Повороти долі фотографа А.М. Павловича та Полтавський музей
У статті проаналізована тематична складова фотографічної колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського – світлини уродженця Полтави, фотомитця Анатолія Миколайовича Павлóвича (1880–19?). Висвітлена взаємодія фотографа з Природничо-історичним музеєм Полтавського губернського зе...
Gespeichert in:
| Datum: | 2020 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2020
|
| Schriftenreihe: | Сіверщина в історії України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181168 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Повороти долі фотографа А.М. Павловича та Полтавський музей / О.С. Сулима // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 337-343. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-181168 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1811682021-11-04T01:26:23Z Повороти долі фотографа А.М. Павловича та Полтавський музей Сулима, О.С. Музейна справа У статті проаналізована тематична складова фотографічної колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського – світлини уродженця Полтави, фотомитця Анатолія Миколайовича Павлóвича (1880–19?). Висвітлена взаємодія фотографа з Природничо-історичним музеєм Полтавського губернського земства під час його відрядження до Полтавської губернії у 1907–1908 рр. Зокрема, ним були виготовлені на замовлення полтавських музейників копії гравюр Х.Г.Г. Гейслера до праць дослідника П.С. Палласа, що зберігалися у Чернігівському музеї. Також подаються короткі відомості про поштові картки Общини Святої Євгенії, ілюстровані видами Полтави, видрукувані за світлинами Анатолія Миколайовича. Введено до наукового обігу невідомі фотодокументи, виготовлені А.М. Павлóвичем, – стереопари з видами Криму 1912 р. Thematic part of the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum photographic collection – photos of Poltava citizens, photo of artist A.M. Pavlovych (1880–19?) – is analyzed in the article. He studied photographic art in Saint Petersburg, where he cooperated with Ethnographic department of the Emperor Alexander III Russian Museum and Petersburg Care Committee of sisters of Red Cross (St. Yevheniia Society) Publish house. Anatolii Mykolaievych had a business trip to Chernihiv and Poltava Huberniias on the instruction of the Russian Museum in 1907-1908. In this particular time the photographer cooperated with the Natural History Museum of Poltava Huberniia Zemstvo. For example, he made copies of Kh.H.H. Heisler’s engravings for works of explorer P.S. Pallas from the V.V. Tarnovskyi Chernihiv Museum by order of Poltava museum workers. Brief information about postcards of St. Yevheniia Society, illustrated with Poltava sites, printed according to photos of A.M. Pavlovych. He had “a great voyage” at the Russian Empire territory, including Crimea Peninsula, by order of Head of St. Yevheniia Society Publish house N.N. Cherniahin in 1912. The result of the voyage, except for numerous picture postcards published by St. Yevheniia Society later, included stereopairs with images of Crimea with local sightseeing and landscapes. Thereby information about the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum photographic collection forming at the early 20th century is added. Data concerning photo artist A.M. Pavlovych, who became popular outside of his Motherland, though belonged to historic figures important for Poltava and its outskirts in the Modern Epoch, are systematized. 2020 Article Повороти долі фотографа А.М. Павловича та Полтавський музей / О.С. Сулима // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 337-343. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181168 069.02:908+7.038.53:77 uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Музейна справа Музейна справа |
| spellingShingle |
Музейна справа Музейна справа Сулима, О.С. Повороти долі фотографа А.М. Павловича та Полтавський музей Сіверщина в історії України |
| description |
У статті проаналізована тематична складова фотографічної
колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського – світлини уродженця Полтави, фотомитця Анатолія Миколайовича Павлóвича (1880–19?). Висвітлена взаємодія фотографа з
Природничо-історичним музеєм Полтавського губернського земства
під час його відрядження до Полтавської губернії у 1907–1908 рр.
Зокрема, ним були виготовлені на замовлення полтавських музейників копії гравюр Х.Г.Г. Гейслера до праць дослідника П.С. Палласа, що зберігалися у Чернігівському музеї. Також подаються короткі
відомості про поштові картки Общини Святої Євгенії, ілюстровані видами Полтави, видрукувані за світлинами Анатолія Миколайовича. Введено до наукового обігу невідомі фотодокументи, виготовлені А.М. Павлóвичем, – стереопари з видами Криму 1912 р. |
| format |
Article |
| author |
Сулима, О.С. |
| author_facet |
Сулима, О.С. |
| author_sort |
Сулима, О.С. |
| title |
Повороти долі фотографа А.М. Павловича та Полтавський музей |
| title_short |
Повороти долі фотографа А.М. Павловича та Полтавський музей |
| title_full |
Повороти долі фотографа А.М. Павловича та Полтавський музей |
| title_fullStr |
Повороти долі фотографа А.М. Павловича та Полтавський музей |
| title_full_unstemmed |
Повороти долі фотографа А.М. Павловича та Полтавський музей |
| title_sort |
повороти долі фотографа а.м. павловича та полтавський музей |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2020 |
| topic_facet |
Музейна справа |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181168 |
| citation_txt |
Повороти долі фотографа А.М. Павловича та Полтавський музей / О.С. Сулима // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 337-343. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT sulimaos povorotidolífotografaampavlovičatapoltavsʹkijmuzej |
| first_indexed |
2025-07-15T21:49:07Z |
| last_indexed |
2025-07-15T21:49:07Z |
| _version_ |
1837751242430873600 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
337
Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum collection. Mainly museum
weapon gathering consists of weaponry samples of Russian cavalry, which
traditionally was noticeable part of Russian Empire armed forces. It can
be explained by constant clash with countries like Turkey with strong
horse cavalry.
New attributive description of six chosen samples – two pistols,
blunderbuss, two sabers and backsword – are given. Main difference in
arming of European troops in those time and modern armies should be
mentioned. Each kind of troops in the 19th century had its own type of
weaponry, while weapon of modern armies are strictly unified.
Both pistols are attributed as 1809 model soldierly (cavalry), produced
at Tula Weapon Plant in 1813. Cavalry remade blunderbuss composed
from details from the Western Europe and Russian Empire, that was quite
ordinary for arm manufacturing of the French-Russian War period, is also
described. Samples of army bladed weapon – cavalry sabers of 1798 and
1809 Models are rather interesting. Both of them were produced in Russian
Empire, though the second one is equipped with earlier blade that can be
dated to the second half of the 18th century. The gathering of weapon
observed in the article is completed by Russian infantry soldierly backsword
of 1807 Model with blade of infantry soldierly backsword of 1756 Model.
Evolution of these weapon types in the context of military events of
the early 19th century, sources of their coming and museum provenance
of museum objects are analyzed. Separate attention is paid to growing
exposition potential of various weapon as a way to create museum narration.
Key words: the French-Russian War, saber, backsword, pistol,
blunderbuss, the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum.
REFERENCES
1. Pecheniuk, I. (2012) Ukrainskyi vnesok u rozhrom armii Napoleona
[Ukrainian implement into Napoleon’s Army defeat]. Viiskovo-istorychnyi
almanakh – Military-historic Almanac, 1 (24), p. 55–56. [In Ukrainian].
2. Kondratenko, T. K., Prokhvatilo, R. V., Suprunenko ,O.B (Ed.)
(2017). Dvi kreminni myslyvski rushnytsi ХVІІІ st. zi zbroiarskoi
zbirky v Poltavi [Two flint hunting rifles of the 18th c. from the Poltava
weapon collection]. Mykhailo Rudynskyi and Poltava Museum. Poltava:
Dyvosvit. [In Ukrainian].
3. Shpakovskij, V. «Zvuchal bulat, kartech vizzhala…» oruzhie 1812
goda [“Damask spoke, canister screamed…” weapon of 1812]. History
illustrated, pp. 19–23. URL: https://nbpublish.com/library_get_pdf.
php?id=28908. [In Russian].
4. Markevych, V. E. (2005). Ruchnoe ognestrel'noe oruzhie. [Hand
small arms]. St. Petersburg : OOO “Izdatelsvo “Poligon”. [In Russian].
5. Maksimov, Yu. (2008). Analiz konstruktivnyh i ekspluatacionnyh
osobennostej russkogo i kavkazskogo kremnevyh pistoletov nachala
XX veka. [Analysis of constructional and exploitation peculiarities of
Russian and Caucasian flint pistols of the early 20th century]. Almanakh
Istoriya oruzhiya – Weapon History Almanac, 1. [In Russian].
6. Bogdanov, L. P. (1979). Russkaya armiya v 1812 godu. [Russian
army in 1812]. Moscow: Voennoe izdatelstvo Ministerstva Oborony
SSSR. pp. 163–164. [In Russian].
7. Pink, I.B. Gusarskij mushketon obrazca 1812. [Hussar blunderbuss
of model 1812]. Retrieved from: http://www.reenactor.ru/ARH/PDF/
Pink.pdf. [In Russian].
8. Petrova, E. P. (Ed.) (2011). Oruzhie iz dvoryans'kih usadeb V. S.
Hrapoveckogo, Voroncovyh-Dashkovyh, Tregubovyh v sobranii Vladimiro-
Suzdal'skogo muzeya-zapovednika.. [Weapon from aristocrat estates of V.
S. Khrapovetskyi, the Vorontsov-Dashkovs, the Trehubovs in gathering of
the Vladimir-Suzdal Museum: catalogue]. Vladimir. [In Russian].
9. Kulinskij, A.N. Russkoe holodnoe oruzhie voennyh, morskih i
grazhdanskih chinov 1800–1917 godov. [Russian bladed arms of military,
naval and civil ranks of 1800-1917]. St. Petersburg : TOO “Magik-
Press”. [In Russian].
10. Izgotovlenie klinkovogo holodnogo oruzhiya na Tul'skom
oruzhejnom zavode v XVIII – – ХІХ st. [Producing of bladed weapon
at Tula Weapon Plant in the 18th – 19th cc.]. Retrieved from: http://
goodcoins.su/antic/orugie/tulaklin.htm. [In Russian].
11. Pink, I. B. (2003). Tesak pekhotnyj soldatskij obrazca 1807 g.
[Infantry soldierly backsword of 1807 model]. Voienno-istoricheskij
zhurnal “Voin” – Military-historic magazine “Warior”, 12. [In Russian].
12. Description of weapon re-evacuated from Ufa City. Materials
about weapon collection in the Poltava Local Lore Museum. Work
archive of funds of the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum,
pp. 34–42. [In Ukrainian, unpublished].
13. Kondratenko, N. H. (2017) Frantsuzkyi hodynnyk z kochubeivskoho
maietku [French clock from the Kochubeis estate]. Mykhailo Rudynskyi
and Poltava Museum. Poltava: Dyvosvit, pp. 86–87. [In Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 11.02.2020 р.
Рекомендована до друку 10.03.2020 р.
УДК 069.02:908+7.038.53:77
О.С. Сулима
ПОВОРОТИ ДОЛІ ФОТОГРАФА
А.М. ПАВЛОВИЧА ТА ПОЛТАВСЬКИЙ МУЗЕЙ
У статті проаналізована тематична складова фотографічної
колекції Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевсько-
го – світлини уродженця Полтави, фотомитця Анатолія Микола-
йовича Павлóвича (1880–19?). Висвітлена взаємодія фотографа з
Природничо-історичним музеєм Полтавського губернського земства
під час його відрядження до Полтавської губернії у 1907–1908 рр.
Зокрема, ним були виготовлені на замовлення полтавських музей-
ників копії гравюр Х.Г.Г. Гейслера до праць дослідника П.С. Палла-
са, що зберігалися у Чернігівському музеї. Також подаються короткі
відомості про поштові картки Общини Святої Євгенії, ілюстро-
вані видами Полтави, видрукувані за світлинами Анатолія Мико-
лайовича. Введено до наукового обігу невідомі фотодокументи, ви-
готовлені А.М. Павлóвичем, – стереопари з видами Криму 1912 р.
Ключові слова: світлина, А.М. Павлóвич, колекція, стереоско-
пія, Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.
Тривалий час найпоширенішими носіями історич-
них відомостей були малюнки та тексти, але від мо-
менту своєї появи у ХІХ ст. фотографія відразу ж почи-
нає претендувати на роль одного з найдостовірніших
інформаційних носіїв, оскільки характеризує різні
аспекти соціального життя: документ епохи, пам’ять
поколінь, досягнення науки й техніки, свідчення майс-
терності фотографа. Універсальна дефініція була сфор-
мована на поч. ХХ ст. у «Малому енциклопедичному
словнику» Ф.А. Брокгауза та І.А. Єфрона: «Фотогра-
фія – світлопис, мистецтво отримувати і зафіксову-
вати зображення предметів, користуючись хімічною
дією світлових променів» [1, с. 1906].
Як засіб документування (фіксації осіб, подій тощо)
світлини стають престижним предметом спочатку до-
машніх колекцій заможних верств, а згодом і широкого
загалу. Поступово фотографія, як документ епохи, почи-
нає цікавити дослідників (істориків, мистецтвознавців,
бібліографів та ін.). Створюються великі збірки фотома-
теріалів у бібліотеках, музеях, різноманітних товариствах,
громадських і церковних організаціях. Не став виклю-
ченням і Природничо-історичний музей Полтавського
губернського земства (назва Полтавського краєзнавчого
музею імені Василя Кричевського до 1920 р.). Фактично
від початку заснування 1891 р. у закладі почала форму-
ватися фотографічна збірка, яка щороку поповнювалася
завдяки експедиційній діяльності співробітників або по-
дарункам добродіїв [2, с. 24]. На сьогодні у фондах Пол-
тавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського
(далі ПКМВК) знаходиться великий масив фотоматеріа-
лів – понад 13 тис. одиниць зберігання.
Захоплення глядачами магічною точністю зображення
«найменших деталей» природних та міських ландшафтів
на світлинах призвело до масового розміщення натурних
фотографічних видів на поштових листівках кінця XIX –
початку. ХХ ст. Справжнім майстром натурної фотозйомки
був Анатолій Миколайович Павлóвич – уродженець Пол-
тави, який став відомим на теренах Російської імперії.j
Сіверщина в історії України, випуск 13, 2020
338
Знімки А.М. Павлóвича та видані за ними видові по-
штівки приваблюють найвищою майстерністю, художні-
ми якостями, роблять свій вклад у знання про культуру і
природу окремих регіонів. Саме вони дали змогу автору
посісти особливе місце в історії вітчизняної фотографії,
музейної справи та філокартії. Однак, нині залишаються
прогалини у знаннях про діяльність Анатолія Миколайо-
вича на Полтавщині.
Частина колекції ПКМВК депаспортизована через втра-
ту фондово-облікової документації під час пожежі 1943 р.1
На сучасному етапі важливо всебічно вивчити та проана-
лізувати кожен такий музейний предмет для відновлення
втрачених відомостей та подальшого складання уніфіко-
ваних паспортів. Це вирішує ряд наукових та практичних
завдань: з одного боку, доповнює знання про комплекту-
вання фондів закладу у дорадянський час; з другого – за-
безпечує раціональне використання музейних предметів
у виставковій, науковій та видавничій роботі.
1. Упродовж 1941–1943 рр. на території Полтавщини діяв оку-
паційний режим. У 1943 р. німецькі війська, що відступали з Пол-
тави під тиском радянської армії, підпалили будівлю музею. Ре-
зультати були трагічними: знищена історична споруда, у вогні
загинула велика кількість музейних предметів та майже вся фон-
дово-облікова документація.
Кожна світлина з довоєнної збірки – цінне іконо-
графічне джерело, що водночас є документом епохи,
зразком розвитку фотомистецтва та прикладом твор-
чих досягнень конкретного фотомайстра. Більшість фо-
тографій із музейної колекції анонімні, тому особливо
цінні зразки із авторськими позначками, наприклад,
Анатолія Павлóвича.
На сьогодні розвідки, присвячені життєвому та твор-
чому шляху Анатолія Миколайовича Павловича, належать
російським дослідникам Н.А. Мозохіній та А.В. Носко-
ву. У своїх статтях вони окреслили віхи життя фотоху-
дожника та різноманітні аспекти його роботи на ниві
фотомистецтва, вказали актуальні напрямки для май-
бутніх дослідників, зокрема щодо вивчення напрацю-
вань А.М. Павлóвича в окремих регіонах Російської ім-
перії. У цьому контексті важливими є фахові видання,
пов’язані з діяльністю Природничо-історичного музею
Полтавського губернського земства (назва ПКМВК до
1920 р.), зокрема щодо комплектування його фондів.
Поміж них: Описи колекцій, Звіти та Щорічники закла-
ду. Доповнення життєпису родини Павловичів містять-
ся в офіційних виданнях, наприклад, Адрес-календарях
і Пам’ятних книгах Полтавської губернії та Київсько-
го учбового округу.
Мета статті – охарактеризувати зв’язки фотомитця
А.М. Павлóвича з Полтавським музеєм через призму ана-
лізу його фоторобіт, що зберігаються у фонді закладу.
Анатолій Миколайович Павлóвич народився 19 жовт-
ня 1880 р. у Полтаві в сім’ї колезького радника [3, с. 20].
Його батько Микола Лукич Павлóвич закінчив істори-
ко-філологічний факультет університету Св. Володи-
мира (нині Київський національний університет імені
Тараса Шевченка), з 1871 р. служив вчителем грецької
мови та класним наставником у Полтавський першій
чоловічій гімназії (сучасний Полтавський науковий
ліцей № 3), у тому ж закладі в 1878 р. став інспекто-
ром (пробув на цій посаді до 1900 р.) [4, с. 265; 5, с. 46].
У 1875 р. отримав чин надвірного радника, у середині
1880-х рр. – статського радника [6, с. 177]. За бездоган-
ну службу мав дві нагороди – Орден Св. Станіслава ІІІ
ступеня та Орден Св. Анни ІІ ступеня [4, с. 265; 7, с. 9].
Павлóвичі належали до спадкового дворянства Пол-
тавської губернії. Анатолій Павлóвич разом зі старшим
братом Георгієм згідно з наказом Герольдії про утвер-
дження в дворянстві був унесений до третьої частини
дворянської родословної книги у 1897 [8, с. 568]. На-
вчався у гімназії, де служив його батько. У 1902 р. Ана-
толій Миколайович переїхав до Петербурга і вступив до
фізико-математичного факультету Санкт-Петербурзь-
кого університету. У 1903 р. перейшов на перший курс
юридичного факультету. Услід за ним, після смерті бать-
ка, переїхала і мати – Олена Олександрівна [3, с. 20].
Учителі Анатолія Павлóвича на ниві фотомистецтва
невідомі. Однак, за 5 років життя у Санкт-Петербурзі
він настільки добре оволодів навичками фотографу-
Рис. 1. Фото А. Павловича.
Копії ілюстрацій Х.Г.Г. Гейслера до праці П.С. Палласа. 1908 р.
ISSN 2218-4805
339
вання, що у 1907 р. його при-
йняли на службу до Етнографіч-
ного відділу Російського музею
імператора Олександра ІІІ. Фо-
тографів закладу направляли на
збір етнографічних колекцій як
у складі експедицій, так і само-
стійно. А.М. Павлóвич виїздив у
1908 та 1909 рр. до Чернігівської
та Полтавської губерній [3, с. 21].
Примітно, що потрапивши на
рідні терени, Анатолій Павлó-
вич не лише виконував завдан-
ня Етнографічного відділу, але й
налагодив співпрацю з Природ-
ничо-історичним музеєм Пол-
тавського губернського земства.
Про це свідчать Музейні звіти
означеного періоду.
Перший контакт А. Павлóви-
ча з Музеєм відбувся у 1907 р.,
коли фотографічна колекція за-
кладу поповнилася його знімка-
ми. Це були 40 світлин з видами
і типами Хорольського, Полтав-
ського і Миргородського повітів
Полтавської губернії, які купи-
ли у автора за 10 руб. Цікаво, що
водночас було придбано стере-
оскоп за 28 руб. [9, с. 5].
У наступному році А.М. Павлó-
вич передав безкоштовно до фо-
ндів Музею дві фотографії – «ко-
пії зі знімків ілюстрацій Гейслера,
супутника Паласа, кін. 18 ст.» [10,
с. 9]. Якщо перші 40 робіт А. Пав-
ловича втрачені у роки Другої сві-
тової війни2, то останні дві – до
цього часу зберігаються у колекції
дорадянських фото з обліковими
позначеннями Ф ІДП 384 та Ф ІДП 395. Зйомку він провів
у Чернігові, про що свідчить напис на звороті обох світ-
лин: «Копии иллюстраций хранятся в музее Тарновского
в г. Чернигове. Дар А.Н. Павлóвича. 1908 г.».
Зупинимося детальніше на збережених фотографіях.
Христиан Готфрід Генріх Гейслер (1770–1844), ху-
дожник і гравер із Лейпцига, відомий як автор ілюстра-
цій до праць П.С. Палласа та творець галереї замальо-
вок із російського життя кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст.
Х.Г.Г. Гейслер прожив у Російській імперії вісім років
2. Частина колекції з наближенням фронту була евакуйована
у глиб Радянського Союзу. Однак, більшість музейних предметів
залишилися у Полтаві. Майже з перших днів встановлення окупа-
ційна влада почала систематичний грабунок музею та вивезення
найцінніших речей до Німеччини. Нищення фондів закладу до-
вершила згадана вище пожежа 1943 р.
(1790–1798), більшу частину яких провів поряд із на-
туралістом, мандрівником, дійсним членом Імпера-
торської академії наук П.С. Палласом (1741–1811). У
1793–1794 рр. художник брав участь в природничій
та етнографічній експедиції Петера Симона Палласа
на Південь Російської імперії, залишивши безцінний
ілюстративний матеріал: замалював побутові сцен-
ки, соціальні типи, зразки рослинності, пейзажі тощо.
Підсумком цієї мандрівки стали два видання: німець-
комовний двотомник «Спостереження, зроблені під час
подорожі по південних намісництвах Російської дер-
жави в 1793–1794 рр.» П.С. Палласа (Лейпциг, 1799) та
французькою і німецькою мовами альбом «Мальовни-
чий опис звичаїв, традицій і розваг росіян, татар, мон-
голів та інших народів Російської Імперії» Х.Г.Г. Гейс-
Рис. 2. Поштова листівка. Полтава – Земельний банк. Із фото А. Павловича. 1911 р.
Рис. 3. Поштова листівка. Полтава – Вид з соборної площі. З фото А. Павловича. 1911 р.
Сіверщина в історії України, випуск 13, 2020
340
лера (Лейпциг, 1803) [11, с. 226; 12, с. 5]. Перша праця
містить додаток із чорно-білими замальовками приро-
ди, будинків та людей Х. Гейслера, друга – розфарбова-
ні мініатюри гравера [12, с. 9].
Світлини, виконані А. Павлóвичем, відповідають гра-
вюрам, опублікованим у альбомі Х.Г.Г. Гейслера. Під но-
мером 14 уміщене зображення «Kleinrussische Fuhrleute»
(у перекладі з німецької «Малоросійські чумаки»;
Ф ІДП 395), № 15 – «Saporoger oder Schwarzmeer-Kasaken»
(«Запорозькі або Чорноморські козаки»; Ф ІДП 384).
Х.Г.Г. Гейслер у своїх серіях прагнув до документаль-
ної точності, достовірно відтворюючи вбрання, спо-
руди, транспортні засоби та господарський реманент.
У ХVІІІ ст. стали популярними багатофігурні компози-
ції, персонажі яких перебувають у русі та одягнуті відпо-
відно до тогочасної моди. Пейзаж відсутній, що створює
повітряну перспективу і не відволікає від фігур на пере-
дньому плані. На задньому плані одного малюнку зобра-
жені не деталізовані будівлі та худоба, іншого – воли на
випасі, дорога, на узбіччі якої видніється хрест.
Рис. 4. Фото А. Павловича. «Массандра, вид от грота Воронцова». 1912 р.
Рис. 5. Фото А. Павловича. «Вид г. Ялты». 1912 р.
ISSN 2218-4805
341
У 1909 р. А. Павлóвич налагодив контакти з Петер-
бурзьким комітетом турботи про сестер Червоного Хре-
ста (Община Св. Євгенії), який масово видавав відкриті
листи, у тому числі зі знімками різних населених пунк-
тів і природних видів. І тут знадобилися напрацюван-
ня Анатолія Миколайовича. Співпраця з Общиною ви-
далась йому вигіднішою за роботу в музеї, тому 1912 р.
із введенням посади фотографа, він увійшов до штату
Євгенінського видавництва [13, с. 30].
Упродовж 1909–1916 рр. Общиною Св. Євгенії було ви-
дано близько 350 листівок з написом «по фот. А.Н. Пав-
лóвича» [14, с. 18]. Серед них і поштівки з видами Полта-
ви. У фондах ПКМВК зберігаються лише дві такі поштові
картки зі світлинами А. Павлóвича. Це відкриті листи
«Полтава – Земельний банк» (Д 3281) та «Полтава – Вид з
соборної площі» (Д 7886), випущені в 1911 р. петербурзь-
кою фототипією і типографією А.Ф. Дресслера. Перша по-
штова листівка потрапила до музею у 1975 р. з комплек-
сом матеріалів епохи модерну, подарованого тодішньою
завідувачкою відділу природи ПКМВК Оленою Петрів-
ною Котлік (1925–2009) (Акт № 6962 від 13.05.1975), дру-
га – у 1984 р., коли було закуплено 90 поштових карток
кінця ХІХ – початку ХХ ст. у полтавського колекціонера.
У 1912 р. Анатолій Миколайович за завданням завід-
увача видавництва Общини Св. Євгенії М.М. Чернягі-
на здійснив «велику подорож» територіями Російської
імперії. З травня до жовтня він відвідав та провів фо-
тозйомки у Курській, Тамбовській, Новгородській, Туль-
ській, Орловській, Самарській, Катеринославській, Хар-
ківській, Саратовській, Калузькій, Смоленській, Псковській,
Пензенський, Мінській, Симбірській, Володимирській,
Таврійській, Уфимській, Віленській, Гродненській, Ві-
тебській і Нижньогородській губерніях та Севастополь-
ському градоначальстві [13, с. 30–31]. Особливо цікаві
дані про те, що А.М. Павлович під час цієї мандрівки
у кінці жовтня прибув до Криму [13, с. 32]. У колекції
ПКМВК зберігаються 11 стереопар3 із видами Севасто-
поля, Ялти, Алупки, а також їх живописних околиць із
найбільш привабливими природними та культурними
пам’ятками. Серед них слід згадати наступні: «Вид у
Инкерманскаго монастиря», «Севастопольская бухта»,
«Георгиевский монастирь, близ Севастополя», «Геор-
гиевский монастырь», «Прибой у Ялты», «Вид г. Ялты»,
«Крестовая скала близ Ялты», «Грот Воронцова, Массан-
дра», «Массандра, вид от грота Воронцова», «Ореанда,
вид с Мачтовой скалы». Ці стереофотографії у 2004 р.
надійшли до фонду музею у великому комплексі мате-
ріалів від вченої-мовознавчині, представниці полтав-
ської родини знаних прогресивних діячів Ганни Воло-
димирівни Оголевець (1926–2020) [5, с. 701].
На кожній світлині у правому нижньому куті витисну-
тий напис «А. Павлóвич», на вільному полі паспарту по
нижньому краю від руки нанесені анотації до зображень,
інші позначки відсутні. Висловимо два припущення щодо
їх виготовлення: або фотограф скористався приміщен-
нями місцевих фотоательє, або ж після повернення до
Санкт-Петербурга проявив негативи самостійно [13, с. 32].
3. Стерографія, стереографічна фотографія — пара світлин,
що отримані шляхом зйомки одного об’єкта з двох ракурсів, які
відповідають точкам зору правого і лівого ока. Під час розгля-
ду виникає стереоскопічний ефект, який полягає в тому, що два
плоских зображення дають враження одного об’ємного або три-
мірного зображення [18, с. 105].
Рис. 6. Фото А. Павловича. «Севастопольская бухта». 1912 р.
Сіверщина в історії України, випуск 13, 2020
342
бернского земства за 1907 год. Полтава : Типо-литогр. Н.М. Ста-
рожицкого, 1908. 25 с.
10. Отчет о Естественно-историческом музее Полтавского гу-
бернского земства за 1908 год. Полтава : Типография Б. Попи-
ловых, 1909. 14 с.
11. Гейслер. Подробный словарь русских граверов ХVІ–ХІХ вв.
в 2 т. / сост. Д.А. Ровинский. Т.І. Санкт-Петербург : Тип. Импера-
торской Академии Наук, 1895. С. 226–227.
12. Паллас П.С. Наблюдения, сделанные во время путешествия
по южным наместничествам Русского государства в 1793–1794
годах. Москва : Наука, 1999. 246 с.
13. Мозохина Н.А. «Большое путешествие» Анатолия Павло-
вича. К вопросу о бюрократических препонах при видовых фо-
тосъёмках в России конца XIX – начала XX вв. Филокартия. 2012.
№ 4 (29). С. 30–33.
14. Файнштейн Э.Б. В мире открытки. Москва : Планета,
1976. 130 с.
15. Барська Г.М., Литвиненко Е.І. Речі родини Оголевців — нові
надходження до музейної збірки. Полтавський краєзнавчий му-
зей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам’яток.
Зб. наук. ст. 2004 р. Полтава : Дивосвіт, 2005. С. 701–706.
16. Уголовный кодекс РСФСР. Москва : Юридическое издатель-
ство НКО СССР, 1916. 224 с.
17. Павлович Анатолий Николаевич. Открытый список жертв
политических репрессий в СССР. – [Електронний ресурс]. –Режим
доступу: https://ru.openlist.wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB
%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1
%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA
%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_(1880)
18. Рожков С.Н., Овсянникова Н.А. Стереоскопия в кино,
фото, видеотехнике. Терминологический словарь. Москва :
«Парадиз», 2003. 136 с.
Sulyma O.S. Twists of fate of photographer A.M. Pavlovych
and the Poltava Museum
Thematic part of the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Muse-
um photographic collection – photos of Poltava citizens, photo of art-
ist A.M. Pavlovych (1880–19?) – is analyzed in the article. He studied
photographic art in Saint Petersburg, where he cooperated with Eth-
nographic department of the Emperor Alexander III Russian Museum
and Petersburg Care Committee of sisters of Red Cross (St. Yevheni-
ia Society) Publish house. Anatolii Mykolaievych had a business trip
to Chernihiv and Poltava Huberniias on the instruction of the Russian
Museum in 1907-1908. In this particular time the photographer coop-
erated with the Natural History Museum of Poltava Huberniia Zemstvo.
For example, he made copies of Kh.H.H. Heisler’s engravings for works
of explorer P.S. Pallas from the V.V. Tarnovskyi Chernihiv Museum by
order of Poltava museum workers. Brief information about postcards
of St. Yevheniia Society, illustrated with Poltava sites, printed accord-
ing to photos of A.M. Pavlovych. He had “a great voyage” at the Rus-
sian Empire territory, including Crimea Peninsula, by order of Head of
St. Yevheniia Society Publish house N.N. Cherniahin in 1912. The re-
sult of the voyage, except for numerous picture postcards published by
St. Yevheniia Society later, included stereopairs with images of Crimea
with local sightseeing and landscapes.
Thereby information about the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore
Museum photographic collection forming at the early 20th century is add-
ed. Data concerning photo artist A.M. Pavlovych, who became popular
outside of his Motherland, though belonged to historic figures import-
ant for Poltava and its outskirts in the Modern Epoch, are systematized.
Key words: photographer, A.M. Pavlovych, collection, stereosco-
py, the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum.
REFERENCES
1. Malyj jenciklopedicheskij slovar (1909). [Small encyclopedical dic-
tionary]. (Vol.1). St. Petersburg: Brokgauz-Efron. [in Russian].
2. Poltavskij zemskij Estestvenno-istoricheskij muzej. (1892). [The
Poltava Zemstvo Natural Historic Museum]. Poltava: Tipo-Lit. L.
Frishberga. [in Russian].
3. Noskov, A.V. (2008) Fotograf A.N. Pavlovich. [Photographer
A.M. Pavlovych]. ZhUK. (4), pp. 20–24. [in Russian].
4. Adres-kalendar’ Poltavskoj gubernii na 1880 god. [Address calen-
dar of Poltava Guberniia for 1880]. Poltava: Tipografija gubernskogo
pravlenija. [in Russian].
5. Ivanenko, D.A. (Comp). (1899). Adres-kalendar’ i Pamjatnaja knizhka
Poltavskoj gubernii na 1899 god. [Address calendar and Memory book
of Poltava Guberniia for 1899]. Poltava. Tipo-litografija gubernskogo
pravlenija. [in Russian].
6. Troshhinsksj, D.A. (Comp). (1886). Poltavskij adres-kalendar’
na 1887 god. [Poltava address calendar fro 1887]. Poltava: Tipografija
nasled. Pigurenko. [in Russian].
7. Pamjatnaja knizhka Kievskogo uchebnogo okruga. Poltavskaja
Община Св. Євгенії відіграла значну роль у пропа-
ганді не лише художньої поштівки, але й авторських
знімків. Співпраця з цією організацією стала визна-
чальною у кар’єрі А.М. Павлóвича. Він хоч і залишив по-
саду штатного фотографа у 1915 р., однак здобув славу
справжнього професіонала.
Подальша доля фотомитця була типовою для людини
творчої професії в період становлення радянської влади.
Окреслимо її кількома штрихами.
Після революції Анатолій Миколайович переїхав до
Новгорода і влаштувався у місцевому губернському На-
росвіти позаштатним співробітником Відділу по спра-
вам музеїв, обліку, охорони і реставрації пам’ятників
старовини і мистецтва (Губмузей) [3, с. 22]. Він не поли-
шав фотографію, продовжував їздити у відрядження по
всьому Радянському Союзу, виконуючи численні знім-
ки. У 1933 р. його арештували органи НКВС за типовою
для того часу 58 статтею «Пропаганда або агітація, яка
містить заклик до повалення, підриву чи ослаблення
Радянської влади або до вчинення окремих контрре-
волюційних злочинів…» [16, с. 31]. А.М. Павлóвич ви-
знав вину та отримав 5 років трудових таборів. Реабі-
літований він був лише у 1989 р. [17]. Під час війни не
зміг залишити Новгород, бо доглядав тяжкохвору ма-
тір, імовірно, тоді ж вони й загинули [3, с. 24].
Українець з Полтави, Анатолій Миколайович Пав-
лóвич прикипів душею до фотографічної справи, при-
святив їй все життя і став першокласним майстром [3,
с. 24]. Незважаючи на те, що його творче зростання
відбулося за межами рідного міста, все ж він не пори-
вав зв’язків з отчим краєм, про що свідчить співпраця
з Полтавським музеєм. Збережені світлини розкрива-
ють його особливий погляд на природу, адже кожен фо-
томайстер, натискаючи затвор, транслює своє бачення
дійсності. Фотографічна колекція ПКМВК – цінне іко-
нографічне джерело, що унаочнює етапи формування
ілюстративного фонду закладу, зберігає імена дару-
вальників, доповнює знання про віхи творчої діяльно-
сті одного з обдарованих, але забутих фотомитців, які
хоч і здобули славу за межами Полтави, однак додали
свою сторінку до її фотолітопису.
ДЖЕРЕЛА
1. Малый энциклопедический словарь в 3 т. Т. 2. Санкт-Петер-
бург : Брокгауз-Ефрон, 1909. 1058–2215 с.
2. Полтавский земский Естественно-исторический музей. Пол-
тава : Типо-Лит. Л. Фришберга, 1892. 26 с.
3. Носков А.В. Фотограф А.Н. Павлович. ЖУК. 2008. № 4 (19).
С. 20–24.
4. Адрес-календарь Полтавской губернии на 1880 год. Полта-
ва : Типография губернского правления, 1880. 650 с.
5. Адрес-календарь и Памятная книжка Полтавской губернии
на 1899 год / сост. Д.А. Иваненко. Полтава. Типо-литография гу-
бернского правления. 1899. 672 с.
6. Полтавский адрес-календарь на 1887 год / под ред. Д.А. Тро-
щинского. Полтава : Типография наслед. Пигуренко, 1886. 314 с.
7. Памятная книжка Киевского учебного округа. Ч. V. Полтав-
ская губерния. Киев, 1890. 215 с.
8. Список дворян, внесенных в дворянскую родословную кни-
гу Полтавской губернии в 1898 году. Полтава : Типо-Лит. Полтав-
ского губернского правления, 1898. 808 с.
9. Отчет о Естественно-историческом музее Полтавского гу-
ISSN 2218-4805
343
gubernija. (1890). [Memory book of Kyiv Educational District. Poltava Hu-
berniia]. Issue 5. Kiev. [in Russian].
8. Spisok dvorjan, vnesennyh v dvorjanskuju rodoslovnuju knigu
Poltavskoj gubernii v 1898 godu. (1898). [List of aristocrats, added to
aristocratic family book of Poltava Huberniia in 1898]. Poltava: Tipo-
Lit. Poltavskogo gubernskogo pravlenija. [in Russian].
9. Otchet o Estestvenno-istoricheskom muzee Poltavskogo gubernskogo
zemstva za 1907 god. (1908). [Report about the Natural Historic Muse-
um of Poltava Huberniia Zemstvo in 1907]. Poltava: Tipo-litogr. N.M.
Starozhickogo. [in Russian].
10. Otchet o Estestvenno-istoricheskom muzee Poltavskogo gubernskogo
zemstva za 1908 god. (1909). [Report about the Natural Historic Mu-
seum of Poltava Huberniia Zemstvo in 1908]. Poltava: Tipografija B.
Popilovyh. [in Russian].
11. Rovinskij, D.A. (Comp). (1895). Podrobnyj slovar’ russkih
graverov ХVІ–ХІХ v. [Detailed dictionary of Russion engravers of the
16th – 19th cc.]. (Vol.1). Sankt-Peterburg: Tip. Imperatorskoj Akademii
Nauk. [in Russian].
12. Pallas, P.S. (1999). Nabljudenija, sdelannye vo vremja puteshest-
vija po juzhnym namestnichestvam Russkogo gosudarstva v 1793–1794
godah. [Observations made during travel around local vicegerancy of Rus-
sia in 1793-1794]. Moscow: Nauka. [in Russian].
13. Mozohina, N.A. (2012) «Bol’shoe puteshestvie» Anatolija
Pavlovicha. K voprosu o bjurokraticheskih preponah pri vidovyh
fotosjomkah v Rossii konca XIX – nachala XX vv. [Great voyage of Ana-
tolii Povlovych. To the question of bureaucratic disturbances in Russia
at the late 19th – early 20th c.]. Filokartija. (4), pp. 30–33. [in Russian].
14. Fajnshtejn, Je.B. (1976). V mire otkrytki. [In the world of post-
cards]. Moscow: Planeta. [in Russian].
15. Barska, H.M., Lytvinenko, E.I. (2005). Rechi rodyny Oholevtsiv
— novi nadkhodzhennia do muzeinoi zbirky [Things of the Oholevets
family – new comings to museum collection]. Poltavskii kraieznavchii
musei. Malovidomi storinky istorii, muzeieznavstvo, okhorona pamiatok,
pp. 701–706 Poltava: Dyvosvit. [in Ukrainian].
16. Ugolovnyj kodeks RSFSR. (1916). [Criminal code of RSFSR]. Moscow:
Juridicheskoe izdatel’stvo NKO SSSR. [in Russian].
17. Pavlovich Anatolij Nikolaevich. Otkrytyj spisok zhertv
politicheskih repressij v SSSR. [Pavlovych Anatolii Mykolaievych. List of
political repressions victims in USSR]. Retrieved from:https://ru.open-
list.wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0
%B8%D1%87_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B-
B%D0%B8%D0%B9_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B-
B%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_(1880) [in Russian].
18. Rozhkov, S.N., Ovsjannikova, N.A. (2003). Stereoskopija v kino,
foto, videotehnike. Terminologicheskij slovar’ [Stereoscopia in movie, pho-
to, video techniques]. Moscov: «Paradiz. [in Russian].
Стаття надійшла до редакції 19.02.2020 р.
Рекомендована до друку 10.03.2020 р.
УДК 94(100)«1914/1918»:929(477.53.22)–057.36
О.С. Лимар
МОГИЛИ ТА ПАМ’ЯТНІ ЗНАКИ УЧАСНИКАМ
ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 1914–1918 рр.
НА ПОЛТАВЩИНІ
У статті описані поховання та пам’ятні знаки учасникам Пер-
шої світової війни на Полтавщині, їх стан та історичне значення.
Під час моніторингових експедицій співробітниками науково-до-
слідного відділу пам’яткознавства Полтавського краєзнавчого му-
зею імені Василя Кричевського у 2013–2019 рр. були виявлені похо-
вання учасників Першої світової війни 1914–1918 рр., Георгіївських
кавалерів Г.І. Лобаня у смт Котельва Котелевського та К.О. Пру-
са у с. Усть-Лип’янка Машівського районів Полтавської області;
пам’ятні знаки у селах Яреськи Шишацького, Шилівка Решетилів-
ського та Вороньки Чорнухинського районів Полтавської області.
Крім поховань також були віднайдені пам’ятні знаки, встановле-
ні на честь земляків-учасників Першої світової війни 1914–1918 рр.
Їх умовно можна поділити на дві групи: першу складають ті, що
встановлені у 1917–1919 рр., другу – сучасні, встановлені у наш час.
Ключові слова: Перша світова війна, Георгіївський кавалер,
унтерофіцер, солдат, Георгіївський хрест, піхотний полк, кавале-
рійський полк, пам’ятний знак, могила.
Для новітньої історії 1914 рік став визначальним. Тоді
люди не усвідомлювали, що упродовж одного року стануться
події, що призведуть до спалаху війни світового масштабу,
змінять обличчя Європи та створять підґрунтя для наступ-
ного конфлікту, який відбудеться за два десятиліття потому.
За іронією долі, у 1914 р. більшість європейців очіку-
вали, а деякі сподівалися на початок війни. Мало хто вза-
галі міг передбачити її наслідки. Протягом наступних чо-
тирьох років більшість європейських країн, а також США,
Канаду, Японію та Близький Схід було втягнуто у конфлікт,
що мобілізував нечувану кількість людей – 65 мільйонів
(із них 8,4 млн. було вбито, а 21 – поранено). Досі жодна
війна не коштувала стільки людських життів [1, с. 445].
Бойові дії велись на Західному, Східному та Італій-
ському фронтах у Європі, в Африці, на Близькому Сході,
островах Тихого океану. Боротьба на Західному фронті
відбувалася уздовж системи траншей та укріплень, обме-
жених областю, відомою під назвою «нічийна земля». Ці
ряди укріплень тяглися від Північного моря до Швейцарії:
через це система ведення статичної війни визначила їх
перебіг для багатьох учасників. На Східному фронті роз-
логі східні рівнини й обмежена мережа залізниць запо-
бігли стану ведення траншейної війни. Військові дії вели-
ся на суші, на морі та, уперше в історії людства, у повітрі.
Перша світова війна за своїм характером була загарб-
ницькою з боку всіх її сторін – ворогуючих держав Тро-
їстого союзу (Німецька, Австро-Угорська, Османська ім-
перії, Болгарське царство і з 1915 р. Королівство Італія)
та країн Антанти (Російська і Британська імперії, Фран-
цузька республіка та США, з 6 квітня 1917 р.). З обох боків
були держави, що мали стратегічні плани щодо україн-
ських земель. Найбільш далекосяжні із них мала Німеч-
чина: розгромити Російську імперію, відторгнути землі
України, Білорусі, Польщі, країн Балтії й Кавказу та вклю-
чити їх до складу майбутньої Великонімецької світової
j
|