Мікологічне обстеження фондосховищ Миколаївського обласного краєзнавчого музею
У статті наведено результати мікологічного дослідження повітря у тринадцяти приміщеннях фондосховища Миколаївського обласного краєзнавчого музею і п’яти музейних предметів із його зібрання. Встановлено, що кількісні показники заспореності повітряного середовища в усіх приміщеннях фондів відповідаю...
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2019
|
| Schriftenreihe: | Сіверщина в історії України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180987 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Мікологічне обстеження фондосховищ Миколаївського обласного краєзнавчого музею / В.Г. Коритнянська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 453-457. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-180987 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1809872021-10-26T01:26:31Z Мікологічне обстеження фондосховищ Миколаївського обласного краєзнавчого музею Коритнянська, В.Г. Музейна справа У статті наведено результати мікологічного дослідження повітря у тринадцяти приміщеннях фондосховища Миколаївського обласного краєзнавчого музею і п’яти музейних предметів із його зібрання. Встановлено, що кількісні показники заспореності повітряного середовища в усіх приміщеннях фондів відповідають загальноприйнятим для музейних приміщень санітарним нормам (не більше 10 колонієутворювальних одиниць на чашку Петрі). Ідентифіковані з проб повітря мікроскопічні гриби належали до 17 видів, більшість з яких звичайні для повітряного середовища житлових і музейних приміщень та відомі як активні деструктори творів мистецтва. В статье приведены результаты микологического обследования воздуха в тринадцати помещениях фондохранилища Николаевского областного краеведческого музея и пяти предметов из его собрания. Установлено, что количественные показатели заспоренности воздушной среды во всех помещениях фондов соответствуют общепринятым для музейных помещений санитарным нормам (не более 10 колониеобразующих единиц на чашку Петри). Идентифицированные из проб воздуха микроскопические грибы отнесены к 17 видам, большинство из которых обычны для воздушной среды жилых и музейных помещений и известны как активные деструкторы произведений искусства. The article presents the results of the mycological investigation of air in thirteen rooms of fund-storag es of the Mykolaiv Regional Museum of Local History and of five artworks from its collection. It has been established that quantitative indicators of air pollution in all rooms of the funds are fitting with generally accepted sanitary standards for museum premises (not more 10 colony-forming units on Petri dish). Microscopic fungi, identified of air samples, were belonging to 17 species, most of which are common to the air environment of residential and museum premises, and are known as active destructors of artworks. 2019 Article Мікологічне обстеження фондосховищ Миколаївського обласного краєзнавчого музею / В.Г. Коритнянська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 453-457. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180987 528.28+069(1–4) uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Музейна справа Музейна справа |
| spellingShingle |
Музейна справа Музейна справа Коритнянська, В.Г. Мікологічне обстеження фондосховищ Миколаївського обласного краєзнавчого музею Сіверщина в історії України |
| description |
У статті наведено результати мікологічного дослідження повітря у тринадцяти приміщеннях фондосховища Миколаївського
обласного краєзнавчого музею і п’яти музейних предметів із його
зібрання. Встановлено, що кількісні показники заспореності повітряного середовища в усіх приміщеннях фондів відповідають загальноприйнятим для музейних приміщень санітарним нормам
(не більше 10 колонієутворювальних одиниць на чашку Петрі).
Ідентифіковані з проб повітря мікроскопічні гриби належали до
17 видів, більшість з яких звичайні для повітряного середовища
житлових і музейних приміщень та відомі як активні деструктори творів мистецтва. |
| format |
Article |
| author |
Коритнянська, В.Г. |
| author_facet |
Коритнянська, В.Г. |
| author_sort |
Коритнянська, В.Г. |
| title |
Мікологічне обстеження фондосховищ Миколаївського обласного краєзнавчого музею |
| title_short |
Мікологічне обстеження фондосховищ Миколаївського обласного краєзнавчого музею |
| title_full |
Мікологічне обстеження фондосховищ Миколаївського обласного краєзнавчого музею |
| title_fullStr |
Мікологічне обстеження фондосховищ Миколаївського обласного краєзнавчого музею |
| title_full_unstemmed |
Мікологічне обстеження фондосховищ Миколаївського обласного краєзнавчого музею |
| title_sort |
мікологічне обстеження фондосховищ миколаївського обласного краєзнавчого музею |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Музейна справа |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180987 |
| citation_txt |
Мікологічне обстеження фондосховищ Миколаївського обласного краєзнавчого музею / В.Г. Коритнянська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 453-457. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT koritnânsʹkavg míkologíčneobstežennâfondoshoviŝmikolaívsʹkogooblasnogokraêznavčogomuzeû |
| first_indexed |
2025-07-15T21:28:37Z |
| last_indexed |
2025-07-15T21:28:37Z |
| _version_ |
1837749949944561664 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
453
фруктових і листяних порід. Територія садиби огоро-
джена парканом, плетеним з лози («ліса»), з масивни-
ми дерев’яними ворітьми і хвірткою під накриттям [8].
Отже, можемо зауважити, що експозиція двору чинба-
ря та оригінальні знаряддя праці й пристрої, різноманіт-
ні вироби майстра демонструють чинбарський, шевський,
шапкарський промисли, поширені на даній території. Пе-
ревезені та встановлені на території садиби будівлі за-
ймають достойне місце в Музеї народної архітектури та
побуту Середньої Наддніпрянщини і є вагомим внеском
у скарбницю збереження та популяризації матеріальної
культури українського народу.
ПОСИЛАННЯ
1. Грудевич Т. Чинбарський промисел на Переяславщині (кі-
нець ХІХ – початок ХХ століття) // Переяславіка: Наукові записки.
Збірник наукових статей / Міжнародна історико-краєзнавча кон-
ференція «Наукові студії М. І. Сікорського». – Переяслав-Хмель-
ницький, 2015. – Випуск 9 (11). – С. 116–123.
2. Грудевич Т., Жам О. Знаряддя обробки шкіри (за матеріала-
ми фондової колекції Музею народної архітектури та побуту Се-
редньої Наддніпрянщини) // Український технічний музей. Істо-
рія, досвід, перспективи: матеріали VІ Всеукраїнської практичної
конференції, 16–19 травня 2007 р. – Коростень, 2007. – С. 172–176.
3. Жам О., Ткаченко Н. Створення та діяльність етнографічного
відділу у складі Переяслав-Хмельницького державного історич-
ного музею на території Михайлівської церкви (1958–1963 рр.) //
Переяславіка: Наукові записки / ІV Єфремівські читання «Релігій-
не життя Переяславської землі» (ІХ–ХХІ ст.), присвячені 1025-літ-
тю Хрещення Русі: Збірник наукових статей. – Переяслав-Хмель-
ницький, 2016. – Випуск 10 (12). – С. 113–122.
4. НІЕЗ «Переяслав». Наукова частина. Контрольний текст екс-
курсії по Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддні-
прянщини. Рукопис. – С. 1, 30–34.
5. Сікорський М., Жам М. Етнографічний відділ Переяс-
лав-Хмельницького історичного музею // Народна творчість та
етнографія. – 1965. – № 1. – С. 106–108.
6. Семенова О. Розвиток шкіряного кустарного промислу укра-
їнців Середньої Наддніпрянщини в кінці ХІХ першій половині
ХХ століття: дис…. канд. іст. наук: 07.00.05. – Київ, 2016. – С. 71.
7. Фонди НІЕЗ «Переяслав», група збереження «Етнографія»,
шифр «Е».
8. Фонди НІЕЗ «Переяслав», інвентарна група ПА № 31(1, 2, 3,
4) – двір чинбаря.
Грудевич Т.В. Усадьба кожевника в Музее народной
архитектуры и быта Средней Надднепрянщины:
музеефикация и создание экспозиции
В статье рассматривается история создания усадьбы кожевни-
ка в Музее народной архитектуры и быта Средней Надднепрянщины
в 1968–1969 гг. Особое внимание уделено музеефикации памятников.
Дается характеристика орудий труда и изделий кожевенника, пред-
ставленных в экспозиции.
Ключевые слова: музей, памятник, экспозиция, ремесло, ору-
дия труда, кожевник.
Hrudevych Т.V. Chinbar’s courtyard at the museum of folk
architechture and everyday life of the Middle Dnieper: musei-
fi cation and the creation of an exposition
The Chinbar’s courtyard creation at the museum of the folk architecture
and everyday life of the Middle Dnieper in 1968-1969 is considered. Also
some attention is payed to the museifi cation of monuments, collection of
Chinbar’s tools and products and representation of them in the exposition.
Key words: museum, monument, exposition, craft, tool, Chinbar.
19.02.2019 р.
УДК 528.28+069(1–4)
В.Г. Коритнянська
МІКОЛОГІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ
ФОНДОСХОВИЩ МИКОЛАЇВСЬКОГО
ОБЛАСНОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ
У статті наведено результати мікологічного дослідження по-
вітря у тринадцяти приміщеннях фондосховища Миколаївського
обласного краєзнавчого музею і п’яти музейних предметів із його
зібрання. Встановлено, що кількісні показники заспореності пові-
тряного середовища в усіх приміщеннях фондів відповідають за-
гальноприйнятим для музейних приміщень санітарним нормам
(не більше 10 колонієутворювальних одиниць на чашку Петрі).
Ідентифіковані з проб повітря мікроскопічні гриби належали до
17 видів, більшість з яких звичайні для повітряного середовища
житлових і музейних приміщень та відомі як активні деструк-
тори творів мистецтва.
Ключові слова: мікроскопічні гриби, мікологічне досліджен-
ня, повітря, приміщення, музей.
Пристосованість приміщень багатьох музеїв до «му-
зейних потреб» та їх незадовільний стан через відсут-
ності належного фінансування призводить, зазвичай,
до появи і розвитку в них мікроскопічних грибів. Зга-
дані організми, завдяки високій пластичності фер-
ментних систем, здатні пошкоджувати різноманітні
субстрати, в тому числі і матеріали − складові творів
мистецтва (деревина, шкіра, папір та ін.), музейне об-
ладнання та конструктивні елементи будівель музею
(стіни, відкоси вікон та ін.).
Поширення мікроскопічних грибів тягне за собою низ-
ку негативних наслідків, а саме:
1) незворотного, фізичного знищення усіх або окремих
складових субстрату через їх механічне і біохімічне пошко-
дження. У разі, якщо субстратом є твір мистецтва, можли-
ве зменшення або втрата міцності основи, втрати та осипи
ґрунту і фарбового шару, деструкція лакової плівки й ін.;
2) ушкоджений мікроміцетами субстрат є джерелом
контамінації інших пам’яток, музейного обладнання та
конструктивних елементів будівлі музею;
3) будь-які активні осередки розвитку мікроскопіч-
них грибів (навіть нетривалі або незначні за площею!)
потребують проведення дезінфекції, яка через негатив-
ний вплив на твір, здоров’я людини та оточуюче середо-
вище є вкрай небажаною;
4) значна кількість мікроскопічних грибів, здатних
уражувати твори мистецтва, музейне обладнання і вну-
трішні поверхні музейних приміщень, належать до гру-
пи умовно-патогенних видів грибів − збудників мікозів,
продуцентів токсинів і алергенів;
5) візуально помітні ознаки мікологічного ураження
(нальоти, пігментні плями та ін.) спотворюють твір мис-
тецтва і призводять до втрати ним експозиційного ви-
гляду [1, с. 237; 2, с. 12; 3, с. 2−33; 4, с. 10].
Крім того, колонії мікроскопічних грибів є харчовим
субстратом для багатьох організмів − потенційних меш-
канців музейних приміщень, зокрема кліщів-міцетофагів
(орібатидних, акаридієвих, тарсонемоїдних та ін.), сіної-
дів і деяких видів жуків (наприклад, з родини Latridiidae).
j
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
454
пи зберігання «Художня», «Археологія», «Метал-дере-
вина». В приміщенні групи зберігання «Зоологія» на
деяких стелажах спостерігається пил.
За свідченнями зберігачів музею, в окремих примі-
щеннях температура повітря взимку сягає 8–10˚С, влітку
− понад 40˚С. У сховищі групи зберігання «Зброя» на по-
верхні музейних предметів і приладдя періодично спо-
стерігається розвиток безбарвних грибних нальотів (на
момент обстеження − не виявлені).
2. Показники температури
та відносної вологості повітря
Заміри температури і відносної вологості повітря здій-
снювали за допомогою цифрового термогігрометра Т-02.
На час обстеження показники температури і віднос-
ної вологості повітря у приміщеннях фондосховищ ста-
новили: температура − від 24,4 до 26,9°С; відносна воло-
гість повітря − від 48 до 55%.
3. Мікологічне дослідження
Проведено дослідження мікобіоти повітря у примі-
щеннях:
1. сховище групи зберігання «Зброя»: 2 поверх, кім. № 83;
2. сховище групи зберігання «Тканини»: 2 поверх,
кім. № 73, № 79;
3. сховище групи зберігання «Художня»: 2 поверх,
кім. № 84 − «Твори темперного та олійного живопису»,
№ 87 − «Твори з кераміки»;
4. сховище групи зберігання «Зоологія»: 3 поверх,
кім. № 116 «Чучела»;
5. сховище групи зберігання «Документи»: 1 поверх,
кім. № 51;
6. сховище групи зберігання «Метал-деревина»: 1 по-
верх, кім. № 50, № 52, № 53 та № 54;
7. сховище групи зберігання «Археологія»: 3 поверх,
кім. № 117, № 118.
Крім того, здійснено мікологічне дослідження п’яти
пам’яток із фондів музею:
1. альбом товариства Миколаївських заводів та вер-
фей. 1911 р.;
2. скляний посуд, оплетений лозою. с. Константинів-
ка, Арбузинського р-ну Миколаївської області. I полови-
на XX ст., К-872;
3. фотоплакат Миколи Аркаса. 1948 р., НИМ/х-179;
4. муляж персика;
5. фрагмент кінської упряжі.
Всі твори (окрім муляжу персика) ізольовані в бокс, де
піддаються опроміненню УФ-лампи.
Дослідження мікобіоти повітря та музейних пам’я-
ток проводили за загальноприйнятими методиками [7,
с. 378−379], ідентифікацію мікроскопічних грибів здій-
снювали за допомогою вітчизняних і закордонних ви-
значників [2; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 14; 15; 16].
Результати мікологічного дослідження повітря
Мікробна заспореність повітря у приміщеннях фон-
досховища музею на момент дослідження становила:
за кількістю грибних колонієутворювальних одиниць
Отже, наявність осередків розвитку мікроміцетів у при-
міщеннях музеїв сприятиме появі та (або) збільшенню
чисельності цих організмів.
Враховуючи вищенаведене, зрозуміло, що прове-
дення мікологічних досліджень у музейних приміщен-
нях є бажаним, якщо мова йде про профілактику міко-
логічних пошкоджень, та негайним і обов’язковим − у
разі їх наявності.
Одеська філія Національного науково-дослідного рес-
тавраційного центру України співпрацює з музеями Пів-
денного регіону країни 35 років. Фахівці філії здійснюють
техніко-технологічні дослідження, консервацію і рестав-
рацію творів мистецтва, проводять мікологічне й енто-
мологічне обстеження творів та музейних приміщень.
Мікологічне обстеження здійснюється за листом-кло-
потанням від музею і, в залежності від потреби, може
включати дослідження мікобіоти повітря, осередків де-
струкції будівельних матеріалів, обстеження творів мис-
тецтва та музейного обладнання.
Миколаївський обласний краєзнавчий музей (далі по
тексту − МОКМ) розміщений в одному з відремонтова-
них будинків історико-архітектурного комплексу «Ста-
рофлотські казарми (1830-і рр.). Зібрання музею налічує
понад 250 т. одиниць різних груп зберігання («Археоло-
гія», «Тканини», «Документи», «Фотографії», «Ботаніка»,
«Природа» та ін.) [5, с. 231; 6, с. 2].
У червні 2017 року було проведено мікологічне обсте-
ження тринадцяти приміщень фондосховищ музею. Об-
стеження здійснювали за схемою:
1. огляд загального стану приміщення (оцінювання
його санітарного стану, виявлення осередків деструкції
будівельних матеріалів, місць протікань тощо);
2. ознайомлення з журналом реєстрації показників темпе-
ратури і відносної вологості повітря (якщо такий наявний);
3. проведення мікологічного дослідження (відбір проб,
посів на живильне середовище в чашки Петрі та ін.).
1. Результати огляду загального
стану досліджених приміщень
Система припливно-витяжної вентиляції у приміщен-
нях фондосховищ музею відсутня. Природна вентиляція
обмежена, неорганізований повітрообмін здійснюється
переважно за рахунок інфільтрації та ексфільтрації по-
вітря через зовнішні стіни приміщень, відчинені вікна
та двері. Спостереження за параметрами повітряного
середовища (контроль температури і відносної воло-
гості повітря) ведеться в окремих приміщеннях за до-
помогою морально застарілих приладів, які не прохо-
дять регулярну повірку.
Запах цвілі в усіх обстежених приміщеннях від-
сутній. Осередки деструкції стін та місця протікан-
ня не виявлені.
Спостерігається значне перевантаження окремих
приміщень фондосховища та зберігання пам’яток у шта-
белях (у приміщеннях групи зберігання «Художня»), на
стінах і безпосередньо на підлозі (в приміщеннях гру-
ISSN 2218-4805
455
(КУО)1 − від 0 до 9 на ч. Петрі, бактеріальних − 2−62.
Всього з проб повітря вилучено 17 видів мікроскопіч-
них грибів, Mycelia sterilia і бактерії (табл. 1). Більшість ви-
явлених мікроміцетів належали до класу Hyphomycetes
(14 видів з 8 родів), класи Euascomycetes і Basidiomycetes
були представлені двома та одним видом, відповідно. За
кількістю видів домінували роди Alternaria і Aspergillus
(3 види), роди Cladosporium і Penicillium налічували два
види, інші − один вид.
Отже, санітарно-гігієнічний стан повітря у примі-
щеннях МОКМ був задовільним та відповідав загально-
прийнятим для музейних приміщень санітарним нормам
(не більше 10 КУО на чашку Петрі) [3, с. 34]. Більшість
із виявлених мікроміцетів − широко розповсюджені в
навколишньому середовищі та є звичайними для пові-
тряного середовища житлових і музейних приміщень.
У той же час, практично всі вони (переважно види з ро-
1. Колонієутворювальні одиниці – пропагули мікроорганіз-
мів (окремі клітини, спори, конідії, конідійники, фрагменти мі-
целію та ін.), здатні до проростання і утворення на поживному
середовищі колонії.
2. За винятком точок відбору проб «7в» в кім. № 51 та «10 а» в
кім. № 53. Кількість бактеріальних КУО /ч. Петрі становила в них
15 і 10, відповідно, та пов’язана, вірогідно, з роботою співробіт-
ників музею під час проведення дослідження.
дів Alternaria, Aspergillus та Cladosporium) відомі як ак-
тивні деструктори різноманітних творів мистецтва [2].
Виявлений у повітрі багатьох приміщень музею
Penicillium tardum Thom (домінував в усіх точках відбо-
ру проб у сховищі групи зберігання «Зброя» та вилучав-
ся з проб повітря в інших фондосховищах на другому
поверсі музею (частота трапляння 20–40%) відомий як
деструктор полімерних матеріалів та виробів із них. За
умов підвищених показників відносної вологості по-
вітря − активний агент запліснявіння зброї, військо-
вої форми й обладнання (гриби цього виду здатні роз-
виватися за широкого діапазону температури повітря:
6−34˚С) [11, с. 200; 12, с. 175].
Отже, не виключено, що поява нальотів на зброї і му-
зейному приладді у сховищі групи зберігання «Зброя»
пов’язана з розвитком саме цього виду. Крім нього, появу
і розвиток мікологічного ураження (навіть при незначних
та короткочасних коливаннях відносної вологості пові-
тря в бік підвищення, особливо в умовах нульової рух-
ливості повітря!) можуть спричинити й деякі виявлені в
інших приміщеннях фондів МОКМ види грибів: Eurotium
pseudoglaucum Malloch. et Cain, Penicillium spр., Aspergillus
versicolor (Vuill.) Tirab. тощо.
Таблиця 1. Видовий склад мікобіоти повітря фондосховищ Миколаївського обласного краєзнавчого музею
№
п/п
Виділені мікроміцети Обстежені фондосховища (№ кімнати)
83 73 79 84 87 116 51 52 53 54 50 117 118
кл. Hyphomycetes
1. Acremonium charticola +
2. Alternaria alternata +
3. A. longipes +
4. A. tenuissima + + +
5. Aspergillus candidus +
6. A. ochraceus +
7. A. versicolor +
8. Cladosporium cladosporioides + + + + + + + +
9. C. herbarum +
Cladosporium spр. + + + + +
10. Chrysosporium sp. + +
11. Paecilomyces variotii +
12. Penicillium tardum + + + + + +
13. P. vinaceum + + + + +
14. Penicillium sp. серія
Penicillium funiculosum +
Penicillium spр. + + + + + +
кл. Euascomycetes
15. Eurotium pseudoglaucum +
16. Euascomycetes not ident. +
кл. Basidiomycetes
17. Basidiomycetes not ident. +
кл. Agonomycetes
Mycelia sterilia + + + + + + +
Бактерії + + + + + + + + + + + +
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
456
ми без міцеліального нальоту на тильній стороні плака-
ту (проба «4»; 8 повторів).
Результати посіву: проба «1» − 8/0; проба «2» − 8/0; про-
ба «3» − 8/2, ідентифіковано: Eurotium sp. (в одному уко-
лі), Alternaria alternata (в одному уколі); проба «4» − 8/0.
Висновок: життєздатні форми мікроскопічних грибів
не виявлені. Наявні пігментні плями свідчать про коли-
шнє ураження твору мікроскопічними грибами. Виділе-
ні гриби перебувають у складі поверхневих забруднень.
4. Муляж персика
Результати візуального огляду: втрата фізико-хімічних
властивостей виробу (поверхня стала м’якою й липкою та
наче «тече»). На поверхні спостерігаються поодинокі білі
та трохи пухнасті плями (імітація опушення або наліт?).
Проби відбиралися із місць локалізації пухнастих плям
на поверхні персика (проба «п»; 8 повторів).
Результати посіву: 8/0.
Висновок: ураження твору мікроскопічними гриба-
ми не виявлено.
5. Фрагмент кінської упряжі
Результати візуального огляду: значні поверхневі
забруднення у вигляді щільних нашарувань ґрунту та
піску?, пилу та ін.
Проби відбиралися із забрудненої ґрунтом поверхні
твору без візуально помітних ознак ураження мікроско-
пічними грибами (проба «К»; 8 повторів).
Результати посіву: − 8/3, ідентифіковано: Alternaria
alternata (в одному уколі), Cladosporium spp. (в двох уколах).
Висновок: ураження твору мікроскопічними грибами
не виявлено. Виділені гриби перебувають у складі по-
верхневих забруднень.
Отже, отримані результати мікологічного обстеження
приміщень фондів МОКМ дозволили надати адміністра-
ції музею низку рекомендацій із оптимізації температур-
но-вологісного режиму зберігання (на сьогодні в бага-
тьох музеях Європи оптимальними умовами зберігання
вважаються: температура − 15–18°С, відносна вологість
повітря − 49–55% [17, с. 10]), дотримання належного са-
нітарно-гігієнічного стану та неприпустимості викори-
стання у приміщеннях боксу і фондів УФ-опромінювачів.
ПОСИЛАННЯ
1. Коритнянська В.Г. Біологічне дослідження деяких пам’яток
сакрального мистецтва з музейних збірок України // Волинська
ікона: дослідження та реставрація: наук. доп. ХХV міжнарод. наук.
конф. – Луцьк, 2018. – Вип. 25. – С. 237.
2. Коваль Е.З., Митківська Т.І. Мікологічне обстеження музей-
них пам’яток. – К.: Національний науково-дослідний реставра-
ційний центр України, 2014. – 240 с.
3. Митківська Т.І. Біологічна безпека пам’яток історії та куль-
тури // Сучасні проблеми консервації і реставрації пам’яток мис-
тецтва та писемної культури на пергаментній і паперовій осно-
вах: наук. доп. Першої між народ. наук.-тех. конф. – Львів: УАД,
2018. – С. 31−37.
4. Ребрикова Н.Л. Биология в реставрации. – М.: РИО; Гос-
НИИР, 1999. – 184 с.
5. Степанова М.Л. Научно-технический и реставрационный
отдел (НТиРО) Николаевского областного краеведческого музея:
история, деятельность, проблемы // Історія, Етнографія, Культу-
ра: Нові дослідження: наук. зб. X Миколаївської обласної краєз-
навчої конф. – Миколаїв: Іліон, 2016. – С. 230−234.
6. Черняхівський В.В., Животовська В.В. Миколаївський облас-
Результати мікологічного дослідження пам’яток.
1. Альбом товариства Миколаївських
заводів та верфей. 1911 р.
Результати візуального огляду: на палітурці, форзацах
та аркушах альбому численні, різні за розміром, часто на-
скрізні пігментні плями фіолетового, брунатно-червоно-
го, сірого і чорного кольорів. Пам’ятка має сліди патьоків,
окремі аркуші альбому зцементовані. Деструкція гриба-
ми зв’язувального призвела до втрати фізико-хімічних
властивостей паперу.
Проби відбиралися із чорних плям на палітурці, ви-
конаної з тканини (проба «А»; 8 повторів); різних за ко-
льором й розміром пігментних плям на першому арку-
ші альбому (проба «Л»; 8 повторів); різних за кольором
й розміром пігментних плям на аркуші всередині книж-
кового блоку (проба «сер»; 8 повторів).
Результати посіву: проба «А» − 8/13, ідентифіковано:
бактерія; проба «Л» − 8/0; проба «сер» − 8/0.
Висновок: життєздатні форми мікроскопічних грибів
не виявлені. Наявні пігментні плями свідчать про коли-
шнє ураження твору мікроскопічними грибами.
2. Скляний посуд, оплетений лозою.
с. Константинівка, Арбузинський р-н
Миколаївської області. I пол. XX ст., К-872
Результати візуального огляду: значні поверхневі за-
бруднення скла та плетіння, щільні нашарування ґрунту
між елементами плетіння.
Проби відбиралися з забруднених ґрунтом елементів пле-
тіння на тулові посуду без візуально помітних ознак ура-
ження мікроскопічними грибами (проба «СТ»; 8 повторів).
Результати посіву: 8/4, ідентифіковано: Mycelia sterilia
(red) (в одному уколі), колонії бактерій (в трьох уколах).
Висновок: ураження твору мікроскопічними гриба-
ми не виявлено.
3. Фотоплакат Миколи Аркаса. 1948 р. НИМ/х-179
Результати візуального огляду: плакат наклеєний на
тканинну основу, зв’язок між плакатом і основою в бага-
тьох місцях порушений. Тканинна основа та папір пла-
кату мають наскрізні численні, різноманітні за розміром
і формою пігменті плями фіолетового, брунатного та си-
нього відтінків. На деяких плямах наявні залишки щіль-
ного пухнастого або крупковидного нальотів чорного ко-
льору. Деструкція грибами зв’язувального призвела до
втрати фізико-хімічних властивостей паперу.
Проби відбиралися із залишків щільного крупковид-
ного чорного нальоту на пігментній плямі на тильно-
му боці тканинної основи (проба «1»; 8 повторів); із за-
лишків пухнастого чорного нальоту на пігментній плямі
на лицевому боці тканинної основи (проба «2»; 8 пов-
торів); із поверхні наскрізної пігментної плями без мі-
целіального нальоту на лицевій стороні плакату (проба
«3»; 8 повторів); із поверхні наскрізної пігментної пля-
3. Де в чисельнику вказано загальну кількість здійснених по-
сівів, у знаменнику – кількість посівів, у яких розвиток мікроор-
ганізмів виявлено.
ISSN 2218-4805
457
ний краєзнавчий музей. Путівник. – Миколаїв: Іліон, 2018. – 23 с.
7. Методы экспериментальной микологии. Справочник. – К.:
Наук. Думка, 1982. – С. 378–379.
8. Егорова Л.Н. Почвенные грибы Дальнего востока: гифоми-
цеты. – Л.: Наука, 1986. – 192 с.
9. Билай В.И., Коваль Э.З. Аспергиллы. – К.: Наук. думка, 1988.
– 204 с.
10. Коваль Е.З., Руденко А.В., Гончарук В.В. Пеніцилії в на-
вколишньому середовищі. – К.: Наук. думка, 2014. – Ч.1. – 437 с.
11. Коваль Е.З., Руденко А.В., Гончарук В.В., Волощук Н.М. Пе-
ніцилії в навколишньому середовищі. – К.: Наук. думка, 2014. –
Ч.2. – 386 с.
12. Коваль Э.З., Руденко А.В., Волощук Н.М. Пенициллии. Ру-
ководство по идентификации. – К.: Национальный научно-исс-
ледовательский реставрационный центр Украины, 2016. – 408 с.
13. Саттон Д., Фотергилл А., Ринальди Д. Определитель пато-
генных и условно патогенных грибов. – М., 2001. – 486 с.
14. Ellis M. B. More Dematiaceous Hyphomycetes. C. A. B.
International, 1976. – 507 p.
15. Domsh R. H., Gams W., Anderson T. H. Compendium of soil
fungi. London: Acad. Press., 1980. Vol. 1. – 857 p.
16. Domsh R. H., Gams W., Anderson T. H. Compendium of soil
fungi. London: Acad. Press., 1980. Vol. 2. – 857 p.
17. Коритнянська В.Г. Збереження пам’яток на паперовій ос-
нові (з досвіду деяких країн Європи) // Сучасні проблеми консер-
вації і реставрації пам’яток мистецтва та писемної культури на
пергаментній і паперовій основах: наук. доп. Першої між народ.
наук.-тех. конф. – Львів: УАД, 2018. – С. 7−12.
Коритнянская В.Г. Микологическое обследование
фондохранилищ Николаев ско го обла с тно го
краеведческого музея
В статье приведены результаты микологического обследова-
ния воздуха в тринадцати помещениях фондохранилища Никола-
евского областного краеведческого музея и пяти предметов из его
собрания. Установлено, что количественные показатели заспорен-
ности воздушной среды во всех помещениях фондов соответству-
ют общепринятым для музейных помещений санитарным нормам
(не более 10 колониеобразующих единиц на чашку Петри). Иден-
тифицированные из проб воздуха микроскопические грибы отне-
сены к 17 видам, большинство из которых обычны для воздушной
среды жилых и музейных помещений и известны как активные де-
структоры произведений искусства.
Ключевые слова: микроскопические грибы, микологическое
исследование, воздух, помещение, музей.
Korytnianska V.H. Mycological investigation of the storage
facilities of the Mykolaiv Regional Museum of Local History
The article presents the results of the mycological investigation of
air in thirteen rooms of fund-storag es of the Mykolaiv Regional Museum
of Local History and of fi ve artworks from its collection. It has been
established that quantitative indicators of air pollution in all rooms
of the funds are fi tting with generally accepted sanitary standards for
museum premises (not more 10 colony-forming units on Petri dish).
Microscopic fungi, identifi ed of air samples, were belonging to 17 species,
most of which are common to the air environment of residential and
museum premises, and are known as active destructors of artworks.
Key words: microscopic fungi, mycological investigation, air,
museum room, museum.
14.02.2019 р.j
УДК 069.01
І.І. Мойсейчук
Д.О. Бережняк
ІННОВАЦІЇ В ЕКСПОЗИЦІЙНІЙ
ДІЯЛЬНОСТІ МУЗЕЇВ УКРАЇНИ
Стаття присвячена запровадженню інноваційних технологій
у музейну справу України. Автори наголошують на необхідності
введення модерних засобів в експозиційну діяльність. У статті
виділено етапи впровадження інноваційних технологій, розкри-
то появу музейних сайтів, аудіогідів, 3D панорам, голографічних
інновацій, комп’ютерний облік фондових колекцій.
Ключові слова: інновації, музей, експозиція.
На сучасному етапі музеї України намагаються вико-
ристовувати у своїй експозиційній та виставковій діяль-
ності інноваційні технології. Мультимедійні комп’ютерні
системи можна розглядати як сучасний рівень подачі ін-
формації відвідувачу. Вони забезпечують швидкий і зруч-
ний пошук інформації, надання великого її обсягу, мож-
ливість одночасної подачі різних типів інформації, показ
матеріалів, що ніколи не експонувались. Сучасні техноло-
гії, забезпечують «занурення» відвідувача в ідею вистав-
ки, пояснюють концепцію експозиції, сприяють знайом-
ству відвідувача із колекціями музейного закладу.
Питання запровадження інновацій в експозиційній
діяльності музеїв України на сьогодні є новою і недо-
статньо розробленою темою. Дослідниками вже розгля-
далися окремі аспекти обраної теми. Так М. Рутинський
звернув увагу на нові інформаційні технології музейної
справи: описав діяльність Міжнародного Комітету з доку-
ментації Міжнародної ради музеїв, національні музейні
мережі Франції та Великобританії. У класифікації музе-
їв ним було виділено види віртуальних музеїв та охарак-
теризовано інновації експозиційної діяльності музеїв [9,
с. 68, 107–108, 127–160]. Т.Ю. Юренева зробила акцент на
технічні інновації, які використовують під час зберіган-
ня музейних предметів в фондосховищах та експозиці-
ях [12, с. 417–426]. М.В. Бєліковою та С.В. Гресь-Євреі-
новою було виявлено основні напрями запровадження
інноваційних технологій в музейній діяльності в контек-
сті трансформацій в соціально-культурному сервісі укра-
їнських музеїв [2]. Розробкою даної проблеми займався
М. Лясников, В. Шестаков та ін. дослідники, які описали
різні інноваційні технології, що можна використовувати
при атрибуції, експозиціюванні та захисті музейних пред-
метів [7]. Також у вітчизняній літературі з’явилося кілька
монографій, збірників статей та матеріалів конференцій,
у яких розкриваються нові аспекти експозиційної робо-
ти музеїв, питання образності, естетичного оформлення
та ефективності побудови експозицій. Це, зокрема, пра-
ці Л.М. Великої, А.М. Олексієнка, Ю.О. Тітінюка [4; 8; 11].
Метою даної статті є висвітлення основних концепту-
альних засад і принципів створення експозицій, іннова-
ційних методів в експозиційній діяльності музеїв України.
Поняття «музейна інновація» ми можемо розглядати
як в широкому, так і у вузькому контексті. У широкому
|