Статут Глухівського педагогічного інституту 1920 р.
Стаття присвячена історії становлення радянської вищої освіти на початку 20-х років ХХ ст. На прикладі установчого документа Глухівського педагогічного інституту висвітлено організаційні процеси регіональної вищої школи в перехідний період від дореволюційних часів до початків формування освітніх д...
Gespeichert in:
| Datum: | 2021 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2021
|
| Schriftenreihe: | Сіверщина в історії України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181320 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Статут Глухівського педагогічного інституту 1920 р. / І.В. Мошик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 263-268. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-181320 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1813202021-11-11T01:26:13Z Статут Глухівського педагогічного інституту 1920 р. Мошик, І.В. Нова історія Стаття присвячена історії становлення радянської вищої освіти на початку 20-х років ХХ ст. На прикладі установчого документа Глухівського педагогічного інституту висвітлено організаційні процеси регіональної вищої школи в перехідний період від дореволюційних часів до початків формування освітніх доктрин нової більшовицької влади в Україні. Для об’єктивного сприйняття тогочасних реалій та їхніх впливів на соціально-політичне, духовне та етнокультурне формування нації, слід оприлюднювати і аналізувати документи, що формують джерельну базу, яка ілюструє здобутки та втрати української вищої школи на шляху її історичного становлення. Освітня система нашої держави на початку першого десятиліття панування радянської влади потерпала від реформаторських експериментів нових революційно налаштованих керівників, які діяли за принципом негайного руйнування здобутків минулого заради примарного щасливого майбутнього. Уся дореволюційна вища школа з її академічністю видалась українському більшовицькому уряду регресивно патріархальним пережитком минулого. Тому у цей період були проведені кардинальні зміни в системі української вузівської освіти. Глибоке наукове дослідження цих проблем є одним з гарантів незворотності позитивних змін у суспільстві. The article is devoted to the history of the formation of Soviet higher education in the early 20s of the twentieth century. The organizational processes of the regional higher school in the transition period from pre-revolutionary times to the beginning of the formation of educational doctrines of the new Bolshevik government in Ukraine are highlighted on the example of the constituent document of the Hlukhiv Pedagogical Institute. In order to objectively perceive the realities of that time and their influences on the socio-political, spiritual and ethnocultural formation of the nation, it is necessary to publish and analyze documents that form the source base, which illustrates the gains and losses of Ukrainian higher education. The educational system of our state at the beginning of the first decade of Soviet rule suff ered from the reform experiments of new revolutionary leaders, who acted on the principle of immediate destruction of the achievements of the past for the sake of a ghostly happy future. The entire pre-revolutionary higher school with its academicity seemed to the Ukrainian Bolshevik government a regressively patriarchal relic of the past. Therefore, during this period, radical changes were made in the system of Ukrainian higher education. An in-depth scientific study of these problems is one of the guarantees of the irreversibility of positive changes in society. 2021 Article Статут Глухівського педагогічного інституту 1920 р. / І.В. Мошик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 263-268. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181320 371 (477.51) uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нова історія Нова історія |
| spellingShingle |
Нова історія Нова історія Мошик, І.В. Статут Глухівського педагогічного інституту 1920 р. Сіверщина в історії України |
| description |
Стаття присвячена історії становлення радянської вищої освіти на початку 20-х років ХХ ст. На прикладі установчого документа
Глухівського педагогічного інституту висвітлено організаційні процеси регіональної вищої школи в перехідний період від дореволюційних
часів до початків формування освітніх доктрин нової більшовицької влади в Україні. Для об’єктивного сприйняття тогочасних реалій
та їхніх впливів на соціально-політичне, духовне та етнокультурне формування нації, слід оприлюднювати і аналізувати документи, що формують джерельну базу, яка ілюструє здобутки та втрати української вищої школи на шляху її історичного становлення.
Освітня система нашої держави на початку першого десятиліття панування радянської влади потерпала від реформаторських експериментів нових революційно налаштованих керівників,
які діяли за принципом негайного руйнування здобутків минулого заради примарного щасливого майбутнього. Уся дореволюційна вища школа з її академічністю видалась українському більшовицькому уряду регресивно патріархальним пережитком минулого.
Тому у цей період були проведені кардинальні зміни в системі української вузівської освіти. Глибоке наукове дослідження цих проблем
є одним з гарантів незворотності позитивних змін у суспільстві. |
| format |
Article |
| author |
Мошик, І.В. |
| author_facet |
Мошик, І.В. |
| author_sort |
Мошик, І.В. |
| title |
Статут Глухівського педагогічного інституту 1920 р. |
| title_short |
Статут Глухівського педагогічного інституту 1920 р. |
| title_full |
Статут Глухівського педагогічного інституту 1920 р. |
| title_fullStr |
Статут Глухівського педагогічного інституту 1920 р. |
| title_full_unstemmed |
Статут Глухівського педагогічного інституту 1920 р. |
| title_sort |
статут глухівського педагогічного інституту 1920 р. |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2021 |
| topic_facet |
Нова історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181320 |
| citation_txt |
Статут Глухівського педагогічного інституту 1920 р. / І.В. Мошик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 263-268. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT mošikív statutgluhívsʹkogopedagogíčnogoínstitutu1920r |
| first_indexed |
2025-07-15T22:17:11Z |
| last_indexed |
2025-07-15T22:17:11Z |
| _version_ |
1837752997544722432 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
263
14. Пеленська О. Український портрет на тлі Праги. Україн-
ське мистецьке середовище в міжвоєнній Чехословаччині. Нью-
Йорк : Прага, 2005. 221 с.
15. Песчаний О. Українська господарська академія в Поде-
брадах. Історичний архів. Наукові студії: Зб. наук. пр. Миколаїв : ЧДУ
ім. Петра Могили, 2008. Вип. 2. С. 146–151.
16. Радченко П. Козацьке село Спаське. Нарис. Київ : Укра-
їнський пріоритет, 2013. 192 с.
17. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української На-
родної Республіки (1917–1921). Кн. 2. Київ : Темпора, 2011. 422 с.
18. Українська господарська академія в ЧСР. Прага, 1928. 64 с.
19. Українська господарська академія. Прага-Подєбради,
1932. 40 с.
20. Школа Вкраїнських Пластунів. Щипйорно. 1923. 54 с.
Plastun O.V. Little-known natives of Krolevechchyna who are
graduates of the Ukrainian Husbandry Academy in Podebrady
This article is based on archival sources of the Central State Archives of
Ukraine and State Archives of Sumy regi on. The researcher seeks to include in
the scientific circulation the names of little-known people who were born in
Krolevets region and studied at the Ukrainian Husbandry Academy in Podebrady.
The author focuses on the personal files of five students who studied at
this institution during 1923–1933.
This work is especially important for Sivershchyna, as this study allows a
more detailed analysis of local history and personalization of the participants
in the Ukrainian revolution of 1917–1921.
The Ukrainian Husbandry Academy in Podebrady (former Chehoslovakia)
dates back to 1922. It began its educational activities with a small number of
lecturers and teaching aids. The teaching staff of the academy had no tables,
no collections, no professional books, no Ukrainian textbooks.
The academy consisted of three faculties: agronomic and forestry; economic
and cooperative; engineering. The training lasted four years and consisted of
8 semesters. Each academic year had two semesters: winter semester – from
September 1 to March 1, and summer semester – from March 1 to September
1. After finishing the first four semesters and completing all practical tasks,
students took the first half-year exam with a separate faculty commission,
and after the rest of the semesters, they took the second half-year exam with
the commission. After each exam, the student received a certificate stating the
grades in the subjects. At the end of four years, the students of the academy
took the diploma exam and received the title of engineer in a certain specialty.
For example, they became engineers of economics or engineers of hydraulic
engineering, according to the faculty and department.
Fedir Vlasenko, Ivan Kobyzskyi, Mykola Kushnirenko, and Hryhorii
Radchenko, among others, studied at this academy. Mykola Starohorskyi also
wanted to study there, but was refused due to lack of vacancies. The personal
files of these students indicate that they fought in the army of the Ukrainian
People’s Republic and took part in the Ukrainian Revolution of 1917–1921.
After analyzing the archival sources of the Central State Archives of Ukraine
and State Archives of Sumy region, the researcher seeks to include the surnames
and names of little-known people born in the Krolevets region in the historical
circulation. This information makes it possible to get acquainted with the fate
of the patriots of their country, who fought for its will, and after being defeated,
were forced to study and live outside it.
Key words: Ukrainian revolution of 1917–1921, Krolevets district, Ukrainian
Husbandry Academy, Podebrady, interned, student, exam, biography, Vlasenko F.O.,
Kobyzskyi I.M., Kushnirenko M.A., Radchenko H.T., Starohorskyi M.P.
REFERENCES
1. Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti (dali – DASO) f. 839, op. 1,
spr. 8.
2. DASO, f. 1187, op. 2, spr. 32.
3. DASO, f. 1187, op. 3, spr. 10.
4. DASO, f. 1187, op. 4, spr. 33.
5. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv upravlinnia
(dali TsDAVO Ukrainy) f. 3795, op. 1, spr. 820.
6. TsDAVO Ukrainy, f. 3795, op. 1, spr. 1217.
7. TsDAVO Ukrainy, f. 3795, op. 1, spr. 1355.
8. TsDAVO Ukrainy, f. 3795, op. 1, spr. 1815.
9. TsDAVO Ukrainy, f. 3795, op. 4, spr. 34.
10. Antonovych, M. (1955). Prof. D-r Mykola Vikul 1888-
1935. [Professor Dr. Mykola Vikul]. Rozbudova Derzhavy. Vol. 1 (16),
pp. 21–36. Denver: Vydavnytstvo: Kvartalnyk. Vydaie Provid
«Zareva». [in Ukrainian].
11. Biuleten tovarystva absolventiv UHA-UTHI. (1966). [Bulletin
of the society of graduates UHA- UTHI]. Niu-York. Issue 35, Hrud-
en, p. 3 [in Ukrainian].
12. Karpus, Z., Sribniak, I. (2000). Formuvannia ziednan Armii
UNR u Polshchi v 1920 r. [Formation of units of the Army of the
Ukrainian People’s Republic in Poland in 1920]. Ukrainskyi istorychnyi
zhurnal – Ukrainian Historical Journal,1, pp. 80–95. [in Ukrainian].
13. Narizhnyi, S. (1942). Ukrainska emihratsiia. Kulturna pratsia
ukrainskoi emihratsii mizh dvoma svitovymy viinamy. Ch. 1. [Ukrainian
emigration. Cultural work of Ukrainian emigration between the two world
wars. Vol. 1]. Praha: Vydavnytstvo: Studii Muzeiu Vyzvolnoi borotby
Ukrainy. [in Ukrainian].
14. Pelenska, O. (2005). Ukrainskyi portret na tli Prahy. Ukrainske
mystetske seredovyshche v mizhvoiennii Chekhoslovachchyni [Ukrainian
portrait on the background of Prague. Ukrainian artistic environment in
interwar Czechoslovakia]. Niu York: Praha. [in Ukrainian].
15. Peschanyi, O. (2008). Ukrainska hospodarska akademiia
v Podebradakh. [Ukrainian husbandry academy in Podebrady].
Istorychnyi arkhiv. Naukovi studii: Zb. nauk. pr. Mykolaiv: ChDU im. Petra
Mohyly, issue 2, pp. 146–151. [in Ukrainian].
16. Radchenko, P. (2013). Kozatske selo Spaske. Narys [Cossack
village Spaske. Essay]. Kyiv: Ukrainskyi priorytet. [in Ukrainian ].
17. Tynchenko, Ya. (2011). Ofitserskyi korpus Armii Ukrainskoi Narodnoi
Respubliky (1917-1921) [Officer Corps of the Army of the Ukrainian People’s
Republic (1917–1921)]. (Vol. 2) Kyiv: «Tempora». [in Ukrainian].
18. Ukrainska hospodarska akademiia v ChSR. (1928). [Ukrainian husbandry
academy in Czechoslovakia]. Praha. [in Ukrainian].
19. Ukrainska hospodarska akademiia. (1932). [Ukrainian husbandry
academy]. Praha-Podiebrady. [in Ukrainian].
20. Shkola Vkrainskykh Plastuniv. (1923). [School of Ukrainian Plastuns].
Shchypiorno. [in Ukrainian].
С таття надійшла до редакції 10.03.2021 р.
Рекомендована до друку 28.04.2021 р. j
УДК 371 (477.51)
І.В. Мошик
СТАТУТ ГЛУХІВСЬКОГО ПЕДАГОГІЧНОГО
ІНСТИТУТУ 1920 р.
Стаття присвячена історії становлення радянської вищої осві-
ти на початку 20-х років ХХ ст. На прикладі установчого документа
Глухівського педагогічного інституту висвітлено організаційні про-
цеси регіональної вищої школи в перехідний період від дореволюційних
часів до початків формування освітніх доктрин нової більшовиць-
кої влади в Україні. Для об’єктивного сприйняття тогочасних реалій
та їхніх впливів на соціально-політичне, духовне та етнокультур-
не формування нації, слід оприлюднювати і аналізувати докумен-
ти, що формують джерельну базу, яка ілюструє здобутки та втра-
ти української вищої школи на шляху її історичного становлення.
Освітня система нашої держави на початку першого десяти-
ліття панування радянської влади потерпала від реформатор-
ських експериментів нових революційно налаштованих керівників,
які діяли за принципом негайного руйнування здобутків минуло-
го заради примарного щасливого майбутнього. Уся дореволюцій-
на вища школа з її академічністю видалась українському більшо-
вицькому уряду регресивно патріархальним пережитком минулого.
Тому у цей період були проведені кардинальні зміни в системі укра-
їнської вузівської освіти. Глибоке наукове дослідження цих проблем
є одним з гарантів незворотності позитивних змін у суспільстві.
Ключові слова: джерельна база, статут, педагогічний інсти-
тут, регіональна вища школа, перехідний період.
У сучасних умовах формування української національ-
ної вищої школи та відновлення її традицій актуальною
постає проблема науково-історичної ретроспективи з
метою вивчення та аналізу діяльності української вищої
школи періоду становлення вишів в умовах більшовиць-
ких українізаційних процесів 20-х рр. ХХ ст.
Для визначеності й ефективності аналізу організацій-
Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021
264
Усі ці настанови були враховані в статутах педаго-
гічних вишів. У документі, який уперше вводиться до
наукового обігу, віддзеркалюються тогочасні бачення
становлення радянської вищої школи.
Статут Глухівського Педагогічного
Інституту 1920 р. [10, с. 57–61].
1. Загальні положення
1. Глухівський Педагогічний Інститут є вищим спеці-
алізованим навчальним закладом, спрямований на на-
укову та педагогічну підготовку шкільних працівників
для 2-го ступеню Єдиної Трудової Школи;
2. Глухівський Педагогічний Інститут підпорядковуєть-
ся Народному Комісаріату Освіти по відділу вищої освіти;
3. Навчальний курс в Інституті триває 4 роки. Перші
3 роки вивчаються теоретичні і практичні спеціальні
педагогічні та наукові дисципліни. 4-й рік передбача-
ється переважно для педагогічної практики студен-
тів Інституту.
2. Права Інституту
4. Інститут користується всіма правами і перевага-
ми вищого навчального закладу.
5. Глухівський Педагогічний Інститут має свою пе-
чатку з написом державного герба: «Глухівський Педа-
гогічний Інститут».
6. Інститут має право: а) друкувати і видавати свої
праці; б) пересилати поштою кореспонденцію і посил-
ки; в) присвоювати премії за наукові і педагогічні ро-
боти; г) влаштовувати публічні лекції, екскурсії, педа-
гогічні курси і з’їзди вчителів.
3. Навчальна частина
7. Загальний план та розподіл занять у Глухівсько-
му Педагогічному Інституті, способи перевірки теоре-
тичних і практичних знань студентів встановлюються
Радою Інституту.
8. Тривалість навчальних занять в аудиторіях, в ла-
бораторії і семінаріях визначаються 4-ма годинами що-
денно, окрім необов’язкових предметів і робіт у май-
стернях, полі та саду, які повинні тривати в середньому
не більше 2-х годин у день.
9. Тривалість навчального року встановлюється у
40 тижнів, зимові канікули тривають 2 тижні, весняні
2 тижні і літні 8 тижнів.
Примітка: термін літніх канікул встановлюється Ра-
дою Інституту в залежності від місцевих умов.
10. Заняття в Інституті розподіляються на загальні для
всіх слухачів та спеціальні відповідно відділень та циклів.
11. Окрім теоретичного викладання наукових дис-
циплін, в Інституті проводяться обов’язкові практичні
заняття, до яких належать: а) лабораторні роботи, б) се-
мінарські заняття, в) дослідження і пошуки наукового
характеру, г) практичні вправи у викладанні, д) вивчення
методики керівництва науковою, навчальною та попу-
лярною літературою за вибраною спеціальністю, е) за-
няття в навчальних майстернях, у саду, на городі і т. д.
них процесів формування регіональної вищої школи, в
момент переходу від сталих дореволюційних законів та
порядків, що панували у вишах, до модернових більшо-
вицьких нововведень з елементами національних вкра-
плень, притаманних політиці коренізації, та їхніх впливів
на соціально-політичні, духовні й етнокультурні процеси
нації, слід аналізувати та оприлюднювати документальні
джерела, які яскраво ілюструють здобутки та втрати укра-
їнської вищої школи на шляху її історичного становлення.
Всебічне та глибоке розкриття цієї проблематики потре-
бує залучення та введення до наукового обігу широкого
кола документів регіонального характеру.
Обґрунтовували питання становлення та діяльності
національної вищої школи у 20-ті роки ХХ ст. такі до-
слідники, як В.І. Бєлашов., М.П. Гурець, В.В. Заїка [1],
Г.В. Касьянов [2], В.М. Шкварчук [3], І.Я. Щупак [4],
Г.В. Самойленко, О.Г. Самойленко [5], А.А. Карпеко [6],
проте публікація джерельної бази щодо функціонуван-
ня регіональних вишів у зазначений період ними не
здійснювалася.
Освітня система нашої держави протягом першо-
го десятиліття панування радянської влади потерпала
від реформаторських експериментів нових революцій-
но налаштованих керівників. Уся дореволюційна вища
школа з її академічністю видалась українському більшо-
вицькому уряду регресивно патріархальним пережит-
ком минулого. Тому у цей період були проведені кар-
динальні зміни в системі української вузівської освіти.
У 1919 р., реорганізуючи учительські інститути у пе-
дагогічні, влада намагалася створити армію напівосві-
чених, але ідеологічно загартованих представників ос-
вітнього фронту, які впроваджували б новий світогляд
серед широкого загалу. Тому 10–15 травня 1919 р. коле-
гія Чернігівського губернського відділу народної осві-
ти під головуванням завідувача губернського відділу
народної освіти т. Ідліса та завідувача підвідділу під-
готовки учителів т. Павловича за участю представни-
ків Чернігівського і Глухівського учительських інститу-
тів К.П. Ягодовського, В.К. Федоренка, С.І. Воробйова,
П.К. Федоренка, С.В. Савинського, І.П. Львова розгля-
нула це питання і ухвалила рішення про зосередження
підготовки вчителів для трудшкіл І і ІІ ступенів у педа-
гогічних інститутах. Викладання дисциплін мало відріз-
нятися від традиційного дореволюційного: «…желатель-
но, чтобы постановка преподавания в педагогических
вузах не повторяла ошибки старых высших учебных за-
ведений, ставивших себе основной целью обогащение
студентов теоретическими познаниями. Пединститут
кроме развития интеллекта должен развивать в сту-
денте дух критицизма и стремления к самостоятельно-
сти» [7, с. 14]. Колегія підкреслювала, що інститут мусив
випускати не спеціалістів-учених, а спеціалістів-педа-
гогів [8, с. 2]. 14 вересня 1919 р. проєкт реформи інсти-
тутів був поданий на розгляд і ухвалений Радою робіт-
ничої і селянської оборони України [9, с. 10].
ISSN 2218-4805
265
12. В Інституті під керівництвом викладачів відпо-
відної спеціальності влаштовуються конференції сту-
дентів для обговорення уроків, які проводились у зраз-
ковій школі, та для обговорення рефератів і звітів.
13. У Глухівському Педагогічному Інституті викла-
даються наступні наукові та педагогічні дисципліни:
А. Обов’язкові загальні предмети
14. Психологія загальна у зв’язку з психологією дитячо-
го віку 3 г.
Психологія експериментальна 2 г.
Логіка 2 г.
Історія філософії 2 г.
Етика 2 г.
Вступ у біологію у зв’язку з викладенням еволюційної теорії 3 г.
Вступ у біологію у зв’язку з викладенням еволюційної теорії 3 г.
Історія культури 2 г.
Історія розвитку педагогічних ідей 2 г.
Теорія виховання та навчання у трудовій школі 2 г.
Право і конституція Радянської Республіки 1 г.
Шкільництво 2 г.
Історія Соціалізму 1 г.
Політична економія 2 г.
Статті з філософії та математики 1 г.
Педагогічний малюнок 2 г.
Нова мова 6 г.
Графічне мистецтво 3 г.
Практика трудових процесів 16 г.
Б. Словесно-історичне відділення
Загальні предмети
Загальне мовознавство 2 г.
Історія російської мови (з семінарами) 4 г.
Історія російської літератури з методологією 10 г.
Методика російської мови 4 г.
Історія всезагальної літератури 8 г.
Українська мова 4 г.
Історія української літератури 6 г.
Методика і методологія історії (з пробним уроком) 2 г.
Історія України 4 г.
Педагогічний малюнок 2 г.
Історія мистецтв 4 г.
Історія української культури ???
Спеціальні предмети
(Літературно-художній цикл)
Історія поетики 2 г.
Всезагальна література (семінарій) 3 г.
Російська література (семінарій) 3 г.
Історія естетичних учень 2 г.
Історія та психологія художньої творчості 2 г.
Спеціальні предмети
(Соціально-історичний цикл)
Політична економія у контексті економічних теорій 3 г.
Соціологія 2 г.
Історія російської та загальної культури (семінарій) 4 г.
Історія ХІХ та ХХ ст. 5 г.
В. Фізико-математичне відділення
Загальні предмети
Лекц. Практ.
Повторюючий курс елементарної математики з
доповнюючими статтями 4 4
Вступ до аналізу 2
Аналітична геометрія 2 2
Диференційне обчислювання 2 2
Теорія ймовірностей 11
Інтегральне обчислювання 3 3
Нарисна геометрія та креслення 1 1
Механіка 1 1
Експериментальна фізика 5 5
Астрономія 2 2
Спеціальні предмети
(математико-фізичний цикл)
Лекц. Практ. Сем. Всього
Вища алгебра 1 1 2
Теорія чисел 1 1 2
Методика математики з виготовлен-
ням наочних посібників 2 2 2 6
Нижча геодезія 1 1 2
Енциклопедія математики 2 2
Спеціальні предмети
(фізико-математичний цикл)
Фізика 5 5 10
Хімія 2 2 4
Фізична хімія 1 1 2
Теоретична механіка 2 2 4
Г. Природничо-географічне відділення
Загальні предмети
Лекц. Практ. Всього
Загальний курс фізики 4 4 8
Загальний курс хімії 3 3 6
Загальне землезнавство 4 4
Мінералогія з кристалографією 2 4 6
Геологія з палеонтологією 2 2 4
Вступ до біології 5 5
Методика природознавства 3 2 5
Методика географії 2 1 3
Виготовлення наочних посібників 3 3
Спеціальні предмети науково-природничого циклу
Хімія органічна 3 3
Хімія аналітична 2 2 4
Хімія фізична 1 1
Хімія технічна 1 1 2
Зоологія безхребетних 2 2 4
Порівняльна анатомія хребетних і
основи систематики хребетних 2 2 4
Анатомія та фізіологія рослин 3 2 5
Морфологія та систематика рослин 2 2 4
Анатомія, гістологія та фізіологія тварин
і людини 2 3 5
Виготовлення посібників та устаткування
шкільного музею 1 3 4
Педагогічний малюнок і ліпнина 3 3
Спеціальні предмети географічного циклу
Описова астрономія 2 2
Побудова карт 1 1
Метереологія 1 1 2
Господарський та економічний побут
народу 2 3 5
Грунтознавство 2 1 3
Фізична географія 2 3
Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021
266
Антропологія та етнографія 2 2 4
Додатковий курс геології 2 1 3
Виготовлення посібників з географії 2 2
Рекомендаційні необов’язкові загальноосвітні
предмети:
- елементарна математика з точки зору вищої ма-
тематики;
- вища математики;
- історія механіки;
- історія хімії і фізики;
- історія астрономії;
- загальне мовознавство;
- історія новітньої української та російської літератури;
- історія художньої творчості;
- загальний курс хімії;
- історія природознавства;
- історія мистецтв;
- вступ до естетики;
- вступ до філософії;
- соціологія.
Глухівський педагогічний інститут має:
бібліотеку, педагогічний музей, психологічний кабі-
нет, хімічну лабораторію, фізичний кабінет і лаборато-
рію, математичний кабінет, географічний кабінет, мі-
нералогічно-геологічний кабінет, історичний кабінет,
ботанічну лабораторію, зоологічну лабораторію, фізіо-
логічну лабораторію, метереологічну станцію, астроно-
мічну вежу, учбові майстерні, дослідну школу для педа-
гогічної практики студентів, дослідне поле і шкільний
сад, інші навчально-допоміжні заклади, облаштовані
відповідно до постанови Ради Інституту.
IV. Особовий склад
15. Для викладання навчальних дисциплін і керів-
ництва практичними заняттями студентів в Інституті
працюють викладачі та лаборанти, які добираються на
підставі загальних положень для вищої школи.
16. Викладачами Інституту можуть бути особи, відо-
мі своєю педагогічною діяльністю, а також науковими
та педагогічними працями.
17. Лаборантами можуть бути особи, які володіють
відповідними знаннями з тих предметів, за якими вони
практикують в Інституті.
18. В Інституті працюють лікар і бібліотекар, які до-
бираються Радою.
19. Особи викладацького складу для поповнення сво-
їх науково-педагогічних знань отримують, зі збережен-
ням утримання, відрядження як до Росії, так і за кордон.
Відрядження надаються Радою Інституту на термін від
півроку до одного року через кожні п’ять років служби в
Інституті і не більше, ніж двом викладачам одночасно.
Студенти
20. До лав студентів Інституту, попередньо до оста-
точного створення єдиної трудової школи приймають-
ся всі бажаючі особи без обмежень, незалежно від ос-
вітнього цензу, однак усі за колоквіумом, який ставить
за мету визначити як рівень підготовки даної особи до
прослуховування наукових курсів, так і її придатності
до професійної роботи. Об’єм колоквіуму визначаєть-
ся Радою Інституту.
Примітка: Раді Інституту надається право, особам,
що вступають до Інституту за умови закінчення повного
курсу (або його частини) вищих навчальних закладів, зара-
ховувати прослухані ними курси у цих навчальних закладах.
21. Студенти інституту користуються відтермінуван-
ням навчання на момент відбування військової пови-
нності, як і студенти інших вищих навчальних закладів.
22. Зі студентів Інституту не береться платня за нав-
чання в Інституті.
23. Матеріально незабезпечені студенти отримують
стипендію за штатом Інституту у розмірі прожитково-
го мінімуму, встановленого для даної місцевості Комі-
саріатом Праці. Кількість стипендій визначається Ра-
дою Інституту. Для розподілу стипендій між студентами
створюються спеціальні комісії з викладачів і студен-
тів, сформовані за паритетним принципом.
24. Студентам Інституту, що закінчили повний курс Ін-
ституту, видаються Радою Інституту відповідні посвідчення.
25. Рада Інституту може залишити на п’ятий рік сту-
дентів, педагогічну підготовку яких вважає недостат-
ньою, а відповідно і залишати при Інституті і відряджати
до навчально-педагогічних установ Росії та закордону
найбільш обдарованих студентів для подальшої педа-
гогічної та наукової підготовки.
26. Студенти Інституту, що отримували стипендію, по
закінченні Інституту зобов’язані прослужити на посаді
викладача Єдиної Трудової Школи по року за рік вико-
ристання стипендії. Стипендіати, що не отримали учи-
тельського місця у термін до шести місяців після закін-
чення Інституту, від цього зобов’язання звільняються.
27. Стипендіати, які залишили Інститут до закінчен-
ня курсу, або ті, що не бажають присвятити себе педа-
гогічній діяльності, зобов’язані повернути всю суму, що
була витрачена на них під час перебування в Інституті.
28. Студенти Інституту, що отримували стипендію,
але не відслужили зазначеного у п. 26 обов’язкого тер-
міну, зобов’язані повернути частину стипендії відпо-
відно терміну з дня залишення служби до завершення
зазначеного терміну.
29. Від обов’язку повернути суму, надану у вигляді
стипендії, звільняються, за постановою Ради Інститу-
ту, стипендіати, що залишили Інститут через хворобу,
яка унеможливлювала набуття освіти, а також ті із сти-
пендіатів, хто внаслідок хвороби втратив можливість
жити своєю працею.
30. Студенти Інституту мають свій представницький
орган самоуправління на основі законоположень і де-
кретів про вищу школу.
VI. Управління Інституту
31. Управління Інституту належить Раді, до складу
ISSN 2218-4805
267
якої входять: викладачі, лаборанти, лікар, бібліотекар,
представник Педагогічної Ради дослідної при Інститу-
ті школи, представники студентів у кількості 1/4 частки
загального числа викладачів Інституту та представник
від Губернського відділу народної освіти.
Примітка: в засідання Ради можуть запрошуватися
представники тих навчальних закладів, у яких поряд з до-
слідною при Інституті школою проводяться практичні
заняття студентами.
32. Рада керує діяльність всього Інституту і дослід-
ною при ньому школою, затверджує накази, інструкції
і готує постанови у справах, що стосуються всіх уста-
нов Інституту, вибирає президію, розглядає та затвер-
джує річний звіт про наукову і практичну діяльність
Інституту, вирішує питання, що виносяться на обгово-
рення Ради Президією чи Радою старост та ін. устано-
вами Інституту, а також членами Ради, вирішує питан-
ня про придбання у користування будівель, приміщень
і земельних ділянок і про прийняття Інститутом на
себе інших зобов’язань, затверджує загальний кошто-
рис доходів і витрат по Інституту, затверджує подання
про встановлення чи зміну штатів і винагороджень за
викладання і практичні заняття, про розміри стипен-
дій студентам, подає клопотання про зміни та допов-
нення до Положення про Педагогічні Інститути, деле-
гує від імені Інституту його членів на наукові з’їзди,
конгреси і зібрання.
33. Рада Інституту обирає з числа осіб викладацько-
го складу Інституту терміном на один рік Голову Пе-
дагогічної Ради, трьох Товаришів Голови Педагогічної
Ради відповідно до трьох відділень Інституту, Секрета-
ря Педагогічної Ради, які і складають Президію Ради у
кількості п’яти осіб.
34. Президія є виконавчим органом Педагогічної
Ради, що керує здійсненням всіх господарських та ад-
міністративних справ Інституту.
35. Обов’язки по здійсненню адміністративно-гос-
подарських справ Інституту члени Президії розподіля-
ють між собою за взаємною згодою.
36. Президія збирається за необхідністю. Для закон-
ності постанов Президії необхідна присутність не мен-
ше трьох членів. Всі справи Президія вирішує переваж-
ною більшістю.
37. Ведення господарських справ, на підставі ін-
струкції, що прийнята Радою, покладається на Прав-
ління, до складу якого входять, окрім членів Президії,
ще три члена, які обрані Радою зі свого складу термі-
ном на один рік, причому двоє з цих членів повинні
бути із середовища студентів та один з дослідної при
Інституті школи.
38. Правління скликається Президією Ради Інституту
за необхідністю, однак не менше одного разу на місяць.
39. Справи Правління вирішуються простою більші-
стю голосів. Для законності рішень Правління необхід-
на присутність не менше половини членів.
40. Президія по мірі необхідності, але не менше од-
ного разу на місяць, окрім канікулярного часу, призна-
чає збори Педагогічної Ради Інституту. Члени Ради за-
прошуються на засідання особливими повістками, не
пізніше ніж за два дні до засідання, із зазначенням у
повістці предмету занять.
Примітка: засідання Ради може бути призначено і за
заявою окремих членів, однак не менше, ніж 10 осіб.
41. Справи Ради вирішуються простою більшістю го-
лосів. У випадку рівності голосів питання знову розгля-
дається в наступному засіданні Ради.
42. Засідання Ради вважається дійсним при наявно-
сті більше половини членів Ради.
43. Загальне керівництво діловодством Ради покла-
дається на Секретаря Педагогічної Ради.
44. Для ведення письмової частини при Інститу-
ті знаходяться: діловод, його помічник і машиністки,
які запрошуються Правлінням Інституту. Діловод веде
протокол засідання Правління.
45. Окрім Педагогічної Ради Інституту, при кожно-
му із трьох відділень Інституту, під головуванням То-
вариша Голови Педагогічної Ради, із викладачів, лабо-
рантів даного відділення і представників від студентів
створюються Ради відділень.
46. Ради відділень керують науковою і педагогіч-
ною діяльністю відділень і допоміжних при них за-
кладів. Розглядають та затверджують піврічні звіти
про діяльність відділень, надають на розгляд Педаго-
гічної Ради свої пропозиції щодо покращення викла-
дання і облаштування відділень науково-допоміжни-
ми посібниками, а також обговорюють всі справи, що
стосуються відділень.
47. Для перевірки правильності ведення господар-
ської частини Інституту Педагогічна Рада вибирає із
свого складу, терміном на один рік, ревізійну комісію
із п’яти осіб, до складу якої входять: два представника
від викладацького складу, два від студентів і один пред-
ставник Шкільної Ради дослідної при Інституті школи.
48. Ревізійна комісія вибирає із свого складу голову
та секретаря і збирається в кінці кожного місяця. Реві-
зійній комісії надається право призначати, у випадку
необхідності, позачергову ревізію.
VII. Кошти Інституту
49. Кошти Інституту складаються з: 1) суми, що від-
пускається за загальним кошторисом Народного Комі-
саріату Освіти та асигнувань за необхідністю за кошто-
рисом надзвичайних витрат; 2) коштів, що отримуються
від продажу видань Інституту; доходи господарських
закладів, доход від продажу виробів учбово-допоміж-
них установ та ін.
50. Право на витрати грошових сум в межах кошто-
рису надається Раді Інституту. Постійні кошториси до-
ходів та витрат Інституту, а також штатний розпис скла-
даються на цілий рік Радою і подаються до Народного
Комісаріату Освіти.
Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021
268
51. Зазначені п. 2 параг. 49 кошти витрачаються до-
датково до кошторисних призначень: а) на допомогу
студентам; б) на витрати руку видань Інституту; в) на
придбання матеріалів для виготовлення виробів в уч-
бово-допоміжних установах Інституту, на дрібні витра-
ти по різним предметам.
VIII. Дослідні при Інституті школи
52. Дослідні при Інституті школи існують для педа-
гогічної практики студентів Інституту. Викладачі до-
слідної школи обираються Радою Інституту спільно з
Педагогічною Радою дослідної школи.
53. Голова Педагогічної Ради дослідної школи вхо-
дить до складу Ради Інституту, а представник останньо-
го є членом Педагогічної Ради дослідної школи.
54. Кошти дослідна школа отримує за загальним
кошторисом Інституту на підставі штатів Єдиної Тру-
дової Школи.
55. В іншому дослідна при Інституті школа функці-
онує на підставі положення про Єдину Трудову школу.
Голова Педагогічної Ради /підпис/
На початку 1920-х років вища школа переживала пе-
рехідний період, коли радянська влада реформувала
всю сферу освіти в Україні, підганяючи її під свої іде-
ологічні трафарети. Вищезазначений документ є ви-
явом цього перехідного періоду. У ньому поєднуються
академізм дореволюційної вищої школи та новомодні
більшовицькі постулати. Пізніше було розроблено влас-
ну українську концепцію та модель вищої освіти, яка,
з одного боку, враховувала національну самобутність,
а з іншого – підпорядковувалась ідеологічним доктри-
нам тоталітарної держави. Щонайбільше від реформа-
торських експериментів потерпали регіональні виші,
які не мали авторитетного захисту столичності і вияви-
лися найпридатнішим матеріалом для відпрацювання
сумнівних освітніх проєктів радянського керівництва.
ДЖЕРЕЛА
1. Бєлашов В.І., Гурець М.П., Заїка В.В. Глухівський державний
педагогічний інститут (1874-1994 рр). Суми : ВВП «Мрія» ЛТД,
1994. 80 с.
2. Касьянов Г.В. Українська інтелігенція 1920–30 років: соці-
альний портрет та історична доля. К., 1991. 175 с.
3. Шкварчук В. На казарменному становищі (нариси з історії
Чернігівщини довоєнних років). Чернігів, 2002. 226 с.
4. Щупак І.Я. Підготовка спеціалістів в середній технічній
школі УРСР (20–30-ті роки): дис. канд. іст. наук: 07.00.01. За-
поріжжя, 1995. 178 с.
5. Самойленко Г.В., Самойленко О.Г. Ніжинська вища шко-
ла: сторінки історії. Ніжин : НДУ ім. Гоголя; ТОВ «Видавництво
«Аспект-Поліграф», 2005. 420 с.
6. Карпеко А.А. Із спогадів про Ніжинський інститут 20-х
років. Література та культура Полісся. Ніжинська вища шко-
ла (1820–1990). Ніжин, 1990. Вип. 1. 240 с.
7. Державний архів Чернігівської області (далі ДАЧО), ф. Р-608,
оп. 1, спр. 416, 116 арк.
8. ДАЧО, ф. Р-1555, оп. 1, спр 11, 56 арк.
9. Півстоліття невтомної праці. Нарис історії Чернігівського
державного педагогічного інституту. К., 1966. 242 с.
10. ДАЧО, ф. Р-593, оп. 1, спр. 43, 112 арк.
Moshyk I.V. Statute of the Hlukhiv Pedagogical Institute 1920
The article is devoted to the history of the formation of Soviet high-
er education in the early 20s of the twentieth century. The organiza-
tional processes of the regional higher school in the transition period
from pre-revolutionary times to the beginning of the formation of ed-
ucational doctrines of the new Bolshevik government in Ukraine are
highlighted on the example of the constituent document of the Hlukh-
iv Pedagogical Institute. In order to objectively perceive the realities of
that time and their infl uences on the socio-political, spiritual and eth-
nocultural formation of the nation, it is necessary to publish and ana-
lyze documents that form the source base, which illustrates the gains
and losses of Ukrainian higher education.
The educational system of our state at the beginning of the fi rst de-
cade of Soviet rule suff ered from the reform experiments of new revolu-
tionary leaders, who acted on the principle of immediate destruction of
the achievements of the past for the sake of a ghostly happy future. The
entire pre-revolutionary higher school with its academicity seemed to
the Ukrainian Bolshevik government a regressively patriarchal relic of
the past. Therefore, during this period, radical changes were made in
the system of Ukrainian higher education. An in-depth scientifi c study
of these problems is one of the guarantees of the irreversibility of pos-
itive changes in society.
Key words: source base, charter, pedagogical institute, regional high-
er school, transition period.
REFERENCE
1. Bielashov, V.I., Hurets, M.P., Zaika, V.V. (1994). Hlukhivskyi der-
zhavnyi pedahohichnyi instytut (1874-1994 rr) [Hlukhiv State Pedagogical In-
stitute (1874-1994)]. Sumy: VVP «Mriia» LTD. [in Ukrainian].
2. Kasianov, H.V. (1991). Ukrainska intelihentsiia 1920–30 rokiv: sot-
sialnyi portret ta istorychna dolia [Ukrainian intelligentsia of 1920–30: social
portrait and historical destiny]. Kyiv. [in Ukrainian].
3. Shkvarchuk, V. (2002). Na kazarmennomu stanovyshchi (narysy z is-
torii Chernihivshchyny dovoiennykh rokiv) [In the barracks position (essays on
the history of Chernihiv region before the war)]. Chernihiv. [in Ukrainian].
4. Shchupak, I.Ia. (1995). Pidhotovka spetsialistiv v serednii tekhnich-
nii shkoli URSR (20–30-ti roky) [Training of specialists in the secondary
technical school of the USSR (20-30s)]. (Candidate´s thesis). Zapor-
izhzhia. [in Ukrainian].
5. Samoilenko, H.V., Samoilenko, O.H. (2005). Nizhynska vyshcha
shkola: storinky istorii [Nizhyn Higher School: pages of history]. Nizhyn: NDU
im. Hoholia; TOV «Vydavnytstvo «Aspekt-Polihraf». [in Ukrainian].
6. Karpeko, A.A. (1990). Iz spohadiv pro Nizhynskyi instytut
20-kh rokiv [From memories of the Nizhyn Institute in the 1920s].
Literatura ta kultura Polissia. Nizhynska vyshcha shkola (1820–1990).
Issue 1. Nizhyn. [in Ukrainian].
7. Derzhavnyi arkhiv Chernihivskoi oblasti (dali DAChO), f. R-608,
op. 1, spr. 416, 116 ark.
8. DAChO, f. R-1555, op. 1, spr 11, 56 ark.
9. Pivstolittia nevtomnoi pratsi. Narys istorii Chernihivskoho derzhavnoho
pedahohichnoho instytutu [Half a century of tireless work. Essay on the history
of the Chernihiv State Pedagogical Institute]. Kyiv. (1966). [in Ukrainian].
10. DAChO, f. R-593, op. 1, spr. 43, 112 ark.
Стаття надійшла до редакції 20.04.2021 р.
Рекомендована до друку 28.04.2021 р. j
|