Скарби мідних монет Речі Посполитої, Московського царства та Прибалтійських володінь Швеції середини ХVІІ ст. з Сумщини

Автори статті роблять спробу проаналізувати кількісний та якісний склад скарбів (загублених гаманців) дрібних монет Речі Посполитої, Московського царства, Прибалтійських володінь Швеції 50–60-х років ХVІІ ст., виявлених у 2009–2019 рр. на території Глухівського району Сумської області, показують ро...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2020
Hauptverfasser:	Курок, О.І., Бакалець, О.А., Клюєв, А.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2020
Schriftenreihe:	Сіверщина в історії України
Schlagworte:	Польсько-литовська доба та Гетьманщина
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181084
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Скарби мідних монет Речі Посполитої, Московського царства та Прибалтійських володінь Швеції середини ХVІІ ст. з Сумщини / О.І. Курок, О.А. Бакалець, А.М. Клюєв // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 121-129. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-181084
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1810842021-11-01T01:26:50Z Скарби мідних монет Речі Посполитої, Московського царства та Прибалтійських володінь Швеції середини ХVІІ ст. з Сумщини Курок, О.І. Бакалець, О.А. Клюєв, А.М. Польсько-литовська доба та Гетьманщина Автори статті роблять спробу проаналізувати кількісний та якісний склад скарбів (загублених гаманців) дрібних монет Речі Посполитої, Московського царства, Прибалтійських володінь Швеції 50–60-х років ХVІІ ст., виявлених у 2009–2019 рр. на території Глухівського району Сумської області, показують роль білонної та мідної монети у грошовому обігу Сіверщини середини ХVІІ ст. The authors of the article attempt to analyze the quantitative and qualitative composition of the treasures (lost purses) of small coins of the Polish-Lithuanian Republic, the Moscow Kingdom, the Baltic possessions of Sweden of the 1650s-1660s found on the territory of Hlukhiv and Romny districts of Sumy region in 2009-2019; the role of the billon and copper coins in the monetary circulation of the Sivershchyna (the North-Eastern region of Ukraine) in the middle of the 17th century was shown. 2020 Article Скарби мідних монет Речі Посполитої, Московського царства та Прибалтійських володінь Швеції середини ХVІІ ст. з Сумщини / О.І. Курок, О.А. Бакалець, А.М. Клюєв // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 121-129. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181084 903.2/903.2903/8:737.1(477.52) uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Польсько-литовська доба та Гетьманщина Польсько-литовська доба та Гетьманщина
spellingShingle	Польсько-литовська доба та Гетьманщина Польсько-литовська доба та Гетьманщина Курок, О.І. Бакалець, О.А. Клюєв, А.М. Скарби мідних монет Речі Посполитої, Московського царства та Прибалтійських володінь Швеції середини ХVІІ ст. з Сумщини Сіверщина в історії України
description	Автори статті роблять спробу проаналізувати кількісний та якісний склад скарбів (загублених гаманців) дрібних монет Речі Посполитої, Московського царства, Прибалтійських володінь Швеції 50–60-х років ХVІІ ст., виявлених у 2009–2019 рр. на території Глухівського району Сумської області, показують роль білонної та мідної монети у грошовому обігу Сіверщини середини ХVІІ ст.
format	Article
author	Курок, О.І. Бакалець, О.А. Клюєв, А.М.
author_facet	Курок, О.І. Бакалець, О.А. Клюєв, А.М.
author_sort	Курок, О.І.
title	Скарби мідних монет Речі Посполитої, Московського царства та Прибалтійських володінь Швеції середини ХVІІ ст. з Сумщини
title_short	Скарби мідних монет Речі Посполитої, Московського царства та Прибалтійських володінь Швеції середини ХVІІ ст. з Сумщини
title_full	Скарби мідних монет Речі Посполитої, Московського царства та Прибалтійських володінь Швеції середини ХVІІ ст. з Сумщини
title_fullStr	Скарби мідних монет Речі Посполитої, Московського царства та Прибалтійських володінь Швеції середини ХVІІ ст. з Сумщини
title_full_unstemmed	Скарби мідних монет Речі Посполитої, Московського царства та Прибалтійських володінь Швеції середини ХVІІ ст. з Сумщини
title_sort	скарби мідних монет речі посполитої, московського царства та прибалтійських володінь швеції середини хvіі ст. з сумщини
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2020
topic_facet	Польсько-литовська доба та Гетьманщина
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181084
citation_txt	Скарби мідних монет Речі Посполитої, Московського царства та Прибалтійських володінь Швеції середини ХVІІ ст. з Сумщини / О.І. Курок, О.А. Бакалець, А.М. Клюєв // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 121-129. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT kurokoí skarbimídnihmonetrečípospolitoímoskovsʹkogocarstvatapribaltíjsʹkihvolodínʹšvecííseredinihvíístzsumŝini AT bakalecʹoa skarbimídnihmonetrečípospolitoímoskovsʹkogocarstvatapribaltíjsʹkihvolodínʹšvecííseredinihvíístzsumŝini AT klûêvam skarbimídnihmonetrečípospolitoímoskovsʹkogocarstvatapribaltíjsʹkihvolodínʹšvecííseredinihvíístzsumŝini
first_indexed	2025-07-15T21:40:18Z
last_indexed	2025-07-15T21:40:18Z
_version_	1837750682066616320
fulltext	ISSN 2218-4805 121 Osadchyi Ye. M. Certificates of the Bobryk Voievoda Kyryl Ushakov in 1649 (from the history of the foundation of hill- fort Kamiane) The publication is dedicated to the introduction into the scientific circulation of two letters of the governor of the city of Bobryk Kyryl Ushakov dated 1647. This year, the Polish-Lithuanian Commonwealth transferred several border towns to the Moscow kingdom. The city of Bobryk was located in lowland and did not have significant fortifications. From the moment the Moscow garrison appeared in it, the raids of the Tatars became more frequent. To strengthen the defense of the border, it was necessary to find a suitable place for the foundation of a new fortress. For this governor, Kyryl Ushakov equipped an expedition to the Kamiane hillfort in order to find out its defense potential. At the end of the expedition, two reports were compiled in the name of Tsar Oleksii Mykhailovych. In the first, the voivode informs that the expedition to the hillfort took place. The second document is an extended report with the characteristics of the hillfort and a description of the area in which it is located. The document is dated December 9, 1647. The letters are written in cursive, typical of the middle of the XVII century. Documents have text damage and loss associated with storage conditions. Key words: Kamiane hillfort, the Psel river, XVII century, Bobryk town. REFERENCES 1. Akty, otnosyashchiyesya k Malorossii. Soobshcheny V.I. Kholmogorovym. Chteniya v Imperatorskom obshchestve istorii i drevnostey Rossiyskikh pri Moskovskom Universitete. (1885). [Acts related to Little Russia. Communicated V.I. Kholmogorov. Readings in the Imperial Society of Russian History and Antiquities at Moscow University]. Book 2, pp. 1–46. Moscow: v Universitetskoy tipografii na Strastnom bul’vare. [in Russian]. 2. Russian State Archive of Ancient Acts, f.210. [in Russian]. Стаття надійшла до редакції 21.02.2020 р. Рекомендована до друку 10.03.2020 р.j УДК 903.2/903.2903/8:737.1(477.52) О.І. Курок О.А. Бакалець А.М. Клюєв СКАРБИ МІДНИХ МОНЕТ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ, МОСКОВСЬКОГО ЦАРСТВА ТА ПРИБАЛТІЙСЬКИХ ВОЛОДІНЬ ШВЕЦІЇ СЕРЕДИНИ ХVІІ ст. З СУМЩИНИ Автори статті роблять спробу проаналізувати кількісний та якісний склад скарбів (загублених гаманців) дрібних монет Речі По- сполитої, Московського царства, Прибалтійських володінь Шве- ції 50–60-х років ХVІІ ст., виявлених у 2009–2019 рр. на терито- рії Глухівського району Сумської області, показують роль білонної та мідної монети у грошовому обігу Сіверщини середини ХVІІ ст. Ключові слова: грошовий обіг, Московське царство, Прибал- тійські володіння Швеції, Річ Посполита, мідна копійка, солід, гро- шова реформа 1655–1663 рр. У період становлення Гетьманщини у другій полови- ні ХVІІ ст. в Україні інтенсивно розвивається внутрішня і зовнішня торгівля, ярмарки, ремесла, промисли, сіль- ське господарство, приватна власність і товарно-грошо- ві відносини. Земельні угіддя стали власністю Війська Запорозького (10 %), українського селянства (40 %), ко- заків (33 %) та православних монастирів (17 %) [9,с. 29]. У грошовому обігу України в цілому і Сіверщини зокре- ма панували традиційні для Східної Європи монетні но- мінали: золоті дукати, срібні талери і їх фракції: флори- ни, півталери, орти, тинфи – злотувки, шостаки, трояки (чехи), півтораки (шаги), гроші, соліди, срібні копійки. Склалася наступна грошова система: 1 талер = 5 ортам = 15 шостакам = 30 троякам = 45 двоякам = 60 півторакам = 90 грошам = 360 солідам [9, с. 44]. 1 срібна копійка в се- редині ХVІІ ст. на ринку прирівнювалася до 1 білонного півторака (1,5 гроша) Речі Посполитої чи до 1 шведсько- го або німецького білонного драйпелькера [4 с. 29–49]. Актуальність дослідження зумовлена потребою ви- значення ролі в грошовому обігу Гетьманщини, зокре- ма Сіверщини, білонних та мідних розмінних монет Речі Посполитої, Прибалтійських володінь Швеції, Пруссії, Мос- ковського царства в середині ХVІІ ст. Московський цар Олексій Михайлович (1645–1676), надіючись на посту- пове приєднання Лівобережної України до Московії піс- ля укладення військово-політичного союзу та підписан- ня березневих статей у 1654 р. з Військом Запорозьким на чолі із гетьманом Богданом Хмельницьким (1648–1657), зробив спробу у 1655–1663 рр. створити об’єднуючу для Московського царства та Війська Запорозького монет- ну систему, відділити український грошовий ринок від західноєвропейського, насамперед від Речі Посполитої. Досліджений нами скарбовий матеріал другої полови- ни ХVІІ ст. переконливо доводить те, що царська рефор- ма не увінчалася успіхом, а на території Гетьманщини та, зокрема, Сіверщини, у грошовому обігу продовжува- ли домінувати монети Речі Посполитої, Прибалтійських володінь Швеції, Пруссії, Священної Римської імперії, Іс- панських Нідерландів, Голландської республіки переваж- но 20–60-х років карбування. Виявлені у 2017–2019 рр. нові скарби мідних монет Речі Посполитої, Прибалтійських володінь Швеції та Москов- ського царства 50–60-х рр. ХVІІ ст. на території Сіверщи- ни допоможуть більш чітко визначити їхню роль у гро- шовому обігу регіону. Метою дослідження є детальний аналіз та введення до наукового обігу нового нумізматичного матеріалу, вияв- леного на території Сіверщини в останні роки. Проблемі ролі західноєвропейських та московських сріб- них та мідних монет на території України періоду Геть- манщини (1648–1782 рр.) присвятили свої наукові праці відомі в Україні нумізмати: І. Спаський [15], М. Котляр [12], В.А. Мельникова [13], Р. Шуст [17], Г. Голиш [8], О. Бака- лець [1; 2; 3; 4; 5], В. Нечитайло [14], В. Шерстюк, М. Ко- валенко [16], А. Клюєв [5; 6; 8; 9; 10; 11], В. Бєлашов [5; 6] та інші. Разом із тим у даній проблематиці є багато про- галин, насамперед через незначну увагу дослідників до дрібної розмінної монети. Провівши дослідження та аналіз 357 скарбів Гетьман- щини другої половини ХVІІ ст., нами переконливо доведе- но домінуючу роль європейської дукатово-талерної систе- ми та її фракцій у грошовому обігу Гетьманщини [3; 4; 9]. Сіверщина в історії України, випуск 13, 2020 122 розмінна монета [2, с. 308–334]. Відносно обігу мідних копійок та денег (1/2 копійки) Олексія Ми- хайловича на теренах України, то вони вкрай рідко зустрічаються на території Чернігово-Сіверщи- ни, яка межувала безпосередньо із Московським царством. Укра- їнське населення, яке звикло до європейських монет, із недовірою ставилося до мідних дротових но- міналів. Відомий український ну- мізмат М. Котляр аргументовано доводить, що майже усі знахідки мідних копійок Олексія Михайло- вича були зафіксовані у Києві та його околицях, де стояв москов- ський гарнізон, який одержував жалування під час нової грошової реформи 1655–1663 рр. мідними копійками. Лише по одному по- дібному скарбу було знайдено на Полтавщині [12, с. 128] та Віннич- чині (Рис. 8). Зрозуміло, що укра- їнський ринок неохоче приймав кредитні за змістом мідні гроші. А.М. Клюєв у своїх наукових дослідженнях «Монетні скарби м. Глухова та його округи (друга половина ХVІІ–ХVІІІ ст.)» (2015 р.), «Топографія знахідок монетно-ре- чових скарбів ХVІІ–ХVІІІ ст. на території Глухівського району» (2017 р.), «Монетно-речові скар- би Глухівського Петропавлів- ського монастиря другої поло- вини ХVІ–ХVІІІ ст. (с. Будища) (2017 р.), «Грошовий обіг на тери- торії м. Глухова в другій полови- ні ХVІІ–ХVІІІ ст. (за скарбовими джерелами) (2018 р.) та магіс- терській роботі «Грошовий обіг та лічба монет на території Сівер- щини (1648–1782 рр.) (За письмо- вими та скарбовими джерелами)» (2018 р.) проаналізував, система- тизував та ввів до наукового обігу 180 скарбів (з яких понад 25 осо- бисто) європейських і російських монет ХVІІ–ХVІІІ ст., виявлених у ХХ – на початку ХХІ ст. на території Сівер- щини [5; 6; 8; 9; 10; 11] (Табл. 1., рис. 1). У досліджуваний період у грошовому обігу Сіверщини набувають поширення низькопробні європейські білон- ні та мідні соліди. Солід (шеляг) – дрібна білонна у XVI – першій половині XVIІ ст. і мідна монета з другої полови- Рис. 1. Топографія розміщення скарбів монет Сіверщини другої половини ХVІІ ст. (за даними А. Клюєва) Рис. 2. Скарб ХVІІ ст. із с. Будища Глухівського району, знайдений 2019 р. на території колишнього Глухівського Петропавлівського монастиря. Фонди Національного заповідника «Глухів» Із 20 країн Європи та Сходу, зафіксованих у наших дослі- дженнях, монети Московського царства, переважно срібні «єфимки з признаком», копійки – «чешуйки» Михайла Ро- манова (1613–1645) та Олексія Михайловича (1645–1676), займають 6 місце в загальному рейтингу країн-емітен- тів та здебільшого використовувалися у грошовому обігу разом із європейськими монетами переважно як дрібна ISSN 2218-4805 123 Таблиця 1. Скарби монет Сіверщини другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст., введені до наукового обігу А.М. Клюєвим № з/п Місце знахідки Номер реєстр. Дата знахід. Кількість монет Роки карбув. Держава І Сумська область, друга половина ХVІІ ст. 9 скарбів 1. м. Глухів 62 1995 р. 351 50–90-ті рр. ХVІІ ст. Річ Посполита, Московське царство, Гол- ландська республіка, Іспанські Нідерланди 2. с. Будища І Глухівський р-н 65 2016 р. 1 1605 р. Московське царство 3. с. Будища ІІ Глухівський р-н 66 2017 р. 29 ХІV– ХVІІ ст. Чехія, Річ Посполита, Московське царство 4. с. Дунаєць Глухівський р-н 68 2011 р. 191 20–40-ті рр. ХVІІ ст. Річ Посполита 5.. с. Будища ІІІ Глухівський р-н 82 2009 р. 400 1659–1666 рр. Річ Посполита 6. с. Будища ІV Глухівський р-н 83 2009 р. 700 1659–1666 рр. Річ Посполита 7 с. Будища V Глухівський р-н 84 2016 р. 73 20–60-ті рр. ХVІІ ст. Річ Посполита, Прибалтійські володіння Швеції 8. с. Будища VІ Глухівський р-н 85 2011 р. 30 1659–1666 рр. Річ Посполита 9. хут. Січове, Путивльського р-ну 87 1958 р. 1787 1613–1676 рр. Московське царство Всього: 3562 1605–1699 рр. 6 держав ІІ Чернігівська область, перша половина ХVІІІ ст. 1 скарб 10. м. Новгород-Сіверський 89 2017 р. 4 20–50-ті рр. ХVІІІ ст. Росія І Сумська область, друга половина ХVІІ – перша половина ХVІІІ ст. 14 скарбів 11. с. Обложки Глухівський р-н 93 1968 р. 230 10-50-ті рр. ХVІІІ ст. Росія 12. с. Будища І Глухівський р-н 94 2009 р. 1000 перша половина ХVІІІ ст. Священна Римська імперія, Росія, Річ Посполита 13. с. Будища ІІ Глухівський р-н 95 2009 р. 5 друга половина ХVІІ–ХVІІІ ст. Московське царство 14. с. Будища ІІІ Глухівський р-н 96 2009 р. 135 друга половина ХVІІ – початок ХVІІІ ст. Московське царство, Росія 15. с. Будища ІV Глухівський р-н 97 2009 р. 70 початок ХVІІІ ст. Росія 16. с. Будища V Глухівський р-н 98 2010 р. 1 1726 р. Росія 17. с. Будища VІ Глухівський р-н 99 2010 р. 420 1723-1741 рр. Росія 18. с. Будища VІІ Глухівський р-н 100 2010 р. 100 1728–1729 рр. Росія 19. с. Будища VІІІ Глухівський р-н 101 2017 р. 1 1704 р. Московське царство 20. с. Будища ІХ Глухівський р-н 102 2017 р. 1 1724 р. Росія 21. с. Будища Х Глухівський р-н 103 2017 р. 10 кінець ХVІІ – по- чаток ХVІІІ ст. Московське царство, Росія 22. с. Будища ХІ Глухівський р-н 104 2017 р. 38 кінець ХVІІ – початок ХVІІІ ст. Московське царство, Росія 23. м. Кролевець 105 2017 р. 3 1731–1753 рр. Росія 24. с. Сопич 111 1989 р. 3340 1639-1720 Московське царство, Росія, Річ Посполита, Голландська республіка 25. Cередино-Будський р-н 112 2018 р. 15 1655 1705 Московське царство Всього 5369 1639 1750 6 держав 25 ск. 2 області всього 1958– 2018 рр. 8931 мідні та срібні монети друга половина ХVІІ – перша половина ХVІІІ ст. 9 держав Сіверщина в історії України, випуск 13, 2020 124 Таблиця 2. Метричні дані про монети будищанського скарбу 2019 р. із фондів Національного заповідника «Глухів» № п/п Номінал Місце карб. Метал Аверс Реверс Рік карб. Вага г Діаметр мм Стан збереж Прибалтійські володіння Швеції, королева Христина Августа (1632–1654) 1 солід Рига білон сніп, CHRISTINA D.G.R.S Герб Риги. SOLIDVS.CIVI. 46 1646 0,34 г 15 добрий 2 солід Рига мідь сніп, CHRISTINA D.C.D.I.S Герб Риги. SOLIDVS.CILC Б.д. 0,53 16 добрий Московське царство, цар Олексій Михайлович (1645–1676) 3 копійка Новгород мідь ?? ?? (1655- 1663) 0,56 13х11 незадов. Річ Посполита, король Ян ІІ Казимир (1648–1676) 4 солід боратинка Бидгощ мідь Орел, SOLID .REG.POLO 1666 Портрет Казимира вправо IOAN.CAS. REX 1666 0,98 16 задов. 5 солід боратинка Бидгощ мідь Орел, SOLID .REG.POLO « -« 16?? 1,67 16 незадов. 6 солід ? мідь Орел, SOLID .REG.POLO « -« 16?? 0,68 15 задов. 7 солід ? мідь « -« « -« 16?? 0,65 15 задов. 8 солід ? мідь « -« « -« 166? 0,61 15 задов. 9 солід ? мідь « -« « -« 1665 0,90 16 задов. 10 солід Львів? мідь « -« « -« 1666 1,24 16 задов. 11 солід ? мідь « -« « -« 1661 1,09 16 задов. 12 солід ? мідь « -« « -« 16?? 0,97 15 задов. 13 солід ? мідь « -« « -« 1661 0,84 16 незадов. 14 солід Вільно мідь Погонь, SOLID.MAG. . DVC. LIT. 16?? Портрет Казимира вправо. IOAN..CAS. REX 16?? 0,86 15 задов. 15 солід Вільно мідь Погонь, SOLID.MAG. . DVC. LIT. 16?? Портрет Казимира IOAN..CAS. REX 1663 0,96 16 задов. 16 солід Вільно мідь Погонь, SOLID.MAG. DVC. LIT. 16?? Портрет Казимира вправо. IOAN..CAS. REX 1661 1,40 16 задов. 17 солід Вільно мідь « -« «-« 1665 1,03 15 задов. 18 солід Вільно мідь « -« «-« 1664 0,96 15 незадов. 19 солід Вільно мідь « -« «-« 1666 0,75 15 незадов. 20 солід Вільно мідь « -« «-« 16?? 0,79 15 незадов. 21 солід Вільно мідь « -« «-« 1666 1,05 16 задов. 22 солід Вільно мідь « -« «-« 1660 0,64 15 задов. 23 солід Вільно мідь « -« «-« 1661 0,65 15 задов. 24- 240 217 соліди мідь « -« « -« 1660- 1666 0,24-1,31 14–15 мм 97 задов 120 неза- дов. 240 2 номінали: солід і ко- пійка Рига, Вільнюс, Бидгощ, Львів Мідь (1 білон) 3 емітенти: Приб. волод. Швеції, Московське царство, Річ Посполита 3 правителі: Христина Августа, Олексій Романов, Ян ІІ Казимир 1646– 1666 Середня вага моне- ти скарбу 0,87 г 11–16 мм ни XVIІ ст. номінальною вартістю в 1/3 гроша. Польські та литовські шеляги з’явилися в результаті реформи ко- роля Стефана Баторія (1576–1586) у 1579 р. Шеляг дорів- нював 6 денаріям або 1/3 польського гроша. Його маса становила 1,13 г (0,18 г чистого срібла), діаметр – 16 мм. У 1627 р. Сигізмунд ІІІ припинив випуск солідів, а на те- риторію Польщі, Литви, України, Білорусії масово поча- ли завозитися низькопробні соліди Прибалтійських воло- дінь Швеції та Пруссії із діаметром 14–16 мм, переважно без указаної дати карбування. Білонні та мідні соліди зу- стрічаються майже у кожному другому скарбі досліджува- ного періоду поряд із півтораками 20–30-х рр. часу прав- ління Сигізмунда ІІІ Вази (1587–1632) [4, с. 95]. Більш детально у своїх дослідженнях про випуск мідних копійок та денег Олексія Михайловича із кінця 1655 р. до початку 1663 р. на Московському, Новгородському, Псков- ському і Кукейнойському монетних дворах писали україн- ські дослідники І. Спаський [15] та А. Мельникова [13]. На цих монетах під зображенням вершника на коні зі спи- сом розміщено знак «ЦА». Із вказаних праць відомо, що протягом 1655 р. до 1662 р. мідні копійки поступово впа- ли в ціні порівняно із старими срібними. Платня служ- бовцям та стрільцям у Московії виплачувалася у мідній монеті, а податки казна збирала із населення лише ста- рими цінними срібними копійками. Така політика Олек- сія Михайловича привела до так званого «мідного бунту» 25 липня 1662 р. [8, с. 93; 15, с. 168]. Повне розбалансування грошового ринку, зникнен- ня з обігу срібних монет та поява великої кількості мід- них і срібних фальшивих копійок призвели до того, що ISSN 2218-4805 125 території колишнього Глухівського Петропавлівського монастиря. Нами проведено попередній аналіз цього комплексу. Скарб має вагу 210 г і нараховує 240 мідних монет Речі Посполитої, Прибалтійських володінь Шве- ції та Московського царства середини ХVІІ ст. За своїм складом він характерний для скарбів досліджуваного періоду Сіверського регіону (Рис. 2). У скарбі присутні 237 (98,78%) мідних солідів – бора- тинок (1/3 гроша) короля Речі Посполитої Яна ІІ Кази- мира (1648–1676) 1660–1666 рр. карбування, з яких іден- тифіковано: 55 (23,20 %) польських коронних солідів із польським гербом – одноголовим орлом (середня вага монети становить 0,92 г); 42 (17,72%) литовських солі- ди із зображенням «Погоні» – герба Литовського князів- ства – вершника на коні із мечем у правій руці (середня вага складає 0,93 г) (Рис. 4, 5) [18]. 120 (50,63%) мідних солідів із Петропавлівського скарбу неможливо повні- стю ідентифікувати через сильне окислення, покриття патиною, відсутність чітких зображень, потертості. Се- редня вага цих мідних боратинок (назва пішла від іта- лійця Боратіні, який узяв в оренду монетний двір і кар- бував мідні соліди з зображенням портрета короля Речі у 1662 р. за 10 мідних копійок на ринку давали 1 сріб- ну, а у 1663 р. вона коштувала вже 15–20 мідних копі- йок [17, с. 170.]. 15 червня 1663 р. карбування мідних ко- пійок царським указом було припинено. Було відновлено карбування срібної копійки за монетною стопою 1632 р. та розпочалося прийняття до казни мідних копійок у на- ступному співвідношенні: за 100 мідних копійок видава- ли від 5 до 1 срібної копійки [13]. Таким чином, грошова реформа зазнала поразки, вона призвела до економічної кризи та інфляції, до неприй- няття сурогатних мідних грошей населенням Московсько- го царства та Гетьманщини, до виведення із грошового обігу срібних «єфимків» та якісних срібних копійок. Цар наказав повернутися до старої монетної системи, яка ба- зувалася на срібній копійці. На нашу думку, мідні моне- ти практично не відкладалася у скарби через примітив- ність та низьку купівельну спроможність. У 2009–2019 рр. на території Глухівщини та Роменщи- ни було виявлено декілька скарбів монет, які складали- ся переважно із вказаних вище номіналів та держав-емі- тентів. Розглянемо декілька з них. У 2019 р. до Національного заповідника «Глухів» при- ватною особою був переданий скарб мідних монет із с. Будища Глухівського району Сумської області. Мо- нетний комплекс виявлений у 2018 р. під деревом на Рис. 3. Прибалтійські володіння Швеції, Христина (1632–1654), білонний та мідний соліди. Село Будища Глухівського району Сумської області, 2019 р. Фонди Національного заповідника «Глухів» Рис. 5. Річ Посполита, Ян ІІ Казимир (1648–1676), мідні соліди коронні. Село Будища Глухівського району Сумської області, 2019 р. Фонди Національного заповідника «Глухів» Рис. 4. Річ Посполита, Ян ІІ Казимир (1648–1676), мідні соліди литовського карбування 1661, 1664, 1666 р. Село Будища Глухівського району Сумської області, 2019 р. Фонди Національного заповідника «Глухів» Рис. 6. Річ Посполита, Ян ІІ Казимир (1648–1676), мідний солід коронний 1663 р., солід литовський 1661 р. Село Будища Глухівського району Сумської області, 2009 р. Сіверщина в історії України, випуск 13, 2020 126 Посполитої Яна ІІ Казимира) складає 0,75 г, що удвічі менше встановленої метричної норми. Їх діаметр ста- новить 14–16 мм. Великий розрив у діаметрі і вазі солі- дів від 0,24 г до 1,27 г окремих екземплярів свідчить про те, що серед них наявні фальшиві монети. Наприклад, у 30 монетах (25 %) вага коливається від 0,24 до 0,65 г, у 90 монетах (75 %) – від 0,66 до 1,27 г (Табл. 2). У скарбі присутні 2 соліди (0,83%), які належать до те- заврацій Прибалтійських володінь Швеції ризького кар- бування часу правління королеви Христини Августи (1632–1654) із зображенням герба м. Риги (Рис. 3). Вага бі- лонного соліда становить 0,37 г, діаметр – 15 мм, на авер- сі у центрі зображений сніп, навколо кругова легенда: «CHRISTINA D.G.R.S», на реверсі – герб Риги та круговий напис, де вказаний номінал та дата карбування: «SOLIDVS. CIVI. 46» (1646 р.) (Табл. 1). Вага мідного соліда Христини початку 50-х рр. (дата не вказана) складає 0,53 г, діаметр – 16 мм. На аверсі монети зображений сніп та круговий напис «CHRISTINA D.C.D.I.S», на реверсі – в центрі герб м. Риги та круговий напис: «SOLIDVS.CILC». В описаному скарбі присутня одна мідна копійка (0,41 %) дротового типу із затертими написами («Царь, великий князь Великая и Малая Русси») та гербом (верш- ник на коні з списом у правій руці) належить до часу прав- ління московського царя Олексія Михайловича Романова (1645–1676), який у 1655–1663 рр. провів грошову рефор- му на основі випуску мідних монет – полтини (50 коп.), напівполтини (25 коп.), алтина (3 коп.), копійки та день- ги (1/2 коп.). Вага мідної копійки складає 0,56 г, діаметр – 13 х 11 мм. Монета масивна і, ймовірно, відкарбована на Новгородському монетному дворі (Рис. 7). Найстаріша монета будищанського скарбу – шведський солід Христини Августи 1646 р., наймолодші – соліди 1666 р. польського та литовського карбування Речі Посполитої часу правління Яна ІІ Казимира. Скарб, виявлений на те- риторії монастиря, міг належати одному із монахів, який із свого жалування відкладав монети у власну схованку. Подібні за складом скарби були виявлені на території Глухівського Петропавлівського монастиря та монастир- ської ярмарки у 2009–2016 рр. (№ 82, 83, 84, 85) [9, с. 43–44]. У 2009 р. було виявлено два скарби. Перший був знай- дений на полі, уздовж дороги до Глухівського Петропав- лівського монастиря, у керамічному горщичку. Знахідка складалася із 400 мідних солідів (боратинок) Речі Поспо- литої часу правління короля Яна ІІ Казимира (1648–1668) 1659–1666 рр. Вага скарбу становила 530 г, вага однієї мо- нети – у середньому 1,32 г. Стан збереження монет до- брий; вони відкарбовані якісно і на них майже не видно слідів перебування у грошовому обігу. На нашу думку, це скарб монаха з монастиря (Рис. 6). Другий скарб був виявлений недалеко від с. Будища у 2009 р. у лісі, поблизу монастиря. Він складався із 700 мідних солідів Речі Посполитої часу правління Яна ІІ Ка- зимира (1648–1668) литовського та коронного карбуван- ня 1660–1666 рр. Скарб знайдений загорнутим у залиш- ки полотняної тканини, тому монети у землі були піддані сильному окисленню. Більшість з них сильно витерті, на аверсі та реверсі майже відсутні зображення портрета ко- роля, гербів Польщі та Литви. Вага скарбу становила 940 г, середня вага одного соліда – 1,34 г [9]. У 2011 р. з північно-західного боку Глухівського Петро- павлівського монастиря виявлено скарб із 30 мідних солі- дів (боратинок) короля Речі Посполитої Яна ІІ Казимира (1648–1676) 1659–1666 рр. коронного та литовського кар- бування. Монети були передані до фондів Національно- го заповідника «Глухів» та знаходяться у експозиції [20]. У 2016 р. на полі, поблизу підсобного господарства Бу- дищанського психоневрологічного інтернату (колишня територія Глухівського Петропавлівського монастиря), був знайдений розтягнутий плугом скарб із 73 срібних, білонних та мідних монет Речі Посполитої часу правлін- ня короля Сигізмунда ІІІ Вази (1587–1632) та Прибалтій- ських володінь Швеції королів Густава Адольфа (1621– 1632) та Христини Августи (1632–1654). У знахідці були присутні переважно білонні та мідні соліди, білонні гро- ші і півтораки (1½ гроша). Срібні монети були представлені 8 екземплярами ко- ронних ортів (1/4 талера) із вагою 7,0–7,2 г, 500–700 проби срібла короля Сигізмунда ІІІ Вази (1587–1632) 1621–1623 рр. карбування, 30 коронними шостаками 1627–1632 рр. кар- бування, вагою 3,48–3,97 г, 375–476 проби срібла. Вага 35 півтораків 1622–1632 рр. карбування Сигізмунда ІІІ Вази (1587–1632) становить від 0,6 до 1,22 г, 250–375 проби срі- бла. Монети потерті, надщерблені, що свідчить про їхнє тривале перебування у грошовому обігу та у землі. Усьо- го у знахідці присутні 73 монети загальною вагою близь- ко 200 г. Скарб міг бути закопаний у схованку більш бага- тим і впливовим ченцем монастиря [5, с. 111]. Цікаві дані про нові знахідки середини ХVІІ ст. на тери- торії Сумщини містить публікація В. Шерстюка та М. Ко- валенка у збірнику наукових праць «Сіверщина в історії України»(2018 р.) [16, с. 91–96]. Вона у певній мірі спів- звучна із проаналізованими нами скарбами із Глухівщини. Так, у 2017 р. при випадкових обставинах на околи- ці с. Галка Роменського району Сумської області, на бе- резі р. Ромен, місцевий житель села знайшов втраче- ний гаманець, який складався із 34 монет: 21 соліда, 4 грошів, 7 півтораків та 2 мідних копійок. Стан збере- Рис. 7. Московське царство, Олексій Михайлович (1656–1663), мідна копійка. Вага 0,56 г, діаметр 13 х 11 мм. Село Будища Глухівського району Сумської області, 2019 р. Фонди Національного заповідника «Глухів» ISSN 2218-4805 127 ження комплексу задовільний. У найгіршому стані були солі- ди середини ХVІІ ст., фальши- вий мідний солід із Сучавського монетного двору, мідні копійки Новгородського та Московсько- го монетних дворів Московсько- го царства часу грошової реформи Олексія Михайловича(1645–1676) 1655–1663 рр. У скарбі перева- жають соліди Христини Августи (1632–1654) ризького та лівон- ського карбування, їх зафіксовано 15 екз. (44 %). Річ Посполита пред- ставлена у комплексі білонними 4 грошами та 7 півтораками Сигіз- мунда ІІІ Вази (1587–1632) литов- ського та коронного карбування, Пруссія – 2 монетами бранден- бургського карбування. У комп- лексі були наявні 3 фальшиві со- ліди часу правління шведських королів Густава Адольфа і Кар- ла Х. Склад гаманця був харак- терний для даного періоду та ре- гіону. Автори публікації відносять втрату гаманця до 1661–1663 рр., напевно за наявними у ньому мідними монетами Московського царства [16, с. 91–96]. Його склад подібний до описаного вище буди- щанського скарбу 2016 р. На сьогодні автори статті опрацьовують ще один скар- бовий комплекс (гаманець, ймовірно загублений москов- ським стрільцем під час походу на Правобережжя), вияв- лений у 2018 р. у лісі жителем с. Войнашівки Барського району Вінницької області, який складається із мідних ко- пійок Московського царства 1655–1663 рр. та солідів При- балтійських володінь Швеції 40–50-х років ХVІІ ст. (Рис. 8). Але цей комплекс потребує окремого дослідження. Отже, розглянуті нами нові монетні знахідки середини ХVІІ ст., виявлені в основному на території колишнього Глухівського Петропавлівського монастиря та монастир- ської ярмарки поблизу с. Будища, ілюструють грошовий обіг та основні номінали, якими користувалися монахи та миряни в повсякденному житті на території Глухівщи- ніє. Це, по-перше, білонні та мідні соліди Речі Посполи- тої Яна ІІ Казимира, Прибалтійських володінь Швеції часу Христини Августи і Карла Х, рідше прусські соліди та мос- ковські срібні і мідні копійки царя Олексія Михайловича. По-друге, склад скарбів чи загублених гаманців доводить той факт, що царська реформа 1655–1663 рр. не увінчала- ся успіхом у Московському царстві і на території Сівер- щини (у знахідках майже відсутні мідні копійки Москов- ського царства). Єдиним позитивним її результатом, на нашу думку, був допуск до грошового обігу Московського царства талера, але не у вигляді рубля, а у вигляді єфимка з «признаком», що наближало його нову грошову систему до європейської. Грошова реформа не досягла вирішен- ня питання про зміну грошового господарства Гетьман- щини на користь Московії. По-третє, розглянутий нами у попередніх статтях склад сіверських скарбів переконливо доводить, що у грошовому обігу регіону у досліджуваний період домінували європейські срібні талери, півталери, флорини, орти, білонні тимфи, шостаки, трояки, півтора- ки, гроші, півгроші, білонні та мідні соліди Речі Посполи- тої, Прибалтійських володінь Швеції, Пруссії, Священної Римської імперії, Голландії. ДЖЕРЕЛА 1. Бакалець О.А. Актуальні проблеми української нумізматики, генеалогії та історичного краєзнавства (за письмовими та скар- бовими джерелами). Львів : Магнолія, 2015. 232 с. 2. Бакалець О.А. Срібна російська копійка в грошовому обігу України ХVІІ–ХVІІІ ст. Історико-географічні дослідження в Украї- ні. Зб. наук. праць. Київ : НАНУ. Ін-т історії України, 2004. Чис- ло 8. С. 308–334. 3. Бакалець О.А. Скарби монет як джерело вивчення грошо- вого обігу Гетьманщини (1648–1781 рр.). Київ : Вид-во «Сти- лос», 2012. 336 с. 4. Бакалець О.А. Скарби монет ХІV – середини ХVІІ ст. Доку- менти та матеріали. Київ : Вид-ць О. Філюк, 2017. 200 с., іл. 5. Бєлашов В.І., Бакалець О.А., Клюєв А.М. Монетно-речові скарби Глухівського Петропавлівського монастиря другої поло- вини ХVІ–ХVІІІ ст. (с. Будище). Історичні студії суспільного про- гресу. Вип. 5. Глухів, 2017. С. 109–124. 6. Бєлашов В.І., Клюєв А.М. Монетні скарби колишньої столи- ці Гетьманщини м. Глухова та його округи (друга половина ХVІІ– ХVІІІ ст.). Збірник матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції Барська земля Поділля: європейська спадщина та пер- спективи сталого розвитку. Бар – Вінниця, 2014. С. 172. 7. Голиш Г.М. Основи нумізматики: навчальн. посібник. 2-е вид. Черкаси : Черкаський ЦНТЕІ, 2006. 314 c. 8. Клюєв А.М. Топографія знахідок монетно-речових скарбів ХVІІ–ХVІІІ ст. на території Глухівського району. Сіверщина в історії Рис. 8. Московське царство, Олексій Михайлович (1645–1676), мідні копійки 1655–1663 рр. Село Войнашівка Барського району Вінницької області, 2018 р. Сіверщина в історії України, випуск 13, 2020 128 України. Наукове видання. Випуск 11. Глухів – Київ, 2018. С. 96–104. 9. Клюєв А.М. Грошовий обіг та лічба монет на території Сі- верщини (1648–1782 рр.) (За письмовими та скарбовими джере- лами). Магістерська робота. Глухів, 2018. 233 с. 10. Клюєв А.М. Монетні скарби м. Глухова та його округи (дру- га половина ХVІІ–ХVІІІ ст.). Актуальні проблеми нумізматики у системі спеціальних галузей історичної науки: тези доповідей ІІІ міжнародної науково-практичної конференції, 5–6 листопада 2015. Кіровоград–Київ–Переяслав-Хмельницький, 2015. С. 66–68. 11. Клюєв А.М. Грошовий обіг на території м. Глухова в другій половині ХVІІ–ХVІІІ ст. (за скарбовими джерелами). Студентські історичні студії. Глухів, 2018. С. 224–232. 12. Котляр М.Ф. Грошовий обіг на території України доби фе- одалізму. Київ : Наукова думка, 1971. 176 с. 13. Мельникова А. Русские монеты от Ивана Грозного до Петра Первого. А. Мельникова. Москва : Финансы и статистика, 1989. 318 с. 14. Нечитайло В.В. Миникаталог польско-литовских и русских монет, обращавшихся на Украине в ХІV – нач. ХХ вв. Киев : Гре- та, 1999. 130 с. 15. Спасский И.Г. Русская монетная система. Историко-нумиз- матический очерк. Издание 3-е, дополненое. Ленинград : Узд-во Государственного Эрмитажа, 1962. С. 114–124. 16.Шерстюк В., Коваленко М. Монетний «скарб» (гаманець) се- редини ХVІІ ст. з Роменщини. Сіверщина в історії України. Науко- ве видання. Вип. 11. Глухів–Київ, 2018. С. 91–96. 17. Шуст Р. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні: Навчальний посібник. Київ : Знання, 2007. – 371 с. 18. Kaminski C. Katalog monet polskich 1649–1696. Warszawa, 1982. 19. Kotlar М. Znaleziska monet z XIV–XVII w na obszazse Ukrainskiey SSR. Materialy. Wroclaw-Warszawa-Krakow-Gdansk, 1975. 20. Фонди Національного заповідника «Глухів», КН № – 1025, р. № – 132; КН № – 1463/8, р. № – 423; КН № – 1463/43, р. № – 458; КН № – 1463/37, р. № – 452; КН № – 1463/55, р. № – 470; КН № – 1469, р. № – 475; КН № – 1694, р. № – 704; КН № – 1471, р. № – 478. Kurok O.І., Bakalets O.А., Kliuiev A.М. Treasures of cop- per coins of the Polish-Lithuanian republic, Moscow king- dom and the Swedish Baltic lands of the middle 17th centu- ry from Sumy Region The authors of the article attempt to analyze the quantitative and qualitative composition of the treasures (lost purses) of small coins of the Polish-Lithuanian Republic, the Moscow Kingdom, the Baltic possessions of Sweden of the 1650s-1660s found on the territory of Hlukhiv and Romny districts of Sumy region in 2009-2019; the role of the billon and copper coins in the monetary circulation of the Sivershchyna (the North-Eastern region of Ukraine) in the middle of the 17th century was shown. The relevance of the research is due to the necessity to determine the role in the monetary circulation of the Hetmanate, and in particular of the Siverschyna, the billon and copper coins of the Polish-Lithuanian Republic, the Baltic possessions of Sweden, Prussia, the Moscow Kingdom in the middle of the17th century. Moscow Tsar Oleksii Mykhailovych (1645–1676) hoped for the gradual uniting the Left Bank Territory of Ukraine with the Moscow state, after making the military-political alliance and signing in 1654 the March articles with the Zaporozhian Army led by Hetman Bohdan Khmelnyts’ky (1648–1657) made the attempt in 1654–1663 to create the unified monetary system for the Moscow Kingdom and the Zaporozhian Army to separate the Ukrainian monetary market from the Western European, especially from that of the Polish-Lithuanian Republic. The aim of the investigation is to analyze in detail and to introduce into the circulation the new numismatic material found on the territory of Sivershchyna in the recent years. The issue of the role of Western European and Moscow silver and copper coins on the territory of Ukraine of the Hetmanate period (1648– 1782) was highlighted in the works of the well-known numismatists of Ukraine: I. Spas’ky, M. Kotliar, V. Melnykova, R. Shust, H. Holysh, O. Bakalets, V. Nechytaylo, V. Sherstiuk, M. Kovalenko, A. Kliuiev, V. Bielashov and others. At the same time, there are many gaps in researching the issue, first of all because of the insufficient attention of the researchers to the small copper change – the «people’s» coins. Conclusion. We have considered the recent coin finds of the middle of the 17th century which were made mainly on the territory of the former Hlukhiv Petropavlivs’k Monastery and the Monastery Fair near the village of Budyshchy, illustrating the monetary circulation and the main denominations used by monks and civilians in their everyday life, these are, first and foremost, the billon and copper solids of the time of the Polish-Lithuanian Republic of Yan II Kasymyr, the Baltic possessions of Sweden the time of Christina Augusta and Charles X, and more seldom Prussian solids and Moscow silver and copper coins of the time of Tsar Oleksii Mykhaylovych. Secondly, the composition of treasures or lost wallets proves the fact that the tsarist reform of 1655–1663 did not succeed in the Moscow Kingdom and on the territory of the Sivershchyna (there are almost no copper coins of the Moscow Kingdom). The only positive result, in our opinion, was the admission of the thaler into circulation of the Moscow Kingdom, but not in the form of a roubl, but in the form of the yefymka with the «sign» that brought the new monetary system closer to the European one. The monetary reform failed to resolve the issue of changing the Hetmanate monetary economy in favor of the Moscow Kingdom. Thirdly, the composition of the northern treasures considered by us in the previous articles convincingly proves that the monetary circulation of the region during the studied period was dominated by the European silver thalers, half-thalers, florins, horties, billons, shostaks, troyaks, pivtoraks, hroshes, pivhroshes, solids of the Polish-Lithuanian Republic, Baltic possessions of Sweden, Prussia, Holy Roman Empire, Holland. Кey words: monetary circulation, the Moscow Kingdom, the Baltic possessions of Sweden, the Polish-Lithuanian Republic, copper coin, solid coin, monetary reform of 1655–1663. REFERENCES 1. Bakalets’, O.A. (2015). Aktualni problemy ukrainskoi numizmatyky, henealohii ta istorychnoho kraieznavstva (Zapysmovymy ta skarbovymy dzherelamy) [Topical issues of the Ukrainian numismatics, genealogy and local history (by written and treasures sources)]. Lviv: Mahnoliya. [in Ukrainian]. 2. Bakalets’, O.A. (2004). Sribna rosiys'ka kopiyka v hroshovomu obihu Ukrayiny ХVІІ – ХVІІІ st. [Silver Russian copeck in money circulation of Ukraine of the 17th –18th centuries]. Istoryko-heohrafichni doslidzhennia v Ukraini, 8, pp.308-334. Kyiv: NANU. In-t istoriyi Ukrayiny. [in Ukrainian]. 3.Bakalets’, O.A. (2012). Skarby monet yak dzherelo vyvchennia hroshovoho obihu Hetmanshchyny (1648–1781). [Coin treasures as a source of study of the Hetmanate’s money circulation (1648–1781)]. Kyiv: Stylos. [in Ukrainian]. 4. Bakalets’, O.A. (2017). Skarby monet XIV – seredyny XVII st. Dokumenty ta materialy.[Coins of the 14th – the middle of the 17th centuries. Documents and materials]. Kyiv: Vydavets'O. Filiuk. [in Ukrainian]. 5. Bielashov, V.I. Bakalets’, O.A. Kliuiev, A.M. (2017). Monetno- rechovi skarby Hlukhivs'koho Petropavlivs'koho monastyria druhoi polovyny XVI–XVIII st. (s. Budyshche). [Coins and Treasures of Hlukhiv Petropavlivs’k Monastery of the Second Half of the 16th – 18th Centuries (Budishche village)]. Istorychni studiyi suspil'noho prohresu, issue 5, pp. 109-124. Hlukhiv. [in Ukrainian]. 6. Bielashov, V.I. Kliuiev, A.M. (2014). Monetni skarby kolyshn'oi stolytsi Het'manshchyny m. Hlukhova ta yoho okruhy (druha polovyna XVII–XVIII st.) [Coins of the former capital of the Hetmanate of the town of Hlukhiv and its district (second half of 17th – 18th centuries)]. Abstracts of papers: Bars'ka zemlya Podillya: yevropeys'ka spadshchyna ta perspektyvy staloho rozvytku. Bar – Vinnytsya. [in Ukrainian]. 7. Holysh, H.M. (2006). Osnovy numizmatyky: navchal'n. Posibnyk. [Basics of Numismatics] (2nd ed.). Cherkasy: Cherkasy CSTI. [in Ukrainian]. 8. Klіuіev A.M. (2018). Topohrafiіa znakhidok monetno-rechovykh skarbiv XVII–XVIII st. na terytoriyi Hlukhivs'koho rayonu [Topography of findings of coin-material treasures of the 17th – 18th centuries in the territory of Hlukhiv district]. Sivershchyna v istorii Ukrayiny, issue 11, pp. 96-104. Hlukhiv – Kyiv. [in Ukrainian]. 9. Kliuiev, A.M. (2018). Hroshovyi obih ta lichba monet na terytorii Sivershchyny (1700–1782 rr.) (Za pys'movymy ta skarbovymy dzherelamy) [Money circulation and calculating coins in the territory of the Sivershchyna (1700–1782) (According to written and treasured sources)]. (Master's thesis). Hlukhiv. [in Ukrainian]. 10. Kliuiev, A.M. (2015). Monetni skarby m. Hlukhova ta yoho okruhy (druha polovyna XVII – XVIII st.) [Coin treasures of the town of Hlukhiv and its district (second half of the 17th –18th centuries)]. Abstract of papers: Aktual'ni problemy numizmatyky u systemi spetsial'nykh haluzey istorychnoyi nauky, pp. 66-68. Kirovohrad – Kyiv – Pereyaslav- Khmel'nyts'kyy. [in Ukrainian]. 11. Kliuiev, A.M. (2018). Hroshovyy obih na terytoriyi m. Hlukhova v druhiy polovyni XVII–XVIII st. (za skarbovymy dzherelamy) [Money circulation in the territory of Hlukhiv in the second half of the 17th –18th centuries (by treasure sources)]. Students'ki istorychni studiyi, pp. 224-232. Hlukhiv. [in Ukrainian]. 12. Kotliar, M.F. (1971). Hroshovyi obih Ukrainy doby feodalizmu [Money circulation in the territory of Ukraine during the feudal period]. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian]. 13. Mel’nikova, A. (1989). Russkiye monety ot Ivana Groznogo do Petra Pervogo [Russian coins from Ivan the Terrible to Peter the Great]. Moscow: Finansy i statistika. [in Russian]. 14. Nechitaylo, V.V. (1999). Minikatalog pol’sko-litovskikh i russkikh monet, obrashchavshikhsya na Ukraine v XÍV – nach. XX vv. [Mini catalogue of the Polish-Lithuanian and Russian coins circulating in Ukraine in the 14th century - early 20th centuries]. Kiev: Greta. [in Russian]. 15. Spasskiy, I.G. (1962). Russkaya monetnaya sistema. Istoriko- numizmaticheskiy ocherk. [Russian monetary system. Historical and ISSN 2218-4805 129 Numismatic Essay] (3rd ed.). Leningrad: Izd-vo Gosudarstvennogo Ermitazha. [in Russian]. 16. Sherstyuk, V., Kovalenko, M. (2018). Monetnyi «skarb» (hamanets') seredyny XVII st. z Romenshchyny [Coins “treasure” (purse) of the middle of the 17th century from Romny district]. Sivershchyna v istoriyi Ukrayiny, issue 11, pp. 91-96. Hlukhiv–Kyiv. [in Ukrainian]. 17. Shust, R. M. (2007). Numizmatyka. Istoriia hroshovoho obihu ta monetnoi spravy v Ukraini. Navchalnyi posibnyk. [Numismatics: History of Money Circulation and Minting in Ukraine: Manual]. Kyiv: Znannya. [in Ukrainian]. 18. Kaminski, C. Katalog monet polskich 1649 – 1696. Warszawa, 1982. [in Polish]. 19. Kotlar, M. (1975). Znaleziska monet z XIV–XVII w na obszazt Ukrainskity SSR Materialy. Wroclaw – Warszawa – Krakow – Gdansk. 272 S. [in Polish]. 20. Natsional'nyy zapovidnyk «Hlukhiv» [Hlukhiv National Historical and Cultural Reserve]. Hlukhiv: Fund Books. 1025 Chapter 132; 1463/8 Chapter 423; 1463/43 Chapter 458; 1463/37 Chapter 452; 1463/55, Chapter 470; 1469 Chapter 475; 1694 Chapter 704; 1471 Chapter 478 [in Ukrainian]. Стаття надійшла до редакції 26.02.2020 р. Рекомендована до друку 10.03.2020 р. уламки керамічних полив’яних поліхромних і теракотових плит з його рельєфною геральдичною емблемою й моно- грамою, що прикрашали фасади гетьманської резиденції. Комп’ютерні графічні реконструкції тих плит та їх порів- няльний аналіз опубліковані автором 2011 р. [3]. Ця стаття детально розгляне фрагменти керамічних пічних кахлів з гербами І. Мазепи та П. Орлика, знайде- ні під час розкопок решток оселі останнього у Батурині в 2017–2019 рр. Тут публікуються, обґрунтовуються й до- сліджуються комп’ютерні реконструкції та знімки глиня- них муляжів-реплік геральдичних кахлів, пропонують- ся їх інтерпретація, порівняння і датування (рис. 2–7). З 2001 р. щорічні розкопки у Батурині проводить Укра- їнсько-канадська археологічна експедиція, що базується при Національному університеті «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка. Її очолює старший науковий співробіт- ник Центру археології й стародавньої історії Північного Лі- вобережжя цього університету, провідний дослідник ма- теріальної культури гетьманської столиці, археолог Юрій Ситий. Останні роки у розкопках Батурина брали участь студенти, магістранти та викладачі Чернігівського уні- верситету, Глухівського національного педагогічного уні- верситету ім. О. Довженка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», співробітники Інституту археології НАНУ, Чернігівського обласного історичного му- зею ім. В.В. Тарновського, Батуринського Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» та учні військового ліцею м. Глухова Сумської обл. Завід- увач науково-дослідного відділу Національного заповід- ника «Глухів» археолог Юрій Коваленко очолює групу глу- хівських студентів-істориків і учнів у складі Батуринської експедиції. Він проводить археологічні розвідки у Батури- ні багато років та є співавтором оглядів матеріалів розко- пок міста 2016–2019 рр., надрукованих у збірниках науко- вих праць «Сіверщина в історії України» [4]. Директор Навчально-наукового інституту історії, етно- логії та правознавства ім. О.М. Лазаревського Чернігівсько- го університету, відомий історик Лівобережної України, проф. Олександр Коваленко активно допомагає організації, комплектуванню складу й фінансуванню Батуринської ар- хеологічної експедиції і публікації її результатів. Член екс- педиції, митець та історик Сергій Дмитрієнко (Чернігів), за консультаціями з Ю. Ситим і автором, підготував комп’ютер- ні реконструкції й глиняні муляжі фрагментованих бату- ринських кахлів з гербами П. Орлика та І. Мазепи (рис. 2–7, 15). У 2005–2019 рр. Чернігівська обласна державна адмі- ністрація виділяла щорічні гранти на розкопки Батурина. Видатний історик Гетьманщини, колишній директор Канадського інституту українських студій (КІУС) Альберт- ського університету в м. Едмонтоні у Канаді, проф. Зенон Когут є засновником і академічним дорадником Україн- сько-канадського проекту історико-археологічного вивчен- ня Батурина козацької доби при цьому інституті [5]. Зна- ний історик Чернігівського князівства, колишній президент Понтифікального інституту середньовічних студій Торонт- j УДК (477.51)738.81:929.6:7025.4 В.І. Мезенцев БАТУРИНСЬКІ КАХЛІ З ГЕРБАМИ П. ОРЛИКА ТА І. МАЗЕПИ: РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА АНАЛІЗ У статті розглядаються керамічні пічні кахлі з родовими гербами гетьмана Івана Мазепи та його секретаря і найближчого помічника, генерального писаря Пилипа Орлика. Їх фрагменти знайшли в ході роз- копок залишків Орликової резиденції у м. Батурині Чернігівської обл. 2017–2019 рр. Українсько-канадський проект археологічного вивчення гетьманської столиці спонсорується науковими інститутами, укра- їнськими громадськими організаціями і фундаціями Канади й США. У праці публікуються останні версії комп’ютерних реконструкцій цих кахлів техніками фотоколажу і графіки та знімки глиняних муля- жів-реплік, проводиться їх порівняльний аналіз і датування. Відтворені рельєфні полив’яні зображення інтерпретуються як найраніша відома композиція шляхетської геральдичної емблеми П. Орлика та унікаль- ний герб І. Мазепи як князя Священної Римської імперії, виготовлені у стилі українського бароко в Батурині 1707–1708 рр. Запропонова- ні реконструкції і дослідження цих рідкісних кахлів становлять вели- кий інтерес для історико-археологічних студій гетьманської столи- ці та в цілому для української геральдики, художньої кераміки, історії барокового мистецтва, культури козацької еліти й мазепознавства. Ключові слова: розкопки Батурина, рештки оселі П. Орлика, керамічні кахлі, шляхетський та княжий герби, комп’ютерні рекон- струкції і муляжі. Численним зображенням герба гетьмана Івана Мазе- пи (1687–1709 рр.) його часу присвячено багато публіка- цій [1]. Про геральдичну емблему гетьмана на еміграції Пи- липа Орлика (1710–1742 рр.) нам відома лише одна стаття [2]. Розкопки м. Батурина Чернігівської обл. увінчались зна- хідками рідкісних керамічних гербових композицій обох цих видатних українських державців і політиків. В ході архео- логічних досліджень залишків мурованого палацу І. Мазепи на батуринській околиці Гончарівка (перед 1700 р.) знайшли

Скарби мідних монет Речі Посполитої, Московського царства та Прибалтійських володінь Швеції середини ХVІІ ст. з Сумщини

Institution

Ähnliche Einträge