Віддзеркалення геополітичних реалій 1941–1943 рр. у політичній карикатурі окупаційної преси Чернігівської та Сумської областей

Стаття присвячена з’ясуванню ролі і місця політичної карикатури у формуванні інформаційного простору на території Чернігівської та Сумської областей у роки Другої світової війни. Аналіз візуальних образів, розміщених на сторінках окупаційної преси, сприяє розкриттю концепції ідеологічних маніпуляці...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2021
Автор:	Горох, М.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2021
Назва видання:	Сіверщина в історії України
Теми:	Нова історія
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181326
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Віддзеркалення геополітичних реалій 1941–1943 рр. у політичній карикатурі окупаційної преси Чернігівської та Сумської областей / М.В. Горох // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 293-313. — Бібліогр.: 274 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-181326
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1813262021-11-11T01:26:28Z Віддзеркалення геополітичних реалій 1941–1943 рр. у політичній карикатурі окупаційної преси Чернігівської та Сумської областей Горох, М.В. Нова історія Стаття присвячена з’ясуванню ролі і місця політичної карикатури у формуванні інформаційного простору на території Чернігівської та Сумської областей у роки Другої світової війни. Аналіз візуальних образів, розміщених на сторінках окупаційної преси, сприяє розкриттю концепції ідеологічних маніпуляцій нацистського режиму, дозволяє оцінити їхній вплив на процес формування архетипів сприйняття як на населення окупованої України, так і на сучасників. Особлива увага приділена послідовності появи карикатур, співставлення їхнього змісту з подіями на фронтах Другої світової війни. Проаналізовано видання, в яких друкувалися рисунки, встановлена динаміка появи та тематика зображень. The article is devoted to the clarification of the political caricature’s role and position in the forming of the informational space on the Chernihiv and Sumy region territory during World War II. In 1941–1943 the occupation authorities published 15 newspapers in Chernihiv, Nizhyn, Pryluky, Snovsk, Ostry, Semenivka, Novhorod-Siverskyi, Sumy, Romny, Konotop, Krolevets, Okhtyrka, Shostka, Putivl. We find caricatures in 219 issues of 813. Most of the images are in the «Ukrainske Polissia» (53 issues), «Sumskyi visnyk» (47), «Nizhynski visti» (30), «Holos Okhtyrshchyny» (29) and «Visti Pryluchchyny» (23). Newspapers promptly introduced readers to the front lines, orders and announcements of the occupation administration and orders of the German command. The analysis found that the publication of the occupation media had a clear anti-Soviet and anti-Semitic orientation. Some caricatures were used for purely tactical reasons, directing the incitement of international enmity. The rest images orientation was more distant, strategic objectives, which was to discredit the Soviet leadership as reckless and criminal. The occupation press ridiculed the anti-Hitler coalition figures (Stalin, Roosevelt, Churchill), the inability of the Allies to withstand the German military units and secure the admission of the Lend-Lease program. Based on the moral and psychological and ideological stereotypes of marginalized group Ukrainian society Nazi propaganda exploited the worst traits and feelings, directing them to support the awful terror. The key events on the fronts of the World War II and relations between the allies were reflected, albeit belatedly, through the cartoons in the pages of the occupational press. The analysis of the visual images on the pages of the occupational press helps to reveal the concept of ideological manipulations of the Nazi regime. It also helps to evaluate their influence on the forming of the perception archetypes of both people of occupied Ukraine and people who live nowadays. 2021 Article Віддзеркалення геополітичних реалій 1941–1943 рр. у політичній карикатурі окупаційної преси Чернігівської та Сумської областей / М.В. Горох // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 293-313. — Бібліогр.: 274 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181326 323.232[(084.5)+070.449.8](477)«1941/1945» uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Нова історія Нова історія
spellingShingle	Нова історія Нова історія Горох, М.В. Віддзеркалення геополітичних реалій 1941–1943 рр. у політичній карикатурі окупаційної преси Чернігівської та Сумської областей Сіверщина в історії України
description	Стаття присвячена з’ясуванню ролі і місця політичної карикатури у формуванні інформаційного простору на території Чернігівської та Сумської областей у роки Другої світової війни. Аналіз візуальних образів, розміщених на сторінках окупаційної преси, сприяє розкриттю концепції ідеологічних маніпуляцій нацистського режиму, дозволяє оцінити їхній вплив на процес формування архетипів сприйняття як на населення окупованої України, так і на сучасників. Особлива увага приділена послідовності появи карикатур, співставлення їхнього змісту з подіями на фронтах Другої світової війни. Проаналізовано видання, в яких друкувалися рисунки, встановлена динаміка появи та тематика зображень.
format	Article
author	Горох, М.В.
author_facet	Горох, М.В.
author_sort	Горох, М.В.
title	Віддзеркалення геополітичних реалій 1941–1943 рр. у політичній карикатурі окупаційної преси Чернігівської та Сумської областей
title_short	Віддзеркалення геополітичних реалій 1941–1943 рр. у політичній карикатурі окупаційної преси Чернігівської та Сумської областей
title_full	Віддзеркалення геополітичних реалій 1941–1943 рр. у політичній карикатурі окупаційної преси Чернігівської та Сумської областей
title_fullStr	Віддзеркалення геополітичних реалій 1941–1943 рр. у політичній карикатурі окупаційної преси Чернігівської та Сумської областей
title_full_unstemmed	Віддзеркалення геополітичних реалій 1941–1943 рр. у політичній карикатурі окупаційної преси Чернігівської та Сумської областей
title_sort	віддзеркалення геополітичних реалій 1941–1943 рр. у політичній карикатурі окупаційної преси чернігівської та сумської областей
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2021
topic_facet	Нова історія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181326
citation_txt	Віддзеркалення геополітичних реалій 1941–1943 рр. у політичній карикатурі окупаційної преси Чернігівської та Сумської областей / М.В. Горох // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 293-313. — Бібліогр.: 274 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT gorohmv víddzerkalennâgeopolítičnihrealíj19411943rrupolítičníjkarikaturíokupacíjnoípresičernígívsʹkoítasumsʹkoíoblastej
first_indexed	2025-07-15T22:18:16Z
last_indexed	2025-07-15T22:18:16Z
_version_	1837753063744471040
fulltext	ISSN 2218-4805 293 УДК 323.232[(084.5)+070.449.8](477)«1941/1945» М.В. Горох ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ ГЕОПОЛІТИЧНИХ РЕАЛІЙ 1941–1943 рр. У ПОЛІТИЧНІЙ КАРИКАТУРІ ОКУПАЦІЙНОЇ ПРЕСИ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ТА СУМСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ Стаття присвячена з’ясуванню ролі і місця політичної кари- катури у формуванні інформаційного простору на території Чер- нігівської та Сумської областей у роки Другої світової війни. Ана- ліз візуальних образів, розміщених на сторінках окупаційної преси, сприяє розкриттю концепції ідеологічних маніпуляцій нацистсько- го режиму, дозволяє оцінити їхній вплив на процес формування ар- хетипів сприйняття як на населення окупованої України, так і на сучасників. Особлива увага приділена послідовності появи кари- катур, співставлення їхнього змісту з подіями на фронтах Дру- гої світової війни. Проаналізовано видання, в яких друкувалися рисунки, встановлена динаміка появи та тематика зображень. Ключові слова: політична карикатура, окупаційна преса, Чер- нігівська область, Сумська область. До актуальних проблем дослідження нацистського режиму в Україні у роки Другої світової війни належать питання, пов’язані з нацистською пропагандою. Меш- канці окупованих територій відчували чималий інфор- маційно-психологічний тиск, який впливав на масову та індивідуальну свідомість людей. Засоби масової ко- мунікації (радіо, преса) у руках кваліфікованих пропа- гандистів перетворювалися на потужну зброю, здатну змінювати сприйняття, емоції, скеровувати цільову ау- диторію в заздалегідь визначеному напрямку. Саме на такі концепти звертає увагу читачів історик Алан Нель- сон, характеризуючи пропаганду як метод маніпулю- вання масовою свідомістю [1]. Важливою складовою активної пропаганди нацис- тів була українська преса. З перших днів окупації нова влада вживала всіх належних заходів для налагодження діяльності друкарень. Періодичні видання оперативно знайомили читачів з фронтовими зведеннями, розпо- рядженнями й оголошеннями окупаційної адміністра- ції, наказами німецького командування. Вони агітували молодь виїздити на роботу до Німеччини, розповідали про місцеві новини, минуле краю. Радянські громадя- ни звикли довіряти друкованому слову, яке довгий час залишалося єдиним джерелом інформації про події за межами того чи іншого населеного пункту. До того ж, як зауважує О. Гончаренко, охоплення окупаційними виданнями було чималим – один примірник на 30 жи- телів у 1943 р. [2, с. 72–73]. Окупаційна преса, як історичне джерело, довгий час залишалася поза увагою дослідників. Історики спереча- ються про кількість видань, яка виходила друком у ад- міністративно-територіальних межах сучасної України. Їхні підрахунки різняться. Якщо І. Чайковський нараховує 220 позицій [3], А.Ф. Юденков – не менше 300 [4], то Б.І. Чер- няков та Ю. Смілянська збільшили підсумкові показники до 400–500 [5; 6]. Маємо чимало досліджень, присвяче- них діяльності радянської преси в Україні у роки Другої світової війни (робо- ти С.П. Сегеди [7], В.І. Смірнової [8], О.О. Федотової [9], Т.В. Романенко [10]) т а о к у п а ц і й н о ї (Н.Я. Гандрабура [11], Г. Греченко [12 ] , М.В. Михайлюк [13], С .В . Стельнико - вич [14], Д.М. Ти- т а р е н к о [ 1 5 ] , Б.І. Черняков [16], В.М. Яременко [17]). Дієвою зброєю в ідеологічній бороть- бі була карикатура. Вона лаконічно й у легкій формі доно- сила читачам інфор- мацію про складні явища міжнарод- ного життя, форму- вала образ ворога, створювала ефектив- ний інструмент для поділу на «своїх» і «чужих». Дослідники неодноразово звер- талися до даної про- блематики. Згадаємо роботи Д.Є. Яковле- ва [18], І.Я. Щупака [19], О.О. Маєвського [20], О.А. Во- роніної [21]. «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (К.; Ірпінь, 2005) наводить наступ- не визначення: «Карикатура – малюнок, що зображує кого-, що-небудь у навмисне спотвореному, смішному вигляді» [22, с. 525]. Даний «сміховий» жанр має свої особливості, до яких О.А. Вороніна зараховує такі при- йоми, як перебільшення, поєднання реального та ір- раціонального, виховування, повчання, засудження та висміювання [21]. Традиційно недостатньо вивченим залишається регіональний рівень тематики. Пропонована стаття має на меті систематизувати та проаналізувати наявний карикатурний ряд, присутній в окупаційних друкованих виданнях, що видавалися німецькою військовою владою й органами цивільного окупаційного управління на території Чернігівської та Сумської областей. Передусім нас цікавитиме питання подачі геополітичних реалій першої половини 1940-х рр. через візуальні образи та їхня трансформація. Терито- ріально дослідження обмежене Чернігівською та Сум- ською областями в їх сучасних адміністративно-тери- торіальних кордонах, а хронологічно – 1941–1943 рр., власне періодом окупації та часом існування відповід- Рис. 1. «Падаючі “зірки”». 3 грудня 1941 р. «Українське Полісся» Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021 294 них періодичних видань. Україномовні та російськомовні видання окупаційної влади на території України з’явилися відразу після утвер- дження на місцях німецької військової адміністрації. Рі- шення про необхідність випуску газет під німецькою цен- зурою ухвалили ще до початку військових дій. Підставою для цього стала «Директива начальника штабу Верхов- ного Головнокомандування збройних сил Німеччини з питань пропаганди». У документі, як наголошує історик І. Я. Щупак, зазначалося: «…Якщо можливості слідкувати за пресою не буде, то робота газет і журналів… повинна бути припинена…» [19, с. 148]. До справи створення га- зет долучилися патріотично налаштована інтелігенція та представники українського національного руху. Результати нацистської пропаганди неабияк непокоїли керівництво партизанського руху. Історик І.С. Азарх зауважувала, що в аналітичній довідці центрального штабу підкреслювалося, що в усіх окупованих районах німці організували випуск друкованої продукції (газет, журналів), на яку була поширена підписка, організована її регулярна доставка навіть у найвіддаленіші населені пункти, крім того, старост зобов’язували щоденно проводити серед населення «колективні читки газет». Для загального доступу всі газети й плакати зазвичай вивішували в центрі сіл, на стендах, зроблених із дощок і пофарбованих неодмінно в синій колір [23, с. 9]. В онлайн архіві української періодики (libraria.ua) відкрито доступ до 8 видань з 7 населених пунктів Сум- ської області – «Сумський вісник» (Суми), «Відроджен- ня» (Ромни), «Визволення» (Конотоп), «Останні вісті» (Кролевець), «Голос Охтирщини» (Охтирка), «Новий час» і «Последние известия» (Шостка), «Путивлянин» (Путивль) та 7 видань з 7 населених пунктів Чернігів- ської – «Українське Полісся» (з лютого по квітень 1943 р. «Чернігівський кур’єр», Чернігів), «Ніжинські вісті» (Ні- жин), «Вісті Прилуччини» (Прилуки), «Нова Сновська газета» (пізніше «Нові дні», Сновськ), «Новий шлях» (з 14 березня 1942 р. «Вісті Остерщини», Остер), «Голос Новгород-Сіверщини» (Новгород-Сіверський), «Голос освобожденной Северщины» (Семенівка). Мовою ви- дань переважно була українська. Виняток – часописи «Последние известия», «Путивлянин», «Голос освобож- денной Северщины» та «Сумський вісник» з 18 квітня по 21 травня 1943 р., які видавали російською. Першими, ще у 1941 р., започаткували чотири газети – «Українське Полісся», «Вісті Прилуччини», «Відроджен- ня» та «Сумський вісник». Усі інші виходили з 1942 р. і до вигнання німців з Чернігівської та Сумської облас- тей у 1943 р. Періодичність видань становила 1–3 ви- пуски на тиждень, наклад – від 1,5 до 30 тис. примір- ників, обсяг – від 2-х до 6-ти сторінок. Ілюструвалися не всі випуски та видання. Жодного зображення не міс- тять доступні примірники газет «Путивлянин», «Голос Новгород-Сіверщини», «Голос освобожденной Север- щины». Частота появи карикатур не була сталою. Якщо з 344 номерів періодичних видань Сумщини карика- тури віднаходимо у 96 (тобто у кожному третьому), то з 469 випусків газет Чернігівщини – у 123 (у кожному четвертому). Розміри зображень здебільшого невеликі. Графічний матеріал для видань переважно створював- ся на території Німеччини підвідомчими структурами пропаганди. За місцевими редакціями залишали пра- во змінювати підписи під зображеннями. Улітку й восени 1941 р. німецькі війська стрімко про- сувалися вглиб території Радянського Союзу. 25 жовтня вони увійшли у Харків, а до кінця року окупували май- же всю територію України, за винятком східних районів Харківської, Сталінської та Ворошиловградської облас- тей. Після успіхів під Києвом та Смоленськом, німецькі війська здійснили невдалу спробу оволодіти Москвою. Розгром під Москвою (грудень 1941 р. – січень 1942 р.) призвів до краху плану «блискавичної війни». Грудень 1941 р. ознаменувався бомбардуванням Японією аме- риканської військово-морської бази Перл-Харбор на Гаваях і долученням до війни США. Перші карикатури, 6 зображень, з’явилися у грудні 1941 р. на шпальтах чернігівської газети «Українське По- лісся». Більшість із них тематично утворювали цикл про військові поразки СРСР. Відкриває його 3 грудня кари- катура «Падаючі “зірки”» (рис. 1). Перед читачем з неба стрімко падають зірки радянських командувачів («Тимо- шенко», «Жуков», «Будьонний», «Ворошилов»). Цілковита впевненість у перемозі військ вермахту передана через підпис під рисунком: «Хто на черзі?» [Тут і далі підтек- стовки подано мовою оригіналу – М. Г.] [24, с. 2]. За тиж- день, 10 грудня, карикатура «Остання глава історії ВКП(б)» у своїй художній композиції поєднувала поїдену миша- ми книгу «Історія ВКП(б)», людський череп і чорного во- рона, птаха, якого пов’язують зі світом мертвих [25, с. 2]. Вояк «непереможної Червоної армії», у номері за 24 груд- Рис. 2. «Туристи з примусу…». 28 грудня 1941 р. «Українське Полісся» ISSN 2218-4805 295 ня, від першого удару німецької армії перетворювався на одноо- кого каліку на милицях з тонкими ногами-сірниками та простягну- тою рукою [26, с. 1]. Цикл рисун- ків 1941 р. завершувала карикату- ра «Туристи з примусу…» (рис. 2) про втечу Й. Сталіна та його ото- чення на Схід. Задумлива постать генсека зручно вмостилася на ва- лізі з угод із союзниками біля то- варного вагона [27, с. 2]. Формування антигітлерівської коаліції, попри сподівання А. Гіт- лера на міжнародну ізоляцію СРСР, розпочалося відразу після нападу Німеччини на Радянський Союз. 12 липня 1941 р. була підписана англо-радянська угода про спіль- ну боротьбу проти Німеччини. У результаті зустрічі Ф. Рузвельта та В. Черчилля 14 серпня того ж року з’явився документ під назвою «Атлантична хартія», спрямований на знищен- ня нацистської тиранії, роззброєння агресора та загаль- не роззброєння світу. США та Англія зобов’язувалися не прагнути до територіальних чи інших придбань, обіця- ли поважати право народів на самостійний вибір форми правління та відновлення суверенних прав тих народів, які були позбавлені їх насильницьким шляхом. У грудні 1941 р. до хартії приєднався Радянський Союз. Німець- ка пропаганда не оминула цієї події. Газета «Українське Полісся» 28 грудня надрукувала рисунок «Безприкладна ввічливість», висміюючи «бажання» союзників першими стати на «шлях до перемоги» – надірваний канат, закрі- плений між Уралом та Кавказом [27, с. 1]. 1 жовтня 1941 р. СРСР, США та Велика Британія під- писали трьохсторонню угоду про допомогу Радянському Союзу зброєю і продовольством. У грудні того ж року на СРСР поширили дію законодавства про ленд-ліз. Тема по- ставок військової техніки та стратегічної сировини стала ледь не центральною в окупаційній пресі. Вже 12 груд- ня карикатура «Англо-американсько-совєтський блок… ось-ось зірветься» натякнула на неспроможність підвіше- ного за гак червоноармійця утримувати військову тех- ніку та сировину, що надходила від союзників [28, с. 2]. Протягом 1942 р. на сторінках окупаційних видань Чер- нігівської та Сумської областей було оприлюднено 207 ка- рикатур (22 у січні – березні, 65 у квітні – червні, 51 у лип- ні – вересні, 69 у жовтні – грудні). Найбільше їх з’явилося у травні (33), жовтні (26) та листопаді (25), а це аж 41 %. Най- менше – у лютому – березні (від 4 до 9). Лідерами за кіль- кістю карикатур стали часописи «Українське Полісся» (45), «Вісті Прилуччини» (38), «Сумський вісник» (36) та «Ніжин- ські вісті» (34), на які припало 74 % всіх зображень (табл. 1). 1942 р. чернігівське видання «Українське Полісся» роз- почало вітанням читачів з Новим роком та повідомлен- ням про «героїчні подвиги в боротьбі з большевизмом». 1 січня передовицю прикрасила подвійна карикатура Ів. Мирошниченка із зображенням українського села за радянського та німецького панувань (рис. 3). Якщо у 1941 р. українська дівчина згиналася під вагою радян- ського комісара, то у 1942 р. колишній «володар життя» притиснутий чоботом німецького солдата, який дарує дівчині квіти [29, с. 1]. Рис. 3. 1 січня 1942 р. «Українське Полісся» Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021 296 Попри поразку під Москвою у грудні 1941 р., страте- гічна ініціатива залишилась за Німеччиною. У 1942 р. радянське командування очікувало продовження насту- пу німців під Москвою, натомість гітлерівське коман- дування планувало провести широкомасштабний на- ступ на південному напрямку з оволодінням Волгою, Кавказом, нафтовими родовищами Закавказзя, а вже потім – завдати удар у напрямку Москви. Німецька пропаганда поширювала ідею про немину- чість перемоги вермахту. Першість тут тримала остерсь- ка газета «Новий шлях». Крім дублювання рисунка про втечу Сталіна на Схід («В далеку дорогу» [30, с. 2]), ча- сопис запропонував 1 січня карикатуру з промовистою назвою – «Пацієнт, що напевно в 1942 р. не встане». У ній знесиленого Сталіна за допомогою стетоскопа слу- хав Ф. Рузвельт. Стан пацієнта був безнадійним, а єди- ні наявні ліки – «обіцянки». У кімнату крізь прочинені двері заглядало пильне око «світової преси» [31, с. 2]. У перший місяць року започаткували серію кари- катур антисемітського спрямування. Передусім через висміювання радянської Конституції з її гарантією рівності і загального добробуту. Два парні рисунки на шпальтах «Українського Полісся» (14 січня та 1 люто- го) об’єднувала спільна назва: «Кому добре жилось під сонцем сталінської конституції». У них ненажеру-пар- тійця і вгодоване єврейське подружжя протиставляли робітнику, селянину та голодному каліці. Класове роз- шарування суспільства посилювалося за рахунок наці- онального фактора: «Українці скрізь тремтіли, а жиди жерли – їли» та «З Івана одяг здирали, а на Мойшу на- дівали і “талантом” величали» [32, с. 1; 33, с. 4]. На Східному фронті у січні – березні 1942 р. точили- ся запеклі бої за Донбас. Окупаційна преса рясніла за- головками на кшталт: «Остаточно і безповоротно гине ворог Европи – большевизм», «Совєти терплять поразку на всіх фронтах», «Большевики мобілізують дітей для війни», «Совєтський Союз напередодні поразки» [34, с. 3; 35, с. 2; 36, с. 1]. Візуальним доповненням статей були карикатури зі Сталіним. Висміювалися його військо- ві амбіції, самовпевненість тощо. Так, до помешкання «международного бандита Сталіна» стукає 1942 рік в образі Смерті [36, с. 2]. «Грізний «воїн» Совєтів Йосиф Сталін» – це опудало на жердині, у пошарпаному одязі, з протигазом і шаблею, з леза якої стікає кров. Химерна конструкція трималася на чотирьох книгах, Конститу- ціях СРСР, корінці та обкладинки яких вінчали шести- Рис. 4. 27 лютого 1942 р. «Українське Полісся» Рис. 5. «На кого падає вина за сучасну війну». 8 лютого 1942 р. «Українське Полісся» ISSN 2218-4805 297 проте німецька пропаганда вважала за доцільне розпові- сти читачам про особливості співіснування церкви та біль- шовицької влади. Невідомий автор статті «Остання соло- мина Сталіна» («Українське Полісся», 29 березня 1942 р.) звинуватив митрополита Сергія у співпраці з Кремлем. До неї додали карикатуру «Побратався сокіл». Зовнішню ідилію обіймів порушував скривавлений ніж, що стир- чав з кишені Сталіна [43, с. 2]. А ось газета «Голос Охтир- щини» 14 травня надрукувала фейлетон «Окупація неба». Сталін та його соратники постали перед митрополитом Сергієм у «ковчезі» з проханням про порятунок [44, с. 3]. Прихід весни активізував роботу редакцій у напрям- ку показу невідворотності поразки радянських військ і їхній відступ на Схід. Для німецької пропаганди – це пе- реломний момент. Радянський Союз втрачав природній захист у вигляді снігу, холоду, морозу. Карикатури, в яких Сталін намагається відтермінувати прихід тепла, набува- ють чималої популярності. Головними героями рисунка «Два маршали» («Голос Охтирщини», 19 квітня 1942 р.) стали Сталін і Дід Мороз. Згадуючи про внесок останньо- го в перемогу над Наполеоном, генсек питав: «Ну що вам варто, що вам потрібно, щоб так само розбити Гітлера?». Лаконічна відповідь мала явний підтекст: «Нічого! Нехай тільки Весна підпише пакт про ненапад!» (рис. 7) [45, с. 3]. кутні зірки [34, с. 3]. Художник Євг. Олівець у рисунку «Ой, щось мені, братці, мед-вино не п’ється» особли- во поглумився над генсеком. Той страждає від зубного болю, але з ліків має пляшку «Московської 550» та от- руту. Послужливий офіціант подає йому на таці вели- ку дулю, а не «новий эсмінець». Розрадою міг би стати ящик із золотом, накопичений за 23 роки правління, проте його тінь, Смерть з косою, натякає на наближен- ня смерті. Навіть сталінське «Жити стало краще, това- риші. Жити стало веселіше» трансформується у лозунг на стіні – «Жити стало зовсім весело» [35, с. 2]. З лютого 1942 р. окупаційні видання розпочали пошу- ки головних винуватців війни. Художник Володимир М. на сторінках часопису «Українське Полісся» задавався питанням: «На кого падає вина за сучасну війну». Вин- ними, передбачувано, стали президент США Ф. Рузвельт та прем’єр-міністр Великої Британії В. Черчилль (рис. 5). Рузвельт штовхає у багаття (символізувало війну) боч- ку з гасом (символізує «Америку»). Але не він розпалив багаття, а Черчилль, про що натякає напіввідкрита ко- робка сірників із зображенням Union Jack, прапора Ве- ликої Британії [37, с. 1]. 15 лютого це ж видання назва- ло президента США «всесвітнім брехуном». Він, ніби та курка, несе яйця з «вигадок», «провокацій», «фальсифі- кацій», «брехні» та ін. [38, с. 1]. Не могло бути й мови про рівність між союзниками. Нав’язувалася наступна ієрархія – Ф. Рузвельт, В. Черчилль, Й. Сталін. Височенна постать американського президента помахом однієї руки зупиняла виступ коротуна Черчилля та переадресовувала його прохання «батьку народів» Ста- ліну, який сам прогинався перед прем’єр-міністром («За- чароване коло “дружньої” допомоги») [39, с. 1]. 1 січня 1942 р. у Вашингтоні 26 держав на чолі з СРСР, США та Великою Британією підписали Деклара- цію Об’єднаних Націй. Держави-учасниці зобов’язува- лися використовувати свої ресурси для боротьби проти агресорів та не укладати сепаратного миру. Радянський Союз мусив піти на деякі поступки, визнавши, напри- клад, емігрантські уряди Польщі, Чехословаччини та Франції. Реакцією на це стала карикатура «Дружній ан- самбль з фальшивою музикою» на сторінках часопису «Українське Полісся» за 1 березня [40, с. 1]. Окупацій- на преса сумнівалася, чи є той ансамбль «дружнім»? Це ж видання 12 березня надрукувало рисунок «Сце- на на маскараді», де «батько народів» готовий заріза- ти О.Ф. Керенського, який наважився поцілувати руку «коханої» – президента США Ф. Рузвельта. Підтекстовка глузливо зауважує – «“Восточні челавекі” ревниві» [41, с. 2]. Уже за три дні, 15 березня, Сталін та Керенський закуті в ярмо, а погоничем виступає Рузвельт. Підпис під рисунком промовляв: «Новий цирковий трюк, що його готує Рузвельт для світової арени» (рис. 6) [42, с. 2]. У Декларації Об’єднаних Націй згадувалися й релігійні свободи. Починати дискусії з цього питання Радянський Союз не наважився, погодившись на західну трактовку, Рис. 6. «Новий цирковий трюк, що його готує Рузвельт для світової арени». 15 березня 1942 р. «Українське Полісся» Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021 298 Квітневі номери «Голосу Охтирщини» та «Сумсько- го вісника» висміювали спроби Сталіна відтермінувати прихід весни, погрожуючи револьвером проліску («Ста- лін і весна») [46, с. 1]. Сумське видання навіть зауважи- ло: «Коли б Сталін міг, він би розстріляв нині весну» [47, с. 3]. Безкраї поля пролісків зі свастикою на бутонах не на жарт налякали «батька народів» у травневих номерах «Сумського вісника» та «Ніжинських вістей». «Проклят- тя! Ось-ось весна почнеться!», – перелякано викрикував він [48, с. 3; 49, с. 2]. Сюжет не втратив своєї актуальності й улітку. У липні «Ніжинські вісті» та «Сумський вісник» нагадали про ставлення генсека до весни через карика- туру «Весняне пробудження Сталіна». Дорікаючи ДПУ та вказуючи на птахів, він заявляв: «Я ж казав, що совєт- ська зима тягнеться до кінця вересня...» [50, с. 3; 51, с. 2]. Німецька пропаганда у власних цілях використову- вала навіть радянську класику, яка прославляла більшо- вицьку владу та її керівників. Рисунок «Пісня про Ста- ліна» на сторінках «Українського Полісся» (6 березня) отримав свою назву невипадково. Вона ідентична на- зві вірша поета М. Рильського, написаного 1935 р. і по- кладеного на музику Л. Ревуцького [52]. Перші два рядки пісні («Із-за гір та з-за високих сизокрил орел летить…») стали основою сюжету карикатури: Сталін, як той птах з поскубленим пір’ям, перелітає гори у напрямку Ура- лу [53, с. 2]. Пісенну тематику продовжила добірка кари- катур «Улюблені пісні совєтських “вождів”», де поєднали зображення дев’яти радянських лідерів та їхні «музичні уподобання». Головним лейтмотивом текстів була думка про втечу на Схід. Командувач військами Ленінградсько- го фронту К. Ворошилов, наприклад, залишав Ленінград під пісню П.М. Арманда «Тучи над городом встали…», а головнокомандувач військами Південно-Західного фронту С.К. Тимошенко, крокуючи «на Урал», наспіву- вав – «Если завтра война» В.І. Лебедєва-Кумача [54, с. 2]. Образи радянських лідерів зводили до рівня культур- них невігласів, які, озброєні кам’яною сокирою та дуби- ною, нищать науку, мистецтво, театр. У небезпеці пе- ребували й класики російської літератури – Л. Толстой та О. Пушкін. «Тікаймо, Олександр Сергійович, – звер- тався до Пушкіна Толстой в карикатурі «Сучасні “ци- вілізатори” за роботою», – а то, чого доброго, і до нас доберуться, ніг не винесемо» [55, с. 4]. Були й реалістич- ні сюжети – радянський комісар верхи на коні шмагає змучену жінку з дитиною на руках («Українське Поліс- ся», 22 березня 1942 р.) [56, с. 2]. У квітні 1942 р. німецькі війська раптовим ударом по радянським частинам на Керченському півострові уне- можливили спробу деблокування Севастополя. Була захо- плена Керч. Втрати Червоної армії перевищили 200 тис. осіб. Згаданий вище художник Володимир М. відтворив події на фронтах через показ радянських бійців, що тіка- ють з передової з двозначною фразою на устах: «Побєда за нами» [57, с. 1]. Народи Європи, переконував «Сумський вісник» 29 квітня 1942 р., єднала боротьба з «большевиз-Рис. 8. 10 квітня 1942 р. «Українське Полісся» Рис. 7. «Два маршали». 19 квітня 1942 р. «Голос Охтирщини» ISSN 2218-4805 299 мом». Скаженого ведмедя Німеччина, Італія, Фінляндія, Угорщина, Іспанія, Словаччина, Хорватія, Норвегія, Гол- ландія, Данія, Бельгія, Франція в єдиному пориві проти- кали штик-ножами [47, с. 1]. Дісталося й постаті Сталіна. Він тікає від проблем, на це натякала валіза з наліпками «Москва Самара». З дзеркала на нього поглядав «голод», кістлява рука якого хапала керманича Радянського Сою- зу за чуба (рис. 8) [58, с. 2]. Та й світова преса, натякала німецька пропаганда, писала так, що Сталін не впізна- вав себе («Сталін у світовій пресі») [59, с. 2]. У грудні 1941 р. японські війська захопили Гонконг, у лютому 1942 р. – Сінгапур. Про невдачі американсько- го та англійського тихоокеанських флотів першою по- відомила газета «Українське Полісся» карикатурою «Те, що колись плавало…» [60, с. 1]. Після морської битви в Яванському морі японці окупували всі острови Індоне- зії, а навесні 1942 р. висадились у Новій Гвінеї та підійш- ли до Австралії. Німеччина має «міцну опору на Тихо- му океані» – стверджувало видання 12 квітня [61, с. 1]. Захопивши Сінгапур (лютий 1942 р.), японські війсь- ка вирушили в напрямку Бірми, столицю якої зайня- ли 8 березня. Під загрозою перебувала Індія. У берез- ні – квітні 1942 р. японський флот та авіація завдали ударів по Цейлону, паралізувавши судноплавство в Індійському океані. Окупаційні газети рясніли пові- домленнями про відступ англійський військ та знач- ні втрати. Поразки Британії у Східній Азії сформували окрему сюжетну лінію в карикатурах, яку започаткував 15 квітня рисунок «Побитий у Східній Азії англійський вояк» («Ніжинські вісті»). У ньому військовослужбовець у драній формі, в одному чоботі отримував настанову від В. Черчилля: «Бійся Бога, уважай, щоб тебе не по- бачили в такому стані слуги, бо вони загублять всяку пошану до нас!» [62, с. 1]. Рисунок згодом продублю- ють часописи «Відродження» та «Сумський вісник» [63, с. 1; 64, с. 2]. Тематику продовжила карикатура «Кри- ва “перемог” англійської армії» («Українське Полісся», 17 квітня 1942 р.), де гучні поразки союзників («Дюн- керк», «Крит», «Гонконг», «Бенгази», «Дерна») утворю- вали графік на фігурі військового на милицях з пере- бинтованими головою та ногами [65, с. 1]. Поразки Англії мали відбити бажання у союзників відкривати другий фронт. Рупором СРСР у США, який активно просував ідею висадки військ коаліції в Євро- пі, був заступник наркома закордонних справ Радян- ського Союзу М.М. Літвінов. Його доводи, вважав часо- пис «Українське Полісся» за 26 квітня 1942 р., були не більше ніж «фантастичні мрії» [66, с. 1]. І без того Лон- дон, переконував рисунок Володимира М. «На околи- цях Лондона», перетворився на прихисток для урядів на еміграції. Якщо голландці поселилися у чепурному будиночку, навколо якого паслися корови, поляки при- красили вхід статуями левів, то уряд СРСР збудував сто- рожову вежу, завів собаку та обніс територію двома ря- дами колючого дроту [59, с. 1]. Виразником ідеї про суперечності всередині анти- гітлерівської коаліції протягом квітня 1942 р. була га- зета «Українське Полісся». Головних послань три – союз нетривкий; союзники використовують СРСР у власних цілях; союзники самі не проти розширити володіння за рахунок Радянського Союзу. У карикатурі «Друзі дитин- ства сваряться» (художник Володимир М) США та Вели- ка Британія представлені у вигляді малюків, які гото- ві образити одне одного в боротьбі за «сировину» [67, с. 1]. Ф. Рузвельт із задоволенням виставляє Й. Сталіна зі своєї приймальні з фразою: «Йосипе, не мороч мені голови! Допомоги не чекай, бо не дам» [68, с. 1]. А ось 1 квітня газета, устами секретаря президента США, по- відомила про нібито кінцеву мету Рузвельта – «русське совєтське панування», для чого його прізвище видоз- мінили на «Russwelt» [57, с. 2]. Рисунок «Реальні наслідки “міцної” дружби» висмію- вав надмірну довірливість Сталіна, який з газети дізна- вався про рішення В. Черчилля ввести до складу бри- танського уряду Вільяма Бівербрука та про заборону марксистської газети «Daily Worker» (заборона тривала з 21 січня 1941 р. до 7 вересня 1942 р.) [69, с. 2]. Тут ні- мецькі пропагандисти лукавили. Постать газетного маг- ната, державного та політичного діяча Вільяма Бівербрука дійсно була неоднозначною. Надзвичайний і повноваж- ний посол СРСР у Великій Британії І.М. Майський при- гадував, що той займав антирадянську позицію та про- водив «скажену кампанію проти СРСР», проте в умовах війни змінив свою думку. «Скажу відверто, – зауважу- вав Вільям Бівербрук, – я не дуже люблю вашу країну, але я дуже люблю Британську імперію. Заради здоров’я Британської імперії я готовий на все… А Німеччина за- раз – головна проблема не тільки для Європи, але і для Британської імперії. Так будемо ж друзями!» [70 ,с. 303]. Останній місяць весни ознаменувався рядом пов- торів згаданих вище карикатур про втечу на Схід, пе- Рис. 9. «Двоє облич товариша Сталіна». 13 травня 1942 р. «Вісті Прилуччини» Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021 300 Рис. 11. «“Батюшка” Сталін теж шукає жертовних козлів». 4 жовтня 1942 р. «Голос Охтирщини» Рис. 10. 23 травня 1942 р. «Ніжинські вісті» рекладання відповідальності на іншого чи підбурення до війни [71, с. 2; 72, с. 3; 73, с. 2]. Продовжилася робо- та з дискредитації керівника СРСР. Йому приміряли образ «душогуба», на руках якого «кров мільйонів не- винних жертв». Дане послання газета «Українське По- лісся» 1 травня 1942 р. проілюструвала двома рисунка- ми: Сталіна, який споглядає за війною між націями, та Сталіна, який вкидає людей у полум’я війни [74, с. 1]. Не дивно, що поряд з генсеком часто зображували об- раз Смерті («Сталін у світовій пресі») [75, с. 2]. Найбільш проілюстрованим став фрагмент книги «Йо- сиф перший і останній» в газеті «Вісті Прилуччини» за 13 травня 1942 р. Незмінним героєм шести карикатур був «батько народів». Зображення уособлюють різні про- яви культу особистості – Сталін на портретах, погруддях, скульптурах; він «сяє» на трибуні; навколо його пам’ят- ника люди кружляють хороводи; щоранку його одягають та взувають численні слуги [76, с. 2–3]. Нижче – рисунок «Двоє облич товариша Сталіна» (рис. 9). Тут він ніби дво- ликий римський бог Янус – слуга з простягнутою рукою для західних союзників та вождь-агітатор для власного народу [76, с. 3]. У вересні 1942 р. схожі матеріали зі ще- дрим ілюстративним рядом запропонували газети «Го- лос Охтирщини» та «Новий час». Охтирська газета по- знайомила читачів з підбіркою гумористичних історій під загальною назвою «Народ про Сталіна та його вла- ду». Їх доповнили 5 рисунків, де головними героями були Сталін, члени партії, євреї, військовослужбовці [77, с. 4]. Шосткинський часопис презентував триптих: «Жити ста- ло краще й веселіше», «Догнати й перегнати», «Сталін – пророк жидівства» [78, с. 2]. Відбулося повернення до теми викриття сталінського «раю», в якому «володарем життя» була сумнівна трій- ця з ножем, пляшкою горілки та червоним стягом, а «свобода» зборів і демонстрацій походила на прогулян- ку арештантів [79, с. 1]. Типово радянських рис набула сталінська політика щодо національностей. «Україні- зація», наприклад, обмежувалася зовнішніми атрибу- тами – виступ на сцені в національному одязі з піснею: «Москва моя, страна моя, ти самая любімая!!!» [75, с. 1]. Продовживши наступ в Індії, на незагарбані остро- ви Тихого океану, Японія прагнула укріпитися в Азіат- сько-Тихоокеанському регіоні. Кінцевою метою мало стати укладання вигідного мирного договору з США та Великою Британією. 3 травня 1942 р. «Сумський вісник» трактував ці події не інакше як «очищення Східньої Азії від англійських і американських імперіалістів», проілю- струвавши сказане рисунком, на якому японський чо- біт зіштовхує зі сходів Черчилля та Рузвельта [80, с. 2]. Ці «два будівничі», зауважували «Ніжинські вісті» та той же «Сумський вісник», намагалися перебудувати світ, для чого вже почали вимішувати вапно [81, с. 2; 82, с. 2]. Успішним будівництво назвати було складно, адже від союзників «тікали» їхні території. Популярності набу- вав рисунок з зображенням прем’єр-міністра В. Черчил- ISSN 2218-4805 301 Рис. 12. 24 липня 1942 р. «Сумський вісник» ля на борту пароплава «Pirat», від якого відпливає інді- єць Hose, що зручно вмостився на шкірі слона (Індії). Усі спроби повернути втікача виявлялися невдалими. Не до- помагав навіть серп і молот (натяк на співпрацю з СРСР), який Черчилль тримав у руці (рис. 10) [81, с. 2; 83, с. 1]. На битву в Кораловому морі (3–8 травня 1942 р.) між японською ескадрою і з’єднанням кораблів військо- во-морських сил США та Австралії відреагував часо- пис «Ніжинські вісті», зобразивши, як японський воїн нищить шаблею милиці Ф. Рузвельта й В. Черчилля під їхній вигук: «Рятуйте наші чудові бази» [84, с. 1]. Осо- бливого символізму набував вірш «Союзники Сталіна» в газеті «Вісті Прилуччини» за 13 травня 1942 р., який починався наступними рядками: «Кепські справи в дяді Сама: Не чекав такого сраму – Б’ють японці по зубах, Неприємно, просто жах. У грошах, він думав, сила – Глянь, вже зрадила Маніла. А за нею як в пінг-понг, Полетів його Гонконг. Бач старий попався здуру! Вже нема більш Сінгапура. Ще на Індію попруть – Тоді Англії капут…» [76, с. 3]. Вірш доповнювали п’ять рисунків з портретами со- юзників і антисемітськими мотивами. До речі, тема участі євреїв у Другій світовій війні висміювалася че- рез ідею формування палестинських підрозділів у бри- танській армії. Головний герой карикатури «Палестина задумує формувати жидівську армію», вдягнувши вій- ськову форму, заспокоював сина: «Не плач, Іцику, Та- тель буде битись тільки там, де не дуже стрілятимуть!». Протягом травня – червня 1942 р. цей рисунок друкували «Ніжинські вісті» та «Сумський вісник» [85, с. 2; 86, с. 2]. Численні поразки, натякала німецька пропаганда, мали підштовхнути союзників до самогубства. Карика- тура «На самоті!» в газеті «Ніжинські вісті» за 13 травня 1942 р. присвячена саме цьому «історичному подвигу» – Черчилль із мотузкою в руках дивиться на закріплений на стелі гак [85, с. 2]. Це цілком співмірна кара за розпа- лення «світової пожежі». Однойменна карикатура подає його в образі шкодливого підлітка, який тихенько тікає від пожежі зі словами на устах: «Це не я…» [49, с. 2; 87, с. 3]. Карикатурні учасники антигітлерівської коаліції з задоволенням перекладали відповідальність один на одного. «Боротись? – Для цього я маю моїх людей!», – стверджували Рузвельт, Черчилль та Сталін, указую- чи пальцем на сусіда [72, с. 3; 88, с. 2; 89, с. 2]. Їхні від- носини не могли бути щирими. «Ніжинські вісті» та «Сумський вісник» прямо натякали на можливий роз- діл Великої Британії між США та СРСР, які діяли через своїх «ляльок» – прем’єр-міністра В. Черчилля та Над- звичайного і Повноважного посла Великої Британії в СРСР С. Кріппса [85, с. 2; 90, с. 3]. Розпочата 12 травня 1942 р. радянськими війська- ми велика наступальна операція в районі Харкова че- рез погану організацію, брак досвіду, нестачу бойової техніки завершилася катастрофою. Саме місто неодно- разово переходило з рук у руки. Уже на початку червня окупаційна преса рясніла заголовками на кшталт – «Ве- лика битва в районі Харкова закінчена», «Велика поразка совєтських військ під Харковом», «Катастрофа Червоної армії під Харковом – це початок кінця Совєтського Сою- зу» [89, с. 2; 91, с. 1; 92, с. 2–3]. Органічним доповненням до них став подвійний рисунок «Не так сталося, як га- далося» на шпальтах «Голосу Охтирщини» за 14 червня. Якщо на першому рисунку (ліворуч) радянські солдати з численними нагородами щільними рядами «сунули на Харків», то на другому (праворуч) – уже колони військо- вополонених у супроводі німецьких солдат «посунули» з Харкова. Поразка під Харковом коштувала 171 тис. чер- воноармійців життя, ще 240 тис. потрапило в полон. Від- находимо антисемітські нотки у карикатурі. Військових на фронт проводжає військовий кореспондент із харак- терними гіпертрофованими семітськими рисами, як-от гачкуватий ніс, товсті губи, булькаті очі [92, с. 2]. На додачу до Харкова Радянський Союз втратив Крим. Запеклі бої протягом травня – червня 1942 р. за- Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021 302 вершилися цілковитою поразкою Кримського фронту. З 250 тис. радянських військових загинуло 162 тис., а решта, за невеликим винятком, опинилася в полоні. 5 червня 1942 р. газета «Українське Полісся», поряд з невеликим повідомленням «Крим втрачений для СССР», подав рисунок «“Надійні” резерви совєтської армії». Її головними героями стали вгодований працівник при- зовної комісії та новобранці, радше схожі на живих мерців [91, с. 1]. У жовтні 1942 р. окупаційні видання ще тричі згадали про поразку Кримського фронту ри- сунком про пошуки т. зв. «жертовного козла». Ним міг стати перший-ліпший комісар, який, за словами кари- катурного Сталіна, «навіть погоди не зумів у Криму змі- нити». («“Батюшка” Сталін теж шукає жертовних коз- лів» (рис. 11), «“Батюшка” Сталін теж шукає “козлов отпущенія”») [93, с. 2; 94, с. 2; 95, с. 2]. Сталінські перемоги занадто дорого коштували, пере- конував рисунок «“Буйні” плоди сталінських “перемог”» («Українське Полісся», 12 червня 1942 р.). У ній «батько на- родів» ніби заправський двірник мітлою згрібає до купи людські черепи та кістки [96, с. 1]. На передовій він звер- тається до заступника наркома іноземних справ СРСР М. М. Литвинова: «Бери собі за приклад Молотова, що там позаду. Він на голову менший за тебе і не промовляє ні слова», адже давно втопився («Огляд фронту») [97, с. 2]. Американський, англійський та радянський уряди, попри ідеологічні розбіжності, були змушені співп- рацювати заради збереження своїх країн. 26 травня 1942 р. в Лондоні було підписано договір між СРСР і Ве- ликою Британією про союз у війні проти гітлерівської Німеччини та її сателітів у Європі. Зокрема, договір пе- редбачав співробітництво та надання допомоги після війни. 11 червня 1942 р. у Вашингтоні підписали радян- сько-американську угоду про взаємодопомогу у веден- ні війни проти агресорів. Вона врегульовувала питання постачання оборонних матеріалів, обміну інформаці- єю, розвитку торгівлі та економічного співробітництва. У контексті завершення формування антигітлерівської коаліції тематика викриття німецькою пропагандою вну- трішніх суперечностей між союзниками набула чималих масштабів. «Спільники» не можуть поділити плоди паль- ми («Дружба дружбою, а табачок нарізно»). Тоді як В. Чер- чилль спритно лізе по стовбуру і готовий схопити плоди, Ф. Рузвельт хапає його за піджак і стягує вниз. Сталін діє радикальніше – рубає дерево серпом і молотом [98, с. 2]. «Чи до снаги СРСР самостійно тягнути тягар війни?», – запитувала окупаційна преса протягом літа 1942 р. У «Вістях Прилуччини» за 14 червня Сталін-віслюк безу- спішно пробує витягти віз Британської імперії на чолі з візничим – Черчиллем [99, с. 1]. Якщо віслюка спону- кали до руху сіном, то в карикатурі «Черчіль і Рузвельт запрягли Сталіна» таким стимулом став шматок Євро- пи на вудці («Ніжинські вісті» та «Сумський вісник» за 22 липня 1942 р.). Перебуваючи у човні, лідери Вели- кої Британії та США жартували: «А ну ще трохи, Сталі- ночку, а ну принатужся, куме, може й ухопиш» [51, с. 3.; 100, с. 2]. Час від часу компанію Сталіну в упряжці скла- дав Черчилль, а погоничем виступав Рузвельт («Пани та слуги», «Із щабля на щабель») [98, с. 2; 101, с. 3]. Для німецької пропаганди Радянський Союз – це ве- ликий неповороткий ведмідь у будьонівці або худий кінь, укритий п’ятикутними зірками. Щоб змусити їх рухати- ся, Сталіну та Молотову доводилося застосовувати на- гайку та зброю (рис. 12). Подібні карикатури протягом липня 1942 р. прикрашали шпальти «Ніжинських вістей», «Українського Полісся», «Сумського вісника» [102, с.3; 103, с. 2; 104, с. 1]. Лялькою в руках англійських та бри- танських володарів постає Сталін у карикатурі «Цяць- ка, яка вже обридла навіть своїм господарям» [105, с. 1]. Надзвичайний і Повноважний посол Великої Британії в СРСР С. Кріппс представляв європейцям жахливу по- стать генсека з ножем у зубах, кров’ю на руках, яка схи- лилася над руїнами міста, наступним чином: «Нейтраль- ні европейці! Я обіцяв Сталінові Европу! Не бійтеся: він дуже лагідний» («Кріппс представляє европейцям Сталі- на», «Кріппс відрекомендовує Сталіна европейцям») [100, с. 3; 106, с. 2; 107, с. 2; 108, с. 4; 109, с. 4]. Протягом літа 1942 р. окупаційна преса працювала в напрямку дискредитації лідерів Великої Британії та США. Насамперед подібними темами вирізнявся часопис «Го- лос Охтирщини». У його матеріалах Ф. Рузвельт є лише гучномовцем, вустами якого мовить «мозковий трест» із трьох євреїв («Жидівський гучномовець»), а сміливість Черчилля обмежувалася виголошенням пафосних промов про відвагу англійців, але битися він був готовий до ос- таннього «совєтського та китайського солдата» [110, с. 3]. «Англійська вдача», переконував художник Мик. Глад- кий, – це бомбардування мирних міст і втеча з поля бою Рис. 13. «Взаємно-протилежні напрямки». 16 серпня 1942 р. «Сумський вісник» ISSN 2218-4805 303 без «рушниць та гармат» [111, с. 2]. На появу цього сюже- ту, імовірно, вплинули бомбардування німецьких міст, які у березні 1942 р. розпочала британська авіація. «Акурат- ність по-англійськи» – це збирання денщиком генераль- ських валіз для подорожі з ар’єргардом, коли його коман- дир виголошує промову «про успіхи англійців» [112, с. 2; 113, с. 2; 114, с. 4]. Логічним завершенням тематики стало символічне зображення меча зі свастикою, символу вла- ди Німеччини, та фасції зі встромленою в нею сокирою, символ влади в фашистській Італії, які розбивають бри- танські північно-африканські фортеці («Сумський віс- ник», 16 серпня 1942 р.) [115, c. 1]. Неодмінним атрибутом показу перемог німецько- го та японського підводних флотів улітку 1942 р. були затоплені човни союзників, океан та постаті Рузвель- та і Черчилля. 6 червня часопис «Ніжинські вісті» помі- стив повідомлення про «Успіхи японського підводного флоту», який з початку війни потопив 55 ворожих ко- раблів, і рисунок із зображенням лідерів західних дер- жав, занурених по шию у воду. Чим більше тонуло ко- раблів, тим вище підіймався рівень води в океані [116, с. 2]. Карикатуру протягом червня передрукували «Сум- ський вісник» та «Вісті Прилуччини» [117, с. 2; 118, с. 2]. Популярними стають сюжети, де німецький підводний човен з акулячими зубами атакує «під’юджувачів» вій- ни Рузвельта та Черчилля («Кошмарні сни Рузвельта й Черчіля» [119, с. 2]), де завзяття коаліціантів виста- чає лише на охорону конвоїв у маленькій калюжі («На всіх морях невдачі!» [120, с. 4]), де «Крива потоплення військового тоннажу» настільки швидко вивищується, що Черчилль і Рузвельт стрімголов летять униз («Вза- ємно-протилежні напрямки» (рис. 13) [115, с. 2]). Під сумнів ставилося твердження про героїв-переможців Черчилля та Рузвельта. Натомість вони ховаються від іноземних журналістів під столом та захистом Елеонори Рузвельт, дружини президента США [121, с. 2]. Для при- ховування невдач, «Сумський вісник» 5 серпня 1942 р. радив англійцям купувати «рожеві окуляри» («Малю- нок з життя лондонської вулиці») [112, с. 3]. Залишалася актуальною проблематика відкриття дру- гого фронту. Сталін наполягав на необхідності негайно почати військові дії проти Німеччини на заході Європи, проте об’єднане союзне командування вважало за необ- хідне ретельно підготуватися до цього. Нерішучість коа- ліціантів нацистська пропаганда трактувала як зневагу до СРСР. Поширеним став рисунок, де Сталін, відділе- ний від Черчилля прірвою, щосили волає: «Off ensive», «Наступ». Однак його не чують. Протягом липня 1942 р. Рис. 14. «Автопортрет зі смертю, що грає на скрипці». Худ. Арнольд Беклін (1872 р.) Рис. 15. «Нерозлучні». 13 серпня 1942 р. «Голос Охтирщини» Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021 304 зображення під різними назвами («Большевики кричать “пробі!”, благаючи дати їм “другий фронт”», «Благан- ня Сталіна про допомогу та відкриття другого фронту») надрукували часописи «Визволення», «Ніжинські вісті», «Сумський вісник» [122, с. 2; 123, с. 3; 124, с. 3]. 28 червня 1942 р. війська вермахту здійснили гене- ральний наступ на воронезькому напрямі, метою якого було намагання прорватися в Закавказзя і далі на Близь- кий Схід. Фронт було прорвано, а радянські війська з боями відступили. На початку липня після 250-денної оборони за наказом Ставки радянські війська залиши- ли Севастополь, а 22 липня – м. Свердловськ Вороши- ловградської області. Територія України була повністю окупована німецькими військами. У літні місяці 1942 р. Гітлер та його оточення дійшли висновку, що цього разу «з росіянами покінчено». Ідею підхопили окупацій- ні видання. У них Сталін – водій домовини, що зветь- ся «СРСР», яка мчить гірським серпантином і за мить злетить у прірву («Останній шлях кривавого тирана»). Домовину прикрашає п’ятикутна зірка з серпом і мо- лотом, а на її колесах – прапори США та Великої Бри- танії [104, с. 2]. Маємо приклади й пародіювання кла- сичних творів мистецтва. Газета «Голос Охтирщини» 13 серпня надрукувала рисунок П. Шульгіна «Нерозлуч- ні», що копіював роботу відомого швейцарського жи- вописця Арнольда Бекліна «Автопортрет зі смертю, що грає на скрипці» (1872 р.). Самого художника на картині замінив Сталін, який, протираючи серветкою вкритий кров’ю серп, посміхався Смерті (рис. 14, 15) [125, с. 4]. З кінця серпня 1942 р., а особливо у вересні-жовтні, масово тиражувалися матеріали антисемітського спря- мування. Нав’язувалася думка про несамостійність полі- тиків. Сталін, наприклад, лише маска, за якою ховається справжній володар – єврей (зображення друкували під назвами – «Жидівська маскарада – або правдиве облич- чя большевизму», «Жидівський маскарад», «Жидівське обличчя большевизму») [126, с. 1; 127, с. 3; 128, с. 3; 129, с. 3]. «Три нерозлучні спільники» (мова про Й. Сталіна, В. Черчилля і Ф. Рузвельта) – це закуті у ланцюг маріо- нетки ляльковода з явними семітськими рисами обличчя («Черчілль, Сталін і Рузвельт – три нерозлучні спільни- ки на жидівському поводі») (рис. 16) [130, с. 2; 131, с. 2; 132, с. 2; 133, с. 1; 134, с. 2]. Кролевецькі «Останні вісті» у вересні 1942 р. надрукували рисунок «Сталін керує. Жид купує», де роль керівника СРСР обмежувалася си- дінням за столом, коли підприємливий єврей з п’яти- кутною зіркою на лацкані піджака підраховує прибут- ки [135, с. 2]. Уже за місяць цей часопис запропонував оригінальний погляд на ієрархічну структуру СРСР, де на вершині піраміди перебували Сталін та співробіт- ники НКВС, а в основі – розчавлені їхньою вагою змар- нілі, голодні, змучені люди [136, с. 2]. Протягом вересня – листопада 1942 р. газета «Вісті Прилуччини» друкувала серію біографічних дописів К.І. Альбрехта під загальною назвою «Влада Сталіна». Текст доповнювали вірші Галини Вітер та ілюстрації Є. Пасічника. Автор нарисів зауважував: «Над всією ве- личезною масою совєтських працівників, ГПУ, партії, профспілок і уряду, на якій тримається влада Сталіна, є тоненький прошарок людей, які – довго чи коротко – стоять на чолі совєтського ладу» [137, с. 2]. Образи ра- дянських діячів Є. Пасічник щедро наділяв гіпертро- фованими рисами: «повірник Сталіна» Л.М. Каганович отримав підступний, хитрий вираз обличчя, довгі не- зістрижені пасма волосся на скронях, традиційний єв- рейський чоловічий головний убір; «бездара із бездар» К.Є. Ворошилов – намисто з нагород; «лукавий, хитрий і проникливий» М.І. Калінін – картуз і цап’ячу борідку; «винищувач російського селянства» А.І. Мікоян – росій- ську народну чоловічу сорочку з косим коміром; «голов- ний інквізитор» М.Ф. Шкірятов – костюм з краваткою; «чортяка у людській личині» Ф.Е. Дзержинський – ікла вампіра та череп на кашкеті; «всемогутній» Г.Г. Ягода – шестикутну зірку на мундир; «кар’єрист» М.І. Єжов – образ потворної міфічної істоти, схожої на гобліна, з гострими зубами; «сталінська цепна собака» Л.П. Берія – окуляри та гачкуватий ніс [138, с. 2; 139, с. 2]. Наприкінці літа 1942 р. союзники здійснили першу спробу вивчити можливості висадки військ у Європі. 19 серпня обмежені сили англійських, американських, канадських і французьких солдат під англійським коман- дуванням здійснили невдалу спробу висадити десант у районі невеликого портового містечка Дьєпп. На ці по- дії вказувала підтекстовка до карикатури «Двоє друзів». В. Черчилль промовляв: «Не плачте, товаришу Сталіне, згадайте про мою жалюгідну поразку в Дьєппі на бе- Рис. 16. «Черчілль, Сталін і Рузвельт – три нерозлучні спільники на жидівському поводі». 27 вересня 1942 р. «Сумський вісник» ISSN 2218-4805 305 резі Каналу й заспокойтеся: не Ви один втрачаєте Ар- мії» (рис. 17) [140, с. 2, 141, с. 2]. Ця ж пара за «склянкою віски» та з Біблією в руках сумно співала пісню «Назад, солдати, до Бога» («Два побожних брати», «Благослові- ння “благочестивої” братії!», «Побожні братчики») [142, с. 2; 143, с. 4; 144, с. 3; 145, с. 3]. Про поразку під Дьєп- пом згадували у жовтні –листопаді 1942 р. в карикату- рі, де британський солдат на кладці (переправі) три- має в руках величезну кам’яну брилу («2 FRONT»), яка з легкістю потягне його на дно водоймища [146, с. 3; 147, с. 2]. На невдалу спробу натякав й рисунок «Пере- йшли до наступу». «Батюшка Сталін» із подивом слухав радіоповідомлення про початок наступу німців: «Що? Наці?! А не англійці, як обіцяно?!» [148, с. 2; 149, с. 2]. Газета «Ніжинські вісті» за 7 листопада 1942 р. пе- реконувала читача в тому, що союзникам легше «від- купитися» від свого східного партнера, ніж починати військові дії в Європі: «Другого фронту скортіло Батюшці Сталіну дуже “Ох і тяжке це діло Наш дорогий, любий друже!” – Черчілль та Рузвельт голосять І замість фронту підносять Сталіну торт, ніби скарб, З написом “Мадагаскар” “Друже, на нас не гнівись Покищо цим вдовольнись…”» [150, с. 3]. У карикатурі присутні й антисемітські мотиви – шести- кутна зірка на одязі Черчилля та Рузвельта [151, с. 3]. Протягом осені 1942 р. активізувалася робота з висвітлення питання невиконання союзниками зобов’язань по програмі ленд-лізу. Цій тематиці присвячено 6 рисунків у часописах «Новий час», «Голос Охтирщини», «Ніжинські вісті», «Сумський вісник», «Вісті Прилуччини». Читача переконували – військова допомога Рузвельта Сталіну діяла так, як вливання крові через перерізаний шланг [152, с. 2]. Сталін з сумом споглядає як гинуть кораблі («Тоннаж на словах» [153, с. 3; 154, с. 3, 155, с. 2]), союзників лякає страхітливий підводний човен з пащею акули [137, с. 1], «крива затоплень» швидко біжить угору, а Черчилль та Рузвельт – униз [138, с. 1]. У деяких карикатурах поєднувалися сюжети про втрати торговельних конвоїв та поразки СРСР у війні з Німеччиною. Якщо герой рисунку «Заклик про допомогу» В. Черчилль тоне, то його «колега» Й. Сталін – горить. Уперше рисунок з’явився 2 жовтня 1942 р. на сторінках «Голосу Охтирщини» [156, с. 3]. Продовжив тему шосткинський «Новий час» за 1 листопада. Між В. Черчиллем і Й. Сталіним, стовбурами дерев, над урвищем закріплено гамак з Ф. Рузвельтом. Останній наляканий, адже стовбур-Сталін «тріснув» і ось-ось зламається [157, с. 2]. Німецька пропаганда стверджувала, що коаліціанти готові пообіцяти будь- що: свободу, вічний мир чи радянський рай («Брехуни при радіопередачі», «Радіо-брехуни») [138, с. 3; 158, с. 1]. Наприкінці літа – на початку осені 1942 р. німці змог- ли прорватися до Сталінграда. 23 серпня німецькі війсь- ка вийшли до Волги, хоча захопити Сталінград не вда- лося. Одночасно тривала битва за Кавказ. Упевненість німців у перемозі була такою, що вони безапеляцій- но пророкували поразку радянським військам. Сталін тягнеться рукою до «по/беды», карикатура «З перемо- ги біда», проте її міцно прихопив капкан [159, с. 2; 160, с. 2]. Більшовики неготові до війни. Усі потуги Сталіна в питанні індустріалізації безсилі перед німецьким моло- том, який розламує радянське ковадло («Батюшка Ста- Рис. 17. «Двоє друзів». 7 жовтня 1942 р. «Голос Охтирщини» Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021 306 лін і донецький промисл») [161, с. 1; 162, с. 1; 163, с. 2]. Передовиці рясніли заголовками: «Сталінград охопле- ний величезними пожежами», «Сталінград оточений», «Боротьба за Сталінград», «Вуличні бої в Сталінграді», «Німецькі війська прорвалися в північній частині Ста- лінграда», «Біля Сталінграда збито 1093 ворожих літа- ки» [127; 129; 154; 159; 164; 165]. Більшовики запаніку- вали. Звичайне пташине «бомбардування», наприклад, змушувало тікати Й. Сталіна і К. Ворошилова («У страха очі великі» [164, с. 2]). Сонце так нагрівало стволи гар- мат, що вони загрожували своїм же позиціям («Пізно сха- менувся» [166, с. 4; 167, с. 2; 168, с. 1]). Доводилося від- мовлятися від святкування чергової річниці Жовтневої революції, адже німецькі бомбардування не дозволяли проводити парад («Традиції порушуються» [139, с. 3]). Основними атрибутами карикатур стають три об’єк- ти – Сталінград, Волга, Кавказ. Шосткинські «Послед- ние известия» 3 жовтня 1942 р. так візуалізували події на фронті: Сталін під Сталінградом отримує болючий удар по нозі древком прапора Третього Рейху. У поясню- вальному тексті зазначалося, що загибель радянських солдатів вигідна євреям, більшовикам, Англії та США, які «не можуть та не бажають допомагати Радянсько- му Союзу» [169, с. 2]. У підтекстовці до рисунка «Дру- зі біля ліжка хворого Сталіна», «Сумський вісник» за 11 жовтня 1942 р., вустами В. Черчилля виголошувало- ся: «Становище безнадійне, температура росте й добра- лася до самого Сталінгадуса» [170, с. 2]. Сталін уже пе- реправився через Волгу, Сталінград у руїнах, союзники відвернулися – ось головні посили, які вклав художник у рисунки «Солдат на березі Волги» та «Тяжке визнан- ня» (листопадові номери «Ніжинських вістей» і «Ново- го часу»). Босоногий Вождь у будьонівці та з палицею, яку вінчають серп і молот, сумно поглядав на згарище міста, а десь вдалині виднілася спина Черчилля на ос- трівці «England» (рис. 18) [150, с. 3; 165, с. 2]. 19 листопада 1942 р. радянські війська силами Півден- но-Західного, Сталінградського та Донського фронтів роз- почали контрнаступ під Сталінградом. Уже 23 листопада було замкнуто кільце навколо 330-тисячного німецького угрупування. Спроби генерал-фельдмаршала Манштейна в грудні 1942 р. деблокувати його зазнали невдачі, а вже 30 січня 1943 р. фельдмаршал Паулюс підписав акт про капітуляцію. Остаточно опір оточених німців припинив- ся 2 лютого. Ці події, звичайно, не відображені у карика- турах. Натомість «Українське Полісся» повторило рису- нок про хворого Сталіна та його температуру [171, с. 4]. Різноманіття сюжетів редакції газет скоротили до трьох: бажання Черчилля будь-що утриматися при владі; небажання союзників відкривати другий фронт; невдачі з виконання програми ленд-лізу. «Хай хоч і вся імперія рухне, аби я стояв на місці – це головне», – промовляв протягом осені 1942 р. – весни 1943 р. прем’єр-міністр Великої Британії зі сторінок «Визволення», «Ніжин- ських вістей», «Вістей Прилуччини», «Чернігівського кур’єра» [172, с. 2; 173, с. 2; 174, с. 2; 175, с. 2]. Заради цього він був готовий виштовхнути на передову Ста- ліна, сховавшись за ним [176, с. 1]. Тематику (не)відкриття другого фронту продовжува- ли розкривати за допомогою раніше використаних ри- сунків (союзники, що не чують прохання Сталіна [173, с.1; 177, с. 2; 178, с. 1]; Сталін, який слухає радіопові- домлення про наступ німців [179, с. 2; 180, с. 1]; англій- ський вояк з брилою «2 FRONT» [181, с. 1; 182, с. 4]). Але були і нові – Черчилль підкидає дитину («другий фронт») під двері США (рис. 19) [183, с. 1]. Схожа ситуація із ви- світленням питання про втрати торговельних конво- їв. До розглянутих вище рисунків, де Черчилль тоне, а Сталін горить («Шукають порятунку», «Шукають помо- чі…» [184, с. 2; 185, с. 4]), де союзників лякає німецький підводний човен («Кошмарні сни Рузвельта й Черчіл- ля» [186, с. 4]), додалися нові. Замість «великої вал- ки кораблів» в Архангельськ прибував маленький чо- вен з єдиним членом екіпажу («Даремно очікуваний» та «Даремно чекали») [187, с. 1; 188, с. 4]. Інша варіа- ція – В. Черчилль та Ф. Рузвельт із запалом показують безрукій фігурці Сталіна затонулі кораблі: «Оце, доро- гий товаришу Сталіне, наш обіцяний конвой» («Слаб- ка втіха», «Дешева потіха») [189, с. 1; 190, с. 2; 191, с. 2]. 18 грудня 1942 р. війська Воронезького та Півден- но-Західного фронтів у результаті стрімкого наступу вступили на територію України. Бойова операція з ви- гнання німців із Ворошиловоградщини (зараз Луган- Рис. 18. «Солдат на березі Волги». 7 листопада 1942 р. «Ніжинські вісті» ISSN 2218-4805 307 щина) коштувала життя 120 тис. радянських солдат і офіцерів. Просування Червоної армії тривало до люто- го 1943 р., коли після захоплення Харкова наступ по- слабшав, а згодом і зовсім припинився. Натомість рап- товий контрудар німецьких танкових з’єднань змусив радянські частини залишити місто і відступити на пів- нічний схід. Уже у 20-х числах грудня 1942 р. окупаці- йна преса повернулася до зображень, які вивищували німецьку зброю, пророкуючи свою перемогу. У грудні 1942 р. – січні 1943 р. неабиякої популярності набув ри- сунок «На верхів’ї Ельбруса» («На вершині Ельбруса»), де керівник Радянського Союзу не може сягнути найви- щої вершини Кавказького хребта, на якій зручно умос- тився німецький орел, адже «хто родивсь плазувати – літать не може» [192, с. 1; 193, с. 4; 194, с. 2]. Німецька техніка впевнено долала радянське бездоріжжя з радян- ських солдатів у рисунках «Совєтський грунт» («Вісті Прилуччини», «Українське Полісся» [145, с. 4; 195, с. 1]. 1943 р. як за кількістю карикатур, так і за різнома- ніттям видань, у яких їх друкували, значно поступався попередньому періоду. Загалом нараховуємо 53 рисун- ки. Якщо у січні оприлюднили 21 карикатуру, то нада- лі їхня кількість коливалася в межах 2–7. Майже поло- вину рисунків друкували два видання – «Відродження» (13 карикатур) та «Сумський вісник» (11) (табл. 2). Початок року «Вісті Остерщини» зустріли новою ста- рою карикатурою про ведмедя у будьонівці, якого під- ганяють нагайкою та зброєю («Батюшка Сталін та Мо- лотов») [196, с. 2]. Напередодні різдвяних свят Сталіна, Рузвельта і Черчилля зобразили у вигляді колядників із зіркою, що бідкаються на постійні невдачі («Три зло- чинці з різдвяною зіркою») [197, с. 2]. Ідею підхопили «Відродження» («Троє злочинців із різдв’яною зіркою»), «Сумський вісник» («Три нечистивці із зіркою»), «Ві- сті Остерщини» («Волхви») [198, с. 1; 199, с. 3; 200, с. 2]. Хоча результати війни вирішувалися на фронтах, на подальшу долю світу суттєво впливали події в диплома- тичній сфері. Перед лідерами антигітлерівської коаліції дедалі гостріше поставали питання післявоєнного врегу- лювання. Консультації з цього приводу почалися на по- чатку 1943 р., а перше серйозне обговорення відбуло- ся на Московській конференції міністрів закордонних справ з 19 по 30 жовтня 1943 р. Протиріччя між союзни- ками, їхні амбіції та неузгодженість дій віднайшли своє висвітлення у серії карикатур про «наради аліянтів», де Сталін, Рузвельт і Черчилль сперечалися за посаду «вер- ховного командувача» і жоден з них не мав наміру по- ступатися («Воєнна нарада аліянтів», «Конференція со- юзників», «Конференція аліянтів») [194, c. 3; 197, с. 2; 202, с. 2]. Інша варіація на тему – карикатура «Тріо», де ті ж «герої» не можуть синхронно зіграти на музичному ін- струменті – коли Рузвельт починав, Черчилль уже був на середині твору, а Сталін його дограв [198, с. 1; 202, с. 3]. Разом з відсутністю єдності пропагувалася стара сен- тенція про перекладання обов’язків на іншого. У рисунку «Серед “друзів”» («Сумський вісник», 10 січня 1943 р.) пе- релякані Ф. Рузвельт і В. Черчилль заохочували Й. Сталі- на вичерпувати воду з човна. «Хай старається!», – казали Рис. 19. 27 листопада 1942 р. «Вісті Прилуччини» Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021 308 вони один одному [199, с. 2]. Їхній спільний човен такий хиткий, що ось-ось затоне. Вони благають про допомогу в карикатурі «Траурна пісня злочинців війни» [203, с. 2]. 8 січня «Сумський вісник» рисунком «Перед подорожжю до Англії» натякав на можливість коронації Рузвельта, якому перукарка похилого віку заявила: «Дозволь змі- ряти тобі голову, чи прийдеться на тебе королівська ко- рона, яку я привезу тобі з Англії» [204, с. 2]. У 1943 р. учергове постало питання про марні спо- дівання Сталіна на відкриття другого фронту в Європі. Заради цього, жартувала нацистська пропаганда, він був готовий танцювати без зупинки [202, с. 3; 205, с. 3]. Чи- тачам пропонували кілька оригінальних рисунків щодо успіху німців у війні з торговельним флотом і військо- вими конвоями коаліціантів. «Ніжинські вісті» за 23 січ- ня 1943 р., поряд з повідомленням про торпедування океанського лайнера «Queen Elizabeth», надрукували карикатуру «Нептун у скруті» (рис. 20). На морському дні так багато затоплених човнів, що римський воло- дар морів змушений скаржитися головнокомандувачу Німецького військово-морського флоту Карлу Деніцу: «Чи дасте Ви мені час навести лад, бо тут панує повний хаос??» [206, с. 3]. У травні рисунок продублював ромен- ський часопис «Відродження» [207, с. 1]. Вихваляючись темпами потоплення на морях, газета опублікувала 26 січня рисунок «Фіаско». «Всі наші кораблики плава- ють на морі головками в воду, хвостиками догори», – сумно співали В. Черчилль і Ф. Рузвельт у ньому [208, с. 1]. Лейтмотивом рисунків була Смерть. Вона під ви- глядом лоцмана пробиралася на кораблі союзників або у подобі кістлявої собаки затягувала повідець навколо В. Черчилля. «Клята тварина, ти хочеш мене? – Ти му- сиш хватати Німеччину...», – бідкався прем’єр-міністр Великої Британії («Блокада голоду») [209, с. 1, 210, с. 1]. У жовтні – листопаді 1942 р. у Північній Африці від- бувся корінний перелом на користь англо-американ- ських союзників. Німецько-італійські війська потра- пили в пастку на морському узбережжі в Тунісі. Їхній відчайдушний опір англійським та американським вій- ськам остаточно зламали 13 травня 1943 р. Окупаційна преса ще сподівалася на перемогу в Північній Африці, тому читачам пропонували карикатуру «Малюнок без слів», де американський моряк з порожніми кишеня- ми нарікав на «прокляті підводні човни», які знищили всю військову допомогу [211, с. 1; 212, с. 1]. Навесні 1943 р. радянсько-німецький фронт від Ле- нінграда й до Чорного моря стабілізувався. Сторони кон- флікту готувалися до вирішального удару, запланова- ного на літо. 10 березня 1943 р. «Чернігівський кур’єр» вийшов з передовицею «3 совєтська армія знищена!», нагадавши, що В. Черчилль та Й. Сталін в одній упряж- ці, де погоничом виступає Ф. Рузвельт («Черчілль і Ста- лін») [213, с. 2]. Та й сам Черчилль не промине можли- вості скористатися зі свого східного союзника, зручно вмостившись на його шиї («Прогаяли») [214, с. 1]. Безпосередньо військовим «звитягам» радянських військ присвячена карикатура «Повітряний бій на Схо- ді». У ній висміювалася надмірна довірливість радян- ських солдат, для яких слова командира важливіші за те, що вони бачать на власні очі [215, с. 1]; нав’язувалася дум- ка, що Сталін несе за собою руїну та смерть для мільйо- нів солдатів. Такі сюжети стали основними у травневих випусках «Голосу Охтирщини», «Чернігівського кур’єра», «Нових днів», «Сумського вісника». Червоноармійці не отримували власних могил. Вони безіменні, вони ніщо для Сталіна («Протинаступ») [216, с. 2; 217, с. 2]. «Батьку народів» приміряли різні образи – коваля, який готовий розчавити власних солдатів (молот) ударом по ковадлу («Сталінів молот» [218, с. 2]); кочегара, який відрами і без перестану кидає на фронт «гарматне м’ясо» («Сталінський конвеєр» [219, с. 2]); сучасного Прометея, що несе наро- дам війну, страждання, смерть, а його тінь – безкрає кла- довище («Кривавий шлях натхненника Комінтерну» [220, с. 2]), м’ясника з еполетами генералісимуса, що переме- лює людей у великій м’ясорубці («Кістковий млин та його винахідник “маршал” Сталін» (рис. 21) [221, с. 3]). Успіхи коаліціантів на фронтах піддавалися сумні- вам. Сталін жнець, який не може зібрати врожай з міц- них німецьких ножів-багнетів («Його турботи»), або без особливих сподівань кидає на них танки («Запізно Ста- лін переконався!» [222, с. 2; 223, с. 1]. Офіціантка з зая- вою, що «нічого іншого я тобі запропонувати не можу…», подавала В. Черчиллю та Ф. Рузвельту переповнену ста- рими чоботами супницю («Щоденне меню»). Карика- тура натякала на чималі втрати союзників [224, с. 4]. Варто було б поживитися за рахунок іншого, додавав «Сумський вісник» за 20 червня 1943 р. («Біля смертно- Рис. 20. «Нептун у скруті». 23 січня 1943 р. «Ніжинські вісті» ISSN 2218-4805 309 нана рада начальників штабів Англії та США утвори- ла штаб верховного командування союзними силами в Британії на чолі з англійським генералом Ф. Морганом. Розроблений ним план дій у Північно-Західній Франції було відхилено, а, отже, відкриття другого фронту від- терміновувалося до 1944 р. Плани висадки союзників на атлантичному узбережжі Франції не були таємницею для Німеччини, проте невідомими залишалися дата та місце. Німецька пропаганда продовжувала перекону- вати читачів у неприступності «Атлантичного валу», що знайшло відображення в однойменній карикатурі («Відродження», 27 серпня 1943 р.). У ній англо-аме- риканські військові поглядали у бік французького уз- бережжя, яке вкривали німецькі гармати. Поряд було застереження: «Всяка спроба англо-американців виса- дитися на материк зазнає жорстокої поразки» [231, с. 2]. Остання віднайдена нами карикатура на сторінках окупаційних видань датована 13 листопада 1943 р. Газе- та «Вісті Прилуччини» повторила вже неодноразово зга- дану карикатуру «Тоннаж на словах» зі Сталіним, який споглядає на затоплення військової допомоги [234, с. 1]. Отже, політична карикатура є цілком самодостат- нім жанром, зручним інструментом формування необ- хідних настроїв, мобілізації окремих соціальних груп, стимулювання адресатів до певних дій. Кращі зразки карикатурної продукції мали властивість впливати на широкі верстви населення і різні вікові групи. Вони до- ступніші до розуміння, не потребували глибоких знань, а яскраві образи, кумедні зображення, влучні висло- ви-пояснення закладали міцні ідеологічні установки, ціннісні орієнтири, програмували моделі поведінки. го одра пані Британії»). Імперія постає у вигляді старої змученої жінки в ліжку, яка ще за життя ризикує втра- тити золоті зуби. Допомогти їй в цьому готовий дядько Сем – персоніфікований образ США [225, с. 1]. Питання постачання за програмою ленд-лізу влітку 1943 р. набуло нового звучання. До звичних карикатур з зображенням Сталіна, який споглядає, як ідуть на дно обіцяні союзниками вантажі («Тоннаж на словах» [226, с. 1]), додаються цілком нові. Президент США у кари- катурі «Час не жде» («Голос Охтирщини», 30 червня 1943 р.) підганяє робітників, аби ті будували швидше і більше кораблів: «Поспішайте, хлопці, бо німці топлять більш, ніж ми встигаємо будувати» [227, с. 2]. Водночас підприємливі особи з явно семітськими рисами облич- чя та іменами Хаїм та Ісак обговорювали вигідну, але не зовсім легальну угоду: «– Я маю гарний гешефт; одержавши гроші за кон- серви, а навантажив цеглу. – Але ж це з’ясується! – О, ні, друже! 95 % за те, що цей корабель буде потопле- ний німецькими підводними човнами» [228, с. 3; 229, с. 2]. 5 липня 1943 р. почався наступ німецьких армій з-під Бєлгорода та від Орла в напрямку на Курськ. Розпочала- ся одна з найбільших битв Другої світової війни. 12 лип- ня під Прохорівкою відбулася найбільша танкова битва, в якій з обох боків було задіяно 1200 танків та самохідних гармат. Цього ж дня радянські війська перейшли у наступ. 5 серпня німці залишили Орел та Бєлгород, а 23 серпня радянські війська прорвалися до Харкова. Ці події, зі зро- зумілих причин, не віднайшли свого відображення в ка- рикатурі. Кількість рисунків на сторінках окупаційних видань Чернігівщини та Сумщини почала різко скорочува- тися. У липні оприлюднили одне зображення, у серпні – 7. Останньою спробою дискредитації союзників стала ка- рикатура «Друзі виходять на великий шлях» («Голос Охти- рщини», 6 серпня 1943 р.), де радянський та американ- ський солдати зображені радше як якісь грабіжники, ніж захисники чи визволителі [230, с. 2]. Нагадали й про звір- ства радянської влади у рисунку «Совєтський душогуб». У підтекстовці була наведена історична довідка про вбив- ства за наказом Сталіна неповинних ні в чому українців у 1937–1941 роках [231, с. 1]. На шпальтах «Відродження» за 31 серпня 1943 р. востаннє розповіли про другоряд- ність постаті Сталіна (рисунок «Принада»). Ф. Рузвельт і В. Черчилль, осідлавши «батька народів», за допомогою приманки-ковбаси («Європа») направляли його прямі- сінько на камінь («німецький фронт») [232, с. 1]. Фактично нерозкритою темою залишався партизан- ський рух. Єдина згадка про нього датується 24 серпня 1943 р., коли роменський часопис «Відродження» над- рукував карикатуру-агітку «Бандитські балачки». Нехи- трий діалог вінчав заклик: «Допомагай німцям зни- щувати бандитів! Повідомляй про сховища бандитів! Тоді зможеш Ти спокійно працювати і жити» [233, с. 1]. Після Квебекської конференції у квітні 1943 р. Об’єд- Рис. 21. «Кістковий млин та його винахідник “маршал” Сталін». 22 червня 1943 р. «Сумський вісник» Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021 310 Окупаційна преса активно вдавалася до використан- ня подібних зображень, інформуючи читача про успі- хи Німеччини на фронтах Другої світової війни. Полі- тична карикатура ставала складовою частиною новин, своєрідним віддзеркаленням подій. Коли ж Німеччина зазнавала дошкульних ударів, рисунки в окупаційних виданнях переорієнтовувалися на викриття неузгодже- ності в діях союзників чи їх злочинної сутності тощо. Дана тема навряд чи може вважатися вичерпаною і по- требує подальших досліджень. ДЖЕРЕЛА 1. Нельсон А. Политические манипуляции или покорение толпы. Москва : Наука, 1999. 342 с. 2.Гончаренко О. «Юдео-більшовизм» як модель ідеологіч- ної обробки місцевого населення райхскомісаріату «Україна» (1941–1944 рр.). Військово-історичний меридіан. Електронний науко- вий фаховий журнал. Київ, 2014. Вип. 4 (6). С. 70–85. 3. Чайковський І. Українські періодичні видання за німець- кої окупації, 1941–1944. Гомін України – Література і мистецтво. 1966. Ч. 7. 16 липня. 4. Івлєв І.О., А.Ф. Юденков Контрпропаганда підпільників і партизанів на окупованій радянській території (1941–1944 pp.). Український історичний журнал. 1985. № 6. С. 41–48. 5. Черняков Б.І. Періодична преса на окупованій території Укра- їни. Наукові записки Інституту журналістики. 2005. Т. 18. С. 131–158. 6. Смилянская Ю. Оккупационная пресса на территории Украины (1941–1944). Формирование и укрепление антиев- рейских стереотипов как попытка консолидации оккупантов с населением оккупированних территорий. Холокост: новые ис- следования и материалы. Материалы XVII Международной еже- годной конференции по иудаике. Т. IV. Москва. 2011. С. 47–68. 7. Сегеда С.П. Радянська військова преса на території Украї- ни в роки Другої світової війни. Гілея: науковий вісник. Київ, 2011. Вип. 44 (2). – С. 156–162. 8. Смірнова В.І. Колекція підпільно-партизанської пре- си України 1941–1944 рр. Архіви України. 2010. № 5. С. 118–133. 9. Федотова О.О. Політична цензура друкованих видань в УСРР–УРСР (1917–1990 рр.). Київ : Парлам. вид-во, 2009. 350 с. 10. Романенко Т.В. Радянська преса в Українській РСР на початку Другої світової війни та в роки нацистської окупа- ції (1939 – перша половина 1943 рр.). Вісник Луганського націо- нального університету імені Тараса Шевченка. Історичні науки. 2013. № 1 (2). С. 133–143. 11. Гандрабура Н.Я. Україномовна окупаційна преса як джере- ло з історії нацистської експлуатації населення України (1941– 1944 рр.). Наукові праці історичного факультету Запорізького національ- ного університету. Запоріжжя: ЗНУ, 2014. Вип. XXXVIII. С. 338–342. 12. Греченко Г. Чернігівщина на шпальтах окупаційних га- зет(1941–1943 рр.). Сіверянський літопис. 1999. № 2. С. 81–102. 13. Михайлюк М.В. Агітаційно-пропагандистська діяльність органів німецької окупаційної влади серед населення Украї- ни (1941–1944 рр.): автореф. дис. на здобуття наук . ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 «Історія України». Київ, 2006. 20 с. 14. Стельникович С.В. Офіційна україномовна преса Гене- рального округу «Житомир» (1941–1944 рр.). Гуржіївські історич- ні читання. 2013. Вип. 6. С. 235–237. 15. Титаренко Д.М. Преса Східної України періоду німець- ко-фашистської окупації як історичне джерело (1941–1943 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та спеціальні історич- ні дисципліни». Дніпропетровськ, 2002. – 20 с. 16. Черняков Б. Окупаційна преса Райхскомісаріату Украї- ни: розбудова і функціонування (1941–1943 рр.). Наукові запис- ки. 2006. Вип. 31. С. 51–68. 17. Яременко В.М. Політика німецького окупаційного режи- му щодо преси в рейхскомісаріаті «Україна» (1941–1944 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.02 «Всесвітня історія». Київ, 2008. 19 с. 18. Яковлев Д.Е. Карикатура как образ жизни. Декоративное искусство. 2005. № 1. С. 35–37. 19. Щупак І.Я. Нацистська антисемітська пропаганда серед місцевого населення України. Проблеми історії Голокосту. Дніпро- петровськ, 2006. Вип. 3. С. 147–175. 20. Маєвський О. Політичні плакат і карикатура як засоби ідеологічної боротьби в Україні 1939–1945 рр. Київ, 2018. 268 с. 21. Воронина О.А. Анализ карикатуры как вида креолизо- ванного текста. Вестник Центра международного образования Мос- ковского государственного университета имени М.В. Ломоносова. 2010. № 2 : Лингвистика. С. 11–15. 22. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел]. Київ ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с. 23. Азарх І. Газета «Українське Полісся» як джерело вивчення процесу дебільшовизації Чернігівщини в 1941–1943 рр.. Сто- рінки воєнної історії України. 2016. Вип. 18. С. 8–27. 24. Українське Полісся. 1941. 3 грудня. 25. Українське Полісся. 1941. 10 грудня. 26. Українське Полісся. 1941. 24 грудня. 27. Українське Полісся. 1941. 28 грудня. 28. Українське Полісся. 1941. 12 грудня. 29. Українське Полісся. 1942. 1 січня. 30. Новий шлях. 1942. 13 січня. 31. Новий шлях. 1942. 1 січня. 32. Українське Полісся. 1942. 14 січня. 33. Українське Полісся. 1942. 1 лютого. 34. Українське Полісся. 1942. 11 лютого. 35. Українське Полісся. 1942. 13 лютого. 36. Українське Полісся. 1942. 27 лютого. 37. Українське Полісся. 1942. 8 лютого. 38. Українське Полісся. 1942. 15 лютого. 39. Українське Полісся. 1942. 20 лютого. 40. Українське Полісся. 1942. 1 березня. 41. Українське Полісся. 1942. 12 березня. 42. Українське Полісся. 1942. 15 березня. 43. Українське Полісся. 1942. 29 березня. 44. Голос Охтирщини. 1942. 14 травня. 45. Голос Охтирщини. 1942. 19 квітня. 46. Голос Охтирщини. 1942. 16 квітня. 47. Сумський вісник. 1942. 29 квітня. 48. Сумський вісник. 1942. 1 травня. 49. Ніжинські вісті. 1942. 20 травня. 50. Ніжинські вісті. 1942. 18 липня. 51. Сумський вісник. 1942. 22 липня. 52. Пiсня про Сталiна. Київ, Державне видавництво Мисте- цтво, 1936, 4 с. 53. Українське Полісся. 1942. 6 березня 54. Українське Полісся. 1942. 18 березня. 55. Українське Полісся. 1942. 11 березня. 56. Українське Полісся. 1942. 22 березня. 57. Українське Полісся. 1942. 1 квітня. 58. Українське Полісся. 1942. 10 квітня. 59. Українське Полісся. 1942. 29 квітня. 60. Українське Полісся. 1942. 25 лютого. 61. Українське Полісся. 1942. 12 квітня. 62. Ніжинські вісті. 1942. 15 квітня. 63. Відродження. 1942. 28 квітня. 64. Сумський вісник. 1942. 7 серпня. 65. Українське Полісся. 1942. 17 квітня. 66. Українське Полісся. 1942. 26 квітня. 67. Українське Полісся. 1942. 24 квітня. 68. Українське Полісся. 1942. 22 квітня. 69. Українське Полісся. 1942. 3 квітня. 70. Майский И. М. Воспоминания советского дипломата (1925–1945 гг.). Москва : Изд-во «Наука», 1971. 716 с. 71. Вісті Остерщини. 1942. 1 травня. 72. Ніжинські вісті. 1942. 1 травня. 73. Вісті Остерщини. 1942. 15 травня. 74. Українське Полісся.1942. 1 травня. 75. Українське Полісся. 1942. 3 травня. 76. Вісті Прилуччини. 1942. 13 травня. 77. Голос Охтирщини. 1942. 3 вересня. 78. Новий час. 1942. 27 вересня. 79. Українське Полісся. 1942. 8 травня. 80. Сумський вісник. 1942. 3 травня. 81. Ніжинські вісті. 1942. 23 травня. 82. Сумський вісник. 1942. 19 червня. 83. Сумський вісник. 1942. 1 липня. 84. Ніжинські вісті. 1942. 9 травня. 85. Ніжинські вісті. 1942. 13 травня. 86. Сумський вісник. 1942. 7 червня. 87. Сумський вісник. 1942. 13 травня. 88. Сумський вісник. 1942. 10 травня. 89. Сумський вісник. 1942. 3 червня. 90. Сумський вісник. 1942. 21 червня. 91. Українське Полісся. 1942. 5 червня. 92. Голос Охтирщини. 1942. 14 червня. 93. Голос Охтирщини. 1942. 4 жовтня. 94. Сумський вісник. 1942. 9 жовтня. 95. Ніжинські вісті. 1942. 10 жовтня. ISSN 2218-4805 311 96. Українське Полісся. 1942. 12 червня. 97. Голос Охтирщини. 1942. 11 червня. 98. Сумський вісник. 1942. 26 липня. 99. Вісті Прилуччини. 1942. 14 червня. 100. Ніжинські вісті. 1942. 22 липня. 101. Голос Охтирщини. 1942. 9 серпня. 102. Ніжинські вісті. 1942. 11 липня. 103. Українське Полісся. 1942. 17 липня. 104. Сумський вісник. 1942. 24 липня. 105. Вісті Прилуччини. 1942. 28 червня. 106. Сумський вісник. 1942. 15 липня. 107. Голос Охтирщини. 1942. 2 серпня. 108. Відродження. 1942. 7 листопада. 109. Українське Полісся. 1942. 15 листопада. 110. Голос Охтирщини. 1942. 21 червня. 111. Голос Охтирщини. 1942. 2 липня. 112. Сумський вісник. 1942. 5 серпня. 113. Ніжинські вісті. 1942. 19 серпня. 114. Голос Охтирщини. 1942. 27 серпня. 115. Сумський вісник. 1942. 16 серпня. 116. Ніжинські вісті. 1942. 6 червня. 117. Сумський вісник. 1942. 12 червня. 118. Вісті Прилуччини. 1942. 26 червня. 119. Сумський вісник. 1942. 12 липня. 120. Ніжинські вісті. 1942. 15 серпня. 121. Сумський вісник. 1942. 21 серпня. 122. Визволення. 1942. 19 липня. 123. Ніжинські вісті. 1942. 29 липня. 124. Сумський вісник. 1942. 29 липня. 125. Голос Охтирщини. 1942. 13 серпня. 126. Відродження. 1942. 21 серпня. 127. Ніжинські вісті. 1942. 29 серпня. 128. Сумський вісник. 1942.01 6 вересня. 129. Вісті Прилуччини. 1942. 16 вересня. 130. Ніжинські вісті. 1942. 26 вересня. 131. Сумський вісник. 1942. 27 вересня. 132. Вісті Остерщини. 1942. 30 жовтня. 133. Вісті Прилуччини. 1942. 4 листопада. 134. Чернігівський кур’єр. 1943. 25 квітня. 135. Останні вісті. 1942. № 18 (вересень). 136. Останні вісті. 1942. № 23 (жовтень). 137. Вісті Прилуччини. 1942. 21 жовтня. 138. Вісті Прилуччини. 1942. 28 жовтня. 139. Вісті Прилуччини. 1942. 11 листопада. 140. Голос Охтирщини. 1942. 7 жовтня. 141. Новий час. 1942. 8 листопада. 142. Відродження. 1942. 10 листопада. 143. Ніжинські вісті. 1942. 11 листопада. 144. Сумський вісник. 1942. 15 листопада. 145. Українське Полісся. 1942. 27 грудня. 146. Сумський вісник. 1942. 28 жовтня. 147. Ніжинські вісті. 1942. 4 листопада. 148. Сумський вісник. 1942. 25 вересня. 149. Ніжинські вісті. 1942. 3 жовтня. 150. Ніжинські вісті. 1942. 7 листопада. 151. Сумський вісник. 1942. 18 листопада. 152. Новий час. 1942. 11 жовтня. 153. Голос Охтирщини. 1942. 27 вересня. 154. Ніжинські вісті. 1942. 30 вересня. 155. Сумський вісник. 1942. 23 жовтня. 156. Голос Охтирщини. 1942. 2 жовтня. 157. Новий час. 1942. 1 листопада. 158. Нові дні. – 1942. 7 жовтня. 159. Новий час. 1942. 20 вересня. 160. Последние известия. 1942. № 14 (октябрь). 161. Ніжинські вісті. 1942. 14 жовтня. 162. Вісті Прилуччини. 1942. 29 листопада. 163. Вісті Остерщини. 1942. 25 грудня. 164. Новий час. 1942. 13 вересня. 165. Новий час. 1942. 15 листопада. 166. Ніжинські вісті. 1942. 23 вересня. 167. Голос Охтирщини. 1942. 16 жовтня. 168. Вісті Прилуччини. 1942. 30 жовтня. 169. Последние известия. 1942. № 16 (жовтень). 170. Сумський вісник. 1942. 14 жовтня. 171. Українське Полісся. 1942. 20 грудня. 172. Визволення. 1942. 22 листопада. 173. Ніжинські вісті. 1942. 28 листопада. 174. Вісті Прилуччини. 1943. 13 січня. 175. Чернігівський кур’єр. 1943. 7 березня. 176. Вісті Прилуччини. 1942. 22 листопада. 177. Новий час. 1942. 13 грудня. 178. Відродження. 1942. 15 грудня. 179. Вісті Остерщини. 1942. 1 грудня. 180. Вісті Прилуччини. 1942. 27 грудня. 181. Вісті Прилуччини. 1942. 9 грудня. 182. Українське Полісся. 1942. 9 грудня. 183. Вісті Прилуччини. 1942. 27 листопада. 184. Нові дні. 1942. 2 грудня. 185. Українське Полісся. 1942. 6 грудня. 186. Українське Полісся. 1942. 16 грудня. 187. Відродження. 1942. 4 грудня. 188. Ніжинські вісті. 1942. 9 грудня. 189. Ніжинські вісті. 1942. 30 грудня. 190. Сумський вісник. 1943. 6 січня. 191. Новий час. 1943. 10 січня. 192. Відродження. 1942. 23 грудня. 193. Ніжинські вісті. 1943. 2 січня. 194. Сумський вісник. 1943. 3 січня. 195. Вісті Прилуччини. 1942. 25 грудня. 196. Вісті Остерщини. 1943. 1 січня. 197. Ніжинські вісті. 1943. 6 січня. 198. Відродження. 1943. 8 січня. 199. Сумський вісник. 1943. 10 січня. 200. Вісті Остерщини. 1943. 16 лютого. 201. Відродження. 1943. 15 січня. 202. Ніжинські вісті. 1943. 16 січня. 203. Відродження. 1943. 22 січня. 204. Сумський вісник. 1943. 8 січня. 205. Сумський вісник. 1943. 13 січня. 206. Ніжинські вісті. 1943. 23 січня. 207. Відродження. 1943. 7 травня. 208. Відродження. 1943. 26 січня. 209. Вісті Прилуччини. 1943. 21 лютого. 210. Вісті Прилуччини. 1943. 12 березня. 211. Вісті Прилуччини. 1943. 7 березня. 212. Український кур’єр. 1943. 11 липня. 213. Чернігівський кур’єр. 1943. 10 березня. 214. Вісті Прилуччини. 1943. 14 березня. 215. Відродження. 1943. 6 квітня. 216. Чернігівський кур’єр. 1943. 21 квітня. 217. Голос Охтирщини. 1943. 27 травня. 218. Нові дні. 1943. 15 травня. 219. Голос Охтирщини. 1943. 23 травня. 220. Голос Охтирщини. 1943. 30 травня. 221. Сумський вісник. 1943. 22 червня. 222. Сумський вісник. 1943. 18 червня. 223. Відродження. 1943. 29 червня. 224. Голос Охтирщини. 1943. 2 червня. 225. Сумський вісник. 1943. 20 червня. 226. Відродження. 1943. 4 червня. 227. Голос Охтирщини. 1943. 30 червня. 228. Голос Охтирщини. 1943. 1 серпня. 229. Сумський вісник. 1943. 15 серпня. 230. Голос Охтирщини. 1943. 6 серпня. 231. Відродження. 1943. 27 серпня. 232. Відродження. 1943. 31 серпня. 233. Відродження. 1943. 24 серпня. 234. Вісті Прилуччини. 1943. 13 листопада. Horokh M.V. The refl ection of 1941–1943 geopolitical reality in the political cartoon of the occupational press in Chernihiv and Sumy region The article is devoted to the clarification of the political caricature’s role and position in the forming of the informational space on the Chernihiv and Sumy region territory during World War II. In 1941–1943 the occupation au- thorities published 15 newspapers in Chernihiv, Nizhyn, Pryluky, Snovsk, Ostry, Semenivka, Novhorod-Siverskyi, Sumy, Romny, Konotop, Krolevets, Okhtyrka, Shostka, Putivl. We find caricatures in 219 issues of 813. Most of the images are in the «Ukrainske Polissia» (53 issues), «Sumskyi visnyk» (47), «Nizhynski visti» (30), «Holos Okhtyrshchyny» (29) and «Visti Pryluchchyny» (23). News- papers promptly introduced readers to the front lines, orders and announce- ments of the occupation administration and orders of the German command. The analysis found that the publication of the occupation media had a clear anti-Soviet and anti-Semitic orientation. Some caricatures were used for purely tactical reasons, directing the incitement of international enmity. The rest im- ages orientation was more distant, strategic objectives, which was to discredit the Soviet leadership as reckless and criminal. The occupation press ridiculed the anti-Hitler coalition figures (Stalin, Roosevelt, Churchill), the inability of the Allies to withstand the German military units and secure the admission of the Lend-Lease program. Based on the moral and psychological and ideologi- cal stereotypes of marginalized group Ukrainian society Nazi propaganda ex- ploited the worst traits and feelings, directing them to support the awful terror. The key events on the fronts of the World War II and relations between the allies were refl ected, albeit belatedly, through the cartoons in the pages of the oc- Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021 312 cupational press. The analysis of the visual images on the pages of the occupa- tional press helps to reveal the concept of ideological manipulations of the Nazi regime. It also helps to evaluate their infl uence on the forming of the perception archetypes of both people of occupied Ukraine and people who live nowadays. Key words: political caricature, occupation press, Chernihiv oblast, Sumy oblast. REFERENCES 1. Nelson, A. (1999). Politicheskiie manipulyatsii ili pokorenie tolpy [Political manipulation or crowd control]. Moskva: Nauka. [in Russian]. 2. Honcharenko, O. (2014). «Yudeo-bilshovyzm» yak model ideolohichnoi obrobky mistsevoho naselennia raikhskomisariatu «Ukraina» (1941–1944 rr.) [“Judeo-Bolshevism” as model of indoc- trinal local population reichskommissariat “Ukraine” (1941–1944)]. Viiskovo-istorychnyi merydian. Elektronnyi naukovyi fakhovyi zhurnal, 4 (6). рр. 70–85. [in Ukrainian]. 3. Chaikovskyi, I. (1966). Ukrainski periodychni vydannia za nimetskoi okupatsii, 1941–1944 [Ukrainian periodicals under German occupation, 1941–1944]. Homin Ukrainy, Literatura i mystetstvo, сh. 7, lypnia 16. [in Ukrainian]. 4. Ivliev, I. O., Yudenkov A. F. (1985). Kontrpropahanda pidpilnykiv i partyzaniv na okupovanii radianskii terytorii (1941–1944 rr.) [Counterpropaganda of the insurgent activists and partisans on the occupied Soviet territory]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 6, рр. 41– 48. [in Ukrainian]. 5. Cherniakov, B.I. (2005). Periodychna presa na okupovanii terytorii Ukrainy [The Peridical Press on the Occupied Territory]. Nau- kovi zapysky Instytutu zhurnalistyky, vol. 18, рр. 131–158. [in Ukrainian]. 6. Smilianskaya, Yu. (2011). Okkupatsionnaya pressa na territorii Ukrainy (1941–1944). Formirovanie i ukreplenie antievreyskikh stereotipov kak popytka konsolidatsii okkupantov s naseleniem okkupirovannikh territoriy [Regional features of the Holocaust as refl ected in the Ukrainian press during the occupation (1941– 1944)]. Abstracts of papers’2011: Kholokost: novye issledovaniya i ma- terialy. Materialy XVII Mezhdunarodnoy ezhegodnoy konferentsii po iudaiki, vol. IV. (pp. 47–68). Moskva. [in Russian]. 7. Seheda, S.P. (2011). Radianska viiskova presa na terytorii Ukrainy v roky Druhoi svitovoi viiny [Soviet military press on the territory of Ukraine during the Second World War ]. Hileia: naukovyi visnyk, 44 (2), рр. 156–162. [in Ukrainian]. 8. Smirnova, V.I. (2010). Kolektsiia pidpilno-partyzanskoi presy Ukrainy 1941–1944 rr. [Collection of Partisan Press of Ukraine in 1941–1944]. Arkhivy Ukrainy, 5, рр. 118–133. [in Ukrainian]. 9. Fedotova, O.O. (2009). Politychna tsenzura drukovanykh vydan v USRR–URSR (1917–1990 rr.) [Political censorship of publications in the USSR, the Ukrainian SSR (1917-1990 рр.)]. Kyiv : Parlam. vyd-vo. [in Ukrainian]. 10. Romanenko, T.V. (2013). Radianska presa v Ukrainskii RSR na pochatku Druhoi svitovoi viiny ta v roky natsystskoi okupatsii (1939 – persha polovyna 1943 rr.) [The Soviet press in the Ukrainian SSR at the beginning of the Second World War and during the German occupation (1939 – fi rst half of1943)]. Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Istorychni nauky, 1 (2), рр. 133– 143. [in Ukrainian]. 11. Handrabura, N.Ya. (2014). Ukrainomovna okupatsiina presa yak dzherelo z istorii natsystskoi ekspluatatsii naselennia Ukrainy (1941–1944 rr.) [The Ukrainian language occupying press as a source from history of Nazi exploitation of Ukrainian population (1941– 1944)]. Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu, issue XXXVIII, рр. 338–342. [in Ukrainian]. 12. Hrechenko, H. (1999). Chernihivshchyna na shpaltakh okupatsiinykh hazet (1941–1943 rr.) [Chernihiv region on the front pages of occupation newspapers (1941-1943)]. Siverianskyi litopys, 2, pp. 81–102. [in Ukrainian]. 13. Mykhailiuk, M.V. (2006). Ahitatsiino-propahandystska diialnist orhaniv nimetskoi okupatsiinoi vlady sered naselennia Ukrainy (1941–1944 rr.) [Agitation and propagandistic activity of the German occupation authorities among the population of Ukraine (1941–1944)] (Extended abstract of Candidate’s thesis). Kyiv. [in Ukrainian]. 14. Stelnykovych, S.V. (2013). Ofi tsiina ukrainomovna presa Heneralnoho okruhu «Zhytomyr» (1941–1944 rr.) [The Official Ukrainian language press of the General District «Zhytomyr»]. Hurzhiivski istorychni chytannia, issue 6, рр. 235–237. [in Ukrainian]. 15. Tytarenko, D.M. (2002). Presa Skhidnoi Ukrainy periodu nimetsko- fashystskoi okupatsii yak istorychne dzherelo (1941–1943 rr.) [The press of Eastern Ukraine of the period of German fascist occupation as a historical source (1941–1943)] (Extended abstract of Candidate’s thesis). Dnipropetrovsk. [in Ukrainian]. 16. Cherniakov, B. (2006). Okupatsiina presa Raikhskomisariatu Ukrainy: rozbudova i funktsionuvannia (1941–1943 rr.) [Occupation press of the Reichscomissariat “Ukraine”: development and function- ing (1941–1943)]. Naukovi zapysky, issue 31, pp. 51–68. [in Ukrainian]. 17. Yaremenko, V.M. (2008). Polityka nimetskoho okupatsiinoho rezhymu shchodo presy v reikhskomisariati «Ukraina» (1941–1944 rr.) [German Nazi occupation policy concerning the press in Reichscomissariat “Ukraine”] (Extended abstract of Candidate’s thesis). Kyiv. [in Ukrainian]. 18. Yakovlev, D.E. (2005). Karikatura kak obraz zhizni [Caricature as a way of life]. Dekorativnoe iskusstvo, 1, рр. 35–37. [in Russian]. 19. Shchupak, I.Ya. (2006). Natsystska antysemitska propahanda sered mistsevoho naselennia Ukrainy [The Nazi Antisemitic Propaganda Among the Local Population of Ukraine]. Problemy istorii Holokostu, issue 3. рр. 147–175. [in Ukrainian]. 20. Maievskyi, O. (2018). Politychni plakat i karykatura yak zasoby ideolohichnoi borotby v Ukraini 1939–1945 rr. [Political poster and caricature as a means of ideological struggle in Ukraine in 1939– 1945]. Kyiv : Instytut istorii Ukrainy. [in Ukrainian]. 21. Voronina, O.A. (2010). Analiz karikatury kak vida kreolizovannogo teksta [Caricature as a kind of creolized texts]. Vestnik Tsentra mezhdunarodnogo obrazovaniya Moskovskogo gosudarstvennogo universiteta imeni M.V. Lomonosova: Lingvistika, 2, pp. 11–15. [in Russian]. 22. Busel, V.T. (Comps.). (2005). Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy [Great explanatory dictionary of modern Ukrainian language]. Kyiv: Perun. [in Ukrainian]. 23. Azarkh, I. (2016). Hazeta «Ukrainske Polissia» yak dzherelo vyvchennia protsesu debilshovyzatsii Chernihivshchyny v 1941– 1943 rr. [The newspaper «Ukrainian Polissia» as a source of study of the de-bolshevization in Chernihiv region, 1941–1943]. Storinky voiennoi istorii Ukrainy, issue 18, pp. 8–27. [in Ukrainian]. 24. Ukrainske Polissia (1941), 3 hrudnia. [in Ukrainian]. 25. Ukrainske Polissia (1941), 10 hrudnia. [in Ukrainian]. 26. Ukrainske Polissia (1941), 24 hrudnia. [in Ukrainian]. 27. Ukrainske Polissia (1941), 28 hrudnia. [in Ukrainian]. 28. Ukrainske Polissia (1941), 12 hrudnia. [in Ukrainian]. 29. Ukrainske Polissia (1942), 1 sichnia. [in Ukrainian]. 30. Novyi shliakh (1942), 13 sichnia. [in Ukrainian]. 31. Novyi shliakh (1942), 1 sichnia. [in Ukrainian]. 32. Ukrainske Polissia (1942), 14 sichnia. [in Ukrainian]. 33. Ukrainske Polissia (1942), 1 liutoho. [in Ukrainian]. 34. Ukrainske Polissia (1942), 11 liutoho. [in Ukrainian]. 35. Ukrainske Polissia (1942), 13 liutoho. [in Ukrainian]. 36. Ukrainske Polissia (1942), 27 liutoho. [in Ukrainian]. 37. Ukrainske Polissia (1942), 8 liutoho. [in Ukrainian]. 38. Ukrainske Polissia (1942), 15 liutoho. [in Ukrainian]. 39. Ukrainske Polissia (1942), 20 liutoho. [in Ukrainian]. 40. Ukrainske Polissia (1942), 1 bereznia. [in Ukrainian]. 41. Ukrainske Polissia (1942), 12 bereznia. [in Ukrainian]. 42. Ukrainske Polissia (1942), 15 bereznia. [in Ukrainian]. 43. Ukrainske Polissia (1942), 29 bereznia. [in Ukrainian]. 44. Holos Okhtyrshchyny (1942), 14 travnia. [in Ukrainian]. 45. Holos Okhtyrshchyny (1942), 19 kvitnia. [in Ukrainian]. 46. Holos Okhtyrshchyny. (1942), 16 kvitnia. [in Ukrainian]. 47. Sumskyi visnyk (1942), 29 kvitnia. [in Ukrainian]. 48. Sumskyi visnyk (1942), 1 travnia. [in Ukrainian]. 49. Nizhynski visti (1942), 20 travnia. [in Ukrainian]. 50. Nizhynski visti (1942), 18 lypnia. [in Ukrainian]. 51. Sumskyi visnyk (1942), 22 lypnia. [in Ukrainian]. 52. (1936) Pisnia pro Stalina [Song about Stalin]. – Kyiv, Derzhavne vydavnytstvo Mystetstvo. [in Ukrainian]. 53. Ukrainske Polissia (1942), 6 bereznia. [in Ukrainian]. 54. Ukrainske Polissia (1942), 18 bereznia. [in Ukrainian]. 55. Ukrainske Polissia (1942), 11 bereznia. [in Ukrainian]. 56. Ukrainske Polissia (1942), 22 bereznia. [in Ukrainian]. 57. Ukrainske Polissia (1942), 1 kvitnia. [in Ukrainian]. 58. Ukrainske Polissia (1942), 10 kvitnia. [in Ukrainian]. 59. Ukrainske Polissia (1942), 29 kvitnia. [in Ukrainian]. 60. Ukrainske Polissia (1942), 25 liutoho. [in Ukrainian]. 61. Ukrainske Polissia (1942), 12 kvitnia. [in Ukrainian]. 62. Nizhynski visti (1942), 15 kvitnia. [in Ukrainian]. 63. Vidrodzhennia (1942), 28 kvitnia. [in Ukrainian]. 64. Sumskyi visnyk (1942), 7 serpnia. [in Ukrainian]. 65. Ukrainske Polissia (1942), 17 kvitnia. [in Ukrainian]. 66. Ukrainske Polissia (1942), 26 kvitnia. [in Ukrainian]. 67. Ukrainske Polissia (1942), 24 kvitnia. [in Ukrainian]. 68. Ukrainske Polissia (1942), 22 kvitnia. [in Ukrainian]. 69. Ukrainske Polissia (1942), 3 kvitnia. [in Ukrainian]. 70. Mayskiy, I.M. (1971). Vospominaniya sovetskogo diplomata (1925– 1945 gg.) [Memories of Soviet diplomat. 1925–1945]. Moskva : Izd-vo «Nauka». [in Russian)] 71. Visti Ostershchyny (1942), 1 travnia. [in Ukrainian]. 72. Nizhynski visti (1942), 1 travnia. [in Ukrainian]. 73. Visti Ostershchyny (1942), 15 travnia. [in Ukrainian]. 74. Ukrainske Polissia (1942), 1 travnia. [in Ukrainian]. 75. Ukrainske Polissia (1942), 3 travnia. [in Ukrainian]. 76. Visti Pryluchchyny (1942), 13 travnia. [in Ukrainian]. 77. Holos Okhtyrshchyny (1942), 3 veresnia. [in Ukrainian]. ISSN 2218-4805 313 160. Poslednie izvestiya (1942), №14 (oktjabr’). [in Russian]. 161. Nizhynski visti (1942), 14 zhovtnia. [in Ukrainian]. 162. Visti Pryluchchyny (1942), 29 lystopada. [in Ukrainian]. 163. Visti Ostershchyny (1942), 25 hrudnia. [in Ukrainian]. 164. Novyi chas (1942), 13 veresnia. [in Ukrainian]. 165. Novyi chas (1942), 15 lystopada. [in Ukrainian]. 166. Nizhynski visti (1942), 23 veresnia. [in Ukrainian]. 167. Holos Okhtyrshchyny (1942), 16 zhovtnia. [in Ukrainian]. 168. Visti Pryluchchyny (1942), 30 zhovtnia. [in Ukrainian]. 169. Poslednie izvestiya (1942), №16 (oktjabr’). [in Russian]. 170. Sumskyi visnyk (1942), 14 zhovtnia. [in Ukrainian]. 171. Ukrainske Polissia (1942), 20 hrudnia. [in Ukrainian]. 172. Vyzvolennia (1942), 22 lystopada. [in Ukrainian]. 173. Nizhynski visti (1942), 28 lystopada. [in Ukrainian]. 174. Visti Pryluchchyny (1943), 13 sichnia. [in Ukrainian]. 175. Chernihivskyi kurier (1943), 7 bereznia. [in Ukrainian]. 176. Visti Pryluchchyny (1942), 22 lystopada. [in Ukrainian]. 177. Novyi chas (1942), 13 hrudnia. [in Ukrainian]. 178. Vidrodzhennia (1942), 15 hrudnia. [in Ukrainian]. 179. Visti Ostershchyny (1942), 1 hrudnia. [in Ukrainian]. 180. Visti Pryluchchyny (1942), 27 hrudnia. [in Ukrainian]. 181. Visti Pryluchchyny (1942), 9 hrudnia. [in Ukrainian]. 182. Ukrainske Polissia (1942), 9 hrudnia. [in Ukrainian]. 183. Visti Pryluchchyny (1942), 27 lystopada. [in Ukrainian]. 184. Novi dni (1942), 2 hrudnia. [in Ukrainian]. 185. Ukrainske Polissia (1942), 6 hrudnia. [in Ukrainian]. 186. Ukrainske Polissia (1942), 16 hrudnia. [in Ukrainian]. 187. Vidrodzhennia (1942), 4 hrudnia. [in Ukrainian]. 188. Nizhynski visti (1942), 9 hrudnia. [in Ukrainian]. 189. Nizhynski visti (1942), 30 hrudnia. [in Ukrainian]. 190. Sumskyi visnyk (1943), 6 sichnia. [in Ukrainian]. 191. Novyi chas (1943), 10 sichnia. [in Ukrainian]. 192. Vidrodzhennia (1942), 23 hrudnia. [in Ukrainian]. 193. Nizhynski visti (1943), 2 sichnia. [in Ukrainian]. 194. Sumskyi visnyk (1943), 3 sichnia. [in Ukrainian]. 195. Visti Pryluchchyny (1942), 25 hrudnia. [in Ukrainian]. 196. Visti Ostershchyny (1943), 1 sichnia. [in Ukrainian]. 197. Nizhynski visti (1943), 6 sichnia. [in Ukrainian]. 198. Vidrodzhennia (1943), 8 sichnia. [in Ukrainian]. 199. Sumskyi visnyk (1943), 10 sichnia. [in Ukrainian]. 200. Visti Ostershchyny(1943), 16 liutoho. [in Ukrainian]. 201. Vidrodzhennia (1943), 15 sichnia. [in Ukrainian]. 202. Nizhynski visti (1943), 16 sichnia. [in Ukrainian]. 203. Vidrodzhennia (1943), 22 sichnia. [in Ukrainian]. 204. Sumskyi visnyk (1943), 8 sichnia. [in Ukrainian]. 205. Sumskyi visnyk (1943), 13 sichnia. [in Ukrainian]. 206. Nizhynski visti (1943), 23 sichnia. [in Ukrainian]. 207. Vidrodzhennia (1943), 7 travnia. [in Ukrainian]. 208. Vidrodzhennia (1943), 26 sichnia. [in Ukrainian]. 209. Visti Pryluchchyny (1943), 21 liutoho. [in Ukrainian]. 210. Visti Pryluchchyny (1943), 12 bereznia. [in Ukrainian]. 211. Visti Pryluchchyny (1943), 7 bereznia. [in Ukrainian]. 212. Ukrainskyi kurier (1943), 11 lypnia. [in Ukrainian]. 213. Chernihivskyi kurier (1943), 10 bereznia. [in Ukrainian]. 214. Visti Pryluchchyny (1943), 14 bereznia. [in Ukrainian]. 215. Vidrodzhennia (1943), 6 kvitnia. [in Ukrainian]. 216. Chernihivskyi kurier (1943), 21 kvitnia. [in Ukrainian]. 217. Holos Okhtyrshchyny (1943), 27 travnia. [in Ukrainian]. 218. Novi dni (1943), 15 travnia. [in Ukrainian]. 219. Holos Okhtyrshchyny (1943), 23 travnia. [in Ukrainian]. 220. Holos Okhtyrshchyny (1943), 30 travnia. [in Ukrainian]. 221. Sumskyi visnyk (1943), 22 chervnia. [in Ukrainian]. 222. Sumskyi visnyk (1943), 18 chervnia. [in Ukrainian]. 223. Vidrodzhennia (1943), 29 chervnia. [in Ukrainian]. 224. Holos Okhtyrshchyny (1943), 2 chervnia. [in Ukrainian]. 225. Sumskyi visnyk (1943), 20 chervnia. [in Ukrainian]. 226. Vidrodzhennia (1943), 4 chervnia. [in Ukrainian]. 227. Holos Okhtyrshchyny (1943), 30 chervnia. [in Ukrainian]. 228. Holos Okhtyrshchyny (1943), 1 serpnia. [in Ukrainian]. 229. Sumskyi visnyk (1943), 15 serpnia. [in Ukrainian]. 230. Holos Okhtyrshchyny (1943), 6 serpnia. [in Ukrainian]. 231. Vidrodzhennia (1943), 27 serpnia. [in Ukrainian]. 232. Vidrodzhennia (1943), 31 serpnia. [in Ukrainian]. 233. Vidrodzhennia (1943), 24 serpnia. [in Ukrainian]. 234. Visti Pryluchchyny (1943) 13 lystopada. [in Ukrainian]. Стаття надійшла до редакції 28.02.2021 р. Рекомендована до друку 28.04.2021 р. 78. Novyi chas (1942), 27 veresnia. [in Ukrainian]. 79. Ukrainske Polissia (1942), 8 travnia. [in Ukrainian]. 80. Sumskyi visnyk (1942), 3 travnia. [in Ukrainian]. 81. Nizhynski visti (1942), 23 travnia. [in Ukrainian]. 82. Sumskyi visnyk (1942), 19 chervnia. [in Ukrainian]. 83. Sumskyi visnyk (1942), 1 lypnia. [in Ukrainian]. 84. Nizhynski visti (1942), 9 travnia. [in Ukrainian]. 85. Nizhynski visti (1942), 13 travnia. [in Ukrainian]. 86. Sumskyi visnyk (1942), 7 chervnia. [in Ukrainian]. 87. Sumskyi visnyk(1942), 13 travnia. [in Ukrainian]. 88. Sumskyi visnyk (1942), 10 travnia. [in Ukrainian]. 89. Sumskyi visnyk (1942), 3 chervnia. [in Ukrainian]. 90. Sumskyi visnyk (1942), 21 chervnia. [in Ukrainian]. 91. Ukrainske Polissia (1942), 5 chervnia. [in Ukrainian]. 92. Holos Okhtyrshchyny (1942), 14 chervnia. [in Ukrainian]. 93. Holos Okhtyrshchyny (1942), 4 zhovtnia. [in Ukrainian]. 94. Sumskyi visnyk (1942), 9 zhovtnia. [in Ukrainian]. 95. Nizhynski visti (1942), 10 zhovtnia. [in Ukrainian]. 96. Ukrainske Polissia (1942), 12 chervnia. [in Ukrainian]. 97. Holos Okhtyrshchyny (1942), 11 chervnia. [in Ukrainian]. 98. Sumskyi visnyk (1942), 26 lypnia. [in Ukrainian]. 99. Visti Pryluchchyny (1942), 14 chervnia. [in Ukrainian]. 100. Nizhynski visti (1942), 22 lypnia. [in Ukrainian]. 101. Holos Okhtyrshchyny (1942), 9 serpnia. [in Ukrainian]. 102. Nizhynski visti (1942), 11 lypnia. [in Ukrainian]. 103. Ukrainske Polissia (1942), 17 lypnia. [in Ukrainian]. 104. Sumskyi visnyk (1942), 24 lypnia. [in Ukrainian]. 105. Visti Pryluchchyny (1942),28 chervnia. [in Ukrainian]. 106. Sumskyi visnyk (1942), 15 lypnia. [in Ukrainian]. 107. Holos Okhtyrshchyny (1942), 2 serpnia. [in Ukrainian]. 108. Vidrodzhennia (1942), 7 lystopada. [in Ukrainian]. 109. Ukrainske Polissia (1942), 15 lystopada. [in Ukrainian]. 110. Holos Okhtyrshchyny (1942), 21 chervnia. [in Ukrainian]. 111. Holos Okhtyrshchyny (1942), 2 lypnia. [in Ukrainian]. 112. Sumskyi visnyk (1942), 5 serpnia. [in Ukrainian]. 113. Nizhynski visti (1942), 19 serpnia. [in Ukrainian]. 114. Holos Okhtyrshchyny (1942), 27 serpnia. [in Ukrainian]. 115. Sumskyi visnyk (1942), 16 serpnia. [in Ukrainian]. 116. Nizhynski visti (1942), 6 chervnia. [in Ukrainian]. 117. Sumskyi visnyk (1942), 12 chervnia. [in Ukrainian]. 118. Visti Pryluchchyny (1942), 26 chervnia. [in Ukrainian]. 119. Sumskyi visnyk (1942), 12 lypnia. [in Ukrainian]. 120. Nizhynski visti (1942), 15 serpnia. [in Ukrainian]. 121. Sumskyi visnyk (1942), 21 serpnia. [in Ukrainian]. 122. Vyzvolennia (1942), 19 lypnia. [in Ukrainian]. 123. Nizhynski visti (1942), 29 lypnia. [in Ukrainian]. 124. Sumskyi visnyk (1942), 29 lypnia. [in Ukrainian]. 125. Holos Okhtyrshchyny (1942), 13 serpnia. [in Ukrainian]. 126. Vidrodzhennia (1942), 21 serpnia. [in Ukrainian]. 127. Nizhynski visti (1942), 29 serpnia. [in Ukrainian]. 128. Sumskyi visnyk (1942), 6 veresnia. [in Ukrainian]. 129. Visti Pryluchchyny (1942), 16 veresnia. [in Ukrainian]. 130. Nizhynski visti (1942), 26 veresnia. [in Ukrainian]. 131. Sumskyi visnyk (1942), 27 veresnia. [in Ukrainian]. 132. Visti Ostershchyny (1942), 30 zhovtnia. [in Ukrainian]. 133. Visti Pryluchchyny (1942), 4 lystopada. [in Ukrainian]. 134. Chernihivskyi kurier (1943), 25 kvitnia. [in Ukrainian]. 135. Ostanni visti (1942), №18 (veresen). [in Ukrainian]. 136. Ostanni visti (1942), №23 (veresen). [in Ukrainian]. 137. Visti Pryluchchyny (1942), 21 zhovtnia. [in Ukrainian]. 138. Visti Pryluchchyny (1942), 28 zhovtnia. [in Ukrainian]. 139. Visti Pryluchchyny (1942), 11 lystopada. [in Ukrainian]. 140. Holos Okhtyrshchyny (1942), 7 zhovtnia. [in Ukrainian]. 141. Novyi chas (1942), 8 lystopada. [in Ukrainian]. 142. Vidrodzhennia (1942), 10 lystopada. [in Ukrainian]. 143. Nizhynski visti (1942), 11 lystopada. [in Ukrainian]. 144. Sumskyi visnyk (1942), 15 lystopada. [in Ukrainian]. 145. Ukrainske Polissia (1942), 27 hrudnia. [in Ukrainian]. 146. Sumskyi visnyk (1942), 28 zhovtnia. [in Ukrainian]. 147. Nizhynski visti (1942), 4 lystopada. [in Ukrainian]. 148. Sumskyi visnyk (1942), 25 veresnia. [in Ukrainian]. 149. Nizhynski visti (1942), 3 zhovtnia. [in Ukrainian]. 150. Nizhynski visti (1942), 7 lystopada. [in Ukrainian]. 151. Sumskyi visnyk (1942),18 lystopada. [in Ukrainian]. 152. Novyi chas (1942), 11 zhovtnia. [in Ukrainian]. 153. Holos Okhtyrshchyny (1942), 27 veresnia. [in Ukrainian]. 154. Nizhynski visti (1942), 30 veresnia. [in Ukrainian]. 155. Sumskyi visnyk (1942), 23 zhovtnia. [in Ukrainian]. 156. Holos Okhtyrshchyny (1942), 2 zhovtnia. [in Ukrainian]. 157. Novyi chas (1942), 1 lystopada. [in Ukrainian]. 158. Novi dni (1942), 7 zhovtnia. [in Ukrainian]. 159. Novyi chas (1942), 20 veresnia. [in Ukrainian]. j

Віддзеркалення геополітичних реалій 1941–1943 рр. у політичній карикатурі окупаційної преси Чернігівської та Сумської областей

Репозитарії

Схожі ресурси