Фольклорні сюжети, інкорпоровані в усні меморати про голод 1932 – 1933 років
Мета статті: з’ясувати фольклорне походження окремих сюжетів, інкорпорованих у спогади про голод. Методологія. Автор застосовує порівняльно-типологічний метод. Наукова новизна. Існує три найбільш поширені сюжети, які зустрічаються в багатьох розповідях. Автор наводить цілу низку доказів того, що ц...
Saved in:
| Date: | 2021 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2021
|
| Series: | Сiверянський літопис |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181528 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Фольклорні сюжети, інкорпоровані в усні меморати про голод 1932 – 1933 років. / Л.В. Іваннікова // Сіверянський літопис. — 2021. — № 1. — С. 121-132. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Summary: | Мета статті: з’ясувати фольклорне походження окремих сюжетів, інкорпорованих у спогади про голод. Методологія. Автор застосовує порівняльно-типологічний метод. Наукова новизна. Існує три найбільш поширені сюжети,
які зустрічаються в багатьох розповідях. Автор наводить цілу низку доказів
того, що це фольклорні тексти, а саме: наявність варіантів, побутування їх у
дуже віддалених один від одного регіонах та майже повна ідентичність включених у них віршованих зразків. Висновки. На передній план виводять образ народного співця, який привселюдно виконував антирадянські пісні та думи й поплатився за це життям або зазнав переслідувань. Такі випадки були непоодинокими. Автор статті вбачає в цих розповідях не реальні спогади, а типовий
фольклорний сюжет. Однаковий не лише розвиток сюжету, а й текст пісні, яку
виконує кобзар у момент, коли його ведуть до відділку міліції. На думку автора,
оповіді про ці випадки фольклоризувались і поступово перетворились із меморату на фабулат, близький до анекдоту. Цей сюжет дійшов аж до наших днів У
правдивість цієї події вірять і ті, хто розповідає, і ті, хто слухає і записує. Така
схема характерна для всіх варіантів сюжету. Варіюється лише кінцівка. Для
обґрунтування своєї гіпотези автор наводить різні версії досліджуваного сюжету, записані в різний час і в різних регіонах України. На думку автора, пізнішими слід вважати ті, у яких йдеться про загибель кобзаря. Побутування низки
віршів-моностроф про загибель під час голоду коней спричинило зародження ще
одного фольклорного сюжету – про коня, який ходив із плакатом/запискою/табличкою на шиї/коло хвоста/у гриві. На ній був написаний політичний вірш. Безсумнівно, що й цей сюжет породили цілком реальні події. Очевидно, що він був
дуже популярним. За змістом він також близький до анекдоту. Сміховий елемент закладений у вірші, включеному в сюжет. На першому етапі творення цього фабулату сюжетотворчу функцію виконував вірш. Монострофа була
стійким елементом сюжету, який практично залишався незмінним. Але згодом,
у процесі трансляції, уже прозова частина стала сюжетотворчим елементом.
Автор наводить яскраві приклади фольклоротворчого процесу. Третій оригінальний сюжет пов’язаний із куркою, яку господар використав для демонстрації протесту проти непомірних продподатків. Цей наратив також типологічно
споріднений із попереднім і схожий на анекдот із трагічним змістом. Він так
самофіксувався у різних регіонах України, і не лише як прозовий, але й як музично-вербальний текст. |
|---|