Участь П.М. Добровольського в організації та проведенні XIV Всеросійського археологічного з’їзду у Чернігові

Участь П.М. Добровольського в організації та проведенні XIV Всеросійського археологічного з’їзду у Чернігові

Стаття присвячена XIV Археологічному з’їзду, що проходив у Чернігові за підтримки історика, краєзнавця, гласного Чернігівської міської думи П.М. Добровольського (1871–1910). На основі системного аналізу джерел та літератури розглянуто його внесок в організацію з’їзду, пошук фінансового забезпечен...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2021
1. Verfasser: Матвієнко, Д.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2021
Schriftenreihe:Сіверщина в історії України
Schlagworte:
Нова історія
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181314
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Участь П.М. Добровольського в організації та проведенні XIV Всеросійського археологічного з’їзду у Чернігові / Д.М. Матвієнко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 240-243. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-181314
record_format dspace
spelling irk-123456789-1813142021-11-11T01:26:30Z Участь П.М. Добровольського в організації та проведенні XIV Всеросійського археологічного з’їзду у Чернігові Матвієнко, Д.М. Нова історія Стаття присвячена XIV Археологічному з’їзду, що проходив у Чернігові за підтримки історика, краєзнавця, гласного Чернігівської міської думи П.М. Добровольського (1871–1910). На основі системного аналізу джерел та літератури розглянуто його внесок в організацію з’їзду, пошук фінансового забезпечення та систематизацію фондів. Було висвітлено етапи підготовки П.М. Добровольського до презентації археологічних, архівних та фольклорних матеріалів. Загальне уявлення про колекцію з’їзду складено на основі «Каталога выставки XIV Археологического съезда в г. Чернигове», складеного П.М. Добровольським. У статті розкрито практичну діяльність вченого як члена Чернігівської губернської вченої архівної комісії при підготовці до з’їзду на основі місцевих видань «Черниговское слово», «Черниговские губернские ведомости». The article is devoted to the XIV Archaeological Congress, which was held in Chernihiv with the support of the historian, local historian, vowel of the Chernihiv City Duma P. M. Dobrovolsky (1871–1910). At the present stage of development of Ukrainian Science, interest in the origins of Ukrainian history is growing. Based on a systematic analysis of sources and literature, his contribution to the organization of the Congress, the search for financial support and the systematization of funds are considered. The stages of preparation of P.M. Dobrovolsky for the presentation of archaeological, archival and folklore materials were highlighted. The general idea of the Congress collection is based on the «catalog of the exhibition of the XIV Archaeological Congress in Chernihiv» compiled by P.M. Dobrovolsky. The XIV Archaeological Congress was held in Chernihiv on August 1–12, 1908. Such prominent figures as Professor Samokvasov, historian Ilovaisky, director of the St. Petersburg Archaeological Institute Pokrovsky, professor Trutovsky and others were present. The article reveals the practical activity of the scientist as a member of the Chernihiv provincial scientific archival Commission in preparation for the Congress on the basis of local publications «Chernihiv provincial Vedomosti», «Chernihiv provincial Vedomosti». The study of biographies and scientific heritage of scientists of the XIX–XX centuries allows us to enrich Ukrainian historiography and restore historical memory. The paper reconstructs the process of Dobrovolsky’s formation as an authoritative scientist, identifies the factors that influenced the formation of his scientific views. 2021 Article Участь П.М. Добровольського в організації та проведенні XIV Всеросійського археологічного з’їзду у Чернігові / Д.М. Матвієнко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 240-243. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181314 908(477.51–25) uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Нова історія
Нова історія
spellingShingle Нова історія
Нова історія
Матвієнко, Д.М.
Участь П.М. Добровольського в організації та проведенні XIV Всеросійського археологічного з’їзду у Чернігові
Сіверщина в історії України
description Стаття присвячена XIV Археологічному з’їзду, що проходив у Чернігові за підтримки історика, краєзнавця, гласного Чернігівської міської думи П.М. Добровольського (1871–1910). На основі системного аналізу джерел та літератури розглянуто його внесок в організацію з’їзду, пошук фінансового забезпечення та систематизацію фондів. Було висвітлено етапи підготовки П.М. Добровольського до презентації археологічних, архівних та фольклорних матеріалів. Загальне уявлення про колекцію з’їзду складено на основі «Каталога выставки XIV Археологического съезда в г. Чернигове», складеного П.М. Добровольським. У статті розкрито практичну діяльність вченого як члена Чернігівської губернської вченої архівної комісії при підготовці до з’їзду на основі місцевих видань «Черниговское слово», «Черниговские губернские ведомости».
format Article
author Матвієнко, Д.М.
author_facet Матвієнко, Д.М.
author_sort Матвієнко, Д.М.
title Участь П.М. Добровольського в організації та проведенні XIV Всеросійського археологічного з’їзду у Чернігові
title_short Участь П.М. Добровольського в організації та проведенні XIV Всеросійського археологічного з’їзду у Чернігові
title_full Участь П.М. Добровольського в організації та проведенні XIV Всеросійського археологічного з’їзду у Чернігові
title_fullStr Участь П.М. Добровольського в організації та проведенні XIV Всеросійського археологічного з’їзду у Чернігові
title_full_unstemmed Участь П.М. Добровольського в організації та проведенні XIV Всеросійського археологічного з’їзду у Чернігові
title_sort участь п.м. добровольського в організації та проведенні xiv всеросійського археологічного з’їзду у чернігові
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate 2021
topic_facet Нова історія
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181314
citation_txt Участь П.М. Добровольського в організації та проведенні XIV Всеросійського археологічного з’їзду у Чернігові / Д.М. Матвієнко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 240-243. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv AT matvíênkodm učastʹpmdobrovolʹsʹkogovorganízacíítaprovedenníxivvserosíjsʹkogoarheologíčnogozízduučernígoví
first_indexed 2025-07-15T22:15:49Z
last_indexed 2025-07-15T22:15:49Z
_version_ 1837752920299274240
fulltext Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021 240 works during the reporting year, information about the number of students and their allocation in classes, and the schoolmasters’ teaching load. A valuable information from the history of Chernihiv Theological Seminary contains an official correspondence with the government of religious institutions. The third group of used sources is represented with judicial investigative documents (interrogation protocols, testimonies, investigative conclusions, verdicts, official correspondence). Identified investigative materials allowed to reconstruct the activities of secret clubs, where were students of Chernihiv Theological Seminary. The fourth group of used sources consists of periodicals, f irst of all «Chernigovskie eparchialnye izvestiya» (1861–1911) and «Vera i zhyzn» (1911–1917). Reports about the activity of Chernihiv Theological Seminary were regularly published there. The fifth group are memoirs of students and teachers of Chernihiv Theological Seminary. The memoir literature is an important source of historical knowledge as a bearer of a historical memory of the society and human consciousness. The sixth group include epistolary sources. Consequently, despite the loss of a large part the Chernihiv Seminary archive, a comprehensive analysis the array of written sources allows us to find out main stages in the history of Chernihiv Theological Seminary and determine its place in a development of education, science and culture of the northern Left Bank. Key words: Chernihiv Theological Seminary, legislative acts, clerical doc- umentation, periodicals, memoirs. REFERENCES 1. Alexander Fedorovich Kistyakovsky. (1895). (Bibliohrafi chnyi narys z uryvkom z rukopysnoi avtobiohrafi i yoho) [Bibliographic sketch, with an excerpt from a handwritten autograph of his]. Ky- ivska starovyna – Kyiv Antiquiti, 1, pp. 1–43. [in Russian]. 2. Spohady Yosyfa Samchevskoho (1893). [Memoirs by Yosyf Samchevskii]. Kyivska starovyna – Kyiv Antiquiti, 12, pp. 353– 375. [in Ukrainian]. 3. G.B. (1915). Chernihivska seminarii 50 rokiv tomu [Chernihiv seminary 50 years ago]. Vira I Zhyzn – Faith and Life, 5–6, pp. 77– 98. [in Ukrainian]. 4. Derzhavny arhiv Chernihivskoi oblasti (dali DAChO), f. 682, оp. 1, spr. 1. 5. DAChO, f. 682, op. 1, spr. 4. 6. DAChO, f. 682, op. 1, spr. 12. 7. DAChO, f. R-1495, op. 1, spr. 114. 8. DAChO, f. R-1495, op. 1, spr. 115. 9. Kovalevskyi, М. (1960). Pry dzherelakh borotby [At the sources of struggle]. Miunkhen : Innsbruk. [in Ukrainian]. 10. Kulzhynskii, I. (1877). Spohady starinoho Chernihivskoho seminarysta [Memoirs of an old Chernihiv seminarian]. Chernihovskiie yeparkhialnyie izvestiia – Chernihiv diocesan information, 8, Chast neofi tsialnaia, pp. 210–221. [in Ukrainian]. 11. Yevheniia Markhovska, Oleksandr Tarasenko. (Comps.) (2010). Polonskyi M. Spohady sviashchennyka [Memoirs of a priest]. Kyiv. [in Ukrainian]. 12. Rosiiskyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv u Sankt-Peterburzi, f. 797, op. 9, spr. 18. 13. Svod ustavov I proektov ustavov dukhovnykh seminariy 1808–1814, 1862, 1867, 1884 і 1896 rr. (1908). Sankt-Peterburg. [in Russian]. 14. Tychyna, P. (1973). Z mynuloho – v maibutnie [From the past to the future]. Kyiv : Dnipro. [in Ukrainian]. 15. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy v m. Kyievi (dali TsDIAK Ukrainy), f. 317, op. 1, spr. 5015. 16. TsDIAK Ukrainy, f. 711, op. 2, spr. 2988. 17. TsDIAK Ukrainy, f. 711, op. 2, spr. 3127. Стаття надійшла до редакції 02.03.2021 р. Рекомендована до друку 28.04.2021 р. УДК 908(477.51–25) Д.М. Матвієнко УЧАСТЬ П.М. ДОБРОВОЛЬСЬКОГО В ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННІ XIV ВСЕРОСІЙСЬКОГО АРХЕОЛОГІЧНОГО З’ЇЗДУ У ЧЕРНІГОВІ Стаття присвячена XIV Археологічному з’їзду, що проходив у Чернігові за підтримки історика, краєзнавця, гласного Чернігів- ської міської думи П.М. Добровольського (1871–1910). На основі системного аналізу джерел та літератури розглянуто його внесок в організацію з’їзду, пошук фінансового забезпечення та система- тизацію фондів. Було висвітлено етапи підготовки П.М. Добро- вольського до презентації археологічних, архівних та фольклорних матеріалів. Загальне уявлення про колекцію з’їзду складено на ос- нові «Каталога выставки XIV Археологического съезда в г. Черни- гове», складеного П.М. Добровольським. У статті розкрито практичну діяльність вченого як члена Чернігівської губернської вченої архівної комісії при підготовці до з’їзду на основі місцевих видань «Черниговское слово», «Черни- говские губернские ведомости». Ключові слова: XIV Археологічний з’їзд, П.М. Добровольський, му- зейні фонди, виставка, Чернігівська губернська вчена архівна комісія. XIV Археологічний з’їзд проходив у Чернігові 1–12 серпня 1908 р. У його роботі брали участь професор Са- моквасов, історик Іловайський, директор Санкт-Петер- бурзького Археологічного інституту Покровський, про- фесор Трутовський та інші [3, c. 686]. Історію підготовки до з’їзду у своїх працях висвітлю- вали О. Коваленко, О. Черненко Л. Ясновська, С. Щерби- на, але ґрунтовної праці, присвяченої внеску П.М. До- бровольського у проведення цієї події, поки що немає. У статті ми намагаємось частково виправити ситуацію. Вивчення біографій та наукового доробку вчених XIX– XX ст. дозволяє збагатити українську історіографію та відновити історичну пам’ять. Відкриття з’їзду відбулось 1 серпня о 2 год. дня. Перед його початком був проведений молебень Преосвященно- го Антонія, єпископа Чернігівського та Ніжинського, і со- борного духівництва. Розпочати з’їзд доручили Міністру народної освіти П. Погодіну. Далі слово було надане черні- гівському губернатору Н. Родіонову та запрошеним гостям. Після всіх виступів підсумок підвів П. Добровольський, який представив звіт про діяльність місцевого коміте- ту з організації з’їзду та підготовлену виставку [4, c. 688]. Засідання проводились в приміщенні губернського дворянського зібрання і дворянського пансіону-при- тулку. Було заслухано близько 90 доповідей. Наукові засідання розпочались 2 серпня і відбувались вранці і ввечері. Для зручності вони поділялись на сек- ції, які проходили одночасно. На думку Петра Доброволь- ського, найважливішими і найцікавішими були доповіді, пов’язані з Чернігівщиною. До таких він відніс виступи Самоквасова «Про северянскую землю и северян за го- родищами и могильниками», Горностаєва «Архитектура давних храмов Чернигова до монгольського времени», Айналова «Архитектура Черниговских храмов», Міллера «Лотос в малороссийском орнаменте» та інші [3, c. 720]. Програмою було передбачено обговорення багатьох j ISSN 2218-4805 241 питань, у тому числі історії цехового ремесла. Так, Пе- тро Михайлович Добровольський виступив з доповіддю «Цехи и братства Черниговской губернии» [20, c. 152]. Упродовж роботи з’їзду Добровольський виголосив п’ять рефератів. У першому виступі «Об иконостасе Вве- денской церкви архиерейского дома в Троицком мо- настыре» [10] він наголосив, що іконостасу XVII–XVIII ст. загрожує повна реставрація, яка пошкодить первісний вигляд пам’ятки, і просив учасників з’їзду допомоги у збереженні рідкісної цінності Чернігівщини [10, с. 88]. Другий реферат «Об Олеговом поле и пещерах Елецко- го монастыря» [11] базувався на літописних свідченнях, присвячених походу Ізяслава на Чернігів, та всіх до- ступних на той час матеріалах. Вчений зробив висно- вок, що Олегове поле розташоване на місці сучасного села Льгове (біля р. Білоус) [11, с. 88]. Щодо Єлецьких печер історик зауважив, що, базую- чись на архівних матеріалах, можна вважати Антонія Печерського не причетним до їх заснування. «Тепереш- ние пещеры в Елецком монастыре представляют про- стые монастырские погреба» [11, c. 88]. Третій виступ мав назву «Отчет о деятельности Чер- ниговского предварительного комитета» [13, c. 51]. До- бровольський, як секретар Чернігівського відділу По- переднього комітету доповів, що найскладніше всього було зацікавити громадськість та привернути увагу гро- мадян до з’їзду. Він подякував за підтримку меценатам, губернському (1250 руб.), повітовому земствам, міській думі (1000 руб.) та особливо Д. Самоквасову, який ви- ділив на потреби з’їзду 700 руб. Цим коштом було на- друковано «Труди комісії», видано «Каталог виставки» та ін. «Местные силы и слабы и малы», – заявив Петро Михайлович і подякував колегам з інших губерній за надані для виставки експонати [13, с. 51]. У наступному рефераті «План Чернигова до распла- нирования в начале XIX века» [14] вчений надав руко- писний план XIX ст., на якому було вказано старе і нове планування міста за 1805 р. Було представлено кордони старого замку з трьома воротами – Любецькими, Мико- лаївськими, Погорілими. Історик розповів про поступо- ве заселення міста і виникнення нових районів (Нове Місто, Могилки, Третяк та ін.) [14, с. 115]. Хоча на підготовчому етапі не вдалось провести роз- копки, але все ж таки завдяки зусиллям П. Доброволь- ського та Д. Самоквасова відбулись показові розкопки на Болдиній горі та старому кладовищі в Берізках [21, c. 108]. Петро Михайлович Добровольський зазначав, що саме завдяки таким напрацюванням чернігівці мають змогу дізнатись багато цікавинок про своє рідне місто. Також він виголосив наступні свої доповіді: «Где находились старинные несуществующие ныне храмы города Черни- гова» [3, c. 682], «Ненормальное положение губернских ученых архивных комиссий и желательность их реоргани- зации» [9] та «Черниговская печать в XVII–XVIII вв.» [15]. 6 серпня засідання не проводилось, адже святку- валось 1000-ліття першої літописної згадки про Чер- нігів. У цей день в Спасо-Преображенському соборі було проведено богослужіння, після чого розташовані в місті війська пройшли маршем по центральній пло- щі [6, c. 77]. Було зібрано і представлено не лише архе- ологічні, а й архівні, фольклорні матеріали. Загальне уявлення про колекцію можна отримати, ознайомив- шись з «Каталогом», складеним П. Добровольським [7]. У роботі з’їзду брали участь 282 особи, в тому чис- лі 125 офіційних депутатів від університетів, наукових товариств, архівних і музейних закладів багатьох міст країни, а також із Кракова та Праги [2, c. 682]. На виставці, яка створювала досить повне уявлення про старожитності всієї Лівобережної України, експо- нувалися також пам’ятки з музею губернської архівної комісії, Чернігівського єпархіального давньосховища і музею українських старожитностей В.В. Тарновського. Крім того, свої колекції представили музей Глухівсько- го повітового земства, Полтавське, Київське, Орловське церковні історико-археологічні товариства. Виставка складалась з семи відділів: церковні старожитності, іс- торія первісності, історичний відділ, стародруки, відділ рукописів, нумізматика, етнографічний відділ. Провід- не місце на виставці належало відділу церковних ста- рожитностей. Зібрані в ньому ікони, хрести, ризи та інші культові речі давали можливість уявити картину розвитку мистецтва України XVII–XVIII ст., коли воно було під сильним впливом заходу [3, c. 686]. Аналізуючи експонати виставки, можна було про- слідкувати як іноземні форми, внесені до українського мистецтва, поступово інтегрувались до місцевої мис- тецької техніки [3, c. 687]. В історичному відділі були представлені портрети багатьох ієрархів та дворян кін- ця XVII, XVIII, XIX ст. [3, c. 688]. Велику кількість предметів містив відділ рукопи- сів: старовинні книги, синодики, автографи гетьма- нів, полковників, грамоти польських королів, плани міст тощо [3, c. 688]. У вільний від засідань час науковці й гості міста ог- лядали і вивчали ризницю Троїцького Архієрейського будинку, Антонієві печери й Іллінську церкву, Єлецький Успенський монастир. Завдяки зусиллям Добровольсько- го були проведені показові археологічні розкопки на Болдиній горі та Старому кладовищі в Берізках [2, c. 140]. 12 серпня відбулось офіційне закриття з’їзду. Під- сумовуючи його роботу, було оголошено, що виставку відвідало більше 10000 чоловік [4, c. 725]. Особливістю Чернігівського з’їзду, на думку історика О. Коваленка, стала його регіональна направленість. Дві третини рефератів присвячувались історії Чернігівщини та частково сусідньої Полтавщини. Також помітною була активна участь місцевих науковців, краєзнавців та люби- телів старовини з Чернігівщини, Ніжина, Новгорода-Сі- верського, Остра та інших населених пунктів [16, c. 125]. Організація такої масштабної події була перемогою Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021 242 Петра Михайловича Добровольського: «Черниговский Археологический Сьезд сделал попытку соединенны- ми ученими силами сбросить завесу, скрывающую да- лекое прошлое Чернигова» [4, c. 720]. Після закриття з’їзду частина колекції перейшла у влас- ність музею. Завдяки активній позиції вченого було за- сновано історичний музей і прийнято рішення про його об’єднання з музеєм Чернігівської губернської вченої ар- хівної комісії [8, c. 7]. Музей комісії містив церковні ста- рожитності, колекцію ікон, хрестів, гравюр та побутові цін- ності (портретна галерея, колекція монет та ін.) [18, c. 42]. П.М. Добровольський був членом комісії по підго- товці XV Археологічного з’їзду в Новгороді, що мав від- бутися 22 червня 1911 р. [17]. Він також неодноразово зазначав про необхідність вивчення Любеча як одного з найважливіших пунктів княжого періоду, входив до складу комісії, що готувала перелік історичних місць Чернігівщини, які у першу чергу потребували досліджень. Фактично діяльність П.М. Добровольського у царині археології завершилась його участю, як представника комісії, в роботі підготовчого комітету XV Археологіч- ного з’їзду в Москві [19, c. 39]. Роль, яку П. Добровольський відіграв у проведенні Чернігівського археологічного з’їзду, була визнанням його роботи. На жаль, саме після з’їзду з’являються пер- ші згадки про погане самопочуття науковця – багато сил та енергії було витрачено для його проведення. За спога- дами колег, стрес підірвав здоров’я Петра Михайловича. Але, як зазначили учасники архівної комісії, «благодаря ученому значительно пополнились и расширились му- зей, архив, библиотека, выпущено несколько томов Тру- дов и других изданий, производились археологические раскопки, велась охрана памятников старины. Наконец он же заботился о материальном благосостоянии Комис- сии, которая теперь пользуется от города приличным по- мещением, отоплением, освещением и проч.» [12, c. 1]. Отже, П.М. Добровольський зробив великий внесок в організацію XIV Всеросійського археологічного з’їзду, а відтак – у розвиток історичної науки Чернігівщини. Саме він був одним з ініціаторів проведення з’їзду у Черніго- ві, домігся фінансової підтримки не тільки від меценатів, а й від органів місцевого самоврядування. Завдяки його плідній праці вдалось зібрати колекцію виставки з екс- понатів архівної комісії та приватних фондів, зацікави- ти пересічних чернігівців вивчати історію рідного краю. ДЖЕРЕЛА 1. Арендар Г. Пам’ятки XIV Археологічного з’їзду в зібранні Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарнавського. Скарб- ниця української культури. 2009. Вип. 11. С.163–175. 2. Блакитний М.М. Підготовка і проведення XIV Всеросійсько- го археологічного з’їзду за матеріалами часопису «Черниговские епархиальные известия». Скарбниця української культури. 2009. Вип. 11. С. 136–140. 3. Добровольский П.М. Археологический съезд в г. Черниго- ве. Прибавление к Черниговским епархиальным ведомостям. 1908. № 17. С. 681–688; 4. Добровольский П.М. Археологический съезд в г. Черниго- ве. Прибавление к Черниговским епархиальным ведомостям. 1908. № 18. С. 717–725. 5. Добровольский П.М. Известия XIV Археологического сьезда в г. Чернигове № 6. Типография Губернского Земства. 1908. С. 77 6. Добровольский П.М. Старопечатные львовские книги в Чер- ниговской губернии. Труды Черниговского Археологического Сьез- да в Чернигове под ред. Уваровой. 1911. Т. 3. С. 29 7. Добровольский П.М. Каталог выставки XIV Археологиче- ского съезда в г. Чернигове. Типография Черниговской губер- нии. 1908. 508 с. 8. Добровольский П.М. Краткий отчет об организации и деятель- ности Черниговского предварительного комитета по устройству XIV археологического съезда (Приложения). Труды Черниговско- го предвадительного комитета по устройству XIV Археологичес- кого съезда. 1908. С. 1–8. 9. Добровольский П.М. Ненормальное положение губернских ученых архивных комиссий и желательность их реорганизации. Труды Черниговского Археологического Сьезда в Чернигове под ред. Уваровой. 1911. Т. 3. С. 30. 10. Добровольский П.М. Об иконостасе Введенской церкви архиерейского дома в Троицком монастыре. Труды Черниговс- кого Археологического Сьезда в Чернигове под ред. Уваровой. 1911. Т. 3. С. 88 11. Добровольский П.М Об Олеговом поле и пещерах Елецко- го монастиря. Труды Черниговского Археологического Сьезда в Чернигове под ред. Уваровой. 1911. Т. 3. С. 88 12. Добровольский П.М. Отчет о деятельности за 1910 г. Чер- ниговская губернская архивная комиссия. Типография губернс- кого земства. 1911. С. 1–32. 13. Добровольский П.М. Отчет о деятельности Черниговско- го предварительного комитета. Труды Черниговского Археоло- гического Сьезда в Чернигове под ред. Уваровой. 1911. Т. 3. С. 51. 14. Добровольский П.М. План Чернигова до распланирования в начале XIX века. Труды Черниговского Археологического Сьез- да в Чернигове под ред. Уваровой. 1911. Т. 3. С. 115 15. Добровольський П.М. Черниговская печать в XVII–XVIII вв. Труды Черниговского Археологического Сьезда в Чернигове под ред. Уваровой. 1911. Т. 3. С. 28 16. Коваленко О.Б. XIV Археологический съезд и развитие исто- рического исследования на Черниговщине. Проблемы археоло- гии Южной Руси. Материалы историко-археологического семи- нара «Чернигов и его округа в IX-XIII вв.» Киев,1980. С. 123–128. 17. Правила п’ятнадцятого археологічного з’їзду в Новгороді та протоколи засідань Попереднього Комітету 3–6 січня 1909 р. Москва, 1909. с. 126. 18. Самойленко А.Г. Из истории музейного дела в Черни- говской губернии кон. XIX – нач. XX вв. Вопросы музеологии. 2012. Вып. 2 (6). С. 40–49. 19. Черненко О., Ясновська Л. Археологічні дослідження П.М. Добровольського на Чернігово-Сіверщині. Сіверянський лі- топис. 1999. № 5. С. 34–40. 20. Щербина С. Цехові реліквії на виставці XIV Археологічно- го з’їзду. Скарбниця української культури. 2009. Вип. 11. С. 151–154. 21. Ясновська Л. Дмитро Якович Самоквасов та XIV Архео- логічний з’їзд. Скарбниця української культури. Чернігів, 2009. Вип. 11. С. 105–112. Matviienko D.M. Participation of P.M. Dobrovolsky in the organization and holding of the XIV All-Russian archaeological congress in Chernihiv The article is devoted to the XIV Archaeological Congress, which was held in Chernihiv with the support of the historian, local historian, vowel of the Chernihiv City Duma P. M. Dobrovolsky (1871–1910). At the present stage of development of Ukrainian Science, interest in the origins of Ukrainian his- tory is growing. Based on a systematic analysis of sources and literature, his contribution to the organization of the Congress, the search for financial support and the systematization of funds are considered. The stages of preparation of P.M. Dobrovolsky for the presentation of archaeological, archival and folklore materials were highlighted. The general idea of the Congress collection is based on the «catalog of the exhibition of the XIV Archaeological Congress in Chernihiv» compiled by P.M. Dobrovolsky. The XIV Archaeological Congress was held in Chernihiv on August 1–12, 1908. Such prominent figures as Professor Samokvasov, historian Ilovaisky, director of the St. Petersburg Archaeological Institute Pokrovsky, professor Trutovsky and others were present. The article reveals the practical activity of the scientist as a member of the Chernihiv provincial scientific archival Commission in preparation for the Congress on the basis of local publications «Chernihiv provincial Vedomosti», «Chernihiv provincial Vedomosti». The study of biographies and scientific heritage of sci- entists of the XIX–XX centuries allows us to enrich Ukrainian historiography and restore historical memory. The paper reconstructs the process of Dobro- volsky’s formation as an authoritative scientist, identifies the factors that in- fluenced the formation of his scientific views. Key words: XIV Archaeological Congress, P.M. Dobrovolsky, museum funds, exhibition, Chernihiv provincial scientific archival Commission. ISSN 2218-4805 243 Siverskyi region]. Siverianskyi litopys. Vol. 5. pp. 34–40. [in Ukrainian]. 20. Shcherbyna, S. (2009). Tsekhovi relikvii na vystavtsi XIV Arkheolohichnoho zizdu [Workshop relics at the exhibition of the XIV Archaeological Congress]. Skarbnytsia ukrainskoi kultury. Vol. 11. pp. 151–154. [in Ukrainian]. 21. Yasnovska, L. Dmytro Yakovych Samokvasov ta XIV Arkheolo- hichnyi zizd [Dmitry Yakovlevich Samokvasov and the XIV Archae- ological Congress]. Skarbnytsia ukrainskoi kultury. Chernihiv, Vol. 11. pp. 105–112. [in Ukrainian]. Стаття надійшла до редакції 28.02.2021 р. Рекомендована до друку 28.04.2021 р. REFERENCES 1. Arendar, H. (2009). Pamiatky XIV Arkheolohichnoho zizdu v zi- branni Chernihivskoho istorychnoho muzeiu imeni V. V. Tarnavsko- ho [Monuments of the XIV Archaeological Congress in the collection of the Chernihiv Historical Museum named after V. V. Tarnavsky]. Skarbnytsia ukrainskoi kultury. Vol. 11, pp. 163–175. [in Ukrainian]. 2. Blakytnyi, M.M. (2009). Pidhotovka i provedennia XIV Vserosi- iskoho arkheolohichnoho zizdu za materialamy chasopysu “Cherny- hovskye eparkhyalne yzvestyia”. [Preparation and holding of the XIV All-Russian Archaeological Congress based on the materials of the magazine «Chernihiv Diocesan News»]. Skarbnytsia ukrainskoi kultury. Vol. 11. pp. 136–140. [in Ukrainian]. 3. Dobrovolskij, P.M. (1908). Arheologicheskij sezd v g. Chernigove. [Archaeological Congress in Chernihiv]. Pribavlenie k Chernigovskim eparhialnym vedomostjam. 1908. Vol. 17. pp. 681–688 [in Russian].; 4. Dobrovolskij, P.M. (1908). Arheologicheskij sezd v g. Chernigove. [Archaeological Congress in Chernihiv]. Pribavlenie k Chernigovskim ep- arhial’nym vedomostjam. Vol. 18. pp. 717–725. [in Russian].; 5. Dobrovolskij, P.M. (1908). Izvestija XIV Arheologicheskogo sezda v g. Chernigove. [Proceedings of the XIV Archaeological Congress in Chernihiv]. Tipografija Gubernskogo Zemstva. Vol. 6. pp. 77. [in Russian] 6. Dobrovolskij, P.M. (1911). Staropechatnye lvovskie knigi v Chernigovskoj gubernii. [Old printed Lviv books in the Chernihiv province]. Trudy Chernigovskogo Arheologicheskogo S’ezda v Chernigove pod red. Uvarovoj. Vol. 3. pp. 29. [in Russian]. 7. Dobrovolskij, P.M. (1908). Katalog vystavki XIV Arheologich- eskogo sezda v g. Chernigove. [Catalog of the exhibition of the XIV Archaeological Congress in Chernihiv]. Tipografija Chernigovskoj gu- bernii. 508 s. [in Russian]. 8. Dobrovolskij, P.M. (1908). Kratkij otchet ob organizacii i de- jatel’nosti Chernigovskogo predvaritel’nogo komiteta po ustrojst- vu XIV arheologicheskogo sezda (Prilozhenija). [Brief report on the organization and activities of the Chernihiv Preliminary Commit- tee on the structure of the XIV Archaeological Congress (Appen- dices)]. Trudy Chernigovskogo predvaditel’nogo komiteta po ustrojstvu XIV Arheologicheskogo sezda. pp. 1–8. [in Russian]. 9. Dobrovolskij, P.M. (1911). Nenormalnoe polozhenie guber- nskih uchenyh arhivnyh komissij i zhelate’nost ih reorganizacii [The abnormal situation of the provincial scientists of the archi- val commissions and the desirability of their reorganization]. Tru- dy Chernigovskogo Arheologicheskogo S’ezda v Chernigove pod red. Uvarovoj. Vol. 3. pp. 30. [in Russian]. 10. Dobrovolskij, P.M. (1911). Ob ikonostase Vvedenskoj cerkvi arhierejskogo doma v Troickom monastyre [About the iconosta- sis of the Vvedenskaya Church of the Bishop’s House in the Trinity Monastery]. Trudy Chernigovskogo Arheologicheskogo S’ezda v Chernigove pod red. Uvarovoj. Vol. 3. pp. 88 [in Russian]. 11. Dobrovolskij, P.M (1911). Ob Olegovom pole i peshherah Eleckogo monastirja [About Oleg’s fi eld and caves of the Eletsky monastery]. Trudy Chernigovskogo Arheologicheskogo S’ezda v Chernigove pod red. Uvarovoj. Vol. 3. pp. 88. [in Russian]. 12. Dobrovolskij, P.M. (1911). Otchet o dejatel’nosti za 1910 g. [Activity Report for 1910]. Chernigovskaja gubernskaja arhivnaja komissija. Tipografija gubernskogo zemstva. pp. 1–32. [in Russian]. 13. Dobrovolskij, P.M. (1911). Otchet o dejatel’nosti Chernigov- skogo predvaritel’nogo komiteta [Report on the activities of the Chernihiv Preliminary Committee]. Trudy Chernigovskogo Arheologich- eskogo S’ezda v Chernigove pod red. Uvarovoj. Vol. 3. pp. 51. [in Russian]. 14. Dobrovolskij, P.M. (1911). Plan Chernigova do rasplanirovani- ja v nachale XIX veka [Chernihiv plan before planning in the early XIX century]. Trudy Chernigovskogo Arheologicheskogo S’ezda v Chernigove pod red. Uvarovoj. Vol. 3. pp. 115 [in Russian]. 15. Dobrovolskij, P. M. (1911). Chernigovskaja pechat’ v XVII– XVIII vv. [Chernihiv seal in the XVII–XVIII centuries]. Trudy Chernigov- skogo Arheologicheskogo Sezda v Chernigove pod red. Uvarovoj. Vol. 3. pp. 28 [in Russian]. 16. Kovalenko, O.B. (1980). XIV Arkheolohgicheskiy sezd i raz- vitiye istoricheskogo issledovaniya na Chernigovshchine [XIV Ar- chaeological Congress and the development of historical research in the Chernihiv region]. Problemy arkheologii Yuzhnoy Rusi. Materialy istoriko-arkheologicheskogo seminara «Chernygov i ego okruga v IX–XIII vv.», pp. 123–128. [in Russian]. 17. Pravyla piatnadtsiatoho arkheolohichno zizdu v Novhorodi ta protokoly zasidan Poperednoho Komitetu 3 – 6 sichnia 1909 r. (1909). Moskva. [in Ukrainian]. 18. Samoilenko, A. H. (2012). Iz istorii muzeinogo dela v Chernigovskoy gubernii kon. XIX – nach. XX vv. [From the his- tory of museum work in the Chernihiv province XIX –beginning XX centuries]. Voprosy muzeologii. Vol. 2(6), pp. 40–49. [in Russian]. 19. Chernenko, O., Yasnovska, L. (1999). Arkheolohichni doslidzhennia P.M. Dobrovolskoho na Chernihovo-Sivershchyni. [Archaeological research of P.M. Dobrovolsky in the Chernihiv- j УДК 930.1(470+571):378.4(477.51) Ю.М. Давиденко АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ РОСІЇ В НАУКОВОМУ ДОРОБКУ ІСТОРИКІВ НІЖИНСЬКОЇ ВИЩОЇ ШКОЛИ Стаття присвячена одній з маловивчених проблем функціо- нування Ніжинської вищої школи, а саме дослідженню актуаль- них проблем російської історії в науковому доробку вчених ніжин- ської вищої школи в період XIX – до XX ст. На підставі мотиву історичних джерел та наукової літера- тури проаналізовано історіографічний доробок ніжинських іс- ториків, висвітлено науково-тематичну та ідеологічну спрямо- ваність досліджень, розкрито особливості розвитку історичної науки в зазначений період. Автором розглянуто основні історичні праці вчених М. Арісто- ва, Г. Максимовича, М. Бережкова та ін. Визначено, що історіогра- фічно ніжинські історики висвітлювали комплекс проблем, пов’я- заних зі становленням Російської імперії, її суспільно-економічний та політичний розвиток досить традиційно. Акцентовано увагу на заснуванні ніжинськими науковцями власної історичної школи, яка зробила значний внесок у розвиток вітчизняної історичної науки. Ключові слова: історія, історіографія, Ніжинська вища школа. У нинішніх умовах стану академічної історичної на- уки, яка проходить нелегкий період свого розвитку, до- слідники дедалі частіше звертаються до мало вивчених її сторінок, відкривають нові горизонти досліджень. Завдяки чисельним розвідкам, що з’явилися останнім часом, одержало новий імпульс справді ґрунтовне і не- упереджене студіювання процесу становлення та роз- витку історичної науки в Україні. Зокрема, значну увагу дослідники приділяють з’ясуванню місця та ролі науко- вих шкіл. Саме в них формувалися кадри для вітчизня- ної історичної науки, закладалися засади української історіографії, яка згодом еволюціонувала паралельно розвитку світової історичної думки.

Ähnliche Einträge