Михайло Сікорський – погляд у музейне майбутнє Переяслава
У статті розглядається бачення Михайла Івановича Сікорського – відомого музеєзнавця, творця Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» на розвиток музейної справи у Переяславі, створення експозицій та туристичної інфраструктури міста. Вперше публікуються відповідні документи, про...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2019
|
| Назва видання: | Сіверщина в історії України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180975 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Михайло Сікорський – погляд у музейне майбутнє Переяслава / В.М. Ткаченко, Н.Л. Заїка // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 434-440. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-180975 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1809752021-10-26T01:25:59Z Михайло Сікорський – погляд у музейне майбутнє Переяслава Ткаченко, В.М. Заїка, Н.Л. Музейна справа У статті розглядається бачення Михайла Івановича Сікорського – відомого музеєзнавця, творця Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» на розвиток музейної справи у Переяславі, створення експозицій та туристичної інфраструктури міста. Вперше публікуються відповідні документи, пропозиції щодо втілення цього задуму. В статье рассматривается видение Михаила Ивановича Сикорского – известного музееведа, создателя Национального историко-этнографического заповедника «Переяслав» на развитие музейного дела в Переяславе, создание экспозиций и туристической инфраструктуры города. Впервые публикуются соответствующие документы, предложения по воплощению этого замысла. The article examines the vision of Mykhailo Ivanovych Sikorskyi, a wellknown museologist, creator of the National Historical and Ethnographic Reserve Pereiaslav for the development of the museum business in Pereiaslav, the creation of exhibitions and tourist infrastructure of the city. For the first time, relevant documents, proposals for the implementation of this plan are published. 2019 Article Михайло Сікорський – погляд у музейне майбутнє Переяслава / В.М. Ткаченко, Н.Л. Заїка // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 434-440. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180975 908:929::069.1(477.41-21)НІЕЗ uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Музейна справа Музейна справа |
| spellingShingle |
Музейна справа Музейна справа Ткаченко, В.М. Заїка, Н.Л. Михайло Сікорський – погляд у музейне майбутнє Переяслава Сіверщина в історії України |
| description |
У статті розглядається бачення Михайла Івановича Сікорського – відомого музеєзнавця, творця Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» на розвиток музейної справи
у Переяславі, створення експозицій та туристичної інфраструктури міста. Вперше публікуються відповідні документи, пропозиції щодо втілення цього задуму. |
| format |
Article |
| author |
Ткаченко, В.М. Заїка, Н.Л. |
| author_facet |
Ткаченко, В.М. Заїка, Н.Л. |
| author_sort |
Ткаченко, В.М. |
| title |
Михайло Сікорський – погляд у музейне майбутнє Переяслава |
| title_short |
Михайло Сікорський – погляд у музейне майбутнє Переяслава |
| title_full |
Михайло Сікорський – погляд у музейне майбутнє Переяслава |
| title_fullStr |
Михайло Сікорський – погляд у музейне майбутнє Переяслава |
| title_full_unstemmed |
Михайло Сікорський – погляд у музейне майбутнє Переяслава |
| title_sort |
михайло сікорський – погляд у музейне майбутнє переяслава |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Музейна справа |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180975 |
| citation_txt |
Михайло Сікорський – погляд у музейне майбутнє Переяслава / В.М. Ткаченко, Н.Л. Заїка // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 434-440. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT tkačenkovm mihajlosíkorsʹkijpoglâdumuzejnemajbutnêpereâslava AT zaíkanl mihajlosíkorsʹkijpoglâdumuzejnemajbutnêpereâslava |
| first_indexed |
2025-07-15T21:27:04Z |
| last_indexed |
2025-07-15T21:27:04Z |
| _version_ |
1837749843181699072 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
434
Lykova O.H. Muzeefi kation of private collection of fami-
ly of Kytrysh as method of maintenance of the pottery inher-
itance of master
In the article the question of fate of private collections of ceramics in
Ukraine is broken. The review of similar collection of prominent potter
from Opishne Mykhajlo Kytrysh is done. Master together with his wife
Halyna Kytrysh collected own clay wares during many years that became
basis of private museum. Presently further fate of collection is not defi ned.
Key words: Mykhajlo Kytrysh, Halyna Kytry sh, pottery, ceramics,
clay good, private museum, archive, muzeefi kation, Opishne, Ukraine.
01.03.2019 р.
ський: інтелектуальний портрет краєзнавця, організатора
музейної справи в Україні (1950-і рр. – поч. ХХІ ст.)» [9]. Бі-
ографічні відомості були надруковані В. Ткаченком, Р. Бон-
даренко [1]. У 2017 році побачила світ монографічна пра-
ця Ю.С. Фігурного [10]. Т. Грудевич розглядалася музейна
тематика у листуванні М.І. Сікорського [2]. Всебічний вне-
сок Михайла Івановича Сікорського в розвиток вітчизня-
ної культури, пам’яткоохоронної справи, музейництва ви-
світлюється в колективній монографії «Михайло Іванович
Сікорський: творець історії й хранитель часу» [5], яка була
підготовлена науковцями Заповідника до 90-річчя від дня
його народження. Проте, багато сторінок його життєді-
яльності, поглядів, думок, бачення розвитку музейної га-
лузі та й самого Переяслава залишаються ще недостатньо
вивченими, тому потребують подальших фахових студій.
Метою нашої статті є продовження дослідження ді-
яльності М.І. Сікорського з розвитку музейної галузі та
створення туристичного комплексу у Переяславі-Хмель-
ницькому. Основним завданням є публікація невідомих
документів, введення їх до наукового обігу.
Михайло Іванович Сікорський (13.10.1923–27.09.2011)
- український історик, етнограф, музеєзнавець, археолог,
подвижник національно-духовної справи, Почесний член
Українського товариства охорони пам’яток історії та куль-
тури, Заслужений працівник культури УРСР (1966), Почес-
ний громадянин міста Переяслава-Хмельницького (1984) та
Останкінського району м. Москви (1997), доцент Держав-
ного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельниць-
кий державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковоро-
ди» (1996), Почесний Академік архітектури України (1998),
Почесний діяч Єврейської ради України (1999), Лауреат
Національної премії України ім. Т. Шевченка (1989), Ла-
уреат премій ім. Дмитра Яворницького (1993), ім. Воло-
димира Вернадського (2001), «Гордість України» (2003),
Герой України (2005).
Подвижницька і наукова діяльність Михайла Сікорського
пошанована високими державними нагородами: Почесною
грамотами Президії Верховної Ради УРСР (1983), Кабіне-
ту Міністрів України (1998), Київської обласної державної
адміністрації (2001); Орденами Трудового Червоного Пра-
пора (1976), Жовтневої революції (1986), Богдана Хмель-
ницького (1995), Ярослава Мудрого V ступеня (2001), Свя-
того Рівноапостольного князя Володимира Великого (2003),
козацькими Бронзовим (2005) та Срібним Хрестами (2008)
та «Золотою Зіркою Героя України» (2005) [1].
У статті «Людина-легенда» голова ГКПО «Переяслав-
ський Скарб» Тарас Нагайко пише: «Творчий шлях Михай-
ла Івановича Сікорського – це ціла епоха, увінчана чис-
ленними подіями, творчими ініціативами, задумами та
звершеннями. Сьогодні кожен може впевнено сказати:
якби не було М.І. Сікорського, то й Переяслав, вочевидь,
не називали б шанобливо «місто музеїв», а його непов-
торна тисячолітня аура не набула б такої винятковості, що
вирізняє це прадавнє місто з-поміж інших українських
міст та містечок. Невипадково відомий український літе-
УДК 908:929::069.1(477.41-21)НІЕЗ
В.М. Ткаченко
Н.Л. Заїка
МИХАЙЛО СІКОРСЬКИЙ – ПОГЛЯД
У МУЗЕЙНЕ МАЙБУТНЄ ПЕРЕЯСЛАВА
У статті розглядається бачення Михайла Івановича Сікорсько-
го – відомого музеєзнавця, творця Національного історико-етно-
графічного заповідника «Переяслав» на розвиток музейної справи
у Переяславі, створення експозицій та туристичної інфраструк-
тури міста. Вперше публікуються відповідні документи, пропо-
зиції щодо втілення цього задуму.
Ключові слова: Переяслав, Михайло Сікорський, туризм, му-
зей, експозиція, документ.
«Десятиліття багатогранної творчої праці Михайла Іва-
новича Сікорського були сходженням на духовну Говерлу
нації, вагомим внеском у культурний розвиток краю. Ви-
датний поет і громадський діяч Б.І. Олійник писав: «Михай-
ло Сікорський – сподвижник перед Богом і тому його можна
долучити до рівно-апостольських світочів нашої держави».
Його внесок у розвиток національної культури – переяслав-
ський музейний скарб – збагатив духовну спадщину україн-
ського народу, підніс її до світових вершин» [6, с. 6] Так про
Михайла Івановича висловився колишній Міністр культури
України, доктор історичних наук, професор Л.М. Новохатько.
Постать М.І. Сікорського – неординарної особистості,
науковця, музеєзнавця, творця Національного історико-ет-
нографічного заповідника «Переяслав» – завжди викли-
кала інтерес у багатьох відвідувачів створених експози-
цій та дослідників народної культури. Феномен бачення
і розуміння необхідності збору тих чи інших музейних
експонатів, а надалі – кропітка робота над тематични-
ми музеями для всестороннього розкриття традиційної
культури українців, викликає захоплення і водночас за-
цікавлення особистістю Сікорського.
Серед дослідників, які намагалися висвітлити життєвий
та творчий шлях Михайла Сікорського, можемо назвати
М. Махінчука, який підготував біографічне видання [3; 4].
У 2014 році Л.В. Согою захищено дисертацію «М.І. Сікор-
j
ISSN 2218-4805
435
ратор та журналіст Микола Махінчук влучно назвав його
творіння «переяславським скарбом». Залишений ним
для нащадків спадок змушує нас, сучасників, схилити в
пошані голову перед творчим генієм людини, яка змог-
ла зібрати неоціненний культурно-духовний скарб, що
став гордістю та окрасою як переяславського краю, так і
України загалом. Той, хто на це спромігся, присвятивши
цій справі все життя, є справжнім творцем нашої пам’я-
ті, нашого духу, нашої долі» [6, с. 10].
У 2013 році до працівників Заповідника звернулася
громадський діяч, близький друг і однодумець Сікорсько-
го Ольга Олексіївна Тесленко з пропозицією опублікувати
матеріали, які розглядалися виконкомом у 1985–1986 рр.
У них перед урядом, партійними органами України підні-
малося питання про розвиток міста як одного з найдрев-
ніших осередків історії та культури України. Вони були
розроблені та базувалися на пропозиціях М.І. Сікорсько-
го. Цьому проекту Ольга Олексіївна дала назву «Запо-
віт Сікорського».
О.О. Тесленко упродовж 1976–1999 рр. була головою
планової комісії, заступником Переяслав-Хмельниць-
кого міського голови. Вона передала (копії) документів:
- «Заповіт М.І. Сікорського» про перетворення міста
Переяслава-Хмельницького в ідеологічний центр Друж-
би народів (Додаток 1);
- «Пропозиції М.І. Сікорського про перетворення
12.03.86. міста Переяслав-Хмельницького в Ідеологічний
центр дружби народів («Заповіт Сікорського») (додаток 2);
- «Докладная записка о необходимости привлечения
усилий областей республики для строительства и бла-
гоустройства идеологического комплекса Дружбы на-
родов города Переяслав-Хмельницкого Киевской облас-
ти» (Додаток 3).
- «Предложения о распределении объемов работ об-
ластям республики по созданию идеологического турис-
тического центра Дружбы народов в г. Переяслав-Хмель-
ницком Киевсккой области» (Додаток 4).
Проведений аналіз наданих документів вказує на те,
що Михайло Іванович розумів, що створення музейних
експозицій не вичерпує можливостей Переяслава. Зро-
стаючий потік туристів підтверджував думку про необ-
хідність розвитку інфраструктури туристичної галузі:
побудови готелю, кафе, приміщення нового історичного
музею тощо. Все мало сприяти тому, щоб турист міг зали-
шитися на декілька днів у місті, чого бракує нам і сьогод-
ні. Попри те, що його планам не судилося збутися внаслі-
док різних причин, вони вражають глибиною мислення і
бачення подальшого розвитку Переяслава. Варто зазна-
чити, що ці документи готувалися в радянський період,
коли без ЦК КПУ нічого не вирішувалося. Не забуваймо,
що і письменники, і науковці в ті часи ідеологічного за-
силля фактично вимушені були вписувати у свої твори,
праці, дослідження беззастережну роль комуністичної
партії. З погляду сьогодення це можливо виглядає пере-
більшенням, але так було.
Але не забуваймо, що його діяльність зі збереження
пам’яток народної культури, архітектури досить часто
сприймалася негативно партійним керівництвом, за що
він отримував догани. І тільки розуміння необхідності
збереження пам’яток та показу для наступних поколінь
змушували колектив Заповідника збирати та перевози-
ти до закладу як культову архітектуру, так і іконопис, ет-
нографію, предмети матеріальної культури, народного
мистецтва, науки й техніки та багато іншого.
З часом зрозумівши, що його плани нездійсненні, Ми-
хайло Іванович вирішив самотужки з колективом однодум-
ців втілювати їх в життя. І вже упродовж 90-х рр. ХХ ст. –
на початку ХХІ ст. були створені експозиції музеїв пошти,
сухопутного транспорту, українського рушника, україн-
ських обрядів, трипільської культури, робіт В. Завгородньо-
го, історії лісового господарства, «Заповіту» Т.Г. Шевченка.
Згідно із загальноприйнятими нормами друкування
архівних матеріалів далі подаємо самі документи, збе-
рігши їх зміст та стилістику, без втручання у сам текст та
виклад думок авторів.
Додаток 1
(копія)
«Заповіт М.І. Сікорського» про перетворення
міста Переяслава-Хмельницького
в ідеологічний центр Дружби народів
Тесленко О. О.
Голова планової комісії
Заступник Переяслав-
Хмельницького міського
голови (1976–1999 рр.)
Мене і мою родину пов’язували з М.І. Сікорським робо-
та, громадська діяльність і дружні стосунки. Всі пропози-
ції, які піднімались виконкомом перед урядом, партійни-
ми органами України про розвиток міста, базувались і на
пропозиціях М.І. Сікорського. Це передбачало розвиток
міста, як одного з найдревніших осередків історії і куль-
тури України. Його особистий вклад у вивчення і пропа-
гування історії України, ролі і місця в ній древнього Пе-
реяслава для нашого міста неоціненний.
Михайло Іванович був великим патріотом міста, вбо-
лівав за його долю не на словах. «Імперія музеїв», яку він
створив, стала візитівкою міста не тільки для всієї Укра-
їни, а й зробила його знаним за кордоном. Тільки завдя-
ки М.І. Сікорському і його вкладу в розвиток міста но-
воприбулий посол США Джеффері Паєтт на запитання
кореспондентів з чим би в Україні він хотів би ознайоми-
тись чи відвідати – першим назвав наше місто.
Я хочу повідати про плани Михайла Івановича, яким
не вдалось здійснитись.
В 1985 році в нього визріла думка перетворення міста
в ідеологічний туристичний центр Дружби народів з за-
лученням участі всіх областей України і міста Києва. Ця
ідея опрацьовувалась з науковцями, радянськими і пар-
тійними органами і знаходила підтримку. На початку
березня 1986 року виконкому надійшла команда подати
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
436
обґрунтовані пропозиції. Пропозиції підготував М.І. Сі-
корський. На чотирьох друкованих аркушах були розпи-
сані по 45 пунктах обсяги завдань, які необхідно було до-
вести областям для виконання в місті.
Вони передбачали широкий комплекс заходів зі ство-
рення музеїв, павільйонів, скульптурних груп, парків,
пам’ятних знаків видатним особистостям і подій укра-
їнської історії, реконструкції та реставрації унікальних
пам’ятників ХI століття, будівництва об’єктів побутово-
го, торгового, культурного обслуговування та розваг з ви-
ставковими павільйонами всіх областей.
Було підготовлено також звернення до Центрального
Комітету Компартії України у формі доповідної запис-
ки про необхідність залучення зусиль областей респу-
блік для будівництва і благоустрою ідеологічного комп-
лексу Дружби народів міста Переяслав-Хмельницького
Київської області.
Проте через місяць в квітні 1986 року аварія на Чор-
нобильській станції перекреслила ці плани, яким не су-
дилося збутися.
Я вважаю ці пропозиції «Заповітом І.М. Сікорського»
для переяславчан та передаю їх для втілення наступним
патріотам міста.
Додаток:
- Пропозиції Сікорського М.І. про перетворення мі-
ста Переяслав-Хмельницького в Ідеологічний центр
«Дружби народів»;
- Доповідна записка до ЦК КПУ про необхідність за-
лучення зусиль областей республіки для будівництва і
благоустрою Ідеологічного комплексу Дружби народів;
- Пропозиції про розподіл обсягів робіт областям.
10 листопада 2013 року (підпис) О. Тесленко
Додаток 2
Пропозиції
М.І. Сікорського про перетворення міста Переяслав-
Хмельницького в Ідеологічний центр дружби народів
(«Заповіт Сікорського») 12.03.1986 р.
1. В 1987–1988 гг. закончить строительство музея «Друж-
бы народов».
2. Туристический центр «Дружба» по приему турис-
тов и хлебный бар (в парке им. Ленинского комсомола).
3. Построить Дом бракосочетания с музеем советских
обрядов.
4. Построить салон-магазин «Украинский рушник» с
музеем украинского рушника.
5. Салон музыкальных инструментов с музеем исто-
рии народных музыкальных инструментов.
6. Салон-магазин переяславского сувенира «Фор-
течный вал».
7. Альтицкий мост переименовать в Казацкий мост, ук-
расить скульптурами казаков. Рядом установить скуль-
птуру «Брат за брата».
8. Построить спорткомплекс, благоустроить набереж-
ную речки Альта и построить на р. Альта пристань с ка-
зацкими чайками.
9. Построить морской порт со стоянками судов рекон-
струкции времен Киевской Руси с казацкими чайками, с
турбазой, кафе «Переяславское» с яхтклубом для обслу-
живания туристов на маршрутах Киев–Переяслав, Пере-
яслав–Черкассы, Переяслав–Запорожье.
10. На площади в 50 га, возле Музея народной архи-
тектуры и быта, в урочище «Остров», создать «Переяслав-
скую хлебную ярмарку» и комплекс с торговыми хлебны-
ми павильонами всех областей республики, площадью
для проведения массовых народных гуляний: праздника
«Урожая», «Зеленой красы», проводов Зимы, фестивалей
народного творчества, мотелей, автостоянками, зеленым
театром, кафетериями – «Витряк», «Черкасская варенич-
ная», «Переяслав», «Трубеж», «Полтавские галушки».
11. Соединить каналом 2 озера р. Попивки, подклю-
чить к ним водяные мельницы, построить кафе «Водяный
млин» и построить автостоянку.
12. Построить ротонду-дом «Дружбы народов» с выстав-
ками, концертными залами.
13. Создать ландшафтный дендропарк-заповедник
зоны Среднего Приднепровья в районе урочища «Остров»
р. Попивка, урочище «Германский лес», с урочищами и
скульптурными группами «Казацкий гай», «Гайдамацкий
куточок», «Велыкий Луг», «Днепровские пороги», «Тру-
бижские плавни», «Лесостеп Полтавщины», «Чумацкий
шлях», «Казацкие дороги», «Богдановская переправа»,
«Стоянки казацких чаек».
14. Продлить ул. Московскую к Музею народной архи-
тектуры и быта, построить мост через р. Трубеж, украсить
скульптурными группами в честь 800-летия первого лето-
писного упоминания слова «Украина» и скульптурой вы-
дающего политического деятеля времен Киевской Руси
переяславского князя Владимира Глебовича.
15. Провести реконструкцию Епископских ворот, уни-
кального памятника творчества ХI в. с установкой памят-
ных знаков Владимиру Мономаху, Всеволоду Ярославо-
вичу и Ефрему.
16. Переименовать мост через р. Трубеж в Княжий, ук-
расить скульптурами дружинников, на площадке устано-
вить памятный знак Кожемьяка и провести реконструкцию
башни Киевской Руси (на месте поединка переяславского
витязя Яна Кожемьяки над печенегами от чего произошло
название «Переяслав» с постройкой кафе «Киевская Русь».
17. Построить книжные и сувенирные киоски-терем-
ки в районе музея-диорамы «Битва за Днепр», музея ар-
хеологии, исторического музея, музея украинской одеж-
ды, музея народной архитектуры и быта.
18. Построить Дом творчества народных мастеров с
художественным салоном керамики, ковров, деревянной
скульптуры и резьбы с филиалом музея народно-приклад-
ного искусства Киевщины.
19. Создать сквер им. Т.Г. Шевченко (в районе ул. Шевчен-
ко, возле исторического музея), с установлением памятни-
ка Т.Г. Шевченко с скульптурными композициями по моти-
ISSN 2218-4805
437
вам произведений Т.Г. Шевченко, написанных в Переяславе.
20. Возле мемориального музея Г.С. Сковороды поста-
вить бронзовый памятник Г. С. Сковороде, разбить сквер,
установить скульптурные персонажи басен и философ-
ских произведений Г.С. Сковороды (для этого ходатай-
ствовать перед Советом Министров СССР о передисло-
кации в/ч 44040 с заповедной территории Вознесенского
монастыря, архитектурного памятника ХVII в.).
21. Построить павильон над раскопками Воскресен-
ской церкви ХII в.
22. Разбить в районе новостроящейся гостиницы
парк «Славная Переяславщина» с уголками и скульптур-
но-портретными аллеями и площадями литературных,
культурных деятелей, героев гражданской войны и соц.
строительства, Героев Советского Союза и Социалисти-
ческого Труда.
23. Оформить въезды в г. Переяслав-Хмельницкий:
а) Золотоношская дорога – установить скульптуры вои-
нам Киевской Руси;
б) Лубенская дорога (установить скульптурную группу
«Чумаки» и памятные знаки воинам 27-й, 40-й, 3-й тан-
ковых армий, принимавших участие в боях на Букринском
плацдарме (в месте, где происходила концентрация войск);
в) Харьковская трасса (скульптурная композиция
«Дружба народов»);
г) Пристромская дорога (скульптурная композиция
«Торжественная встреча русских послов»;
д) Киевская трасса (скульптурная композиция по мо-
тивах «Слово о полку Игореве»);
е) объездная дорога (установить корчму «Козацкий по-
стой» гостиница, кафе, стоянка автотранспорта).
24. В районе парка Дружбы народов установить скуль-
птурные группы, посвященные Федоровичу, Остряни-
це, Наливайку, Кривоносу, Богуну; розбить площадь с
фонтанами, светомузыкой, скульптурными композици-
ями три сплетенные деревья, символизирующие друж-
бу русского, украинского и белорусского народов, посвя-
щенные народам всех республик СССР.
25. Создать в районе питомника (ул. Можайская, Кана)
детский городок с парком, игровыми площадками, аттрак-
ционами и сказочными уголками, где установить скуль-
птуры персонажей народных сказок, здесь же построить
кафетерий «Казак-Мамай».
26. Построить павильон в музее народной архитектуры
и быта для музея сельского транспорта Среднего Придне-
провья, 2 павильона для музея космоса, павильон музея
научно-технического прогресса, павильон для музея хлеба.
27. Построить на территории музея народной архитек-
туры и быта на въезде павильон для приема туристов с
выставочным залом.
28. Построить панораму «Переяславська Рада».
29. Реконструкция древних Переяславских валов ХI сто-
летия и установка на них 15 пушек ХVII–ХVII столетий.
30. Установить памятный знак на честь первой русской
революции 1905–1907 гг.
31. В колокольне Вознесенского монастиря открыть Пла-
нетарий с установкой часов «Переяславская Рада» со скуль-
птурними группами персонажей освободительной войны
1646–1654 гг. В 15 часов на протяжении 3 минут бой куран-
тов должен сообщать о начале «Переяславславской Рады».
32. Установить памятные знаки на месте дома отца
славного сына украинского народа Богдана Хмельницко-
го и на месте «Съезжего двора», где находилось «Русское
посольство», прибывшее на Переяславскую Раду.
33. На территории музея под открытым небом по-
строить кафе «Переяславский куринь».
34. Построить Дом культуры.
35. Построить 3 кинотеатра: «Киевский», «Днепропе-
тровский», «Донецкий».
36. Построить дороги по всем туристическим маршрутам.
37. Реконструкция привокзальной площади с ликви-
дацией складов в/ч 44040.
38. Реконструкция ул. Б. Хмельницкого, ул. Октябрь-
ской, Горького, Новокиевского шоссе, Золотоношского
шоссе с увеличением проезжей части и сносом 12 инди-
видуальних жилых домов.
39. Реконструкция парка им. Ленинского комсомола.
40. Реконструкция парка Славы.
41. Комплексная реконструкция Дитинца.
42. Реконструкция и восстановление канала, соединяю-
щего р. Альту и р. Трубеж проезжей части до 12–14 метров.
44. Реконструкция транспортного моста через р. Тру-
беж с увеличением его проезжей части до 12–14 метров.
45. Изготовление проекта и робочих чертежей на комп-
лексное историко-архитектурное оформление истори-
ко-культурного заповедника.
Додаток 3
Март 1986 г.
ЦЕНТРАЛЬНОМУ КОМИТЕТУ
КОМПАРТИИ УКРАИНЫ
ДОКЛАДНАЯ ЗАПИСКА
о необходимости привлечения усилий областей
республики для строительства и благоустройства
идеологического комплекса Дружбы народов города
Переяслав-Хмельницкого Киевской области
Переяслав-Хмельницкий – один из древнейших славян-
ских городов нашей Родины. Еще на заре своей истории,
когда славянские народы вели героическую борьбу про-
тив иноземных захватчиков, Переяслав был основным
юго-восточным форпостом Древнерусского государства.
Город Переяслав-Хмельницкий – один из древнейших
на нашей земле. В его биографии, что насчитывает почти
полтора тысячелетия, много в чем нашла свое отражение
богатейшая история нашей Родины. «Но главное, что обес-
смертило имя вашего города – это историческая Рада 1654
года, которая стала поворотным пунктом в жизни украин-
ского народа», – сказал член Политбюро ЦК КПСС, первый
секретарь ЦК Компартии Украины В.В. Щербицкий 25 мая
1979 года в городе Переяслав-Хмельницком во время вру-
чения городу ордена Дружбы народов.
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
438
Переяславская Рада сыграла огромную роль в истории
развития украинского народа в период формирования
и становления украинской нации в ходе битв трудового
люда Украины против татарских, литовских и польских
захватчиков, за воссоединение с братским российским
народом, в их совместной классовой борьбе против фео-
дальной и помещицкой эксплуатации, за торжество по-
беды Великого Октября.
Сегодня Коммунистическая партия и советское пра-
вительство придают особое внимание развитию исто-
рических городов.
Город Переяслав-Хмельницкий в 1975 году стал горо-
дом областного подчинения.
В соответствии с постановлением Центрального Ко-
митета Компартии и Совета Министров СССР от 13 марта
1979 года № 123 «Об объявлении комплекса памятников
истории и культуры г. Перекяслав-Хмельницкого Киевской
области государствнным историко-культурным заповед-
ником» по постановлению Совета Министров Украинской
ССР от 19 июля 1979 года № 360 «О дальнейшем разви-
тии города Переяслав-Хмельницкого Киевский области» в
городе осуществлен ряд крупных мер, позволивших зна-
чительно повысить уровень благоустройства его и обслу-
живание жителей города и многочисленных туристов.
В городе за 1980–1985 годы построено ____ тыс. м2 жи-
лья, Дом быта на 80 мест, поликлинику на 375 посеще-
ний в смену, 3 детских сада на 550 мест, турбазу на 200
летних мест. Увеличена емкость городской АТС на 5000
номеров, проложено 25 км газопровода, осуществлены
работы по регулированию речки Трубеж, частично про-
изведены работы по облицовке фасадов домов на турис-
тических маршрутах.
Ведутся работы по строительству водопровода, очистных
сооружений и канализационного коллектора, больницы,
комбината общественного питания, начато строитель-
ство музея и продовольственных складов райпотребсоюза.
Большая работа проведена в городе по строительству
памятников и памятных знаков, заложены новые парки
и площади, созданы новые музеи.
Музеи Переяслав-Хмельницкого посещают туристы
со всех уголков нашей Родины, а также из-за границы.
Город стал один из центров Всесоюзных туристических
маршрутов: «По древнерусским городам», «Моя Родина
– СССР», «Литературная Киевщина» и др. Ежегодно му-
зеи государственного историко-культурного заповедни-
ка посещают более 250 тысяч туристов и экскурсантов, а
за последние годы в них побывало более 4 млн. человек,
включая представителей из 44 стан мира.
Поток туристов ежегодно увеличивается, но город
не может принять такое их количество. Маломощность
строительных организаций не позволяет в полном объе-
ме и в намеченные сроки обеспечить строительство, ре-
конструкцию и благоустройство всех предусмотренных
данными постановлениями объектов. Строительство 8
объектов еще не начато: районной котельни, школы, дома
культуры, банно-прачечного комбината, речного вокза-
ла, Дома технической учебы ДОСААФ, админздания го-
рисполкома, второй очереди торгового центра, овоще-
хранилища. Из них строитльство дома культуры, речного
вокзала, овощехранилища при существующем положении
дел не будет начато и в 12-й пятилетке.
В городе накоплен богатый историко-культурный по-
тенциал. Имеются большые возможности для проведения
идеологической работы по патриотическому и интер-
национальному воспитанию трудящихся. На базе исто-
рико-культурного заповедника проводятся всесоюзне
конференции, стали традиционными Всесоюзные ско-
вородиновские чтения.
В 1985 году проведено выездное заседание Всемирно-
го конгресса славистов, археологов с участием ученых 14
стран Европы. Интерес к городу у общественности нашей
страны и зарубежных туристов год от года растет.
Однако, недостаточний уровень комплексного раз-
вития города не позволяет в полном объеме раскрыть те
историко-культурные ценности, которые на протяжении
многих веков создавались русским и украинским наро-
дами и которые в наше время представляют огромней-
ший воспитательный потенциал в формировании ново-
го мировоззрения советского человека.
Считаем необходимым привлечь усилия всех областей
Украинской ССР на проведение всего комплекса работ,
связанных с превращением г. Переяслава-Хмельницко-
го в крупный идеологический центр Дружбы народов.
Предложения о распределении объемов работ между
областями республики прилагаются. Просим рассмотреть.
Додаток 4
ПРЕДЛОЖЕНИЯ
о распределении объемов работ областям
республики по созданию идеологического
туристического центра Дружбы народов
в г. Переяслав-Хмельницком Киевсккой области
1. ВИННИЦКАЯ ОБЛАСТЬ
В районе парка Дружбы народов установить скуль-
птурные группы, посвященные Федоровичу, Острянице,
Наливайку, Кривоносу, Богугу; разбить площадь с фонта-
нами, светомузыкой, скульптурными композициями: три
сплетенные дерева, символизирующие дружбу русского,
украинского и белорусского народов и композиции, по-
священные народам всех республик СССР.
2. ВОЛЫНСКАЯ ОБЛАСТЬ
Построить салон-магазин «Украинский рушник» с му-
зеем украинского рушника.
3. ВОРОШИЛОВГРАДСКАЯ ОБЛАСТЬ
1. Построить ротонду-дом «Дружбы народов» с выстав-
ками, концертными залами.
2. Установить памятные знаки на месте дома отца слав-
ного сына украинского народа Богдана Хмельницкого и
на месте «Съезжего двора», где находилось русское по-
сольство, прибывшее на Переяславскую Раду.
3. ДНЕПРОПЕТРОВСКАЯ ОБЛАСТЬ
ISSN 2218-4805
439
1. Построить спорткомплекс, благоустроить набереж-
ную речки Альта и построить на р. Альта пристань с ка-
зацкими чайками.
2. Построить павильоны в музее народной архитектуры
и быта для музея сельского транспорта Середнего Прид-
непровья, 2 павильона для музея космоса, павильон на-
учно-технического прогресса, павильон для музея хлеба.
5. ДОНЕЦКАЯ ОБЛАСТЬ
1. Построить Дом бракосочетания с музеем совет-
ских обрадов.
2. Реконструкция парка Славы.
6. ЖИТОМИРСКАЯ ОБЛАСТЬ
1. Разбить в районе новостроящейся гостинницы парк
«Славная Переяславщина» с уголками и скульптурно-пор-
третными аллеями и площадями литературных, культурних
деятелей, героев гражданской войны и соц. строительства,
Героев Советсткого Союза и Социалистического Труда.
2. Реконструкция транспортного моста через р. Тру-
беж с увеличением его проезжей части до 12–14 метров.
7. ЗАКАРПАТСКАЯ ОБЛАСТЬ
Построить на территории музея народной архитек-
туры и быта на въезде павильон приема туристов с выста-
вочным залом.
8. ЗАПОРОЖСКАЯ ОБЛАСТЬ
Объездная дорога (установить корчму «Козацкий по-
стой», гостиница, кафе, стоянка автотранспорта).
9. ИВАНО-ФРАНКОВСКАЯ ОБЛАСТЬ
1. Туристический центр «Дружба» по приему турис-
тов и хлебный бар (в парке им. Ленинского комсомола).
2. Реконструкция парка им. Ленинского комсомола.
10. КИРОВОГРАДСКАЯ ОБЛАСТЬ
1. Продлить ул. Московскую к музею народной архи-
тектуры и быта, построить мост через р. Трубеж, украсить
скульптурными группами в честь 800-летия первого лето-
писного упоминания слова «Украина» и скульптурой вы-
дающегося политического деятеля времен Киевской Руси
переяславського князя Владимира Глебовича.
2. Реконструкция транспортного моста через р. Аль-
та с увеличением его проезжей части до 12–14 метров.
11. КИЕВСКАЯ ОБЛАСТЬ
1. Установить памятный знак на честь первой русской
революции 1905–1907 гг.
2. Построить дом культуры.
12. КРЫМСКАЯ ОБЛАСТЬ
1. Салон-магазин переяславского сувенира «Фор-
течный вал».
2. Реконструкция привокзальной площади с ликвида-
цией складов в/ч 44040.
13. ЛЬВОВСКАЯ ОБЛАСТЬ
1. Провести реконструкцию Епископских ворот, уни-
кального памятника творчества ХІ в. с установкой па-
мятных знаков Владимиру Мономаху, Всеволоду Ярос-
лавовичу и Ефрему.
2. Построить павильон над раскопками Воскресен-
ской церкви ХІІ в.
14. НИКОЛАЕВСКАЯ ОБЛАСТЬ
1. Соединить каналом два озера р. Попивки, подклю-
чить к ним водяные мельницы, построить кафе «Водя-
ний млин» и построить автостоянку.
2. Реконструкция и восстановления канала, соединяю-
щего р. Альту и р. Трубеж.
3. Построить Дом творчества народных мастеров с ху-
дожественным салоном керамики, ковров, деревянной
скульптуры и резьбы с филиалом музея народно-при-
кладного искусства Киевщины.
15. ОДЕССКАЯ ОБЛАСТЬ
Построить морской порт со стоянками судов рекон-
струкции времен Киевской Руси с казацкими чайками,
с турбазой, кафе «Переяславское» с яхтклубом для облу-
живания туристов на маршрутах Киев–Переяслав, Пере-
яслав–Черкассы, Переяслав–Запорожье.
16. ПОЛТАВСКАЯ ОБЛАСТЬ
1. Возле мемориального музея Г.С. Сковороды поста-
вить бронзовый памятник Г.С. Сковороде, разбить сквер,
установить скульптурные персонажи басен и философ-
ских произведений Г.С. Сковороды (для этого ходатай-
ствовать перед Советом Министров СССР о передисло-
кации в/ч 44040 с заповедной территории Вознесенского
монастыря, архитектурного памятника ХVII в.).
2. Построить кинотеатр «Полтава».
17. РОВЕНСКАЯ ОБЛАСТЬ
1. В колокольне Вознесенского монастыря открыть Пла-
нетарий с установкой часов «Переяславская Рада» со скуль-
птурными группами персонажей освободительной войны
1648–1654 гг. В 15 часов на протяжении 3 минут бой ку-
рантов должен сообщать о начале «Переяславской Рады».
2. Построить кинотеатр «Ровно».
18. СУМСКАЯ ОБЛАСТЬ
1. Построить книжные и сувенирные киоски-теремки
в районе музея-диорамы «Битва за Днепр», музея архео-
логии, исторического музея, музея украинской одежды,
музея народной архитектуры и быта.
2. Альтицкий мост переименовать в Казацкий мост,
украсить скульптурами казаков. Рядом установить скуль-
птуру «Брат за брата».
19. ТЕРНОПОЛЬСКАЯ ОБЛАСТЬ
На территории музея под открытым небом построить
кафе «Переяславский куринь».
20. ХАРКОВСКАЯ ОБЛАСТЬ
1. Переименовать мост через р. Трубеж в Княжий, ук-
расить скульптурами дружинников, на площадке устано-
вить памятний знак Кожемьяка и провести реконструкцию
башни Киевской Руси (на месте поединка переяславского
витязя Яна Кожемьяка над печенегами, от чего произошло
название «Переяслав», с постройкой кафе «Киевская Русь».
2. Реконструкция древних Переяславских валов ХI сто-
летия и установка на них 15 пушек ХVII–ХVIII столетий.
3. Построить кинотеатр «Харьков».
21. ХЕРСОНСКАЯ ОБЛАСТЬ
Создать ландшафтный дендропарк-заповедник зоны
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
440
Среднего Приднепровья в районе урочища «Остров» р. По-
пивка, урочище «Германский лес», с урочищами и скуль-
птурними группами «Казацкий гай», «Гайдамацкий куто-
чок», «Великий Луг», «Днепровские пороги», «Трубежские
плавни», «Лесостепь Полтавщины», «Чумацкий шлях»,
«Казацкие дороги», «Богдановская переправа», «Стоян-
ки казацких чаек».
22. ХМЕЛЬНИЦКАЯ ОБЛАСТЬ
Салон спортивний славы.
23. ЧЕРКАССКАЯ ОБЛАСТЬ
1. Создать сквер им. Т. Г. Шевченко (в районе ул. Шевчен-
ко, возле исторического музея), с установленим памятни-
ка Т.Г. Шевченко и скульптурными композициями по моти-
вам призведений Т.Г. Шевченко, написаных в Переяславе.
2. Оформить въезды в г. Переяслав-Хмельницкий:
а) Золотоношская дорога (установить скульптуры вои-
нов Киевской Руси);
б) Лубенская дорога (установить скульптурную группу
«Чумаки» и памятные знаки воинам 27-й, 40-й, 3-й тан-
ковых армий, принимавших участие в боях на Букринском
плацдарме) в месте, где происходила концентрация войск.
24. ЧЕРНИГОВСКАЯ ОБЛАСТЬ
1. Салон музыкальных инструментов с музеем исто-
рии народных музыкальных инструментов.
в) Харьковская трасса (скульптурная композиция
«Дружба народов»);
г) Пристромская дорога (скульптурная композиция
«Торжественная встреча русских послов»);
д) Киевская трасса (скульптурная композиция по мо-
тивам «Слово о полку Игореве»).
25. ЧЕРНОВИЦКАЯ ОБЛАСТЬ
Создать в районе питомника (ул. Можайская, Кана)
детский городок с парком, игровыми площадками,
аттракционами и сказочными уголками, где устано-
вить скульптуры персонажей народных сказок, здесь
же построить кафетерий «Казак-Мамай».
26. г. КИЕВ
1. В 1987–1988 гг. закончить строительство музея «Друж-
бы народов».
2. Построить панораму «Переяславская Рада».
3. Реконструкция ул. Б. Хмельницкого, ул. Октябрь-
ской, Горького, Новокиевское шоссе, Золотоношское шо-
ссе с увеличением проезжей части и сносом 12 индиви-
дуальных жилых домов.
27. ВСЕ ОБЛАСТИ И ГОРОД КИЕВ
На площади в 50 га возле музея народной архитектуры
и быта в урочище «Остров» создать «Переяславскую хлеб-
ную ярмарку» и комплекс с торговыми хлебными пави-
льонами всех областей республики, площадью для про-
ведения массовых народных гуляний: праздника Урожая,
«Зеленой красы», проводов Зимы, фестивалей народного
творчества, мотелей, автостоянками, зеленым театром,
кафетериями – «Витряк», «Черкасская вареничная», «Пе-
реяслав», «Трубеж», «Полтавские галушки» [8].
Отже, як бачимо, багато планів, задумів Михайло Іва-
нович Сікорський реалізував за своє життя. На сьогодні
про Переяслав говорять як місто музеїв. На його терито-
рії встановлені пам’ятники та пам’ятні знаки, присвяче-
ні тим чи іншим героям, подіям. Але є й ті проекти, які
залишилося на папері й не втіленні у життя. Тому є по-
треба у вивченні спадщини М.І. Сікорського і можливого
використання його пропозицій для розвитку туристич-
ного потенціалу міста та України в цілому.
ПОСИЛАННЯ
1. Бондаренко Р., Ткаченко В. Сікорський Михайло Іванович //
Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В.А. Смолій (голо-
ва) та ін. – К. Наук. думка, 2012. – 944 с.: іл.
2. Грудевич Т. Музейна тематика у листуванні М.І. Сікорського в
70-х роках ХХ – на поч. ХХІ ст.. (за матеріалами фондової колекції
НІЕЗ «Переяслав» // Часопис української історії / за ред. доктора
історичних наук, професора А.П. Коцура. – Київ, 2019. – С. 124–129.
3. Махінчук М. Обереги нашої пам’яті: книга для читання з
історії рідного краю: передмов. І. Драча. – Одеса: Аспект, 1998.
– 224 с.: іл.
4. Махінчук М. Переяславський скарб Михайла Сікорського:
Художньо-документальна повість / Вступна стаття Л.І. Андрієв-
ського. – К.: Криниця, 2005. – 302 с.
5. Михайло Іванович Сікорський: творець історії й хранитель
часу: колективна монографія, присвячена 90-річчю з дня народ-
ження М.І. Сікорського. – Національний історико-етнографічний
заповідник «Переяслав». – 2013.– 504 с.
6. Нагайко Т. Людина-легенда // Моє життя – мої музеї…: [зб.
матеріал. до 90-річчя від дня народження Героя України М.І. Сі-
корського] / [упоряд. та коментар.: О. Горбовий, Т. Нагайко; ред.
Т. Нагайко; вступ. ст. Л. Новохатько]. – 2-ге вид,, перероб. та доп.
– Переяслав-Хмельницький : ФОП О.М. Лукашевич, 2013. – 258 с.
7. Новохатько Л. Великий зодчий музейної справи // Моє жит-
тя – мої музеї…: [зб. матеріал. до 90-річчя від дня народження Ге-
роя України М. І. Сікорського] / [упоряд. та коментар.: О. Горбо-
вий, Т. Нагайко; ред. Т. Нагайко; вступ. ст. Л. Новохатько]. – 2-ге
вид. перероб. та доп. – Переяслав-Хмельницький : ФОП О. М. Лу-
кашевич, 2013. – 258 с.
8. Особистий архів О.О. Тесленко.
9. Сога Л. М.І. Сікорський: інтелектуальний портрет краєз-
навця, організатора музейної справи в Україні (1950-і рр. – поч.
ХХІ ст.): дис….канд. іст. наук: 07.00.01. – Переяслав-Хмельниць-
кий, 2014. – 228 с.
10. Фігурний С. Михайло Сікорський – світоч України. Моно-
графія. – К.: НДІУ, 2017. – 150 с.
Ткаченко В.М., Заика Н.Л. Михаил Сикорский – взгляд
в музейное будущее Переяслава
В статье рассматривается видение Михаила Ивановича Си-
корского – известного музееведа, создателя Национального исто-
рико-этнографического заповедника «Переяслав» на развитие му-
зейного дела в Переяславе, создание экспозиций и туристической
инфраструктуры города. Впервые публикуются соответствующие
документы, предложения по воплощению этого замысла.
Ключевые слова: Переяслав, Михаил Сикорский, музей, экс-
позиция, документ.
Tkachenko V.M., Zaika N.L. Mykhailo Sikorskyi – a view on
museum future of Pereiaslav
The article examines the vision of Mykhailo Ivanovych Sikorskyi, a well-
known museologist, creator of the National Historical and Ethnographic
Reserve Pereiaslav for the development of the museum business in
Pereiaslav, the creation of exhibitions and tourist infrastructure of the city.
For the fi rst time, relevant documents, proposals for the implementation
of this plan are published.
Key words: Pereiaslav, Mykhailo Sikorskyi, tourism, museum,
exposition, document.
11.02.2019 р.j
|