«Війна» після війни: боротьба проти бандитизму на Сумщині у другій половині 1940-х – на початку 1950-х років
Стаття присвячена боротьбі працівників органів внутрішніх справ проти бандитизму на території Сумської області у повоєнні роки. Проаналізовано соціально-економічну ситуацію в Україні. З’ясовано, що причини зростання злочинності мали як об’єктивний, так і суб’єктивний характер. Соціальну напруженіс...
Збережено в:
| Дата: | 2020 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2020
|
| Назва видання: | Сіверщина в історії України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181163 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | «Війна» після війни: боротьба проти бандитизму на Сумщині у другій половині 1940-х – на початку 1950-х років / Л.І. Рожкова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 315-319. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-181163 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1811632021-11-04T01:26:06Z «Війна» після війни: боротьба проти бандитизму на Сумщині у другій половині 1940-х – на початку 1950-х років Рожкова, Л.І. Нова історія Стаття присвячена боротьбі працівників органів внутрішніх справ проти бандитизму на території Сумської області у повоєнні роки. Проаналізовано соціально-економічну ситуацію в Україні. З’ясовано, що причини зростання злочинності мали як об’єктивний, так і суб’єктивний характер. Соціальну напруженість посилив голод 1946–1947 рр. Особливістю криміногенної ситуації на Сумщині була діяльність організованих банд, зокрема, у північних лісових районах області. Визначено мету та основні заходи з реорганізації органів внутрішніх справ у другій половині 1940-х – на початку 1950-х рр. Досліджено напрями та результати діяльності правоохоронців з ліквідації злочинних угрупувань на території області. Встановлено, що на початок 1950-х рр. на Сумщині було ліквідовано майже усі бандитські угрупування; разом з тим, загальний рівень злочинності залишався високим. The article is dedicated to the fight against bandit carried by law enforcement officers in the Sumy region during the post-war years. Thus, the social-economic situation in Ukraine had been analyzed. It was found that the reasons for the increase in crime were both objective (economic ruin, poor living conditions) and subjective (dehumanization of public relations, a large number of illegal weapons). The social tension was exacerbated by the Famine of 1946 - 1947. The increase in crime, and in the number of serious crimes (murders, robberies) were observed in all regions of Ukraine. In 1947, the death penalty was renewed. Moreover, the need for the reorganization of law enforcement agencies, in particular, the creation of the units in the Ministry of Internal Affairs of the Ministry of Internal Security under the Ministry of State Security of the USSR, not only to improve the work of the police, but also to assist the State Security Agencies in the execution of punitive functions. The peculiarity of the criminogenic situation in Sumy region was the activity of organized gangs, in particular, in the Northern Forest districts of the region. The directions and results of the activity of law enforcement agencies on the elimination of criminal groups in the region had been investigated. Futhermore, the features of the process of combating banditry with the involvement of agents, service dogs, technical devices had been highlighted. It had been found that in some cases the criminal motives of banditry were combined with political ones, in particular when it came to attack on Soviet functionaries, who were revenged for their abuses during the disintegration (so called «rozkurkulennia») and the Holodomor in the early 1930s. In addition, it had been established that in the early 1950’s almost all the gangs were eliminated in the region, while the overall crime rate remained high. 2020 Article «Війна» після війни: боротьба проти бандитизму на Сумщині у другій половині 1940-х – на початку 1950-х років / Л.І. Рожкова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 315-319. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181163 477.52(477.52)«1944/1945» uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нова історія Нова історія |
| spellingShingle |
Нова історія Нова історія Рожкова, Л.І. «Війна» після війни: боротьба проти бандитизму на Сумщині у другій половині 1940-х – на початку 1950-х років Сіверщина в історії України |
| description |
Стаття присвячена боротьбі працівників органів внутрішніх
справ проти бандитизму на території Сумської області у повоєнні роки. Проаналізовано соціально-економічну ситуацію в Україні.
З’ясовано, що причини зростання злочинності мали як об’єктивний, так і суб’єктивний характер. Соціальну напруженість посилив голод 1946–1947 рр.
Особливістю криміногенної ситуації на Сумщині була діяльність організованих банд, зокрема, у північних лісових районах області. Визначено мету та основні заходи з реорганізації органів
внутрішніх справ у другій половині 1940-х – на початку 1950-х рр.
Досліджено напрями та результати діяльності правоохоронців з ліквідації злочинних угрупувань на території області. Встановлено, що на початок 1950-х рр. на Сумщині було ліквідовано
майже усі бандитські угрупування; разом з тим, загальний рівень
злочинності залишався високим. |
| format |
Article |
| author |
Рожкова, Л.І. |
| author_facet |
Рожкова, Л.І. |
| author_sort |
Рожкова, Л.І. |
| title |
«Війна» після війни: боротьба проти бандитизму на Сумщині у другій половині 1940-х – на початку 1950-х років |
| title_short |
«Війна» після війни: боротьба проти бандитизму на Сумщині у другій половині 1940-х – на початку 1950-х років |
| title_full |
«Війна» після війни: боротьба проти бандитизму на Сумщині у другій половині 1940-х – на початку 1950-х років |
| title_fullStr |
«Війна» після війни: боротьба проти бандитизму на Сумщині у другій половині 1940-х – на початку 1950-х років |
| title_full_unstemmed |
«Війна» після війни: боротьба проти бандитизму на Сумщині у другій половині 1940-х – на початку 1950-х років |
| title_sort |
«війна» після війни: боротьба проти бандитизму на сумщині у другій половині 1940-х – на початку 1950-х років |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2020 |
| topic_facet |
Нова історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181163 |
| citation_txt |
«Війна» після війни: боротьба проти бандитизму на Сумщині у другій половині 1940-х – на початку 1950-х років / Л.І. Рожкова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 315-319. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT rožkovalí víjnapíslâvíjniborotʹbaprotibanditizmunasumŝiníudrugíjpoloviní1940hnapočatku1950hrokív |
| first_indexed |
2025-07-15T21:48:09Z |
| last_indexed |
2025-07-15T21:48:09Z |
| _version_ |
1837751185927307264 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
315
REFERENCES
1. Tsentralnyi arkhiv Ministerstva oborony Rosiiskoi Federatsii
(dali – TsAMO RF), f. 3102, op. 1, spr, 3.
2. TsAMO RF, f. 3408, op. 1, spr. 7.
3. TsAMO RF, f. 3102, op. 0000001, spr. 0003.
4. TsAMO RF, f. 3102, оp. 0000003, spr. 0003.
5. TsAMO RF, f. 6633, оp. 443372, spr. 9.
6. TsAMO RF, f. 1205, оp.1, spr. 1.
7. TsAMO RF, f. 853, оp. 1, spr. 18.
8. Yu. Kovalenko. (2014). Pravda ta mify pro zahybel henerala
[The truth and the myth of the general’s death]. Sobornyi maidan,
4(64), pp. 1–2. [in Ukrainian].
9. The testimony was provided by the residents of Hlukhiv M.I.
Hryshakov (moved to Sumy), A. Labuz and M.G. Reva. (unpub-
lished) [in Ukrainian].
10. Bielashov, V.I. (2007). Pamiatky istorii mista Hlukhova ta
naselenykh punktiv Hlukhivskoho raionu. Materialy z pidhotovky «Zvo-
du pamiatok istorii ta kultury Ukrainy» po Sumskii oblasti. [Monu-
ments of the history of the city of Glukhov and settlements of Glukhiv
district. Materials on preparation of the “Summit of the monuments of
history and culture of Ukraine” in Sumy region]. Hlukhiv: RVV HDPU.
[in Ukrainian].
11. Bielashov, V.I., Zaitseva, N.O., Onopriienko, O.V., Fedin, O.V.
(2015). Hlukhiv. Vyprobuvannia viinoiu [Hlukhiv. Trails of war]. Kyiv:
Novyi druk. [in Ukrainian].
12. Venkov, V.S., Dudynov, P.P., (1979). Gvardeyskaya doblest’: Bo-
yevoy put’ 70-y gvardeyskoy strelkovoy divizii [Guards Valor: The battle
route of the 70th Guards Rifle Division]. Moscow: Voenyzdat. [in Rus-
sian]. Logachëv, A.G. (1986). Soldat vspominayet voynu [The soldier
recalls the war]. Barnaul: Altayskoye knizhnoye izdatel’stvo. [in Rus-
sian]. Spohady zastupnyka nachalnyka shtabu 23-yi tankovoi bry-
hady, maiora Zhuravlova F.M. pro vyzvolennia mista Hlukhova u
1943 rotsi. [Memories of the Deputy Chief of Staff of the 23rd Pan-
zer Brigade, Major Zhuravlev F.M. on the liberation of the city of
Hlukhiv in 1943]. [in Ukrainian]. Spohady veterana 9-ho tankovoho
korpusu polkovnyka Pronina A.M. pro nastupalni boi na Hlukhivs-
komu napriamku. 1975. [Memories of the veteran of the 9th tank
corps of Colonel Pronin A.M. about offensive battles in the Hlukh-
iv direction. 1975.]
13. Zaika, V.M. Shchodennyk (rukopys). Vytiahy iz zapysiv 1943
roku. Hlukhiv. [Diary (manuscript). Excerpts from the records of
1943. Hlukhiv]. [in Ukrainian]. (unpublished).
14. Nahorodni lysty leitenanta O.H. Havrylenka, molodshoho
leitenanta V.O. Fedorkova, starshoho leitenanta Yu.V. Tvarkovsko-
ho, molodshoho leitenanta V.L. Beroshvyli ta in. (osobystyi arkh-
iv avtora). Letters of Honor to Lieutenant O.G. Gavrilenko, junior
lieutenant V.О. Fedorkov, Senior Lieutenant Yu.V. Tvarkovsky, ju-
nior lieutenant V.L. Beroshville and others. (author’s personal ar-
chive). [in Ukrainian]. (unpublished).
15. Nakaz Verkhovnoho Holovnokomanduvacha pro prysvoien-
nia naimenuvan Hlukhivskym viiskovym chastynam, shcho vyzvo-
lialy misto [Order of the Commander-in-Chief to assign the names
of Hlukhiv troops which liberating the city]. Krasnaia Zvezda,1 veres-
nia. (1943). [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 25.12.2019 р.
Рекомендована до друку 10.03.2020 р.
УДК 477.52(477.52)«1944/1945»
Л.І. Рожкова
«ВІЙНА» ПІСЛЯ ВІЙНИ:
БОРОТЬБА ПРОТИ БАНДИТИЗМУ НА СУМЩИНІ
У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 1940-х –
НА ПОЧАТКУ 1950-х рр.
Стаття присвячена боротьбі працівників органів внутрішніх
справ проти бандитизму на території Сумської області у повоєн-
ні роки. Проаналізовано соціально-економічну ситуацію в Україні.
З’ясовано, що причини зростання злочинності мали як об’єктив-
ний, так і суб’єктивний характер. Соціальну напруженість поси-
лив голод 1946–1947 рр.
Особливістю криміногенної ситуації на Сумщині була діяль-
ність організованих банд, зокрема, у північних лісових районах об-
ласті. Визначено мету та основні заходи з реорганізації органів
внутрішніх справ у другій половині 1940-х – на початку 1950-х рр.
Досліджено напрями та результати діяльності правоохорон-
ців з ліквідації злочинних угрупувань на території області. Вста-
новлено, що на початок 1950-х рр. на Сумщині було ліквідовано
майже усі бандитські угрупування; разом з тим, загальний рівень
злочинності залишався високим.
Ключові слова: органи внутрішніх справ, злочинність, бан-
дитизм, Сумська область.
Період після завершення Другої світової війни позна-
чений важкими випробуваннями для України. Процес від-
будови народного господарства, повернення населення
до мирного життя відбувався в умовах посилення полі-
тичного, ідеологічного, економічного тиску тоталітар-
ного режиму, нової хвилі репресій. Післявоєнна ситуація
була складною в усіх регіонах України, але з притаманни-
ми кожному особливостями, зокрема, на території Сум-
ської області діяли організовані банди та бандити-одина-
ки. Економічна криза, руїна, заподіяна війною народному
господарству, зумовили подальше зростання злочинно-
сті, яка набула загрозливих масштабів.
Певна схожість подій з сьогоденням зумовлена наяв-
ністю на даний час в Україні військового конфлікту на
Донбасі, загостренням криміногенної ситуації, зростан-
ням кількості тяжких злочинів, зокрема, з використан-
ням нелегальної зброї. Тому аналіз суспільно-політичних
процесів на різних етапах історії держави, досвід бороть-
би правоохоронців зі злочинністю має не лише наукове,
але й практичне значення.
Хронологічні рамки роботи зумовлені, насамперед,
суспільно-політичною та економічною ситуацією, що
склалася в Україні після завершення Другої світової вій-
ни, та реорганізаційними процесами, що відбувалися в
органах внутрішніх справ у другій половині 1940-х – на
початку 1950-х рр.
При написанні роботи ми спиралися на публікації
В. Греченка [1], П. Михайленка [2], Я. Кондратьєва [3; 4].
Опубліковані документи [5; 6; 7] та спогади сучасни-
ків [8] дають можливість проаналізувати суспільно-полі-
тичне становище в Україні в цілому і на Сумщині зокре-
ма. Нами були використані документи, які зберігаються в
архіві Сумського обласного управління Національної по-
ліції України: звіти та доповідні записки обласного від-
j
Сіверщина в історії України, випуск 13, 2020
316
ділу боротьби з бандитизмом, статистичні зведення про
стан злочинності на території Сумщини.
Метою роботи є з’ясування причин зростання злочин-
ності у перші роки після завершення Другої світової війни
та висвітлення процесу боротьби працівників правоохо-
ронних органів проти бандитизму на Сумщини у другій
половині 1940-х – на початку 1950-х рр.
Загострення криміногенної ситуації у другій полови-
ні 1940-х років мало об’єктивні причини. Насамперед,
це – повоєнна руйнація, голод, масова міграція населен-
ня, наявність великої кількості зброї, що залишилася піс-
ля війни. Серед суб’єктивних причин – морально-етичні
й психологічні наслідки воєнних років, зокрема, дегума-
нізація суспільних відносин, знецінення людського жит-
тя. Сумчанин Юрій Юрченко згадував повсякдення по-
воєнних Сум: «На вулицях міста було багато скалічених
на фронті людей. Мабуть більшість чоловічого населен-
ня Сум були каліками різного ступеня. Звісно, багато хто
працював, та немало було старців, які мали певні місця
для зборів подаянь. Багато дітей у повоєнні часи става-
ли каліками через необережність у поводженні з техні-
кою, вибухівкою, самопалами» [8, с. 24].
Голод, що спалахнув в Україні 1946–1947 років, дово-
див людей до жахливих злочинів. На Сумщині були за-
фіксовані випадки канібалізму [7, с. 133, 143].
З жовтня 1946 р. кримінальна злочинність почала зро-
стати майже по всіх її видах (бандитизм, убивства, гра-
бежі). У 1946 р. в порівнянні з попереднім роком кіль-
кість грабежів у республіці збільшилася на 120 %, вбивств
– на 117 %, пограбувань з вбивствами – на 130 %. Усього
в цьому році в Україні було зареєстровано 66876 злочи-
нів [4, с. 208]. Постановою РНК УРСР та ЦК КП/б/У «Про
заходи посилення боротьби з кримінальною злочинні-
стю, зміцнення охорони громадського порядку та органів
міліції», ухваленою у січні 1946 р., визначалися основні
напрямки діяльності правоохоронних органів [5, с. 125].
У червні 1947 р. було ухвалено репресивний Указ Пре-
зидії Верховної Ради СРСР «Про кримінальну відпо-
відальність за розкрадання державного і громадсько-
го майна» [5, с. 252–255]. Під його дію потрапили тисячі
зголоднілих дощенту людей, зокрема, дітей. Строк пока-
рання визначався від 7-ми до 25-ти років. Станом на се-
редину липня у Сумській області було порушено 67 кри-
мінальних справ щодо крадіжок, переважно, зерна під
час збору врожаю.
Загострення криміногенної ситуації наприкінці війни
зумовило необхідність реорганізації органів внутрішніх
справ. З 1947 р. намітилась тенденція до мілітаризації ор-
ганів міліції, їх жорсткої централізації. У серпні на осо-
бливе становище була переведена міліція великих міст, у
тому числі Києва, Одеси та ін. У 1947 р. зі складу МВС до
органів МДБ були передані відділи боротьби з бандитиз-
мом. У липні 1949 р. у складі МВС УРСР були створені від-
діли з керівництва оперативною роботою для боротьби
з карною злочинністю, при обласних управліннях МВС –
відділи по боротьбі з бандитизмом.
З жовтня 1949 р. міліція була підпорядкована Міністер-
ству державної безпеки СРСР. На таке рішення вплинули
не лише прагнення поліпшити роботу міліції та зміцни-
ти її кадри, а й чинники політичного характеру.
Після закінчення війни розпочалася нова хвиля репре-
сій. Правоохоронці мусили сприяти органам державної
безпеки у виконанні каральних функцій. Зокрема, пра-
цівники міліції «виловлювали» порушників згаданого
вище Указу від 7 червня 1947 р. на полях, біля колгосп-
них комор, крамниць.
Про масштаби порушення законності на території Су-
мщини свідчать факти, наведені у «Зведенні про бандпро-
яви, зареєстровані за 1946 рік по Сумській області» [9]. Згід-
но з документом, у регіоні діяли і встановлені, і невідомі
банди, які чинили напади, підпали та збройні пограбу-
вання як державних установ, так і приватних помешкань,
вбивства голів колгоспів та сільрад, інші тяжкі злочини.
В перші місяці 1947 р. злочинність сягнула найбільшо-
го за повоєнні роки рівня і набула загрозливих для без-
пеки республіки масштабів. У зв’язку зі значним зрос-
танням злочинності 1947 р. було поновлено скасовану
раніше смертну кару, причому спершу для політичних, а
пізніше – для кримінальних злочинців.
В першому півріччі 1947 р. по області було зафіксова-
но 1416 злочинів. Найбільш поширеними серед них були
крадіжки, збройні напади, розбій, а також виготовлення,
зберігання, купівля і збут зброї, отруйних речовин [2, с. 32].
Особливо небезпечну категорію злочинців станови-
ли колишні посібники нацистів під час окупації. Біль-
шість з них, через страх відповідальності за злочини,
перейшла на нелегальне становище. Злочинці-рециди-
вісти та зрадники створювали озброєні банди (іноді чи-
сельністю до 25–30 осіб). В перші роки після закінчення
війни у всіх районах Сумської області діяли від однієї до
десяти озброєних банд. Найбільше бандитизмом були
уражені лісові райони області – Миропільський, Красно-
пільський, Конотопський, Кролевецький, Шосткинський,
Глухівський, Червоний, Шалигінський, а також Сумський,
Білопільський, Буринський.
В багатьох випадках до боротьби з бандитизмом залу-
чалися агенти – представники громадськості. Як приклад
можна навести операцію, проведену працівниками мілі-
ції на території Шосткинського району, зі знешкодження
бандита Івана Глушка, 1913 р. н., уродженця с. Клишки –
колишнього поліцая, дезертира, раніше засудженого за
бандитизм [10, арк. 131]. Про попередню його діяльність
органам міліції було відомо, що у вересні 1941 р. Глушко
розстріляв партизана Андрія Фастовця на хуторі Москов-
ський. Після відступу німців жив нелегально.
З доповідної записки наркому Внутрішніх справ Ряс-
ному від 12.06.1945 р. за № 2/957 відомо, що колишній
учасник повстанського загону Ващенка, який діяв на те-
риторії Шосткинського району в 1926–1927 роках, – Ф.,
1898 р. н., житель хутора Московський Дєдовської с/Ради,
ISSN 2218-4805
317
після війни опинився у банді Глушка. Він був зарештова-
ний та завербований під агентурним іменем «Лєсной».
Глушко тим часом спланував убивство голови колгос-
пу ім. Кірова с. Клишки Івана Трохимовича Дудка, голови
Дідовської с/Ради, члена ВКП/б/ партизана Миколи Ілліча
Савченка, дільничного уповноваженого Шосткинського
міськвідділу НКВД Чепика, також хотів зірвати електро-
станцію торфорозробки № 53 Шосткинського району. З
метою недопущення цього, в ніч з 2 на 3 червня 1945 р.
«Лєсной», користуючись відсутністю іншого учасника
групи – Мірошниченка, відрубав Глушку голову і вивісив
на дереві, а потім повідомив у міськвідділ НКВС. Під час
операції міліцією була вилучена зброя: ППШ, револьвер
«Парабелум», 2 гранати, 1 кг вибухівки, 9 капсулів, гвин-
тівка і 320 автоматних набоїв.
24 червня 1945 р. була проведена аналогічна акція Ро-
менським РВ НКВС з прочісування лісових масивів Ромен-
ського і Талалаївського районів. В лісовому масиві Козаць-
ке знайшли землянку, де переховувалися 2 чоловіки. Під
час затримання одного було вбито. Ним виявився рані-
ше засуджений Шаповал, який втік у квітні 1945 р. з в’яз-
ниці. За повідомленням начальника Буринського РВ МВС
капітана Новака, в ніч з 1 на 2 жовтня 1946 р. в с. Буринь
було вбито громадянина і пограбовано його квартиру на
суму 40 000 крб. Вранці 2 жовтня злочинці були затримані
працівниками залізничного відділення міліції на ст. Во-
рожба. Ними виявились:
1. Агаподченко Павло Тихонович з с. Буринь, 1919 року
народження, кандидат в члени ВКП(б), учень залізничної
технічної школи ст. Конотоп.
2. Гончар Федір Якович, 1919 року народження, с. Сло-
бода Буринського району, учень залізничної технічної
школи ст. Конотоп.
3. Середа Микола Іванович, 1918 року народження,
с. Воскресенка Буринського району, член ВКП(б), учень
залізничної технічної школи ст. Конотоп.
Ця банда існувала з липня 1946 року і відзначалася
жорстокістю під час нальотів [9].
В той же час, бандгрупа Заболотного в Білопільському
районі здійснювала грабунки на дорогах, в магазинах, як,
наприклад, у с. Нагорне Білопільського району було ви-
крадено товарів на суму 8000 крб. [11, арк. 262].
8 грудня 1946 р. с. Беєві Липоводолинського району
було вбито громадянина Пилипа Михайловича Павлушен-
ка. Вбивцею виявився Іван Володимирович Петрушенко,
1908 р. н., житель с. Беєво, голова сільпо. В окремих ви-
падках кримінальні мотиви бандитизму поєднувалися
з політичними (коли йшлося про напади на радянських
функціонерів).
За повідомленням начальника Дубов’язівського рай-
відділу МВС молодшого лейтенанта міліції Меркулова
5 листопада 1946 р. в с. Грузьке Іван Шевченко, озбро-
єний сокирою, здійснив напад на агента «райуповнар-
комзема», який забирав картоплю; 11 листопада 1946 р.
в с. В’язове зі словами «ось тобі квасоля!» люди побили
члена сільвиконкому Чернецького; 23 листопада 1946 р.
в с. Козацьке Конотопського району на ґрунті помсти ста-
лося вбивство Івана Лук’яненка, члена правління колгос-
пу, який у 1930–1932 рр. розкуркулював людей [9]. Ці події
свідчать, в основному, про соціально-економічні моти-
ви правопорушень.
Під час знешкодження бандугрупувань, які діяли на те-
риторії Сумщини протягом 1946 – початку 1947 р., було
поранено і вбито 13 співробітників міліції.
17 березня 1946 р. в селі Шпилівка Сумського району
було знайдено труп оперуповноваженого кримінального
розшуку Бурди. Для затримки вбивці в село виїхала опе-
ративна група працівників міліції обласного управління,
у складі якої був і старший інструктор службового соба-
ківництва капітан міліції Матвєєв. Більше доби опера-
тивні працівники йшли по сліду вбивці, і ось 18 березня
було встановлено, що він з’явився в селі Косівщина. Пер-
шим напав на слід бандита Матвєєв і, переслідуючи його,
вигнав у відкрите поле. Бандит, який засів у тракторній
будці, став відстрілюватись і смертельно поранив капі-
тана, працівника органів міліції з 1921 р. За допомогою
собаки злочинця затримали.
Крім озброєних злочинних груп різної чисельності,
великою проблемою для оперативно-розшукової діяль-
ності працівників міліції були бандити-одинаки. Їх було
значно складніше вистежити.
Бандити-одинаки, ліквідовані
у грудні 1946 року [11]
№
з/п
Прізвище, ім`я,
по батькові Район дії Час дії
1 Свергун Тимофій
Петрович
Липоводолин-
ський район
06.1946–
12.1946 рр.
2 Соломедов Микола
Федорович
Ямпільський
район
06.1946–
14.12.1946 рр.
3 Соларов Кирило
Назарович
Путивльський
район
07.1946–
23.12.1946 рр.
4 Несторенко Іван
Митрофанович
Смілянський
район
09.1946–
19.12.1946рр.
5 Пушкаренко Іван
Семенович
Смілянський
район
09.1946–
19.12.1946 рр.
6 Пономаренко Григорій
Васильович
Смілянський
район
09.1946–
19.12.1946 рр.
7 Макарець Іван
Петрович
Смілянський
район
09.1946–
19.12.1946 рр.
8 Бортвинник Степан
Пилипович
Недригайлів-
ський район
07.1946–
28.12.1946 рр.
9 Молодець Олександр
Данилович
Липоводолин-
ський район
08.1946–
28.12.1946 рр.
10 Поляков Андрій
Терентійович
Серединобуд-
ський район
04.1946–
8.12.1946 рр.
Викриття окремих банд тривало з часів війни. Так, ще
26 серпня 1944 р. Недригайлівським РВ МВС була лікві-
дована озброєна бандгрупа, до складу якої входили Пав-
ло Холоша, Василь Іваницький, Семен Холод і Степан Та-
ряник. Холод під час арешту вчинив збройний опір і був
убитий, а Таряник зник. Слідством було встановлено,
що банда на території району здійснила низку збройних
Сіверщина в історії України, випуск 13, 2020
318
пограбувань та вбивство директора Коровинського ко-
ноплезаводу Кіндрата Кігітова. Військовим трибуналом
П. Холоша був засуджений до вищої міри покарання, Ів-
ницький – до 10 років виправно-трудових робіт, а Таря-
ника – оголошено у розшук.
За допомогою агентів «Гром» і «Око» у жовтні 1946 р.
Таряник був заарештований у м. Полтаві та притягнутий
до кримінальної відповідальності. Під час слідства він
визнав, що в період окупації служив протягом місяця в
«німецько-власівській армії», а з початку 1944 р. був ак-
тивним учасником бандугрупування, очолюваного Холо-
шою. Справа у відношенні Таряника була закінчена і на-
правлена за підсудністю.
У 1946 р. працівниками міліції була знешкоджена бан-
да, яка діяла на території Дубов’язівського, Конотопського
і Буринського районів під керівництвом Івана Левченка.
Вона складалася з числа колишніх поліцаїв, які прожива-
ли нелегально з моменту вигнання нацистських загарб-
ників. Банда грабувала колгоспи і квартири колгоспників.
Під час нальотів бандити вели себе по-звірячому: били
людей, зв’язуючи їм руки і ноги; кидали під піч або ліж-
ко. Особливою жорстокістю відзначалася учасниця банди,
як пізніше з’ясувалося, сестра керівника банди Наталія.
Для ліквідації банди була створена спеціальна опе-
ративна група, котру очолював В. Максименко. Всі захо-
ди, пов’язані з ліквідацією банди, узгоджувалися з на-
чальником Дубов’язівського РВ МВС Гуменюком через
агента, котрий постійно інформував опергрупу про дії
банди і місця її появи.
З допомогою начальника Конотопського міськвідді-
лу МВС Писаренка опергрупа знайшла конспіративну
квартиру в с. Савинка. Тут вона переховувалася вдень,
а вночі переправлялася до с. В’язове, де крок за кроком
велось спостереження за діями банди, з’ясовувалось, де
переховуються бандити. Про конспіративну квартиру
знав, крім її господаря, голова колгоспу с. Савинки. Де-
кілька місяців наполегливої, поєднаної з великою не-
безпекою, роботи дали можливість встановити основні
зв’язки учасників банди та місця їх укриття. Крім того,
були виявлені багато поплічників, котрі постачали групі
Левченка продукти харчування і переховували їх. Вста-
новили також стеження за сестрою Левченка. Після ви-
явлення місць, де переховувалися бандити, було при-
йнято рішення встановити біля них засади.
В одну з ночей, як згадував В. Максименко, вони
утрьох (він, Биков і Козлов) пішли до місця засади. Була
сильна заметіль, великі кучугури снігу перешкоджали йти,
була погана видимість. Біля залізничної колії сталося не-
передбачуване – потяг збив одного з оперативників. Пізні-
ше стало відомо, що Левченко став навідуватись до своєї
сімї. Влаштувати засаду було непросто – Наталія Левчен-
ко спостерігала з вікон за вулицею. Тоді один з оператив-
ників переодягнувся дівчиною, а інший – її «кавалером».
19 лютого стало відомо, що на другий день о 5 годині ран-
ку Левченко завітає до батьків. Міліціонери, які чекали
в засаді, змогли тільки поранити ватажка, але той утік.
Вранці 7 березня 1948 р. міліція стала оточувати по-
двір’я будинку в селі В’язове, де переховувався Левчен-
ко разом зі своїм помічником Скринником. Не встигли
оперативники оточити хату, як з неї вибігли без верх-
нього одягу двоє невідомих і кинулись у бік залізниці. У
перестрілці під час затримання бандитів були вбиті ке-
рівник групи Левченко та його співучасник Скринник.
Третього учасника групи, Бойка, на місці не виявилось –
його спіймали пізніше.
Крім убитих бандитів по цій справі було заарешто-
вано і притягнуто до кримінальної відповідальності до
15 бандитів та їх посібників. Всі вони були засуджені до
тривалих термінів позбавлення волі [10, арк. 131].
Слід зазначити, що вже у 1948 р. ОВС разом з орга-
нами суду і прокуратури за допомогою громадськості
домоглися зниження рівня кримінальної злочинності
в цілому по Україні на 50 % порівняно з 1947 р. Суттєво
зменшилася кількість особливо небезпечних злочинів
(бандитизм, вбивства, грабежі) [12, с. 189].
У 1949 р. на території області відбувся новий спалах зло-
чинності. Як свідчить Доповідна записка завідувача адмі-
ністративним відділом ЦК КП(б)У Дроздова від 17 вересня
1949 р., протягом восьми місяців цього року на Сумщині
здійснено 297 бандитських і кримінальних злочинів [4].
Порівняно з другим півріччям 1948 року в першому
півріччі 1949 р. прояви бандитизму збільшились з 7 до
10, грабежі (озброєні і неозброєні) – з 23 до 27, злісні ху-
ліганства – з 12 до 35, зґвалтування – з 1 до 3.
На території Недригайлівського та Улянівського райо-
нів діяла кримінальна бандгрупа братів Дремових – Івана
та Миколи, яка займалася систематичними грабунками
та вбивствами колгоспників. Тривалий час працівникам
МДБ та МВС не вдавалося знешкодити банду. 13 верес-
ня 1949 р. органам МВС стало відомо, що Дремови під-
тримують звязок і переховуються в будинку жительки
села Великі Будки Недригайлівського району А.К. Деми-
денко. В ніч на 19 вересня будинок був оточений опе-
ративною групою Недригайлівського райвідділу МДБ і
МВС в кількості 11 працівників. У затриманні бандитів
міліціонерам надали допомогу місцеві мешканці – го-
лова колгоспу ім. Куйбишева І.Д. Матяш і колгоспник
Л.В. Гашенко. Бандити відмовились здатися і відкрили
по засаді вогонь з гвинтівок. У ході операції М. Дремов
був вбитий, а його брат, І. Дремов, продовжував чинити
опір, внаслідок чого були легко поранені начальник Не-
дригайлівського райвідділу МВС Шкутов та колгоспник
Гашенко. Пущеною ракетою було підпалено будинок, де
знаходився бандит. При спробі втечі він вбив міліціонера
Д.А. Волошка, смертельно поранив І.Д. Матяша, але був
затриманий. За посібництво були заарештовані власни-
ця притону і співмешканки бандитів Дремових. Роди-
нам загиблих під час ліквідації банди – голови колгоспу
ім. Куйбишева Матяша І.Д. і міліціонера Волошко Д.А. –
надали матеріальну допомогу [4, с. 318].
ISSN 2218-4805
319
У 1952 р. на території області було ліквідовано 9 бан-
дитських угрупувань (заарештовано 31 особу), 10 розбій-
них груп (34 особи), 72 угрупування крадіїв (184 особи)
та 62 інших злочинних угрупування (153 особи). В інфор-
маційній довідці секретаря Сумського обкому КП Украї-
ни А. Кондратенка станом на травень 1953 р. залишала-
ся лише одна діюча банда в Хотінському районі [4, с. 62].
Разом з тим, велика кількість кримінальних злочи-
нів здійснювалася особами, що звільнялись з місць поз-
бавлення волі. Частково це пояснювалося формальним
застосуванням Указу Президії Верховної Ради СРСР від
27 березня 1953 р. «Про амністію». Іноді на волю випуска-
лися особливо небезпечні злочинці. Цього ж року в ряді
областей України зросла кількість злочинів [4, с. 60–61].
Таким чином, соціально-економічні та морально-пси-
хологічні наслідки Другої Світової війни мали вплив на
зростання найбільш небезпечних проявів злочинності,
зокрема, бандитизму. На території Сумської області ді-
яли до десяти озброєних банд. Найбільше бандитизмом
були уражені північні лісові райони області.
В цей період відбувалась реорганізація органів вну-
трішніх справ, були створені відділи боротьби з бандитиз-
мом, розкраданням соціалістичної власності і спекуляці-
єю тощо. У процесі боротьби зі злочинністю працівники
міліції спиралися на допомогу громадських формувань,
використовували службових собак, науково-технічні при-
строї, конспіративні квартири та інші тактичні засоби. Ба-
гато правоохоронців загинуло під час боротьби з кримі-
нальною злочинністю в цей період.
Завдяки наполегливій, самовідданій діяльності праців-
ників органів внутрішніх справ на території Сумщини в
другій половині 1940-х рр. були знешкоджені як організо-
вані бандитські формування, так і бандити-одинаки. Ра-
зом з тим, діяльність працівників внутрішніх справ була
підпорядкована інтересам державного тоталітарного ре-
жиму, що зумовило виконання ними не лише правоохо-
ронних, але й репресивно-каральних функцій.
ДЖЕРЕЛА
1. Греченко В.А. Боротьба проти бандитизму в Україні в перші
повоєнні роки (1945–1946 рр.). Історія України. Українознавство:
історичні та філософські науки. 2019. Вип. 29. С. 25–31.
2. Михайленко П., Кальченко Т. Міліція України в період 1946–
1962 рр. Міліція України. 2004. № 1. С. 32–38.
3. Михайленко П., Кондратьєв Я. Історія міліції України у
документах і матеріалах: У 3-х т. Київ : Генеза, 1997. Т. 2:1926–
1945. 1999. 600 с.
4. Михайленко П., Кондратьєв Я. Історія міліції України у до-
кументах і матеріалах: У 3-х т. – Київ : Генеза, 1997. Т. 3:1926–
1945. 1999. 616 с.
5. Хрестоматія з історії держави і права України у 2-х т. Т. 2:
лютий 1917–1996 рр.: Навч. посіб. / за ред. В.Д. Гончаренка. Київ :
Ін Юре. 1997. 800 с.
6. Голод в Україні 1946–1947. Документи і матеріали. Київ–
Нью–Йорк, 1996. 376 с.
7. Україна. Голодомор 1946–1947 років: непокараний злочин,
забуте добро / упоряд. А. Бондарчук. Київ :ФОП Мельник М.Ю.,
2017. 608 с.
8. Юрченко Ю.Г. Життя і доля (про час, про Суми і про себе).
Суми : ВВП «Мрія-1», 2003. 220 с.
9. Архів УМВС в Сумській області, спр. 3, том 1 с докладными
записками отдела борьбы с бандитизмом за 1946 год, арк. 48–49.
10. Архів УМВС в Сумській області, спр. 2, папка 1. Докладные
записки Отдела ББ УНКВД Сумской области за 1945 год,
арк. 130 зв. – 131.
11. Архів УМВС в Сумській області, спр. 3, том № 2. Докладные
записки Отдела ББ УНКВД Сумской области за 1946 год,
арк. 261 зв. – 262.
12. Історія органів внутрішніх справ. Навчальні матеріали до
спецкурсу / за ред. С.І. Безрук, О.А. Гавриленко, М.М. Войцеховський
та ін. Кіровоград : «Імекс ЛТД», 2003. 236 с.
Rozhkova L.I. «The war» after the war: the fight against
banditism in Sumy region in the second half of the 1940s - the
beginning of the 1950s
The article is dedicated to the fight against bandit carried by law
enforcement officers in the Sumy region during the post-war years. Thus,
the social-economic situation in Ukraine had been analyzed. It was found
that the reasons for the increase in crime were both objective (economic
ruin, poor living conditions) and subjective (dehumanization of public
relations, a large number of illegal weapons). The social tension was
exacerbated by the Famine of 1946 - 1947. The increase in crime, and
in the number of serious crimes (murders, robberies) were observed in
all regions of Ukraine. In 1947, the death penalty was renewed.
Moreover, the need for the reorganization of law enforcement agencies,
in particular, the creation of the units in the Ministry of Internal Affairs
of the Ministry of Internal Security under the Ministry of State Security
of the USSR, not only to improve the work of the police, but also to assist
the State Security Agencies in the execution of punitive functions. The
peculiarity of the criminogenic situation in Sumy region was the activity of
organized gangs, in particular, in the Northern Forest districts of the region.
The directions and results of the activity of law enforcement agencies
on the elimination of criminal groups in the region had been investigated.
Futhermore, the features of the process of combating banditry with the
involvement of agents, service dogs, technical devices had been highlighted.
It had been found that in some cases the criminal motives of banditry were
combined with political ones, in particular when it came to attack on Soviet
functionaries, who were revenged for their abuses during the disintegration
(so called «rozkurkulennia») and the Holodomor in the early 1930s.
In addition, it had been established that in the early 1950’s almost
all the gangs were eliminated in the region, while the overall crime
rate remained high.
Key words: law enforcement agencies, crime, banditry, Sumy region.
REFERENCES
1. Hrechenko, V.A. (2019). Borotba proty bandytyzmu v Ukraini v pershi
povoienni roky (1945–1946 rr.). [The fight against banditry in Ukraine in
the first postwar years (1945 - 1946)]. Istoriia Ukrainy. Ukrainoznavstvo:
istorychni ta filosofski nauky, issue 29, pp. 25–31. [in Ukrainian].
2. Mykhailenko, P. Kalchenko, T. (2004). Militsiia Ukrainy v period
1946-1962 rr. [The militia of Ukraine in the period 1946–1962]. Militsiia
Ukrainy, 1, pp. 32–38. [in Ukrainian].
3. Mykhailenko, P., Kondratiev, Ya. (1999). Istoriia militsii Ukrainy
u dokumentakh i materialakh [Militia history of Ukraine in documents
and materials]. (Vol. 2: 1926–1945). Kyiv: Heneza, 1997. [in Ukrainian].
4. Mykhailenko, P., Kondratiev, Ya. (1999). Istoriia militsii Ukrainy
u dokumentakh i materialakh [Militia history of Ukraine in documents
and materials]. (Vol. 3: 1926-1945). Kyiv: Heneza, 1997. [in Ukrainian].
5. V.D. Honcharenko, A.Y. Rohozhyn, O.D. Sviatotskyi. (1997).
Khrestomatiia z istorii derzhavy i prava Ukrainy [A Reader on the History
of State and Law of Ukraine.]. (Vol.2: February 1917–1996). Kyiv: In
Yure. [in Ukrainian].
6. Holod v Ukraini 1946–1947. Dokumenty i materialy. [Famine in
Ukraine 1946–1947. Documents and materials]. (1996). Kyiv – New-
York. [in Ukrainsan].
7. A. Bondarchuk. (Comps.) (2017). Ukraina. Holodomor 1946–1947
rokiv: nepokaranyi zlochyn, zabute dobro [Ukraine. Famine 1946–1947:
unpunished crime, forgotten good] Kyiv: FOP Melnyk M.Yu. [in Ukrainian].
8. Yurchenko, Yu.H. (2003). Zhyttia i dolia (pro chas, pro Sumy i pro
sebe) [Life and fate (about time, about Sumy and about yourself]. Sumy:
VVP «Mriia-1». [in Ukrainian].
9. Arkhiv UMVS v Sumskii oblasti, delo 3, tom 1, ark. 48-49.
10. Arkhiv UMVS v Sumskii oblasti, delo 2, papka 1, ark. 130, zv.
131. [in Ukrainian].
11. Arkhiv UMVS v Sumskii oblasti, delo 3, tom 2, ark. 261, zv. 262.
[in Ukrainian].
12. Bezruk, S.I. , Havrylenko, O.A., Voitsekhovskyi, M.M.
(Comps.) (2003). Istoriia orhaniv vnutrishnikh sprav. Navchalni materialy
do spetskursu [History of law enforcement agencies. Study materials for
the special course]. Kirovohrad: «Imeks LTD». [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 30.01.2020 р.
Рекомендована до друку 10.03.2020 р. j
|