Мікротопоніміка села Обложки на Глухівщині
У статті зафіксовано сучасну мікротопоніміку села Обложки на Глухівщині, визначено структурно-семантичні та географічні особливості назв цього населеного пункту. Необхідною умовою освоєння людиною навколишнього світу є його категоризація та номіналізація. Процес найменування, закріплення індивід...
Gespeichert in:
| Datum: | 2021 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2021
|
| Schriftenreihe: | Сіверщина в історії України |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181338 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Мікротопоніміка села Обложки на Глухівщині / Я.В. Чернякова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 328-331. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-181338 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1813382021-11-11T01:26:16Z Мікротопоніміка села Обложки на Глухівщині Чернякова, Я.В. Нова історія У статті зафіксовано сучасну мікротопоніміку села Обложки на Глухівщині, визначено структурно-семантичні та географічні особливості назв цього населеного пункту. Необхідною умовою освоєння людиною навколишнього світу є його категоризація та номіналізація. Процес найменування, закріплення індивідуальних назв за конкретними, релевантними для соціуму об’єктами зовнішнього світу відображає соціально-політичні, матеріально-господарські та духовно-культурні особливості розвитку цього суспільства. The article examines the microtoponymy of the village of Oblozhky, characterizes the history of its formation, identifies structural, semantic and geographical features of the names of settlements. A necessary condition for human development of the world is its categorization and nominalization. The process of naming, fixing individual names for specifi c, relevant to society objects of the external world, reflects the socio- political, material and economic and spiritual and cultural features of the development of this society. Historical materials on microtoponymy of Ukraine have not been published yet. To date, microtoponymy of only certain regions of Ukraine has been studied. Research has long been considered an urgent and top priority. This article is devoted to the study of microtoponyms of Hlukhiv district of Sumy region, in particular, the names of micro-objects of the village of Oblozhky became the object of exploration. Microtoponyms of Hlukhiv district have not been studied at all. 2021 Article Мікротопоніміка села Обложки на Глухівщині / Я.В. Чернякова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 328-331. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181338 81’373.21(477.52) uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нова історія Нова історія |
| spellingShingle |
Нова історія Нова історія Чернякова, Я.В. Мікротопоніміка села Обложки на Глухівщині Сіверщина в історії України |
| description |
У статті зафіксовано сучасну мікротопоніміку села Обложки
на Глухівщині, визначено структурно-семантичні та географічні
особливості назв цього населеного пункту.
Необхідною умовою освоєння людиною навколишнього світу є
його категоризація та номіналізація. Процес найменування, закріплення індивідуальних назв за конкретними, релевантними для
соціуму об’єктами зовнішнього світу відображає соціально-політичні, матеріально-господарські та духовно-культурні особливості розвитку цього суспільства. |
| format |
Article |
| author |
Чернякова, Я.В. |
| author_facet |
Чернякова, Я.В. |
| author_sort |
Чернякова, Я.В. |
| title |
Мікротопоніміка села Обложки на Глухівщині |
| title_short |
Мікротопоніміка села Обложки на Глухівщині |
| title_full |
Мікротопоніміка села Обложки на Глухівщині |
| title_fullStr |
Мікротопоніміка села Обложки на Глухівщині |
| title_full_unstemmed |
Мікротопоніміка села Обложки на Глухівщині |
| title_sort |
мікротопоніміка села обложки на глухівщині |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2021 |
| topic_facet |
Нова історія |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181338 |
| citation_txt |
Мікротопоніміка села Обложки на Глухівщині / Я.В. Чернякова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 328-331. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT černâkovaâv míkrotoponímíkaselaobložkinagluhívŝiní |
| first_indexed |
2025-07-15T22:19:47Z |
| last_indexed |
2025-07-15T22:19:47Z |
| _version_ |
1837753164660473856 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021
328
kiv Ukrainy [Mykola Shust - a member of the Writers’ Union of
Ukraine]. Visti. November 27, p.2. [in Ukrainian].
17. Repiah, S.P., Honza, N.F. (2001). Pysmennyky Chernihivsh-
chyny. Dovidnyk [Writers of Chernihiv region. Directory]. Chernihiv:
vydannia Chernihivskoi OUNB im. V. Korolenka. [in Ukrainian].
18. Solodovnykova, L. (2001). Mykoli Shustu 85 [ Nikolai Shust
85]. Hart, 34, August 17, p. 4. [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 03.03.2021 р.
Рекомендована до друку 28 .04.2021 р.
Roi S.V. Life and creative path of M.N. Shust on the materials of
the stock collection of the Nizhyn museum of local lore named af-
ter I. Spaskyi
The article presents the results of research and analysis of the doc-
umentary heritage of the famous writer, teacher, public fi gure Myko-
la Shust, which are stored in the department of funds of the NKM nn-
named after I. Spasskyi and are at the stage of scientifi c and technical
development. The study of M. Shust’s personal documents gives an op-
portunity to rethink the current realities of the writer’s life and creative
path, to present an updated vision of the signifi cance of this fi gure in
the history of Nizhyn and Nizhyn region.
Today, scientists are not interested in studying the life and cre-
ative heritage of prominent fi gures of science and culture of the twen-
tieth century, which is designed to clarify their role in the social and
cultural life of Ukraine. One of the most famous fi gures of education-
al and socio-cultural space of the Nizhyn region in the second half of
the twentieth century was Mykola Naumovych Shust - a teacher, writ-
er, publicist and public fi gure.
Studying the source base, represented by personal documents, works
of M.N. Shust, stored in the funds of the NCM named after I. Spasskyi,
managed to fi nd out the main stages of his life and career: 1940-1960
- a period of active teaching; 1970 - early 2000’s - a period marked by
active creative work of M.N. Shust. The talented teacher made a signif-
icant contribution to the education of many generations of young peo-
ple from Nizhyn. As a public fi gure, he was a popularizer of Ukrainian
culture during the Second World War, being in an underground orga-
nization. In his autobiographical works, the writer continued the an-
cient literary traditions of Nizhyn Higher School.
Key words: Mykola Shust, World War II, Nizhyn, the Nizhyn museum of
local lore named after I. Spaskyi, Yakov Batiuk, fi ction and documentary
story, a collection of stories and short stories, heroic drama.
REFERENCES
1. Shust, M.N. (1970). Kriz vohon i muky. Opovidannya [Through
fire and torment. Stories]. Pid praporom Lenina, 153, September
26, p. 3. [in Ukrainian].
2. Lubensky, P., Shust, M. (1971). Podvyh u temriavi (Yakiv Bati-
uk). Heroichna drama na try dii [Feat in the dark (Jacob Batyuk). Heroic
drama in three acts]. Кyiv : vydavnytstvo «Mystetstvo». [in Ukrainian].
3. Shust, M.N. (1983). Pitmi nepidvladni. Khudozhno-dokumen-
talna povist [Darkness is not subject. Fiction and documentary sto-
ry]. Kyiv: vydavnytstvo «Molod». [in Ukrainian].
4. Shust, M.N. (1995). U Nizhyni nad Ostrom. Knyha u 2.ch. [In
Nizhyn above the Oster. Book at 2 p.]. [in Ukrainian].
5. Shust, M.N. (1987). Zarady pravdy na zemli. Komsomoltsi
Nizhyna i raionu v roky hitlerivskoi okupatsii [For the sake of truth
on earth. Komsomol members of Nizhyn and the district during
the Nazi occupation]. Slavoiu oviiani: Heroika komsomolskykh poko-
lin, p. 248–250. [in Ukrainian].
6. Samoilenko, H.V., Samoilenko, O.H. (2015). Nizhynska vysh-
cha shkola u spohadakh studentiv i vykladachiv [Tekst]: memuary: (u
2 t.) [Nizhyn higher school in the memories of students and teachers
(Text): memoirs: (in 2 volumes)]. [in Ukrainian].
7. Shust, M.N. (1988). Pole pamiati [ Memory Field]. Pid Prapor-
om Lenina 58, April 9, p. 3. [in Ukrainian].
8. Shust, M.N. (1946). Vidbudova zhytlovykh budynkiv [Recon-
struction of residential buildings]. Radianskyi Nizhyn. January 12,
p. 2. [in Ukrainian].
9. Shust, M.N. (1956). V shkoli robitnychoyi molodi [In the
school of working youth]. Radyanskyi Nizhyn, 33, March 17, p. 3.
[in Ukrainian].
10. Shust, M.N. (1979). «Neskoreni». Zi spohadiv uchasnyka
Nizhynskoho pidpillia kerovanoho Ya.P. Batiukom». [«Unconquered».
From the memoirs of a member of the Nizhyn underground led
by Ya.P. Batyuk»]. Radianska osvita, 37, May 9, p. 4. [in Ukrainian].
11. Kostenko, I.P. (1983). Pitmi nepidvladni. Novi knyhy [Darkness
is not subject. New books]. Pid praporom Lenina, 13, May 12, p. 4.
[in Ukrainian].
12. Horlach, L.N. (1996). Knyhy nashykh zemliakiv, nevyhadana
suviaz dniv [Books of our compatriots, unimagined connection of
days]. Visti, 149, September 6, p. 4. [in Ukrainian].
13. Yemelianov, V.M. (2007). Mykola Naumovych Shust [Myko-
la Naumovych Shust]. Nizhynska starovyna: Naukovyi istoryko-kul-
turolohichnyi zbirnyk. – Nizhyn Antiquity: Scientific Historical and
Cultural Collection. Issue 3(6), p. 184. [in Ukrainian].
14. Yemelianov, V.M. (2007). Antynatsystskyi rukh oporu v
Nizhyni [Anti-Nazi resistance movement in Nizhyn]. Nizhynska
starovyna, issue 4–5 (7–8), p. 27–47. [in Ukrainian].
15. Rudyk, I. (2006). Liudyna z lehendy. Do 90-richchya z dnia
narodzhennia M.N. Shusta. [A man of legend. To the 90th anniver-
sary of the birth of M.N. Shust]. Visti, August 11, p. 5. [in Ukrainian].
16. Rudyk, I. (1998). Mykola Shust – chlen Spilky pysmenny-
j
УДК 81’373.21(477.52)
Я.В. Чернякова
МІКРОТОПОНІМІКА СЕЛА
ОБЛОЖКИ НА ГЛУХІВЩИНІ
У статті зафіксовано сучасну мікротопоніміку села Обложки
на Глухівщині, визначено структурно-семантичні та географічні
особливості назв цього населеного пункту.
Необхідною умовою освоєння людиною навколишнього світу є
його категоризація та номіналізація. Процес найменування, за-
кріплення індивідуальних назв за конкретними, релевантними для
соціуму об’єктами зовнішнього світу відображає соціально-полі-
тичні, матеріально-господарські та духовно-культурні особли-
вості розвитку цього суспільства.
Ключові слова: мікротопоніміка, топонім, топонімікон, урба-
нонім, гідронім, дрімонім, годонім, агоронім.
Необхідною умовою освоєння людиною навколиш-
нього світу є його категоризація та номіналізація. Про-
цес найменування, тобто закріплення назв, відображає
соціально-політичні, матеріально-господарські та ду-
ховно-культурні особливості розвитку даного суспіль-
ства. Індивідуалізуючи об’єкти зовнішнього світу за
допомогою власних назв, люди кодують у топонімах
важливі характеристики цих об’єктів: природні осо-
бливості місцевості, її поверхню, рельєф, рослинний і
тваринний світ, корисні копалини. Не лише географіч-
не середовище визначає характер місцевих назв, а ще
й суспільні та історичні чинники. Для того, щоб зрозу-
міти значення топоніма, необхідно досліджувати су-
купність усіх факторів, сформовану під впливом харак-
терних географічних або історичних умов. Отже, цим
і займається топоніміка – наука, що вивчає географіч-
ні назви, їх походження, смислове значення, розвиток,
сучасний стан, написання і вимову.
Вивчення назв становить значний науковий інте-
рес. Топоніми знайомлять нас з особливостями гео-
графічного положення місцевості, з характером по-
верхні, річок і озер, рослинного і тваринного світу, з
ISSN 2218-4805
329
життям, культурою і побутом
народу, його господарською ді-
яльністю, з історичними подіями
краю, місцями героїчної бороть-
би за національну та соціальну
незалежність. Географічні назви
України є пам’ятками історії, іс-
торії мови, її родоводу [1, с. 12].
Але щоб більш конкретно вивчи-
ти та проаналізувати топонімію
певного краю, треба звернути-
ся до поняття мікротопонімія –
сукупність місцевих географіч-
них назв для невеликих обʼєктів,
відомих тільки місцевим жите-
лям. Необхідність може бути зу-
мовлена тим, що окремий клас
назв упродовж певного проміж-
ку часу зазнав і далі продовжує
зазнавати значних змін.
Глухівщина знаходиться на півночі Сумської облас-
ті, одночасно у північно-східній частині України. Назви
мікрооб’єктів цього, як і будь-якого іншого регіону кра-
їни, належать до найчисельніше презентованого кла-
су онімів, проте досі мікротопоніми в Україні вивчали-
ся лише принагідно. Це спричинене різними фактами,
найосновнішим з яких є те, що збір мікротопонімії ви-
магає відвідування дослідником практично кожного
населеного пункту конкретного регіону. До того ж іс-
торичні матеріали з мікротопонімії України досі прак-
тично не публікувалися. На сьогоднішній день вивчено
мікротопонімію лише окремих регіонів України. Дослі-
дження уже віддавна вважається невідкладним і пер-
шочерговим завданням передусім тому, що останні ча-
сто зазнають змін, а ліквідація приватної власності на
землю, колективізація приватних господарств, лікві-
дація хуторів й укрупнення населених пунктів в у 50-
80 рр. ХХ ст. у колишньому СРСР зумовили катастро-
фічне зменшення як кількості господарств, так і назв
мікрооб’єктів. Назавжди було втрачено найменування
численних об’єктів, які було ліквідовано.
Одним із найдавніших видів онімів є топоніми –
власні назви населених пунктів (ойконіми), річок, озер,
водойм (гідроніми), лісів (дрімоніми), назви форм ре-
льєфу (ороніми), вулиць (годоніми), площ (агороні-
ми), шляхів сполучення (дромоніми). Індивідуалізуючи
об’єкти зовнішнього світу за допомогою власних назв ,
люди кодують у топонімах важливі характеристики цих
об’єктів. Утім, не можна однозначно стверджувати, що
лише географічне середовище визначає характер міс-
цевих назв. Становлення, розвиток і функціонування
топонімікону визначається як власне мовними фак-
торами, так і позамовними, які тісно взаємодіють між
собою. До позамовних факторів відносимо особливос-
ті рельєфу місцевості (лісостеп, низовина, водойми),
типи господарської діяльності (землеробство), особли-
вості суспільного життя, історико-політичний розвиток
краю. Відтак топоніми можна поділити на три групи:
етнонімічні, антропонімічні та назви, що походять від
географічного середовища або вказують на характер
господарства та різні види людської діяльності [1, с. 9].
Мета статті – дослідити мікротопонімію села Облож-
ки. На жаль, топоніми зникають спочатку з карти села,
а з часом – і з мови його мешканців. Саме це спонукає
нас до фіксації назв, відомих лише місцевим жителям.
Об’єктом розвідки стали найменування мікрооб’єктів
села Обложки Березівської об’єднаної територіальної
громади. Спочатку розглянемо історію виникнення цьо-
го населеного пункту.
Відомостей про заснування с. Обложки у першодже-
релах практично не знайдено. За однією із версій, у
XVI ст. над річкою Ракита поселився козак на прізвище
Мізь. Це і дало початок заснуванню поселення, яке по-
ступово переросло в село. В «Описі Чернігівської єпар-
хії» за 1873 р. знаходимо: «Обложки почалися у ХVІ
столітті». Існують дані, що на південь від села, ліворуч
дороги з Обложок на Тулиголове, виявлено городище
і селище часів Київської Русі [2]. Назва села, на думку
вченого К.М. Тищенка, походить ще з часів Великого
князівства Литовського (XIV–XV ст.), бо в ній наявний
типовий литовський суфікс -škies, упізнаваний в наз-
вах Обложки, Полошки [3]. Під час входження цих зе-
мель до Речі Посполитої село мало назву Облошки, на-
лежало Підпутивльському стану [4 ,с. 427].
Протягом останнього року авторкою статті була за-
фіксована 41 найбільш відома назва мікрооб’єктів Об-
ложок, які зараз ще пам’ятають місцеві жителі поваж-
ного віку. Подаємо їх з авторським коментарем.
Вулиця Шевченка – офіційно закріплена сучасна наз-
ва вулиці, що розташована у східній частині села. Похо-
Рис.1. Обложки карті Ф.Ф. Шуберта 1873 р.
Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021
330
дить від прізвища Шевченко. Починається від села По-
лошки і закінчується дорогою на Тулиголове.
Шлях –західна частина вулиці Шевченка. Назва похо-
дить від тракту, що пролягав до села Тулиголове. Про-
ходить через міст річки Вербівка.
Філатов сад – сад з фруктовими насадженнями по
вул. Шевченка, де зараз знаходяться приватні будинки.
Місцеві жителі пам’ятають поміщика Філатова, який в
селі мав ділянку землі з житловим будинком.
Котячий (Щебедьков) хутір – розташований у північ-
но-східному напрямку від вулиці Шевченка. До цього
мав назву Щебедьков від прізвища селянина Щебедька.
Пізніше там жила сім’я Нечаїв, але місцеве населення
називало їх «Котами». Прізвисько перейшло і на роди-
ну, яка мешкає зараз на цьому обійсті.
Ковбасина долина – провулок, розташований на захід від
Котячого хутора. Назва утворена від прізвища Ковбаса. Ра-
ніше згадується як місцевість, затоплена водою (долина).
Хворостянка або Болото – провулок, розташований
у північно-західному напрямку від Ковбасиної доли-
ни. Назва походить від хвойного лісу, що знаходився
неподалік, у якому збирали хмиз.
Котячий яр – яр природного походження, розташо-
ваний поблизу Котячого хутора.
Москвин яр – яр природного походження, розташо-
ваний північніше від Котячого хутору. Назва утворена
від прізвиська місцевого жителя Москва або Москвин,
який проживав на хуторі поблизу яру.
Дубки або Білчин ліс – дубовий ліс, що знаходиться на
північ від села. Назва походить від породи дерев, що ро-
стуть у лісі; існує версія, що там водилися багато білок.
Верх’яр – яр природного походження, що знаходить-
ся на північ від Білчиного лісу. Назва походить від міс-
ця розташування (подалі, вгорі) від села.
Байрікова долина – долина природного походження,
яка раніше заливалась водою. Зараз – незасіяна терито-
рія, де випасають худобу. Походження назви не з’ясовано.
Сакова долина – долина природного походження,
залита водою. В цій місцевості жила сім’я Куриленків.
Назва долини походить від прізвиська Сак, Саки. Роз-
ташована на схід від Байрікової долини.
Супрунові сосни – штучно насаджений хвойний ліс.
Назва походить від прізвища Супрун, носієм якого був
чоловік, що проживав на тій території і посадив ліс.
Вербувка (Вербівка) – річка, що бере початок у пів-
денно-західному напрямку від Обложок. Тече на пів-
денний, а потім на північний схід, у с. Щебри впадає у
річку Ракиту, праву притоку Есмані. На сьогоднішній
день Вербівка майже висохла, утворюючи по руслу бо-
лотисту місцевість, міст над нею зруйнований. Місце-
ві жителі пам’ятають її ще повноводною.
Береговий ліс – ліс, що росте поблизу р. Вербівка. Назва
утворилася від місця знаходження дерев (над берегом).
Береговий хутір – хутір, що стояв на березі р. Вербів-
ка у лісовій місцевості, яку розподілили між людьми.
Купріянов хутір – хутір, що стояв на березі р. Вербів-
ка, у лісовій місцевості, яку розподілили між людьми
Належав сім’ї Купріянових.
Новосьолов хутір – хутір, що стояв на березі р. Вер-
бівка, у лісовій місцевості, яку розподілили між людь-
ми Названий від нових поселенців.
Роєв хутір – хутір, що стояв на березі р. Вербівка, у
лісовій місцевості, яку розподілили між людьми. Тут
проживала родина на прізвище Рой.
Городище – мис, розташований у південно-захід-
ній частині вул. Шевченка. У 2001 р. проводились до-
слідження давньоруського поселення, що знаходилось
між селами Обложки і Тулиголове. Відомо, що ця міс-
цевість була густо заселена ще в період удільних кня-
зівств. Заснування городищ пов’язане з ім’ям Ярослава
Всеволодовича, а саме з подіями 1196 року. Об’єкт да-
тований археологами VIII-X ст. Займає територію при-
близно 1 км завдовжки, шириною 350 м, омивається
річкою Ракитою. В минулі десятиліття територія горо-
дища була розорана [5, с. 179], [6, с. 13].
Головнін (Головин) хутір – хутір, зазначений в «Спис-
ках населенных мест Российской империи» (1866 р.).
Складався з 2-х дворів, мав 13 жителів [7, с. 206].
Болбатов хутір – хутір, позначений на карті Черні-
гівської губернії 1873 року (рис. 1). Тут мешкав козак
Болбат, який тримав свою пасіку. Хутір складався з од-
ного двору, проживало 4 мешканці.
Церковка (Церкувка) – провулок на північ від вул. Шев-
ченка. З’єднується з вул. Коцеби. Назва провулку похо-
дить від місця розташування Михайло-Архангельської
церкви, де тепер стоїть сільський клуб.
Вулиця Коцеби – офіційно закріплена сучасна назва
вулиці, що розташована у північній частині села. Наз-
вана на честь радянського військового льотчика Г.А. Ко-
цеби, уродженця села Обложки. По ній проходить шлях,
який з’єднує село з магістральною автодорогою Кіпті
– Глухів – Бачівськ. Раніше по цьому шляху проходило
сполучення між селами Обложки та Шевченкове.
Мізівка (Мнізівка) – західна частина вул. Коцеби, наз-
ва якої пішла від прізвища козака Мізя, про якого зга-
дується в першоджерелах. Не виключено, що ця вули-
ця раніше була головною.
Коворот – провулок з польовою дорогою. Здогадно,
назва походить від сильного потоку води, що створю-
вав коловорот.
Панов сад – сад з фруктовими деревами, котрий належав
офіцеру Леонову, якому пізніше було надано дворянство,
виділено земельну ділянку, на якій згодом посадили сад.
Курган – підвищення (курган), де знаходився мага-
зин, розташований в центрі села.
Ракита (Вербовитець, Вербовитиця) – річка, яка бере
свій початок на північний захід від с. Обложки, побли-
зу давньоруського городища, при автошляху М02 E101.
Тече спершу на південний схід, біля с. Щебри повертає
на північний схід, у пригирловій частині тече на схід.
ISSN 2218-4805
331
Chernyakova Ya.V. Microtoponymics of the village Oblozhky
The article examines the microtoponymy of the village of Oblozhky,
characterizes the history of its formation, identifi es structural, seman-
tic and geographical features of the names of settlements. A necessary
condition for human development of the world is its categorization and
nominalization. The process of naming, fi xing individual names for spe-
cifi c, relevant to society objects of the external world, refl ects the so-
cio-political, material and economic and spiritual and cultural features
of the development of this society. Historical materials on microtopon-
ymy of Ukraine have not been published yet. To date, microtoponymy
of only certain regions of Ukraine has been studied. Research has long
been considered an urgent and top priority. This article is devoted to
the study of microtoponyms of Hlukhiv district of Sumy region, in par-
ticular, the names of micro-objects of the village of Oblozhky became
the object of exploration. Microtoponyms of Hlukhiv district have not
been studied at all.
Key words: microtoponymy, toponym, toponymicon, urbanonym, hy-
dronym, dreamonym, homonym, agoronym.
REFERENCES
1.Yanko, M. P. (1998). Toponimichnyi slovnyk Ukrainy: slovnyk-dovid-
nyk [Toponymic dictionary of Ukraine: dictionary-reference book].
Kyiv. [in Ukrainian].
2. Cherniakova, Ya.V. (2018). Simeinyi arkhiv rodyny Mykhailen-
kiv iz sela Oblozhky Hlukhivskoho raionu [Family archive of the
Mykhaylenko family from the village of Oblozhky, Hlukhiv district].
Konotopski chytannia, issue IX, pp. 304-310. Nizhyn. [in Ukrainian]
3. Tyshchenko, K. Dopysemna istoriia v mistsevykh nazvakh
putyvlskoho Posemia [Written history in the local names of the
Putivl territory near the river Seim]. Retrieved from http://history.
sumy.ua/research/article/320-dopysemnaistoriiavmistsevykhnazvakhpu-
tyvlskohoposemia.html. [in Ukrainian].
4. Kulakovskyi, P. (2006). Chernihovo-Sivershchyna u skladi Rechi
Pospolytoi. 1618-1648 [Chernihiv-Sivershchyna as a part of the Common-
wealth. 1618–1648]. Kyiv. [in Ukrainian].
5. Kuza, A.V. (1996). Drevnerusskiye gorodishcha X-XIII vv. Svod arkheo-
logicheskikh pamyatnikov [Ancient Russian settlements of the X-XIII cen-
turies. Collected of archeological monuments]. Moskva: Khristianskoye iz-
datel’stvo. [in Russian].
6. Kovalenko, Yu. O. (2002). Malodoslidzhene davnoruske horo-
dyshche na mezhi Hlukhovskoho ta Krolevetskoho Raioniv [An lit-
tle-studied ancient Russian settlement on the border of Hlukhiv
and Krolevets districts]. Krolevechchyna billi pliamy istorii: zb. nauk. prats,
p.45. Krolevets. [in Ukrainian].
7. Miroshnychenko, O.M. (2010). Malovidome dzherelo z isto-
rii Hlukhivshchyny XIX st. [Little-known source on the history of
Hlukhiv region in the XIX century]. Sivershchyna v istorii Ukrainy: zb.
nauk. prats., p. 355. Kyiv. [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 12.04.2021 р.
Рекомендована до друку 28.04.2021 р.
Впадає до Есмані навпроти південної околиці міста Глу-
хова. Зараз річка пересохла, залишилося тільки старе
заболочене річище.
Ставок – став природного походження від річки Ра-
кита, що знаходиться в центрі села. З року в рік посту-
пово висихає. Перекритий дамбою.
Ставище або Луг – місце на південь від дамби, яке
під час весняного паводку заливається водою.
Хутір Главний (Куток) – провулок, що йде ліворуч
від річки Ракити. Походження назви не встановлено.
Слободка – частина вулиці, по якій йде шлях від с. Об-
ложки до с. Щебри.
Вулиця Котельники – офіційно закріплена сучасна назва
вулиці, що розташована у північно-східній частині села.
Батущина – штучно створений став на вул. Котельники.
Останні декілька років влітку майже повністю пересихає.
Садова – офіційно закріплена сучасна назва вулиці,
що розташована у східній частині села.
Майдан – утворився на перехресті вулиць Котель-
ники та Садової. Назва походить від місця проведен-
ня зборів людей, які працювали в колгоспі. До 1985 р.
тут знаходився сільський клуб.
Замітайловка – провулок, розташований на сході
вул. Садової. Назва походить від його місця знаходжен-
ня, яке постійно взимку замітається снігом.
Усадьба – природна рівнина, земля, що раніше була
власністю козака Супруна. Розташована на сучасній
вул. Котельники.
Жабокряковка або Балабонов хутір – хутір, назва яко-
го походить від прізвиська Балабон. Розташований в
західній частині вулиці Садова.
Семенський ліс – ліс, розташований в урочищі по-
близу р. Ракита.
Отже, у семантиці мікротопонімів с. Обложки просте-
жується тісний зв’язок з фізико-географічними об’єк-
тами (штучно та природно утвореними), у тому числі
з особливостями рельєфу, погодних умов, напрямками
шляхів тощо. Велика частка відведена назвам, які несуть
в собі особистісні ознаки, що відображають соціальний
статус людини, трансформуються з імен або прізвищ.
ДЖЕРЕЛА
1. Янко М.П. Топонімічний словник України: словник-до-
відник. Київ, 1998. 432 с.
2. Чернякова Я.В. Сімейний архів родини Михайленків
із села Обложки Глухівського району. Конотопські читання.
Вип. ІХ. Ніжин, 2018. С. 304–310.
3. Тищенко К. Дописемна історія в місцевих назвах Пу-
тивльського Посем’я. [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://history.sumy.ua/research/article/320-dopysemnaistoriiav
mistsevykhnazvakhputyvlskohoposemia.html.
4. Кулаковський П. Чернігово-Сіверщина у складі Речі По-
сполитої. 1618–1648. Київ :Темпора, 2006. 495 с.
5. Куза А.В. Древнерусские городища Х–ХIII вв. Свод ар-
хеологических памятников. М. : Христианское издательство,
1996. 256 с.
6. Коваленко Ю.О. Малодосліджене давньоруське городище
на межі Глухівського та Кролевецького районів. Кролевеччи-
на. Білі плями історії: зб. наук. праць. Кролевець, 2002. 45 с.
7. Мірошниченко О.М. Маловідоме джерело з історії Глу-
хівщини XIX ст. Сіверщина в історії України: зб. наук. праць.
Київ – Глухів, 2010. 355 с.
j
|