Французькі штики клинкового типу ХІХ – початку ХХ ст. у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського
Стаття присвячена вивченню колекції французьких клинкових штиків ХІХ – початку ХХ ст. у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Розглянуті питання появи штиків як виду холодної зброї, їх еволюції у європейських країнах. Розвиток вогнепальної зброї у ХІХ ст. призвів до домінування...
Збережено в:
| Дата: | 2021 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2021
|
| Назва видання: | Сіверщина в історії України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181331 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Французькі штики клинкового типу ХІХ – початку ХХ ст. у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського / Т.К. Кондратенко, Н.Г. Кондратенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 361-366. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-181331 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1813312021-11-11T01:26:42Z Французькі штики клинкового типу ХІХ – початку ХХ ст. у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Кондратенко, Т.К. Кондратенко, Н.Г. Музейна справа Стаття присвячена вивченню колекції французьких клинкових штиків ХІХ – початку ХХ ст. у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Розглянуті питання появи штиків як виду холодної зброї, їх еволюції у європейських країнах. Розвиток вогнепальної зброї у ХІХ ст. призвів до домінування штиків клинкового типу. Одним із лідерів виробництва такої зброї тривалий час була Франція, де діяли збройові підприємства у містах Сент-Етьєні, Тюлі, Шательро, Мюціг та Шарлевіль. У музеї представлена цікава колекція клинкових штиків французького виробництва: ятаганного типу зразка 1842 р., зразка 1866 р. до гвинтівки системи Шасспо (Chassepot), зразка 1874 р. до гвинтівки системи Гра (Gras), до гвинтівки системи Лебеля зразка 1886/1893/1916 рр. За результатами дослідження збірки цього виду короткоклинкової зброї планується створення каталогу та введення багнетів до експозиційного простору. The article is dedicated to study the collection of French sword bayonets of the 19th – early 20th century in the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore Museum. Questions of appearing bayonets as a kind of cold weapon in the 16th c., their evolution in European countries are observed. Appearing of such weapon kind was caused by need of using convenient blade fixed at rifle, which replaced hunting pole during biggame hunting. Using bayonets as military weapon started in the first half of the 17th c., when most of European armies were formed and equipped with fire weapon. Evolution of bayonets moved to refining both blade shape and way of fixing to the rifle. French, English and German weapon-makers were leaders in this field. Development of fire weapon in the 19th c. caused sword bayonets prevailing. One of such weapon producing leaders was France, where weapon-making enterprises worked in Saint Etienne, Tulle, Châtellerault, Mutzig, Charleville. Traditions of using bayonets by French infantry were closely connected with new fighting tactics, popularized by Napoleon Buonaparte in the early 19th c. In 1840s in France new vision to bayonet construction improvement became widespread. Changes began with yataghan type bayonets introduction. Some researches calls yataghan type bayonets “janissar motives” in European weapon, because they repeat Turkish yataghan elements such as blade shape. Museum is proud for its interesting collection of sword bayonets of French production of yataghan type to the Chassepot Models 1842, 1866 Rifle, the Gras Model 1874 Rifle, the Lebel Model 1886/1893/1916 Rifle. According to the result of the research of this kind of short-blade weapon making of catalogue and introducing bayonets to exposition space are planned. 2021 Article Французькі штики клинкового типу ХІХ – початку ХХ ст. у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського / Т.К. Кондратенко, Н.Г. Кондратенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 361-366. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181331 069.51:739.5](477.53) uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Музейна справа Музейна справа |
| spellingShingle |
Музейна справа Музейна справа Кондратенко, Т.К. Кондратенко, Н.Г. Французькі штики клинкового типу ХІХ – початку ХХ ст. у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Сіверщина в історії України |
| description |
Стаття присвячена вивченню колекції французьких клинкових штиків ХІХ – початку ХХ ст. у Полтавському краєзнавчому
музеї імені Василя Кричевського. Розглянуті питання появи штиків як виду холодної зброї, їх еволюції у європейських країнах. Розвиток вогнепальної зброї у ХІХ ст. призвів до домінування штиків клинкового типу. Одним із лідерів виробництва такої зброї
тривалий час була Франція, де діяли збройові підприємства у містах Сент-Етьєні, Тюлі, Шательро, Мюціг та Шарлевіль. У музеї представлена цікава колекція клинкових штиків французького виробництва: ятаганного типу зразка 1842 р., зразка 1866 р.
до гвинтівки системи Шасспо (Chassepot), зразка 1874 р. до гвинтівки системи Гра (Gras), до гвинтівки системи Лебеля зразка
1886/1893/1916 рр. За результатами дослідження збірки цього
виду короткоклинкової зброї планується створення каталогу та
введення багнетів до експозиційного простору. |
| format |
Article |
| author |
Кондратенко, Т.К. Кондратенко, Н.Г. |
| author_facet |
Кондратенко, Т.К. Кондратенко, Н.Г. |
| author_sort |
Кондратенко, Т.К. |
| title |
Французькі штики клинкового типу ХІХ – початку ХХ ст. у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського |
| title_short |
Французькі штики клинкового типу ХІХ – початку ХХ ст. у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського |
| title_full |
Французькі штики клинкового типу ХІХ – початку ХХ ст. у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського |
| title_fullStr |
Французькі штики клинкового типу ХІХ – початку ХХ ст. у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського |
| title_full_unstemmed |
Французькі штики клинкового типу ХІХ – початку ХХ ст. у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського |
| title_sort |
французькі штики клинкового типу хіх – початку хх ст. у зібранні полтавського краєзнавчого музею імені василя кричевського |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2021 |
| topic_facet |
Музейна справа |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181331 |
| citation_txt |
Французькі штики клинкового типу ХІХ – початку ХХ ст. у зібранні Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського / Т.К. Кондратенко, Н.Г. Кондратенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 361-366. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT kondratenkotk francuzʹkíštikiklinkovogotipuhíhpočatkuhhstuzíbrannípoltavsʹkogokraêznavčogomuzeûímenívasilâkričevsʹkogo AT kondratenkong francuzʹkíštikiklinkovogotipuhíhpočatkuhhstuzíbrannípoltavsʹkogokraêznavčogomuzeûímenívasilâkričevsʹkogo |
| first_indexed |
2025-07-15T22:18:51Z |
| last_indexed |
2025-07-15T22:18:51Z |
| _version_ |
1837753101999669248 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
361
REFERENCES
1. Biriukova, T.L. (2015). Biblioteka v systemi dokumentnoi komu-
nikatsii: funktsionalnyi aspekt [Library in system of document com-
munications: functional aspect] (Extended abstract of Candidate’s the-
sis). Kyiv. [in Ukrainian].
2. Vasylchenko, M.M. (2014). Orhanizatsiino-funktsionalni transfor-
matsii arkhiviv u suchasnomu sotsialno-komunikatsiinomu seredovyshchi [Or-
ganizational and functional transformations of archivesin modern
social and communication environment] (Extended abstract of Candi-
date’s thesis). Kharkiv. [in Ukrainian].
3. Voskoboinikova-Huzieva, O.V. (2014). Stratehii rozvytku biblio-
techno-informatsiinoi sfery Ukrainy: henezys, kontseptsii, modernizatsiia:
monohrafiia [Strategies of development of library and information sphere of
Ukraine: genesis, concepts, modernization: monograph]. Kyiv : Akadempe-
riodyka. [in Ukrainian].
4. Horovyi, V. (2010). Sotsialni informatsiini komunikatsii, yikh na-
povnennia i resurs: monohrafiia [Social information communications, their
content and resource: monograph]. Kyiv : NBUV. [in Ukrainian].
5. Dubrovina, L., Kyrydon, A., Matiash, I. (2017). Arkhivy, bib-
lioteky, muzei-dzherelna osnova natsionalnoi pamiati, kulturnoi
spadshchyny Ukrainy [Archives, libraries, museums are the source
of national memory,cultural heritage of Ukraine]. Bibliotechnyi visnyk –
Library Bulletin, 1, рр. 3–10. [in Ukrainian].
6. Zbanatska, O.М. (2018). Biblioteky, arkhivy, muzei: deiaki as-
pekty spilnnosti ta vidminnosti [Libraries, archives, museums: so-
measpectsofgeneralandvarious]. Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavst-
vo. Informolohiia, 3, рр. 68–73. [in Ukrainian].
7. Kuznietsova, M.M. (2011). Systemne formuvannia kraieznavchykh elek-
tronnykh resursiv bibliotek yak skladovoi sotsialno-komunikatsiinoho prostoru
rehionu [Systematic formation of local history electronic resources of
libraries as a component of social and communication space of the
region] (Extended abstract of Candidate’s thesis). Kharkiv. [in Ukrainian].
8. Kuleshov, S.H. (2009). Arkhiv, biblioteka, muzei: sproba inteh-
ratsii na zasadakh komunikatsiinoho pidkhodu. [Archives, libraries,
museums: an attempt to integrate the prin ciples of communica-
tion approach]. Studii z arkhivnoi spravy ta dokumentoznavstva. – Stud-
iesin the Archives and Documentation, vol. 17, pp. 29–31. [in Ukrainian].
9. Lypak, H.I. (2019). Formuvannia konsolidovanykh informatsiinykh re-
sursiv bibliotek, arkhiviv ta muzeiv terytorialnykh hromad [Formation of con-
solidated information resources of libraries, archives and museums
ofterritorial communities] (Candidate’s thesis). Kyiv. [in Ukrainian].
10. Onyshhenko, O.S., Horovyi, V.M., Popyk, V.I., Kostenko, L.J.,
Polovynchak, Yu.M., Granchakta, T.Yu. (2014). Natsionalni informatsiini
resursy yak intehratyvnyi chynnyk vitchyznianoho sotsiokulturnoho seredovysh-
cha : monohrafiia [National information resources as an integrative factor of
the domestic socio-cultural environment: monograph]. Kyiv. [in Ukrainian].
11. Rudzskyi, L.Z. (2014). Sistema «Irbis» kak instrumental’noe
sredstvo integratsii informatsionnykh resursov bibliotek, arkhi-
vov i muzeev [IRBIS system as a tool for integrating information
resources of libraries, archives and museums]. Korolenkivski chytan-
nia: materialy XVI mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferen-
tsii, рр. 31–36). Kharkiv. [in Ukrainian].
12. Ushakov, O., Karpuzin, K. (2014). Organizatsiya edinogo in-
formatsionnogo prostranstva seti tekhnicheskikh bibliotek i mu-
zeev predpriyatiya na osnove SAB «Irbis» [Organization of a single
information space for the network of technical libraries and mu-
seums of the enterprise based on the SAL «Irbis»] Bibliotechnyi forum
Ukrainy – Library Forum of Ukraine, 3, р. 50. [in Ukrainian].
13. Shemaiev, S.O.(2016). Vzaiemodiia bibliotek, muzeiv, arkhiviv u
sotsiokomunikatsiinomu prostori Ukrainy [Collaboration between librar-
ies, museums, archives in communication space of Ukraine] (Can-
didate’s thesis). Kharkiv. [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 10.03.2021 р.
Рекомендована до друку 28 .04.2021 р.
УДК 069.51:739.5](477.53)
Т.К. Кондратенко
Н.Г. Кондратенко
ФРАНЦУЗЬКІ ШТИКИ КЛИНКОВОГО
ТИПУ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст. У ЗІБРАННІ
ПОЛТАВСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ
ІМЕНІ ВАСИЛЯ КРИЧЕВСЬКОГО
Стаття присвячена вивченню колекції французьких клинко-
вих штиків ХІХ – початку ХХ ст. у Полтавському краєзнавчому
музеї імені Василя Кричевського. Розглянуті питання появи шти-
ків як виду холодної зброї, їх еволюції у європейських країнах. Роз-
виток вогнепальної зброї у ХІХ ст. призвів до домінування шти-
ків клинкового типу. Одним із лідерів виробництва такої зброї
тривалий час була Франція, де діяли збройові підприємства у мі-
стах Сент-Етьєні, Тюлі, Шательро, Мюціг та Шарлевіль. У му-
зеї представлена цікава колекція клинкових штиків французько-
го виробництва: ятаганного типу зразка 1842 р., зразка 1866 р.
до гвинтівки системи Шасспо (Chassepot), зразка 1874 р. до гвин-
тівки системи Гра (Gras), до гвинтівки системи Лебеля зразка
1886/1893/1916 рр. За результатами дослідження збірки цього
виду короткоклинкової зброї планується створення каталогу та
введення багнетів до експозиційного простору.
Ключові слова: зброя, клинок, штик, багнет, Франція, колек-
ція, музей.
Штики (багинети, багнети) як вид холодної коротко-
клинкової зброї досить широко представлений у музей-
них зібраннях. Не є винятком і Полтавський краєзнав-
чий музей імені Василя Кричевського, де зберігаються
штики ХVІІІ – ХХ ст. різних типів та країн-виробників.
Предметом цього дослідження стали музейні шти-
ки французького виробництва ХІХ – початку ХХ ст. За
мету поставлене здійснення наукової атрибуції та скла-
дання наукових описів зразків, вивчення шляху їхньо-
го надходження до колекції, з’ясування можливостей
уведення їх до експозиційного простору.
Вивченню та систематизації штиків як виду корот-
коклинкової зброї присвятили наукові доробки відомі
зброєзнавців О. Кулинський, В. Маркевич, Т. Крулике-
вич, П. Кіслінг, Е. Клінтон та ін.
Штики знайшли своє застосування пізніше за інші
види клинкової зброї. Дослідники досить одностайно
визначають місце та час появи штиків на історичній
арені: Північна Іспанія, 1570-ті рр. Виникнення такого
виду зброї було зумовлене необхідністю використання
зручного, прикріпленого до рушниці клинка, який ви-
тіснив рогатину під час полювання на крупного звіра.
Мисливці на дикого кабана швидко оцінили такий тан-
дем і сприяли значному поширенню штиків на євро-
пейських теренах. За формою перші мисливські шти-
ки більше нагадували кинджали [1, с. 7].
Використання штиків або багнетів у якості бойової
зброї почалось у першій половині ХVІІ ст., коли відбу-
валось створення більшості європейських армій та осна-
щення їх вогнепальною зброєю. Оскільки формування
піхотних частин потребувало значної кількості людей,
шведський король Густав Адольф (1594–1632) спробу-
вав об’єднати на полі бою функції мушкетерів і пікене-
рів – напад і оборону, використавши для їх озброєння
j
Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021
362
тєвого зменшення кількості рукопашних боїв. Голчасті
штики, постійно приєднані до гвинтівки, було заміне-
но штиками клинкового або тесачного типу, які можна
було від’єднати від ствола, носити на поясі і використо-
вувати не лише у бою, але і як побутову річ на привалі,
у таборі і т. д. [4]. Подальша еволюція врешті призве-
ла до появи штик-ножів, якими комплектувались нові
магазинні гвинтівки першої чверті ХХ ст.
Найбільш чисельну групу у музейному зібранні ста-
новлять багнети французького виробництва ХІХ – по-
чатку ХХ ст. Для Франції, як і для всього світу, ХІХ ст.
стало епохою потрясінь, політичної боротьби, колоні-
альних і континентальних воєн, технологічного про-
гресу і бурхливого розвитку військової справи. Країна,
збурена революційними настроями, наполеонівськи-
ми війнами, активно боролася за світове лідерство.
На початку ХХ ст. французька воєнна промисловість
вийшла на передові позиції в економіці: у 1900-ті рр.
активно функціонували шість військових арсеналів та
двадцять три державних воєнних заводи, у тому чис-
лі три збройових [5]. Основними виробниками вогне-
пальної зброї та багнетів до неї стали підприємства у
містах Сент-Етьєні, Тюлі, Шательро, а також мануфак-
тури у Мюцігу та Шарлевілі [6].
Традиції використання штиків французькою піхотою
були тісно пов’язані з модернізацією тактики ведення
бою, проведеною ще на початку ХІХ ст.: лінійна такти-
ка, головним чином вогнева, була замінена на військо-
ві дії глибокими колонами, які являли собою не лише
маршовий стрій, а й стрій направленого удару. Пере-
дові підрозділи піхоти масою вдаряли багнетами, про-
ламуючи стрій супротивника. Таку тактику, наприклад,
сповідував Наполеон Бонапарт (1769–1821): нав’язав-
ши противнику битву, його полководці здійснювали
кинджалоподібні штики, вставлені у дуло рушниць. Ви-
никнення ж терміну «багнет» пов’язують з французьким
містечком Байоне, де вперше у 1640–1641 рр. успішно
була використана нова клинкова зброя [1, c. 7]. Однак,
знаний історик зброї В.Д. Маркевич наводить відомості
про те, що ножі у якості багнетів також використовувались
українськими козаками ще на початку ХVІІ ст. [2, c. 45].
Еволюція багнетів відбувалась у напрямку вдоскона-
лення як форми клинка, так і способу кріплення до руш-
ниці. Законодавцями у цьому були французькі, англійські
та німецькі зброярі. Уже на початку ХVІІІ ст. більшість
європейських армій мали на озброєнні рушниці із за-
кріпленими на стволі штиками. При цьому відмикати
штик для пострілу було не потрібно.
Розвиток штиків призвів до появи двох основних
груп: першої – клинкові штики колючо-рублячої дії та
другої – голчасті штики, які виконували виключно ко-
лючу функцію [3, c. 68].
У ХІХ ст. лідерами у розробці нових типів штиків та
вдосконаленні процесу їх виробництва стали Франція,
Німеччина, Великобританія. Взаємний вплив цих країн
у виробництві зброї був великий і позначився на роз-
робці та впровадженні зразків. Головною проблемою
довгий час залишалась «неуніверсальність» цієї зброї,
що врешті призвело до виникнення принципово нових
способів кріплення штиків до рушниць – використання
трубки з різноманітними способами фіксації на стволі.
Це, перш за все, стосувалося голчастих три- та чотири-
гранних штиків, що отримали широке розповсюджен-
ня в армії Російської імперії, піхота якої прославилась
штиковими атаками.
Проте, генеральний напрямок розвитку штиків ще в
останній чверті ХІХ ст. пішов принципово іншим шля-
хом. Удосконалення вогнепальної зброї призвело до сут-
Рис. 1. ПКМВК 3490, Зб 219. Штик зразка 1842 р. Франція, збройові мануфактури мм. Мюціг, Шательро, 1848 р.
ПКМВК 26021, Зб 1174. Штик зразка 1866 р. до гвинтівки системи Шасспо (Chassepot) зразка 1866 р.
Франція, м. Тюль, Імператорський завод Тюля, 1872–1873 рр.
ISSN 2218-4805
363
швидкий маневр, концентрували війська, а потім на-
носили точковий удар штиковою атакою [7, c. 163–164].
У 1840-х рр. у Франції особливо поширились нова-
торські підходи до вдосконалення конструкцій багне-
тів. Розпочались зміни з уведенням штика ятаганного
типу до капсульного карабіну де Тьєрі. По суті, це була
комбінація штика і короткої піхотної шаблі з ефесом,
що легко кріпилася на стволі за допомогою фіксуючої
защіпки і плоскої пружини. Пізніше цей досить масив-
ний штик змінили більш легкі зразки, які копіювались
і в інших країнах Європи.
Штики ятаганного типу деякі дослідники називають
«яничарськими мотивами» у європейській зброї, адже
окремими елементами вони повторюють турецькі ята-
гани, зокрема формою клинка. Однак, незважаючи на
вишукану форму, зброєзнавці відмічають важкість їх
використання під час бою, особливо в моменти при-
цільної стрільби [7, c. 173–175].
У музейному зібранні представлений французький
штик ятаганного типу зразка 1842 р. до карабінів зраз-
ка 1843 р., 1846 р., 1853 р. Це – один із найбільш уні-
версальних зразків такої зброї: тривалий час він вико-
ристовувався більш як з десятком різновидів карабінів,
рушниць і мушкетонів.
Нижче наводимо опис зразка за методикою, за-
пропонованою дослідником холодної зброї О. Кулин-
ським [8, c. 32–36].
ПКМВК 3490, Зб 219, старий інвентарний № 17722.
Штик зразка 1842 р. Франція, збройові мануфакту-
ри мм. Мюціг, Шательро, 1848 р.
Загальна довжина 695 мм.
Довжина клинка 570 мм.
Ширина клинка 32 мм.
Внутрішній діаметр кільця в хрестовині 23 мм.
Матеріал: сталь, латунь.
Клинок сталевий однолезовий, ятаганного типу, з
одним широким долом з обох боків, бойовий кінець
обоюдогострий. На п’яті клинка зліва вибитий напис:
«Mutzig», справа – «1848», «S» та «S» під короною.
Руків’я латунне з поперечними жолобками, у спинці
знаходиться повздовжній паз по всій довжині, у голів-
ці – пружинна защіпка. Хрестовина сталева, з кільцем
для ствола з боку обуха клинка. Нижній кінець зігну-
тий до руки, на верхній частині кільця наплив у формі
гребеня. Позначки на хрестовині нерозбірливі, добре
помітне клеймо «S» під короною.
Піхви відсутні. На деталях штика спостерігаються
осередки корозії, на клинку – сліди заточування. Нале-
жить до довоєнного музейного зібрання [9, c. 107–108].
Зупинимось детальніше на клеймах та написах, наяв-
них на штикові. Вони цікаві вже тому, що дещо відріз-
няються від стандартних, описаних для більшості збе-
режених зразків. Напис «Mutzig» на п’яті клинка вказує,
що штик вироблено на збройовій мануфактурі у м. Мю-
ціг. Однак, поряд із роком випуску (1848), простежують-
ся клейма іншого відомого виробника штиків – імпер-
ської мануфактури у м. Шательро (Châtellerault) – «S»
та «S» під короною [1, c. 96–97]. Останнє присутнє та-
кож на хрестовині. Отже, маємо комбінований зразок,
клинок і руків’я якого, очевидно, були виготовлені різ-
ними виробниками.
Наявний старий інвентарний номер дозволяє відне-
сти штик до довоєнного музейного зібрання. Підтвер-
дження цьому знаходимо і в «Чорнових матеріалах про
зброю» 1939 р., де він згаданий у розділі «Севастополь-
ська оборона 1855 р.». Французькі штики зразка 1842 р.
Рис. 2. ПКМВК 3491, Зб 220. Штик зразка 1874 р. до гвинтівки системи Гра (Gras) зразка 1874 р.
Франція. Збройова мануфактура м. Сент-Етьєн, 1877 р.
ПКМВК 2718, Зб 13. Штик до гвинтівки системи Лебеля зразка 1886/1893/1916 р.
Франція. Мануфактура м. Сент-Етьєн, 1886 р. – початок ХХ ст.
Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021
364
дійсно знаходилися на озброєнні союзницьких армій,
що протистояли Російській імперії у період Кримської
війни 1853–1856 рр. Переваги французького штика вия-
вились, зокрема, у битві на р. Альма, коли союзні війсь-
ка Великобританії та Франції принесли «перемогу на
штиках» [10, c. 351]. Проте, шлях надходження музей-
ного предмета до колекції через відсутність іншої фон-
дово-облікової документації, втраченої в роки Дру-
гої світової війни (1939–1945), встановити не вдалося.
У 1859 р. штик зразка 1842 р. був модернізований
і ще тривалий час використовувався у європейських
арміях [7, c. 175].
Наступним прикладом французького зброярського
виробництва, представленим у музейному зібранні, є
три штики зразка 1866 р. до гвинтівки системи Шасспо
(Chassepot) зразка 1866 р. Цей штик з клинком ятаган-
ного типу був розроблений державним підприємством
«Імператорський завод Тюля» (Manufacture Impériale de
Tulle) і спочатку випускався разом із гвинтівкою. Зго-
дом виробництво гвинтівок та штиків було налагоджене
на інших збройових заводах. Крім того, Франція нала-
годила експорт цієї зброї до різних європейських кра-
їн, Японії та озброїла ними свої колоніальні війська.
Три музейні французькі штики зразка 1866 р. на-
дійшли до зібрання у 1970-ті рр. і були передані пере-
січними полтавцями у якості випадкових знахідок. До
фондово-облікової документації вони занесені як «ша-
бля-багнет» або «тесак».
Нижче подаємо повний опис одного зі штиків, при цьо-
му для інших наведемо лише важливі атрибутивні ознаки.
ПКМВК 26021, Зб 1174.
Штик зразка 1866 р. до гвинтівки системи Шасспо
(Chassepot) зразка 1866 р. Франція, м. Тюль, Імпера-
торський завод Тюля, 1872–1873 рр.
Загальна довжина 700 мм.
Довжина клинка 575 мм.
Ширина клинка 30 мм.
Внутрішній діаметр кільця на хрестовині 17,5 мм.
Матеріал: сталь, латунь.
Клинок сталевий ятаганного типу, з широким до-
лом із обох боків. Бойовий кінець загострений з обох
боків. На спинці клинка гравійований прописом на-
пис: «Tulle Mars 1873» (Тюль березень 1873). Руків’я ла-
тунне, з поперечними жолобками. У спинці руків’я по
всій довжині паз для ложа гвинтівки. У голівці руків’я
Т-подібний паз із пластинчастою пружиною. Хресто-
вина сталева, із загнутим вниз краплеподібним викін-
ченням і кільцем для ствола з боку обуха клинка. Ла-
пки хрестовини, що утворюють кільце, з’єднані одним
гвинтом. Піхви стальні, з прямокутною скобою та ку-
леподібним викінченням.
Стан збереження: осередки активної корозії, сліди
заточування.
Випадкова знахідка, 1974 р. [9, c. 141–142].
Розглянемо гравійований напис на спинці клинка,
який указує на виробника та дату виготовлення. У да-
ному випадку це – Імператорський завод м. Тюль, бере-
зень 1873 р. Поширеною помилкою при атрибуції штиків
такого типу є те, що ці відомості дослідники розгляда-
ють як час і місце виготовлення штика. Однак, вони
стосуються виключно клинка, що підтверджується по-
значками інших виробників на деталях руків’я. Клинки
виготовлялися окремо від руків’я і хрестовини. Проте,
форма напису, коли вказувався завод-виробник, рік і
місяць, досить чітко датує увесь зразок 1872–1873 рр.,
бо до 1872 р. і після 1873 р. використовувалися написи
на клинку іншої форми [11, c. 506].
Клинок штика ПКМВК 32218, Зб 1216 теж виготовле-
но на збройовій мануфактурі м. Тюль у квітні 1870 р.,
що засвідчує гравійований напис на його спинці «Mre
Impale de Tulle Avril 1870» (Імператорський завод Тюля
квітень 1870), а сама форма напису притаманна виро-
бам не пізніше 1870 р. Піхви відсутні. Спостерігаються
осередки активної корозії та сліди заточування.
А ось клинок штика ПКМВК 28708, Зб 1200 належить
до виробів фабрики зброї у Сент-Етьєні – «[St] Etienne
Janvier 1873» (Сент-Етьєн січень 1873). За формою на-
пису час виготовлення штика – не пізніше 1874 р. [12].
Штик комплектується піхвами, на яких, як і на клинку,
є значні осередки корозії.
Не дивлячись на недосконалість форми та складно-
щі в експлуатації, французькі штики, фактично, були
скопійовані англійськими, німецькими, американськи-
ми, датськими, голландськими, австрійськими, іспан-
ськими та португальськими виробниками зброї. З цим
пов’язані певні труднощі атрибуції штиків ятаганного
типу європейського виробництва, особливо, якщо атри-
бутивні ознаки втрачені через поганий стан збережен-
ня чи втрату окремих частин предмета.
1870-ті рр. ознаменувались поступовою відмовою
французької армії від штиків ятаганного типу. Їх змі-
нили так звані штики-шпаги, з тонким, як у фехтуваль-
ної шпаги, викінченням. Переваги нових багнетів були
очевидні: їх клинок одночасно був легким і міцним,
штик не обтяжував солдатів, зламати його у бою було
практично неможливо. Саме таким є французький штик
зразка 1874 р. до гвинтівки системи Гра (Gras) зразка
1874 р. розробки збройової мануфактури м. Тюль. Нова
гвинтівка під металевий унітарний патрон стала від-
повіддю Франції на прискорення гонки озброєнь у єв-
ропейських країнах [1, c. 156].
Збірка штиків до гвинтівки системи Гра зразка 1874 р.
у музеї нараховує шість одиниць. Найстаріший з них –
ПКМВК 3491, Зб 220, старий інвентарний № 17723, нале-
жить до довоєнного музейного зібрання. У 1939 р. його
віднесли до розділу «Російсько-турецька війна 1877–
1878 рр.», у 1941 р. разом з іншою зброєю штик був ева-
куйований до м. Уфа (Росія), у 1948 р. повернутий до му-
зею [13]. Фондово-облікова документація, на жаль, не
містить відомостей про шлях надходження предмета.
ISSN 2218-4805
365
Далі наводимо науковий опис цього музейного пред-
мета для укладання уніфікованого паспорта на нього.
ПКМВК 3491, Зб 220, старий інвентарний № 17723.
Штик зразка 1874 р. до гвинтівки системи Гра
(Gras) зразка 1874 р. Франція. Збройова мануфактура
м. Сент-Етьєн. 1877 р.
Загальна довжина 700 мм.
Довжина клинка 575 мм.
Ширина клинка 30 мм.
Внутрішній діаметр кільця на хрестовині 17,5 мм.
Матеріал: сталь, латунь.
Клинок сталевий однолезовий, прямий, Т-подібний
у перерізі. Бойове викінчення гостре з обох боків. На
спинці клинка гравійований напис: «Mre d’ Armеs de St
Etiennne Avril 1877» (Збройова мануфактура Сент-Етьє-
на квітень 1877), на п’яті виробничі клейма: «S» у ром-
бі та «М» у подвійному колі.
Руків’я хвилясте, утворене двома дерев’яними щіч-
ками, з’єднаними клепками із хвостовиком клинка. Го-
лівка руків’я латунна, вилита, із пазом для приймача
штика і кнопкою-фіксатором на пружині. У пазу є ви-
робнича позначка «А».
Хрестовина сталева, нижній кінець зігнутий у бік го-
строго боку леза клинка, викінчена кулькою. На верхньо-
му боці розміщене кільце для ствола рушниці. Лапки кіль-
ця скріплені одним гвинтом. Середня частина хрестовини
приклепана до клинка з обох боків. Клейма інспектор-
ської та армійської перевірок на хрестовині: «М 715» (на
згині), «26, 9, 3» у колі із зубчастим краєм. Піхви чорно-
го кольору, сталеві зі скобою. На клинкові та хрестовині
помітні осередки корозії, дерев’яні щічки руків’я потерті.
Щодо інших музейних штиків до гвинтівки Гра зраз-
ка 1874 р. наведемо лише атрибутивні написи на спин-
ці клинка та відомості про час та спосіб надходження
до колекції [14, c. 117–118, 165–166, 177–178].
ПКМВК 16262, Зб 1076. Напис: «…Paris 1880» (… Па-
риж 1880). Надійшов у 1959 р.
ПКМВК 28709, Зб 1201. Напис : «Mre d’ Armеs de St
Etiennne Avril 1880» (Збройова мануфактура Сент-Етьє-
на квітень 1880), на п’яті виробничі клейма: «S» у ромбі
та «М» у подвійному колі. Надійшов у 1976 р.
ПКМВК 3222, Зб 1220. Атрибутивні написи та познач-
ки не читаються через значні осередки активної коро-
зії. Надійшов у 1978 р.
ПКМВК 32305, Зб 1258. Напис: «Mre d’ Armеs de St
Etiennne 9bre 1877» (Збройова мануфактура Сент-Етьє-
на вересень 1877), на п’яті клинка нерозбірливі познач-
ки. Надійшов у 1978 р.
ПКМВК 47538, Зб 1299. Атрибутивні написи та по-
значки не читаються через значні осередки активної
корозії. Надійшов у 1981 р.
Швидкі темпи появи нових видів озброєнь у кінці
ХІХ ст. призвели до заміни однозарядних гвинтівок Гра
більш ефективними магазинними гвинтівками систем
Лебеля і Кропачека. Разом із припиненням виробництва
гвинтівки Гра у 1886 р. припинився і випуск штиків до
неї. Однак, на практиці вони продовжували викорис-
товуватись із іншими гвинтівками аж до завершення
Першої світової війни (1914–1918) та послугували про-
тотипами для створення цілого ряду нових моделей.
Ще один штик французького виробництва із музей-
ного зібрання – це штик зразка 1886/1893/1916 рр. до
магазинної нарізної гвинтівки системи Лебеля (Fusil
Modèle 1886 dit «Fusil Lebel) (ПКМВК 2718, Зб 13, старий
інвентарний № 2049). Остання перебувала на озбро-
єнні французької армії і, як союзник, Франція постав-
ляла їх у Росію. Гвинтівки комплектувалися штиком
із голчастим клинком моделі «Épée-Baïonnette Modèle
1886», довжиною 520 мм, так званим «штиком-стиле-
том», який пережив кілька модифікацій. Переваги були
врешті надані штику з відлитим металевим (латунним)
руків’ям та досить довгим чотиригранним клинком. Ос-
новним критерієм вибору було здешевлення техноло-
гічного процесу при виробництві, особливо з початком
Першої світової війни (1914–1918).
У військовій журналістиці цього часу закріпилася до-
сить поетична назва подібного штика – «Розалія», яка
з’явилася завдяки вузькому клинку з гранями, що на-
гадував ніжку квітки та дещо схоже на квітковий пуп’я-
нок латунне руків’я. Дослідник Т. Круликевич наводить
також слова французької пісні авторства Т. Ботреля, по-
пулярної у роки війни і присвяченої цьому штику: «Ро-
залія – модниця.., вона любить потанцювати.., полька
у її виконанні – це атака» [7, c. 208].
ПКМВК 2718, Зб 13, старий інвентарний № 2049.
Штик до гвинтівки системи Лебеля зразка
1886/1893/1916 р. Франція. Мануфактура м. Сент-Еть-
єн. 1886 р. – початок ХХ ст.
Загальна довжина 700 мм.
Довжина клинка 575 мм.
Ширина клинка 30 мм.
Внутрішній діаметр кільця на хрестовині 15,5 мм.
Матеріал: сталь, латунь.
Клинок сталевий, голчастий, чотиригранний, руків’я
латунне, з розширеною голівкою та потовщеним черев-
цем. Перехрестя сталеве, з кільцем для ствола з боку
спинки руків’я. У кільці знаходиться прямокутний виріз
для основи мушки. Поворотна пружинна застібка роз-
міщена біля основи латунного руків’я, поряд із хресто-
виною. У спинці руків’я – вузький повздовжній паз по
всій довжині. На хрестовині вибито «67378», на голів-
ці руків’я з боку черевця «М», що відповідає виробни-
ку – збройовій мануфактурі м. Сент-Етьєн [1, c. 96–97].
Піхви сталеві, у перетині круглі, зі скобою та куль-
кою на кінці, біля вустя вибиті технологічні позначки –
«J», «L» (обидва у колах) та «06887».
Стан збереження: осередки активної корозії на
клинку та піхвах, на клинку – сліди заточування, на-
явні щерблення.
Штик належить до довоєнного музейного зібран-
Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021
366
ня, відомості про шлях надходження до колекції від-
сутні [9, c. 1–2].
Штик-стилет або штик-шпага до гвинтівки Лебеля –
яскравий зразок так званих окопних багнетів. Їхньою
перевагою була значна проникаюча дія: вони з легкістю
проколювали шкіряні частини військових обладунків і, на-
віть, зимове обмундирування. Проте, легко зламувались
і були незручними в умовах обмеженого простору окопу.
Отож, пошкоджені клинки вояки самотужки переробляли
на стилети, подібно до того як зі штиків до гвинтівок Гра
і Шасспо виготовляли окопні бойові ножі [15, c. 38–42].
З огляду на те, що Франція тривалий час задавала
тон у конструюванні та виробництві багнетів у краї-
нах Європи, вивчення колекції зразків французького
виробництва вбачається першим етапом дослідження
збірки цього виду короткоклинкової зброї у музейно-
му зібранні та створення відповідного каталогу. Опи-
сані вище багнети також можуть бути представлені як
на тематичних виставках, так і у постійній експозиції,
значно посилюючи її атрактивність.
ДЖЕРЕЛА
1. Кулинский А.Н. Штыки мира. Определитель. Санкт-Петер-
бург : Атлант, 2002. Т. 1. 496 с.
2. Маркевич В.Е. Ручное огнестрельное оружие. Санкт-Пе-
тербург : Полигон, 2005. 496 с.
3. Устинов А.И., Портнов М. Э., Нацваладзе Ю. А. Холодное
оружие. Москва : Арсенал-пресс, 1994. 223 с.
4. Пинк И. К вопросу о клинковых и игольчатых штыках в
русской армии. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://
ww1.milua.org/Rusbayonett.htm.
5. Шигалин Г.И. Военно-экономическая база западноевро-
пейских стран до и после Первой мировой войны 1914–1918 гг.
[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://militera.lib.ru/
research/shigalin_gi/03.html/.
6. Clinton E.E. Handguns of the World: Military Revolvers and Self-
loaders from 1870 to 1945. New York: Barnes & Noble, 1993. 704 p.
7. Круликевич Т. Корды, кинжалы, ножи, штыки. Ростов-на-До-
ну : Феникс, 2010. 277 с.
8. Кулинский А.Н. Методические рекомендации. Атрибуция
и описание холодного и некоторых видов ручного метательно-
го оружия и штыков. Санкт-Петербург, 2007. 225 с.
9. Інвентарна книга ПКМВК «Зб-1» (розпочата 1948 р.). 150 с.
10. Кульчицький С.В. Кримська війна 1853–1856, Східна війна
1853–1856. Енциклопедія України у 10 т. / редкол.: В.А. Смолій
(голова) та 12 ор.; Інститут історії України НАН України. Київ :
Наукова думка, 2009. Т. 5: Кон – Кю. С. 351.
11. Воронов В. В., Воронов В. Д. Штыки. Москва : Атлант-Строй,
2010. 632 с.
12. Штык образца 1866 года к винтовке системы Шасспо
[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://warstory.ru/articles/
shtyki/shtyki-frantsii/shtyk-obraztsa-1866-goda-k-vintovke-
sistemy-shasspo/.
13. Aкт обстеження колекції зброї Полтавського краєзнавчо-
го музею від 22.02.1939. Чорнові матеріали про колекцію зброї
Полтавського краєзнавчого музею. Роб. архів фондів ПКМ іме-
ні Василя Кричевського.
14. Інвентарна книга ПКМВК «Зб-2» (розпочата 1948 р.). 166 с.
15. Максимов Ю. Французская однозарядная винтовка
системы Гра образца 1874 года. Мастер-ружьё. 2007. № 11 (128).
С. 38–42.
Kondratenko T. K., Kondratenko N. H. French sword bayonets of
the 19th – early 20th cenrury in the Vasyl Krychevskyi Poltava Local
Lore Museum Collection
The article is dedicated to study the collection of French sword
bayonets of the 19th – early 20th century in the Vasyl Krychevsky Poltava
Local Lore Museum. Questions of appearing bayonets as a kind of
cold weapon in the 16th c., their evolution in European countries are
observed. Appearing of such weapon kind was caused by need of using
convenient blade fi xed at rifl e, which replaced hunting pole during big-
game hunting. Using bayonets as military weapon started in the fi rst
half of the 17th c., when most of European armies were formed and
equipped with fi re weapon.
Evolution of bayonets moved to refi ning both blade shape and way
of fi xing to the rifl e. French, English and German weapon-makers were
leaders in this fi eld. Development of fi re weapon in the 19th c. caused
sword bayonets prevailing. One of such weapon producing leaders was
France, where weapon-making enterprises worked in Saint Etienne, Tulle,
Châtellerault, Mutzig, Charleville. Traditions of using bayonets by French
infantry were closely connected with new fi ghting tactics, popularized by
Napoleon Buonaparte in the early 19th c. In 1840s in France new vision
to bayonet construction improvement became widespread. Changes
began with yataghan type bayonets introduction. Some researches
calls yataghan type bayonets “janissar motives” in European weapon,
because they repeat Turkish yataghan elements such as blade shape.
Museum is proud for its interesting collection of sword bayonets
of French production of yataghan type to the Chassepot Models 1842,
1866 Rifl e, the Gras Model 1874 Rifl e, the Lebel Model 1886/1893/1916
Rifl e. According to the result of the research of this kind of short-blade
weapon making of catalogue and introducing bayonets to exposition
space are planned.
Key words: weapon, blade, bayonet, France, collection, museum.
REFERENCES
1. Kulinskyi, A.N. (2002). Shtyki mira. Opredelitel [World bayonets.
Guide]. Sankt-Peterburg: Atlant. [in Russian].
2. Markevych, V. Ye. (2005). Ruchnoie ognestrelnoye oruzhyye [Hand
firearms]. Sankt-Peterburg: Poligon. [in Russian].
3. Ustinov, A.I, Portnov, M.E, Natsvaladze, Yu.A (1994). Kholodnoye
oruzhyye [Cold weapon]. Moscow: Arsenal-press. [in Russian].
4. Pink, I.K. K voprosu o klinkovykh i iholchatykh stykakh v
russkoy armii [To the question about blade and needle bayonets in
Russian army]. Retrieved from http://ww1.milua.org/Rusbayonett.
htm. [in Russian].
5 . S h yg a l i n , G . I . Voye n n o - e k o n o m i c h e s k a y a b a z a
zapadnoyevropeyskikh stran do i posle Pervoy Mirovoy Voyny 1914–
1918 gg. [Military economic base of the Western European countries
before and after the First World War 1914–1918]. Retrieved from
http://militera.lib.ru/research/shigalin_gi/03.html/ [in Russian].
6. Clinton, E.E. (1993). Handguns of the World: Military Revolvers and
Self-loaders from 1870 to 1945. New York: Barnes & Noble. [in English].
7. Krulikevich, T. (2010). Kordy, kinzhaly, nozhy, shtyki [Cords, daggers,
knives, bayonets]. Rostov-na-Donu: Feniks. [in Russian].
8. Kulinskyi, A.N. (2007). Metodicheskyie rekomendatsiy. Atributsyia
i opisaniye kholodnoho i nekotorykh vidov ruchnoho metatelnogo oruzhyya i
shtykov [Guideline. Attribution and description of cold and some kinds of missile
weapon and bayonets]. Sankt-Petersburg. [in Russian].
9. Inventory book of the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore
Museum “Zb-1” (started in 1948). [in Ukrainian, unpublished].
10. Kulchytskyi, S.V. (2009). Krymska viina 1853-1856, Skhidna
viina 1853-1856 [The Crimea War of 1853-1856, the Eastern War
1853-1856]. Smolii, V.A. (Ed.), Entsyklopediia Ukrainy: Kon-Kiu (Vol. 5,
p. 351). Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainain].
11. Voronov, V.V, Voronov, V.D. (2010). Shtyki [Bayonets]. Moscow:
Atlant-Stroi. [in Russian].
12. Styk obraztsa 1866 goda k vintovke sistemy Shasspo [Bayonet
to the Chassepot Modelle 1866 Rifl e]. Retrieved from http://warstory.
ru/articles/shtyki/shtyki-frantsii/shtyk-obraztsa-1866-goda-k-
vintovke-sistemy-shasspo/ [in Russian].
13. Act of exploration of the Poltava Local Lore Museum weapon
collection (1939). Materials about weapon collection in the Poltava
Local Lore Museum. Work archive of funds of the Vasyl Krychevsky
Poltava Local Lore Museum. [in Ukrainian, unpublished].
14. Inventory book of the Vasyl Krychevsky Poltava Local Lore
Museum “Zb-2” (started in 1948). [in Ukrainian, unpublished].
15. Maksimov, Yu. (2007). Frantsuzkaia odnozariadnaia vintovka
sistemy Gra obraztsa 1874 goda [French the Gra Model 1874 bolt-
action Rifl e]. Master-ruzhie – Master-rifle, 11, pp. 38-42. [in Russian].
Стаття надійшла до редакції 17.02.2021 р.
Рекомендована до друку 28.04.2021 р.j
|