Василь Порплиця-‘Байда’, зв’язковий Головного командира УПА Василя Кука
У статті досліджується життєвий шлях та діяльність Василя Порплиці‑‘Байди’, зв’язкового Головного командира УПА Василя Кука в 1946—1953 рр. Особливу увагу приділено вивченню його розшуку органами МҐБ—МВД в 1951—1953 рр....
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
2016
|
| Назва видання: | Український визвольний рух |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181816 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Василь Порплиця-‘Байда’, зв’язковий Головного командира УПА Василя Кука / О. Іщук // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2016. — Збірник 21. — С. 268-291. — Бібліогр.: 66 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-181816 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1818162021-12-02T01:27:02Z Василь Порплиця-‘Байда’, зв’язковий Головного командира УПА Василя Кука Іщук, О. Період збройної боротьби ОУН та УПА У статті досліджується життєвий шлях та діяльність Василя Порплиці‑‘Байди’, зв’язкового Головного командира УПА Василя Кука в 1946—1953 рр. Особливу увагу приділено вивченню його розшуку органами МҐБ—МВД в 1951—1953 рр. The life and activity of Vasyl Porplytsia, alias ‘Baida’, the UPA Commander-in-Chief Vasyl Kuk’s liaison officer and bodyguard, are analyzed in this article. Special attention is devoted to studying his search by MGB—MVD units in 1951—1953. 2016 Article Василь Порплиця-‘Байда’, зв’язковий Головного командира УПА Василя Кука / О. Іщук // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2016. — Збірник 21. — С. 268-291. — Бібліогр.: 66 назв. — укр. XXXX-0120 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181816 uk Український визвольний рух Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Період збройної боротьби ОУН та УПА Період збройної боротьби ОУН та УПА |
| spellingShingle |
Період збройної боротьби ОУН та УПА Період збройної боротьби ОУН та УПА Іщук, О. Василь Порплиця-‘Байда’, зв’язковий Головного командира УПА Василя Кука Український визвольний рух |
| description |
У статті досліджується життєвий шлях та діяльність Василя Порплиці‑‘Байди’, зв’язкового Головного командира УПА Василя Кука в 1946—1953 рр. Особливу увагу приділено вивченню його розшуку органами МҐБ—МВД в 1951—1953 рр. |
| format |
Article |
| author |
Іщук, О. |
| author_facet |
Іщук, О. |
| author_sort |
Іщук, О. |
| title |
Василь Порплиця-‘Байда’, зв’язковий Головного командира УПА Василя Кука |
| title_short |
Василь Порплиця-‘Байда’, зв’язковий Головного командира УПА Василя Кука |
| title_full |
Василь Порплиця-‘Байда’, зв’язковий Головного командира УПА Василя Кука |
| title_fullStr |
Василь Порплиця-‘Байда’, зв’язковий Головного командира УПА Василя Кука |
| title_full_unstemmed |
Василь Порплиця-‘Байда’, зв’язковий Головного командира УПА Василя Кука |
| title_sort |
василь порплиця-‘байда’, зв’язковий головного командира упа василя кука |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Період збройної боротьби ОУН та УПА |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181816 |
| citation_txt |
Василь Порплиця-‘Байда’, зв’язковий Головного командира УПА Василя Кука / О. Іщук // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2016. — Збірник 21. — С. 268-291. — Бібліогр.: 66 назв. — укр. |
| series |
Український визвольний рух |
| work_keys_str_mv |
AT íŝuko vasilʹporplicâbajdazvâzkovijgolovnogokomandiraupavasilâkuka |
| first_indexed |
2025-07-15T23:24:42Z |
| last_indexed |
2025-07-15T23:24:42Z |
| _version_ |
1837757248661618688 |
| fulltext |
268
Олександр Іщук
Кандидат історичних наук,
науковий співробітник
Центру досліджень визвольного руху
У статті досліджується життєвий шлях та діяльність Василя
Порплиці-‘Байди’, зв’язкового Головного командира УПА Василя
Кука в 1946—1953 рр. Особливу увагу приділено вивченню його роз-
шуку органами МҐБ—МВД в 1951—1953 рр.
Ключові слова: політичні репресії, підпільники, чекісти, ОУН, УПА,
НКВД, НКҐБ, МҐБ, МВД.
Oleksandr Ishchuk
Vasyl Porplytsia, alias ‘Baida’, UPA Commander-in-Chief Vasyl Kuk’s
Liaison Officer and Bodyguard
The life and activity of Vasyl Porplytsia, alias ‘Baida’, the UPA Commander-
in-Chief Vasyl Kuk’s liaison officer and bodyguard, are analyzed in this
article. Special attention is devoted to studying his search by MGB—MVD
units in 1951—1953.
Key words: political repressions, underground workers, Cheka officials,
NKVD, NKGB, MGB, MVD, OUN, UPA.
269
№ 21
ВАСИЛЬ ПОРПЛИЦЯ-‘БАЙДА’, ЗВ’ЯЗКОВИЙ ГОЛОВНОГО
КОМАНДИРА УПА ВАСИЛЯ КУКА
Одним з актуальних напрямів сучасних вітчизняних історич‑
них досліджень є висвітлення біографій керівників ОУН і УПА. Ва‑
силь Порплиця-‘Байда’ був зв’язковим Головного командира УПА
Василя Кука в 1945—1953 рр., одним з найбільш довірених його
помічників. Про його життя досі було відомо дуже мало, хоча він
відігравав важливу роль у діяльності українського визвольного
руху.
Про життя та діяльність В. Порплиці на сьогодні відомо
дуже мало. Відсутні також детальні біографічні дослідження
про нього. Проте інколи він згадується в наукових працях про
дяльність В. Кука та інших членів Проводу ОУН на українських
землях, адже був їх зв’язковим протягом тривалого часу. Зо‑
крема, про В. Порплицю згадано в працях дослідників Д. Вєдє‑
нєєва1 В. В’ятровича2, О. Іщука3, В. Манзуренка4, Н. Ніколаєвої5,
В. Сергійчука6 та інших. Інформація про діяльність В. Кука та
його оточення є в узагальнюючих книгах з історії ОУН і УПА,
підготованих А. Русначенком7, А. Кентієм8, І. Патриляком9, О. Го‑
гуном10 та іншими дослідниками.
1 Веденеев Д. В. Одиссея Василия Кука. Военно-политический портрет последнего
главнокомандующего УПА. — К.: «К.И.С», 2007. — 208 с.
2 В’ятрович В. Історія з грифом «секретно». Таємниці українського минулого з архі-
вів КГБ. — Київ; Львів: ЦДВР, 2011. — 328 с.; В’ятрович В. Історія з грифом «се-
кретно». Архіви КГБ розповідають (нові сюжети) / ЦДВР. — Львів: «Часопис»,
2012 . — 240 с.; В’ятрович В., Забілий р., Дерев’яний І., Содоль П. Українська по-
встанська армія. Історія нескорених. 3-тє вид. — Львів: ЦДВР, 2011. — 352 с. та
інші.
3 Іщук О. Підпільниця ОУН із Дніпропетровщини Уляна Крюченко // Українки
в історії ХХ—ХХI століття. — К., 2012. — С. 123—129; Іщук О., Ніколаєва Н.
Життєвий шлях Уляни Крюченко — дружини Головного командира УПА Василя
Кука — «Леміша» // Воєнна історія Наддніпрянщини та Донщини. Науковий збір-
ник. Матеріали Всеукраїнської наукової військово-історичної конференції, 25.05.
2011 р., м. Дніпропетровськ. — К., 2011.— С. 411—423; Іщук О.С. Життя та доля
Уляни Крюченко. — К., 2008. — 50 с.
4 Манзуренко В., Іщук О. Василь Кук — Головний командир УПА. — Рівне: вид. О.
Зень, 2008. — 80 с.
5 Ніколаєва Н. Уляна Крюченко — «Оксана». — Торонто; Львів, 2013. — 128 с.
(Літопис УПА. Серія «Події і люди». — Кн. 23).
270
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА
Деякі подробиці про діяльність В. Порплиці містяться у спога‑
дах членів ОУН В. Галаси11, М. Савчин12, інтерв’ю В. Кука13.
При підготовці цього дослідження, окрім наукових праць і спо‑
гадів, використовувались архівні матеріали. Особливу важливість
мають документи НКВД—НКҐБ—МҐБ—КҐБ, які зберігаються в
Галузевому державному архіві Служби безпеки України, адже
саме вони містять найбільше інформації про В. Порплицю. Що‑
правда, ця інформація в основному стосується його розшуку че‑
кістами, і не завжди подає точні дані про його діяльність.
Чимало відомостей про В. Порплицю (особливо — щодо його
розшуку спецслужбами СРСР) збереглося у ф. 2 ГДА СБУ. Серед
цих матеріалів: доповідні записки, спецповідомлення та звіти че‑
кістів про розшук В. Кука і його оточення (в т. ч. і В. Порплиці) в
1944—1954 рр.; вказівки НКВД—НКҐБ—МҐБ—МВД—КҐБ щодо
розшуку В. Кука і його бойовиків та зв’язкових за 1944—1954 рр.;
оригінали фотографій В. Кука та його бойовиків, вилучені під час
проведення чекістсько-військових операцій та інших оперативних
заходів; оригінали документів ОУН і УПА тощо.
Треба сказати, що ф. 2 — це зібрання унікальних матеріалів
про діяльність українського визвольного руху та боротьбу чекіс‑
6 Сергійчук В. Як ловили останнього командира УПА (про В. Кука) //
Українознавство—2003. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2002. — С. 224—
225.
7 Русначенко А. Народ збурений. Національно-визвольний рух в Україні й національні
рухи опору в Білорусії, Литві, Латвії, Естонії. — К., 2002. — 519 с.
8 Кентій А. В. Збройний чин українських націоналістів. 1920—1956. Історико-
архівні нариси. — Т. 2. Українська повстанська армія та збройне підпілля
Організації українських націоналістів. 1942—1956. — К., 2008. — 415 с.
9 Патриляк І. К. «Встань і борись! Слухай і вір…»: українське націоналістичне
підпілля та повстанський рух (1939—1960 рр.): монографія / ЦДВР. — Львів:
Часопис, 2012 . — 592 с.
10 Гогун А. Между Гитлером и Сталиным. Украинские повстанцы. — Санкт-
Петербург, Нева, 2004. — 416 с.
11 Галаса В. Наше життя і боротьба. Спогади. — Львів: Мс, 2005. — 270 с.
12 Літопис УПА. — Т. 28: Савчин М. Тисяча доріг / за ред. Є. Штендери. — Торонто;
Львів, 1995. — 600 с.
13 Горишняк В. О своей непростой судьбе размышляет последний главнокомандующий
ОУН-УПА Василий Кук // Факты и комментарии. — 2002. — 18 сентября. — С. 13;
Кук В. 9 мая праздником не считаю (інтерв’ю) // Комсомольская правда. — 2005. —
12 апреля. — С. 8, 17; Муратов О. Про УПА — від першої особи. Про юнацьке за-
гартування у «Пласті», гімназійний вишкіл і, головне, про боротьбу на чолі проводу
Української повстанської армії розповідає останній головнокомандувач УПА Василь
Кук // Дзеркало тижня. — 10 лютого 2007 р. — № 5 (634). — С. 14.
271
№ 21Олександр Іщук Василь Порплиця-‘Байда’, зв’язковий Головного командира УПА В. Кука
тів з ним у період 1944—1960 рр.
обсягом понад 2000 томів. Його
дослідження розпочалося порів‑
няно недавно. Тому детальне ви‑
вчення та аналіз цих документів
ще попереду.
Важливим історичним дже‑
релом є архівні кримінальні
справи, заведені чекістами на
заарештованих у 1939—1960 рр.
членів ОУН і УПА. У них також
згадано про діяльність В. Порп‑
лиці. Нині вони зберігаються у
ф. 5 (на нереабілітованих осіб)
та ф. 6 (на реабілітованих осіб)
ГДА СБУ. Інформація в подібних
документах досить-таки ціка‑
ва, хоча нерідко вимагає пере‑
вірки та підтвердження іншими
джерелами. Зокрема, В. Кук14,
У. Крюченко15 та В. Охримович16
після арешту чекістами на до‑
питах досить детально охарак‑
теризували В. Порплицю як зв’язкового Проводу ОУН, з яким
разом брали участь у діяльності підпілля. Таким чином, свідчення
інших заарештованих чекістами підпільників суттєво доповнюють
інформацію про діяльність В. Порплиці.
Вказівки чекістів щодо розшуку В. Кука і його оточення збе‑
рігаються у ф. 9 (фонд наказів) ГДА СБУ. В основному це вказівки
НКВД—КҐБ УРСР, які стосувалися діяльністі проводу ОУН на
українських землях. Проте збереглися і деякі вказівки з НКВД—
КҐБ СРСР. Ці документи містять оглядову інформацію про діяль‑
ність ОУН і УПА та їх керівників. Зате вони дають чітке уявлення,
Контрольно-наглядова справа за
діяльністю «бандгрупи ‘Байди’»,
заведена УМҐБ по Тернопільській
області
14 Галузевий державний архів Служби безпеки України (ГДА СБУ). — Ф. 6. —
Спр. 51895-фп.
15 Там само. — Спр. 51896-фп.
16 Там само. — Ф. 5. — Спр. 445.
272
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА
як у різні роки чекістське керівництво направляло роботу підле‑
глих на боротьбу з українським визвольним рухом.
Інформація про В. Порплицю міститься і у ф. 13 ГДА СБУ.
У першу чергу — у матеріалах багатотомної справи № 372 про
діяльність ОУН і УПА в Україні в 1944—1954 рр. та боротьбу че‑
кістів із нею17, а також у багатотомних додатках до неї — справах
№ 376 та № 39818.
Ці справи було створено на початку 1960-х рр. у рамках реалі‑
зації задуму КҐБ УРСР щодо увіковічнення пам’яті про полеглих
чекістів, а також систематизації інформації про діяльність ОУН
і УПА для її подальшого використання в навчальних цілях для
молодих чекістів19.
Треба сказати, що у справі № 372 приділено багато уваги
аналізу заходів чекістів з розшуку В. Кука та його оточення в
1944—1954 рр. Зокрема, в т. 54 містяться копії свідчень В. Кука за
1954—1955 рр., а в т. 70 — матеріали про його розшук чекістами.
Є документи як про вдалі, так і про невдалі заходи. Саме там
збереглися копії матеріалів про розшук УМҐБ—УМВД по Терно‑
пільській області В. Порплиці в 1952—1953 рр. Розрізнена інформа‑
ція про оточення В. Кука є й в інших томах цієї справи. У спр. 398
збереглися фотографії В. Порплиці20.
У ф. 16 ГДА СБУ зберігаються спеціальні повідомлення НКВД—
КҐБ УРСР до ЦК КПУ, в т. ч. про розшук і знищення підпіль‑
ників ОУН і УПА. Є серед них і матеріали про розшук В. Кука і
В. Порплиці.
У ф. 65 ГДА СБУ зберігаються агентурні справи НКВД—
НКҐБ—МҐБ—МВД—КҐБ УРСР на керівництво ОУН і УПА в
Україні. Центральною серед них є багатотомна справа «Берлога»
на членів Проводу ОУН на українських землях. Вона провади‑
лася чекістами з 1944 до 1960 рр. (збереглося 8 основних томів
17 Там само. — Ф. 13. — Спр. 372 в 103 томах. В т. 54 містяться копії свідчень
В. Кука, в т. 70 — матеріали про його розшук чекістами в 1950—1954 рр.
18 Там само. — Ф. 13. — Спр. 376 ( у 88 томах) та Cпр. 398 (у 53 томах).
19 Дет див.: Іщук О. Узагальнення органами КДБ УРСР досвіду боротьби з підпіллям
ОУН та УПА: до створення відомчої тематичної колекції архівних документів
(1959—1964 рр.) // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — 2009. — № 1 (32). —
Харків: Права людини, 2009. — С. 87—119.
20 ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 398. — Т. 12, пакет з фотографіями бойовиків В. Кука.
273
№ 21Олександр Іщук Василь Порплиця-‘Байда’, зв’язковий Головного командира УПА В. Кука
та 64 томи додатків)21. Важливо зауважити, що справа «Берлога»
провадилася як у Києві, так і в усіх обласних УНКВД—НКҐБ—
МҐБ Західної України. До сьогодні збереглися також матеріали
львівської (53 томи), рівненської (4 томи) та дрогобицької (24 томи)
справ. Треба сказати, що В. Порплиця нерідко згадується в справі
«Берлога», адже він був зв’язковим керівників підпілля.
Крім того, у фонді № 65 ГДА СБУ збереглися багатотомні аген‑
турні справи та справи-формуляри з розшуку керівників ОУН і
УПА Р. Шухевича22, Р. Кравчука23, В. Кука24, П. Федуна25, В. Си‑
дора26, В. Охримовича27, В. Галаси28, Д. Клячківського29, Я. Бусла30,
У. Крюченко31 та інших. У деяких із них також трапляються згадки
про В. Порплицю. Щоправда, агентурні донесення інформаторів
НКВД-КҐБ про нього не завжди відзначаються точністю, адже до
1952 р. чекісти навіть не могли знайти виходи на місця його пере‑
бування.
Одним з важливих джерел для дослідження біографії В. Порп‑
лиці є контрольно-наглядова справа за діяльністю «бандгрупи
‘Байди’», заведена МҐБ УРСР в кінці 1952 р.32. Вона збереглася
у матеріалах відділу 2-Н УМҐБ по Тернопільській області, які
в 1990—1991 рр. були передані з архіву КҐБ у Тернополі в Київ.
У справі збереглися: вказівки та плани роботи чекістів з розшуку
В. Порплиці, спецповідомлення та доповідні записки про виконан‑
ня запланованих заходів, записки по ВЧ, агентурні донесення,
переклади російською мовою листів підпільників та інші важливі
матеріали.
Крім того, у матеріалах фонду № 73 ГДА СБУ за 1944—1960 рр.
міститься й інша інформація про діяльність В. Порплиці та його
розшук чекістами. В основному, це переклади підпільних докумен‑
21 ГДА СБУ. — Ф. 65. — Спр. С-9079.
22 Там само. — Спр. С-7448.
23 Там само. — Спр. С-7447.
24 Там само. — Спр. С-7736.
25 Там само. — Спр. С-9112.
26 Там само. — Спр. С-7443.
27 Там само. — Спр. С-7765.
28 Там само. — Спр. С-9108.
29 Там само. — Спр. С-8467.
30 Там само. — Спр. С-7439.
31 Там само. — Спр. С-8198.
32 Там само. — Ф. 73. — Спр. 488.
274
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА
тів, листів, а також спецповідомлення, доповідні записки, звіти,
довідки, плани роботи відділу 2-Н УМҐБ по Тернопільській облас‑
ті. Уціліли також матеріали про роботу районних відділів НКВД—
КҐБ на Тернопільщині за період 1944—1960 рр. У тих із них, які
стосуються Зборівщини та Козівщини, трапляється інформація
про В. Порплицю.
За даними НКВД—НКҐБ—МҐБ—МВД, зібраними у 1944—
1952 рр., Порплиця Василь Олексійович народився у 1922 або
1923 р. в с. Хоростець (тоді — Козівського району Тернопільської
області), українець, з селян-середняків. У підпіллі ОУН перебу‑
вав щонайраніше з 1943 р., використовував псевдоніми ‘Байда’,
‘Славко’ та інші.
Згідно з донесеннями агентів МҐБ ‘Яр’, ‘Міщук’, ‘Петро’,
‘Адамчук’, ‘Олійник’ та інших, В. Порплиця в 1942 р. навчався у
Львівській торгівельній школі, а потім начебто виїжджав до Ні‑
меччини (щоправда, документальних підтверджень цього немає, і
ця інформація поки що є сумнівною). У 1944 або 1945 р. він повер‑
нувся в Тернопільську область, вже будучи зв’язаним з підпіллям
ОУН.
Чекістами від заарештованих підпільників ОУН (зокрема,
від керівника Бродівського надрайонного проводу ОУН Степана
Бутинського-‘Оріха’) були отримані дані, що В. Порплиця в 1943—
1944 рр. діяв на території Львівської області, був зв’язковим, за‑
безпечував лінії зв’язку підпілля, в т. ч. між Галичиною і Волин‑
ню, був особисто знайомий з багатьма провідниками. Він діяв на
теририторії тогочасних Бродівського, Підкамінського та Заболот‑
цівського районів. Щонайменше з 1946 р. В. Порплиця став діяти
в боївках, які забезпечували зв’язкові лінії одного з провідників
ОУН В. Кука на Тернопільщині. Після загибелі підпільника ‘Плу‑
гатора’ — одного з керівників зв’язкових ліній В. Кука, В. Порп‑
лиця фактично замінив його. Через певний час він став одним з
керівників зв’язку В. Кука з організаційними ланками ОУН на те‑
риторії Львівської, Тернопільської та Станіславської (нині — Іва‑
но-Франківської) областей. Однак подробиць про цей період його
діяльності збереглося вкрай мало, в першу чергу — через суворе
дотримання конспірації підпільниками.
275
№ 21Олександр Іщук Василь Порплиця-‘Байда’, зв’язковий Головного командира УПА В. Кука
В. Порплиця мав дуже широке коло знайомих на Зборівщині та
Козівщині, які допомагали підпіллю ОУН. Більшу частину часу він
переховувався у селах та лісах саме в цих районах. Треба сказати,
що чимала частина місцевого населення активно підтримувала
підпілля, допомагала йому матеріально, і саме тому чекістам так
важко було з ним боротись.
У 1951 р. Козівським районним відділом МҐБ на В. Порплицю
було заведено справу-формуляр № 18545. Як бачимо, в поле зору
чекістів він потрапив досить-таки пізно, і його активний розшук
розпочався лише на сьомий рік після повернення совєтської влади.
Хоча про підпільника ‘Байду’ в МҐБ знали й раніше, але не могли
ідентифікувати, хто ж ховається за цим псевдонімом. Про при‑
четність В. Порплиці до ОУН свідчили заарештовані МҐБ Кругляк
Степан Іванович, Штокало Текля Миколаївна та інші. За їхніми
словами, В. Порплиця, починаючи з 1945 р., перебував у боївці
підпільника ‘Май’, діяв на території тогочасних Козівського та
Зборівського районів Тернопільської області.
До 1952 р. співробітники органів МҐБ не знали, що під псевдо‑
німом ‘Байда’ переховується саме В. Порплиця, хоча мали його
фотокартку. Як зазначено s документах УМҐБ по Тернопільській
області, агентура Козівського райвідділу МҐБ не повідомляла про
те, що В. Порплиця є ‘Байдою’. Також про це була відсутня інфор‑
мація з інших джерел33.
З найближчого оточення В. Порплиці у 1952 р. в підпіллі ОУН
чекістам вдалося встановити таких осіб:
1) Заєць Михайло Миколайович, 1921 р.н., ур. с. Берлин Бро‑
дівського району Львівської області, українець, в підпіллі ОУН
перебував щонайменше з 1944 р., у 1945—1950 рр. був охорон‑
цем Головного командира УПА Романа Шухевича-‘Тура’. З бе‑
резня 1950 р. перебував в охороні члена Проводу ОУН, керівника
Львівського крайового проводу ОУН Осипа Дяківа-‘Горнового’.
З 1951 р. став зв’язковим Василя Кука на Тернопільщині. Вмів
гарно підроблювати печатки, підготував до друку спогади. У че‑
кістів була інформація, що після загибелі 23 травня 1952 р. ке‑
рівника Тернопільського окружного проводу ОУН ‘Олеся’ В. Кук
влітку 1952 р. подумував над тим, щоб призначити М. Зайця на
33 ГДА СБУ. — Спр. 488. — Арк. 1—3.
276
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА
його місце. М. Заєць вважався у підпіллі одним з найбільш дові‑
рених осіб В. Кука34.
2) Кузів Василь Андрійович-‘Орач’, 1921 р. н., ур. с. Кліщівна
Рогатинського району Івано-Франківської області, в ОУН перебу‑
вав щонайменше з 1944 р., з 1946 р. перебував у складі боївок, які
забезпечували діяльність В. Кука.
3) Колесник Михайло Іванович, 1915 р.н., ур. с. Конюхи Козів‑
ського району Тернопільської області, в ОУН перебував щонай‑
менше з 1944 р.
Вперше про те, що В. Порплиця керує кур’єрською групою
В. Кука, чекістам стало відомо від затриманого 6 жовтня 1952 р.
члена Проводу ОУН Василя Охримовича. Він же розповів про при‑
близні місця його базування: тодішні Зборівський, Бережанський
та Козівський райони Тернопільської області. У результаті прове‑
дених чекістами заходів, 3 грудня 1952 р. М. Заєць та В. Кузів були
вистежені й убиті під час чекістсько-військової операції в с. Коню‑
хи Тернопільської області35.
Після цього чекістами було організовано розшук В. Порплиці
у селах Конюхи, Розгадів, Годів, Юзефівка, Хоростів, Жабиня
та інших. Вони думали, що він може переховуватися з В. Куком.
Але пошуки результатів не принесли. Зате чекісти виявили брата
В. Порплиці — Петра, близьких знайомих Федора Сушника, Йо‑
сифа Холондовича, Марію Чаловську та інших. Вони вимушені
були розповісти, що В. Порплиця взимку 1950—1951 рр. перехо‑
вувався в криївці в господарстві у Марії Процик в с. Конюхи. Цю
криївку чекісти відкрили, а господарка змушена була свідчити
про підпільників, які в ній переховувались. Як виявилося, восени
1951 р. підпільники всі речі з бункера забрали і перенесли до лісу,
запечатали його і наказали господарям хати нікому нічого не роз‑
повідати. Влітку 1952 р. агентура МҐБ епізодично фіксувала появу
34 Дет. див.: Іщук О., Ніколаєва Н. Доля та спогади охоронця Романа Шухевича —
Михайла Зайця — «Зенка». — К., 2007. — 50 с.; Стрільчук В. Михайло Заяць —
охоронець Романа Шухевича // Український визвольний рух / Центр досліджень
визвольного руху, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. —
Львів, 2005. — Збірник 5. — С. 203—208.
35 Іщук О., Ніколаєва Н. Спогади охоронця Романа Шухевича Михайла Зайця —
«Зенка» // Український визвольний рух / Центр досліджень визвольного руху,
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. — Львів, 2007. —
Збірник 10: До 100-річчя від дня народження Романа Шухевича. — С. 58.
277
№ 21Олександр Іщук Василь Порплиця-‘Байда’, зв’язковий Головного командира УПА В. Кука
В. Порплиці в селах Розгадів та Годів, але ці дані мало в чому до‑
помогли чекістам.
28 листопада 1952 р. колишня підпільниця ОУН Кренцель Ма‑
рія Іванівна під тиском співробітників МҐБ вимушена була повідо‑
мити, що Порплиця В. О. використовує псевдонім ‘Байда’. Також
вона впізнала його за пред’явленою їй фотокарткою. М. Кренцель
сказала, що їй відомо про В. Порплицю від її чоловіка, колиш‑
нього провідника Зборівського районного проводу ОУН у період
до 1946 р. ‘Кия’ (справжнє ім’я в документах не зазначено; він
загинув у боях з чекістами).
Від своїх агентів чекісти дізналися, що ‘Байда’ разом з іще
двома підпільниками у 1951—1952 рр. регулярно з’являвся в селах
Хоробрів, Хоростець і інших, які розташовані на межі тодішніх
Козівського та Зборівського районів Тернопільської області.
У результаті оперативних заходів чекістам вдалося встановити
наступних родичів В. Порплиці:
1) Мати — Порплиця Марія, проживала в с. Хоростець Козів‑
ського району Тернопільської області,
2) Сестра — Турок Анна Олексіївна, 1918 р. н., проживала ра‑
зом з чоловіком у с. Хоростець Козівського району Тернопільської
області,
3) Сестра — Руда Анастасія Олексіївна, 48 років, проживала
в с. Хоростець Козівського району Тернопільської області,
4) Сестра — Порплиця Марія Олексіївна, близько 50 років,
проживала в с. Юзефівка Зборівського району Тернопільської об‑
ласті,
5) Брат — Порплиця Петро Олексійович, 40 років, проживав
у с. Хоростець Козівського району Тернопільської області,
6) Брат — Порплиця Михайло Олексійович, 1908 р. н., про‑
живав у с. Цицівка Зборівського району Тернопільської області,
7) Двоюрідний брат — Порплиця Микола Степанович,
1910 р. н., проживав у с. Цицівка Зборівського району Тернопіль‑
ської області,
8) Двоюрідний брат — Порплиця Василь Степанович, прожи‑
вав у с. Хоростець Козівського району Тернопільської області,
9) Двоюрідна сестра — Порплиця Анна Степанівна, 1924 р. н.,
проживала в с. Глинна Козівського району Тернопільської об‑
ласті,
278
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА
10) Двоюрідна сестра — Стукало Марія Степанівна, 1922 р. н.,
проживала в с. Хоростець Козівського району Тернопільської об‑
ласті,
11) Дядько — Королевич Іван Казимирович, віком приблизно
55 років, проживав у с. Августівка Козівського району Тернопіль‑
ської області36.
Після опитування мешканців сіл тодішніх Козівського та Збо‑
рівського району чекістами було встановлено особисті прикмети
В. Порплиці, а також деяких осіб, з якими він підтримував контак‑
ти, перебуваючи в підпіллі ОУН. Опитавши ще й заарештованих
підпільників, чекісти склали такий приблизний словесний портрет
В. Порплиці: вище середнього зросту, міцної тілобудови, брюнет,
очі карі, обличчя кругле, ніс прямий і широкий, підборіддя пряме
з ямкою, має кілька вставних зубів з жовтого металу. Озброєний
автоматом ППШ, пістолетом та гранатами.
На допитах у КҐБ дружина В. Кука — Уляна Крюченко свід‑
чила, що зиму 1952—1953 рр. В. Кук, та В. Порплиця-‘Байда’
провели в бункері в господарстві селянина Ткачука в с. Пліхів37.
За іншими даними, В. Порплиця зимував сам у окремій криївці, і
згодом розповідав, що якби не радіо, то збожеволів би. Він сильно
переживав через загибель М. Зайця та В. Кузіва. Як завжди, взим‑
ку підпільники читали літературу, а також робили власні нотатки
щодо перспектив подальшої роботи38.
Збереглися також цікаві подробиці про те, як функціонували
зв’язкові лінії В. Кука в 1949—1953 рр., і які саме обов’язки ви‑
конував В Порплиця. Ось що написала у власноручних свідченнях
чекістам від 14 липня 1954 р. У. Крюченко: «У цей час у В. Кука
діяв основний зв’язок з півдня на північ, що йшов через пункти
‘Байди’—‘Вишневого’— ‘Дуба’. Побічний зв’язок був на Тернопіль‑
щину через ‘Чалого’, до окружного провідника Тернопільщини
‘Олеся’. Також до окружного провідника ‘Олеся’ на Золочівщи‑
ну — через ‘Вишневого’. Але ці два зв’язки перервалися в 1952 р.,
36 ГДА СБУ. — Ф. 73. — Спр. 488. — Арк. 1—3.
37 Протокол допиту У. Крюченко / ГДА СБУ. — Ф. 6. — Спр. 51896-ФП. — Т. 2. —
Арк. 116.
38 Там само. — Ф. 13. — Спр. 372. — Т. 70, матеріали МҐБ УРСР з розшуку В. Кука
та його охоронців.
279
№ 21Олександр Іщук Василь Порплиця-‘Байда’, зв’язковий Головного командира УПА В. Кука
коли загинули люди, які тримали зв’язки. До 1952 р. В. Кук діс‑
тавав пошту як з півдня, так і з півночі. Це були записки, а також
підпільна література, яку він казав переписувати на машинці, а
деяку відразу віддавав до архіву, як непотрібну. Архіви зберіга‑
лися закопані в банках у лісі... Люди, що були на зв’язках, діс‑
тавали від ‘Леміша’ гроші на убрання і взуття, а також на інші
необхідні особисті речі. Харчі організовувалися в терені. Зерно
спочатку брали у магазинерів колгоспу, а потім, щоб не розкон‑
спіруватися, купували. Так само свині... Пошту він приготовляв на
південь або на північ сам. Записки писав олівцем на папіросному
папері, частину шифрував. Приготовлення однієї пошти у нього
забирало кілька днів, часами цілий тиждень. На машинці писало‑
ся тільки загальні інструкції, що не підлягали конспірації. Напр.,
щоб покращити конспірацію; щоб на зиму кожна підпільна група
обов’язково робила базу (криївку), а не ходили по стришках цілу
зиму, бо це веде до провалу; щоб у криївках не дармували, а вчи‑
лися; щоб не ходили без потреби до дівчат у селах, бо це також
веде до провалу і т.п...»39.
Як бачимо, крім функцій зв’язкового, В. Порплиця та інші під‑
пільники з оточення В. Кука виконували також функції охоронців,
заготовлювали в селах їжу, купували або збирали необхідні речі
(одяг, взуття, книги, газети, посуд тощо). Вся ця діяльність про‑
водилась з дотриманням максимально можливих заходів конспі‑
рації.
Підготовка листів в підпіллі ОУН і УПА була окремою, чітко
продуманою справою. Про це були розроблені окремі інструкції40.
Листи (як їх ще називали — грипси) писалися переважно на тон‑
кому цигарковому папері, їх скручували в дрібну трубочку, або
ж складали вдесятеро, щоб вони займали якомога менше місця.
Зазвичай підпільники в листах намагалися бути максимально ла‑
конічними. Якщо лист передавався на далеку відстань, то він за‑
паковувався так, щоб його не пошкодили вода чи сніг. На обгортці
писалася адреса (зазвичай — пункт зв’язку, псевдонім або циф‑
39 Там само. — Ф. 6. — Спр. 51896-ФП. — Т. 2. — Арк. 33—38 із зв.
40 Дет. див.: Іщук О., Ніколаєва Н. Методи зашифрування кореспонденції у підпіл-
лі ОУН і УПА та її розшифрування органами державної безпеки УРСР в 1944—
1955 рр. — К., 2007. — 38 с.
280
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА
рове зашифрування адресата). У тексті листів нерідко використо‑
вувалися шифри та коди, щоб не дозволити ворогові зрозуміти їх
зміст. Якщо кур’єрів заарештовували, то вони мали завдання за
будь-яку ціну знищити грипс (наприклад, спалити, втопити, ви‑
кинути, інколи навіть з’їдали), щоб інформація не потрапила до
ворога.
Також треба сказати, що зв’язкові лінії підпілля ОУН були
побудовані дуже конспіративно. Часто грипси, які йшли з одної
адреси в іншу, проходили через кілька зв’язкових пунктів, на
різних територіях. Причому нерідко зв’язкові лише передавали
пошту і навіть не знали один одного особисто. Крім того, зустрічі
зв’язкових зазвичай відбувалися вночі, на заздалегідь умовлених
місцях, в наперед обумовлений час, за чітко умовленими знака‑
ми упізнання. Нерідко для передачі пошти застосовувались т. зв.
«мертві пункти»: листи клали в дупло дерева чи під умовлений
камінь, а потім інші підпільники їх забирали і передавали таким
же чином далі. Всі ці методи зв’язку роками вдосконалювались
у підпіллі, від їх чіткого дотримання залежало життя багатьох
людей. Головним завданням В. Порплиці після отримання листів
від В. Кука було забезпечити їх передачу адресатам, розіслати їх
за допомогою різних ліній зв’язку. Так само від різних зв’язкових
ліній він отримував пошту, яка йшла на адресу В. Кука, система‑
тизував її та передавав особисто йому.
З ким листувався В. Кук, перебуваючи в підпіллі ОУН у період
1944—1954 рр., добре відомо з вцілілого листування провідників
ОУН і УПА, яке вивчали к. і. н. В. Ковальчук та к. і. н. В. Огоро‑
днік41. Це були переважно члени Проводу ОУН на українських
землях Роман Шухевич-‘Тур’, Василь Сидор-‘Шелест’, Роман
Кравчук-‘Петро’, Олекса Гасин-‘Лицар’, Яків Бусел-‘Галина’,
Петро Федун-‘Север’, Осип Дяків-‘Горновий’, Василь Охримо-
вич-‘Грузин’, Василь Галаса-‘Орлан’ та інші, а також крайо‑
41 Літопис УПА. Нова серія. — Т. 16: Волинь і Полісся в невідомій спадщині ОУН і
УПА. 1944—1954 рр. / Упор. В. Ковальчук, В. Огороднік. — К.; Торонто, 2011. —
1024 с.; Ковальчук В., Огороднік В. Листування керівництва ОУН(б) і УПА на
українських землях // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. — К.; Харків: Права люди-
ни, 2011. — № 1 за 2010 р. — С. 147—168; Ковальчук В., Огороднік В. Листування
керівництва підпілля ОУН(б) на Волині і Поліссі // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-
КГБ. — К.;-Харків: Права людини, 2010. — № 2 за 2010 р. — С. 236—331.
281
№ 21Олександр Іщук Василь Порплиця-‘Байда’, зв’язковий Головного командира УПА В. Кука
ві провідники Іван Литвинчук-‘Дубовий’, Микола Козак-‘Смок’,
Степан Янишевський-‘Далекий’, Іван Прокопишин-‘Бурлан’ та
багато інших провідників підпілля.
Треба сказати, що у 1944 р., коли підпілля діяло максималь‑
но активно, В. Кук мав дуже багато організаційних зустрічей та
вів жваве листування. З роками все більше підпільних керівників
гинули в боях з чекістами або потрапляли під арешт, і тому в
1952—1953 рр. В. Кук вже майже не мав з ким листуватися. Посту‑
пово також зменшувалась і підтримка підпілля з боку місцевого
населення, заляканого чекістами, особливо — з боку насильниць‑
ки загнаних в колгоспи селян.
Відповідно, обов’язки В. Порплиці поступово змінювалися: з ро‑
ками він став менше приділяти увагу зв’язку, став виконувати біль‑
ше завдань В. Кука із господарського забезпечення криївок, продо‑
вжував з дотриманням заходів конспірації підтримувати контакти з
довіреними людьми в селах, вивчав пресу та підпільну літературу,
слухав радіо тощо. На початку 1950-х рр. стало зрозуміло, що че‑
кістам в основному вдалося ліквідувати організаційну мережу ОУН.
В період 1952—1953 рр. підпільники вже не могли скласти серйозної
загрози комуністичному режиму. Але і здаватися та виходити з по‑
винною вони не хотіли, розуміючи, що їм не пробачать діяльність в
підпіллі, і обов’язково засудять, або й розстріляють.
Навесні 1953 р. В. Кук, У. Крюченко та В. Порплиця після виходу
з зимових криївок попрямували на зустріч до керівника Рогатин‑
ського надрайонного проводу ОУН Олексія Демського-‘Шувара’42.
Він у 1944—1950 рр. був одним з найбільш довірених підпільників
ОУН, наближених до керівництва підпілля, постійно допомагав
членам Проводу ОУН Р. Шухевичу та Р. Кравчуку, криївки яких
знаходилися на Рогатинщині. Спроби зв’язатися з ним наприкінці
березня та на початку квітня 1953 р. виявилися невдалими. Од‑
нак з третього разу їм вдалося зустрітися неподалік с. Стратин
Рогатинського району Івано-Франківської області з бойовиками
О. Демського — ‘Лесем’, ‘Сірком’ та ‘Солов’єм’. Бойовики при‑
вели В. Кука, У. Крюченко та В. Порплицю до О. Демського у ліс,
який знаходився біля Стратина43. Там вони пробули протягом двох
42 Іщук О. Життя та доля Уляни Крюченко… — С. 17.
43 Іщук О., Ніколаєва Н. Життєвий шлях Уляни Крюченко... — С. 419—420.
282
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА
тижнів очікуючи зв’язку з керівником Букачівського районного
проводу ОУН ‘Данилом’, який ще раніше повідомив про наявність
пошти від керівника Карпатського проводу ОУН Василя Охримо‑
вича та матеріалів з-за кордону для В. Кука44. Про те, що В. Охри‑
мович був заарештований органами МҐБ—МВД, В. Кук тоді ще не
знав.
Після цього В. Порплиця, скоріше за все, повернувся на Тер‑
нопільщину, а В. Кук з дружиною залишився на Рогатинщині.
Взагалі у 1952—1953 рр. В. Порплиця неодноразово переховувався
разом з В. Куком і У. Крюченко, допомагав їм. У першій половині
1953 р. він отримав останнє важливе завдання — підтримувати
зв’язок між двома ще неспійманими чекістами членами Проводу
ОУН на українських землях В. Куком і В. Галасою. Вони у листах
обговорювали ситуацію в підпіллі й питання про потребу пере‑
базуватися на Схід (наприклад, в Кам’янець-Подільську (нині —
Хмельницьку) область). Їм здавалося, що там чекістські операції
проти підпілля проводяться з меншим розмахом, і працювати ста‑
не легше.
Проте, як згодом виявилось, інформацію про «легші умови
роботи на Сході» інспірували агенти МҐБ, які в 1952—1953 рр. на‑
магались виманити В. Кука і В. Галасу на базу легендованого про‑
воду ОУН на Хмельниччині, створеного чекістами. Зрештою, їм це
частково вдалося, адже член Проводу ОУН на українських землях
В. Галаса був заарештований 11 липня 1953 р. саме на Хмельниччи‑
ні, куди він перейшов з Волині, повіривши чекістським агентам45.
Особливу увагу варто приділити аналізу заходів чекістів з роз‑
шуку В. Порплиці в 1952—1953 рр. Керівництво УМҐБ по Терно‑
пільській області постійно отримувало грізні вказівки з Києва й
Москви посилити розшук В. Порплиці, щоб через нього вийти на
місця базування В. Кука. Розшук останнього вважався одним із
головних завдань чекістів. Через це у 1952—1953 рр. співробітники
УМҐБ по Тернопільській області вживали активних заходів щоб
затримати В. Порплицю. Вони завербували чимало нових агентів у
44 Протокол допиту У. Крюченко / ГДА СБУ. — Ф. 6. — Спр. 51896-ФП. — Т. 1. —
Арк. 290—292.
45 Дет. див.: Галаса В. Наше життя і боротьба. Спогади. — Львів: Мс, 2005. —
270 с.; Літопис УПА. — Т. 28: Савчин М. Тисяча доріг / за ред. Є. Штендери. —
Торонто; Львів, 1995. — 600 с.
283
№ 21Олександр Іщук Василь Порплиця-‘Байда’, зв’язковий Головного командира УПА В. Кука
різних селах Тернопільщини, опитали місцевих мешканців, вста‑
новили спостереження за різними людьми, які раніше підтриму‑
вали контакти з ОУН тощо. Про заходи чекістів можна скласти
уявлення зі вцілілих документів.
10 січня 1953 р. начальник управління МҐБ по Тернопільській
області полковник В. Шевченко затвердив план агентурно-опера‑
тивних заходів з розшуку керівника підпілля ОУН В. Кука та його
кур’єра В. Порплиці46. Цим детальним планом чекістами перед‑
бачалося завербувати нову агентуру для розшуку підпільників,
активно працювати зі старими інформаторами, провести серію
заходів, які могли би допомогти виявити місця перебування під‑
пільників. Ми не будемо аналізувати всі заходи детально, адже
про це можна написати окрему книгу. Скажемо лише, що чекісти
дійсно працювали дуже старанно, максимально детально розпра‑
цювали план роботи, зазначили всі можливі варіанти, які могли б
допомогти виявити В. Порплицю.
Через місяць після смерті Й. Сталіна і зміни чекістського ке‑
рівництва в Україні, 12 квітня 1953 р. новий начальник УМВД по
Тернопільській області генерал-майор Трубніков затвердив онов‑
лений план заходів з розшуку боївок ‘Байди’ та ‘Залізняка’47. Цим
розлогим планом, який містив аж 27 пунктів, також передбачало‑
ся продовжувати вербувати нову агентуру для розшуку підпіль‑
ників, працювати зі старими інформаторами, проводити заходи,
які могли би допомогти виявити місця перебування підпільників.
Вже 20 квітня 1953 р. в. о. начальника 1-го управління МВД
УРСР генерал-майор Поперека листом № 2/10/740 поінформу‑
вав начальника УМВД по Тернопільській області генерал-майора
Трубнікова, що в цілому з представленим планом заходів щодо
розшуку ‘Байди’ він згоден. Але при цьому Поперека наголосив
на тому, що МВД УРСР проводить спеціальні заходи з розшуку
і затримання В. Порплиці, і тому до особливих вказівок з Києва
попросив утриматись від проведення запланованих дій. Попере‑
ка запропонував проводити агентурно-оперативну роботу проти
‘Байди’ у напрямку виявлення його зв’язків. Також важливим
було придбати необхідну агентуру, яка могла би посприяти вийти
46 ГДА СБУ. — Ф. 73. — Спр. 488. — Арк. 171—194.
47 Там само. — Арк. 244—262.
284
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА
на місця перебування підпільників. Крім того, Поперека констату‑
вав, що територія тодішніх Заложцівського та Зборівського райо‑
нів Тернопільсьскої області мала виключний оперативний інтерес
для МВД у справі розшуку керівника ОУН в Україні В. Кука. Він
пропонував подумати про створення там легендованого підпілля
ОУН, з метою перехоплення каналів зв’язку В. Кука. Про хід ви‑
конання запланованих заходів Поперека пропонував інформувати
опергрупу МВД УРСР кожні 10 днів48.
Виконуючи вказівки з Києва, 22 квітня 1953 р. начальник УМВД
по Тернопільській області генерал-майор Трубніков затвердив
оновлений план агентурно-оперативних заходів з розшуку боїв‑
ки ОУН ‘Байди’49. Це було пов’язано ще й з тим, що підпільник
‘Залізняк’ та його бойовики ‘Терен’ і ‘Богданко’ були вбиті спів‑
робітниками МВД 16 квітня 1953 р. в с. Юзефівка Тернопільської
області. Про їх появу в селі чекістам повідомив агент МҐБ—МВД
‘Десятий’, місцевий мешканець. Зважаючи на зміну ситуації та на
нові вказівки з МВД УРСР, старі плани суттєво змінилися. У до‑
кументі зазначалось, що скоріше за все ‘Байда’ і його бойовики
діють на території сіл Бишки, Потік, Августівка, Куропатники та
Жуків Тернопільської області. Копію цього плану було направле‑
но до опергрупи МВД УРСР, яка базувалася у Львові.
26 квітня 1953 р. міністр внутрішніх справ УРСР генерал-лей‑
тенант Павло Мешик50 листом № 1223/м повідомив начальника
УМВД по Тернопільській області генерал-майора Трубнікова, що
МВД УРСР проводить спеціальні заходи з розшуку В. Порпли‑
ці. Зважаючи на це, він попросив виключити будь-яку можли‑
вість фізичного знищення ‘Байди’ і заплановані заходи УМВД по
Тернопільській області тимчасово не проводити. Водночас Мешик
запропонував активізувати роботу з виявлення близьких зв’язків
членів боївки В. Порплиці, придбати кваліфіковану агентуру з
48 ГДА СБУ. — Ф. 73. — Спр. 488. — Арк. 263.
49 Там само. — Арк. 267—273.
50 Мешик Павло Якович (1910 — 23.12.1953). Народився в м. Конотоп в роди-
ні службовця. Українець. В органах радянської держбезпеки з 1932 р., працював
на різних посадах. З 16.03.1953 р. до 30.06.1953 р. — міністр внутрішніх справ
УРСР. Був заарештований 30.06.1953 р. у м. Києві. Засуджений 23.12.1953 р. ВС
СРСР до ВМП, розстріляний в Москві. Не реабілітований. Генерал-лейтенант
(26.05.1943 р.).
285
№ 21Олександр Іщук Василь Порплиця-‘Байда’, зв’язковий Головного командира УПА В. Кука
числа місцевих мешканців, щоб створити необхідні умови для зни‑
щення підпільників у потрібний момент. Про результати вжитих
заходів пропонувалося доповідати51.
Врешті, вжиті заходи таки принесли потрібний чекістам ре‑
зультат. Одна з місцевих жінок, яку чекістам у березні 1953 р.
вдалося завербувати в с. Травотолоки Зборівського району Тер‑
нопільської області, добре знала В. Порплицю з 1949 р., користу‑
валася його довірою, і він іноді заходив до неї, щоб відпочити,
поїсти та дізнатися новини. Від чекістів вона отримала псевдонім
‘Люба’. І дійсно, вночі 26 квітня 1953 р. В. Порплиця разом ще з
одним підпільником заходив до неї та розпитував про ситуацію в
селі. Згідно з оперативною інформацією МВД, В. Порплиця міг за‑
ходити до неї і надалі. Але в травні 1953 р. цього не сталося.
Зате 4 червня 1953 р. ‘Люба’ повідомила заступника начальни‑
ка 4-го відділу УМВД по Тернопільській області Краснікова про
те, що в ніч на 2 червня до її будинку заходили двоє підпільників,
в т. ч. і ‘Славко’ (під цим псевдонімом В. Порплиця був відомий
‘Любі’). Вони розпитували про ситуацію в селі, про новини, про
дії військ МВД, посиділи хвилин 40, випили по кружці молока ко‑
жен. Також поговорили з матір’ю та сестрою ‘Люби’. Далі ‘Славко’
дав ‘Любі’ завдання купити свіжі газети «Известия» та «Радянська
Україна», цукор і консерви і видав на це гроші. Потім підпільники
зібрались і пішли, пообіцявши зайти знову завтра вночі.
Дочекавшись ранку, агент МВД ‘Люба’ потаємно зустрілась
в селі з оперативником Чернієнком та розповіла йому про нічний
прихід підпільників. Чернієнко дав їй вказівки, як поводитись далі:
запропонував придбати все, що просили підпільники і на наступній
зустрічі передати їм. Також просив виконувати всі їхні доручення,
щоб увійти в довіру. В ніч на 3 червня 1953 р. до ‘Люби’ знову при‑
йшли троє підпільників і забрали в неї газети «Известия» та «Радян‑
ська Україна», цукор і консерви. В. Порплиця-‘Славко’ подякував
їй за допомогу, і дуже просив допомогти отримати документи —
паспорт і військовий квиток. Запропонував навіть викрасти їх, при‑
чому бажано у чоловіка його віку й комплекції. Потім підпільники
пішли, про дату своєї наступної появи не попереджали52.
51 ГДА СБУ. — Ф. 73. — Спр. 488. — Арк. 264—265.
52 Там само. — Арк. 287—290.
286
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА
Про появу підпільників в с. Травотолоки та про інформацію,
надану ‘Любою’, УМВД по Тернопільській області негайно поін‑
формувало львівських та київських колег. Після обговорення ситу‑
ації, в якому брали участь Іван Шорубалка та інші досвідчені опе‑
ративники, було вирішено розробити окремий план заходів щодо
використання ‘Люби’ з метою затримання В. Порплиці-‘Славка’
живим.
Зважаючи на це, 10 червня 1953 р. начальник УМВД по Тер‑
нопільській області генерал-майор Трубніков затвердив план за‑
хоплення ‘Байди’ за допомогою агента МВД ‘Люби’ і надіслав
його міністру внутрішніх справ УРСР П. Мешику53. 12 червня ко‑
пію цього плану він також переслав заступнику міністра Попереці
у м. Львів54.
Загальний задум був таким. Чекістами було дано завдання
‘Любі’ використати довіру підпільників до неї та забезпечити за‑
хоплення В. Порплиці живим. Для цього її ретельно проінструкту‑
вали, як поводитися в таких випадках, і вручили спецпрепарати
«Нептун-47-а», «Нептун-47-б» та «Нептун-80». Це було сильне сно‑
дійне, яке чекісти за допомогою своєї агентури потаємно підси‑
пали в їжу підпільникам, воно не мало ніякого смаку. Внаслідок
вживання такого снодійного підпільники втрачали можливість чи‑
нити спротив і засинали на 15—20 годин.
Усвідомлюючи важливість затримання В. Порплиці, що да‑
вало можливість вийти на місця перебування керівника Проводу
ОУН на українських землях В. Кука, 23 червня 1953 р. заступник
начальника 4 відділу УМВД по Тернопільській області Красніков
склав детальне завдання для агента ‘Люби’, яка мала забезпечити
захоплення В. Порплиці у випадку його приходу до її хати55. Було
передбачено різні варіанти поведінки, як слід діяти у випадку
приходу підпільників, щоб реалізувати задум.
24 червня 1953 р. заступник начальника 4-го відділу УМВД по
Тернопільській області Красніков також склав завдання оператив‑
ним працівникам лейтенанту Чернієнку, заступнику начальника
відділення УМВД капітану Комарову та старшому оперуповнова‑
53 ГДА СБУ. — Ф. 73. — Спр. 488. — Арк. 294—306.
54 Там само. — Арк. 307—319.
55 Там само. — Арк. 231—237.
287
№ 21Олександр Іщук Василь Порплиця-‘Байда’, зв’язковий Головного командира УПА В. Кука
женому УМВД старшому лейтенанту Ковирзіну щодо проведення
заходів із затримання В. Порплиці живим56. Ці плани затвердив
начальник УМВД по Тернопільській області полковник Хорсун.
25 червня 1953 р. начальник УМВД по Тернопільській об‑
ласті полковник Хорсун направив план заходів щодо захоплен‑
ня В. Порплиці на затвердження заступнику міністра внутрішніх
справ УРСР генерал-майору М. Попереці57. Заходи були схвалені.
У ніч на 27 червня 1953 р. В. Порплиця з іще одним підпільником
ОУН знову прийшов до хати ‘Люби’. Підпільники розпитали її про
ситуацію в селі, випили молока та пішли, пообіцявши зайти через
день і попросивши приготувати для них гарячу їжу. Наступного дня
‘Люба’ поінформувала про це оперативника Чернієнка, і він запро‑
понував їй застосувати спецзасіб «Нептун» під час цього приходу
підпільників. Але коли вони прийшли в ніч на 29 червня 1953 р., то
їжу їм готувала мати ‘Люби’, і тому застосувати «Нептун» можли‑
вості не було. Під час відпочинку в хаті, В. Порплиця просив ‘Любу’
дістати йому інструкції з фінансів та бюджету, мотивуючи це по‑
требою ознайомитись з оплатою праці колгоспників. Цілком мож‑
ливо, що про ці матеріали його просив В. Кук, який вважався в
підпіллі спеціалістом з сільського господарства і був автором книги
«Колгоспне рабство»58. Наприкінці зустрічі В. Порплиця повідомив,
що він, можливо, зайде ще приблизно через два тижні.
Зважаючи на це, чекісти вжили всіх можливих заходів, щоб
наступного разу таки досягти успіху. Треба зазначити, що опе‑
ративники ретельно готувалися до проведення задуманої спецо‑
перації. Інформацію про підпільників постійно систематизували і
аналізували досвідчені працівники. 17 липня 1953 р. заступник на‑
чальника відділення 4-го управління МВД УРСР капітан Строкін
склав інформаційну довідку про В. Порплицю та його кур’єрську
групу. Він перерахував усі основні дії підпільників, відомі чекістам
за останній період59.
У червні—липні 1953 р. агент ‘Люба’ та оперативні працівники
МВД УРСР Чернієнко та Ковирзін, замасковані під місцевих ря‑
56 ГДА СБУ. — Ф. 73. — Спр. 488. — Арк. 224—227, 228—230.
57 Там само. — Арк. 216—223.
58 Див.: Кук В. Колгоспне рабство / Передм. В. В'ятровича. — Львів: Центр дослі-
джень визвольного руху, 2005. — 264 с.
59 ГДА СБУ. — Ф. 73. — Спр. 488. — Арк. 238—240.
288
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА
дових працівників міліції, терпляче очікували на прихід В. Порп‑
лиці в с. Травотолоки. І він таки прийшов до своєї, як йому здава‑
лось, надійної людини, 23 липня 1953 р.
Про подробиці й результати спецоперації із захоплення
В. Порплиці живим можемо дізнатися з записки по ВЧ від началь‑
ника відділу 4-го управління МВД УРСР полковника Данілова до
начальника 4-го управління МВД УРСР Майструка від 24 липня
1953 р.60
Як зазначено в документі, 23 липня 1953 р. о 3.00
В. Порплиця-‘Байда’ та підпільник ‘Дуб’ (за даними МВД
УРСР, — Палчат Василь Іванович, 1918 р. н., ур. с. Берлин Бродів‑
ського району Львівської області) зайшли в хату до агента ‘Люби’.
Їй вранці вдалося сходити до села під легендою «розвідати ситуа‑
цію», і повідомити про прихід підпільників оперативного праців‑
ника Чернієнка, який виступав в ролі міцевого уповноваженого
міліції. Він ще раз проінструктував ‘Любу’, як діяти далі.
Приблизно о 15.00—16.00 23.07.1953 р. ‘Люба’, використавши
«втемну» свою рідну сестру, підсипала в їжу підпільникам спец‑
засіб «Нептун». Але підпільники виявилися пильними, і ‘Дуб’,
спробувавши їжу (борщ), сказав ‘Байді’, що туди щось підсипано.
Другу страву (локшину) підпільники їсти не стали, і спустились з
горища хати в кімнату. ‘Дуб’ став звинувачувати сестру ‘Люби’,
що вона щось досипала в їжу, а потім заклав пальці в рот і почав
блювати. Його прикладу послідував і В. Порплиця.
Незважаючи на запевнення В. Порплиці, що ця родина є на‑
дійною, ‘Дуб’ вимагав негайно йти з цього господарства. Тому
підпільники швидко зібрали речі та пішли з хати ‘Люби’ горо‑
дами до поля, у напрямку лісу. Про це ‘Люба’ о 16.25 повідоми‑
ла Чернієнка, а той передав інформацію оперативникам Котенку
й Краснікову, які перебували в урвищі за селом. Група Котенка
негайно взяла підпільників під спостереження, маючи завдання
обов’язково захопити їх живими.
Як зазначено в чекістських звітах, поведінка підпільників
свідчила, що вони частково перебували під дією «Нептуна». Це
підтверджується тим, що вони не втікали (мабуть, не вистача‑
60 ГДА СБУ. — Ф. 73. — Спр. 488. — Арк. 241—242. Також див.: ГДА СБУ. — Ф. 13. —
Спр. 372. — Т. 70, матеріали про розшук В. Кука.
289
№ 21Олександр Іщук Василь Порплиця-‘Байда’, зв’язковий Головного командира УПА В. Кука
ло сил), але все ж добре орієнтувались на місцевості. Пройшовши
приблизно 2 км від села, підпільники помітили оперативників, які
за ними стежили, і відкрили по ним вогонь. Потім підпільники
стали знищувати і розкидувати в полі наявні в них документи, зо‑
крема, викинули свої записні книжки (їх згодом підібрали чекісти).
Пройшовши приблизно ще 1 км, підпільники увійшли в поле пше‑
ниці, де залягли. Чекістська опергрупа стала за ними спостерігати.
О 17.10 чекісти почули звідти два постріли. Коли опергрупа піді‑
йшла туди, то побачила, що ‘Дуб’ застрілився пострілом у скро‑
ню, а В. Порплиця пострілом смертельно поранив себе в живіт. Він
був доставлений до м. Тернополя в лікарню, де помер о 19.15 під
час надання медичної допомоги.
У підпільників чекістами було вилучено два автомати, два
пістолети, 1100 руб. грошей, важливі документи, в т. ч. дві записні
книжки з датами зустрічей, а також лист від члена Проводу ОУН
Василя Галаси-‘Орлана’ до ‘МКЛ’ (Василя Кука). 25 липня 1953 р.
всі ці матеріали полковником Даніловим було переслано зі Львова
на вивчення до 4-го управління МВД УРСР у м. Києві61. Згодом
чекісти зробили переклад цих матеріалів російською мовою.
Пізніше чекісти у звітах констатували, що спецзасіб «Не‑
птун» не відповідає вимогам до нього, бо підпільники відчули його
смак, і вжили заходів, щоб утекти. Це унеможливило захоплення
їх живими. Між тим, керівництвом МҐБ—МВД УРСР надавалася
велика увага захопленню В. Порплиці живим, про що були про‑
інструктовані всі оперативники, які брали участь в операції. Че‑
кісти сподівалися за його допомогою вийти на місця перебування
В. Кука62. Таким чином, загибель В. Порплиці була розцінена керів‑
ництвом МВД УРСР, як провал спецоперації.
31 липня 1953 р. начальник УМВД по Тернопільській області
полковник Хорсун надіслав заступнику міністра внутрішніх справ
УРСР Попереці спецповідомлення № 4/3653 про реалізацію за‑
ходів, проведених в 1953 р. з розшуку кур’єрської групи Проводу
ОУН під керівництвом В. Порплиці-‘Байди’63. У ній він детально
виклав обставини знищення боївки ‘Залізняка’ 16.04.1953 р. та на‑
61 ГДА СБУ. — Ф. 73. — Спр. 488. — Арк. 243.
62 Там само. — Ф. 13. — Спр. 372. — Т. 70, матеріали про розшук В.Кука.
63 Там само. — Ф. 73. — Спр. 488. — Арк. 324—335.
290
ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА
слідки спецоперації проти ‘Байди’, яка проводилась в червні—
липні 1953 р. В кінці документа Хорсун пропонував нагородити
оперативних працівників, які брали участь у заходах, додавши
проект відповідного відомчого наказу64. Але керівництво МВД
УРСР було невдоволене тим, що чекістам не вдалося затримати
В. Порплицю живим. Чи отримали подяки і нагороди чекісти, які
брали участь в оперативних заходах, поки що невідомо.
На цьому провадження справи МҐБ—МВД УРСР з розшуку
В. Порплиці було припинено. Справу завершує ще один показо‑
вий документ. 11 листопада 1953 р. начальник УМВД по Терно‑
пільській області полковник Хорсун ще раз повідомляв запискою
по ВЧ міністру внутрішніх справ УРСР генерал-лейтенанту Тим‑
офію Строкачу65 подробиці про результати розшуку й знищення
В. Порплиці-‘Байди’66. Цілком можливо, що ця інформація була
потрібна київському чекістському керівництву для подальшого
планування заходів з розшуку В. Кука, який на той час все ще
залишався на волі.
В. Порплиця опинився в підпіллі ОУН і УПА в дуже молодому
віці. Він виконував обов’язки зв’язкового, діяв у різних районах
Західної України, а найбільше — на Львівщині та Тернопільщині,
знав багатьох провідників підпілля. Судячи з документів, він чітко
виконував вказівки своїх провідників, суворо дотримувався прин‑
ципів конспірації, що і дозволило йому так довго протриматись.
У 1946—1953 рр. В. Порплиця був довіреною особою, а зго‑
дом — керівником зв’язків В. Кука. Можна сказати, що в 1949—
1953 рр. до нього сходилися всі лінії підпільних зв’язків, які йшли
до В. Кука. Фактично йому постійно доводилося одночасно ви‑
64 ГДА СБУ. — Ф. 73. — Спр. 488. — Арк. 336—338.
65 Строкач Тимофій Амвросійович (04.03.1903 — 15.08.1963). Народився
в с. Астраханка Приморської області в родині селянина-бідняка. Українець. У ра-
дянських органах держбезпеки з 1924 р., служив на різних посадах. З 30.05.1942 р.
до жовтня 1944 р. — начальник Українського штабу партизанського руху, з жов-
тня 1944 р. до 16.01.1946 р. — начальник УББ і заступник наркома внутрішніх
справ УРСР, з 16.01.1946 р. до 16.03.1953 р. — нарком-міністр внутрішніх справ
УРСР, з 19.03.1953 р. до 11.06.1953 р. — начальник УМВД по Львівській обл., з
03.07.1953 р. до 31.05.1956 р. міністр внутрішніх справ УРСР. Звільнений за хво-
робою 22.05.1957 р. Генерал-лейтенант (06.08.1944 р.). Заслужений працівник
НКВД (1942 р.), мав багато нагород. Помер у м. Києв, похований на Байковому
цвинтарі.
66 ГДА СБУ. — Ф. 73. — Спр. 488. — Арк. 339—342.
291
№ 21Олександр Іщук Василь Порплиця-‘Байда’, зв’язковий Головного командира УПА В. Кука
конувати кілька важливих завдань: бути охоронцем В. Кука, за‑
безпечувати заготовку та придбання продуктів та інших потрібних
речей, дбати про підготовку криївок, ходити на зв’язки тощо. Про‑
тягом 10 років він брав участь у забезпеченні роботи зв’язкових
ліній підпілля, отримав великий досвід цієї роботи. Зі знищенням
В. Порплиці біля В. Кука, який у 1944 р. мав не менше 100 до‑
вірених осіб, фактично не залишилось зв’язкових. Він вимуше‑
ний був у 1953 р. взяти у О. Демського-‘Шувара’ двох бойовиків:
Михайла Феніна-‘Назара’ та Володимира Задвірного-‘Довбуша’.
Саме з ними 23 травня1954 р. він і був захоплений чекістами в лісі
біля с. Кругів Золочівського району Львівської області.
Звісно, у цій оглядовій статті подано далеко не всю інформа‑
цію про В. Порплицю, яку вдалося відшукати. Думається, є потре‑
ба в тому, щоб згодом підготувати про нього окрему книгу.
Життєвий шлях В. Порплиці, як і багатьох інших українців тої
епохи, свідчить: вони віддали свою молодість, сили та здоров’я
боротьбі за створення Української незалежної держави. Чимало
їх рідних та близьких людей постраждали, або і загинули в цій
боротьбі. Хотілося б, щоб пам’ять про таких людей, як В. Порпли‑
ця, зберігалася в майбутньому, і щоб український народ пам’ятав
тих, хто самовіддано, не шкодуючи себе, боровся за незалежність
нашої держави. Сподіваємось на те, що їхній життєвий шлях бу‑
дуть вивчати наступні покоління українських істориків.
|