З історії музейної справи в Центральній Україні у роки нацистської окупації (за матеріалами пропагандистської преси окупованих українських територій)

У статті висвітлюються окремі аспекти музейної справи окупаційного періоду в Центральній Україні. Предметом розгляду є експозиційна робота музеїв та поповнення музейних зібрань новими матеріалами. З’ясовано, що музеї змушені були пристосовуватись до реалій «нового порядку», і це наклало відбиток...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2020
Автор:	Грінченко, В.Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2020
Назва видання:	Сіверщина в історії України
Теми:	Музейна справа
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181173
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	З історії музейної справи в Центральній Україні у роки нацистської окупації (за матеріалами пропагандистської преси окупованих українських територій) / В.Г. Грінченко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 367-370. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-181173
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1811732021-11-04T01:26:24Z З історії музейної справи в Центральній Україні у роки нацистської окупації (за матеріалами пропагандистської преси окупованих українських територій) Грінченко, В.Г. Музейна справа У статті висвітлюються окремі аспекти музейної справи окупаційного періоду в Центральній Україні. Предметом розгляду є експозиційна робота музеїв та поповнення музейних зібрань новими матеріалами. З’ясовано, що музеї змушені були пристосовуватись до реалій «нового порядку», і це наклало відбиток на їхню експозиційну діяльність. У найбільш одіозних проявах вона сприяла поширенню нацистської пропаганди, але ці прояви не були масовими. У публікаціях, присвячених музеям, робився акцент на відродженні української культури під егідою окупаційної влади. Набували пріоритетності релігійний і етнографічний напрями в експозиції музеїв. Брак експонатів після евакуаційних заходів радянської влади змусив ряд музеїв звертатися до населення своїх регіонів із проханням допомогти у вирішенні цього питання. Поповнення музейних фондів новими цінними історичними матеріалами загалом мало епізодичний характер. The main purpose of the article is to highlight some aspects of the museum affairs during the occupation period in Central Ukraine: on the territory of modern Vinnytsia, Cherkasy, Kirovohrad, Poltava and Dnipropetrovsk regions. The subject of investigation is the museums’ exhibit work, as well as the replenishment of museum collections with new materials. In this context, the Dnipropetrovsk Historical Museum, Vinnytsia, Poltava, Kremenchuh, Kirovohrad, Myrhorod, Cherkasy local history museums, T. H. Shevchenko Memorial Museum in Kyrylivka, M. М. Kotsiubynskyi Vinnytsia House-Museum have been mentioned within the limits of the article. It was found that, like other cultural-educational institutions, museums were forced to adapt to the realities of the «New Order» in the conditions of occupation, and this had left a mark on their activities, including the exposition. It actually contributed to the spread of Nazi propaganda in its most odious manifestations. However, the acquaintance with the available newspaper material did not suggest that these manifestations were widespread. In publications devoted to museums the emphasis was focused on the revival of Ukrainian culture under the auspices of the occupying power, which aimed to promote loyalty to the local population. Religious and ethnographic trends in museum exhibitions had become a priority and had a new meaning. The lack of necessary exhibits after the Soviet authorities’evacuation measures forced the workers of several museums to ask the people of their regions to help in solving this issue for appropriate remuneration, and to make considerable efforts for their independent production. The replenishment of museum funds with new valuable historical materials was, on the whole, episodic. Along with this, the testimonials about interesting and rather large-scale archeological finds that have come to museums have been presented in the press. 2020 Article З історії музейної справи в Центральній Україні у роки нацистської окупації (за матеріалами пропагандистської преси окупованих українських територій) / В.Г. Грінченко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 367-370. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181173 94(477.65)«1941/1944»:069 uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Музейна справа Музейна справа
spellingShingle	Музейна справа Музейна справа Грінченко, В.Г. З історії музейної справи в Центральній Україні у роки нацистської окупації (за матеріалами пропагандистської преси окупованих українських територій) Сіверщина в історії України
description	У статті висвітлюються окремі аспекти музейної справи окупаційного періоду в Центральній Україні. Предметом розгляду є експозиційна робота музеїв та поповнення музейних зібрань новими матеріалами. З’ясовано, що музеї змушені були пристосовуватись до реалій «нового порядку», і це наклало відбиток на їхню експозиційну діяльність. У найбільш одіозних проявах вона сприяла поширенню нацистської пропаганди, але ці прояви не були масовими. У публікаціях, присвячених музеям, робився акцент на відродженні української культури під егідою окупаційної влади. Набували пріоритетності релігійний і етнографічний напрями в експозиції музеїв. Брак експонатів після евакуаційних заходів радянської влади змусив ряд музеїв звертатися до населення своїх регіонів із проханням допомогти у вирішенні цього питання. Поповнення музейних фондів новими цінними історичними матеріалами загалом мало епізодичний характер.
format	Article
author	Грінченко, В.Г.
author_facet	Грінченко, В.Г.
author_sort	Грінченко, В.Г.
title	З історії музейної справи в Центральній Україні у роки нацистської окупації (за матеріалами пропагандистської преси окупованих українських територій)
title_short	З історії музейної справи в Центральній Україні у роки нацистської окупації (за матеріалами пропагандистської преси окупованих українських територій)
title_full	З історії музейної справи в Центральній Україні у роки нацистської окупації (за матеріалами пропагандистської преси окупованих українських територій)
title_fullStr	З історії музейної справи в Центральній Україні у роки нацистської окупації (за матеріалами пропагандистської преси окупованих українських територій)
title_full_unstemmed	З історії музейної справи в Центральній Україні у роки нацистської окупації (за матеріалами пропагандистської преси окупованих українських територій)
title_sort	з історії музейної справи в центральній україні у роки нацистської окупації (за матеріалами пропагандистської преси окупованих українських територій)
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2020
topic_facet	Музейна справа
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181173
citation_txt	З історії музейної справи в Центральній Україні у роки нацистської окупації (за матеріалами пропагандистської преси окупованих українських територій) / В.Г. Грінченко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 367-370. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT grínčenkovg zístoríímuzejnoíspravivcentralʹníjukraíníurokinacistsʹkoíokupacíízamateríalamipropagandistsʹkoípresiokupovanihukraínsʹkihteritoríj
first_indexed	2025-07-15T21:49:48Z
last_indexed	2025-07-15T21:49:48Z
_version_	1837751277858062336
fulltext	ISSN 2218-4805 367 УДК 94(477.65)«1941/1944»:069 В.Г. Грінченко З ІСТОРІЇ МУЗЕЙНОЇ СПРАВИ В ЦЕНТРАЛЬНІЙ УКРАЇНІ У РОКИ НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПРОПАГАНДИСТСЬКОЇ ПРЕСИ ОКУПОВАНИХУКРАЇНСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ) У статті висвітлюються окремі аспекти музейної справи окупаційного періоду в Центральній Україні. Предметом розгля- ду є експозиційна робота музеїв та поповнення музейних зібрань новими матеріалами. З’ясовано, що музеї змушені були пристосовуватись до реа- лій «нового порядку», і це наклало відбиток на їхню експозиційну діяльність. У найбільш одіозних проявах вона сприяла поширен- ню нацистської пропаганди, але ці прояви не були масовими. У публікаціях, присвячених музеям, робився акцент на відроджен- ні української культури під егідою окупаційної влади. Набували пріоритетності релігійний і етнографічний напрями в експози- ції музеїв. Брак експонатів після евакуаційних заходів радянської влади змусив ряд музеїв звертатися до населення своїх регіонів із проханням допомогти у вирішенні цього питання. Поповнення музейних фондів новими цінними історичними матеріалами за- галом мало епізодичний характер. Ключові слова: Центральна Україна, період окупації, му- зейна справа. У вивченні різноманітних аспектів історії музейної справи в Україні в останні десятиліття досить вагоме місце займає період Другої світової війни. Насамперед це стосується втрат, яких зазнали музейні зібрання. По- ряд із цим науковий інтерес становить і музейна прак- тика на окупованих територіях. Ця проблематика знайшла своє відображення у працях М. Ткаченка [29], І. Гирича [7], Н. Кочерги і В. Ревегука [12], В. Мокляка [18], Т. Себти [25], С. Стельниковича [26], Р. Та- нани [29], В. Грінченка [10] та ін. Характер і обсяг публі- кацій залишають можливості для продовження розгляду ряду питань, пов’язаних з діяльністю музеїв в роки окупа- ції в окремих регіонах України. Певну інформацію мож- на отримати, звернувшись до пропагандистської преси окупованих українських територій. Опираючись на неї, в обмежених рамках статті ми мали на меті висвітлити окремі аспекти музейної справи в Центральній Україні: на території сучасних Вінницької, Кіровоградської, Чер- каської, Полтавської, Дніпропетровської областей. Пред- метом розгляду є експозиційна робота музеїв та попов- нення їх новими матеріалами. Більшість музеїв центральноукраїнського регіону по- новила свою роботу протягом 1941–1942 рр. Реалії оку- паційного періоду наклали свій відбиток на діяльність місцевих музеїв, що виявилося у відповідному перефор- матуванні й коригуванні їх експозицій. Частину музей- них речей було евакуйовано при відступі Червоної Армії, ще частина була неприйнятною в ідеологічному плані, оскільки пропагувала радянські досягнення. Наприклад, у публікації директора Нікопольського краєзнавчого музею М. Цегера у грудні 1942 р. зазнача- лося, що при реконструкції музею перед його працівни- ками виникло серйозне питання «відносно характеру і напрямку музею в сучасний момент», і вони «розв’язали його так: музей повинен бути краєзнавчим, даючи всебіч- не обізнання з рідним краєм, з його минулим» [33]. Від- критий у липні 1942 р. музей мав такі відділи: ввідний, промисловий, сільськогосподарський, природничий з ге- ологічним, скіфський, історичний з підвідділами (козач- чина, гетьманщина, гайдамаччина), чумацький, церков- ний, відділ українських письменників, етнографічний та відділ мистецтва [33]. Через брак експонатів праців- ники музею виготовляли їх переважно власними сила- ми, і прикладом, напевно, найбільш одіозної експозиції стало поповнення ввідного відділу матеріалами на тему «Адольф Гітлер та трудящі» [33]. За окупації музей назва- но іменем Івана Сірка [19], і це знайшло відображення в його історичному відділі у нових картинах: «Могила Іва- на Сірка в Капулівці», «Капулівська січ» та портрет Іва- на Сірка [33]. У липні 1943 р. готувався до відкриття но- вий відділ музею, де мали показати старовинні грецькі форми орнаментики у народній творчості населення Ні- копольського району [31]. Увічнення пам’яті видатного земляка знайшло своє ві- дображення і в діяльності Дніпропетровського історич- ного музею, де у 1942 р. планувалося відкриття окремої кімнати, присвяченої пам’яті Дмитра Яворницького [21]. Потребу в поповненні новими експонатами та прохан- ня до населення своїх регіонів допомогти у цьому за від- повідну винагороду виявили у газетних публікаціях пра- цівники Кременчуцького та Кіровоградського краєзнавчих музеїв [14; 22; 24]. У грудні 1942 р. Кіровоградський му- зей висловив щиру подяку окремим особам (Протасову, Бочарову, Назаретову), які безкоштовно передали йому нові матеріали з історії рідного краю [22]. У серпні 1943 р. кореспондент полтавської газети «Нова Україна» пише, що Кременчуцький музей «поновлюється новими ціка- вими матеріалами» [6]. Серед них названа «здоровенна люлька до півкілограма вагою, зроблена року 1606», яку знайшли учні з села Кобелячок [6]. Також згадано зниклий у радянські часи, а нині відшуканий і придбаний музеєм портрет Тараса Шевченка роботи Івана Дряпаченка, який мав великий успіх у відвідувачів [6]. У пресі неодноразово згадувався меморіальний му- зей Т.Г. Шевченка на його батьківщині в селі Кирилівці на Черкащині (на той час у Вільшанському районі Київ- ської області). У вересні 1942 р. місцева газета повідом- ляла про відновлення його роботи [4]. У жовтні 1942 р. у статті Г. Лінчевського був даний короткий опис експози- ції музею. Перша його кімната була «присвячена висвіт- ленню кріпацької епохи та дитячим рокам Шевченка», у другій були «зібрані матеріали часів перебування Шевчен- ка в Академії мистецтв», третя висвітлювала перебування поета в Україні у 1843–1847 рр., четверта присвячувалась останнім рокам його життя і діяльності [15]. Серед цікавих експонатів музею згадані скульптурні і живописні роботи на шевченківську тему, фотокопії малюнків Шевченка та ілюстрацій різних художників до його творів, фотокопії Сіверщина в історії України, випуск 13, 2020 368 документів про слідство над поетом та ін. [15]. Згідно інформації з різних газет, у Черкаському місько- му краєзнавчому музеї в 1943 р. було відкрито два нових відділи: етнографічний та релігійний, а також поповнено цікавими експонатами інші відділи [5]. На початок верес- ня 1943 р. музей налічував 3900 експонатів, що розміщу- вались у дев’яти відділах [35]. У тому числі, як зазначалося в публікації, нещодавно у ньому «створено сільськогоспо- дарський відділ, де показано агрономічні досягнення ра- йону, та відділ творчості населення м. Черкас» [35]. Краєзнавчий музей Полтави станом на травень 1943 р. мав два відділи з кількома підвідділами: природничий від- діл із геологічним, палеонтологічним, ботанічним, орні- тологічним, ентомологічним, іхтіологічним і маммало- гічним підвідділами та історико-етнографічний відділ з підвідділами археологічним, історичним, побуту і народ- ного мистецтва. Окрім того музей мав бібліотеку, яка на- лічувала понад 50 тис. книг [27]. Ще у листопаді 1941 р. повідомлялося, що музей готує експозицію українського церковного малярства з кількохсот експонатів, зібраних на Лівобережжі (в основному на Полтавщині) із зразка- ми народного іконописного мистецтва ХVІІ–ХVІІІ ст. [16]. У газетній публікації за вересень 1942 р. згадується «дуже багатий відділ археології» музею і нещодавно при- дбану ним «дуже цінну збірку старовинних римських мо- нет, знайдених в околицях Полтави» [9]. Йшлося про гор- щик зі срібними монетами, який виявили у травні 1942 р. під час оранки мешканці села Головач. Селяни зібрали ча- стину монет (808 штук) і принесли до музею [34]. Німець- кий археолог Нейман (шеф музеїв Лівобережної України) послав прохання до районного бургомістра щодо орга- нізації збирання усіх монет та передачі їх Полтавському музею за справедливу оплату [34]. Щодо інших поповнень, слід згадати дарунок від дру- жини репресованого українського письменника Гната Га- лайди-Хоткевича, яка у 1943 р. подарувала Полтавському краєзнавчому музеєві деякі речі покійного чоловіка. Серед них особливу цінність мала «бандура стародавньої фор- ми», визнана «комітетом винахідництва як удосконалений інструмент», передана музеєві «на зберігання з тим, щоб ним у майбутньому могли користуватися як зразком» [8]. У березні 1942 р. у підвідділі мистецтва Полтавської міської управи відбулася нарада у справі церковного мис- тецтва, яка, серед іншого, ухвалила наступну пропозицію: «Полтавський музей, що має в своїх фондах та експози- ціях численні і коштовні зразки української церковної архітектури та малярства, повинен подбати про їх глиб- ше вивчення та популяризацію в зацікавлених колах гро- мадянства» [17]. У липні 1942 р. в одній з публікацій зазначалося, що уперше за 50-річне існування музею у ньому відкриваєть- ся зала історії Полтави [3]. У іншій статті, у вересні цьо- го ж року, згадуючи про роботу «над упорядкуванням та виставленням експонатів», її автор наголошував, що му- зей поставив завдання «впорядкувати пам’ятки полтав- ської битви», оскільки наявні експонати були «переваж- но цареславні, що мали на меті ганьблення українського народу та вславлення Петра І» [9]. У липні 1943 р. у статті «Свідки Полтавського бою» робився акцент на «боротьбу нашого народу разом з шведами проти Москви» і був зро- блений короткий опис відповідної експозиції музею [32]. Миргородський музей, який поновив свою роботу у серпні 1942 р., створив такі відділи: археологічно-істо- ричний, етнографічний, природничий. Також було обла- штовано окрему кімнату визначних осіб Миргородщини та підвідділ матеріального мистецтва [1]. Краєзнавчий музей у Вінниці станом на квітень 1942 р. мав художній, етнографічний, природознавчий, історичний відділи [13]. Найбільш вагомо було представлено народне мистецтво. На початок 1944 р. лише гончарних виробів у музеї налічувалось понад тисячу, переважно з Брацлав- ського та Гайсинського повітів [23]. Восени 1942 р. за- відувач історичного відділу М. Кондратенко повідомив про поповнення музею шістьма десятками монет, серед них, як найцікавіші, ним названі дві гривні часів Київ- ського князівства, «полполтина» часів Катерини І, а та- кож рубль самозванця Дмитрія Івановича [11]. Директор музею А. Подольський на початку 1944 р. засвідчує, що музей «придбав чималу кількість стародавніх монет – грецьких, римських, західно-європейських, польських, що характеризують економічні й політичні зносини По- ділля з іноземними державами» [23]. У квітні 1943 р. цей же Подольський передав Вінницькому будинку-музею М.М. Коцюбинського забутий під час радянської евакуації пакунок із цінними документами про письменника [30]. Напевно найбільш цінним музейним поповненням із числа тих, які безпосередньо припали на окупаційний період і про які згадано у пресі, стали знахідки, виявле- ні науково-археологічною експедицією історичного му- зею міста Дніпропетровська (Дніпра) улітку 1942 р. Екс- педиція працювала на території дніпровських порогів, що звільнилися від затоплення через руйнацію у 1941 р. Дніпрогесу за наказом радянського керівництва. У серп- ні 1942 р. у пресі повідомлялось: «Самим цікавим досяг- ненням музею за останній час є знахідки на терені Дніпра 1941–1942 рр.» [2]. А у квітні 1943 р. у статті, підписаній «П. К.» (вірогідно, її автором був згаданий у статті керів- ник експедиції Павло Козар), зазначалося, що зібрано «ба- гато важливого в науковому відношенні матеріалу» неолі- тичної доби, багато пам’яток часів запорізького козацтва, «виявлено культуру аланів, слов’ян, греків, тюрків, хоза- рів, норманів, готів та інших народностей» [20]. Загалом до музею було «поставлено біля 800 штук археологічних пам’яток, що мають першорядне наукове значення» [20]. Отже, базуючись на матеріалах пропагандистської пре- си окупованих територій Центральної України, можемо зробити деякі висновки щодо музейної справи в регіоні. Як і інші культурно-просвітницькі інституції, музеї зму- шені були пристосовуватись до «нового порядку» в умо- вах окупації, і це наклало відбиток на їхню діяльність, зо- ISSN 2218-4805 369 крема експозиційну. У своїх найбільш одіозних проявах вона фактично сприяла поширенню нацистської про- паганди. Проте, ознайомлення з доступними газетни- ми матеріалами не дає підстав стверджувати, що ці про- яви були масовими. У публікаціях, присвячених музеям, робився акцент на відродженні української культури під егідою окупаційної влади, що мало на меті сприяти за- безпеченню лояльності до неї з боку місцевого населен- ня. Ставали пріоритетними й набували нового змісту ре- лігійний та етнографічний напрями в експозиції музеїв. Брак експонатів після евакуаційних заходів радянської влади змусив ряд музеїв звертатися з проханням до на- селення допомогти у вирішенні цього питання за вина- городу, а також докласти значних зусиль для їхнього са- мостійного виготовлення. Поповнення музейних фондів новими цінними історичними матеріалами загалом мало епізодичний характер. Поряд із цим, у пресі є свідчення про цікаві і досить масштабні археологічні знахідки, які надійшли до музеїв. ДЖЕРЕЛА 1. Бакало. Миргородський музей. Відродження (Миргород). 1942, № 85, 16 серпня. С. 4. 2. В історичному музеї. Дніпропетровська газета. 1942, № 185, 18 серпня. С. 4. 3. В краєзнавчому музеї м. Полтави. Відродження (Миргород). 1942, № 70, 24 липня. С. 2. 4. В. Х. Музей Т.Г. Шевченка в Кирилівці. Рідне слово. 1942, № 82, 10 вересня. С. 4. 5. Газетні рядки. Переяславські вісті. 1943, № 49, 26 червня. С. 4. 6. Гаран Є. У Кременчуцькому музеї. Нова Україна (Полтава). 1943, № 122, 20 серпня. С. 2. 7. Гирич І. Київський музей-архів Переходової доби (1942). Український історик. 1998, № 1–4 (136–139). С. 191–196. 8. Гнаткова. Дарунок краєзнавчому музеєві. Нова Україна (Пол- тава). 1943, № 104, 20 червня. С. 4. 9. Городиський О. Кілька днів у Полтаві. Голос. 1942, № 31, 20 вересня. С. 2. 10. Грінченко В. Г. З історії Уманського музею у часи нацист- ської окупації (за матеріалами україномовної окупаційної пре- си). Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Культурно-історична спадщина України: перспективи досліджен- ня та традиції збереження» (Черкаси, 10–11 жовтня 2019 р.). Чер- каси : ЧДТУ, 2019. С. 45–48. 11. Кондратенко М. У Вінницькому музеї. Вінницькі вісті. 1942, № 88, 5 листопада. С. 3. 12. Кочерга Н. Ревегук В. Стан української культури в роки фа- шистської окупації Полтавщини (1941–1943). 1941-й рік на Пол- тавщині: людський вимір трагедії та героїзму: збірник статей за матеріалами наукової конференції (28 вересня 2011 р.). Полтава : ПОІППО, 2011. С. 106–116. 13. Краєзнавчий музей у Вінниці. Волинь. 1942, № 28, 16 квіт- ня. С. 3. 14. Кременчуцький краєзнавчий музей. Дніпрова хвиля. 1942, № 32, 2 липня. С. 4. 15. Лінчевський Г. По шевченківських місцях. Нове українське слово. 1942, № 241, 16 жовтня. С. 3. 16. Місцева хроніка. Голос Полтавщини. 1941, № 7, 16 листо- пада. С. 4. 17. Місцева хроніка. Голос Полтавщини. 1942, № 27, 2 квітня. С. 4. 18. Мокляк В. Полтавський краєзнавчий музей у роки окупа- ції: (1941–1943 рр.). Полтавський краєзнавчий музей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам’яток: збірник нау- кових статей 2001–2003 рр.; редкол. О.В. Белько [та ін.]. Полта- ва : Дивосвіт, 2004. С. 246–256. 19. Музей ім. Івана Сірка. Дніпропетровська газета. 1942, № 177, 2 серпня. С. 4. 20. П. К. Цінні знахідки. Дніпропетровська газета. 1943, № 29, 6 квітня. С. 4. 21. Пам’яті Д. І. Яворницького. Дніпропетровська газета. 1942, № 190, 29 серпня. С. 6. 22. Петровський В. Розвиток Кіровоградського краєзнавчого музею. Кіровоградські вісті. 1942, № 95, 5 грудня. С. 4. 23. Подольський А. У Вінницькому музеї. Нова Україна (Вінни- ця). 1944, № 3, 6 лютого. С. 4. 24. Про краєзнавчу роботу музею та участь в цій роботі гро- мадськості. Українські вісті (Кіровоград). 1942, № 8, 28 січня. С. 4. 25. Себта Т. Українські музеї під час окупації в роки Другої сві- тової війни. Повернення культурного надбання України: проблеми, завдання, перспективи. Київ : Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського, 1996. Вип. 6. С. 130–137. 26. Стельникович С. Архіви, бібліотеки та музеї Житомир- сько-Вінницького регіону в умовах нацистської окупації (1941– 1944 рр.). Історія України. Всеукраїнська газета для вчителів істо- рії та правознавства. 2019, № 9. С. 5–13. 27. Степовий Ф. Свідок слави дідівської. Нова Україна (Полта- ва). 1943, № 94, 16 травня. С. 4. 28. Танана Р.В. Музей Кобзаря у Каневі в роки фашистської оку- пації. Черкащина в контексті історії України: Матеріали 2-ї науко- во-краєзнавчої конференції Черкащини (до 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.). Черкаси, 2005. С. 258–264. 29. Ткаченко М.І. Музеї України під час Другої світової війни (1939–1945 рр.). Автореф. дис... канд. іст. наук. Київ, 1996. 23 с. 30. Трембовецький А. Забутий пакунок. Вінницькі вісті. 1943, № 30, 15 квітня. С. 4. 31. У міському музеї. Промінь (Нікополь). 1943, № 55, 24 липня. С. 4. 32. Хорунжий Д. Свідки Полтавського бою. Нова Україна (Пол- тава). 1943, № 108, 11 липня. С. 3. 33. Цегер М. К. У Нікопольському краєзнавчому музеї. Промінь (Нікополь). 1942, № 106, 31 грудня. С. 4. 34. Цінна археологічна знахідка поблизу Полтави. Голос Пол- тавщини. 1942, № 58, 26 червня. С. 3. 35. Черкаський музей. Переяславські вісті. 1943, № 70, 8 ве- ресня. С. 4. Hrinchenko V.H. From the history of museum affairs in Cen- tral Ukraine during the Nazi оccupation (according to the pro- paganda press of occupied Ukrainian territories) The main purpose of the article is to highlight some aspects of the museum affairs during the occupation period in Central Ukraine: on the territory of modern Vinnytsia, Cherkasy, Kirovohrad, Poltava and Dnipropetrovsk regions. The subject of investigation is the museums’ exhibit work, as well as the replenishment of museum collections with new materials. In this context, the Dnipropetrovsk Historical Museum, Vinnytsia, Poltava, Kremenchuh, Kirovohrad, Myrhorod, Cherkasy local history museums, T. H. Shevchenko Memorial Museum in Kyrylivka, M. М. Kotsiubynskyi Vinnytsia House-Museum have been mentioned within the limits of the article. It was found that, like other cultural-educational institutions, museums were forced to adapt to the realities of the «New Order» in the conditions of occupation, and this had left a mark on their activities, including the exposition. It actually contributed to the spread of Nazi propaganda in its most odious manifestations. However, the acquaintance with the available newspaper material did not suggest that these manifestations were widespread. In publications devoted to museums the emphasis was focused on the revival of Ukrainian culture under the auspices of the occupying power, which aimed to promote loyalty to the local population. Religious and ethnographic trends in museum exhibitions had become a priority and had a new meaning. The lack of necessary exhibits after the Soviet authorities’evacuation measures forced the workers of several museums to ask the people of their regions to help in solving this issue for appropriate remuneration, and to make considerable efforts for their independent production. The replenishment of museum funds with new valuable historical materials was, on the whole, episodic. Along with this, the testimonials about interesting and rather large-scale archeological finds that have come to museums have been presented in the press. Key words: Central Ukraine, occupation period, museum affairs. REFERENCES 1. Bakalo. (1942). Myrhorodskyi muzei [Myrhorod Museum]. Vidrodzhennia (Myrhorod) [Renaissance (Myrhorod)], 85, p. 4. [in Ukrainian]. 2. V istorychnomu muzei [In the Historical Museum] (1942). Dnipropetrovska hazeta – [Dnipropetrovsk newspaper], 185, р. 4. [in Ukrainian]. 3. V kraieznavchomu muzei m. Poltavy [In the Poltava Local His- tory Museum] (1942). Vidrodzhennia (Myrhorod) – [Renaissance (Mir- gorod)], 70, p. 2. [in Ukrainian]. 4. V. Kh. (1943). Muzei T. H. Shevchenka v Kyrylivtsi [T. H. Shevchenko Museum in Kyrylivka]. Ridne slovo – [Native word], 82, p. 4. [in Ukrainian]. 5. Hazetni riadky [Newspaper lines] (1943). Pereiaslavski visti – [Pe- reyaslav News], 49, p. 4. [in Ukrainian]. 6. Haran, Ye. (1943). U Kremenchutskomu muzei [In the Kremen- chuh Museum]. Nova Ukraina (Poltava) – [New Ukraine (Poltava)], 122, p. 2. [in Ukrainian]. 7. Hyrych, I. (1998). Kyivskyi muzei-arkhiv Perekhodovoi doby [Kiev Museum-Archive of the Transition]. Ukrainskyi istoryk – [Ukrainian his- Сіверщина в історії України, випуск 13, 2020 370 torian], 1–4 (136–139), pp. 191–196. [in Ukrainian]. 8. Hnatkova. (1943). Darunok kraieznavchomu muzeievi [A gift to the local history museum]. Nova Ukraina (Poltava) – [New Ukraine (Pol- tava)], 104, p. 4. [in Ukrainian]. 9. Horodyskyi, O. (1942). Kilka dniv u Poltavi [A few days in Polta- va]. Holos – [Voice], 31, p. 2. [in Ukrainian]. 10. Hrinchenko, V.H. (2019). Z istorii Umanskoho muzeiu u chasy natsystskoi okupatsii (za materialamy ukrainomovnoi okupatsiinoi presy) [From the history of the Uman Museum during the Nazi oc- cupation (based on the materials of the Ukrainian-language occupa- tion press)]. Materialy II Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Kulturno-istorychna spadshchyna Ukrainy: perspektyvy doslidzhennia ta tradytsii zberezhennia» (Cherkasy, 10–11 zhovtnia 2019 r.) [Materials of the Second All-Ukrainian Scientific and Practical Conference “Cultur- al and Historical Heritage of Ukraine: Prospects for Research and Tradi- tions of Preservation Maintenance” (Cherkasy, October 10–11, 2019)], pp. 45–48. Cherkasy: ChDTU. [in Ukrainian]. 11. Kondratenko, M. (1942). U Vinnytskomu muzei [In the Vin- nytsia Museum]. Vinnytski visti – [Vinnytsia news], 88, p. 3. [in Ukrainian]. 12. Kocherha, N., Revehuk, V. (2011). Stan ukrainskoi kultury v roky fashystskoi okupatsii Poltavshchyny (1941–1943) [The state of Ukrainian culture during the fascist occupation of Poltava region]. 1941-y rik na Poltavshchyni: liudskyi vymir trahedii ta heroizmu: zbirnyk statei za materialamy naukovoi konferentsii (28 veresnia 2011 r.). [1941 year in Poltava region: human dimension of tragedy and heroism: a col- lection of articles based on scientific conference materials (September 28, 2011)], pp. 106–116. Poltava: POIPPO. [in Ukrainian]. 13. Kraieznavchyi muzei u Vinnytsi [Museum of Local History in Vinnytsia] (1942). Volyn, 28, p. 3. [in Ukrainian]. 14. Kremenchutskyi kraieznavchyi muzei [Kremenchuh Local History Museum] (1942). Dniprova khvylia – [Dnieper wave], 32, p. 4. [in Ukrainian]. 15. Linchevskyi, H. (1942). Po Shevchenkivskykh mistsiakh [On the Shevchenkivsky places]. Nove ukrainske slovo – [New Ukrainian word], 241, p. 3. [in Ukrainian]. 16. Mistseva khronika [Local chronicle] (1941). Holos Poltavshchyny – [Voice of Poltava region], 7, p. 4. [in Ukrainian]. 17. Mistseva khronika [Local chronicle] (1942). Holos Poltavshchyny – [Voice of Poltava region], 27, p. 4. [in Ukrainian]. 18. Mokliak, V., O. V. Belko (Ed.) (2004). Poltavskyi kraieznavchyi muzei u roky okupatsii: (1941–1943 rr.) [Poltava Museum of Local History in the years of occupation]. Poltavskyi kraieznavchyi muzei. Malovidomi storinky istorii, muzeieznavstvo, okhorona pamiatok: zbirnyk naukovykh statei 2001–2003 rr. [Poltava Museum of Local History. Lit- tle-known pages of history, museum studies, conservation maintenance of monuments: a collection of scientific articles 2001–2003, pp. 246–256. Poltava: Dyvosvit. [in Ukrainian]. 19. Muzei im. Ivana Sirka [Ivan Sirko Museum] (1942). Dnipropetrovska hazeta – [Dnipropetrovsk newspaper], 177, p. 4. [in Ukrainian]. 20. P. K. (1943). Tsinni znakhidky [Valuable finds]. Dnipropetrovska hazeta. – [Dnipropetrovsk newspaper], 29, p. 4. [in Ukrainian]. 21. Pamiati D. I. Yavornytskoho [In memory of D.I. Yavornitsky] (1942). Dnipropetrovska hazeta – [Dnipropetrovsk newspaper], 190, p. 6. [in Ukrainian]. 22. Petrovskyi, V. (1942). Rozvytok Kirovohradskoho kraieznavchoho muzeiu [Development of the Kirovograd Museum of Local History]. Kirovohradski visti – [Kirovohrad news], 95, p. 4. [in Ukrainian]. 23. Podolskyi, A. (1944). U Vinnytskomu muzei [In the Vinnyt- sia Museum]. Nova Ukraina (Vinnytsia) – [New Ukraine (Vinnytsia)], 3, p. 4. [in Ukrainian]. 24. Pro kraieznavchu robotu muzeiu ta uchast v tsii roboti hromadskosti [About the activities of the local lore museum and com- munity participation in this work] (1942). Ukrainski visti (Kirovohrad) – [Ukrainian news (Kirovohrad)], 8, p. 4. [in Ukrainian]. 25. Sebta, T. (1996). Ukrainski muzei pid chas okupatsii v roky Druhoi svitovoi viiny [Ukrainian museums in the years of occupation during the Second World War]. Povernennia kulturnoho nadbannia Ukrainy: problemy, zavdannia, perspektyvy. Kyiv: Instytut ukrainskoi arkheohrafii ta dzhereloznavstva im. M. S. Hrushevskoho – [Return of the cultural heritage of Ukraine: problems, tasks, prospects. M. Hru- shevsky Institute of Ukrainian Archeography and Source Studies], 6, pp. 130–137. [in Ukrainian]. 26. Stelnykovych, S. (2019). Arkhivy, biblioteky ta muzei Zhytomyrsko-Vinnytskoho rehionu v umovakh natsystskoi okupatsii (1941–1944 rr.). [Archives, libraries and museums of the Zhyto- myr-Vinnytsia region under Nazi occupation (1941–1944)]. Istoriia Ukrainy. Vseukrainska hazeta dlia vchyteliv istorii ta pravoznavstva. [History of Ukraine. Ukrainian newspaper for teachers of history and law], 9, pp. 5–13. [in Ukrainian]. 27. Stepovyi, F. (1943). Svidok slavy didivskoi [Witness to the grand- fathers’ glory]. Nova Ukraina (Poltava) – [New Ukraine (Poltava)], 94, p. 4. [in Ukrainian]. 28. Tanana, R. V. (2005). Muzei Kobzaria u Kanevi v roky fashystskoi okupatsii [Kobzar Museum in Kanev during the fascist occupation]. Cherkashchyna v konteksti istorii Ukrainy: Materialy 2-yi naukovo- kraieznavchoi konferentsii Cherkashchyny (do 60-richchia Peremohy u Velykii Vitchyznianii viini 1941–1945 rr.) – [Cherkasy region in the con- text of the history of Ukraine: Proceedings of the 2nd Scientific-and-Local Conference of Cherkasy Region (to the 60th Anniversary of Victory in the Great Patriotic War 1941–1945], pp. 258–264. Cherkasy. [in Ukrainian]. 29. Tkachenko, M. I. (1996). Muzei Ukrainy pid chas Druhoi svitovoi viiny (1939–1945 rr.) [Museums of Ukraine during the Second World War]. Avtoref. dys. ... kand. ist. nauk. [Extended abstract of Candidate’s thesis]. Kyiv. [in Ukrainian]. 30. Trembovetskyi, A. (1943). Zabutyi pakunok [Forgotten package]. Vinnytski visti – [Vinnytsia news], 30, p. 4. [in Ukrainian]. 31. U miskomu muzei [In the city museum] (1943). Promin (Nikopol), 55, p. 4. [in Ukrainian]. 32. Khorunzhyi, D. (1943). Svidky Poltavskoho boiu [Witnesses of the Poltava battle]. Nova Ukraina (Poltava) – [New Ukraine (Poltava)], 108, p. 3. [in Ukrainian]. 33. Tseher, M. K. (1942). U Nikopolskomu kraieznavchomu muzei [In the Nikopol Museum of Local History]. Promin (Nikopol), 106, p. 4. [in Ukrainian]. 34. Tsinna arkheolohichna znakhidka poblyzu Poltavy [A valuable archaeological find near Poltava] (1942). Holos Poltavshchyny – [Voice of Poltava region], 58, p. 3. [in Ukrainian]. 35. Cherkaskyi muzei [Cherkasy Museum] (1943). Pereiaslavski vist – [Pereyaslav News], 70. p. 4. [in Ukrainian]. Стаття надійшла до редакції 19.02.2020 р. Рекомендована до друку 10.03.2020 р. j УДК 069.4:[908+94](477.54–25)(091).1944/19501 С.М. Дейнеко ЕКСПОЗИЦІЙНА РОБОТА В ХАРКІВСЬКОМУ ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ ІМЕНІ Г. СКОВОРОДИ У ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ (1944–1950) Дослідження присвячене маловідомій сторінці історії Харків- ського історичного музею – експозиційній роботі у 1944–1950 ро- ках. Нами виявлено, що, не дивлячись на труднощі повоєнного жит- тя, колектив закладу спромігся налагодити ефективну діяльність у створенні постійних і тимчасових виставок, а також надавав певну допомогу своїм колегам з інших міст. Ключові слова: музей, експозиція, Харків, історія, колектив. Наприкінці серпня 1943 р. Червона Армія звільнила м. Харків. З вересня розпочалася відбудова міста, пла- нувалося відновити роботу низки державних установ, в тому числі музею. Одночасно з поновленням діяль- ності закладу і вирішенням різноманітних організа- ційних питань розпочалися роботи по створенню но- вих експозицій у Харківському історико-краєзнавчому музеї імені Г. Сковороди. Він виник унаслідок реорга- нізації та злиття низки закладів культури міста – Цен- трального музею революції УРСР, Історичного музею імені Г.С. Сковороди і Харківського краєзнавчого му- зею імені Артема. Згодом на його основі, після низки переформатувань і перейменувань, постав Харківський історичний музей імені М.Ф. Сумцова.

З історії музейної справи в Центральній Україні у роки нацистської окупації (за матеріалами пропагандистської преси окупованих українських територій)

Репозитарії

Схожі ресурси