Ярослав Стецько: з Кракова у Львів (червень — липень 1941 р.) за документами Міністерства зовнішніх справ Райху

Ярослав Стецько: з Кракова у Львів (червень — липень 1941 р.) за документами Міністерства зовнішніх справ Райху

У статті на підставі документів Міністерства закордонних справ Третього Райху досліджено діяльність Ярослава Стецька з підготовки й організації проголошення Акта відновлення Української держави, його стосунки з німецькими установами та обставини арешту нацистськими органами безпеки....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2017
Автор: Злепко, Д.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України 2017
Назва видання:Український визвольний рух
Теми:
До 75-ліття Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р.
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181880
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Ярослав Стецько: з Кракова у Львів (червень — липень 1941 р.) за документами Міністерства зовнішніх справ Райху / Д. Злепко // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2017. — Збірник 22. — С. 26-33. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-181880
record_format dspace
spelling irk-123456789-1818802021-12-05T01:27:21Z Ярослав Стецько: з Кракова у Львів (червень — липень 1941 р.) за документами Міністерства зовнішніх справ Райху Злепко, Д. До 75-ліття Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р. У статті на підставі документів Міністерства закордонних справ Третього Райху досліджено діяльність Ярослава Стецька з підготовки й організації проголошення Акта відновлення Української держави, його стосунки з німецькими установами та обставини арешту нацистськими органами безпеки. On the basis of documents of the Ministry of Foreign Affairs of the Third Reich the article researches the activities of Yaroslav Stetsko on preparing and organizing the Ukrainian State Reestablishment Act, his relationship with German institutions and circumstances of his confinement by the Nazi security bodies. 2017 Article Ярослав Стецько: з Кракова у Львів (червень — липень 1941 р.) за документами Міністерства зовнішніх справ Райху / Д. Злепко // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2017. — Збірник 22. — С. 26-33. — укр. XXXX-0120 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181880 uk Український визвольний рух Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic До 75-ліття Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р.
До 75-ліття Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р.
spellingShingle До 75-ліття Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р.
До 75-ліття Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р.
Злепко, Д.
Ярослав Стецько: з Кракова у Львів (червень — липень 1941 р.) за документами Міністерства зовнішніх справ Райху
Український визвольний рух
description У статті на підставі документів Міністерства закордонних справ Третього Райху досліджено діяльність Ярослава Стецька з підготовки й організації проголошення Акта відновлення Української держави, його стосунки з німецькими установами та обставини арешту нацистськими органами безпеки.
format Article
author Злепко, Д.
author_facet Злепко, Д.
author_sort Злепко, Д.
title Ярослав Стецько: з Кракова у Львів (червень — липень 1941 р.) за документами Міністерства зовнішніх справ Райху
title_short Ярослав Стецько: з Кракова у Львів (червень — липень 1941 р.) за документами Міністерства зовнішніх справ Райху
title_full Ярослав Стецько: з Кракова у Львів (червень — липень 1941 р.) за документами Міністерства зовнішніх справ Райху
title_fullStr Ярослав Стецько: з Кракова у Львів (червень — липень 1941 р.) за документами Міністерства зовнішніх справ Райху
title_full_unstemmed Ярослав Стецько: з Кракова у Львів (червень — липень 1941 р.) за документами Міністерства зовнішніх справ Райху
title_sort ярослав стецько: з кракова у львів (червень — липень 1941 р.) за документами міністерства зовнішніх справ райху
publisher Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
publishDate 2017
topic_facet До 75-ліття Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р.
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181880
citation_txt Ярослав Стецько: з Кракова у Львів (червень — липень 1941 р.) за документами Міністерства зовнішніх справ Райху / Д. Злепко // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2017. — Збірник 22. — С. 26-33. — укр.
series Український визвольний рух
work_keys_str_mv AT zlepkod âroslavstecʹkozkrakovaulʹvívčervenʹlipenʹ1941rzadokumentamimínísterstvazovníšníhspravrajhu
first_indexed 2025-07-15T23:37:01Z
last_indexed 2025-07-15T23:37:01Z
_version_ 1837758025367027712
fulltext 26 ДО 75-ЛІТТЯ АКТА ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 30 ЧЕРВНЯ 1941 р. Дмитро Злепко Доктор, професор Українського вільного університету У статті на підставі документів Мінстерства закордонних справ Третього Райху досліджено діяльність Ярослава Стецька з підготовки й організації про­ голошення Акта відновлення Української держави, його стосунки з німецьки­ ми установами та обставини арешту нацистськими органами безпеки. Ключові слова: Третій Райх, Міністерство закордонних справ, СД, документи, Ярослав Стецько, Степан Бандера, Роман Ільницький. Dmytro Zlepko Yaroslav Stetsko: From Cracow to Lviv (June – July 1941) According to Documents of the Reich Foreign Ministry On the basis of documents of the Ministry of Foreign Affairs of the Third Reich the article researches the activities of Yaroslav Stetsko on preparing and organizing the Ukrainian State Reestablishment Act, his relationship with German institutions and circumstances of his confinement by the Nazi security bodies. Key words: Third Reich, Ministry of Foreign Affairs, SD, documents, Yaroslav Stetsko, Stepan Bandera, Roman Ilnytskyi. 27 № 22Дмитро Злепко Ярослав Стецько: з Кракова у Львів (червень — липень 1941 р.) ЯРОСЛАВ СТЕЦЬКО: З КРАКОВА У ЛЬВІВ  (ЧЕРВЕНЬ — ЛИПЕНЬ 1941 р.) ЗА ДОКУМЕНТАМИ  МІНІСТЕРСТВА ЗОВНІШНІХ СПРАВ РАЙХУ 22 червня 1941 р. почалась друга світова війна: Німецький вер- махт напав на Радянский Союз. На німецько-радянському кордоні України стримано поїзд цистерн з нафтою, заарештувано водіїв поїзда. Тим розірвано торговельний договір, останний, заключе- ний у вересні 1939 р. — тоді Союз зобовязався доставляти Німеч- чині нафту з Борислава. Мав на виміну одержувати сталеві труби. До розриву політичних договорів доходив торговельний. Наступний день, 23 червня, по всіх кабінетах НКВД Західної України уповноважені комісари розпечатували в один час конверти нр. 001064, підписані Берією. Таємний наказ відносився до депор- тації в’язнів і всіх підозрілих, які вважалися ворогами радянської влади: наказано 4-ту депортацію. Кого не вдалося депортувати, той мав бути розстріляний. До 28 червня по в’язницях Галичини помордовано тисячі невинних українців. Нічого дивного в тому, що галичани вітали вермахт, німців як визволителів. У німецькому вермахті служили українці як вояки і перекладачі. Поруч вермах- ту, як похідні групи верталися в більшості українські націоналіс- ти з Генеральної Губернії до Львова. Між ними Ярослав Стецько, який 24 червня знаходився в похідній групі Я. Старуха в Краковці. До Стецька звернулися того дня німецькі чинники з війська і абверу. Вони запитували, де і коли розпочнется «українське по- встання». Видно, що Стецько мав особисте завдання: контакту- ватися в імені ОУН з вермахтом. Про саме повстання Стецько не мав інформації. До С. Бандери він вислав кур’єра із запитом про повстання. Це був встановлений зв’язок людьми. Додатково Стець- ко радив Бандері підказати німцям виготовити летючку з гаслом «Свобода народам і людині». Відповідь на запит Стецька від Бан- дери, коли була, не знайшлася в документах. Можливо це зумовлено і тим, що для Стецька змінилась си- туація: вермахт почав контроль всіх осіб у фронтовій зоні. Стецько покинув Краковець, скрився у селі Млинів. Оскільки він не нале- жав до війська, не мав аусвайсу/виказки. Без того йому грозив арешт. 28 ДО 75-ЛІТТЯ АКТА ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 30 ЧЕРВНЯ 1941 р. Другим кур’єром Стецько просив у Бандери доставити йому аусвайс. До аусвайсу просив Стецько передати йому друкарску машинку і паперу до писання. Відповідь на це прохання Стецька також не знайдено. 26 червня відбулися дві зустрічі: організаційна і контактна військова німецько-українська. Неясно, чи Стецько брав участь у обох нарадах. Небеспечно було йому показуватися у німецькій команді без аусвайсу. Вже туди дійти через контролі було ризико. Певно, існувала відозва по військовій лінії, яка була відома В. Кукові. Вона була договорена між Бандерою і вермахтом. Не диво, що Стецько її не знав. Він відповідав за політичний сектор. Вислід розмови між вермахтом і Куком лишився безрезультатним. На організаційній зустрічі рішено полишити дальше певну групу націоналістів у вермахті як вояків. Побільшити відділи по- хідних груп добровольцями. Скільки Стецько включився в цю дис- кусію — нерозбірно. Відомо, що він попирав ідею створення укра- їнського війська. На це треба було вишколених людей. У вермахті була можливість повчитися військової справи. 26 червня рішив вермахт, що йому не потрібна жодна допо- мога від нікого. Німці воюють самі. Покладаються виключно на свої сили. Про це вони нікого не повідомляли. Вермахт не був упо- вноважений з ким-небудь заключити договір. Це, видно, зрозумів Стецько 26 червня. Особисто Стецько спішив на Львів. Видно, завдання Стецька ограничувалось виключно політичною діяльністю. В самому поході на Львів він був підпорядкований провідникові похідної групи Ста- руху. Бeз аусвайсу відпадала можливість користатися машинами вермахту. Стецько, з кількома особами, скористався транспортом особи, яка гнала власне авто бічними дорогами на Україну через Львів. Добачувати в цім «подорож на совєцькій машині», підозрі- вати «совєцький слід» безпідставно. З 26 на 27 червня Стецько з кількома особами добирався до Львова. Місто він покинув 1937 року. Зараз він вертався як полі- тик, ідеолог, із завданням Бандери відновити українську держав- ність. З першої хвилини він виступає як політичний діяч ОУН, по стороні Бандери. Дні 28—29 червня, коли всі радянські відомства повтікали зі Львова, полишили свій кривавий слід. Не булo «днів Петлюри», 29 № 22Дмитро Злепко Ярослав Стецько: з Кракова у Львів (червень — липень 1941 р.) організованої різанини, погрому євреїв. Термін «дні Петлюри» ви- ник у західній історичній літературі. Вважаєтся нині наклепом на українців. Рівно ж безпідставний наклеп звірств «Нахтіґалю», який в 3.15 ночі 29 червня стояв на передмісті Львова. Включений у військо- ву формацію Бранденбург (Brandenburg z.b.V. 800), вiн підлягав військовій дисципліні, проступок проти якої ставив кожного під військовий трибунал. Гуляти по місті, грабити і вбивати когось означало розстріл. Відповідальний за український батальйон у Бранденбурзі др. Альбрехт Герцнер з німецької сторони перед ні- мецьким судом по війні свідчив, що жоден вояк «Нахтіґалю» не провинився. Добровольці не підпадали німецкій військовій карності. Оскільки факт відновлення державності загально відомий, сконцентруємось тут на двoх деклараціях Стецька про відновлен- ня української державності у 1941 році, що є в німецькому архіві зовнішних справ Райху, насвітлюють хід думання Стецькa, розви- ток подій між 3 та 15 липня 1941 року. Декларація українського уряду (der ukrainischen Staatsregierung) з 3 липня починається вступною подякою німец- кій армії: Її скора побіда уможливила українському народові про- голошення і відбудову незалежної української держави. Виходя- чи з тисячолітньої традиції і Української Народної Республіки (ukrainische Volksrepublik) 1917-го, 1918—1920 років, визнаної Німеччиною, Австрією і центральними державами, в заключенім договорі у Бересті стала Україна союзницею цих держав. Помимо формального існування у Радянському Союзі, Украї- на не маючи українського змісту, не відповідала волі українського народу, не була суверенною. Зараз, у тяглості тисячолітньої іс- торії будує український нарід на згарищах московської вязниці народів свою незалежну державу. Виявом народного стремління є Організація українських на- ціоналістів проводу Степана Бандери. ОУН Бандери провадила революційну боротьбу проти польскої і московсько-більшовицької окупації, мала великі жертви у цій боротьбі. Вторгнення німецьких військ дало кінець ворожій окупації. Українська суверенна держава долучаєтся до європейського по- рядку, який творить фюрер і німецьке військо. Побіда вермах- ту уможливила створення української держави. З почуттям при- 30 ДО 75-ЛІТТЯ АКТА ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 30 ЧЕРВНЯ 1941 р. ятельства (Freundschaft), яке мають українці до німців, бажає український уряд включитися у побудову «нового порядку в Єв- ропі». «Ми з самого початку кровились в боротьбі проти москов- ського панування страху, і радіємо, що інші народи включаютсья в цю боротьбу». Такий зміст декларації Ярослава Стецька до німецького уряду з 3 липня. Не має жодного натяку про якесь «підлабузництво», «колаборацію». Слушне ствердження, що вермахт улегшив укра- їнську справу. Сприяв своїм вторганням створенню українського уряду. Покликуєтся Стецько на боротьбу ОУН Бандери. Україн- ський уряд готовий включитися у «побудову нової Європи». Всі точки, в яких українці-націоналісти можут співпрацювати з нім- цями, не для німців, не для фюрера. Цілковито інші наголоси поставлені у другій декларації до німецького уряду з 15 липня. Забігаючи наперед, можна сміло твердити: «Це самооборонна декларація Стецька, вияснення, чому він так, а не інакше поступив». Лиш у кількох зворотах вертаєтся Стецько до першої декларації 30 червня. Перший зворот — по- клик на історичну тяглість уряду України 1917—1920-х років. На- ведений час і місце прокламації: 20.30 година вечора у львівській «Просвіті». Чи Стецько тоді проголосив відновлення Української держави при свічках, бо не було світла, чи було на залі Просвіти лише коло 50—60 осіб — не суттєве. Чи Стецько заняв слово як останний дискутант — не рішаюче. Оспорювати, що присутні не були вибраними делегатами, а лише представниками міста Львова, оправдується старим поряд- ком, ще з австрійських часів. У надзвичайних ситуаціях сходилися провідні особистості міста, церковні й політичні, рішали актуальну проблему. На великі збори, засідання, уповноваження не було ні місця, ні часу. Кривавий відступ, втеча всіх радянських відомств 27—28 зі Львова вимагала скорого рішення. На це реагували на- ціональні збори 30-го червня в Просвіті. Історичним фактом є на цьому засіданні проголошення відновлення Української держави. До самої проблеми відновлення повернемо нижче. Своє постопування Стецько оправдує «совістю і честю кожного українця». Це постава переконаного патріота своєї країни. Більше зобов’язання націоналіста. Як чесна людина Стецько признаєтся і перебирає повну відповідальність створення уряду. Готовий він 31 № 22Дмитро Злепко Ярослав Стецько: з Кракова у Львів (червень — липень 1941 р.) нести всю відповідальніст особисто. Заявляє, що ніколи з посту голови уряду не відступив. Покликання і пізніше звільнення членів уряду оправдує принципом вождівства. У цьому він у цей час не один і не перший. За його наказом перебрано львівську радіостанцію. Сам наказ перебрати радіостанцію був даний ще перед вибухом війни. План розроблявся і був апробований проводом ОУН. Наприкінці він на- водить свої думки, своє поступування щодо німців. Запевняє, що з жодною німецькою установою ніколи не переговорював у справі української державності. За звітом гауптмана Ганса Коха, він докоряв Стецькові зараз після проголошення, ще вечором, що той не виконав наказу СД, не поїхав у Холм, як йому наказано німецькою розвідкою. Тому він не подав Стецькові руки, полишив сцену зборів, висловився ще в Просвіті проти української державности. 1 і 2 липня Ганс Кох перешкодив Стецькові доступ до генерала Реймса у ратуші міста, якому Стецько хотів представити свій уряд. Німці у Львові, і особисто Кох у перших днях липня явно протиставились укра- їнському уряду. Одверто заявив Кох, що без проблем може кон- тактуватися з «паном Стецьком», у «жодному випадку з головою уряду Стецьком». Німці стояли на позиціях: тільки фюрер рішить українське питання. Українці мають працювата і дотримуватись порядку. Ця ситуація призвела до арешту майже 80% цілого провідного ак- тиву ОУН у Львові протягом кількох днів. Голову уряду Стецька взято під варту з 9 на 10 липня у Львові. Вже 12-го він у Берліні. Спочатку він перебуває під домашним арештом на Дальманнстрас- се з правом рухатися по Берліну. Контактуєтся він зі Степаном Бандерою, якого після арешту 5 липня з Кракова перевезено до Берліна. Позволено як голові уряду Стецькові до дизпозиції мати се- кретаря. Зі Стецьком тоді на Далманстарсее працює Роман Іль- ницький. Він певно і пише під диктат Erklärung/Заяву голови уря- ду Я. Стецька до німців. Самa Заява з 15 липня не адресована. Наприкінці документу німецькою мовою додано від руки: «Від- дано в Рейхссіхергайтсгауптамт Оберштурумбаннфюрер Веіманн» Свою заяву 15 липня починає прем’єр Стецко ствердженням, що він дальше вважає Райх приятелем (einen Freund) України. Він 32 ДО 75-ЛІТТЯ АКТА ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 30 ЧЕРВНЯ 1941 р. переконаний що німці-націонал-соціалісти розуміють українську справу, український нарід і його, Стецька, поступування. Це він роз’яснює на підставі вимог, які повстали перед Україною і ОУН «з визволенням із московської окупації». Гідність і честь українського націоналіста вимагають, щоб він не нехтував волі народу до боротьби, пошанував гін до незалеж- ності. В цьому рішенні немає компромісів: український нарід віль- ний, і ніколи і нікого не буде питати, що йому вільно, що не віль- но. Але український нарід зобов’язаний сам виявити своє бажання. Це він зробив після звільнення з-під совєцької окупації. І це не протирічить німецьким планам, які збігаються з українськими у боротьбі проти Союзу. Українські націоналісти зі свого боку рес- пектують волю народу. Не можуть йому противитись. Дальше Стецько торкаєтся питання державно-правного ха- рактеру. Як вище згаданого Берестейського миру. Україну і Ні- меччину він бачить як союзників з 1918 р. У мирному договорі 8 лютого 1918 р. у Бересті Німеччина визнала Україну. Львівський акт з 30 червня 1941 р. проголошення відновлення української дер- жавности базуєтся, за Стецьком, на цій традиції. Його уряд — спадкоємець українських урядів 1917—1920-х рр. Німеччина, як і Україна, цього взаїмного визнання добровільно ніколи собі не виповіли. Говорити про Версальський і пізніше про Ризський до- говір тут не на місці: це насильні договори, які Німеччині й Україні накинені ззовні. Вони у цьому випадку не правосильні. Це дальший аргумент Стецька до партнерства України з Німеччиною. Наприкінці торкається прем’єр Стецько питання координації спільних дій ОУН з німецькими відомствами. Тут не має місце кола- борація: два партнери сходяться проти спільного ворога. Що ОУН і німецькі відомства не знайшли спільного знаменика — бачить Стецько вину на німецькій стороні. Всі пропозиції ОУН відкидали німецькі відомства, ніби не на часі, позаяк рішення не відносилось до компетенцій німецького партнера. Певно, Стецько знав рішен- ня німецького уряду «що тільки фюрер рішає українську спра- ву». Але фюрерові не предложено жодної укаїнської справи. Всі українські звернення, заяви 1941 р. пропадали на бюрках низьких апаратчиків, діставали тавро ЦДА (zu den Akten) до архіву. Сама сила українського націоналізму діяла без паперових де- кларацій. Що вона лишалася в німців безплідною, не зневірило 33 № 22Дмитро Злепко Ярослав Стецько: з Кракова у Львів (червень — липень 1941 р.) Стецька. Свою відповідальність не бачив він перед німцями: сам він свідчить, що він звітний лише «українському суспільству і про- відникові Бандері». За те його запроторено до кацету. Вірність і переконання Стецька власним ідеям пізнали німці скоро. Вже в липні 1943 р. німецький абвер шукав Стецька для пере- говорів в українських справах. Відомство не знало точно місця побуту Стецька. Здогадувалася розвідка, що «студент Стецько Ярослав, правдоподібно, в Ораніенбурзі». Лишаєтся нез’ясований пошук абверу в 1943 р. за Стецьком. Німецька служба безпеки, станиця Вірцбурґ, знала 6 жовтня 1944 р., що 27 вересня 1944 р. випущено «колишнього шефа шта- бу (Stabschef) Степана Бандери Стецька з кацету Заксенгаузен). «Прем’єра Стецька» видно СД не знав. СД бажало його включити в переговори в «справі Власова». Відомо, що Стецько після звільнення з кацету рухався через Ваймар, Братиславу до Мюнхена, де попав у американське бомбардування, був тяжко ранений. Пережив і розпочав нове життя в Мюнхені. Але це вже інша історія.

Схожі ресурси