До питання про дату народження та родовід М.К. Чалого
У статті досліджується дата народження першого біографа Т. Шевченка Михайла Чалого. Акцентується увага на помилці, яка виникла відразу по смерті, а пізніше стала поширюватися в довідниках та біографічних довідках. Проаналізовані метричні книги церков Новгорода-Сіверського, формулярний список М. Чало...
Saved in:
| Date: | 2021 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2021
|
| Series: | Сіверщина в історії України |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181295 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | До питання про дату народження та родовід М.К. Чалого / Н.М. Коврижко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 172-177. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Summary: | У статті досліджується дата народження першого біографа Т. Шевченка Михайла Чалого. Акцентується увага на помилці, яка виникла відразу по смерті, а пізніше стала поширюватися в довідниках та біографічних довідках. Проаналізовані метричні книги церков Новгорода-Сіверського, формулярний список М. Чалого та друковані джерела про педагога з метою встановлення справжньої дати народження. Зазначено, що краєзнавці зробили декілька невдалих спроб виправити помилку та змінити існуючий стан речей.
Уперше приділено детальну увагу родоводу Чалого та найбільш близькому родинному оточенню.
Запропоновано версію щодо встановлення персоналій, зображених на двох
полотнах відомого українського художника І. Сошенка під назвою «Портрет
бабусі Чалого», що зберігаються у Національному художньому музеї України.
Окрема увага приділена заповіту другої дружини – Лідії Едуардівни, який,
імовірно, був сформульований самим М.К. Чалим.
М.К. Чалий не мав прямих нащадків, але його значний творчий доробок,
зібрана та опублікована шевченкіана, біографії сучасників (К. Ушинського,
П. Куліша, А. Дикого, І. Сошенка та ін.), яскраві автобіографічні спогади – усе
це назавжди увійшло у скарбницю національної історико-культурної спадщини. |
|---|