До питання локалізації першої в Україні тютюнової мануфактури у м. Охтирка
У статті робиться спроба локалізації першої в Україні тютюнової мануфактури, яка діяла у м. Охтирка у першій половині ХVIII століття. Під час дослідження даного питання були використані як історичні, так і топонімічні, картографічні, ґрунтознавчі та археологічні джерела, що дало можливість більш то...
Збережено в:
| Дата: | 2021 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2021
|
| Назва видання: | Сіверщина в історії України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181275 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До питання локалізації першої в Україні тютюнової мануфактури у м. Охтирка / Ю.М. Берест // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 149-152. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-181275 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1812752021-11-10T01:26:36Z До питання локалізації першої в Україні тютюнової мануфактури у м. Охтирка Берест, Ю.М. Польсько-литовська доба та Гетьманщина У статті робиться спроба локалізації першої в Україні тютюнової мануфактури, яка діяла у м. Охтирка у першій половині ХVIII століття. Під час дослідження даного питання були використані як історичні, так і топонімічні, картографічні, ґрунтознавчі та археологічні джерела, що дало можливість більш точно визначити місце зародження першого центру тютюнового виробництва в Україні. The article attempts to localize the first tobacco manufactory in Ukraine, which operated in Okhtyrka in the first half of the 18th century. The process of creating a manufacturing industry began in Ukraine in the early modern times. One of such industrial facilities was the first tobacco manufactory in Ukraine, founded in Okhtyrka. The Russian King Peter I drew attention to the territory of Okhtyrka region as a possible place for growing tobacco from foreign seed material, and by his order the introduction of tobacco production began here in a short time. Okhtyrka Tobacco Manufactory began its activities in 1718 (19) and worked until 1759. In the memoirs of the Yakov Markovych, a specific place of growing and processing of Okhtyrka tobacco is mentioned – it is the city meadows. Directly related to tobacco production is a tract called «Manufactory», which residents identify with the area between the modern streets Mishechkina and Shyroka, near the bus station. This allows to more accurately determine the location of the tobacco factory in Okhtyrka. They are fully consistent with the localization of tobacco production in the tract «Manufactory» and information about the establishment of the Okhtyrka Tobacco Manufactory directly on one of the areas for grazing cattle on the outskirts of the city. The corresponding free territory can be found on the plan of Okhtyrka in 1787 in the southern part of the tract near Lake Moshenkove. The tobacco plantations themselves could stretch further in the south-eastern direction, because in this part of the city the more suitable for growing tobacco soils – Okhtyrka levadas – began. Outside the city, tobacco plantations may have continued from the eastern outskirts of Okhtyrka. Ceramic material of the 18th century originates from the territory in the Manufactory tract, which testifies to the lively economic activity in this area. 2021 Article До питання локалізації першої в Україні тютюнової мануфактури у м. Охтирка / Ю.М. Берест // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 149-152. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181275 663.97(477.52)(091) uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| spellingShingle |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина Польсько-литовська доба та Гетьманщина Берест, Ю.М. До питання локалізації першої в Україні тютюнової мануфактури у м. Охтирка Сіверщина в історії України |
| description |
У статті робиться спроба локалізації першої в Україні тютюнової мануфактури, яка діяла у м. Охтирка у першій половині ХVIII століття.
Під час дослідження даного питання були використані як історичні, так і топонімічні, картографічні, ґрунтознавчі та археологічні джерела, що дало можливість більш точно визначити місце
зародження першого центру тютюнового виробництва в Україні. |
| format |
Article |
| author |
Берест, Ю.М. |
| author_facet |
Берест, Ю.М. |
| author_sort |
Берест, Ю.М. |
| title |
До питання локалізації першої в Україні тютюнової мануфактури у м. Охтирка |
| title_short |
До питання локалізації першої в Україні тютюнової мануфактури у м. Охтирка |
| title_full |
До питання локалізації першої в Україні тютюнової мануфактури у м. Охтирка |
| title_fullStr |
До питання локалізації першої в Україні тютюнової мануфактури у м. Охтирка |
| title_full_unstemmed |
До питання локалізації першої в Україні тютюнової мануфактури у м. Охтирка |
| title_sort |
до питання локалізації першої в україні тютюнової мануфактури у м. охтирка |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2021 |
| topic_facet |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181275 |
| citation_txt |
До питання локалізації першої в Україні тютюнової мануфактури у м. Охтирка / Ю.М. Берест // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 149-152. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT berestûm dopitannâlokalízacííperšoívukraínítûtûnovoímanufakturiumohtirka |
| first_indexed |
2025-07-15T22:09:32Z |
| last_indexed |
2025-07-15T22:09:32Z |
| _version_ |
1837752525573324800 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
149
8. Vyslovliuiu shchyru podiaku istoryku O. Sokyrku za oznaǐom-
lennia z tsiieiu statteiu ta fakhovi porady i konsul′tatsiï.
9. Sytyǐ Yu., Zhyhola V., Myronenko L. ta in. Naukovyǐ zvit pro
arkheolohichni doslidzhennia v okhoronnykh zonakh Natsional′no-
ho istoryko-kul′turnoho zapovidnyka “Het′mans′ka stolytsia” v m. Ba-
turyn Bakhmats′koho r-nu Chernihivs′koï oblasti u 2019 r. Naukovyǐ
arkhiv Instytutu arkheolohiï NANU. 2019 r. Rys. 29.
10. Dyv. posylannia 6.
11. Zenon K., Mezentsev V., Sytyǐ Yu. Arkheolohichni studiï Baturyna
2018–2019 rr. Rekonstruktsiï herba Ivana Mazepy. S. 20–22. Il. 37–41; vka-
zani avtory, Rozkopky u Baturyni 2019 roku. Kakhli het′mans′koï stolytsi XVII
– pochatku XVIII st. S. 26–27. Il. 36; Mezentsev V.I. Baturyns′ki kakhli z
herbamy P. Orlyka ta I. Mazepy: rekonstruktsiï ta analiz, Sivershchyna
v istoriï Ukraïny. Vyp. 13. S. 133–136. Rys. 8–15.
12. Ohloblyn O. Het′man Ivan Mazepa ta ǐoho doba. Vyd. 2, red. L. Vy-
nar. New York – Kyïv – L′viv – Paris – Toronto, 2001. S. 256, 271–272.
13. Siebmacher J. Grosses und allgemeines Wappenbuch: Fürsten des Hei-
ligen Römischen Reiches: M–Z. Band I. 3. III. Nürnberg, 1887. S. 160–
161, Taf. 186. https://gdz.sub.uni-goettingen.de/id/PPN822821737?ti-
fy={“pages”:[16],”view”:”info”}; https://gdz.sub.uni-goettingen.de/
id/PPN822821737?tify={“pages”:[171],”panX”:0.514,”panY”:0.84,”v
iew”:””,”zoom”:0.982}
14. Dyv. posylannia 11.
15. Miliaieva L. Mytropolyt Petro Mohyla i mystetstvo Kyieva
30–40-kh rr. XVII st., Visnyk L′vivs′koho universytetu. Seriia mystetst-
vo. Vyp. 3. 2003. S. 162. http://old.kultart.lnu.edu.ua/visnyk2003/15.
pdf; Ul′ianovs′kyǐ V. Kniaz′ Vasyl′-Kostiantyn Ostroz′kyǐ: istorychnyǐ portret
u halereï predkiv ta nashchadkiv. Kyïv, 2012. S. 281–292. https://chtyvo.
org.ua/authors/Ulianovskyi_Vasyl/Kniaz_Vasyl-Kostiantyn_Ostroz-
kyi_istorychnyi_portret_u_halerei_predkiv_ta_naschadkiv. Dyv. takozh
[Elektronni resursy]. Rezhym dostupu: https://uk.wikipedia.org/wiki/
Nadhrobok_kniazia_Kostiantyna_Ostroz′koho; http://ostrogski.com/
projects/nadgrobok
16. [Elektronnyǐ resurs]. Rezhym dostupu: https://footyclub.ru/
uk/style-and-care/dospehi-armii-drevnego-rima-ekipirovka-an-
tichnyh-voinov/
17. Radyshevs′kyǐ R., Sverbyhuz V., Ivan Mazepa v sarmats′ko-rokso-
lans′komu vymiri vysokoho baroko. Kyïv, 2006. S. 308; Stepovyk D. Ukraïns′-
ka hraviura baroko. Kyïv, 2012. S. 279.
18. Dyv. Radyshevs′kyǐ R., Sverbyhuz V., Ivan Mazepa v sarmats′ko-rok-
solans′komu vymiri vysokoho baroko. S. 13, 23, 93, 143, 182, 189, 192, 196,
300, 306, 311, 430, 487; Stepovyk D. Ukraïns′ka hraviura baroko. S. 219,
415, 417, 443; Poliushko H. Herb het′mana Ivana Mazepy. Kyïv, 2015. S.
17, 20–22, 25, 28, 41, 51. Il. 4, 8. Dyv. takozh [Elektronnyǐ resurs]. Re-
zhym dostupu: https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/
View.aspx?MessageID=7136
19. Radyshevs′kyǐ R., Sverbyhuz V., Ivan Mazepa v sarmats′ko-rok-
solans′komu vymiri vysokoho baroko. S. 300; Stepovyk D. Ukraïns′ka hravi-
ura baroko. S. 415.
20. Dyv. posylannia 16.
21. Radyshevs′kyǐ R., Sverbyhuz V., Ivan Mazepa v sarmats′ko-rokso-
lans′komu vymiri vysokoho baroko. S. 182, 430.
22. Tam samo. S. 93; Travkina O. Mazepyna brama. Tsars′ki sribni vo-
rota ikonostasu kolyshn′oho kafedral′noho Borysohlibs′koho soboru m. Cherniho-
va. Chernihiv, 2007. Il. 7.
23. Lukomskiǐ V.K., Modzalevskiǐ V.L. Malorossiiskiǐ herbovnik s risunk-
ami Egora Narbuta. Sankt-Peterburg, 1914. Repryntne vyd. Kyïv, 1993.
S. 104. Tabl. XXVI.
24. Radyshevs′kyǐ R., Sverbyhuz V., Ivan Mazepa v sarmats′ko-rokso-
lans′komu vymiri vysokoho baroko. S. 228, 463; Stepovyk D. Ukraïns′ka hravi-
ura baroko. S. 395, 423, 456.
25. Kovalevs′ka O. ta in. Het′man. Osmyslennia. T. 2. Kyïv, 2009. Il. 59.
26. Mezentsev V.I. Baturyns′ki kakhli z herbamy P. Orlyka ta I. Maz-
epy. S. 133. Rys. 10; Zenon K., Mezentsev V., Sytyǐ Yu. Rozkopky u Baturyni
2019 roku. Kakhli het′mans′koï stolytsi XVII – pochatku XVIII st., S. 26. Il. 37.
27. [Elektronnyǐ resurs]. Rezhym dostupu: https://uk.wikipedia.
org/wiki/Herb#Orden
28. Adruh A. Zhyvopys Chernihova druhoï polovyny XVII – pochatku XVIII
stolit′. Chernihiv, 2010. S. 62–63.
29. Ukraine – Sweden: At the Crossroads of History (XVII–XVIII Centuries):
Catalogue of the International Exhibition. The Ukrainian Museum,
New York, etc., comp. Yu. Savchuk. Kyiv, 2010, P. 80, 81. Fig. 45.
30. Dyv. posylannia 28.
31. Kovalevs′ka O., Pavlenko S., Sokyrko O. ta in. Het′man. Shliakhy.
T. 1. Kyïv, 2009. Il. 153, 154. Dyv. takozh posylannia 29.
Стаття надійшла до редакції 19.04.2021 р.
Рекомендована до друку 28.04.2021 р.
УДК 663.97(477.52)(091)
Ю.М. Берест
ДО ПИТАННЯ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ПЕРШОЇ
В УКРАЇНІ ТЮТЮНОВОЇ МАНУФАКТУРИ
У м. ОХТИРКА
У статті робиться спроба локалізації першої в Україні тю-
тюнової мануфактури, яка діяла у м. Охтирка у першій полови-
ні ХVIII століття.
Під час дослідження даного питання були використані як істо-
ричні, так і топонімічні, картографічні, ґрунтознавчі та археоло-
гічні джерела, що дало можливість більш точно визначити місце
зародження першого центру тютюнового виробництва в Україні.
Ключові слова: тютюнова мануфактура, левади, локалізація,
м. Охтирка, урочище «Мануфактура», план Охтирки 1787 року.
У ранньомодерний час в Україні розпочалися процеси
створення мануфактурної промисловості. Одним із таких
промислових об’єктів і стала заснована у м. Охтирка пер-
ша в Україні тютюнова мануфактура.
Історіографія дослідження питання виникнення та
функціонування Охтирської тютюнової мануфактури
незначна. Варто відзначити статті А. Слюсарського [17],
О. Афанасьєва [1], І. Голікова [7], І. Подкопаєва [13],
О. Твердохлібова [18], М. Чулкова [19], Г. Комлико-
ва [11; 12] та короткі повідомлення у збірках законів
Російської імперії, що стосувалися виробництва тю-
тюну [16]. Досить вагомим джерелом є історична роз-
відка старшого наукового співробітника Охтирського
краєзнавчого музею В. Воліса, який у своїй роботі вико-
ристовував матеріали республіканських та всесоюзних
архівів [3; 6]. Стаття В.Ф. Воліса довгий час залишала-
ся маловідомою для наукового загалу і була репрезен-
тована тільки у 2020 р. [4].
Слід зазначити, що основною метою створення тютю-
нового виробництва в Охтирці було прагнення російської
влади розпочати процес заміни імпортних тютюнових ви-
робів на більш дешеві власні. А наявність на Слобожан-
щині сприятливих природних умов для цього, людських
ресурсів та значного вільного земельного резерву із воло-
дінь, реквізованих у колишнього охтирського полковни-
ка Івана Перекрестова, відповідно, і визначили остаточне
місце зародження української тютюнової мануфактури.
Хоча перша спроба започаткування тютюнового ви-
робництва в Російській імперії відбулася у Петербурзі, де
у 1717 р. було організовано «фабрику по голандскому об-
разцу…», але подальшому розвитку тютюнового вироб-
ництва завадила смерть іноземного майстра, і діяльність
щодо вирощення тютюну в столиці, за кілька місяців по-
тому, припинилася [1, c. 52; 7, с. 586].
На територію Охтирщини, як можливого місця для ви-
рощення тютюну із закордонного насіннєвого матеріалу,
звернув свою увагу російський цар Петро I. За його на-
казом у стислі строки тут почалося впровадження тютю-
нового виробництва. Охтирська тютюнова мануфактура
розпочала свою діяльність у 1718 (19) р. і пропрацювала
до 1759-го [10, с. 277; 4, с. 121].
j
Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021
150
На жаль, жодне джерело не повідомляє про точне місце
існування Охтирської тютюнової мануфактури. Але ана-
ліз фактичного матеріалу, яким оперує у своїй статті Вілі
Воліс, дає нам можливість локалізувати місцезнаходжен-
ня охтирської тютюнової фабрики. У своїй розвідці автор
посилається на спогади генерального підскарбія Якова
Марковича, у яких і згадується конкретне місце вирощен-
ня та обробки охтирського тютюну, а саме міські левади.
І дійсно, знаходимо в першоджерелі інформацію про
охтирські левади: «…а табачнимъ сЂменеммъ засЂваютъ
такъ великіе левади, же помЂщается 50 десятинЂ… и та-
кіе заводи въ АхтирцЂ» та «…Ђхали поузъ левади тютюн-
нiе государеви, очинъ великіе, и поузъ мури превеликіе, израд-
но зъ рЂзанного дерева построенной…» [9, с. 128; 8, с. 237 ].
Охтирські левади досить гарно пристосовані для ви-
рощування тютюну у нашому регіоні, а на сучасній кар-
ті Охтирки навіть є урбанонім з відповідною назвою –
«Левада». Цей район займає досить велику територію у
південно-східній центральній частині міста, де знахо-
диться озеро Мошенкове, яке у XVIII ст. було значно біль-
шим і мало важливе значення у технології виробництва
охтирського тютюну.
Не могла існувати тютюнова мануфактура і біля самої
Охтирської фортеці, у межах території стадіону «Нафто-
вик» (південна частина сучасного центру міста). Адже
неподалік у той час знаходилася дерев’яна Покровська
церква, церковне кладовище та двір, а з 1753 р. на при-
леглій території починається розбудова досить відомої
на Слобожанщині православної святині – Охтирського
Свято-Покровського кафедрального собору. Його будів-
ництво переконливо свідчить про відсутність по сусід-
ству тютюнового промислу [2, с. 57–61].
Безпосередньо з тютюновим виробництвом пов’язане
урочище під назвою «Мануфактура», яку мешканці ото-
тожнюють із територією між сучасними вулицями Мі-
шечкіна та Широкою, неподалік автовокзалу. Це дає змо-
гу точніше визначити місце розташування
Охтирської тютюнової мануфактури (рис. 1).
Про певну актуальність народних назв ра-
йонів міста у даному дослідженні може свід-
чити той факт, що і сьогодні в Охтирці місцеве
населення ділить місто на райони по сотнях.
Усього сотень в Охтирці 10, і вони розміщені
із заходу на південь за сонцем. Про цю осо-
бливість охтирської топоніміки писав свого
часу відомий український археолог Михайло
Рудинський [15; 5, c. 16].
Охтирська тютюнова мануфактура скла-
далася із великої кількості господарських та
житлових будівель і була огороджена дерев’я-
ною стіною [17, с. 329]. Тому цілком вірогідно,
що на довгий час у народній уяві міг склас-
тися такий сталий урбанонім як «Мануфак-
тура», який був прив’язаний до конкретного
району у межах міста.
Узгоджуються з локалізацією тютюнового
виробництва в урочищі «Мануфактура» і ві-
домості про створення Охтирської тютюно-
вої мануфактури безпосередньо на одній із
вигідних площ для випасу худоби на міській
околиці [17, с. 329]. Відповідну вільну терито-
рію можна знайти на планах м. Охтирка 1769
та 1787 рр. біля озера Мошенкове, а на кар-
ті міста 1869 р. спостерігаємо досить великі
пустища у південно-східній частині міста, які
могли зостатися від тютюнових плантацій.
Ще одним свідченням локалізації тютюно-
вої мануфактури у вказаному районі Охтирки
є той факт, що на північній, західній та част-
ково південній її околицях знаходиться витяг-
нуте навколо міста скупчення піщаних дюн по
кордону долини річки Ворскла, яке оперізує мі-
сто з трьох боків. Піщані дюни закінчувалися
Рис. 1 Локалізація Охтирської тютюнової мануфактури
у межах сучасного м. Охтирка (за планом м. Охтирка 1787 р.)
ISSN 2218-4805
151
поблизу сучасної ЗОШ № 4, неподалік стадіону, і тому цю
південно-західну частину Охтирки здавна називають «Піс-
ки». Дюни поступово насуваються на місто та є непридат-
ними для вирощення тютюну [14, с. 34].
Зауважимо, що в архівних джерелах згадується не одне
тютюнове підприємство, а кілька [6, с. 133]. В. Воліс, користу-
ючись даними, які наводить Я. Маркович, визначає розмір
тютюнових плантацій у 48 га, що є досить значною площею
для території тогочасної Охтирки [6, с. 136]. Якщо припусти-
ти, що тютюнові заводи знаходилися на південно-східній
околиці міста, на північ від озера Мошенкове, у районі так
званої «Мануфактури», то, відповідно, тютюнові плантації
могли тягнутися далі у південно-східному напрямку, де по-
чиналися більш придатні для вирощування тютюну ґрун-
ти – охтирські левади. За межами міста тютюнові планта-
ції могли продовжуватися і від східних околиць Охтирки.
Із території в урочищі «Мануфактура» походить кера-
мічний матеріал ХVIII ст.: уламки димленого горщика із
залишками «вуха», фрагмент стінної коробчастої кахлі,
вінці горщиків із розписом ангобами та крайковані зеле-
ною поливою. В урочищі також зустрічаються залізні мо-
тики (сапи), які, можливо, застосовувалися під час догля-
ду за тютюном [20, с. 39]. Археологічні знахідки свідчать
про жваву господарську діяльність у цьому районі (рис. 2).
Мануфактур-колегія мала власні плани щодо май-
бутнього виробництва охтирського тютюну: «Тот за-
вод в Ахтырке не испровержется, но больше умножить-
ся, понеже… заморскую пошлину наложить высокую, а с
черкасского пониже, а с ахтырского и гораздо малую…
понеже, где дешевле ту большо будут и покупать, а осо-
бливо искать» [6, с. 133].
Це свідчить не тільки про спробу вирощування вели-
кого обсягу тютюну на охтирських левадах, а і про знач-
ні плани російської влади щодо організації в Охтирці
потужного тютюнового виробництва та подальшого пе-
ревезення у центральні частини Російської імперії охтир-
ського тютюну як готового товару [7, с. 585–587; 6, с. 132].
Отже, аналіз відповідних джерел дають нам можливість
локалізувати місце знаходження першої в Україні тютю-
нової мануфактури, яка діяла у ХVIII ст. у м. Охтирка, у
її південно-східній частині в урочищі «Мануфактура», а
вирощування сировини для неї – на охтирських левадах.
ДЖЕРЕЛА
1. Афанасьєв А.Н. Государственное хозяйство при Петръ Вели-
комъ. Современник, 1847. Т. 3. № 6. Отд.
2. Берест Ю.М. Некрополь козацького часу поблизу Покров-
ського собору в Охтирці. Козацькі старожитності Лівобережжя
Дніпра ХV–XVIII століття : зб. матер. I Міжрег. Археолог. чит.
(Охтирка, 19–20 жовтня 2015 р.). Суми : Сумський державний уні-
верситет, 2015.140 с.
3. Берест Ю.М. Дослідник козацької історії Охтирщини Віллі
Воліс. Нові дослідження козацьких пам’яток в Україні. Випуск 29. Ні-
жин, 2020. С. 294–299.
Рис. 2 Керамічний матеріал ХVIII століття, знайдений на території урочища «Мануфактура» у м. Охтирка
Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021
152
4. Берест Ю.М. Історична розвідка про Охтирську тютюнову
мануфактуру (з наукової спадщини В.Ф. Воліса). Сумські істори-
ко-краєзнавчі студії : зб. матеріалів Всеукраїнської науково-прак-
тичної інтернет-конф. / відп. ред. Д.В. Кудінов. Суми : ФОП Цьо-
ма С.П., 2020. С. 113–123.
5. Берест Ю.М., Осадчий Є.М. Про малодосліджений період
життя М.Я. Рудинського (М.Я. Рудинський і Охтирщина) / Ми-
хайло Рудинський і Полтавський музей : зб. наук. пр. Полтава :
Дивосвіт, 2017. 192 с.
6. Волис В.О судьбе табачной мануфактуры в Ахтырке в пер-
вой половине ХVIII века. Краеведческие записки. Вып. 1. Охтир-
ка : Охтирський краєзнавчий музей, 1961. 141 с.
7. Голиков И. Деяния Петра Великаго, мудраго преобразите-
ля России. Иван Иванович Голиков. Москва : тип. Н. Степано-
ва, 1838. 661 с.
8. Дневник генерального подскарбия Якова Марковича (1717–
1725). Издание «Киевской старины» / под ред. А. Лазаревского. Кі-
евъ : Типографія Г.Т. Корчакъ-Новицкого,1893. Ч. 1. 329 с.
9. Дневник генерального подскарбия Якова Марковича (1726–
1729) / Издание «Киевской старины» / под ред. А. Лазаревско-
го. Кіевъ : Типографія Г.Т. Корчакъ-Новицкого, 1893. Ч. 2. 342 с.
10. Заозерская Е.И. Список мануфактур, возникших при Пе-
тре I. Исторические записки. 1946. № 19. С. 256–283.
11. Комликова Г.І. Історія першого промислового підприємства
Сумщини – Охтирської тютюнової мануфактури. Історія освіти,
науки і техніки в Україні : матеріали Х Всеукраїнської конферен-
ції молодих учених і спеціалістів, присвяченої 150-річчю з часу
заснування Полтавського товариства сільського господарства,
(м. Київ 28 травня 2015 р.) / НААН України ; ННСГБ НААН ; М-во
освіти і науки України [та ін.]. Вінниця, 2015. С. 239–241.
12. Комликова Г.І. Історичні аспекти розвитку тютюнниць-
кої галузі на Сумщині / Історичні студії суспільного прогресу. 2017.
Вип. 5. С. 131–137.
13. Подкопаев И. Табачная промышленность до 1861 года / Та-
бачная промышленность, № 11. 1932. С. 8–12
14. Природа и население Слободской Украины. Харьковская
губерния: пособие по родиноведению / авт. послесл. В.С. Рома-
новский. репр. изд. Харьков : Сага, 2007. 346 с.
15. Рудинський М.Я. Лист до З.Ф. Форової від 11.04.1954 р. /
М.Я. Рудинський / Фонди ОМКМ. н/д. 823.
16. Полное Собрание Законов. Т. ХVI. № 11, 777, проект Те-
плова ч. 1. Гл. 2.
17. Слюсарский А.Г. Социально-экономическое развитие Слобо-
жанщины (ХVI–XVII вв.). Харьков : Харьковское книжное изд-
во, 1964. 459 с.
18. Твердохлебов А. Судьба табачной фабрики, заведенной при
Петре I в г. Ахтырке. Киевская старина. Киев, 1886. Т. ХVI. С. 178–182.
19. Чулков М.Д. Исторія законодательства о табачной про-
мышлености въ Россiи до Екатерины II. Казань : Издание кни-
гопродавца Ивана Дубровина, 1855. 44 с.
20. Эгизъ С.А. Табаководство. Выращиваніе и обработка глав-
нЂйшихъ сортовъ табака въ Средней и Южной Россіи. С-П Типо-
графія В.Ф. Киршбаума, 1912, 88 с.
Berest Yu.М. On the localization of the fi rst tobacco factory in Ukraine
in the city of Okhtyrka
The article attempts to localize the fi rst tobacco manufactory in Ukraine, which
operated in Okhtyrka in the fi rst half of the 18th century.
The process of creating a manufacturing industry began in Ukraine in the early
modern times. One of such industrial facilities was the fi rst tobacco manufactory
in Ukraine, founded in Okhtyrka. The Russian King Peter I drew attention to the
territory of Okhtyrka region as a possible place for growing tobacco from foreign
seed material, and by his order the introduction of tobacco production began here
in a short time. Okhtyrka Tobacco Manufactory began its activities in 1718 (19)
and worked until 1759.
In the memoirs of the Yakov Markovych, a specific place of growing and
processing of Okhtyrka tobacco is mentioned – it is the city meadows. Directly
related to tobacco production is a tract called «Manufactory», which residents
identify with the area between the modern streets Mishechkina and Shyroka,
near the bus station. This allows to more accurately determine the location of the
tobacco factory in Okhtyrka.
They are fully consistent with the localization of tobacco production in the tract
«Manufactory» and information about the establishment of the Okhtyrka Tobacco
Manufactory directly on one of the areas for grazing cattle on the outskirts of the
city. The corresponding free territory can be found on the plan of Okhtyrka in 1787
in the southern part of the tract near Lake Moshenkove.
The tobacco plantations themselves could stretch further in the south-eastern
direction, because in this part of the city the more suitable for growing tobacco
soils – Okhtyrka levadas – began. Outside the city, tobacco plantations may have
continued from the eastern outskirts of Okhtyrka. Ceramic material of the 18th
century originates from the territory in the Manufactory tract, which testifi es to
the lively economic activity in this area.
Key words: tobacco manufactory, levada, localization, Okhtyrka, tract
«Manufactory», plan of Okhtyrka of 1787.
REFERENCES
1. Afanasjjev, A.N. (1847). Ghosudarstvennoe khozjajstvo pry Petre
Velykom [State economy under Peter the Great]. Sovremennik. Vol. 3,
(6). [in Russian].
2. Berest, Yu.M. (2015). Nekropol kozatskoho chasu poblyzu
Pokrovskoho soboru v Okhtyrtsi [Necropolis of the Cossack time
near the Intercession Cathedral in Okhtyrka]. Kozatski starozhytnosti
Livoberezhzhia Dnipra ХV – XVIII stolittia, p. 140. Sumy. [in Ukrainian].
3. Berest, Yu.M. (2020). Doslidnyk kozatskoi istorii Okhtyrshhyny
Villi Volis [ Willy Volis, a researcher of the Cossack history of the
Akhtyrka region]. Novi doslidzhennia kozatskykh pamiatok v Ukraini, issue
29, pp. 294-299. Nizhyn. [in Ukrainian].
4. Berest, Yu.M. (2020). Istorychna rozvidka pro Okhtyrsku tiutiunovu
manufakturu (z naukovoi spadshchyny V.F. Volisa) [Research on the
Akhtyrka tobacco manufactory (from the scientifi c heritage of V.F. Vo-
lis)]. Sumski istoryko-kraieznavchi studii: zb. materialiv Vseukrainskoi naukovo-
praktychnoi internet-konf, pp. 113-123. Sumy. [in Ukrainian].
5. Berest, Yu.M., Osadchyi, Ye.M. (2017). Pro malodoslidzhenyi
period zhyttia M.Ya. Rudynskoho (M.Ya. Rudynskyi i Okhtyrshchyna)
[About the little-studied period in the life of M.Ya. Rudinskyi (M.Ya. Ru-
dinsky and Akhtyrka district)]. Mykhailo Rudynskyi i Poltavskyi muzei : zb.
nauk. pr. Poltava: Dyvosvit. [in Ukrainian].
6. Volys, V.О. (1961). O sudbe tabachnoi manufaktury v Akhtyrke
v pervoi polovine XVIII veka [On the fate of the tobacco factory in
Akhtyrka in the fi rst half of the 18th century]. Kraevedcheskiye zapiski,
issue 1. Okhtyrka: Okhtyrskii kraieznavchii muzei. [in Russian].
7. Golikov, I. (1838). Deyaniya Petra Velykago, mudrago preobrazitelya Ros-
sii [Acts of Peter the Great, the wise transformer of Russia]. Moscow. [in Russian].
8.Lazarevskii, A. (Ed.) (1893). Dnevnik generalnogo podskarbiia Yakova
Markovycha (1717 – 1725) [Diary of general treasurer Yakov Markovich]. Part
2. Moscow. [in Russian].
9. Lazarevskyi, A. (Ed.) (1893). Dnevnyk generalnogo podskarbiya
Yakova Markovycha (1717 – 1725) [Diary of general treasurer Yakov Markov-
ich]. Part 2. Moscow. [in Russian].
10. Zaozerskaia, Ye.I. (1946). Spysok manufaktur, voznykshykh pr
y Petre I [List of manufactories that arose under Peter I]. Istoricheskiye
zapiski, 19, pp. 256-283. Moscow [in Russian].
11. Komlykova, H.I. (2015). Istoriia pershoho promyslovoho pidpr-
yiemstva Sumshchyny – Okhtyrskoi tiutiunovoi manufaktury [Histo-
ry of the fi rst industrial enterprise in Sumy region – Akhtyrka tobacco
manufactory]. Istoriia osvity, nauky i tekhniky v Ukraini : materialy Kh Vseu-
krainskoi konferentsii molodykh uchenykh i spetsialistiv, prysviachenoi 150-rich-
chiu z chasu zasnuvannia Poltavskoho tovarystva silskoho hospodarstva. Vin-
nytsia. [in Ukrainian].
12. Komlykova, H.I. (2017). Istorychni aspekty rozvytku tiutiun-
nytskoi haluzi na Sumshchyni [Historical aspects of the development
of the tobacco industry in the Sumy region]. Istorychni studii suspilnoho
prohresu. Issue 5, pp. 131-137. Hlukhuv. [in Ukrainian].
13. Podkopaev, I. (1932). Tabachnaia promyshlennost do 1861 goda.
[Tobacco industry before 1861]. Tabachnaya promyshlenost, 11, pp.8-12.
Moscow. [in Russian].
14. (2007). Pryroda i naselenie Slobodskoi Ukrainy. Kharkovskaia hubernyia
[The nature and population of Sloboda Ukraine. Kharkiv province]. Khar-
kov. [in Ukrainian].
15. Rudynskyi, M.Ya. (1954). Lyst do Z.F. Forovoi vid 11.04.1954r.
[Letter to Z.F. Forovoy]. Fondy OMKM. n/d. 823. Akhtyrka. [in Russian]
16. Polnoe Sobranye Zakonov t. т. ХVI. № 11, 777, proekt Teplova ch. 1, gl. 2.
[Complete collection of laws т. ХVI. № 11, 777, project of Teplov part
1ch. 2.]. Sankt Peterburg. [in Russian].
17. Sliusarskyi, A.H. (1964). Sotsialno-ekonomicheskoe razvitie Slobozhan-
schiny XVII-XVIII vv. [Social and economic development of Slobozhanshchina
(XVI–XVII centuries)]. Kharkov. [in Ukrainian].
18. Tverdohlebov, A. (1886). Sudba tabachnoy fabriki, zavedennoy pri
Petre I-m v Ahtyirke [The fate of the tobacco factory established under
Peter I in Akhtyrka]. Kiyevskaya starina, pp. 178-182. Kiev. [in Russian]
19. Chulkov, M.D. (1855). Ystoryia zakonodatelstva o tabachnoy
promyshlennosty v Rossii do Ekateriny II [History of legislation on the to-
bacco industry in Russia before Catherine II]. Kazan. [in Russian].
20. Egiz', S.A. (1912). Vyrashchivanie i obrabotka glavneishykh sortov taba-
ka v Srednei i Yuzhnoi Rossii [Growing and processing of the main varieties of
tobacco in Central and Southern Russia]. Sankt Peterburg. [in Russian].
Стаття надійшла до редакції 10.03.2021 р.
Рекомендована до друку 28.04.2021 р.j
|