Участь робсількорів в кампаніях комуністичного тоталітарного режиму на Чернігівщині (початок 1930-х років)
Мета статті – проаналізувати залучення представників робсількорівського руху до так званих масових кампаній комуністичного режиму, а також з’ясування їхніх мотивів участі в них як активістів. У статті застосовано принципи історизму та системності. Дослідження спирається на мікроісторичний метод. За...
Gespeichert in:
| Datum: | 2021 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2021
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський літопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181529 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Участь робсількорів в кампаніях комуністичного тоталітарного режиму на Чернігівщині (початок 1930-х років) / М.Б. Костів // Сіверянський літопис. — 2021. — № 1. — С. 133-139. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Мета статті – проаналізувати залучення представників робсількорівського руху до так званих масових кампаній комуністичного режиму, а також з’ясування їхніх мотивів участі в них як активістів. У статті застосовано принципи
історизму та системності. Дослідження спирається на мікроісторичний метод. Завдяки вивченню історій конкретних людей, організацій, сіл можна зробити загальні висновки про процеси більшого масштабу. Новизна дослідження
полягає у запровадженні до наукового обігу матеріалів із районної преси Чернігівщини початку 1930-х рр. Висновки. Провідною масовою кампанією, до якої
були причетні робсількори, були так звані «хлібозаготівлі». Позаштатні кореспонденти газет брали безпосередню участь у вилученні продуктів харчування в
українських селян, а також у пропагандистських кампаніях та розповсюдженні
газет. Головним стимулом для них була можливість створення репутації лояльної до режиму людини. Учасники руху долучилися до створення у пресі образу
«куркуля-шкідника». Ще однією домінантною темою на початку 1930-х рр. була
антирелігійна пропаганда. У низці дописів позаштатних кореспондентів викрито людей, дотичних до релігійних громад, яка також стала аргументом для звинувачень. Відсутність у населення будь-якого стимулу працювати в колгоспах преса висвітлювала як «куркульський саботаж», а в статтях робсількорів лунали вимоги покарати винних у «шкідництві». Незважаючи на відсутність
публікацій, у яких прямо вказано на масовий штучний голод у 1932–1933 рр., з
контексту деяких матеріалів зрозуміло про тотальні обшуки та вилучення продуктів харчування. Поодиноким виявом справжнього ставлення українців до політики комуністичного тоталітарного режиму в пресі є пряма мова селян, яку
автори статей трактували як «куркульську агітацію». |
|---|