«Братское послание украинцев сербскому обществу «Заря» з особистого архіву І.Л. Шрага як джерело з історії земського ліберального руху на півночі Лівобережної України (60–80 рр. ХІХ ст.)

Публікація присвячена аналізу «Братского послания украинцев сербскому обществу «Заря» з приватного архіву І.Л. Шрага як вагомого джерела з історії земського ліберального руху на півночі Лівобережної України (60–80-ті роки ХІХ ст.). У статті детально розглядається зміст історичного документа. Автор...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2020
Автор:	Котельницький, Н.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2020
Назва видання:	Сіверщина в історії України
Теми:	Нова історія
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181095
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	«Братское послание украинцев сербскому обществу «Заря» з особистого архіву І.Л. Шрага як джерело з історії земського ліберального руху на півночі Лівобережної України (60–80 рр. ХІХ ст.) / Н.А. Котельницький // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 205-ХХ. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-181095
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1810952021-11-01T01:27:03Z «Братское послание украинцев сербскому обществу «Заря» з особистого архіву І.Л. Шрага як джерело з історії земського ліберального руху на півночі Лівобережної України (60–80 рр. ХІХ ст.) Котельницький, Н.А. Нова історія Публікація присвячена аналізу «Братского послания украинцев сербскому обществу «Заря» з приватного архіву І.Л. Шрага як вагомого джерела з історії земського ліберального руху на півночі Лівобережної України (60–80-ті роки ХІХ ст.). У статті детально розглядається зміст історичного документа. Автор приходить до висновку, що ідеологію, задекларовану у зверненні, поділяла як мінімум частина персонально складу опозиційної аристократичної фронди північної України. The publication is devoted to the analysis of the «Brotherly message of Ukrainians to the Serbian society «Zarya» from the private archive of I.L. Shrah as a significant source of the history of the Zemsky Liberal Movement in the north of the Left Bank Ukraine . The content of the historical document is discussed in detail in the article. 2020 Article «Братское послание украинцев сербскому обществу «Заря» з особистого архіву І.Л. Шрага як джерело з історії земського ліберального руху на півночі Лівобережної України (60–80 рр. ХІХ ст.) / Н.А. Котельницький // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 205-ХХ. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181095 9+94(367) uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Нова історія Нова історія
spellingShingle	Нова історія Нова історія Котельницький, Н.А. «Братское послание украинцев сербскому обществу «Заря» з особистого архіву І.Л. Шрага як джерело з історії земського ліберального руху на півночі Лівобережної України (60–80 рр. ХІХ ст.) Сіверщина в історії України
description	Публікація присвячена аналізу «Братского послания украинцев сербскому обществу «Заря» з приватного архіву І.Л. Шрага як вагомого джерела з історії земського ліберального руху на півночі Лівобережної України (60–80-ті роки ХІХ ст.). У статті детально розглядається зміст історичного документа. Автор приходить до висновку, що ідеологію, задекларовану у зверненні, поділяла як мінімум частина персонально складу опозиційної аристократичної фронди північної України.
format	Article
author	Котельницький, Н.А.
author_facet	Котельницький, Н.А.
author_sort	Котельницький, Н.А.
title	«Братское послание украинцев сербскому обществу «Заря» з особистого архіву І.Л. Шрага як джерело з історії земського ліберального руху на півночі Лівобережної України (60–80 рр. ХІХ ст.)
title_short	«Братское послание украинцев сербскому обществу «Заря» з особистого архіву І.Л. Шрага як джерело з історії земського ліберального руху на півночі Лівобережної України (60–80 рр. ХІХ ст.)
title_full	«Братское послание украинцев сербскому обществу «Заря» з особистого архіву І.Л. Шрага як джерело з історії земського ліберального руху на півночі Лівобережної України (60–80 рр. ХІХ ст.)
title_fullStr	«Братское послание украинцев сербскому обществу «Заря» з особистого архіву І.Л. Шрага як джерело з історії земського ліберального руху на півночі Лівобережної України (60–80 рр. ХІХ ст.)
title_full_unstemmed	«Братское послание украинцев сербскому обществу «Заря» з особистого архіву І.Л. Шрага як джерело з історії земського ліберального руху на півночі Лівобережної України (60–80 рр. ХІХ ст.)
title_sort	«братское послание украинцев сербскому обществу «заря» з особистого архіву і.л. шрага як джерело з історії земського ліберального руху на півночі лівобережної україни (60–80 рр. хіх ст.)
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2020
topic_facet	Нова історія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181095
citation_txt	«Братское послание украинцев сербскому обществу «Заря» з особистого архіву І.Л. Шрага як джерело з історії земського ліберального руху на півночі Лівобережної України (60–80 рр. ХІХ ст.) / Н.А. Котельницький // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 205-ХХ. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT kotelʹnicʹkijna bratskoeposlanieukraincevserbskomuobŝestvuzarâzosobistogoarhívuílšragaâkdžerelozístoríízemsʹkogolíberalʹnogoruhunapívnočílívoberežnoíukraíni6080rrhíhst
first_indexed	2025-07-15T21:41:52Z
last_indexed	2025-07-15T21:41:52Z
_version_	1837750778775732224
fulltext	ISSN 2218-4805 205 are determined. The need for judicial reform contributed to the creation of a more advanced judicial system in the state. The reforms of the 1860s-70s concern me throughout the judiciary and the punitive bodies of Russia. The era of the Great Reforms is one of the most striking pages in the history of our country, and the judicial reform of 1864 is its most important component. Judicial reform has successfully adapted to social realities and the acceptance of transformation itself in society, especially in the province. Judicial reform not only contributed to the creation of a better judicial system, but also influenced the economic development of the country, intensified the process of liquidation of class borders, increased the legal culture of the population. Its conduct in the 60-80s of the XIX century represents a unique experience of reforming the judicial system, a detailed and comprehensive consideration of which is very relevant for the development of our country at the present time. Key words: judicial reform, judicial power, Judicial Statutes of 1864, justice, magistrate’s court. REFERENCES 1. Koni, A.F. (1914). Batky i dity sudovoi reformy [Parents and children of judicial reform]. (Vol. II). Moscow. [in Russian]. 2. Myronov, B.N. (2003). Sotsialna istoria Rosii periodu imperii (XVIII – pochatok ХХ st.) [The social history of Russia during the period of the empire (XVIII – early XX centuries)]. (Vol.2). St. Petersburg. [in Russian]. 3. Ierinh, R. (1991). Borotba za pravo [Fighting for the right]. Мoscow. [in Russian]. 4. Russian State Historical Archive, f. 995, op. 3, d. 15. 5. Fuks, V. (1889). Sud i politsia: v 2-h ch. [ Court and police: in 2 parts]. Мoscow: Univ. tipogr., 1889. [in Russian]. 6. Korotkyh, M.H. (1990). Sudova reforma 1864 roku v Rosii: sutnist i sotsialno-pravovyi mehanizm formuvannia [Judicial reform of 1864 in: the essence and social and legal mechanism of formation] (Extended abstract of Candidate’s thesis) Sankt-Peterburh. [in Russian]. 7. Kotliarov, S.B., Iavorska, S.A. Sudova reforma 1864 roku: vzaemodiia sudu z mistsevymy orhanamy derzhavnoi vlady i samovriadyvannia [Judicial reform of 1864: cooperation of the court with local authorities and self-government]. Sudova reforma 1864 roku: istoria i suchastnist: materialy Vserosiiskoi naukovo-praktuchnoi konferentsii, pp. 24-26. Saransk. [in Russian]. 8. Kotliarov, S.B. (2014). Pravosvidomist selian Symbirskoi hubernii naperedodni stolypinskyh agrarnyh reform [Legal consciousness of the peasants of the Siberian province on the eve of Stolypin agrarian reforms]. Istoria derzhavy i prava [History of the State and Law], 9, pp. 29–33. [in Russian]. 9. Zaionchovskyi, P.F. (1968). Skasuvania kriposnoho prava v Rosii [The abolition of serfdom in Russia.]. Moscow. [in Russian]. 10. Polnoye Sobraniye Zakonov. Rozdil «Volostnyi sud». [A complete collection of laws Section «District Court»]. Vol. 36, 36657, pp. 75– 81. [in Russian]. 11. Filipov, M.A. (1871). Sudova reforma v Rosii [Judicial reform in Russia]. (Vol.1) St. Petersburg. [in Russian]. 12. Sluchevskyi, V.K. Posibnyk rossiiskoho kryminalnoho protsesy. [Russian textbook of criminal proceedings]. Part 1. Moscow: Zerkalo-M. [in Russia]. 13. Rozin, N.N. (1916). Kryminalne sudochynstvo [Criminal proceedings]. St. Petersburh. [in Russia]. Стаття надійшла до редакції 08.02.2020 р. Рекомендована до друку 10.03.2020 р. УДК 9+94(367) Н.А. Котельницький «БРАТСКОЕ ПОСЛАНИЕ УКРАИНЦЕВ СЕРБСКОМУ ОБЩЕСТВУ «ЗАРЯ» З ОСОБИСТОГО АРХІВУ І.Л. ШРАГА ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ ЗЕМСЬКОГО ЛІБЕРАЛЬНОГО РУХУ НА ПІВНОЧІ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ (60–80-ті роки ХІХ ст.) Публікація присвячена аналізу «Братского послания украин- цев сербскому обществу «Заря» з приватного архіву І.Л. Шрага як вагомого джерела з історії земського ліберального руху на півночі Лівобережної України (60–80-ті роки ХІХ ст.). У статті деталь- но розглядається зміст історичного документа. Автор приходить до висновку, що ідеологію,задекларовану у зверненні, поділяла як мінімум частина персонально складу опозиційної аристократич- ної фронди північної України. Ключові слова: земський ліберальний рух, Російська імперія, українство, південні та західні слов’яни, Австро-Угорська імпе- рія, поляки, Московія. Серед багатьох складових історії земського лібе- рального руху на півночі Лівобережної України (60– 80-ті роки ХІХ ст.) – вкрай актуальної, але маловідомої та малодослідженої проблеми української історичної науки – одним з найменш вивчених аспектів залиша- ється етноконфесійна політика земських лібералів пів- нічної України, зокрема візія опозиційного нобілітету щодо «українського питання» у Російській імперії. В історіографії вже сформоване загальне уявлення щодо особистого бачення вказаного питання засновником та лідером аристократичної фронди у Російській імперії І.І. Петрункевичем [1]. Однак, для системного аналізу на рівні опозиційної партії загальноімперського масш- табу необхідно залучити більш широке коло історич- них першоджерел. Складність полягає у тому, що члени земської ліберальної партії Північного Лівобережжя не залишили нащадкам друкованої праці, у якій би хоча б у загальних рисах була задекларована офіційна пози- ція репрезентантів цієї течії визвольного руху в імпе- рії Романових щодо «національного питання» на мо- мент другої половини ХІХ ст. Автору цих рядків, у ході тривалих наукових пошуків, вдалося віднайти докумен- тальну пам’ятку, яка дозволяє побачити основні конту- ри, «ескіз» візії опозиційного дворянства регіону щодо «української проблеми». Відтак, метою цієї публікації є детальний аналіз унікального історичного джерела з особистого фонду члена ліберальної земської фронди краю І.Л. Шрага, яке зберігається у Державному архіві Чернігівської області – «Братского послания украинцев сербскому обществу «Заря», датованого 1868 р. Унікальний документ, за задумом патріотичної гро- мадськості, повинен був стати відповіддю українців чле- нам слов’янської цивілізації, які потрапили під вплив «чар» російського панславізму, котрий усіма можли- вими методами намагався консолідувати слов’янські народи, звісно, під скіпетром «великої Росії» та ідео- j Сіверщина в історії України, випуск 13, 2020 206 ло навіть у Речі Посполитої – значно потужнішої імпе- рії [2, арк. 1–2 зв.]. Продовжуючи роздуми, автори тексту зауважили, що українці, на відміну від поляків, інструментом на- ціонального відродження бачили не збройне визвольне повстання, а всебічну просвітницьку діяльність. Укра- їнці не звертались за консультаціями та допомогою до іноземних радників. Як тільки у Російській імперії роз- почалась багатообіцяюча епоха Великих реформ, у кож- ному місті і містечку з’явилися осередки українського національно-визвольного руху: громади, культурні за- клади, недільні школи, бібліотеки тощо. Жодних анти- державних ідей вони не пропагували, але єдиною мовою спілкування там була українська. Цього було достатньо, щоб стверджувати про революційну, антиурядову робо- ту цих осередків. Вершиною стало формування держав- ної імперської ідеології, яка прямо стверджувала, що ні- яких українців, української мови та культури не існує. І це говорилося про багатомільйонну націю, яка прожи- ває від Карпат до Кавказу! За таких обставин та фактів брутальної образи немає сумнівів, що якби українці пов- стали зі зброєю в руках, то Московія, за прикладом ав- стро-угорського абсолютизму, великою силою придуши- ла б визвольний рух. Однак, оскільки українці на це не пішли, все завершилось «гуманним» покаранням – юри- дичною забороною українства як такого, встановленням широкомасштабного контролю над визвольною течією з боку політичної поліції та жорсткими репресіями у ви- гляді інтернувань та засуджень до Сибіру [2, арк. 3–5]. Прогресивна українська громадськість просила сво- їх слов’янських побратимів не забувати, що між Ро- сійською та Австро-Угорською імперіями існує суттє- ва різниця: якщо перша – це деспотія східного зразка, то друга – абсолютизм західний, де є певні встановле- ні норми. Саме тому південним і західним слов’янам легше, ніж полякам і українцям. Українцям забороне- но любити Батьківщину, адже це вже прояв ненависті до Росії. Не дивно, що у таких умовах ставлення поля- ків та українців до Московії принципово змінилося – все завершилося формуванням категоричного антаго- нізму. І якщо українці монархії Габсбургів знаходяться у більш цивілізованому становищі – влада через парла- ментські політичні процедури дозволяє їм «гучно сто- нати», то українці самодержавства Романових можуть про це тільки мріяти у рожевих снах [2, арк. 5–7 зв.]. Український народ – невід’ємна частина слов’янської цивілізації. Але без визнання національних прав цьо- го етносу неможлива свобода та демократія у слов’ян- ському світі. У документі принципово наголошується, що у разі придушення українства московським деспо- тизмом шансів на об’єднавчі демократичні процеси у слов’ян не буде: тільки велика сила Росії заважає Захо- ду втрутитись у слов’янські справи і допомогти визво- ленню та інтеграції поневолених народів. Але у разі, якщо український рух виживе, то саме союз поляків та логії «панрусизму», «інвестуючи» у проведення різно- манітних форумів. Епоха романтизму та національ- ного ренесансу ХІХ ст. цьому сприяла. Проаналізуємо контент джерела. Автори акцентували увагу на тому, що хоча рішен- нями слов’янських форумів російська мова визнана офіційною мовою міжнаціонального спілкування, все ж, це жодним чином не може бути єдиним свідченням слов’янської єдності. Українство вважає подібні ухва- ли несправедливими та некорисними, адже юридичне встановлення лінгвістичної гегемонії однієї з спорід- нених мов – перешкода у налагодженні демократич- них, вільних відносин між народами, спроба узурпації росіянами філологічного простору. Тому представники українського народу заявляли, що будуть виконувати рішення з’їздів лише тимчасово, щоб у чергове засвід- чити відданість слов’янській єдності, адже з основними постулатами вони принципово незгодні. У документі було відзначено, що поляків та українців на слов’ян- ські форуми практично не запрошують. Поляків росія- ни традиційно вважають «іудами», але чому немає укра- їнців? Очевидно, Московія має причини. Ні поляки, ні українці не будуть рукоплескати Російській імперії та її політиці. Хоча б тому, що сотні тисяч осіб цієї наці- ональності загинули від свавілля імперського режиму. Форуми, організовані росіянами, не є з’їздами слов’ян- ської єдності. Це форми цілеспрямованого впливу на південних та західних слов’ян, які ще, на відміну від по- ляків та українців, не знаходяться у складі Російської імперії, з метою глибокої та широкомасштабної про- паганди всеохоплюючої інтеграції та створення пан- слов’янської імперії на чолі з Московією. Саме тому на ці заходи і не запрошуються ані поляки, ані українці. Така ситуація у візії українців – яскравий прояв упе- редженості. Південні слов’яни воюють та ведуть визволь- ну боротьбу з іноземними поневолювачами, які жод- ним чином не пов’язані з ними. Західні слов’яни теж протистоять натиску глобальної сили – цивілізації За- хідної Європи та католицизму. Українці ж і поляки ве- дуть боротьбу проти системних намагань поглинання сусідніми народами, братами по слов’янській корпо- рації, які, принципово не бажаючи визнавати україн- ців і поляків рівними собі, оскільки ті зберегли суттєві відмінності від росіян, поставили за мету «розчини- ти» ці два народи в єдиному імперському соціумі. І це при тому, що українці принципово відрізняються від поляків демократизмом, антикатолицизмом, а від московитів – наявністю власної церкви та прагнен- ням до широкомасштабної децентралізації, на відмі- ну від монголо-татарського централізму Росії. Саме Московія запровадила в українських землях юридич- но оформлене кріпосне право, зробила усе необхідне, щоб знищити українську політичну автономію. На су- часному етапі вона правовими інструментами знищує українську мову, культуру, традиції – те, що не вийш- ISSN 2218-4805 207 українців, а потім й інших братів по слов’янській кор- порації, дозволить створити потужне візаві Московії, яке, у кінцевому результаті, призведе до консоліда- ції, інтеграційних процесів та формування на проти- вагу Російській цивілізації демократичної федерації або конфедерації вільних, рівноправних слов’янських націй. Центром вказаних метаморфоз буде саме Ав- стро-Угорська імперія, а не Російська чи Османська. Було висловлено переконання, що саме та імперія, яка піде на зустріч прагненням слов’янства, яка першою гарантує демократичні політичні імперативи, здобуде для себе симпатії цих етносів. Режим Габсбургів прово- дить помилкову політику – на фоні деспотичних імпе- рій сусідів Відень може стратегічно переграти опонен- тів. Російська імперія ніколи не зможе стати вільною державою як у силу власної історії та політичних тра- дицій, так і у силу ментальних особливостей населення. Українці ж можуть дуже допомогти прагненням свобо- ди південних і західних слов’ян. Що ж стосується мовної проблеми, то автори доку- мента акцентували увагу на тому, що рано чи пізно, російська монархія буде змушена визнати літератур- ною мовою українського народу «хохлацкое наречие», «язык свинопасов», адже на відміну від російської літе- ратурної мови українська не далеко відійшла від спіль- ної церковно-слов’янської мови, а «безмозглый хохол» залишається відданим єдиній спілці слов’янських ет- носів [5, арк. 8–11 зв.]. Йшлося і про феномен галицьких «москвофілів» та карпатських «русофілів» – русинів. Автори тексту заяви- ли, що вони стали зрадниками Київської Русі, оскіль- ки пішли на доленосно хибний союз з російським Во- лодимиром та Суздалем, спряли історичній помилці – союзу Б. Хмельницького з Москвою, а потім інкор- порації українських земель до складу західних імпе- рій. Справжні українці залишаться принциповими у своїх намірах. Замість російської мови, яку було обра- но офіційною, пропонувалося обрати альтернативний варіант – словацьку мову, яка буде зрозуміла як захід- ним, так і південним народам. Усілякі ж розмови про те, що українці і росіяни – один народ, не більше ніж цинічна провокація московського деспотизму: українці такі ж піддані російської монархії як і чехи – австрій- ської. У етносів різні мови, хоча різниця між москов- ським і польським паном дуже невелика. За побутом, світоглядом, ментальністю українці ближче до захід- них слов’ян; по мові – до південних, за релігією – до московитян, хоча у них і більше сектантства. Однак, слід відзначити, що рівень антипатії між українцями, поляками і росіянами значно більший, ніж між інши- ми слов’янськими націями [2, арк. 12–17 зв.]. Говорячи про становище підросійських українців, автори зазначали, що вимоги визвольного руху до Ро- манових ідентичні вимогам слов’ян корони Габсбур- гів або османського султанату. І якщо народи програ- ють цю боротьбу, вони можуть зникнути як етнічний фактор. Завершуючи своє послання, українці зверта- ються з проханням до сербських побратимів на пред- мет їхнього посередництва у процедурах широкомасш- табного спілкування та координації контактів з усіма слов’янськими народами. Вкотре було наголошено, що ідеалом Російської імперії є акцепт «Москва – Третій Рим». За таких обставин будь-яке об’єднання українців і росіян смертельно загрожує першим і принципово не- можливе, як неможливе поєднання поляків та чехів – двох різних західнослов’янських етносів. Автори проси- ли сербських респондентів опублікувати це звернення українців та розтиражувати його для усіх слов’янських осередків Європи [2, арк. 18–20 зв.]. Детальний аналіз дуже промовистого і красномов- ного унікального першоджерела дозволяє зробити пев- ні узагальнення. Факт зберігання подібного роду доку- ментів у своїх приватних архівах членами опозиційної аристократичної фронди північної України беззапереч- но свідчить про те, що «українське питання» у Російській імперії було у колі актуальних проблем, які турбували і розглядалися земською ліберальною партією Північного Лівобережжя. Контент-аналіз «Послания» дозволяє ствер- джувати, що зміст документа відповідав світоглядним імперативам як мінімум частини персонального складу ліберального нобілітету регіону, який тісно був пов’яза- ний з українським національно-визвольним рухом. При- клад І.Л. Шрага – тому підтвердження. Звернення яскраво ілюструє, що прогресивні укра- їнські сили чудово розуміли природу панславістської політики Московії, намагались довести її сутність до своїх братів по цивілізації, показували механізми реа- лізації та викривали підступність ідеології панрусизму у слов’янському просторі. Авторам документа вдалося показати принципову різницю у становищі в імперіях між західними і південними, та, відповідно, східними слов’янами; вказати на першопричини глибинного ан- тагонізму між росіянами, українцями та поляками. Слід особливо наголосити, що джерело засвідчує колосально важливе геополітичне розуміння значення слов’янської консолідації у протистоянні деспотичній політиці Ро- сійської та Османської імперій; акцентує увагу на де- мократичності устрою Австро-Угорської імперії, на ос- нові якої, за задумом прогресистів, може розпочатись процес широкомасштабної інтеграції слов’янських на- цій; показує вагомість виживання українського націо- нального руху. Українська прогресивна громадськість, по суті, пропонувала альтернативний проект Спілки слов’янських націй, який був якісною альтернативою «панрусистського» проекту Санкт-Петербурга. Дуже ха- рактерним є те, що автори змогли переконливо репре- зентувати спектр відмінностей між українським і росій- ським етносом, вказати на історичні помилки минулих поколінь українців та сформулювати якісну альтерна- тиву московській ідеологемі «Третього Риму». Прохан- Сіверщина в історії України, випуск 13, 2020 208 ня про посередницьку місію, поширення декларованих ідей та координацію до південних колег по корпорації стало логічним та очікуваним завершенням етнополі- тичного трактату. Резюмуючи викладене, відзначимо, що на наш по- гляд, у світлі проаналізованого нами історичного дже- рела, зовсім не випадковим видається факт переходу представників земського ліберального руху до лав укра- їнського національно-визвольного руху вже на почат- ку ХХ ст. Втім, потрібно визнати й інше: національні проблеми, зокрема – «українське питання», не стали ключовими сегментами концептуальної програмати- ки опозиційної ліберальної фронди на півночі Ліво- бережної України, у силу домінування соціально-еко- номічних імперативів модернізації Російської імперії. ДЖЕРЕЛА 1. Див., наприклад: Котельницький Н.А. І.І. Петрункевич та національне питання у Російській імперії у другій полови- ні ХІХ ст.: етнополітичний аспект. Український історичний збір- ник. Вип. 11. К. : Інститут історії України НАН України, 2008. С. 128–133.; Його ж. Российско-украинские отношения в систе- ме этнополитических взглядов И.И. Петрункевича. Актуальные проблемы гуманитарных наук (социальная работа, педагогика, психология, социология, история, политология). Вып. 7. М. : Изд- во РГСУ, 2009. С. 74–76.; Його ж. Иван Ильич Петрункевич: жиз- нь и деятельность на Черниговщине. Историко-биографический очерк. М. : Летний сад, 2015. 124 с.; Його ж. Іван Ілліч Петрунке- вич (1843–1928): життя та діяльність в Україні. Riga: GlobeEdit, 2019. 197 p.; Його ж. «Українське питання» у Російській імперії другої половини ХІХ століття очима земського лібералізму пів- нічної України: візія І.І. Петрункевича (1843–1928). Сіверщина в історії України. Випуск 12. К.-Глухів, 2019. С. 218–222.; Його ж. «Украинский вопрос» в Российской империи ХІХ века глазами земского либерализма северной Украины: позиция И.И. Петрун- кевича(1843–1928). Международная научно-практическая кон- ференция «Наука, образование, культура», посвященная 28-ой годовщине Комратского государственного университета. Сбор- ник статей. Том ІІ. Комрат, 2019. С. 173–179. 2. Державний архів Чернігівської області, ф. 1081, оп. 1, спр. 76. 20 арк. Kotelnytskyi N.A. «The brotherhood message of Ukrai- nians to the Serbian society «Zarya» from the personal ar- chive of I.L. Shrah as a source from the history of the Zemsky Liberal Movement in the north of the Left Bank Ukraine (60–80th ХІХ сentury) The publication is devoted to the analysis of the «Brotherly message of Ukrainians to the Serbian society «Zarya» from the private archive of I.L. Shrah as a significant source of the history of the Zemsky Liberal Movement in the north of the Left Bank Ukraine . The content of the historical document is discussed in detail in the article. A detailed analysis of the very eloquent and eloquent unique primary source makes some generalizations. The fact that such documents are stored in their private archives by members of the opposition aristocratic front of northern Ukraine undoubtedly demonstrates that the «Ukrainian issue» in the Russian Empire was in the range of pressing issues addressed by the Zemsky Liberal Party of the North Left Bank. The content analysis of the Epistle allows us to confirm that the content of the document corresponded to the worldview imperatives of at least a part of the personal composition of the liberal nobility of the region, which was closely connected with the Ukrainian national liberation movement. The example of I.L. Shrah is therefore confirmation. The appeal clearly illustrates that the progressive Ukrainian forces were well aware of the nature of the Pan-Slavic policy of Muscovy, tried to bring its essence to their brethren in civilization, showed the mechanisms of realization, and exposed the deceitful ideology of Panrusism in the Slavic space. The authors of the document were able to show the fundamental difference in the situation in the empires between the western and southern, and accordingly the eastern Slavs; to point out the root causes of deep antagonism between Russians, Ukrainians and Poles. It should be emphasized that the source demonstrates a colossal geopolitical understanding of the importance of Slavic consolidation in opposing the oppressive policies of the Russian and Ottoman empires; draws attention to the democratic structure of the Austro - Hungarian Empire, on the basis of which, according to the plan of the Progressives, the process of large - scale integration of the Slavic nations can begin; shows the importance of survival of the Ukrainian national movement. It is very characteristic that the authors were able to convincingly represent the range of differences between the Ukrainian and Russian ethnic groups, point out the historical mistakes of past generations of Ukrainians and formulate a qualitative alternative to the Moscow ideology of the Third Rome. The request for mediation, dissemination of declared ideas and coordination to Southern colleagues in the corporation was the logical and expected completion of the ethnopolitical treatise. In summary, we note that in our opinion, in the light of the analyzed historical source, it is not accidental that the transition of representatives of the Zemsky Liberal Movement to the ranks of the Ukrainian national liberation movement at the beginning of the twentieth century is not accidental. However, one has to admit: national problems, in particular, the ‘Ukrainian issue’, did not become key segments of the conceptual programming of the opposition liberal front in the north of Left Bank Ukraine, owing to the dominance of socio-economic imperatives for the modernization of the Russian Empire. Key words: Zemsky Liberal Movement, Russian Empire, Ukrainian, Southern and Western Slavs, Austro-Hungarian Empire, Poles, Muscovy. REFERENCES 1. Kotelnytskyi, N.A. (2008). I.I. Petrunkevych ta natsionalne pytannia u Rosiiskii imperii u druhii polovyni 19 st.: etnopolitychnyi aspect [Petrunkevich I.I. and the national issue in the Russian Empire in the second half of the nineteenth century: ethnopolitical aspect]. Ukrainskyi istorychnyi zbirnyk, issue 11, pp. 128–133. Kyiv: Institute of History of Ukraine of NAN of Ukraine. [in Ukrainian]. Kotelnitskyi, N.A. (2009). Rossiysko-ukrainskiye otnosheniya v sisteme etnopoliticheskikh vzglyadov I.I. Petrunkevicha [Russian- Ukrainian relations in the system of ethnopolitical views of I.I. Petrunkevich]. Aktual’nyye problemy gumanitarnykh nauk (sotsial’naya rabota, pedagogika, psikhologiya, sotsiologiya, istoriya, politologiya), issue 7, pp. 74–76. Moscow: Publishing House of the RSU. [in Russian]. Kotelnitskyi, N.A (2015). Ivan Il’ich Petrunkevich: zhizn’ i deyatel’nost’ na Chernigovshchine. Istoriko-biograficheskiy ocherk [Ivan Iliyich Petrunkevich: life and activity in Chernigiv region. Historical and biographical sketch]. Moscow: Letniy sad. [in Russian]. Kotelnytskyi, N.A (2019). Ivan Illich Petrunkevych (1843–1928): zhyttia ta diialnist v Ukraini. [Ivan Ilyich Petrunkevych (1843–1928): life and activity in Ukraine.] Riga: GlobeEdit. [in Ukrainian]. Kotelnytskyi, N.A (2019). «Ukrainske pytannia» u Rosiiskii imperii druhoi polovyny19 stolittia ochyma zemskoho liberalizmu pivnichnoi Ukrainy: viziia I.I. Petrunkevycha (1843–1928). The Ukrainian question in the Russian Empire in the second half of the nineteenth century through the eyes of Zemsky Liberalism in Northern Ukraine: I.I. Petrunkevich’s Vision (1843–1928). Sivershchina v istorii Ukrainy, issue 12, pp. 218–222. [in Ukrainian]. Kotelnitskyi, N.A (2019). «Ukrainskiy vopros» v Rossiyskoy imperii 19 veka glazami zemskogo liberalizma severnoy Ukrainy: pozitsiya I.I. Petrunkevicha(1843–1928) [The Ukrainian question in the Russian Empire in the second half of the nineteenth century through the eyes of Zemsky Liberalism in Northern Ukraine: the position of I.I. Petrunkevich (1843–1928)]. Mezhdunarodnaya nauchno-prakticheskaya konferentsiya «Nauka, obrazovaniye, kul’tura», posvyashchennaya 28- oy godovshchine Komratskogo gosudarstvennogo universiteta. Sbornik statey, pp. 173-179. [in Russian]. 2. The State Archives of Chernihiv Oblast, f. 1081, op. 1, spr. 76. Стаття надійшла до редакції 02.02.2020 р. Рекомендована до друку 10.03.2020 р.j

Репозитарії

Схожі ресурси