Особливості проведення виборчої кампанії 1946 р. в західних областях України
У статті йдеться про особливості перебігу виборів 1946 р. до Верховної Ради СРСР у західних областях України. Визначено головну мету, похідні завдання, способи організації та проведення виборів представниками радянської влади. Розкрито суть і головне завдання «великої блокади» та форми і способи про...
Gespeichert in:
Datum: | 2016 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
2016
|
Schriftenreihe: | Український визвольний рух |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181819 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Особливості проведення виборчої кампанії 1946 р. в західних областях України / Д. Кулінський // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2016. — Збірник 21. — С. 345-357. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-181819 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1818192021-12-02T01:27:22Z Особливості проведення виборчої кампанії 1946 р. в західних областях України Кулінський, Д. Репресії окупаційних режимів У статті йдеться про особливості перебігу виборів 1946 р. до Верховної Ради СРСР у західних областях України. Визначено головну мету, похідні завдання, способи організації та проведення виборів представниками радянської влади. Розкрито суть і головне завдання «великої блокади» та форми і способи протидії їй з боку українського повстанського руху. The article is about peculiarities of the process of elections to the Supreme Soviet of the USSR in Western regions of Ukraine in 1946. The main goal, the derivative tasks, the ways of organizing and carrying out the elections by representatives of the Soviet power were determined. The core and the main task of the “great blockade” are disclosed. The forms and methods of the Ukrainian insurgent movement to resist it are described. 2016 Article Особливості проведення виборчої кампанії 1946 р. в західних областях України / Д. Кулінський // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2016. — Збірник 21. — С. 345-357. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. XXXX-0120 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181819 uk Український визвольний рух Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Репресії окупаційних режимів Репресії окупаційних режимів |
spellingShingle |
Репресії окупаційних режимів Репресії окупаційних режимів Кулінський, Д. Особливості проведення виборчої кампанії 1946 р. в західних областях України Український визвольний рух |
description |
У статті йдеться про особливості перебігу виборів 1946 р. до Верховної Ради СРСР у західних областях України. Визначено головну мету, похідні завдання, способи організації та проведення виборів представниками радянської влади. Розкрито суть і головне завдання «великої блокади» та форми і способи протидії їй з боку українського повстанського руху. |
format |
Article |
author |
Кулінський, Д. |
author_facet |
Кулінський, Д. |
author_sort |
Кулінський, Д. |
title |
Особливості проведення виборчої кампанії 1946 р. в західних областях України |
title_short |
Особливості проведення виборчої кампанії 1946 р. в західних областях України |
title_full |
Особливості проведення виборчої кампанії 1946 р. в західних областях України |
title_fullStr |
Особливості проведення виборчої кампанії 1946 р. в західних областях України |
title_full_unstemmed |
Особливості проведення виборчої кампанії 1946 р. в західних областях України |
title_sort |
особливості проведення виборчої кампанії 1946 р. в західних областях україни |
publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України |
publishDate |
2016 |
topic_facet |
Репресії окупаційних режимів |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181819 |
citation_txt |
Особливості проведення виборчої кампанії 1946 р. в західних областях України / Д. Кулінський // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2016. — Збірник 21. — С. 345-357. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. |
series |
Український визвольний рух |
work_keys_str_mv |
AT kulínsʹkijd osoblivostíprovedennâviborčoíkampaníí1946rvzahídnihoblastâhukraíni |
first_indexed |
2025-07-15T23:25:00Z |
last_indexed |
2025-07-15T23:25:00Z |
_version_ |
1837757268157792256 |
fulltext |
345
Дмитрій Кулінський
Студент 4-го курсу історичного
факультету Житомирського
державного університету ім. Івана
Франка
У статті йдеться про особливості перебігу виборів 1946 р. до
Верховної Ради СРСР у західних областях України. Визначено голо-
вну мету, похідні завдання, способи організації та проведення ви-
борів представниками радянської влади. Розкрито суть і головне
завдання «великої блокади» та форми і способи протидії їй з боку
українського повстанського руху.
Ключові слова: «велика блокада», запілля, легітимність, західноукра-
їнський регіон, повстанський рух, радянська влада, ОУН.
Dmitriy Kulinskyi
Peculiarities of the Electoral Campaign in 1946 in Western Regions of
Ukraine.
The article is about peculiarities of the process of elections to the Supreme
Soviet of the USSR in Western regions of Ukraine in 1946. The main goal,
the derivative tasks, the ways of organizing and carrying out the elections
by representatives of the Soviet power were determined. The core and the
main task of the “great blockade” are disclosed. The forms and methods
of the Ukrainian insurgent movement to resist it are described.
Key words: “great blockade”, rear, legitimacy, Western regions of Ukraine,
insurgent movement, Soviet power, OUN.
346
ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ
1946 р. В ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЯХ УКРАЇНИ
Суспільно-історичний досвід свідчить, що війни та збройні
конфлікти не закінчуються поверненням країн-учасниць та їхніх
сателітів до попереднього довоєнного стану. Повоєнний стан, за‑
звичай, характеризується політичною кризою, яка спричинюєть‑
ся зміною територіального устрою і намаганням держав зберегти
окуповані території різними способами. У тому числі — ідеоло‑
гічним нав’язуванням та створенням прихованих від світової гро‑
мадськості квазідемократичних інститутів, серед яких найпоши‑
ренішими є вибори й референдуми, як, наприклад, вибори до
Верховної Ради СРСР 1946 р. і до Верховної Ради УРСР 1947 р. в
західних областях України.
З огляду на теперішні події, що мають місце на сході України,
як ніколи раніше актуалізується потреба вивчення уроків і досві‑
ду повоєнного облаштування життя в західноукраїнському регіоні.
Йдеться, насамперед, про проблему вибору форми й способу легі‑
тимізації влади, поставленої частиною громадян держави, в силу
певних обставин як суб’єктивного так і об’єктивного характеру,
під сумнів. Поняття «легітимна влада» нами вживається, виходячи
із загальноприйнятого трактування її як такої, котра «визнається
більшістю народу законною і справедливою»1. Виходячи з цього,
легальна влада, навіть отримана законним шляхом, за умови не‑
визнання її населенням залишається нелегітимною і зазвичай не
має авторитету в очах народу. Така ситуація була характерною
для західних областей УРСР упродовж першого повоєнного деся‑
тиліття і, зокрема, січня — квітня 1946 р.
Зі схожою ситуацією український народ зіткнувся в 2013 р.,
коли легально обрана влада стала нелегітимною, оскільки втра‑
тила свій авторитет серед населення, що в подальшому призвело
до революційних змін. Сьогодні ми є свідками того, як українські
території важливого стратегічного та ресурсного значення ста‑
ли об’єктом інтересів інших держав, які намагаються закріпити
там свої позиції за сценарієм 1946 р., тобто псевдодемократичним
1 Юрій М. Політологія : [підручник]. — К.: Дакор, 2006. — 416 с.
347
№ 21Кулінський Дмитрій Особливості проведення виборчої кампанії 1946 р.…
шляхом, в основі якого лежить військове втручання, пропаганда,
маніпуляція історичними образами, підкуп державних чиновни‑
ків, службовців. Доказом цього є анексія Російською Федерацією в
2014 р. Автономної Республіки Крим та створення на сході Украї‑
ни так званих ДНР та ЛНР.
Окремі питання, що стосуються так званої «великої блокади»
західних областей України у першій чверті 1946 р., уже стали
предметом наукового вивчення вітчизняних науковців. Зокрема,
військовий аспект проблеми розглядається в роботах І. Патриля‑
ка2, В. В’ятровича3, А. Русначенка4, О. Вовка5 та ін. Тема орга‑
нізації виборів до Верховної Ради СРСР знайшла своє відобра‑
ження у монографії Ю. Киричука. Автор наголошує, що «блокада
1946 року була найважчою за всю історію УПА»6. Проблеми соці‑
ально-економічного характеру, з яким зіткнулося західноукраїн‑
ське селянство, розглядаються в роботі О. Малярчука7.
Окремо виділимо роботи Г. Стародубець, в яких розкрива‑
ється феномен українського повстанського запілля, його осно‑
вні характеристики, економічні основи функціонування, аспекти
та напрями організаційно-мобілізаційної та військової діяльності,
засади агітаційно-пропагандистської роботи, а також особливості
його функціонування в умовах «великої блокади» 8.
Важливою опорою нашого дослідження виступають докумен‑
тальні джерела, частина з яких опублікована в окремих томах но‑
2 Патриляк І. «Встань і борись! Слухай і вір...»: українське націоналістичне підпілля
та повстанський рух (1939—1960 рр.). — Львів: Часопис, ЦДВР, 2012. — 592 с.
3 В’ятрович В. Історія з грифом «Секретно». — Львів: ЦДВР, 2011. — 328 с.
4 Русначенко А. Народ збурений. Національно-визвольний рух в Україні й націо-
нальні рухи опору в Білорусії, Литві, Латвії, Естонії у 1940—50 х роках. — К. :
Університетське видавництво «Пульсари», 2002. — 518 с.
5 Вовк О. Короткий нарис діяльності УПА та її запілля на ПЗУЗ і в прилеглих ре-
гіонах у 1943—1946 рр. // Український визвольний рух / Інститут українознав-
ства ім. І. Крип’якевича НАН України; ЦДВР; [відп. ред. В.В’ятрович]. — Львів,
2006. — Зб. 8. — с. 164—224.
6 Киричук Ю. Український національний рух 40—50 х років ХХ століття: ідеологія і
практика. — Львів: Добра справа, 2003. — 464 с.
7 Малярчук О. Тоталітаризм проти західноукраїнського села. — Івано-Франківськ:
Місто НВ, 2008. — 228 с.
8 Стародубець Г. Генеза українського повстанського запілля. — Тернопіль:
Підручники і посібники, 2006. — с. 60; Стародубець Г. Повстанське запілля в умо-
вах «Великої блокади» // Науковий вісник Волинського національного університе-
ту ім. Л. Українки. Серія: Історичні науки. / [гол. ред. C. Гаврилюк] — 2009. —
№ 12. — с. 217—223
348
РЕПРЕСІЇ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ
вої серії літопису УПА9. Особливу цінність для написання роботи
складає збірник матеріалів і документів «Радянські виборчі кампанії
в Західній Україні (1946—1951 рр.), підготовлений Інститутом укра‑
їнознавства ім. І. Крип’якевича10. Його основу склали документи ра‑
дянських органів влади і націоналістичного підпілля, які прямо чи
опосередковано стосуються виборів 1946 р. Загалом аналіз історіо‑
графії проблеми засвідчив, що тема функціонування повстанського
запілля в умовах «великої блокади» не є достатньо висвітленою й
досі не стала предметом окремого наукового дослідження.
Метою нашого дослідження є визначення мети та способів
організації та проведення більшовицько-радянською владою ви‑
борчої кампанії 1946 р. в умовах «великої блокади» території по‑
встанського запілля, а також — форм і способів протидії їй з боку
українського повстанського руху.
У сучасній історіографії поняття «велика блокада» трактується
як «цілеспрямована політика радянського уряду на західноукраїн‑
ських землях, метою якої було cилове забезпечення голосування
населення на виборах до Верховних Рад СРСР та УРСР та зни‑
щення повстанського руху, шляхом насильного тиску на населен‑
ня, обмеження військової та пропагандистської діяльності ОУН і
УПА та їх контактів із місцевим населенням»11. У часовому вимірі
вона тривала впродовж січня — квітня 1946 р.
Загалом комплекс заходів, проведених у рамках «великої
блокади», був спрямований на досягнення двох основних цілей:
«підготовити вибори до Верховної ради СРСР і провести рішучу
боротьбу проти відділів УПА і українського революційного підпіл‑
ля»12. Виникає запитання: «Чому сталінська влада, будучи по суті
своїй антидемократичною, так вперто намагалася у будь-який
9 Літопис УПА. Нова серія. — Т. 3: Боротьба проти УПА і націоналістичного підпіл-
ля: директивні документи ЦК Компартії України 1943—1959 / [ред. О. Вовк]. —
Торонто; К., 2001. — с. 652; Літопис УПА. Нова серія. — Т. 5: Боротьба проти
УПА і націоналістичного підпілля: інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів
партії, НКВС—МВС, МДБ—КДБ 1943—1959 / [ред. Т. Крицька]. — Торонто; К.,
2002. — с. 574; Літопис УПА. Нова серія. — Т. 8: Волинь, Полісся, Поділля: УПА
та запілля 1944—1946 / [ред. О. Вовк]. — Торонто; К., 2006. — с. 1448.
10 Радянські виборчі кампанії в Західній Україні (1946—1951 рр.). Збірник доку-
ментів і матеріалів / упоряд. О. Стасюк. — Львів: Національна академія наук
України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 2011. — 776 с.
11 В’ятрович В. Історія з грифом «Секретно»… — с. 115—116.
349
№ 21Кулінський Дмитрій Особливості проведення виборчої кампанії 1946 р.…
спосіб забезпечити, по-перше, максимально можливий (близько
100%) показник участі населення західних областей України в го‑
лосуванні й, по-друге, продемонструвати високий рівень підтрим‑
ки ними висунутих нею кандидатів у депутати»? На нашу думку,
в такий спосіб вона намагалася вирішити проблему легітимізації
більшовицької влади в Західній Україні, яка в перші повоєнні
роки переважною більшістю місцевого населення сприймалася як
чужа, ворожа, окупаційна.
Запланована виборча кампанія складалася з декількох етапів:
1) виборів до Верховної Ради СРСР (9 лютого 1946 р.); 2) виборів
до Верховної Ради УРСР (10 лютого 1947 р.); 3) виборів до місце‑
вих рад (31 грудня 1947 р.). Основною у цьому подієвому ланцюгу
була виборча кампанія зими 1946 р., яка стала одним із епіцентрів
протистояння повстанського руху сталінському режиму. У цей пе‑
ріод радянське керівництво зіткнулося з обставинами, які загро‑
жували зірвати вибори. Серед найголовніших із них — пануван‑
ня антибільшовицьких суспільних настроїв у західних областях
УРСР на тлі активної діяльності збройного підпілля ОУН та УПА.
Для реалізації поставленої мети обидві ворогуючі сторони заді‑
яли потужний арсенал різноманітних заходів як пропагандистсько‑
го, так і збройного характеру. Підготовка до виборів розпочалася
ще задовго до січня 1946 р. Так, 10 листопада 1945 р. Головним
осередком пропаганди ОУН було розіслано крайовим референ‑
там пропаганди для виконання «Інструкцію про ведення пропаган‑
дистської кампанії, спрямованої проти виборів до Верховної Ради
СРСР у 1946 році». У документі зазначалося, що основна мета
підпілля полягає у тому, щоб «розкрити забріханість сталінської
“демократії” і показати народові всю реакційність “виборів” до
Верховної Ради СССР»13. Для її реалізації пропонувалося проводи‑
ти мітинги, розкидати й розклеювати листівки, широко розгорну‑
ти лозунгову пропаганду, бойкотувати передвиборчі більшовицькі
мітинги, обмежувати доступ офіційних агітаторів до місцевого на‑
12 Полтава П. Шлях збройної боротьби проти окупантів — єдино правильний шлях
до національного визволення (в п’яті роковини існування боротьби УПА) // Федун
Петро ‘Полтава’. Концепція Самостійної України. Том.1. Твори / упоряд. і відпов.
ред. М. Романюк. — Львів, 2008. — с. 224.
13 Федун Петро-«Полтава». Концепція Самостійної України. Том 1. Твори / [упоряд.
і відп. ред М. В. Романюк]. — Львів, 2008. — с. 520.
350
РЕПРЕСІЇ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ
селення. 22 листопада була поширена «Інструкція в справі бойкоту
виборів до Верховної Ради СРСР». У документі зазначалося, що
«завданням Краєвих Референтів Пропаганди є добитися шляхом
політичної мобілізації мас повного проведення бойкоту»14. Широка
пропагандистська антивиборча акція мала розпочатися 1 лютого
1946 р., коли планувалося одночасне масове поширення листівки
«Українці» та «Заклики до бойкоту». Водночас, оунівське керівни‑
цтво наказувало «дуже точно реєструвати хід виборів у всіх се‑
лах і містах: як більшовики підготовляли вибори, якими засобами
вони тероризували населення, якої збройної сили вони вжили в
кожній місцевості, як населення ставило спротив в часі виборів»15.
Радянська влада, зі свого боку, залучила величезний масив
інструментів із арсеналу державної політико-пропагандистської
індустрії для розгортання передвиборчої агітаційної кампанії в
регіоні. Про її важливість з ідеологічної точки зору максималь‑
но відверто й чітко заявив на нараді секретарів обкому у Львові
тодішній очільник ЦК КП(б)У Микита Хрущов: «Якщо у східних
областях питання підготовки до виборів являється організаційно-
технічним, то для західних областей воно є організаційно-полі‑
тичним»16. Виборча кампанія в західних областях України мала за‑
декларувати присутність тут радянської влади, визнаної місцевим
населенням, а результати голосування — правовим аргументом на
користь демократичності способів відновлення її в регіоні.
З метою успішного проведення виборчої кампанії ще задовго
до початку 1946 р. в містах і селах Західної України розгорнулася
агітаційна кампанія. Організаторами її проведення виступали ор‑
гани більшовицької влади — обкоми, райкоми і міськкоми КП(б)У,
які у своїй роботі основну ставку робили на «партійні організації
західних областей, яким мала бути надана вся необхідна допомо‑
га в розгортанні агітаційно-пропагандистської і масово-політичної
роботи»17. Однак станом на початок 1946 р. партійна організація
в регіоні була нечисленною й не мала авторитету серед місцево‑
го населення. Переважна більшість агітаторів-пропагандистів та
14 Радянські виборчі кампанії в Західній Україні (1946—1951 рр.)… — с. 325.
15 Там само. — с. 326.
16 Киричук Ю. Український національний рух 40—50 х років XX століття: ідеологія
та практика. — с. 244.
17 Літопис УПА. Нова серія.— Т. 3... — с. 177.
351
№ 21Кулінський Дмитрій Особливості проведення виборчої кампанії 1946 р.…
інструкторів райкомів партії, а саме вони здебільшого займали‑
ся питаннями передвиборчої кампанії, були слабо підготовлені,
малоосвічені, крім того, панічно боялися їхати в села, де на них
постійно чатувала небезпека загинути від рук «бандерівців». Під‑
твердження цьому знаходимо в офіційних радянських документах.
Так майор НКВД М. Бітюков у листі до М. Хрущова констатує:
«Більшість партійних і радянських органів Станіславської, Дрого‑
бицької і Львівських областей мало зробили по пропагандистській
і агітаційно-масовій роботі серед місцевого населення і особливо
у зв’язку з підготовкою до виборів у Верховну Раду СРСР»18. Не‑
спроможність влади забезпечити необхідний показник «народної
підтримки» кандидатів у депутати Верховної Ради СРСР у мир‑
ний, демократичний спосіб, спонукала її до застосування жор‑
стких методів з метою забезпечити проведення виборів і знищення
повстанського руху на Західній Україні.
У телефонограмі від 31 грудня 1945 р. до Й. Сталіна М. Хрущов
зазначає наступне: «Я вважаю за необхідне на час підготовки ви‑
борів зосередити частину військ Прикарпатського і Львівського
військових округів в селах, вражених українсько-німецькими на‑
ціоналістами»19. Основні завдання розміщених гарнізонів полягали:
«у ліквідації банд українських націоналістів, відгородженні від їх
нападів місцевого населення, партійного й радянського активу й
забезпечення порядку в сільських місцевостях в період підготовки
й проведення виборів до Верховної Ради СРСР»20. Такими «ура‑
женими селами» були визнані практично усі населені пункти За‑
хідної України, оскільки мережа розміщених тут гарнізонів була
надзвичайно щільною. Перед частинами Червоної армії, військами
НКВД та винищувальними батальйонами ставилося завдання за‑
безпечити охорону виборчих дільниць та виявити і знищити осе‑
редки повстанського підпілля та загонів УПА. Тим самим влада
визнала свою неспроможність у мирний спосіб, по-перше, орга‑
нізувати виборчу кампанію, по-друге, подолати спротив місцевих
мешканців проведенню заходів з відновлення діяльності основних
державних інституцій.
18 Там само. — с. 184.
19 Радянські виборчі кампанії в Західній Україні (1946—1951 рр.)… — с. 40.
20 Літопис УПА. Нова серія. — Т. 5… — с. 59—60.
352
РЕПРЕСІЇ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ
Зважаючи на спосіб проведення виборів і масштаби залучен‑
ня владою мілітарних та агітаційно-пропагандистських ресурсів,
можна з упевненістю сказати, що виборча кампанія 1946 р. за
своїм характером «була не просто пропагандистською, а військо‑
во-пропагандистською»21. У штаті особового складу кожного з
військових гарнізонів були «агітатори і редактори бойових лис‑
тівок, політпрацівник»22, в обов’язки якого входило проведення
політико-виховної роботи не тільки серед бійців, але й місцевого
населення. Збройні підрозділи забезпечували охорону партійних
та радянських активістів під час проведення ними агітаційної ро‑
боти в селах та районних центрах, а також «надавалася допомога
місцевим органам влади в оформленні і облаштуванні виборчих
дільниць, у налагодженні роботи дільничних комісій і організації
роз’яснень місцевому населенню «Положення про вибори до Вер‑
ховної Ради СРСР»»23.
Аби змусити місцевих мешканців прийти на виборчі дільниці й
проголосувати за призначеного владою кандидата, їх «піддавали
терору та залякуванню. Дуже часто робилися нічні засідки й пе‑
ревірки будинків, після чого мешканців вербували й допитували.
В кожному селі до підрозділів Червоної армії було прикріплено по
2—3 працівники НКВС і прокурор. Вони проводили пропаганду та
мітинги, на які зганяли населення. Агітатори сподівалися, що їм
вдасться залякати населення, але коли по селах пішли розмови,
щоб не йти на голосування, то більшовики організували виборчі
комісії, назначили десятників, які прикріплялися до визначених
будівель і вони мали зганяти населення на збори і на вибори»24.
До агітаційно-пропагандистської роботи було залучено цілу
армію партійних працівників, які під озброєною охороною гар‑
нізонів проводили мітинги та збори в селах західних областей.
Тільки в Тернопільській області «на початку лютого працювало
14 тис. агітаторів»25, які на всі лади розхвалювали сталінський ре‑
21 В’ятрович В. Історія з грифом «Секретно»... — с. 115.
22 Центральний державний архів громадських об’єднань України (далі — ЦДАГО
України). — Ф .1 («Центральний комітет Комуністичної партії України (ЦК
КПУ), м. Київ. (1918—1991)»). — Оп. 23. — Спр. 2958. — Арк. 23.
23 Там само.
24 Радянські виборчі кампанії в Західній Україні (1946—1951 рр.)… — с. 356—357.
25 ЦДАГО України. — Ф .1. — Оп. 18. — Спр. 1618. — Арк. 77.
353
№ 21Кулінський Дмитрій Особливості проведення виборчої кампанії 1946 р.…
жим і ганьбили «українсько-німецьких буржуазних націоналістів».
На Рівненщині «у проведенні масово-політичної роботи серед на‑
селення області приймало участь 5408 агітаторів, з яких близь‑
ко 3 тис. агітаторів на селі. Організовано 1120 гуртків з вивчення
Конституції СРСР і положення «Про вибори до Верховної Ради
СРСР», з охопленням 20787 чоловік»26. Однак мусимо зазначити,
що багато хто з «агітаційного десанту» всіляко уникав поїздок
у вороже налаштовані до них села. Так, «у деяких р-нах (Бурш‑
тинський, Більшевцівський, Рогатинський) Станіславської області
були випадки відмови окремих уповноважених їхати на нараду
під приводом відсутності взуття, одягу й боязні бандерівців. У Бо‑
городчанський район на передвиборчих зборах 4 січня прибуло
замість 280 вибраних уповноважених — 250 чоловік, тому збори
призначалися двічі»27.
Дієвим способом впливу на населення було насадження по‑
чуття страху за власне життя й за життя своєї родини. Взимку
1946 р. набуває поширення практика арештів учасників підпілля
та УПА і їх родин з подальшою депортацією їх у північні та східні
райони Радянського Союзу. Часто ініціаторами таких заходів ви‑
ступало регіональне партійно-радянське керівництво. Так, в одній
із доповідних записок Львівського обкому КП(б)У від 8 лютого
1946 р. на ім’я М. Хрущова пропонувалося «провести виселення із
окремих сіл і районів Львівської області у віддалені місця Радян‑
ського Союзу — 4394 сімейств, в кількості 15388 чоловік з метою
очищення особливо уразливих об’єктів»28. У категорію потенційно
небезпечних потрапляли не тільки «бандити націоналісти», а й їх
«пособники» — заможні селяни та інші «антирадянські елементи».
Загальний список населених пунктів разом з кількістю громадян,
які увійшли до плану на виселення, склав 29 сторінок. Таким чи‑
ном влада намагалася позбавити повстанське підпілля та УПА ма‑
теріальної основи, зруйнувати їхнє запілля — основне джерело,
яке живило повстанський рух людськими ресурсами, економічною
підтримкою, було його морально-психологічною опорою.
26 Там само. — Оп. 46. — Спр. 831. — Арк. 56.
27 Там само. — Спр. 1611. — Арк. 10.
28 Літопис УПА. Нова серія. — Т. 5. Кн. 2... — с. 69; Депортації. Західні землі України
кінця 30 х—початку 50 х років: Документи, матеріали, спогади: У 3 т. — Львів,
1998. — Т. 2: 1946—1947 рр. — 1998. — с. 26—54.
354
РЕПРЕСІЇ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ
Незважаючи на шалений тиск з боку влади, населення всіляко
опиралося голосуванню. Відчуваючи підтримку націоналістичного
підпілля та УПА, мешканці краю не бажали брати участі у від‑
вертому фарсі, яке влада називала виборами. Багато радянських
документів засвідчують факти негативного ставлення населення до
голосування за призначених владою кандидатур. Причому зауважи‑
мо, що такі приклади були не тільки на теренах повстанського за‑
пілля, але й за його межами, наприклад, у Житомирській області.
Так, начальник обласного управління НКГБ Марковський у спец‑
повідомленні повідомляє, що «працівник Житомирського ліспром‑
госпу Рибаковський А. М., українець, заявив: “Про вибори нам уже
все відомо. Нас навчили як вибирати — листок із завчасу наміченою
кимось кандидатурою опустимо в урну, ось і все, а зробити так, як
хочеться неможливо. Немає в Радянському Союзі свободи, людям
не дають жити так, як вони хочуть... Швидше б дожити до якої-не‑
будь зміни в житті або до війни”. Священик Станишівської церкви
Карпац Макар заявив: “Мені набридли всі ці порожні клопоти з
підготовки до виборів до ВР СРСР. Я радий, що мене не чіпають,
може я навіть не буду брати участі в цій комедії”»29.
У західноукраїнському регіоні такі суспільні настрої мали ма‑
совий характер. Значною мірою це було зумовлено масштабними
агітаційно-пропагандистським та збройними акціями українських
повстанців. Антивиборча кампанія націоналістичного підпілля та
УПА була спрямована на зрив виборів та втримання під своїм
контролем запілля. З метою реалізації цієї мети, ними перманент‑
но проводилися різноманітні заходи, зокрема, поширення листі‑
вок і гасел антибільшовицького спрямування. Так, «у с. Вимислів‑
ка і Ценів Козівського району Тернопільської області націоналісти
розклеїли антирадянські лозунги, в яких закликали населення
бойкотувати вибори до Верховної Ради, а тих, хто піде голосу‑
вати, називають зрадниками українського народу. В с. Ванжулів
і Юськівці Лановецького району бандитами були написані гасла
такого змісту: смерть кандидатам і депутатам — зрадникам наро‑
ду»30. У Львівській області, «в селах Гаї-Смолинські, Голосковичі,
29 Державний архів Житомирської області. — Ф. П-76. — Оп. 2. — Спр. 225. —
Арк. 11.
30 ЦДАГО України. — Ф .1. — Оп. 18. — Спр. 1618. — Арк. 88—89.
355
№ 21Кулінський Дмитрій Особливості проведення виборчої кампанії 1946 р.…
хуторі Глушин, Паніковецького району у переддень зборів на сті‑
нах будинків сільрад і шкіл було написано чорною фарбою ворожі
гасла, закликаючі селян не приймати участі у виборах, заважати
виборам…»31.
Крім поширення друкованої агітаційної продукції, члени на‑
ціоналістичного підпілля намагалися в умовах крайньої небезпеки
й ворожого оточення організовувати збори селян, як, наприклад у
«с. Черняхові й Малашівці В. Глубочського району Тернопільської
області, де агітували селян не йти на виборчі дільниці в день вибо‑
рів, а у випадку примушення — викреслювати прізвища кандида‑
тів у депутати Гречухи і Ткачука, а на їх місце вписувати с. Бан‑
деру»32. «Селян с. Литвинів Підгаєцького району закликали в день
виборів прийти на виборчі дільниці з синіми і жовтими олівцями
і під час голосування малювати на бюлетенях тризуб, кандидатів
викреслити й вписати с. Бандеру»33.
У результаті проведеної націоналістами роботи влада зіткну‑
лася з випадками масової пасивної непокори — населення відмов‑
лялося йти на виборчі дільниці й голосувати, або ж, прийшовши,
свідомо псували бюлетені. Чимало таких фактів знаходимо не
тільки у джерелах самостійницького руху, але й радянських до‑
кументах: «В Букачівському районі Станіславської області в с. Ва‑
сючин виборців нараховувалося 870 осіб, а проголосувало тільки
134. Решта пішла з села. В Перегінському районі в самому рай‑
центрі виборці почали голосувати тільки увечері, а до того не
голосували»34. Непоодинокими були випадки псування виборчих
бюлетенів, як, наприклад «в селі Рогачів Бережанського району
Тернопільської області, де при відкритті урни виявлені надписи
на бюлетенях такого змісту “Смерть зрадникам українського на‑
роду” і “хай живе УПА” а також дописано в бюлетені с. Бандеру.
В с. Татарів Коропецького району в 4 бюлетенях були надписи —
голосую за УПА і за самостійність. У с. Баранів і Тройнів цього
ж району в бюлетені було зроблено надпис “росіяни, виходьте
31 Там само. — Оп. 46. — Спр. 812. — Арк. 48.
32 Там само. — Оп. 18. — Спр. 1618. — Арк. 89.
33 ЦДАГО України. — Ф .1. — Оп. 18. — Спр. 1618. — Арк. 89.
34 Там само. — Оп. 46. — Спр. 1611. — Арк. 217.
356
РЕПРЕСІЇ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ
звідси. Ви нам не потрібні”. В с. Білобожниця в одному з бюлетенів
було зроблено надпис “я не хочу колгоспу”»35.
Заходи більш-менш мирного характеру у вигляді «проведення
кампанії лозунгів, зібрання мітингів, для того щоб забезпечити
неявку громадян на голосування» повстанським підпіллям та УПА
планувалося проводити в період з 1 по 10 лютого. «10 лютого з
метою повного бойкоту виборів передбачалося знищення списків
виборців, виборчих приміщень і урн, телефонних і телеграфних
повідомлень, залізниць, мостів, робити засідки радянським за‑
гонам, проводити напади на райцентри, а по можливості, для
розширення паніки постійно обстрілювати місцевість»36. Радянські
документи фіксують початок радикальних дій повстанців ще до
10 лютого. Так, «в селі Бережниця Калуського району Станіслав‑
ської області було спалено приміщення клубу, в якому знаходи‑
лася виборча дільниця, в селі Тужилово цього ж району 4 січня
був повішений секретар дільничної виборчої комісії. В Долинсько‑
му районі 8 січня на залізничній станції Долина було спалено лі‑
сопильний завод, 2 пилорами, а на виборчих дільницях сіл Раків,
Тура, Краховичі та ін. були знищені передвиборчі лозунги, пла‑
кати, зняті телефонні апарати, зрізано 13 телефонних стовпів,
розклеєно пропагандистські листівки і лозунги37. У переддень та
день проведення виборів радикальність дій українських повстан‑
ців посилилася. Непоодинокими були випадки терору проти членів
дільничних комісій – «в с. Нараєво Тернопільської області в ніч з
8 на 9 лютого бандою були уведені 8 членів дільничної виборчої
комісії. Тоді ж у с. Заставче Підгаєцького району було уведено
4 члени виборчої комісії. В хуторі Поплави того ж району бандити
увели голову земельної общини, а селян попередили, що “хто
піде голосувати — того повісимо”. Мали місце випадки збройного
нападу й обстріли виборчих дільниць і виборців»38. «У селі Корсів
Бродівського району, під час проведення бесіди на десятихатці
бандитами був узятий агітатор Захар. 27 жовтня в селі Конюшко‑
во цього ж району бандити вбили агітатора Мазурок Анну — ком‑
сомолку, активістку, котра вважалася найкращим агітатором»39.
35 Там само. — Оп. 18. — Спр. 1618. — Арк. 99.
36 Радянські виборчі кампанії в Західній Україні (1946—1951 рр.)… — с. 353.
37 Літопис УПА. Нова серія. —Т. 5... — с. 57—58.
38 ЦДАГО України. — Ф .1. — Оп. 18. — Спр. 1618. — Арк. 101.
357
№ 21Кулінський Дмитрій Особливості проведення виборчої кампанії 1946 р.…
Аби досягти необхідного показника участі у виборах, місцеві
партійні активісти вдавалися до відвертих фальшувань. В одному
із оунівських документів зафіксовано: «Як приходили з урнами до
хати і силували голосувати, кинути виборчий бюлетень, але що
люди відказувалися і не брали бюлетенів та не кидали, не дуже то
большевики що говорили, взяв сам бюлетень і вкинув в урну»40.
Незважаючи на майже тотальний опір західноукраїнського
населення організованому радянською владою виборчому про‑
цесу, більшовики «видали на гора» результат виборів майже зі
100 % явкою виборців. Так у Львівській області участь у голосу‑
ванні 10 лютого 1946 р. на виборах до Верховної Ради СРСР взяли
«99,52 %»41, у Станіславській — «99,31 % до загальної кількості
виборців віддали свої голоси за виставлених кандидатів від блоку
комуністів і безпартійних, або 98,67 % від тих, хто взяв участь у
голосуванні»42. Сфальсифіковані більшовиками результати виборів
стали індульгенцією, наявність якої була сприйнята провідними
країнами світу як своєрідний квиток для входження у їхнє вузьке
коло суб’єктів геополітики. Держави так званої західної демократії
заради свого спокою воліли не помічати масових репресій, насил‑
ля, терору сталінської держави проти власного народу.
Таким чином, виборча кампанія 1946 р. в західних областях
України була використана сталінським режимом з метою легітимі‑
зації радянської влади як всередині держави, так і на міжнародній
арені. Для досягнення поставлених цілей влада використовувала
засоби як збройного, так і мирного (головним чином, агітаційно-
пропагандистського) характеру. Прикметною особливістю виборчої
кампанії 1946 р. стало проведення її в умовах «великої блокади»
території західних областей України силами багатотисячних фор‑
мувань «силових структур» держави. Організаторами збройного
спротиву насильницькій радянізації краю виступило українське
націоналістичне підпілля та УПА, підтримуване широкими вер‑
ствами населення.
39 Там само. — Оп. 46. — Спр. 812. — Арк. 3.
40 Радянські виборчі кампанії в Західній Україні (1946—1951 рр.)… — с. 371.
41 ЦДАГО України. — Ф. 1. — Оп. 46. — Спр. 812. — Арк. 92.
42 Державний архів Івано-Франківської області. — Ф. П-1. — Оп. 1. — Спр. 414. —
Арк. 1.
|