Ніжинське студентство кінця ХІХ – початку ХХ ст.: перспективи дослідження
Стаття присвячена перспективам подальшого дослідження студентства Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька у період кінця ХІХ – початку ХХ ст. Ніжинське студентство розглядається крізь призму загальноімперського, саме тому дається огляд основних здобутків радянської та постр...
Збережено в:
| Дата: | 2021 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2021
|
| Назва видання: | Сіверщина в історії України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181317 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Ніжинське студентство кінця ХІХ – початку ХХ ст.: перспективи дослідження / О.В. Гайденко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 252-254. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-181317 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1813172021-11-11T01:26:34Z Ніжинське студентство кінця ХІХ – початку ХХ ст.: перспективи дослідження Гайденко, О.В. Нова історія Стаття присвячена перспективам подальшого дослідження студентства Ніжинського історико-філологічного інституту князя Безбородька у період кінця ХІХ – початку ХХ ст. Ніжинське студентство розглядається крізь призму загальноімперського, саме тому дається огляд основних здобутків радянської та пострадянської історіографії зі студентського питання та еволюції його висвітлення. Наголошується на тому, що до цього часу немає праці, у якій увага приділялася б саме студентам інституту Безбородька, їхньому повсякденному життю, а не викладачам, внутрішньому розпорядку закладу чи суспільно-політичним метаморфозам. Визначені шляхи подальшої дослідницької роботи: соціальний та ідеальний образи студентства, його побутове життя, специфіка навчання в історико-філологічному інституті. Дана робота має стати першою у написанні всебічної наукової праці з окресленої тематики. The article is devoted to the prospects of further research of the students of the Nizhyn Historical and Philological Institute of Prince Bezborodko in the period of the end of the 19th – the beginning of the 20th century. Nizhyn students are considered through the prism of the general imperial, which is why an overview of the main achievements of Soviet and post-Soviet historiography on the student issue and the evolution of its coverage. It is emphasized that so far there is no work in which attention is paid to the students of the Bezborodko Institute, their daily lives, but not to teachers, the internal regulations of the institution or socio-political metamorphoses. The uniqueness of the Nizhyn Institute of History and Philology is that there were no such pedagogical institutions in the Russian Empire, except for the Imperial St. Petersburg Institute of History and Philology. Researchers often overlooked institutes and schools that produced a significant number of specialists in various fields. All these educational institutions formed their own intelligentsia, with all its peculiarities (political and artistic preferences, general worldview, etc.). Little attention is paid to the provincial students of the Russian Empire. By analyzing archival sources it will be possible to answer the following questions: how the rhythm of life of the school was built, the main aspect was the education or upbringing of future teachers and officials, what was the specifics of studying at the Nizhyn Institute, and try to create social and ideal images students, their domestic life (hobbies, food, clothes, love and sex, part-time work, etc.). Need to deepen the research of students’ military service and postscripts most of them to the conscription districts. 2021 Article Ніжинське студентство кінця ХІХ – початку ХХ ст.: перспективи дослідження / О.В. Гайденко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 252-254. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181317 378.091.8(477.51)«189/191» uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нова історія Нова історія |
| spellingShingle |
Нова історія Нова історія Гайденко, О.В. Ніжинське студентство кінця ХІХ – початку ХХ ст.: перспективи дослідження Сіверщина в історії України |
| description |
Стаття присвячена перспективам подальшого дослідження студентства Ніжинського історико-філологічного інституту
князя Безбородька у період кінця ХІХ – початку ХХ ст. Ніжинське
студентство розглядається крізь призму загальноімперського,
саме тому дається огляд основних здобутків радянської та пострадянської історіографії зі студентського питання та еволюції його висвітлення. Наголошується на тому, що до цього часу
немає праці, у якій увага приділялася б саме студентам інституту Безбородька, їхньому повсякденному життю, а не викладачам, внутрішньому розпорядку закладу чи суспільно-політичним
метаморфозам. Визначені шляхи подальшої дослідницької роботи: соціальний та ідеальний образи студентства, його побутове
життя, специфіка навчання в історико-філологічному інституті. Дана робота має стати першою у написанні всебічної наукової праці з окресленої тематики. |
| format |
Article |
| author |
Гайденко, О.В. |
| author_facet |
Гайденко, О.В. |
| author_sort |
Гайденко, О.В. |
| title |
Ніжинське студентство кінця ХІХ – початку ХХ ст.: перспективи дослідження |
| title_short |
Ніжинське студентство кінця ХІХ – початку ХХ ст.: перспективи дослідження |
| title_full |
Ніжинське студентство кінця ХІХ – початку ХХ ст.: перспективи дослідження |
| title_fullStr |
Ніжинське студентство кінця ХІХ – початку ХХ ст.: перспективи дослідження |
| title_full_unstemmed |
Ніжинське студентство кінця ХІХ – початку ХХ ст.: перспективи дослідження |
| title_sort |
ніжинське студентство кінця хіх – початку хх ст.: перспективи дослідження |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2021 |
| topic_facet |
Нова історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181317 |
| citation_txt |
Ніжинське студентство кінця ХІХ – початку ХХ ст.: перспективи дослідження / О.В. Гайденко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 252-254. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT gajdenkoov nížinsʹkestudentstvokíncâhíhpočatkuhhstperspektividoslídžennâ |
| first_indexed |
2025-07-15T22:16:45Z |
| last_indexed |
2025-07-15T22:16:45Z |
| _version_ |
1837752974181400576 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021
252
УДК 378.091.8(477.51)«189/191»
О.В. Гайденко
НІЖИНСЬКЕ СТУДЕНТСТВО
КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст.:
ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Стаття присвячена перспективам подальшого досліджен-
ня студентства Ніжинського історико-філологічного інституту
князя Безбородька у період кінця ХІХ – початку ХХ ст. Ніжинське
студентство розглядається крізь призму загальноімперського,
саме тому дається огляд основних здобутків радянської та по-
страдянської історіографії зі студентського питання та еволю-
ції його висвітлення. Наголошується на тому, що до цього часу
немає праці, у якій увага приділялася б саме студентам інсти-
туту Безбородька, їхньому повсякденному життю, а не виклада-
чам, внутрішньому розпорядку закладу чи суспільно-політичним
метаморфозам. Визначені шляхи подальшої дослідницької робо-
ти: соціальний та ідеальний образи студентства, його побутове
життя, специфіка навчання в історико-філологічному інститу-
ті. Дана робота має стати першою у написанні всебічної науко-
вої праці з окресленої тематики.
Ключові слова: Ніжинська вища школа, студентство, Істори-
ко-філологічний інститут князя Безбородька, вища освіта, інте-
лігенція, історія повсякдення.
Ніжинський державний університет імені М. Гоголя є
одним з найстаріших вишів України і за свою насичену
200-літню історію мав декілька важливих етапів у своєму
розвиткові. Спочатку навчальний заклад функціонував як
Гімназія вищих наук князя Безбородька. Але вже з 1832 р.
на основі гімназії був сформований ліцей фізико-матема-
тичного ухилу, а згодом – юридичного. У 1875 р. був від-
критий Історико-філологічний інститут, який проісну-
вав до 1920 р. Саме даний етап становлення Ніжинської
вищої школи перебуває у фокусі нашого дослідження.
Історико-філологічному інституту князя Безбородь-
ка присвячена значна кількість робіт багатьох істори-
ків. Особливо в цьому напрямку вирізняються праці Г.В.
і О.Г. Самойленків [20]. Окремий корпус досліджень при-
свячено як загальному викладацькому складові інститу-
ту, так і окремим його професорам. Зокрема, це роботи
П. П. Моціяки [13], Д.С. Гордієнка [8], Л.В. Шипко [22] та
інших науковців. Також за останні роки було здійснено
публікацію спогадів студентів і викладачів, а також що-
денникових записів професора М.П. Бережкова [14; 23].
Тим не менше, феномен студентства історико-філо-
логічного інституту князя Безбородька розглядається у
багатьох працях побіжно, у тіні загальної проблемати-
ки, не виходячи за рамки нехай і важливого, але дру-
гого плану. При цьому спроби осмислення образу пе-
ресічного студента завжди були затребуваними як для
сучасників тієї епохи, так і для істориків-дослідників.
Студент, як літературний герой, набув особливих рис
у творах таких класиків як Л.М. Толстой («Юність»),
І.С. Тургенєв («Отцы и дети»), Ф.М. Достоєвський («Пре-
ступление и наказание»), А.П. Чехов («Студент», «Виш-
нёвый сад»), О.І. Купрін («Яма»), М.Г. Гарін-Михайлов-
ський («Студенты»), М. Горький («Мои университеты»,
«Жизнь Клима Самгина») та у безлічі інших. Після по-
яви і розвитку кінематографу нового забарвлення цим
творам, а відтак і відображеному в них образу студен-
та, надали як численні екранізації класики, так і біо-
графічні картини. Цікавим є питання, яке закономір-
но постає після всього вищезгаданого. Воно полягає в
тому, наскільки ідеалізованим був цей образ, представ-
лений спочатку в літературі, а потім у кінематографі.
Треба відзначити, що в радянській історіографії ува-
га студентам якщо й приділялася, то в контексті рево-
люційних і суспільно-політичних рухів або ж у рамках
історії університетів. Наприклад, Н.Я. Олесич у своїй
роботі «В.И. Ленин и революционное студенчество Рос-
сии» (зміст монографії зрозумілий з її назви) [15] ак-
центує увагу на впливові особистості В.І. Леніна на сту-
дентський рух і політичне виховання студентів у руслі
марксистської ідеології. Більш ранішнє дослідження
П.С. Гусятнікова [9] також розглядає роль студентства у
передреволюційних та наступних революційних подіях
1899–1907 рр. Тобто дослідниками розроблялися в пер-
шу чергу теми революції, соціально-політичні аспек-
ти життя, а вже потім університет як заклад освіти та
місце дискурсу між офіційною царською ідеологією та
демократичними віяннями, включаючи буржуазні сво-
боди, національне питання тощо. Сам пересічний сту-
дент зі всіма своїми потребами, цінностями, особистим
життям (включаючи кохання та секс) не був цікавим.
У сучасній українській історіографії можна виді-
лити роботи Н.М. Левицької [12], С.І. Посохова [18],
Н.А. Шип [21] та інших. Але в цілому продовжувала-
ся тенденція, визначена ще в радянській історіогра-
фії. Саме студентство як таке мало вивчалося. На нашу
думку, етапним є недавнє розлоге дослідження І.С. По-
сохова «Студентство університетів Російської імперії
ХІХ – початку ХХ ст.: становлення та еволюція субкуль-
тури» [17], у якому розглядаються цінності студентсько-
го стилю життя, його ідеали, цілі, наукова і політична
сфери діяльності представників студентської субкуль-
тури. На противагу цьому в сучасній російській історіо-
графії увага студентському повсякденню часів «Belle
Époque» розробляється ще з 1990-х рр.: А.Є. Іванов [10;
11], О.А. Вішленкова [6], згадувана вже Н.Я. Олесич [16]
та інші. При цьому розгляд студентської субкультури ви-
ходить далеко за рамки власне російської patriam [7; 19].
На потенційну критику стосовно того, що ми розгля-
даємо провінційне студентство крізь призму загально-
імперського чи російського, заздалегідь відповідаємо,
що воно входило до уніфікованої освітньо-наукової
системи Російської імперії і наведені нами назви поз-
бавлені будь-якого ідеологічного підтексту.
Також в історіографії мало вивченим залишається
питання різниці між провінційними та елітними ви-
шами щодо якості отриманої у них освіти. Увага зде-
більшого акцентується на імператорських університе-
тах, при цьому набагато менше у поле зору дослідників
потрапляють інститути та училища, які випускали знач-
ну кількість спеціалістів різних галузей, не кажучи вже
ISSN 2218-4805
253
про чиновничий апарат. Усі ці заклади освіти формува-
ли власну інтелігенцію, зі всіма властивими їй особли-
востями (політичні та мистецькі уподобання, загальний
світогляд тощо). Тобто левова частина царської вищої
освіти перебуває в тіні.
Не менш важливим є аспект військових зобов’язань
студентів та приписки більшості з них до призовних
дільниць [3, арк. 22–24; 5, арк. 14–15]. У подальшому це
стало однією з основних причин великих втрат серед
інтелігенції та профспеціалістів під час Першої світо-
вої війни (або як офіційно її називали у царській пре-
сі «Друга вітчизняна війна»).
Унікальність Історико-філологічного інституту кня-
зя Безбородька у Ніжині полягає в тому, що подібних
суто педагогічних закладів у Російській імперії більше
не було, окрім Імператорського Санкт-Петербурзько-
го історико-філологічного інституту, який був відкри-
тий у 1867 р. Часто до Ніжина подавали документи ті
абітурієнти, які за певних обставин не змогли вступи-
ти до С.-Петербурзького закладу [1, арк. 104–105 зв].
Саме лише порівняння цих інститутів – столичного і
провінційного – за різними показниками потребує по-
глибленого вивчення.
Попереднє знайомство з архівними матеріалами Ні-
жинського історико-філологічного інституту (фонд 1105),
відкриває перед нами нові перспективи до вивчення
як малодосліджених, так і взагалі недосліджених осо-
бистих студентських справ, навчальних програм, різ-
номанітних звітів тощо [1; 2; 3; 4; 5]. Ми сподіваємо-
ся, що шляхом аналізу наявної в них інформації будуть
отримані відповіді на питання такого роду: яким чи-
ном вибудовувався ритм життя навчального закладу;
головним аспектом була освіта чи виховання майбут-
ніх викладачів і чиновників; у чому полягала специфі-
ка навчання саме в Ніжинському інституті?
Хоча питання про станове походження студентів іс-
торико-філологічного інституту князя Безбородька не-
одноразово підіймалося у дослідженнях [20, с. 164–165],
проте варто ще раз детальніше зосередитися на даних
про батьків студентів, регіонах, з яких вони походили,
включаючи дихотомію міста та села, матеріальні статки
останніх. І навіть офіційно-ділова мова сухих канцеля-
ризмів може стати у нагоді для формування загального
образу ніжинського студентства тих часів. Зазначимо,
що документація велася вельми охайно, використову-
вався спеціальний гербовий папір; вже на кінець ХІХ ст.
до особистих справ підшивалися фотокартки абітурієн-
тів [4, арк. 3а-3б]. Сама технологія обліку мало чим по-
ступається сучасній, багато документів друкувалися на
друкарській машинці.
Таким чином, у цій статті ми побіжно розглянули
перспективні шляхи вивчення питання студентського
повсякдення на прикладі історико-філологічного інсти-
туту князя Безбородька у м. Ніжині. Тема надзвичайно
цікава і потребує подальшого ретельного дослідження.
ДЖЕРЕЛА
1. Відділ Державного архіву Чернігівської області в м. Ніжині
(далі ВДАЧОН), ф. 1105, оп. 1, спр. 875.
2. ВДАЧОН, ф. 1105, оп. 1, спр. 876.
3. ВДАЧОН, ф. 1105, оп. 1, спр. 883.
4. ВДАЧОН, ф. 1105, оп. 1, спр. 884.
5. ВДАЧОН, ф. 1105, оп. 1, спр. 887.
6. Вишленкова Е.А. Казанский университет Александровской
эпохи : Альбом из нескольких портретов. Казань : Изд-во Казан-
ск. ун-та, 2003. 240 с.
7. Глаголева Е.В. Повседневная жизнь европейских студентов
от Средневековья до эпохи Просвещения. Москва : Молодая гвар-
дия, 2014. 319 с.
8. Гордієнко Д.С. «Кримський щоденник» Михайла Бережкова
(червень-серпень 1895 р.). Сугдейський збірник. Вип. 2 (VIII). Київ :
НЗ «Софія Київська», 2019. С. 13–21.
9. Гусятников П. С. Революционное студенческое движение в
России. 1899–1907. Москва : «Мысль», 1971. 264 с.
10. Иванов А.Е. Еврейское студенчество в высшей школе Рос-
сийской империи начала XX века. Каким оно было? Опыт социокуль-
турного портретирования. Москва : Новый хронограф, 2007. 436 с.
11. Иванов А.Е. Студенчество России конца XIX начала XX века :
социально-историческая судьба. Москва : РОССПЭН, 1999. 414 с.
12. Левицька Н.М. Академічний студентський рух в Україні в
кінці XIX – на початку XX ст. Київ : ТОВ «Міжнародна фінансова
агенція», 1998. 47 c.
13. Моціяка П.П. Ніжинський Історико-філологічний інститут
князя Безбородька у портретах його директорів. Ніжин : Видавець
ПП Лисенко М.М., 2011. 312 с.
14. Ніжинська вища школа у спогадах студентів і викладачів:
мемуари: у 2 т. / уклад.: Г. В. Самойленко, О.Г. Самойленко. Ніжин:
НДУ ім. М. Гоголя, 2015. Т. 1 : 1820–1919. 507 с.
15. Олесич Н.Я. В.И. Ленин и революционное студенчество Рос-
сии. Москва : Политиздат, 1982. 254 с.
16. Олесич Н.Я. Господин студент Императорского Санкт-Петер-
бургского университета. Санкт-Петербург: Бельведер, 2002. 208 с.
17. Посохов І.С. Студентство університетів Російської імперії
ХІХ – початку ХХ ст. : становлення та еволюція субкультури. Хар-
ків : «Раритети України», 2013. 276 с.
18. Посохов С.І. Образи університетів Російської імперії дру-
гої половини ХІХ – початку ХХ ст. в публіцистиці та історіографії.
Харків : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2006. 368 с.
19. Рыжакова С.И. Фуксы, коммильтоны, филистры… Очерки о
студенческих корпорациях Латвии. Москва : Новое литературное
обозрение, 2015. 392 с.
20. Самойленко Г.В., Самойленко О.Г. Ніжинська вища школа:
сторінки історії. Ніжин : Видавництво НДУ ім. М. Гоголя; ТОВ «Ас-
пект-Поліграф», 2005. 420 с.
21. Шип Н.А. Київська духовна академія в культурно-освітян-
ському просторі України (1819–1919). Київ : Фенікс, 2010. 436 c.
22. Шипко Л.В. Наукова та освітня діяльність Михайла Береж-
кова : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. іст. наук:
спец. 07.00.06. Київ, 2007. 16 с.
23. Щоденник професора Михайла Бережкова. Інститутський
період (1882–1904) за ред. О.П. Кривобока. Ніжин : НДУ ім. М. Го-
голя, 2019. 395 с.
Haidenko O.V. Nizhyn students of the late 19th – early 20th centuries:
prospects for research
The article is devoted to the prospects of further research of the students of the
Nizhyn Historical and Philological Institute of Prince Bezborodko in the period of the
end of the 19th – the beginning of the 20th century. Nizhyn students are considered
through the prism of the general imperial, which is why an overview of the main
achievements of Soviet and post-Soviet historiography on the student issue and
the evolution of its coverage. It is emphasized that so far there is no work in which
attention is paid to the students of the Bezborodko Institute, their daily lives, but not to
teachers, the internal regulations of the institution or socio-political metamorphoses.
The uniqueness of the Nizhyn Institute of History and Philology is that there were
no such pedagogical institutions in the Russian Empire, except for the Imperial St.
Petersburg Institute of History and Philology. Researchers often overlooked institutes
and schools that produced a signifi cant number of specialists in various fi elds. All
these educational institutions formed their own intelligentsia, with all its peculiarities
(political and artistic preferences, general worldview, etc.). Little attention is paid to
the provincial students of the Russian Empire. By analyzing archival sources it will
be possible to answer the following questions: how the rhythm of life of the school
was built, the main aspect was the education or upbringing of future teachers and
offi cials, what was the specifi cs of studying at the Nizhyn Institute, and try to create
social and ideal images students, their domestic life (hobbies, food, clothes, love and
sex, part-time work, etc.). Need to deepen the research of students’ military service
and postscripts most of them to the conscription districts.
This article will be the fi rst in writing a comprehensive scientifi c work on the
outlined subject.
Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021
254
Key words: Nizhyn Higher School, students, Prince Oleksandr Bezborodko
Historical-Philological Institute, higher education, intelligentsia, everyday history
REFERENCES
1. Viddil Derzhavnoho arkhivu Chernihivskoi oblasti v m. Nizhyni
(dali VDAChON), f. 1105, op. 1, spr. 875.
2. VDAChON, f. 1105, op. 1, spr. 876.
3. VDAChON, f. 1105, op. 1, spr. 883.
4. VDAChON, f. 1105, op. 1, spr. 884.
5. VDAChON, f. 1105, op. 1, spr. 887.
6. Vishlenkova, E.A. (2003). Kazanskiy universitet Aleksandrovskoy
epokhi: Albom iz neskolkikh portretov [Kazan University of the Alexander era:
Album of several portraits]. Kazan: Izd-vo Kazansk. un-ta. [in Russian].
7. Glagoleva, E.V. (2014). Povsednevnaya zhizn yevropeyskikh studentov
ot Srednevekovya do epokhi Prosveshcheniya [Daily life of European
students from the Middle Ages to the Enlightenment]. Moscow: Molodaya
gvardiya. [in Russian].
8. Hordiienko, D.S. (2019). «Krymskyi shchodennyk» Mykhaila Berezhkova
(cherven – serpen ́1895 r.) [«Crimean diary» (June – August 1895)]. Suhdeiskyi
zbirnyk – Sougdaia collection, (2), pp. 13–21. [in Ukrainian].
9. Gusiatnikov, P.S (1971). Revolyutsionnoye studencheskoye dvizheniye
v Rossii. 1899-1907 [Revolutionary student movement in Russia. 1899-
1907]. Moscow: «Mysl». [in Russian].
10. Ivanov, A.Ye. (2007). Yevreyskoye studenchestvo v vysshey shkole
Rossiyskoy imperii nachala XX veka. Kakim ono bylo? Opyt sotsiokulturnogo
portretirovaniya [Jewish students in the higher school of the Russian Empire
at the beginning of the 20th century. What was it like? Experience of socio-cul-
tural portraiture]. Moscow: Novyy khronograf. [in Russian].
11. Ivanov, A.Ye. (1999). Studenchestvo Rossii kontsa XIX nachala
XX veka: sotsialno-istoricheskaya sudba [Students of Russia at the end of
the 19th and beginning of the 20th century: socio-historical fate]. Moscow:
ROSSPEN. [in Russian].
12. Levytska, N.M. (1998). Akademichnyi studentskyi rukh v Ukraini v
kintsi XIX – na pochatku XX st. [Academic student movement in Ukraine
in the late 19th – early 20th centuries]. Kyiv: TOV «Mizhnarodna fi nansova
ahentsiya». [in Ukrainian].
13. Motsiіaka, P.P. (2011). Nizhynskyi Istoryko-fi lolohichnyi instytut
kniazya Bezborodka u portretakh ioho dyrektoriv [Nizhyn Historical and
Philological Institute of Prince Bezborodko in portraits of its directors].
Nizhyn: Vydavets PP Lysenko M.M. [in Ukrainian].
14. Samoilenko, H.V., Samoіlenko, O.H. (2005). Nizhynska vyshcha
shkola: storinky istoriyi [Nizhyn Higher School: pages of history]. Nizhyn:
Vydavnytstvo NDU im. M. Hoholia; TOV «Aspekt-Polihraf». [in Ukrainian].
15. Olesich, N.Ya. (1982). V. I. Lenin i revolyutsionnoye studenchestvo
Rossii [V. I. Lenin and the revolutionary students of Russia]. Moscow:
Politizdat. [in Russian].
16. Olesich, N.Ya. (2002). Gospodin student Imperatorskogo Sankt-
Peterburgskogo universiteta [Mr. Student of the Imperial St. Petersburg
University]. St. Petersburg: Belveder. [in Russian].
17. Posokhov, I.S. (2013). Studentstvo universytetiv Rosiiskoi imperii XIX –
pochatku XX st.: ita evolyutsiya subkultury [Student’s subculture: forma-
tion and evolution (on the materials of Russian universities of the 19th –
early 20th centuries)]. Kharkiv: «Rarytety Ukrainy». [in Ukrainian].
18. Posokhov, S.I. (2006). Obrazy universytetiv Rosiiskoi imperii druhoi
polovyny XIX – pochatku XX st. v publitsystytsi ta istoriohrafi i [Images of
universities of the Russian Empire in the second half of the 19th – early 20th
centuries in journalism and historiography]. Kharkiv: KhNU named after
V.N. Karazin. [in Ukrainian].
19. Ryzhakova, S.I. (2015). Fuksy, kommiltony, fi listry… Ocherki o
studencheskikh korporatsiyakh Latvii [Fuchs, commiltons, philistines ...
Essays on student corporations in Latvia]. Moscow: Novoye literaturnoye
obozreniye. [in Russian].
20. Samoylenko, H.V., Samoylenko, O.H. (Comps.). (2015). Nizhynska
vyshcha shkola u spohadakh studentiv i vykladachiv: memuary: u 2 t. [Nizhyn
higher school in the memories of students and teachers: memoirs: in 2 vols.]
(Vol. 1: 1820–1919). Nizhyn: NDU im. M. Hoholya. [in Ukrainian].
21. Shyp, N.A. (2010). Kyivska dukhovna akademiya v kulturno-
osvitianskomu prostori Ukrainy (1819–1919) [Kyiv Theological Academy
in the cultural and educational area of Ukraine (1819–1919)]. Kyiv:
Feniks. [in Ukrainian].
22. Shypko, L.V. (2007). Naukova ta osvitnia diialnist Mykhaila
Berezhkova [Scientifi c and educational activity of Mykhailo Berezhkov] (Ex-
tended abstract of Candidate’s thesis). Kyiv. [in Ukrainian].
23. Kryvobok, O.P. (Ed.). (2019). Shchodennyk profesora Mykhaila Berezhkova.
Instytutskyi period (1882–1904) [Diary of Professor Mikhail Berezhkov. Institute
period (1882–1904)]. Nizhyn: NDU im. M. Hoholіa. [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 07.03.2021 р.
Рекомендована до друку 28.04.2021 р.
УДК 94(977):37.091
В.М. Крижанівський
УРОДЖЕНЦІ БІЛОРУСЬКИХ ГУБЕРНІЙ
У ГЛУХІВСЬКОМУ УЧИТЕЛЬСЬКОМУ
ІНСТИТУТІ В ДОБУ ІМПЕРІЇ РОМАНОВИХ
У статті проаналізовано вклад Глухівського учительського ін-
ституту в підготовку білоруської інтелігенції в 1880 – 1910-х рр.
За вище окреслений період в учительському інституті отрима-
ли системну освіту не менше ніж 29 литвинів. Більшість із них
не повернулися на Батьківщину та брали активну участь у нау-
ковій і освітній діяльності на теренах Росії, України та Лівану.
Ключові слова: учительський інститут, учительська семіна-
рія, вчитель, просвітницька діяльність.
Глухівський учительський інститут до 1909 р. був єди-
ним навчальним закладом, що здійснював підготовку
вчителів для міських училищ Київського навчального
округу. Хоча навчальний заклад розташовувався на те-
ренах підросійської України, проте в ньому здобували
освіту й уродженці російських, білоруських, польських
губерній Російської імперії, підосманського Леванту. На
жаль, це етнічне різноманіття не знайшло серйозного
осмислення в наявній історіографічній традиції. Так,
краєзнавці, історики намагалися окреслити життєвий
та творчий шлях лише поодиноких вихованців-неукра-
їнців інституту (білорус Янка Журба, росіянин С. Сер-
гєєв-Ценський) багатоликої імперії Романових [1; 2;
5; 8; 15]. Ураховуючи масштабність проблеми, у нашій
статті сконцентруємо увагу на осмисленні питання пе-
ребування та навчання уродженців білоруських губер-
ній Російської імперії в Глухівському учительському
інституті в 1880 – 1910-х рр.
Спочатку доцільно окреслити достатньо аморфний
термін «білоруські губернії». Під цією дефініцією ми ро-
зуміємо губернії Віленського навчального округу, в яких
більшу або вагому частину населення складали етнічні
білоруси. Відповідно до цього критерію до «білоруських
губерній» зараховуємо Мінську, Могилівську, Вітебську,
із значним застереженням – Гродненську. Проте, якщо із
его-документів нам відомо, що особа ідентифікувала себе
з «білоруським народом», то враховуємо й цих поодино-
ких вихованців з Седлецької (Варшавський навчальний
округ) та Ковенської губерній (Віленський учбовий ок-
руг). Доцільно до «білоруських теренів» віднести й про-
стори Суразького та Мглинського повітів Чернігівської
губернії. На жаль, наявна джерельна база не дозволяє у
повній мірі авторизувати ідентичність вихованців інсти-
туту з цих двох повітів колишньої Гетьманщини. Тому в
нашій роботі ми не будемо враховувати білорусів з цих
територій. На нашу думку, проблема «чернігівських бі-
лорусів» заслуговує на окрему розвідку.
За нашими підрахунками в 1882–1890 рр., 1893 р.,
1895 р., 1896 р., 1898–1906 рр., 1908 р., 1910 р., 1911 р.
у Глухівському інституті навчалося 29 уродженців біло-
руських губерній Віленського навчального округу, Сід-
лецької губернії. Якщо в 1880-х рр. – 1905 р., зазвичай, j
|