Формування Української народної самооборони на території Львівської області в 1943 р.

У статті вперше досліджено формування Української народної самооборони на території Львівської області в 1943 р.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2016
1. Verfasser:	Сеницький, В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України 2016
Schriftenreihe:	Український визвольний рух
Schlagworte:	Період збройної боротьби ОУН та УПА
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181809
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Формування Української народної самооборони на території Львівської області в 1943 р. / В. Сеницький // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2016. — Збірник 21. — С. 137-149. — Бібліогр.: 59 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-181809
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1818092021-12-02T01:26:42Z Формування Української народної самооборони на території Львівської області в 1943 р. Сеницький, В. Період збройної боротьби ОУН та УПА У статті вперше досліджено формування Української народної самооборони на території Львівської області в 1943 р. This article was first to investigate the formation of the Ukrainian People’s Self-Defense in Lviv Oblast in 1943. 2016 Article Формування Української народної самооборони на території Львівської області в 1943 р. / В. Сеницький // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2016. — Збірник 21. — С. 137-149. — Бібліогр.: 59 назв. — укр. XXXX-0120 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181809 uk Український визвольний рух Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Період збройної боротьби ОУН та УПА Період збройної боротьби ОУН та УПА
spellingShingle	Період збройної боротьби ОУН та УПА Період збройної боротьби ОУН та УПА Сеницький, В. Формування Української народної самооборони на території Львівської області в 1943 р. Український визвольний рух
description	У статті вперше досліджено формування Української народної самооборони на території Львівської області в 1943 р.
format	Article
author	Сеницький, В.
author_facet	Сеницький, В.
author_sort	Сеницький, В.
title	Формування Української народної самооборони на території Львівської області в 1943 р.
title_short	Формування Української народної самооборони на території Львівської області в 1943 р.
title_full	Формування Української народної самооборони на території Львівської області в 1943 р.
title_fullStr	Формування Української народної самооборони на території Львівської області в 1943 р.
title_full_unstemmed	Формування Української народної самооборони на території Львівської області в 1943 р.
title_sort	формування української народної самооборони на території львівської області в 1943 р.
publisher	Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Період збройної боротьби ОУН та УПА
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181809
citation_txt	Формування Української народної самооборони на території Львівської області в 1943 р. / В. Сеницький // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2016. — Збірник 21. — С. 137-149. — Бібліогр.: 59 назв. — укр.
series	Український визвольний рух
work_keys_str_mv	AT senicʹkijv formuvannâukraínsʹkoínarodnoísamooboroninateritoríílʹvívsʹkoíoblastív1943r
first_indexed	2025-07-15T23:24:04Z
last_indexed	2025-07-15T23:24:04Z
_version_	1837757210326728704
fulltext	137 Віктор Сеницький Історик У статті вперше досліджено формування Української народної само- оборони на території Львівської області в 1943 р. Ключові слова: ОУН(б), Українська народна самооборона, Львівська область Viktor Senytskyi This article was first to investigate the formation of the Ukrainian People’s Self-Defense in Lviv Oblast in 1943. Key words: OUN(b), Ukrainian People’s Self-Defense, Lviv Oblast. 138 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ САМООБОРОНИ НА ТЕРИТОРІЇ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ В 1943 р. Актуальність даної статті полягає в необхідності досліджен‑ ня формування Української народної самооборони (УНС) у Львів‑ ській області, як окремої адміністративно-територіальної одиниці УНС. Історіографічний аналіз показав відсутність окремого спеці‑ ального дослідження з окресленої проблеми. На даний момент історія збройної боротьби українського на‑ роду на теренах Галичини, де було сформовано УНС, і до її об’єднання з УПА досліджена не повністю. У світ вийшло лише декілька статей про УНС. Це статті Володимира Мороза1, Федора Полянського2 й Ігоря Дрогобицького3. Стаття В. Мороза присвячена саме формуванню та діяльності УНС на території Дрогобицької області. А статті Ф. Полянського й І. Дрогобицького розглядають формування й діяльність УНС в Галичині загалом, не зосереджу‑ ючись на окремих областях. Формування УНС на території Львівської області розпочалося весною 1943 р. У квітні — травні 1943 р. було проведено нара‑ ду окружних проводів Львівської області, на якій членів ОУН(б) проінформували про те, що Провід ОУН(б) вирішив сформувати на території Галичини Українську народну самооборону4. У травні 1943 р. організаційно-мобілізаційну (військову) референтуру ОУН(б) було відокремлено від мережі Організації5. Від весни 1943 р. вій‑ ськовою працею у Львівській області займався організаційно-мо‑ 1 Мороз В. Українська Народна Самооборона (УНС) на терені Дрогобицької області (1943 рік) // Визвольний шлях. — 2000. —Кн.6. — С. 54—72. 2 Полянський Ф. Українська Народна Самооборона у військовій історії Галичини: організаційний аспект // Воєнна історія Галичини та Закарпаття. Науковий збірник. Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової військово-історичної конфе- ренції. 15 квітня 2010 р., м. Львів. — К., 2010. — С. 428—431. 3 Дрогобицький І. Формування Української Народної Самооборони як першоос- нови УПА-«Захід» у матеріалах радянських органів держбезпеки // Галичина. Всеукраїнський науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис. До 70-річ- чя створення Української повстанчої армії. — Івано-Франківськ, 2013. — Ч. 24. — С. 112—118. 4 Пелех Т. Мої молоді літа у вирі боротьби. Спогади члена ОУН-УНС-УПА 1936— 1951. — Мюнхен; Торонто, 1988. — С. 157. 5 Мудрик-Мечник С. Радехівщина у боротьбі за самостійну Українську Державу: Спомини колишнього учасника ОУН-УПА. — Львів: Універсум, 1994. — С. 55. 139 № 21Віктор Сеницький Формування Української народної самооборони... білізаційний (військовий) рефе‑ рент обласного проводу ОУН(б) Мирослав Онишкевич-‘Орест’6. З кінця липня обласним ко‑ мандиром УНС був призна‑ чений Остап Линда-‘Ярема’, він увійшов і до складу облас‑ ного проводу ОУН(б) замість М. Онишкевича-‘Ореста’, який відтепер став його заступни‑ ком7. Було сформовано обласний військовий штаб УНС до якого увійшли: • Линда-‘Ярема’ — облас‑ ний командир УНС. • Онишкевич-‘Орест’ — за‑ ступник обласного командира. Можливо, він також був на‑ чальником обласного штабу УНС. Також можна припустити, що до штабу ввійшли або з ним, принаймні, тісно співпрацювали референт Служби безпеки (СБ) Львівської області Ярослав Дякон-‘Дмитро’8, який займався роз‑ відкою і контррозвідкою, а також Тарас Онишкевич-‘Галайда’ який був керівником та організатором боївок СБ у Львівській об‑ ласті9. Львівська область, на території якої формувалися підрозділи УНС, за територіальною структурою ОУН(б) ділилася на окру‑ ги. Таких округ у області було чотири: Львів-Південь, Золочів, Заступник обласного командира УНС у Львівській обл. Мирослав Онишкевич-‘Орест’ 6 Мірчук П. Нарис історії ОУН. 1920—1939 роки. Видання третє, доповнене. — К.: Українська видавнича спілка, 2007. — С. 773. 7 Содоль П. Українська Повстанча Армія. 1943—1949. Довідник І. — Нью-Йорк: Пролог, 1994. — С. 96, 107; Мороз В. Майор УПА Линда Остап-«Ярема» // Шлях перемоги. — 24 вересня 2014 р. — 39(3144) — С. 6. 8 Содоль П. Українська Повстанча Армія. 1943—1949. Довідник І… — С. 82. 9 Мороз В. Тарас Онишкевмч-«Галайда» // Шлях перемоги. — 25 червня 2014 р. — 26(3131) — С. 6; Содоль П. Українська Повстанча Армія. 1943—1949. Довідник ІІ. — Нью-Йорк: Пролог, 1995. — С. 72. 140 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА Сокаль і Рава-Руська10. На те‑ риторії кожної округи було створено окружні військові штаби УНС. Очолювали ці шта‑ би окружні організаційно-мобі‑ лізаційні (військові) референти. Окружний військовий штаб УНС Львів-Південь очолював Роман Бігун-‘Тернистий’11, Зо‑ лочівський штаб до вересня 1943 р. очолював Кость Талан‑ чук12 а після нього — Тадей Тур‑ чиняк13. Сокальський окружний військовий штаб УНС очолював Іван Стець-‘Рій’14 а Рава-Русь‑ кий військовий штаб —Михай‑ ло Грицина-‘Хозар’15. У кожному повіті були ство‑ рені повітові військові коман‑ ди16. Згідно з наказом Проводу ОУН(б) у всіх районах із вишколених членів ОУН(б) мали бути створені боївки/відділи УНС17. Повітові військові команди оголоси‑ Командир УНС у Львівській обл. Остап Линда-‘Ярема’ 10 Содоль П. Українська Повстанча Армія. 1943—1949. Довідник ІІ… — С. 189. 11 Літопис УПА. Нова серія. — Т. 12: Воєнна округа УПА «Буг». Документи і мате- ріали 1943—1952. Книга 1. — Київ; Торонто, 2009. — С. 611. 12 Там само. — С. 650. 13 Романюк М. Золочівська округа ОУН у національно-визвольному русі (1937—1953): монографія / Михайло Романюк; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Центр незалежних історичних студій. — Львів, 2016. — С. 107, 497. 14 Літопис УПА. Нова серія. — Т. 12… — С. 649; Мудрик-Мечник С. Радехівщина у боротьбі за самостійну Українську Державу… — С. 55. 15 Там само. — С. 618. 16 Мудрик-Мечник С. Радехівщина у боротьбі за самостійну Українську Державу… — С. 55. 17 Жовківщина: Історичний нарис. Том 1 / Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Земляцьке об’єднання «Жовківщина»; Колектив авторів, відп. ред. Микола Литвин. — Жовква; Львів; Балтимор, 1994. — С. 234; Загоруйко Р. Повернення зі справжнього пекла. Спогади-мемуари учасника націо- нально-визвольних змагань ОУН та УПА (Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії) / Роман Загоруйко. — Новий Розділ, 2004. Вид. 2-е, доп. — С. 106. 141 № 21Віктор Сеницький Формування Української народної самооборони... ли, що кожен українець, який хоче служити в українській армії й боротися за Українську дер‑ жаву, повинен зголоситися на призначене місце. Із доброволь‑ ців насамперед вибирали здат‑ них бути старшинами і підстар‑ шинами. Декого відправляли на старшинський вишкіл у Карпа‑ ти18. Багатьох добровольців пла‑ нувалося набрати з-поміж моло‑ дих хлопців, які повернулися з роботи в Німеччині, але назад на працю, де тяжко працювали й голодували на гітлерівських фа‑ бриках, не хотіли19. Виконуючи наказ Проводу, повітові й районні організацій‑ но-мобілізаційні (військові) ре‑ ференти проводили організа‑ ційну роботу з формування роїв і чот, обліку старшин та інших військових фахівців20. Постійно велася активна розвідка. Бралася на облік зброя на складах і військова амуніція, організовувалося постачання, вибиралися у лісах місця для складів і криївок21 Ство‑ рювалися запаси медикаментів, одягу, взуття. Велася ґрунтовна підготовка до широкомасштабної партизанської війни22. Першочерговим завданням для УНС стояв вишкіл людей. Для стрільців програма вишколу була така: польова служба, зброє- знавство, впоряд, стрілецький вишкіл, піонерка (саперна служба) та мінерка, внутрішня служба, теренознавство, санітарна служ‑ Референт Служби безпеки Львівської обл. Ярослав Дякон-‘Дмитро’ 18 Мудрик-Мечник С. Радехівщина у боротьбі за самостійну Українську Державу… — С. 56. 19 Пелех Т. Мої молоді літа у вирі боротьби… — С. 159—160. 20 Жовківщина: Історичний нарис. Том 1… — С. 234. 21 Мудрик-Мечник С. Радехівщина у боротьбі за самостійну Українську Державу… — С. 56. 22 Савич І. П. Буськ у вирі століть: Історичний нарис. — Львів: Львівські новини, 1996. — С. 121. 142 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА ба, політичне виховання. Про‑ грама вишколу для кандидатів у підстаршини відрізнялася на‑ явністю в їхній програмі карто‑ знавства, організації війська і зв’язку23. Сам вишкіл проводився як у селах, так і в лісах24. У кожному селі був ройовий, член Органі‑ зації, який вчив вправлятися зі зброєю й кидати гранату. Ви‑ вчалася партизанська тактика, несподіваного наступу й швид‑ кого відступу25. Зігдно зі спо‑ гадами повстанця Олександра Ґереґа вони: «Вночі виходили на теренові вправи, а вдень ви‑ вчали зброю — німецьку, росій‑ ську, польську: як звичайно, її розбирали й складали, часом зі зав’язаними очима»26. Повстанець Антін Качала згадував: «Стали ми проходити ви‑ вчати всі види зброї: від пістоля і кріса аж до “максима”. Бра‑ ли російського і польського кріса, німецький карабін, німецькі пістолі, машінові кріси, “дехтярі”, чеські кулемети, еркаеми. Ми мусіли знати, як вони працюють, як з ними обходитися, вміти розібрати й зібрати»27. Інший повстанець, Михайло Шпитак згадував: «В сорок тре‑ тім році мене Організація направила на курси озброєння. Такі були Командир окружного військового штабу УНС у Золочівській окрузі Кость Таланчук 23 Хмель С. Ф. Українська партизанка (з крайових матеріалів). Бібліотека Українського Націоналіста ч.2. — Львів: Шлях Перемоги, 1993. — С. 35, 38. 24 Пелех Т. Мої молоді літа у вирі боротьби… — С. 164; Загоруйко Р. Повернення зі справжнього пекла… — С. 110, 112. 25 Пелех Т. Мої молоді літа у вирі боротьби… — С. 164. 26 Ґереґа О. Доктор «Сірко», лікар УПА. Спомин // Літопис УПА. — Т. 32: Медична опіка в УПА. Кн. 2. — Торонто; Львів, 2001. — С. 401. 27 Качала А. Всюди добре, але на рідній землі найкраще // Яворівщина у повстанській боротьбі. Розповіді учасників та очевидців / Записав і упорядкував Євген Луньо. — Т. 1: Наконечне перше. Наконечне друге. — Львів: Літопис, 2005. — С. 298. 143 № 21Віктор Сеницький Формування Української народної самооборони... курси. Вони почалися в нашому селі. Було нас там чоловік со‑ рок, зі всіх сіл були хлопці. Кур‑ си відбувалися щодня. Там і но‑ чували. Ми в своїм селі ходили додому спати. Рано приходив, і там цілий день йшло заняття в хаті. Ми вивчали всю зброю: і польську, і німецьку, і руску. На кінці курсів ми всі здавали екзамини»28. Також споруджувалися кри‑ ївки, в яких зберігалася зброя і харчі29. За спогадами Семена Линди: «Ми ходили, робити ша‑ тра, копати криївки, такі скла‑ ди на зброю, яку діставали, на харчі: муку, ще там що. Ту за‑ магазинували, пішли там даль‑ ше»30. Крім навчання зі зброєю, спорудженням криївок і вивченням партизанської тактики, якщо були стрільці, які були слабкі в історії, літературі чи географії України, то для них проводили додаткові лекції31. Також на території Львівської області для вишколу підстар‑ шин розташовувалися дві підстаршинські школи ОУН. Одна була на території Золочівської округи а інша на території округи Львів- Південь32. Командир окружного військового штабу УНС у Рава-Руській окрузі Михайло Грицина-‘Хозар’ 28 Шпитак М. Щоби наша Україна стала така, яка має бути // Яворівщина у повстанській боротьбі. Розповіді учасників та очевидців / Записав і упорядку- вав Євген Луньо. — Т. 1: Наконечне перше. Наконечне друге. — Львів: Літопис, 2005. — С. 393, 394. 29 Качала А. Всюди добре, але на рідній землі найкраще… — С. 298. 30 Линда С. Псевда нам давав сам «Лев» // Яворівщина у повстанській боротьбі. Розповіді учасників та очевидців / Записав і упорядкував Євген Луньо. — Т. 1: Наконечне перше. Наконечне друге. — Львів: Літопис, 2005. — С. 372. 31 Грицай Я., Грицай П. А рани не гоїлися. Спомини «Чорноти». — Торонто; Львів, 2008. — С. 37 . — (Літопис УПА. Серія «Бібліотека» — Т. 3). 32 Літопис УПА. Нова серія. — Т. 12… — С. 628, 624. 144 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА Командиром підстаршин‑ ської школи в Золочівській окру зі був Григорій Котель- ниць кий-‘Петренко’33. Виклада‑ чами були Роман Гуда-‘Тигр’ і Михайло Масло-‘Ненаситець’34. Командиром підстаршин‑ ської школи на території окру‑ ги Львів-Південь був Василь Ільків-‘Горинь’35. Інструкто‑ рами були ‘Скорич’, Василь Лялюк-‘Савич’ і ‘Струя’36. Досить складною справою є встановлення точної кіль‑ кості підрозділів і чисельнос‑ ті УНС на території Львівської області в 1943 р. На Львівщині перші підрозділи УНС фор‑ мувалися розмірами від роя до чоти. За спогадами Яросла‑ ва Грицая-‘Чорноти’, перші рої УНС (понад 15) було створено весною 1943 р. на території Сокальської та Равської округ37. При‑ близно шість роїв УНС розташовувалися на території Сокальської округи і дев’ять — на території Равської округи. Восени на те‑ риторії Сокальської округи рої УНС об’єдналися в три чоти, які очолили ‘Чорнота’, ‘Скала’ і ‘Беркут’38. У Золочівській окрузі підрозділи УНС починають з’являтися на початку осені 1943 р. Першим таким підрозділом була чота під ко‑ мандуванням Василя Кіпрана-‘Музики’39. Тоді ж появляются чоти УНС Івана Котули-‘Іванка’40, Мар’яна Кравчука-‘Малинового’41 і Ярослав Грицай-‘Чорнота’ 33 Літопис УПА. Нова серія. — Т. 12… — С. 628. 34 Там само. — С. 618, 634. 35 Там само. — С. 624. 36 Там само. — С. 626, 632, 649. 37 Грицай Я., Грицай П. А рани не гоїлися. Спомини «Чорноти»… — С. 37; Жовківщина: Історичний нарис. Том 1… — С. 234. 38 Грицай Я., Грицай П. А рани не гоїлися. Спомини «Чорноти»… — С. 38. 39 Загоруйко Р. Повернення зі справжнього пекла… — С. 108—110. 40 Там само. — С. 131. 145 № 21Віктор Сеницький Формування Української народної самооборони... Михайла Карпія-‘Чорногори’42. На території округи Львів- Південь, за нашими даними, мало перебувати від чотирьох до п’яти роїв43 і, можливо, дві чоти УНС44. У грудні 1943 р. у Львівську область із Карпат прибуває сотня УНС «Трембі‑ та» під командуванням Івана Капала-‘Бродяги’ чисельністю 157 чоловік, що, відповідно, посилило формування УНС у Львівській області45. За відсут‑ ності достовірних даних, можна припустити, що в кожній окру‑ зі мали бути сформовані три або чотири чоти чисельністю 120—160 бійців. Отже, чисель‑ нісь бійців УНС у Львівській об‑ ласті мала становити 480—640 осіб, а якщо сюди додати ще й сотню «Трембіта» (157 вояків), то ми отримуємо 637—797 бійців УНС на території Львівської області. Також можна припустити, що існували окремі рої, які не входили до складу чот. Отже, за‑ Командир сотні УНС «Трембіта» Іван Капало-‘Бродяга’ 41 Архів Центру досліджень визвольного руху (далі — АЦДВР). — Ф. 9. — Т. 12. — Од. зб. 17. 42 Літопис УПА. Нова серія. — Т. 12… — С. 625. 43 Грицай Я., Грицай П. А рани не гоїлися. Спомини «Чорноти»… — С. 37; Ґереґа О. Доктор «Сірко», лікар УПА. Спомин… — С. 401; Качала А. Всюди добре, але на рідній землі найкраще… — С. 299; Квас М. Смерть за нами чигала на кожному кроці // Яворівщина у повстанській боротьбі. Розповіді учасників та очевидців / Записав і упорядкував Євген Луньо. – Т. 2: Яворів. — Львів: Растр-7, 2015. — С. 132. 44 Линда С. Псевда нам давав сам «Лев»… — С. 372; Літопис нескореної України: Документи, матеріали, спогади. Книга І / [Підготували Я. Лялька, П. Максимук, І. Патер та ін. Авт. передмови Я. Лялька, H. Бачинський]. — Львів: Просвіта, 1993. — С. 530. 45 «Чорноморець». Сотня «Трембіта» // Літопис УПА. — Т. 12: Третя Подільська Воєнна округа УПА «Лисоня». Документи й матеріали. — Торонто, 1989. — С. 226—228; Чижевський В. Організація військової праці ОУН // АЦДВР (у стадії опрацювання). 146 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА гальна чисельність сил УНС на теренах Львівщини могла коли‑ ватися від 800 до 900 осіб. У Львівської області форму‑ валися підрозділи не тільки для УНС, а й для УПА на Волині. У серпні у Щуровицьких лісах на схід від Радехова було сформо‑ вано і вишколено курінь із га‑ лицьких добровольців — селян та студентів (300 багнетів) під командуванням майора Василя Сидора-‘Крегула’. Цей відділ був двосотенного складу, першою сотнею командував поручник Василь Брилевський-‘Боровий’, а другою — Володимир Лунь- ‘Лівар’. Після вишколу 15 серпня курінь прорвався через кордон Генерального губернаторства на Волинь і відійшов на місце дис‑ локації до Колківських лісів46. Також на території Львівської області в лісі біля с. Молодинче тодішнього Ходорівського району почала створюватися сотня УНС, яка згодом отримала назву «Сіроманці». У цьому місці повстанці перебували цілий тиждень, і за цей час їх набралося 55 осіб. До‑ бровольці походили з різних районів Галичини: Ходорівщини, Бі‑ бреччини, Яворівщини, Янівщини й Рогатинщини. 20 червня 1943 р. повстанці отримали зброю і відправилася в Карпати47. Командир куреня галицьких добровольців Василь Сидор-‘Крегул’ 46 Патриляк І. К. «Встань і борись! Слухай і вір…»: українське націоналістичне під- пілля та повстанський рух (1939—1960): Монографія / Центр досліджень ви- звольного руху. — Львів: Часопис, 2012. — С. 323. 47 Галузевий державний архів Служби безпеки України (далі — ГДА СБУ). — Ф. 13. — Спр. 372. — Т. 48. — Арк. 184. 48 Відділ особливого призначення (ВОП) — оперативно-бойовий підрозділ. У кож- ному підпільному районі, як правило, мав діяти один ВОП. Це були окремі чоти (20—40 осіб на район), які діяли за наказом військового референта або керівника СБ ОУН(б) району, однак на відміну від боївок СБ ОУН вони не мали слідчо-ка- ральних функцій, а проводили диверсійно-бойові акції на своїй території. 147 № 21Віктор Сеницький Формування Української народної самооборони... Крім підрозділів УНС на те‑ риторії Львівської області були ще два відділи на зразок ВОП48 ‘Спартака’ й ‘Орла’, які підля‑ гали безпосередньо керівництву ОУН(б). Їхнім завданням було забезпечення зв’язку з Волин‑ ню49. Паралельно з формуванням УНС у Львівській області від літа 1943 р. відбувалися сутички й невеликі бої УНС з німцями. Мабуть, перший бій УНС з нім‑ цями на цій території відбувся влітку 1943 р. (точна дата неві‑ дома) проти німецького гарнізо‑ ну в с. Старі Броди. У результаті бою було вбито двох німецьких солдатів50. 29 липня 1943 р. у до‑ повідній записці керівника од‑ ного з управлінських відділів окупаційної адміністрації Галичини для німецького губернатора дистрикту «Галичина» Отто Вехтера констатовано: «У Львівській окрузі в околицях Жовкви ліси починають наповнюватися людь‑ ми, які розмовляють українською. Минулого тижня у прилеглих околицях Львова відбулися напади українських груп в Гончарах, Сихові, Давидові, Підбірцях, Гаях… Якщо нічого не робити, події з Волині можуть перекинутися на тутешні області»51. В оунівському звіті про стан на Львівщині за серпень 1943 р. невідомий автор писав, що люди радіють створенню УНС. Там, Командир сотні в курені Василя Сидора Василь Брилевський-‘Боровий’ 49 Чижевський В. Організація військової праці ОУН // АЦДВР (у стадії опрацювання). 50 Державний архів Львівської області (далі — ДАЛО). — Ф. П-3. — Оп. 1. — Спр. 67. — Арк. 24. 51 Цит. за: Боляновський А. Боротьба УПА проти нацистського окупаційного режи- му. 1943 рік // Українська Повстанська Армія у боротьбі проти тоталітарних режимів / Голова редакційної колегії Ярослав Ісаєвич, упорядник і відповідаль- ний редактор Юрій Сливка (Україна: культурна спадщина, національна свідо- мість, державність, 11 / Інститут українознавства ім. І. Крипякевича НАН України). — Львів, 2004. — С. 176. 148 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА де з’являється відділ УНС, на‑ селення захоплюється ним та радо з ним спілкується. Що на‑ селення орієнтується на ОУН(б) і бачить в ній одинокий провід‑ ний політичний чинник52. Через швидкий зріст у по‑ встанській діяльності в Галичи‑ ні, німці 10 жовтня 1943 р. про‑ голошують «надзвичайний стан» і вводять в дію т. зв. наглі суди поліції безпеки53. З цього часу, як пише Лев Шанковський: «почалася кривава серія при‑ людних розстрілів українсько‑ го населення, яка тривала до остаточного відступу німців з Галичини»54. 21 листопада 1943 р. о п’ятій годині ранку німці здійснили об‑ лаву на с. Оглядів в якому роз‑ ташовувався окружний штаб УНС Сокальської округи55. У селі були проведені масові арешти, арештовано біля 150 осіб. Потрапив у полон до німців і Степан Мудрик-‘Мечник’, заступник команди‑ ра округи й керівник військової розвідки56. За даними дослідника Олександра Денищука, на території Львівської області від липня по грудень 1943 р. відбулося 15 не‑ великих боїв УНС з німцями57. Уенесівці зробили 10 засідок на нім‑ ців58 і принаймні вісім разів роззброювали німецьких солдатів59. На Губернатор дистрикту «Галичина» Отто Вехтер 52 ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 71. — Арк. 66. 53 Содоль П. Українська Повстанча Армія. 1943—1949. Довідник І… — С. 20—21. 54 Шанковський Л. Українська Повстанська Армія // Історія українського війська (1917—1995). Упорядник Я. Дашкевич. — Львів: Світ, 1996. — С. 545. 55 Мудрик-Мечник С. Радехівщина у боротьбі за самостійну Українську Державу… — С. 56. 56 Куп’як Д. Спогади нерозстріляного. — Торонто; Нью-Йорк: Б. в, 1991. — С. 191— 192. Мечник С. Під трьома окупантами. Спогади українського революціонера-під- пільника. — Лондон: Українська видавнича спілка, 1958. — С. 157. 57 Денищук О. С. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. В 2 томах. — Т. 2: Галичина та Східна Україна. — Рівне: ППДМ, 2008. — С. 64, 69, 72, 75— 80. 149 № 21Віктор Сеницький Формування Української народної самооборони... даний момент встановити точну кількість вбитих і поранених з обох сторін складно. Таким чином, впродовж 1943 р. у Львівській області від‑ бувався процес організаційно‑ го оформлення збройних сил ОУН(б), які отримали назву Українська народна самообо‑ рона. Формування УНС на те‑ риторії Львівської області від‑ бувалося у відповідності до планів обласного керівництва УНС. Люди проходили відповід‑ ний вишкіл, створювали склади зі зброєю, амуніцією, харчами і медикаментами, формувалися рої і чоти УНС, які згодом було реорганізувано в сотні УПА во‑ єнної округи «Буг». Заступник командира і керівник військової розвідки УНС Сокальської округи Степан Мудрик-‘Мечник’ 58 Денищук О. С. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. В 2 томах. — Т. 2: Галичина та Східна Україна. — Рівне: ППДМ, 2008. — С. 67, 70—73, 75, 78, 79. 59 Там само. — С. 67, 70, 73— 76, 79.

Формування Української народної самооборони на території Львівської області в 1943 р.

Institution

Ähnliche Einträge