Монографія про традиційний світогляд та обрядовість карпатських бджолярів

Рецензія на монографію: Мовна Уляна. Звичаї та обряди українських пасічників Карпат і Прикарпаття (друга половина XIX – початок XX століття). – Львів, 2006. – 208 с.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
1. Verfasser: Кріль, Б.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут культурної антропології НАН України 2008
Schriftenreihe:Фольклористичні зошити
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/18152
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Монографія про традиційний світогляд та обрядовість карпатських бджолярів / Б. Кріль // Фольклористичні зошити: Зб. наук. пр. — Луцьк, 2008. — Вип. 11. — С. 189-192. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-18152
record_format dspace
spelling irk-123456789-181522011-03-18T12:04:00Z Монографія про традиційний світогляд та обрядовість карпатських бджолярів Кріль, Б. Рецензії Рецензія на монографію: Мовна Уляна. Звичаї та обряди українських пасічників Карпат і Прикарпаття (друга половина XIX – початок XX століття). – Львів, 2006. – 208 с. 2008 Article Монографія про традиційний світогляд та обрядовість карпатських бджолярів / Б. Кріль // Фольклористичні зошити: Зб. наук. пр. — Луцьк, 2008. — Вип. 11. — С. 189-192. — укр. XXXX-0053 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/18152 uk Фольклористичні зошити Інститут культурної антропології НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії
Рецензії
spellingShingle Рецензії
Рецензії
Кріль, Б.
Монографія про традиційний світогляд та обрядовість карпатських бджолярів
Фольклористичні зошити
description Рецензія на монографію: Мовна Уляна. Звичаї та обряди українських пасічників Карпат і Прикарпаття (друга половина XIX – початок XX століття). – Львів, 2006. – 208 с.
format Article
author Кріль, Б.
author_facet Кріль, Б.
author_sort Кріль, Б.
title Монографія про традиційний світогляд та обрядовість карпатських бджолярів
title_short Монографія про традиційний світогляд та обрядовість карпатських бджолярів
title_full Монографія про традиційний світогляд та обрядовість карпатських бджолярів
title_fullStr Монографія про традиційний світогляд та обрядовість карпатських бджолярів
title_full_unstemmed Монографія про традиційний світогляд та обрядовість карпатських бджолярів
title_sort монографія про традиційний світогляд та обрядовість карпатських бджолярів
publisher Інститут культурної антропології НАН України
publishDate 2008
topic_facet Рецензії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/18152
citation_txt Монографія про традиційний світогляд та обрядовість карпатських бджолярів / Б. Кріль // Фольклористичні зошити: Зб. наук. пр. — Луцьк, 2008. — Вип. 11. — С. 189-192. — укр.
series Фольклористичні зошити
work_keys_str_mv AT krílʹb monografíâprotradicíjnijsvítoglâdtaobrâdovístʹkarpatsʹkihbdžolârív
first_indexed 2025-07-02T19:16:13Z
last_indexed 2025-07-02T19:16:13Z
_version_ 1836563849333964800
fulltext 189 Рецензії УДК 392 (=161. 2): 638. 11 Богдан КРІЛЬ МОНОГРАФІЯ ПРО ТРАДИЦІЙНИЙ СВІТОГЛЯД ТА ОБРЯДОВІСТЬ КАРПАТСЬКИХ БДЖОЛЯРІВ Мовна Уляна. Звичаї та обряди українських пасічників Карпат і Прикарпаття (друга половина XIX – початок XX століття). – Львів, 2006. – 208 с. Одним з важливих компонентів світогляду українського народу є його звичаї. По-різному вони відображені в усіх сферах його матеріального і духовного буття в т. ч. й у фольклорі. Тому особли- вої актуальності набувають спроби розшуків та фіксації матеріалів, що свідчать про історичну пам’ять народу. З цього погляду вигідно відрізняється монографічне дослідження Уляни Мовної, присвячене звичаям та обрядам українських пасіч- ників Карпат і Прикарпаття. Воно охоплює весь спектр народних уявлень, вірувань, повір’їв, прикмет, ворожінь, пересторог, магіч- них обрядних дій, замовлянь крізь призму феномену бджоли та продуктів її діяльності. На основі аналізу фольклорних джерел, науково-критичного вивчення історико-етнографічної літератури, результатів власних спостережень і обстежень дослідниця зробила одну з перших в українській науці спроб аналізу бджільництва як духовно-світоглядного феномену. Рецензована монографія складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури. У вступній частині – огляді джерельної бази – передовсім при- вертає увагу неординарне залучення фольклорних матеріалів: прислів’їв, приказок, легенд, пісень. Значною мірою їх доповнюють матеріали, зібрані авторкою під час наукових відряджень та експе- дицій на зламі ХХ–ХХІ ст. ІНСТИТУТ КУЛЬТУРНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ ВИПУСК 11 – ФОЛЬКЛОРИСТИЧНІ ЗОШИТИ – 2008 190 Богдан Кріль. МОНОГРАФІЯ ПРО ТРАДИЦІЙНИЙ СВІТОГЛЯД ТА ОБРЯДОВІСТЬ… У розділі «Місце бджоли в народній традиції» виділено три підрозділи. У першому з них – «Сакральний статус бджоли та його генезис» – предмет дослідження – глибинна верства архаїч- них народних вірувань. При цьому авторка покликається переваж- но на фольклорний матеріал, зібраний ученими ХІХ ст., і послі- довно проводить ідею сутності бджоли як ключового, серединного елемента структури світового дерева. Проте, на відміну від міфів мешканців Південно-Східної Європи, в яких бджолі відведена участь у самому світотворенні, український фольклор фіксує лише сакральну сторону комахи, її трудові якості. Зокрема це знайшло своє відображення у численних колядках, фрагменти з яких на- ведені у рецензованій книзі. Цікавим є висновок авторки про те, що в християнському світобаченні бджола розглядається як тво- ріння, прилучене до релігійного трибу життя народу і яке працює на хвалу Бога (с.26). Матеріал другого підрозділу – «Міфологічне значення бджоли як символу душі. Віра у провидчий дар комах» – дозволяє простежити релікти архаїчних анімістичних та більш пізніх трансцендентних поглядів на бджолу як уособлення люд- ської душі. Таке уявлення разом з вірою у провидіння комахи, її здатність передбачати природні явища, зокрема погоду, зумовило шанобливе ставлення до бджоли та сприйняття її як сакральної іс- тоти. У третьому підрозділі «Зв’язок бджіл з людьми та господар- ством. Залежність домашнього щастя від пасіки» зібрано і про- аналізовано фактичний матеріал про емоційний зв’язок людини і бджоли та численні ритуалізовані дії, підкреслено пряму кореля- цію між домашнім щастям і пасікою (с.44). У другому розділі «Традиційна пасічницька обрядовість» (він поділений на три підрозділи: «Традиційне сприйняття пасічника», «Бджолярські звичаї та обряди календарного циклу» і «Оказіональ- ні пасічницькі ритуали та прикмети») велика увага приділена осо- бі пасічника як характерника. Водночас аналіз народних поглядів та уявлень щодо пасічника виявляє дуалізм традиційного підходу соціуму до оцінки його особи. З одного боку, в народі вважали, що бджільництвом займалися лише наділені високими моральни- ми якостями особи. В іншому випадку представників цієї досить замкнутої професійної корпорації, яка до певної міри носила сакраль- ний характер, народна уява ототожнювала з ворожбитами. Власне про ці аспекти йдеться в першому підрозділі цієї частини роботи. 191 Фольклористичні зошити. – 2008. – Випуск 11 Український фольклор мешканців Карпат і Прикарпаття досить ши- роко зафіксував звичаї та обряди календарного циклу, пов’язані з пасічництвом. Зокрема, це стосується приповідок («Сядьте-посидь- те, щоб бджоли сідали»), колядок («Дай, же ти, Боже, та в хаті ситно, / У хаті ситно , на двір прибито. / В пасіці бджоли из роєчками, / Из роєчками, пароєчками! / Ой, дай, Боже»), співанок («Ми тут пили, ми тут їли, / Шоби бджоли си роїли») та ін. Крім фольклорних згадок, бджолярська обрядовість в недале- кому минулому і почасти тепер присутня також у семантиці різ- номанітних звичаїв. Переважна більшість їх зумовлена симбіозом народнозвичаєвих світоглядних інтерпретацій і християнських традицій, що уклалися у синкретизовану релігійно-міфологічну систему . Окремо варто вказати на причинкові ритуали та прикмети, спрямовані на вибір місця для майбутньої пасіки, набуття бджіл у власність, успішне розведення комах, запобігання втечі роїв, отри- мання достатку меду та воску тощо. Третій розділ названий як «Ритуальна знаковість меду та воску » і має два підрозділи – «Мед» і «Віск». На конкретному матері- алі авторка монографії простежила традицію ритуального викорис- тання продуктів бджільництва в народній звичаєвості – святкуванні календарних урочистостей та обрядів життєвого циклу людини (ве- сільних, родильних, похоронних), у традиційних світоглядних уяв- леннях, причинкових ритуалах та ворожіннях, і загалом адекватно виявила значеннєві одиниці меду та воску як ритуальних символів. У цьому контексті доречним було б навести відомості про збе- реження цих обрядів у наш час. Зокрема це стосується факту за- стосування воску у весільному церемоніалі українців Карпат і Прикарпаття (молоді тримають свічки під час шлюбу, частування молодих хлібом з медом, свячення свічок на Стрітення тощо). Та- кож у плані вивчення походження та міжпоколінної передачі пов’я- заних з пасічництвом народних уявлень, вірувань та усталених поведінкових норм, виправданим та науково результативним було б активніше застосування етногенетичного методу досліджень. Видання багато проілюстроване (47 ілюстрацій), передовсім сучасними світлинами на бджолярську і пасічницьку тематику. По- шуку необхідних матеріалів сприяє наявність іменного покажчика , індексу назв населених пунктів, переліку ілюстрацій, пояснень умовних скорочень джерел та назв установ. 192 Богдан Кріль. МОНОГРАФІЯ ПРО ТРАДИЦІЙНИЙ СВІТОГЛЯД ТА ОБРЯДОВІСТЬ… Назагал же, монографія Уляни Мовної – це добротне дослідження про бджільництво як одну з маловивчених галузей вітчизняної духовної культури. Рецензоване дослідження вкрай важливе для розуміння українських і загалом слов’янських старожитностей, пізнання народного світогляду, психології та моралі. Базуючись на великому масиві джерельного та літературного матеріалу, авторка зуміла відповісти на багато питань, пов’язаних зі світоглядним фе- номеном бджільництва, а, отже, заповнила одну із лакун у вивченні народної традиційно- побутової культури.