Погляди селян-повстанців на державний та політичний устрій України (на прикладі повстання Я. Рябченка 1931 р.)
У статті на підставі документів архівно-кримінальної справи учасників антиколгоспного повстання під проводом Якима Рябченка в 1931 р. відтворено погляди повстанців на організацію державної влади після повалення комуністичної влади. Розглянуто, як повстанці бачили вирішення аграрного питання, реорган...
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
2017
|
| Назва видання: | Український визвольний рух |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181888 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Погляди селян-повстанців на державний та політичний устрій України (на прикладі повстання Я. Рябченка 1931 р.) / О. Лисенко // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2017. — Збірник 22. — С. 128-137. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-181888 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1818882021-12-05T01:27:33Z Погляди селян-повстанців на державний та політичний устрій України (на прикладі повстання Я. Рябченка 1931 р.) Лисенко, О. Повстанський рух 1918—1930-х рр. У статті на підставі документів архівно-кримінальної справи учасників антиколгоспного повстання під проводом Якима Рябченка в 1931 р. відтворено погляди повстанців на організацію державної влади після повалення комуністичної влади. Розглянуто, як повстанці бачили вирішення аграрного питання, реорганізацію колгоспів, адміністративно-територіальний устрій України, військову службу тощо. On the basis of documents of the archive criminal file of the participants of the 1931 anti-kolkhoz insurrection led by Yakym Riabchenko the article reconstructs the insurgents’ vision of the government organization after the Communist rule is down. It is examined, how the insurgents saw the solution of the agrarian problem, kolkhozes reorganization, administrative and territorial division of Ukraine, military service etc. 2017 Article Погляди селян-повстанців на державний та політичний устрій України (на прикладі повстання Я. Рябченка 1931 р.) / О. Лисенко // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2017. — Збірник 22. — С. 128-137. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. XXXX-0120 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181888 uk Український визвольний рух Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Повстанський рух 1918—1930-х рр. Повстанський рух 1918—1930-х рр. |
| spellingShingle |
Повстанський рух 1918—1930-х рр. Повстанський рух 1918—1930-х рр. Лисенко, О. Погляди селян-повстанців на державний та політичний устрій України (на прикладі повстання Я. Рябченка 1931 р.) Український визвольний рух |
| description |
У статті на підставі документів архівно-кримінальної справи учасників антиколгоспного повстання під проводом Якима Рябченка в 1931 р. відтворено погляди повстанців на організацію державної влади після повалення комуністичної влади. Розглянуто, як повстанці бачили вирішення аграрного питання, реорганізацію колгоспів, адміністративно-територіальний устрій України, військову службу тощо. |
| format |
Article |
| author |
Лисенко, О. |
| author_facet |
Лисенко, О. |
| author_sort |
Лисенко, О. |
| title |
Погляди селян-повстанців на державний та політичний устрій України (на прикладі повстання Я. Рябченка 1931 р.) |
| title_short |
Погляди селян-повстанців на державний та політичний устрій України (на прикладі повстання Я. Рябченка 1931 р.) |
| title_full |
Погляди селян-повстанців на державний та політичний устрій України (на прикладі повстання Я. Рябченка 1931 р.) |
| title_fullStr |
Погляди селян-повстанців на державний та політичний устрій України (на прикладі повстання Я. Рябченка 1931 р.) |
| title_full_unstemmed |
Погляди селян-повстанців на державний та політичний устрій України (на прикладі повстання Я. Рябченка 1931 р.) |
| title_sort |
погляди селян-повстанців на державний та політичний устрій україни (на прикладі повстання я. рябченка 1931 р.) |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Повстанський рух 1918—1930-х рр. |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181888 |
| citation_txt |
Погляди селян-повстанців на державний та політичний устрій України (на прикладі повстання Я. Рябченка 1931 р.) / О. Лисенко // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2017. — Збірник 22. — С. 128-137. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Український визвольний рух |
| work_keys_str_mv |
AT lisenkoo poglâdiselânpovstancívnaderžavnijtapolítičnijustríjukraíninaprikladípovstannâârâbčenka1931r |
| first_indexed |
2025-07-15T23:38:26Z |
| last_indexed |
2025-07-15T23:38:26Z |
| _version_ |
1837758112181780480 |
| fulltext |
128
Олена Лисенко
Молодша наукова співробітниця
відділу державного терору
радянської доби Інституту історії
України НАН України
У статті на підставі документів архівнокримінальної справи учасників анти
колгоспного повстання під проводом Якима Рябченка в 1931 р. відтворено
погляди повстанців на організацію державної влади після повалення ко
муністичної влади. Розглянуто, як повстанці бачили вирішення аграрного
питання, реорганізацію колгоспів, адміністративнотериторіальний устрій
України, військову службу тощо.
Ключові слова: колективізація, повстання, Яким Рябченко, УСРР,
Чернігівщина, політична програма.
Olena Lysenko
Views of Rural Insurgents on the Government and Political Structure of Ukraine
(the Case of Yakym Riabchenko Insurrection 1931)
On the basis of documents of the archive criminal file of the participants of the
1931 antikolkhoz insurrection led by Yakym Riabchenko the article reconstructs
the insurgents’ vision of the government organization after the Communist rule is
down. It is examined, how the insurgents saw the solution of the agrarian problem,
kolkhozes reorganization, administrative and territorial division of Ukraine, military
service etc.
Key words: collectivization, insurrection, Yakym Riabchenko, UkSSR, Chernigiv
Region, political programme.
129
№ 22Олена Лисенко Погляди селян-повстанців на державний та політичний устрій України
ПОГЛЯДИ СЕЛЯН-ПОВСТАНЦІВ НА ДЕРЖАВНИЙ
ТА ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ
(НА ПРИКЛАДІ ПОВСТАННЯ ЯКИМА РЯБЧЕНКА 1931 р.)
Протягом останніх двох десятиліть історіографія збагатилася
чималою кількістю праць про проведення так званої «соціалістич-
ної реконструкції сільського господарства» та її наслідки у 1920—
1930 рр. Вітчизняні і закордонні дослідники загалом акцентува-
ли увагу на зусиллях вищого партійно-радянського керівництва
СРСР й України у проведенні колективізації та розкуркулення,
що кардинально змінювало традиційний багатовіковий устрій се-
лянського життя, його соціальну структуру і світогляд. Учені, в
першу чергу, зазначили наявність різних форм широкого опору
селян комуністичному режиму1.
Паралельно розпочалося виявлення архівних документів та
публікація значної кількості науково-документальних збірників
про події у селах України наприкінці 1920 — середини 1930 рр.
Спочатку це були документи центральних архівів України та Ро-
сійської Федерації2. Згодом почалися публікації документів із регі-
1 Див.: Graziosi Andrea. Collectivisation, revoltes paysannes et politiques gouvernementales
// Cahiers du Monde russe. — XXXV (3). — juiellet—septembre 1994. — P. 437—632;
Danilov Victor, Berelovich Alexis. Les documents de la VCHK—OGPU—NKVD sur la
campagne sovietique // Cahiers du Monde russe. — XXXV (3). — juiellet—septembre
1994. — P. 633—701; Lynne Viola. Peasant rebel under Stalin: Collectivization and the
culture of peasant resistance. — New York, 1996; Ганжа О.І. Опір селян становлен-
ню тоталітарного режиму в УСРР. — К.: Ін-т історії України, 1996. — 42 с.;
Ивницкий Н. А. Репрессивная политика советской власти в деревне (1928—
1933 гг.). — М.: РАН. Ин-т рос. истории, Университет г. Торонто (Канада),
2000; Кульчицький С.В. Опір селянства суцільній колективізації // Голод 1932—
1933 років в Україні: причини та наслідки. — К., 2003. — С. 366—384; Васильєв В.
Селянський опір колективізації в Україні (1930-ті рр.) / В. Ю. Васильєв // Історія
України: маловідомі імена, події, факти. — 2005. — Вип. 31. — С. 140—150 та ін.
2 Колективізація і голод на Україні: 1929—1933. Збірник матеріалів і документів /
Упоряд.: Г. М. Михайличенко, Є. П. Шаталіна; Відп. ред.: Кульчицький С. В. — К.:
Наукова думка, 1992; Васильєв В., Віола Л. Колективізація і селянський опір на
Україні (листопад 1929 — березень 1930 рр.). — Вінниця, 1997; Советская деревня
глазами ВЧК—ОГПУ—НКВД. 1918—1939. Документы и материалы. В 4-х т. /
Под ред. А. Береловича, В. Данилова. — Т. 1, 2. — М.,1999—2000; Трагедия со-
ветской деревни. Коллективизация и раскулачивание. 1927—1939. — Документы
и материалы. В 5-ти тт. / Под ред. В. Данилова, Р. Маннинг, Л. Виолы. — Т. 1, 2,
3. — М., 1999—2001.
130
ПОВСТАНСЬКИЙ РУХ 1918—1930-х рр.
ональних архівів3. Перші дослідження документів місцевих партій-
но-радянських органів (обкомів і райкомів партії, облвиконкомів і
райвиконкомів) виявили численні факти активного спротиву су-
цільній колективізації та розкуркуленню селян. Публікації виявле-
них документів зруйнували радянську міфологему про «поодинокі
спроби куркулів та бандитів зупинити соціалістичну реконструк-
цію сільського господарства».
Паралельно реалізація програми науково-документальної серії
книг «Реабілітовані історією» надала можливість «олюднити» спро-
тив комуністичному режиму. В архівах Міністерства внутрішніх
справ України та Служби безпеки України були виявлені доповідні
записки про перебіг повстань, архівно-кримінальні справи учас-
ників селянського спротиву, засуджених до розстрілу чи трива-
лих термінів ув’язнення. Виявлені документи і біографії учасників
досліджуваних подій були опубліковані у книгах практично всіх
обласних томів науково-документальної серії, окрім західноукра-
їнських областей.
Згодом окремі дослідники цілеспрямовано вивчали настрої та
поведінку населення у період колективізації. Вони намагалися ви-
явити механізм та методи спротиву, визначити його характер,
політичні гасла, масовість та масштаби4.
3 Рязанская деревня в 1929—1930 гг.: Хроника головокружения. Документы
и материалы / Отв. Ред.-сост. Л. Виола, С. В. Журавлев и др. — М., 1998;
Голодомор на Житомирщині. 1930—1934 роки: Документи і спогади. Збірник. —
Житомир, 1993; Колективізація сільського господарства і голод на Полтавщині
1929—1933: Збірник документів і матеріалів /Упор. О. Єрмак та ін. — Полтава,
1997; Голод та голодомор на Поділлі 1920—1940 рр. Збірник документів та ма-
теріалів/Автори-упорядники: Р. Ю. Подкур, В. Ю. Васильєв, М. П. Кравченко,
В. П. Лациба, І. П. Мельничук, В. І. Петренко. — Вінниця: ДП «ДКФ», 2007 та н.
4 Ідріс Н. Антиукраїнські настрої у містах УСРР за доби «українізації» у 20-х — на
початку 30-х рр. ХХ ст.// Мандрівець. — 2011.— № 5.— С. 36—39; Рябченко О.
Студенти радянської України 1920—1930-х років: практики повсякденності та
конфлікти ідентифікації. — Х.: ХНАМГ, 2012. Настрої та поведінка населення
Чернігівщини в умовах сталінської революції «згори». 1928—1938 / Авт. вступ.
ст. та упоряд.: О. Коваленко, Р. Подкур, В. Васильєв, О. Лисенко. — Чернігів:
Видавець Лозовий В. М., 2012; Настрої та поведінка населення Поділля в умо-
вах сталінської революції «згори». 1928—1940 / Авт. вступ. ст.: В. Васильєв,
Р. Подкур; упоряд.: Р. Подкур, В. Васильєв, П. Кравченко, В. Петренко. — К.:
Ін-т історії України НАН України, 2013; Штейнле О. Формування передвоєнних
настроїв жителів Запорізької області: соціальний вимір (1920-ті—1941 рр.//
Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університе-
ту. — Вип. XXXV. — Запоріжжя, 2013. — С. 138—145. та ін.
131
№ 22Олена Лисенко Погляди селян-повстанців на державний та політичний устрій України
Останнім часом цікавість учених до проблеми спротиву біль-
шовицькому режиму була зумовлена не лише можливістю доступу
до документів комуністичних спецслужб та міліції. Чергова хвиля
процесу декомунізації, ініційована після Революції гідності та під-
тримувана Українським інститутом національної пам’яті, значно
прискорила розповсюдження історичних знань про комуністичне
минуле серед широкої громадськості. У засобах масової інфор-
мації почали друкуватися статті про селянські виступи початку
1930 рр.5. У передачах на обласному державному телебаченні у
Вінницькій, Київській, Хмельницькій, Черкаській та інших об-
ластях неодноразово виступали вчені, краєзнавці із розповідями
про незборимість духу українського селянства.
Дієвим методом трансляції академічних знань про події
1930-х рр. стала фотодокументальна виставка «Спротив геноци-
ду», присвячена 81-м роковинам Голодомору була презентована у
Києві 20 листопада 2014 р. в Українському домі. Вона була створе-
на Українським інститутом національної пам’яті спільно із Галу-
зевим державним архівом СБУ, Центром досліджень визвольного
руху та Громадським комітетом із вшанування пам’яті жертв Го-
лодомору-геноциду 1932—1933 рр. в Україні. Її автори В. Тиліщак
(керівник проекту), В. Бірчак, В. Василенко, В. В’ятрович, С. Го-
робець, В. Іванченко, Н. Лапчинська, О. Штоквиш, Б. Патриляк
(науковий консультант) у вигляді діаграм, карти України із по-
значками кількості виступів та їх учасників, фотокопій документів
та листівок, фотографій засуджених селян-повстанців намагалися
донести до громадськості масштаби селянських повстань початку
1930 рр.6
Із 18 стендів цієї виставки один був присвячений «Збройним
повстанням на Чернігівщині 1931 року». Його основою стала ар-
хівно-кримінальна справа на Якима Рябченка та його побратимів.
Вони навесні 1931 р. сколихнули Городнянський, Менський, Ріп-
кинський, Сновський і Сосницький райони Чернігівщини.
5 Конарева Л. Не підкорені голодом у 1933-му — непереможні нині// Урядовий
кур’єр. — 2014. — 22 листопада; Клочко Р. Україна у вогні: Селянські протести
проти колективізації// Дзеркало тижня. — 2015. — 18 вересня.
6 Режим доступу: http://www.memory.gov.ua/page/fotodokumentalna-vistavka-sprotiv-
genotsidu. Дата звернення:12.01.2016 р.
132
ПОВСТАНСЬКИЙ РУХ 1918—1930-х рр.
Події селянського повстання навесні — влітку 1931 р. та його
результати викликали дискусію на початку 2000-х рр. Її причиною
стали недосконалість українського законодавства у галузі реабі-
літації жертв комуністичного режиму і міфологізація самого по-
встання. Це певною мірою ускладнило реконструкцію подій. Од-
нак після ознайомлення вчених із архівно-кримінальною справою
Я. Рябченка, одразу стало зрозуміло, що в оцінці Городнянського
повстання проявилися радянські ідеологеми селянського спротиву
1930-х рр.
На початку 1990-х рр. перебіг повстання Я. Рябченка вивчав
чернігівський історик В. Шкварчук7. Його реконструкція подій ви-
глядала менш героїчно, проте реалістично. Уродженець с. Тупичів
Городнянського повіту Яким Рябченко брав участь у більшовиць-
кому партизанському русі під час «громадянської війни». Згодом
займав посади голови сільради, міліціонера та навіть працював у
місцевому апараті ГПУ. Із невідомих причин його зразкове кар’єрне
зростання припинилося, і він почав господарювати на виділеному
клапті землі.
Як і переважна більшість селян, Яким Рябченко сприйняв су-
цільну колективізацію як брутальне зазіхання на власне майно й
особисту свободу селянина. У нього знайшлося чимало однодум-
ців у селах Городнянщини, особливо серед колишніх «червоних
партизанів». У Писарівському лісі зібралося 300—400 повстанців.
Вирішальний бій із загоном міліції, направленим із Городні, від-
бувся 28 червня 1931 р. Сам Рябченко був важко поранений і за-
арештований. У вересні 1989 р. Чернігівська обласна прокуратура
реабілітувала усіх повстанців. Однак у березні 1991 р. скасувала
свою постанову як помилкову через причетність Я. Рябченка та
його товаришів до вбивства представників влади. Їх продовжува-
ли вважати «бандитами».
Всього у справі налічується 174 фігуранти, яким 3 серпня
1931 р. І. Бей-Беспальком було висунуте обвинувачення «в участі
у контрреволюційній повстанській організації, що ставила собі
за мету повалення радянської влади збройним шляхом», тобто
в злочинах, передбачених статтями 54-2 та 54-11 КК УСРР. Та-
7 Шкварчук В. Бунт землі (Художньо краєзнавча праця на архівному матеріалі). —
Чернігів, 1994. — С. 25—26.
133
№ 22Олена Лисенко Погляди селян-повстанців на державний та політичний устрій України
кож був обраний запобіжний захід — утримання під вартою у
«ДОПР»8.
Для місцевого партійно-радянського керівництва та співробіт-
ників місцевого апарату ГПУ негативні настрої селян щодо ко-
лективізації не стали новиною. Місцеві активісти неодноразового
у своїх інформаціях наголошували на фактах антирадянській агі-
тації, підпалах майна, побитті активістів-колективізаторів тощо9.
Співробітники ГПУ, маючи розгалужені агентурні мережі, уваж-
но стежили за спробами збройного опору селян. Так, у 1930 р.
чекісти відкрили агентурну справу «Ображені» («Обиженные». —
рос.). Під оперативну розробку головним чином потрапили колишні
червоні партизани, які не підтримували заходи партійно-радян-
ського керівництва, спрямовані на збільшення податків, розмі-
рів самообкладання, кількості різноманітних одноразових виплат.
Здебільшого це були селяни, які важко працювали на розподіле-
ній землі. Протягом 1920-х років вони змогли розбудувати власне
господарство. Загалом вони не заперечували проти колективного
господарювання, однак із методами усуспільнювання, принципом
розподілу результатів праці, що пропонувалися комуністичним
керівництвом, не погоджувалися. Протестуючи, колишні черво-
ні партизани виходили із складу сільського активу. Зокрема, у
1929 р. залишив комнезам Ксенофонт Шаш, де він перебував від
дня його заснування. Причиною виходу, за словами Шаша, стала
подвійна політика комуністичного керівництва: «Вийшов з нього
по [наступній] причині. Я доводив, що лінія Радянської влади сто-
совно бідняків невірна. На словах говориться одне, а реальному
житті — інше. Зовсім немає продовольства, одягу. За це мене і ви-
гнали із комнезаму»10. Подібні життєві ситуації були типовими для
селян радянської України. Таким чином, суцільну колективізацію
вони сприймали як легальний спосіб пограбування селянських гос-
подарств.
8 ГДА СБ України. — Ф. 5. — Спр. 67508-п. — Т. 1. — Арк. 1—8;
ДОПР (рос. Дом общественно-принудительных работ) — Будинок громадсько-
примусових робіт. Ця установа входила до мережі загальних місць ув’язнення.
9 Настрої та поведінка населення Чернігівщини в умовах сталінської револю-
ції «згори». 1928—1938 / Авт. вступ. ст. та упоряд.: О. Коваленко, Р. Подкур,
В. Васильєв, О. Лисенко. — Чернігів: Видавець Лозовий В. М., 2012. — С. 117—217.
10 ГДА СБ України, — Ф. 5. — Спр. 67508-п. — Т. 1. — Арк. 186.
134
ПОВСТАНСЬКИЙ РУХ 1918—1930-х рр.
Звичайно, що ці проблеми неодноразово обговорювалися селя-
нами при своїх зустрічах, у селянських колективах. Своє невдово-
лення вони висловлювали відкрито навіть представникам місцевої
влади та сільським активістам. Так, 23 квітня 1931 р. бідняк, кол-
госпник, кандидат у члени КП(б)У Ф. Міхієнко на допиті розповів
про підготовку виборів до сільради у с. Тупичів. Він зазначив, що
місцевий комуніст Є. Сухіцький попередив про наявність у селі «різ-
них людей і різних течій, з якими треба провести дуже обережну
роботу». Також він розповів про наявність у селі контрреволюційної
організації «Десна». У квітні 1931 р. Ф. Міхієнко зайшов до Я. Ряб-
ченка і почав «політичну розмову»: «Рябченко почав виказувати
своє невдоволення проти Радвлади, що це влада не селянська, а
лише цілком «жидівська». А тому така влада не може існувати, тому,
що все селянство проти неї. Й надалі селянство терпіти не може і
чекає на визволення». Рябченко додав, що «Радянська влада буде
повалена, бо проти неї Красна армія, робітничий клас та все се-
лянство»11. Про факти відкритого невдоволення розповідали й інші
активісти. Тому Я. Рябченко і його однодумці швидко потрапили під
пильне око чекістів. Обтяжуючою обставиною для агентурної роз-
робки стало вміння володіти зброєю та вести партизанську війну.
Наростання чергової хвилі «повстанських настроїв», що по-
чалося у січні — лютому 1931 р. було зумовлене посиленням ко-
лективізаторської активності місцевого партійно-радянського апа-
рату та весняною кампанією хлібозаготівлі. Посилення останньої
селяни пов’язували із примусом вступу до колгоспу.
Повстанці, зокрема Я. Рябченко, приділили увагу й політично-
му устрою держави. Вони вважали що:
— радянська влада повинна залишатися в усіх формах без
змін, але вибори повинні бути на основі широкої демократії;
— земля повинна порівно розподілятися між усіма жителя-
ми населеного пункту. Навіть після виходу із колективного госпо-
дарства селянин повинен отримувати ділянку по загальні нормі.
Збільшення земельного наділу до 25 десятин можливе лише при
наявності вільних земель, такі господарства вважаються товарни-
ми, і забезпечують державу хлібом. При прирості населення вони
переходять на загальну норму землеволодіння;
11 ГДА СБ України. — Ф. 5 — Спр. 67508-п. — Т. 1. — Арк. 173—174.
135
№ 22Олена Лисенко Погляди селян-повстанців на державний та політичний устрій України
— невеликі лісові масиви мають бути передані для викорис-
тання селянам, які будуть ними користуватися й оберігати. Великі
ліси — залишитися у власності держави;
— фабрики та заводи недержавного значення мають бути
передані під керівництво робітничих колективів. Зацікавленість
робітників у кінцевому результаті зумовить їх відновлення та
раціональне використання. Великі підприємства залишаються у
державній власності;
— постійна армія повинна бути замінена загальним озброєн-
ням всього населення. Для охорони кордону залишається невелика
кількість військових підрозділів, для охорони внутрішнього по-
рядку використовується міліція. На випадок війни все населення
проходить загальну військову підготовку через військові комісарі-
ати та потім озброюється;
— колективні господарства повинні залишитися на виділених
для них земельних ділянках, вступ проводиться лише на добро-
вільній основі. На думку Я. Рябченка, добровільність дасть можли-
вість у зацікавленості у результатах праці;
— регулювання торгівлі державою створило труднощі для на-
селення як у придбанні, так і збуті товарів. Це відбилося на до-
бробуті пересічних громадян. Тому варто ввести приватну вільну
торгівлю.
Я. Рябченко пропонував розповсюдити ці тези для обговорення
серед колишніх червоних партизанів. Останні повинні ознайомити
своїх односельців і провести широку дискусію. Також партизани
мали б входити до різних організацій, де ініціювали би відповідні
зміни і реалізовували їх на практиці. За твердженням К. Шаша,
селяни навколишніх сіл підтримали пропоновані гасла.
Пропонувалося знайти можливість надрукувати тези у спеці-
альній листівці і поширювати серед населення. Були навіть спроби
налагодити діяльність підпільної типографії. У протоколі допиту
П. Кириченка від 19 вересня 1931 р. деталізуються пошуки типо-
графії. Я. Рябченко мав намір встановити типографію на хут. Гор-
нєвщина, планували придбати і транспортувати її з Конотопа12.
Але налагодити цю діяльність не вдалося13.
12 ГДА СБ України. — Ф. 5. — Спр. 67508-п. — Т. 1. — Арк. 186—187.
13 Там само. — Т. 3. — Арк. 187—190.
136
ПОВСТАНСЬКИЙ РУХ 1918—1930-х рр.
Рябченко наївно сподівався, що політико-економічні розбіж-
ності із політикою комуністичної партії будуть вирішені через по-
ступки керівництва більшовиків, адже це «вимога народу». Також
він пропонував проведення широкої роз’яснювальної роботи серед
населення щодо боротьби різних поглядів на подальший соціаль-
но-економічний розвиток країни для реальної участі народу у дис-
кусії. На цьому підґрунті пропонувалось провести демократичні
вибори14.
Але М. Шаш у протоколі допиту від 19—20 червня 1931 р.
(ймовірно, нічний допит) дещо інакше інтерпретував погляди
Я. Рябченка на характер державного устрою в Україні. Його
пропонувалося організувати за принципом «Вільного козацтва».
У кожному колишньому губернському місті в Україні буде сотник.
Земля в користуванні козаків має бути розподілена між ними по-
рівну. Норма наділу землі на одне господарство — 10 дес., але
може бути зменшена, або збільшена, хоча не повинна переви-
щувати 15 дес. Для колективних господарств відводилася б гір-
ша земля. Великих товарних господарств (поміщицьких і кур-
кульських) не буде. Переділ землі провадитиметься по відрубній
системі і буде ліквідоване черезсмужжя. Також пропонувалася
впровадження вільної торгівлі.
Особливо наголошувалося, що козаки мають бути озброєні
(гвинтівка, револьвер, шашка і кинджал), носити відповідну фор-
му, а також мати верхового коня із необхідною амуніцією. Суддів-
ські функції в кожному населеному пункті повинні здійснюватися
козачою радою. Серед іншого, допускалося право козака убити
іншого на місці скоєння останнім злочину15.
Спроба організувати адміністративно-територіальний устрій за
прикладом «старих козачих часів» та «козачих територій» Області
Війська Донського чи Кубані на Чернігівщині мала певне історичне
підґрунтя. Чимало місцевого населення відносили себе до козачо-
го стану. Це, зокрема, підтверджується метричними книгами, що
зберігаються у Державному архіві Чернігівської області.
Аналіз варіантів бачення майбутнього державного устрою
України після перемоги повстанців свідчить про зіткнення двох
14 ГДА СБ України. — Ф. 5. — Спр. 67508-п. — Т. 2. — Арк. 214—217.
15 Там само. — Т. 1. — Арк. 239—247.
137
№ 22Олена Лисенко Погляди селян-повстанців на державний та політичний устрій України
світоглядів: «прорадянського» — ради із широким представницт-
вом всіх верств населення та широким спектром політичних погля-
дів і «старовинного козачого устрою». Вони були цілком законо-
мірні і прийнятні для населення Чернігівщини, де основою галуззю
було сільське та лісове господарство, ремісництво й переробка
сільськогосподарської продукції. Головною умовою їх існування
була приватна власність, вільна торгівля та вплив населення на
місцеві органи влади через її виборність.
|