Відновлення Української держави 1941 р. у спогадах Володимира Горбового

Стаття розповідає про підготовку та проголошення Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р. крізь призму спогадів діяча УВО і ОУН, Головного судді ОУН(б) Володимира Горбового «Погода совісті». Особливу увагу приділено діяльності Українського національного комітету, який очолював Горбовий...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автор:	Іванущенко, Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України 2017
Назва видання:	Український визвольний рух
Теми:	До 75-ліття Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р.
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181885
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Відновлення Української держави 1941 р. у спогадах Володимира Горбового / Г. Іванущенко // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2017. — Збірник 22. — С. 96-104. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-181885
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1818852021-12-05T01:27:22Z Відновлення Української держави 1941 р. у спогадах Володимира Горбового Іванущенко, Г. До 75-ліття Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р. Стаття розповідає про підготовку та проголошення Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р. крізь призму спогадів діяча УВО і ОУН, Головного судді ОУН(б) Володимира Горбового «Погода совісті». Особливу увагу приділено діяльності Українського національного комітету, який очолював Горбовий, його стосункам з Українським центральним комітетом В. Кубійовича й ОУН(м) та німецькими інстанціями. The article tells about preparation and proclamation of the Ukrainian State Reestablishment Act of the June, 30 1941 through the prism of UVO and OUN activist, OUN(B) Chief Judge Volodymyr Gorbovyi’s memories “The Weather of Conscience”. Particular attention is paid to the work of Ukrainian National Committee lead by Gorbovyi, its relationship with V. Kubiyovych’s Ukrainian Central Committee and OUN(M), and German agencies. 2017 Article Відновлення Української держави 1941 р. у спогадах Володимира Горбового / Г. Іванущенко // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2017. — Збірник 22. — С. 96-104. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. XXXX-0120 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181885 uk Український визвольний рух Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	До 75-ліття Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р. До 75-ліття Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р.
spellingShingle	До 75-ліття Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р. До 75-ліття Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р. Іванущенко, Г. Відновлення Української держави 1941 р. у спогадах Володимира Горбового Український визвольний рух
description	Стаття розповідає про підготовку та проголошення Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р. крізь призму спогадів діяча УВО і ОУН, Головного судді ОУН(б) Володимира Горбового «Погода совісті». Особливу увагу приділено діяльності Українського національного комітету, який очолював Горбовий, його стосункам з Українським центральним комітетом В. Кубійовича й ОУН(м) та німецькими інстанціями.
format	Article
author	Іванущенко, Г.
author_facet	Іванущенко, Г.
author_sort	Іванущенко, Г.
title	Відновлення Української держави 1941 р. у спогадах Володимира Горбового
title_short	Відновлення Української держави 1941 р. у спогадах Володимира Горбового
title_full	Відновлення Української держави 1941 р. у спогадах Володимира Горбового
title_fullStr	Відновлення Української держави 1941 р. у спогадах Володимира Горбового
title_full_unstemmed	Відновлення Української держави 1941 р. у спогадах Володимира Горбового
title_sort	відновлення української держави 1941 р. у спогадах володимира горбового
publisher	Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
publishDate	2017
topic_facet	До 75-ліття Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р.
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181885
citation_txt	Відновлення Української держави 1941 р. у спогадах Володимира Горбового / Г. Іванущенко // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2017. — Збірник 22. — С. 96-104. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series	Український визвольний рух
work_keys_str_mv	AT ívanuŝenkog vídnovlennâukraínsʹkoíderžavi1941ruspogadahvolodimiragorbovogo
first_indexed	2025-07-15T23:37:49Z
last_indexed	2025-07-15T23:37:49Z
_version_	1837758080846135296
fulltext	96 Геннадій Іванущенко Член Вченої ради Центру досліджень Визвольного руху, керівник Архіву ОУН в Українській Інформаційній Службі-Лондон. Стаття розповідає про підготовку та проголошення Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р. крізь призму спогадів діяча УВО і ОУН, Головного судді ОУН(б) Володимира Горбового «Погода совісті». Особливу увагу приділено діяльності Українського національного комітету, який очо лював Горбовий, його стосункам з Українським центральним комітетом В. Кубійовича й ОУН(м) та німецькими інстанціями. Ключові слова: спогади, Володимир Горбовий, Український націoнальний комітету, Український центральний комітет, ОУН(б), ОУН(м). Gennadiy Ivanushchenko Reestablishment of the Ukrainian Statehood 1941 According to Volodymyr Gorbovyi’s Memories The article tells about preparation and proclamation of the Ukrainian State Reestablishment Act of the June, 30 1941 through the prism of UVO and OUN activist, OUN(B) Chief Judge Volodymyr Gorbovyi’s memories “The Weather of Conscience”. Particular attention is paid to the work of Ukrainian National Committee lead by Gorbovyi, its relationship with V. Kubiyovych’s Ukrainian Central Committee and OUN(M), and German agencies. Key words: memories, Volodymyr Gorbovyi, Ukrainian National Committee, Ukrainian Central Committee, OUN(B), OUN(M). 97 № 22Геннадій Іванущенко Відновлення Української держави у спогадах В. Горбового ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 1941 РОКУ У СПОГАДАХ ВОЛОДИМИРА ГОРБОВОГО Державотворча енергія українського народу, черговий етап якої у ХХ ст. припав на початок Другої світової війни, знайшла відображення не тільки в політичних подіях тієї доби, але і в до- кументах. Крім усього комплексу таких документів, які потрапили на зберігання в архіви України, архівні і музейні збірки укра- їнської діаспори, давши поштовх великій кількості дослідницької літератури, окреме місце займають спогади учасників. Часто вони знаходяться у власності авторів, часто — у власності колекціо- нерів, часто пропадають безслідно і тільки в окремих щасливих випадках долучаються до архівів Визвольного руху, а відтак — вводяться в науковий обіг. Одними з таких мемуарних джерел є спогади Володимира Горбового — відомого українського юриста, активного діяча УВО та ОУН, в’язня нацистських та совєтських таборів у 1940— 1970-х рр. Володимир Горбовий слу- жив у лавах Української Га- лицької Армії, а згодом в Армії Української Народної Респу- бліки. Був членом Української військової організації та Органі- зації українських націоналістів, займав посаду Головного судді ОУН. Він за свою діяльність від- бував арешт у Львові у 1922 р., у 1934 р. ув’язнений в польсько- му таборі у Березі Картузькій, у 1941 р. його заарештували нацисти та запроторили до в’язниці «Монте Люпіх» у Кра- кові, у 1949 р. засуджений до 25 років виправно-трудових табо- рів СССР. Володимир Горбовий. 98 ДО 75-ЛІТТЯ АКТА ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 30 ЧЕРВНЯ 1941 р. Свої спогади під назвою «Погода совісті» він писав, очевидно, тривалий час і закінчив їх у містечку Долина Івано-Франківської області 30 січня 1978 р.1 Спогади ці багатопланові і стосуються різних періодів і аспектів українського громадського життя, політичних подій і біографічних моментів. Зокрема, д-р Горбовий був адвокатом Степана Бандери та інших членів ОУН на судовому процесі, який проходив з 17 лис- топада 1935 р. по 13 січня 1936 р. у Варшаві. Отже, він добре знав не тільки багато деталей життя й характеру майбутніх натхненни- ків, організаторів і учасників проголошення державності, але й мав можливість говорити з ними про плани на найближче майбутнє. У цих спогадах для нас, у дні ювілею Акта 30 червня, цікаві саме ті їх сторінки, які висвітлюють підготовку до проголошення української державності, поведінку учасників тих подій та загаль- ну політичну атмосферу. Насамперед, треба згадати, що Володимир Горбовий був вису- нутий від української громадськості на посаду Голови Українсько- го центрального комітету в Кракові, але німці гостро заперечу- вали проти його кандидатури. Як пише сам Горбовий: «Німецькою сухою урядовою поставою з позиції сили я не був довільний і свого невдоволення не скривав. На другий день зранку довідався я, що німці замітили моє холодне відношення до них». Крім того, шеф німецької служби безпеки в Генерал-губернаторстві Гайм звину- вачував Горбового у постачанні євреям фальшивих українських посвідчень. Хоча таким способом, як згадує В. Горбовий, вдало- ся врятувати життя багатьох людей, сам він мало не поплатився власним. Тому згодом на голову УЦК німці затвердили проф. В. Кубі- йовича. Горбовий був радий тому. «Завдяки цій напруженій екві- лібристиці мені вдалося вийти з того гнітучого опала цілим і не попсованим. Я же не міг допустити до того, аби ворожа пропаганда могла патякати і блюзнити, що обраний представник українсько- го народу став чужим агентом», — писав він у спогадах. Володимир Горбовий описує, як часто йому доводилось, при- думуючи різні причини, уникати зустрічей, які йому призначали 1 Горбовий В. Погода совісті (спогади) — колекція документів Василя Олеськіва (Лондон). 99 № 22Геннадій Іванущенко Відновлення Української держави у спогадах В. Горбового представники німецької влади: «Як сатрап Станіславщини гауп- тштурмфюрер Крігер хтів найти зі мною спільну мову і визвав мене з Долини в свою столицю, то дістав повідомлення, що я ви- їхав в Краків. Як же вони хотіли здибати мене в Кракові, то найти мене не могли». Тим часом примара нової війни, а разом з тим і великих гео- політичних змін майже не залишали часу на розробку сталих і деталізованих планів. Позиція німців до державницьких намірів українців не була ясною тільки на перший погляд. Всі, хто зна- йомився з ідеологічними постулатами нацистської партії, не мали щодо цього ніяких ілюзій. Непередбачуваність полягала лише в тактиці: доки і до якого етапу війни німці готові вести гру», і чи встигнуть українці до того часу настільки «наростити м’язи», щоб стати з об’єкту — суб’єктом цієї гри? «Згодом приїхав з півдня в Краків Ярослав Стецько», — пише В. Горбовий. «Степан Бандера теж переніс своє поселення в Краків. Для нас було ясно, що ще весною 1941 р. може прийти до збройної звади. Теж ми припускали, що Гітлер не допустить до створення нашої самостійної держави. Адже брався займати наші землі для створення там свого, а не нашого життєвого простору. Одначе це був німецький, а не український погляд на справу. Ми знали, що суспільно-політична зрілість нашого народу дійшла до вершин свого розвитку, і що настала історична хвиля, яку ми повинні ви- користати для свого народу. Хоч би нам прийшлося положити за справу «душу і тіло», то мусимо доказати, що саме ми є покли- кані долею для того, аби здійснити нашу історичну завітну місію. Ми договорилися до того, що насамперед попробуєм легальним шляхом проголосити і завести свій державний лад на своїй зем- лі, а як це не вдасться виконати, тоді вчинимо це революційним порядком. Я мав здійснювати перший задум, а Бандера другий. Отже я покликав насамперед ініціативний комітет до життя. Він мав підготовити матеріал і ґрунт для діяльності Українського На- ціонального Комітету», — згадує він. Тут ми маємо справу з виразним планом проголошення дер- жавності України двома можливими в тих умовах шляхами. Ярослав Стецько у своїй праці «30 червня 1941 р.» підтверджує, що Український національний комітет постав з ініціативи ОУН як представництво різних українських політичних середовищ, 100 ДО 75-ЛІТТЯ АКТА ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 30 ЧЕРВНЯ 1941 р. але не за партійним, а за індивідуальним принципом. «Степан Бандера залишився в Кракові і напевно при несподівано при- хильній поставі німців був би цей наш плян спільно з УНК реалі- зував. Я був би перебрав тимчасове Крайове Правління на ЗУЗ, УНК був би переїхав в Україну, спільно ми сконсолідували б це з евентуальною ініціативою в Києві, яка за іншої постави Німеччини була б прийшла до голосу на Наддніпрянщині, і був би створений коаліційний, загально-український уряд з домі- нантними силами Києва, що там у боротьбі здобули б позиції, з тимчасовим передпарляментом, — щоб включити в боротьбу і державне будівництво усі творчі патріотичні і фахові сили всієї України», — писав він2. Та повернемося до спогадів Володимира Горбового. 16 червня 1941 р. УНК видав Декларацію прав українського народу. Автором Декларації був Горбовий. Там було виразно зазначене невід’ємне право українців на самовизначення. Зміст документа був сформу- льований як дипломатична нота, яку В. Горбовий як голова під- писав і направив Гітлерові. Незабаром прийшла і перша реакція: Бандері і Горбовому заборонили без згоди німецької влади міняти місця перебування. Після опублікування тієї декларації УНК вирішив скликати Український Національний Конгрес. Засідання конгресу відбулося 22 червня 1941 р. у приміщенні товариства «Просвіта» в Кракові. Там прийняли Маніфест проголошення Самостійної Української Держави, де було виразно зазначено, що господарем української землі буде український народ у своїй незалежній державі. «Під час нарад конгресу в будинок просвіти зайшов начальник німецької служби безпеки Гайн і його співробітник Д-р Глязер (D-r Hlaser). Я говорив з ним в коридорі будови, але на залю нарад я їх не за- просив. Згадав лише про маніфест конгресу», — пише Горбовий у спогадах. Після Конгресу почалася організаційна робота. Володимир Горбовий зустрічався у своєму помешканні з Андрієм Лівицьким і його сином, іншими представниками табору УНР, Василем Му- дрим, д-ром Степаном Вітвицьким та їх однодумцями з УНДО, Лебедем-Юрчиком, полковником Євтимовичем — представниками 2 Стецько Я. 30 червня 1941. — Торонто. — 1967. — С. 147. 101 № 22Геннадій Іванущенко Відновлення Української держави у спогадах В. Горбового гетьманського руху, Володимиром Янівим, Ярославом Старухом (якого, до речі, дуже цінував за організаторські здібності й енер- гію під час роботи в УНК), представниками Фронту національної єдності. «Після проголошення нашої самостійності 22.VІ.1941 р. всі наші партії, групи і табори визнали новий наш уряд і виявили на- мір співпрацювати з ним», — згадує він. Згадує про такі контакти УНК з представниками різних укра- їнських середовищ і Віктор Андрієвський у спогадах «Краківські образки»3. Спочатку також і Український центральний комітет приєд- нався до тієї акції. Відбулися переговори між урядом (на чолі з В. Горбовим) і УЦК в приміщенні УЦК. Представники обох сто- рін домовились, що господарські справи поки що залишаться за УЦК, а решту вестиме уряд, створений Українським національ- ним комітетом. Але пізніше В. Кубійович, після зустрічі з шефом безпеки Гаймом, заявив, що «необачно зробив крок, який ввів його в прикре положення і жаліє, що так сталося». Щодо ОУН під проводом Мельника, то В. Горбовий пише, що вона також спочат- ку позитивно поставилася до проголошення державності. Однак Микола Сціборський пропонував почекати зі створенням уряду, «доки німці не скажуть свого конкретного слова...» Іноді в літературі про УНК (зокрема в книзі Я. Стецька) гово- риться, що його головою був генерал Всеволод Петрів, а Воло- димир Горбовий був його заступником. У своїх спогадах Горбовий уточнює, що до генерала їздила в Брно делегація з цими про- позиціями, але отримала відмову. Тому уряд очолив Володимир Горбовий. «За кілька днів стало ясно, що легальним шляхом наш на- род не зможе визначити свою долю. Провід ОУН рішив зробити це революційним порядком. Провідник Степан Бандера десигнував Ярослава Стецька на пост голови уряду держави і велів повтори- ти краківську історію проголошення нашої самостійної держави у Львові», — читаємо у спогадах. І далі: «УНК привітав уряд Стець- ка і визвав українське суспільство до співпраці з тим урядом (...). Цей уряд зайняв апартаменти будинку «Дністер» у Львові». 3 Андрієвський В. Краківські образки. // Шлях Перемоги. — 1955. — 9 жовтня. — С 2. 102 ДО 75-ЛІТТЯ АКТА ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 30 ЧЕРВНЯ 1941 р. Володимир Горбовий згадує, що чув по львівському радіо Акт проголошення Української держави 30 червня і 1 липня. Він стверджує, що впізнав навіть голос знайомого диктора. Останній епізод його спогадів про цю подію пов’язаний уже з допитом нім- цями. Допитували його і Степана Бандеру: «Після мене прийшов до слова Бандера. Він ясно і чітко заявив, що з вираженою по- зицією німецької сторони ми погодитися не можемо і тому більше не маємо спільної мети до обміркування. На тому ми розійшлися. Десь в тому часі був обнародуваний у Львівській українській пре- сі маніфест УНК. Зранку 5 липня 1941 р. гестапо мене в Кракові арештувало». З цих спогадів відомого діяча націоналістичного руху випли- ває кілька висновків. По-перше, той, що ОУН мала кілька планів і середовищ для здійснення своїх намірів проголосити Українську державність у 1941 році. Крім того, планувала в майбутньому ті середовища об’єднати, про що, м. ін., згадує Ярослав Стецько: «У кожному разі, я як автор формулювань уклав текст Акта 30 червня 1941 р., і створив коаліційний уряд, а далі Раду Сень- йорів, з проєкцією об’єднати її з Українським Національним Комі- тетом з Кракова». До речі, частина протоколів згаданої тут Ради Сеньйорів зберігається в архіві ОУН в Українській інформаційній службі в Лондоні. Є там і прізвище В. Горбового4 — у списках ув’язнених німцями осіб, звільнення яких добивалася Рада. По- друге, до намірів проголосити державність ОУН прагнула залучи- ти представників різних українських політичних таборів. До того ж, завжди підкреслювався соборницький характер майбутньої держави — з центром у Києві. По-третє, автор цих спогадів писав їх в умовах, коли перебував під постійним наглядом спецслужб, отже, щодня їх могли вилучити і прочитати. Але ніде в них він не шкодує про свій життєвий шлях, не «кається», хоча б про люд- ське око, а навпаки, — говорить про себе як про українського на- ціоналіста не в минулому, а в теперішньому часі. Таким був стиль життя і кредо його покоління. І наостанок про те, як спогади потрапили до Лондона. Це ста- лося в 1980-х роках. В. Горбовий мав постійний контакт з Проводом ОУН за кордоном. В усі часи в Проводі були «зарезервовані» місця 4 Протоколи Ради Сеньйорів. — АОУН. — Ф. 1. — Оп. 1, од. зб. 1. — Арк. 46. 103 № 22Геннадій Іванущенко Відновлення Української держави у спогадах В. Горбового для Друзів з України, незважаючи на те, хто де перебував: у підпіллі, на засланні чи на волі. Горбовий був одним з таких чле- нів Проводу. До нього, до речі, їздили представники від Прово- ду ОУН після війни, пропонуючи перебратися до Мюнхена через можливість арешту совєтськими спецслужбами. Горбовий відмо- вився, був арештований і засуджений на 25 років таборів. Після знищення мережі організованого підпілля в Україні ЗЧ ОУН перейшли до тактики індивідуальних контактів з окре- мими особами, які не були пов’язані між собою, але створювали на місцях «кола впливу». До цих членів ОУН в Україну під виглядом туристів відря- джалися зв’язкові, які перед тим проходили навчання (коди і ко- мунікації) в спеціальних пунктах у Німеччині та Італії. Це були переважно молоді українці, які народилися вже за кордоном. Для багатьох такі доручення були перевіркою їхніх здібностей і відда- ності працювати в Організації. Перед відправкою зв’язковий брав з собою ампулу з ціаніс- тим калієм, проходив співбесіду з Головою Проводу. Відомий ви- падок, коли Бандера сказав одному молодому чоловікові: «Ампу- ла з Вами, але не вживайте її. Кару смерти в СССР скасували і максимум, що Вам загрожує, це ув’язнення. Життя найцінніше, що є, і Ви повинні вижити, щоб продовжити нашу справу». Крім України, кур’єри їздили до Польщі, Словаччини, Чехії і до Росії (Москва). Відправку здійснював Сектор крайових зв’язків (СКС), або К-3 (для популярного вжитку). Ця тактика виявилася життєздатною і проіснувала до кінця 1980-х рр. Саме одним з таких кур’єрів Володимир Горбовий і пе- редав свої спогади до Лондона. Але, очевидно, вони існували не в одному варіанті. Ті, що передали до Лондона, знаходяться нині в колекції документів Ва- силя Олеськіва і будуть передані до Архіву ОУН в УІС-Лондон. В Україні колекція документів Горбового, зокрема й спогади, збе- рігається в Архіві Центру досліджень визвольного руху і вистав- лена на сайті Електронного архіву визвольного руху5. 5 Режим доступу: http://avr.org.ua/index.php/ROZDILY_RES?idUpCat=787 104 ДО 75-ЛІТТЯ АКТА ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 30 ЧЕРВНЯ 1941 р. Крім того, як з’ясувалося, спогади були опубліковані в м. До- лині Івано-Франківської області. Щоправда, в них бракує кількох аркушів. Тому в майбутньому важливо буде співставити ці джере- ла для всебічного і ґрунтовного їх вивчення. Для нас сьогодні вони є цінним свідченням доби, коли в над- звичайно складних умовах найвідважніші представники народу відновлювали Українську державність.

Відновлення Української держави 1941 р. у спогадах Володимира Горбового

Репозитарії

Схожі ресурси