Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 30-й річниці незалежності України (20 серпня 2021 р.)

20 серпня 2021 р. відбулася ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 30-й річниці Незалежності України. Під час заходу було представлено здобутки вітчизняної академічної науки та оцінено вагомий внесок учених у становлення й розвиток нашої незалежної держави...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2021
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2021
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Загальні збори НАН України
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181377
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 30-й річниці незалежності України (20 серпня 2021 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 8. — С. 3-28. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-181377
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1813772021-11-14T01:26:25Z Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 30-й річниці незалежності України (20 серпня 2021 р.) Загальні збори НАН України 20 серпня 2021 р. відбулася ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 30-й річниці Незалежності України. Під час заходу було представлено здобутки вітчизняної академічної науки та оцінено вагомий внесок учених у становлення й розвиток нашої незалежної держави. On August 20, 2021, the Anniversary session of the general meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, dedicated to the 30th anniversary of independence of Ukraine, took place. During the event, the achievements of domestic academic science were presented and the significant contribution of scientists to the formation and development of our independent state was assessed. 2021 Article Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 30-й річниці незалежності України (20 серпня 2021 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 8. — С. 3-28. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181377 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України
spellingShingle	Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 30-й річниці незалежності України (20 серпня 2021 р.) Вісник НАН України
description	20 серпня 2021 р. відбулася ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 30-й річниці Незалежності України. Під час заходу було представлено здобутки вітчизняної академічної науки та оцінено вагомий внесок учених у становлення й розвиток нашої незалежної держави.
format	Article
title	Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 30-й річниці незалежності України (20 серпня 2021 р.)
title_short	Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 30-й річниці незалежності України (20 серпня 2021 р.)
title_full	Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 30-й річниці незалежності України (20 серпня 2021 р.)
title_fullStr	Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 30-й річниці незалежності України (20 серпня 2021 р.)
title_full_unstemmed	Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 30-й річниці незалежності України (20 серпня 2021 р.)
title_sort	ювілейна сесія загальних зборів нан україни, присвячена 30-й річниці незалежності україни (20 серпня 2021 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2021
topic_facet	Загальні збори НАН України
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181377
citation_txt	Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 30-й річниці незалежності України (20 серпня 2021 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 8. — С. 3-28. — укр.
series	Вісник НАН України
first_indexed	2025-07-15T22:25:20Z
last_indexed	2025-07-15T22:25:20Z
_version_	1837753509780389888
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 8 3 ЮВІЛЕЙНА СЕСІЯ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ НАН УКРАЇНИ, ПРИСВЯЧЕНА 30-й РІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ 20 серпня 2021 року 20 серпня 2021 р. відбулася ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 30-й річниці Незалежності України. Під час заходу було представлено здобутки вітчизняної академічної науки та оцінено вагомий внесок учених у становлення й розвиток нашої незалежної держави. Ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 30-й річниці Незалежності України, про- йшла в онлайн- і офлайн-режимах — незначна кількість учас- ників зібралася у Великому конференц-залі НАН України з дотриманням усіх необхідних обмежувальних заходів, запро- ваджених для запобігання поширенню коронавірусної інфек- ції COVID-19, а переважна більшість приєдналася до заходу в режимі відеоконференції. Участь у заході взяли керівники На- ціональної академії наук, Національної академії аграрних наук, Національної академії медичних наук, Національної академії педагогічних наук, Національної академії правових наук та На- ціональної академії мистецтв України, представники органів державної влади та наукової громадськості. Ювілейну сесію відкрив президент Національної академії наук України академік НАН України А.Г. Загородній, який звернувся до присутніх зі вступним словом і привітав їх з ви- значним національним святом. Він також нагадав присутнім, що вчора, 19 серпня, виповнився рік, як пішов з життя відомий вчений, талановитий організатор науки і багаторічний прези- дент Академії Борис Євгенович Патон, і перед початком заходу відбулася церемонія покладання квітів до погруддя академіка Б.Є. Патона. Учасники ювілейної сесії Загальних зборів НАН України вшанували світлу пам’ять Бориса Євгеновича хвили- ною мовчання. ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ 4 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (8) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ Академік А.Г. Загородній зачитав звернення Президе нта України Володимира Зеленського до учасників Загальних зборів. Шановні друзі! Щиро вітаю вас із проведенням ювілейної се- сії Загальних зборів Національної академії наук України. Напередодні 30-ї річниці незалежності Укра- їни, яку ми нині відстоюємо у протистоянні російській військовій агресії, особливої актуаль- ності набувають досягнення вітчизняної на- уки. Понад сто років вища наукова організація України, продовжуючи свої славні традиції, де- монструє стале прагнення до розвитку, іннова- ційних підходів для вирішення актуальних про- блем сьогодення. Ви присвятили своє життя важливій для країни царині, без якої неможливі утвердження миру, суспільний поступ та економічне зрос- тання. Ваш талант, самовіддана наполеглива праця та відданість обраній справі є надійним підґрунтям для зміцнення авторитету науки, підвищення результативності фундаменталь- них і прикладних досліджень, залучення мо- лодих талантів в ім’я розбудови європейської України. Бажаю всім учасникам зібрання міцного здоров’я, миру, плідної роботи та нових здо- бутків. Володимир Зеленський На адресу учасників ювілейної сесії на- дійшло також відеозвернення від Прем’єр- міністра України Дениса Шмигаля. Шановні учасники ювілейної сесії Загальних зборів Національної академії наук України! Від імені Уряду і себе особисто вітаю вас з нагоди 30-річчя Незалежності України. Це ве- лике свято для країни, держави, всіх нас. Гор- дий тим, що Україна відбулася як держава з потужним інтелектуальним потенціалом, здатна вирішувати найскладніші завдання сьо- годення. І внесок учених Національної академії наук у формування української державності є безумовно вагомим. Також немає сумнівів, що втілення планів на майбутнє неможливе без Учасники ювілейної сесії Загальних зборів НАН України слухають відеозвернення Прем’єр-міністра України Де- ниса Шмигаля ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 8 5 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ широкого використання досягнень науки, інно- ваційних розробок та технологій. Сьогодні Національна академія наук здійснює реформування своєї діяльності з урахуванням тенденцій світової науки та національних прі- оритетів, аби суттєво підвищити роль науки в модернізації країни. Уряд підтримує ініціативи Академії. Визначення основних напрямів науко- вих досліджень, розбудова дослідницької інфра- структури, взаємодія з європейським науковим простором, підтримка наукових шкіл та тала- новитої молоді є нашим спільним пріоритетом. Бажаю колективу Національної академії наук гідно продовжити її кращі традиції, уві- йти у нове десятиліття нашої країни успішною сучасною вищою науковою установою. Денис Шмигаль Привітання учасникам ювілейної сесії на- діслав також Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков. Щиро вітаю учасників ювілейної сесії Загаль- них зборів Національної академії наук України, присвяченої 30-й річниці Незалежності Украї- ни. Наша країна пройшла складний етап соці- ально-економічних і політичних змін, на якому було закладено підґрунтя громадянського сус- пільства та демократичного устрою держави. Національна академія наук завжди висту- пала ініціативним і консолідуючим центром наукового супроводу процесів становлення та розвитку держави, відстоювання сувереніте- ту та незалежності України. Як вища наукова установа Академія неодноразово демонстру- вала здатність об’єднувати зусилля науковців із різних галузей та спрямовувати їх на вирі- шення актуальних і гострих для держави та українського суспільства проблем. Серед них — забезпечення надійності та безпеки атомних електростанцій, продовольча безпека, бороть- ба з пандемією COVID-19. Українська наука має багату історію та видатних постатей, яких шанують у всьому світі. Сьогодні професійний і творчий науковець із глибоким розумінням своїх трендів — ключовий фактор будівництва розвиненої демократичної країни. Бажаю всім миру, творчого зростання, на- тхнення та наснаги працювати задля розви- тку української науки та нашої держави. Дмитро Разумков З вітальним словом виступив присутній у залі заступник Міністра освіти і науки України Олексій Шкуратов. Шановні учасники ювілейної сесії Загальних зборів Національної академії наук України! Дозвольте привітати вас з 30-ю річницею Незалежності України і подякувати всьому ко- лективу Академії за вагомий внесок у розвиток нашої держави і формування її незалежності. Сьогодні навіть важко уявити, які були б не- гативні наслідки для нашої країни, якби протя- гом цих тридцяти років не існувало б ані НАН України, ані галузевих академій наук, якби не було наукового супроводу процесів розвитку економічної, соціальної, культурної сфери. Впевнений, що спільними зусиллями нам вдасться подолати всі труднощі, які нині пере- живає Академія і наука загалом, досягти успі- хів і повернути Україні статус високотехноло- гічної держави, країни, спрямованої на іннова- ційний розвиток. Бажаю всім вам міцного здоров’я, миру, бла- гополуччя, невичерпної енергії і нових наукових звершень. Вітання на адресу учасників ювілейної сесії надіслали також іноземні члени НАН України: Евітар Нево (Ізраїль), Юрій (Джордж) Гамота (США), Вільям Батлер (США), Герберт Манг (Австрія), Мачей Павлік (Польща). Потім учасники зібрання заслухали виступи президента НАН України, президентів галузе- вих академій наук та окремих представників наукової громадськості. 6 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (8) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ ЗАГОРОДНІЙ Анатолій Глібович — академік НАН України, президент Національної академії наук України Шановні учасники ювілейної сесії! Ми зібралися сьогодні, напередодні визначної дати та великого національного свята — 30-річ- чя від дня проголошення Незалежності Украї- ни. Це день, який увінчує весь історичний шлях, пройдений українським народом до заповітної мрії багатьох його поколінь — створення віль- ної, незалежної та процвітаючої держави. День, завдяки якому сьогодні ми пишаємося здобут- ками незалежної України, переймаємося її про- блемами, творимо власну історію. Значне місце на сторінках новітньої історії нашої держави по праву відведено Національ- ній академії наук України. Як вища наукова організація нашої країни вона забезпечувала збереження та примноження інтелектуального капіталу, що є найважливішим ресурсом нації, здатним забезпечити її майбутнє. За роки не- залежності розвинулася структура Академії, зміцнилося її представництво в регіонах, де було створено чимало нових установ. Серед них — Інститут фізики конденсованих систем, Інститут біології клітини, Інститут екології Карпат, Інститут народознавства та Інститут Івана Франка у Львові, Інститут сцинтиляцій- них матеріалів та Інститут електрофізики і ра- діаційних технологій у Харкові, Інститут при- кладної фізики у Сумах, Інститут електрон ної фізики в Ужгороді, Інститут транспортних сис- тем і технологій у Дніпрі й Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень в Одесі. До складу Академії також увійшов На- ціональний науковий центр «Харківський фі- зико-технічний інститут». Учені НАН України робили все можливе, аби незалежна Україна відбулася, докладали і продовжують докладати значних зусиль для економічного, соціального й культурного роз- витку країни. Пріоритетне місце в діяльності Академії завжди посідало вирішення найго- стріших проблем та викликів, що поставали перед державою та суспільством. Зі здобуттямУкраїною незалежності, в умо- вах розриву економічних зв’язків і фактично цілковитої руйнації галузевої науки, Акаде- мія взяла на себе науково-технічний супро- від базових галузей національної економіки й окремих високотехнологічних виробництв. Так, відповіддю на потреби розвитку атомної енергетики в Україні стало створення нового відділення — ядерної фізики і енергетики, го- ловним завданням якого є науковий супровід надійного й безпечного функціонування ядер- но-енергетичного комплексу України. Академія також здійснила докорінну пере- орієнтацію всієї сфери своїх соціогуманітар- них досліджень — започаткувала або відновила низку наукових напрямів (демографія, соціо- логія, політичні й етнонаціональні досліджен- ня тощо) і, відповідно, заснувала нові наукові установи, вкрай необхідні для становлення не- залежної України. Попри надзвичайно складні умови, вчені НАН України працювали й продовжують ак- тивно і наполегливо працювати, отримуючи на багатьох сучасних напрямах науки резуль- тати дійсно високого, світового рівня. Світо- вого визнання набули фундаментальні здо- бутки в окремих напрямах математики, меха- ніки, кібернетики, теоретичної фізики, фізики твердого тіла, фізики плазми, фізики високих енергій, фізичної хімії, космічних досліджень, наук про Землю. Започатковано нові напрями матеріалознавства, створено нові покоління матеріалів, методи їх з’єднання й оброблення, наноматеріали і нанотехнології, інформаційні технології і системи. Вагомі результати отри- мано у вивченні хімічної будови, кінетики й реакційної здатності молекул, синтезі потен- ційно біоактивних сполук, створенні функці- ональних полімерів і композитів, нових речо- вин для медицини й сільського господарства, способів конверсії відходів, вирішенні інших екологічних питань тощо. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 8 7 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ Чимало зусиль було спрямовано на дослі- дження структури генів та систем регуляції їх- ньої експресії, встановлення функціональних взаємозв’язків між протеїнами організму, що дає змогу діагностувати захворювання і розро- бляти лікарські засоби нового покоління. Наші соціогуманітарії виконали великий обсяг досліджень з актуальних проблем еконо- міки, суспільно-політичного, етнонаціональ- ного та культурного розвитку українського суспільства. Широкий спектр і високий рівень фундаментальних досліджень учених Академії стали надійним підґрунтям їх активної науко- во-експертної діяльності, яка знайшла відо- браження у тисячах програмних і прогнозних документів, експертних висновків, інформа- ційно-аналітичних матеріалів, пропозицій та рекомендацій, важливих для розвитку держа- ви і суспільства. Розвиваючи насамперед фундаментальні дослідження, установи Академії завжди при- діляли велику увагу прикладним розробкам. Чимало перспективних і конкурентоспро- можних технологій знайшли застосування в аерокосмічній, металургійній, видобувній, транспортній, аграрній галузях. Значні зусил- ля в останні роки докладалися, зокрема, до науково-технічного забезпечення надійності та безпеки вітчизняних атомних електростан- цій, розв’язання гострої для України проблеми енергоефективності та енергоощадності. Наведу окремі приклади. Це, зокрема, уні- кальна розробка, призначена для моніторингу роботи енергосистем, — апаратно-програмні комплекси «Регіна». Сьогодні вони задіяні практично на всіх атомних, теплових та гідрав- лічних станціях України та на всіх великих і відповідальних підстанціях з напругою від 110 до 750 кВ, на електрифікованому залізнич- ному транспорті та інших важливих об’єктах електроенергетики. Ці технології є важливою ланкою забезпечення стабільності функціону- вання Об’єднаної енергетичної системи Украї- ни та її інтеграції до Об’єднання енергосистем європейських країн (ENTSO-E). За результатами проведеного нашими вче- ними оцінювання стану корпусів реакторів атомних електростанцій на 10—20 років від- терміновано виведення з експлуатації 11 з 15 діючих енергоблоків. Економічний ефект від подовження терміну роботи лише одного блока становить близько 1,5 млрд грн на рік. Фахівцям Академії належать також інновацій- ні технології заміщення антрациту на вітчиз- няних ТЕС і ТЕЦ. Наші науковці розробили технології і налагодили виробництво машин для контактного стикового зварювання рейок з високоміцної сталі. Сумарний економічний ефект від впровадження цієї розробки — мі- льярди гривень. Низка високоефективних медичних розро- бок рятують і підвищують якість життя десят- ків тисяч українців. Серед них — нові лікарські препарати та засоби, тест-системи і діагности- куми, методи й технології лікування, медичні прилади. Наприклад, магнетокардіографічний сканер на основі SQUID-сенсорів, контактний цифровий термограф, прилади для відновлен- ня функцій руху та мовлення, порушених уна- слідок тяжких захворювань нервово-м’язової системи (інсульту, інфаркту, дитячого цере- брального паралічу) та травм, революційні технології лікування косоокості й нормалізації зору у дітей, технології для діагностики та ліку- вання пухлин різного гістогенезу, понад 50 ді- ючих прототипів біосенсорів; тест-системи для молекулярної діагностики тяжких спадкових захворювань тощо. Подальшого розвитку й розширення обсягів практичного застосування набули унікальні технології електрозварювання живих тканин у таких галузях, як загальна й абдомінальна хі- рургія, травматологія, пульмонологія, прокто- логія, урологія, мамологія, оториноларинголо- гія, гінекологія, офтальмологія та ін. Загальна кількість хірургічних операцій, проведених за цими технологіями, сягнула вже сотень тисяч. Значний потенціал задіяно для вирішення проблем розвитку агропромислового комп- лексу, насамперед створення інноваційних ресурсів агровиробництва, екологічно безпеч- них технологій вирощування сільгоспкультур і систем біозахисту. Загалом доробок наших учених налічує понад 170 сортів озимої пше- 8 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (8) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ ниці, жита, тритикале, гібридів кукурудзи, які широко впроваджені в агровиробництво України та інших країн. Упродовж останніх років сортами озимої пшениці селекції вчених НАН України зайнято понад 2 млн га — більш як 30 % посівних площ, засіяних цією культу- рою в нашій державі. Це дає змогу отримувати врожаї, які повністю задовольняють річні по- треби України в продовольчому зерні пшениці. Селекціоновано нові сорти зернових з кольо- ровим зерном, що мають підвищену біологічну цінність. Значним є доробок вчених-соціогуманіта- ріїв Академії. Зокрема, відзначу підготовку та видання низки багатотомних енцикло- педичних видань — «Енциклопедія історії України», «Енциклопедія сучасної України», «Історія української літератури», «Словник української мови» та ін. Започатковано «Ве- лику українську енциклопедію». Вагомим здобутком стала публікація знакового архе- ографічного видання — «Літопису» Самійла Величка, канцеляриста Війська Запорозького доби гетьмана Івана Мазепи. Оприлюднено ґрунтовне зібрання листів Тараса Шевченка і кореспонденцій до нього — «Епістолярій Тара- са Шевченка» у 2 книгах. Чимало видань по- бачили світ до 25-річчя Незалежності України, 160-річчя Івана Франка, 150-річчя Михайла Грушевського, 150-річчя Василя Стефаника, 100-річчя Української революції та, звичайно, до 100-річчя нашої Академії. Високу оцінку здобули національні доповіді, підготовлені со- ціогуманітаріями Академії. У цих допові дях визначено складові та пріоритети політики інтеграції українського суспільства, дослідже- но сучасний стан і перспективи нового етапу цивілізаційного розвитку України, запропо- новано механізми законодавчого та політико- управлінського забезпечення євроатлантично- го вектору нашої держави. Правознавці Академії комплексно та на- уково виважено забезпечують законодавчий процес в Україні. Учені надали ґрунтовні про- позиції щодо конституційної, судової, адмі- ністративно-територіальної реформ, реформ силових структур, удосконалення всієї за- конопроєктної та законотворчої роботи. Під- готовлено пропозиції щодо внесення змін до Конституції України з питань децентралізації державної влади і місцевого самоврядування, реформування судової влади. Останніми роками вагомим пріоритетом на- шої діяльності були дослідження для потреб оборони й безпеки держави. У 2015 р. Академія започаткувала та виконувала відповідну цільо- ву науково-технічну програму, в межах якої отримано більше сотні дуже важливих резуль- татів, зокрема створено перші вітчизняні зраз- ки прозорої броні, які відповідають стандартам НАТО, радіолокаційну станцію Х-діапазону та систему виявлення безпілотних літальних апаратів, маскувальні композиційні покриття. Чимало розробок спрямовано на підвищення тактико-технічних характеристик зброї, боє- припасів, ракетних систем, збільшення рівня балістичного захисту, живучості елементів конструкції техніки. Для військової медицини створено, зокрема, біоматеріали для віднов- лення кісткової тканини, сучасну технологію кріоконсервування клітин крові, різноманітні гемостатичні засоби та спеціальні пов’язки для лікування складних опіків і ран. Усе це без пе- ребільшення — життєво важливі речі. Наші вчені не залишилися осторонь бороть- би з пандемією коронавірусної інфекції. Вони розробили надійні ПЛР тест-системи для діа- гностики особливо небезпечних вірусних ін- фекцій, у тому числі комбіновані тест-системи, задіяні в моніторингу появи нових штамів коронавірусу в Україні, триває пошук нових лікарських препаратів проти COVID-19, про- водяться роботи зі створення вітчизняних вакцин проти коронавірусної інфекції, дослі- джуються причини виникнення постковідних когнітивних порушень та шляхи їх лікування. Широкому впровадженню тисяч новітніх розробок наших учених сприяє і цілеспрямо- вана робота з відновлення зв’язків науки та виробництва. НАН України тісно співпрацює з понад 40 великими підприємствами, серед яких «Антонов», «Турбоатом», «Мотор Січ», «Зоря — Машпроект», «Павлоградський хіміч- ний завод», конструкторські бюро «Південне», ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 8 9 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ «Івченко-Прогрес», «Арсенал», низка інших підприємств Укроборонпрому, Державного космічного агентства, Енергоатому. Так, на ДП «Антонов» буде впроваджено розроблений фізиками Академії дуже перспек- тивний для авіакосмічної галузі інновацій- ний підхід до створення надміцних клейових з’єднань за допомогою просторово впорядко- ваних графенових нанокомпозитів. Наші фа- хівці-машинобудівники з Харкова спільно з АТ «Турбоатом» розробили новітній циліндр низького тиску парової турбіни потужністю 220 МВт для атомних електростанцій. Уні- кальні якості цієї розробки забезпечать їй най- вищу серед наявних аналогів ефективність і надійність. За часів незалежності Академія постійно на- лагоджувала та поглиблювала співробітництво із зарубіжними партнерами. Про це промовис- то свідчать цифри, що характеризують обсяги міжнародної кооперації. Якщо в 1990 р. діяли лише 15 угод про наукове та науково-технічне співробітництво між АН УРСР та академіями наук і науковими центрами зарубіжних кра- їн, то вже через 10 років таких угод було 58, а сьогодні 139 документів засвідчують співпрацю з установами 50 країн світу. Наші науковці бе- руть активну участь у конкурсах і виконують низку проєктів за науковими програмами Євро- союзу, НАТО, ЮНЕСКО та інших організацій і фондів. Саме завдяки такому плідному міжна- родному співробітництву наші вчені стали при- четними до ряду видатних світових досягнень, таких як встановлення існування бозона Хіггса, відкриття нової частинки — оддерона. Академія завжди виступала за об’єднавчі процеси, спрямовані на збереження або ж за- початкування спільного наукового простору з ученими інших країн. Так на початку 90-х років було ініційовано створення Міжнарод- ної асоціації академій наук, до складу якої увійшли академії наук багатьох колишніх рес- публік СРСР, а згодом — Всеєвропейської фе- дерації академій природничих і гуманітарних наук. Важливе значення для української на- укової спільноти матиме долучення Академії до нової структури ЄС — Європейської хмари відкритої науки. Ефективною формою двосто- ронньої міжнародної співпраці нашої Академії є й міжакадемічний обмін. Серед партнерів НАН України з реалізації програм академічної мобільності — академії наук Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини, Чехії. Предметом гордощів Академії по праву є й дослідницька інфраструктура, яка охоплює чимало унікальних об’єктів. До них належить найбільший у світі декаметровий радіотелес- коп УТР-2, аналогів якому немає у світі і на якому зроблено вже багато фундаментальних відкриттів. Слід відзначити й відновлення в нашій країні радіоастрономічних спостере- жень у сантиметровому діапазоні, що відкрило можливість нашим ученим долучитися до Єв- ропейської радіоінтерферометричної мережі. Ще один унікальний об’єкт — ядерна підкри- тична установка «Джерело нейтронів», спору- джена в ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» із залученням Аргонської національ- ної лабораторії (США), на якій здійснювати- муться контрольовані ланцюгові ядерні реак- ції, досліджуватимуться трансмутації, тобто перетворення радіоактивних елементів на ста- більні, вироблятимуться радіофармпрепарати. Спектр напрямів діяльності НАН України є надзвичайно широким, і кожен з них має важ- ливе значення для становлення та розвитку на- шої незалежної держави. З упевненістю можу стверджувати, що у наступне десятиліття но- вітньої історії України наша Академія входить повноцінно працездатною. І попри всім відомі труднощі й проблеми в науковій сфері, Ака- демія має всі можливості успішно впоратися зі своїм основним завданням — отримувати нові знання про природу, людину і Всесвіт, відігравати першорядну роль у науковому су- проводі всіх сфер економічного, науково-тех- нічного, соціально-політичного і культурного розвитку нашої країни, сприяти ефективному впровадженню наукових досягнень, широкому залученню наукової спільноти до вирішення проблем і пошуку відповідей на виклики, що постають перед державою та суспільством. Разом з тим, очевидною є необхідність по- дальшого реформування нашого внутрішньо- 10 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (8) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ го життя та вдосконалення структури НАН України відповідно до вимог часу, більш ак- тивної комунікації з державними органами та бізнесовими структурами, посилення зв’язків із суспільством та популяризації досягнень науковців Академії, переходу на новий рівень міжнародного науково-технічного співробіт- ництва та інтегрування в європейські наукові програми і дослідницькі інституції. Перші зміни вже почалися. Нам вдалося посилити демократичні засади академічного устрою, запровадити сучасну методику оці- нювання ефективності діяльності наукових установ і нові принципи фінансування пріо- ритетних наукових досліджень, вдосконалити структуру управління Академією. Розпочато повну інвентаризацію матеріально-технічної бази та земельних ділянок, новий етап оптимі- зації мережі наукових установ. Всіма доступ- ними засобами ми намагаємося утримати у своїх лавах молодих науковців. Так, започат- ковано гранти дослідницьким лабораторіям і групам молодих вчених Академії на проведен- ня досліджень за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки, програму постдок- торальних досліджень, визначено можливості для додаткових фінансових стимулів. Ми на- магаємося створювати для молоді умови для кар’єрного зростання, належні умови життя та праці. Однак попереду ще багато роботи. Основні напрями удосконалення діяльності та розви- тку Академії зосереджені у схваленій нещодав- но Концепції розвитку Національної академії наук України на 2021–2025 роки. Вони стосу- ються забезпечення високого рівня наукових досліджень, їх спрямованості на вирішення сучасних проблем науки і техніки; проведен- ня якісної інноваційної діяльності, наукового забезпечення вирішення актуальних проблем державного та суспільного розвитку; забезпе- чення інтегрованості у світовий, насамперед європейський, дослідницький простір; подаль- шого удосконалення структури та системи управління; розвитку дослідницької інфра- структури; поліпшення кадрового забезпечен- ня; забезпечення ефективного використання бюджетних коштів; упорядкування майнового комплексу та його ефективного використан- ня; підвищення рівня комунікації з суспіль- ством і популяризації наукової діяльності. За кожним з таких напрямів стоять цілі та шля- хи їх досягнення з урахуванням стратегічно важливих напрямів реформування діяльності НАН України. Успішна їх реалізація забезпе- чить спроможність Академії давати відповіді на сучасні виклики, що стоять перед науковою спільнотою, з урахуванням тенденцій світової науки, національних пріоритетів наукової, на- уково-технічної та інноваційної діяльності та, і це є дуже важливим, забезпечить збільшення внеску Академії в модернізацію нашої країни, її подальший економічний і соціальний розви- ток, її утвердження як незалежної та суверен- ної держави. Вельмишановні колеги! Дорогі друзі! Ко- ристуючись нагодою, поздоровляю праців- ників Академії, всіх українських науковців з 30-річчям Незалежності України. Бажаю міц- ного здоров’я, добра, творчої наснаги і нових звершень на благо нашої держави. Слава Україні! ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 8 11 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ КРЕМЕНЬ Василь Григорович — академік НАН України і НАПН України, президент Національної академії педагогічних наук України Шановні колеги! ЮНЕСКО справедливо визнає освіту в глоба- лізованому світі ключовим чинником розвитку людини і стійкого суспільного прогресу. Вод- ночас для України освіта — запорука станов- лення суверенної і самодостатньої Української держави, розкриття потенціалу її громадян. Створена указом глави держави менше ніж через рік після проголошення незалежності Академія педагогічних наук мала науково і ме- тодично забезпечити формування ефективної національної системи освіти. Сьогодні можна стверджувати, що ця місія здійснена і, без- умовно, продовжує виконуватися. Академія була організована на базі трьох установ — Інституту педагогіки (1926 р.), Ін- ституту психології (1945 р.) та Педагогічного музею (1901 р.). Нині Академія має у своєму складі 12 наукових установ, які охоплюють усі ланки освіти — від дошкільної до освіти дорослих. Усі установи, зокрема й Державна науково-педагогічна бібліотека ім. В.О. Су- хомлинського, цього року успішно пройшли атестацію, підтвердивши свою високу репута- цію, 10 з них отримали І категорію. Крім того, в Академії функціонує Університет менеджмен- ту освіти, історія якого починається з 1952 р. і в якому щороку підвищення кваліфікації про- ходять близько 5 тис. освітян. Сьогодні в освіті, найбільшій гуманітарній сфері, функціонує 33 тис. закладів, на систем- ній основі навчається 8 млн здобувачів освіти, зайнято 1,3 млн освітян. У роки незалежності України за активної участі вчених НАПН України створено два по- коління освітянських законів. У 1991—2002 рр. розроблено перше покоління освітнього зако- нодавства, з 2014 р. і дотепер формується дру- га, осучаснена система законів про освіту. Якість і доступність, орієнтація на потреби людини незмінно були ключовими напряма- ми рекомендацій Академії щодо розвитку на- ціональної освіти. Для їх здійснення за участі вчених НАПН України розроблено й реалізо- вано концепцію стандартів освіти всіх рівнів: дошкільної, початкової, базової і старшої (про- фільної) середньої, професійної (професійно- технічної), фахової передвищої і вищої освіти. Відповідно до стандартів сформовано новий зміст та напрацьовано інноваційні методики навчання, підготовлено навчальні програми, підручники, навчальні посібники. Близько 70 % підручників для загальної середньої осві- ти створено вченими Академії. А для освіти ді- тей з особливими потребами майже всі підруч- ники авторства вчених НАПН України. На початку 2000-х років вчені НАПН Украї- ни активно підтримали впровадження в освіту принципів людиноцентризму, компетентніс- ного підходу, концепції вимірюваної якості в освіті. На цих засадах розроблено і розробля- ються нові освітні стандарти. Зокрема, на ком- петентнісній основі створено 195 стандартів вищої освіти за новим переліком спеціальнос- тей, 99 % з них пройшли методичну експерти- зу в НАПН України. Серед освітніх інновацій, обґрунтованих і підтриманих НАПН Украї- ни, — законодавче визнання формальної, не- формальної та інформальної освіти, впрова- дження Національної рамки кваліфікацій. Це, а також приведення структурної організації вітчизняної освіти у відповідність до Міжна- родної стандартної класифікації освіти, ство- рює в Україні умови для безперервної освіти впродовж життя та побудови суспільства, що безперервно навчається. Інша інноваційна трансформація освіти — її інформатизація і цифровізація. З цією метою в НАПН України створено електронну бібліоте- ку, в якій розміщено 25 тис. праць учених Ака- демії. Електронний журнал Інституту інфор- маційних технологій і засобів навчання НАПН України — один з найкращих за цитуванням з 82 українських журналів, представлених у базі 12 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (8) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ Web of Science Core Collection. Інститут роз- робляє електронну «Вікіпедію освіти». Вчені установи впровадили ефективну методику під- вищення цифрової компетентності вчителів. Ще один важливий напрям освітньої модер- нізації — створення під науково-методичним супроводом Академії розгалуженої мережі психологічної служби освіти, яка сприяє кра- щому особистісному розвитку здобувачів осві- ти. Методичні розробки вчених-психологів да- ють змогу дітям і молоді протистояти потокам шкідливої інформації в Інтернеті, забезпечу- ють реабілітацію переміщених осіб, постраж- далих внаслідок агресії РФ. Особливо важливий напрям освітніх пе- ретворень 2000-х років — євроінтеграція. У 2005 р. Україна приєдналася до Болонсько- го процесу в рамках створення Європейського простору вищої освіти. Ця діяльність акти- візувалася після підписання у 2014 р. Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Слід відзначити результативну участь учених Академії в ре- алізації проєктів за програмами ЄС «Гори- зонт-2020» і Erasmus+, що сприяє інтеграції в європейські простори освіти та професійної підготовки, а також у Європейський дослід- ницький простір. Усю багатогранну реформаторську діяль- ність освітян за 30 років незалежності України узагальнено в Національній доповіді про стан і перспективи розвитку освіти в Україні, підго- товленій нещодавно вченими НАПН України (з її змістом можна ознайомитися в електрон- ній бібліотеці НАПН України). Коротко зупинюся на найважливіших за- вданнях подальшого реформування освіти. Найближчим часом слід завершити створен- ня системи нового освітнього законодавства. На сьогодні високу готовність мають зако- нопроєкти «Про професійну освіту» та «Про освіту дорослих». Законопроєкт «Про до- шкільну освіту» отримав хорошу основу — ін- новаційну концепцію освіти дітей раннього і дошкільного віку. У загальній середній освіті необхідно розро- бити державний стандарт профільної середньої освіти, над чим активно працюють вчені нашої Академії і залучені фахівці НАН України. І тут важливим є голос вчених НАН України з кож- ного предмету. До складу робочої групи вхо- дить заступник головного вченого секретаря НАН України О.Н. Кубальський, але бажано, щоб і академіки-секретарі відділень делегува- ли своїх представників — спеціалістів з фізи- ки, математики, хімії, історії, філософії тощо. Реалізація стандарту потребуватиме відповід- ної модернізації мережі закладів профільної середньої освіти. І, безумовно, необхідно поси- лити увагу до вивчення фізико-математичних та природничих дисциплін. У професійній освіті важливо максимально зблизити професійно-технічну і фахову перед- вищу освіту, інтегрувати відповідні заклади, створити, згідно з найкращою світовою прак- тикою, укрупнені багаторівневі і багатопро- фільні гнучкі професійні коледжі. Заклади вищої освіти так само мають бути значно укрупнені з метою істотного підвищен- ня їх конкурентоспроможності. Головне, ми маємо провести такі зміни в освіті, які б забезпечили підготовку людини до життя і діяльності в умовах ХХІ ст., які по в’я- зані із загальноцивілізаційними зрушеннями. По-перше, людство перейшло до інновацій- ного типу прогресу, що потребує формування інноваційної людини, тобто людини з іннова- ційним типом мислення, інноваційною куль- турою і здатністю до інноваційного типу діяль- ності. Людини знаннєвої, діяльність якої в усіх сферах життя ґрунтується на знаннях. По-друге, відбувається цифровізація всіх сфер життя і діяльності людини. Відповідно, нам слід готувати людину, компетентну в циф- ровому суспільстві, тобто цифрову людину. По-третє, поглиблюється глобалізація люд- ства, яка, зокрема, означає, що конкуренто- спроможною стає людина, обізнана з найкра- щими практиками життя і діяльності в різних країнах світу. Тому слід готувати глобалістську людину, але патріота України. По-четверте, саме патріотизм, національне єднання дозволять якнайліпше усвідомити і відстояти національні інтереси України, а отже, не лише створити кращі умови для жит- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 8 13 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ тя громадян, а й захистити саму державу в умо- вах глобалізаційних загроз і гібридної війни, яка ведеться проти України. По-п’яте, ключовим напрямом, осердям освітньої діяльності повинен стати дитиноцен- тризм — максимальне наближення освіти кож- ної окремої дитини до її здібностей і талантів. Педагоги разом з батьками мають допомогти дитині пізнати себе, саморозвинутися, і тоді, ставши дорослою, така людина максимально реалізує себе, що є основою особистого щастя і запорукою динамічного і несуперечливого прогресу країни. Шановні колеги! З метою сучасного за- безпечення розвитку освіти НАПН України продовжує реформаторські заходи заради по- дальшого посилення власного наукового і ме- тодичного потенціалу, зокрема, відповідно до урядового розпорядження щодо реформуван- ня національних галузевих академій наук. Вчені НАПН України і надалі всіляко спри- ятимуть створенню в Україні структурованого, євроінтегрованого, людиноцентрованого про- стору безперервної освіти впродовж життя, що відповідав би запитам громадян і суспільства, інтересам української держави. Зі святом Незалежності Вас, шановні колеги! ЦИМБАЛЮК Віталій Іванович — академік НАН України і НАМН України, президент Національної академії медичних наук України Високоповажний Анатолію Глібовичу! Вельмишановні учасники зборів! Сьогодні ми відзначаємо дійсно велике націо- нальне свято. За останні 30 років наша країна утвердилася і стала визнаною в усьому світі як європейська держава. За цей час уже виросло покоління українців, які народилися в неза- лежній країні і не мислять собі іншого. Звісно, я не зможу за короткий час, відве- дений для виступу, розповісти про діяльність Національної академії медичних наук Украї- ни, а тому спробую лише короткими штриха- ми окреслити найголовніші здобутки. НАМН України було створено в 1993 р., і сьогодні до її складу входять 36 наукових установ, розта- шованих у 5 регіонах України, 31 з яких мають клінічні підрозділи, оснащені сучасним висо- котехнологічним діагностичним та лікуваль- ним обладнанням. Науково-клінічний профіль наших установ забезпечує швидку трансляцію наукових результатів у клінічну практику. Наш загальний ліжковий фонд становить 7163 ліжка, за останні 5 років у поліклінічних від- діленнях проконсультовано понад 3 млн осіб, у стаціонарах проліковано більш як 700 тис. українців, виконано майже пів мільйона опе- ративних втручань, причому 90 % хворих на- лежали до найвищих (ІІІ–ІV) категорій склад- ності. Часто у високих владних кабінетах мене за- питують: а що дає Україні ваша Академія? І не завжди коротка відповідь: «Ми рятуємо життя українців» повністю влаштовує. Тоді ми взяли такий економічний показник, як середньоста- тистична вартість життя людини, і провели свої розрахунки, які переконливо свідчать, що за мінімальними оцінками, якщо розглядати лише лікування пацієнтів з тяжкими захворю- ваннями (інфаркти, інсульти тощо), установи НАМН України щороку потенційно заоща- джують країні понад 2,5 трлн грн. Інше питання, яке нерідко турбує чиновни- ків, переважно з Міністерства фінансів: а що ви зробили такого в науці, щоб виділяти вам додаткове фінансування? У відповідь на це запитання я можу навести безліч прикладів. Скажімо, в Інституті педіатрії, акушерства і гінекології ім. академіка О.М. Лук’янової у відділенні хірургічної корекції вроджених вад розвитку у дітей, яким керує професор Олек- сій Костянтинович Слєпов, завдяки розви- тку так званої хірургії перших хвилин життя досягнуто практично нульової летальності. Важкі вади розвитку плода бувають дуже різ- ні. Скажу лише про одну з них — наскрізний 14 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (8) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ дефект передньої черевної стінки, або гастро- шизис, коли під час внутрішньоутробного роз- витку органи черевної порожнини виходять назовні і плавають у навколоплідних водах. Професор О.К. Слєпов першим у світі розро- бив унікальну методику хірургічної пластики передньої черевної стінки, і зараз багато закор- донних фахівців приїжджають до нас перейня- ти цей досвід. У Національному інституті серцево-судин- ної хірургії ім. М.М. Амосова впродовж трьох останніх років успішно розвивається напрям акушерської кардіохірургії, коли одночасно працюють команди акушерів-гінекологів і кар- діохірургів. Вже зроблено понад 4 тис. таких операцій. Наприклад, з проведених в Україні 350 операцій з приводу розшарування аорти у новонароджених 290 зроблено в цьому Інсти- туті. При цьому показник летальності у світі за наявності таких вад становить від 7 до 25 %, а у нас — 2,5 %, кількість рецидивів в Інституті знижено до 1 %, тоді як у світі фіксують наба- гато більше — 5 %. Тобто ми маємо реальні здобутки. За біль- шістю напрямів наші результати відповідають світовому рівню, а за деякими — навіть значно перевершують його. У клінічній практиці ми широко викорис- товуємо найсучасніші інноваційні технології. Наприклад, у Науково-практичному центрі ендоваскулярної нейрорентгенохірургії за- вдяки застосуванню високотехнологічних ме- тодик ендоваскулярних тромбектомій ми змо- гли врятувати життя 70 % важких пацієнтів з гострим ішемічним інсультом, причому 47 % з них повернулися до повноцінного життя. Єди- на проблема тут — як швидко, впродовж 5–7 хвилин, доставити до операційної пацієнта, в якого стався інсульт. Або використання радіохірургії — унікаль- ного неінвазивного методу лікування пацієн- тів з пухлинами, що виключають можливість проведення традиційних нейрохірургічних операцій, зокрема при глибинних ураженнях мозку чи множинних метастазах. Так, в Інсти- туті нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова за до- помогою сучасної високоточної системи здій- снюється опромінення лише уражених діля- нок і не зачіпаються здорові тканини. За цією методикою в Інституті проліковано вже понад 4,5 тис. хворих, проконсультовано більш як 8 тис. пацієнтів. Один з інноваційних наукових напрямів, який поступово стає звичайною практикою і до якого Україна довго йшла через проблеми законодавчого регулювання, — це трансплан- тологія. За останні 5 років у наукових устано- вах НАМН України проведено 38 трансплан- тацій печінки, 209 — нирок, 22 — кісткового мозку, 714 — тканин опорно-рухового апарату, зроблено 14 очних ксенотрансплантацій та встановлено 763 кератоксеноімплантати. Цьо- го року нарешті набули чинності зміни у зако- нодавчому полі України щодо трансплантації органів, які дадуть змогу значно підвищити кількість цих життєво важливих операцій. З початком воєнної агресії РФ на Донбасі наша Академія надає спеціалізовану високо- технологічну медичну допомогу військово- службовцям та всім постраждалим у зоні бойо- вих дій. В Інституті травматології і ортопедії та Інституті патології хребта і суглобів ім. проф. М.І. Ситенка відкрито два профільних відді- лення бойової травми, а в Інституті медицини праці ім. Ю.І. Кундієва функціонує відділення медико-психологічної реабілітації, в якому від 2014 р. проліковано вже 950 військовослуж- бовців з діагнозом «посттравматичний стре- совий синдром», проконсультовано більш як тисячу учасників бойових дій. В Інституті за- гальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайце- ва є єдине в Україні відділення гострої вогне- пальної травми, шокових станів і політравми, в якому роблять унікальні операції на серці і великих судинах. Нашим хірургам вдалося врятувати 24 бійців з внутрішніми ушкоджен- нями серця, яких за всіма медичними канона- ми вважали безнадійними. Щороку в Інституті виконується близько 6 тис. складних операцій, левову частку яких становлять невідкладні стани та бойові травми, прооперовано 420 па- цієнтів з пораненнями серця і великих судин. Загалом у наукових установах НАМН Укра- їни надано медичну допомогу майже 24 тис. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 8 15 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ учасників АТО/ООС, а також 183 тис. жите- лів Донецької і Луганської областей. Фахівці інститутів НАМН України провели більш як 1200 консультацій у військових шпиталях. Бригада наших фахівців постійно виїжджає безпосередньо у зону бойових дій для надан- ня методичної та консультативної допомоги на місцях. НАМН України є ініціатором і розроб- ником Воєнно-медичної доктрини України, прийнятої урядом у 2018 р. Науковці Академії у співпраці з військовими медиками випусти- ли 10 монографій, у яких узагальнено досвід медичного забезпечення бойових дій у районі проведення АТО/ООС. В останні два роки установи НАМН Укра- їни беруть активну участь у боротьбі з панде- мією коронавірусу SARS-CoV-2. Минулого року ми виділили 500 ліжок для хворих на COVID-19, але найголовніше — організували саме спеціалізовані відділення, оскільки люди вмирають не від COVID-19, а від ускладнень, які супроводжують цю важку хворобу. Так, у 2020 р. було проліковано 334, а в 2021 р. — вже 643 мешканці Києва і Київської області. Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського разом з АТ «Фармак» першими в Україні здійснили секвенування коронавірусу SARS-CoV-2 та виявили його дельта-варіант у хворих з Івано-Франківська. Інститут нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова ра- зом з Інститутом біології клітини НАН Укра- їни бере участь у розробленні вакцини проти COVID-19. Наші роботи добре відомі у світі. Так, 44 на- уковців НАМН України було удостоєно пре- стижних наукових нагород, серед яких такі ві- домі широкому загалу, як Меморіальна премія миру доктора Такасі Нагаї, Золота медаль То- вариства імені Адама Політцера та ін. Цьогоріч ВООЗ присудила Меморіальну премію док- тора Лі Чон-Вука Національному науковому центру радіаційної медицини, співробітники якого першими у світі визначили роль радіо- біологічних та радіаційних ризиків у функці- онуванні молекулярних механізмів розвитку хронічного лімфолейкозу. Загалом українці — дуже креативна нація. Є безліч прикладів, коли українські вчені ге- нерували проривні ідеї, але реалізувати їх в Україні не вдавалося. Зрештою ці ідеї було під- хоплено і впроваджено в інших країнах. Так, сьогодні всі чули, що за допомогою стентів у всьому світі лікарі рятують життя людей, але, мабуть, мало хто знає, що першовідкривачем їх був (і це визнано міжнародною фаховою спіль- нотою) харківський учений, серцево-судинний хірург Микола Леонтійович Володось. Він ви- найшов самофіксовані синтетичні протези та пристрої для їх внутрішньосудинної доставки, виготовив їх і в 1985 р. першим у світі засто- сував у клінічній практиці. Або співробітник Інституту нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова професор Віктор Іванович Щеглов, який пер- шим у світі почав робити реконструктивні операції при аневризмах судин головного моз- ку. Іноземні колеги приїжджали до нас, освою- вали нову технологію, але в Україні ніхто так і не довів його ідею до технологічного рішення і тепер ми купуємо це обладнання за кордоном. Таких прикладів можна навести багато, з будь-якої галузі знань. Тому Україні нарешті потрібно розірвати це замкнене коло і створи- ти умови для доведення розробок наших уче- них до реального технологічного втілення. Слава українським науковцям! Слава Україні! 16 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (8) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ ГАДЗАЛО Ярослав Михайлович — академік НААН України, президент Національної академії аграрних наук України Високошановний Анатолію Глібовичу! Шановні учасники зібрання! Маю велику честь взяти участь в урочисто- му зібранні еліти українського суспільства. Тридцять років тому Україна, ставши на шлях незалежності і самостійності, постала перед необхідністю створення багатьох інституцій, що забезпечують функціонування і всебічний розвиток держави, зокрема й у галузі сільсько- го господарства. На той час наукове забезпечення сільського господарства здійснювалося науково-дослід- ними установами та закладами вищої освіти аграрного спрямування, які були підпорядко- вані 14 різним міністерствам і відомствам. За ініціативою групи провідних учених-аграріїв на чолі з академіком О.О. Созіновим було за- початковано процес відродження Української академії аграрних наук, яка взяла під своє крило всі наукові установи аграрного профі- лю. Завдяки координуючій діяльності Ака- демії в умовах економічної нестабільності, розриву виробничих зв’язків, виходу на укра- їнський ринок великих іноземних компаній вдалося зберегти провідні вітчизняні наукові школи, започаткувати нові напрями дослі- джень, зміцнити матеріально-технічну базу аграрної науки. На етапі свого становлення НААН завжди відчувала дієву і надійну підтримку з боку Президії НАН України та особисто її прези- дента академіка Бориса Євгеновича Патона. Ми глибоко вдячні за те, що ця добра тради- ція збереглася впродовж наступних десяти- літь і, сподіваємося, зберігатиметься й нада- лі, оскільки перспективи плідної співпраці з «великою» Академією ґрунтуються не лише на постійних творчих зв’язках керівництва, а й на виконанні багатьох спільних наукових проєктів. Сьогодні наукові установи НААН активно співпрацюють з 31 інститутом НАН України. Наведу лише один приклад спільної роботи наших академій. У результаті наукових дослі- джень, проведених фахівцями Інституту про- довольчих ресурсів НААН України, Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболот- ного НАН України та Інституту геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України, було створено перший вітчизняний функціональ- ний кисломолочний продукт «Геролакт» з ви- раженою гіпохолерестинімічною дією, який зараз широко виробляється не лише в Україні на Яготинському молокозаводі, а й за ліцен- зією у Південно-Африканській Республіці та Данії. Пошук рішень важливих для вітчизняного АПК питань, які потребують і новітніх науко- вих розробок, і експертного наукового супро- воду, постійно перебуває в полі зору Міжві- домчої наукової ради НААН України та НАН України з проблем агропромислового комп- лексу. Незважаючи на складні часи, особливо в перші роки незалежності, вчені-аграрники самовіддано здійснювали науковий супро- від процесу реформування АПК України від колгоспно-радгоспної системи до нинішньої багатоукладної економіки, обстоювали до- цільність відновлення приватної власності на сільськогосподарські землі та введення їх до економічного обігу, розробили науково- методичні основи оцінки ґрунтів, методи їх раціонального використання та збереження родючості, що дало змогу за останні десяти- ліття подвоїти виробництво та експорт зерна, створили нові сорти і гібриди рослин, породи сільськогосподарських тварин, засоби про- філактики і боротьби з хворобами рослин і тварин. На особливу увагу заслуговує розро- блення і доведення до практичного викорис- тання механізмів земельної реформи, опера- ційного режиму оподаткування підприємств сільського господарства, оренди земель та майна колективної власності, механізмів ці- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 8 17 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ ноутворення на агропродукцію, формування та функціонування аграрного ринку, систем- ної державної підтримки сільського госпо- дарства, розвитку фермерства, кооперації та сільських територій. Понад 10 років тому тодішній президент НААН Михайло Васильович Зубець з гру- пою вчених вперше сформулювали науково- методичні засади і обґрунтували необхідну ресурсну базу для забезпечення виробництва в Україні 80 млн т зерна на рік. Валовий збір зернових і зернобобових культур за останні 20 років збільшився втричі і, сподіваємося, цього року вдасться досягти цього рубежу. Слід зазначити, що частка наукових роз- робок у сталій динаміці підвищення зернови- робництва в Україні становить 70 %. Тільки за останні 3 роки до державного реєстру внесено понад 500 нових високопродуктивних сортів і гібридів, створених в установах НААН. Вро- жайність сортів української селекції перебу- ває сьогодні на рівні європейських показників, а для окремих культур навіть перевищує їх. Частка посівів сортів селекції НААН у загаль- ній посівній площі в Україні для озимої пше- ниці становить 64,5 %, ячменю — 66 %, озимого жита — 93,4 %, сої — 50 %, гречки, проса, рису — від 97 до 100 %. Розроблено методичні підходи до маніпу- ляцій з гаметами та ембріонами поза організ- мом, які втілено в інноваційних біотехноло- гіях відтворення, розмноження і поліпшення сільськогосподарських тварин і широко впро- ваджено у господарствах 20 областей Украї- ни та в країнах близького зарубіжжя. Майже 80 % сільськогосподарських тварин, що ви- рощуються в Україні, — це тварини селекції НААН. Розроблено технології переробки м’ясних і молочних продуктів, які забезпечують еконо- мію сировини на 15 %, збільшення в 1,5–3 рази термінів зберігання продукції, поліпшення її якості та зменшення собівартості. Багато зро- блено в напрямі створення новітнього облад- нання для перероблення сільськогосподар- ської продукції. Загалом щорічний економіч- ний ефект від впровадження на підприємствах АПК науково-технічної продукції, створеної в установах НААН, в останні роки становить близько 100 млрд грн. Науково-методичне забезпечення і супро- від впровадження реформ в аграрному секторі економіки дозволили досягти збільшення об- сягів виробництва валової продукції в 1,7 раза, підвищення рівня рентабельності — у 1,5 раза, надходжень до бюджету — у 1,6 раза. Все це за- безпечило ключові позиції українських агра- ріїв на світових ринках. Так, Україна посідає перше місце за обсягом експорту соняшнико- вої олії, очолює світовий рейтинг з експорту ячменю, вийшла на друге місце серед експор- терів ріпаку та меду. За 30 років незалежності частка АПК у за- гальній структурі експорту України зросла більш як удвічі, а обсяг сільськогосподарської продукції збільшився у понад 7 разів. Зазна- чені здобутки сприяють зростанню ролі дер- жави у вирішенні проблем досягнення Цілей сталого розвитку до 2030 р. щодо подолання голоду, забезпечення продовольчої безпеки, поліпшення харчування населення і подаль- шого зростання виробництва сільськогоспо- дарської продукції. За значні досягнення за роки незалежності 149 наукових працівників НААН удостоєно високих державних нагород, 106 з них стали лауреатами Державної премії України в галузі науки і техніки. Вчені Національної академії аграрних наук і надалі наполегливо та плідно працюватимуть на ниві розвитку аграрної на- уки на благо нашої Батьківщини. Щиро вітаю всіх з великим національним святом — Днем Незалежності України! Слава Україні! 18 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (8) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ ПЕТРИШИН Олександр Віталійович — академік НАПрН України, президент Національної академії правових наук України Шановні учасники ювілейних зборів! Шановні колеги! Продовжуючи думку, висловлену у виступі Віталія Івановича Цимбалюка, про те, що в уряді нас часто запитують, які конкретні ре- зультати дає державі ваша діяльність, можу підтвердити, що й мені ставили таке питання. Я на нього відповів: Цивільний кодекс, Кри- мінальний кодекс, Конституція України, і цей перелік можна продовжувати. Звісно, я далекий від того, щоб вважати, що в українському законодавстві все гаразд, але впевнено можу стверджувати, що без участі Академії наук у розробленні найважливіших основоположних нормативно-правових доку- ментів ситуація була б набагато гіршою. У вересні цього року Верховна Рада Укра- їни має розглянути законопроєкт про пра- вотворчу діяльність в Україні, основна ідея якого полягає в тому, щоб певною мірою упо- рядкувати цю сферу. Національна академія правових наук ще років 20 тому пропонувала прийняти такий закон, і нарешті з’явилася надія, що цей законопроєкт буде розглянуто. Адже ситуацію з правотворчою діяльністю в Україні конче потрібно ввести в нормативне русло. Тридцять років тому зі здобуттям незалеж- ності постала гостра проблема правового за- безпечення становлення незалежної Україн- ської держави, розвитку політико-правових і державних інститутів, формування націо- нальної правової системи, яка б відповідала новітнім викликам, принципам демократії та захисту прав людини і громадянина, європей- ським стандартам. Це було непросте завдан- ня, яке передбачало необхідність консоліда- ції інтелектуального потенціалу всіх україн- ських правників. Тому невипадково, що Академія право- вих наук була створена в 1991 р. спочатку як всеукраїнське громадське об’єднання, а в 1993 р. — як державна вища галузева наукова організація. Члени Академії відіграли велику, а часом і вирішальну, роль у створенні засад норматив- но-правової бази України. Академія правових наук — одна з «найком- пактніших» серед національних галузевих академій наук України, до її складу входять лише 7 науково-дослідних інститутів — Ки- ївський регіональний центр, Науково-дослід- ний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса, Науково-до- слідний інститут державного будівництва та місцевого самоврядування, Науково-дослід- ний інститут приватного права і підприємни- цтва імені академіка Ф.Г. Бурчака, Інститут інформації, безпеки і права, Науково-дослід- ний інститут інтелектуальної власності, На- уково-дослідний інститут правового забезпе- чення інноваційного розвитку. Проте наукова тематика наших установ охоплює найакту- альніші напрями сучасної правової науки. В Академії є також власне видавництво «Право», що дозволяє нам реалізовувати до- сить амбітні проєкти. Наприклад, два 5-томні видання — «Право- ва система України: історія, стан та перспек- тиви» і «Правова доктрина України» — удо- стоєно Державної премії України в галузі науки і техніки. До речі, ці багатотомники нашими власними силами було перекладено англійською і видано в Лондоні. Багато зусиль ми докладаємо й до підго- товки енциклопедичних видань, серед яких насамперед варто відзначити унікальний 20-томник «Велика українська юридична ен- циклопедія». Вже вийшли друком 14 томів, і до кінця поточного року маємо випустити ще два томи. Дуже затребуваною виявилася книга «Кон- ституція України. Науково-практичний ко- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 8 19 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ ментар», яка є на сьогодні найцитованішим юридичним виданням в Україні. Наше періодичне видання «Вісник Націо- нальної академії правових наук України» є першим (і поки що єдиним) фаховим журна- лом юридичного профілю, який входить до наукометричної бази Scopus. Крім того, ми вже близько 10 років видаємо англійською мовою «Щорічник українського права», який представлено в багатьох провідних бібліоте- ках світу. Активно розвивається міжнародне спів- робітництво. Ми співпрацюємо з багатьма провідними університетами Європи, Спо- лучених Штатів Америки, Китаю, близького зарубіжжя. Серед найважливіших проблем, над якими ми зараз працюємо, назву лише чотири. По-перше, ми розробляємо питання, які стосуються внесення змін до Конституції України. По-друге, активно працюємо над проєктом нового Кримінального кодексу України, який має відповідати базовим європейським стан- дартам. По-третє, беремо активну участь у рекоди- фікації Цивільного кодексу. По-четверте, широко опрацьовуємо про- блему децентралізації і територіальної рефор- ми в Україні. Отже, Національна академія правових наук України всі роки свого існування наполегливо працює на благо держави, спрямовуючи свій науковий потенціал на вирішення нагальних завдань, що постають перед Україною у сфері права. Вчені Академії плідно працюють задля зміцнення та розбудови незалежності нашої держави, розвитку юридичної науки, забез- печення законності, правопорядку, дбають про вдосконалення правової освіти в україн- ському суспільстві. Без перебільшення можна сказати, що практично кожний законопроєкт в Україні створюється за участю співробітни- ків Академії. Від імені юридичної спільноти вітаю всіх з найбільшим державним святом — Днем Неза- лежності України! ЧЕБИКІН Андрій Володимирович — академік НАМ України, президент Національної академії мистецтв України Дорогі колеги! Тридцяту річницю Незалежності України ми відзначаємо в умовах сьомого року гібридної війни, розв’язаної Російською Федерацією проти нашої держави. Політичні та соціально- економічні наслідки цієї агресії ускладнені епі- демією планетарного масштабу. У 30-річній історії незалежної України без- перечним і вагомим є внесок української акаде- мічної науки, яка системно і наполегливо пра- цює над подальшим розвитком і зміцненням української державності. Чільне місце серед галузевих академій наук посідає Національна академія мистецтв України, створена на шос- тому році незалежності Указом Президента України Леоніда Кучми як вища творча уста- нова в галузі мистецтва. Наукова діяльність НАМ України пов’язана насамперед з мисте- цтвознавством, культурологією і сучасними технологічними новаціями у сфері мистецтва. Академія стала продовженням славетних традицій українського народу в царині мисте- цтва, мистецької науки і освіти, інструментом забезпечення найвищих культурних потреб суспільства. Основним завданням НАМ Укра- їни є проведення фундаментальних і приклад- них науково-теоретичних досліджень з питань художньої творчості, історії і теорії українсько- го мистецтва, художньої критики, мистецької освіти та естетичного виховання, визначення пріоритетних напрямів наукових досліджень із залученням наукових і творчих працівників до виконання державних та міжнародних про- грам розвитку художньої культури, вивчення та узагальнення наукового й творчого досвіду діячів вітчизняної та світової культури, попу- 20 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (8) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ ляризація наукових знань і творчих здобутків національного мистецтва на світовому рівні. Протягом чверті століття Академія набула значного розвитку як у структурному, так і в науково-організаційному плані. На сьогодні НАМ України об’єднує у шести відділеннях — образотворчого мистецтва, музичного мисте- цтва, театрального мистецтва, кіномистецтва, теорії та історії мистецтв, синтезу пластичних мистецтв — 49 академіків і 54 членів-кореспон- дентів, які роблять вагомий мистецький вне- сок у розбудову нашої країни і яких удостоє- но високих державних нагород. Доповнюють основний склад 39 іноземних членів — відомих митців і провідних мистецтвознавців з різних країн, а також 28 почесних академіків з Украї- ни. Серед членів Академії — 5 Героїв України, 29 лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка, 5 лауреатів Державної пре- мії України в галузі науки і техніки, один ла- уреат Державної премії України в галузі архі- тектури, 3 лауреати Державної премії України імені Олександра Довженка, багато народних художників, народних артистів, заслужених діячів мистецтв України. За високі заслуги пе- ред державою близько 90 членів НАМ України нагороджено орденами різної номінації, а 15 з них є повними кавалерами ордена «За заслуги». Про внесок членів Академії у розвиток мис- тецької теорії і практики свідчить їх участь у наукових семінарах і конференціях, підготовка наукових публікацій, створення творів мисте- цтва, рецензування наукових і художніх тво- рів, участь у спеціалізованих, художніх, екс- пертних, редакційних радах, журі, міжнарод- них виставках, фестивалях тощо. Прикладом вагомих творчих здобутків можуть бути до- робки академіків — усесвітньо відомих митців, таких як Мирослав Скорик, Євген Станкович, Мирослав Вантух, Роман Балаян. На момент створення Академії жодного на- укового інституту в її віданні не було, тільки мистецькі заклади і Національна академія об- разотворчого мистецтва і архітектури. Тепер у складі НАМ України успішно працюють дві наукові установи: Інститут проблем сучасно- го мистецтва, створений у 2001 р., та Інсти- тут культурології, заснований у 2007 р. Для підвищення ефективності й результативності роботи з урахуванням регіональних особли- востей та потреб було створено Західний та Східний регіональні науково-мистецькі цен- три НАМ України, які працюють поки що на громадських засадах. Західний центр у Львові засновано 2015 р., Східний центр у Харкові — 2020 р. Відповідно до укладеної 2019 р. уго- ди, розпочато процес організації Східної філії НАМ України в Китайській Народній Респу- бліці. На жаль, через пандемію COVID-19 цей процес дещо загальмувався. У наукових установах НАМ України сфор- мовано достатній кадровий науково-дослід- ний потенціал — понад 120 штатних наукових працівників, серед яких 15 докторів наук і 43 кандидати наук. За останні роки було значно підвищено якість конкурсного відбору тем фундаментальних досліджень, які проходять експертизу на рівні НАМ України. Щороку в обох установах виконується близько 20 тем, які сфокусовані переважно на питаннях гар- монізації в системі «людина — світ», розвитку особистості, суспільства, на проблемах сталого розвитку, в яких ключову роль на національно- му і міжнародному рівнях відіграють культура та мистецтво. Більшість наукових тем (16) ма- ють загальнонаціональне значення, а 4 — гло- балізаційну, загальноєвропейську спрямова- ність. Результати досліджень узагальнюються в монографіях і статтях у фахових виданнях. Так, минулого року співробітники наших ін- ститутів видали близько 20 монографій і опу- блікували понад 130 статей, зокрема й у закор- донних виданнях. Варто відзначити добре налагоджену спів- працю НАМ України з Національною акаде- мією наук, Міністерством освіти і науки, Мініс- терством культури, Комітетом Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, галузевими академіями наук. У рамках Коорди- наційної ради з питань науки і освіти склалося потужне експертне середовище у вигляді фа- хово-експертних комісій, за участю яких здій- снюється експертна оцінка законопроєктів, що стосуються діяльності НАМ України. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 8 21 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ Академія активно розвиває міжнародне співробітництво. У травні цього року НАМ України підписала угоду про співпрацю з ЮНЕСКО, в рамках якої за сприяння Інсти- туту проблем сучасного мистецтва вже напри- кінці липня відбулася міжнародна виставка творів сучасних художників з Італії «Шовко- вий шлях». Заплановано ще кілька подібних заходів. Укладено багато угод із закордонними мистецтвознавчими центрами. Міжнародне співробітництво розвивається й на рівні уста- нов та окремих науковців. НАМ України продовжує роботу з удоско- налення своєї структури та підвищення ефек- тивності науково-творчої праці. На сьогодні віднайдено можливості для виконання Поста- нови Верховної Ради України «Про Рекомен- дації парламентських слухань на тему: «Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні»», якою рекомендовано створення при НАМ України Науково-до- слідного інституту музеєзнавства і реставра- ції. З огляду на складну економічну ситуацію в державі, ми розпочали роботу з організації у структурі Інституту культурології відповідних підрозділів, які будуть спроможні адекватно опрацьовувати ці питання, з перспективою у майбутньому виділення їх в окрему установу. Практичні заходи з удосконалення та підви- щення ефективності діяльності наукової сфе- ри в Україні лежать у законодавчій і норматив- но-правовій площині та контролюються Вер- ховною Радою України, Національною радою з питань розвитку науки і технологій та Мі- ністерством освіти і науки. При цьому за На- ціональною академією мистецтв важливо збе- регти експертно-методичну та координаційну функції, які в комплексі сприяють поступаль- ному розвитку науки й державності України. Заради цього НАМ України готова до плідної роботи та співпраці на всіх рівнях і напрямах. Вітаю всіх з 30-річчям Незалежності Укра- їни, бажаю доброго здоров’я, перемоги над агресором, якнайскорішого подолання епіде- мії, а також успіхів України на її шляху до єв- роінтеграції. Дякую за увагу! ШЕМШУЧЕНКО Юрій Сергійович — академік НАН України і НАПрН України, директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Шановні учасники зібрання! Проголошення 30 років тому незалежності Ук- раїни без перебільшення було не лише од нією з найважливіших подій в історії українського народу, а й подією планетарного масштабу, яка змінила геополітичну ситуацію в Європі. Шлях до реалізації державницької ідеї укра- їнського народу був складним. Через різні зо- внішні та внутрішні обставини Україна не од- но разово втрачала свою державність. Сучасний етап суверенізації нашої держа- ви розпочався 16 липня 1990 р. з прийняттям Декларації про державний суверенітет, якою Верховна Рада урочисто проголосила ство- рення самостійної держави Україна. Додатко- вої легітимації суверенітет України набув 24 серпня 1991 р., коли Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України. Цим документом було підтверджено основні поло- ження Декларації про державний суверенітет України і зазначено, що її територія є неподіль- ною та недоторканною, на ній діють виключно Конституція і закони України, а 24 серпня ого- лошено загальнонаціональним святом. Акт проголошення незалежності України, підтриманий всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 р., було покладено в основу Кон- ституції України, ухваленої Верховною Радою України 28 червня 1996 р., і відтоді ми вже 25 років живемо в її правовому полі. В Основному законі проголошено, що «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, право- ва держава», а «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ», «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недотор- канність і безпека визнаються в Україні найви- щою соціальною цінністю». 22 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (8) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ Конституція відіграє фундаментальну роль у забезпеченні внутрішнього і зовнішнього суверенітету держави, визначенні правової системи, гарантуванні прав і свобод людини та громадянина. Основний закон фактично є суспільним договором, дороговказом у розбу- дові правової держави та громадянського сус- пільства. Однак Конституція і передбачені нею сис- тема законодавства і система управління не працюють автоматично, самі по собі. Останнім часом тут спостерігається чимало проблем. Одна з них стосується реформування чинної Конституції України. Це питання не нове, про- позиції щодо змінення тексту Основного зако- ну лунали часто, зокрема й з вуст президентів України. У 2000 р. певні зміни до Конституції було винесено на всеукраїнський референдум, і виборці підтримали їх, але відповідні законо- давчі зміни Верховна Рада так і не внесла через низку суспільно-політичних обставин. Частко- ві зміни до тексту Конституції Верховна Рада ухвалювала вже сім разів. Слід зазначити, що за всю історію Конституції Сполучених Шта- тів Америки, прийнятої в 1787 р., до неї було внесено 27 поправок. Загалом можна говорити про високу якість нашого Основного закону. Міжнародна юри- дична громадськість, зокрема Венеціанська ко- місія, визнала Конституцію України однією з найкращих. На початку 1990-х років на досить високу якість підготовки Конституції позитив- но вплинула наявність в Україні наукової шко- ли з конституційного права. У першому складі Конституційної комісії працювали академіки В.Я. Тацій, В.К. Мамутов, І.І. Лукінов, М.Г. Чу- маченко, член-кореспондент НАН України С.І. Дорогунцов, професор Л.П. Юзьков та інші відомі вчені. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України підготував і подав на розгляд Конституційної комісії про- єкт Концепції Конституції України. Президія НАН України і особисто президент Академії Борис Євгенович Патон приділяли постійну увагу процесу підготовки проєкту Конститу- ції, ці питання неодноразово заслуховувалися на засіданнях Президії НАН України. Сьогодні у президентських, парламент- ських та наукових колах обговорюються такі питання конституційної реформи, як поси- лення верховенства права, удосконалення наявної системи державного управління, де- централізація і розвиток місцевого самовря- дування. Проте бракує системного науково обґрунтованого раціонального підходу до питань, пов’язаних з реформуванням Кон- ституції, досі чітко не визначено цілі та об- сяги пропонованих змін. В одних випадках рекомендують часткові зміни, в інших — під- готовку і прийняття зовсім нового тексту Основного закону, розглядають також різні способи внесення змін — Верховною Радою, всеукраїнським референдумом, Конституцій- ною Асамблеєю. Ці непорозуміння виплива- ють з того, що в чинній Конституції не пропи- сано положення про те, хто і в який спосіб має вносити зміни до неї. Є й інші важливі для функціонування держави питання, які чинна Конституція України обійшла увагою. Сьогодні Конституційна комісія практично не функціонує, а її попередні напрацювання, на жаль, не завжди були якісними. Це стосується насамперед пропозицій комісії 2016 р. щодо судової реформи, а тому не випадково питан- ня про нову реформу судових органів знову ставиться на порядок денний. Також необґрун- товано було скасовано повноваження проку- ратури на представництво інтересів громадян у судах, що суперечить загальнонародним ін- тересам і конституційному положенню про те, що людина в Україні є найвищою соціальною цінністю. Немає визначеності й щодо консти- туційних аспектів Мінських угод, пов’язаних зі станом гібридної війни на сході країни. Отже, незважаючи на те, що чинна Консти- туція України в цілому відповідає своєму при- значенню, на сьогодні є потреба у внесенні до Основного закону окремих змін і доповнень, зокрема слід передбачити право НАН Укра- їни на законодавчу ініціативу. Проте рефор- мування Конституції має відбуватися фахово, на наукових засадах і бути належним чином ув’язане з усім текстом і духом Основного закону. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 8 23 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ Так, нещодавно ці питання обговорювалися на міжнародній науково-практичній конфе- ренції «Наукові засади державотворення і пра- вотворення: історія, сучасність, перспективи», яка відбулася 19 серпня в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України за участі депутатського корпусу. За підсумками конференції було прийнято рекомендації, в яких, зокрема, зазначено, що необхідно продо- вжувати курс на оновлення Конституції на на- укових засадах; актуалізувати реформування публічної влади на засадах її децентралізації; розширити і поглибити розвиток системи за- конодавства України на принципах верховен- ства права; підвищити ефективність системи державного управління, зокрема системи на- ціональної безпеки і оборони України. На особливу увагу заслуговують проблеми боротьби зі злочинністю і корупцією. Явище це не нове. Ще у першій половині ХІХ ст. в Росії було видано книгу «Мистецтво брати хабарі». У наш час масштаби цього явища зросли в рази і набули глобального характеру. В Україні ко- рупція стала однією із загроз національній без- пеці та демократичному розвитку суспільства. За даними міжнародного індексу сприйняття корупції, у 2019 р. Україна посідала 126 місце з 180 країн. Цього ж року правоохоронними органами (без НАБУ) було зареєстровано по- над 2,5 тис. корупційних кримінальних право- порушень. Боротьба з корупцією у нас нагадує скоріше імітацію. Вона звелася переважно до утворення надмірно розширеної мережі анти- корупційних органів, кількість яких наближа- ється до 15. Такого немає в жодній країні світу. Ми також створили єдиний у Європі особли- вий «антикорупційний суд», що взагалі не пе- редбачено Конституцією України. Таке рефор- мування антикорупційної системи призвело не до підвищення ефективності діяльності від- повідних органів, а до дублювання їх функцій і того, що вони самі іноді стають джерелами злочинності. На жаль, з Конституції зникло саме поняття «законність», не працюють нор- ми прямої дії Основного закону і принцип не- відворотності покарання за вчинені злочини, майже до мінімуму зведено роботу з профілак- тики правопорушень. Не затверджено Антико- рупційну стратегію на 2020–2024 рр. Інша проблема стосується ефективного за- стосування норм міжнародного права у вну- трішньому правопорядку. З одного боку, це зумовлено активною роллю України в сучас- ному міжнародному житті та її участю у бага- тьох міжнародних договорах, прагненням до європейської інтеграції, що потребує вдоско- налення внутрішньо-правового механізму ви- конання Україною своїх міжнародно-правових зобов’язань. Встановлення порядку взаємодії міжнародного і внутрішньодержавного права у державі є внутрішньою компетенцією націо- нального законодавства, насамперед конститу- ційного. У багатьох сучасних державах взаємо- дія міжнародного права з внутрішнім регулю- ється безпосередньо конституціями. В Укра- їні це питання регулює ст. 9 Конституції, яка містить таке положення: «Чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною наці- онального законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Кон- ституції України, можливе лише після внесен- ня відповідних змін до Конституції України». Дещо опосередковано це питання регулюється також ст. 18 Конституції, згідно з якою «зо- внішньополітична діяльність України спрямо- вана на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взає- мовигідного співробітництва з членами міжна- родного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права». Однак останнє положення безпосередньо не стосується питання співвідношення міжна- родного права з внутрішнім і має тлумачити- ся скоріше як вияв готовності держави у своїх міжнародних відносинах діяти відповідно до загальновизнаних норм міжнародного права. Формулювання ст. 9 Конституції аж ніяк не можна вважати досконалим, оскільки воно залишає без відповіді цілу низку принципово важливих питань, пов’язаних з визначенням місця міжнародно-правових норм у право- вій системі України. Так, на конституційному рівні не визначено місце та юридичну силу 24 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (8) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ загальновизнаних принципів і норм міжна- родного права, які існують у формі міжнарод- но-правового звичаю. Також у Конституції нечітко врегульовано питання, що стосується юридичної сили трансформованих міжнарод- но-правових норм в ієрархії норм внутрішньо- го права України. Адже ст. 9 не уточнює, що ро- бити, коли положення міжнародного договору і національного закону суперечать одні одним. Частково ситуація пом’якшується закріплен- ням у ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» положення, згідно з яким «якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передба- чені у відповідному акті законодавства Украї- ни, то застосовуються правила міжнародного договору». У вітчизняній юридичній літературі неод- норазово висловлювалися думки про необхід- ність чіткого закріплення в Конституції прави- ла примату міжнародного права у внутрішньо- му правопорядку. Слід зауважити, що чимало конституцій різних країн закріплюють норму, що належним чином ратифіковані міжнародні договори мають вищу юридичну силу, ніж на- ціональний закон. На завершення хотів би зупинитися ще на одній проблемі — культура і право, оскільки вона тісно пов’язана з точним і неухильним виконанням положень Конституції та інших нормативних актів на засадах високої право- свідомості громадян та посадових осіб. Але як цього можна досягти в умовах майже тоталь- ного невиконання законів? Коли навіть ви- щий законодавчий орган держави — Верховна Рада України за 25 років так і не спромоглася прийняти більш як півтора десятка так званих конституційних законів, тобто тих норматив- них документів, які безпосередньо передбачені Конституцією. Через незадовільно поставлені кодифікацію і систематизацію законодавства відповідальності уникають усі, хто може від- купитися. У подоланні правового нігілізму багато чого залежить від факторів культурологічного ха- рактеру, таких як правова обізнаність насе- лення, ефективність системи правової науки і освіти, підтримка інтелекту як головного прі- оритету державної політики тощо. В Україні зараз юристів готують понад 150 закладів ви- щої освіти, зокрема 25 років функціонує Ки- ївський університет права при НАН України як складова частина науково-освітнього комп- лексу Інституту. Фах правознавця став більш авторитетним як у науці, так і в практичній ді- яльності. Власне, і нинішній Президент Украї- ни має юридичну освіту. За роки незалежності наш Інститут ви- дав сотні монографій з юридичної тематики. Остання з них — «Сучасний унітаризм: док- трина і практика», яка спеціально присвячена 30-річчю незалежності України. Велике зна- чення для підвищення правосвідомості гро- мадян мають фундаментальні енциклопедичні видання Інституту, зокрема перша в Україні 6-томна «Юридична енциклопедія» і 3-томна «Енциклопедія міжнародного права». Крім того, спільно з Національною академією пра- вових наук України видається 20-томна «Ве- лика українська юридична енциклопедія». Отже, можна констатувати, що в Україні створено міцний теоретичний фундамент для підвищення правосвідомості громадян і є під- стави сподіватися на практичне вирішення пи- тань зміцнення правопорядку в Україні. Вітаю всіх зі святом! Дякую за увагу! ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 8 25 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ ВЕРМЕНИЧ Ярослава Володимирівна — член-кореспондент НАН України, завідувач відділу історичної регіоналістики Інституту історії України НАН України Шановні учасники Загальних зборів! Тридцять років ми живемо і працюємо у ново- му політичному просторі, ім’я якому — Неза- лежність. Мабуть, кожен з нас замислювався над тим, багато це чи мало для держави — 30 років? З одного боку — це мить, ледь помітна зарубка на скрижалях історії, а з другого — час самоусвідомлення, самоствердження та само- розвитку суспільства. У всякому разі це досить сприятливий період, щоб знайти відповіді на запитання: що означає незалежність України для неї самої, для Європи і для світу? З яким потенціалом цінностей та переконань вихо- дить вона на новий геополітичний простір? Які ідеї може запропонувати людству? Жодна країна сьогодні не може стояти осто- ронь глобалізаційних процесів, які докорінно змінюють обличчя планети. Темпи розвитку суспільних змін приголомшують, а стрімкі й непередбачувані події, що відбуваються на- вколо, змушують замислитися над тим, чи має сучасна історична наука у своєму розпо- рядженні достатньо засобів, щоб передати не лише їхній драматизм, а й глибинний, поки що прихований від очей сучасників, смисл. Інак- ше кажучи, чи не стане інерція традиційного історичного мислення на заваді усвідомленню того нового, що з’являється у нашому житті під впливом процесів глобалізації. Минуле, сучасне і майбутнє невіддільні одне від одного, вони являють собою суціль- ний ланцюг звершень, перемог, поразок, втра- чених можливостей. Щоб зрозуміти те, що відбувається сьогодні і що чекає на нас завтра, слід добре орієнтуватися в лабіринтах минув- шини. Нині ми конче потребуємо об’єктивних історичних знань, розуміння того, чому так не- просто складалася наша історична доля. І го- ловне — чіткого усвідомлення алгоритму дій, пов’язаних з перспективами та стратегічними пріоритетами, здатними підтримувати у сус- пільстві «баланс рівноваги», забезпечувати по- ступальний розвиток і запобігати будь-яким деструктивним проявам. 30 років тому Україна зробила свій вибір на користь свободи і демократії. Тепер світ має пізнати Україну, отримати адекватне уявлен- ня про її інтереси та суспільні настрої, відчути закладений в українській ментальності потен- ціал суб’єктності. Її перспективи великою мі- рою залежать від обраних векторів гуманітар- ної стратегії, розвитку та належної підтримки інтелекту нації, від здатності інтегруватися в європейську і світову систему мислення. То- лерантність, громадянська мужність і відпові- дальність, злагода і мир у суспільстві — тільки у сукупності всі ці чинники характеризують сталість цивілізаційного буття. Невтішні реалії, в яких сьогодні опинилася Україна, зумовлюють необхідність уважного ставлення до вироблення геополітичної стра- тегії і вимагають серйозного осмислення при- чин того, чому незалежна Україна на чергово- му переломному етапі своєї історії виступає в ролі не стільки суб’єкта, скільки об’єкта гео- політики. Боротьба за території, за збереження чи переміщення ліній кордонів опинилася у фокусі протистоянь у сучасному світі, і зовсім не випадково в арсеналі філософів з’явилося поняття «агресивний простір». Це лише ме- тафора, але мусимо констатувати прикрий факт: місце «стріли часу» як символу кращого майбутнього поступово займають моделі не- визначеності, пов’язані з чужим агресивним простором. Очевидно, що сучасне суспільство відчуває гостру потребу в новій гуманітарній парадигмі з об’єднувальним контекстом, і роль науки, передусім академічної, має полягати у концептуалізації засад, здатних об’єднувати соціум навколо проблем, що турбують усіх без винятку. Право кожного народу на вільне самовиз- начення, на самостійне вирішення своєї долі є однією з найбільш вартісних загальнолюд- 26 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (8) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ ських цінностей. Український народ довів своє право на власну державу багатовіковою боротьбою за суверенітет і вільне життя у власному домі, а появу незалежної України слід розглядати як могутній фактор розши- рення потенціалу свободи у сучасному світі. Нестримний потяг до свободи — одна з харак- терних рис національного характеру україн- ця. Героїчний дух волі втілювався в козацьких повстаннях, Національній революції середи- ни ХVІІ ст., у відчайдушному намаганні Івана Мазепи віднайти власний шлях національно- го розвитку, у державотворчих мріяннях Пи- липа Орлика. Україну часто долучають до «нових», «неіс- торичних» націй з огляду на те, що вона дві- чі — у ХVІ та наприкінці ХVІІІ ст. — зазнавала перерв у своїй «національній екзистенції». Але ж ми з повагою і гордістю згадуємо славні іме- на Володимира Великого і Ярослава Мудрого, Данила Галицького і Костянтина Острозько- го, Петра Могили і Богдана Хмельницького, Михайла Драгоманова і Михайла Грушевсько- го — усіх речників національної ідеї і борців за українську державу. Отже, той факт, що Укра- їна зберегла тяглість власної історії, не підля- гає сумнівам та запереченням. Досить бодай побіжно зазирнути у глибину віків, щоб пере- свідчитися в цьому. Тисячу років стоїть свята Софія — безмов- ний свідок процвітання могутньої Київської Русі. Прийняття князем Володимиром хрис- тиянства стимулювало розвиток писемності, літописання, літератури, зміцнило міжнарод- ні зв’язки. На жаль, багатовікова розчлено- ваність України між імперіями не раз робила її розмінною монетою в суперництві геопо- літичних блоків. Підпорядкування різним державним утворенням зумовлювало склад- ну взаємодію політичних та соціокультурних чинників і часті зміни кордонів. А кордон по річці Збруч розкраяв навпіл душу україн- ського народу. Згадаємо лише один факт: у Першій світовій війні українці воювали про- ти українців. Чи можна собі уявити більший парадокс, страшнішу трагедію? Проте у вирі кривавого протистояння народилося і дещо нетлінне — з’явилася українська національна державність і Україна постала як фенікс із по- пелу. Хибно припускати, що Україна здобула не- залежність легко, завдяки щасливому випад- ку. Це зовсім не так. По суті вся її історія — це наполеглива боротьба за реалізацію свого права на самовизначення. Відзначаючи 30-ту річницю з дня підписання Акта проголошен- ня незалежності, ми пам’ятаємо цю боротьбу, яка велася протягом віків подвижниками на- ціональної ідеї. З величезною подякою схиля- ємо голови і перед мужністю наших сучасни- ків, які захищають незалежність України на східному кордоні. Поняття суверенітету для нас є не просто словесним штампом, воно на- повнене конкретним змістом у минулому та набуває подвійної актуальності в умовах сьо- годення. Недосформованість національно-грома- дянської ідентичності і специфічність її регі- ональних векторів спричиняють сьогодні ба- гато дискусій навколо проблем самоіденти- фікації і того кризового стану, в якому опи- нилася країна. Дилема вибору оптимальної моделі суспільного розвитку знову постала на порядку денному, і в цій ситуації науко- ве осмислення історичного досвіду набуває смисложиттєвих ознак. Однак той факт, що українська національна парадигма сьогодні інтегрована у загальносвітовий контекст, є безпосереднім результатом здобуття Украї- ною незалежності. Для країн, що виникли на пострадянсько- му просторі, пошук нових ідентичностей ви- явився однією з основних домінант державної стратегії. Засадниче значення для розуміння українського проєкту має історичний погляд на національну ідентичність — не стільки як на суму притаманних певному соціуму уста- лених ознак, скільки як на процес набуття українцями здатності до «самовиявлення» і самоідентифікації, формування і відстою- вання національної суб’єктності. Також дуже важливо в сьогоднішніх реаліях відшукати відповідь на питання: чому так сталося, що розкол пройшов по душах людей, чому деякі ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 8 27 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ цінності виявилися не просто неспівмірними, а навіть незіставними? Доводиться визнати, що етика толерантнос- ті залишається продуктивною, доки не нара- жається на прояви нетерпимості й схильності до насильства. Суспільство прозріває лише після серії гірких розчарувань, причому пері- од втрати ілюзій може бути досить тривалим. Набір людських цінностей обмежений, безліч різних уявлень про благо неможливо звести до спільного знаменника. Моральна драма вибо- ру між несумісними цінностями часто уявля- ється нерозв’язною в принципі. Але ж без зна- ходження цивілізаційних методів розв’язання конфліктів будь-яке суспільство взагалі не може існувати. Сучасні політичні події змусили науков- ців певною мірою змінити ракурс соціальної діагностики, звернувши особливу увагу на джерела конфліктності і засоби її мінімізації. Саме тепер, коли наочно проявилися фактори нестабільності, пов’язані з проблемами наці- ональної ідентичності, варто уважно аналізу- вати історичні витоки ризиків і загроз, вплив політики на самопочуття людей і поведінкові реакції. Звичні теоретичні конструкції, такі як територія, простір, кордони, пограниччя, набу- ли нового виміру та домінантної ролі у сучас- них геополітичних дискурсах. Кордони — це майже завжди «шрами історії», які мають здат- ність нагадувати про себе, незважаючи на плин часу. Мінімізація пов’язаних з ними ризиків залежить від того, наскільки оптимальною для конкретних умов є обрана тією чи іншою дер- жавою стратегія розвитку, з одного боку, і стра- тегія безпеки, з іншого. З багатовікового досвіду боротьби за не- залежність України випливають кілька уро- ків, які ми маємо засвоїти, щоб не повтори- ти минулих помилок. Уроки ці стосуються проблеми єдності як загальноцивілізаційної цінності і запоруки суспільної консолідації. Сьогодні єдність для нас — не просто політич- ний конструкт чи лозунг, а єдино можливий фундамент політичного і суспільного життя. Різновекторність допустима у пошуках зо- внішніх союзників, але вона перетворюється на небезпечне гальмо на шляху внутрішньої об’єднавчої стратегії. Перемоги завжди досяга- лися на ґрунті єдності, а поразки були резуль- татом трагічного роз’єднання зусиль. Аналіз історичного досвіду боротьби за не- залежність диктує необхідність посиленої уваги до іншої непростої дилеми, породженої об’єктивним незбігом глобалізаційних тенден- цій та локальних проблем, суперечностями між загальнодержавними та регіональними ін- тересами. Діалектика їх складна сама по собі, але без пошуку моделей співвідношення наці- ональної та регіональної ідентичностей вирі- шення базових, сутнісних питань для держави уявляється проблематичним. Роль регіональ- ної інтеграції у досягненні політичної консолі- дації соціуму, формуванні національної гіднос- ті та єдності важко переоцінити. З проголошенням незалежності Україна зро- била великий крок на шляху інтеграції до єв- ропейського та світового простору. Проте про- цес входження України в Європу виявився не таким простим, як здавалося. Його успішність та результативність багато в чому залежить від того, наскільки швидко вдасться нашому на- роду позбутися синдрому зневіри у власних силах та засвоїти нові пріоритети політичного, наукового, культурного та освітнього життя в європейському просторі. Курс на інтегруван- ня до європейських структур накладає на нас серйозні обов’язки, вимагає вироблення й по- слідовної реалізації такої політики, яка відпо- відала б європейським стандартам. Підсумовуючи, зазначу, що сучасна полі- тика рухається під впливом ідентичностей. Нині політика — це не економіка чи ідеоло- гія, а ідентичності. Національна ідентичність окреслює спільне минуле, спільні цінності, відповідальність за спільне майбутнє, тобто весь реальний часопростір. Ідентичність на- ції — її цивілізаційний бренд, соціокультур- ний код, визначальна домінанта зовнішньої та внутрішньої політики. Формування іден- тичності — це не подія, а процес, причому тривалий і суперечливий. Це ж стосується і національної ідеї, яка є квінтесенцією істо- ричного розвитку, не існує поза історичним 28 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (8) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ часом, не вічна і не з’являється в одну мить. Український соціум здатна об’єднати лише така національна ідея, яка консолідує в собі громадянський мир, злагоду та конституцій- ний порядок, базовані на ідеалах державності, патріотизму та духовності. У нинішньому турбулентному світі функція історика зіставна з роллю арбітра чи третей- ського судді. Лише достовірне історичне знан- ня створює надійні бар’єри для перетворення минулого на арену політичних спекуляцій та маніпулятивних технологій, які так активно використовує наш північний сусід. І завдання науковців полягає в тому, щоб застерегти сус- пільство від повторення помилок минулого. Цивілізаційний вибір країни неможливо зро- бити раз і назавжди, але на певних етапах він стає доленосним, Вибором з великої літери. Власні, а не нав’язані ззовні стратегії розвитку мають перебувати у стані постійного коригу- вання — лише так можна посилити суб’єктність України та створити належні умови для гідної самореалізації людини. Адже лише вільний самореалізований громадянин здатен зробити свою країну суб’єктом світової історії. Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик

Ювілейна сесія Загальних зборів НАН України, присвячена 30-й річниці незалежності України (20 серпня 2021 р.)

Репозитарії

Схожі ресурси