Участь робсількорів в кампаніях комуністичного тоталітарного режиму на Чернігівщині (початок 1930-х років)
Мета статті – проаналізувати залучення представників робсількорівського руху до так званих масових кампаній комуністичного режиму, а також з’ясування їхніх мотивів участі в них як активістів. У статті застосовано принципи історизму та системності. Дослідження спирається на мікроісторичний метод. За...
Gespeichert in:
| Datum: | 2021 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2021
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський літопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181529 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Участь робсількорів в кампаніях комуністичного тоталітарного режиму на Чернігівщині (початок 1930-х років) / М.Б. Костів // Сіверянський літопис. — 2021. — № 1. — С. 133-139. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-181529 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1815292021-11-21T01:26:02Z Участь робсількорів в кампаніях комуністичного тоталітарного режиму на Чернігівщині (початок 1930-х років) Костів, М.Б. Розвідки Мета статті – проаналізувати залучення представників робсількорівського руху до так званих масових кампаній комуністичного режиму, а також з’ясування їхніх мотивів участі в них як активістів. У статті застосовано принципи історизму та системності. Дослідження спирається на мікроісторичний метод. Завдяки вивченню історій конкретних людей, організацій, сіл можна зробити загальні висновки про процеси більшого масштабу. Новизна дослідження полягає у запровадженні до наукового обігу матеріалів із районної преси Чернігівщини початку 1930-х рр. Висновки. Провідною масовою кампанією, до якої були причетні робсількори, були так звані «хлібозаготівлі». Позаштатні кореспонденти газет брали безпосередню участь у вилученні продуктів харчування в українських селян, а також у пропагандистських кампаніях та розповсюдженні газет. Головним стимулом для них була можливість створення репутації лояльної до режиму людини. Учасники руху долучилися до створення у пресі образу «куркуля-шкідника». Ще однією домінантною темою на початку 1930-х рр. була антирелігійна пропаганда. У низці дописів позаштатних кореспондентів викрито людей, дотичних до релігійних громад, яка також стала аргументом для звинувачень. Відсутність у населення будь-якого стимулу працювати в колгоспах преса висвітлювала як «куркульський саботаж», а в статтях робсількорів лунали вимоги покарати винних у «шкідництві». Незважаючи на відсутність публікацій, у яких прямо вказано на масовий штучний голод у 1932–1933 рр., з контексту деяких матеріалів зрозуміло про тотальні обшуки та вилучення продуктів харчування. Поодиноким виявом справжнього ставлення українців до політики комуністичного тоталітарного режиму в пресі є пряма мова селян, яку автори статей трактували як «куркульську агітацію». The purpose of the article is to analyze how the representatives of workers' and farmers' correspondents' movement took part in so-called mass campaigns of the communist regime and their motives of participation in them as activists. In the article the principles of historicism and systematic were used. The research is based on micro-history method. Due to the study of the stories of particular people, organizations, villages, one can make general consequences about the large-scale processes. Novelty of the study is the introduction of the materials of the press of Chernihiv region of the early 1930s into the scholar use. Consequences. The leading mass campaign the workers' and farmers' correspondents participated in were socalled “grain procurements.” Newspaper freelance-correspondents were directly involved in the seizure of food from Ukrainian farmers, propagandistic campaigns and dissemination of newspapers. Their main motivation was the possibility to create a reputation of a person loyal to the regime. The participants of the movement were also involved in creating the image of the "kulak saboteur" in the press. Defamation of the so-called "kulaks" became a characteristic feature of the publications of workers' and farmers' correspondents in the studied period. One more dominant topic in the early 1930s was anti-religious propaganda. In their articles, freelance-correspondents blamed people connected with religious communities, which was an argument for denunciation. The press treated the fact that the population did not have any motivation to work in collective farms as “kulak sabotage”, and in many articles of workers' and farmers' correspondents, there were demands to punish those guilty in it. Despite the absence of publications with direct mentions of mass artificial famine in 1932 and 1933, from the context of some materials one can make a conclusion about total searches and seizure of food products. A single manifestation of the true attitude of Ukrainians to the policies of the communist totalitarian regime in the press is the direct speech of the farmers, interpreted by the authors of the articles as "kulak agitation". 2021 Article Участь робсількорів в кампаніях комуністичного тоталітарного режиму на Чернігівщині (початок 1930-х років) / М.Б. Костів // Сіверянський літопис. — 2021. — № 1. — С. 133-139. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.4664248 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181529 94 (477) uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Розвідки Розвідки |
| spellingShingle |
Розвідки Розвідки Костів, М.Б. Участь робсількорів в кампаніях комуністичного тоталітарного режиму на Чернігівщині (початок 1930-х років) Сiверянський літопис |
| description |
Мета статті – проаналізувати залучення представників робсількорівського руху до так званих масових кампаній комуністичного режиму, а також з’ясування їхніх мотивів участі в них як активістів. У статті застосовано принципи
історизму та системності. Дослідження спирається на мікроісторичний метод. Завдяки вивченню історій конкретних людей, організацій, сіл можна зробити загальні висновки про процеси більшого масштабу. Новизна дослідження
полягає у запровадженні до наукового обігу матеріалів із районної преси Чернігівщини початку 1930-х рр. Висновки. Провідною масовою кампанією, до якої
були причетні робсількори, були так звані «хлібозаготівлі». Позаштатні кореспонденти газет брали безпосередню участь у вилученні продуктів харчування в
українських селян, а також у пропагандистських кампаніях та розповсюдженні
газет. Головним стимулом для них була можливість створення репутації лояльної до режиму людини. Учасники руху долучилися до створення у пресі образу
«куркуля-шкідника». Ще однією домінантною темою на початку 1930-х рр. була
антирелігійна пропаганда. У низці дописів позаштатних кореспондентів викрито людей, дотичних до релігійних громад, яка також стала аргументом для звинувачень. Відсутність у населення будь-якого стимулу працювати в колгоспах преса висвітлювала як «куркульський саботаж», а в статтях робсількорів лунали вимоги покарати винних у «шкідництві». Незважаючи на відсутність
публікацій, у яких прямо вказано на масовий штучний голод у 1932–1933 рр., з
контексту деяких матеріалів зрозуміло про тотальні обшуки та вилучення продуктів харчування. Поодиноким виявом справжнього ставлення українців до політики комуністичного тоталітарного режиму в пресі є пряма мова селян, яку
автори статей трактували як «куркульську агітацію». |
| format |
Article |
| author |
Костів, М.Б. |
| author_facet |
Костів, М.Б. |
| author_sort |
Костів, М.Б. |
| title |
Участь робсількорів в кампаніях комуністичного тоталітарного режиму на Чернігівщині (початок 1930-х років) |
| title_short |
Участь робсількорів в кампаніях комуністичного тоталітарного режиму на Чернігівщині (початок 1930-х років) |
| title_full |
Участь робсількорів в кампаніях комуністичного тоталітарного режиму на Чернігівщині (початок 1930-х років) |
| title_fullStr |
Участь робсількорів в кампаніях комуністичного тоталітарного режиму на Чернігівщині (початок 1930-х років) |
| title_full_unstemmed |
Участь робсількорів в кампаніях комуністичного тоталітарного режиму на Чернігівщині (початок 1930-х років) |
| title_sort |
участь робсількорів в кампаніях комуністичного тоталітарного режиму на чернігівщині (початок 1930-х років) |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2021 |
| topic_facet |
Розвідки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181529 |
| citation_txt |
Участь робсількорів в кампаніях комуністичного тоталітарного режиму на Чернігівщині (початок 1930-х років) / М.Б. Костів // Сіверянський літопис. — 2021. — № 1. — С. 133-139. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT kostívmb učastʹrobsílʹkorívvkampaníâhkomunístičnogototalítarnogorežimunačernígívŝinípočatok1930hrokív |
| first_indexed |
2025-07-15T22:47:32Z |
| last_indexed |
2025-07-15T22:47:32Z |
| _version_ |
1837754915313680384 |
| fulltext |
Siverian chronicle. 2021. № 1
133
УДК 94 (477)
Михайло Костів
•
УЧАСТЬ РОБСІЛЬКОРІВ
У КАМПАНІЯХ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ
НА ЧЕРНІГІВЩИНІ (ПОЧАТОК 1930-х РОКІВ)
DOI: 10.5281/zenodo.4664248
© М. Костів, 2021. CC BY 4.0
Мета статті – проаналізувати залучення представників робсількорівсько-
го руху до так званих масових кампаній комуністичного режиму, а також з’ясу-
вання їхніх мотивів участі в них як активістів. У статті застосовано принципи
історизму та системності. Дослідження спирається на мікроісторичний ме-
тод. Завдяки вивченню історій конкретних людей, організацій, сіл можна зроби-
ти загальні висновки про процеси більшого масштабу. Новизна дослідження
полягає у запровадженні до наукового обігу матеріалів із районної преси Черні-
гівщини початку 1930-х рр. Висновки. Провідною масовою кампанією, до якої
були причетні робсількори, були так звані «хлібозаготівлі». Позаштатні корес-
понденти газет брали безпосередню участь у вилученні продуктів харчування в
українських селян, а також у пропагандистських кампаніях та розповсюдженні
газет. Головним стимулом для них була можливість створення репутації лояль-
ної до режиму людини. Учасники руху долучилися до створення у пресі образу
«куркуля-шкідника». Ще однією домінантною темою на початку 1930-х рр. була
антирелігійна пропаганда. У низці дописів позаштатних кореспондентів викри-
то людей, дотичних до релігійних громад, яка також стала аргументом для
звинувачень. Відсутність у населення будь-якого стимулу працювати в колгос-
пах преса висвітлювала як «куркульський саботаж», а в статтях робсількорів
лунали вимоги покарати винних у «шкідництві». Незважаючи на відсутність
публікацій, у яких прямо вказано на масовий штучний голод у 1932–1933 рр., з
контексту деяких матеріалів зрозуміло про тотальні обшуки та вилучення про-
дуктів харчування. Поодиноким виявом справжнього ставлення українців до по-
літики комуністичного тоталітарного режиму в пресі є пряма мова селян, яку
автори статей трактували як «куркульську агітацію».
Ключові слова: робсількори, місцева преса, Голодомор-геноцид, історія
преси.
Преса наприкінці 1920-х – на початку 1930-х рр. в СРСР стала в першу чер-
гу інструментом пропаганди режиму. Саме на цей період припадає масове ство-
рення місцевих газет, перед якими партія ставила завдання бути «організатором
мас». Одним із механізмів його реалізації було якомога ширше залучення робіт-
ничих та селянських кореспондентів (робсількорів) до роботи на селі. Аналіз
функціонування системи таких дописувачів та їх участі в господарсько-політич-
них кампаніях дає розуміння принципів формування кола лояльних до режиму
активістів.
Історією робсількорівського руху загалом у Радянському Союзі займалися
Г. Кожевніков1 та В. Алфьоров2. Незважаючи на ідеологічну заангажованість, ці
1 Кожевников Г. Партия – организатор рабселькоровского движения в СССР. Саратов: Изд-во Сара-
товского ун-та, 1965. 120 с.
2 Алферов В. Возникновение и развитие рабселькоровского движения в СССР. Москва: Мысль, 1970.
303 с.
Сіверянський літопис. 2021. № 1
134
праці багаті на фактичний матеріал. Серед українських науковців виділяємо роз-
відки Г. Рудого3, який звертає увагу на критику позаштатними кореспондентами
партійної номенклатури та висвітлення у їхніх статтях найактуальніших проблем
суспільного життя4. Робсількорівський рух на Чернігівщині досліджував М. Ти-
мошик5.
Мета нашого дослідження – проаналізувати залучення до так званих масо-
вих кампаній режиму представників робсількорівського руху та їхні мотиви
участі в них як активістів.
Робсількорівський рух був одним із більшовицьких нововведень. Зародив-
шись ще на початку ХХ ст. у газеті «Іскра» від заклику В. Леніна до робітни-
ків і селян дописувати в газету, після жовтневого перевороту він поступово
вплівся у пропагандистську машину режиму. Особливо помітним це стало з кінця
1920-х рр., коли партія прямо наголошувала, що дописувачі газет є не просто
інформаторами, а «організаторами мас». Однією зі складових цієї роботи була
участь у господарсько-політичних кампаніях режиму.
Сількори вбачали у своїй діяльності певні вигоди, проте це призводило до
осуду в селянському середовищі. Дж. Мейс наводить слова секретаря ЦК КП(б)У
В. Затонського на розширеній нараді сількорів газети «Радянське село» у 1926 р. про
те, що спілкування із позаштатними кореспондентами намагалися уникнути навіть
сусіди6. Деякі з сількорів, які сумлінно дотримувалися партійних директив, змогли
зробити журналістську кар’єру. Наприклад, на Чернігівщині відомими кореспон-
дентами стали Пилип Рудь та Петро Носенко. Однак сількори часто були й одним із
об’єктів помсти, через що режим у 1933 р. посилив покарання за насильство проти
позаштатних кореспондентів7.
У 1932 р найбільше публікацій робсількорів у недригайлівській районній
газеті «Колективіст-ударник» було присвячено темі так званих «хлібозаготі-
вель». Наводимо приклади таких матеріалів: «Мироненко П. – бувший секретар
сільради – куркульський агент. Про його дії в “К.-У” вже писали, але то йому
байдуже. Він продовжує тримати активний зв’язок й діє на зрив господарчо-по-
літичних кампаній»8. У цій замітці сількор під псевдонімом «Хміль» звинуватив
колишнього секретаря колгоспу у співпраці з так званими «куркулями». Головну
інвективу дописувач висуває саме за зрив «господарчо-політичних» кампаній.
Сількори-активісти звітували про роботу так званих «бригад по хлібозаготів-
лі»: «Контрактант Пушкарської с-р Пошутило А., підупав під вплив куркулів. За-
мість виконати плян контрактації по хлібу, він поховав його в ямах. Але бригада
по хлібозаготівлі цей хліб відкрила»9. У дописі вміщено й заклик до продовження
вилучення хліба в українських селян: «Бригади через розгорнуту масову роботу
навколо хлібозаготівлі, забезпечмо виконання пляну хлібозаготівлі повністю»10.
Інший сількор під псевдонімом «А. Г.» описує вилучення зерна в с. Іваницька (Не-
дригайлівський район): активісти в цьому населеному пункті знайшли так звані
«хлібні ями» в двох контрактантів: «Пеліпченко Степан Іванович, що виконав зав-
дання по хлібу на 47 відс., ввесь час хникав, що в його хліба немає. А 25-ХІІ бри-
гада викрила під соломою в ямі жита 30 пуд. Потім ноччю під 26-ХІІ сам відкопав
яму в конюшні й поховав у розкиданій соломі 25 пуд. жита. Другий контрактант
3 Рудий Г. Періодика України 1917–1940 рр. як історичне джерело. Бібліотечний вісник. 2008. № 1.
C. 29–35.
4 Там само. С. 33.
5 Тимошик М. Районні газети як організатори сількорівського руху в умовах ствердження в Україні
комуно-більшовицької системи. Сiверянський лiтопис. 2017. № 4. С. 215–222.
6 Мейс Дж. Штучний голод 1933 р. в радянській Україні: що сталося й чому? Український історич-
ний журнал. 2007. № 1. С. 191.
7 Мовчан О. Робсількорівський рух. Енциклопедія історії України // Інститут історії України Націо-
нальної академії наук України. URL: http:.www.history.org.ua/?termin=Robsilkorivskyj_rukh.
8 Хміль. Мироненко агент куркуля (с. Рубанка). Колективіст-ударник (Недригайлів). 1932. 3 січня.
С. 1.
9 Павлик П. Пошутило хліб поховав. Там само.
10 Там само.
Siverian chronicle. 2021. № 1
135
Ручка М. П., в якого відкрили хліб, що був закопаний у 3 метри глибини. Таких
злочинців, зривників хлібозаготівлі притягти до судової відповідальности»11.
Режим так визначав функції працівників преси: «Робселькори, як справжні
помічники партії у виконанні господарсько-політичних завдань мусять мобілізува-
ти навколо себе колгоспників-ударників організувати випуск в кожній бригаді що-
дня»12. Як бачимо, газета повинна була стати невід’ємним елементом колгоспного
побуту, мобілізуючи селян до ударної праці. Інколи до такої пропагандистської ро-
боти залучали листонош та навіть піонерів і школярів, які повинні були «забезпе-
чити доставку газет та журналів колгоспникам на поле»13. Знаменно, що недригай-
лівська газета опублікувала слова члена управи одного з колгоспів: «Що мені твої
газети, це чипуха, робить треба»14, які відбивають реальне ставлення до такої агі-
тації, однак його розкритикували за недооцінку потреби в «культобслуговуванні».
З інших матеріалів, що вийшли в районці15, бачимо, що таке ставлення керівників
колгоспів до агітації на полі було непоодиноким.
Інколи в газетах виходили матеріали з прямою мовою так званих «курку-
лів», і саме в їхніх репліках простежуємо незаідеологізоване бачення ситуації.
«Куркулі, що пролізли до колгоспу: Морщ І І., Сочок Гр., Олексенко Кирило –
галасували, що “хліба немає, сіяти не будем, хай дає держава”»16, – ці слова по-
дані як «куркульська агітація».
Ще однією з тем, на які звертали увагу робсількори, була відверта безгоспо-
дарність керівництва колгоспів та сільрад, їх постійні пиятики, що винесено й у
заголовки дописів: «Усунути від керівництва колгоспів безгосподарників – п’я-
нюг»17, «П’янюги зривають роботу»18, «Пиячів – геть з комсомолу»19. Утім, такі
повідомлення належний «виховний» ефект справляли не завжди. Про це свід-
чить, наприклад, той факт, що повідомлення про грубість, недбале ставлення до
роботи та алкоголізм голови хрещатинської сільськогосподарської артілі ім. Ро-
зи Люксембург вийшло в травні 1932 р. («Масово-виховну роботу Горошко під-
мінив грубим, бюрократичним20 поводженням з колгоспниками, часто називає їх
турками, прусами і інш., від чого колгоспники обурені. Замість віддати всю ува-
гу організації виробничих бригад та налагодити їхню роботу, тов. Горошко зай-
мається систематичною п’янкою»21), але навіть у серпні того ж року робсількор
в іншому дописі визнавав: «Не дивлячись на те, що тов. Горошку давалися зау-
важення за п’янку та за халатність через райгазету, але т. Горошко на це не зва-
жає»22.
Крім того, у газетних публікаціях звинувачували релігійні громади в зв’яз-
ках із куркулями та переховуванні їхнього зерна: «Куркулі та їх полигачі всіляко
намагаються зірвати виконання плянів хлібозаготівель, не дати хліба державі –
це їх гасло. Церква як класова зброя куркуля в Хустяниці використовується в бо-
ротьбі проти хлібозаготівлі. Куркулі поховали хліб: жито, пшеницю, пшоно та
крупу в церкві»23. Сількор звинувачує священика та церковного старосту в при-
11 А. Г. Захований хліб знайдено. Там само.
12 Випуску щоденних бригадних газет – більшовицький провід. Там само. 23 квітня. С. 1.
13 П-ло. Газети – в поле. Там само. 20 квітня. С. 2.
14 Там само.
15 П-ло. Головотеси зривають культ-обслуговування виробничих бригад на полі. Там само. 27 квітня.
С. 2.
16 Комунар. К-г «Шлях до Соціялізму» організовує соцдопомогу іншим колгоспам. Там само. 29 бе-
резня. С. 3.
17 Око. Усунути від керівництва колгоспів безгосподарників – п’янюг. Там само. 3 січня. С. 4.
18 Бригада С. Н. та Жлобинського району. П’янюги зривають роботу. Соціялістичний наступ
(Сновськ). 1932. 9 квітня. С. 1.
19 Два селькори. Пиячів – геть з комсомолу. Комуна. 1931. 25 серпня. С. 2.
20 Вочевидь, автор допису не розумів значення слова «бюрократичний» і вживав його як образливе
тавро. Аналогічним чином вживали й інші запозичені слова, наприклад, «опортуністичний», «буржу-
азний» тощо.
21 Двоє. Негайно оздоровити колгосп. Колективіст-ударник (Недригайлів). 1932. 4 травня. С. 2.
22 Безгосподарність в артілі «Рози Люксембург». Там само. 23 серпня. С. 1.
23 П. О. Церква бореться проти хлібозаготівлі. Там само. 8 січня. С. 2.
Сіверянський літопис. 2021. № 1
136
ховуванні зерна. Він закінчує свою замітку закликом до сільради: «…куркулів
зривників хлібозаготівлі віддати до суду»24. Антирелігійний підтекст присутній і
в інших дописах сількорів, які публікувалися у недригайлівській районній газеті
«Колективіст-ударник». У номері за 8 березня 1932 р. опубліковано замітку про
двох черниць із х. Саєво (Козелянська сільрада), у яких хлібозаготівельна брига-
да вилучила зерно. Автор замітки звинуватив у зриві планів хлібозаготівель «ре-
лігійні секти» і також закликав сільраду черниць «віддати до суду»25.
Селяни, не маючи будь-якого економічного стимулу працювати в колгоспі,
часто намагалися певним чином вплинути на ситуацію, «саботувати» роботу. Га-
зети подають інформацію про такі випадки, здебільшого не вказуючи справжніх
причин антиколгоспної агітації: «Жінки колгоспниці з обуренням ганьблять вчи-
нок Павленкової Катрі, яка грубо лає ударників з бійкою кидається до них та
підбурює не робить, їй потурає Ломейкова Мар’я»26, – так описаний випадок у
с. Вільшана. Про те, що схожі ситуації були непоодинокими, свідчить публікація
у тому ж номері недригайлівської районки про так звану «чорну дошку» у Віль-
шаній, на яку занесені «ледарі та зривники, що не хотять працювати в колгос-
пі»27. Ця тематика розвинута й у наступних номерах газети: в с. Хоружівка на
«чорну дошку» занесли вісім колгоспників, використовуючи ті самі ідеологічні
штампи28. Схожі матеріали є також в інших випусках районки, наприклад, «кур-
кулів» Колісника Г. та Губського І. звинувачують у тому, що вони «не посіяли
жодного ступня й відмовляються сіяти. Земля гуляє. Ці глитаї також не орють та
не садять городів»29. Сількор закінчує допис вимогою покарання «глитаїв».
Юхима Ющенка з Хоружівки звинувачують у тому, що він: «злісно ухиляється
від роботи в колгоспі, щоб його підорвати. Він агітує, щоб не виходити на робо-
ту…»30.
У газетних публікаціях за 1932–1933 рр. відсутня інформація про масовий
штучний голод, організований комуністичним тоталітарним режимом. Проте
трапляються замітки, із яких стає зрозуміло, що масштабність злочину Голодо-
мору-геноциду була настільки значною, що навіть у повністю цензуровану пресу
просочувались побіжні згадки про голод. Наприклад, активний сількор під псев-
донімом «Свій», замітки якого з с. Хоружівки вміщені чи не в кожному номері,
вкотре написав про «куркульську агітацію». Цього разу причиною невдоволення
селян стала «невеличка затримка із доставкою хліба» в місцевий радгосп31. Один
із працівників, якому автор допису дає коротку характеристику «син куркуля»,
підбурив інших не виходити на роботу. Подальший розвиток подій сількор не
описує, але закликає звільнити «куркуля», щоб «не дати будькому вести розлад-
ницьку роботу серед робітників»32.
Про справжнє ставлення українських селян до комуністичного раю, опису-
ваного на сторінках преси, свідчить вірш мешканця с. Данівка Козелецького ра-
йону бідняка Юхима Гридька:
З центра нам газети,
Вона [комуністична влада. – М. К.] присилає,
І до них плакати,
Гарні прикладає.
24 Там само.
25 Буйний О. Хліб поховали й кричать, що не вродило. Там само. 8 березня. С. 3.
26 Свій. Ганьба зривщикам. Там само. 26 травня. С. 2.
27 Чорна дошка (Вільшана). Там само.
28 Чорна дошка (Хоружівка). Там само. 27 червня. С. 2.
29 К. Не дозволимо глитаям зірвати сівбу. Там само. 28 травня. С. 2.
30 Свій. Не дозвольмо Ющенкові Ю. розвалювати колгосп. Там само. 27 червня. С. 2.
31 Він же. Розгромити куркульську агітацію. Там само. 6 липня. С. 2.
32 Там само.
Siverian chronicle. 2021. № 1
137
На бумазі краской,
Новий мир рисують…33
Вірші стали основою звинувачення Юхима Гридька в «антирадянській агі-
тації» та «контрреволюційній діяльності» і висунення вироку – три роки концен-
траційних таборів. Про подальшу його долю нічого не відомо34. Як бачимо з на-
веденого вище тексту, селяни усвідомлювали пропагандистське призначення
преси і не вірили в утопічні ідеї, висловлювані в газетах.
Часто редакції надсилали сількорівські дописи на подальше розслідування
(найчастіше – до КК РСІ35), що перетворювало кореспондентів на «донощиків»,
а самі газети – на центри збору інформації, зокрема, і про настрої на селі, чим
також користувалися каральні органи.
Отже, головною масовою кампанією комуністичного тоталітарного режиму
на початку 1930-х рр., до якої залучали робсількорів, були так звані «хлібозаготів-
лі». Позаштатні кореспонденти газет брали безпосередню участь у вилученні про-
дуктів харчування в українських селян. Їх залучали й до пропагандистських кам-
паній та розповсюдження газет. Головним стимулом для них була можливість
створення репутації лояльної до режиму людини.
Позаштатні кореспонденти долучилися до створення у пресі образу «курку-
ля-шкідника». Очорнення так званих «куркулів» стало характерною особливістю
дописів робсількорів у досліджуваний період.
Ще однією домінантною темою на початку 1930-х рр. була антирелігійна
пропаганда. У своїх дописах позаштатні кореспонденти викривали людей, до-
тичних до релігійних громад, що було ще одним аргументом для звинувачень.
Відсутність у населення будь-якого стимулу працювати в колгоспах преса трак-
тувала як «куркульський саботаж», а частиною дописів робсількорів стали вимо-
ги покарати винних у «шкідництві». Попри брак публікацій, у яких прямо вказа-
но на масовий штучний голод у 1932–1933 рр., із контексту деяких матеріалів
зрозуміло про тотальні обшуки та вилучення продуктів харчування. Поодиноким
виявом справжнього ставлення українців до політики комуністичного тоталітар-
ного режиму є пряма мови селян, яку автори статей визначали як «куркульську
агітацію».
References
Mace, J. (2007). Shtuchnyi holod 1933 r. v radianskii Ukraini: shcho stalosia y
chomu? [Artificial famine of 1933 in Soviet Ukraine: what happened and why?].
Ukrainskyi istorychnyi zhurnal – Ukrainian Historical Journal. Kyiv, Ukraine.
Movchan, O. (2012). Robsilkorivskyi rukh [Workers' and Farmers'
Correspondents Movement]. Entsyklopediia istorii Ukrainy – Encyclopedia of the
History of Ukraine. Kyiv, Ukraine.
Kovalenko, O., Podkur, R., Vasyliev, V., Lysenko O. (2012). Nastroi ta
povedinka naselennia Chernihivshchyny v umovakh stalinskoi revoliutsii «zghory».
1928–1938 [Attitudes and Behavior of the Population of Chernihiv Region in the
Stalinist Revolution «From Above». 1928–1938]. Chernihiv, Ukraine.
Rudyi, H. (2008). Periodyka Ukrainy 1917–1940 rr. yak istorychne dzherelo
[Periodicals of Ukraine of 1917-1940 as a historical source]. Bibliotechnyi visnyk –
Library Bulletin. Kyiv, Ukraine.
Tymoshyk, M. (2017). Raionni hazety yak orhanizatory silkorivskoho rukhu v
umovakh stverdzhennia v Ukraini komuno-bilshovytskoi systemy [District newspapers
as organizers of the workers' and farmers' correspondents movement in the conditions
33 Вірші жителя с. Данівка Козелецького району Юхима Гридька (31 березня 1931 р.). Настрої та
поведінка населення Чернігівщини в умовах сталінської «революції згори». 1928–1938. Збірник до-
кументів та матеріалів / Авт. вступ. ст. та упоряд.: О. Коваленко, Р. Подкур, В. Васильєв, О. Лисенко.
Чернігів, 2012. С. 184.
34 Чаус І. «Заарештований за те, що живе…» Реабілітовані історією. Чернігівська область. Книга
третя. Чернігів: Десна-Поліграф, 2011. С. 299–302.
35 В. О. Редактора Виноградський. Відповідь селькорам. Колективіст-ударник. 1932. 24 квітня. С. 2.
Сіверянський літопис. 2021. № 1
138
of establishing the commune-bolshevik system in Ukraine]. Siverianskyi litopys –
Severyan chronicle. Chernihiv, Ukraine.
Chaus, I. (2011). «Zaareshtovanyi za te, shcho zhyve…» [«Arrested for
living…»]. Reabilitovani istoriieiu. Chernihivska oblast – Rehabilitated by history.
Chernihiv region. Chernihiv, Ukraine.
Костів Михайло Богданович – аспірант кафедри історії України Ніжин-
ського державного університету імені Миколи Гоголя (вул. Графська, 2, м. Ні-
жин, 16600, Україна).
Kostiv Mykhailo B. – Ph.D. Student of the Department of History of Ukraine of
Nizhyn Mykola Gogol State University (2 Hrafska Street, Nizhyn, 16600, Ukraine).
Е-mail: kostivmb@gmail.com
PARTICIPATION OF WORKERS' AND FARMERS' CORRESPONDENTS
IN THE CAMPAIGNS OF THE COMMUNIST TOTALITARIAN REGIME
IN CHERNIHIV REGION (EARLY 1930s)
The purpose of the article is to analyze how the representatives of workers' and
farmers' correspondents' movement took part in so-called mass campaigns of the
communist regime and their motives of participation in them as activists. In the article
the principles of historicism and systematic were used. The research is based on
micro-history method. Due to the study of the stories of particular people,
organizations, villages, one can make general consequences about the large-scale
processes. Novelty of the study is the introduction of the materials of the press of
Chernihiv region of the early 1930s into the scholar use. Consequences. The leading
mass campaign the workers' and farmers' correspondents participated in were so-
called “grain procurements.” Newspaper freelance-correspondents were directly
involved in the seizure of food from Ukrainian farmers, propagandistic campaigns and
dissemination of newspapers. Their main motivation was the possibility to create a
reputation of a person loyal to the regime. The participants of the movement were also
involved in creating the image of the "kulak saboteur" in the press. Defamation of the
so-called "kulaks" became a characteristic feature of the publications of workers' and
farmers' correspondents in the studied period. One more dominant topic in the early
1930s was anti-religious propaganda. In their articles, freelance-correspondents
blamed people connected with religious communities, which was an argument for
denunciation. The press treated the fact that the population did not have any
motivation to work in collective farms as “kulak sabotage”, and in many articles of
workers' and farmers' correspondents, there were demands to punish those guilty in it.
Despite the absence of publications with direct mentions of mass artificial famine in
1932 and 1933, from the context of some materials one can make a conclusion about
total searches and seizure of food products. A single manifestation of the true attitude
of Ukrainians to the policies of the communist totalitarian regime in the press is the
direct speech of the farmers, interpreted by the authors of the articles as "kulak
agitation".
Key words: workers' and farmers' correspondents, local press, Holodomor
genocide, history of the press.
Дата подання: 22 грудня 2020 р.
Дата затвердження до друку: 18 січня 2021 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Костів М. Участь робсількорів в кампаніях комуністичного тоталітарного
режиму на Чернігівщині (початок 1930-х років). Сіверянський літопис. 2021.
№ 1. C. 133–139. DOI: 10.5281/zenodo.4664248.
Siverian chronicle. 2021. № 1
139
Цитування за стандартом APA
Kostiv, M. Uchast robsilkoriv v kampaniiakh komunistychnoho totalitarnoho
rezhymu na Chernihivshchyni (pochatok 1930-kh rokiv) [Participation of workers' and
farmers' correspondents in the campaigns of the communist totalitarian regime in
chernihiv region (early 1930s)]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 1, 133–139.
DOI: 10.5281/zenodo.4664248.
|