. 8. Лащук Ю.П. Українські кахлі ІХ–ХІХ ст. / Ю.П. Лащук. – Ужго- род, 1993. – 76 с. 9. Маслих С.А. Русское изразцовое искусство XV–ХІХ вв. / С.А. Маслих. – М., 1983. – 274 с. 10. Колупаєва А. Українські кахлі XIV – початку ХХ століть. Істо- рія. Типологія. Іконографія. Ансамблевість / А. Колупаєва. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 2006. – 384 с. 11. Клименко О. Геометрична орнаментика в українській на- родній кераміці ХІХ–ХХ ст. / О. Клименко // Матеріали IV фран- цузько-української археологічної конференції «Геометрич- не мистецтво від передісторії до сучасності». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://institutfrancais-ukraine.com/ programmation/colloque-archeologie. 12. Нікішенко Ю. Символіка українських орнаментів україн- ської вишивки на одязі початку ХХ ст. / Ю. Нікішенко // Наукові записки. Теорія та історія культури. – № 19. – 2003. – С. 30. 13. Андрушко Л.М. Орнітоморфні мотиви в орнаментиці укра- їнських рушників // Вісник ХДАДМ. – 2008. – № 1. – С. 3–9. 14. Селівачов М.Р. Лексикон української орнаментики (іконо- графія, номінація, стилістика, типологія) / М.Р. Селівачов. – 2-ге вид. – К.: Редакція вісника «Ант», 2009. – 408 с. Кондратенко Н.Г. Собрание изразцов Ивана Гладыревского в коллекции Полтавского краеведческого музея имени Василия Кричевского Статья посвящена собранию авторских изразцов Ивана Гладыревского в коллекции Полтавского краеведческого музея име- ни Василия Кричевского. Приводится детальное описание коллек- ции, определены перспективы дальнейшего использования экспо- натов в музейном пространстве. Ключевые слова: изразец, собрание, Иван Гладыревский, Пол- тавский краеведческий музей имени Василия Кричевского. Kondratenko N.H. Gathering of Ivan Hladyrevskyi’s tiles in the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum collection The article is dedicated to the gathering of Ivan Hladyrevskyi’s author tiles in the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum collection. Detailed collection description is given, and perspectives of exhibits usage in museum space are outlined. Key words: tile, gathering, Ivan Hladyrevskyi, the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum. 31.01.2019 р. j

Зібрання кахлів Івана Гладиревського у колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського

Institution

Ähnliche Einträge