Протокол переговорів між представниками Проводу ОУН і Павлом Скоропадським (28 січня 1942 р.)

У публікації представлено невідомий раніше протокол переговорів між представниками Проводу Українських Націоналістів і гетьманом Павлом Скоропадським від 28 січня 1942 року....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2015
1. Verfasser: Кучерук, О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України 2015
Schriftenreihe:Український визвольний рух
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181760
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Протокол переговорів між представниками Проводу ОУН і Павлом Скоропадським (28 січня 1942 р.) / О. Кучерук // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2015. — Збірник 20. — С. 29-36. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-181760
record_format dspace
spelling irk-123456789-1817602021-12-01T01:25:54Z Протокол переговорів між представниками Проводу ОУН і Павлом Скоропадським (28 січня 1942 р.) Кучерук, О. Джерела та історіографія У публікації представлено невідомий раніше протокол переговорів між представниками Проводу Українських Націоналістів і гетьманом Павлом Скоропадським від 28 січня 1942 року. The article presents the unknown earlier protocol of negotiations between members of the Leadership of the Ukrainian Nationalists and hetman Pavlo Skoropadskyi on 28 January 1942. 2015 Article Протокол переговорів між представниками Проводу ОУН і Павлом Скоропадським (28 січня 1942 р.) / О. Кучерук // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2015. — Збірник 20. — С. 29-36. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. XXXX-0120 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181760 uk Український визвольний рух Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Джерела та історіографія
Джерела та історіографія
spellingShingle Джерела та історіографія
Джерела та історіографія
Кучерук, О.
Протокол переговорів між представниками Проводу ОУН і Павлом Скоропадським (28 січня 1942 р.)
Український визвольний рух
description У публікації представлено невідомий раніше протокол переговорів між представниками Проводу Українських Націоналістів і гетьманом Павлом Скоропадським від 28 січня 1942 року.
format Article
author Кучерук, О.
author_facet Кучерук, О.
author_sort Кучерук, О.
title Протокол переговорів між представниками Проводу ОУН і Павлом Скоропадським (28 січня 1942 р.)
title_short Протокол переговорів між представниками Проводу ОУН і Павлом Скоропадським (28 січня 1942 р.)
title_full Протокол переговорів між представниками Проводу ОУН і Павлом Скоропадським (28 січня 1942 р.)
title_fullStr Протокол переговорів між представниками Проводу ОУН і Павлом Скоропадським (28 січня 1942 р.)
title_full_unstemmed Протокол переговорів між представниками Проводу ОУН і Павлом Скоропадським (28 січня 1942 р.)
title_sort протокол переговорів між представниками проводу оун і павлом скоропадським (28 січня 1942 р.)
publisher Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
publishDate 2015
topic_facet Джерела та історіографія
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181760
citation_txt Протокол переговорів між представниками Проводу ОУН і Павлом Скоропадським (28 січня 1942 р.) / О. Кучерук // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2015. — Збірник 20. — С. 29-36. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series Український визвольний рух
work_keys_str_mv AT kučeruko protokolperegovorívmížpredstavnikamiprovoduounípavlomskoropadsʹkim28síčnâ1942r
first_indexed 2025-07-15T23:18:56Z
last_indexed 2025-07-15T23:18:56Z
_version_ 1837756881134682112
fulltext 29 Олександр Кучерук Кандидат історичних наук, директор Бібліотеки ім. О. Ольжича У публікації представлено невідомий раніше протокол переговорів між представниками Проводу Українських Націоналістів і гетьманом Павлом Скоропадським від 28 січня 1942 року. Ключові слова: Павло Скоропадський, ПУН, ОУН, Німеччина. Oleksandr Kucheruk The Protocol of Negotiations between Members of the Leadership of the Ukrainian Nationalists and Pavlo Skoropadskyi (28 January 1942). The article presents the unknown earlier protocol of negotiations between members of the Leadership of the Ukrainian Nationalists and hetman Pavlo Skoropadskyi on 28 January 1942. Key words: Pavlo Skoropadskyi, PUN, OUN, Germany. 30 ПРОТОКОЛ ПЕРЕГОВОРІВ МІЖ ПРЕДСТАВНИКАМИ ПРОВОДУ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ І ПАВЛОМ СКОРОПАДСЬКИМ (28 СІЧНЯ 1942 р.) З початком Другої світової війни питання консолідації україн- ських державницьких сил в еміграції набуло особливого значен- ня. Головних політичних сил було кілька, зокрема, націоналісти, уеренрівці, гетьманці та менші групи. Політичні обставини виносили на поверхню різноманітні проек- ти у справі майбутнього України, хоча основні чинники вирішення українського питання, на жаль, були не в Україні, а українська еміграція, зосереджена у різних політичних таборах, не могла кар- динально вплинути на хід подій. Розуміючи це, український емігра- ційний політикум робив численні заходи, щоб консолідувати зусилля та вплинути на основних геополітичних гравців. Серед них виділялась Німеччина, чиє політичне і військове керівництво ще до війни демон- струвало зацікавлення українським національним питанням. Тому не дивно, що два головні українські середовища на еміграції — націо- налісти та гетьманці — свої головні сили скупчили саме в Німеччині. З початком Другої світової війни Франція була нейтралізова- ною, острівний характер Великої Британії відсунув її від активної участі в європейській політиці, Польща зникла з політичної карти. Українське питання було «затиснуте» між двох потуг — Німеч- чиною та Радянським Союзом. Останній апріорі вважався ворогом українських національних інтересів. Тому українські політичні се- редовища, переважно націоналісти і гетьманці, шукали способів вплинути на політику німецької влади. 14 червня 1941 р. поширено меморандум за підписом 167 українських діячів, які порівнюва- ли тогочасні події з добою Української революції 1917—1921 ро- ків і закликали до об’єднання усіх українців в Європі без огля- ду на партійність та переконання1. 30 червня 1941 р. Голова ПУН А. Мельник видав відозву до українського народу із закликом бу- дувати незалежну українську державу2. Того ж дня у Львові від 1 Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (далі — ЦДАВО України). — Ф. 3833. — Оп. 1. — Спр. 2. — Арк. 1—2. 2 ОУН в 1941 році: Документи. Ч. 1 / упоряд.: О. Веселова, О. Лисенко, І. Патриляк, В. Сергійчук. — Київ: Ін-т історії України НАН України, 2006. — С. 249—250. 31 № 20Олександр Кучерук Протокол переговорів між Проводом ОУН і Павлом Скоропадським імені ОУН(б) проголошено Акт відновлення Української держави3 і створено Крайове правління західних областей України (уряд)4. 12 липня Гетьманська рада Союзу гетьманців-державників, як керівний орган гетьманського руху, ухвалила постанову, в якій розкритикувала «політичну метушню» українських діячів, «тво- рення похапцем різних об’єднань», які укладають та розсилають різні листи і звернення5. Хоча сам П. Скоропадський вже 16 липня 1941 р. відправив А. Гітлеру листа про співпрацю України та Ні- меччини у боротьбі проти більшовизму за українську державність6. Офіційний Берлін не бажав рахуватися з планами і діями укра- їнських політичних сил. Влітку 1941 р. більшість членів Держав- ного правління була арештовані, піддано репресіям провідників обох гілок ОУН (мельниківської і бандерівської). Незважаючи на протести з боку українських політиків, 1 серпня 1941 р. окуповану Галичину, Лемківщину, Підляшшя, частину Посяння і Холмщи- ни включено до складу територіально-адміністративної одиниці Німеччини — Генерал-губернаторства, чим покладено край спо- діванням на прихильне ставлення Берліна до українських держав- ницьких і соборницьких прагнень. В листопаді 1941 р. розпущено створений у Києві революцій- ний передпарламент — Українську Національну Раду на чолі з Миколою Величківським, припинено випуск газети «Українське слово» та ув’язнено членів редакції, закрито Спілку українських письменників. У лютому 1942 р. арештовано групу літераторів на чолі з головою Спілки українських письменників поетесою Оленю Телігою. Ситуація вимагала від чинного українського політику- му реагування в можливій формі. Розрізнені українські політич- ні середовища об’єднали свої зусилля і підготували меморандум до «Його Ексцеленції Вождя і Райхсканцлера Німецького Райху 3 ЦДАВО України. — Ф. 3833. — Оп. 1. — Спр. 5. — Арк. 3. 4 Там само. — Спр. 6. — Арк. 1. 5 Центральний державний архів громадських об’єднань України (далі — ЦДАГО України). — Ф. 269. — Оп. 3. — Спр. 8. — Арк. 1. 6 Україна в Другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних ма- теріалів. Том 1 / зібрав і впоряд. В. Косик. — Львів: Ін-т українознавства ім. І. Крипякевича НАН України, Львівський державний ун-т імені Івана Франка, Львівський ін-т археографії і джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України. — 1997. — С. 188—189. 32 ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ Адольфа Гітлера в Берліні»7. Швидше за усе, виходячи з переліку і порядку підписів, документ ініційований був головою УНРади у Києві М. Величківським, який на початку січня 1942 р. вимушено покинув Київ і перебував у Львові. У меморандумі зазначено, що німці не розуміють і ігнорують прагнення українського народу до державної самостійності, вислов- люється жаль з приводу приєднання Галичини до Німецької дер- жави та частини південно-західних українських територій до Руму- нії: «Сьогоднішній стан суперечить історичним завданням України»8. Тому підписанти зверталися до А. Гітлера з проханням «усунути не- гативні» прояви німецької політики стосовно України та врахувати готовність українців розпочати «відбудову Української держави» . 14 січня 1942 р. меморандум підписали Голова Української На- ціональної ради у Києві Микола Величківський, Голова Україн- ської Національної ради у Львові митрополит Андрей Шептицький. По тому документ привезли до Варшави, де свої підписи постави- ли наступник Головного Отамана Симона Петлюри Андрій Лі- вицький та колишній командуючий Армією Української Народної Республіки генерал Михайло Омелянович-Павленко. Після цього меморандум переслали до Берліна, де його підписав Провідник Організації Українських Націоналістів Андрій Мельник9. Щоб підкреслити єдність національного руху та спільність стратегії, вирішено запропонувати приєднатися до меморандуму і гетьманові П. Скоропадському, який на той час перебував у Бер- ліні. Доступні документи не дозволяють установити, чиїм рішен- ням ухвалено звернутися до гетьмана П. Скоропадського щодо цього питання, але у практичній площині цим питанням займали- ся представники ОУН(м) Дмитро Андрієвський та Осип Бойдуник. 7 Текст меморандуму опубліковано у збірниках: «Україна в Другій світовій війні у до- кументах» (Т. 2, 1998) та «Українська політична еміграція. 1919—1945» (2008). Списки документа є тотожними, але мають несуттєві розбіжності: у першому випадку переклад зроблений сучасним нам перекладачем, а другий — у часи ство- рення документа, про що свідчить специфічна лексика і стиль. 8 Україна в Другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних мате- ріалів. Том 2: (1941—1942) / зібрав і впоряд. В. Косик. — Львів: Інститут укра- їнознавства ім. І. Крипякевича НАН України, Львівський державний універси- тет імені Івана Франка, Львівський інститут археографії і джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України. — 1998. — С. 87. 9 ЦДАГО України. — Ф. 269. — Оп. 2. — Спр. 132. — Арк. 19. 33 № 20Олександр Кучерук Протокол переговорів між Проводом ОУН і Павлом Скоропадським Зустріч і перемовини відбулися в Берліні в квартирі чільного ді- яча гетьманського руху полковника В. Мурашка10 за адресою Нол- лєндорпляц буд. 6. Переговори зафіксовано протоколом за підписа- ми сторін, в якому йдеться про те, що гетьман П. Скоропадський, розуміючи важливість документа і маючи бажання підписати ме- морандум, наштовхнувся на передумову підписанта документа А. Лівицького, який наполягав, щоб П. Скоропадський не ставив свій підпис на спільному документі, а написав свого окремого лис- та, в якому б висловився, що приєднується до думки підписантів Меморандуму. На таку вимогу гетьман не пристав, уважаючи, що такий підхід для нього є принизливим і неприйнятним. *** Протокол зустрічі і переговорів у гетьмана П. Скоропадського 25—28 січня 1941 року — це машинопис на трьох аркушах. Папір пожовклий, близький за розміром до сучасного формату А4, у всіх аркушах відрізано невеликі смуги знизу, на яких не було тексту. В тексті внесено вісім незначних рукописних редактор- ських правок чорнилом, які не міняють змісту написаного. В кін- ці тексту різним чорнилом особисті підписи Василя Мурашка та Дмитра Андрієвського. Скорочення не розкриваються з огляду на їх загальноприйнятість і загальну зрозумілість тексту. Документ зберігається в Архіві ОУН у Києві (Ф. 1. — Оп. 1. — Спр. 273). Протокол переговорів між представниками Проводу Українських Націоналістів і Гетьманом Павлом Скоропадським 25 січня 1942 р. сот. М. Базілевський11 повідомив полк. В. Му- рашка[,] що інж. Д. Андрієвський12 (від Проводу Укр. Націоналістів) заявив, що він бажав би побачити Пана Гетьмана Павла Скоро- 10 Мурашко Василь (1894—1976) — військовий і громадський діяч, коман- дир Київського авіаційного загону Повітряного флоту Української Народної Республіки, останній начальник Управління Повітряного Флоту УНР (1921— 1922), полковник. Від 1922 року в еміграції в Чехословаччині, активний діяч геть- манського руху. В час Другої світової війни відійшов від гетьманського руху, брав участь у діяльності чеських антифашистів, 1945 р. арештований СМЕРШ-ем, але на вимогу чеської сторони звільнений. 34 ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ падського в одній справі, яку він виложить при побаченні. Він хоче бути в Пана Гетьмана в супроводі другого пана з того ж Проводу. Після докладу полк. В. Мурашка про вищесказане Пану Геть- манові, останній негайно ж сказав, що охоче прийме панів з Про- воду Націоналістів 26 січня ц. р. в год. 4. 30 дня в помешканні В. Му- рашка при Ноллєндорпляц ч. 6. 26 січня ц. р. в год. 4. 30 дня на Ноллєндорпляц 6. Пан Гетьман Скоропадський в присутности Пана Полковника Мурашка при- йняв пп. інж. Д. Андрієвського і інж. Бойдуника13 (обидва від Про- воду Українських Націоналістів). Після звичайних привітань, Пан Гетьман звернувся до гостей і попрохав висловити причину їх бажання бачитися з ним. Інж. Д. Андрієвський сказав, що в сумні часи, що їх пере- живає наша Батьківщина, дуже важно виявити перед німецькими Властями повну солідарність українських політичних угруповань, тому Провід Націоналістів пропонує всім діючим українським на- ціональним чинникам приєднатися солідарно до акції, виложеної в листі до Фюрера Німеччини Адольфа Гітлера, в якому описано нестерпне положення України та наведена ціла низка прохань для направи умов, у яких знаходиться Україна, на краще. Пан Гетьман висловився в тому змислі, що він щиро вітає таке предложення[,] і попрохав інж. Андрієвського дати йому про- читати проект вищевказаного листа до Фюрера. Інж. Бойдуник вищевказаний проект передав Пану Гетьманові, при чому додав, що вони мають вже підписи під цим листом Його Ексцеллєнції 11 Базілевський Микола (1893—1957) — інженер, публіцист, громадський діяч. Закінчив військову школу, учасник Першої світової війни, в Армії УНР з 1917 р., сотник, інтернований у польських таборах, учасник Зимового походу. Від 1920 р. в еміграції в Чехословаччині, приєднався до гетьманського руху. В час Другої світо- вої війни на примусових роботах в Німеччині, з 1949 р. в Канаді. 12 Андрієвський Дмитро (1892—1976) — державний, політичний діяч і публіцист. Входив до складу дипломатичної місії УНР в Швеції, консул УНР в Швейцарії, зго- дом у Бельгії. Один з організаторів ОУН, член ПУН. В час Другої світової війни арештований, перебував у концтаборі Заксенгаузен. Після війни член Української національної Ради. 13 Бойдуник Осип (1895—1966) — громадський, політичний діяч, публіцист. Учасник Першої світової війни, з 1918 р. старшина УГА й Армії УНР. Один з організаторів ОУН, головний контролер ОУН, в’язень польських тюрем, з 1939 р. співробітник Українського Центрального Комітету. Після Другої світової війни в еміграції, член Української національної ради і Виконного органу УНРади. 35 № 20Олександр Кучерук Протокол переговорів між Проводом ОУН і Павлом Скоропадським Митрополита Андрія Графа Шептицького, Полковника А. Мель- ника[,] вождя Укр. націоналістів, Президента Андрія Ливицького, проф. Величківського з Київа і Генер. Михайла Ом.-Павленка. Пан Гетьман, ще не читаючи запропонованого листа, сказав, що він дуже охоче прийме участь в подібнім солідарнім виступі, але при всіх умовах прохає дозволити йому не давати остаточну відповідь негайно ж, а дати йому час до позавтра, коли можна б було знову зібратися і остаточно полагодити справу. Панове ін- женери Проводу Укр. Націоналістів згодилися на це. Пан Гетьман прочитав голосно проект листа. Лист цей не був підписаний. По закінченні читання, Пан Гетьман висловився в тому дусі, що він знаходить цей лист занадто сухим і невповні відповідаючим тра- гічности момента, в якому знаходиться Україна. Пан Гетьман за- уважив, що німцям треба сказати чисту правду, бо те, що зараз діється на Україні, майже в тій же мірі некорисне Німеччині, як і Україні. Але Пан Гетьман додав, що остаточно він висловить- ся позавтра, коли порадиться зі своїми помішниками та ще раз уважно перечитає листа до Фюрера. Пан інж. Андрієвський тоді заявив, що в ще умова, яку вони мусять поставити Гетьманові, а власне: вони прохають Гетьмана звернутися до Фюрера з окремим листом, у якому сказано, що Пан Гетьман вповні згоджується з суттю листа, що його підписа- ли ріжні українські національні чинники, і тимсамим приєднуєть- ся до вищевказаних осіб. На питання чому ставиться така умова, п. інж. Андрієвський відповів, що це повинно бути зроблено тому, що п. Андрій Ли- вицький поставив умову, що він підпише цей лист лише тоді, як не буде на ньому підпису Гетьмана Павла Скоропадського, тому треба, щоб Пан Гетьман згодився не ставити свого підпису на листі основному[,] а лише окремим листом приєднався до інших підписів, що таким чином буде осягнено солідарність усіх угрупо- вань. Підпис п. Андрія Ливицького вони взяли раніше, посуваючи- ся «ґеоґрафічно» з Київа через Львів-Краків-Варшаву до Берліна. На це Пан Гетьман заявив, що ця умова категорично міняє всю справу; що він не дає зараз неґативної відповіді, а буде ду- мати[,] чи не можна знайти якого-будь можливого для нього ви- ходу зі становища, що тут утворилося[,] і цю відповідь, як було 36 ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ умовлено, він дасть панам від Проводу Націоналістів 28 січня ц. р. в помешканні при Нолєндорфпляц 6. в год. 4-ій дня. 28 січня в год. 4-ій попол. знов зібралися на Нолєндорфпляц 6. Пан Гетьман і полк. Мурашко з одного боку, з другого пп. інж. Бой- дуник і інж. Андрієвський. Пан Гетьман після привітання заявив панам від Проводу На- ціоналістів, що після всебічного обміркування всієї справи, він з великим сумом прийшов до висновку, що мусить відмовитися від участи в вищезгаданій акції. Пан Гетьман вважає, що на часі було б зараз серйозне, тривке й достойне об’єднання національних сил, якого так пекуче потребувала б Україна. Поставлена умова п. Ан- дрієм Ливицьким, наочно доводить, що не вистало в сучасних українських політиків патріотичного почування й державницького розуміння доби, що її ми переживаємо, аби гарну ідею здійснити. За таких обставин Пан Гетьман, на превеликий жаль, не може взяти в ній участи. Одночасно з тим Пан Гетьман заявляв, що у всякій маніфес- тації української спільноти в напрямі творення українського обєд- нання щирого й чесного, Пан Гетьман разом з усіма Гетьманцями готовий прийняти участь і приєднатися вповні безкорисно, які б не були тяжкі умови цієї маніфестації, однак коли буде ясно, що це послужить на користь Українського діла. При цьому Пан Гетьман заявив, що він примушений написати листа про перебіг всього цього діла Його Ексцелєнції Митрополита Андрія, в якому він зясує причину відмови дати свій підпис. Пану Гетьману дуже прикро, що він не може приняти участи поруч Його Ексцелєнції в такому важливому і симпатичному для Пана Гетьмана почині. На цьому засідання було закінчено. Зроблено протокол, написаний в двох копіях за підписом одно- го з членів кожної сторони[,] і виданий на руки кожної. Берлін. 28.І.- 1942.