Молодіжні осередки руху опору в Західній Україні в 40-50 роках ХХ ст. у світлі документів Державного архіву Львівської області
У статті проаналізовано архівні документи Державного архіву Львівської області, в яких відображена діяльність молодіжних осередків визвольного руху на території Західної України, зокрема Львівської і Дрогобицької областей, та карально-репресивні дії радянської влади щодо націоналістичної молоді....
Збережено в:
Дата: | 2015 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
2015
|
Назва видання: | Український визвольний рух |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181762 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Молодіжні осередки руху опору в Західній Україні в 40-50 роках ХХ ст. у світлі документів Державного архіву Львівської області / О. Зброжко // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2015. — Збірник 20. — С. 43-55. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-181762 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1817622021-12-01T01:26:05Z Молодіжні осередки руху опору в Західній Україні в 40-50 роках ХХ ст. у світлі документів Державного архіву Львівської області Зброжко, О. Джерела та історіографія У статті проаналізовано архівні документи Державного архіву Львівської області, в яких відображена діяльність молодіжних осередків визвольного руху на території Західної України, зокрема Львівської і Дрогобицької областей, та карально-репресивні дії радянської влади щодо націоналістичної молоді. In the article it is analyzed the archival documents of the State Archive of Lviv Oblast, which contain the information about the activity of the youth cells of the liberation movement in West Ukraine, including Lviv and Drohobych Oblasts. Also it is examined the punitive and repressive measures of the Soviet authorities against the nationalistic youth. 2015 Article Молодіжні осередки руху опору в Західній Україні в 40-50 роках ХХ ст. у світлі документів Державного архіву Львівської області / О. Зброжко // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2015. — Збірник 20. — С. 43-55. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. XXXX-0120 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181762 uk Український визвольний рух Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Джерела та історіографія Джерела та історіографія |
spellingShingle |
Джерела та історіографія Джерела та історіографія Зброжко, О. Молодіжні осередки руху опору в Західній Україні в 40-50 роках ХХ ст. у світлі документів Державного архіву Львівської області Український визвольний рух |
description |
У статті проаналізовано архівні документи Державного архіву Львівської області, в яких відображена діяльність молодіжних осередків визвольного руху на території Західної України, зокрема Львівської і Дрогобицької областей, та карально-репресивні дії радянської влади щодо націоналістичної молоді. |
format |
Article |
author |
Зброжко, О. |
author_facet |
Зброжко, О. |
author_sort |
Зброжко, О. |
title |
Молодіжні осередки руху опору в Західній Україні в 40-50 роках ХХ ст. у світлі документів Державного архіву Львівської області |
title_short |
Молодіжні осередки руху опору в Західній Україні в 40-50 роках ХХ ст. у світлі документів Державного архіву Львівської області |
title_full |
Молодіжні осередки руху опору в Західній Україні в 40-50 роках ХХ ст. у світлі документів Державного архіву Львівської області |
title_fullStr |
Молодіжні осередки руху опору в Західній Україні в 40-50 роках ХХ ст. у світлі документів Державного архіву Львівської області |
title_full_unstemmed |
Молодіжні осередки руху опору в Західній Україні в 40-50 роках ХХ ст. у світлі документів Державного архіву Львівської області |
title_sort |
молодіжні осередки руху опору в західній україні в 40-50 роках хх ст. у світлі документів державного архіву львівської області |
publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України |
publishDate |
2015 |
topic_facet |
Джерела та історіографія |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181762 |
citation_txt |
Молодіжні осередки руху опору в Західній Україні в 40-50 роках ХХ ст. у світлі документів Державного архіву Львівської області / О. Зброжко // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2015. — Збірник 20. — С. 43-55. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
series |
Український визвольний рух |
work_keys_str_mv |
AT zbrožkoo molodížníoseredkiruhuoporuvzahídníjukraínív4050rokahhhstusvítlídokumentívderžavnogoarhívulʹvívsʹkoíoblastí |
first_indexed |
2025-07-15T23:19:03Z |
last_indexed |
2025-07-15T23:19:03Z |
_version_ |
1837756887964057600 |
fulltext |
43
Ольга Зброжко
Молодша наукова співробітниця
Національного музею-меморіалу
жертв окупаційних режимів «Тюрма
на Лонцького», наукова співробітниця
Центру досліджень визвольного руху
У статті проаналізовано архівні документи Державного архіву
Львівської області, в яких відображена діяльність молодіжних осе-
редків визвольного руху на території Західної України, зокрема
Львівської і Дрогобицької областей, та карально-репресивні дії ра-
дянської влади щодо націоналістичної молоді.
Ключові слова: молодіжні організації, Юнак, ОУН, УПА, архівні доку-
менти.
Olha Zbrozhko
Youth Cells of the Resistance Movement in West Ukraine in 40-50’s of
the XX Century from the Perspective of the Documents from the State
Archives of Lviv Oblast
In the article it is analyzed the archival documents of the State Archive
of Lviv Oblast, which contain the information about the activity of the
youth cells of the liberation movement in West Ukraine, including Lviv and
Drohobych Oblasts. Also it is examined the punitive and repressive mea-
sures of the Soviet authorities against the nationalistic youth.
Key words: youth organizations, «Yunak», OUN, UPA, archival documents.
44
МОЛОДІЖНІ ОСЕРЕДКИ РУХУ ОПОРУ В ЗАХІДНІЙ
УКРАЇНІ В 40-50 РОКАХ ХХ СТ. У СВІТЛІ ДОКУМЕНТІВ
ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Дослідження документальних матеріалів з історії українського
визвольного руху опору та боротьби радянської влади з ним на-
лежать до актуальних тем історичного джерелознавства та архео-
графії. За останні роки опубліковано чимало збірників документів,
монографічних праць та наукових статей, присвячених молодіж-
ним націоналістичним організаціям. Серед авторів слід відзначити
роботи Віталія Кульчицького1, Юрія Щура2, Романа Ковалюка3,
Романа Генеги4. У монографії Олександра Іщука зроблено синтез
історії Юнацтва ОУН, автор визначає основні завдання, напрям-
ки діяльності, склад і чисельність, динаміку розвитку молодіжних
організацій, їхню роль у вихованні національно свідомої молоді
та в активізації визвольного руху, розкриває причини ліквідації
молодіжних структур ОУН каральними органами СРСР у 1940—
1950-х рр.5.
Для вивчення історії молодіжних осередків руху опору в За-
хідній Україні в 40-50 роках ХХ ст. варто звернути увагу на ма-
лодосліджені фонди Державного архіву Львівської області (далі
ДАЛО) — П-3 (Львівський обласний комітет КП(б)У) та П-5001
(Дрогобицький обласний комітет КП(б)У). Для їх класифікації
можна використати схему класифікації архівних джерел з історії
українського руху опору дослідника Георгія Папакіна. Серед ра-
дянських документів автор виділяє: 1) джерела партійно-радян-
ської провенізації (ідеологічні документи); 2) радянські директив-
но-нормативні документи; 3) організаційно-розпорядчі документи;
1 Кульчицький В. Виховна робота з молоддю в період визвольних змагань (на мате-
ріалах західного регіону України 20-50 рр. ХХ ст.) — Тернопіль, 2001. — 124 с.
2 Щур Ю. Гурток націоналістичної молоді “Самостійна Україна”. — Запоріжжя,
2009. — 26 с.
3 Ковалюк Р. Український студентський рух на західних землях. ХІХ-ХХ ст. — Львів:
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2001. — 420 с.
4 Генега Р. Студентство міста Львова в українському національному русі (1944—
1953). Автореферат дис. канд. іст. наук. — Львівський національний університет
ім. І. Франка. — Львів, 2007. — 20 с.
5 Іщук О. Молодіжні організації ОУН (1939—1955 рр.) — Торонто; Львів, 2011. —
941 с. (Літопис УПА. Серія “Бібліотека”. Т. 11).
45
№ 20Ольга Зброжко Молоджні осередки руху опору в Західній Україні в 40-50 роках ХХ ст.
4) планові, звітні, аналітичні, інформаційні документи КП(б)У;
5) агітаційно-пропагандистські матеріали; 6) документи репресив-
но-каральних органів СРСР; 7) планові, звітні, аналітичні, інфор-
маційні документи6. Варто зазначити, що більшість матеріалів
ДАЛО, що стосуються нашої теми, — планові, звітні, аналітичні
та інформаційні документи КП(б)У Львівської та Дрогобицької об-
ластей. Значно менше є ідеологічних та організаційно-розпорядчих
документів.
Після створення ОУН у 1929 р. виховання молоді посіло одне з
ключових напрямків її діяльності. Протягом 1930-х рр. активність
молоді дещо знизилася, оскільки польська влада проводила аре-
шти активних членів молодіжних організацій та судові процеси
над ними. Проте витворений у 1920-х рр. культ героїв забезпечив
неабияку популярність ідей ОУН серед молоді. Її вишколом часто
займалися самі учасники визвольних змагань 1917—1921 рр.7.
З початком німецько-радянської війни (22 червня 1941 р.) тво-
рення молодіжних організацій набуло значно ширшого розмаху.
Згодом, під час створення УПА, молодіжні осередки ОУН стали
одним з основних джерел для постачання вояків до лав УПА8. До
завдань Юнацтва ОУН входила ідеологічна, політична, моральна
та фізична підготовка молоді до вступу в “дорослі” члени ОУН.
Виховно-вишкільні референти працювали над організацією вихо-
вання молоді в районі. Переважно їх підбирали із вчителів або лю-
дей з середньою освітою, добре обізнаних з історією України, на-
ціональною літературою та методами виховання і навчання молоді9.
У роки німецької окупації України Юнацтво в Галичині на-
числювало десятки тисяч членів, багато з яких брали участь у
пропагандистських та бойових акціях ОУН проти німецької, а зго-
дом і проти радянської влади. Після повернення радянської влади
у 1943–1944 рр. для ОУН стало важко організовувати ланки та
проводити скоординовану діяльність серед молоді у великих масш-
6 Папакін Г. Українські визвольні змагання 1939–1956: джерельний контент. —
Вип. 1: Проблеми класифікації й змісту джерел повстанського та радянського по-
ходження. — К.: Інститут історії України, 2012. — 358 с.
7 Фіров Т. Історія ОУН-УПА: події, факти, документи, коментарі (лекції). —
Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2002. — 192 с.
8 Іщук О. Молодіжні організації ОУН (1939—1955 рр.)… — С. 67.
9 Там само. — С. 70.
46
ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ
табах. Через можливість провалу недосвідченої в підпільній роботі
молоді ОУН в більшості районів Західної України відмовилася від
залучення мас до Юнацтва та вимушена була перейти до роботи
з більш перевіреними кадрами. Особливо яскраво це стало про-
являтися в 1945—1947 рр. Водночас в тих районах, особливо сіль-
ських, де була можливість продовжувати активну масову роботу з
молоддю, вона тривала й надалі10.
О. Іщук cтверджує, що форми організаційної роботи підпілля
з молоддю після відновлення радянської окупації Західної України
зазнали істотних змін. Однак сама діяльність молоді мала багато
спільного з воєнним часом (1941—1944 рр.). Основними видами ді-
яльності учасників молодіжних організацій у 1945—1954 рр. були:
1) поширення літератури, листівок та інших друкованих ви-
дань ОУН серед населення та іноді їх друкування;
2) усна антирадянська агітація серед населення у найрізнома-
нітніших формах (бесіди, збори, обговорення тощо);
3) здійснення терористичних актів проти радянських активіс-
тів і представників влади;
4) вивчення історії та географії України з підпільної літерату-
ри і загальне підвищення свого освітнього рівня;
5) збір інформації, яка цікавила ОУН;
6) виконання різних доручень керівників ОУН (доставка їжі,
підготовка тимчасового укриття, ремонт одягу тощо);
7) підготовка до участі у збройній боротьбі11.
Документи ДАЛО, засвідчують, що діяльність ОУН у другій
половині 1940-х рр. була активно спрямована на те, щоб залучити
до українського визвольного руху якомога більше осіб з різних
суспільних прошарків: від селян та робітників до інтелігенції. Про-
те найбільш активними учасниками ОУН була національно свідо-
ма молодь, що навчалася. Ще в період німецької окупації Львова
у вищих навчальних закладах існували нелегальні націоналіс-
тичні організації «Організація допомоги українському студент-
ству» (ОДУС), «Національне об’єднання українського студентства»
(НОУС), «Організація помочі українському студентству» (ОПУС),
«Союз молоді». Їхня практична діяльність спрямовувалась на ви-
10 Іщук О. Молодіжні організації ОУН (1939—1955 рр.)… — С. 97.
11 Там само. — С. 97.
47
№ 20Ольга Зброжко Молоджні осередки руху опору в Західній Україні в 40-50 роках ХХ ст.
ховання молоді в національно-патріотичному дусі. Після відступу
німецьких окупаційних військ у 1944 р. багато членів цих органі-
зацій емігрували на Захід, а ті, що залишилися у Львові, швидко
налагодили контакти з підпіллям ОУН та активно включилися у
конспіративну та підпільну діяльність12.
Мережа націоналістичної організації «Юнак» на Західній
Україні була дуже розгалуженою. Її створення припадає на 1944 р.
Діяльність полягала у вишколі молоді в патріотичному дусі для
подальшого залучення до ОУН і УПА. Осередки «Юнака» ді-
яли у с. Борове Великомостівського району Львівської області,
у с. Поториці на Сокальщині, у с. Борщеві на Перемишлянщині,
активно проводячи виховну роботу серед молоді в національному
дусі, шукаючи нових учасників визвольного руху, забезпечуючи
матеріальні потреби УПА (їжа, одяг, зброя), вивчаючи та по-
ширюючи оунівську літературу, як це підтверджує архівний до-
кумент під назвою «Довідка про методи роботи українських на-
ціоналістичних організацій серед молоді на території Львівської
області»13.
Діяльність молодіжної організації «Юнак» у тісній співпраці
з ОУН прослідковується також і у вищих навчальних закладах.
На допитах радянських органів арештованої учасниці ОУН та
зв’язкової крайового провідника СБ ‘Михайла’ Мирослави Вовк-
‘Марти’ з’ясували, що в 1943—1944 рр. крайовим проводом ОУН
у м. Миколаїв Львівської області було зорганізовано та проведено
підпільні курси з підготовки розвідників ОУН, які прочитав учас-
ник ОУН ‘Арсен’, ‘Марта’ брала участь у цих курсах, а також
спеціально займалась питанням підбору кандидатур із числа осві-
чених і відданих студенток-націоналісток для навчання розвідни-
цтву. Доповідна записка від травня 1946 р., адресована секретарю
Львівського обласного комітету Івану Грушецькому, містить ін-
формацію про те, що студентка Львівського політехнічного ін-
ституту Мирослава Бучко, яку завербувала ‘Марта’, була однією
із 20 дівчат, що взяли участь у курсах14.
12 Державний архів Львівської області (далі — ДАЛО). — Ф. П-3. — Оп. 2. —
Спр. 126. — Арк. 64.
13 ДАЛО.– Ф. П-3. — Оп. 1. — Спр. 228. — Арк. 13–16.
14 Там само. — Оп. 2. — Спр. 441. — Арк. 177–198.
48
ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ
У доповідній записці секретарю Дрогобицького обкому ЦК
КП(б)У під назвою «Щодо справи про притягнення до криміналь-
ної відповідальності тих, що вчиться, за скоєння контрреволю-
ційних злочинів» за 1946—1947 рр. міститься інформація про те,
що на території області виявлено та ліквідовано чималу кількість
осередків націоналістичної молодіжної організацій «Юнак», анти-
комуністичної групи «Крути», яка була тісно зв’язана з УПА. Цю
групу було викрито середній школі м. Дрогобича у лютому—бе-
резні 1947 р. Її члени нібито володіли вогнепальною зброєю та
готували протестну акцію проти виборів до Верховної Ради СРСР
через запланований терористичний акт проти кандидата у депу-
тати Середи15. У довідці про кількість розкритих і ліквідованих на
території Львівської області націоналістичних молодіжних органі-
зацій «Юнак» зазначено, що студентка Львівського університету
Володимира Кобрин була керівницею станичної організації «Юнак»
у м. Перемишляни під псевдонімом ‘Оля’. У протоколах допитів за-
фіксовано, що вона проводила підпільні зібрання, на яких вихо-
вували молодь у дусі українських націоналістів, вивчали історію
України, заповіді українських націоналістів, географію України,
а також читали газети «Юнак» видавництва проводу ОУН16.
Молодіжна організація «Юнак» іноді складалася виключно з
жіноцтва. Для прикладу, у с. Волиця Великомостівського району
колишній станичний Михайло Хижинський, виконуючи директи-
ви вищого керівництва ОУН, організував осередок “Юнака” саме
для дівчат. Призначив її керівний склад з місцевих активісток Ка-
терини Коцюби та Катерини Мороз, які згодом залучили до ор-
ганізації ще 15 дівчат, встановили зв’язок з керівником жіночої
районної організації «Юнак»17.
З аналізу документів випливає, що насправді неповнолітні
члени ОУН рідко брали участь у диверсійній роботі проти радян-
ської системи, їх арештували за прості прояви симпатії до патрі-
отичної діяльності старшої молоді. Для прикладу, через підозру
у причетності до ОУН у м. Перемишляни Львівської області була
затримана 16-літня Лідія Бодак, у навчальному підручнику якої
15 ДАЛО. — Ф. П-5001. — Оп. 8. — Спр. 263. — Арк. 32–48.
16 Там само. — Ф. П-3. — Оп. 1. — Спр. 228. — Арк. 19.
17 Там само. — Арк. 17.
49
№ 20Ольга Зброжко Молоджні осередки руху опору в Західній Україні в 40-50 роках ХХ ст.
було знайдено написану від руки пісню під назвою «Дума про
козака Голоту». Щоправда, згодом було встановлено, що дівчина
належала до «Юнака»18, як зазначено у документі «Довідка про
кількість розкритих та ліквідованих на території Львівської облас-
ті контрреволюційних націоналістичних молодіжних організацій
«Юнак», датованому 06.02.1945 р.
Згідно з матеріалами оперативної розробки і архівно-кримі-
нальних справ щодо учасників визвольного руху основним завдан-
ням організацій «Юнак» було виховання своїх членів у національ-
ному дусі та готування їх до вступу в ОУН19. Залучення молоді
до цієї організації відбувалося таким чином: спочатку керівники
зобов’язували кандидата у членство вивчити «Десять заповідей
українських націоналістів» та ознайомитися з базовою літературою
патріотичного спрямування, згодом запрошували його на зібран-
ня членів організації та давали доручення, для прикладу, про-
читати певну книгу лояльно налаштованим до націоналістів гро-
мадянам, а потім лише включали у склад організації. Найчастіше
«вербували» на основі національно-патріотичних почуттів, пере-
конуючи в необхідності боротьби за самостійну Україну. Принцип
структурної побудови «Юнака» ідентичний структурі ОУН: почи-
наючи з осередку у селі (найнижча ланка), яким керує станичний,
сукупність кількох сільських спільнот утворювала кущ, на чолі
якого стояв кущовий, натомість декілька кущів формували район-
ний провід і т.д. Діяльність «Юнака» була суворо законспірованою.
Для прикладу, рядові члени організації не могли і не повинні були
знати керівника «куща» і вище керівництво, натомість у розмові
з іншими члени «Юнака» керувалися принципом: «не можна го-
ворити кожному і всякому про організацію та її роботу, а також
цікавитися про щось подібне, якщо це не є необхідним»20.
Радянський режим, розгорнувши боротьбу з українським ви-
звольним підпіллям, основні надії покладав як на каральні, так і
превентивні заходи, насамперед намагаючись позбавити підпілля
можливостей поповнювати свої лави за рахунок молоді. З цією ме-
тою поряд з тотальним призивом юнаків до Червоної армії прово-
18 ДАЛО. — Ф. П-3. — Оп. 1. — Спр. 228. — Арк. 19.
19 Там само. — Ф. П-5001. — Оп. 8. — Спр. 263. — Арк. 32–48.
20 Там само. — Ф. П-3. — Оп. 1. — Спр. 228. — Арк. 17–20.
50
ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ
дилася кампанія набору в школи фабрично-заводського навчання,
причому молодь скеровували переважно в училища Донбасу, а
тих, хто відмовлявся, — судили21. Такі заходи вселяли надію ра-
дянських органів на те, що хоча б деяку частину західноукраїн-
ської молоді вдасться «перевиховати», асимілюючи з рештою мо-
лоді, що надто не відзначалися патріотичністю і не була вихована
в атмосфері любові до власної землі та народу22.
Серед різних професійних груп осіб, які активно залучені у
співпрацю із націоналістичним підпіллям, вагому частку скла-
дали викладачі, працівники та студенти вищих навчальних за-
кладів. Згідно з архівним документом під назвою «Довідка про
засміченість вищих навчальних закладів м. Львова націоналістич-
ним елементом», станом на 1 липня 1947 р. лише у Львівському
держуніверситеті, Політехнічному, Медичному, Ветеринарному і
Сільськогосподарському інститутах взято під контроль спецслужб
214 осіб, з них — професорсько-викладацького складу 78 осіб,
студентів — 136 осіб. Вищезгаданий документ засвідчує, що на-
ціональна свідомість, патріотичний дух студентської молоді та її
приналежність до структури ОУН формувалися не без участі ви-
кладачів вищих навчальних закладів23.
За участь чи членство в будь-якому несанкціонованому держа-
вою молодіжному осередку студентам загрожувало відрахування
з навчального закладу чи навіть ув’язнення. Яскравим прикладом
слугують списки відрахованих із Львівського державного універ-
ситету ім. І. Франка у 1949—1951 рр. Студента IІ курсу української
філології Романа Іваничука (сьогодні відомий український пись-
менник) виключили з університету за «антирадянську поведінку»,
особливо за те, що приховував від усіх зв’язок найближчих ро-
дичів з членами націоналістичних організацій, оскільки його брат
належав до УПА та був засуджений до 25 років позбавлення волі.
Студента ІІІ курсу історичного факультету Я. П. Гром’яка відра-
хували з університету за те, що у 1947 р. віддав упівцям свій ком-
сомольський квиток. Студента V курсу біологічного факультету
21 Історія України / відп. ред. Ю. Сливка; керівник авт. кол. Ю. Зайцев. — Вид. 3-тє,
перероб. і доп. — Львів: Світ, 2002. — С. 270.
22 ДАЛО. — Ф. П-5001. — Оп. 8. — Спр. 263. — Арк. 32—48.
23 Там само. — Ф. П-3. — Оп. 2. — Спр. 126. — Арк. 165–167.
51
№ 20Ольга Зброжко Молоджні осередки руху опору в Західній Україні в 40-50 роках ХХ ст.
В. І. Мацьопу виключено із числа студентів за те, що його батьки
були «вороже налаштовані до радянської влади» та підтримували
зв’язки з підпіллям ОУН, надаючи матеріальну допомогу харчами
і переховуючи повстанців у своєму помешканні24.
У Львівському медінституті у 1951 р. в числі абітурієнтів спец-
служби виявили 19 осіб, що «не заслуговують політичної довіри»,
а на шістьох із них зібрали компрометуючий матеріал про зв’язок
з «буржуазно-національними елементами»25. Cтудента V курсу хі-
мічного факультету Г. Ф. Сторожа відрахували за те, що його
батько у 1944—1947 рр., працюючи завідувачем Вишневецьким
районним відділом охорони здоров’я Тернопільської області, ліку-
вав бійців УПА26.
Подібні списки студентів, що мають бути обов’язково виклю-
чені з вищого навчального закладу «через політичні причини»,
формувалися і у Львівській державній консерваторії, проте у цьо-
му випадку “неблагонадійними” вважалися навіть ті студенти, які
виконували дяківське служіння у храмі або співали у церковному
хорі27.
У зверненні до секретаря Львівського обкому КП(б)У К. З. Лит-
вина директор Львівського ветзооінституту Семушкін підтвер-
джував, що перевірка «націоналістичного минулого» у біографії
абітурієнтів здійснюється через спеціальну частину, яка передає
запит у місцеві районні комітети партії, і через прикріпленого до
інституту уповноваженого. Подібній перевірці також піддавалися і
особи, які влаштовувалися на роботу до інституту, бажаючи по-
повнити професорсько-викладацький склад. «Тому Кіндрат К.П.,
що претендує бути викладачем англійської мови не може бути
прийнятий на роботу у навчальний заклад, оскільки у минулому
був зв’язаний з націоналістичним підпіллям28». «Націоналістів» ви-
являли і окремі комуністичні діячі, яких скеровували в західні
області України з метою ретельної перевірки абітурієнтів та вияв-
лення серед них осіб, які «не заслуговують політичної довіри». До
24 ДАЛО. — Ф. П-3. — Оп. 4. — Спр. 172. — Арк. 37–42.
25 Там само. — Арк. 40.
26 Там само. — Арк 47–51.
27 Там само. — Арк. 21.
28 Там само. — Арк. 46.
52
ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ
Львівського медінституту дирекцією і партійним бюро у 1951 р.
було скеровано 6 комуністів зі східних районів УРСР29.
Спецслужби здійснювали пильний нагляд за викладачами,
змістом та ідейною спрямованістю їхніх лекцій, спілкуванням із
студентами. Чимало викладачів за зв’язок та симпатії підпіллю
було репресовано, багатьом було висловлено політичну недові-
ру і звільнено з роботи. Лише у першій половині 1947 р. з числа
професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів
м. Львова (Львівського державного університету, Політехнічного,
Медичного, Ветеринарного, Сільськогосподарського інститутів)
було «розсекречено» та заарештовано 8 осіб, а серед студент-
ства — 15 осіб30. У донесеннях партійному керівництву доволі час-
то повідомлялося про причетність професорсько-викладацького
складу Львівського університету, інших інститутів до співпраці
з молодіжними організаціями ОУН. Довідка авторства начальника
управління МГБ м. Львова Олексія Вороніна «Про засміченість
вищих навчальних закладів м. Львова націоналістичним елемен-
том» є яскравим прикладом ліквідації свідомої української інте-
лектуальної еліти, яка не піддавалася ідеології комуністичного
режиму31.
Аналізуючи документ під назвою «Щодо справи про притяг-
нення до кримінальної відповідальності тих, що вчиться за ско-
єння контрреволюційних злочинів», можна зауважити високу ак-
тивність молодих осіб, спрямовану на боротьбу за незалежність
України. Так, для прикладу, троє студентів Дрогобицького нафто-
вого технікуму, бувши членами ОУН, 24—25 лютого 1945 р. ви-
крали вогнепальну зброю з військового кабінету: 2 автомати ППС
і ППШ, 6 гвинтівок, диск до автомата, 3 магазини набоїв та інші
деталі до зброї та намагалися передати її до районів області, од-
нак були арештовані. Згадана група поширювала у м. Дрогобичі
націоналістичну літературу та вела агітацію серед молоді проти
вступу у комсомол (зафіксовані факти, що деякі учні та студенти
покидали лави ВЛКСМ та приєднувались до визвольного руху)32.
29 ДАЛО. — Ф. П-3. — Оп. 4. — Спр. 172. — Арк. 36.
30 Там само. — Оп. 2. — Спр. 126. — Арк. 165–167.
31 Там само. — Арк. 2.
32 Там само. — Ф. П-5001. — Оп. 8. — Спр. 263. — Арк. 32–48.
53
№ 20Ольга Зброжко Молоджні осередки руху опору в Західній Україні в 40-50 роках ХХ ст.
Крім цього, дівчата Віра Грищук, Ольга Лютак та Марія Ше-
паняк, що навчалися у Бережницькому сільськогосподарському
технікумі, вели розвідницьку діяльність на користь ОУН, збирали
харчі та гроші для УПА, брали участь у підпільних зібраннях на-
ціоналістів. У цьому їм активно допомагали учениця 6 класу Сте-
фанія Гвоздицька та 7 класу Розалія Грищук. За це суд виніс усім
однакову міру покарання — 10 років позбавлення волі33.
У деяких радянських архівних документах, як, для прикла-
ду, під назвою «Деякі факти притягнення до кримінальної відпо-
відальності за здійснення контрреволюційних злочинів тими, що
навчаються у 1 кварталі 1947 р.», наведено прямі факти співпраці
студентів із «дорослим» підпіллям націоналістичного руху опору.
Так, у наведеному документі зафіксовано, що студенти Дрого-
бицького педагогічного інституту та електромеханічного техніку-
му у Дрогобичі тісно співпрацювали з ОУН у справах організації
підпільних зборів, обміну національною літературою, збору гро-
шей, хліба, білизни і медикаментів для вояків УПА, роздрукуван-
ні на поширенні оунівської літератури34.
За 1946 р. на території Дрогобицької області було заарештова-
но 95 осіб, що в різний спосіб брали участь у визвольному русі,
з яких 43 особи — це учні до 10 класів включно, 27 осіб — це ті,
які навчалися у технікумах, решта — учні училищ, спеціалізова-
них шкіл та учасники курсів35. В документах також зазначено, що
«п’ятеро учнів 10-го класу Добромильської середньої школи, які
протягом 1944—1945 рр. вступили в ряди ОУН, проводили активну
націоналістичну діяльність восени 1945 р. та у січні 1946 р., поши-
рювали серед учнів школи та жителів навколишніх міст бофони,
а зібрані з них гроші передавали упівцям»36. Ці учні публічно ви-
являли незадоволеність роботою радянських вчителів. Напередодні
виборів до Верховної Ради СРСР у лютому 1946 р. вони поширю-
вали листівки «націоналістичного змісту», у яких містився заклик
бойкотувати вибори, навіть вручили пакет таких листівок вибор-
чій комісії37.
33 ДАЛО. — Ф. П-5001. — Оп. 8. — Спр. 263. — Арк. 38.
34 Там само. — Арк. 40.
35 Там само. — Арк. 48.
36 Там само.
37 Там само. — Арк. 40.
54
ДЖЕРЕЛА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ
Троє учнів 7-го класу у с. Сірокосці Нижанківського району на
Львівщині на протест проти радянського режиму вирішили здій-
снити підпал школи. Вони знесли всі шкільні документи, книги,
географічні карти, зошити та підручники у військовий кабінет,
зірвали зі стін портрети радянських вождів, діячів та гасла, а на
столі канцелярії залишили антирадянську листівку. Цілковите зни-
щення школи вогнем попередив сторож38. Дев’ять учнів 7-9 класів
Жидачівської середньої школи виконували обов’язки зв’язкових
ОУН, активно збирали та передавали підпільникам інформацію
про наявність військових підрозділів та вели розвідницьку діяль-
ність. Незважаючи на те, що вищезгадані особи не досягли повно-
ліття, їх було засуджено строком від 6 до 8 років позбавлення
волі39.
Крім цього, тактика ОУН та УПА скеровуються на підрив ді-
яльності комсомольських та піонерських організацій у школах: у
листівках учнів закликають не вступати у ці організації, а батьків
заохочують виховувати дітей у дусі активної боротьби проти ра-
дянської влади40.
Доступ фахових дослідників до фондів багатьох архівів ка-
рально-репресивних органів СРСР упродовж багатьох років був
відсутній. Тому великий шар інформації не залучався до наукових
студій або упереджено трактувався в ідеологічно заангажованих
публікаціях. До теперішнього часу в науковий обіг не введено ба-
гатьох документів з фондів ДАЛО, які проливають світло на ді-
яльність молодіжних націоналістичних осередків у 1944—1954 рр.
Більшість документів створена радянськими спецслужбами або
партійними органами, що спонукає до критичного і виваженого
їх аналізу. Адже часто автори документів завищували кількість
викритих «націоналістичних» осередків молоді, або ж, навпаки,
применшували діяльність ОУН серед молоді, аби показати високу
результативність боротьби з «контрреволюцією» та успіхи радян-
ської влади.
Тим не менше, на прикладі численних довідок, інструкцій, до-
повідних записок, звітів, зведень, спеціальних повідомлень з фон-
38 ДАЛО. — Ф. П-5001. — Оп. 8. — Спр. 263. — Арк. 41.
39 Там само. — Арк. 47.
40 Там само. — Ф. П-3. — Оп. 2. — Спр. 458. — Арк. 74–83.
55
№ 20Ольга Зброжко Молоджні осередки руху опору в Західній Україні в 40-50 роках ХХ ст.
дів П-3, П-5001 можна стверджувати, що молоді люди на тери-
торії Львівської та Дрогобицької областей як старшого шкільного
віку, так і студенти й аспіранти вищих навчальних закладів, ак-
тивно підтримували ідеї ОУН і співпрацювали з нею. Це наражало
їх на репресії радянської влади (перевірки, обшуки, виключення
з навчальних закладів, арешти та депортації у віддалені райони
Радянського союзу), які тривали до початку 1950-х рр.
|