Поховання прихожан П’ятницької церкви на погостах церков і монастирів м. Чернігова в кінці XIX – на початку XХ ст.
Мета статті: на основі метричних книг П’ятницької церкви (1876–1919 рр.), що збереглися в Державному архіві Чернігівської області, розкрити питання поховання прихожан церкви на погостах церков та монастирів міста. Методологічна робота побудована на базі аналітичного та статистичного підходу. Висно...
Збережено в:
| Дата: | 2021 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2021
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181729 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Поховання прихожан П’ятницької церкви на погостах церков і монастирів м. Чернігова в кінці XIX – на початку XХ ст. / Л. Нижник // Сіверянський літопис. — 2021. — № 4. — С. 28-32. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-181729 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1817292021-11-30T01:26:14Z Поховання прихожан П’ятницької церкви на погостах церков і монастирів м. Чернігова в кінці XIX – на початку XХ ст. Нижник, Л. Церковна старовина Мета статті: на основі метричних книг П’ятницької церкви (1876–1919 рр.), що збереглися в Державному архіві Чернігівської області, розкрити питання поховання прихожан церкви на погостах церков та монастирів міста. Методологічна робота побудована на базі аналітичного та статистичного підходу. Висновок: у досліджені зазначено, де поховані небіжчики на міському, приходському кладовищах чи на погостах Воскресенської, Воздвиженської церков, Єлецького та Троїцько-Іллінського монастирів міста. Надається інформація про загальну кількість померлих прихожан П’ятницької церкви за 1876–1919 рр., виокремлюються різні категорії пастви: дорослі це чи діти; соціальний стан. Уточнюється, від якої хвороби померла людина. Також повідомляється, хто з священнослужителів тієї чи тієї церкви сповідував та провів обряд поховання за бажанням родичів або заповітом небіжчика. The purpose of the article is to reveal question about the burial of St. Paraskeva Pyatnitsa church members in the graveyards of churches and monasteries of the town on the basis of the metric books of the church (1876–1919), preserved in the State Archive of the Chernihiv region. The methodological work is based on an analytical and statistical approach. Conclusion. The study indicates where the dead were buried in a city and a parish cemeteries, or in the graveyards of the Resurrection and Exaltation churches, Yeletskyi and Holy Trinity-Ilyinsky monasteries of Chernihiv. Information on the total number of deceased parishioners of the church of St. Paraskeva Pyatnitsa for 1876– 1919 also provided, different categories of flocks are distinguished: adults or children; social status are also indicated. It is specified from what disease the person died. It is also reported which of the clergy of a church ministered and performed the rite of burial at the request of relatives or at the will of the deceased. 2021 Article Поховання прихожан П’ятницької церкви на погостах церков і монастирів м. Чернігова в кінці XIX – на початку XХ ст. / Л. Нижник // Сіверянський літопис. — 2021. — № 4. — С. 28-32. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.5201548 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181729 271.2-523.4-557(477.51)«1876/1919»(083.89) uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Церковна старовина Церковна старовина |
| spellingShingle |
Церковна старовина Церковна старовина Нижник, Л. Поховання прихожан П’ятницької церкви на погостах церков і монастирів м. Чернігова в кінці XIX – на початку XХ ст. Сiверянський літопис |
| description |
Мета статті: на основі метричних книг П’ятницької церкви (1876–1919 рр.), що збереглися в Державному архіві Чернігівської області, розкрити питання поховання прихожан церкви на погостах церков та монастирів міста.
Методологічна робота побудована на базі аналітичного та статистичного
підходу. Висновок: у досліджені зазначено, де поховані небіжчики на міському,
приходському кладовищах чи на погостах Воскресенської, Воздвиженської церков, Єлецького та Троїцько-Іллінського монастирів міста. Надається інформація про загальну кількість померлих прихожан П’ятницької церкви за 1876–1919 рр., виокремлюються різні категорії пастви: дорослі це чи діти; соціальний стан. Уточнюється, від якої хвороби померла людина. Також повідомляється, хто з священнослужителів тієї чи тієї церкви сповідував та провів обряд
поховання за бажанням родичів або заповітом небіжчика. |
| format |
Article |
| author |
Нижник, Л. |
| author_facet |
Нижник, Л. |
| author_sort |
Нижник, Л. |
| title |
Поховання прихожан П’ятницької церкви на погостах церков і монастирів м. Чернігова в кінці XIX – на початку XХ ст. |
| title_short |
Поховання прихожан П’ятницької церкви на погостах церков і монастирів м. Чернігова в кінці XIX – на початку XХ ст. |
| title_full |
Поховання прихожан П’ятницької церкви на погостах церков і монастирів м. Чернігова в кінці XIX – на початку XХ ст. |
| title_fullStr |
Поховання прихожан П’ятницької церкви на погостах церков і монастирів м. Чернігова в кінці XIX – на початку XХ ст. |
| title_full_unstemmed |
Поховання прихожан П’ятницької церкви на погостах церков і монастирів м. Чернігова в кінці XIX – на початку XХ ст. |
| title_sort |
поховання прихожан п’ятницької церкви на погостах церков і монастирів м. чернігова в кінці xix – на початку xх ст. |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2021 |
| topic_facet |
Церковна старовина |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181729 |
| citation_txt |
Поховання прихожан П’ятницької церкви на погостах церков і монастирів м. Чернігова в кінці XIX – на початку XХ ст. / Л. Нижник // Сіверянський літопис. — 2021. — № 4. — С. 28-32. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT nižnikl pohovannâprihožanpâtnicʹkoícerkvinapogostahcerkovímonastirívmčernígovavkíncíxixnapočatkuxhst |
| first_indexed |
2025-07-15T23:16:47Z |
| last_indexed |
2025-07-15T23:16:47Z |
| _version_ |
1837756787173883904 |
| fulltext |
Сіверянський літопис. 2021. № 4
28
ЦЕРКОВНА СТАРОВИНА
271.2-523.4-557(477.51)«1876/1919»(083.89)
Людмила Нижник
•
ПОХОВАННЯ ПРИХОЖАН П’ЯТНИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ
НА ПОГОСТАХ ЦЕРКОВ І МОНАСТИРІВ м. ЧЕРНІГОВА
в кінці XIX – на початку XХ ст.
DOI: 10.5281/zenodo.5201548
© Л. Нижник, 2021. CC BY 4.0
Мета статті: на основі метричних книг П’ятницької церкви (1876–
1919 рр.), що збереглися в Державному архіві Чернігівської області, розкрити
питання поховання прихожан церкви на погостах церков та монастирів міста.
Методологічна робота побудована на базі аналітичного та статистичного
підходу. Висновок: у досліджені зазначено, де поховані небіжчики на міському,
приходському кладовищах чи на погостах Воскресенської, Воздвиженської цер-
ков, Єлецького та Троїцько-Іллінського монастирів міста. Надається інформа-
ція про загальну кількість померлих прихожан П’ятницької церкви за 1876–
1919 рр., виокремлюються різні категорії пастви: дорослі це чи діти; соціаль-
ний стан. Уточнюється, від якої хвороби померла людина. Також повідомля-
ється, хто з священнослужителів тієї чи тієї церкви сповідував та провів обряд
поховання за бажанням родичів або заповітом небіжчика.
Ключеві слова: П’ятницька церква, прихожани, священник, погост, монас-
тир, померлі.
Кожному чернігівцю відома П’ятницька церква, яку вважають одним із не-
офіційних символів міста. Вона була збудована в кінці XII – на початку XIII ст.
на міському торзі й присвячена святій Параскеві. Існує припущення, що, можли-
во, це витвір давньоруського архітектора Петра Милонега. У XVII–XVIII ст. цер-
ква св. Параскеви була центральним храмом однойменного дівочого монастиря.
Маловідомою сторінкою історії її є період XIX–XX ст., коли вона стала па-
рафіяльною. Цінним джерелом інформації про цей час є метричні книги. Однією
з тем дослідження історії діяльності П’ятницького приходу міста Чернігова є
проведення треб прихожан церкви її священниками, зокрема, поховання небіж-
чиків. Із документів Державного архіву Чернігівської області стала відома ін-
формація про померлих прихожан 1676–1919 рр., похованих на кладовищах як
П’ятницької церкви, так і на погостах церков і монастирів міста та міського кла-
довища. Вашій увазі пропонуємо дані про померлих за ті роки, коли сповідували
помираючих священники не П’ятницької церкви та ховали небіжчиків на погос-
тах церков та монастирів міста.
Так, 1880 р. залишили земний світ 30 осіб, серед них 19 дітей і 11 дорослих:
одна з небіжчиць Анастасія Аврамівна Коржинська, 86 років., померла від ста-
рості, а також помер заштатний протоієрей Павєл Лаврєнтієвич Зарчінский,
68 років. Їх сповідував священник Воскресенської церкви Федір Ладухін, похо-
Siverian chronicle. 2021. № 4
29
вальний обряд здійснив протоієрей Стефан Шугаєвський на міському кладови-
щі1.
1899 р. померло 18 чоловік: 11 дітей та 7 дорослих. Загалом ховали помер-
лих, як і раніше, на міському кладовищі, деяких на погостах місцевих церков. У
січні помер відставний майор Стефан Георгійович Іващенко, 65 років, від хро-
нічного запалення легенів, сповідав священник Воскресенської церкви Петро
Атволокович, похований був на погості цієї ж церкви2.
Воскресенська церква побудована у 1772–1775 рр. на міському цвинтарі за
ініціативою і на кошти поміщиці Катерини Борковської з окремою дзвіницею, у
нижньому ярусі якої була розташована церква Святого Георгія.
Після Жовтневого перевороту 1917 р. церкву закрили, на її території про-
клали дорогу, яка відділила церкву від дзвіниці.
За свою історію Воскресенська церква не зазнала суттєвих перебудов. Від
часів Другої світової війни до 70-х рр. ХХ ст. вона залишалася єдиною, де прово-
дилися богослужіння. До речі, у ті часи невеличка церква була в Чернігові ка-
федральним храмом. Зараз церква УПЦ.
Наприкінці XIX – на початку XX ст. на погості Воскресенської церкви хо-
вали небіжчиків: як прихожан Воскресенської церкви, так й інших церков, зокре-
ма, П’ятницької церкви.
У 1893 р. в приході П’ятницької церкви померло 13 осіб: 5 дорослих та 8 ді-
тей. Загалом усі поховані на міському кладовищі. Одним із небіжчиків був від-
ставний підполковник Павєл Васильович Рибінцов, 79 років, помер від запален-
ня легень. Його висповідав протоієрей Стефан Шугаєвський. Він же разом з дия-
коном Стефаном Крижановським і ховав померлого на погості Воскресенської
церкви. Помер колезький секретар (X клас «Табеля про ранги...») Володимир
Іоанович Мазовський, 72 роки, від занепаду сил і старості3. Висповідав Стефан
Шугаєвський, похований небіжчик також на погості Воскресенської церкви4.
1907 р. померло 33 особи – 25 дорослих і 8 дітей. Цього року поховано на
погості Воскресенської церкви міщанина Олександра Андрійовича Овчиннікова,
84 роки, що помер від «старечої дряхлості», та вдову колезького асесора Марію
Вікторівну Кирянкову, 66 років, що померла від астми.
1908 р. на погості Воскресенської церкви поховали вдову штабс-капітана
Юлію Вікторівну Прущенковскую, що померла від набряку легенів5.
Ще одним місцем поховання представників пастви П’ятницької церкви був
Тро́їцько-Іллі́нський монастир. Цей чоловічий православний печерний монастир
на околиці Чернігова, на Болдиних горах, був заснований 1069 року Антоні-
єм Печерським. Наприкінці XI–XII ст. збудовано Іллінську церкву. У середині
XVII ст. Іллінську церкву перебудували коштом чернігівського полковника Сте-
пана Подобайла. На протилежному пагорбі від Іллінської церкви, з ініціативи
архієпископа Лазаря Барановича та за допомогою гетьмана Івана Мазепи, у
1679–1695 рр. збудований величний собор Святої Трійці. Відтоді цей чоловічий
монастир стали називати Троїцько-Іллінським. Зараз на цій території музей «Ан-
тонієві печери» та Іллінська церква й комплекс Троїцького монастиря з кафед-
ральним Троїцьким собором, спорудами Єпархіального управління УПЦ та кор-
пуси духовного училища псаломщиків регентів.
У ХІХ ст. та на початку ХХ ст. на території монастиря ховали небіжчиків,
серед яких і ті, яких сповідали та ховали священники П’ятницької церкви.
1 Державний архів Чернігівської області (далі – ДАЧО). Ф. 679. Оп. 10. Спр. 316. Арк. 274–281. Тут і
далі в статті фонд та опис один і той самий, тому в посиланнях подаємо лише номер справи та арку-
шів.
2 ДАЧО. Спр. 1004. Арк. 327–356.
3 Коле́зький секрета ́р – статський (цивільний) чин X класу «Табеля про ранги...» Чиновники, які мали
цей чин, займали незначні керівні посади. Припинив існування 1917 р., як й інші чини Російської ім-
перії.
4 ДАЧО. Спр. 972. Арк. 89–98.
5 ДАЧО. Спр. 1335. Арк. 9–28.
Сіверянський літопис. 2021. № 4
30
За 1881 р. померлих було 15 осіб, із них 4 – дорослі, 11 – діти. Серед них: у
січні помер колезький асесор (VIII клас «Табеля про ранги...») Микола Іванович
Деліносний, 64 роки, у липні – колезький секретар (X клас «Табеля про ран-
ги...»)6 Максим Самуїлович Басбат; помер також відставний полковник Іоан Ва-
сильович Мошетич, 64 роки, їх усіх сповідував священник Воскресенської церк-
ви Федір Ладухін, поховали біля Іллінської церкви в Чернігові7.
1905 р. померло 22 особи: із них – 15 дорослі, 7 дітей. Майже всі померлі
поховані на міському кладовищі. Лише один дворянин Микола Феофілович Та-
расенко, 54 років, помер від сухот, похований на кладовищі Іллінської церкви
м. Чернігова8.
1899 р. померла вдова надвірного радника Ганна Демидівна Олейникова,
56 років, від внутрішньо-черевного крововиливу. Сповідував ієроманах Єлецько-
го монастиря Афанасій. Ховали заштатний протоієрей Стефан Шугаєвський,
священник Сергій Четверіков, ієромонахи Іоасаф та Митрофан, диякон Стефан
Крижановський та псаломщик Петро Зеленецький на погості Троїцького монас-
тиря9.
1908 р. померло 22 особи: 16 дорослих і 6 дітей. На погості Троїцького мо-
настиря м. Чернігова поховано було Марію Маліївну Деланч-Ленчевську (66 р.),
що померла від водяної хвороби10.
Місцем поховань була також територія Єлецького монастиря м. Чернігова,
розташованого на правому березі річки Десни між давнім чернігівським Дитин-
цем (територія сучасного Валу) і Троїцько-Іллінським монастирем. Разом із па-
м’ятками архітектури, які збереглися з давніх часів, він утворює історичну пано-
раму міста. Літописних відомостей про славетну монастирську обитель небагато.
Наприкінці XI–XII cт. на тому місці, де за легендою на ялині з’явилася ікона,
спорудили мурований храм на честь Успіння Божої Матері, навколо якого сфор-
мували монастир, а на його території – кладовище. Зараз тут розміщений жіно-
чий монастир.
У червні 1899 р. померла вдова колезького радника Ганна Михайлівна Хо-
дот, 72 роки, від паралічу серця. Сповідав священник Сергій Четверіков, ховали
небіжку заштатний протоієрей Стефан Шугаєвський, священник Стефан Тернов-
ський, ієроманах Афанасій з дияконом Стефаном Крижановським та псаломщи-
ком Петром Зеленецьким на кладовищі Єлецького монастиря11.
1901 р. від сухот померли: титулярний радник12 Яків Олександрович Вдо-
венко, 48 років, та вдова дійсного статського радника Марія Костянтинівна Ки-
зимовськая, 60 років. Її сповідав ієромонах чернігівського Єлецького монастиря
Афанасій. Ховали священник Олексій Величковський, диякон Стефан Крижа-
новський та псаломщик Петро Зеленецький на погості Єлецького монастиря13.
1910 р. померло 17 осіб (2 дітей, 15 дорослих) із них 4 – старожили, і 11 лю-
дей середнього віку, серед них 4 померло від сухот, 4 – від паралічу серця і 3 –
від запалення легенів. Усі померлі були поховані на міському кладовищі, лише
дворянин, колезький асесор Іван Васильович Кияшко (VIII клас «Табеля про
6 Колезький асесор – VIII клас «Табель про ранги...». Назва чина походить від посади асесора (засіда-
теля) в петровських колегіях, Сенаті, Синоді, надвірних судах, губернських судах та правліннях і
збереглася до кінця XIX ст. Колезькі асесори зазвичай служили на посаді регістратора, секретаря чи
радника. Закон 1858 р. відмінив пільги за вислугою залежно від освіти, як було раніше, і встановив
загальні для всіх строки вислуги (з VIII по VI клас – 4 рр.).
7 ДАЧО. Спр. 326. Арк. 62–66.
8 ДАЧО. Спр. 1363. Арк. 365–381.
9 ДАЧО. Спр. 1004. Арк. 327–356.
10 ДАЧО. Спр. 1335 Арк. 9–28.
11 ДАЧО. Спр. 1004. Арк. 327–356.
12 Титулярний радник відноситься до IX класу «Табеля про ранги...» Чин титулярного радника міг
бути лише тимчасовою сходинкою в майбутній кар’єрі. Для багатьох чиновників досягнення цього
чину було мрією, він давав право на особисте дворянство та права отримання спадкового почесного
громадянства його нащадкам.
13 ДАЧО. Спр. 1015. Арк. 157–188.
Siverian chronicle. 2021. № 4
31
ранги...») та секретар єпархіального Чернігівського Преосвященного титулярний
радник Костянтин Єфимович Вишницький були поховані на погості Єлецького
монастиря14.
1916 р. померло 25 осіб, із них 5 дітей та 20 дорослих. Усі поховані на місь-
кому кладовищі, лише 77-річна вдова священника Ганна Василівна Тарасова,
яку ховали протоієрей Макарій Смельницький, священник Гавріїл Шапошников
та диякон Іоан Желтоножський, похована на погості Єлецького монастиря15.
У ХІХ ст. в Чернігові діяла Воздвиженська церква, яку можна побачити на
відомому плані 1706 р. «Абрис Чернігова» з боку Любецького шляху (перехрес-
тя сучасних вулиць Шевченка та Молодчого). Церква до наших днів не зберегла-
ся. При ній діяло кладовище, на якому 1907 р. похований повітовий військовий
полковник Михаїл Іванович Тиліченко, 55 років, помер від удару16.
1913 р. померло 12 осіб, з них 9 дорослих і 3 дітей (7 старожилів, 2 людей
середнього віку). Обряд поховання здійснювали священники Дмитрій Федорів та
Гавриїл Шапошніков, а також псаломщик-диякон Іоан Житоножский, поховані
померлі на приходському кладовищі, тобто біля П’ятницької церкви17.
1914 р. померло 13 осіб, з них 11 дорослих та 2 дітей, 5 старожилів та 6 осіб
середнього віку померло від сухот, запалення легенів та паралічу серця. Ховали
померлих як на приходському, так і на міському кладовищах18.
На 1916 рік П’ятницька церква мала землю з погостом у 633 квадратні са-
жені19.
Метричні книги досліджуваного періоду поділені на дві частини. Перша –
1876–1898 р., документи вів протоієрей Стефан Васильович Шугаєвський. Усьо-
го померли у 1876–1898 рр. 299 осіб, із них 222 дитини. Найбільше померлих у
1876 р., 1880 р. та у 1894 р. (по 30 осіб), найменше – 13 осіб – померли в 1893 р.;
дітей найбільше померло в 1884 р. (23 особи), найменше – 8 – у 1893 р20.
Друга частина метричних книг досліджуваного періоду 1899–1919 рр., за
цей час померло 295 осіб, із них 100 дітей та 195 дорослих. Померли найбільше в
1907 р. – 33 особи та найменше за неповними даними 1919 р. – 3 особи21. 1876–
1898 рр. померло більше дітей, а 1899–1919 рр. померло більше дорослих. Поми-
рали малі діти від так званої дитячої хвороби, дорослі – від сухот та різних запа-
лень, старожили помирали, як тоді писали, від «старчєскої хвороби». Ховали по-
мерлих як на приходському, так і міському кладовищах та на погостах церков та
монастирів м. Чернігова. Так, на погості Воскресенської церкви поховано було
6 осіб і стільки ж на території Єлецького монастиря, 5 осіб на території Троїць-
ко-Іллінського монастиря та одна особа біля Воздвиженської церкви, 1913 р. та
1914 р. ховали померлих на приходському кладовищі, чому саме в ці роки – з’я-
сувати не вдалося. Поховання прихожан П’ятницької церкви на території монас-
тирів та церков до нашого часу, на жаль, не збереглися.
References
Nyzhnyk, L (2019). Metrychni knyhy Piatnytskoi tserkvy 1876–1898 rr. yak
dzherelo informatsii pro stanovyi sklad parafiian [Metric books of St. Paraskeva Pyat-
nitsa Church of 1876–1898 as a source of information about the class of parishioners].
Chernihiv, Ukraine.
Nyzhnyk, L (2020). Metrychni knyhy Piatnytskoi tserkvy 1899–1919 rr. yak
dzherelo informatsii pro stanovyi sklad parafiian [Metric books of St. Paraskeva
14 ДАЧО. Спр. 1424. Арк. 188–202.
15 ДАЧО. Спр. 1618. Арк. 2–22.
16 ДАЧО. Спр. 1335. Арк. 9–28.
17 ДАЧО. Спр. 1524. Арк. 289–301.
18 ДАЧО. Спр. 1558. Арк. 98–115.
19 1 квадратний сажень – 4,55 метрів квадратних.
20 Нижник Л. Метричні книги П’ятницької церкви 1876–1898 рр. як джерело інформації про становий
склад парафіян. Карнабідівські читання. 2019. В. 4. С. 158–168.
21 Нижник Л. Метричні книги П’ятницької церкви 1899–1919 рр. як джерело інформації про становий
склад парафіян. Чернігівські старожитності. 2020. Вип. 6. С. 103–110.
Сіверянський літопис. 2021. № 4
32
Pyatnitsa Church of 1899–1919 as a source of information about the class of pari-
shioners]. Chernihiv, Ukraine.
Нижник Людмила – старший науковий співробітник Національного архі-
тектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» (вул. Преображенська,
1, м. Чернігів, 14000, Україна).
Nyzhnyk Lyudmila – Major researcher of the National Architectural and Histo-
rical Reserve «Ancient Chernihiv» (1 Preobrazhenska Street, Chernihiv, 14000, Ukrei-
ne).
E-mail: f11369@ukr.net
BURIALS OF PARISHIONERS OF ST. PARASKEVA PYATNITSA
CHURCH ON THE GRAVEYARDS OF CHURCHES AND MONASTERIES
OF CHERNIHIV IN THE LATE XIXth-EARLY XXth CENTURIES
The purpose of the article is to reveal question about the burial of St. Paraskeva
Pyatnitsa church members in the graveyards of churches and monasteries of the town
on the basis of the metric books of the church (1876–1919), preserved in the State
Archive of the Chernihiv region. The methodological work is based on an analytical
and statistical approach.
Conclusion. The study indicates where the dead were buried in a city and a
parish cemeteries, or in the graveyards of the Resurrection and Exaltation churches,
Yeletskyi and Holy Trinity-Ilyinsky monasteries of Chernihiv. Information on the total
number of deceased parishioners of the church of St. Paraskeva Pyatnitsa for 1876–
1919 also provided, different categories of flocks are distinguished: adults or
children; social status are also indicated. It is specified from what disease the person
died. It is also reported which of the clergy of a church ministered and performed the
rite of burial at the request of relatives or at the will of the deceased.
Key words: church of St. Paraskeva Pyatnitsa, parishioners, priest, graveyard,
monastery, deceased.
Дата подання: 8 липня 2021 р.
Дата затвердження до друку: 15 липня 2021 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Нижник, Л. Поховання прихожан П’ятницької церкви на погостах церков і
монастирів м. Чернігова в кінці XIX – на початку XХ ст. Сіверянський літопис.
2021. № 4. С. 28–32. DOI: 10.5281/zenodo.5201548.
Цитування за стандартом APA
Nyzhnyk, L. (2021). Pokhovannia prykhozhan Piatnytskoi tserkvy na pohostakh
tserkov i monastyriv m. Chernihova v kintsi XIX – na pochatku XKh st. [Burials of
Parishioners of St. Paraskeva Pyatnitsa Church on the graveyards of churches and mo-
nasteries of Chernihiv in the late XIXth-early XXth centuries]. Siverianskyi litopys –
Siverian chronicle, 4, P. 28–32. DOI: 10.5281/zenodo.5201548.
|