Сумське товариство «Меморіал» та пам’ять про політичні репресії
У статті висвітлюється створення та діяльність Сумського історико-просвітницького товариства «Меморіал». Проаналізовано обставини протистояння «Меморіалу» з органами компартійно-державної влади наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр. Розкрито програмні та організаційні засади діяльності товарист...
Gespeichert in:
| Datum: | 2021 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2021
|
| Schriftenreihe: | Сіверщина в історії України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181329 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Сумське товариство «Меморіал» та пам’ять про політичні репресії / Л.І. Рожкова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 353-357. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-181329 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1813292021-11-11T01:26:41Z Сумське товариство «Меморіал» та пам’ять про політичні репресії Рожкова, Л.І. Нова історія У статті висвітлюється створення та діяльність Сумського історико-просвітницького товариства «Меморіал». Проаналізовано обставини протистояння «Меморіалу» з органами компартійно-державної влади наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр. Розкрито програмні та організаційні засади діяльності товариства. Основну увагу авторка приділяє пошуково-дослідницькій роботі організації, спрямованій на збереження історичної пам’яті про політичні репресії комуністичного режиму у 1930-х – на початку 1950-х рр. Зроблено спробу охарактеризувати особистості репресованих сумчан крізь призму усних свідчень та автобіографічних творів учасників товариства «Меморіал». На основі спогадів репресованих реконструйовано окремі аспекти повсякдення політичних в’язнів у системі ГУЛАГу. Зазначено вклад товариства «Меморіал» у підготовку обласного тому науково-документального видання «Реабілітовані історією. Сумська область». The article covers the creation and activities of the Sumy historical and educational society «Memorial». The founders of the Society in Sumy were representatives of the creative intelligentsia and teachers. The circumstances of Memorial’s confrontation with the party and state authorities in the late 1980s and early 1990s are analyzed. The program and organizational principles of the society’s activity are revealed. During 1990 – to beginning 2000 activity of organization came true after searching and historical-elucidative directions. Active voice in-process Sumy society «Memorial» was taken by former political prisoners Boris Bliner, Mariia Yarova, Dmytro Moiseienko, married couples of Pashchyshynsky, members of families of subjected to repression Emma Novobrantseva, Ihor Yelfimov, Alla Kryhanova. Creation of collection of documents, that includes information about subjected to repression, remembrances, documentary photographs, became a selfless job of Sumy society performance. On the basis of collected by society «Memorial» of data is certain basic directions of repressions at the end of 1930 th – 1940-х. An attempt to describe personalities of subjected to repression Sumy through the prism of verbal certificates and autobiographic works of participants of society «Memorial» is done. Considerable attention is spared to autobiographic works of Sumy Boris Bliner, that characterize the atmosphere of daily occurrence of political prisoners of HULAHu, contain mentions about bright personalities of slaves of Kolyma. The fates of subjected to repression are traced after serving of punishment, and also the facts of their rehabilitation are fixed. The deposit of society is marked «Memorial» in preparation regional to the volume scientifically - documentary edition «Rehabilitated by history. Sumy area». On the basis of the conducted analysis of activity of Sumy historical-educational society «Memorial» is done conclusion about the ponderable contribution of organization to proceeding in rights subjected to repression by the communist mode and maintenance of historical memory about political repressions. 2021 Article Сумське товариство «Меморіал» та пам’ять про політичні репресії / Л.І. Рожкова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 353-357. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181329 (477.52)316.4.063.7»1930/1950»+061.22 uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нова історія Нова історія |
| spellingShingle |
Нова історія Нова історія Рожкова, Л.І. Сумське товариство «Меморіал» та пам’ять про політичні репресії Сіверщина в історії України |
| description |
У статті висвітлюється створення та діяльність Сумського
історико-просвітницького товариства «Меморіал». Проаналізовано обставини протистояння «Меморіалу» з органами компартійно-державної влади наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр.
Розкрито програмні та організаційні засади діяльності товариства. Основну увагу авторка приділяє пошуково-дослідницькій роботі організації, спрямованій на збереження історичної пам’яті
про політичні репресії комуністичного режиму у 1930-х – на початку 1950-х рр. Зроблено спробу охарактеризувати особистості репресованих сумчан крізь призму усних свідчень та автобіографічних творів учасників товариства «Меморіал». На основі
спогадів репресованих реконструйовано окремі аспекти повсякдення політичних в’язнів у системі ГУЛАГу. Зазначено вклад товариства «Меморіал» у підготовку обласного тому науково-документального видання «Реабілітовані історією. Сумська область». |
| format |
Article |
| author |
Рожкова, Л.І. |
| author_facet |
Рожкова, Л.І. |
| author_sort |
Рожкова, Л.І. |
| title |
Сумське товариство «Меморіал» та пам’ять про політичні репресії |
| title_short |
Сумське товариство «Меморіал» та пам’ять про політичні репресії |
| title_full |
Сумське товариство «Меморіал» та пам’ять про політичні репресії |
| title_fullStr |
Сумське товариство «Меморіал» та пам’ять про політичні репресії |
| title_full_unstemmed |
Сумське товариство «Меморіал» та пам’ять про політичні репресії |
| title_sort |
сумське товариство «меморіал» та пам’ять про політичні репресії |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2021 |
| topic_facet |
Нова історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181329 |
| citation_txt |
Сумське товариство «Меморіал» та пам’ять про політичні репресії / Л.І. Рожкова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 353-357. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT rožkovalí sumsʹketovaristvomemoríaltapamâtʹpropolítičnírepresíí |
| first_indexed |
2025-07-15T22:18:37Z |
| last_indexed |
2025-07-15T22:18:37Z |
| _version_ |
1837753086538416128 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
353
REFERENCES
1. Vavrynchuk, M.P. (2005). Demokratiia v Ukraini: osnovni
pryntsypy, napriamky ta shliakhy udoskonalennia. [Democracy
in Ukraine: basic principles, directions and ways to improve].
Universytetski naukovi zapysky, 1–2 (13–14), pp. 395–398. [in Ukrainian].
2. Vlasenko, S. (2015). Instytutsiini pryntsypy ta mekhanizmy
demokratychnoho upravlinnia v Ukraini. [Institutional principles and
mechanisms of democratic governance in Ukraine]. Derzhavne upravlinnia
ta mistseve samovriaduvannia. Issue 4 (27), pp. 97–107. [in Ukrainian].
3. Ilnytska, U. (2008) Demokratyzatsiia oboronnoi sfery cherez
realizatsiiu mekhanizmiv tsyvilnoho kontroliu nad zbroinymy
sylamy. [Democratization of the defense sphere through the
implementation of mechanisms of civilian control over the armed
forces]. Ukrainska natsionalna ideia: realii ta perspektyvy rozvytku. Issue 20,
pp. 63–67. [in Ukrainian].
4. Kaduk, N.I. (2008). Svitohliadna kryza v ukrainskomu suspilstvi
v konteksti demokratychnykh peretvoren. [Worldview crisis in
Ukrainian society in the context of democratic transformations].
Novitni tendentsii rozvytku demokratychnoho vriaduvannia: svitovyi ta ukrainskyi
dosvid, pp. 244–245. Kyiv: NADU. [in Ukrainian].
5. Konstytutsiia Ukrainy. [The Constitution of Ukraine]. Vidomosti
Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1996, 30, p. 141. [in Ukrainian].
6. Latyhina, N. (2009). Osnovni kryterii, pryntsypy ta rivni
zdiisnennia demokratii. [Basic criteria, principles and levels of
democracy]. Politychnyi menedzhment, 3, pp. 81–91. [in Ukrainian].
7. Oliinyk, M.O. (2013). Modeli demokratychnykh peretvoren ta
osoblyvosti demokratyzatsii politychnoho protsesu v Ukraini. [Models
of democratic transformations and features of democratization of
the political process in Ukraine]. Aktualni problemy polityky. Issue. 49,
pp. 87–94. [in Ukrainian].
8. Pantsyr, S. E-demokratiia v Ukraini: rekomendatsii shchodo
vprovadzhennia polityky ta zabezpechennia yii rezultatyvnosti
[E-democracy in Ukraine: recommendations for policy implementation
and ensuring its eff ectiveness]. Retrived from http://euinfocenter.
rada.gov.ua/uploads/documents/28784.pdf. [in Ukrainian].
9. Pasichnyk, V. Demokratyzatsiia derzhavnoho upravlinnia
u konteksti zabezpechennia natsionalnoi bezpeky ta borotby z
koruptsiieiu [Democratization of public administration in the context
of ensuring national security and combating corruption]. Retrived
from http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeVr_2014_13_5.
10. Podpyatnikova, A.Ya. (2019). Osoblyvosti rozvytku
demokratychnoho tranzytu v Ukraini. [Features of the development of
democratic transit in Ukraine]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho.
Seriia: Derzhavne upravlinnia. (5). Vol. 30 (69), pp. 7–11. [in Ukrainian].
11. Pro zabezpechennia provedennia demokratychnykh, chesnykh
i prozorykh mistsevykh vyboriv 25 zhovtnia 2015 roku [On ensuring
the holding of democratic, fair and transparent local elections on
October 25, 2015]. Retrived from https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/538/2015#Text (data zvernennia: 02.02.2021). [in Ukrainian].
12. Pro zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo realizatsii
kontseptsii rozvytku elektronnoi demokratii v Ukraini na 2019 –
2020 roky [On approval of the action plan for the implementation
of the concept of electronic democracy in Ukraine for 2019 – 2020].
Retrived from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405-2019-r#Text
(data zvernennia: 02.02.2021). [in Ukrainian].
13. Pro vydilennia koshtiv dlia nadannia odnorazovoi hroshovoi
dopomohy chlenam simei osib, yakym posmertno prysvoieno
zvannia Heroia Ukrainy za hromadiansku muzhnist, patriotyzm,
heroichne vidstoiuvannia konstytutsiinykh zasad demokratii, prav
i svobod liudyny, samoviddane sluzhinnia Ukrainskomu narodovi,
vyiavleni pid chas Revoliutsii hidnosti [On the allocation of funds
for one-time fi nancial assistance to family members of persons who
were posthumously awarded the title of Hero of Ukraine for civic
courage, patriotism, heroic defense of the constitutional principles
of democracy, human rights and freedoms, selfl ess service to the
Ukrainian people, revealed during the Revolution of Dignity]. Retrived
from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1145-2015-r#Text (data
zvernennia: 02.02.2021). [in Ukrainian].
14. Pro skhvalennia proektu Dodatkovoi uhody № 5 do Uhody
pro vykonannia zavdannia u sferi rozvytku mizh Uriadom Ukrainy
ta Uriadom Spoluchenykh Shtativ Ameryky dlia spryiannia stiikomu
ekonomichnomu rozvytku na shyrokii suspilnii osnovi yak zasobu
zabezpechennia staloi demokratii v Ukraini, vchynenoi 17 veresnia
2014 r. u m. Kyievi [On approval of the draft Additional Agreement №
5 to the Agreement on Development Tasks between the Government
of Ukraine and the Government of the United States of America to
Promote Sustainable Economic Development on a Broad Social Basis
as a Means of Ensuring Sustainable Democracy in Ukraine, done on
September 17, 2014 Kyiv]. Retrived from https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/389-2019-r#Text (data zvernennia: 02.02.2021). [in Ukrainian].
15. Rezoliutsiia 1239 (2001) Parlamentskoi Asamblei Rady Yevropy
«Svoboda vyrazhennia pohliadiv ta perekonan i funktsionuvannia
parlamentskoi demokratii v Ukraini» [Resolution 1239 (2001) of
the Parliamentary Assembly of the Council of Europe «Freedom
of expression and belief and the functioning of parliamentary
democracy in Ukraine]. Retrived from https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/994_601#Text. [in Ukrainian].
16. Rozova, T.V. (2009). Demokratiia v Ukraini: problemy ta
perspektyvy. [Democracy in Ukraine: problems and prospects]. Naukovi
pratsi Odeskoi natsionalnoi yurydychnoi akademii, pp. 303–310. [in Ukrainian].
17. Sheliuk, L. (2014). Demokratyzatsiia osvity yak pryntsyp
yii reformuvannia v Ukraini. [Democratization of education as a
principle of its reform in Ukraine]. Hileia: naukovyi visnyk. Issue 89,
pp. 371–376. [in Ukrainian].
18. Yansons, Ya. (2020). Osoblyvosti protsesu demokratyzatsii v Ukraini,
shcho nehatyvno vplyvaiut na stanovlennia ta rozvytok elektro nnoi
demokratii. [Features of the democratization process in Ukraine, which
negatively aff ect the formation and development of e-democracy]. Zbirnyk
naukovykh prats NADU. Issue, 1, pp. 72–79. [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 14.02.2021 р.
Рекомендована до друку 28.04.2021 р.j
УДК (477.52)316.4.063.7»1930/1950»+061.22
Л.І. Рожкова
СУМСЬКЕ ТОВАРИСТВО «МЕМОРІАЛ»
ТА ПАМ’ЯТЬ ПРО ПОЛІТИЧНІ РЕПРЕСІЇ
У статті висвітлюється створення та діяльність Сумського
історико-просвітницького товариства «Меморіал». Проаналізо-
вано обставини протистояння «Меморіалу» з органами компар-
тійно-державної влади наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр.
Розкрито програмні та організаційні засади діяльності товари-
ства. Основну увагу авторка приділяє пошуково-дослідницькій ро-
боті організації, спрямованій на збереження історичної пам’яті
про політичні репресії комуністичного режиму у 1930-х – на по-
чатку 1950-х рр. Зроблено спробу охарактеризувати особисто-
сті репресованих сумчан крізь призму усних свідчень та автобі-
ографічних творів учасників товариства «Меморіал». На основі
спогадів репресованих реконструйовано окремі аспекти повсяк-
дення політичних в’язнів у системі ГУЛАГу. Зазначено вклад то-
вариства «Меморіал» у підготовку обласного тому науково-доку-
ментального видання «Реабілітовані історією. Сумська область».
Ключові слова: товариство «Меморіал», Суми, політичні ре-
пресії, спогади, пам’ять.
Розпочаті керівництвом СРСР в середині 1980-х рр.
суспільно-політичні реформи призвели до підвищення
громадської активності як у союзному центрі, так і в рес-
публіках. Поширення гласності, зняття заборон на ви-
світлення раніше замовчуваних подій зумовили зростан-
ня інтересу доісторичного минулого радянської епохи.
У другій половині 1980-х рр. в Україні почали виника-
ти самодіяльні громадські організації. Значною подією
у суспільно-політичному житті України стало утворен-
ня добровільного історико-просвітницького товариства
Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021
354
«Меморіал», установча конференція якого відбулася у
Києві на початку березня 1989 р. Республіканська орга-
нізація на федеративних засадах увійшла до Всесоюз-
ного «Меморіалу», створеного у січні 1989 р. у Москві.
Серед засновників московського «Меморіалу» були
визначні правозахисники, вчені, представники творчої
інтелігенції. Виступаючи на установчій конференції то-
вариства, поет Євгеній Євтушенко наголошував на не-
обхідності усвідомлення «історичної провини», відпо-
відальності «за все, що було у нас у країні…». «Рятуючи
сьогодення пам’яттю про минуле, ми рятуємо і майбут-
нє – наше власне, і майбутнє дітей наших дітей. Отже, ря-
тування історії історичною пам’яттю. Це, на мій погляд,
головне завдання товариства «Меморіал» і завдання на-
шого суспільства у цілому…» [1, с. 98]. Засновником та пер-
шим головою товариства «Меморіал» був Андрій Сахаров.
Ініціаторами створення громадської організації «Ме-
моріал» у Сумах виступили члени спілки архітекторів
на чолі з головним архітектором міста Юрієм Кобиля-
ковим, спілки письменників та журналістів УРСР, спів-
робітники відділення Українського фонду культури,
міської бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка та обласного краєз-
навчого музею, викладачі. 5 березня 1989 р. ініціативна
група спільно з учасниками екологічного руху провела
в центрі Сум акцію з нагоди річниці смерті Й. Сталіна.
Учасники зібрання розповсюджували листівки, де ви-
кривався сталінізм, роз’яснювали мету створення На-
родного Руху України за перебудову, а також проводили
збір підписів громадян щодо вирішення нагальних сус-
пільно-політичних та екологічних проблем. У листівці
йшлося про те, що сталінізм, як метод управління, гли-
боко вкоренився і справляє вплив на політичну свідо-
мість керівників держави донині. «Злочини сталініз-
му величезні, він загубив понад 30 мільйонів людей…
Ми відповідальні за майбутнє країни і маємо зроби-
ти все, аби сталінізм не повторився» [2, с. 222 –223]. У
червні 1989 р. за участі 80 делегатів в обласному цен-
трі відбулася установча конференція добровільного іс-
торико-просвітницького товариства «Меморіал». Кон-
ференція ухвалила резолюцію та статут організації,
основною метою якої було визначено ліквідацію на-
слідків тоталітаризму в усіх сферах суспільного життя,
утвердження демократії, відродження гуманізму, від-
новлення історичної справедливості щодо жертв полі-
тичних репресій. Основні завдання Товариства полягали
у збереженні й увічненні пам’яті про жертви репресій,
наданні допомоги репресованим та їх сім’ям, захисті
інтересів репресованих у державних та громадських ор-
ганізаціях, сприянні у виконанні державних рішень з
відшкодування заподіяних репресованим збитків, по-
ширенні історичної правди про злочини тоталітариз-
му, активній участі в демократичних перетвореннях
та розбудові Незалежної української держави. У резо-
люції конференції наголошувалося, зокрема, на необ-
хідності «…ліквідувати топоніми з прізвищами людей,
які зганьбили себе причетністю до масових репресій».
Товариство висловило підтримку ідеї створення На-
родного Руху України, засуджувало кампанію дискре-
дитації ініціаторів Руху, розгорнуту засобами масової
інформації. Керівним органам Товариства доручалося
створити секцію з дослідження так званих «білих плям
історії» [2, с. 232]. Делегати конференції обрали коорди-
наційну раду у складі 11-ти осіб та трьох співголів то-
вариства «Меморіал»: педагога Володимира Майбороду,
викладачів Сумської філії Харківського політехнічно-
го інституту історика Леоніда Мордовця та філософа
Ірину Предборську. У подальшому сумське товариство
очолювали Алла Криганова, Катерина Білолюбська, на
даний час – Світлана Ревякіна.
На початку 1990 р. до складу «Меморіалу» на правах
колективного члена увійшло Товариство репресованих
(Всеукраїнське товариство репресованих було створене
у червні 1989 р.). Після ухвалення 1989 р. Закону УРСР
«Про реабілітацію жертв політичних репресій» члени
товариства на громадських засадах долучилися до
роботи комісій з реабілітації, які були створені при
облвиконкомі та у районах області.
З перших кроків своєї діяльності організація зустрі-
ла серйозний опір з боку органів влади за критику ко-
муністичної партії. У документах Сумського міськкому
КПУ «Меморіал» був названий «екстремістською та ан-
тисоціалістичною» [2, с. 234–235] організацією. Конф-
ронтація між неформальними громадськими органі-
заціями та органами влади набувала досить серйозних
форм. Так, великий резонанс у Сумах на початку жовт-
ня 1989 р. викликало голодування перед приміщенням
обкому компартії співголови «Меморіалу» Володимира
Майбороди та робітника Олега Тарасенка. Причиною
стала відмова міськвиконкому на проведення черго-
вого мітингу неформалів.
Незважаючи на опір з боку органів компартійно-ра-
дянської влади, організація продовжувала свою діяль-
ність, співпрацювала з іншими громадськими об’єд-
наннями. У вересні 1989 р. сумська делегація, у складі
якої були громадські діячі І. Предборська, А. Кригано-
ва, А. Бутенко, Л. Коваленко, В. Осадчий (перший лідер
Сумської крайової організації НРУ) взяла участь у роботі
установчого з’їзду Руху [2, с. 230–231]. Члени Сумсько-
го товариства «Меморіал» підтримали лідера Шосткин-
ського клубу «Ініціатива» Леоніда Коваленка, виключе-
ного з компартії за звинуваченнями у «…фракційності,
екстремізмі та підбурюванні», тобто фактично за іна-
комислення. Вони звернулися з відкритим листом до
керівників Шостки, редакції місцевих газет з вимогою
поновити Л. Коваленка у партії [2, с. 239–240].
З ініціативи «Меморіалу» 1990 р. поблизу Централь-
ного міського кладовища – місця масових розстрілів на-
прикінці 1930-х рр. – було встановлено пам’ятний знак
жертвам репресій. У квітні 1991 р. сумська делегація взяла
участь у Всеукраїнській конференції «Меморіалу», рішен-
ISSN 2218-4805
355
ням якої Товариству було присвоєно ім’я Василя Стуса.
Протягом 1990-х – на початку 2000-х рр. діяльність
організації здійснювалася за пошуковим та істори-
ко-просвітницьким напрямами. Активну участь у ро-
боті Сумського товариства «Меморіал» брали колишні
політв’язні Борис Блінер, Марія Ярова, Дмитро Моїсе-
єнко, подружжя Пащишинських, члени родин репресо-
ваних Емма Новобранцева (понад 20 років працювала
беззмінним секретарем Товариства), Ігор Єлфімов, Алла
Криганова. На основі вивчення документів Державного
архіву Сумської області та архіву обласного управління
Служби Безпеки України був складений «Мартиролог»
(книга реєстрації репресованих), який вміщує дані про
611 осіб: дата та місце народження, національність, міс-
це роботи або служби, дата арешту та винесення виро-
ку, міра покарання, чи був реабілітований [3]. Як відо-
мо, найбільшою масовою операцією «Великого терору»
стала операція за таємним наказом НКВС № 00447 «Про
репресування колишніх куркулів, карних злочинців та
інших антирадянських елементів» від 30 липня 1937 р.
за підписом наркома внутрішніх справ М. Єжова [4, Ч. 1,
с. 72–73]. Згідно з наказом, репресіям підлягали «ко-
лишні активні учасники антирадянських збройних по-
встань». У документах радянських каральних органів
вживається специфічна лексика: «засуджений по пер-
шій категорії», що означає засудження до смертної кари.
Засуджені «по другій категорії» відбували покарання у
виправно-трудових таборах. Як свідчать оприлюднені
звіти обласних відділень НКВС, місцеві керівники на-
магалися перевищити виділені «ліміти». Після виходу
наказу № 00447 маховик репресій було запущено на
повні оберти, захоплюючи різні суспільні верстви. Ок-
рім основної соціальної групи, проти якої спрямовува-
лися репресії – селян, арештам були піддані також інші
категорії. Ознайомлення з сумським «Мартирологом»
дозволяє зробити висновок про те, що більшість виро-
ків «ВМП» (вища міра покарання) було винесено поза-
судовими органами (так званими «трійками») в 1937–
1938 рр.; розстрілювали засуджених у Харкові та Сумах.
Дані про репресованих сумчан конкретизовано за ок-
ремими галузями, підприємствами, закладами: «Завод
ім. Фрунзе» (58 осіб), «Цукровий завод» (21 особа), «Су-
конна фабрика» (23 особи), «Залізниця» (15 осіб), «Тор-
гівля» (17 осіб), «Медпрацівники» (15 осіб), «Вчителі
шкіл, викладачі педінституту, артучилища та інших на-
вчальних закладів» (39 осіб), «Сумський міськвиконком
та облвиконком» (23 особи), «Директори підприємств»
(9 осіб), «Червона Армія» (36 осіб), «Культові служите-
лі» (12 осіб). Окремо складено список репресованих єв-
реїв (65 осіб) [3]. Щонайменше кілька осіб з цього спис-
ку згадувалися у звіті заступника начальника УНКВС у
Харківській області Л.Й. Рейхмана наркому внутрішніх
справ І.М. Леплевському про оперативно-слідчу роботу
станом на 10 січня 1938 р.: «У Сумах викрито сіоністську
організацію. Учасники проводили націоналістичну про-
паганду у середовищі єврейських трудящих…Система-
тично відправляли до Палестини листи про становище
євреїв в СРСР. Організація орієнтувалася на інтервенцію,
повалення радянської влади» [4, Ч. 1, с. 309].
На «карті ГУЛАГу» позначені місця, про які згадували
сумчани. За підрахунками «Меморіалу», мешканці облас-
ті відбували покарання у 44 таборах (Ухтпечлаг, Воркут-
лаг (Республіка Комі), Сиблаг (Західний та Східний Сибір),
Карлаг (Казахстан), і звичайно ж, Колима (Севостлаг)) [3].
Колишні політв’язні і члени їх родин ділились цін-
ними особистими документами та спогадами. Зокрема,
Емма Новобранцева залишила спогади про свого бать-
ка, заступника командира 223-го стрілецького полку
75-ї стрілецької дивізії, яка базувалася у м. Пирятин.
Сумчанин Василь Новобранцев народився 1907 р. в ро-
дині кустаря. Здобув середню технічну освіту, працю-
вав слюсарем на машинобудівному заводі. Василь Ти-
мофійович мав хист організатора, брав активну участь
у створенні спортивних товариств та виставах самоді-
яльного театру «Синя блуза», писав вірші. Згодом був
направлений на навчання до військової школи черво-
них старшин, з 1929 по квітень 1937 р. служив у лавах
Червоної армії. Під час проведення політзаняття стар-
шого лейтенанта В. Новобранцева було заарештовано,
у квітні 1937 р. військовим трибуналом засуджено як
«ворога народу» за ст. 5410(«антирадянська пропаганда
та агітація») до позбавлення волі на 6 років. Покарання
відбував на Колимі, де загинув 1942 р. Посмертно реа-
білітований 1961 р. В архіві «Меморіалу» зберігаються
фотодокументи родини Новобранцевих та літературні
твори репресованого командира [3].
Серед членів «Меморіалу» були уродженці інших об-
ластей та республік. На Сумщині вони опинилися внас-
лідок «поразки у правах» та заборони повертатися на
батьківщину. Зокрема, Григорій Пащишинський наро-
дився 1912 р. у Львові, був сиротою, змалку працював
у наймах, на будівництві. 1943 р. вступив в Українську
Повстанську Армію. 1945 р. був заарештований та за-
суджений військовим трибуналом у м. Луцьку до 20-
ти років виправних робіт та 5-ти років «позбавлення
прав». Покарання відбував у Воркуті, працював у шах-
ті, отримав каліцтво. 1955 р. справу Г. Пащишинського
було переглянуто, Григорія Васильовича звільнили. Пе-
ребуваючи на вільному поселенні, одружився з Ганною
Коритник. Уродженка Івано-Франківщини, Г. Коритник,
також під час нацистської окупації, перебувала у лавах
УПА. Заарештована за доносом 1948 р., під час допитів
зазнала катувань. Засуджена до 25-ти років позбавлен-
ня волі, відправлена до Воркути. 24 березня 1956 р. Ука-
зом Президії Верховної Ради СРСР справу Г. Коритник
було переглянуто, Ганну Михайлівну звільнено. 1962 р.
подружжя переїхало до Сум. Григорій Васильович та
Ганна Михайлівна працювали на підприємствах міста,
одними із перших вступили до товариства «Меморіал»,
проводили просвітницьку роботу у навчальних закла-
Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021
356
дах. За «зв’язок з бандерівцями» також була засуджена
1949 р. уродженка Рівненщини – 18-річна Ганна Сулим
(Цвар). Вирок – 25 років позбавлення волі – відбувала у
таборах «Норильлага». Після перегляду справи у 1956 р.
була звільнена, а 16 липня 1975 р. реабілітована рішен-
ням Пленуму Верховного Суду СРСР [3].
Легендарною постаттю на Лебединщині був священ-
ник Іван Дмитрович Приходько (1900–1997 рр.). Здо-
бувши вищу богословську освіту, мав енциклопедичні
знання і покликання педагога. Вчителював у селі Бити-
ця. Уперше був заарештований 1923 р. та звинувачений,
за власними спогадами, у «неправильних методах робо-
ти, за непокірність та непідкорення відділу освіти…» [3].
У подальшому заарештовувався владою ще п’ять разів [5,
с. 18]. Покарання відбував у Норильську. 1954 р. був ре-
абілітований і повернувся на батьківщину. Наприкінці
1980-х – 1990-х рр. долучився до відновлення зруйнова-
них храмів Сумщини. Заощадження власної родини та
пожертви громадян вкладав у відбудову церков. За його
сприяння було відроджено 12 храмів. Отець Іван вступив
до Сумського «Меморіалу» і, як згадувала Е. Новобран-
цева, «був нашим духовним наставником» [3].
Цінним особовим документом, що характеризує атмос-
феру повсякдення політв’язнів ГУЛАГу, є спогади сумча-
нина Бориса Блінера (1914–2000) [3]. Народився він у Бі-
лорусії, навчався в єврейській школі, згодом вступив до
Мінського юридичного інституту, однак, навчання вия-
вилося нетривалим…Про обставини арешту згадував: на-
вчався на першому курсі, студентська група була дружня,
весела. Часто збиралися у гуртожитку, сперечались, жар-
тували. Хтось придумав гру – конкурс на найкоротший
та найдотепніший анекдот. Рік був 1936, анекдоти сипа-
лися різноманітні. Борис видав: «Що таке МТС?... – мо-
гила товариша Сталіна». Посміялись і, як кажуть, забули.
Та, видно, не всі. Вже наступного вечора Б. Блінера було
заарештовано НКВС. Спецколегія Верховного Суду БРСР
звинуватила його в антирадянській пропаганді та агіта-
ції. Був засуджений до семи років позбавлення волі і п’я-
ти років поразки в правах. Відбував покарання на Коли-
мі, працював на копальнях, будівництві доріг. Наслідком
праці на колимських морозах стала ампутація відморо-
жених пальців обох рук. У таборі Б. Блінер познайомив-
ся з політв’язнями-сумчанами Леонідом Бовою, Павлом
Скринником та іншими. Оскільки до Білорусії повертатися
було заборонено, то після десятирічки «морозного пекла»
1947 р. прибув до Сум, 1963 р. реабілітований. Б. Блінер
був активним членом Сумського товариства «Меморіал» –
виступав на телебаченні, писав статті та нариси для преси,
відгукнувся на пропозицію О. Солженіцина щодо участі
репресованих у доповненні та уточненні фактів, викла-
дених у праці «Архіпелаг ГУЛАГ». Залишив спогади «До-
рога туди», «Дати і зустрічі», «Дорога назад». Рукопис, що
зберігається в архіві сумського «Меморіалу», вміщує де-
тальний опис повсякдення політв’язнів, а також стислі ві-
домості про «цікавих людей», з якими автора звела доля.
Наведемо декілька імен зі спогадів Б. Блінера.
Сходознавець і перекладач Павло Аренський. Випускник
Сорбонни, був одружений з актрисою МХАТ, спілкувався
з широким колом театральних діячів. Як згадує Б. Блінер,
ця людина була зовсім непридатною до фізичної праці.
Натомість, перебуваючи у таборі «Спорний» Дальстрою,
ділився із в’язнями розповідями про традиції народів
Африки. Загинув 1943 р. На початку 1960-х рр. реабіліто-
ваний. 1964 р. у збірнику «На суші і на морі» було опублі-
коване оповідання П. Аренського «Черепахи Малапаги».
Геолог та хімік Лев Буланін. Відбував покарання у та-
борах Казахстану, згодом потрапив на Колиму, де нала-
годив виготовлення «гостродефіцитної» губної помади,
що викликає подив з огляду на нелюдські умови табірно-
го життя. Втім, у спогадах українок-політв’язнів ГУЛАГу
є згадки про відчайдушні зусилля, спрямовані на збере-
ження бодай якихось із тих атрибутів, які позначали їх
як жінок і дозволяли відчувати себе жінками [6. с. 194].
Пало Бронич. Засуджений за контрреволюційну ді-
яльність, високоосвічена, інтелігентна людина, вільно
володів кількома європейськими мовами, цитував на-
пам’ять сторінки літературних творів. Як згадує Б. Блі-
нер, «це була найрозумніша людина на моєму життєво-
му шляху». Зокрема, на початку 1947 р. в’язні відчули
деяке пом’якшення табірного режиму порівняно з воєн-
ним часом. Ув’язненим знову було дозволено отримува-
ти з дому харчі та одяг. Зняття заборони на посилки зу-
мовлювалося не співчуттям до в’язнів, а було спробою
пом’якшити наслідки повоєнного голоду, в умовах яко-
го табори не могли прогодувати свій контингент. П. Бро-
нич спрогнозував: ці послаблення ненадовго. Як з’ясува-
лося незабаром, сподівання на зміни умов утримання у
таборах ГУЛАГу не справдилися. З початком «холодної
війни» керівництво Радянського Союзу посилило ре-
пресивний режим: арешти торкнулися армії, колгосп-
ників, національних меншин, зокрема євреїв [7, с. 360].
Яскравий слід у пам’яті Б. Блінера залишила зустріч з
Дмитром Святополк-Мирським – нащадком князівсько-
го роду. Літературознавець, критик, публіцист Д.П. Свя-
тополк-Мирський брав участь у Першій світовій війні та
антибільшовицькому русі, 1920 р. емігрував, однак зго-
дом перейшов на марксистські позиції. 1932 р. за сприян-
ня М. Горького прибув до Радянського Союзу. Під іменем
«Д. Мирський» брав участь у написанні книги «Біломо-
ро-Балтійский канал імені Сталіна» (1934). Згодом біль-
шість авторів книги були репресовані [7, с. 113]. Не оми-
нула «увагою» влада і князя Святополк-Мирського. 1937 р.
він був заарештований за підозрою у шпіонажі та засу-
джений до 8-ми років таборів. У вересні 1937 р. Д. Свято-
полк-Мирський прибув пароплавом «Кулу» в бухту Нагаєво,
був направлений до пересильного табору. Пам’ять Б. Блі-
нера зберегла деталі зовнішності князя, а також лекції з
історії російської літератури, які він щотижня читав для
в’язнів. 1939 р. Д. Святополк-Мирський помер у лікарні
табору для інвалідів, що знаходився за 23 км від Магадана.
ISSN 2218-4805
357
Члени сумського «Меморіалу» підтримували зв’язки з
робочою групою обласного тому науково-документаль-
ного видання «Реабілітовані історією. Сумська область».
У першій книзі видання, опублікованій 2005 р., було вмі-
щено фрагмент спогадів Б. Блінера «Морозне пекло» про
його колимське заслання, нариси А. Криганової «Постріл
у спину» про заступника командира роти, старшого лей-
тенанта Василя Новобранцева, О. Кравченка «Мій бать-
ко» про вчителя Миропільської середньої школи Вікто-
ра Олександровича Коноваленка, заарештованого 1937 р.
за доносом одного з вчителів [8, с. 140–147]. У 2013 р. по-
бачила світ друга книга «Реабілітовані історією. Сумська
область» з відомостями про репресованих по 7-ми райо-
нах та 2-х містах обласного підпорядкування [9]; 2015 р.
опубліковано першу частину книги третьої обласно-
го тому про політичні репресії громадян Сумщини [10].
18 травня 2015 р., у День пам’яті жертв політичних
репресій, було відкрито пам’ятник у формі меморіаль-
ного хреста, оповитого символічним колючим дротом
та табірними гратами як нагадування про злочини то-
талітарного комуністичного режиму.
Отже, створене 1989 р. Сумське товариство «Меморі-
ал», долаючи опір з боку компартійної влади, розгорну-
ло активну громадсько-політичну, дослідницьку та про-
світницьку діяльність. Вона сприяла засудженню злочинів
тоталітарного комуністичного режиму, поновленню істо-
ричної справедливості і реабілітації репресованих. Резуль-
татом подвижницької роботи Товариства стало створення
колекції документів, яка включає відомості про репресо-
ваних, спогади, фотодокументи. Зібрані «Меморіалом»
матеріали про репресованих були використані при під-
готовці обласного тому «Реабілітовані історією. Сумська
область». Члени Товариства беруть участь у роботі регіо-
нальної комісії з реабілітації, яка була створена на осно-
ві оновленого закону «Про реабілітацію жертв політич-
них репресій» (2018 р.), у публічних заходах, присвячених
вшануванню пам’яті жертв політичних репресій.
ДЖЕРЕЛА
1. Евтушенко Е. Пропасть – в два прыжка?: Публицистика, по-
эзия. – Харків : Прапор, 1990. 214 с.
2. Інакодумство на Сумщині. Збірник документів та матері-
алів (1955–1980 роки). Упоряд. Артюх В.О., Іванущенко Г.М; Са-
дівничий В.О. Суми : видавничо-виробниче підприємство «Мрія
– 1» ТОВ, 2012. 300 с.
3. Архів Сумського міського добровільного історико-просвіт-
ницького товариства «Меморіал», папки 1–12.
4. Великий терор в Україні. «Куркульська операція» 1937–1938 рр.
Упоряд. С. Кокин, Марк Юнге. Ч. 1. К : Вид. дім «Києво-Могилян-
ська академія», 2010. 614 с; Ч. 2. 598 с.
5. Оліцький В.О. Блаженні гнані за правду (репресії проти Пра-
вославної церкви на Сумщині у 1920–1930-ті роки). Суми : Три-
торія, 2018. 242 с.
6. Кісь О. Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти: мо-
нографія. Інститут народознавства НАН України. Львів, Дрого-
бич : Коло, 2020. 300 с.
7. Епплбом Енн. Історія ГУЛАГу. Пер. з анг. А. Іщенка. К. : Вид.
дім «Києво-Могилянська академія», 2006. 511 с.
8. Реабілітовані історією. Сумська область. У трьох книгах. Кни-
га. перша. Суми : видавничо-виробниче підприємство «Мрія – 1»
ТОВ, 2005. 756 с.
9. Реабілітовані історією: Сумська область. У трьох книгах. Кни-
га друга. Упоряд. О.Г. Бажан, О.М. Рубанов, І.Г. Федоренко. Суми :
видавничо-виробниче підприємство «Мрія – 1», 2013. 756 с.
10. Реабілітовані історією: Сумська область. У трьох книгах. Книга
третя. Частина 1. Суми : редакційно-видавнича група, 2015. 496 с.
Rozhkova L.I. Sumy society ”Memorial” and memory of politi-
cal repression
The article covers the creation and activities of the Sumy historical and
educational society «Memorial». The founders of the Society in Sumy were
representatives of the creative intelligentsia and teachers. The circumstances of
Memorial’s confrontation with the party and state authorities in the late 1980s
and early 1990s are analyzed. The program and organizational principles of
the society’s activity are revealed. During 1990 – to beginning 2000 activity of
organization came true after searching and historical-elucidative directions.
Active voice in-process Sumy society «Memorial» was taken by former political
prisoners Boris Bliner, Mariia Yarova, Dmytro Moiseienko, married couples
of Pashchyshynsky, members of families of subjected to repression Emma
Novobrantseva, Ihor Yelfimov, Alla Kryhanova. Creation of collection of documents,
that includes information about subjected to repression, remembrances,
documentary photographs, became a selfless job of Sumy society performance.
On the basis of collected by society «Memorial» of data is certain basic directions
of repressions at the end of 1930 th – 1940-х.
An attempt to describe personalities of subjected to repression Sumy through
the prism of verbal certifi cates and autobiographic works of participants of society
«Memorial» is done. Considerable attention is spared to autobiographic works of
Sumy Boris Bliner, that characterize the atmosphere of daily occurrence of political
prisoners of HULAHu, contain mentions about bright personalities of slaves of
Kolyma. The fates of subjected to repression are traced after serving of punishment,
and also the facts of their rehabilitation are fi xed. The deposit of society is marked
«Memorial» in preparation regional to the volume scientifi cally - documentary
edition «Rehabilitated by history. Sumy area».
On the basis of the conducted analysis of activity of Sumy historical-educational
society «Memorial» is done conclusion about the ponderable contribution of
organization to proceeding in rights subjected to repression by the communist mode
and maintenance of historical memory about political repressions.
Key words: society “Memorial”, Sumy, political repressions, memories,
remembrance.
REFERENCES
1. Evtushenko, E. (1990). Propast – v dva pryzhka?: Publutsystika, poeziya
[The abyss – in two jumps ?: Journalism, poetry]. Kharkiv. [in Russian].
2. Artiukh, V.O., Ivanushchenko, H.M, Sadivnychyi, V.O. (Comp.)
(2012). Inakodumstvo na Sumshchyni. Zbirnyk dokumentiv ta materialiv (1955–
1980 roky) [Dissent in the Sumy region. Collection of documents and materials
(1955–1980)]. Sumy: vydavnycho-vyrobnyche pidpryiemstvo «Mriia –
1» TOV. [in Ukrainian].
3. Arkhiv Sumskoho miskoho dobrovilnoho istoryko-prosvitnytskoho
tovarystva «Memorial», papky 1–12 [Archive of the Sumy city
voluntary historical and educational society «Memorial», folders
1–12]. [in Ukrainian].
4. Kokyn, S., Mark Yunhe (Comp.) (2010). Velykyi teror v Ukraini.
«Kurkulska operatsiia» 1937–1938 rr. [Great terror in Ukraine. «Kulak
operation» 1937–1938]. Part 1, 2. Kyiv: Vyd. dim “Kyievo-Mohylianska
akademiia”. [in Ukrainian].
5. Olitskyi, V.O. (2018). Blazhenni hnani za pravdu (represii proty
Pravoslavnoi tserkvy na Sumshchyni u 1920–1930-ti roky) [Blessed are
persecuted for the truth (repressions against the Orthodox Church in
Sumy region in 1920–1930)]. Sumy: Trytoriia. [in Ukrainian].
6. Kis, O. (2020). Ukrainky v HULAHu: vyzhyty znachyt peremohty: monohrafi ia
[Ukrainian women in the Gulag: to survive means to win: a monograph]. Lviv,
Drohobych : Kolo. [in Ukrainian].
7. Epplbom Enn, Ishchenko, A. (Trans.) (2006). Itoriia HULAHu [
History of the Gulag]. Kyiv: Vyd. dim «Kyievo-Mohylianska akademiia.
[in Ukrainian].
8. Reabilitovani istoriieiu. Sumska oblast. U trokh knyhakh. Knyha persha
[Rehabilitated by history. Sumy region. In three books. Book one]. Sumy :
vydavnycho-vyrobnyche pidpryiemstvo «Mriia – 1» TOV. (2005).
[in Ukrainian].
9. Bazhan, O.H., Rubanov, O.M., Fedorenko, I.H. (Comps.) (2013).
Reabilitovani istoriieiu: Sumska oblast. U trokh knyhakh. Knyha druha [Rehabilitated
by history: Sumy region. In three books. Book two]. Sumy: vydavnycho-
vyrobnyche pidpryiemstvo «Mriia – 1». [in Ukrainian].
10. Reabilitovani istoriieiu: Sumska oblast. U trokh knyhakh. Knyha tretia.
Chastyna 1. Rehabilitated by history: Sumy region. In three books. Book three.
Part 1]. Sumy : redaktsiino-vydavnycha hrupa. (2015). [ [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 23.04.2021 р.
Рекомендована до друку 28.04.2021 р.j
|