Семантико-стилістичні типи метафор у поетичній творчості Василя Стуса

Метою статті є дослідження особливостей функціювання різних семантико-стилістичних типів метафор у поетичній творчості Василя Стуса. Вибір методології дослідження зумовлений міждисциплінарним характером проблеми й філософічністю поезій Василя Стуса. У процесі наукового пошуку використано низку мето...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2021
1. Verfasser:	Лілік, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2021
Schriftenreihe:	Сiверянський літопис
Schlagworte:	Літературознавчі студії
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181737
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Семантико-стилістичні типи метафор у поетичній творчості Василя Стуса / О. Лілік // Сіверянський літопис. — 2021. — № 4. — С. 138-144. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-181737
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1817372021-12-01T01:26:06Z Семантико-стилістичні типи метафор у поетичній творчості Василя Стуса Лілік, О. Літературознавчі студії Метою статті є дослідження особливостей функціювання різних семантико-стилістичних типів метафор у поетичній творчості Василя Стуса. Вибір методології дослідження зумовлений міждисциплінарним характером проблеми й філософічністю поезій Василя Стуса. У процесі наукового пошуку використано низку методів наукового дослідження на основі принципів доцільності й взаємодоповнення, що дало змогу отримати максимально повне уявлення про особливості функціювання семантико-стилістичних типів метафор у поетичній творчості Василя Стуса. Зокрема для виокремлення метафор у текстах ліричних творів і з’ясування їхньої суті використано метод структурного аналізу, з метою прочитання поезій мовою сучасної літературознавчої і мовознавчої наук застосовано метод герменевтики, а порівняльно-зіставний метод задіяно для порівняння особливостей функціювання семантико-стилістичних метафор у різних поезіях Василя Стуса. Новизна роботи полягає в тому, що вперше зроблено спробу схарактеризувати семантико-стилістичні типи метафор у поетичній творчості Василя Стуса. Висновки. Відповідно до семантико-стилістичної класифікації метафор були схарактеризовані особливості функціювання метафор-оживлення, метафор-опредмечування, метафор-синестезії в поетичній творчості Василя Стуса. Аналіз поезій засвідчив, що більшість складають метафори-оживлення, серед яких переважає антропоморфізація, до метафори-опредмечування митець звертається спорадично. Метафори-синестезії, що створені на психо-фізіологічній основі, репрезентують у поезіях Василя Стуса гру-синтез різних значень перцептивної семантики – дактильної, зорової, одоративної, смакової, слухової. Аналіз поезій дає підстави для висновку, що Василь Стус послуговується переважно індивідуально-авторськими метафорами, ознаками яких є суб’єктивність, асистемність, унікальність, одноразовість вживання, новизна. Semantic and stylistic types of metaphors in the poetic creativity of Vasyl Stus The choice of research methodology is caused by the interdisciplinary nature of the issue and the philosophical essence of Vasyl Stus poetry. In the process of scientific research a number of methods of linguistic and literary research based on the principles of expediency and complementarity were used, which allowed to get the most complete idea of the functioning of semantic and stylistic types of metaphors in the poetic creativity of Vasyl Stus. In particular, structural analysis was used to distinguish metaphors in the texts of lyrical works and clarify their essence, the method of hermeneutics was used to read poetry in the language of modern literary and linguistic sciences, and comparative analysis was used to compare the functioning of semantic and stylistic metaphors in different poems. The novelty of the study is that for the first time an attempt to characterize the semantic and stylistic types of metaphors in the poetic work of Vasyl Stus was made. Conclusions. According to the semantic-stylistic classification of metaphors, the peculiarities of the functioning of metaphors-revival, metaphors-objectification, metaphor- synesthesia in the poetic works of Vasyl Stus were characterized. The analysis of the poems showed that the majority are metaphors-revival, among which anthropomorphization prevails, the artist turns to the metaphor-objectification sporadically. Metaphors-synesthesias, created on a psycho-physiological basis, represent in Vasyl Stus's poems a game-synthesis of different meanings of perceptual semantics – dactyl, visual, odorative, taste, auditory. The analysis of the poems gives grounds to conclude that Vasyl Stus uses mainly individual-author metaphors, the signs of which are subjectivity, systemicity, uniqueness, one-time use, novelty. 2021 Article Семантико-стилістичні типи метафор у поетичній творчості Василя Стуса / О. Лілік // Сіверянський літопис. — 2021. — № 4. — С. 138-144. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.5207536 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181737 821.161.2:82-31:81’373.612.2 uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Літературознавчі студії Літературознавчі студії
spellingShingle	Літературознавчі студії Літературознавчі студії Лілік, О. Семантико-стилістичні типи метафор у поетичній творчості Василя Стуса Сiверянський літопис
description	Метою статті є дослідження особливостей функціювання різних семантико-стилістичних типів метафор у поетичній творчості Василя Стуса. Вибір методології дослідження зумовлений міждисциплінарним характером проблеми й філософічністю поезій Василя Стуса. У процесі наукового пошуку використано низку методів наукового дослідження на основі принципів доцільності й взаємодоповнення, що дало змогу отримати максимально повне уявлення про особливості функціювання семантико-стилістичних типів метафор у поетичній творчості Василя Стуса. Зокрема для виокремлення метафор у текстах ліричних творів і з’ясування їхньої суті використано метод структурного аналізу, з метою прочитання поезій мовою сучасної літературознавчої і мовознавчої наук застосовано метод герменевтики, а порівняльно-зіставний метод задіяно для порівняння особливостей функціювання семантико-стилістичних метафор у різних поезіях Василя Стуса. Новизна роботи полягає в тому, що вперше зроблено спробу схарактеризувати семантико-стилістичні типи метафор у поетичній творчості Василя Стуса. Висновки. Відповідно до семантико-стилістичної класифікації метафор були схарактеризовані особливості функціювання метафор-оживлення, метафор-опредмечування, метафор-синестезії в поетичній творчості Василя Стуса. Аналіз поезій засвідчив, що більшість складають метафори-оживлення, серед яких переважає антропоморфізація, до метафори-опредмечування митець звертається спорадично. Метафори-синестезії, що створені на психо-фізіологічній основі, репрезентують у поезіях Василя Стуса гру-синтез різних значень перцептивної семантики – дактильної, зорової, одоративної, смакової, слухової. Аналіз поезій дає підстави для висновку, що Василь Стус послуговується переважно індивідуально-авторськими метафорами, ознаками яких є суб’єктивність, асистемність, унікальність, одноразовість вживання, новизна.
format	Article
author	Лілік, О.
author_facet	Лілік, О.
author_sort	Лілік, О.
title	Семантико-стилістичні типи метафор у поетичній творчості Василя Стуса
title_short	Семантико-стилістичні типи метафор у поетичній творчості Василя Стуса
title_full	Семантико-стилістичні типи метафор у поетичній творчості Василя Стуса
title_fullStr	Семантико-стилістичні типи метафор у поетичній творчості Василя Стуса
title_full_unstemmed	Семантико-стилістичні типи метафор у поетичній творчості Василя Стуса
title_sort	семантико-стилістичні типи метафор у поетичній творчості василя стуса
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2021
topic_facet	Літературознавчі студії
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181737
citation_txt	Семантико-стилістичні типи метафор у поетичній творчості Василя Стуса / О. Лілік // Сіверянський літопис. — 2021. — № 4. — С. 138-144. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Сiверянський літопис
work_keys_str_mv	AT lílíko semantikostilístičnítipimetaforupoetičníjtvorčostívasilâstusa
first_indexed	2025-07-15T23:18:23Z
last_indexed	2025-07-15T23:18:23Z
_version_	1837756847406186496
fulltext	Сіверянський літопис. 2021. № 4 138 УДК 821.161.2:82-31:81’373.612.2 Ольга Лілік • СЕМАНТИКО-СТИЛІСТИЧНІ ТИПИ МЕТАФОР У ПОЕТИЧНІЙ ТВОРЧОСТІ ВАСИЛЯ СТУСА DOI: 10.5281/zenodo.5207536 © О. Лілік, 2021. CC BY 4.0 Метою статті є дослідження особливостей функціювання різних семан- тико-стилістичних типів метафор у поетичній творчості Василя Стуса. Вибір методології дослідження зумовлений міждисциплінарним характе- ром проблеми й філософічністю поезій Василя Стуса. У процесі наукового пошу- ку використано низку методів наукового дослідження на основі принципів до- цільності й взаємодоповнення, що дало змогу отримати максимально повне уяв- лення про особливості функціювання семантико-стилістичних типів метафор у поетичній творчості Василя Стуса. Зокрема для виокремлення метафор у текс- тах ліричних творів і з’ясування їхньої суті використано метод структурного аналізу, з метою прочитання поезій мовою сучасної літературознавчої і мово- знавчої наук застосовано метод герменевтики, а порівняльно-зіставний метод задіяно для порівняння особливостей функціювання семантико-стилістичних метафор у різних поезіях Василя Стуса. Новизна роботи полягає в тому, що вперше зроблено спробу схарактеризу- вати семантико-стилістичні типи метафор у поетичній творчості Василя Стуса. Висновки. Відповідно до семантико-стилістичної класифікації метафор були схарактеризовані особливості функціювання метафор-оживлення, мета- фор-опредмечування, метафор-синестезії в поетичній творчості Василя Стуса. Аналіз поезій засвідчив, що більшість складають метафори-оживлення, серед яких переважає антропоморфізація, до метафори-опредмечування митець звер- тається спорадично. Метафори-синестезії, що створені на психо-фізіологічній основі, репрезентують у поезіях Василя Стуса гру-синтез різних значень перцеп- тивної семантики – дактильної, зорової, одоративної, смакової, слухової. Аналіз поезій дає підстави для висновку, що Василь Стус послуговується переважно ін- дивідуально-авторськими метафорами, ознаками яких є суб’єктивність, асис- темність, унікальність, одноразовість вживання, новизна. Ключові слова: лірика, поезії, семантико-стилістична класифікація, антропоморфізація, метафора-синестезія, метафора-оживлення, метафора- опредмечування. Проаналізувавши художньо-стильові особливості лірики Василя Стуса, лі- тературознавець Михайлина Коцюбинська закцентувала на поліваріантності йо- го художніх текстів, реалізації в них принципів палімпсестності, самототожності й цілісності, а також на герметизмі, поетичній сконденсованості й екзистенцій- ності світовідчуття автора1. Ці ознаки стали ключем для дослідження ідейно- тематичних та філософських аспектів поетичної творчості поета сучасними літе- ратурознавцями, з-поміж яких Д. Стус, Ю. Бедрик, О. Росінська, О. Рарицький. Значну увагу дослідники приділили й мові поезії Василя Стуса, зокрема: А. Бон- 1 Коцюбинська М. Василь Стус у контексті сьогоднішньої культурної ситуації. Слово і час. Київ, 1998. № 6. С. 17–28. Siverian chronicle. 2021. № 4 139 даренко розглянула значення і функції експресем його поетичної мови2, О. Ра- домська звернулася до мовного аспекту творчості поета, здійснивши спробу ана- лізу неологізмів3, об’єктом дослідження Д. Данильчука став поетичний синтак- сис В. Стуса в аспекті художньої комунікації4, а Л. Марчук – стилістичні синоні- ми як виразники експресії в епістолярії Василя Стуса5. Окрім того, було укладе- но «Словник поетичної мови Василя Стуса»6, у якому подано лексичне значення тих слів, що набули значення поетизмів – слів особливого естетичного змісту, що сприяють формуванню мистецького стилю автора і реалізації художньо-ідей- ного змісту. Водночас варто констатувати, що зазначені дослідження лежать у площині мовознавства й фактично не зачіпають проблеми поетики художніх творів мит- ця, яка перебуває на перехресті літературознавства й мовознавства, пов’язана з критичною рецепцією поетичного доробку Василя Стуса. Зазначимо, що міждис- циплінарні дослідження (на межі лінгвістики та літературознавства) на сучасно- му етапі набувають особливої значущості, оскільки створюють єдине поле ви- вчення лексики, семантики, поетики, стилістики, мови художнього твору. У цьо- му контексті, на нашу думку, особливої уваги заслуговує метафоричність пое- тичного світу Василя Стуса, оскільки митця почасти називають поетом метафо- ри, зокрема О. Тарнавський зазначає, що «це не та традиційна метафора, що в її заложені порівняння чи зіставлення, щоб збагатити образність; це радше ота по- хідна, що – як у математиці функція – створює нове явище, новий світ»7. Варто наголоити, що до питання функціювання метафори в поезіях обраної персоналії зверталися В. Олексенко8, Т. Святошенко9 та інші науковці, проте новизна за- пропонованого дослідження полягає в спробі дослідити метафоричність поетич- ної спадщини Василя Стуса на основі семантико-стилістичної класифікації мета- фор, відповідно до якої виокремлюють метафору-оживлення, метафору-опред- мечування, метафору-синестезію10. Аналіз поетичної спадщини митця дав підстави для висновку, що в ній пре- валюють метафори-оживлення. Вони вирізняються новизною й несподіваністю, серед способів їх творення найбільш популярним є антропометафоризація, за- вдяки якій предмети, явища дійсності та абстрактні поняття набувають рис лю- дини. Насамперед, вони містять ключові слова, які постають як назви активних дій людини (брести, бігти, наздоганяти, танцювати, ткати, ходити, брати, манд- рувати, грати), наприклад: «свічадо спить» (с. 67), «сон пішов у танок» (с. 72), «смерть мене в похід візьме» (с. 53), «сон пройшов» (с. 88), «ніч протовпиться» (с. 143), «смерть ввійшла» (с. 155), «півники, півонії, жоржини, що заберуть очі i не повернуть» (с. 91), «на ліктях підвелась зоря, мов породілля» (с. 171), «бла- годать така ясна лягла мені на душу» (с. 202)11. 2 Бондаренко А.І. Поетична мова В. Стуса (експресеми емотивного змісту): автореф. …канд. філол. наук / НАН України, Ін-т укр. мови. Київ, 1996. 21 с. 3 Радомська О. Мова як мистецтво. Неологізми в творчості Василя Стуса. Українська мова та літе- ратура. 2002. № 15. С. 15–17. 4 Данильчук Д.В. Поетичний синтаксис Василя Стуса в аспекті художньої комунікації: автореф. … канд. філол. наук / Київ. Нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2006. 20 с. 5 Марчук Л. Стилістичні синоніми як виразники експресії в епістолярії Василя Стуса. Актуальні проблеми української літератури і фольклору: наук. зб. Донецьк: Вид-во Донецького нац. ун-ту, 2001. Вип. 6. С. 114–120. 6 Оліфіренко Л.В. Словник поетичної мови Василя Стуса. Рідковживані слова та індивідуально- авторські новотвори. Київ: Абрис, 2003. 90 с. 7 Тарнавський О. Знайомство з поетом Василем Стусом. Альманах УНС. Джерзі Ситі, 1983. С. 136. 8 Олексенко В.П. Метафоричні конструкти Василя Стуса. Науковий вісник Міжнародного гуманітар- ного університету. Київ, 2017. № 31. Т. 1. С. 70–76. 9 Святошенко Т. Метафоричні образи в поезіях Василя Стуса. Науковий вісник Міжнародного гума- нітарного університету. Київ, 2017 № 31. Т. 1. С. 70–75. 10 Єщенко Т. Семантико-стилістичні типи метафор: теоретичний аспект. Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Донецьк, 2010. С. 224–239. 11 Стус В.С. Вибрані твори. Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008. 352 с. Надалі цитуємо тексти творів Василя Стуса за цим виданням. Сіверянський літопис. 2021. № 4 140 Значну за обсягом групу становлять антропометафори, які характеризують психофізіологічні процеси/стани особистості (вони створені на основі лексем бо- літи, вірити, дихати, думати, дрімати, кричати, спати, сивіти, сміятися, плакати), як-от: «задумалася свічка» (с. 36), «сніг хоче спати» (с. 96), «сонце божеволіє» (с. 234), «сміється дорога» (с. 156), «затужить по тобі зима» (с. 278), «збоже- волілі антени» (с. 299), «задумалася свічка» (с. 112), «море хвилюється» (с. 67), «немовлятко й те обіцяє стати нашим катом» (с. 98), «минуле вабить воротт- я» (с. 213). Варто зазначити, що для більшості таких метафор характерна експресив- ність: «церква святої Ірини криком кричить із імли» (с. 71), «дух мій скорчився – і корчами кричить» (с. 78), «тополя ламле руки – / їй сил нема – пірвати тіло в лет…» (с. 126), «Ти вже не згинеш, ти двожилава, земля, рабована віками, і не скарать тебе душителям сибірами і соловками» (с. 72). В основному зазначені метафори мають розгорнутий характер, створюючи в уяві читача цілу картину. Окрему групу складають антропометафори, ключовими словами яких є мас- ки-типажі, що образно характеризують людей, тварин, рослинний світ, явища природи. Наприклад, у поетичній спадщині Василя Стуса натрапляємо на мета- фори, утворені через найменування реальних осіб – українських письменників, науковців, історичних діячів (Шевченко, Сковорода, Максимович, Довженко, Бортнянський, Петлюра). Зокрема, згідно з дослідженням А. Лупол, найчастіше (14 разів) згадується Тарас Шевченко у контексті використання номінацій Тарас (8), Шевченко (3), присвійного прикметника Тарасів («Тарасові провісні птиці – слова шугають над Дніпром» (с. 73))12. Подекуди митець використовує метафо- ричні ряди однорідних метафор-власних назв, наприклад: «Хай прийдуть в гості Леся Українка, / Франко, Шевченко і Сковорода» (с. 72); «в золотій соломі, при- гашеній сутемрявою, яйця заблуклої казкової несучки. Зеров, Вишня і Сковоро- да» (с. 224). Окрім того, знаходимо й метафори, репрезентовані через іменуван- ня героїв української літератури, наприклад образ Мавки чи проклятого Марка. Звертається Василь Стус і до метафор, утворених на основі іменувань по- статей світового культурно-історичного кола (Гете, Бетховен, Шекспір) та літе- ратурних героїв (Фауст, Йорик). Найчастотнішими є такі одиниці: Гете (5) та його літературні персонажі (Мефістофель, Фауст – по 5 уживань), Бетховен (5), Шекспір (2) та персонажі його творів (Йорик – 7 уживань, зокрема 6 разів в одному вірші, Гамлет – 2)13. Часто митець творить метафори на основі імені Ісу- са Христа, яке може набувати значення «праведник» («Між клятих паливод, іуд і христів / Прожив я сімнадцять без малого днів» (с. 171)). У фрагменті «Ведмідь упав, немов Ісус Христос, / із високості, і, долину вкривши, / як шовк легкою вов- ною узвишшя – / голічеревий по калюжах повз» (с. 179) низькі хмари, що вилили- ся дощем на землю, метафорично репрезентовані в тексті в образі ведмедя, який порівнюється з Христом. Зоометафори і ботанометафори трапляються в поезіях Василя Стуса дещо рідше. З цього приводу Т. Єщенко зазначає, що уподібнення тваринам було (є) онтологічною основою світогляду як первісної, так і сучасної людини. Мовно- естетичне сприймання і змалювання навколишньої дійсності мовцями через тва- ринну семантику допомагає зрозуміти сенс людського буття, зробити наочними і сенсорно пізнаваними свої ідеї, відчути гармонію космосу, в якому всесвіт- люди-тварини-рослини становлять його неподільну єдність14. Зокрема, знаходи- мо такі приклади в поетичних текстах: «горить сосна – червоно-чорна грива над лісом висить» (с. 92) (образ вогню подано через образ кінської гриви), «слова шугають над Дніпром» (с. 73) Ошибка! Источник ссылки не найден.(асоціації з образами птахів); «бездоння лащить-ся» (с. 154)Ошибка! Источник ссылки 12 Лупол А.В. Онімний простір у поезії Василя Стуса: дис. канд. філ. наук: 10.02.01 / Одеський націо- нальний університет імені І. І. Мечникова. Одеса, 2011. С. 75. 13 Лупол А.В. Онімний простір… С. 78. 14 Єщенко Т. Семантико-стилістичні типи… С. 224–239. Siverian chronicle. 2021. № 4 141 не найден., «море не може спати» (с. 116), «очі виловлюють» (с. 93), «росте твоя тюрма» (с. 204). Частіше трапляється химерометафоризація, для якої притаманна інтегрова- ність ознак, притаманних людині, тварині, рослині, рибі, птахові тощо. Завдяки такій метафорі Василь Стус розвинув пошук нових відтінків, слів емоційно-пси- хологічного змісту, знаків-символів. Так, образ дороги стає символом життя, не- здоланності: «Та відчайдушно пролягла дорога несамовитих» (с. 69), «Вглядаюсь в осінні стерні – куди ти біжиш, дорого?» (с. 117). Окрім того, натрапляємо й на інші приклади химерометафоризації, наприклад: «стогне вікно» (с. 49), «глипає оком в’язниця, наче сова із пітьми» (с. 70), «сто років як сконала Січ» (с. 71), «ніч протовпиться … по кімнаті, по стінах шастає. … мовчить, і мовчить» (с. 99), «сонце відтремтіло» (с. 163), «кільчиться трава» (с. 191), «гомін бреде» (с. 205), «місяць стоїть» (с. 211), «світ весь витих, витух, відпалав, не вгамував- ши вікової спраги» (с. 221), «тікає ніч» (с. 227), «Їх вітер скоро осідла, І довгі по- води напне, І пустить чвалом. Зустрічать до себе сонце в гості» (с. 267), «го- робці виспівують» (с. 290). Деякі метафори побудовані на основі фразеологізмів (наприклад, ложем Прокруста названо відсутність вибору, при цьому використано іронічне озна- чення: «В демократичнім ложі Прокруста стогін» (с. 88)) або образів міфології Харон («слідчий на допиті»), харони («санітари»). Характерним для Стусової поезії є вживання міфонімів античного кола, пов’язаних зі світом мертвих (Стікс, Лета, Орфей, Еврідіка, Тартар). Отже, аналіз поетичної спадщини Василя Стуса дав підстави для висновку, що антропоморфізація як тип метафоризації складає найбільшу групу серед ме- тафор-оживлення в його творах. Очевидно, це пов’язано з тим, що поети більш схильні переносити до сфери неживого людські дії, ніж тваринні чи рослинні. Окрім метафори-оживлення, Василь Стус звертається й до метафори-опред- мечування, суть якої полягає в перенесенні ознак з неживого на живе, з неживо- го на неживе. З одного боку, Василь Стус таким шляхом прагне передати власні почуття й емоції («нещастя й радощі мої – весняні ручаї» (с. 76), «розум спер- тий, як спирт, горить» (с. 145)). З іншого боку, поет прагне відобразити красу навколишньої природи («світання зайнялося» (с. 56), «бринів поранок» (с. 99), «синь небесна до тебе прихиляється облесна» (с. 142), «легкі хмарки на порцеля- новому виснуть небі» (с. 53), «жовкнуть у вікні ліхтарі» (с. 86), «просвітле небо аж кипить» (с. 84)) або ж абсурдність навколишнього світу, апокаліптичність ситуації («світ весь витих, витух, відпалав» (с. 141), «дитинство загубилось се- ред дня» (с. 113), «небо аж кипить, просвітле – аж кипить» (с. 181), «вгорі ки- пить сонце – угорі!» (с. 221), «твердь земна трухлявiє» (с. 75), «порiдшала земна тужава твердь» (с. 54)). Василь Стус творить метафори-опредмечування і на основі власних назв, зокрема часто вживаються в його поезіях оніми Україна / Вкраїна (94), а також Київ (30), Дніпро (40), котрі виступають маркерами, репрезентантами України15. Зазначені лексеми позначають найважливіші для ліричного героя локуси україн- ського топосу. Окрім того, варто назвати ті об’єкти, які автор згадує найчастіше, наприклад: Софія у значенні Софіївського собору (15 уживань); Хрещатик, що репрезентує Київ («шарий шамотить Хре[шч]атик кішлиться» (с. 95)). Серед російських топонімів поширеним є Колима (11) й Сибір (12), проте поет зверта- ється й до інших об’єктів: «Москва, гора Ведмежа, Кем / і Попів острів – шлях / за ґратами за ґратами, / розбухлий на сльозах. / І знову В’ятка, Котлас, Усть- / Вим, далі – до Чиб’ю. ... / Москва – Чиб’ю, Москва – Чиб’ю, / печорський концен- трак / споруджує нову добу / на крові і кістках» (с. 225). Практично в усіх Сту- сових контекстах Голгота / Голгофа (12 повторів) постає не як назва місця стра- ти Ісуса, а в переносному значенні – як символ страждань та смерті в ім’я висо- кої мети. Зазначимо, що модифіковані значення метафор-опредмечування, які 15 Лупол А.В. Онімний простір… С. 81. Сіверянський літопис. 2021. № 4 142 творять на основі власних назв, ґрунтуються на розвитку традиційної семантики оніма, інтерпретованої через призму авторських переживань і життєвого досвіду. Частина метафор-опредмечувань побудована на релігійних онімах: у пое- тичних текстах Василя Стуса представлені язичницькі слов’янські міфоніми (Во- лос, Ярило, Дажбог, Сварог, Стрибог, Лель), а також образи зі сфери буддизму, індуїзму та зороастризму, які набувають метафоричного значення («Осточортіє триглавий Бог Шива, Будда і синя птиця» (с. 314) й виступають знаком екзотич- ної, далекої і якоїсь «несправжньої» релігії). Отже, метафори-опредмечування є менш поширеними в поетичних творах Василя Стуса, ніж метафори-оживлення. З’ясовано, що метафори-опредмечуван- ня в поезіях митця характеризуються образно-художньою парадигмою, яка побу- дована не на національно-традиційних образах, а на власне авторських, що ґрун- туються на відкритті новітніх, потенційно-прихованих значень. Варто зазначити, що Василь Стус звертається і до метафори-синестезії, сут- ність якої полягає в тому, що «враження або образи, які мають емоційний знак, тобто справляють на нас емоційний вплив, мають тенденцію до об’єднання між собою, незважаючи на відсутність схожості, суміжності між цими образами. От- же, утворюється комбінований витвір уяви, в основі якого лежить почуття або емоційний знак, що об’єднує різнорідні елементи»16. Зазначений вид метафор випливає із природно-біологічної властивості людини одночасно переживати враження, одержані від кількох органів чуття, наприклад, сприймання кольору або світла через звуки й навпаки. У поезіях Василя Стуса синестезія постає як суб’єктивне переживання: різ- номанітні емоції і стани репрезентовані через кольори, наприклад: «білий світ – без кольору i звуку» (с. 124), «біла потойбічність» (с. 84), «чорне сонце» (с. 209), «на чорному папері білі літери» (с. 214), «біла стужа» (с. 65), «червона тінь ка- лини» (с. 73), «на чорних водах» (с. 83). Прикметникові метафори, що містять значення кольору, побудовані на зорових відчуттях, тому вони легко виділяють- ся семантично, бо в реальній дійсності ця якість предметів має точне значення й пізнається винятково за допомогою зору, а не в комплексі органів чуття. Проведений аналіз поезій Василя Стуса дав підстави для висновку, що ме- тафори-синестизії творяться також на основі зорових+слухових аспектів («у си- вій завірюсі голосінь …» (с. 74)); слухові метафори можуть ґрунтуватися на слу- хових+ментальних асоціаціях («самоти згорьовані хорали» (с. 92), «я магма маг- ми, голос болю» (с. 321), «перегуки і гамори грайливі все хлюпають об шиби, мов прибій» (с. 141), «повінь зринула І ліс заворожила» (с. 131), «А голоси прото- бажань лиш горло перетнуть, покрають серце без ножа i мовчки одiйдуть» (с. 169), «бринів поранок» (с. 49)); одоративні+зорові («осліпле листя відчувало яр і палене збігало до потоку» (с. 313), «сухе проміння пахло сірником» (с. 129)). Можемо дійти висновку, що метафора-синестезія сприяє розкриттю думок та почуттів автора, підсилює емоційно-оцінне забарвлення мови. Василь Стус творить зазначені метафори двома способами: шляхом переосмислення, збага- чення, доповнення, розширення традиційних образів, а також в оказіональний спосіб. Завдяки метафорам-синестесіям поетичні твори Василя Стуса стають експресивно наснаженими, унаслідок чого предмети втрачають звичні обриси, набуваючи нових ознак, а традиційні явища постають у незвичайних контекстах. Отже, відповідно до семантико-стилістичної класифікації метафор було схарактеризовано особливості функціювання метафор-оживлення, метафор- опредмечування, метафор-синестезій у поетичній творчості Василя Стуса. Ана- ліз поезій засвідчив, що більшість складають метафори-оживлення, серед яких переважає антропоморфізація, до метафори-опредмечування митець звертається спорадично. Метафори-синестезії, що створені на психо-фізіологічній основі, ре- презентують у поезіях Василя Стуса гру-синтез різних значень перцептивної се- 16 Блинов И. К вопросу о синестезии в поэзии русских поэтов-символистов. Всесоюзная школа моло- дых ученых и специалистов «Свет и музыка». Казань, 1979. C. 145–146. Siverian chronicle. 2021. № 4 143 мантики – дактильної, зорової, одоративної, смакової, слухової. Аналіз поезій дає підстави для висновку, що Василь Стус послуговується переважно індивіду- ально-авторськими метафорами, ознаками яких є суб’єктивність, асистемність, унікальність, одноразовість вживання, новизна. Перспективи подальших досліджень убачаємо в аналізі особливостей функ- ціювання фольклорних і архетипних метафор у творчості Василя Стуса, а також порівняльно-зіставних студіях фігуральності поезій митця з іншими поетами- шістдесятниками. References Bondarenko, A. (1996). Poetychna mova V. Stusa (ekspresemy emotyvnoho zmistu) [Poetic language of V. Stus (expressions of emotional content)]: avtoref. …kand. filol. nauk: 10.02.01 / NAN Ukrainy, In-t ukr. movy. Kyiv, Ukraine. Danylchuk, D. V. (2006). Poetychnyi syntaksys Vasylia Stusa v aspekti khudozh- noi komunikatsii [Poetic syntax of Vasyl Stus in the aspect of artistic communication]: avtoref. … kand. filol. nauk: 10.02.01 / Kyiv. nats. un-t im. T. Shevchenka. Kyiv, Ukraine. Yeshchenko, T. (2010). Semantyko-stylistychni typy metafor: teoretychnyi aspect [Semantic and stylistic types of metaphors: theoretical aspect]. Donetskyi visnyk Naukovoho tovarystva im. Shevchenka – Donetsk Bulletin of the Shevchenko Scientific Society. Kotsiubynska, M. (1998). Vasyl Stus u konteksti sohodnishnoi kulturnoi sytuatsii [Vasyl Stus in the context of today's cultural situation]. Slovo i chas – Word and Time. Lupol, A. V. (2011). Onimnyi prostir u poezii Vasylia Stusa [Onym space in the poetry of Vasyl Stus]: dys. kand. filol. nauk: 10.02.01 / Odeskyi natsionalnyi univer- sytet imeni I. I. Mechnykova. Odesa, Ukraine. Marchuk, L. (2001). Stylistychni synonimy yak vyraznyky ekspresii v epistoliarii Vasylia Stusa [Stylistic synonyms as expressions of expression in the epistolary of Vasyl Stus]. Aktualni problemy ukrainskoi literatury i folkloru: nauk. zb. – Current issues of Ukrainian literature and folklore: a scientific collection. Donetsk, Ukraine. Oleksenko, V. P. (2017). Metaforychni konstrukty Vasylya Stusa [Metaphorical constructs of Vasyl Stus]. Naukovyy visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universy- tetu – Scientific Bulletin of the International Humanities University. Olifirenko, L. (2003). Slovnyk poetychnoi movy Vasylia Stusa. Ridkovzhyvani slova ta indyvidualno-avtorski novotvory [Dictionary of poetic language by Vasyl Stus. Rare words and individual author's innovations]. Kyiv, Ukraine. Radomska, O. (2002). Mova yak mystetstvo. Neolohizmy v tvorchosti Vasylia Stusa [Language as art. Neologisms in the works of Vasyl Stus]. Ukrainska mova ta literatura – Ukrainian language and literature. Лілік Ольга Олександрівна – доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри української мови і літератури Національного університету «Чернігів- ський колегіум» імені Т.Г. Шевченка (вул. Гетьмана Полуботка, 53, м. Чернігів, 14013, Україна). Lilik Olha O. – Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the De- partment of Ukrainian Language and Literature, T.H. Shevchenko NationalUniversity “Chernihіv Colehium» (53, Hetmana Polubotka Street, Chernihiv, 14013, Ukraine). E-mail: lilik8383@ukr.net SEMANTIC AND STYLISTIC TYPES OF METAPHORS IN THE POETIC CREATIVITY OF VASYL STUS The purpose of the article is to study the peculiarities of the functioning of different semantic and stylistic types of metaphors in the poetic heritage of Vasyl Stus. Сіверянський літопис. 2021. № 4 144 The choice of research methodology is caused by the interdisciplinary nature of the issue and the philosophical essence of Vasyl Stus poetry. In the process of scientific research a number of methods of linguistic and literary research based on the principles of expediency and complementarity were used, which allowed to get the most complete idea of the functioning of semantic and stylistic types of metaphors in the poetic creativity of Vasyl Stus. In particular, structural analysis was used to distinguish metaphors in the texts of lyrical works and clarify their essence, the method of hermeneutics was used to read poetry in the language of modern literary and linguistic sciences, and comparative analysis was used to compare the functioning of semantic and stylistic metaphors in different poems. The novelty of the study is that for the first time an attempt to characterize the semantic and stylistic types of metaphors in the poetic work of Vasyl Stus was made. Conclusions. According to the semantic-stylistic classification of metaphors, the peculiarities of the functioning of metaphors-revival, metaphors-objectification, meta- phor-synesthesia in the poetic works of Vasyl Stus were characterized. The analysis of the poems showed that the majority are metaphors-revival, among which anthropo- morphization prevails, the artist turns to the metaphor-objectification sporadically. Metaphors-synesthesias, created on a psycho-physiological basis, represent in Vasyl Stus's poems a game-synthesis of different meanings of perceptual semantics – dactyl, visual, odorative, taste, auditory. The analysis of the poems gives grounds to conclude that Vasyl Stus uses mainly individual-author metaphors, the signs of which are sub- jectivity, systemicity, uniqueness, one-time use, novelty. Key words: lyrics, poetry, semantic-stylistic classification, anthropomorphi- zation, metaphor-synesthesia, metaphor-revival, metaphor-objectification. Дата подання: 12 липня 2021 р. Дата затвердження до друку: 20 липня 2021 р. Цитування за ДСТУ 8302:2015 Лілік, О. Семантико-стилістичні типи метафор у поетичній творчості Василя Стуса. Сіверянський літопис. 2021. № 4. С. 138–144. DOI: 10.5281/ zenodo.520-7536. Цитування за стандартом APA Lilik, O. (2021). Semantyko-stylistychni typy metafor u poetychnii tvorchosti Vasylia Stusa [Semantic and stylistic types of metaphors in the poetic creativity of Vasyl Stus]. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 4, P. 138–144. DOI: 10.5281/zenodo.5207536.

Семантико-стилістичні типи метафор у поетичній творчості Василя Стуса

Institution

Ähnliche Einträge