Нацистські табори для радянських військовополонених на території Сіверщини у матеріалах Меморіально-освітнього комплексу «Родинна пам’ять» (Шостка)

У роки Другої світової війни у полон до нацистської Німеччини потрапило понад 5 млн. червоноармійців. Половина з них загинула від голоду та хвороб. Ті, хто вижив, стали об’єктом експлуатації в інтересах воєнної економіки Третього райху, а після війни зазнали репресій з боку СРСР. Тема радянських ві...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2021
1. Verfasser:	Пастушенко, Т.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2021
Schriftenreihe:	Сіверщина в історії України
Schlagworte:	Нова історія
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181325
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Нацистські табори для радянських військовополонених на території Сіверщини у матеріалах Меморіально-освітнього комплексу «Родинна пам’ять» (Шостка) / Т.В. Пастушенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 289-292. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-181325
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1813252021-11-11T01:26:25Z Нацистські табори для радянських військовополонених на території Сіверщини у матеріалах Меморіально-освітнього комплексу «Родинна пам’ять» (Шостка) Пастушенко, Т.В. Нова історія У роки Другої світової війни у полон до нацистської Німеччини потрапило понад 5 млн. червоноармійців. Половина з них загинула від голоду та хвороб. Ті, хто вижив, стали об’єктом експлуатації в інтересах воєнної економіки Третього райху, а після війни зазнали репресій з боку СРСР. Тема радянських військовополонених перебуває, певною мірою, на периферії історичних досліджень Другої світової війни. Перші наукові монографії з’явилися на Заході лише наприкінці 1970-х років, а на пострадянському просторі – у 1990-х роках. Система військового полону Вермахту на окупованій нацистами території України до цього часу залишається білою плямою у наукових дослідженнях. Причиною такої ситуації є загальний стан джерел. Майже вся документація таборів, розташованих поза територією Райху, була знищена ще під час війни. У цьому контексті найбільш перспективним напрямком досліджень теми радянських військовополонених в Україні є вивчення історії окремих таборів і робочих команд, індивідуальних біографій колишніх полонених червоноармійців. У статті на прикладі матеріалів, зібраних під час створення експозиції музею «Родинна пам’ять» у Шостці, представлені маловідомі факти про табори для радянських військовополонених у Глухові, Конотопі, Новгороді-Сіверському та Хуторі-Михайлівському. During World War II, more than 5 million Red Army soldiers were taken prisoner by Nazi Germany. Half of them were died of starvation and disease. The survivors were exploited for the benefit of the Third Reich’s military economy, and were repressed by the Soviet Union after the war. The topic of Soviet prisoners of war is to some extent on the periphery of historical research of World War II. The first scientific monographs appeared in the West only in the late 1970s, and in the post-Soviet space in the 1990s. The Wehrmacht system of captivity in Nazi-occupied Ukraine still remains a blind spot in scientific research. The reason for this situation is the general condition of the sources. Almost all the documentation of the camps for soviet prisoners located outside the territory of the Reich was destroyed during the war. In this context, the most promising area of research on the topic of Soviet prisoners of war in Ukraine is the study of the history of separate camps and work teams, biographies of former prisoners of the Red Army. The article uses the example of materials collected during the creation of the exposition of the Museum of Family Memory in Shostka, presents little-known facts about the camps for Soviet prisoners of war in Hlukhiv, Konotop, Novhorod-Siverskyi and Khutor-Mykhailovskyi. 2021 Article Нацистські табори для радянських військовополонених на території Сіверщини у матеріалах Меморіально-освітнього комплексу «Родинна пам’ять» (Шостка) / Т.В. Пастушенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 289-292. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181325 (-054.65)(477) uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Нова історія Нова історія
spellingShingle	Нова історія Нова історія Пастушенко, Т.В. Нацистські табори для радянських військовополонених на території Сіверщини у матеріалах Меморіально-освітнього комплексу «Родинна пам’ять» (Шостка) Сіверщина в історії України
description	У роки Другої світової війни у полон до нацистської Німеччини потрапило понад 5 млн. червоноармійців. Половина з них загинула від голоду та хвороб. Ті, хто вижив, стали об’єктом експлуатації в інтересах воєнної економіки Третього райху, а після війни зазнали репресій з боку СРСР. Тема радянських військовополонених перебуває, певною мірою, на периферії історичних досліджень Другої світової війни. Перші наукові монографії з’явилися на Заході лише наприкінці 1970-х років, а на пострадянському просторі – у 1990-х роках. Система військового полону Вермахту на окупованій нацистами території України до цього часу залишається білою плямою у наукових дослідженнях. Причиною такої ситуації є загальний стан джерел. Майже вся документація таборів, розташованих поза територією Райху, була знищена ще під час війни. У цьому контексті найбільш перспективним напрямком досліджень теми радянських військовополонених в Україні є вивчення історії окремих таборів і робочих команд, індивідуальних біографій колишніх полонених червоноармійців. У статті на прикладі матеріалів, зібраних під час створення експозиції музею «Родинна пам’ять» у Шостці, представлені маловідомі факти про табори для радянських військовополонених у Глухові, Конотопі, Новгороді-Сіверському та Хуторі-Михайлівському.
format	Article
author	Пастушенко, Т.В.
author_facet	Пастушенко, Т.В.
author_sort	Пастушенко, Т.В.
title	Нацистські табори для радянських військовополонених на території Сіверщини у матеріалах Меморіально-освітнього комплексу «Родинна пам’ять» (Шостка)
title_short	Нацистські табори для радянських військовополонених на території Сіверщини у матеріалах Меморіально-освітнього комплексу «Родинна пам’ять» (Шостка)
title_full	Нацистські табори для радянських військовополонених на території Сіверщини у матеріалах Меморіально-освітнього комплексу «Родинна пам’ять» (Шостка)
title_fullStr	Нацистські табори для радянських військовополонених на території Сіверщини у матеріалах Меморіально-освітнього комплексу «Родинна пам’ять» (Шостка)
title_full_unstemmed	Нацистські табори для радянських військовополонених на території Сіверщини у матеріалах Меморіально-освітнього комплексу «Родинна пам’ять» (Шостка)
title_sort	нацистські табори для радянських військовополонених на території сіверщини у матеріалах меморіально-освітнього комплексу «родинна пам’ять» (шостка)
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2021
topic_facet	Нова історія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181325
citation_txt	Нацистські табори для радянських військовополонених на території Сіверщини у матеріалах Меморіально-освітнього комплексу «Родинна пам’ять» (Шостка) / Т.В. Пастушенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 289-292. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT pastušenkotv nacistsʹkítaboridlâradânsʹkihvíjsʹkovopolonenihnateritoríísíverŝiniumateríalahmemoríalʹnoosvítnʹogokompleksurodinnapamâtʹšostka
first_indexed	2025-07-15T22:18:07Z
last_indexed	2025-07-15T22:18:07Z
_version_	1837753054680580096
fulltext	ISSN 2218-4805 289 УДК (-054.65)(477) Т.В. Пастушенко НАЦИСТСЬКІ ТАБОРИ ДЛЯ РАДЯНСЬКИХ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ НА ТЕРИТОРІЇ СІВЕРЩИНИ У МАТЕРІАЛАХ МЕМОРІАЛЬНО-ОСВІТНЬОГО КОМПЛЕКСУ «РОДИННА ПАМ’ЯТЬ» (ШОСТКА) У роки Другої світової війни у полон до нацистської Німеччи- ни потрапило понад 5 млн. червоноармійців. Половина з них заги- нула від голоду та хвороб. Ті, хто вижив, стали об’єктом експлуа- тації в інтересах воєнної економіки Третього райху, а після війни зазнали репресій з боку СРСР. Тема радянських військовополоне- них перебуває, певною мірою, на периферії історичних досліджень Другої світової війни. Перші наукові монографії з’явилися на За- ході лише наприкінці 1970-х років, а на пострадянському просто- рі – у 1990-х роках. Система військового полону Вермахту на оку- пованій нацистами території України до цього часу залишається білою плямою у наукових дослідженнях. Причиною такої ситуації є загальний стан джерел. Майже вся документація таборів, роз- ташованих поза територією Райху, була знищена ще під час вій- ни. У цьому контексті найбільш перспективним напрямком дослі- джень теми радянських військовополонених в Україні є вивчення історії окремих таборів і робочих команд, індивідуальних біогра- фій колишніх полонених червоноармійців. У статті на прикладі матеріалів, зібраних під час створення експозиції музею «Родин- на пам’ять» у Шостці, представлені маловідомі факти про та- бори для радянських військовополонених у Глухові, Конотопі, Нов- городі-Сіверському та Хуторі-Михайлівському. Ключові слова: Друга світова війна, радянські військовополонені, Третій райх, табори для радянських військовополонених в Україні. Трагічна доля червоноармійців у нацистському полоні ще під час Другої світової війни набула політичного зву- чання та перебувала в центрі суспільної уваги, була од- ним із важливих складових обвинувачення на Нюрнберзь- кому процесі, тим не менше ступінь наукових досліджень тривалий час не відповідав цьому інтересу [23, c. 36]. Після того, як закінчився термін секретності документів воєнно- го часу в архівах основних учасників війни (Німеччині, Ве- ликобританії, США) та демократизації суспільного життя в пострадянських країнах, ця тема з 1990-х років отрима- ла нове звучання [8;15;19;24]. Нині історіографія, присвя- чена системі німецького військового полону, налічує де- сятки солідних монографій. Але цілий комплекс питань, пов’язаних з перебуванням радянських військовополоне- них на окупованих землях СРСР у підпорядкуванні струк- тур Головнокомандування сухопутних військ Німеччини (статистика втрат, історія армійських, стаціонарних, пере- сильних таборів, контакти з місцевим населенням, служба в допоміжних підрозділах Вермахту і поліції тощо), до сьо- годні залишаються маловивченими [23, c. 38]. Український аспект у цій проблематиці тривалий час майже не виділяв- ся й відповідно не вивчався ані радянськими, ані західни- ми істориками. Праці українських учених на цю тему ґрун- тувалися на досить обмеженому джерельному матеріалі й мали переважно оглядовий характер [11; 15; 17]. Нинішня можливість скористатися всім комплексом документів із архівів України, Німеччини та Російської Федерації також не дає бажаних результатів, а швидше вказує на фрагмен- тарність уцілілих документів таборів військовополонених у тилових районах Вермахту на східному фронті, й, відпо- відно, неможливість детальної реконструкції системи вій- ськового полону [19; 21; 22; 23]. Результати вивчення істо- рії окремих шталагів, здійснені вітчизняними істориками та краєзнавцями, демонструють ефективний шлях продов- ження студіювання цієї теми [14; 16; 19; 20; 21]. У статті на прикладі матеріалів, зібраних під час ство- рення експозиції Меморіально-освітнього комплексу «Ро- динна пам’ять» у Шостці, представлені маловідомі факти про табори для радянських військовополонених на Сівер- щині: у містах Глухові, Конотопі, Новгороді-Сіверському та Хуторі-Михайлівському. Перипетії біографій колишніх військовополонених, жителів Шостки та навколишніх сіл, які вдалося реконструювати у процесі роботи над музеєм, дають можливість показати нелінійсть долі людини у часи воєнного лихоліття та різноманітність стратегій виживан- ня. Використані зразки архівних матеріалів та літератури вказують на подальші перспективи майбутніх досліджень історії радянських військовополонених на Сіверщині. Меморіально-освітній комплекс пам’яті жертв тоталі- таризму та збройних конфліктів «Родинна пам’ять» був відкритий для відвідувачів у жовтні 2015 р. Основна ідея його створення полягала у тому, щоб ушанувати пам’ять різноманітних категорій жертв нацизму й сталінізму, про яких зазвичай не часто згадують у контексті подій Дру- гої світової війни. Мова йде про місцевих євреїв, жертв Голокосту, полонених червоноармійців, примусових ро- бітників, в’язнів нацистських концтаборів, жителів спа- лених під час антипартизанських акцій сіл, репатріантів, жертв сталінських репресій 1930–1940-х років. У проце- сі пошукової роботи, яка тривала понад 10 років, було зі- брано декілька тисяч документів і фотографій, записано десятки інтерв’ю з очевидцями, які розповідають про по- дії не лише в місті Шостці та районі. Усі ці матеріали не змогли вміститися в експозиції музею. Тому, коли у 2019 р. розпочалася робота над створенням інтернет-сайту ме- моріально-освітнього комплексу, було вирішено предста- вити віднайдений джерельний матеріал онлайн. Нині він доступний для всіх зацікавлених [3]. Тема військового полону початково не була пріоритетною у цьому проєкті. Родинні історії, події нацистської окупації на Шосткинщині самі «підштовхнули» до необхідності ви- світлити і це питання в експозиції майбутнього музею. Та- бори для радянських військовополонених стали важливою ознакою окупаційного повсякдення. Вони були організовані в містах навколо Шостки: Конотопі, Глухові, Новгороді-Сі- верському та поблизу залізничної станції Хутір-Михайлів- ський [4]. Сумська і Чернігівська області під час нацистської окупації перебували в управлінні тилових підрозділів Го- ловнокомандування сухопутних військ Вермахту, відповід- но табори для полонених червоноармійців на цій території організовувалися командами армійських збірно-пере- сильних пунктів (нім. Armee-Gefangenen-Sammelstellen) або пересильних таборів, дулагів (нім. Durchgangslager für Kriegsgefangene, Dulag) [19]. Ці табірні команди підпорядко- вувалися охоронним дивізіям, які діяли в зоні тилу 2-ї ар- Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021 290 мії Вермахту. Оскільки фронт не стояв на місці, то й тилові частини й команди таборів для радянських військовополо- нених увесь час рухалися за армійськими тиловими підроз- ділами й змінювали одна одну. Найпершим на Сіверщині був організований табір для полонених червоноармійців у Новгороді-Сіверському. Тут з 28 серпня 1941 р. на території Спасо-Преображен- ського монастиря розмістився 22-й армійський збірний пункт [18, c. 41], який у березні 1942 р. був передислоко- ваний разом із бранцями до Бобруйська [10, c. 258]. У Конотопі табір для радянських військовополонених розмістили в колишніх казармах артилерійського пол- ку наприкінці вересня 1941 р. До червня 1942 р. тут ке- рувала команда 21-го армійського збірного пункту [18, c. 39], потім її замінила команда дулагу 192 (20.06.1942– 15.09.1943) [10 c. 248]. Навесні 1942 р. в очікуванні насту- пу Вермахту і нової партії полонених у Конотопському таборі перебували одночасно дві команди дулагів: 192 та 314. У травні дулаг 314 перемістився до Курська [25]. У Глухові та поблизу станції Хутір-Михайлівський за організацію утримання в таборах військовополонених відповідала команда 19-го армійського сортувального пункту. Починаючи з квітня 1942 р., тут почали ув’язню- вати і цивільне населення та військових бранців [18, c. 37]. Про табір, організований на території рафінадного за- воду поблизу станції Хутір-Михайлівський, деякий час не вдавалося знайти інформацію в німецькомовних джере- лах, аж доки не з’ясувалося, що німці називали табір за назвою містечка Журавка (нині м. Дружба Ямпільського району). За звітами 1-ї мотопіхотної бригади СС, яка з 14 по 21 листопада 1941 р. дислокувалася на півночі Су- мщини, вдалося реконструювати жахливу картину пере- бування червоноармійців у цьому таборі [7]. На сайті му- зею «Родинна пам’ять» розміщений переклад звіту про діяльність 1-ї мотопіхотної бригади СС) [4]. Нацистські ка- ральні підрозділи повідомляли про катастрофічну ситуа- цію з харчуванням у «таборі південніше Журавки» і фак- ти канібалізму. Не дивно, що майже щодня у звітах 10-го полку 1-ї мотопіхотної бригади СС міститься інформація про розстріли полонених, які намагалися будь-якою ці- ною вирватися з цього пекла. Так, 14 листопада «під час нічної спроби прорватися через охорону було розстріля- но 8 ув’язнених». Уночі 15 листопада 1941 р. було розстрі- ляно 16 ув’язнених під час втечі, з них 10 – як покаран- ня. На допомогу бранцям, схоже, приходили оточенці, які робили спроби прорвати охорону табору зовні. Так, уночі 16 листопада «варта табору полонених південніше Журав- ки була сильно обстріляна з-за меж табору. Спроби вте- чі ув’язнених, які розвивались одночасно з атакою, були придушені. 12 в’язнів при цьому вбито». У звіті за 17 ли- стопада знову наявна інформація про те, що за каніба- лізм було розстріляно 5 в’язнів. У ніч на 19 листопада від- бувся справжній бій. Варту обстріляли зсередини табору і одночасно в’язні намагалися прорвати охорону табору, «при цьому 89 полонених застрелено» [7]. У цей час, во- сени 1941 р., у таборі «на півдні Журавки», тобто побли- зу Хутора-Михайлівського, перебувало 267 командирів та 11601 червоноармієць. За даними звіту 1-ї мотопіхотної бригади СС у листопаді 1941 р. у Новгород-Сіверському таборі для військовополонених було 6717 осіб, у Глухові – 5594 бійці [7]. Кількість бранців у таборі в Конотопі не- можливо прочитати (число на документі стерлося), але видно, що це також чотиризначна цифра. Звіти цього нацистського карального підрозділу вка- зують один із напрямів пошуку інформації про табори радянських військовополонених, тобто серед документів охоронних дивізій та інших тилових підрозділів Вермахту. Особливий інтерес представляють безпосередні свід- чення військовополонених про їх перебування у таборах на території України. Зазвичай німецьке командування яко- мога швидше намагалося переправити полонених із зони бойових дій, тому про короткий період перебування у пе- ресильних таборах згадують не часто. У 5-томному довід- ковому виданні «Заборонені солдати», яке упродовж 10-ти років видавали в Тюмені (Російська Федерація) на основі матеріалів фільтраційних справ на колишніх військово- полонених вдалося виявити прізвища 13 місцевих жите- лів, які у вересні 1941 р. потрапили в полон і короткий час перебували у таборах у Новгороді-Сіверському, Конотопі та Глухові. Більшість із них ще восени 1941 р. направили на шахти Рурського басейну чи Лотарингії. Башир Ішим- єтов потрапив у полон 15 вересня 1941 р. на Чернігівщи- ні. У протоколі допиту так коротко записали його історію: «... Полк, в якому я служив, потрапив у оточення. Нас 12 чоловік взяли в полон і помістили в клуб в селі Талалаїв- ка, де вже перебували кілька десятків полонених. З цього села нас близько 100 осіб пригнали в місто Новгород-Сі- верський і помістили в ярок. Там ми перебували дві доби без їжі. З цього яру 70 полонених направили ешелоном до м. Гродно, там ми пробули до березня 1942 р. У подальшо- му працював в шахтах Лотарингії» [12, c. 85]. Інший сибіряк, Іван Подрезов, увесь час перебував у таборах на території України. Він потрапив у полон під Пирятином 25 верес- ня 1941 р., а напередодні приходу Червоної армії у верес- ні 1943 р. втік із Конотопського табору і перейшов до ра- дянських частин [13, c. 315]. Ще одним важливим сюжетом про радянських військо- вополонених є допомога місцевого населення полоненим червоноармійцям. Наприклад, у Шостці, за ініціативи аптекарки міської лікарні Валентини Побігайло, органі- зували шпиталь у міській лікарні для поранених радян- ських військовополонених, яких німці звозили на тери- торію пожежної частини заводу № 9. За ними доглядали медичні працівники, а місцеві жінки приносили їм їжу та одяг. Загалом у «народному шпиталі» врятували жит- тя 165 військовополоненим [4]. Радянські військовополонені були не лише об’єктом працевикористання для нацистів; серед ув’язнених чер- воноармійців набирали службовців до різноманітних во- єнізованих і каральних підрозділів окупантів. У грудні ISSN 2218-4805 291 1941 р. в таборі військовополонених поблизу станції Ху- тір-Михайлівський місцевим командуванням Вермах- ту була створена т. зв. «робоча рота» [9]. Про історію цієї роти стало відомо із архівно-слідчої справи і матеріалів судового процесу, які зберігалися в архіві КДБ і лише не- щодавно стали доступними для дослідників [9]. Набір серед в’язнів проводився на добровільних заса- дах. Їм пропонувалося записуватись у список для роботи на відновленні заводів та доріг, за що ті згодом сподіва- лись отримати свободу. Уже 27 грудня 1941 р. набраних добровольців – близько 180 чоловіків – перевезли ванта- жівками під німецьким конвоєм до містечка Грем’яч на Чернігівщині (зараз – село Новгород-Сіверського райо- ну) [9, с. 60]. Там добровольці близько тижня від’їдались і приводили до ладу однострої. На початку січня 1942 р. роту пішим маршем направили до Новгорода-Сіверсько- го, а потім спрямували до міста Шостки [9, c. 61]. Тільки тут нарешті з’ясувалося справжнє призначення новоство- рюваного підрозділу. Як виявилося, його не планували використовувати у ролі робочого формування, натомість більш пріоритетним для окупантів питанням була ор- ганізація системи охорони тилу групи армій «Південь». Неодноразово бійців «української роти» застосовували в боротьбі проти партизанів та каральних акціях проти місцевих селян. Зокрема, вони брали участь у спаленні сіл Гута та Землянка поблизу Глухова. Більшість солда- тів «української роти», які пережили війну, у 1940-х ро- ках були виявлені радянськими каральними органами і засуджені до різних покарань [9, с. 66]. Історія полонених червоноармійців на Сіверщині – це лише частина загальної проблематики військового поло- ну. Розкрити її повною мірою неможливо без досліджень біографій сотень тисяч жителів Сумської, Чернігівської об- ластей, які пройшли нацистський полон далеко за межа- ми батьківщини. Джерела особового походження (листи, щоденники, мемуари, інтерв’ю) для подібних студій віді- грають першочергове значення. На жаль, нині майже не- можливо записати інтерв’ю зі свідками подій, адже най- молодшому учаснику війни вже далеко за 90 років. Тож основні пошукові зусилля доводиться зосереджувати на роботі в державних і приватних архівах. У процесі ство- рення експозиції «Родинна пам’ять» у Державному архіві Сумської області серед колекції листів часів окупації були знайдені поштові картки військовополонених, надіслані з таборів Нижньої Саксонії, землі Гессен, Фінляндії до рід- них у села Шосткинського району [3; 1]. Віднайдені зраз- ки листівок військовополонених вказують на те, що більш тривала робота з цією колекцією може суттєво доповни- ти уявлення про долі наших співвітчизників у роки війни. Важливий документальний масив для реконструкції обставин перебування у ворожому полоні становлять так звані фільтраційні справи, тобто матеріали перевірки на благонадійність органами держбезпеки колишніх військо- вополонених. Оприлюднені нещодавно на сайті Держар- хіву Сумської області «Картки остарбайтерів та військо- вополонених (1942–1945 рр.)» [2] створюють унікальну можливість для пошуку й систематизації знань про поло- нених, реконструкції обставин їх перебування в ув’язненні. Дослідження персональних історій жителів Сіверщи- ни, які перебували у німецькому полоні, – це копіткий і тривалий пошуковий процес. Створені в останні роки по- тужні інтернет-бази даних на військовослужбовців Чер- воної армії (ОБД «Меморіал», «Пам’ять народу»), в’язнів нацистських таборів, тюрем і гетто – «Арользен Архів» – відкривають необмежені можливості для реконструкції біографії, уточнення обставин полонення, ув’язнення чи загибелі колишніх військовополонених [5; 6]. Представлені у цій статті матеріали про радянських вій- ськовополонених, які розміщені в експозиції та на сайті Меморіально-освітнього комплексу «Родинна пам’ять», відіграють важливу роль не лише у поповненні наших знань про війну. Вони вказують на важливість зміни фо- кусу історичних досліджень про Другу світову війну: від загальної історії – до особистої, від безіменної маси по- лонених червоноармійців – до долі конкретної людини в часи воєнного лихоліття, від подій на «Східних окупова- них територіях» – до історії людей, окремих родин у Глу- хові, Шостці, Новогороді-Сіверському. ДЖЕРЕЛА 1. Державний архів Сумської області (далі ДАСО). Актові запи- си про смерть радянських військовополонених. URL: https://daso. archives.gov.ua/wp-content/earchives/index.php. 2. ДАСО, ф. Р-7641. Управління Служби безпеки України в Сумській області. Картки остарбайтерів та військовополонених (1942–1945 рр.). URL: https://daso.archives.gov.ua/wp-content/ earchives/abc.php 3. Меморіально-освітній комплекс пам’яті жертв тоталітариз- му «Родинна пам’ять». URL: https://shostkamuseum.com.ua. 4. Доля радянських військовополонених. Меморіально-освітній комплекс «Родинна пам’ять». URL: https://shostkamuseum.com.ua/ muzej/natsistska-okupatsiya/dolya-radyanskyh-vijskovopolonenyh/. 5. Arolsen Archive, International Center Nazi Persecution (Архів в Арользені : Міжнародний центр переслідування нацистів). URL: https://arolsen-archives.org/en/. 6. ОБД «Меморіал» (Узагальнена електронна база даних, що містить інформацію про радянських воїнів, загиблих, померлих і зниклих безвісти в роки Німецько-радянської війни, а також у післявоєнний період). URL: https://obd-memorial.ru/html/. 7. Unsere Ehre heisst Treue. Kriegstagebuch des Kommandostabes Reichsführer SS Tätigkeitsberichte der 1. und 2. SS-Inf.-Brigade, der 1. SS-Kav.-Brigade und Sonderkommando SS./ Fritz Baade et al. (Hgb.) Wien, Europaverlag, 1965. S. 144–155. 8. Дембицкий Н.П. Судьба пленных. Война и общество, 1941– 1945 : В 2-х кн. Кн. 2. Москва, 2004. С. 232–263. 9. Дерейко І. Локальний вимір партизансько-поліційного протистояння в райхскомісаріаті «Україна»: історія однієї роти. Сторінки воєнної історії. 2013. Вип. 16. С. 57–68. 10. Довідник про табори, тюрми та гетто на окупованій те- риторії України / 1941–1944 / упор. Дубик М. Київ, 2000. 304 с. 11. Заболотний О.М. Становище радянських військовополоне- них на території України 1941–1944 рр. : автореф. дисерт. на здо- бут. наук. ступ. канд. іст. наук : 07.00.01. Переяслав-Хм, 2012. 19 с. 12. Запрещенные солдаты: неизвестные страницы Великой Оте- чественной войны. А-К. / Р.С. Гольдберг, А.А. Петрушин. Тюмень : Тюменский курьер, 2005. 471 с. 13. Запрещенные солдаты: неизвестные страницы Великой Оте- чественной войны. Т. 2. Кн. 1. Л-Я / Гольдберг Р.С., Петрушин А.А. Тюмень : Тюменский курьер, 2006. 512 с. 14. Історія великих страждань. Нацистські табори для радян- ських військовополонених у м. Славуті на Хмельниччині: дослі- дження, документи. Свідчення / упор. Берковський В., Легасо- ва Л., Пастушенко Т., Смірнова В., Шевченко М. Київ, 2011. 346 с. 15. Коваль М.В. Радянські військовополонені – шлак вій- ни. Україна в Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939– 1945 рр.). Київ, 1999. С. 196–218. Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021 292 16. Кондратюк А. В. Ми гинули, щоб не загинути : свідчення, спогади, роздуми [про долі полонених офіцерів у таборі «Норд 365 офлаг»]. Луцьк, 2004. 118 с. 17. Король В.Ю. Трагедія військовополонених на окупованій території України в 1941–1944 роках. Київ, 2002. 128 с. 18. Лагеря советских военнопленных в Беларуси, 1941– 1944 : Справочник / авт. состав В.И. Адамушко [и др.]. Минск : НАРБ, 2004. 192 с. 19. Левикін В., Пастушенко Т. По обидві сторони фронту: про- блема військовополонених у роки Другої світової війни. Укра- їна в Другій світовій війні: погляд з ХХІ ст. : Історичні нариси. Київ : Наукова думка, 2011. Кн. 2. С. 340–385. 20. Папакін А. Українці – в’язні концтабору Флоссенбюрґ (1940–1945). Україна у Другій світовій війні: джерела та інтерпрета- ції (до 65-річчя Великої Перемоги). Матеріали міжнародної наукової кон- ференції / відп. ред. Л.В. Легасова. Київ, 2011. С. 433–437. 21. Пастушенко Т.В. Радянські жінки-військовополонені: стратегії виживання, досвід, долі. Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні: гендерна специфіка досвіду в часи екстре- мального насильства : зб. наук. праць / за наук. ред. Г. Грінченко, К. Кобченко, О. Кісь. Київ, 2015. С. 103–122. 22. Пастушенко Т. Військовий полон на території райхско- місаріату Україна за матеріалами звітів командувача Вермах- ту в Україні 1941–1942 рр. Сторінки воєнної історії України. 2017. Вип. 19. С. 172–184. 23. Пастушенко Т. Історіографія та джерела з історії пра- цевикористання радянських військовополонених в таборах на території України. Сторінки воєнної історії України. 2016. Вип. 18. C. 35–45. 24. Полян П. Жертвы двух диктатур : Жизнь, труд, унижения и смерть советских военнопленных и остарбайтеров на чужбине и на родине. 2-е изд., перераб. и доп. Москва, 2002. 896 с. 25. Україна в Другій світовій війні. Погляд з ХХІ століття. Збір- ник документів. Київ : Наукова думка, 2021. С. 425–426. Pastushenko T.V. The Nazi camps for Soviet prisoners of war in the Sivershina region on the materials of the memorial and educational com- plex «Family Memory» (Shostka) During World War II, more than 5 million Red Army soldiers were taken pris- oner by Nazi Germany. Half of them were died of starvation and disease. The sur- vivors were exploited for the benefi t of the Third Reich’s military economy, and were repressed by the Soviet Union after the war. The topic of Soviet prisoners of war is to some extent on the periphery of historical research of World War II. The fi rst scientifi c monographs appeared in the West only in the late 1970s, and in the post-Soviet space in the 1990s. The Wehrmacht system of captivity in Nazi-occu- pied Ukraine still remains a blind spot in scientifi c research. The reason for this situation is the general condition of the sources. Almost all the documentation of the camps for soviet prisoners located outside the territory of the Reich was de- stroyed during the war. In this context, the most promising area of research on the topic of Soviet prisoners of war in Ukraine is the study of the history of sep- arate camps and work teams, biographies of former prisoners of the Red Army. The article uses the example of materials collected during the creation of the ex- position of the Museum of Family Memory in Shostka, presents little-known facts about the camps for Soviet prisoners of war in Hlukhiv, Konotop, Novhorod-Siver- skyi and Khutor-Mykhailovskyi. Key words: World War II, the Third Reich, Nazi occupation of Ukraine, Sovi- et prisoners of war, the camps for Soviet prisoners. REFERENCES 1. Derzhavnyi arkhiv Sumskoi oblasti (dali DASO). Aktovi zapysy pro smert radianskykh viiskovopolonenykh [State Archives of Sumy region (DASO). Records of the deaths of Soviet prisoners of war]. Re- trived from: https://daso.archives.gov.ua/wp-content/earchives/index.php. 2. DASO. Fond R-7641. Upravlinnia Sluzhby bezpeky Ukrainy v Sumskii oblasti. Kartky ostarbaiteriv ta viiskovopolonenykh (1942– 1945 rr.). [Department of Security Service of Ukraine in Sumy region. Cards of Ostarbeiters and prisoners of war (1942–1945)]. Retrieved from: https://daso.archives.gov.ua/wp-content/earchives/abc.php 3. Memorial and educational complex for victims of totalitarian- ism and armed confl icts «Family Memory». Retrieved from: https:// shostkamuseum.com.ua/en/. [in Ukrainian]. 4. Dolia radianskykh viiskovopolonenykh. Memorialno-osvitnii kompleks «Rodynna pamiat» [The fate of Soviet prisoners of war. Family Memory Memorial and Educational Complex]. Retrieved from URL: https:// shostkamuseum.com.ua/muzej/natsistska-okupatsiya/dolya-radyanskyh-vi- jskovopolonenyh/. [in Ukrainian]. 5. Arolsen Archive, International Center Nazi Persecution. Re- trieved from: https://arolsen-archives.org/en/. [in English]. 6. United open access data bank «Memorial». Retrieved from: https://obd-memorial.ru/html/ [in Russian]. 7. Fritz Baade (Ed.) (1965). Unsere Ehre heisst Treue. Kriegstagebuch des Kommandostabes Reichsführer SS. Tätigkeitsberichte der 1. und 2. SS-Inf.-Bri- gade, der 1. SS-Kav.-Brigade und Sonderkommando SS. Wien, Europaverlag, S. 144–155. [in German]. 8. Dembitskiy, N.P. (2004). Sudba plennyh [The fate of the POWs]. Voy- na i obschestvo, 1941–1945, pp. 232–263. Moskwa: ROSSPEN. [in Russian]. 9. Dereiko, I. (2013). Lokalnyi vymir partyzansko-politsiinoho protystoiannia v raikhskomisariati «Ukraina»: istoriia odniiei roty. [Local dimension of a guerrilla-police confrontation in the Reichs- kommissariat “Ukraine”: the history of one company].Storinky voiennoi istorii – Pages of military history, 16, pp. 57-68. [in Ukraine]. 10. Dubyk, M. (Ed.). (2000). Dovidnyk pro tabory tyurmy ta getto na ok- upovanij terytoriyi Ukrayiny (1941–1944) [Handbook of camps, prison and ghet- tos in the occupied territory of Ukraine]. Кyiv. [in Ukrainian]. 11. Zabolotnyi, O. (2012). Stanovyshhe radyanskykh viiskovopolonenykh na terytorii Ukrainy, 1941–1944 [The position of Soviet POWs on the territory of Ukraine] (Candidate’s thesis). Pereyaslav-Khmelnytsky. [in Ukrainian]. 12. Gol’dberg, R.S., Petrushin, A.A. (Ed.) (2005). Zapreshchennye sol- daty: neizvestnye stranicy Velikoj Otechestvennoj vojny [Forbidden Soldiers: Un- known Pages of the Great Patriotic War]. Vol. 1: A-K. Tyumen’: Tyumenskij kur’er. [in Russian]. 13. Gol’dberg, R.S., Petrushin, A.A. (Ed.) (2006). Zapreshchennye sol- daty: neizvestnye stranicy Velikoj Otechestvennoj vojny [Forbidden Soldiers: Un- known Pages of the Great Patriotic War]. Vol. 2: L-Ya. Tyumen’: Tyumenskij kur’er. [in Russian]. 14. Berkovskyi, V., Lehasova, L., Pastushenko, T., Smirnova, V., Shevchenko, M. (Comps.) (2011). Istoriia velykykh strazhdan. Natsysts- ki tabory dlia radianskykh viiskovopolonenykh u m. Slavuti na Khmelnychchyni: doslidzhennia, dokumenty. Svidchennia [A story of great suff ering. Nazi camps for Soviet prisoners of war in Slavuta, Khmelnytsky region: research, documents. Tes- timony]. Kyiv. [in Ukrainian]. 15. Koval, M. (1999). Radianski viiskovopoloneni – shlak viyny [Sovi- et POWs are the slag of war]. Ukraiina v Drugiy svitoviy i Velykiy Vitchiznyaniy viynah (1939–1945 rr.), pp.196-218. Kyiv: Alternatyvy. [in Ukrainian]. 16. Kondratiuk, A. (2004). My hynuly, shhob ne zahynuty: svidchennia, spo- hady, rozdumy. [Pro doli polonenyh ofi tseriv u tabori «Nord 365 ofl ag»] [We perished so as not to perish: testimonies, memories, refl ections]. Lutsk. [in Ukrainian]. 17. Korol, V.Yu. (2002). Trahediia viiskovopolonenykh na okupovanii tery- torii Ukrainy v 1941–1944 rokah [The tragedy of POWs in the occupied territory of Ukraine in 1941–1944.]. Kyiv: Akademia. [in Ukrainian]. 18. Adamushko, V.I. (2004). Lagerya sovetskikh voyennoplennykh v Belar- usi, 1941–1944 : Spravochnik [Camps of Soviet prisoners of war in Belarus, 1941– 1944: Handbook]. Minsk: NARB. [in Russian]. 19. Levykin, V., Pastushenko, T. (2011). Po obydvi storony frontu: problema viiskovopolonenykh u roky Druhoi svitovoi viiny [On both sides of the front: the problem of prisoners of war during World War II]. Ukraina v Druhii svitovii viini: pohliad z XXI st.: Istorychni narysy. Book 2, pp. 340–385. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian]. 20. Papakin, А. (2011). Ukraintsi – viazni konstaboru Flossenbiurh (1940–1945) [Ukrainians are prisoners of the Flossenburg concentra- tion camp (1940–1945)]. Ukraina u Druhii svitovii viini: dzherela ta interpre- tatsii (do 65-richchia Velykoi Peremohy), pp. 433–437. Kyiv. [in Ukranian]. 21. Pastushenko, T.V. (2015). Radianski zhinky-viiskovopolone- ni: stratehii vyzhyvannia, dosvid, doli [Soviet women POW’s: surviv- al strategies, experience, destiny]. Zhinky Tsentralnoi ta Skhidnoi Yevropy u Druhii svitovii viini: henderna spetsyfi ka dosvidu v chasy ekstremalnoho nasyl- stva, pp. 103–122. Kyiv. [in Ukranian]. 22. Pastushenko, T. (2017). Viiskovyi polon na terytorii raikhsko- misariatu Ukraina za materialamy zvitiv komanduvacha Vermakhtu v Ukraini 1941–1942 [System of Prisoner of war on the territory of the Reichskommissariat Ukraine based on the reports of the Wehrmacht commander in Ukraine in 1941–1942]. Storinky voiennoi istorii Ukrainy, issue 19, pp. 172–184. [in Ukranian]. 23. Pastushenko, T. (2016). Istoriohrafi ia ta dzherela z istorii prat- sevykorystannia radianskykh viiskovopolonenykh v taborakh na tery- torii Ukrainy [Historiography and sources on the history of forced labor of Soviet POWs in camps on the territory of Ukraine]. Storinky voiennoi istorii Ukrainy. Issue 18, pp. 35-45. [in Ukranian]. 24. Polyan, P. (2002). Zhertvy dvukh diktatur : Zhizn’, trud, unizheniya i smert’ sovetskikh voyennoplennykh i ostarbayterov na chuzhbine i na rodine. [Vic- tims of two dictatorships: Life, work, humiliation and death of Soviet POWs and Os- tarbeiters in a foreign land and at home]. Moskwa: Vash vybor. [in Russian]. 25. Ukraina v Druhii svitovii viini. Pohliad z XXI stolittia. Zbirnyk dokumentiv [Ukraine in World War II. A look from the XXI century. Collection of documents]. P. 425–426. Kyiv: Naukova dumka. (2021). [in Ukrainian]. Стаття надійшла до редакції 13.03.2021 р. Рекомендована до друку 28.04.2021 р.j

Нацистські табори для радянських військовополонених на території Сіверщини у матеріалах Меморіально-освітнього комплексу «Родинна пам’ять» (Шостка)

Institution

Ähnliche Einträge