Бій за Глухів – міф чи реальність?
До недавнього часу при вивченні питання визволення міста Глухова від нацистської окупації дослідники не мали достатньої кількості документального матеріалу. Його частину у вересні 2019 р. було отримано автором-укладачем цієї публікації з Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерац...
Gespeichert in:
Datum: | 2020 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2020
|
Schriftenreihe: | Сіверщина в історії України |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181162 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Бій за Глухів – міф чи реальність? / В.І. Бєлашов // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 311-315. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-181162 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1811622021-11-04T01:26:05Z Бій за Глухів – міф чи реальність? Бєлашов, В.І. Нова історія До недавнього часу при вивченні питання визволення міста Глухова від нацистської окупації дослідники не мали достатньої кількості документального матеріалу. Його частину у вересні 2019 р. було отримано автором-укладачем цієї публікації з Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації у місті Подольську. У статті на основі архівних документів встановлюється картина реальних подій, пов’язаних з визволенням міста Глухова у кінці серпня 1943 року. The writing of the article was caused by the urgent need to display on the basis of archival documents the content of the battle for Hlukhiv at the end of August 1943. To date, researchers have only worked on selected documents, the publication of which has not fully covered this important issue. For this reason, the purpose of writing an article is to fully reflect their content. At the same time, the author set himself the task of accumulating the required amount of archival material and its processing by methods of analysis, synthesis, systematic, comparison As a result of studying the documents, the sequence and content of the events were established, for which, first of all, the reports on the fighting of the 23rd Panzer Brigade were used, including its reconnaissance of the beginning of the battle for Hlukhiv in the morning of 30.08.1943, and the log of the 9th the tank corps, the pages of which reveal the true cause that led to the two stages of the battle. It consisted of a mismatch between the commander of the 60th Army and the commander of the 9th Panzer Corps, who, without knowing the first, made the decision to launch actions aimed at Hlukhiv’s liberation, initially only by the forces of the 28th Reconnaissance Battalion with the auxiliary units. These small forces took Hlukhiv to 13-00. This victory did not give rise to the Radinformbureau’s announcement of Hlukhiv’s release on August 30, 1943, although the main forces of the 23rd Panzer Brigade broke into the city at 4.45pm. These events are part of the f irst phase of hostilities. The events of the second stage of the battle are revealed in the combat log of the 205th Guards Rif le Regiment of the 70th Guards Rif le Division, from which it became known that 9.30 p.m. the assault on the north-eastern part of the city began and by 24-00 its units had completely cleared the city of the enemy. The historical form of the 70th Guards Rif le Division states that by 2-00 on 31.08.1943, parts of the division had been completely conquered by Hlukhiv . The combat log of the 17th Guards Rifle Corps clearly states that the 70th Guards Rifle Division occupied Hlukhiv at 2-00 on August 31, 1943, indicating that the day of the city’s liberation should be considered August 31. Military memoirs, diaries and audio recordings substantially supplemented the content of the ev ents of the tw o-stage battle. The author concludes that the Battle of Hlukhiv at the end of August 1943 is a real event that initiated the liberation of a number of Ukrainian cities. 2020 Article Бій за Глухів – міф чи реальність? / В.І. Бєлашов // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 311-315. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181162 94[(477.52–21Глухів):930.2] «1943» uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Нова історія Нова історія |
spellingShingle |
Нова історія Нова історія Бєлашов, В.І. Бій за Глухів – міф чи реальність? Сіверщина в історії України |
description |
До недавнього часу при вивченні питання визволення міста
Глухова від нацистської окупації дослідники не мали достатньої
кількості документального матеріалу. Його частину у вересні
2019 р. було отримано автором-укладачем цієї публікації з Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації у
місті Подольську. У статті на основі архівних документів встановлюється картина реальних подій, пов’язаних з визволенням міста Глухова у
кінці серпня 1943 року. |
format |
Article |
author |
Бєлашов, В.І. |
author_facet |
Бєлашов, В.І. |
author_sort |
Бєлашов, В.І. |
title |
Бій за Глухів – міф чи реальність? |
title_short |
Бій за Глухів – міф чи реальність? |
title_full |
Бій за Глухів – міф чи реальність? |
title_fullStr |
Бій за Глухів – міф чи реальність? |
title_full_unstemmed |
Бій за Глухів – міф чи реальність? |
title_sort |
бій за глухів – міф чи реальність? |
publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
publishDate |
2020 |
topic_facet |
Нова історія |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181162 |
citation_txt |
Бій за Глухів – міф чи реальність? / В.І. Бєлашов // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 311-315. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
series |
Сіверщина в історії України |
work_keys_str_mv |
AT bêlašovví bíjzagluhívmífčirealʹnístʹ |
first_indexed |
2025-07-15T21:48:01Z |
last_indexed |
2025-07-15T21:48:01Z |
_version_ |
1837751163327348736 |
fulltext |
ISSN 2218-4805
311
64. Chernihivskyi kurier (1943), 7 bereznia. [in Ukrainian].
65. Nizhynski visti (1942), 28 lystopada. [in Ukrainian].
66. Visti Pryluchchyny (1943), 13 sichnia. [in Ukrainian].
67. Nizhynski visti (1942), 13 travnia. [in Ukrainian].
68. Nizhynski visti (1943), 16 sichnia. [in Ukrainian].
69. Nizhynski visti (1943), 6 sichnia. [in Ukrainian].
70. Novi dni (1942), 7 zhovtnia. [in Ukrainian].
71. Ukrainske Polissia (1942), 1 bereznia. [in Ukrainian].
72. Ukrainske Polissia (1942), 24 kvitnia. [in Ukrainian].
73. Visti Ostershchyny (1942), 15 travnia. [in Ukrainian].
74. Ukrainske Polissia (1942), 1 kvitnia. [in Ukrainian].
75. Ukrainske Polissia (1942), 3 kvitnia. [in Ukrainian].
76. Ukrainske Polissia (1941), 12 hrudnia. [in Ukrainian].
77. Visti Pryluchchyny (1942), 28 chervnia. [in Ukrainian].
78. Visti Pryluchchyny (1942), 22 lystopada. [in Ukrainian].
79. Visti Pryluchchyny (1943), 14 bereznia. [in Ukrainian].
80. Visti Pryluchchyny (1942),14 chervnia. [in Ukrainian].
81. Visti Ostershchyny (1943), 16 liutoho. [in Ukrainian].
82. Ukrainske Polissia (1942), 15 bereznia. [in Ukrainian].
83. Chernihivskyi kurier (1943), 10 bereznia. [in Ukrainian].
84. Ukrainske Polissia (1942), 20 liutoho. [in Ukrainian].
85. Ukrainske Polissia (1942), 12 bereznia. [in Ukrainian].
86. Nizhynski visti (1942), 11 lystopada. [in Ukrainian].
87. Ukrainske Polissia (1942), 27 hrudnia. [in Ukrainian].
88. Novi dni (1942), 2 hrudnia. [in Ukrainian].
89. Ukrainske Polissia (1942), 6 hrudnia. [in Ukrainian].
90. Nizhynski visti (1942), 29 serpnia. [in Ukrainian].
91. Visti Pryluchchyny (1942), 16 veresnia. [in Ukrainian].
92. Chernihivskyi kurier (1943), 25 kvitnia. [in Ukrainian].
93. Visti Ostershchyny (1942), 30 zhovtnia. [in Ukrainian].
94. Visti Pryluchchyny (1942), 4 lystopada. [in Ukrainian].
95. Nizhynski visti (1942), 26 veresnia. [in Ukrainian].
96. Nizhynski visti (1942), 29 lypnia. [in Ukrainian].
97. Nizhynski visti (1942), 7 lystopada. [in Ukrainian].
98. Nizhynski visti (1942), 4 lystopada. [in Ukrainian].
99. Ukrainske Polissia (1942), 9 hrudnia. [in Ukrainian].
100. Visti Pryluchchyny (1942), 9 hrudnia. [in Ukrainian].
101. Nizhynski visti (1942), 3 zhovtnia. [in Ukrainian].
102. Visti Ostershchyny (1942), 1 hrudnia. [in Ukrainian].
103. Visti Pryluchchyny (1942), 27 hrudnia. [in Ukrainian].
104. Ukrainske Polissia (1942), 22 kvitnia. [in Ukrainian].
105. Visti Pryluchchyny (1942), 27 lystopada. [in Ukrainian].
106. Nizhynski visti (1942), 30 veresnia. [in Ukrainian].
107. Visti Pryluchchyny (1942), 13 lystopada. [in Ukrainian].
108. Nizhynski visti (1942), 9 hrudnia. [in Ukrainian].
109. Visti Pryluchchyny (1943), 7 bereznia. [in Ukrainian].
110. Ukrainskyi kurier (1943) 11 lypnia. [in Ukrainian].
111. Nizhynski visti (1942), 30 hrudnia. [in Ukrainian].
112. Nizhynski visti (1942), 6 chervnia. [in Ukrainian].
113. Visti Pryluchchyny (1942), 26 chervnia. [in Ukrainian].
114. Ukrainske Polissia (1942), 25 liutoho. [in Ukrainian].
115. Nizhynski visti (1943), 23 sichnia. [in Ukrainian].
116. Visti Pryluchchyny (1943), 21 liutoho. [in Ukrainian].
117. Ukrainske Polissia (1942), 16 hrudnia. [in Ukrainian].
118. Nizhynski visti (1942), 14 zhovtnia. [in Ukrainian].
119. Visti Pryluchchyny (1942), 29 lystopada. [in Ukrainian].
120 Visti Ostershchyny (1942), 25 hrudnia. [in Ukrainian].
121. Visti Pryluchchyny (1942), 25 hrudnia. [in Ukrainian].
122. Nizhynski visti (1942), 23 veresnia. [in Ukrainian].
123. Visti Pryluchchyny (1942), 30 zhovtnia. [in Ukrainian].
124. Ukrainske Polissia (1942), 12 kvitnia. [in Ukrainian].
125. Nizhynski visti (1942), 9 travnia. [in Ukrainian].
126. Nizhynski visti (1942), 15 serpnia. [in Ukrainian].
127. Ukrainske Polissia (1942), 17 kvitnia. [in Ukrainian].
128. Nizhynski visti (1942), 19 serpnia. [in Ukrainian].
129. Ukrainske Polissia (1941), 24 hrudnia. [in Ukrainian].
130. Ukrainske Polissia (1942), 5 chervnia. [in Ukrainian].
131. Ukrainske Polissia (1941), 3 hrudnia. [in Ukrainian].
132. Ukrainske Polissia (1942), 20 hrudnia. [in Ukrainian].
133. Chernihivskyi kurier (1943), 21 kvitnia. [in Ukrainian].
134. Nizhynski visti (1942), 10 zhovtnia. [in Ukrainian].
135. Novyi shliakh (1942), 1 sichnia. [in Ukrainian].
136. Ukrainske Polissia (1942), 3 chervnia. [in Ukrainian].
137. Ukrainske Polissia (1942), 1 sichnia. [in Ukrainian].
138. Visti Pryluchchyny (1943), 28 bereznia. [in Ukrainian].
139. Ukrainske Polissia (1942), 8 bereznia. [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 19.02.2020 р.
Рекомендована до друку 10.03.2020 р.
УДК 94[(477.52–21Глухів):930.2] «1943»
В.І. Бєлашов
БІЙ ЗА ГЛУХІВ – МІФ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ?
До недавнього часу при вивченні питання визволення міста
Глухова від нацистської окупації дослідники не мали достатньої
кількості документального матеріалу. Його частину у вересні
2019 р. було отримано автором-укладачем цієї публікації з Цен-
трального архіву Міністерства оборони Російської Федерації у
місті Подольську.
У статті на основі архівних документів встановлюється кар-
тина реальних подій, пов’язаних з визволенням міста Глухова у
кінці серпня 1943 року.
Ключові слова: документи, звіти про бойові дії, журнал бо-
йових дій, історичний формуляр, військово-мемуарна літерату-
ра, листи, військові поховання.
Підставою для написання цієї статті є дискусія, що
кілька десятиліть точиться у науковому середовищі з
приводу перебігу бойових дій і встановлення точного
дня визволення Глухова від нацистської окупації.
Наразі дослідники сперечаються навколо двох дат – 30
чи 31 серпня 1943 р. Так, у військово-мемуарній літе-
ратурі переважає вказівка на 30 серпня, яка, скоріш за
все, ґрунтується на повідомленні Радінформбюро, що
пролунало в ефірі 31 серпня 1943 р., про визволення
Глухова – міста на українсько-російському прикордонні.
Ця дата зустрічається й у споминах ветеранів 70-ої
гвардійської стрілецької дивізії, яка безпосередньо
вела бої за місто.
На користь іншої дати говорить збірник документів
і матеріалів «Сумская область в период Великой
Отечественной войны Советского Союза (1941–1945 гг.)»
(Харків, 1963). За термінами тимчасової окупації
Глухова, що вказані у виданні, визволення міста сталося
31 серпня 1943 р.
Наприкінці 2019 р. автор публікації запросив у
Центральному архіві Міністерства оборони Російської
Федерації (м. Подольськ Московської обл.) докумен-
ти, що могли б додати цій дискусії офіційного обґрун-
тування. Нами були отримані виписки з журналу бо-
йових дій 9-го танкового корпусу, звіту про бойові дії
23-ї танкової бригади, історичного формуляру 70-ї
гвардійської стрілецької дивізії, журналів бойових
дій 17-го гвардійського стрілецького корпусу, 205-го
гвардійського стрілецького полку. Документи про бойові
дії 226-ї стрілецької «Глухівської» дивізії в даному випадку
не бралися до уваги, адже вона, забезпечивши взяття
міста Глухова з північного сходу та південного заходу
рушила далі і безпосередньої участі, окрім взаємодіючих
підрозділів, у бою за Глухів не брала.
У статті автор ставить за мету на основі архівних
матеріалів встановити картину реальних подій, пов’я-
заних з визволенням міста Глухова у кінці серпня 1943
року. Поставлені завдання звелися до пошуку документів,
які б спростували хибну думку про відсутність бою за
Глухів, та до визначення ролі інших джерел у розкритті
змісту цього бою.j
Сіверщина в історії України, випуск 13, 2020
312
Об’єктом дослідження стали документи військових
частин і підрозділів, що брали участь у визволенні міста
Глухова, предметом – звіти про бойові дії, журнали
бойових дій п’яти військових частин і підрозділів та
історичний формуляр дивізії, полки якої брали без-
посередню участь у бою за Глухів. Ознайомлення зі
змістом кожного з цих документів допомагає зробити
остаточні правильні висновки, які будуть зроблені на-
прикінці публікації.
Документи для ідентичності наводяться мовою
оригіналу зі збереженням орфографічних, пунктуаційних
і стилістичних особливостей.
Документ 1-й. «Звіт про бойові дії 23-ї танкової бригади
за період з 16 липня до 22 листопада 1943 р.» включно
зі звітом про бойові дії розвідвзводу 23-ї «Глухівської»
танкової бригади з 26.08 по 15.09.1943 року. Читаємо:
«При занятии бригадой ЭСМАНЬ разведгруппа под ко-
мандованием командира взвода лейтенанта ПРИДАН-
НИКОВА вела разведку в направлении ГЛУХОВ, кото-
рая установила: что мелкие группы пр-ка поспешно
отходят в район города, установила связь с 28 ОРБ (от-
дельным разведывательным батальоном), действовав-
шего в этом же направлении. Обнаружила: что дорога
от МТС (машинно-тракторной станции) на ЭСМАНЬ во
многих местах минирована. Вместе с 28 ОРБ вплотную
подошла к городу и ворвалась в него.
Продвигаясь вперёд уничтожила гарнизон комен-
датуры, захватила документы, 4 мотоцикла, 3 вело-
сипеда, 2 станковых и ручной пулемёт и до 20 винто-
вок и уничтожила до 15 солдат и офицеров и вместе с
подошедшими танками бригады вышла в район НОВ.
ГРЕБЛЯ». «Из района НОВ.ГРЕБЛЯ разведгруппа про-
двинулась в район выс. Н/173,11 с задачей: Вести на-
блюдение в полосе СЕМЁНОВКА, выс. 173,3.
Наблюдением пр-ка не обнаружено. По показанию
местных жителей последние мелкие группы пр-ка и
обозы из ГЛУХОВА ушли в направление ПУТИВЛЬ и что
пр-ка до ПУТИВЛЬ нет.
Остатки гарнизона ГЛУХОВА отошли по дороге на
КРОЛЕВЕЦ. Высланная дополнительная разведка ХО-
ЛОПОВО, БАНИЧИ пр-ка не обнаружила» [1, арк. 35–36].
Документ 2-й. «Журнал бойових дій 9 тк за період з
15.5.1942 до 25.5.1944». Знаходимо: «В 6.00 30.8.1943 г.
Начальником штаба корпуса было доложено донесе-
нием о положении частей корпуса, в котором изложе-
но решение командира корпуса о преследовании про-
тивника в направлении Глухов и овладение (потрібно
овладении – В.Б.) последним.
Командарм 60 приказал. Закрепиться на достигну-
том рубеже в готовности к отражению контратак про-
тивника с направления: севера, запада и ю-з. Преследо-
вание противника и овладение г. Глухов не разрешил.
Командир корпуса РЕШИЛ усиленным ПО в составе 28
ОРБ, 23 ТБР, усиленной ротой 8 МСБр преследовать про-
тивника в направлении Глухов.
К 13.00 30.8.1943 г. г. Глухов был очищен от противни-
ка. Захвачено 28 складов с продовольствием и военным
имуществом, взято 500 пленных.
В 14.00 30.8.1943 г. на имя к-ра корпуса получена те-
леграмма Военного Совета ЦФ следующего содержания:
«Военный Совет ЦФ выражает Вам, всем офицерам,
сержантам и рядовым бойцам доблестного 9 ТК свою
БЛАГОДАРНОСТЬ за славные боевые успехи, за прояв-
ленные при этом героизм и мужество.
Желаем Вам боевые друзья новых ещё лучших успехов.
РОКОССОВСКИЙ, ТЕЛЕГИН.» [2, арк. 49 зв.-50].
Документ 3-й. «Звіт про бойові дії 23-ї танкової
бригади 9 танкового корпусу 60 Армії Центрального
фронту за період з 26 серпня до 19 вересня 1943 р.».
Дізнаємося: «В 600 30.8.43 бригаде командиром корпуса
поставлена задача в 7.30 30.8.43 выступить по маршруту
Эсмань, выс[ота] 211.5, 217.2, МТС, овладеть вост. окр.
ГЛУХОВ, в дальнейшем выйти на зап. окр. и закрепиться.
В 8.40 30.8.43 г. получено от 28 ОРБ информация:
«Пр-к частями гарнизона г. Глухов занял оборону и
выставив огневые заслоны по высотам 186.2, 190.2,
201.2, 188.1, 185.6». В связи с этой информацией части
бригады распоряжением штакора с хода по радио и
офицером связи возвращены штабригом в указанный
район и временно задержаны на прежнем рубеже,
юго-зап. Эсмань.
В 1000 30.8.43 г. командир бригады отдал приказ
продолжать преследовать отходящего пр-ка, сбить огневые
заслоны, с хода ворваться в г. Глухов и выйдя на юго-зап.
окраину закрепиться.
В 1020 30.8.43 г., имея впереди разведку на танке Т-70,
в ГПЭ: Т-34 = 4 (269 ТБ). Ядро танков Т-34 = 5, СУ 122
= 3, Т-60 = 1, бригада выступила по маршруту и в 1445
30.8.43 [г], сбив заслоны, первой ворвалась в г. ГЛУХОВ.
Подвергаясь непрерывному воздействию авиации пр-
ка бригада вышла на юго-зап. окр. г. ГЛУХОВ и оседлав
шоссе ГЛУХОВ – ПУТИВЛЬ, заняла оборону.
…получено письменное поздравление от командира
корпуса следующего содержания:
ТТ. ДЕМИДОВУ, КАРИМАНУ, ЛЕЩЕНКО!
«ПРИВЕТСТВУЮ ГЕРОЕВ ТАНКИСТОВ 9ТК. ЖЕЛАЮ
ДОЛЬНЕЙШИХ БОЕВЫХ УСПЕХОВ. БЛЮДИТЕ ЖЕСТКИЙ
ПОРЯДОК И ДИСЦИПЛИНУ. ПОБЕДУ НАДО НЕ ТОЛЬ-
КО ЗАВОЕВЫВАТЬ, НО И ОБЯЗАТЕЛЬНО ЗАКРЕПИТЬ»
17.00 30.8.43 г. [подпись] РУДЧЕНКО
[3, арк. 35–36].
Документ 4-й. «Звіт про бойові дії 23-ї танкової
бригади 9 танкового корпусу 60 Армії Центрального
фронту за період з 2 жовтня 1941 р. до 22 листопада
1943 р.». Взнаємо: «…бригада выступила по маршруту
и … сбив заслоны, первой ворвалась в г. ГЛУХОВ.
ISSN 2218-4805
313
Подвергаясь непрерывному воздействию авиации пр-
ка бригада вышла на юго-зап. окр. г. ГЛУХОВ и оседлав
шоссе ГЛУХОВ – ПУТИВЛЬ, заняла оборону.
УРОН НАНЕСЕННЫЙ ПРОТИВНИКУ:
Уничтожено: автомашин = 4, радиостанций = 12, те-
лефонного кабеля = 200 катушек, мотоциклов = 2, стан-
ковых пулемётов = 4, винтовок = 3.
ПОТЕРИ БРИГАДЫ:
Танков Т-34 = 2, Т-70 = 1, Т-60 = 1.
Автомашин = 3, миномётов = 3, карабинов = 7,
автоматов = 10.
В личном составе убито = 3, ранено = 3 чел[овека]
[4, арк. 63].
Документ 5-й. «Журнал бойових дій 205-го гв. сп. з 15-го
січня по 31 грудня 1943 р.». Впевнюємося: «30.08.43 г. С
подходом других частей для закрепления рубежа Эсмин
(Есмань) полк, согласно распоряжения штадива (штаба
дивизии) в 19.00 снялся со станции Эсмин (Есмань) и
начал дальнейшее преследование прот-ка в направле-
нии г. Глухов. К 21.00 полк подошел к г. Глухов и в 21.30
начался штурм города. Пр-к растерявшись от неожи-
данного ночного штурма беспорядочно отстреливаясь
начал отступать, оставляя город. Наши подразделения
очищая квартал за кварталом к 24.00 полностью очи-
стили город от прот-ка и закрепились на его окраинах.
Пр-к оставил в городе много складов с боеприпасами
продуктами и вещимуществом» [5, арк. 17].
При цьому поняття «нічний штурм» потрібно розуміти
як рішучу атаку з ходу, майже без перерви, укріплених
позицій ворога і їх подолання атакуючими; поняття
«зачистка» – як перевірку наявності противника і в разі
необхідності його знищення (головне – не сплутати ці
поняття, бо складеться враження суцільного бою – В.Б.).
Документ 6-й. «Історичний формуляр 70-ї гвардійської
стрілецької дивізії». Переконуємося: «С рубежа Фотевиж
дивизия прочно вступила на территорию УССР.
В 20.00 30.8.1943 г. дивизия получила новую боевую
задачу Штакора (штаба корпуса) 17-наступать в общем
направлении на г. Глухов.
Командование дивизией по своему решению соз-
дало главную группировку на своём правом фланге
из двух полков. После короткой артподготовки, части
дивизии перешли в решительное наступление. К 21.00
30.8.1943. г. передовые части дивизии своей главной
группировкой на плечах отходящего противника вышли
в район окраин г. Глухов а к 24.00 вплотную подошли
к северной и вост. окраинам г. Глухов.
Пр-к, почувствовав угрозу окружения, ночью поспеш-
но отводит свои основные части в западном и юго-за-
падном направлении. Два полка дивизии, вышедшие к
окраинам города, подтянув все огневые средства, не-
медленно приступили к окончательному очищению
города от пр-ка. После непродолжительного уличного
боя к 2.00 31.8.43 г. части дивизии полностью овладе-
ли городом, выйдя на его западную и южную окраины.
31 августа приказом Верховного Главнокомандую-
щего Маршала Советского Союза тов. Сталина, в озна-
менование взятия г. Глухов, дивизии присвоено наи-
менование «ГЛУХОВСКАЯ».
За отличные боевые действия личному составу ди-
визии ОБЪЯВЛЕНА БЛАГОДАРНОСТЬ.» [6, арк. 21].
Документ 7-й. «Журнал бойових дій 17 гвардійського
стрілецького корпусу 60 Армії Центрального фронту з 1
травня до 12 вересня 1943 р.». Наголошуємо: «В течении
30.8.43 г. соединения корпуса продолжали преследовать
отходящего пр-ка.
В 20.40 30.8.43 г. согласно боевому приказу штакора
части 70 гв. с. д. (гвардейская стрелковая дивизия
– В.Б.), выступили из занимаемого р-на в общем
направлении на Глухов.
31.8.43 г.
70 гв. с. д. в 2.00 31.8. заняла г. Глухов, заняв г. Глухов,
части дивизии вышли в р-ны:
207 гв. с. п. Береза, отм. 192.8, отм. 157.8
205 гв. с. п. г. Глухов
203 гв. с. п. Юго-Вост. Глухов» [7, арк. 112].
Отже, вивчення поданих документів показує,
що визволення Глухова відбувалося у два етапи.
Ознайомлення зі змістом кожного з цих документів
допомагає зробити остаточний висновок. Він полягає
в тому, що датою завершення процесу звільнення міста
слід вважати 31 серпня 1943 р.
При вивченні питання визволення Глухова ні в
якому разі не можна забувати про загиблих у цій
військовій операції. За даними, опрацьованими також
в архіві Міністерства оборони Російської Федерації
дослідником Ю.О. Коваленком, 30.08.1943 року окремий
28-й розвідувальний батальйон, досягнувши північної
околиці Глухова, зустрів організований опір сильного
ар’єргарду противника у складі піхоти та декількох
танків і поніс втрати [8]. Як стало нещодавно відомо,
біля північного передмістя Родивонівка тривалий час
знаходилося, за свідченнями місцевих жителів [9],
два колективних поховання бійців, загиблих у цьому
бою. Останки з першого поховання були перенесені на
регіональне кладовище в урочище Борок. У другому
похованні вони залишаються і до теперішнього часу.
У післявоєнний час в кінці довгого Сніжкиного яру
знаходився виведений зі строю німцями танк Т-34.
У двох могилах меморіального комплексу в
центрі міста, за підготовленим Глухівським міським
об’єднаним військкоматом паспортом з обліковою
карткою № 502, нараховується 502 воїна та 5 партизанів,
що загинули у боях за Глухів [10, с. 26] з кінця серпня
до 7 вересня 1941 року, під час бою за визволення
Глухова в кінці серпня 1943 р., під час бомбардувань
31 серпня та у вересні 1943 року, померлих від ран у
Сіверщина в історії України, випуск 13, 2020
314
507 і 5209 ХППШ – хірургічних польових пересувних
шпиталях у вересні 1943 року.
За списками тільки встановлених прізвищ серед них
– 16 чоловік, які загинули та померли від ран 30.08,
31.08 та 01.09.1943 року [11, с. 171–173]. До них потрібно
додати ще 17 загиблих та померлих від ран, що поховані
на Вознесенському кладовищі.
Всього ж, за підрахунком, здійсненим за даними
паспортів військових поховань, по селам Глухівського
району на шляху до Глухова загинуло щонайменше 168 чо-
ловік [10] з 70-ї гвардійської та 226-ї стрілецьких дивізій.
Від автора статті тільки залишається додати наступне:
якщо перший етап визволення Глухова (входження з
боєм розвідвзводу 23-ї танкової бригади і окремого 28-го
розвідбатальйону через Родивонівку до центральної
і південної частин міста) відбувався переважно у
світловий день, то він, безумовно, запам’ятався жителям
міста; другий етап, що проходив пізнього вечора та
у нічний час, не міг запам’ятатися подробицями з
природної причини, бо більша частина глухівчан або
спала, або в передчутті бою ховалася по льохах та
підвалах, або роз’їхалась до родичів по селах, що на
той час було звичайним явищем.
Військово-мемуарна література (окрім одного
видання, де перебільшені масштаби бою першого
етапу), листи учасників бою за визволення Глухо-
ва, що зберігаються у фондах Глухівського міського
краєзнавчого музею [12], аудіозаписи інтерв’ю (у
тому числі учасників бою за вокзал), щоденникові
записи з особистих архівів, зокрема В.М. Заїки [13],
тільки суттєво доповнюють зміст подій, викладених
в архівних документах.
Особи, що брали участь при визволенні Глухова
у бою за залізничну станцію з вокзалом (за їхніми
висловами зруйнованим) та водонапірну вежу (при ре-
тельному огляді на її верхній східній і південній ча-
стинах, можна побачити залишки затертих цемент-
но-піщаним розчином пошкоджень від обстрілу і
невелику кількість кульових отворів), не вигадані і не
міфічні. Вони – реальні командири та бійці, про що
говорять їх нагородні листи [14]. За визволення Глухова
всьому складу 23-ї танкової бригади, 70-ї гвардійської
стрілецької дивізії та 226-ї стрілецької дивізії було
оголошено подяку Верховного Головнокомандувача
і присвоєно найменування «Глухівських» [15, с. 3]. З
цієї причини командирів і бійців цих підрозділів не
нагородили орденами і медалями, бо в один день чи
добу за одні й ті ж заслуги не відмічають, як і не карають
за одне і теж порушення.
Таким чином, бій за Глухів – це не міф, який вигадали
автори військово-мемуарної літератури, а реальна
об’єктивність кінця серпня 1943 року, яка стала важливою
подією у північно-східному українсько-російському
прикордонні та поклала початок визволенню ряду
українських міст.
ДЖЕРЕЛА
1. Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації
(далі – ЦАМО РФ), ф. 3102, оп. 1, спр, 3.
2. ЦАМО РФ, ф. 3408, оп. 1, спр. 7.
3. ЦАМО РФ, ф. 3102, оп. 0000001, спр. 0003.
4. ЦАМО РФ, ф. 3102, оп. 0000003, спр. 0003.
5. ЦАМО РФ, ф. 6633, оп. 443372, спр. 9.
6. ЦА МО РФ, ф. 1205, оп.1, спр. 1.
7. ЦА МО РФ, ф. 853, оп. 1, спр. 18.
8. Ю. Коваленко. Правда та міфи про загибель генерала.
Соборний майдан. 2014. № 4(64). С. 1–2.
9. Свідчення надали жителі м. Глухова М.І. Гришаков (переїхав
до м. Суми), А. Лабуз та М.Г. Рева.
10. Пам’ятки історії міста Глухова та населених пунктів
Глухівського району. Матеріали з підготовки «Зводу пам’яток
історії та культури України» по Сумській області / В.І. Бєлашов та
ін. 1-е вид.: Глухів : РВВ ГДПУ, 2007. 154 с.
11. Бєлашов В.І., Зайцева Н.О., Онопрієнко О.В., Федін О.В.
Глухів. Випробування війною. Київ : Новий друк, 2015. 192 с.
12. Див.: Венков В.С., Дудинов П.П. Гвардейская доблесть:
Боевой путь 70-й гвардейской стрелковой дивизии. Москва :
Воениздат, 1979. 181 с.; Логачёв А.Г. Солдат вспоминает войну.
Барнаул: Алтайское книжное издательство, 1986. 120 с.; Спогади
заступника начальника штабу 23-ї танкової бригади, майора
Журавльова Ф.М. про визволення міста Глухова у 1943 році.
3 с.; Спогади ветерана 9-го танкового корпусу полковника
Проніна А.М. про наступальні бої на Глухівському напрямку.
1975. 4 с. та ін.
13. Заїка В.М. Щоденник (рукопис). Витяги із записів 1943
року. Глухів.
14. Нагородні листи лейтенанта О.Г. Гавриленка,
молодшого лейтенанта В.О. Федоркова, старшого лейтенанта
Ю.В. Тварковського, молодшого лейтенанта В.Л. Берошвилі та ін.
(особистий архів автора).
15. Наказ Верховного Головнокомандувача про присвоєння
найменувань Глухівським військовим частинам, що визволяли
місто. Красная звезда. 1943. 1 вересня.
Bielashov V.I. Fight for Hlukhіv – is myth or reality?
The writing of the article was caused by the urgent need to display
on the basis of archival documents the content of the battle for Hlukhiv
at the end of August 1943.
To date, researchers have only worked on selected documents, the
publication of which has not fully covered this important issue. For this
reason, the purpose of writing an article is to fully reflect their content.
At the same time, the author set himself the task of accumulating the
required amount of archival material and its processing by methods
of analysis, synthesis, systematic, comparison
As a result of studying the documents, the sequence and content
of the events were established, for which, f irst of all, the reports
on the fighting of the 23rd Panzer Brigade were used, including its
reconnaissance of the beginning of the battle for Hlukhiv in the morning
of 30.08.1943, and the log of the 9th the tank corps, the pages of
which reveal the true cause that led to the two stages of the battle.
It consisted of a mismatch between the commander of the 60th Army
and the commander of the 9th Panzer Corps, who, without knowing
the first, made the decision to launch actions aimed at Hlukhiv’s
liberation, initially only by the forces of the 28th Reconnaissance
Battalion with the auxiliary units. These small forces took Hlukhiv
to 13-00. This victory did not give rise to the Radinformbureau’s
announcement of Hlukhiv’s release on August 30, 1943, although the
main forces of the 23rd Panzer Brigade broke into the city at 4.45pm.
These events are part of the first phase of hostilities.
The events of the second stage of the battle are revealed in
the combat log of the 205th Guards Rif le Regiment of the 70th
Guards Rif le Division, from which it became known that 9.30
p.m. the assault on the north-eastern part of the city began and
by 24-00 its units had completely cleared the city of the enemy.
The historical form of the 70th Guards Rif le Division states that
by 2-00 on 31.08.1943, parts of the division had been completely
conquered by Hlukhiv.
The combat log of the 17th Guards Rifle Corps clearly states that
the 70th Guards Rif le Division occupied Hlukhiv at 2-00 on August
31, 1943, indicating that the day of the city’s liberation should be
considered August 31.
Military memoirs, diaries and audio recordings substantially
supplemented the content of the events of the two-stage battle.
The author concludes that the Battle of Hlukhiv at the end of
August 1943 is a real event that initiated the liberation of a number
of Ukrainian cities.
Key words: documents, combat reports, combat log, historical
form, memoirs of war, letters, military burials.
ISSN 2218-4805
315
REFERENCES
1. Tsentralnyi arkhiv Ministerstva oborony Rosiiskoi Federatsii
(dali – TsAMO RF), f. 3102, op. 1, spr, 3.
2. TsAMO RF, f. 3408, op. 1, spr. 7.
3. TsAMO RF, f. 3102, op. 0000001, spr. 0003.
4. TsAMO RF, f. 3102, оp. 0000003, spr. 0003.
5. TsAMO RF, f. 6633, оp. 443372, spr. 9.
6. TsAMO RF, f. 1205, оp.1, spr. 1.
7. TsAMO RF, f. 853, оp. 1, spr. 18.
8. Yu. Kovalenko. (2014). Pravda ta mify pro zahybel henerala
[The truth and the myth of the general’s death]. Sobornyi maidan,
4(64), pp. 1–2. [in Ukrainian].
9. The testimony was provided by the residents of Hlukhiv M.I.
Hryshakov (moved to Sumy), A. Labuz and M.G. Reva. (unpub-
lished) [in Ukrainian].
10. Bielashov, V.I. (2007). Pamiatky istorii mista Hlukhova ta
naselenykh punktiv Hlukhivskoho raionu. Materialy z pidhotovky «Zvo-
du pamiatok istorii ta kultury Ukrainy» po Sumskii oblasti. [Monu-
ments of the history of the city of Glukhov and settlements of Glukhiv
district. Materials on preparation of the “Summit of the monuments of
history and culture of Ukraine” in Sumy region]. Hlukhiv: RVV HDPU.
[in Ukrainian].
11. Bielashov, V.I., Zaitseva, N.O., Onopriienko, O.V., Fedin, O.V.
(2015). Hlukhiv. Vyprobuvannia viinoiu [Hlukhiv. Trails of war]. Kyiv:
Novyi druk. [in Ukrainian].
12. Venkov, V.S., Dudynov, P.P., (1979). Gvardeyskaya doblest’: Bo-
yevoy put’ 70-y gvardeyskoy strelkovoy divizii [Guards Valor: The battle
route of the 70th Guards Rifle Division]. Moscow: Voenyzdat. [in Rus-
sian]. Logachëv, A.G. (1986). Soldat vspominayet voynu [The soldier
recalls the war]. Barnaul: Altayskoye knizhnoye izdatel’stvo. [in Rus-
sian]. Spohady zastupnyka nachalnyka shtabu 23-yi tankovoi bry-
hady, maiora Zhuravlova F.M. pro vyzvolennia mista Hlukhova u
1943 rotsi. [Memories of the Deputy Chief of Staff of the 23rd Pan-
zer Brigade, Major Zhuravlev F.M. on the liberation of the city of
Hlukhiv in 1943]. [in Ukrainian]. Spohady veterana 9-ho tankovoho
korpusu polkovnyka Pronina A.M. pro nastupalni boi na Hlukhivs-
komu napriamku. 1975. [Memories of the veteran of the 9th tank
corps of Colonel Pronin A.M. about offensive battles in the Hlukh-
iv direction. 1975.]
13. Zaika, V.M. Shchodennyk (rukopys). Vytiahy iz zapysiv 1943
roku. Hlukhiv. [Diary (manuscript). Excerpts from the records of
1943. Hlukhiv]. [in Ukrainian]. (unpublished).
14. Nahorodni lysty leitenanta O.H. Havrylenka, molodshoho
leitenanta V.O. Fedorkova, starshoho leitenanta Yu.V. Tvarkovsko-
ho, molodshoho leitenanta V.L. Beroshvyli ta in. (osobystyi arkh-
iv avtora). Letters of Honor to Lieutenant O.G. Gavrilenko, junior
lieutenant V.О. Fedorkov, Senior Lieutenant Yu.V. Tvarkovsky, ju-
nior lieutenant V.L. Beroshville and others. (author’s personal ar-
chive). [in Ukrainian]. (unpublished).
15. Nakaz Verkhovnoho Holovnokomanduvacha pro prysvoien-
nia naimenuvan Hlukhivskym viiskovym chastynam, shcho vyzvo-
lialy misto [Order of the Commander-in-Chief to assign the names
of Hlukhiv troops which liberating the city]. Krasnaia Zvezda,1 veres-
nia. (1943). [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 25.12.2019 р.
Рекомендована до друку 10.03.2020 р.
УДК 477.52(477.52)«1944/1945»
Л.І. Рожкова
«ВІЙНА» ПІСЛЯ ВІЙНИ:
БОРОТЬБА ПРОТИ БАНДИТИЗМУ НА СУМЩИНІ
У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 1940-х –
НА ПОЧАТКУ 1950-х рр.
Стаття присвячена боротьбі працівників органів внутрішніх
справ проти бандитизму на території Сумської області у повоєн-
ні роки. Проаналізовано соціально-економічну ситуацію в Україні.
З’ясовано, що причини зростання злочинності мали як об’єктив-
ний, так і суб’єктивний характер. Соціальну напруженість поси-
лив голод 1946–1947 рр.
Особливістю криміногенної ситуації на Сумщині була діяль-
ність організованих банд, зокрема, у північних лісових районах об-
ласті. Визначено мету та основні заходи з реорганізації органів
внутрішніх справ у другій половині 1940-х – на початку 1950-х рр.
Досліджено напрями та результати діяльності правоохорон-
ців з ліквідації злочинних угрупувань на території області. Вста-
новлено, що на початок 1950-х рр. на Сумщині було ліквідовано
майже усі бандитські угрупування; разом з тим, загальний рівень
злочинності залишався високим.
Ключові слова: органи внутрішніх справ, злочинність, бан-
дитизм, Сумська область.
Період після завершення Другої світової війни позна-
чений важкими випробуваннями для України. Процес від-
будови народного господарства, повернення населення
до мирного життя відбувався в умовах посилення полі-
тичного, ідеологічного, економічного тиску тоталітар-
ного режиму, нової хвилі репресій. Післявоєнна ситуація
була складною в усіх регіонах України, але з притаманни-
ми кожному особливостями, зокрема, на території Сум-
ської області діяли організовані банди та бандити-одина-
ки. Економічна криза, руїна, заподіяна війною народному
господарству, зумовили подальше зростання злочинно-
сті, яка набула загрозливих масштабів.
Певна схожість подій з сьогоденням зумовлена наяв-
ністю на даний час в Україні військового конфлікту на
Донбасі, загостренням криміногенної ситуації, зростан-
ням кількості тяжких злочинів, зокрема, з використан-
ням нелегальної зброї. Тому аналіз суспільно-політичних
процесів на різних етапах історії держави, досвід бороть-
би правоохоронців зі злочинністю має не лише наукове,
але й практичне значення.
Хронологічні рамки роботи зумовлені, насамперед,
суспільно-політичною та економічною ситуацією, що
склалася в Україні після завершення Другої світової вій-
ни, та реорганізаційними процесами, що відбувалися в
органах внутрішніх справ у другій половині 1940-х – на
початку 1950-х рр.
При написанні роботи ми спиралися на публікації
В. Греченка [1], П. Михайленка [2], Я. Кондратьєва [3; 4].
Опубліковані документи [5; 6; 7] та спогади сучасни-
ків [8] дають можливість проаналізувати суспільно-полі-
тичне становище в Україні в цілому і на Сумщині зокре-
ма. Нами були використані документи, які зберігаються в
архіві Сумського обласного управління Національної по-
ліції України: звіти та доповідні записки обласного від-
j
|