Загибель польського генерала Кароля Сверчевського в засідці УПА в 1947 р.
Статтю присвячено дослідженню обставин засідки сотень ‘Хріна’ і ‘Стаха’, в якій загинув заступник міністра оборони комуністичної Польщі генерал-полковник Кароль Сверчевський 28 березня 1947 р....
Gespeichert in:
| Datum: | 2016 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
2016
|
| Schriftenreihe: | Український визвольний рух |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181814 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Загибель польського генерала Кароля Сверчевського в засідці УПА в 1947 р. / П. Содоль // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2016. — Збірник 21. — С. 235-247. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-181814 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1818142021-12-02T01:27:19Z Загибель польського генерала Кароля Сверчевського в засідці УПА в 1947 р. Содоль, П. Період збройної боротьби ОУН та УПА Статтю присвячено дослідженню обставин засідки сотень ‘Хріна’ і ‘Стаха’, в якій загинув заступник міністра оборони комуністичної Польщі генерал-полковник Кароль Сверчевський 28 березня 1947 р. The article is devoted to investigation of ‘Khrin’ and ‘Stakh’ companies’ ambush, in which the Communist Poland’s Deputy Minister of Defense Colonel General Karol Swierczewski was killed on 28th March, 1947. 2016 Article Загибель польського генерала Кароля Сверчевського в засідці УПА в 1947 р. / П. Содоль // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2016. — Збірник 21. — С. 235-247. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. XXXX-0120 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181814 uk Український визвольний рух Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Період збройної боротьби ОУН та УПА Період збройної боротьби ОУН та УПА |
| spellingShingle |
Період збройної боротьби ОУН та УПА Період збройної боротьби ОУН та УПА Содоль, П. Загибель польського генерала Кароля Сверчевського в засідці УПА в 1947 р. Український визвольний рух |
| description |
Статтю присвячено дослідженню обставин засідки сотень ‘Хріна’ і ‘Стаха’, в якій загинув заступник міністра оборони комуністичної Польщі генерал-полковник Кароль Сверчевський 28 березня 1947 р. |
| format |
Article |
| author |
Содоль, П. |
| author_facet |
Содоль, П. |
| author_sort |
Содоль, П. |
| title |
Загибель польського генерала Кароля Сверчевського в засідці УПА в 1947 р. |
| title_short |
Загибель польського генерала Кароля Сверчевського в засідці УПА в 1947 р. |
| title_full |
Загибель польського генерала Кароля Сверчевського в засідці УПА в 1947 р. |
| title_fullStr |
Загибель польського генерала Кароля Сверчевського в засідці УПА в 1947 р. |
| title_full_unstemmed |
Загибель польського генерала Кароля Сверчевського в засідці УПА в 1947 р. |
| title_sort |
загибель польського генерала кароля сверчевського в засідці упа в 1947 р. |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Період збройної боротьби ОУН та УПА |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181814 |
| citation_txt |
Загибель польського генерала Кароля Сверчевського в засідці УПА в 1947 р. / П. Содоль // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2016. — Збірник 21. — С. 235-247. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| series |
Український визвольний рух |
| work_keys_str_mv |
AT sodolʹp zagibelʹpolʹsʹkogogeneralakarolâsverčevsʹkogovzasídcíupav1947r |
| first_indexed |
2025-07-15T23:24:30Z |
| last_indexed |
2025-07-15T23:24:30Z |
| _version_ |
1837757233629233152 |
| fulltext |
235
Петро Содоль
Науковий співробітник
Центру досліджень визвольного руху
Статтю присвячено дослідженню обставин засідки сотень ‘Хріна’
і ‘Стаха’, в якій загинув заступник міністра оборони комуністичної
Польщі генерал-полковник Кароль Сверчевський 28 березня 1947 р.
Ключові слова: засідка, Кароль Сверчевський, ‘Хрін’, Степан
Стебельський, ‘Стах’, Польща
Petro Sodol
Polish General Karol Swierczewki’s Death in UPA Ambush in 1947
The article is devoted to investigation of ‘Khrin’ and ‘Stakh’ companies’
ambush, in which the Communist Poland’s Deputy Minister of Defense
Colonel General Karol Swierczewski was killed on 28th March, 1947.
Key words: ambush, Karol Swierczewski, ‘Khrin’, Stepan Stebelskyi,
‘Stakh’, Poland
236
ЗАГИБЕЛЬ ПОЛЬСЬКОГО ГЕНЕРАЛА КАРОЛЯ
СВЕРЧЕВСЬКОГО В ЗАСІДЦІ УПА В 1947 р.
У березні 1947 р. від куль кулеметника УПА загинув заступ‑
ник міністра народної оборони Польщі генерал-полковник Кароль
Сверчевський колишній військовик Червоної армії від 1917 р.,
учасник війни в Іспанії (1936—1938), учасник Другої світової ві‑
йни (1941—1945), один із найбільш заслужених бойових генералів
Війська Польського (ВП) від 1943 р.1.
Про смерть Сверчевського широко повідомляла не тільки
польська преса. Завдяки західним пресовим агенціям цю подію
було розголошено по цілому світі. Так, що навіть деякі місцеві
часописи в США помістили цю інформацію на титульній сторін‑
ці2. Отже, тоді, коли смерть гітлерівського генерала (повстанці
вважали, що це Віктор Лутце) у 1943 р. та смерть сталінсько‑
го генерала Ватутіна в 1944 р. не були публічно ідентифіковані з
УПА, то смерть польського генерала Сверчевського в 1947 р. на‑
брала справді світового розголосу й при тім розкрила довголітню
боротьбу УПА, яка ще тривала. Тому ця відносно коротка бойова
сутичка у властиво безлюдному на той час терені стала важливим
політичним актом.
Цей нарис має на меті коротко подати обставини засідки УПА,
у якій загинув ген. Сверчевський, та описати дві інші події на Лем‑
ківщині, посередньо пов’язані з цим. А саме жорстока ліквідація
шпиталю УПА з пораненими повстанцями та смерть тих, які цей
ганебний акт виконали.
Загибель шпиталю на горі Хрещатій
19 січня 1947 р. польські прикордонники (Військо охорони при‑
кордоння ВОП) зловили двох зв’язкових підпілля і, привівши
їх до свого штабу в селі Тісна, одразу жорстоко тортурували.
Один з них витримав усі тортури й нічого не сказав, але дру‑
1 Калениченко П. Герой польського, радянського та іспанського народів //
Український історичний журнал. Київ, 1977. № 2. — С. 127—129; Репринцев В. За
справу революції // Вісті з України. Київ, 1987. Лютий. № 8; Назарук В. Бій під
Яблонкою // Український календар. Варшава, 1967. — С. 221—224.
2 Polish War Leader Slain // The Detroit News. 1947. March, 30. — P. 1.
237
№ 21Петро Содоль Загибель польського генерала Кароля Сверчевського в засідці УПА…
гий зламався. Він 21 січня при‑
вів прикордонників на відомий
йому зв’язковий пункт в околи‑
ці шпиталю, і це все, бо точ‑
ного місця шпиталю він не знав.
Тоді прикордонники при допо‑
мозі кількох сотень польського
війська (ВП) почали шукати по
лісі. Між іншим, сотні ‘Хріна’ й
‘Стаха’ в той день також при‑
були в ту місцевість із харчами
для шпиталю, але були змушені
відійти через присутність ВП,
бо мали наказ не входити в бої
під час зимового періоду.
Аж на другий день поляки
випадково віднайшли шпиталь
(хтось із медобслуги вийшов із
криївки) і почали облогу та активні спроби його збройно здобути.
На той час у шпиталі було всіх разом 17 осіб (така цифра пода‑
на в підпільних звідомленнях) під керівництвом курінного лікаря
‘Рата’. Протягом цілодобової шаленої оборони всі вони героїчно
загинули. Загибель шпиталю особливо вразивла сотні ‘Хріна’ й
‘Стаха’, бо там лікувалися їхні поранені, а лікар ‘Рат’ дуже
часто перебував при цих сотнях. Останні постріли пролунали
23 січня 1947 р.3.
Засідка, в якій був убитий генерал Сверчевський
Лемківська сотня під командою поручника Степана
Стебельського-‘Хріна’ офіційно була створена 5 листопада 1945 р.
Тоді ж вона ввійшла до складу куреня під командою сотника Ва‑
силя-Мартина Мізерного-‘Рена’ (одночасно був командиром так‑
тичного відтинка 26 «Лемко») та одержала назву «Ударник-5» і
Генерал броні Кароль
Сверчевський — заступник міністра
народної оборони Польщі
3 Горислав. Упадок шпитальки на Хрещатій у днях 22—23 січня 1947 р. // Літопис
УПА. — Т. 34: Лемківщина і Перемищина: політичні звіти (документи). —
Торонто; Львів, 2001. — С. 355—357. Автор — це Модест Ріпецький, тодішній
референт СБ надрайону «Бескид» на Лемківщині.
238
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА
кодове число «95а», а її чоти
номери 513, 514, 5154. Весною
1946 р. чисельність сотні зрос‑
ла до понад 200 бійців, і тому
невишколених новобранців від‑
окремлено в окрему вишкільну
сотню під командою хорунжого
Ярослава Коцьолка-‘Крилача’.
Осінню 1946 р. сотню названо
«Ударник-8» із кодовим числом
«95б», а чоти (їх було тіль‑
ки дві) нумеровано 522 та 523.
З кінцем липня команду пере‑
брав старший булавний ‘Стах’ (імовірно, Лонгин Колат), який від
вересня часто діяв спільно із сотнею ‘Хріна’. З часом ці дві сотні
фактично діяли як одна бойова одиниця під командою ‘Хріна’5.
27 березня всі чоти (які діяли якийсь час окремо) обох сотень
з’єдналися на постої коло села Суховате і ‘Хрін’ зразу вирішив
використати цю нагоду для виконання засідки. Увечері, під час
наради старшин було заплановано на другий день засідку. Місце
засідки вибрали на дорозі Балигород—Тісна в околиці, де колись
було с. Яблінка6. Сам Сверчевський того самого дня прибув на
Лемківщину, щоб відвідати штаб 8-ї дивізії ВП в Сяноку, а на‑
ступного дня планував перевести інспекцію частин 34-го полку,
розташованих в Ліску та Балигороді7.
28 березня 1947 р. о 3-й год. ранку сотні встали й о 4-й вируши‑
ли на місце засідки. Знову відбулися нарада старшин і розподіл за‑
вдань уздовж західного боку дороги. Ціла лінія мала творити фронт
на приблизно півкілометра. ‘Хрін’ з двома кулеметниками (із со‑
тні ‘Стаха’) та бунчужним, старшим вістуном Дмитром-Семеном
Руїни криївки-лікарні на
г. Хрещатій (Лемківщина), знищеної
23 січня 1947 р.
4 Літопис УПА. Т. 33: Тактичний відтинок УПА 26-й «Лемко»: Лемківщина і
Перемищина (документи і матеріяли). Торонто; Львів, 2001. — С. 345—346, 451,
462—463, 489—491.
5 Розмова з хорунжим УПА Василем Ґудзиком, 15 серпня 2000 р. Хор. В. Ґудзик
під псевдо ‘Оріх’ був командиром другої чоти (підвідділ 514) у сотні «Ударник-5»
(вд. «95а») в часі засідки 28.03.1947 р.
6 Там само.
7 Kresek Z. Szlak im. gen. Karola Swierczewskiego. w Bieszczadach. Warszawa; Krakow,
1985. — S. 22—23.
239
№ 21Петро Содоль Загибель польського генерала Кароля Сверчевського в засідці УПА…
Гливком-‘Приспівом-Прикуєм’
залишився на спостережному
пункті, звідкіля було видно
більшість бойового відтинка8.
У той же час, близько 9-ї
години в Балигороді Сверчев‑
ський закінчив свою інспекцію і
мав повернутись до Сянока. Але
в розмові з офіцерами раптом
виявив охоту ще відвідати вій‑
ськовий гарнізон в Тісній. Опріч
застережень, що відтинок до‑
роги Балигород — Тісна є небез‑
печний, Сверчевський все одно
наказав їхати негайно9.
У міжчассі на дорозі в око‑
лиці Яблінки був рух в обидві
сторони в сторону Тісної пере‑
їхав танк чи танкетка з воя‑
ками, а в сторону Балигорода
дві підводи з сіном та кількома
вояками. Але їх повстанці про‑
пустили. Аж у процесі підходу чот на свої призначені бойові по‑
зиції на дорозі від сторони Балигорода вони почули звук моторів і
появилося велике (американського виробу) особове авто, а за ним
вантажне авто з охороною. ‘Хрін’ скоро зорієнтувався, що в авто
їдуть вищі військові чини і зразу дав наказ стріляти10. Це було
приблизно о 9.30.
Спочатку стріляли тільки два кулеметники, бо більшість
стрільців ще не зайняли своїх позицій. Тому особове авто з поль‑
ськими офіцерами зуміло проїхати аж до краю правого крила.
Але майже за секунди інші кулемети та різна зброя також відкри‑
Організатор засідки на польського
генерала Степан Стебельський
‘Хрін’ (1914—1949), командир сотні
«Ударник-5»
8 Короткий звіт оперативних дій вд. «95а» і вд. «95б» під командою пор. ‘Хріна’ (час
зими і весни 1947) / Збірка документів Миколи Лебедя, док. № 231004. С. 8. Копія
в домашньому архіві автора.
9 Kresek Z. Szlak… S. 24—26. У польській групі подається загальна кількість 33 осо-
би. Зі сторони УПА припускали, що було 110—120 осіб.
10 Короткий звіт… — С. 9.
240
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА
ли вогонь, і це змусило поляків
вивантажитися з авто та при‑
йняти оборонні позиції. І так за‑
сідка перемінилася в бій, який
тривав приблизно півгодини. У
бою безпосередню участь бра‑
ли головно чота 513 під коман‑
дою старшого булавного Івана
Захаренка-‘Граня’ й чота 514
під командою старшого вістуна
Василя Ґудзика-‘Оріха’, бо во‑
рожі авто зупинялися найближ‑
че до їхніх позицій. Це було та‑
кож нефортунно для ворога, бо якраз ці дві чоти були найбільш
боєздатними11.
Тут можна згадати, що роль інших трьох чот (515, 522, 523) і
навіть їхню присутність у бою деякі ветерани піддають сумнівам12.
Усе-таки, документи виразно вказують, що ці чоти (можливо, не
в повному складі) були частиною цієї засідки. Але їхня безпосеред‑
ня участь у бою була мінімальна з огляду на бойові завдання та
брак вигідних бойових позицій13.
У часі бою ‘Хрін’, зокрема, звертав увагу стрільців на особу
Сверчевського, чия лиса голова поблискувала на сонці, а поведінка
вказувала на те, що він найстарший рангом. У ході бою Сверчев‑
ського поранили двічі, але він усе одно продовжував командувати.
Аж коли чота 513 фланговим маневром пішла в атаку, тоді серія
з кулемета вістуна Зиновія Мижишина‑‘Духа’ стала для генерала
смертельною. Тільки тоді ‘Хрін’ дав наказ швидко відступати, бо
бій (у якому по стороні УПА не було втрат) тривав уже задовго.
Віддаль до ворожих осередків була 7—8 км, і тому можливість
появи ворожих сил ставала щораз більш реальна. У додатку, стрі‑
лецтво зголодніло й було виснажене із попередніх сутичок тому й
не надійшло наказу в’язатися денним боєм із ворогом, який мав у
розпорядженні танки й літаки14.
Місце засідки на кортеж
Сверчевського, колишнє село Яблінка
поблизу Балигорода
11 Розмова з хорунжим УПА Василем Ґудзиком…
12 Біланич А. Точніше про засідку на генерала Свєрчевського // Свобода (США). 2000.
№ 35.
13 Короткий звіт… — С. 9.
241
№ 21Петро Содоль Загибель польського генерала Кароля Сверчевського в засідці УПА…
Під час повороту до табо‑
ру ‘Хрін’ переглядав знімки
в польському календарі, щоб
устійнити, кого вбито, але оста‑
точне потвердження прийшло
аж на два дні пізніше, коли
він одержав польські газети15.
Тут треба згадати про свідчен‑
ня, що ‘Хрін’ мав інформацію
про плани Сверчевського за‑
здалегідь і тому організував цю
засідку. Але різні документи з
1947 р., публікації на цю тему та писання самого ‘Хріна’ цього не
підтверджують. Одне підпільне повідомлення подає, що ціль засід‑
ки була перехопити тих, хто знищив шпиталь на Хрещатій16. Все-
таки, між стрілецтвом поширився міф, ніби ‘Хрін’ зорганізував
засідку, знаючи наперед, що Сверчевський якраз того дня буде
їхати тією дорогою.
Існує також імовірність, що таке вражіння активно поширю‑
вали представники/зв’язкові ОУН, бо вже 29 березня 1947 р. в те‑
леграмі американського пресового агентства «United Press» із Вар‑
шави про смерть ген. Сверчевського знаходимо таку інформацію:
«Вбивство виглядає було уважно заплановане, можливо, підпіль‑
ними керівниками, які мали точні інформації про його маршрут.
Відомо, що УПА має своїх агентів (навіть пресового представника)
у Варшаві»17.
У підпільному листуванні з весни 1947 р. міститься одна шта‑
фета/лист від окружного провідника Мирослава Гука‑‘Григора’
Тіло генерала Сверчевського,
вбитого під час перестрілки
із сотнею ‘Хріна’
14 Там само. У звіті подано: «Ворожі втрати разом: 25 убитих, 2 ранених», але це
явне перебільшення. Вони не мали часу перевірити поле бою.
15 Sikorski F. Jak zginął Karol Swierczewski // Polityka. 1984. 24.03. № 12.
16 Дністровий. 1947 рік на Східній Лемківщині / Збірка документів Миколи Лебедя,
док. № 341501. С. 13. Копія в домашньому архіві автора. Тут подано, що крім ген.
Сверчевського, загинув ще один поручник та двоє жовнірів, а 15 дістали важкі
поранення, між ними полк. Ґергард. Польські джерела подають втрати: Кароль
Сверчевський, підпоручник Юзеф Крисіньський, бомбардир Стефан Стрельчик
вбиті; хорунжий Зигмунт Блюмський поранений в обидві ноги; підполковник Ян
Ґергард легко поранений в ногу (Motyka G. W kręgu “Łun w Bieszczadach”. Warszawa,
2009. — S. 128).
17 Polish War Leader Slain…
242
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА
до ‘Рена’, в якому між іншим
написано: «Ґратуляції за “спу‑
цування” ген. Свєрчевського.
Передайте признання тим, що
цього доконали та перешліть
детальний протокол в цій спра‑
ві. Це епохальна подія!!! Вона
сколихнула опінію цілого світу!
Виконавці повищого заслужи‑
ли відповідні відзначення, тому
прошу їх подати догори… Знає‑
те, не можу натішитись гомоном
в цілому світі з того приводу»18.
Отже, можна вважати ціл‑
ком нормальним явищем, що
вже в 1947 р. Українська голов‑
на визвольна рада відзначила
сотенного ‘Хріна’ найвищим
відзначенням УПА Золотим
хрестом бойової заслуги І кла‑
су. А в наступному році за ви‑
явлені у цій засідці мужність і
героїзм та за результати бою
ще дев’ять учасників засідки
одержали військові відзначен‑
ня: ‘Грань’ і старший вістун
Дмитро Марусяк-‘Зайчик’ Золотий хрест бойової заслуги І кла‑
су; ‘Дух’ Золотий хрест бойової заслуги ІІ класу; вістун Олекса
Кудлик-‘Водяник’ Срібний хрест бойової заслуги І класу; ройовий,
старший вістун Дмитро Ровенчак-‘Заяць’, ланковий, старший ві‑
стун Микола Тхір-‘Шварний’, вістун Василь Козулик-‘Гріх’, а та‑
кож кулеметники із сотні ‘Стаха’ вістун Василь Гриців-‘Комар’
і вістун Василь Ласичка-‘Берест’ Срібний хрест бойової заслуги
ІІ класу19.
Зменшена копія з газети “The
Detroit News”. Подібне, мабуть,
було в інших газетах на підставі
повідомлення кореспондента “United
Press” із Варшави
18 Галузевий державний архів Служби безпеки України (далі ГДА СБУ). — Ф. 13. —
Спр. 398. Т. 9. — Арк. 318. Копія в Архіві Центру досліджень визвольного руху (ЦДВР).
19 Там само. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 255, 263—265 (Накази ГВШ Ч. 2/47 від
2.09.1947 та Ч. 2/48 від 2.09.1948). Копія в Архіві ЦДВР.
243
№ 21Петро Содоль Загибель польського генерала Кароля Сверчевського в засідці УПА…
Фрагмент туристичної мапи. Позначки: 1. приблизне місце підпільного
шпиталю УПА на г. Хрещатій; 2. приблизне місце постою сотень
«Ударник-5» і «Ударник-8» 27–29.03.47; 3. містечко Балигород, звідки
ген. Сверчевський виїхав 28.03.47 о 9 год. ранку на південь в бік містечка
Тісне (Cisna); 4. місце засідки на Сверчевського 28.03.47 і також на групу
ВОП 1.04.47; 5. містечко/село Тісне, звідки виїхала група ВОП 1.03.47 на
північ у бік Балигорода. Джерело: брошура Bata Artur. Jablonki. Miejsce
smierci generala Karola Swierczewskiego. Rzeszow 1987
244
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА
Засідка сотні Біра
Сотня «Ударник-3» (кодо‑
ве число «96») під коман дою
поручника Василя Шишка-
нинця-‘Біра’ також виконала
засідку приблизно за 100 м від
місця, де загинув Сверчевський.
Але це була цілком окрема ак‑
ція. Засідку виконано 1 квітня
1947 р., аж три дні після істо‑
ричної засідки ‘Хріна’. У засідку
потрапило вантажне авто, яке
їхало з Тісної, везучи 32 офіце‑
рів і вояків ВОП. У перестрілці
загинув чотовий ‘Яр’, але, окрім
того, засідка була дуже успішна.
Сотня здобула зброю, амуніцію
та одяг. До того ж, унаслідок
засідки загинуло 23 вороги, шестеро зловлено живими й переда‑
но в руки Служби безпеки, а троє врятувалися (один утік, а двоє
були пораненими і вдавали мертвих). Виявилося, що в засідку по‑
пала спецгрупа ВОП з Тісної, яка 23 січня знищила шпиталь на
Хрещатій. Але про це сотня довідалася вже від полонених20.
Реакція уряду Польщі була негайна, бо вже 2 квітня 1947 р.
вийшов таємний наказ Генерального Штабу ВП за підписами мі‑
ністра народної оборони й міністра публічної безпеки, який по‑
чинався: «По трагічнім випадку замордовання українськими фа‑
шистами св. п. генерала Свєрчевського», а далі про засідку сотні
‘Біра’. Уряд представляв ці дві події як доказ зухвалої активності
«банд УПА», з якими треба обов’язково покінчити й довести до
«остаточного знищення українського бандитизму». Наказ доручав
підготувати відповідний план оперативної акції не пізніше 10 квіт‑
ня 1947 р.21. Так звана акція «Вісла» розпочалася 28 квітня 1947 р.
Кароль Сверчевський. Портрет
20 Motyka G. W kręgu “Łun w Bieszczadach”… — S. 130; Горислав. Упадок шпитальки
на Хрещатій… — С. 357.
21 Wojsko Polske, Naczelne Dowództwo, Sztab Generalny, Nr. 0161|III. Tajne. 2 kwietnia
1947. Копія в домашньому архіві автора.
245
№ 21Петро Содоль Загибель польського генерала Кароля Сверчевського в засідці УПА…
Епілог
Сотні УПА ‘Хріна’ («Ударник-5»), ‘Стаха’ («Ударник-8») і
‘Біра’ («Ударник-3») протягом травня і червня 1947 р. вели май‑
же безперервні бої із ВП, яке проводило горезвісну акцію «Вісла»
примусове виселення українського населення. Наприкінці, втра‑
тивши зв’язок із вищим командуванням, ці три сотні об’єдналися
під командою ‘Хріна’ й 29 червня 1947 р. з боєм перейшли через
кордон до УРСР. Тут, після реорганізації, вони продовжували бо‑
ротьбу на терені тодішньої Дрогобицької області ще до 1948 р.22.
У вересні 1948 р. командири цих трьох сотень і всі їхні чотові
одержали (деякі посмертно) заслужені підвищення у військових
званнях: до сотника ‘Хрін’ і ‘Бір’; до поручника ‘Стах’; до хо‑
рунжого ‘Грань’, ‘Оріх’, Євстахій Ванців-‘Дуня’, ‘Байрак’, ‘Зен‑
ко’, ‘Яр’, Михайло Скипакевич-‘Довгий’, Степан Філь-‘Ворон’23.
Із цього списка у 1949 р. залишились живими в активній службі
тільки ‘Хрін’ і ‘Оріх’.
‘Хрін’ вже від серпня 1947 р. виконував обов’язки командира
24-го (Дрогобицького) тактичного відтинка «Маківка» УПА-Захід,
а ‘Оріх’ від травня до вересня 1949 р. успішно командував сотнею
«Басейн» (вд. 91). Згідно з наказом ГВШ, у вересні 1949 р. останню
сотню УПА, яка ще діяла, «Басейн» було розформовано. Тоді ж
сотник ‘Хрін’ і хорунжий ‘Оріх’ відійшли з кур’єрською групою,
несучи пошту від генерала Романа Шухевича-‘Т. Чупринки’ на
Захід. 9 листопада 1949 р. на терені Чехословаччини в бою із чесь‑
кими жандармами загинув сотник ‘Хрін’ організатор і командир
засідки, в якій загинув польський генерал Сверчевський24.
Рішенням Політбюро Польської робітничої партії у Варшаві
навесні 1948 р. було проведено судовий процес на 21 вояком УПА
за участь у вбивсті генерала Сверчевського. 12 вояків було засу‑
джено на довголітнє ув’язнення, а 9 вояків на кару смерті. Вироки
смерті виконано 28 серпня 1948 р.25. Це були ройовий сотні ‘Ста‑
22 Літопис УПА. — Т. 18: Група УПА «Говерля» — Кн. 1: Звіти та офіційні публікації.
Торонто, 1990. — С. 221—225; Розмова із хорунжим УПА Василем Ґудзиком…
23 ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 263—264 (Наказ ГВШ Ч. 2/48 від
2.09.1948). Копія в Архіві ЦДВР.
24 Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943—49. Довідник. — Нью-Йорк,
1994. — С. 59, 123—124; Літопис УПА. — Т. 18... — С. 276; Літопис УПА. — Т. 19:
Група УПА «Говерля» Кн. 2: Спомини, статті та видання історично-мемуарного
характеру. — Торонто, 1992. — С. 309.
246
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА
ха’, старший вістун Ярослав Білоус-‘Щур-Ярослав’; ройовий сотні
‘Хріна’, старший вістун Володимир Борович-‘Чорний’; політви‑
ховник сотні ‘Крилача’, булавний Остап Бревка-‘Клим’, із сотні
‘Хріна’ кулеметник Петро-Олекса Рибак-‘Убич’ та стрільці Оме‑
лян Войцехівський-‘Білий’, Степан Гамерський-‘Бойовчик’, Сте‑
пан Сова-‘Мара’; стрілець сотні ‘Стаха’ Андрій Тиник-‘Ялівець’;
стрілець сотні ‘Біра’ Петро Ґеча-‘Білий’26.
Додаток. Короткий життєпис сотника
Степана Стебельського
Стебельський Степан-‘Хрін’, народився 18 жовтня 1914 р. в
с. Голинь Калуського р-ну Івано-Франківської області загинув
9 листопада 1949 р. в лісах коло Погореліце в Чехословаччині. Син
учителя; одружений з Марією Піх, гуртковий провідник у 37-му
курені пластунів юнаків імені Д. Вітовського в Самборі (1930—
1931), закінчив учительську семінарію. Член ОУН від 1934 р., за‑
кінчив школу підхорунжих (капрал-інструктор) у Польській армії.
Праці учителя не одержав, працював інструктором гімнастики в
«Соколі», «Лузі», заробляв на життя також при львівських видав‑
ництвах, велосипедом їздив по Бойківщині, Посянні, Лемківщині.
У 1939 р. заарештований та ув’язнений в польському концентра‑
ційному таборі Береза Картузька. Директор школи в с. Кузьмина
на Перемищині (1939—1941), війт у Бірчі (1941—1943), підрайоно‑
вий провідник ОУН, політичний в’язень тюрми (1943—1944) гес‑
тапо. До УПА вступив у вересні 1944 р. на Перемищині, командир
чоти в сотні «Дружинники», важко поранений у бою з військами
НКВД в с. Ліщава Горішня 22 жовтня 1944 р. Від весни 1945 р. пра‑
цює інструктором боївок СБ Перемиського надрайону, у вересні
1945 р. висланий на Лемківщину, призначений організувати нову
сотню, командир сотні «Ударники-5». Від жовтня 1945 р. підвище‑
ний до старшого булавного. Один із провідних бойових командирів
УПА, провів понад сто боїв із польським військом, підвищений
до поручника в серпні 1946 р., відзначений Срібним хрестом бо‑
йової заслуги 1-го класу за відвагу та вмілу войовничість. 28 бе‑
25 Motyka G. W kręgu “Łun w Bieszczadach”… — S. 134.
26 Акція «Вісла». Документи / упор. і ред. Є. Місило. — Львів; Нью-Йорк: НТШ,
1997. — С. 126—127.
247
№ 21Петро Содоль Загибель польського генерала Кароля Сверчевського в засідці УПА…
резня 1947 р. в бою з його сотнею загинув заступник міністра обо‑
рони Польщі генерал Кароль Сверчевський (Karol Swierczewski).
29 червня 1947 р. пробивається із своєю та ще з двома сотнями че‑
рез польсько-радянський кордон у Дрогобицьку область. 15 серпня
1947 р. перебирає обов’язки командира дрогобицького тактичного
відтинку «Маківка», проводить реорганізацію відділів УПА в один
курінь, у якому п’ять неповних сотень; відзначений УГВР Золо‑
тим хрестом бойової заслуги 1-го класу. У 1948 р. підвищений до
сотника, проводить заплановану демобілізацію сотень УПА. У ве‑
ресні 1949 р., демобілізувавши останню сотню, очолює кур’єрську
групу УГВР, відходить на Захід. Загинув у сутичці з чеськими
жандармами. Автор споминів «Крізь сміх заліза» (Мюнхен, 1952)
та «Зимою в бункері» (Мюнхен, 1953).
Джерело: Содоль Петро. Українська Повстанча Армія, 1943—
49. Довідник. — Нью-Йорк, 1994. — С. 123—124.
|