Сучасна українська історіографія Акта проголошення відновлення Української держави 30 червня 1941 р. (історико-правовий аспект)

У статті проаналізовано напрацювання української історіографії Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р. в контексті визначення його легітимності. Доведено, що дослідники розглядають Акт не як випадковість, а як логічне продовження національно-визвольної боротьби значення якого полягало...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2017
Автор: Ухач, В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України 2017
Назва видання:Український визвольний рух
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181882
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Сучасна українська історіографія Акта проголошення відновлення Української держави 30 червня 1941 р. (історико-правовий аспект) / В. Ухач // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2017. — Збірник 22. — С. 45-56. — Бібліогр.: 53 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-181882
record_format dspace
spelling irk-123456789-1818822021-12-05T01:27:24Z Сучасна українська історіографія Акта проголошення відновлення Української держави 30 червня 1941 р. (історико-правовий аспект) Ухач, В. До 75-ліття Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р. У статті проаналізовано напрацювання української історіографії Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р. в контексті визначення його легітимності. Доведено, що дослідники розглядають Акт не як випадковість, а як логічне продовження національно-визвольної боротьби значення якого полягало у політико-правовому закріпленні прагнення українського народу до державної самостійності. The author analysed groundworks of the Ukrainian historiography of the Ukrainian State Reestablishment Act of June, 30 1941 in the context of defining its legitimacy. He proved that researchers consider the Act rather as a logical continuation of the national liberation movement, which meaned political and legal consolidation of the Ukrainian nation’s aspirations to state independence, than as a contingency. 2017 Article Сучасна українська історіографія Акта проголошення відновлення Української держави 30 червня 1941 р. (історико-правовий аспект) / В. Ухач // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2017. — Збірник 22. — С. 45-56. — Бібліогр.: 53 назв. — укр. XXXX-0120 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181882 uk Український визвольний рух Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic До 75-ліття Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р.
До 75-ліття Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р.
spellingShingle До 75-ліття Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р.
До 75-ліття Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р.
Ухач, В.
Сучасна українська історіографія Акта проголошення відновлення Української держави 30 червня 1941 р. (історико-правовий аспект)
Український визвольний рух
description У статті проаналізовано напрацювання української історіографії Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р. в контексті визначення його легітимності. Доведено, що дослідники розглядають Акт не як випадковість, а як логічне продовження національно-визвольної боротьби значення якого полягало у політико-правовому закріпленні прагнення українського народу до державної самостійності.
format Article
author Ухач, В.
author_facet Ухач, В.
author_sort Ухач, В.
title Сучасна українська історіографія Акта проголошення відновлення Української держави 30 червня 1941 р. (історико-правовий аспект)
title_short Сучасна українська історіографія Акта проголошення відновлення Української держави 30 червня 1941 р. (історико-правовий аспект)
title_full Сучасна українська історіографія Акта проголошення відновлення Української держави 30 червня 1941 р. (історико-правовий аспект)
title_fullStr Сучасна українська історіографія Акта проголошення відновлення Української держави 30 червня 1941 р. (історико-правовий аспект)
title_full_unstemmed Сучасна українська історіографія Акта проголошення відновлення Української держави 30 червня 1941 р. (історико-правовий аспект)
title_sort сучасна українська історіографія акта проголошення відновлення української держави 30 червня 1941 р. (історико-правовий аспект)
publisher Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
publishDate 2017
topic_facet До 75-ліття Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р.
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181882
citation_txt Сучасна українська історіографія Акта проголошення відновлення Української держави 30 червня 1941 р. (історико-правовий аспект) / В. Ухач // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2017. — Збірник 22. — С. 45-56. — Бібліогр.: 53 назв. — укр.
series Український визвольний рух
work_keys_str_mv AT uhačv sučasnaukraínsʹkaístoríografíâaktaprogološennâvídnovlennâukraínsʹkoíderžavi30červnâ1941rístorikopravovijaspekt
first_indexed 2025-07-15T23:37:15Z
last_indexed 2025-07-15T23:37:15Z
_version_ 1837758037455011840
fulltext 45 Василь Ухач Кандидат історичних наук, доцент, Тернопільський національний економічний університет, юридичний факультет, доцент кафедри теорії та історії держави і права У статті проаналізовано напрацювання української історіографії Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р. в контексті визначення його легітимності. Доведено, що дослідники розглядають Акт не як випадковість, а як логічне продовження національно­визвольної боротьби значення якого полягало у політико­правовому закріпленні прагнення українського народу до державної самостійності. Ключові слова: історіографія, Акт відновлення Української держави, Ярослав Стецько, Українське Державне Правління. Vasyl Ukhach Modern Ukrainian Historiography of the Ukrainian State Reestablishment Act of June, 30 1941 (Historical and Legal Aspect) The author analysed groundworks of the Ukrainian historiography of the Ukrainian State Reestablishment Act of June, 30 1941 in the context of defining its legitimacy. He proved that researchers consider the Act rather as a logical continuation of the national liberation movement, which meaned political and legal consolidation of the Ukrainian nation’s aspirations to state independence, than as a contingency. Key words: historiography, Ukrainian State Reestablishment Act, Yaroslav Stetsko, Ukrainian State Government. 46 ДО 75-ЛІТТЯ АКТА ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 30 ЧЕРВНЯ 1941 р. СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ІСТОРІОГРАФІЯ АКТА  ПРОГОЛОШЕННЯ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ  30 ЧЕРВНЯ 1941 р. (ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ) Формування концептуального бачення українського самостій- ницького руху є актуальною проблемою для українського соціо- культурного простору загалом і вітчизняних науковців зокрема. Зумовлено це глобальними трансформаціями, що відбуваються в сучасній вітчизняній історіографії, спрямованими на об’єктивне, аналітичне пізнання вузлових питань української історії, націо- нально-визвольного руху, зокрема, появі нових методичних і ме- тодологічних прийомів, дослідницьких парадигм1. Розкриття проблем національної самоідентифікації, форму- вання колективної та історичної свідомості громадян України, роль і значення феномену українського національно-визвольного руху, є вкрай вагомими чинниками на шляху поступу суспільства до національної консолідації2. Сучасні науковці розкриваючи вузлові питання генези, функ- ціонування окремих течій національно-визвольного руху 20—50-х років XX століття, не опустили з поля зору і такої контроверсій- ної події як проголошення ОУН (б) відновлення Української дер- жави 30 червня 1941 року у м. Львові. У сучасній українській історіографії спостерігається поліфо- нія поглядів, оцінок на спробу ОУН (б) з початком німецько-ра- дянської війни, відновити українську державність. Причини уже звичні: партійно-політичні смаки, уподобання і поділи, штучно перенесенні із середовища еміграційних істориків3. Доводиться констатувати, що у прагненні дати неупереджену оцінку подій у Львові 30 червня 1941 року, цивільні історики не відчувають по- 1 Галайчук І. Український самостійницький рух у роки Другої світової війни як об’єкт вивчення сучасних вітчизняних дослідників / І. Галайчук // Галичина. Всеукраїнський науковий і культурно-просвітницький краєзнавчий часопис. До 70-річчя створення української повстанської армії. — Івано-Франківськ; Прикарпатський університет ім. В. Стефаника. — 2013. — Ч. 24. — С. 272—277. 2 Лисенко О. Є. Український національно-визвольний рух 30—50-х рр. XXст: суспіль- ний контекст і науковий вимір / О. Є. Лисенко // Галичина. Всеукраїнський на- уковий і культурно-просвітницький краєзнавчий часопис. До 70-річчя створення української повстанської армії. — Івано-Франківськ; Прикарпатський універси- тет ім. В. Стефаника. — 2013. — Ч. 24. — С. 13—18. 47 № 22Василь Ухач Сучасна українська історіографія Акта проголошення відновлення… братимського плеча колег із правничого цеху (зрештою, ще раз принагідно наголосимо, що українські правники і досі не виконали своєї частки роботи при оцінці діяльності ОУН і УПА, яка, як ві- домо, ще планувалася у 1997 р. у контексті завдань Урядової ко- місії з вивчення і наукової оцінки діяльності цих сил українського руху Опору — авт. В. У.). За винятком окремих праць, наукові розвідки О. Панченка4, М. Маркевич5, ґрунтовної оцінки юридичної природи Акт віднов- лення Української держави не має. Тому можна погодитися з дум- кою Д. Яневського, що «за 72 роки національна історична наука не спромоглася встановити факти, які реально відбулися 30 червня 1941 року у Львові»6. З жалем доводиться констатувати і інше — сучасна українська історіографія за всі роки незалежності спромо- глася фактично на єдину спробу історіографічного аналізу Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 року, здійснену авторитетним українським історіографом періоду Другої світової війни О. Марущенком7. Водночас у науковій публікації датованій 2001 роком з цілком зрозумілих причин, не враховано цілий ряд публікацій, не висвітлено монографічних праць, де подається пра- вова оцінка львівським подіям 30 червня 1941 року. На нашу думку використання міждисциплінарного методоло- гічного інструментарію історії, юриспруденції, політології тощо, компаративістського підходу, дозволить максимально наблизити- ся до об’єктивної оцінки окресленої наукової проблеми. 3 Марущенко О. В. Акт відновлення незалежності України 30 червня 1941 року в сучасній історіографії / О. В. Марущенко // Галичина: науковий і культур- но-просвітницький краєзнавчий часопис / [редкол.: М. Кугутяк (гол. ред.), О. Жерноклєєв, С. Кобута та ін.; літератур. ред. В. Пітель]. Прикарпатський університет ім. В. Стефаника, Історичний факультет. — Івано-Франківськ. — 2001. — Ч. 1. — С. 91—100. 4 Панченко О. «Декрет» Степана Бандери. Акт відновлення Української Держави 30 червня 1941 року та його місце в нашій історії / О. Панченко // Політика і час. — 2001. — № 7. — С. 86—95. 5 Маркевич М. І. Юридична природа Акта Відновлення Української держави від 30 червня 1941 року. / М. І. Маркевич. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://univerua.rv.ua/VNS1-2013/Markevich.pdf. 6 Яневський Д. Б. Проект «Україна». 30 червня 1941 р., акція Ярослава Стецька / Д. Б. Яневський; худож.-оформлювач О. Д. Кононученко. — Харків: Фоліо, 2013. — 283 с. 7 Марущенко О. В. Акт відновлення незалежності України 30 червня 1941 року в сучасній історіографії. Названа праця — С. 91—100. 48 ДО 75-ЛІТТЯ АКТА ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 30 ЧЕРВНЯ 1941 р. Акту відновлення Української державності присвятили свої наукові праці низка цивільних істориків: Т. Альберда, П. Гай- Нижник, І. Гаврилів, Я. Грицак, Я. Дашкевич, А. Кентій, В. Ко- сик, С. Кульчицький, О. Ленартович, І. Патриляк, В. Трофимович8. Враховуючи важливість правової оцінки події, слід виокремити публікації істориків держави і права, зокрема П. Захарченка, П. Музиченка, І. Терлюка, Б. Тищика, В. Ухача9. 8 Альберда Т. Акт відновлення української державності 30 червня 1941 року: спро- ба об’єктивної оцінки / Т. Альберта. [Електронний ресурс]. — Режим досту- пу: www.gogle.com.ua/#hl=uk@output=search@sclient=psy-ab@q.5; Гай-Нижник П. П. Відновлення Української Держави Актом 30 червня 1941 р. / П. Гай- Нижник // Держава у теорії і практиці українського націоналізму. Матеріали VІ Всеукраїнської наукової конференції, Івано-Франківськ, 26—27 червня 2015 р. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2015. — С. 52—67; Гаврилів І. Акт 30 черв- ня 1941 року — історичний етап відновлення української державності / Гаврилів І. // Вісник нац. ун-ту «Львівська політехніка» Держава та армія. — 2001. — № 431. — С. 76—83; Грицак Я. Нариси з історії України: формування української модерної нації. / [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://historu.franko. lviv.ua/PDF%2 Григоренко 0Final/Grycak.pdf; Дашкевич Я. Відновлення української держави 1941 р.: проблеми дослідження. В кн.: Українське державотворення. Акт 30 червня 1941 року. Зб. док. і мат-лів / [За заг. ред. Я. Дашкевича та В. Кука]. — Львів. — К.: «Піраміда», 2001. — 828 с; Кентій А. Збройний чин українських на- ціоналістів 1920—1956: історико-архівні нариси / А. Кентій. — Київ, 2005. — Т. 1. Від УВО до ОУН 1920—1956. — 332 с; Косик В. Німеччина і Акт 30 червня 1941 року / В. Косик // Національно-визвольна боротьба 20—50-х років XX ст. в Україні. — Київ; Львів, 1993. — С. 121—137; Кульчицький С. В. Акт 30 червня 1941 року / С. В. Кульчицький // Проблема ОУН-УПА: Попередня історична довідка. — К., 2000; Ленартович О. Ю. Акт відродження української державності 30 червня 1941 р. / О. Ю. Ленартович // Науковий вісник Волинського національного універ- ситету ім. Л. Українки. Серія: історичні науки. — 2008. — № 11. — С. 98—104; Патриляк І. К. Акт 30 червня 1941 р. В кн.: Організація українських націоналістів і українська повстанська армія. Історичні нариси / Дзьобак В. В., Ільюшин І. І., Касьянов Г. В. та ін. Відп. ред. Кульчицький С. В. Національна академія наук України; Інститут історії України. — Київ: Наукова думка, 2005. — 494 с; його ж. «Перемога або смерть»: український визвольний рух у 1939—1960 х рр. / Центр досліджень визвольного руху. — Львів: Часопис, 2012. — 512 с. 9 Захарченко П. П. Історія держави і права України: Підручник. — К.: Атіка, 2005. — 368 с; Музиченко П. П. Історія держави і права України: Навч. посіб. — 6-те вид., перероб. і допов. — К.: Знання, 2007. — 471 с; Терлюк І. Я. Спроби ОУН віднов- лення Української державності / І. Я. Терлюк. Історія держави і права України. / [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://pidruchniki.com/1018040645578/ pravo/organizatsiya_ukrayinskih_natsionalistiv_oun_politichna_organizatsiya_ strukturi_ukrayinskogo_povstanskogo; Тищик Б. Й. Історія держави і права України: акад. курс : підручник / Б. Й. Тищик, І. Й. Бойко. — К.: Ін Юре, 2015. — 808 с; Ухач В. З. Історія держави і права України: Навчальний посібник (конспекти лекцій). / В. З. Ухач. — Тернопіль: Вектор, 2011. — 378 с. 49 № 22Василь Ухач Сучасна українська історіографія Акта проголошення відновлення… Метою статті є історико-правовий аналіз сучасною вітчизняною історіографією змісту, характеру, значення Акта проголошення відновлення Української держави 30 червня 1941 року, проблеми його легітимності. У науковому доробку вітчизняних науковців, з одного боку, не бракує «пристрасних філіпіків — гніву і докорів», з іншого — «не менше тенденційних дезінформацій, дифірамбів, солодких ле- генд» в оцінці та значенню Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 року10, що є свідченням відсутності в українському суспільстві консенсусу в оцінці ОУН, УПА11; відсутністю продума- ної перспективної державної політики пам’яті12, що ніяк не сприяє загоєнню ліній розламу в трактуванні та сприйнятті українського національно-визвольного руху. Діапазон і спектр оцінок подій 30 червня 1941 року в істо- ріографії є досить широким: свідчення тяглості державниць- кої ідеї (Я. Дашкевич)13; подія великої історичної ваги, логічне продовження державотворчих процесів в Україні (І. Андрусів, П. Кам’янський)14; подія, що містила в собі елементи і відбиток молодечого авантюризму (Я. Грицак)15; надзвичайно відповідаль- ний, відчайдушний крок (П. Захарченко, П. Музиченко)16; символ боротьби за незалежність (І. Терлюк)17. 10 Іванченко І. Українське державне правління (УДП) / І. Іванченко. В Кн.: Мала енциклопедія етнодержавознавства / Національна академія наук України, Інститут держави і права ім. В. Корецького; Редкол.: Ю. І. Римаренко (відп. ред.) та ін. — К.: Довіра: Ґенеза, 1996. — С. 408—410. 11 Марущенко О. В. Акт відновлення незалежності України 30 червня 1941 року в сучасній історіографії Названа праця. — С. 91—100. 12 Лисенко О. Є. Український національно-визвольний рух 30-50-х рр. XX ст.: суспіль- ний контекст і науковий вимір. Названа праця. — С. 13—18. 13 Дашкевич Я. Відновлення української держави 1941 р.: проблеми дослідження. В кн.: Українське державотворення. Акт 30 червня 1941 року. Зб.док. і мат-лів / [За заг. ред. Я. Дашкевича та В. Кука]. — Львів. — К.: «Піраміда», 2001. — 828 с. 14 Андрухів І. О., Кам’янський П. Є. Суспільно-політичні та релігійні процеси на Станіславщині в кін. 30-х — 50-х роках XX ст. Історико-політологічний аналіз. — Івано-Франківськ: Нова зоря, 2005. — 364 с. 15 Грицак Я. Нариси з історії України: формування української модерної нації / Я. Грицак.[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://historu.franko.lviv.ua/ PDF%20Final/Grycak.pdf. 16 Захарченко П. П. Історія держави і права України: Підручник. — К.: Атіка, 2005. — 368 с.; Музиченко П. П. Історія держави і права України: Навч. посіб. — 6-те вид., перероб. і допов. — К.: Знання, 2007. — 471 с. 50 ДО 75-ЛІТТЯ АКТА ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 30 ЧЕРВНЯ 1941 р. В основних тезах звіту робочої групи істориків при урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА, підготовленому вітчиз- няними істориками на чолі з С. Кульчицьким, при оцінці Акта 30 червня 1941 року зроблено ряд важливих висновків: по-перше, українські націоналісти мали за мету відродити на окупованій території України національну державу явочним порядком, по- ставивши Берлін перед доконаним фактом; по-друге, оунівців, незважаючи на існуючі спроби співробітництва (наприклад, дру- жини українських націоналістів (ДУН)), не має підстав звинува- чувати у колабораціонізмі, оскільки поняття «колабораціонізм» завжди пов’язане із співробітництвом двох сторін — пануючої і підлеглої, а після 22 червня 1941 року Німеччина не визнавала на- явності «підлеглої сторони», оскільки вся територія складала жит- тєвий простір майбутньої Великонімеччини18. Я. Дашкевич з цього приводу зазначає, що жодної колабораціоністської держави чи маріонеткового уряду з німецького благословення не було утворе- но, називає такі твердження антиукраїнськими спекуляціями про буцімто «мниме українське політичне колаборантство»19. На думку С. Кульчицького не доцільно звинувачувати оунівців у державній зраді, хоча б з тієї підстави, що вони були громадянами іншої — Польської держави, з якою боролися аж до її падіння у вересні 1939 року, а також не визнавали встановлену в Західній Україні радянську державність20. В історіографії (Т. Альберда, Т. Андрусяк, П. Гай-Нижник, Г. Стародубець, Д. Яневський) робиться спроба детально рекон- струювати події пов’язані з підготовкою і проведенням Національ- них зборів, створення Крайового (Я. Стецько від свого імені по- 17 Терлюк І. Я. Спроби ОУН відновлення Української державності / І. Я. Терлюк. Історія держави і права України. / [Електронний ресурс]. — Режим досту- пу: http:// pidruchniki. com/ 1018040645578/ pravo/organizatsiya_ukrayinskih_ natsionalistiv_oun_politichna_organizatsiya_strukturi_ukrayinskogo_povstanskogo. 18 Акт 30 червня 1941 р. Проблема ОУН-УПА. Звіт робочої групи істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА. Основні тези з проблеми ОУН- УПА (історичний висновок) / [Електронний ресурс]. — Режим доступу. http:// www.poshuk-lviv.org.ua/press/oun-upa.htm#zmist. 19 Дашкевич Я. Відновлення української держави 1941 р.: проблеми дослідження. Названа праця. — 828 с. 20 Кульчицький С. В. Акт 30 червня 1941 року / С. В. Кульчицький // Проблема ОУН- УПА: Попередня історична довідка. — К., 2000. — 324 с. 51 № 22Василь Ухач Сучасна українська історіографія Акта проголошення відновлення… становою від 3 липня 1941 р. перейменував в Державне правління) правління західних областей України. Критично, в контексті легітимності зібрання, оцінює Національ- ні збори Д. Яневський, стверджуючи, що збори української громад- ськості Львова, заявлені Я. Стецьком як «Національні», у кращому разі могли представляти лише одну третину мешканців Львова, але аж ніяк не репрезентували думку «української громади Галичини»21. Ставить під сумнів легітимність Національних зборів як законодав- чого зібрання Г. Стародубець, наголошуючи, що в умовах просу- вання німецьких окупаційних військ, говорити про демократичне представництво українського народу не доводиться22. «Національні збори ніхто не обирав, Акт було лише прочитано, ніхто не обгово- рював і не голосував»23. Критично оцінює Д. Яневський і новостворе- ний уряд, стверджуючи: «...30 червня Стецько проголосив не укра- їнське державне, а крайове правління»24. Суголосною з Д. Яневським є і позиція доктора права О. Панченка, який, вказуючи на місце, склад і спосіб творення уряду, наголошує, що «його не безпідстав- но слід вважати крайовим тимчасовим правлінням»25, оскільки в перспективі крайове правління мало підпорядкуватися загально- національному уряду створеному у Києві. Не менш категоричними є оцінки історика І. Іванченка, який трактує Українське державне правління «уявним, ефемерним», «мертвонародженим урядом», якому судилося проіснувати лише кілька днів26. УДП слід розгля- дати як перехідний, тимчасовий орган, наголошують В. Шевчук та М. Тараненко, де плюралізм влади забезпечувався коаліційним під- ходом до його формування27. На коаліційному характері уряду з домінуючою роллю бандерівців наголошує і Ю. Киричук28. Історик зазначає, що у справі проголошення Акта 30 червня 1941 року і 21 Яневський Д. Б. Названа праця. — 283 с. 22 Стародубець Г. М. ОУН (б) в українському національно-визвольному русі на Волині в період Другої світової війни (1941—1943 рр.). — Тернопіль: Підручники і посібни- ки, 2002. — 144 с. 23 Іванченко І. Названа праця. — С. 408—410. 24 Яневський Д. Б. Названа праця. — 283 с. 25 Панченко О. Названа праця. — С. 86—95. 26 Іванченко І. Названа праця. — С. 408—410. 27 Шевчук В.П., Тараненко М. Г. Історія української державності: Курс лекцій: Навчальний посібник. — К.: Либідь, 1999. — 480 с. 28 Киричук Ю. Нариси з історії українського національно-визвольного руху 40—50 років XX століття. — Львів, 2000. —565 с. 52 ДО 75-ЛІТТЯ АКТА ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 30 ЧЕРВНЯ 1941 р. розбудови влади не спрацювала низка політичних механізмів: по- перше, бандерівська ОУН досягнула лише декларації державності, проте не змогла втілити її в конкретні форми; по-друге, відновлена Українська держава не мала атрибутів: армії, дипломатичного ви- знання, грошової одиниці, митної системи тощо29, що в подальшо- му дало привід політичним опонентам і конкурентам ОУН (б) для ворожої агітації, звинувачень у провокаторстві30. На думку О. Панченка, відсутність вказівки про «рушії про- цесу державотворення», тяглості з добою визвольних змагань 20-х років XX століття лише послаблювало Акт 30 червня 1941 року, політико-державна якість якого від цього тільки програла31. На діаметрально-протилежних позиціях науковці В. Шевчук та М. Та- раненко, які оцінюючи державотворчі зусилля ОУН (б) наголо- шують, що бандерівці спиралися на «досвід визвольних змагань 1917—1920 років, зокрема на Акт Злуки УНР і ЗУНР»32. Історіографічний дискурс заявленої наукової теми не може претендувати на повноту без з’ясування юридичної природи Акта 30 червня 1941 року. Є очевидним, що для об’єктивного розкриття цих питань важлива кооперація істориків та правників. О. Лисенко характеризуючи лінії розламу в трактуванні та сприйнятті україн- ського самостійницького руху, зокрема правовій оцінці діяльності ОУН та УПА наголошує: «...оголосивши всі збройні формування самостійницької орієнтації «бандитами», а весь рух — «бандитиз- мом», і нацисти, і більшовики тим самим вивели їх із політичної площини в суто кримінальну. У зв’язку із цим українські повстанці перетворилися з партизанів чи комбатантів на кримінальний еле- мент»33. Співпраця (хай і з тактичних міркувань) українських на- ціоналістів з німцями сприймається значною частиною української громадськості через призму злочинів нацистів (від яких страждали і оунівці), а відповідно морально-правові оцінки злочинної діяль- ності агресора (під час Нюрнберзького й Токійського міжнародних військових трибуналів, численних процесів на території СРСР), 29 Киричук Ю. Названа праця. —565 с. 30 Марущенко О.В. Акт відновлення незалежності України 30 червня 1941 року в су- часній історіографії. Названа праця. — С. 91—100. 31 Панченко О. Названа праця. — С. 86—95. 32 Шевчук В. П., Тараненко М. Г. Названа праця. — 480 с. 33 Лисенко О. Є. Український національно-визвольний рух 30—50-х рр. XX ст.: сус- пільний контекст і науковий вимір. Названа праця. — С. 13—18. 53 № 22Василь Ухач Сучасна українська історіографія Акта проголошення відновлення… автоматично екстраполювалися засобами ідеологічної обробки на- селення на ОУН та УПА, що й продовжується донині34. Такі міркування видаються вкрай важливими при оцінці однієї складової з т. зв. «тіней» Акта 30 червня 1941 року — відсутнос- ті одного авторитетного історичного документа. Дослідники ви- окремлюють три версії тексту документа, при цьому у двох з них йдеться про проголошення створення ОУН (б) Української дер- жави, в іншій редакції — про відновлення. Власне другий варіант і містить 3 пункт, в якому йдеться про співдію з націонал-соціа- лістичною великою Німеччиною. Наявність третього пункту стала предметом гострих не тільки наукових дебатів, але й, що прикро, політичних спекуляцій, яким підігрують окремі не досить ретельні історики. На думку доктора права О. Панченка наявність трьох версій Акта від 30 червня 1941 року з точки зору правової науки та застосування в його тексті різних з правового боку категорій «створення» та «відновлення» певним чином применшує державно- правову вартість документа35. Опираючись на висновки І. Рудниць- кого (І. Кедрина) М. Маркевич критикує бандерівців за те, що ту чи іншу редакцію документа провід ОУН (б) використовував у своїх цілях залежно від ситуації36. Через ці два абзаци про спів- працю з Німеччиною багатьма силами, зазначає І. Патриляк, «ро- биться висновок про маріонетковість новопроголошеної держави, оунівську колаборацію»37. Історик пояснює появу 3 пункту Акта (якого не було у первісній редакції від травня 1941 р.) військовою присутністю німців у Львові38, а «всі згадки про Німеччину були лише не зовсім вдалою дипломатичною фразеологією, яка не зна- йшла втілення в реальному житті...»39. Суголосний з І. Патриляком 34 Лисенко О. Є. Названа праця. — С. 13—18. 35 Панченко О. «Декрет» Степана Бандери. Акт відновлення Української Держави 30 червня 1941 року та його місце в нашій історії. Названа праця. — С. 86—95. 36 Маркевич М. І. Юридична природа Акта Відновлення Української держави від 30 червня 1941 року. / М. І. Маркевич. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://univerua.rv.ua/VNS1-2013/Markevich.pdf. 37 Патриляк І. К. Акт 30 червня 1941 р. В кн.: Організація українських націоналістів і українська повстанська армія. Історичні нариси / Дзьобак В. В., Ільюшин І. І., Касьянов Г. В. та ін. Відп. ред. Кульчицький С. В. НАН України; Ін-т історії України. — Київ: Наукова думка, 2005. — 494 с. 38 Патриляк І. К. Названа праця. — 494 с. 39 Патриляк І. К. «Перемога або смерть»: український визвольний рух у 1939—1960- х рр. / Центр досліджень визвольного руху. — Львів: Часопис, 2012. — 512 с. 54 ДО 75-ЛІТТЯ АКТА ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 30 ЧЕРВНЯ 1941 р. і Я. Дашкевич «дифірамби в бік фюрера та німецької армії в цьому документі, а також і в інших тогочасних, не повинні вводити в оману — в умовах панівного становища Німеччини в тогочасній Європі,... без відповідних прихильних епітетів обійтися не можна було. Подальший розвиток подій довів, що це були пусті слова...»40. Іншою слабкістю Акта від 30 червня 1941 року є питання ле- гітимності документа. Вище йшлося про відсутність у документі посилань на державотворчу тяглість з попередніми етапами ви- звольних змагань українців. Власне в редакціях Акта, де йшлося про «проголошення утворення» Української держави, виходило, що лише ОУН (б) відкривала нову сторінку існування незалежної України41. У науковій розвідці О. Панченка, де автор цитує докто- ра права К. Костіва, зазначає, що і раніші основні акти відновлен- ня Української держави також «не покликаються на легітимістич- ний принцип чи якесь традиційно-історичне джерело,... але всі вони базуються тільки на природне право вільного і не обмеженого са- мовизначення нації, що становить основну засаду демократії»42. Доктор права О. Панченко цілком слушно наголошує і на наступ- них характерних особливостях Акта 30 червня: по-перше, «Акти української державності від 22 січня 1918 та 22 січня 1919 років, як власне, й Акт державної незалежності Карпатської України від 15 березня 1939 року, хоча й були прийняті та оприлюднені в екстремальних випадках у загальному і перманентному проце- сі українського державотворення, однак спиралися в основному на попередню державотворчу діяльність різною мірою легітимних центральних органів влади та ланок місцевого самоврядування... Правова ж основа для проголошення Акта 30 червня 1941 року ви- явилася на порядок нижчою від них»43. По-друге, порівнюючи Акт з попередніми документами державного самовизначення України, слід наголосити, що в жодному з них не «було посилань до будь- яких чужих збройних сил, з якими українці ладні співпрацюва- ти і «творити новий лад»44. По-третє, посилаючись на І. Кедрина, 40 Дашкевич Я. Відновлення української держави 1941 р.: проблеми дослідження. Названа праця. — 828 с. 41 Панченко О. «Декрет» Степана Бандери. Акт відновлення Української Держави 30 червня 1941 року та його місце в нашій історії / О. Панченко // Політика і час. — 2001. — № 7. — С. 86—95. 42 Панченко О. Названа праця. — С. 86—95. 43 Там само. 55 № 22Василь Ухач Сучасна українська історіографія Акта проголошення відновлення… О. Панченко акцентує увагу на тому, що в добу визвольних зма- гань 20-х років XX століття Україна все ж виступала з позиції суб’єкта («була тоді підметом...») міжнародної політики, а «Акт 30 червня був проголошений не тільки з позиції слабкості, але не мав ніяких познак, що репрезентував українського контрагента супроти контрагента німецького, бо такого не існувало в реальній дійсності, а існував хіба в надіях і комбінаціях авторів Акта»45. По-четверте, Акт проголошення відновлення Української держа- ви «підготовлений і оприлюднений конспіративно», лише бандерів- ською ОУН, і навіть без відома інших політичних сил — ініціаторів і засновників Українського національного комітету (далі — УНК). По-п’яте, опираючись на міркування проф. Лева Ребета, О. Пан- ченко зазначає, що «декрет не був щасливою формою проголо- шення відновлення самостійності», оскільки носієм державної волі не є якась політична організація (чи її голова), а весь на- род46. М. Маркевич піддає гострій критиці не тільки Акт 30 червня 1941 року, вказуючи на його суперечність нормам права, але й на наказ за Ч. 4 (п. 3) І. Климіва-‘Легенди’ (призначеного Я. Стець- ком головнокомандувачем збройними силами), де один з очільни- ків ОУН (б) пише: «Назначую одиноким сувереном на українській землі Український Народ та його виразник Провід Української Нації зі Степаном Бандерою на чолі»47, що, на думку дослідниці, свідчить про «правову безграмотність військового «міністра», ха- рактеризує праворозуміння бандерівською ОУН методів побудови правової держави». Зрештою М. Маркевич резюмує, що опира- ючись на норми державного права Акт відновлення Української держави від 30 червня 1941 року є «нелегітимним, бо схвалений в неналежний спосіб і неналежним органом (курсив авт. — В. У.). Фактично відбулася короткочасна узурпація державної влади бандерівським крилом ОУН»48. Відмінну позицію займає київський історик І. Патриляк, який зазначає, що в умовах війни органі- 44 Панченко О. Названа праця. — С. 86—95. 45 Там само. 46 Там само. 47 Маркевич М. І. Юридична природа Акта Відновлення Української держави від 30 червня 1941 року. / М. І. Маркевич. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://univerua.rv.ua/VNS1-2013/Markevich.pdf. 48 Маркевич М. І. Названа праця. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://univerua.rv.ua/VNS1-2013/Markevich.pdf. 56 ДО 75-ЛІТТЯ АКТА ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 30 ЧЕРВНЯ 1941 р. зувати «більш легітимне» з юридичної точки зору проголошення незалежності було абсолютно нереально, бо альтернативою про- голошення львівської декларації було лише пасивне спостережен- ня за політикою окупаційного режиму... повна дискредитація та маргіналізація національно-визвольного руху...»49. Цитуючи доктора права М. Прокопа (ветерана ОУН, члена Пре- зидії УГВР) О. Панченко погоджується з його тезами: по-перше, Акт 30 червня 1941 року, після проголошення незалежності Кар- патської України, є «наступною історичною документацією на- магань українського народу використати хоча б хвилево корисні умови для вияву своїх прагнень до незалежности»50; по-друге, на- маганням організувати українську владу на місцях всупереч волі німецьких окупаційних властей; по-третє, проголошення Актом відновлення української державності, стало свого родом дорогов- казом для українського самостійницького руху для продовжен- ня підпільно-повстанської боротьби51. Думається, що така позиція цілком прийнятна і узгоджена як для прихильників, так і для кри- тиків Акта 30 червня 1941 року. Таким чином, проведений історіографічний аналіз «Акта від- новлення Української держави» від 30 червня 1941 року, свідчить про значний науковий інтерес вітчизняних науковців до цієї по- дії, а рівно ж — і не менш гострі контроверсійні оцінки щодо його змісту, характеру, значення в визвольному русі. В українській історіографії акцентується увага на тому, що проголошення Акта відновлення Української держави не було звичайною декларацією на голому місці, випадковістю52, стихійним та безвідповідальним кроком, а логічним продовженням національно-визвольної бороть- би, значення якого полягало у політико-правовому закріпленні прагнення українського народу до державної самостійності53. 49 Патриляк І. К. Акт 30 червня 1941 р. Названа праця. — 494 с. 50 Панченко О. «Декрет» Степана Бандери. Акт відновлення Української Держави 30 червня 1941 року та його місце в нашій історії. Названа праця. — С. 86—95. 51 Панченко О. Названа праця. — С. 86—95. 52 Марущенко О. В. Акт відновлення незалежності України 30 червня 1941 року в сучасній історіографії. Названа праця. — С. 91—100. 53 Андрусяк Т. Українське Державне Правління / Т. Андрусяк // Довідник з історії України. — Т. 3. — К., 1999. — 1136 с.