До історії вилучення радянською владою цінностей із дорогоцінних металів на Чернігівщині (1921 р.)

До історії вилучення радянською владою цінностей із дорогоцінних металів на Чернігівщині (1921 р.)

Мета статті – висвітлення грабіжницької політики державного терору радянської влади щодо примусового вилучення цінностей із дорогоцінних металів у цивільного населення, церковних громад та монастирів на Чернігівщині в 1921 р. На початку 20-х рр. ХХ ст. керівництво радянської Росії бере злочинний к...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2021
1. Verfasser: Блакитний, М.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2021
Schriftenreihe:Сiверянський літопис
Schlagworte:
Мовою документів
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181622
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:До історії вилучення радянською владою цінностей із дорогоцінних металів на Чернігівщині (1921 р.) / М.М. Блакитний // Сіверянський літопис. — 2021. — № 3. — С. 60-69. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-181622
record_format dspace
spelling irk-123456789-1816222021-11-26T01:26:04Z До історії вилучення радянською владою цінностей із дорогоцінних металів на Чернігівщині (1921 р.) Блакитний, М.М. Мовою документів Мета статті – висвітлення грабіжницької політики державного терору радянської влади щодо примусового вилучення цінностей із дорогоцінних металів у цивільного населення, церковних громад та монастирів на Чернігівщині в 1921 р. На початку 20-х рр. ХХ ст. керівництво радянської Росії бере злочинний курс на масову конфіскацію виробів із дорогоцінних металів, коштовного каміння. Це була масштабна кампанія з вилучення цінного майна в населення, а в її рамках проводили конфіскацію цінностей у Церкви, що супроводжували антирелігійною пропагандою. Якщо в 1918–1920 рр. більшовики проводили конфіскації під час військових дій, то в 1921–1922 рр. масовий грабунок населення відбувався в мирний час, але із залученням армії. Безпрецедентна акція з вилучення дорогоцінних металів у цивільного населення, церковних громад та монастирів проходила в кілька етапів. Рішення про початок злочинної кампанії з конфіскації виробів із дорогоцінних металів приймав уряд РСФРР – Рада народних комісарів, а впроваджували чиновники-маріонетки радянської України. Кампанія з вилучення цінностей проходила у 12 повітах Чернігівської губернії. Наукова новизна публікації полягає в тому, що вперше були оприлюднені окремі документи з Державного архіву Чернігівської області, які висвітлюють особливості першого етапу вилучення дорогоцінного майна в населення і монастирів на Чернігівщині. Пропоновані документи розкривають окремі епізоди примусового вилучення цінностей у цивільного населення Чернігова, початок грабунку церков і монастирів (на прикладі конфіскації срібної раки св. Феодосія з Борисоглібського собору Чернігова й майна Максаківського монастиря в Сосницькому повіті), спроби порятунку культурних цінностей Максаківського монастиря науковцями та музейниками В. Шугаєвським і Б. Пилипенком. Рішення про вилучення й конфіскацію приймала колегія Чернігівської губернської надзвичайної комісії. Речі передавали в Чернігів до губернського фінвідділу. Надалі, світське й культове срібло відправляли в ГОХРАН (Москва). У цивільного населення вилучали прикраси, побутові речі, гроші, а в церквах і монастирях – шедеври українського золотарства, духовні святині, срібні оклади ікон, предмети культу. Висновки. Початок проведення конфіскацій по церквах і монастирях виробів з дорогоцінних металів стало прологом великої антицерковної кампанії 1922 р., яку супроводжував масовий грабунок церков Чернігівської губернії. Унаслідок примусового вилучення коштовного майна в 1921 р. Чернігівщина й український народ втратили велику кількість матеріальних цінностей, культурно-мистецьких, духовних творів та святинь. The purpose of the article is to characterize the predatory policy of state terror of Soviet Russia regarding the forcible confiscation of valuables from precious metals from the civilian population, church communities and monasteries in the Chernihiv region in 1921. In the early 1920s the leadership of Soviet Russia had taken a criminal course on the mass confiscation of articles made from precious metals and precious stones. It was a large-scale campaign to confiscate valuable property from the population, and it included the confiscation of valuable possession from the church, which was accompanied by anti-religious propaganda. If in 1918–1920 the Bolsheviks carried out confiscations during hostilities, in 1921–1922 the mass plunder of the population took place in peacetime, but with the involvement of the army. The unprecedented action of extracting precious metals from the civilian population, church communities and monasteries took place in several stages. The decision to start a villain campaign to confiscate precious metal products was made by the government of Soviet Russia, the Council of People's Commissars, and implemented by puppet officials of Soviet Ukraine. The campaign to seize valuables took place in 12 counties of Chernihiv province. The scientific novelty is that for the first time some documents from the State Archive of Chernihiv region were published, which cover the features of the first stage of confiscation of valuable property from the population and monasteries in Chernihiv region. The proposed documents reveal some episodes of forced confiscation of valuables from the civilian population of Chernihiv, the beginning of the looting of churches and monasteries (for example, the confiscation of the silver crab of St. Theodosius from Borisoglebsk Cathedral of Chernihiv and the property of Maksakivsky Monastery in Sosnytsia county). Also, there were attempts to save cultural valuables by researches and the museum employees V. Shugaevsky and B. Pilipenko. The decision on seizure and confiscation was made by the board of the Chernihiv Provincial Extraordinary Commission. Things were transferred to the provincial financial department in Chernihiv. Later, secular and cult silver was sent to GOHRAN (State Treasure of the Russian Socialist Federal Soviet Republic, Moscow). Jewelry, household items, and banknotes were confiscated from the civilian population and masterpieces of Ukrainian goldsmiths, spiritual shrines, silver icons, cult objects – from churches and monasteries. Conclusions. The beginning of confiscations of precious metal products in churches and monasteries was the prologue to the great anti-church campaign of 1922, which was accompanied by a mass looting of churches in the Chernihiv province. As a result of the forcible seizure of valuable property in 1921, Chernihiv region and the Ukrainian people lost a large number of material values, cultural, artistic, spiritual works and shrines. 2021 Article До історії вилучення радянською владою цінностей із дорогоцінних металів на Чернігівщині (1921 р.) / М.М. Блакитний // Сіверянський літопис. — 2021. — № 3. — С. 60-69. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.5089659 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181622 94(477))« 1921» uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Мовою документів
Мовою документів
spellingShingle Мовою документів
Мовою документів
Блакитний, М.М.
До історії вилучення радянською владою цінностей із дорогоцінних металів на Чернігівщині (1921 р.)
Сiверянський літопис
description Мета статті – висвітлення грабіжницької політики державного терору радянської влади щодо примусового вилучення цінностей із дорогоцінних металів у цивільного населення, церковних громад та монастирів на Чернігівщині в 1921 р. На початку 20-х рр. ХХ ст. керівництво радянської Росії бере злочинний курс на масову конфіскацію виробів із дорогоцінних металів, коштовного каміння. Це була масштабна кампанія з вилучення цінного майна в населення, а в її рамках проводили конфіскацію цінностей у Церкви, що супроводжували антирелігійною пропагандою. Якщо в 1918–1920 рр. більшовики проводили конфіскації під час військових дій, то в 1921–1922 рр. масовий грабунок населення відбувався в мирний час, але із залученням армії. Безпрецедентна акція з вилучення дорогоцінних металів у цивільного населення, церковних громад та монастирів проходила в кілька етапів. Рішення про початок злочинної кампанії з конфіскації виробів із дорогоцінних металів приймав уряд РСФРР – Рада народних комісарів, а впроваджували чиновники-маріонетки радянської України. Кампанія з вилучення цінностей проходила у 12 повітах Чернігівської губернії. Наукова новизна публікації полягає в тому, що вперше були оприлюднені окремі документи з Державного архіву Чернігівської області, які висвітлюють особливості першого етапу вилучення дорогоцінного майна в населення і монастирів на Чернігівщині. Пропоновані документи розкривають окремі епізоди примусового вилучення цінностей у цивільного населення Чернігова, початок грабунку церков і монастирів (на прикладі конфіскації срібної раки св. Феодосія з Борисоглібського собору Чернігова й майна Максаківського монастиря в Сосницькому повіті), спроби порятунку культурних цінностей Максаківського монастиря науковцями та музейниками В. Шугаєвським і Б. Пилипенком. Рішення про вилучення й конфіскацію приймала колегія Чернігівської губернської надзвичайної комісії. Речі передавали в Чернігів до губернського фінвідділу. Надалі, світське й культове срібло відправляли в ГОХРАН (Москва). У цивільного населення вилучали прикраси, побутові речі, гроші, а в церквах і монастирях – шедеври українського золотарства, духовні святині, срібні оклади ікон, предмети культу. Висновки. Початок проведення конфіскацій по церквах і монастирях виробів з дорогоцінних металів стало прологом великої антицерковної кампанії 1922 р., яку супроводжував масовий грабунок церков Чернігівської губернії. Унаслідок примусового вилучення коштовного майна в 1921 р. Чернігівщина й український народ втратили велику кількість матеріальних цінностей, культурно-мистецьких, духовних творів та святинь.
format Article
author Блакитний, М.М.
author_facet Блакитний, М.М.
author_sort Блакитний, М.М.
title До історії вилучення радянською владою цінностей із дорогоцінних металів на Чернігівщині (1921 р.)
title_short До історії вилучення радянською владою цінностей із дорогоцінних металів на Чернігівщині (1921 р.)
title_full До історії вилучення радянською владою цінностей із дорогоцінних металів на Чернігівщині (1921 р.)
title_fullStr До історії вилучення радянською владою цінностей із дорогоцінних металів на Чернігівщині (1921 р.)
title_full_unstemmed До історії вилучення радянською владою цінностей із дорогоцінних металів на Чернігівщині (1921 р.)
title_sort до історії вилучення радянською владою цінностей із дорогоцінних металів на чернігівщині (1921 р.)
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate 2021
topic_facet Мовою документів
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181622
citation_txt До історії вилучення радянською владою цінностей із дорогоцінних металів на Чернігівщині (1921 р.) / М.М. Блакитний // Сіверянський літопис. — 2021. — № 3. — С. 60-69. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series Сiверянський літопис
work_keys_str_mv AT blakitnijmm doístoríívilučennâradânsʹkoûvladoûcínnostejízdorogocínnihmetalívnačernígívŝiní1921r
first_indexed 2025-07-15T22:58:48Z
last_indexed 2025-07-15T22:58:48Z
_version_ 1837755639995039744
fulltext Сіверянський літопис. 2021. № 3 60 УДК 94(477))« 1921» Максим Блакитний • ДО ІСТОРІЇ ВИЛУЧЕННЯ РАДЯНСЬКОЮ ВЛАДОЮ ЦІННОСТЕЙ ІЗ ДОРОГОЦІННИХ МЕТАЛІВ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ (1921 р.) DOI: 10.5281/zenodo.5089659 © М. Блакитний, 2021. CC BY 4.0 Мета статті – висвітлення грабіжницької політики державного терору радянської влади щодо примусового вилучення цінностей із дорогоцінних мета- лів у цивільного населення, церковних громад та монастирів на Чернігівщині в 1921 р. На початку 20-х рр. ХХ ст. керівництво радянської Росії бере злочинний курс на масову конфіскацію виробів із дорогоцінних металів, коштовного камін- ня. Це була масштабна кампанія з вилучення цінного майна в населення, а в її рамках проводили конфіскацію цінностей у Церкви, що супроводжували антире- лігійною пропагандою. Якщо в 1918–1920 рр. більшовики проводили конфіскації під час військових дій, то в 1921–1922 рр. масовий грабунок населення відбувався в мирний час, але із залученням армії. Безпрецедентна акція з вилучення дорого- цінних металів у цивільного населення, церковних громад та монастирів прохо- дила в кілька етапів. Рішення про початок злочинної кампанії з конфіскації ви- робів із дорогоцінних металів приймав уряд РСФРР – Рада народних комісарів, а впроваджували чиновники-маріонетки радянської України. Кампанія з вилучення цінностей проходила у 12 повітах Чернігівської губернії. Наукова новизна публі- кації полягає в тому, що вперше були оприлюднені окремі документи з Держав- ного архіву Чернігівської області, які висвітлюють особливості першого етапу вилучення дорогоцінного майна в населення і монастирів на Чернігівщині. Про- поновані документи розкривають окремі епізоди примусового вилучення ціннос- тей у цивільного населення Чернігова, початок грабунку церков і монастирів (на прикладі конфіскації срібної раки св. Феодосія з Борисоглібського собору Черні- гова й майна Максаківського монастиря в Сосницькому повіті), спроби поря- тунку культурних цінностей Максаківського монастиря науковцями та музей- никами В. Шугаєвським і Б. Пилипенком. Рішення про вилучення й конфіскацію приймала колегія Чернігівської губернської надзвичайної комісії. Речі передавали в Чернігів до губернського фінвідділу. Надалі, світське й культове срібло від- правляли в ГОХРАН (Москва). У цивільного населення вилучали прикраси, побу- тові речі, гроші, а в церквах і монастирях – шедеври українського золотарства, духовні святині, срібні оклади ікон, предмети культу. Висновки. Початок про- ведення конфіскацій по церквах і монастирях виробів з дорогоцінних металів стало прологом великої антицерковної кампанії 1922 р., яку супроводжував ма- совий грабунок церков Чернігівської губернії. Унаслідок примусового вилучення коштовного майна в 1921 р. Чернігівщина й український народ втратили велику кількість матеріальних цінностей, культурно-мистецьких, духовних творів та святинь. Ключові слова: цінності, срібло, Чернігівська губернія, церква, монастир. На початку 20-х рр. ХХ ст. більша частина України, як і Чернігівщина, були захоплені і окуповані радянською Росією. Восени 1920 р. завершилася польсько- радянська війна. Злочинна влада більшовиків продовжила використовувати пе- Siverian chronicle. 2021. № 3 61 ревірений метод керування – терор і грабунок населення з вилученням майна та матеріальних цінностей. Керівництво РСФРР взяло злочинний курс на масову конфіскацію виробів із дорогоцінних металів (золото, срібло, платина), коштов- ного каміння. Це була масштабна кампанія з вилучення коштовного майна в на- селення, а в її рамках проводили конфіскацію цінностей у Церкви, яку супровод- жувала антирелігійна пропаганда. Влада намагалася надати своїм діям вигляду законності, використовуючи для цього пропаганду і маніпуляції. Якщо в 1918–1920 рр. більшовики проводили конфіскації під час військо- вих дій, то в 1921–1922 рр. масовий грабунок населення відбувався в мирний час, але із залученням армії. Безпрецедентна акція з вилучення дорогоцінних ме- талів у цивільного населення, церковних громад та монастирів проходила в кіль- ка етапів. Більшовицька влада продовжувала відпрацьовувати сценарії і методи майбутніх злочинних кампаній. Загальні праці про перебіг антирелігійної кампанії на території радянських Росії та України були висвітлені у роботах В. Даниленка1, В. Пащенка2. Особли- вості проведення цієї кампанії на місцевому рівні, і зокрема, на території Черні- гівської губернії, до нашого часу залишаються фактично недослідженими. Ви- нятком є збірка документів «Радянська влада та православна церква на Чернігів- щині у 1919–1930 рр. Збірник документів і матеріалів»3, яку підготували й опри- люднили 2010 р. співробітники Державного архіву Чернігівської області (де се- ред іншого опублікували 39 документів переважно 1922–1923 рр. про вилучення церковних цінностей) та стаття О. Ванжули про Спасо-Преображенський собор Чернігова у 20-х рр. ХХ ст. (де наведено опис майна храму за 1921 р. і містяться матеріали про конфіскацію цінностей у 1922 р.)4. Рішення про початок злочинної кампанії з конфіскації виробів із дорогоцін- них металів приймав уряд РСФРР – Рада народних комісарів (В. Ульянов «Ле- нін», Л. Бронштейн «Троцький», Ф. Дзержинський, І. Джугашвілі «Сталін», Г. Чичерин, А. Луначарський, М. Крестинський, Б. Красин, Д. Курський), а впро- ваджували чиновники-маріонетки радянської України. Кампанія з вилучення цінностей проходила в 12 повітах Чернігівської гу- бернії, а саме у Борзенському, Глухівському, Городнянському, Козелецькому, Конотопському, Кролевецькому, Ніжинському, Новгород-Сіверському, Остер- ському, Сосницькому, Чернігівському й Шосткинському. Стародубський, Но- возибківський, Мглинський, Почепський і Суразький повіти Чернігівщини з 1919 р. перебували в складі Гомельської губернії. У Державному архіві Чернігівської області зберігають документи, які ви- світлюють проведення першого етапу грабіжницької кампанії (1921 р.). Окремі з них (№ 3, № 5) свого часу були підготовлені ДАЧО й оприлюднені, але не в пов- ній мірі, містять неточності в назвах5. Так, у фонді Р-305 «Чернігівська губерн- ська контрольна комісія та робітничо-селянська інспекція» міститься справа за № 1859 – про конфіскацію матеріальних цінностей у населення й Церкви. Вона містить кілька десятків документів, які охоплюють лютий–грудень 1921 р. Доку- ментальні матеріали ілюструють особливості першого етапу вилучення дорого- цінного майна у населення й монастирів на Чернігівщині. Пропоновані документи висвітлюють окремі епізоди процесу примусового вилучення цінностей у цивільного населення Чернігова (№ 1–2), початок грабун- ку церков і монастирів (на прикладі конфіскації срібної раки св. Феодосія з Бо- 1 Даниленко В. М., Касьянов Г. В., Кульчицький С. В. Сталінізм на Україні. 20–30-ті роки. Київ, 1991. 342 с. 2 Пащенко В. Більшовицька держава і православна церква в Україні. 1917–1930-ті роки. Полтава, 2004. 336 с. 3 Радянська влада та православна церква на Чернігівщині у 1919–1930 рр. Збірник документів і матеріалів. Чернігів, 2010. 408 с. 4 Ванжула О. Доля чернігівського Спасо-Преображенського собору за часів міжконфесійного про- тистояння у 20-х рр. ХХ ст. Сіверянський літопис. 2017. № 4. С. 94–106. 5 Радянська влада та православна церква... С. 258–259, 312. Сіверянський літопис. 2021. № 3 62 рисоглібського собору Чернігова і майна Максаківського монастиря у Сосниць- кому повіті, № 3–4), спроби порятунку культурних цінностей Максаківського монастиря науковцями та музейниками В. Шугаєвським і Б. Пилипенко (№ 5). Так, на початку 1921 р. розпочали вилучення цінностей у населення, восени того ж року – у монастирів. Рішення про вилучення й конфіскацію приймала колегія Чернігівської губернської надзвичайної комісії («губЧК») на чолі з головою Бік- соном. Речі передавали в Чернігів до губернського фінвідділу (займав частину приміщення колишнього Державного банку). Відповідну роботу проводили пові- тові відділи ЧК і фінустанов. Складалися загальні акти конфіскованих речей по кожному повіту – окремі списки світських і культових цінностей. Вироби з доро- гоцінних матеріалів доправляли до Чернігова, де їх перевіряли, зважували, оці- нювали та пакували. Світське і культове срібло відправляли в ГОХРАН (Моск- ва), деяку частину до Харкова (Управління Уповнаркомфіна). По мірі вилучення й накопичення цінностей їх партіями відправляли за межі Чернігівщини. У ци- вільного населення (колишні заможні стани, «вороги революції») вилучали при- краси, побутові речі (столове приладдя, годинники, нагороди, хрестики), гроші. У церквах і монастирях конфісковували шедеври українського золотарства, ду- ховні святині (раки з мощами), срібні оклади ікон, предмети культу. Так, за не- повними даними, тільки в Сосницькому повіті в 1921 р. вилучили майже 60 кг. срібла, а конфіскована срібна рака св. Феодосія з Борисоглібського собору Чер- нігова важила понад 172 кг. У Чернігові активними учасниками кампанії були Є. Мирович і Л. Павлова (представниці робітничо-селянської інспекції), Димов (скарбник губок), Л. Ка- чайло (головний касир губфінвідділу), Г. Красноперський і В. Цитович (контро- лери), Л. Богданов і І. Галимський (касири), П. Кулага і К. Турбель (рахівники), А. Репкин (ювелір-оцінювач), А. Фрунза, А. Злобинський. Початок проведення конфіскацій по церквах і монастирях виробів із доро- гоцінних металів став прологом великої антицерковної кампанії 1922 р., яку супроводжував масовий грабунок церков на території Чернігівської губернії. Отже, унаслідок примусового вилучення коштовного майна в 1921 р. Черні- гівщина й український народ втратили велику кількість матеріальних цінностей, значну частину серед яких становили культурно-мистецькі, духовні твори та свя- тині. * * * № 1 ОПИСЬ ценностей конфискованных согласно постановления Коллегии и подлежащих сдаче в Губфинотдел. І. У гр. ПАЛЕЯ: 1 Золотая без пробы шейная дамская цепочка 1 шт. 2 “ цепочка мужская дутая 1 шт. 3 Жемчуг в низках 5 низок 4 Золотое обручальное кольцо мужское 1 шт. 5 Золотых колец дамских с разноцветными камнями, из них 2 пол. 3 шт. 6 Золотых серег с белыми камнями 1 пара 7 Золотой брелок 1 шт. 8 Золото-лом 1 кусоч. 9 Золотая без пробы брош-арфа 1 шт. 10 Золотой браслет-цепь 1 шт. 11 Серебрян. дамское портмонэ 1 шт. 12 Серебрян. столовых ложек 5 шт. 13 “ чайных ложек 5 шт. 14 “ рюмочек 8 шт. 15 Мелкого жемчуга 1 низка Siverian chronicle. 2021. № 3 63 2. У гр. ТАРАПАТЫ: 1 Золотых плоских колец, из коих 1 шт. б/пр 3 шт. 2 “ колец с разноцветными камнями 5 шт. 3 “ браслет-цепь 1 шт. 4 “ брошь б/пр. с разноцветными камнями 1 шт. 5 “ браслет-цепь 1 шт. 3. У гр. МИНЗЕРА: 1 Металич. (серебр.) брелок-дощечка 1 шт. 2 Бронзовый браслет-цепь 1 шт. 4. У гр. ГЕРШМАНА: 1 Иностран. серебрян. монет 6 шт. 2 Облигации в 5% в 500 р. 1 шт. 3 “ “ “ “ 100 “ 3 шт. 4 “ “ “ “ 50 “ 2 шт. 5 “ “ “ “ 40 “ 1 шт. 6 Золотых б/пр. медальонов 2 шт. 7 Медальон с эмалевой накладкой и одним большим камнем 1 шт. 8 Золотых запонок 1 пара 9 Золотых б/пр. серег двойных с 4 бриллиантами 1 пара 10 Серьги белого металла с белыми камнями 1 пара 11 Золотое без пробы дамское кольцо с жемчугом 1 шт. 12 Золотых колец с белыми камнями 4 шт. 13 “ б/пр. кольцо с разными камнями 1 шт. 14 “ детское колечко без камня 1 шт. 15 “ б/пр. мужское кольцо с одним вынутым камнем и 2-мя недостающими 1 шт. 16 “ пенснэ 1 шт. 17 “ дамская шейная цепочка с 14-ю жемчужинами 1 шт. 18 “ “ “ “ 1 шт. 19 “ мужская цепочка 1 шт. 5. У гр. ЛЕЩЕНКО: 1 Серебряных рюмок 3 шт. 2 “ столовых ложек 6 шт. 3 “ чайных ложек 6 шт. ПРЕДГУБЧЕКА [подпись] БУХГАЛТЕР [подпись] СЕКРЕТАРЬ [подпись] (Державний архів Чернігівської області (далі – ДАЧО). Ф. Р-305. Оп. 1. Спр. 1859. Арк. 6–6 зв.) № 2 АКТ 1921 года Марта 3 дня означенные выше ценности были проверены и приняты Глав. Кассиром Л. С. КАЧАЙЛО в присутствие Завраскоподом А. А. ФРУНЗЫ, Ст. Контролера Г. П. КРАСНОПЕРСКОГО, Представителя от Ракреинспекции Помощ. Контролера Л. А. ПАВЛОВОЙ и Казначея Губчека т. ДЫМОВА при чем все оказалось, как указано выше в сей описи. ПОСТАНОВ- ЛЕНО: драгоценные вещи и Заем свободы в 500 р. поставить на переходящие Сіверянський літопис. 2021. № 3 64 ценности, а заем Свободы мелкие достоинства зачислить в доход Республики в сумме – 440 руб. выдав соответствующую квитанцию Казначею Губчека. ЗАВРАСКАСПОДОМ [подпись] Ст. Контролер [подпись] Представитель Ракреинспекции [подпись] Казначей Губчека [подпись] Гл. Кассир [подпись] (ДАЧО. Ф. Р-305. Оп. 1. Спр. 1859. Арк. 6 зв.) № 3 АКТ Октября 31 1921 года явился в Раскаспод Черниговского Губфинотдела т. КОРОБЕЦ и пред“явил отношение Отдела Управления от 7 Октября с.г. за № 4713 Черниговского Губисполкома и представил серебрянную раку от мощей Феодосия весом десять пудов 19 ф. оцененную в сумме сорок один миллион де- вятьсот тысяч руб. Прием производился в присутствии Завраскаспода – А. А. ФРУНЗЫ, Ст. Контролера – Г. П. КРАСНОПЕРСКОГО, Кассира – Л. БОГДАНОВА, Пред- ставитель Р.К.И. МИРОВИЧ, Представителя Губисполкома т. КОРОБЕЦ и Юве- лира-Оценщика – РЕПКИНА. ПОСТАНОВЛЕНО: Раку зачислить в доход Казны, поставить на ценности и отослать в Центр. Акт составить в 4-ь экземплярах и один из них вручить т. КОРОБЕЦ. ЗАВРАСКАСПОДОМ [подпись] Ст. КОНТРОЛЕР [подпись] КАССИР [подпись] ПРЕДСТАВИТЕЛЬ Р.К.И. [подпись] ЮВЕЛИР-Оценщик [подпись] Представител.Губисполкома [подпись] (ДАЧО. Ф. Р-305. Оп. 1. Спр. 1859. Арк. 40) № 4 АКТ 1921 года Ноября 22 дня явился в Раскапод Черниговского Губфинотдела Главный Бухгалтер Сосницкого Уфинотдела – т. ЛИПНИЦКИЙ представил при отношении от 19 Ноября 1921 года за № 1997 при 1 описях следующие ценные вещи: Вес Оценка 1. Риза серебрянная позолоч. без кам- ней 10 ф. 12 з. 1.518.000 руб. 2. “ “ “ с 3 золотыми звезд. из них І звезда с 19 брилиантами, оцененная в 12.000.000 руб., 2 звезды с 32 алма- зами, оцененная в 4.000.000 руб., І брошь с 12 жемчугами и І бирюзо- вым камнем, оценен. в 600.000 р. І серебр. брошь с 22 гранатами, оце- нен. в 50.000 р. вес ризы 8 фун. 60 з. 1.290.000 руб. 3. Риза серебрянная весом 82 зол. 82 з. 123.000 руб. 4. Риза серебрянная весом 90 зол. 90 з. 135.000 руб. 5. Риза серебрянная (позолочен) весом 3 ф. 60 з. 3 фун. 60 з. 540.000 руб. 6. Риза серебрянная с поддельным кам- нем 6 фун. 900.000 руб. 7. Венец серебр. вызолочен. 3 фун. 48 з. 525.000 руб. 8. Риза серебрянная позолочен. 7 фун. 8 з. 1.062.000 руб. , Siverian chronicle. 2021. № 3 65 9. Риза серебряная 2 фун. 78 з. 417.000 руб. 10. Кадильница сербр. 90 з. 135.000 руб. 11. Лампадка серебр. Весом 1 фун. 54 з. 232.000 руб. 12. Риза серебрянная позолоченная 3 фун. 66 з. 549.000 руб. 13. Риза серебряная 1 фун. 150.000 руб. 14. Риза серебрянная с поддельными камнями 1 фун. 60 з. 240.000 руб. 15. Риза серебрянная с поддельными камнями 1 фун. 6 з. 159.000 руб. 16. “ “ 1 фун. 26 з. 189.000 руб. 17. Риза серебрян. 91 з. 137.500 руб. 18. Риза серебрян. с поддельным камнем 1 фун. 60 з. 240.000 руб. 19. Риза серебрян. 2 фун. 6 з. 309.000 руб. 20. Ковчег з 5 крестами и гробиком серебр. поз. с поддельными камнями весом 6 фун. 48 з. 975.000 руб. 21. Ковчек серебрян. с 5 крестами и гро- биком с крышкой и выдвижным ящиком 5 фун. 29 з. 793.500 руб. 22. Ковчек серебрян. с 5 крестами и гроб с крышкой и выдвижн. Ящиком 3 фунт. 22 з. 483.000 руб. 23. Риза серебрянная весом 63 з. 94.500 руб. 24. Риза серебрянная весом 3 фун. 450.000 руб. 25. Риза серебрянная 2 ф. 35 з. 352.500 руб. 26. Риза серебряная 71 з. 106.500 руб. 27. Риза серебрян. 1 ф. 32 з. 198.000 руб. 28. Риза серебрян. Позолоченная 1 ф. 18 з. 178.000 руб. 29. Риза серебрянная весом 1 ф. 6 з. 159.000 руб. 30. Риза серебряная 1 ф. 3 з. 154.500 руб. 31. Риза серебрянная позолоченная 3 ф. 43 з. 514.500 руб. 32. Риза серебрянная позолоченная с эмалью и ажурным серебром 1 ф. 6 з. 159.000 руб. 33. Риза серебрян. 1 ф. 44 з. 216.000 руб. 34. Риза серебряная 84 з. 126.000 руб. 35. Риза серебрянная позолоченная 1 ф. 18 з. 177.000 руб. 36. Риза серебрянная 1 ф. 42 з. 213.000 руб. 37. Риза серебряная 1 ф. 150.000 руб. 38. Риза серебрянная позолоченная с подельн. кам. 4 ф. 50 з. 675.000 руб. 39. Риза серебрянная позолоченная 4 ф. 36 з. 654.000 руб. 40. Риза серебрянная позолоченная 1 ф. 16 з. 174.000 руб. 41. Риза серебрянная позолоченная с эмалью 1 ф. 24 з. 186.000 руб. 42. Риза серебрян. Позолоченная 2 ф. 90 з. 435.000 руб. 43. Риза серебрян. 1 ф. 14 з. 171.000 руб. 44. Риза серебрянная позолоченная 90 з. 135.000 руб. 45. Риза серебрянная позолоченная 1 ф. 24 з. 186.000 руб. 46. Риза серебряная 75 з. 112.500 руб. 47. Риза серебрян. Позолоченная 72 з. 108.000 руб. 48. Риза серебрянная позолоченная 3 ф. 59 з. 538.500 руб. 49. 3 серебрянных позолоченных таре- лочки 60 з. 90.000 руб. 50. Чаша серебрянная позолоченная 3 ф. 6 з. 459.000 руб. 51. Тарелочки с дужкой серебрянной 2 ф. 51 з. 376.500 руб. Сіверянський літопис. 2021. № 3 66 52. Ложечка серебрянная весом 18 з. 27.000 руб. 53. Чаша серебрянная позолоченная с эмалью 3 ф. 42 з. 513.000 руб. 54. Ложечка серебрянная позолоченная 12 з. 18.000 руб. 55. Тарелочка с дужкой серебрян. Позо- лоченной 1 ф. 42 з. 213.000 руб. 56. Крест серебрянный позолоченный 1 ф. 150.000 руб. 57. Украшение к ризе жемчугами из них І выпадает с разноцветными камня- ми 21 з. 54 д. 1.500.000 р. 58. Единоверческий крест серебрян. по- золоч. с 9 жемчугами и 4 цветными камнями 12 з. 72 д. 2.000000 р. 59. Оправа к иконе серебряна 22 жем- чугами 9 з. 30 д. 500.000 р. 60. Крест серебрянный позолоч. весом 4 з. 42 д. 10.000 р. 61. 3 серебрянных венчика из них 2 по- золочен. с простыми камнями 1 ф. 48 з. 222.000 р. 62. Четырехугольник поломан. сереб- рян. позолоч. 27 з. 40.500 р. 63. Венчик серебрянный позолочен. 12 з. 18.000 р. 64. 2 иконы серебрян. 3 з. 24 д. 5.000 р. 65. Обшивка на ризы икон с настоящи- ми и поддельн. жемчугами при них 2 алмаза 10 изумрудов больших и ма- лых 10 рубинов в короне вес всей обшивки с камнями 66 з. 2.000.000 р. 66. Лом серебра и І цепочка серебрян- ная 17 з. 25.500 р. 67. Медаль серебряная 2 з. 72 д. 4.000 р. Итого 67 предметов с оценкой на общую сумму сорок два миллиона пять- сот сорок семь тысяч рублей /42.547.000 руб./ Прием производился в присутствии Завраскасподом – А. А. ФРУНЗА, Ст. Контролер – Г. П. КРАСНОПЕРСКИЙ, Кассира т. ГАЛИМСКОГО, Предста- вителя Р.К.И. т. ПАВЛОВОЙ, Ювелира-Оценщика – т. РЕПКИНА и Главного Бухгалтера Сосницкого Уфинотдела – С. ЛИПНИЦКОГО. На все вышеупомянутое золото и серебро Сосницким Уфинотделом пред- ставлен также и акт 5-го Ноября 1921 года, при чем указанный в этом акте вес не отвечает натуре металла и Губфинотдел произвел взвешивание всех представ- ленных ценностей непосредственно у себя. Представитель Сосницкого Уфинотдела т. ЛИПНИЦКИЙ заявил, что несо- ответствие веса между определенными Губфинотделом и указанным в акте Сос- ницкого Уфинотдела произошло благодаря отсутствию у них точных весов, а при взвешивании ценностей они пользовались простым безменном. ПОСТАНОВЛЕНО: все представленные вещи зачислить в доход Казны и поставить на переходящие ценности для отсылки в Центр. ЗАВРАСКАСПОДОМ [подпись] Ст. КОНТРОЛЕР [подпись] КАССИР [подпись] ПРЕДСТАВИТЕЛЬ Р.К.И. [подпись] ЮВЕЛИР-ОЦЕНЩИК [подпись] (ДАЧО. Ф. Р-305. Оп. 1. Спр. 1859. Арк. 53–53 зв., 54.) Siverian chronicle. 2021. № 3 67 № 5 АКТ огляду коштовних речей бувшого Максаковського монастиря в присутности зам. голови ГУБ – МУЗЕЯ учоного-археол. т. ШУГАЄВСЬКОГО, інструктора ГУБМУЗЕЯ т. Пилипенко в предст. Р.К.І. т. МИРОВИЧ 11 грудня 1921 року. При огляді речей відібраних ФІНВІДДІЛОМ при ліквідації Максаковського монастиря згідно пропозіції т. ЗАВГУБФІНВІДДІЛОМ, комісією в вищезазначенному складі визнано доконче необхідним зберігти для музеїв ЧЕРНІГІВЩИНИ нижче перераховані коштовні в науково-історично-археольогичному відношенні РЕЧИ: № поряд- ковий № по прийом. акту ГУБФНВ 1. 18 Оклад ризи початка ХІХ в. 2. 16 “ – “ – “ полов. ХІХ в. мішаного стилю 3. 21 “ – “ – “ Богоматери; ренесанс, імітація поч. ХІХ ст. 4. 38 “ – “ – “ – “ с жемчугом і коралами ХVІІІ ст. 5. 27 “ – “ – “місцевий ренесанс з ампироло поч. ХІХ ст. 6. 25 о. ризи, ампир 1802 року. 7. 23 “ – “, рококо 1781 р. 8. 28 “ – “, імітація ренесансу 1806 р. 9. 24 о. ризи Богоматери 1804 р. 10. 7 “ – “ – “ – “ ампир 1794 р. 11. 52 “ – “ – “ – “ рококо, імітац. 1843 р. 12. 29 “ – “ – “ – “ рококо 1769 р. 13. 3 окл. ажур, тончайшої філігранної роботи з фініфтью 14. 8 Окл. 1806 р., мішаний ст. 15. 50 Окл. р. спасителя 1838 р.; імітація ХVІІІ в. з чернью. 16. 48 Окл. р. Богоматери 1827 р. іміт.; ренесансу. 17. 55 Хрест 1804 р; ампир. 18. 10 окл. р. Богоматери 2 пол. ХVІІІ ст. 19. 11 “ – “ – “ – “ бароко-ампир ХІХ віку. почат. 20. 49 окл.; тройца 1843 р.; ренесанс. 21. 51 Окл. р.; ангел; ренесанс з фініфтью. 22. 54 Окл. р.; кілька святих; рококо 23. 41 Вінчик з ікони ХVІІ ст. 24. за загальним № 43 “ – “ 1792 р.; ампир. 25. те-ж діскос з гравировного половини ХVІІІ ст. 26. те-ж “ – “ з архаїстичного гравировного пол. ХVІІІ ст. 27. 43/49 малий тільний хрест ХVІІ ст. 28. 43 Оклад невеличкої ікони ХVІІ р.; дуже цінна археольогична річ (філігрань). 29. 40 хрест тільний; московська робота ХVІІ ст. – надзвичайно цінна археольогична річ. 30. 35 хрест початку ХІХ в. чеканної роботи. 31. 33 чаша 1795 року з богатійшею гравир. в ст. ампир Сіверянський літопис. 2021. № 3 68 32. 34 чаша з вкладним написом 1788 р. з емалью – цінний зразок місц. пов. мистецтва. 33. 43 Дві невеличких подв. іконки місцевої кустарної ро- боти поч. ХІХ в. ЗАМ. ГОЛОВЧ ГУБМУЗЕЮ [подпись] інструктор ГУБМУЗЕЮ [подпись] представник Р.К.І. [подпись] (ДАЧО. Ф. Р-305. Оп. 1. Спр. 1859. Арк. 56–56 зв.) Referenses Danylenko, V. M., Kasianov H. V., Kulchytskyi S. V. (1991). Stalinizm na Ukra- ini. 20–30-ti roky [Stalinism in Ukraine. 20–30s]. Kyiv, Ukraine. Pashchenko, V. (2004). Bilshovytska derzhava i pravoslavna tserkva v Ukraini 1917–1930-ti roky [Bilshovitsk State and Orthodox Church in Ukraine 1917–1930s]. Poltava, Ukraine. Radianska vlada ta pravoslavna tserkva na Chernihivshchyni u 1919–1930 rr. Zbirnyk dokumentiv i materialiv [Soviet authority and the Orthodox Church in Cherni- hiv region in 1919–1930s. Collection of documents and materials] (2010). Chernihiv, Ukraine. Vanzhula, O. (2017). Dolia chernihivskoho Spaso-Preobrazhenskoho soboru za chasiv mizhkonfesiinoho protystoiannia u 20-kh rr. ХХ st. [The fate of the Transfigu- ration Cathedral in Chernihiv during the interfaith confrontation in the 1920s]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 4, 94–106. Блакитний Максим Михайлович – кандидат історичних наук, заступник директора з наукової роботи Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарнов- ського (вул. Музейна, 4, м. Чернігів, 14000, Україна). Blakytny Maksim M. – Ph.D. in Historical Sciences, deputy director for re- search of the Chernihiv historical museum named after. V. V. Tarnovsky (4 Muzeina Street, Chernihiv, 14000, Ukraine). E-mail: maksim_a@ukr.net TO THE HISTORY OF REMOVAL VALUES OF PRECIOUS METALS BY THE SOVIET AUTHORITY IN THE CHERNIGIV REGION (1921) The purpose of the article is to characterize the predatory policy of state terror of Soviet Russia regarding the forcible confiscation of valuables from precious metals from the civilian population, church communities and monasteries in the Chernihiv region in 1921. In the early 1920s the leadership of Soviet Russia had taken a criminal course on the mass confiscation of articles made from precious metals and precious stones. It was a large-scale campaign to confiscate valuable property from the po- pulation, and it included the confiscation of valuable possession from the church, which was accompanied by anti-religious propaganda. If in 1918–1920 the Bolsheviks carried out confiscations during hostilities, in 1921–1922 the mass plunder of the population took place in peacetime, but with the involvement of the army. The un- precedented action of extracting precious metals from the civilian population, church communities and monasteries took place in several stages. The decision to start a villain campaign to confiscate precious metal products was made by the government of Soviet Russia, the Council of People's Commissars, and implemented by puppet officials of Soviet Ukraine. The campaign to seize valuables took place in 12 counties of Chernihiv province. The scientific novelty is that for the first time some documents from the State Archive of Chernihiv region were published, which cover the features of the first stage of confiscation of valuable property from the population and mona- steries in Chernihiv region. The proposed documents reveal some episodes of forced confiscation of valuables from the civilian population of Chernihiv, the beginning of Siverian chronicle. 2021. № 3 69 the looting of churches and monasteries (for example, the confiscation of the silver crab of St. Theodosius from Borisoglebsk Cathedral of Chernihiv and the property of Maksakivsky Monastery in Sosnytsia county). Also, there were attempts to save cultu- ral valuables by researches and the museum employees V. Shugaevsky and B. Pilipen- ko. The decision on seizure and confiscation was made by the board of the Chernihiv Provincial Extraordinary Commission. Things were transferred to the provincial fi- nancial department in Chernihiv. Later, secular and cult silver was sent to GOHRAN (State Treasure of the Russian Socialist Federal Soviet Republic, Moscow). Jewelry, household items, and banknotes were confiscated from the civilian population and masterpieces of Ukrainian goldsmiths, spiritual shrines, silver icons, cult objects – from churches and monasteries. Conclusions. The beginning of confiscations of precious metal products in churches and monasteries was the prologue to the great anti-church campaign of 1922, which was accompanied by a mass looting of churches in the Chernihiv province. As a result of the forcible seizure of valuable property in 1921, Chernihiv region and the Ukrainian people lost a large number of material values, cultural, artistic, spiritual works and shrines. Key words: values, silver, Chernihiv province, church, monastery. Дата подання: 23 квітня 2021 р. Дата затвердження до друку: 30 квітня 2021 р. Цитування за ДСТУ 8302:2015 Блакитний, М. До історії вилучення радянською владою цінностей із доро- гоцінних металів на Чернігівщині (1921 р.). Сіверянський літопис. 2021. № 3. С. 60–69. DOI: 10.5281/zenodo.5089659. Цитування за стандартом APA Blakytny, M. Do istorii vyluchennia radianskoiu vladoiu tsinnostei iz doroho- tsinnykh metaliv na Chernihivshchyni (1921 r.) [To the history of removal values of precious metals by the soviet authority in the Chernigiv region (1921)]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 3, P. 60–69. DOI: 10.5281/zenodo.5089659.

Ähnliche Einträge