Консолідовані документально-інформаційні ресурси як засіб збереження культурної спадщини
Стаття присвячена актуальним питанням створення єдиної бази даних консолідованих документально-інформаційних ресурсів Шевченківського національного заповідника, представлених документами і музейними предметами, як засобу збереження та популяризації історико-культурної спадщини. Здійснено аналіз пре...
Gespeichert in:
| Datum: | 2021 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2021
|
| Schriftenreihe: | Сіверщина в історії України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181330 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Консолідовані документально-інформаційні ресурси як засіб збереження культурної спадщини / Л.А. Сокур // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 358-361. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-181330 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1813302021-11-11T01:26:42Z Консолідовані документально-інформаційні ресурси як засіб збереження культурної спадщини Сокур, Л.А. Музейна справа Стаття присвячена актуальним питанням створення єдиної бази даних консолідованих документально-інформаційних ресурсів Шевченківського національного заповідника, представлених документами і музейними предметами, як засобу збереження та популяризації історико-культурної спадщини. Здійснено аналіз представництва українських закладів культури, підсистемами яких є бібліотечні, архівні та музейні структури, у вітчизняних та міжнародних інтернет-порталах і базах даних. Визначено основні етапи створення консолідованої бази даних документально-інформаційних ресурсів Шевченківського національного заповідника та їх входження в єдиний інформаційний простір, з метою введення значного документально-інформаційного масиву в науковий обіг та приваблення цільової аудиторії. The article is dedicated to the to topical issues of creating a single database of consolidated documentary and information resources of the Shevchenko National Reserve, represented by documentary sources and museum objects, from the position of preservation and promotion of the historical and cultural heritage. 2021 Article Консолідовані документально-інформаційні ресурси як засіб збереження культурної спадщини / Л.А. Сокур // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 358-361. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181330 008;002+001.102.069(477) uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Музейна справа Музейна справа |
| spellingShingle |
Музейна справа Музейна справа Сокур, Л.А. Консолідовані документально-інформаційні ресурси як засіб збереження культурної спадщини Сіверщина в історії України |
| description |
Стаття присвячена актуальним питанням створення єдиної бази даних консолідованих документально-інформаційних ресурсів Шевченківського національного заповідника, представлених документами і музейними предметами, як засобу збереження
та популяризації історико-культурної спадщини. Здійснено аналіз представництва українських закладів культури, підсистемами яких є бібліотечні, архівні та музейні структури, у вітчизняних та міжнародних інтернет-порталах і базах даних. Визначено
основні етапи створення консолідованої бази даних документально-інформаційних ресурсів Шевченківського національного заповідника та їх входження в єдиний інформаційний простір, з метою
введення значного документально-інформаційного масиву в науковий обіг та приваблення цільової аудиторії. |
| format |
Article |
| author |
Сокур, Л.А. |
| author_facet |
Сокур, Л.А. |
| author_sort |
Сокур, Л.А. |
| title |
Консолідовані документально-інформаційні ресурси як засіб збереження культурної спадщини |
| title_short |
Консолідовані документально-інформаційні ресурси як засіб збереження культурної спадщини |
| title_full |
Консолідовані документально-інформаційні ресурси як засіб збереження культурної спадщини |
| title_fullStr |
Консолідовані документально-інформаційні ресурси як засіб збереження культурної спадщини |
| title_full_unstemmed |
Консолідовані документально-інформаційні ресурси як засіб збереження культурної спадщини |
| title_sort |
консолідовані документально-інформаційні ресурси як засіб збереження культурної спадщини |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2021 |
| topic_facet |
Музейна справа |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181330 |
| citation_txt |
Консолідовані документально-інформаційні ресурси як засіб збереження культурної спадщини / Л.А. Сокур // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 358-361. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT sokurla konsolídovanídokumentalʹnoínformacíjníresursiâkzasíbzberežennâkulʹturnoíspadŝini |
| first_indexed |
2025-07-15T22:18:44Z |
| last_indexed |
2025-07-15T22:18:44Z |
| _version_ |
1837753095600209920 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021
358
УДК 008;002+001.102.069(477)
Л.А. Сокур
КОНСОЛІДОВАНІ ДОКУМЕНТАЛЬНО-
ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ ЯК ЗАСІБ
ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
Стаття присвячена актуальним питанням створення єди-
ної бази даних консолідованих документально-інформаційних ре-
сурсів Шевченківського національного заповідника, представле-
них документами і музейними предметами, як засобу збереження
та популяризації історико-культурної спадщини. Здійснено ана-
ліз представництва українських закладів культури, підсистема-
ми яких є бібліотечні, архівні та музейні структури, у вітчизня-
них та міжнародних інтернет-порталах і базах даних. Визначено
основні етапи створення консолідованої бази даних документаль-
но-інформаційних ресурсів Шевченківського національного заповід-
ника та їх входження в єдиний інформаційний простір, з метою
введення значного документально-інформаційного масиву в нау-
ковий обіг та приваблення цільової аудиторії.
Ключові слова: Шевченківський національний заповідник, кон-
солідовані документально-інформаційні ресурси, єдиний інформа-
ційний простір, культурна спадщина.
В умовах трансформації соціокультурних процесів
та важливих інститутів суспільства, що має місце в су-
часній Україні, важлива роль у збереженні культурної
спадщини належить музеям як науково-дослідницьким
і культурно-освітнім інституціям, покликаним зберіга-
ти, вивчати та популяризувати надбання національної
та світової культурної спадщини, що перебувають у їх
фондових, бібліотечних й архівних колекціях. В умовах
цифрового суспільства та викликів, пов’язаних з пан-
демією коронавірусу, змінились й основні інструмен-
ти та підходи щодо засвоєння культурних цінностей на
користь електронного дистанційного інформаційно-
го середовища. Відтак, консолідоване представництво
документально-інформаційних ресурсів у єдиному ін-
формаційно-комунікаційному просторі наразі є акту-
альним та потребує наукового обґрунтування основних
підходів щодо реалізації даного питання.
В умовах розвитку інформаційного суспільства пи-
тання створення єдиного середовища функціонування
консолідованих документально-інформаційних ресур-
сів як засобу збереження та загального доступу до куль-
турної спадщини друге десятиліття поспіль виклика-
ють жвавий науковий інтерес.
Розробка теоретико-методологічних проблем під-
нятого питання знайшла своє відображення у працях
О. Воскобойнікової-Гузєвої, В. Горового, Л. Дуброві-
ної, О. Збанацької, А. Киридон, С. Кулешова, І. Матяш,
О. Онищенка, В. Попика та інших [3; 4; 5, с. 3–10; 6; 8; 10].
На дисертаційному рівні питання трансформації ві-
тчизняних інститутів пам’яті та можливостей консолі-
дації музейних, бібліотечних і архівних інформацій-
них ресурсів досліджували Т. Бірюкова, М. Васильченко,
М. Кузнєцова, Г. Липак, С. Шимаєв та інші [1; 2; 7; 9; 13].
РОЗДІЛ V. МУЗЕЙНА СПРАВА
Питання практики організації створення єдиної ін-
формаційно-пошукової системи консолідованих до-
кументально-інформаційних ресурсів розроблялись у
роботах О. Ушакова, К. Карпухіна, Л. Рудзського та ін-
ших [11; 12, с. 50].
Проте, незважаючи на значний інтерес до піднято-
го питання як з боку науковців, так і фахівців-практи-
ків, сьогодні воно залишається невирішеним і потребує
систематизації напрацьованих дослідниками матеріа-
лів у вигляді узагальнюючої праці.
Метою статті є вивчення можливостей консолідації
музейних, бібліотечних і архівних документально-інфор-
маційних ресурсів як засобу збереження, популяризації
та введення в науковий обіг культурної спадщини на
прикладі Шевченківського національного заповідника.
Протягом тривалого проміжку часу важливими дже-
релами інформації були музейні, бібліотечні й архівні
заклади, які виконували функцію накопичення, збере-
ження і ретрансляції духовної спадщини українського
народу, його історичної пам’яті та світового досвіду у
різних сферах суспільного буття. У процесі їх генези-
су з’являлися нові комплексні установи культури, такі
як бібліотека-музей, архів-музей, заповідник тощо, які
синкретично поєднали у собі видові, змістові та функці-
ональні аспекти діяльності. Унікальною формою орга-
нізації функціонування документально-інформаційних
ресурсів та надбань матеріальної культурної спадщини
є заповідник, який у своїй структурі поєднує не лише
музейні заклади, а й бібліотечний та архівний підроз-
діли. Зокрема, до структури Шевченківського націо-
нального заповідника входить п’ять музейних закла-
дів різного спрямування (музей Т.Г. Шевченка, перший
народний музей Кобзаря – «Тарасова світлиця», музей
«Церква Покрови Пресвятої Богородиці», Музей народ-
ного декоративного мистецтва, Історичний музей), а
також наукова бібліотека та архів. А отже, усі складові
збереження культурної спадщини та історичної пам’я-
ті зосереджені в межах однієї організаційної системи і
перебувають у тісній взаємодії між собою й орієнтова-
ні на реалізацію спільної культурної місії через нако-
пичення, дослідження, експонування, популяризацію
музейних предметів, книг та документів.
Незважаючи на унікальну можливість консолідувати
наявні у Шевченківському національному заповіднику
документально-інформаційні ресурси, структурувавши
їх за формою, змістом, функціональним призначенням
тощо, наразі не до кінця розв’язаним залишається пи-
тання загальної концепції колекціонування та робо-
ти з документами. Так, наукова бібліотека покликана
колекціонувати, зберігати та популяризувати тиражо-
вані друковані видання й книги, забезпечуючи безпе-
ISSN 2218-4805
359
решкодний доступ до них; музей – зберігати, експону-
вати, презентувати найцінніші зразки національної та
світової культурної спадщини, задовольняючи комуні-
каційні потреби відвідувачів через спілкування з екс-
понатами; науковий архів, як лабораторія дослідника, –
зберігати унікальні рукописні, машинописні тексти й
управлінські документи та забезпечувати до них доступ
для реалізації наукових досліджень і ретроспективно-
го пізнання минулого. Від належної організації функ-
ціонування кожної з цих трьох підсистем заповідника
залежить полегшення або, навпаки, ускладнення робо-
ти з наявним документально-інформаційним масивом
як носієм багатої культурної спадщини.
Незважаючи на потребу вільного доступу до науко-
вих, культурних надбань, більшість ресурсів комплек-
сних закладів культури все ж залишаються недоступними
для дослідників. В умовах формування інформаційно-
го суспільства, що неминуче веде до розширення та
загальної доступності електронного цифрового сере-
довища, обмеженість електронного доступу до доку-
ментально-інформаційних ресурсів установ робить їх
неактуальними та «закритими» для певної категорії
цільової аудиторії.
Для цього, на думку О. Збанацької, заклади культури
мають перебувати у постійному пошуку нових форм і
методів інформування про музейні, бібліотечні й архівні
зібрання, враховуючи особливості їх формування, облі-
ку, систематизації їхніх типів і видів, підходів до збері-
гання та розповсюдження інформації про них. Незва-
жаючи на те, що музей, бібліотека й архів належать до
документально-інформаційних інституцій, виконують
однакові функції, виступають у якості зберігачів куль-
турного надбання людства, між ними є і ряд важливих
відмінностей, а саме: фонди бібліотек доступніші; фо-
нди архівів – опосередковано частково доступні; фон-
ди музеїв – тимчасово частково доступні. З бібліотеч-
ним документом користувач має фізичний контакт, з
архівним – опосередкований, з музейним предметом
фізичний контакт відсутній. Документна комунікація
в бібліотеках і архівах відбувається шляхом безпосе-
реднього контакту, у музеях – шляхом експонування.
Для бібліотечного фонду характерна тиражність, для
архівного і музейного – унікальність [6, с. 72–73]. Отже,
урахування вище окреслених особливостей доступу до
документально-інформаційних ресурсів потенційних
користувачів сприятиме пошуку шляхів їх представ-
лення через засоби масової комунікації.
Наразі представлення даних у єдиному інформацій-
ному просторі дає унікальні можливості приваблення
цільової аудиторії до закладів культури шляхом попу-
ляризації консолідованого документально-інформацій-
ного фонду як упорядкованої, каталогізованої скарбни-
ці культурної спадщини й національної пам’яті народу,
так і представлення його у вигляді ілюстративного ма-
теріалу для інтерпретації тих чи інших історично та
суспільно значущих подій та явищ.
З метою залучення наявних документально-інфор-
маційних ресурсів Шевченківського національного за-
повідника до єдиного інформаційного простору Укра-
їни слід активізувати процес оцифрування музейних,
бібліотечних і архівних фондів заповідника, перетво-
ривши цей процес на один із пріоритетних напрямів
його діяльності, закріплених Стратегічним планом роз-
витку мінімум на наступні п’ять років, а не справою
окремих ентузіастів. При цьому варто зауважити, що
забезпечення онлайн-доступу громадян до книг, до-
кументальної інформації та зразків культури і мисте-
цтва має відбуватися поетапно.
Першим етапом, на нашу думку, має стати розроб-
ка та впровадження єдиних уніфікованих вимог як до
електронної копії, так і до опису оцифрованих докумен-
тально-інформаційних ресурсів та музейних предметів,
що сприятиме сумісності та інтеграції даних локальних
та глобальних баз даних у мережі Інтернет.
Другий етап передбачає створення локальних баз
даних консолідованих документально-інформаційних
ресурсів на рівні Шевченківського національного за-
повідника з урахуванням інтерактивних підходів, що
забезпечить ефективний пошук та доступ як до доку-
ментально-інформаційних ресурсів, так і об’єктів куль-
турної спадщини у віддалених базах даних.
Третій етап передбачає розміщення частини оцифро-
ваних документально-інформаційних ресурсів на нау-
ково-освітньому «Порталі Шевченка» (http://kobzar.ua/),
створеному у 2014 році з нагоди 200-річчя від дня на-
родження Тараса Шевченка, що об’єднує різнопланову
шевченкознавчу інформацію (повнотекстові варіанти
книг, інтерактивні карти, мультимедійні ресурси, нау-
кові розвідки тощо).
Четвертий етап може передбачати впровадження
консолідованого документально-інформаційного ре-
сурсу Шевченківського національного заповідника на
рівні міста шляхом створення інтегрованого культур-
но-освітнього порталу, що відкриє доступ громаді до
наукової, художньої, науково-популярної літератури,
документального, мультимедійного масиву заповідни-
ка, кращих зразків національної культурної спадщини
та світового мистецтва.
П’ятий етап має на меті інтеграцію локальних баз
даних Шевченківського національного заповідника
до електронної бібліотеки «Культура України» (https://
elib.nlu.org.ua/), в основу якої покладена інтегрована
модель створення бази даних, де у єдиному техноло-
гічному середовищі учасники проєкту об’єднують свої
ресурси шляхом надання повних текстів оцифрованих
видань та творів образотворчого мистецтва у відповід-
ності до профілю комплектування, визначених форма-
тів, технічних вимог і уніфікованих вимог до контенту.
На сьогодні цей проєкт об’єднує 113 учасників: 2 запо-
відники (Державний історико-культурний заповідник
Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021
360
«Меджибіж», Національний історико-культурний запо-
відник «Гетьманська столиця»), 5 музеїв (Національний
музей Тараса Шевченка, Кімната-музей Тараса Шев-
ченка, Луганський обласний художній музей, Облас-
ний комунальний музей Богдана Лепкого м. Бережани,
Сосницький літературно-меморіальний музей О.П. До-
вженка), а також 28 бібліотек, 6 видавництв, 4 науко-
во-освітні заклади, 3 культурні центри, 1 громадська
організація та 64 автори.
Шостий етап передбачає поетапну інтеграцію кон-
солідованих документально-інформаційних ресурсів
Шевченківського національного заповідника до Світо-
вої цифрової бібліотеки (World Digital Library), створе-
ної за підтримки ЮНЕСКО та Бібліотеки Конгресу США
у багатомовному форматі задля сприяння міжнародно-
му та міжкультурному взаєморозумінню шляхом залу-
чення найкращих зразків культурної спадщини, у тому
числі створення неангломовного ресурсу для науковців
та усіх зацікавлених користувачів. Сьогодні партнера-
ми Світової цифрової бібліотеки є 5 закладів з Украї-
ни: Львівська національна наукова бібліотека України
імені Василя Стефаника, Наукова бібліотека Національ-
ного університету «Києво-Могилянська академія», На-
уково-технічна бібліотека Національного університету
«Львівська політехніка», Національна бібліотека Укра-
їни імені В.І. Вернадського, Національна парламент-
ська бібліотека України.
Отже, консолідація документально-інформаційних
ресурсів Шевченківського національного заповідника в
єдиному інформаційному просторі є потребою часу і про-
диктована зростаючими запитами сучасного відвідувача,
який прагне мати швидкий і якісний доступу до інфор-
маційних ресурсів у зручний для нього спосіб і час. Не-
зважаючи на високий попит з боку користувачів, впрова-
дження консолідованих документально-інформаційних
ресурсів – це справа не одного року, і, як зазначалось ра-
ніше, потребує невідкладного поетапного вирішення.
Стратегія входження українського культурного се-
гмента у світовий інформаційний простір продиктова-
на й необхідністю збереження та популяризації вітчиз-
няної культурної спадщини, яка, в умовах російської
агресії та військового протистояння на Сході, потребує
утвердження власної національної самосвідомості та
самодостатності як фундаменту історичної пам’яті. І ті
заклади, і установи культури, які вже розпочали інте-
грацію власних документально-інформаційних ресурсів
у світовий інформаційний простір, на сьогодні мають
усі шанси стати «культурними магнітами», здатними
об’єднати навколо себе свідому громадськість, україн-
ську діаспору та світову наукову й культурну спільноту.
ДЖЕРЕЛА
1. Бірюкова Т.Л. Бібліотека в системі документної комуніка-
ції: функціональний аспект : автореф. дис. … канд. наук із со-
ціальних комунікацій : 27.00.03 / Нац. б-ка України ім. В.І. Вер-
надського. Київ, 2015. 19 с.
2. Васильченко М.М. Організаційно-функціональні тран-
сформації архівів у сучасному соціально-комунікаційному се-
редовищі : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд.
наук із соціальних комунікацій : 27.00.02 / Харків. держ. акад.
культури. Харків, 2014. 17 с.
3. Воскобойнікова-Гузєва О.В. Стратегїї розвитку бібліо-
течно-інформаційної сфери України : генезис, концепції, мо-
дернізація : монографія. Київ : Академперіодика, 2014. 362 с.
4. Горовий В. Соціальні інформаційні комунікації, їх напов-
нення і ресурс : монографія. Київ : НБУВ, 2010. 360 с.
5. Дубровіна Л., Киридон А., Матяш І. Архіви, бібліотеки, му-
зеї – джерельна основа національної пам’яті, культурної спад-
щини України. Бібліотечний вісник. 2017. № 1. С. 3–10.
6. Збанацька О.М. Бібліотеки, архіви, музеї: деякі аспекти
спільності та відмінності. Бібліотекознавство. Документознав-
ство. Інформологія. 2018. № 3. С. 68–73.
7. Кузнєцова М.М. Системне формування краєзнавчих елек-
тронних ресурсів бібліотек як складової соціально-комуніка-
ційного простору регіону : автореф. дис. на здобуття наукового
ступеня канд. наук із соціальних комунікацій : 27.00.03 / Харк.
держ. акад. культури. Харків, 2011. 21 с.
8. Кулешов С.Г. Архів, бібліотека, музей: спроба інтеграції
на засадах комунікаційного підходу. Студії з архівної справи
та документознавства. 2009. Т. 17. С. 29–31.
9. Липак Г.І. Формування консолідованих інформаційних ре-
сурсів бібліотек, архівів та музеїв територіальних громад : дис.
… канд. наук із соціальних комунікацій : 27.00.03 / НАН Укра-
їни, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. Київ, 2019. 234 с.
10. Національні інформаційні ресурси як інтегративний чин-
ник вітчизняного соціокультурного середовища : монографія /
О.С. Онищенко, В.М. Горовий, В.І. Попик, Л.Й. Костенко, Ю.М. По-
ловинчак, Т.Ю. Гранчакта ін. ; НАН України, Нац. б-ка України
ім. В.І. Вернадського. Київ : [б. в.], 2014. 296 с.
11. Рудзский Л.З. Система «Ирбис» как инструменталь-
ное средство интеграции информационных ресурсов библио-
тек, архивов и музеев. Короленківські читання: матеріали XVI
міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 24 жовт. 2013 р.). Харків :
[ХДНБ], 2014. С. 31–36.
12. Ушаков О., Карпузин К. Организация единого информа-
ционного пространства сети технических библиотек и музеев
предприятия на основе САБ «Ирбис». Бібліотечний форум Укра-
їни. 2014. № 3. С. 50.
13. Шемаєв С.О. Взаємодія бібліотек, музеїв, архівів у соці-
окомунікаційному просторі України : дис… канд. наук із соці-
альних комунікацій : 27.00.03 / Харк. держ. акад. культури. Хар-
ків, 2016. 220 с.
Sokur L.L. Consolidated documentary and information resources
as a means of preserving the cultural heritage
The article is dedicated to the to topical issues of creating a single
database of consolidated documentary and information resources of
the Shevchenko National Reserve, represented by documentary sourc-
es and museum objects, from the position of preservation and promo-
tion of the historical and cultural heritage.
It is noted that as a result of cultural transformation processes,
greater opportunities for the creation of consolidated resources have
complex institutions that syncretically combine the species, semantic
and functional aspects of museums, libraries and archives. Such type
of the institution of culture is the Shevchenko National Reserve, which
includes fi ve museums of diff erent directions, a scientifi c library and
an archive, which are concentrated within one organizational system
and are in close cooperation with each other. At the same time, the lo-
cal mode of operation of a rich documentary and information array is
a barrier to the free access to it by researchers and scientists and hence
the number of visitors and users are decreasing.
It was found that the entry of the Shevchenko National Reserve into
a single information space provides unique opportunities to attract the
target audience by promoting the consolidated documentary and infor-
mation fund as an organized, cataloged treasury of cultural heritage
and national memory of the people. Also, was done the analysis of the
representation of Ukrainian cultural institutions which subsystems are
museum’s, library’s and archival’s structures in domestic and interna-
tional Internet portals and databases from the position of their cogni-
tive, scientifi c and tourist attractiveness.
In the article defi ned the main stages of creating a consolidated da-
tabase of documentary and information resources of the Shevchenko
National Reserve at the local, regional and national levels, as well as
their entry into a single global information space, to introduce a sig-
nifi cant documentary and information array into scientifi c circulation
and attract target audience.
Key words: The Shevchenko National Reserve, consolidated doc-
umentary and information resources, single information space, cul-
tural heritage.
ISSN 2218-4805
361
REFERENCES
1. Biriukova, T.L. (2015). Biblioteka v systemi dokumentnoi komu-
nikatsii: funktsionalnyi aspekt [Library in system of document com-
munications: functional aspect] (Extended abstract of Candidate’s the-
sis). Kyiv. [in Ukrainian].
2. Vasylchenko, M.M. (2014). Orhanizatsiino-funktsionalni transfor-
matsii arkhiviv u suchasnomu sotsialno-komunikatsiinomu seredovyshchi [Or-
ganizational and functional transformations of archivesin modern
social and communication environment] (Extended abstract of Candi-
date’s thesis). Kharkiv. [in Ukrainian].
3. Voskoboinikova-Huzieva, O.V. (2014). Stratehii rozvytku biblio-
techno-informatsiinoi sfery Ukrainy: henezys, kontseptsii, modernizatsiia:
monohrafiia [Strategies of development of library and information sphere of
Ukraine: genesis, concepts, modernization: monograph]. Kyiv : Akadempe-
riodyka. [in Ukrainian].
4. Horovyi, V. (2010). Sotsialni informatsiini komunikatsii, yikh na-
povnennia i resurs: monohrafiia [Social information communications, their
content and resource: monograph]. Kyiv : NBUV. [in Ukrainian].
5. Dubrovina, L., Kyrydon, A., Matiash, I. (2017). Arkhivy, bib-
lioteky, muzei-dzherelna osnova natsionalnoi pamiati, kulturnoi
spadshchyny Ukrainy [Archives, libraries, museums are the source
of national memory,cultural heritage of Ukraine]. Bibliotechnyi visnyk –
Library Bulletin, 1, рр. 3–10. [in Ukrainian].
6. Zbanatska, O.М. (2018). Biblioteky, arkhivy, muzei: deiaki as-
pekty spilnnosti ta vidminnosti [Libraries, archives, museums: so-
measpectsofgeneralandvarious]. Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavst-
vo. Informolohiia, 3, рр. 68–73. [in Ukrainian].
7. Kuznietsova, M.M. (2011). Systemne formuvannia kraieznavchykh elek-
tronnykh resursiv bibliotek yak skladovoi sotsialno-komunikatsiinoho prostoru
rehionu [Systematic formation of local history electronic resources of
libraries as a component of social and communication space of the
region] (Extended abstract of Candidate’s thesis). Kharkiv. [in Ukrainian].
8. Kuleshov, S.H. (2009). Arkhiv, biblioteka, muzei: sproba inteh-
ratsii na zasadakh komunikatsiinoho pidkhodu. [Archives, libraries,
museums: an attempt to integrate the prin ciples of communica-
tion approach]. Studii z arkhivnoi spravy ta dokumentoznavstva. – Stud-
iesin the Archives and Documentation, vol. 17, pp. 29–31. [in Ukrainian].
9. Lypak, H.I. (2019). Formuvannia konsolidovanykh informatsiinykh re-
sursiv bibliotek, arkhiviv ta muzeiv terytorialnykh hromad [Formation of con-
solidated information resources of libraries, archives and museums
ofterritorial communities] (Candidate’s thesis). Kyiv. [in Ukrainian].
10. Onyshhenko, O.S., Horovyi, V.M., Popyk, V.I., Kostenko, L.J.,
Polovynchak, Yu.M., Granchakta, T.Yu. (2014). Natsionalni informatsiini
resursy yak intehratyvnyi chynnyk vitchyznianoho sotsiokulturnoho seredovysh-
cha : monohrafiia [National information resources as an integrative factor of
the domestic socio-cultural environment: monograph]. Kyiv. [in Ukrainian].
11. Rudzskyi, L.Z. (2014). Sistema «Irbis» kak instrumental’noe
sredstvo integratsii informatsionnykh resursov bibliotek, arkhi-
vov i muzeev [IRBIS system as a tool for integrating information
resources of libraries, archives and museums]. Korolenkivski chytan-
nia: materialy XVI mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferen-
tsii, рр. 31–36). Kharkiv. [in Ukrainian].
12. Ushakov, O., Karpuzin, K. (2014). Organizatsiya edinogo in-
formatsionnogo prostranstva seti tekhnicheskikh bibliotek i mu-
zeev predpriyatiya na osnove SAB «Irbis» [Organization of a single
information space for the network of technical libraries and mu-
seums of the enterprise based on the SAL «Irbis»] Bibliotechnyi forum
Ukrainy – Library Forum of Ukraine, 3, р. 50. [in Ukrainian].
13. Shemaiev, S.O.(2016). Vzaiemodiia bibliotek, muzeiv, arkhiviv u
sotsiokomunikatsiinomu prostori Ukrainy [Collaboration between librar-
ies, museums, archives in communication space of Ukraine] (Can-
didate’s thesis). Kharkiv. [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 10.03.2021 р.
Рекомендована до друку 28 .04.2021 р.
УДК 069.51:739.5](477.53)
Т.К. Кондратенко
Н.Г. Кондратенко
ФРАНЦУЗЬКІ ШТИКИ КЛИНКОВОГО
ТИПУ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст. У ЗІБРАННІ
ПОЛТАВСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ
ІМЕНІ ВАСИЛЯ КРИЧЕВСЬКОГО
Стаття присвячена вивченню колекції французьких клинко-
вих штиків ХІХ – початку ХХ ст. у Полтавському краєзнавчому
музеї імені Василя Кричевського. Розглянуті питання появи шти-
ків як виду холодної зброї, їх еволюції у європейських країнах. Роз-
виток вогнепальної зброї у ХІХ ст. призвів до домінування шти-
ків клинкового типу. Одним із лідерів виробництва такої зброї
тривалий час була Франція, де діяли збройові підприємства у мі-
стах Сент-Етьєні, Тюлі, Шательро, Мюціг та Шарлевіль. У му-
зеї представлена цікава колекція клинкових штиків французько-
го виробництва: ятаганного типу зразка 1842 р., зразка 1866 р.
до гвинтівки системи Шасспо (Chassepot), зразка 1874 р. до гвин-
тівки системи Гра (Gras), до гвинтівки системи Лебеля зразка
1886/1893/1916 рр. За результатами дослідження збірки цього
виду короткоклинкової зброї планується створення каталогу та
введення багнетів до експозиційного простору.
Ключові слова: зброя, клинок, штик, багнет, Франція, колек-
ція, музей.
Штики (багинети, багнети) як вид холодної коротко-
клинкової зброї досить широко представлений у музей-
них зібраннях. Не є винятком і Полтавський краєзнав-
чий музей імені Василя Кричевського, де зберігаються
штики ХVІІІ – ХХ ст. різних типів та країн-виробників.
Предметом цього дослідження стали музейні шти-
ки французького виробництва ХІХ – початку ХХ ст. За
мету поставлене здійснення наукової атрибуції та скла-
дання наукових описів зразків, вивчення шляху їхньо-
го надходження до колекції, з’ясування можливостей
уведення їх до експозиційного простору.
Вивченню та систематизації штиків як виду корот-
коклинкової зброї присвятили наукові доробки відомі
зброєзнавців О. Кулинський, В. Маркевич, Т. Крулике-
вич, П. Кіслінг, Е. Клінтон та ін.
Штики знайшли своє застосування пізніше за інші
види клинкової зброї. Дослідники досить одностайно
визначають місце та час появи штиків на історичній
арені: Північна Іспанія, 1570-ті рр. Виникнення такого
виду зброї було зумовлене необхідністю використання
зручного, прикріпленого до рушниці клинка, який ви-
тіснив рогатину під час полювання на крупного звіра.
Мисливці на дикого кабана швидко оцінили такий тан-
дем і сприяли значному поширенню штиків на євро-
пейських теренах. За формою перші мисливські шти-
ки більше нагадували кинджали [1, с. 7].
Використання штиків або багнетів у якості бойової
зброї почалось у першій половині ХVІІ ст., коли відбу-
валось створення більшості європейських армій та осна-
щення їх вогнепальною зброєю. Оскільки формування
піхотних частин потребувало значної кількості людей,
шведський король Густав Адольф (1594–1632) спробу-
вав об’єднати на полі бою функції мушкетерів і пікене-
рів – напад і оборону, використавши для їх озброєння
j
|