Правові засоби, досвід, перспективи та механізми демократизації України

У статті проаналізовані особливості та рівень демократичного розвитку в Україні. Висвітлене бачення громадянського суспільства в нормативно-правових актах. Виокремлено відсутність досвіду побудови демократичної держави в незалежній Україні. Виявлено умови можливого поступу громадянського суспіль...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2021
Автор:	Лєбєдєва, Ю.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2021
Назва видання:	Сіверщина в історії України
Теми:	Нова історія
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181345
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Правові засоби, досвід, перспективи та механізми демократизації України / Ю.О. Лєбєдєва // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 348-353. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-181345
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1813452021-11-11T01:26:39Z Правові засоби, досвід, перспективи та механізми демократизації України Лєбєдєва, Ю.О. Нова історія У статті проаналізовані особливості та рівень демократичного розвитку в Україні. Висвітлене бачення громадянського суспільства в нормативно-правових актах. Виокремлено відсутність досвіду побудови демократичної держави в незалежній Україні. Виявлено умови можливого поступу громадянського суспільства в країні. Висунуто тезу, що демократія забезпечується стабільним функціонуванням органів державної влади. Наголошено, що демократизацію забезпечує моніторинг політичних структур країни. Вказується, що становленню громадянського суспільства сприяє зміна еліт. Виокремлено підвищення ефективності діяльності органів місцевого самоврядування та судових структур як засобів підвищення рівня демократизації суспільства. Завданням громадянського соціуму в Україні є усунення проявів волюнтаризму та вільний розвиток політичних поглядів. Демократизації сприяє позиція церкви, що відіграє значну роль у процесах державотворення і національної самоідентифікації. Підкреслено, що успішність формування громадянського суспільства залежить від готовності громадян формувати політичну свідомість. In article features and level of democracy development in Ukraine were analysed. View about civil society in normative-law acts was elucidated. Absence of experience of building democracy state in independent Ukraine was separated. 2021 Article Правові засоби, досвід, перспективи та механізми демократизації України / Ю.О. Лєбєдєва // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 348-353. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2218-4805 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181345 005.412:321.7(477) uk Сіверщина в історії України Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Нова історія Нова історія
spellingShingle	Нова історія Нова історія Лєбєдєва, Ю.О. Правові засоби, досвід, перспективи та механізми демократизації України Сіверщина в історії України
description	У статті проаналізовані особливості та рівень демократичного розвитку в Україні. Висвітлене бачення громадянського суспільства в нормативно-правових актах. Виокремлено відсутність досвіду побудови демократичної держави в незалежній Україні. Виявлено умови можливого поступу громадянського суспільства в країні. Висунуто тезу, що демократія забезпечується стабільним функціонуванням органів державної влади. Наголошено, що демократизацію забезпечує моніторинг політичних структур країни. Вказується, що становленню громадянського суспільства сприяє зміна еліт. Виокремлено підвищення ефективності діяльності органів місцевого самоврядування та судових структур як засобів підвищення рівня демократизації суспільства. Завданням громадянського соціуму в Україні є усунення проявів волюнтаризму та вільний розвиток політичних поглядів. Демократизації сприяє позиція церкви, що відіграє значну роль у процесах державотворення і національної самоідентифікації. Підкреслено, що успішність формування громадянського суспільства залежить від готовності громадян формувати політичну свідомість.
format	Article
author	Лєбєдєва, Ю.О.
author_facet	Лєбєдєва, Ю.О.
author_sort	Лєбєдєва, Ю.О.
title	Правові засоби, досвід, перспективи та механізми демократизації України
title_short	Правові засоби, досвід, перспективи та механізми демократизації України
title_full	Правові засоби, досвід, перспективи та механізми демократизації України
title_fullStr	Правові засоби, досвід, перспективи та механізми демократизації України
title_full_unstemmed	Правові засоби, досвід, перспективи та механізми демократизації України
title_sort	правові засоби, досвід, перспективи та механізми демократизації україни
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2021
topic_facet	Нова історія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181345
citation_txt	Правові засоби, досвід, перспективи та механізми демократизації України / Ю.О. Лєбєдєва // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 348-353. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT lêbêdêvaûo pravovízasobidosvídperspektivitamehanízmidemokratizacííukraíni
first_indexed	2025-07-15T22:21:01Z
last_indexed	2025-07-15T22:21:01Z
_version_	1837753248260292608
fulltext	Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021 348 УДК 005.412:321.7(477) Ю.О. Лєбєдєва ПРАВОВІ ЗАСОБИ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ ТА МЕХАНІЗМИ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ УКРАЇНИ У статті проаналізовані особливості та рівень демократичного розвитку в Україні. Висвітлене бачення громадянського суспільства в нормативно-правових актах. Виокремлено відсутність досвіду побудови демократичної держави в незалежній Україні. Виявлено умови можливого поступу громадянського суспільства в країні. Ви- сунуто тезу, що демократія забезпечується стабільним функціону- ванням органів державної влади. Наголошено, що демократизацію забезпечує моніторинг політичних структур країни. Вказується, що становленню громадянського суспільства сприяє зміна еліт. Виокремлено підвищення ефективності діяльності органів місце- вого самоврядування та судових структур як засобів підвищення рівня демократизації суспільства. Завданням громадянського со- ціуму в Україні є усунення проявів волюнтаризму та вільний роз- виток політичних поглядів. Демократизації сприяє позиція церкви, що відіграє значну роль у процесах державотворення і національної самоідентифікації. Підкреслено, що успішність формування грома- дянського суспільства залежить від готовності громадян форму- вати політичну свідомість. Ключові слова: демократизація, громадянське суспільство, не- залежна Україна. Україна в період незалежності здійснює перехід від тоталітарної системи до демократичної. Наша держава переймає демократичний досвід у західноєвропейських країн, які сформували ліберальні засади в період Великої французької революції (1789–1799). Демократичні прин- ципи означають збереження народовладдя та загально- людських цінностей. Держава повинна дбати про інтере- си громадян та запобігати волюнтаристським діям влади. Важливою ліберальною засадою є верховенство права, оскільки дотримання законодавства забезпечує стабіль- ність у державі та стримування громадян від зловживання своїми правами. Таким чином, демократія створює умови для рівності й свободи громадян держави, встановлених законодавством. Іншими словами, народовладдя є озна- кою існування громадянського суспільства. Джерелами демократизації в Україні є норматив- но-правові акти, які декларують ліберальні засади та права людини. Можливості громадян нашої країни ви- світлені в Конституції України [5]. Укази президентів України декларують законність реалізації виборчого права, їх завданням є запобігання порушень виборчо- го процесу [11]. Можливість рівного доступу до елек- тронних засобів масової інформації забезпечує роз- порядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2019 р. [12]. Розпорядження Кабінету Міністрів Украї- ни [13; 14] регулюють відстоювання демократичних пе- ретворень та міжнародне забезпечення народовладдя в Україні. Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Єв- ропи (2001) [15] є контрольним нормативно-правовим документом, який інформує європейську громадськість про стан справ в Україні. Наукові праці на тему демо- кратизації України розглядають дві проблеми. Першою є правові засади та досвід народовладдя в нашій держа- ві. До вказаної групи належать праці У. Ільницької [3], Н. Латигіної [6], С. Панцира [8], Л. Шелюк [17]. Другим питанням є механізми розвитку демократії в Україні. Цю проблему проаналізували М.П. Вавринчук [1], С. Власен- ко [2], М.О. Олійник [7], Т.В. Розова [16], Я. Янсонс [18]. Метою статті є оцінка стану розвитку демократії в незалежній Україні на сучасному етапі. Для досягнен- ня мети сформовано такі завдання: – проаналізувати нормативно-правові акти, в яких відображена демократизація України та досвід наро- довладдя в нашій державі; – визначити перспективи та механізми демократи- зації України. Важливим напрямом реформування державного управління і боротьби з корупцією є кодифікація укра- їнського законодавства з метою подолання його без- системності, двозначності, суперечливості, щоб уне- можливити і значно обмежити зловживання владою, виникнення корупції та бюрократизму, запозичуючи по- зитивний демократичний досвід країн Заходу [9, с. 3–4]. Важливість демократії в нашій державі закріплена Конституцією України. У статті 1 вказується, що Украї- на є демократичною, соціальною і правовою державою. Стаття 3 декларує забезпечення державою збереження прав і свобод громадянина. В Основному Законі йдеть- ся про заборону узурпувати владу. У статті 10 вказується можливість вільного розвитку мов, якими розмовляють українці та представники національних меншин. Стат- тя 15 Основного Закону декларує плюралізм поглядів. У розділі 2 Конституції України йдеться про права грома- дян, визначені ліберальними засадами, зокрема, про сво- боду слова, віросповідання, природне право тощо [5, с. 3]. Законодавство України створює умови для забезпе- чення законних виборів для реалізації виборчого пра- ва громадян держави. В Указі Президента України «Про забезпечення проведення демократичних, чесних і про- зорих місцевих виборів 25 жовтня 2015 року» деклару- валося запобігання обману й фальсифікації, залучення до спостереження фахівців з іноземних держав, забез- печення громадського порядку [11]. Нормативно-правові акти України регулюють про- цес становлення електронної демократії – викори- стання новітніх технологій для пошуку та поширення інформації, забезпечення рівності доступу до цієї ін- формації. Зокрема, у нашій державі запроваджується система електронного голосування, яка використову- ється в державних установах та навчальних закладах. З метою збільшення рівня компетентності населення органи державної влади повинні модернізувати веб- сайти для швидкого й доступного інформування гро- мадян України про події в державі [8, с. 8; 12]. Законодавство України свідчить про те, що відсто- ювання демократичних цінностей є важливим аспек- том життя в нашій країні. Відоме розпорядження Кабі- нету Міністрів України від 4 листопада 2015 р., згідно з яким для соціальної допомоги сім’ям Героїв України за патріотичну діяльність на Майдані виділено понад ISSN 2218-4805 349 діння громадянином громадянськими навичками дозво- ляє формувати бачення власних можливостей. На рівні управління освітньою галуззю ключові чинники демокра- тизації виражені в таких твердженнях: вплив загально- світових тенденцій глобалізації на національну систему освіти; вплив демократизації українського суспільства на систему освіти; визнання прав усіх етнічних спіль- нот на збереження і розвиток своєї самобутності і куль- тури в сучасній освіті; відповідність підготовки фахів- ців інтересам перш за все регіону, а вже потім держави; деполітизованість сучасної освіти; університетська ав- тономія (надання університетам більшої незалежності з боку держави у вирішенні питань); вплив приєднання української системи вищої освіти до Болонського про- цесу на перебіг демократизації освіти [17, с. 374]. Системна боротьба з корупцією потребує належної ін- ституалізації цього процесу. Зокрема, для послідовної ре- алізації Закону України «Про засади запобігання коруп- ції і протидії корупції» та Національної антикорупційної стратегії необхідно створити Національне бюро розсліду- вань для боротьби з корупцією з широкими повноважен- нями. В Україні вже було зроблено декілька спроб створен- ня такої структури, однак вони завершувалися невдало, оскільки корумповані чиновники та політики у цьому не зацікавлені. З іншого боку, під гаслом боротьби з ко- рупцією політичні сили, що здобували владу, намагали- ся зміцнити своє панівне становище і обмежити можли- вості своїх політичних конкурентів, що викликало опір в опозиції, тому такий інститут досі не було запроваджено в Україні. На сьогодні ця робота розпорошена між різни- ми структурами і підрозділами органів державної влади та місцевого самоврядування, а тому відбувається іміта- ція боротьби з корупцією. Нині діючі органи, які повинні боротися з корупцією, самі нею уражені. Тому необхідне створення нової структури – Національного бюро розслі- дувань, завданням якого є забезпечення невідворотності покарання для корупціонерів, незважаючи на їх соціаль- ний статус та рівень багатства. Безпосередньою умовою успіху боротьби з корупцією є посилення покарання за корупцію, запровадження кримінальної відповідально- сті за вчинення цього злочину [9, с. 6]. Таким чином, правові механізми реалізації конститу- ційних норм в Україні не завжди є достатньо дієвими й ефективними. Зокрема, це стосується вдосконалення та- ких механізмів безпосередньої демократії, як вибори, ре- ферендуми, прав громадян збиратися, проводити мітин- ги, збори, походи і демонстрації. Це передбачає створення правових умов для того, щоб ці форми безпосередньої де- мократії дійсно забезпечували реалізацію народного во- левиявлення і відвертали спроби його фальсифікації та маніпулювання громадською думкою [16, с. 306]. Ідея демократії не була панівною у свідомості україн- ських політичних діячів початку ХХ ст., незважаючи на демократичний характер Української революції 1917– 1923 рр. Так, теза М. Грушевського про «одвічний демо- 2 млн грн. Це свідчить про те, що демократія є запору- кою цілісності та суверенності незалежної України [13]. Нормативно-правові акти України декларують між- народну підтримку розвитку демократії в нашій держа- ві. Зокрема, розпорядження Кабінету Міністрів Укра- їни від 5 червня 2019 р. має на меті сприяти стійкому економічному розвитку як засобу забезпечення сталої демократії в Україні [14]. Стан розвитку демократії в Україні відображений у міжнародних правових документах. Так, у Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи «Свобода вира- ження поглядів та переконань і функціонування парла- ментської демократії в Україні» визначено прорахунки демократизації нашої країни, зокрема, зловживання владними повноваженнями та вбивства журналістів. У документі висловлено рекомендації з приводу подаль- ших розслідувань злочинів щодо представників масмедіа та розвитку ліберальних засад у сфері свободи слова [15]. Важливим механізмом та пріоритетним засобом ре- алізації принципів демократизації оборонної сфери є встановлення ефективного демократичного цивільно- го контролю над збройними силами. Крім того, Украї- на взяла на себе відповідні міжнародні зобов’язання. Це зафіксовано у низці документів: «Кодекс поведінки сто- совно військово-політичних аспектів безпеки» (Саміт ОБСЄ, Будапешт, 1994 р.); «Хартія про особливе партнер- ство між Україною та НАТО» (1997 р.); «Концепція (осно- ви державної політики) національної безпеки України»; Закон України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією та правоохоронними органа- ми держави» (19 червня, 2003 р.). Метою демократич- ного цивільного контролю є забезпечення пріоритету принципів громадянського суспільства перед принци- пами військового будівництва. Поняття «демократич- ний цивільний контроль» втілює одну з найважливіших норм демократії – високий ступінь участі громадян у ви- значенні основ воєнної політики держави та можливо- сті впливу на її реалізацію. Демократичний цивільний контроль передбачає: запобігання узурпації влади вій- ськовими й унеможливлення функціонування армії як самостійного суб’єкта політики; контроль за формуван- ням та виконанням військового бюджету; забезпечен- ня виконання законодавства і прийняття рішень у галузі безпеки та оборони (контроль за виконанням положень Воєнної доктрини та оборонної політики); контроль за кадровою політикою у збройних силах; контроль за до- триманням прав і свобод військовослужбовців [3, с. 66]. Згідно з правовими нормами існує система вихован- ня демократичних цінностей. Відповідно до «Концепції громадянського виховання дітей і молоді» (2000 р.), гро- мадянська освіта – це навчання людей тому, як жити за умов сучасної держави, як дотримуватись її законів, але водночас і не дозволяти владі порушувати їхні права, до- магатися від неї здійснення їхніх правомірних потреб, як бути громадянином демократичного суспільства. Воло- Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021 350 кратизм» українського народу, яка обумовлювала кон- цептуальні засади ідеології української соціал-демократії ХІХ–ХХ століть, зустріла різку протидію з боку прихиль- ників ідеї клерикальної держави (С. Томашевський), мі- літаристичної держави (В. Кучабський), «націократії» з правовою монархією (В. Липинський). «Я не демократ, – заявляв В. Липинський. – Я не визнаю за народом нічим не обмежених, самодержавних, суверенних прав...» [6, с. 82]. Сьогоднішній демократичний розвиток України потре- бує визначення нового шляху розвитку демократичних відносин, який би характеризувався такими основними ознаками: відсутністю спадкоємності з попередньою то- талітарною владою; зв’язком із народом; традиційним зв’язком з колективними та приватними принципами володіння і розпорядження власністю. Розвиток демо- кратії гальмує існування олігархічних кланів, що при- звело до збільшення у владних структурах числа членів фінансово-підприємницьких структур і зниження чи- сельності демократичних працівників, що є негативним чинником для управлінської системи держави [1, с. 396]. Одна із головних проблем у процесі демократизації полягає у загостренні політичних конфліктів, які роз- колюють не лише політичний клас, а суспільство в ці- лому. Це унеможливлює прийняття ефективних полі- тичних рішень [7, с. 93]. Говорячи про побудову демократичного політичного режиму в Україні, необхідно враховувати, що стабільна демократія зазвичай є результатом тривалого процесу гармонізації національної ідентичності та демократич- них інститутів. Унаслідок цього «щеплення» національ- ної свідомості, національних цінностей на загально- людському дереві традицій демократії і громадянської свободи досягається головне благо гуманістичного роз- витку людства – реалізація принципу верховенства права. Без почуття патріотизму як своєрідного кодексу мораль- них цінностей, історичної пам’яті та ідейно-світогляд- них принципів, що передбачають всезагальну відданість окремій історичній спільноті, важко уявити процес фор- мування системи інституцій, забезпечити свободу, рів- ність та громадянську гідність. Враховуючи це, в Украї- ні постає питання про побудову української політичної нації, про самоідентифікацію громадян України, про на- лежний рівень політичної та правової культури [4, с. 245]. Внутрішніми завданнями демократичного принци- пу управління держави повинні стати в економічній сфері – сприяння формуванню соціально орієнтованої ефективної ринкової економіки; у політичній – ство- рення умов для формування і діяльності органів дер- жавної влади на засадах демократії, тобто відповідно до вільного волевиявлення більшості народу в умовах діяльності різноманітних політичних і громадських об’єднань; в ідеологічній – вироблення власної соці- ал-політичної доктрини, спираючись на досягнення на- укової політології; в гуманітарній сфері – забезпечення кожній людині належних умов життя на засадах свобо- ди, справедливості і солідарності [1, с. 398]. Варто наголосити на важливості взаємодії влади та су- спільства. Влада повинна здійснювати зв’язок із громад- ськістю. Народ має право створювати політичні об’єд- нання в рамках суспільства, ініціювати реформи влади. Громадяни можуть бути допущені до участі в проєктах, ініційованих владою, а також залучені до політичних пе- ретворень, у тому числі децентралізації [2, с. 100]. В Україні потрібно реформувати державне управління для побудови владної вертикалі знизу до верху. У проце- сі такого реформування необхідно дотримуватися прин- ципу субсидіарності, за якого владні повноваження пе- редаються на місцевий, регіональний та національний рівні залежно від того, де вони можуть найбільш повно і ефективно реалізовуватися. Відповідно до принципу субсидіарності, також треба формувати бюджет країни. Такі заходи повинні обмежити контрольні функції чи- новництва та його необґрунтоване втручання в еконо- мічну діяльність, прискорити перехід до реальних і про- зорих бюджетів при зменшенні зловживань чиновників щодо розподілу бюджетних коштів [9, с. 3]. Іншим напрямом демократизації державного управ- ління є забезпечення належного функціонування пред- ставницької форми демократії. Для подолання кризи пар- ламентаризму в Україні доцільно здійснювати постійний моніторинг та наукові дослідження функціонування пред- ставницьких та виконавчих органів влади з метою аналі- зу діяльності парламенту та уряду, якості законодавства, раціональності і ефективності державного управління суспільними процесами внаслідок поділу державної вла- ди, забезпечуючи необхідний зворотній зв’язок між сус- пільством та державою під час вирішення проблем, що виникають при функціонуванні представницьких орга- нів влади, висвітлюючи існуючі суперечності та недоліки парламентської діяльності з метою їх виправлення [9, с. 3]. Для втілення у життя демократичних норм та принци- пів формування політичних рішень, необхідна наявність таких компонентів: поступове оновлення еліт та шляхів їх рекрутування під впливом зміни поколінь; остаточне інституційне оформлення правлячої еліти та громадян- ського суспільства; оптимізація взаємодії влади та суспіль- ства в поєднанні з підвищенням якості та ефективності органів місцевого самоврядування, підвищення автори- тету судових органів; звуження можливостей політич- них лідерів ухвалювати одноосібні політичні рішення; встановлення критеріїв відбору, призначення і відстав- ки вищих посадовців; подальший розвиток політичного плюралізму, багатопартійності, недопущення монопо- лії елітних груп на політичну інформацію тощо [7, с. 91]. Демократизація відбувається шляхом заміни старої (то- талітарно-комуністичної) еліти на нову, яка є прихиль- ником демократії. Недоліком цього процесу є нестача в чинного Президента України Володимира Зеленського по- літичного досвіду для прийняття окремих рішень [10, с. 8]. Оскільки депутати часто діють усупереч інтересів сво- ISSN 2218-4805 351 забезпечити місцеві органи державної влади належни- ми ресурсами (фінансовими, кадровими, технічними та політичними), які б слугували успішній реалізації функ- ціональних обов’язків; запровадити ефективну систему звітності органів державної влади перед суспільством; сприяти розвитку громадських організацій; запровади- ти механізми контролю громадян за діяльністю органів державної влади, що дозволило б їм безпосередньо на них впливати та чітко висловлювати свої вимоги [2, с. 106]. Особливу роль у демократизації органів державної влади і боротьбі з корупцією та бюрократизмом може відіграти громадянське суспільство, яке повинно за- безпечити: підконтрольність державних чиновників, державних інститутів громадськості і парламенту; від- критість та прозорість прийняття рішень на усіх рівнях державної влади й місцевого самоврядування; забез- печення свободи слова, свободи ЗМІ та їхньої незалеж- ності; можливість громадського контролю за прийнят- тям найважливіших економічних і політичних рішень; незалежність судової влади; збалансованість гілок вла- ди. Особливо важливу роль тут можуть відіграти гро- мадське телебачення та функціонування незалежних і відповідальних засобів масової інформації [9, с. 7]. Економічна демократія передбачає протистояння ті- ньовим схемам та посилення середнього класу. Політика формування середнього класу має насамперед спиратися на заходи, які б забезпечували консолідацію інтересів різ- них соціальних верств суспільства навколо стратегічних завдань економічного розвитку. Серед таких слід виокре- мити створення умов задля входження до середнього кла- су працівників недержавного сектору економіки (зокре- ма, малого й середнього бізнесу), надавши їм можливість отримати достатні доходи від легальної, відкритої еко- номічної діяльності в ринковому середовищі [16, с. 305]. Демократизація має доповнитися релігійним чинни- ком, який відіграє вагому роль у процесах державотво- рення і національної самоідентифікації. Впроваджен- ня демократичної державної політики щодо релігійного життя обумовило інтенсивний розвиток та інституаліза- цію конфесійної мережі країни, відчутно сприяло імпле- ментованості релігійних об’єднань у соціум. Нині Цер- ква в українському суспільстві зуміла відновити свою місію духовного служіння. Вона активно переймається проблемами соціального облаштування громадян. Кон- фесійний чинник відіграє також одну з провідних ролей у зміцненні міждержавних зв’язків України [16, с. 308]. Успішність процесів демократизації тісно пов’язана з психологією громадян, яка в країнах із розвиненою демократією досягла рівня, коли кожен індивід розу- міє власну важливість у системі функціонування демо- кратичних принципів і можливість впливати на проце- си управління державного, регіонального та місцевого значення. Але формування подібної психології відбува- ється в процесі довготривалої боротьби, а Україна пе- ребуває лише на початку цього шляху [18, с. 76]. їх виборців, важливо чітко розробити процедуру відкли- кання депутатів і проведення нових виборів, а також їх притягнення, у разі необхідності, до моральної та кри- мінальної відповідальності. Якщо депутати обиралися за партійними списками, а згодом вони переходять до ін- ших фракцій, це має автоматично означати позбавлен- ня депутатів їх депутатських повноважень, оскільки ви- борці голосувати за них у певному партійному списку. Необхідно також розробити відповідні процедури, коли, окрім Президента, також громадськість могла б ініцію- вати достроковий розпуск парламенту: наприклад, збір підписів та проведення опитування з приводу підтвер- дження довіри чи висловлення недовіри до представ- ницьких органів влади чи окремих депутатів [9, с. 4]. Для розвитку демократії необхідно популяризувати українську мову. Тривалий період бездержавності суттє- вим чином послабив її позиції, що вимагає послідовно- го втілення державної політики сприяння її розвиткові. Законодавство України в цій сфері повністю відповідає демократичним європейським зразкам. Проте мовна проблема за певних умов може бути використана задля дестабілізації суспільно-політичної ситуації. Без віль- ного функціонування державної мови неможливо на демократичному рівні забезпечити мовні права і по- треби всіх інших націй, що живуть в Україні [16, с. 309]. Послідовна боротьба з корупцією передбачає також ре- форму судової гілки влади. Україні в цій сфері потрібно здійснити такі кроки: запровадження принципів функ- ціонування аналогічних структур як у розвинених євро- пейських країнах та США, коли суддя, шериф чи проку- рор обираються народом; перевірка кандидатів і відбір лише у разі їх моральної та професійної відповідності; забезпечення належного рівня зарплати працівникам правоохоронних та судових органів; створення при об- ласних судах контролюючих структур під виглядом су- дової інспекції з метою перевірки рішення суддів, що викликають сумніви і які мають складатися виключно із суддів професіоналів; посилення прокурорського наг- ляду щодо боротьби з корупцією, визначення цього на- прямку як пріоритетного в діяльності [9, с. 6]. Держава повинна створити законодавчу базу, яка сприятиме вдосконаленню трудових відносин у на- прямі досягнення стандартів Євросоюзу та Міжнарод- ної організації праці. З цією метою необхідно підви- щити роль та дієвість механізмів соціального діалогу держави з профспілками. Особливого значення набу- ває діалог із профспілками у проведенні кардиналь- них соціальних реформ, зокрема, пенсійної, реаліза- ції соціальних гарантій чинної конституції [16, с. 308]. Інституційні принципи та механізми демократичного розвитку в Україні мають забезпечити чітко визначений перелік зобов’язань органів державної влади стосовно громадськості: наділити їх належними повноваженнями щодо реалізації функціональних обов’язків (децентраліза- ція повинна мати реальний, а не формальний характер); Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021 352 Отже, курс України на демократичний розвиток ви- значено законодавством держави. Нормативно-право- ві акти визначають дію ліберальних засад у країні для забезпечення свободи та рівності її громадян. Відбува- ється розвиток рівного доступу до електронних засо- бів масової інформації. Держава має систему заохочень щодо діяльності, пов’язаної зі збереженням суверені- тету України. Існує механізм міжнародних зобов’язань упровадження демократичних інститутів у країні, який зумовлює усунення прорахунків будівництва громадян- ського суспільства. Досвід розвитку демократії в Укра- їні відсутній, незважаючи на існування ідей рівності в середовищі української еліти на початку ХХ ст. Наша держава здійснює пошук моделі розвитку громадян- ського суспільства в Західній Європі. Перспективи де- мократизації пов’язані з такими її механізмами: зв’яз- ком влади з громадськістю; запобіганням політичним конфліктам; готовністю громадян прийняти патріотизм та демократію як догму; реформуванням децентраліза- ції; поступовим оновленням еліт для відходу від тота- літарного минулого. Важливими складовими розвитку демократії в Україні також є: контроль громадськістю діяльності чиновників; популяризація української мови та усунення проявів дискримінації щодо національних меншин; міцна і непідкупна судова влада; протисто- яння тіньовим схемам та виділення середнього кла- су; пропагування церквою християнських цінностей. ДЖЕРЕЛА 1. Вавринчук М.П. Демократія в Україні: основні принципи, напрямки та шляхи удосконалення. Університетські наукові за- писки. 2005. № 1–2 (13–14). С. 395–398. 2. Власенко С. Інституційні принципи та механізми демо- кратичного управління в Україні. Державне управління та міс- цеве самоврядування. 2015. Вип. 4 (27). С. 97–107. 3. Ільницька У. Демократизація оборонної сфери через реа- лізацію механізмів цивільного контролю над збройними сила- ми. Українська національна ідея: реалії та перспективи розвит- ку. 2008. Вип. 20. С. 63–67. 4. Кадук Н.І. Світоглядна криза в українському суспільстві в контексті демократичних перетворень. Новітні тенденції роз- витку демократичного врядування: світовий та український дос- від: матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 30 трав. 2008 р.: у 3 т. / за заг. ред. О.Ю. Оболенського, С.В. Сьомі- на. Київ : НАДУ, 2008. С. 244–245. 5. Конституція України. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141. 6. Латигіна Н. Основні критерії, принципи та рівні здійс- нення демократії. Політичний менеджмент. 2009. № 3. С. 81–91. 7. Олійник М.О. Моделі демократичних перетворень та осо- бливості демократизації політичного процесу в Україні. Акту- альні проблеми політики. 2013. Вип. 49. С. 87–94. 8. Панцир С. Е-демократія в Україні: рекомендації щодо впро- вадження політики та забезпечення її результативності [Елек- тронний ресурс]. Режим доступу: http://euinfocenter.rada.gov. ua/uploads/documents/28784.pdf (дата звернення: 02.02.2021). 9. Пасічник В. Демократизація державного управління у кон- тексті забезпечення національної безпеки та боротьби з коруп- цією [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/DeVr_2014_13_5 (дата звернення: 02.02.2021). 10. Подп’ятнікова А.Я. Особливості розвитку демократично- го транзиту в Україні. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадсько- го. Серія: Державне управління. 2019. № 5. Том 30 (69). С. 7–11. 11. Про забезпечення проведення демократичних, чесних і прозорих місцевих виборів 25 жовтня 2015 р. [Електронний ре- сурс]. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 листо- пада 2015 р. №1145-р. Редакція від 04.11.2015. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/538/2015#Text (дата звер- нення: 02.02.2021). 12. Про затвердження плану заходів щодо реалізації кон- цепції розвитку електронної демократії в Україні на 2019–2020 р. [Електронний ресурс]. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2019 р. №405-р. Редакція від 25.02.2020. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405-2019- р#Text (дата звернення: 02.02.2021). 13. Про виділення коштів для надання одноразової грошової допомоги членам сімей осіб, яким посмертно присвоєно звання Героя України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції гідності. [Електронний ресурс]. Розпоряджен- ня Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2015 р. №1145-р. Редакція від 04.11.2015. Режим доступу: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/1145-2015-р#Text (дата звернення: 02.02.2021). 14. Про схвалення проекту Додаткової угоди № 5 до Угоди про виконання завдання у сфері розвитку між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для сприяння стійкому економічному розвитку на широкій суспільній основі як засобу забезпечення сталої демократії в Україні, вчиненої 17 вересня 2014 р. у м. Києві. [Електронний ресурс]. Розпорядження Кабі- нету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 389-р. Редакція від 05.06.2019. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/389-2019-р#Text (дата звернення: 02.02.2021). 15. Резолюція 1239 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Єв- ропи «Свобода вираження поглядів та переконань і функціону- вання парламентської демократії в Україні». [Електронний ре- сурс]. Прийняття від 25.01.2001. Режим доступу: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/994_601#Text (дата звернення: 02.02.2021). 16. Розова Т.В. Демократія в Україні: проблеми та перспек- тиви. Наукові праці Одеської національної юридичної академії. 2009. С. 303–310. 17. Шелюк Л. Демократизація освіти як принцип її реформу- вання в Україні. Гілея: науковий вісник. 2014. Вип. 89. С. 371–376. 18. Янсонс Я. Особливості процесу демократизації в Україні, що негативно впливають на становлення та розвиток електронної демократії. Збірник наукових праць НАДУ. 2020. Вип. 1. С. 72–79. Liebiedieva Yu.O. Law means, experience, perspectives and mech- anisms of Ukraine democratisation In article features and level of democracy development in Ukraine were analysed. View about civil society in normative-law acts was elucidated. Absence of experience of building democracy state in independent Ukraine was separated. Conditions of possible movement to civil society in Ukraine were found. Showed that codifi cation of law and it’s performance is important step for installation equality of Ukrainian citizens. Emphasized that one of main tasks of our country democratization is elimination of abuse manifestation from the side of power offi cials. Problem of possibility implementation of democratic Western experience in Ukraine was separated. Showed that Ukrainian law declares unswerving compliance of human rights. Emphasized on inviolability of Ukrainian citizens’’ political rights. Ways of realization compliance of human rights for receive necessary information were separated. Emphasized that Ukrainian law provides sovereignty of Ukraine and eliminates manifestations of discrimination, declares pluralism. Showed that Ukrainian power by normative-law acts encourages patriotic activity. Put forward these about realization of economic potential according to law. Necessity of opposition miscalculation of Ukrainian democratization was separated. Showed that control over military structures is necessary for creating civil society. Put forward these that education is method of upbringing democratic values. Necessity of depriving totalitarian traditions of creating state for Ukrainian society democratization was separated. Put forward these about power public relations for realization liberal base. Showed that oligarchy system brakes democratic processes in Ukraine that concern opposition against corruption and shady economic schemes. Infl uence of citizens understanding national identify for creating civil society and appropriate level of politic and law culture is separated. Put forward these about building social oriented market economy with developed middle class for democratization in Ukraine. Pointed that integral component of civil society is political activity of Ukrainian citizens. Necessity of reform bodies state power by decentralization was separated. Put forward these that democracy is provided by bodies of state power stable functionship. Emphasized that democratization is provided by monitoring of state political structures. Pointed that creating of civil society is provided by elite change. Improving eff ectiveness of activity of local government bodies and council structure as way of improving level of society democratization. Emphasized that task of civil society in Ukraine is elimination manifestations of voluntarism and free development of politic views. Put forward these that democratization is promoted by Ukrainian popularization and compliance language rights of national minorities. Pointed that one of civil society factors is improving professional relationship to level of European standards. Put forward these that on professional level democratization develops by defend tread-union rights. Emphasized that democratization is promoted by church position that takes great place in processes of state creating and national self-identity. Pointed that success of civil society creating depends on citizens readiness to form political mind. Key words: democratization, civil society, independent Ukraine. ISSN 2218-4805 353 REFERENCES 1. Vavrynchuk, M.P. (2005). Demokratiia v Ukraini: osnovni pryntsypy, napriamky ta shliakhy udoskonalennia. [Democracy in Ukraine: basic principles, directions and ways to improve]. Universytetski naukovi zapysky, 1–2 (13–14), pp. 395–398. [in Ukrainian]. 2. Vlasenko, S. (2015). Instytutsiini pryntsypy ta mekhanizmy demokratychnoho upravlinnia v Ukraini. [Institutional principles and mechanisms of democratic governance in Ukraine]. Derzhavne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia. Issue 4 (27), pp. 97–107. [in Ukrainian]. 3. Ilnytska, U. (2008) Demokratyzatsiia oboronnoi sfery cherez realizatsiiu mekhanizmiv tsyvilnoho kontroliu nad zbroinymy sylamy. [Democratization of the defense sphere through the implementation of mechanisms of civilian control over the armed forces]. Ukrainska natsionalna ideia: realii ta perspektyvy rozvytku. Issue 20, pp. 63–67. [in Ukrainian]. 4. Kaduk, N.I. (2008). Svitohliadna kryza v ukrainskomu suspilstvi v konteksti demokratychnykh peretvoren. [Worldview crisis in Ukrainian society in the context of democratic transformations]. Novitni tendentsii rozvytku demokratychnoho vriaduvannia: svitovyi ta ukrainskyi dosvid, pp. 244–245. Kyiv: NADU. [in Ukrainian]. 5. Konstytutsiia Ukrainy. [The Constitution of Ukraine]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1996, 30, p. 141. [in Ukrainian]. 6. Latyhina, N. (2009). Osnovni kryterii, pryntsypy ta rivni zdiisnennia demokratii. [Basic criteria, principles and levels of democracy]. Politychnyi menedzhment, 3, pp. 81–91. [in Ukrainian]. 7. Oliinyk, M.O. (2013). Modeli demokratychnykh peretvoren ta osoblyvosti demokratyzatsii politychnoho protsesu v Ukraini. [Models of democratic transformations and features of democratization of the political process in Ukraine]. Aktualni problemy polityky. Issue. 49, pp. 87–94. [in Ukrainian]. 8. Pantsyr, S. E-demokratiia v Ukraini: rekomendatsii shchodo vprovadzhennia polityky ta zabezpechennia yii rezultatyvnosti [E-democracy in Ukraine: recommendations for policy implementation and ensuring its eff ectiveness]. Retrived from http://euinfocenter. rada.gov.ua/uploads/documents/28784.pdf. [in Ukrainian]. 9. Pasichnyk, V. Demokratyzatsiia derzhavnoho upravlinnia u konteksti zabezpechennia natsionalnoi bezpeky ta borotby z koruptsiieiu [Democratization of public administration in the context of ensuring national security and combating corruption]. Retrived from http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeVr_2014_13_5. 10. Podpyatnikova, A.Ya. (2019). Osoblyvosti rozvytku demokratychnoho tranzytu v Ukraini. [Features of the development of democratic transit in Ukraine]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Derzhavne upravlinnia. (5). Vol. 30 (69), pp. 7–11. [in Ukrainian]. 11. Pro zabezpechennia provedennia demokratychnykh, chesnykh i prozorykh mistsevykh vyboriv 25 zhovtnia 2015 roku [On ensuring the holding of democratic, fair and transparent local elections on October 25, 2015]. Retrived from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/538/2015#Text (data zvernennia: 02.02.2021). [in Ukrainian]. 12. Pro zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo realizatsii kontseptsii rozvytku elektronnoi demokratii v Ukraini na 2019 – 2020 roky [On approval of the action plan for the implementation of the concept of electronic democracy in Ukraine for 2019 – 2020]. Retrived from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405-2019-r#Text (data zvernennia: 02.02.2021). [in Ukrainian]. 13. Pro vydilennia koshtiv dlia nadannia odnorazovoi hroshovoi dopomohy chlenam simei osib, yakym posmertno prysvoieno zvannia Heroia Ukrainy za hromadiansku muzhnist, patriotyzm, heroichne vidstoiuvannia konstytutsiinykh zasad demokratii, prav i svobod liudyny, samoviddane sluzhinnia Ukrainskomu narodovi, vyiavleni pid chas Revoliutsii hidnosti [On the allocation of funds for one-time fi nancial assistance to family members of persons who were posthumously awarded the title of Hero of Ukraine for civic courage, patriotism, heroic defense of the constitutional principles of democracy, human rights and freedoms, selfl ess service to the Ukrainian people, revealed during the Revolution of Dignity]. Retrived from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1145-2015-r#Text (data zvernennia: 02.02.2021). [in Ukrainian]. 14. Pro skhvalennia proektu Dodatkovoi uhody № 5 do Uhody pro vykonannia zavdannia u sferi rozvytku mizh Uriadom Ukrainy ta Uriadom Spoluchenykh Shtativ Ameryky dlia spryiannia stiikomu ekonomichnomu rozvytku na shyrokii suspilnii osnovi yak zasobu zabezpechennia staloi demokratii v Ukraini, vchynenoi 17 veresnia 2014 r. u m. Kyievi [On approval of the draft Additional Agreement № 5 to the Agreement on Development Tasks between the Government of Ukraine and the Government of the United States of America to Promote Sustainable Economic Development on a Broad Social Basis as a Means of Ensuring Sustainable Democracy in Ukraine, done on September 17, 2014 Kyiv]. Retrived from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/389-2019-r#Text (data zvernennia: 02.02.2021). [in Ukrainian]. 15. Rezoliutsiia 1239 (2001) Parlamentskoi Asamblei Rady Yevropy «Svoboda vyrazhennia pohliadiv ta perekonan i funktsionuvannia parlamentskoi demokratii v Ukraini» [Resolution 1239 (2001) of the Parliamentary Assembly of the Council of Europe «Freedom of expression and belief and the functioning of parliamentary democracy in Ukraine]. Retrived from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/994_601#Text. [in Ukrainian]. 16. Rozova, T.V. (2009). Demokratiia v Ukraini: problemy ta perspektyvy. [Democracy in Ukraine: problems and prospects]. Naukovi pratsi Odeskoi natsionalnoi yurydychnoi akademii, pp. 303–310. [in Ukrainian]. 17. Sheliuk, L. (2014). Demokratyzatsiia osvity yak pryntsyp yii reformuvannia v Ukraini. [Democratization of education as a principle of its reform in Ukraine]. Hileia: naukovyi visnyk. Issue 89, pp. 371–376. [in Ukrainian]. 18. Yansons, Ya. (2020). Osoblyvosti protsesu demokratyzatsii v Ukraini, shcho nehatyvno vplyvaiut na stanovlennia ta rozvytok elektro nnoi demokratii. [Features of the democratization process in Ukraine, which negatively aff ect the formation and development of e-democracy]. Zbirnyk naukovykh prats NADU. Issue, 1, pp. 72–79. [in Ukrainian]. Стаття надійшла до редакції 14.02.2021 р. Рекомендована до друку 28.04.2021 р.j УДК (477.52)316.4.063.7»1930/1950»+061.22 Л.І. Рожкова СУМСЬКЕ ТОВАРИСТВО «МЕМОРІАЛ» ТА ПАМ’ЯТЬ ПРО ПОЛІТИЧНІ РЕПРЕСІЇ У статті висвітлюється створення та діяльність Сумського історико-просвітницького товариства «Меморіал». Проаналізо- вано обставини протистояння «Меморіалу» з органами компар- тійно-державної влади наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр. Розкрито програмні та організаційні засади діяльності товари- ства. Основну увагу авторка приділяє пошуково-дослідницькій ро- боті організації, спрямованій на збереження історичної пам’яті про політичні репресії комуністичного режиму у 1930-х – на по- чатку 1950-х рр. Зроблено спробу охарактеризувати особисто- сті репресованих сумчан крізь призму усних свідчень та автобі- ографічних творів учасників товариства «Меморіал». На основі спогадів репресованих реконструйовано окремі аспекти повсяк- дення політичних в’язнів у системі ГУЛАГу. Зазначено вклад то- вариства «Меморіал» у підготовку обласного тому науково-доку- ментального видання «Реабілітовані історією. Сумська область». Ключові слова: товариство «Меморіал», Суми, політичні ре- пресії, спогади, пам’ять. Розпочаті керівництвом СРСР в середині 1980-х рр. суспільно-політичні реформи призвели до підвищення громадської активності як у союзному центрі, так і в рес- публіках. Поширення гласності, зняття заборон на ви- світлення раніше замовчуваних подій зумовили зростан- ня інтересу доісторичного минулого радянської епохи. У другій половині 1980-х рр. в Україні почали виника- ти самодіяльні громадські організації. Значною подією у суспільно-політичному житті України стало утворен- ня добровільного історико-просвітницького товариства

Правові засоби, досвід, перспективи та механізми демократизації України

Репозитарії

Схожі ресурси