Співпраця Василя Кричевського з Харківським кооперативним видавництвом «Рух»
Стаття присвячена співробітництву засновника нової художньої школи Василя Кричевського з Харківським кооперативним видавництвом «Рух». Виявлено наступні тенденції в оформленні книжкових видань: відхід від суто графічних кольорів в оформленні обкладинок, літери стають частиною малюнка; побудова ком...
Saved in:
Date: | 2020 |
---|---|
Main Author: | |
Format: | Article |
Language: | Ukrainian |
Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2020
|
Series: | Сіверщина в історії України |
Subjects: | |
Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181160 |
Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Cite this: | Співпраця Василя Кричевського з Харківським кооперативним видавництвом «Рух» / Н.С. Подоляка // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 291-295. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-181160 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1811602021-11-05T01:25:59Z Співпраця Василя Кричевського з Харківським кооперативним видавництвом «Рух» Подоляка, Н.С. Нова історія Стаття присвячена співробітництву засновника нової художньої школи Василя Кричевського з Харківським кооперативним видавництвом «Рух». Виявлено наступні тенденції в оформленні книжкових видань: відхід від суто графічних кольорів в оформленні обкладинок, літери стають частиною малюнка; побудова композиції виключно на шрифті, акцент на графеми букв; літери подібні домівкам, характерним для архітектури конструктивізму; використання шрифту сансеріф з акцентовано круглими формами літер і посиленими вертикалями штамбів; контрастне оформлення: чорне на білому тлі й біле на чорному тлі, високі і низькі букви; створення серії портретів і видавничого знака. Визначено засоби образотворчого мистецтва, використані майстром при художньо-технічному оформленні видань, а також нові підходи, нові стилі, переосмислення традицій українців у книжковому дизайні. Таким чином, зроблено висновки: мотиви творчості В. Кричевського і сьогодні знаходять застосування в декоративно-прикладній поліграфічній продукції; творчі знахідки ілюстраторів початку ХХ століття заклали високий стандарт національної книжкової графіки, сміливо поєднуючи світові тенденції, академічну освіту й відгомони народної орнаментики. Співпраця Василя Кричевського з видавництвами ще раз підтверджує широкий діапазон інтересів художника. А практичне застосування його робіт сьогодні виводить сучасників, творців книжкової графіки за межі замкнутості, живить тягу до нового, вчить ніколи не зупинятися в русі вперед. The article is devoted to the collaboration of the founder of the new art school Vasyl Krychevskyi with the Kharkov cooperative publishing house «Rukh». The following trends in the design of book editions have been identified: avoiding purely graphic colors in the design of covers, letters become part of the picture; building the composition solely on the font, emphasis on grapheme letters; letters are like houses characteristic of constructivism architecture; the use of the Sancerif font with accented round letter shapes and reinforced vertical shtambov; contrasting design: black on a white background and white on a black background, high and low letters; creation of a series of portraits and a publishing mark. The means of fine art used by the master in the artistic and technical design of publications, as well as new approaches, new styles, and rethinking of the traditions of Ukrainians in book design are determined. Thus, conclusions are drawn: the motives of V. Krychevskyi’s creativity are still used in decorative and applied printing products; The creative finds of illustrators of the early twentieth century laid the highest standard for national book graphics, boldly combining global trends, academic education and echoes of folk ornamentation. The collaboration of Vasyl Krychevskyi with publishers once again confirms the wide range of interests of the artist. And the practical application of his works today takes contemporaries, creators of book graphics beyond the limits of isolation, nourishes a craving for a new one, teaches us never to stop moving forward. 2020 Article Співпраця Василя Кричевського з Харківським кооперативним видавництвом «Рух» / Н.С. Подоляка // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 291-295. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181160 665.262.11(477)Кричевський uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Нова історія Нова історія |
spellingShingle |
Нова історія Нова історія Подоляка, Н.С. Співпраця Василя Кричевського з Харківським кооперативним видавництвом «Рух» Сіверщина в історії України |
description |
Стаття присвячена співробітництву засновника нової художньої школи Василя Кричевського з Харківським кооперативним видавництвом «Рух».
Виявлено наступні тенденції в оформленні книжкових видань:
відхід від суто графічних кольорів в оформленні обкладинок, літери стають частиною малюнка; побудова композиції виключно на шрифті, акцент на графеми букв; літери подібні домівкам,
характерним для архітектури конструктивізму; використання
шрифту сансеріф з акцентовано круглими формами літер і посиленими вертикалями штамбів; контрастне оформлення: чорне
на білому тлі й біле на чорному тлі, високі і низькі букви; створення серії портретів і видавничого знака.
Визначено засоби образотворчого мистецтва, використані
майстром при художньо-технічному оформленні видань, а також нові підходи, нові стилі, переосмислення традицій українців
у книжковому дизайні.
Таким чином, зроблено висновки: мотиви творчості В. Кричевського і сьогодні знаходять застосування в декоративно-прикладній поліграфічній продукції; творчі знахідки ілюстраторів початку
ХХ століття заклали високий стандарт національної книжкової
графіки, сміливо поєднуючи світові тенденції, академічну освіту й
відгомони народної орнаментики. Співпраця Василя Кричевського
з видавництвами ще раз підтверджує широкий діапазон інтересів
художника. А практичне застосування його робіт сьогодні виводить сучасників, творців книжкової графіки за межі замкнутості,
живить тягу до нового, вчить ніколи не зупинятися в русі вперед. |
format |
Article |
author |
Подоляка, Н.С. |
author_facet |
Подоляка, Н.С. |
author_sort |
Подоляка, Н.С. |
title |
Співпраця Василя Кричевського з Харківським кооперативним видавництвом «Рух» |
title_short |
Співпраця Василя Кричевського з Харківським кооперативним видавництвом «Рух» |
title_full |
Співпраця Василя Кричевського з Харківським кооперативним видавництвом «Рух» |
title_fullStr |
Співпраця Василя Кричевського з Харківським кооперативним видавництвом «Рух» |
title_full_unstemmed |
Співпраця Василя Кричевського з Харківським кооперативним видавництвом «Рух» |
title_sort |
співпраця василя кричевського з харківським кооперативним видавництвом «рух» |
publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
publishDate |
2020 |
topic_facet |
Нова історія |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181160 |
citation_txt |
Співпраця Василя Кричевського з Харківським кооперативним видавництвом «Рух» / Н.С. Подоляка // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 291-295. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
series |
Сіверщина в історії України |
work_keys_str_mv |
AT podolâkans spívpracâvasilâkričevsʹkogozharkívsʹkimkooperativnimvidavnictvomruh |
first_indexed |
2025-07-15T21:47:27Z |
last_indexed |
2025-07-15T21:47:27Z |
_version_ |
1837751138345025536 |
fulltext |
ISSN 2218-4805
291
УДК 665.262.11(477)Кричевський
Н.С. Подоляка
СПІВПРАЦЯ ВАСИЛЯ КРИЧЕВСЬКОГО
З ХАРКІВСЬКИМ КООПЕРАТИВНИМ
ВИДАВНИЦТВОМ «РУХ»
Стаття присвячена співробітництву засновника нової ху-
дожньої школи Василя Кричевського з Харківським кооператив-
ним видавництвом «Рух».
Виявлено наступні тенденції в оформленні книжкових видань:
відхід від суто графічних кольорів в оформленні обкладинок, лі-
тери стають частиною малюнка; побудова композиції виключ-
но на шрифті, акцент на графеми букв; літери подібні домівкам,
характерним для архітектури конструктивізму; використання
шрифту сансеріф з акцентовано круглими формами літер і поси-
леними вертикалями штамбів; контрастне оформлення: чорне
на білому тлі й біле на чорному тлі, високі і низькі букви; ство-
рення серії портретів і видавничого знака.
Визначено засоби образотворчого мистецтва, використані
майстром при художньо-технічному оформленні видань, а та-
кож нові підходи, нові стилі, переосмислення традицій українців
у книжковому дизайні.
Таким чином, зроблено висновки: мотиви творчості В. Кричев-
ського і сьогодні знаходять застосування в декоративно-приклад-
ній поліграфічній продукції; творчі знахідки ілюстраторів початку
ХХ століття заклали високий стандарт національної книжкової
графіки, сміливо поєднуючи світові тенденції, академічну освіту й
відгомони народної орнаментики. Співпраця Василя Кричевського
з видавництвами ще раз підтверджує широкий діапазон інтересів
художника. А практичне застосування його робіт сьогодні виво-
дить сучасників, творців книжкової графіки за межі замкнутості,
живить тягу до нового, вчить ніколи не зупинятися в русі вперед.
Ключові слова: Василь Григорович Кричевський, художньо-тех-
нічне оформлення видань, видавнича справа, мистецтво книги.
Новатор і творець українського стилю, видатний вче-
ний-мистецтвознавець, архітектор, художник, один із ор-
ганізаторів Української академії мистецтв, автор проектів
великого і малого Державних гербів України, паперових
грошей і поштових марок УНР – Василь Григорович Кри-
чевський – чимало зусиль доклав на створення високо-
культурного мистецького продукту – книги. Він особи-
сто виконав близько 90 обкладинок для різних видань,
відродивши загублене з XVIII ст. мистецтво оформлення
української книги. Привернути увагу до твору на асоціа-
тивному рівні, передати призначення речі, характер зо-
бражуваного явища чи події, створити певний настрій, в
якому інформація б зчитувалася читачем, – усе це митець
зумів закласти у практику книговидавничої діяльності.
Актуальність дослідження полягає в тому, що худож-
ні прийоми В. Кричевського можна послідовно розгляну-
ти, лише звернувшись до його окремих творчих робіт. І
в цьому плані співпраця з видавництвом «Рух» в худож-
ньо-графічному оформленні їх книжкової продукції є ма-
лодослідженою сторінкою.
Чимало праць присвячено творчості художника. Деякі
з них навіть виходили за кордоном (Нью-Йорк, Лондон).
Ретроспективу творчості видатного майстра досліджува-
ли В. Щербаківський, В. Павловський, І. Возіянова, Д. Ні-
кітіна тощо. Найповнішу інформацію зібрано у двотом-
нику «Василь Григорович Кричевський: хрестоматія» [1].
Художньому оформленню видань В. Кричевським при-
свячено публікацію В. Козуб [2].
trends, established himself not only as a poet, but also as an art critic,
showing undisguised interest in the creative search for artists of the
avant-garde direction, participated in various public evenings, debates
about new art.
Actively engaged in teaching activities. His lectures were listened to
future famous film Director Serhii Eisenshtein.
I. Aksenov also well versed in the works of Shakespeare. Since the
late 1920s, he mainly engaged in Shakespeare studies, continued to
work on studies of the British theatre. Especially fond of English drama,
translated plays of the English dramatists of the seventeenth century: John
Ford (1586–1640), John Webster (1578–1634), Cyril Tourneur (1575–
1626), Benjamin Johnson (1572–1637), Thomas Heywood (1575–1650),
John Fletcher (1579–1625), Thomas Dekker (1572–1632) etc.
The range of interests of I. Aksenov throughout his career was
extremely wide and multifaceted. He was an outstanding personality
and managed to leave a bright name in the national culture.
Key words: professional soldier, futurist poet, playwright, teacher,
translator, literary critic.
REFERENCES
1. Aksenov, I .A. (1938). Elizavetincy: Stat’ i i perevody
[Elizabethans: Articles and Translations]. Moscow: Hudozhest-
vennaja literatura. [in Russian].
2. Aksenov, I. (1994). Pjat’ let Teatra imeni Vs. Mejrhol’da
[Five years of the theater named after Vs. Meyerhold], 1. Teatr -
Theatre. [in Russian].
3. Aksenov, I.A. (1991). Sergej Ejzenshtejn. Portret hudozhnika [Sergey
Eisenstein. Portrait of the Artist]. Moscow: Vsesojuznoe tvorcheskoe
obedinenie «Kinocentr». [in Russian].
4. Aksenov, I. A. (1998). Pikasso i okrestnosti [Picasso and Sur-
roundings]. Iskusstvoznanie - Art History, 2, pp. 448-525. [in Russian].
5. Murina, E.E., & Dzhafarova, S.G. (Comps.). (1990). Aristarh Lentu-
lov: Put’ hudozhnika. Hudozhnik i vremja [Aristarkh Lentulov: The Path of
the Artist. Artist and Time]. Moscow: Sovetskij hudozhnik. [in Russian].
6. Babin, A. (2002). Aksenov i okrestnosti Pikasso [Aksenov and
Surroundings of Picasso]. Iskusstvoznanie - Art History, 1, pp. 504-
519. [in Russian].
7. Busev, M. (2001). Pikasso i okrestnosti [Picasso and Surround-
ings]. Hudozhestvennyj sonnet - Art sonnet, 6. [in Russian].
8. Vypuskniki Kievskogo kadetskogo korpusa [Graduates of the Kiev
Cadet Corps]. Retrieved from: https://ru.wikipedia.org/wiki/. [in Russian].
9. Lepeshkin, A.L., Lugovskoj, A.V., & Dedjuhin, V.G. (1993). U
zasechnoy cherty [At a Serif]. Sumy: Redakcionno-izdatel’skij otdel
oblupravlenija po pechati. [in Russian].
10. Pobozhii, S.I. (2007). «Bubnovyi valet» i Sumshchyna [«Jack of Di-
amonds» and Sumy region]. Sumy: Universytetska knyha. [in Ukrainian].
11. Pobozhnyi, S. (2001). Dialogi s Pikasso [Dialogs with Picasso].
Vash shans, 46. [in Ukrainian].
12. Sel’vinskij, I. (1973). Ja budu govorit’ o stihah [I Will Talk about
Poems]. Moskva: Sovetskij pisatel’. [in Russian].
13. Lugovskoy, A., Vecherskiy, V., Tupik, S., & Rybkin, N. (2002).
Sofroniyevskiy monastyr’. Iz istorii Molchanskoy Pecherskoy Rozhdestva
Presvyatoy Bogoroditsy pustyni [Sofronievsky Monastery. From the his-
tory of the Molchan Pechersk Nativity of the Blessed Virgin Mary of the
Desert]. Kiev. [in Russian].
14. Zviahelskyi, V.B. (Eds.). (2004). Sumshhina v іmenah: Enciklo-
pedichnij dovіdnik. [Sumy Region in Names: Encyclopedic Handbook].
Sumy: Reklamno-vidavniche ob’iednannia «AS-Medіa», Vydavnychii
dіm «Folіhrant». [in Ukrainian].
15. Fel’dman, O. (1994) Ne razreshennaja nashej cenzuroj brosh-
jura [Not allowed by our censorship brochure], 1. Teatr. [in Russian].
Стаття надійшла до редакції 25.02.2020 р.
Рекомендована до друку 10.03.2020 р. j
Сіверщина в історії України, випуск 13, 2020
292
Джерельною базою дослідження слугують також ар-
хівні документи, зокрема, матеріали Центрального архі-
ву-музею літератури й мистецтва України (далі ЦДАМ-
ЛМ України, ф. 577).
Розкрити зміст новаторських рішень художника Васи-
ля Григоровича Кричевського в оформленні книг на при-
кладах видань Харківського кооперативного видавництва
«Рух» є метою нашої статті.
У вирі розбудови нової соціалістичної України, за часів
складної політично-економічної ситуації, активно пра-
цювало й намагалося донести до широкого загалу україн-
ську книгу Харківське кооперативне видавництво «Рух».
Незважаючи на паперову кризу, обмеження кредитів та
утвердження нових принципів видавничої діяльності,
«Рух» не поступався обсягами книжкової продукції най-
крупнішим монопольним видавцям, таким як «Держав-
не видавництво України», «Книгоспілка» та ін.
Зміст видань засвідчує, що видавництво активно впли-
вало на розвиток процесу українізації в 20-х роках ХХ ст.
Книги українською мовою значно переважали над ро-
сійськомовними виданнями. До видавничого портфеля
увійшли твори, які сприяли відродженню національно-
го театру, української культури загалом, поверненню іс-
торичної правди. Кон’юнктурних видань практично не
було, а от до ексклюзивних можна віднести книги, що
мали мистецьку цінність, над якими працювали відомі
художники В. Кричевський, О. Довгаль, М. Самокиш тощо.
Припускаємо, що знайомство й співпраця Василя
Кричевського з видавництвом «Рух» були побудовані на
особистих стосунках, які через політичні рухи початку
ХХ ст. звели головного редактора Івана Миколайовича
Лизанівського з митцем. І. Лизанівський улітку 1917 р.
вступив до Української партії соціалістів-революціоне-
рів і того ж року став членом Центральної Ради як де-
легат від УПСР. А вже у 1919 р. він перебував на посаді
керуючого міністерством преси і пропаганди (з квітня
1919 р.). Українська Державна Академія Мистецтв, пер-
шим ректором якої був В. Кричевський, у 1917 р. місти-
лася в будівлі Центральної Ради на Володимирській ву-
лиці в Києві. Тож шляхи двох громадських і культурних
діячів могли там і перетнутися.
Архівний документ із особистим підписом худож-
ника про отримання гонорару від Харківського коопе-
ративного видавництва «Рух» і сьогодні зберігається у
фондах ЦДАМЛМ [3].
Для видавництва «Рух» митець створив оправу до
збірки творів Юрія Яновського, зроблену в сіро-бла-
китно-синій гамі, яка цілком відходить від суто графіч-
них кольорів (рис. 1). Синій прямокутник та, наче роз-
маяні вітром, дуги літер «С» і «Р» нагадують про море.
Вдало підібрана композиція народжує відчуття енергії
та краси. Художник яскраво відтворив внутрішній світ
письменника, відображений у новелі «Дитинство», що
у «Вершниках». За словами Євгена Маланюка, Ю. Янов-
ський в українській літературі «відкрив і завоював нам
море, море в значенні не географічному чи навіть гео-
політичному, а в значенні психологічному, як окремий
духовний комплекс, який був або ослаблений у нас, або
й цілком спаралізований» [4, с. 329].
Василь Кричевський під час перебування в Одесі на
Одеській кінофабриці у якості консультанта історич-
них фільмів та оформлювача фільмів про Тараса Шев-
ченка, кінострічок «Микола Джеря», «Тарас Трясило»
та інших ближче познайомився з Юрієм Яновським. Це
знайомство сприяло створенню майстерної обкладин-
ки до творів письменника. У «Майстрі корабля» Юрія
Яновського професор має риси Василя Кричевського.
Це неоромантична проза, перший в українській літе-
ратурі мариністичний роман. Він сповнений екзоти-
ки – розповідей про морські пригоди, далекі острови,
про мистецтво суднобудування.
Зараз книга зберігається в науково-довідковій бі-
бліотеці ЦДАМЛМ України, у книжковій колекції Юрія
Яновського та в Національній бібліотеці України іме-
ні В. Вернадського [5].
В. Кричевський – автор обкладинки книги Л. Ста-
Рис. 1. Оправа В. Кричевського до збірки творів
Юрія Яновського для видавництва «Рух»
ISSN 2218-4805
293
Рис. 3. Оформлення В. Кричевським обкладинки книги
П. Ванченка «Повість без назви»
Рис. 2. В. Кричевський – автор обкладинки книги
Л. Старицької-Черняхівської «Іван Мазепа» (1929)
рицької-Черняхівської «Іван Мазепа» (1929). Видання є
бібліографічною рідкістю і має музейну, наукову, істо-
рико-культурну цінність. Книга становить колекційний
інтерес, оскільки це прижиттєве видання автора. Згідно
з постановою Вищої науково-репертуарної ради при від-
ділі мистецтв Головполітосвіти Наркомату освіти УСРР
(1 березня 1927 р.), цю драму дозволили до вистави за
умови показати соціальну роль Мазепи ближче до істо-
ричної правди. Текст драми опубліковано 1929 р., тоб-
то тоді, коли фабрикацією кримінальної справи Спілки
визволення України на письменницю обрушилася біль-
шовицька каральна система. У Радянській Україні поста-
новка її творів стала неможливою. Перевидання драми
здійснили лише 1959 р. у Нью-Йорку (рис. 2).
У авторському задумі обкладинки В. Кричевського –
широкі лінійні основні штрихи літер, шрифт, вписаний у
форму чотирикутної піраміди. Збережено головні харак-
теристики, притаманні мистецтву шрифту, котрі визнача-
ють його образність та читабельність: пропорції, врівно-
важеність, рух, ритм, просторовість. У прізвищі «Мазепа»
літери перетинаються, нашаровуються, при цьому завдя-
ки ясній побудові напису це не заважає їхньому прочи-
танню. Інтелігентної вишуканості шрифту надають офі-
ційна строгість форм та чітко вимальований нахил літер.
Завершеності композиції сприяють хвилясті лінії, розмі-
щені по боках прямокутної форми.
В. Кричевський один із тих, хто намагався уникати
зображальних мотивів й будував композицію виключ-
но на шрифті. Його твори можна порівняти з книжкови-
ми оправами, створеними в той час у Франції та США.
Основну увагу художник надавав графемі літери. Про-
тиставлення, контрасти вузького і широкого, високого
і низького, маленького і великого спостерігаємо у його
роботах 30-х років. Вузенька літера «і» поруч із просто-
ровими, бездоганно круглими «о», або високо піднята
горизонталь у літерах «н», «е» і, навпаки, низько опуще-
на у літері «а». Шрифт створює абстрактну композицію з
геометризованих форм. Літери подібні до нових будин-
ків, характерних для архітектури конструктивізму [6].
Невід’ємною частиною книжкового дизайну худож-
ника-графіка початку 1930-х років було використання
шрифту сансериф із акцентовано круглими формами лі-
тер і посиленими вертикалями штамбів. Літери у шрифто-
вих композиціях В. Кричевського надзвичайно виразні,
здатні створити образ, цілком замінивши зображення.
Книги видавництва «Рух» видавалися у наступних се-
ріях: «Бібліотечка української літератури для селянських
і робітничих книгозбірень», «Ілюстрована бібліотека для
Сіверщина в історії України, випуск 13, 2020
294
дітей», «Універсальна бібліотека», де друкували кращі ори-
гінальні українські і перекладні твори як белетристики,
так і публіцистики, науки і мистецтва; «Дитяча книгозбір-
ка», яка вміщувала ілюстровані видання, призначені для
дітей різного віку; «Франківська бібліотека» і «Театраль-
на бібліотека», у якій вийшло понад 100 п’єс; мистецькі
монографії та повні зібрання творів українських класиків.
Саме для серії монографій В. Кричевським на замов-
лення видавництва було виконано кілька малюнків для
обкладинок, зокрема, до монографії І. Чукина «Д. Левиць-
кий» (Передм. К. Буровія) [7], О. Новицького «Тарас Шев-
ченко» [8], О. Сліпко-Москальцева «М. Бойчук» [9].
В. Кричевський також ілюстрував книги художньої лі-
тератури: П. Ванченка «Повість без назви» [10], О. Сліса-
ренка «Твори. Т. III. Новели» [11].
Стримане лінійне оформлення, система літер і пло-
щин з елементами монументальності, контраст літер:
чорні на білому фоні й білі на чорному фоні, високо під-
няті «п», «і», «т» і поміж ними опущені й округлені «о» та
«с» і жодних декоративних елементів чи якихось зобра-
жень, а тільки гра шрифтів – таким є оформлення обкла-
динки книги П. Ванченка «Повість без назви» (рис. 3.).
У 1929 р. з’явився новий знак видавництва «Рух», ви-
конаний В. Кричевським (рис. 4). Як відомо, у 20-х роках
ХХ ст. художник створив кілька видавничих знаків: для
Всеукраїнської Видавничої Кооперативної спілки («ВКВС»,
1920 р.) та Українського Наукового Інституту Книгознав-
ства («УНІК», 1925 р.).
У цей же час, на замовлення видавництва «Рух», ним
було написано більше 300 портретів українських пое-
тів для чотиритомного видання «Антології української
поезії» (1929 р.).
Отже, виокремимо основні здобутки В. Кричевського
в оформленні книжкових видань на замовлення Харків-
ського кооперативного видавництва «Рух»:
1. Відхід від суто графічних кольорів у оформленні об-
кладинок. Літери стають частиною малюнку.
2. Побудова композиції виключно на шрифті, акцент
на графемі літер. Літери подібні до будинків, характер-
них для архітектури конструктивізму.
3. Використання шрифту сансериф із акцентовано круг-
лими формами літер і посиленими вертикалями штамбів.
4. Контрастне оформлення: чорне на білому фоні й біле
на чорному фоні, високі і низькі літери.
5. Створення серії портретів та видавничого знака.
«Є поезія, де лишається чистий ритм і темп, як рух і
час, тут ритм і темп опираються на букви, як знаки, що
включають у себе той чи інший звук», – говорив К. Мале-
вич про поезію. Те ж саме можна сказати про творчість
В. Кричевського. Його численні книжкові роботи, особли-
во виконані для харківського видавництва «Рух», блиску-
че утверджують конструктивний напрям та стиль ар-де-
ко в українській книжковій графіці.
Григорій Нарбут, Василь Кричевський та ін. на початку
ХХ століття, сміливо поєднуючи світові тенденції, акаде-
мічну освіту та відголоски народної орнаментики, свої-
ми геніальними творчими знахідками заклали високий
стандарт національної книжкової графіки.
Мотиви творчості В. Кричевського і сьогодні знаходять
застосування в ужитково-прикладній поліграфічній про-
дукції. Одним із найвідоміших зразків такого викори-
стання є продукція видавництва «Родовід», яке на основі
напрацювань відомого художника створює різноплано-
ву поліграфію з принтами орнаментальних схем В. Кри-
чевського, а саме: записники, чохли для телефонів, об-
кладинки на паспорт тощо.
Співпраця Василя Кричевського з видавництвами
іще раз засвідчує широкий діапазон інтересів митця. А
практичне застосування його робіт сьогодні виводить
сучасників, творців книжкової графіки за межі замкну-
тості, плекає потяг до нового, навчає ніколи не зупиня-
тися в русі вперед.
ДЖЕРЕЛА
1. Василь Григорович Кричевський: хрестоматія: в 2 т. / передм.
І.О. Ходак; упоряд. О.О. Савчук; Серія «Слобожанський світ»; вип. 10,
Т. 1, 1891–1943 рр. Харків : Видавець Савчук О.О., 2016. 532 с.
2. Козуб А.Л. Художньо-графічне оформлення видань 1918–
1930 рр. (на прикладі творчості В. Г. Кричевського) / А.Л. Козуб.
URL: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1454.
3. Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва
України, ф. 577, оп. 1, спр. 78, арк. 126.
4. Маланюк Є. Книга спостережень: Статті про літературу.
Київ : Дніпро, 1997. 428 с.
5. Яновський Ю. Майстер корабля: Роман. Вид.4. Обкл. і пор-
трет Кричевського В. Г. Харків : Рух, 1931. 284 с.
6. Лагутенко О. Графічний дизайн в Україні у першій третині ХХ
століття. Нариси з історії українського дизайну ХХ століття: Збірник
статей / за заг. ред. О.І. Яковлєва. Київ : Фенікс, 2012. С. 41–71.
7. Д. Левицький : Монографія І. Чукина / Передм. К. Буровія;
Худож. В. Кричевський. Харків : Рух, 1930. 34 с.
8. Новицький О. Тарас Шевченко. Худож. В. Кричевський.
Харків : Рух, 1930. 32 с.
9. Сліпко-Москальцев О.М. Бойчук. Худож. В. Кричевський.
Харків : Рух, 1930. 52 с.
10. Ванченко П. Повість без назви. Худож. В. Кричевський. Хар-
ків : Рух, 1930. 112 с.
11. Слісаренко О. Твори. Т. III. Новели. Обкл. В.Г. Кричевського.
Харків : Рух, 1932. 306 с.
Рис. 4. Знак видавництва «Рух»,
виконаний В. Кричевським (1929 р.)
ISSN 2218-4805
295
Podoliaka N.S. Cooperation of Vasyl Krychevskyi with
Kharkiv cooperative publishing house «Rukh»
The article is devoted to the collaboration of the founder of the new
art school Vasyl Krychevskyi with the Kharkov cooperative publishing
house «Rukh».
The following trends in the design of book editions have been
identified: avoiding purely graphic colors in the design of covers, letters
become part of the picture; building the composition solely on the font,
emphasis on grapheme letters; letters are like houses characteristic of
constructivism architecture; the use of the Sancerif font with accented
round letter shapes and reinforced vertical shtambov; contrasting design:
black on a white background and white on a black background, high
and low letters; creation of a series of portraits and a publishing mark.
The means of fine art used by the master in the artistic and technical
design of publications, as well as new approaches, new styles, and
rethinking of the traditions of Ukrainians in book design are determined.
Thus, conclusions are drawn: the motives of V. Krychevskyi’s
creativity are still used in decorative and applied printing products;
The creative finds of illustrators of the early twentieth century laid the
highest standard for national book graphics, boldly combining global
trends, academic education and echoes of folk ornamentation. The
collaboration of Vasyl Krychevskyi with publishers once again confirms
the wide range of interests of the artist. And the practical application of
his works today takes contemporaries, creators of book graphics beyond
the limits of isolation, nourishes a craving for a new one, teaches us
never to stop moving forward.
Key words: Vasyl Hryhorovych Krychevskyi, artistic and technical
design of publications, publishing, book art.
REFERENCES
1. Savchuk, O.O. (Comps.) (2016). Vasyl' Hryhorovych Krychevs'kyі
[Vasyl Krychevskyi]. Seriya «Slobozhans'kyі svit», issue 10, vol. 1. Kharkiv:
Vydavets' Savchuk O. O. [in Ukrainian].
2. Kozub, A.L. Khudozhn'o-hrafichne oformlennia vydan' 1918–
1930 rr. (na prykladi tvorchosti V.H. Krychevs'koho) [Design and graphic
design of editions of 1918–1930 (on the example of creativity of V.H.
Krychevskyi]. Retrieved from http://journlib.univ.kiev.ua/index.
php?act=article&article=1454.
3. Tsentral'nyi derzhavnyi arkhiv-muzei literatury i mystetstva
Ukrainy, f. 577, op. 1, spr. 78, ark. 126.
4. Malaniuk, Ye. (1997). Knyha sposterezhen': Statti pro literaturu.
[Book of observations: articles on literature]. Kyiv: Dnipro. [in Ukrainian].
5. Yanovs'ky, Yu. (1931). Mayster korablia: Roman. [Ship Master: A
Novel], 4th ed. Kharkiv: Rukh. [in Ukrainian].
6. Lahutenko, O., Yakovlyeva, O.I. (Ed.) (2012). Hrafichnyi dyzain
v Ukraini u pershii tretyni 20 stolittia [Graphic design in Ukraine in
the first third of the twentieth century]. Narysy z istoriyi ukrayins'koho
dyzaynu 20 stolittia: Zbirnyk statey, pp. 41-71. Kyiv: Fenіks [in Ukrainian].
7. D. Levyts'kyi (1930). Monohraf iia I. Chukyna. [Chukin’s
Monograph.]. Kharkiv: Rukh. [in Ukrainian].
8. Novyts'kyi, O. (1930). Taras Shevchenko. [Taras Shevchenko].
Kharkiv: Rukh. [in Ukrainian].
9. Slipko-Moskal'tsev (1930). O.M. Boychuk. [O.M. Boychuk]. Kharkiv:
Rukh. [in Ukrainian].
10. Vanchenko, P. (1930). Povist' bez nazvy. [Tale without title].
Kharkiv: Rukh. [in Ukrainian].
11. Slisarenko, O. (1932). Tvory. Novely. [Works. Novels]. (Vol III).
Kharkiv: Rukh. [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 12.02.2020 р.
Рекомендована до друку 10.03.2020 р.
УДК 323.232[(084.5)+070.449.8](477)«1941/1945»
М.В. Горох
ПОЛІТИЧНА КАРИКАТУРА
НА ШПАЛЬТАХ ОКУПАЦІЙНОЇ ПРЕСИ:
ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ (1941–1943 рр.)
Стаття присвячена з’ясуванню ролі і місця політичної карика-
тури у формуванні інформаційного простору на території Чернігів-
ської області в роки Другої світової війни. Аналіз візуальних обра-
зів, розміщених на сторінках окупаційної преси, сприяє розкриттю
концепції ідеологічних маніпуляцій нацистського режиму, дозволяє
оцінити їхній вплив на процес формування архетипів сприйняття
як на населення окупованої України, так і на сучасників.
Ключові слова: політична карикатура, окупаційна преса, Чер-
нігівська область.
До актуальних проблем дослідження нацистського ре-
жиму в Україні у роки Другої світової війни належать пи-
тання, пов’язані з нацистською пропагандою. Мешканці
окупованих територій відчували чималий інформацій-
но-психологічний тиск, який впливав як на масову, так і
на індивідуальну свідомість людей. Засоби масової кому-
нікації (радіо, преса) у вмілих руках кваліфікованих про-
пагандистів швидко перетворювали просту інформацію
на потужну зброю, здатну змінювати сприйняття, емо-
ції, скеровувати цільову аудиторію в заздалегідь визна-
ченому напрямку [1].
Важливою складовою активної пропаганди нацистів
була українська преса. З перших днів окупації нацисти
вживали всіх належних заходів для налагодження діяль-
ності друкарень. Періодичні видання оперативно зна-
йомили читачів з фронтовими зведеннями, розпоря-
дженнями й оголошеннями окупаційної адміністрації
та наказами німецького командування. Вони агітува-
ли молодь виїздити на роботу до Німеччини, розповіда-
ли про місцеві події, минуле краю. Радянські громадяни
звикли довіряти друкованому слову, яке довгий час за-
лишалося ледь не єдиним джерелом інформації про по-
дії за межами того чи іншого населеного пункту. До того
ж, як зауважує О. Гончаренко, охоплення окупаційними
виданнями було чималим – один примірник на 30 жите-
лів у 1943 р. [2, с. 72–73].
Окупаційна преса, як історичне джерело, довгий час за-
лишалася поза увагою дослідників. Думки істориків різ-
няться в питанні визначення загальної кількості видань,
які виходили друком в адміністративно-територіальних
межах сучасної України: 220 позицій нараховує І. Чайков-
ський [3], не менше 300 – А.Ф. Юденков [4], майже 400 –
Б.І. Черняков [5], понад 500 – Ю. Смілянська [6]. Маємо чи-
мало досліджень, присвячених діяльності радянської преси
в Україні у роки війни (роботи С.П. Сегеди [7], В.І. Смір-
нової [8], О.О. Федотової [9], Т.В. Романенко [10]) та оку-
паційної (Н.Я. Гандрабура [11], Г. Греченко [12], М.В. Ми-
хайлюк [13], С.В. Стельникович [14], Д.М. Титаренко [15],
Б.І. Черняков [16], В.М. Яременко [17]).
Дієвою зброєю в ідеологічній боротьбі, яка лаконічно й
у легкій формі доносила читачам інформацію про склад-
j
|