Кваліметричний підхід до моделювання оцінки синергетичного ефекту функціонування транспортно-логістичної системи

Запропоновано непараметричний метод DEA (Data Envelopment Analysis), який є високоінтелектуальним методом аналізу середовища функціонування з огляду на те, що його методологія базується на інтелектуальній технології бенчмаркінгу – порівняльного аналізу на основі еталонних показників (стандартів). Ро...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2021
Автори:	Гриценко, В.І., Бажан, Л.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН та МОН України 2021
Назва видання:	Control systems & computers
Теми:	Fundamental Problems in Computer Science
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181258
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Кваліметричний підхід до моделювання оцінки синергетичного ефекту функціонування транспортно-логістичної системи / В.І. Гриценко, Л.І. Бажан // Control systems & computers. — 2021. — № 2-3. — С. 3-19. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-181258
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1812582021-11-10T01:26:24Z Кваліметричний підхід до моделювання оцінки синергетичного ефекту функціонування транспортно-логістичної системи Гриценко, В.І. Бажан, Л.І. Fundamental Problems in Computer Science Запропоновано непараметричний метод DEA (Data Envelopment Analysis), який є високоінтелектуальним методом аналізу середовища функціонування з огляду на те, що його методологія базується на інтелектуальній технології бенчмаркінгу – порівняльного аналізу на основі еталонних показників (стандартів). Розроблена на основі методу DEA модель дозволяє оцінювати транспортно-логістичну систему як стійку в деякому проміжку часу, використовуючи нормативну якість виконуваних логістичних послуг. Purpose. For the sustainable development of the transport and logistics system, it is necessary to develop a concept for ensuring the assessment of the quality of logistics services based on a qualimetric approach to obtain a synergistic effect of the system’s functioning Results. The transport and logistics system, as an ordered set of elements with the certain connections. It has the special systemic properties that are not inherent in individual elements, but allow for a synergistic effect in the process of functioning. The effect of logistic synergy arises in the process of mutual strengthening of relations between the internal and external environment at the level of input and output material and information flows. Quality management of logistics services is based on the provision of operational information about the quality of logistics services and timely management decisions to ensure this quality. In accordance with the principles of the standards, product quality management is aimed at ensuring customer satisfaction and continuously improving the quality of logistics services. 2021 Article Кваліметричний підхід до моделювання оцінки синергетичного ефекту функціонування транспортно-логістичної системи / В.І. Гриценко, Л.І. Бажан // Control systems & computers. — 2021. — № 2-3. — С. 3-19. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2706-8145 DOI https://doi.org/10.15407/csc.2021.02.003 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181258 006.4:004.8 uk Control systems & computers Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН та МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Fundamental Problems in Computer Science Fundamental Problems in Computer Science
spellingShingle	Fundamental Problems in Computer Science Fundamental Problems in Computer Science Гриценко, В.І. Бажан, Л.І. Кваліметричний підхід до моделювання оцінки синергетичного ефекту функціонування транспортно-логістичної системи Control systems & computers
description	Запропоновано непараметричний метод DEA (Data Envelopment Analysis), який є високоінтелектуальним методом аналізу середовища функціонування з огляду на те, що його методологія базується на інтелектуальній технології бенчмаркінгу – порівняльного аналізу на основі еталонних показників (стандартів). Розроблена на основі методу DEA модель дозволяє оцінювати транспортно-логістичну систему як стійку в деякому проміжку часу, використовуючи нормативну якість виконуваних логістичних послуг.
format	Article
author	Гриценко, В.І. Бажан, Л.І.
author_facet	Гриценко, В.І. Бажан, Л.І.
author_sort	Гриценко, В.І.
title	Кваліметричний підхід до моделювання оцінки синергетичного ефекту функціонування транспортно-логістичної системи
title_short	Кваліметричний підхід до моделювання оцінки синергетичного ефекту функціонування транспортно-логістичної системи
title_full	Кваліметричний підхід до моделювання оцінки синергетичного ефекту функціонування транспортно-логістичної системи
title_fullStr	Кваліметричний підхід до моделювання оцінки синергетичного ефекту функціонування транспортно-логістичної системи
title_full_unstemmed	Кваліметричний підхід до моделювання оцінки синергетичного ефекту функціонування транспортно-логістичної системи
title_sort	кваліметричний підхід до моделювання оцінки синергетичного ефекту функціонування транспортно-логістичної системи
publisher	Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН та МОН України
publishDate	2021
topic_facet	Fundamental Problems in Computer Science
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181258
citation_txt	Кваліметричний підхід до моделювання оцінки синергетичного ефекту функціонування транспортно-логістичної системи / В.І. Гриценко, Л.І. Бажан // Control systems & computers. — 2021. — № 2-3. — С. 3-19. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series	Control systems & computers
work_keys_str_mv	AT gricenkoví kvalímetričnijpídhíddomodelûvannâocínkisinergetičnogoefektufunkcíonuvannâtransportnologístičnoísistemi AT bažanlí kvalímetričnijpídhíddomodelûvannâocínkisinergetičnogoefektufunkcíonuvannâtransportnologístičnoísistemi
first_indexed	2025-07-15T22:06:27Z
last_indexed	2025-07-15T22:06:27Z
_version_	1837752330108272640
fulltext	iSSN 2706-8145, control systems and computers, 2021, № 2–3 3 doi https://doi.org/10.15407/csc.2021.02.003 Udc 006.4:004.8 в.І. ГриЦенКо, член-кореспондент НаН україни, директор, міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НаН та моН україни, 03187, м. київ, просп. академіка глушкова, 40, україна, vig@irtc.org.ua Л.І. БаЖан, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, зав. відділом економіко-соціальних систем та Іт, міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НаН та моН україни, 03187, м. київ, просп. академіка глушкова, 40, україна, bazmil@ukr.net КваЛІметриЧниЙ пІДХІД До моДеЛювання оЦІнКи синерГетиЧноГо еФеКту ФунКЦІонування транспортно-ЛоГІстиЧноЇ системи Запропоновано непараметричний метод DEA (Data Envelopment Analysis), який є високоінтелектуальним методом аналізу середовища функціонування з огляду на те, що його методологія базується на інтелектуальній технології бенчмаркінгу – порівняльного аналізу на основі еталонних показників (стандартів). Розроблена на основі методу DEA модель дозволяє оцінювати транспортно-логістичну систему як стійку в деякому проміжку часу, використовуючи нормативну якість виконуваних логістичних послуг. Ключові слова: логістична послуга, транспортно-логістична система, кваліметрія, синергія. Fundamental problems in Computer science актуальність Вектор цифрової економіки розвитку со- ціально-економічних систем зумовлює необ- хідність дослідження різних видів сервісу, що забезпечують якісний рівень життя . Прикметною ознакою поширення цифрових технологій є стрімке проникнення їх у повсякденне життя, що робить його ком- фортнішим . Питання розвитку сфери послуг та її цифрової трансформації в рамках транс- портно-логістичної системи залізничного транспорту вивчено недостатньо, але це вкрай необхідно для розвитку теоретико- методологічної бази трансформації соціально- економічних систем цифрової економіки завдяки формуванню сервісної інтеграції . Цифрова трансформація економіки вису- ває на перший план одне з найактуальніших завдань забезпечення високої якості вико- нуваних послуг і процесів . Успішна реалізація цього завдання залежить від багатьох факто- рів, серед яких важливу роль відіграє про- сування споживачам готової продукції та ресурсів для її виготовлення . Просування матеріального потоку залежить від своєчас- них і якісних послуг, що надаються транс- портно-логістичною системою сортувальної станції . Транспортно-логістична система сортуваль- ної станції являє собою зібраний з окремих 4 iSSN 2706-8145, системи керування та комп'ютери, 2021, № 2–3 В.I. Гриценко, Л.І.Бажан елементів складний механізм, безперебійна робота якого значною мірою визначається вивіреною та злагодженою роботою кожно- го його елемента . Стійкість транспортно- логістичної системи сортувальної станції як предмет самостійного розгляду вивчено недо- статньо . А проте стійка транспортно-логістич- на система може забезпечити найповнішу реалізацію логістичного потенціалу сорту- вальної станції . Синергетична взаємодія різних підсистем транспортно-логістичної системи істотно впливає на функціонування сортувальної станції . Динамічний характер процесів, що протікають у взаємодії підсистем, наявність суперечливих критеріїв їхнього функці- онування та розвитку, а також високий рівень невизначеності зовнішнього середовища, призводить до необхідності дослідження транспортно-логістичних послуг і контро- лю за просуванням матеріального потоку в системі з метою узгодження дій сторін: відправника вантажу, що транспортується системою, й одержувача вантажу . На сучасному етапі розвитку транспортно- логістичних систем стає актуальною задача формування аналітичних залежностей для оцінки ухвалених управлінських рішень при просуванні матеріального потоку . Проте зараз немає єдиного методологічного підходу, що давав би змогу чітко визначити вплив загаль- них логістичних витрат на основні показни- ки транспортної діяльності та на економічні показники результативності сортувальної станції . Як правило, способи оцінки функ- ціонування транспортно-логістичної систе- ми зводяться до методів порівняння кіль- кісних показників планування та отриман- ня результатів . Такі методи не дають повної якісної оцінки впливу логістичних послуг на показники ефективності всієї системи, а відображають лише динаміку транспортно- логістичних процесів . Це ускладнює по- шук рішень, спрямованих на підвищення ефективності роботи сортувальної станції . Оцінка синергетичного ефекту функціо- нування транспортно-логістичної системи є актуальною, оскільки цей аспект проблеми науковцями в нас і за кордоном досліджено недостатньо . Внаслідок цього необхідність розробки теоретико-методологічних досліджень оцін- ки синергетичного ефекту функціонування транспортно-логістичної системи на основі кваліметричного підходу для оцінки якості логістичних послуг є незаперечною . рівень розробленості теми Парадигми дослідження проблем транс- портної логістики, управління логістич- ними процесами доволі широко пред- ставлено у працях Анікіна Б .О ., Бауерсок- са Д .Дж ., Дибської В .В ., Клосса Д .Дж ., Крікавського Є .В ., Лукінського В .С ., Маселко Т .Є ., Миротіна Л .Б ., Некрасо- ва О .Г ., Окландера М .А ., Павленко А .Ф ., Сергєєва В .І ., Стоку Р .Дж ., та інших . Якість обслуговування клієнтів транспорт- но-логістичної системи є важливим показни- ком функціонування сортувальної станції, оскільки є показником її ефективності . Рі- вень обслуговування клієнтів безпосеред- ньо впливає на частку ринку, на загальні логістичні витратита на рентабельність сор- тувальної станції . Велику увага дослідженню якості послуг під кутом зору логістичних витрат приділили Котлер Ф ., Сергєєв В .І ., Миротин Л .Б ., Диб- ська В .В ., Мінько Е .В ., Федін С .С ., Зубрець- ка Н .А ., Климович А .С . У працях окремих авторів досліджуються лише деякі аспекти керування транспортними потоками, але не відображено їхньої специфіки в умовах цифро- вої трансформації економіки, де якості логістич- ного сервісу приділяють особливу увагу . Попри отримані наукові результати у облас- ті теоретичних і методологічних досліджень розвитку та функціонування транспортної логістики, питанню комплексної оцінки показників якості логістичного сервісу, як одної з базових складових функціонування транспортно-логістичної системи, приділено iSSN 2706-8145, control systems and computers, 2021, № 2–3 5 Кваліметричний підхід до моделювання оцінки синергетичного ефекту недостатньо уваги й вона зводиться лише до визначення рівня логістичних витрат . Проведення теоретико-методологічних до- сліджень, спрямованих на забезпечення оцін- ки якості логістичних послуг транспортно- логістичних систем сортувальної станції в процесі її функціонування є актуальною науково-прикладною проблемою . Метою даної статті є розробка концепції теоретико-методологічних досліджень забез- печення оцінки якості логістичних послуг стійкості функціонування транспортно-логіс- тичної системи сортувальної станції на основі кваліметричного підходу . стійкість транспортно- логістичної системи Транспортно-логістична система сортуваль- ної станції є складною динамічною систе- мою, що охоплює підсистеми транспортної та логістичної систем із багатьма параметрами управління . Така система має функціонувати згідно з принципами спроможності в часі та збалансованості в дискретному часі за дотри- мання нормативних умов . Впорядковуючи внутрішнє середовище економічної діяльності за нормативними умовами та за оптималь- ного використання ресурсів (технічних, тех- нологічних, фінансових, інформаційних, люд- ських), система буде стійкою . Стійкість транспортно-логістичної систе- ми досліджується рідко, хоча лише стійка транспортно-логістична система може забез- печити найповнішу реалізацію логістичного потенціалу транспортної системи . Показник стійкості не визначається однозначно, що породжує непридатність більшості підходів у сферах, які відрізняються від тих, для яких вони були розроблені [1] . Додатковим фак- тором, що впливає на стійкість системи, є недетермінованість і множинність даних [2] . З огляду на те, що логістичне управління є управлінням потоковими процесами на основі їхньої оптимізації, прикметною рисою транспортно-логістичної системи є наявність потокового процесу . Внаслідок дослідження літератури з пи- тань функціонування логістичних систем на транспорті було зроблено наступне визначення стійкості транспортно-логістичної системи . Одним із принципів транспортно-ло- гістичної системи має бути принцип стійкості й адаптивності . Транспортно-логістична си- стема має стійко працювати попри припустимі відхилення параметрів і чинників зовнішнього середовища . Такими факторами є коливан- ня ринкового попиту на кінцеву продукцію (обсяги транспортування різнорідної про- дукції), зміни умов поставок чи закупівель матеріальних ресурсів, варіації транспортних тарифів тощо . За значних коливань стоха- стичних факторів зовнішнього середовища транспортно-логістична система має при- стосовуватися до нових умов, змінюючи про- граму функціонування, параметри та критерії оптимізації . Отже, такий показник, як стійкість транс- портно-логістичної системи, характеризує систему, здатну приймати управлінські рішен- ня, що повертають її до стану рівноваги після впливу зовнішніх і внутрішніх факторів із но- вими якісними показниками, які забезпечують високі результативні показники: прибуток та рентабельність системи . Як зазначено в [3, с .46], «логістика має пе- ребувати й діяти в економіці, що стрімко змі- нюється, глобалізується і конкурує» . Цифро- ва економіка змінює стан суспільства, підви- щує вимоги клієнтів щодо якісного обслуго- вування . Поняттям базової послуги транспортно- логістичної системи визначається перевезен- ня залізничним транспортом отриманого у відправника вантажу з пункту відправлення до пункт призначення . У термінах логістики — це прямий логістичний ланцюжок доправлен- ня вантажів, або простий транспортний лан- цюг . Базова послуга вантажного залізничного перевезення здійснюється з додатковими оп- ціями: перевезення вантажу за розкладом з узгодженим часом відправлення та прибуття; перевезення вантажу на особливих умовах, вивантаження-навантаження тощо . 6 iSSN 2706-8145, системи керування та комп'ютери, 2021, № 2–3 В.I. Гриценко, Л.І.Бажан Метою транспортно-логістичної системи транспорту є мінімізація витрат або збере- ження їх на заданому рівні при доправленні вантажу в потрібне місце, в певній кількості й асортименті [4] . Однією з головних властивостей транс- портно-логістичної системи є її адаптивність . Здатність транспортно-логістичної системи до адаптації є необхідною в умовах невизначе- ності навколишнього середовища . Широкий вибір пропонованих товарів і послуг в умовах ринку підвищує рівень невизначеності попи- ту на них . синергія транспортно- логістичної системи Транспортно-логістичній системі притаман- ний принцип інтеграції, що означає об'єд- нання в ціле систем транспортної та логіс- тичної підсистем . Принцип інтеграції спря- мовано на вивчення інтеграційних власти- востей і закономірностей у логістичних си- стемах . Інтегративні властивості проявля- ються внаслідок поєднання елементів до цілого, поєднання функцій у часі та просторі . Транспортно-логістична система як упорядко- вана сукупність елементів з певними зв'язками має особливі системні властивості, які не властиві окремим елементам, але уможливлю- ють отримання синергетичного ефекту . Синергетичний зв'язок — це зв'язок, який при спільних діях незалежних елементів систе- ми забезпечує загальний ефект, що перевищує суму ефектів цих же елементів, що діють неза- лежно, тобто посилюється зв'язок елементів системи [5] . Логістична синергія — це ефект, що виникає в процесі взаємного посилення зв'язків вну- трішнього середовища із зовнішнім на рівні вхідних і вихідних матеріальних, фінансових та інформаційних потоків [6] . Внутрішньо-системні зв'язки є розвине- нішими, ніж зв'язки із зовнішнім середови- щем . Вони здебільшого мають циклічний ха- рактер, відображають послідовність передачі матеріального й інформаційного потоків між складовими ланками логістичного ланцюга . Ефект, що виникає в процесі взаємного посилення зв'язків між транспортною та логістичною системами, є синергією . Такий ефект виникає між транспортно-логістичною системою та зовнішнім середовищем на рівні вхідних і вихідних матеріальних та інформаційних потоків . Cинергія може бути позитивною та негативною . Коли транс- портно-логістична система виконує всі ви- сунуті до неї вимоги, синергія буде позитив- ною . Вона полягає в поліпшенні рівномір- ності виробництва або реалізації продукції, в ритмічності поставок товару, в підвищенні технологічної та організаційної дисципліни . Синергія транспортної та логістичної під- систем забезпечує ефективність транспортно- логістичної системи, що визначається як відношення отриманих результатів від вико- нання таких завдань:  забезпечення необхідного обсягу та на- лежної якості транспортних послуг;  підвищення економічності роботи;  скорочення термінів доставки вантажів;  забезпечення регулярності відправлення та прибуття вантажів;  максимізації збереження вантажів . Ефективність логістичних послуг у транспорт- ному процесі пов'язана зі зниженням загальних витрат на процес транспортування та зі змен- шенням питомої ваги витрат на процес транс- портування від загальних логістичних витрат . Важливу роль відіграє також стандартиза- ція логістичних послуг, що створює умови підвищення ефективності транспортування вантажів внаслідок забезпечення якісного обслуговування . Логістичний сервіс Розвиток ринку транспортно-логістичних по- слуг характеризується збільшенням ролі якіс- ної складової логістичних послуг . Тому якість логістичного сервісу стає одним із ключових факторів успіху сортувальної станції . iSSN 2706-8145, control systems and computers, 2021, № 2–3 7 Кваліметричний підхід до моделювання оцінки синергетичного ефекту Традиційними функціями логістики є транспортування, вантажоперевезення, управ- ління запасами, закупівлями та замовлення- ми, складування, які інтегрувалися в систе- му логістичного сервісу транспортно-ло- гістичної системи на базі загальної інфор- маційної платформи . Логістичний сервіс є сукупністю операцій у галузі управління та оптимізації матеріальних, інформаційних і фінансових потоків на всіх стадіях транспортно-логістичного процесу, які забезпечують максимальне задоволення по- треб клієнтів . Об'єктом логістичного сервісу виступа- ють різні споживачі матеріального потоку . Основним критерієм, що дає змогу оцінити систему сервісу і з позиції постачальника, і з позиції одержувача послуг, є рівень сервісу, або рівень логістичного обслуговування . Для розвитку логістичного сервісу вико- ристовується кілька логістичних стратегій: скорочення загальних логістичних витрат, покращення якості логістичних послуг, ско- рочення інвестицій у логістичну інфраструк- туру, логістичний аутсорсинг . Теоретичною основою сучасного управління логістичними послугами є системний, синер- гетичний та процесний підходи (рис . 1) . Системний і синергетичний підходи утво- рюють теоретичну базу управління системою логістичного сервісу як складною цілісною динамічною системою . Транспортні послуги забезпечують ефективність результативності функціонування транспортно-логістичної си- стеми . Системний підхід передбачає врахування всіх аспектів управління транспортно-логіс- тичною системою в їхньому взаємозв'язку та цілісності, визначення істотних зв'язків між елементами та характер цих зв'язків . Управ- ління націлено на досягнення глобальної ме- ти просування матеріального потоку від по- стачальника до клієнта в задані терміни з най- меншими витратами і спрямованo на встанов- лення основних системотворчих чинників, що впливають на процеси транспортування та логістичного обслуговування . Синергетичний підхід, ґрунтуючись на впливах зовнішнього середовища, що збу- рюють транспортно-логістичну систему, представляє собою розвиток системно- го підходу в напряму управління склад- ною відкритою нелінійною динамічною транспортно-логістичною системою . Внаслі- док цього вдосконалюється управління ло- гістичним сервісом завдяки забезпеченню Рис.1. Схема управління логістичними послугами ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНА СИСТЕМА Управління транспортними процесами Управління логістичними послугами Системний підхід Синергетичний підхід Процесний підхід 8 iSSN 2706-8145, системи керування та комп'ютери, 2021, № 2–3 В.I. Гриценко, Л.І.Бажан та самоорганізації транспортно-логістичної системи, що веде до зниження рівня ентро- пії (міри невизначеності) в процесі прий- няття рішень, адаптації до мінливих умов зовнішнього середовища за допомогою збе- реження стійкості розвитку системи . Процесний підхід згідно зі стандартом ДСТУ ISO 9001:2015 «передбачає систематичне визна- чання процесів і їх взаємодій та керування ни- ми з тим, щоб досягати запланованих результа- тів відповідно до політики у сфері якості та стратегічного напряму організації» [7, с . 6] . Логістичний процес є певним чином організована в часі послідовність виконання логістичних операцій, яка уможливлює до- сягнення заданої на плановий період мети транспортно-логістичної системи . Процесний підхід дає змогу системі плану- вати її процеси та їхню взаємодію . Стосовно управління процесний підхід дозволяє оперативніше розв’язувати посталі пробле- ми та впливати на результат . На відміну від функціонального підходу, управління про- цесами дає змогу сконцентруватися не на роботі кожного з підрозділів, а на результатах функціонування всієї системи як цілого . Функціонування транспортно-логістичної системи охоплює процеси, що вимагають ви- конання логістичної послуги . Ідеться про:  процеси входу в систему та виходу з неї;  послідовність виконання та взаємодія процесів;  критерії та методи, необхідні для якісного результативного виконання та контролю процесів;  необхідні для встановлених процесів ресурси . Виконання зазначених вимог поліпшить управління процесами та якістю логістичних послуг . якість логістичного сервісу Подаємо деякі пояснення термінів, які не є ха- рактерними для системних досліджень . Сервіс (обслуговування) — це діяльність з надання послуг, що супроводжує або забезпечує виконання певного процесу . Транспортний сервіс є процесом просуван- ня матеріального потоку транспортною ме- режею, яка включає в себе, крім перевезення вантажу, виконання складських, вантажно- розвантажувальних і комерційних операцій . Логістичний сервіс є комплексом послуг, що надаються в процесі просування матеріального потоку . Об'єктом логістичного сервісу висту- пають різні споживачі матеріального потоку . Основним критерієм оцінки системи сервісу і з позиції постачальника, і з позиції одержувача послуг, є рівень сервісу, або рівень логістичного обслуговування . Рівень сервісу — це кількісна характеристи- ка відповідності фактичних значень показника якості та кількості логістичних послуг, які виз- начаються нормативними документами . Логістичний сервіс здійснюється із застосу- ванням різних засобів комунікацій і новітніх інформаційних технологій:  контроль над операціями з вантажем, що відбуваються на маршруті проходження вантажу;  процес організації та планування достав- ки вантажу з мінімальними фінансовими ви- тратами;  надання необхідної інформації клієнту . Логістична послуга — це результат, який от- римують після виконання певного процесу, який вимагає виконання хоча б однієї опера- ції між транспортно-логістичною системою та клієнтом . Елемент логістичної послуги є нематеріальним і вимагає кількісної та якіс- ної оцінки . Визначення якості формулюється залежно від галузі дослідження . У загальному вигляді якість — це міра, якою сукупність прита- манних характеристик системи відповідає вимогам нормативного документа [6] . В об- ласті логістики якість можна визначити як послідовне задоволення запитів та очікувань клієнтури відповідно до нормативного до- кумента . Зараз, попри важливість логістичного сер- вісу, немає єдиних ефективних критеріїв оцінки його якості, що можна пояснити iSSN 2706-8145, control systems and computers, 2021, № 2–3 9 Кваліметричний підхід до моделювання оцінки синергетичного ефекту особливістю цього сервісу порівняно з інши- ми характеристиками продуктів і послуг . Управління якістю логістичних послуг, як процесом, базується на наступних необхідних вимогах:  забезпечення оперативної інформації про якість логістичної послуги;  своєчасне прийняття управлінських рі- шень щодо забезпечення якості логістич- них послуг . На виконання якісних логістичних послуг транспортно-логістичної системи впливають і внутрішні, і зовнішні чинники . До внутрішніх факторів належать внутріш- ньосистемні чинники: розвиток потенціалу транспортної інфраструктури системи, потен- ціалу логістичної інфраструктури, розвиток ін- формаційно-комунікаційних технологій і тех- нологій цифрової економіки . До зовнішніх факторів належать вимо- ги ринку, конкуренція на ринку, законодав- чі та нормативні акти, вимоги клієнтури транспортно-логістичної системи . Вимоги ринку характеризуються потребами в просуванні матеріальних ресурсів спожива- чам, що забезпечується визначеним рівнем попиту на послуги . Конкуренція характеризується типом, зростанням, ємністю ринку транспортних і логістичних послуг . Законодавчі та нормативні акти є най- важливішим фактором зовнішнього сере- довища й залежать від рівня гармонізації з міжнародними стандартами . Одним із найважливіших і складних зав- дань забезпечення якості послуг є забезпе- чення гармонійного поєднання факторів й умов виконання їх . Швидка зміна факторів зумовлює необхідність швидкого реагуван- ня на їхню зміну, щоб забезпечити високий рівень логістичних послуг функціонування транспортно-логістичної системи . Забезпечення високого рівня якості ло- гістичних послуг залежить від можливості адаптації внутрішнього середовища до змін зовнішнього середовища, можливістю управ- ляти цими змінами та протистояння негатив- ному впливу зовнішніх і внутрішніх факторів . показники якості логістичних послуг і критерії функціонування транспортно-логістичної системи Серед різних концепцій транспортно-логіс- тичної системи необхідно виокремити кон- цепцію, орієнтовану на споживача, та кон- цепцію загального управління якістю . Концепція, орієнтована на споживача, зво- диться до необхідності цілковитого задово- лення вимог споживачів внаслідок поставки необхідного їм продукту заданої якості в певній кількості та в потрібне місце і час . Концепція загального управління якістю ґрунтується на таких основоположних прин- ципах як:  орієнтація системи обслуговування на споживача, від задоволення потреб і очікувань якого залежить ринковий успіх системи;  безперервне поліпшення діяльності в області забезпечення якості обслуговування споживачів;  системне вирішення завдань забезпечення якості на всіх стадіях процесу виконання за- мовлень . З огляду на те, що головними параметра- ми вимірювання якості сервісу є відчутність, надійність, відповідальність, закінченість, до- ступність, безпека, ввічливість, комунікабель- ність, взаєморозуміння з клієнтами, у дослід- женні краще спиратися на критерії, які по- казуватимуть результативність транспортно- логістичної системи в кількісному виразі . Комплексний показник результативності транспортно-логістичної системи визнача- ється обсягами логістичної роботи (по- слуг), виконаними технічними засобами, технологічним обладнанням або персоналом, задіяними в логістичній системі, за одини- цю часу, або питомими витратами ресурсів у логістичній системі . Критеріями використання логістики в транспортній системі є 6 правил: 1R (right product) — належний товар; 10 iSSN 2706-8145, системи керування та комп'ютери, 2021, № 2–3 В.I. Гриценко, Л.І.Бажан 2R (right quality) — належної якості; 3R (right quantity) — у належній кількості; 4R (right time) — у належний час; (1) 5R (right place) — у належне місце; 6R (right cost) — за належної ціни . Виконання цих критеріїв має свідчити про стійкість транспортно-логістичної системи в процесі функціонування . Ефект, що виникає в процесі взаємного посилення зв'язків між логістичними під- системами, спричиняє логістичну синергію . Логістична синергія може бути позитивною (в разі виконання всіх правил логістики) або не- гативною . Через велику різноманітність видів ван- тажів, що підлягають обробці транспортно- логістичною системою, та умов, висунутих клієнтами в процесі оформлення замовлень на транспортування вантажу, завдання за- безпечення високої результативності системі слабко формалізується . Критерії є неоднозначними, вимірюються в різних одиницях і в різних шкалах для кож- ного виду вантажу й мають одне або кілька пріоритетів важливості, а тому реалізація цьо- го завдання: доставка вантажу при виконанні головних правил логістики з найменшими можливими витратами є складною й вимагає нетривіального підходу . Кваліметричний підхід У процесі керування якістю логістичних по- слуг, які характеризуються різноманіттям властивостей, багатофункціональною струк- турною складністю, виникає суперечність між невизначеністю апріорної інформації про багатовимірні показники якості послуг та дедалі вищими вимогами до достовірності опе- ративних оцінок таких показників . Розв’язання цієї проблеми полягає в тому, щоб здійснити структурну формалізацію про- цесу надання логістичних послуг під час просу- вання матеріального потоку ланцюгом транс- портування й оцінити якість наданих послуг в аспекті базових методів і завдань кваліметрії . У кваліметрії, яка є розділом метрології та вивчає вимірювання показників (послуг), розрізняють кілька груп показників якості, які безпосередньо стосуються логістичних послуг транспортно-логістичної системи . До цих груп належать [8]:  показники призначення, які характери- зують основні властивості та функції ло- гістичних послуг;  показники надійності, які мають влас- тивість логістичної послуги зберігати в часі у встановлених межах значення всіх параметрів;  показники технологічності, які характе- ризують сукупність властивостей пристосо- ваності логістичної послуги в процесі її вико- нання до досягнення оптимальних витрат;  показники уніфікації, які характеризують рівень використання в логістичній послу- зі стандартизованих правил її виконання . Відповідно до принципів стандартів серії ДСТУ ISO 9001:2015 управління якістю про- дукції спрямовано на забезпечення задово- леності споживача та безперервне покращення якості логістичних послуг [9] . Кваліметрія розглядається як вимірю- вання й оцінка якості . Її методологія та проблематика концентрується на ком- плексній і кількісній оцінці якості об'єк- тів будь-якої природи, в тому числі й ло- гістичної послуги . Під кількісною оцінкою в кваліметрії розуміють певну функцію відношення по- казника якості даної продукції або послуги до показника якості продукції або послуги, прийнятої за еталон або стандарт . Як пра- вило, ця величина є безрозмірною або ви- раженою у відсотках . Кваліметрія є акту- альною й базисною для логістики, яка спря- мована на подолання проблем управління якістю послуг . Якість логістичних послуг є поняттям доволі складним і неоднозначним . Існує бага- то розробок і досліджень в області логістики в різних галузях, але досі немає досліджень критеріїв якості та методів її оцінки в галузі транспортно-логістичної системи залізнич- ного транспорту . iSSN 2706-8145, control systems and computers, 2021, № 2–3 11 Кваліметричний підхід до моделювання оцінки синергетичного ефекту Сутність кваліметричного підходу як на- укової парадигми до моделювання оцінки си- нергетичного ефекту функціонування транс- портно-логістичної системи полягає в інте- гральної оцінці якості логістичних послуг у процесі просування матеріального потоку залізничним транспортом . Застосування кваліметричних інструментів знайшло відображення в області дослідження управління якістю педагогіки, соціології, психології, фармацевтики, в різних галу- зях економіки та бібліотекознавства . На транспорті, як правило, розглядалися зав- дання вибору транспорту для доправ- лення вантажу, завдання маршрутизації, мінімізація витрат і максимізація результа- тивних показників при просуванні мережею матеріального потоку . Оцінка якості виконання логістичних по- слуг у транспортно-логістичній системі, су- дячи з досліджених наукових джерел, не дали позитивного результату . У загальному вигляді розглядаються логістичні послуги на транспорті або ж на підприємстві з позиції оцінки витрат, ефективності функціонування логістичної системи підприємства і відповідних їй логістичних бізнес-процесів . Водночас кваліметричний підхід до оцінки й подальшого керуванню якістю логістичних послуг транспортної системи створює умови для стійкого функціонування транспортно- логістичної системи під впливами зовніш- нього та внутрішнього середовищ у спів- відношенні з межею якості . У складі методів оцінки якості послуг використовується статистичний метод, за яким значення показників якості послуги визнача- ються з використанням правил математичної статистики . Неоднорідність і висока обчислювальна складність, зумовлена слабко структуровани- ми критеріями ефективного функціонування транспортно-логістичної системи, створює умови неможливості точної оцінки якості ло- гістичних послуг за допомогою статистичних методів моделювання . Виникає необхідність розв’язання проблеми підвищення стійкості транспортно-логістичної системи за умови якісного виконання логістичних послуг за до- помогою інших методів моделювання . метод оцінки якості логістичних послуг транспортно-логістичної системи Параметричні методи оцінки ефективності економічних систем ґрунтуються на мікро- економічній теорії функції виробництва, що визначає залежність результатів від витрат ресурсів . Параметри цієї функції, яка визначає криву ефективності, визначають за допомо- гою класичних інструментів економетричного оцінювання . Методи, що застосовуються при параме- тричному підході, різняться між собою пере- важно принципами визначення випадкових помилок, які спричиняють відхилення від визначеної кривої ефективності . Наприкінці ХХ ст . з'явилися нові тренди у вимірюванні ефективності, які маюь якісний характер, що зумовлено багатьма зовнішні- ми факторами . Це ускладнює вимірювання ефективності з огляду на те, що з'явилися такі нефінансові метрики, як швидкість до- правлення вантажу, вчасно доправлений ван- таж, якісне доправлення вантажу тощо . Такі вимірювання ускладнюються можливостя- ми транспортної системи та іншими опера- ційними можливостями під час приймання вантажу до відправлення й отримання його . Функціонування транспортно-логістичної си- стеми при збільшенні кількості метрик і типів вимірювань ефективності ускладнюють вимір оцінки своєї діяльності під час ухвалення управлінських рішень . Оцінку ефективності функціонування еко- номічної системи здійснюють за допомо- гою параметричних методів за умови, що ефективність можна виміряти за допомогою кількісних показників . Поширеним мето- дом вимірювання ефективності є обчислен- ня співвідношення виходів і входів ресурс- них потоків, прибутку і витрат, кількості доправлених вчасно вантажів і кількості ви- 12 iSSN 2706-8145, системи керування та комп'ютери, 2021, № 2–3 В.I. Гриценко, Л.І.Бажан трачених ресурсів (технічних, технологічних, людських) . Для оцінки якісних показників, як правило, залучаються експерти . З огляду на багатовимірність отримуваних рішень ек- спертна оцінка ефективності функціонування транспортно-логістичної системи є недостат- ньо достовірною . Непараметричні методи не враховують впливу випадкових факторів . Також ці мето- ди не враховують функціональної залежності між витратами та результатами . На підставі емпіричних даних за допомогою матема- тичних методів визначається форма кривої ефективності . Наприкінці ХХ ст . з'явилася нова висо- коінтелектуальна технологія оцінки ефек- тивності функціонування економічної систе- ми . Сутність такої технологи полягає в оцінці ефективності функціонування складної сис- теми з безліччю входів і виходів та здійснюєть- ся аналіз її діяльності в навколишньому середовищі До складу інфраструктури транспортно- логістичної системи входять транспортні засоби, термінальні комплекси, склади, транспортні комунікації, об'єкти транспортно- логістичного сервісу, телекомунікаційна інфраструктура [10] . Поєднання низки несприятливих зовнішніх та внутрішніх факторів, що впливають на інфраструктуру, зумовлює необхідність розробки моделі оцінки ефективності транспортно-логістичної системи за шістьма показниками відповідно до шести R правил логістики, згаданих раніше: інформованість персоналу (1R), належна якість (2R), гнучкість логістичного сервісу (3R), швидкість вико- нання замовлення (4R), надійність надання логістичних послуг (5R), цінність логістичних послуг (6R) . Для подолання проблеми оцінки синер- гетичного ефекту якісного функціонування транспортно-логістичної системи пропону- ється розглянути застосування методу DEA (Data Envelopment Analysis) . Однією з таких причин є особлива чутливість транспортно-логістичної системи до змін ринкових умов, що зумовлює необхідність аналізувати великий масив логістичних показників, здатних об'єднуватися в модулі ухвалення логістичних рішень . Ефективність економічної системи ви- мірюється методом DEA, який у нашій науко- вій літературі має назву «метод аналізу середо- вища функціонування» або «оболонковий ме- тод» . За допомогою цього методу ефективність функціонування системи визначається через порівняння досліджуваної групи показників з якісними показниками, що є еталонними для даної системи, або ж стандартизованими згідно з нормативними документами . Застосовуючи метод DEA, залежно від того, що необхідно визначити: максималь- не збільшення результатів функціонування чи максимальну мінімізацію витрат ресурсів, можна розрахувати технічну та технологічну ефективність, орієнтовану на витрати ресурсів, або технічну та технологічну ефективність, орієнтовану на результати . Величина показ- ника технічної ефективності, яку вперше було запропоновано Дебре-Фареллом [11, 12], є орієнтованою на затрати ресурсів й показує, наскільки в середньому слід зменшити витрати системи, щоб вона стала ефективною за збере- ження тієї ж величини отриманих результатів . Ефективність функціонування економічної системи залежить від того, чи перебуває досліджуваний показник на межі виробничої можливості, що означає повне використання системою наявних ресурсів і водночас немож- ливе збільшення ресурсів для функціонування будь-якої логістичної послуги . У методі DEA показники, що лежать на межі сукупних вироб- ничих можливостей, вважаються ефективни- ми, а коефіцієнт їхньої ефективності дорівнює одиниці . Для показників, які лежать нижче межі сукупних виробничих можливостей, виз- начаються як коефіцієнти ефективності, що мають значення менше одиниці й показують рівень їхньої неефективності . Отже, показ- ник ефективності має значення в межах від нуля до одиниці, а метод DEA дає можливість заздалегідь визначити шляхи збільшення ре- зультату функціонування економічної системи під час ухвалення управлінських рішень . iSSN 2706-8145, control systems and computers, 2021, № 2–3 13 Кваліметричний підхід до моделювання оцінки синергетичного ефекту Використовуючи метод DEA для оцінки ефективного функціонування транспортно- логістичної системи сортувальної станції залізничного транспорту необхідно визначи- ти технологічну ефективність, орієнтовану на витрати ресурсів, або технічну ефективність, орієнтовану на результати функціонування . Величина показника технічної ефективнос- ті, орієнтована на витрати ресурсів, показує, наскільки в середньому слід зменшити витрати транспортно-логістичної системи, щоб вона стала ефективною за збереження тієї ж вели- чини отриманих результатів . Величина показ- ника технічної ефективності, орієнтована на результати, показує, наскільки в середньому слід збільшити функціонування транспортно- логістичної системи, щоб вона стала ефектив- ною за тієї же величини витрат ресурсів . теоретичні та методологічні аспекти управління якістю організації сфери послуг на основі кваліметричного моделювання DEA є високоінтелектуальним методом аналізу середовища функціонування з огляду на те, що його методологія базується на інтелектуальній технології бенчмаркінгу . Є безліч визначень бенчмаркінгу . Найприйнятнішим є визна- чення бенчмаркінгу як безперервного про- цесу вимірювання показників підвищення конкурентоспроможності системи на підставі порівняння з еталонними показниками . На практиці сформувалося п'ять різновидів бенчмаркінгу: загальний, функціональний, внутрішній, конкурентний, бенчмаркінг- процесу . При дослідженні транспортно- логістичної системи розглядається внутрішній бенчмаркінг, за якого виконання логістичних послуг порівнюється з еталонними (стандар- тизованими), що дає змогу оцінити якість . У логістиці бенчмаркінг сприяє швидко- му, низьковитратному виявленню та попере- дження проблемних ситуацій у логістичних системах, пов'язаних зі сферами, наближе- ними до споживача, до виконання замовлень і транспортування . Методологія методу DEA базується на фундаментальних положеннях математичної економіки: теорії виробничої функції, моделі виробництва Леонтьєва і оптимальності Парето . Основною ідеєю методу є знаходжен- ня підмножини точок, які створюють ме- жу ефективності, та аналіз розташуван- ня досліджуваних об'єктів щодо цієї межі . Якщо точка, що відповідає досліджуваному об'єкту, розташована на межі ефективності, то функціонування такого об'єкта вважається ефективним і дорівнює 1 . Якщо точки, що відповідають досліджуваному об'єкту, роз- ташовані не на межі ефективності, вони є не- ефективними . Рівень неефективності такого об'єкта визначається рівнем віддаленості точ- ки від отриманої межі ефективності . Перевага цього методу полягає в тому, що оцінювання ефективності функціонування си- стеми здійснюється не за якимсь одним обра- ним критерієм, а за всіма факторами, що впли- вають на систему в сукупності . Крім того, цей метод є наочним, оскільки при виході за межу ефективності видно, які вхідні або вихідні показники необхідно коригувати, щоб отри- мати якісне виконання логістичних послуг відповідно до вимог клієнтів Одним із підходів до подолання проблем, пов'язаних із якісною оцінкою ефективнос- ті функціонування транспортно-логістичної системи, може бути розгляд ефективності окремих логістичних сервісів, що слугува- тимуть ключем до підвищення ефективності системи загалом . Надання кожної логістичної послуги сервісу може бути представлено як окреме виробництво зі своїми ресурсами та результатами . Особливий інтерес являє випадок, ко- ли потрібно дати порівняльну оцінку ефек- тивності функціонування транспортно-логіс- тичної системи залежно від виконуваних ло- гістичних послуг, які є багатовимірними, не- однозначними при визначенні їхньої метрики, неоднорідними та різної пріоритетності кож- ного в процесі виконання . Тоді в транспортно-логістичній системі в якості входів виступають матеріальні по- 14 iSSN 2706-8145, системи керування та комп'ютери, 2021, № 2–3 В.I. Гриценко, Л.І.Бажан токи, їхні обсяги, вид вантажу із зазначен- ням відправника й отримувача . У процесі оформлення замовлення на виконання транс- портування вантажу вказується за потреби пріоритетність одного з критеріїв (1) . Математична модель оцінки функці- онування транспортно-логістичної систе- ми розглядається з точки зору якісного виконання логістичної послуги n, де N — кількість логістичних послуг, які є входами оцінюваної системи . В результаті отримуємо m виходів з системи, 1,m M= . При цьому кількість входів і виходів з системи не завж- ди може збігатися з огляду на кількісні ха- рактеристики матеріального обсягу . Тому N = M, якщо потік не дробиться . В іншому разі, N ≤ M . У якості виходів розглядається транспорту- вання обробленого матеріального потоку отри- мувачу . Матеріальний потік супроводжується інформаційними та фінансовими потоками, що є складовою частиною процесу логістичних послуг . Завдання полягає у подоланні проблем зна- ходження порівняльної ефективності окремих сервісів логістичних послуг із застосуванням методу DEA . У транспортно-логістичній системі вико- нується n логістичних послуг 1,n N= , кожна з яких характеризується ресурсами i-го виду (інформаційних, фінансових і людських) . Тоді вхідний матеріальний потік k-го виду, 1,k K= являє величину .k nix Усі матеріальні потоки, що входять до системи в період часу t являють множину { }k k nt nitХ x= . Множина { }t , 1,k k m mjtY y m M= = визначає кіль- кісну оцінку на m-му виході з системи ма- теріального потоку в період часу t, ,k k nit mjtx y от- римують в результаті моніторингу за надход- женням та просуванням у системі матеріаль- ного потоку . На цей час перед транспортно-логістичною системою стоїть завдання оптимізації бізнес- процесів при транспортуванні матеріального потоку з умовою підвищення належної якості логістичного сервісу . Це зумовлено необхідністю підвищення узгодженості всіх учасників транспортно-логістичного проце- су на всьому протязі ланцюгів поставок . Як наслідок, логістична координація, й у рам- ках самої системи, й у взаємодії з іншими учасниками ланцюга поставок і суб'єктами зовнішнього середовища знижує витрати, покращує обмін інформацією, знижує рівень невизначеності та підвищує якість обслугову- вання споживачів . Критерій ефективності функціонування транспортно-логістичної системи визначаєть- ся відношенням величини виходу до входу, що в методі DEA означає неокласичну виробничу функцію, що визначається як максимально досяжний випуск при заданих кількостях ви- трат [13] . k k nt mtF Y / X= . Оскільки величини ,k k nit mjtx y є різнорідними, необхідно провести їхню нормалізацію, а потім ввести вагові коефіцієнти відповідно υ ωk k nt mt, для оцінки якості виконання логістичних по- слуг на вході та виході з системи . Усі вагові коефіцієнти відповідають показ- никам вхідного потоку й забезпечують перетво- рення кожного входу та виходу на безрозмірну числову форму . Пріоритетність виконання логістичних по- слуг враховується на вимогу клієнта при формуванні вагових коефіцієнтів . Для роз- рахунку вагових коефіцієнтів виконання логістичних послуг на вході та виході із си- стеми використовується один із методів кореляційного аналізу: ранжування критеріїв за рівнем їхньої важливості, визначен- ня усереднених експертних оцінок вагових коефіцієнтів, метод аналізу ієрархій . Ефективність функціонування транспорт- но-логістичної системи знаходиться в ре- зультаті розв’язання оптимізаційної задачі на підставі моніторингу входу та виходу матеріального потоку в системі та виконува- них логістичних послуг при обробці замов- iSSN 2706-8145, control systems and computers, 2021, № 2–3 15 Кваліметричний підхід до моделювання оцінки синергетичного ефекту лень на транспортування вантажів . Задача є нелінійною, розв’язується для кожного матеріального потоку в певний період часу . max ω / υ , 1, ; 1, 1 k k k k k t m mjt n nit M J N I E y x k K t T m n ij = = =∑ ∑ ∑∑ = (2) при обмеженнях ω / υ 1; 1 1 1, ; 1, ; 1, ; 1, ; M Nk k k ky xm nmjt nitm n k K i I j J t T ≤∑ ∑ = = = = = = (3) 0 υ 1; 0 ω 1. k n k m ≤ ≤ ≤ ≤ (4) Змінні υ ωk k nt mt, є оцінками якісних по- казників логістичних послуг при просуванні матеріального потоку в транспортно-логіс- тичній системі . Рівень ефективності в задачі (2)–(4) представлено як відношення зваже- ної суми вихідних змінних до зваженої сумі вхідних змінних . Отже, формалізована задача (2)–(4) полягає в максимізації ефективнос- ті функціонування транспортно-логістичної системи за умови якісного надання логістич- них послуг . Теоретичні основи методології DEA було розроблено групою авторів [14], які об- ґрунтували конструкцію базових моделей DEA, що складається з двох лінійних моделей:  технічної ефективності, що відображає здатність системи максимізувати результат свого функціонування;  аллокативної ефективності, яка показує, наскільки оптимальною є комбінація вико- ристаних ресурсів за наявних витрат на них . Дві ці складові утворюють загальну оцінку ефективності функціонування системи . Отже в методі DEA будуються два види моделей [15]:  моделі оцінки ефективності входу (тобто використання ресурсів), які називаються мо- делями, орієнтованими на вхід (input);  моделі оцінки ефективності виходу (тоб- то проходження обробленого матеріального потоку в транспортно-логістичній системі), які називаються моделями, орієнтованими на вихід (output) . У базовій моделі DEA input враховуються співвідношення вхідних і вихідних параметрів усіх логістичних послуг, які обслуговують матеріальний потік, для отримання якомо- га вищого значення ефективності E . При цьому оцінка всіх задіяних у дослідженні логістичних послуг здійснюється так, щоб B C D S1 S A G . . . TE . . А В С D G S S1 AE . . . . . Рис. 2 . Технічна ефективність у моделі DEA яка орієнтована на вхід Рис.3. Технічна ефективність у моделі DEA, яка орієнтована на вихід 16 iSSN 2706-8145, системи керування та комп'ютери, 2021, № 2–3 В.I. Гриценко, Л.І.Бажан вона максимізувала величину ефективності, не перевищуючи значення 1 . Цьому відповідає кусочно-лінійна лінія SS1 на рис . 2 . A, B, C, D, G — точки входу матеріального потоку, для якого необхідне виконання пев- ного набору логістичних послуг транспортно- логістичної системи, SS1 — межа ефективності системи, на якій відображені нормативні до- кументи для організації контролю виконання логістичних послуг системи . Як нормативні документи використову- ють стандарти, в яких відображено загальні принципи, норми та характеристики для логістичних послуг . Стандарт на логістичну послугу встановлює вимоги, яким має задо- вольняти група конкретних транспортно- логістичних послуг для того, щоб забезпе- чити відповідність послуги її призначенням . На сучасному етапі великого значення на- бувають стандарти на управлінські проце- си в рамках систем забезпечення якості пос- луг — керування документацією фінансово- го та інформаційного потоків, технологічним процесом вивантаження-навантаження ван- тажів, транспортування вантажу, підготов- кою кадрів та ін ., що відповідає стандартам системи менеджменту якості . Завдання граничних умов (обмежень) є не- обхідним етапом методу аналізу середовища функціонування, в якому виконуються послу- ги . Число граничних умов має бути достатнім для виконання логістичних послуг . Результатом розв’язання задачі (2)–(4) є ваго- ві коефіцієнти вхідних і вихідних параметрів, що забезпечують знаходження показника ефек- тивності в інтервалі від 0 до 1 . При цьому опти- мальне значення цільової функції (2) не зале- жить від одиниць вимірювання параметрів . Розв’язання завдання (2)–(4) зводиться до розв’язання двоїстих базових задач лінійного програмування . Формально, базова модель DEA input, яка є моделлю оцінки ефективності «входу» (тобто використання ресурсів), має вигляд: 1 min υ ; 1, ; 1, ; Nk k k t n nit n TE x k K t T = = = =∑∑ (5) за обмежень 1 1 υ 1; 1, ; 1. N I k k n nit n i x k K t T = = = = =∑∑ , (6) 1 1 1 1 υ ω ; 1, ; 1, N I M J k k k k n nit m mjt n i m j x y k K t T = = = − ≤ = =∑∑ ∑∑ , (7) 0 υ 1; 0 ω 1. k n k m ≤ ≤ ≤ ≤ (8) Модель (5)–(8) відповідно до [16] є за- дачею лінійного програмування завдяки її еквівалентності лінійній формі, а оптималь- не значення (5) лінійної задачі незалежно від значень вхідних і вихідних змінних за умови, що змінні є відповідними для кожного зав- дання для n-ої логістичної послуги моделі (2)–(4) . Завдання розв’язується для кожного k-го виду вантажу в момент надходження в систему обслуговування . Як наслідок, отри- муємо показник ефективності n-ї логістич- ної послуги при виконанні k-го виду ма- теріального потоку . Базову модель DEA output, яка є моделлю оцінки ефективності «виходу» (тобто якісно- го виконання послуг), графічно представле- но на рис . 3: 1 1 max ; 1, ; 1, M J k k mt mjt m j АE y k K t Tω = − = = =∑∑ (9) за обмежень * * 1 1 1 1 ; 1, ; 1, N I M J k k k k n nit m mjt n i m j x y k K t Tυ ω = = = − ≤ = =∑∑ ∑∑ (10) 0 1; 0 1. k n k m υ ω ≤ ≤ ≤ ≤ (11) Рівень ефективності функціонування транспортно-логістичної системи визначається як співвідношення output/input 1 П 1 kK kk AEE TE= = ≤ для кожного періоду часу . { }k k * n n , k nitxλ = υ iSSN 2706-8145, control systems and computers, 2021, № 2–3 17 Кваліметричний підхід до моделювання оцінки синергетичного ефекту Моделі (5)–(8) і (9)–(11) дають змоу виміряти якість виконання логістичних по- слуг транспортно-логістичної системи за до- помогою побудови у вигляді кусково-лінійної оболонки нормативних даних, згенерованих в окремі групи для кожної логістичної послуги . Отримана оцінка функціонування системи, яка базується на стандартах та нормативних документах, властивих сортувальної станції, є свідченням її якості . висновки Вперше розроблено методологію квалі- метричного підходу до моделювання оцін- ки синергетичного ефекту функціонування транспортно-логістичної системи . Квалі- метричний підхід в даному випадку поля- гає в оцінці логістичних послуг на ос- нові непараметричного методу . Новий підхід до оцінки якості функціонування транспортно-логістичної системи базуєть- ся на методі DEA (методі аналізу середови- ща функціонування), який за допомогою множинного перетворення «вхід – вихід» обчислює скалярну міру ефективності або якість управління системою . Запропоновано векторний критерій якос- ті границі ефективності в методі DEA . Критерій будується на основі стандартизо- ваних та нормативних даних логістичних послуг, які визначають якість їхнього ви- ЛІТЕРАТУРА Орлова Д . Е . Устойчивость решений при обеспечении функционирования организационно-технических си-1 . стем . Моделирование, оптимизация и информационные технологии . 2018 . 6 (1) . С . 325–336 . Каличева Н . Є . Роль транспорту у забезпеченні ефективності функціонування маркетингово-товарно-2 . логістичної схеми підприємства . Вісник економіки транспорту і промисловості . 2016 . 56 . С . 41–45 . Куприяновский В . П ., Дунаев О . Н ., Федорова Н . О ., Намиот Д . Е ., Куприяновская Ю . В . Интеллектуальная 3 . мобильность в цифровой экономике . International Journal of Open Information Technologies . 2017 . 5 (2) . С . 46–63 . Шумаев В . А . Основы логистики : учеб . пособие . М . : Юридический институт МИИТ, 2016 . 314 с .4 . Шевцова Г . З . Принципи організації синергетичного менеджменту підприємств . Формування ринкової 5 . економіки : зб . наук . праць . Спец . вип . «Економіка підприємства: теорія і практика» . К . : КНЕУ, 2008 . Ч . ІІ . С . 681–690 . Скіцько В . Концептуальні засади управління логістичними системами з врахуванням синергії та синергетики . 6 . Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка . 2015 . С . 53–58 . конання . Використання поняття якості як критерію дає змогу підвищити рівень об- ґрунтованості рішень з оцінки ефективнос- ті функціонування транспортно-логістич- ної системи . Метод DEA є ефективним засобом роз- в’язання завдання багатовимірної класифі- кації логістичних послуг під час оцінюван- ня ефективності транспортно-логістичної системи як складної динамічної економіч- ної системи . Межа ефективності, побудована на підставі нормативних документів формування ефек- тивних логістичних послуг системи, дає змо- гу здійснювати точнішу оцінку ефективнос- ті функціонування транспортно-логістич- ної системи . Розроблені на основі методу DEA базові моделі оцінки ефективності функціонуван- ня транспортно-логістичної системи дають змогу оцінювати її як стійку систему в пев- ному проміжку часу, використовуючи нор- мативну якість виконуваних логістичних послуг . Використання технології бенчмаркінгу дає можливість приводити систематичне порівняння результативності логістичних послуг на основі об'єктивних критеріїв, що веде до постійного підвищення ре- зультативності функціонування транспорт- но-логістичної системи . 18 iSSN 2706-8145, системи керування та комп'ютери, 2021, № 2–3 В.I. Гриценко, Л.І.Бажан ДСТУ ISO 9001:2015 . Системи управління якістю . Вимоги . Видання офіційне . К . : ДП «УкрНДНЦ», 7 . 2016 . 30 с . Полякова Л . В ., Аристов В . М . Общая теория измерений : учеб . пособие . М . : РХТУ им . Д . И . Менделеев, 8 . 2013 . 44 с . Зубрецька Н . А . Концептуальна модель системи інформаційного забезпечення якості промислової продукції . 9 . Вісник КНУТД . 2012 . 3 . С . 68–74 . Сергеев В . И . Корпоративная логистика . 300 ответов на вопросы профессионалов . М . : Инфра-М, 2005 . 10 . 976 с . Debreu G . The Coefficient of Resource Utilization . Econometrica . 1951 . 19 (3) . P . 273–292 . DOI: http://dx .doi .11 . org/10 .2307/1906814 . Farrell M . J . The Measurement of Productive Efficiency . Journal of the Statistical Society . 1957 . Ser . A . 120 (3) . 12 . P . 253–290 . DOI: http://dx .doi .org/10 .2307/2343100 . Fare R ., Grosskopf S ., Norris M ., Zhang Z . Productivity Growth, Technical Progress, and Efficiency Change in 13 . Industrialized Countries . American Economic Review . 1994 . 84 (1) . P . 66–83 . Banker R ., Charnes A ., Cooper W . W . Some Models for Estimating Technical and Scale Inefficiencies in Data 14 . Envelopment Analysis . Management Science . 1984 . 30 . P . 1078–1092 . Charnes A . A ., Cooper W . W ., Seaford L . N . Multiplicative model for efficiency analysis . Socio-Economic Planning 15 . Sciences . 1982 . 16 (5) . P . 223–224 . Cooper W . W ., Seiford L . M ., Zhu J . Data Envelopment Analysis: History, Models, and Interpretations . Handbook on 16 . Data Envelopment Analysis . 2011 . Р . 1–39 . DOI: http://dx .doi .org/10 .1007/978-1-4419-6151-8_1 . Надійшла 06 .04 .2021 REFERENCES 1 . Orlova D . Ye ., 2018 . “Ustoychivost resheniy pri obespechenii funktsionirovaniya organi-zatsionno-tekhnicheskikh sys- tem”, Modelirovaniye, optimizatsiya i informatsionnyye tekhnologii, 6 (1), pp . 325–336 . (In Russian) . 2 . Kalycheva N . Ye ., 2016 . “Rol transportu u zabezpechenni efektyvnosti funktsionuvannya mar-ketynhovo-tovarno-lo- histychnoyi skhemy pidpryyemstva”, Visnyk ekonomiky transportu i promyslo-vosti, 56, pp . 41–45 . (In Ukrainian) . 3 . Kupryyanovskyy V . P ., Dunaev O . N ., Fedorova N . O ., Namyot D . E ., Kupryyanovskaya Yu . V ., 2017 . “Yntellektualnaya mobylnost v tsyfrovoy ekonomyke”, International Journal of Open Information Technologies, 5 (2), pp . 46–63 . (In Russian) . 4 . Shumaev V . A ., 2016 . Osnovy lohystyky, Textbook, Yurydycheskyy ynstytut MYYT, Moscow, 314 p . (In Russian) . 5 . Shevtsova H . Z ., 2008 . “Pryntsypy orhanizatsiyi synerhetychnoho menedzhmentu pidpryyemstv”, Formuvannya rynkovoyi ekonomiky, Zb . nauk . Prats, Spets . vyp . “Ekonomika pidpryyemstva: teoriya i praktyka”, KNEU, Kyiv, II, pp . 681–690 . (In Ukrainian) . 6 . Skitsko V ., 2015 . “Kontseptualni zasady upravlinnya lohistychnymy systemamy z vrakhuvan-nyam synerhiyi ta synerhe- tyky”, Visnyk Kyyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shev-chenka, pp . 53–58 . (In Ukrainian) . 7 . DP “UkrNDNTS”, 2016 . DSTU ISO 9001:2015, Systemy upravlinnya yakistyu . Vymohy . Vydannya ofitsiyne . DP “UkrNDNTS”, Kyiv, 30 p . (In Ukrainian) . 8 . Polyakova L . V ., Arystov V . M . 2013 . Obshchaya teoryya yzmerenyy, Textbook, RKHTU ym . D . Y . Mendeleev, Moscow, 44 p . (In Russian) . 9 . Zubretska N . A ., 2012 . “Kontseptualna model systemy informatsiynoho zabezpechennya yakosti promyslovoyi produk- tsiyi”, Visnyk KNUTD, 3, pp . 68–74 . (In Ukrainian) . 10 . Serheev V . Y ., 2005 . Korporatyvnaya lohystyka . 300 otvetov na voprosy professyonalov, Infra-M, Moscow, 976 p . (In Russian) . 11 . Debreu G ., 1951 . “The Coefficient of Resource Utilization”, Econometrica, 19 (3), pp . 273–292 . DOI: 10 .2307/1906814 . iSSN 2706-8145, control systems and computers, 2021, № 2–3 19 Кваліметричний підхід до моделювання оцінки синергетичного ефекту 12 . Farrell M . J ., 1957 . “The Measurement of Productive Efficiency”, Journal of the Statistical Society, Ser . A, 120 (3), pp . 253–290 . DOI: 10 .2307/2343100 . 13 . Fare R ., Grosskopf S ., Norris M ., Zhang Z ., 1994 . “Productivity Growth, Technical Progress, and Efficiency Change in Industrialized Countries”, American Economic Review, 84 (1), pp . 66–83 . 14 . Banker R ., Charnes A ., Cooper W . W ., 1984 . “Some Models for Estimating Technical and Scale Inefficiencies in Data Envelopment Analysis”, Management Science, 30, pp . 1078–1092 . 15 . Charnes A . A ., Cooper W . W ., Seaford L . N ., 1982 . “Multiplicative model for efficiency analysis”, Socio-Economic Planning Sciences, 16 (5), pp . 223�224 . 16 . Cooper W . W ., Seiford L . M ., Zhu J ., 2011 . “Data Envelopment Analysis: History, Models, and Interpretations”, Handbook on Data Envelopment Analysis, pp . 1–39 . DOI: 10 .1007/978-1-4419-6151-8_1 . Received 06 .04 .2021 V.I. Gritsenko, Corresponding Member of tye Ukrainian Academy of Sciences, Director, International Research and Training Centre for Information Technologies and Systems of the NAS and MES of Ukraine, Acad . Glushkov ave ., 40, Kiev, 03187, Ukraine, vig@irtc .org .ua L.I. Bazan, PhD Econ ., Senior Research Associate, International Research and Training Centre for Information Technologies and Systems of the NAS and MES of Ukraine, Acad . Glushkov ave ., 40, Kiev, 03187, Ukraine, bazmil@ukr .net QUALIMETRIC APPROACH TO MODELING ESTIMATES OF THE SYNERGY EFFECT OF FUNCTIONING TRANSPORTATION AND LOGISTICS SYSTEM Formulation of the problem. The digital economy, being customer-oriented, highlights the provision of high quality services and processes . The successful solution of this problem depends on many factors, among which is the assessment of the lo- gistics services quality by the transport system . Purpose . For the sustainable development of the transport and logistics system, it is necessary to develop a concept for ensuring the assessment of the quality of logistics services based on a qualimetric approach to obtain a synergistic effect of the system’s functioning Methodology . The methodology and problems of qualimetry concentrate on a comprehensive and quantitative assess- ment of the quality of objects of any nature, including logistics services . To solve the problem of assessing the synergistic ef- fect of the qualitative functioning of the transport and logistics system, a nonparametric DEA (Data Envelopment Analysis) method is proposed, which is a highly intelligent method for analyzing the functioning environment due to the fact that its methodology is based on the intelligent technology of benchmarking — comparative analysis based on reference indicators (standards) Results . The transport and logistics system, as an ordered set of elements with the certain connections . It has the special systemic properties that are not inherent in individual elements, but allow for a synergistic effect in the process of functio- ning . The effect of logistic synergy arises in the process of mutual strengthening of relations between the internal and external environment at the level of input and output material and information flows . Quality management of logistics services is based on the provision of operational information about the quality of logistics services and timely management decisions to ensure this quality . In accordance with the principles of the standards, product quality management is aimed at ensuring customer satisfaction and continuously improving the quality of logistics services . Conclusions . To find a general assessment of the efficiency of the functioning of the transport and logistics system based on the DEA method, the following were developed: a model for assessing the effectiveness of an input (i .e ., use of resources), oriented to the input, and a model for assessing the efficiency of an output (i .e . logistic system), that is output-oriented . The model developed on the basis of the DEA method for assessing the efficiency of the functioning of the transport and logis- tics system allows to evaluate it as a stable system in a certain period of time, using the normative quality of the performed logistics services . Kewords: logistics service, transport and logistics system, qualimetry, synergy.

Кваліметричний підхід до моделювання оцінки синергетичного ефекту функціонування транспортно-логістичної системи

Репозитарії

Схожі ресурси