Діяльність Глухівського педагогічного інституту у 70-ті роки ХХ ст.
Педагогічна освіта – це відкрита система, оскільки між нею і соціальним середовищем йде постійний обмін людьми та інформацією. Саме її відкритість забезпечує динамічність функціонування і розвиток суспільства. Політичні, соціально-економічні, культурологічні чинники позначаються на освіті, на підг...
Збережено в:
| Дата: | 2020 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2020
|
| Назва видання: | Сіверщина в історії України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181165 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Діяльність Глухівського педагогічного інституту у 70-ті роки ХХ ст. / І.В. Мошик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 323-327. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Педагогічна освіта – це відкрита система, оскільки між нею і соціальним середовищем йде постійний обмін людьми та інформацією.
Саме її відкритість забезпечує динамічність функціонування і розвиток суспільства. Політичні, соціально-економічні, культурологічні
чинники позначаються на освіті, на підготовці педагогічних кадрів.
На основі залучених до наукового обігу маловідомих фактів, матеріалів і документів у статті проаналізована діяльність Глухівського державного педагогічного інституту у 70-ті роки ХХ ст. з
метою використання його досвіду роботи в процесі формування
нової української вищої школи.
Вивчення форм, засобів та змісту науково-педагогічного процесу зазначеного вишу доповнює, уточнює і збагачує знання про перебіг освітніх процесів у вищій школі України у визначений період, дає
можливість стверджувати про певну трансформацію вищої освіти
у 70-ті роки, яка позначилися покращенням матеріальної бази вишів, залученням нових форм і методів роботи, поліпшенням якості
викладацького складу та певного підвищення рівня престижності
професії педагога. Водночас на систему вищої педагогічної освіти
вплинули особливості розвитку тогочасного суспільства, зумовлені
командно-адміністративними методами управління.
Розгляд розвитку теорії і практики виховання студентів на прикладі конкретного вишу і в конкретний період дає змогу об’єктивного аналізу зовнішніх соціокультурних умов, внутрішніх чинників
педагогічного процесу, осмислення тенденцій та суперечностей системи в цілому, історичного аналізу логіки побудови виховного процесу, враховуючи роль, яку вони відігравали у формуванні особистості.
Дослідження питань підготовки педагогічних працівників регіональними вишами в недалекому минулому дає змогу використання досвіду їх діяльності у вирішенні проблеми престижності спеціальності та залучення до учительської професії дійсно зацікавленої,
перспективної молоді. |
|---|