Розбудова Української народної самооборони на території Тернопільщини у 1943—1944 рр.

У статті на основі комплексного аналізу досліджено участь військових команд ОУН різного рівня та командування УНС у процесі розбудови Української народної самооборони в Тернопільській області ОУН....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2017
Автор: Волянюк, С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України 2017
Назва видання:Український визвольний рух
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181894
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Розбудова Української народної самооборони на території Тернопільщини у 1943—1944 рр. / С. Волянюк // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2017. — Збірник 22. — С. 192-209. — Бібліогр.: 55 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-181894
record_format dspace
spelling irk-123456789-1818942021-12-05T01:27:42Z Розбудова Української народної самооборони на території Тернопільщини у 1943—1944 рр. Волянюк, С. Період збройної боротьби ОУН і УПА У статті на основі комплексного аналізу досліджено участь військових команд ОУН різного рівня та командування УНС у процесі розбудови Української народної самооборони в Тернопільській області ОУН. In the article the contribution of the OUN military crews of different levels and Ukrainian People’s Self-Defence Command to the process of the Ukrainian People’s Self-Defence development in OUN Ternopil Oblast is studied on the basis of complex analysys. 2017 Article Розбудова Української народної самооборони на території Тернопільщини у 1943—1944 рр. / С. Волянюк // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2017. — Збірник 22. — С. 192-209. — Бібліогр.: 55 назв. — укр. XXXX-0120 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181894 uk Український визвольний рух Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Період збройної боротьби ОУН і УПА
Період збройної боротьби ОУН і УПА
spellingShingle Період збройної боротьби ОУН і УПА
Період збройної боротьби ОУН і УПА
Волянюк, С.
Розбудова Української народної самооборони на території Тернопільщини у 1943—1944 рр.
Український визвольний рух
description У статті на основі комплексного аналізу досліджено участь військових команд ОУН різного рівня та командування УНС у процесі розбудови Української народної самооборони в Тернопільській області ОУН.
format Article
author Волянюк, С.
author_facet Волянюк, С.
author_sort Волянюк, С.
title Розбудова Української народної самооборони на території Тернопільщини у 1943—1944 рр.
title_short Розбудова Української народної самооборони на території Тернопільщини у 1943—1944 рр.
title_full Розбудова Української народної самооборони на території Тернопільщини у 1943—1944 рр.
title_fullStr Розбудова Української народної самооборони на території Тернопільщини у 1943—1944 рр.
title_full_unstemmed Розбудова Української народної самооборони на території Тернопільщини у 1943—1944 рр.
title_sort розбудова української народної самооборони на території тернопільщини у 1943—1944 рр.
publisher Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
publishDate 2017
topic_facet Період збройної боротьби ОУН і УПА
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181894
citation_txt Розбудова Української народної самооборони на території Тернопільщини у 1943—1944 рр. / С. Волянюк // Український визвольний рух: наук. зб. — Львів, 2017. — Збірник 22. — С. 192-209. — Бібліогр.: 55 назв. — укр.
series Український визвольний рух
work_keys_str_mv AT volânûks rozbudovaukraínsʹkoínarodnoísamooboroninateritorííternopílʹŝiniu19431944rr
first_indexed 2025-07-15T23:39:07Z
last_indexed 2025-07-15T23:39:07Z
_version_ 1837758151213973504
fulltext 192 Сергій Волянюк Кандидат історичних наук, дослідник діяльності ОУН, УНС, УПА, УГВР У статті на основі комплексного аналізу досліджено участь військових команд ОУН різного рівня та командування УНС у процесі розбудови Української на­ родної самооборони в Тернопільській області ОУН. Ключові слова: УНС, Тернопільщина, ВО «Лисоня», мілітаризація. Sergiy Volianiuk The Ukrainian People’s Self­Defence Development in Ternopil Oblast (1943— 1944) In the article the contribution of the OUN military crews of different levels and Ukrainian People’s Self­Defence Command to the process of the Ukrainian People’s Self­Defence development in OUN Ternopil Oblast is studied on the basis of complex analysys. Key words: Ukrainian People’s Self­Defence, Ternopil Oblast, “Lysonia” Military District, militarization. 193 № 22Сергій Волянюк Розбудова Української народної самооборони на Тернопільщині РОЗБУДОВА УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ САМООБОРОНИ  НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ (1943—1944 рр.) Про діяльність Української народної самооборони (далі — УНС) у Галичині на цей час написано чимало досліджень, однак детальної розвідки, присвяченого її розбудові на території Терно- пільщини, немає. Актуальність даної теми ґрунтується й на тому, що участь окружних проводів Організації українських націона- лістів (ОУН) у формуванні військових підрозділів стала важливим чинником у створенні відділів Української повстанської армії, і на території Тернопільщини зокрема. Дослідження етапу розбудови УНС на Тернопільщині має цінне наукове значення, тому що надає можливість розкрити один із найважливіших напрямів військової діяльності ОУН — участі військових референтур та команд різних рівнів у організації збройних підрозділів повстанської армії. Мета статті полягає в тому, щоб на основі комплексного ана- лізу дослідити участь військових команд ОУН різного рівня та командування УНС у процесі розбудови Української народної са- мооборони в Тернопільській області ОУН. Означену тему у свої роботах частково порушували історики та краєзнавці, серед яких слід відзначити праці Федора Полян- ського1, Володимира Старки2, Ігора Дрогобицького3 та ін. Цієї про- блематики торкався і автор даної статті4. Основу джерельної бази для написання цієї розвідки станов- лять матеріали українського підпілля, спогади і протоколи до- 1 Полянський Ф. Німецькі протиповстанські акції у 1942—1943 рр. (за матеріала- ми Тернопілля) / Федір Полянський // Мандрівець. — Тернопіль, 2009. — № 6. — С. 39—43; Його ж. Українська Народна Самооборона у другій половині 1943 р.: на шляху творення війська / Федір Полянський // Мандрівець. — Тернопіль, 2011. — № 2. — С. 42—45. 2 Старка В. Антинацистський напрям боротьби відділів українського національно- го Руху Опору на території Східної Галичини (1941—1944) / Володимир Старка // Українська Повстанська Армія: формування національної ідеї та боротьба за українську державу. Матеріали Міжнародної наукової конференції, м. Бережани, 16 квітня 2015 року. — Бережани—Тернопіль: Астон, 2015. — С.6—15. 3 Дрогобицький І. Формування Української Народної Самооборони як першооснови УПА-«Захід» у матеріалах радянських органів держбезпеки / Ігор Дрогобицький // Галичина. Всеукраїнський науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часо- пис. До 70-річчя створення Української повстанської армії. — 2013. — Ч. 24. — С. 112—118. 194 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН І УПА питів заарештованих учасників боротьби, які походять з фондів Галузевого державного архіву Служби безпеки України (ГДА СБУ), Управління Служби безпеки України у Тернопільській та Львівській областях, Центрального державного архіву вищих ор- ганів влади та управління України (ЦДАВОУ), Державного архіву Тернопільської області (ДАТО) і Центру досліджень визвольного руху (ЦДВР). З другої половини 1942 р. на охоплених мережею ОУН тери- торіях розпочався процес мілітаризації організації, зокрема такий процес був започаткований і в Тернопільській області ОУН5. Так, військовий референт Заліщицького повіту Володимир Балацко- ‘Вудвуд’, ‘Люшня’ свідчив, що влітку 1942 р. військовий рефе- рент ОУН Чортківської округи ‘Пацюк’ скликав збори й призна- чав повітових військових референтів, ставив перед ними завдання для організації майбутньої воєнної діяльності серед мережі підпіл- ля. Основними серед них були: а) створити військову сітку з ме- тою організації збройного спротиву німецькій, а згодом радянській арміям, б) взяти на облік все військове майно (зброя, обмундиру- вання, харчі), що є на території повіту, в) розбудувати окремі зв’язкові лінії, взяти на облік всі засоби зв’язку (телефонні апара- ти, радіоприймачі тощо), г) укласти мобілізаційні реєстри чолові- чого населення повіту від 1893-го до 1923 рр. народження. Також на цьому засіданні призначеним повітовим військовим референ- там дано розпорядження — створити «повітові воєнні коменда- тури» ОУН. Виконуючи дані завдання, ‘Люшня’ створив повітову військову команду (ПВК), у яку входили заступник коменданта Богдан Оробчук-Полтава’, квартирмейстер (начальник господар- чого відділу) Григорій Дзюба-‘Крук’ та мобілізаційний Павло Полегнюк-‘Орел’, який виконував обов’язки керівника зв’язку. Ді- 4 Волянюк С. Нарис про діяльність ВО УПА «Лисоня» / Сергій Волянюк // Літопис УПА. Нова серія. — Т. 20: Воєнна Округа УПА «Лисоня». Документи і матеріа- ли. 1943—1952 / упоряд. Сергій Волянюк. — Київ—Торонто, 2012. — С. 43—69; Його ж. Формування сотні УПА «Буйні» (1943—1944 рр.) / Сергій Волянюк // Мандрівець. — Тернопіль, 2014. — № 5 (113). — вересень — жовтень. — С. 29—33. 5 Патриляк І. Початок антигітлерівського повстання ОУН(б). Проблема дату- вання / Іван Патриляк // Україна у Другій світовій війні: джерела та інтерпре- тації (до 65-річчя Великої Перемоги): Матеріали міжнародної наукової конферен- ції / Відповід. ред. Л. Легасова. — К., 2011. — С. 632. 195 № 22Сергій Волянюк Розбудова Української народної самооборони на Тернопільщині яльність ПВК на межі 1942—1943 рр. перевіряли військові рефе- ренти окружного проводу — ‘Марко’ та обласного — ‘Яр’6. У 1943 р. під керівництвом військового референта обласного проводу ОУН Дмитра Росоловського-‘Чугайстра’, ‘Чубенка’ у Бе- режанській, Тернопільській і Чортківській округах почали ство- рювати ПВК, які діяли як військові референтури повітових про- водів ОУН та керувалися військовими референтами7. Військовий інструктор Тернопільської ПВК Володимир Качунь-‘Бульба’, ‘Сич’ свідчив, що ОУН з початком протині- мецького спротиву розпочала готувати військові кадри. У ПВК залучали людей з військовою освітою, проводили спеціалізовані військові вишколи з членами і симпатиками підпілля. У Тернопіль- ську ПВК, яку очолював Ярослав Курилас-‘Кармазин’, ’Чорнота’, входили його заступник Петро Герій-‘Крук’), мобілізаційний Лев Макогін-‘Богданко’), зброяр Степан Маркіза-‘Гордій’, ‘Тур’ і ке- рівник зв’язку Антон Андрусишин-‘Вихор’. До вишколу членів вій- ськових команд на Тернопільщині залучили інструктора ‘Шума’ (ймовірно, з окружної військової референтури), який провів вось- миденний вишкіл на хут. Доли біля с. Купчинці Козівського р-ну. На вишколі для інструкторів ПВК Тернопільщини викладали такі дисципліни як зброєзнавство, топографію, теренознавство, діяль- ності родів військ, побудова армії та виклад військових вправ. Піс- ля закінчення вишколу інструкторам доручено проводити такі ж вишколи з районними та підрайонними військовиками. Володимир Качунь провів за тією програмою вишколи на хуторах с. Драго- манівка Козівського р-ну, у с. Кип’ячка Тернопільського р-ну та селах Людвиківка (сучасне с. Дворіччя) і Кривки Теребовлянського р-ну8. Наприкінці лютого 1943 р. військова референтура Підгаєцько- го повіту організувала двотижневий воєнний вишкіл, який про- 6 Управління Служби безпеки України в Тернопільській області (далі — Управління СБУ в ТО). — Ф. 5. — Спр. 6980 Кримінальна справа Володимира Балацка. — Арк. 89—94. 7 Волянюк С. Омелян Польовий — «Остап» / Сергій Волянюк. — Торонто—Львів: Видавництво «Літопис УПА», 2013. — Літопис УПА. Серія «Події і люди». — Кн. 24. — С. 27—28. 8 Літопис Української Повстанської Армії. — Т. 44: Боротьба з аґентурою: Протоколи допитів Служби Безпеки ОУН в Тернопільщині 1946—1948. Книга друга / упоряд. Петро Потічний. — Торонто—Львів, 2006. — С. 269, 277. 196 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН І УПА ходив у Мужилівському лісі. Кращих курсантів було відібра- но для праці у військовій сітці. Так, Микола Кліщ-‘Яр’ після проходження цього вишколу був призначений підрайонним військовиком, в обов’язки якого входило проводити воєнний те- оретичний вишкіл по станицях та практичний вишкіл у лісах та полях9. Перехід українського ви- звольного руху на ЗУЗ до збройної боротьби проти німець- ких окупантів розпочався навес- ні 1943 р. Відповідно до рішень ІІІ Конференції ОУН її мережа активізувала військову роботу10. У травні ОУН ЗУЗ розпочала створення у Галичині військових формувань, які в червні—липні 1943 р. отримали назву Українська Народна Самооборона. Новоутворені збройні відділи на доручення Голови Бюро проводу ОУН Романа Шухевича очолив Олександр Луцький-‘Андрієнко’, ‘Беркут’. У липні 1943 р. на нараді обласних провідників ОУН ЗУЗ ‘Беркут’ доручив Тернопільському облас- ному провіднику Івану Шанайді-‘Данилу’, ‘Нестору’, ‘Степано- вичу’ провести мобілізацію членів ОУН, які можуть служити у війську, а також сформувати курінь чисельністю до 400 осіб. При цьому необхідно було забезпечити новобранцям достатню кіль- кість уніформи, харчування, озброєння, і направити їх у місця вишколу та формування підрозділів11. Шанайда Іван-‘Данило’. 9 Кліщ М. Спогади повстанця / Микола Кліщ. — Тернопіль: ТДМУ, 2005. — С. 14. 10 Літопис УПА. Нова серія. — Т. 2. Волинь і Полісся: УПА та запілля 1943—1944 / упоряд. Олександр Вовк. — Київ—Торонто, 1999. — С. Х. 11 Документи з архівної кримінальної справи Луцького О. // Літопис УПА. Нова серія. — Т. 9: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки ке- рівників ОУН і УПА. 1944—1945 / упоряд. О. Іщук, С. Кокін. — Київ—Торонто, 2007. — С. 335—336. 197 № 22Сергій Волянюк Розбудова Української народної самооборони на Тернопільщині Член військового штабу ОУН на ЗУЗ Лука Павли- шин‘Наборовський’ подавав, що військова референтура на серед- ину 1943 р. оперувала даними, за якими у Тернопільській області ОУН нараховувалося 6 550 членів ОУН, серед яких 2 785 військових. Розглядаючи ситуацію у повітах, слід зазначити, що кадри не були розміщені рівномірно. Приміром, у Тернопільському повіті названо 200 членів ОУН і 20 військовиків, у Рогатинському повіті — 1,5 тис. членів ОУН і 150 військовиків. Найбільш чисельним був Бережан- ський — у ньому нараховувалось 5 тис. оунівців і 2,5 тис. військових. Найменша кількість, 50 членів ОУН і 5 військовиків, перебували у Збаразькому повіті. Для повноти картини слід подати чисельність і в інших повітах, про які є дані: Борщівський — 250 і 20, Заліщиць- кий — 150 і 15, Зборівський — 100 і 15, Скалатський — 250 і 20, Теребовлянський — 200 і 20 та Чортківський — 200 і 2012. Поряд із рішеннями, які були прийняті на ІІІ Конференції ОУН, значним поштовхом до розгортання збройних дій на тери- торії ЗУЗ стало оголошення 28 квітня 1943 р. німецькою адміні- страцією в генерал-губернаторстві початку агіткампанії з набору добровольців у дивізію «Галичина». Частина членів ОУН, незва- жаючи на рішення Проводу ОУН про засудження та бойкот цієї акції, цілком відкрито проявляли своє позитивне ставлення до створення дивізії. Проведення мобілізації серед населення і до ін- ших військово-господарчих та допоміжних частин вермахту могло значно зменшити кадровий потенціал повстанського руху на цих територіях. Також одним із каталізаторів утворення військових підрозділів УНС став початок військового рейду загону радян- ських партизанів під командуванням Сидора Ковпака, які отрима- ли завдання закріпитися у Карпатах. Ці події прискорили органі- зацію у Галичині регулярних військових. Щоб не привертати увагу і дезорієнтувати німецький режим у генерал-губернаторстві, ці відділи, створені з членів ОУН, виступали під назвою Українська народна самооборона13. Існування та діяльність польського підпіл- 12 Галузевий державний архів Служби Безпеки України (далі — ГДА СБУ). — Ф. 13. — Спр. 372. — Т. 5 Документи, які характеризують організаційну побудову, функції, завдання, сферу діяльності та інші питання антирадянській діяльності ОУН-УПА в період 1943—1946 рр. — Арк. 445—446. 13 Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943—49. Довідник / Петро Содоль. — Нью-Йорк: Пролог, 1994. — С. 19—20. 198 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН І УПА ля з його збройними формуваннями на території Галичини, зо- крема і Тернопільщини, було також однією з важливих причин розбудови груп УНС. Територія діяльності УНС Тернопільської області співпадала з тереном, що охоплювала організаційно-територіальна одиниця — Тернопільська область ОУН, яку в складі ЗУЗ сформували у 1940 р. внаслідок перебудови мережі підпілля відповідно до адміністра- тивно-територіального поділу УРСР. Мережа ОУН Тернопільської області станом на 1943 р. була пристосована до німецького адмі- ністративно-територіального устрою і складалася з трьох округ — Бережанської, Тернопільської та Чортківської14. Адміністративний поділ повітів ОУН, які входили у Тернопільську область ОУН, був не скрізь однаковий. На зламі 1943—1944 рр., за звітами підпіл- ля, до Чортківської округи входили Борщівський, Бучацький, За- ліщицький, Копичинецький та Чортківський повіти15. Збаразький, Скалатський, Теребовлянський та Тернопільський належали до Тернопільської округи. У Бережанську округу входили повіти Бере- жани, Зборів, Перемишляни, Підгайці та Рогатин16. На відміну від прилеглих лісових територій Волині та регіо- ну Карпатських гір, значна частина Тернопільської області ОУН була менш придатна до повстансько-вишкільних дій. Тому про- тягом кінця літа — осені 1943 р. підрозділи, які створювалися та діяли в області, за чисельністю не перевищували чот (як правило, 15—40 осіб). Основна ж маса мобілізованого контингенту відходила до вищеназваних регіонів на вишкіл17. Перша у Галичині вишкільна сотня УНС «Трембіта» була орга- нізована у травні 1943 р. у Стратинських лісах Бережанської окру- ги ОУН. Очолив сотню к-р ‘Чмелик’, який згідно з наказом керів- 14 Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943—49. Довідник ІІ / Петро Содоль. — Нью-Йорк: Пролог, 1995. — С. 189. 15 ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 372. — Т. 1. Документи, які характеризують органі- заційну побудову, функції, завдання, сферу діяльності ОУН-УПА в період 1943— 1946 рр. — Арк. 371. 16 Літопис Української Повстанської Армії. — Т. 49: Тернопільщина. «Вісті з Терену» та «Вістки з Тернопільщини» 1943—1950. Книга перша / ред. Ігор Гомзяк та Микола Посівнич. — Торонто—Львів, 2010. — С. 71—79. 17 Волянюк С. Нарис про діяльність ВО УПА «Лисоня» / Сергій Волянюк // Літопис УПА. Нова серія. — Т. 20: Воєнна Округа УПА «Лисоня». Документи і матеріали. 1943—1952 / упоряд. Сергій Волянюк. — Київ—Торонто, 2012. — С. 45. 199 № 22Сергій Волянюк Розбудова Української народної самооборони на Тернопільщині ництва у червні 1943 р. вивів сотню в Долинщину18. Добровольці з Рогатинщини 12 червня 1943 р. вирушили на вишкіл у Карпати, де ввійшли до групи УНС, на основі якої 30 червня сформували сотню «Сіроманці»19. Протягом червня — серпня 1943 р. повітовий провід Підгаєччини організовував новобранців для куреня УНС «Гайдамаки»20. Станичний с. Квіткове Бережанського р-ну Андрій Галайбіда‘Бір’ згадував: «Упродовж року кілька разів приходили згори накази, щоб відрядити певну кількість добровольців до УПА на Волині чи до УНС в Карпати. Треба було їх підшукати й на- лежно озброїти та забезпечити всім конечним»21. Сотенний Олек- сій Шніцер-‘Богун’, ‘Меч’ на допиті свідчив, що у червні 1943 р. його і ще трьох українських поліцаїв захопила в полон боївка ОУН та відправила у Підгаєччину. Таким чином він став членом ОУН, а у вересні 1943 р. із 35—40 добровольцями відправився для про- ходження військового навчання у Карпати22. Із Тернопільської округи ОУН для проходження вишколу в Карпатах Юліаном Кручовим (ймовірно, працівником військової референтури) з початком літа 1943 р. готувалися із числа чле- нів та прихильників ОУН добровольці в УНС. Так, Лука Жабич- ‘Чорноморець’ згадував, що у с. Багатківці Теребовлянсько- го р-ну з 37 добровольців із Тернопільської та Бережанської округ було сформовано чоту та відправлено на вишкіл УНС в Карпати. Туди ж скеровано чоту під керівництвом к-ра ‘Оріха’ (‘Горіха’) з Чортківської округи23. Петро Кульчицький-‘Гринак’ згадував, 18 В[ишитий] В. Хронологія Української Повстанчої Армія, частина І: (Х.1942— ХІІ.1943) / [Василь Сидор]. — [б. м.: б. в.], 1949. — С. 12. 19 Хроніка сотні «Сіроманці» // Літопис УПА. Нова серія. — Т. 12: Воєнна Округа «Буг» 1943—1952. Документи і матеріали. Книга 1 / упоряд. Володимир Мороз. — Київ—Торонто, 2008. — С. 475. 20 Ремесло повстанця. Збірник праць підполковника УПА Степана Фрасуляка — «Хмеля»/ упоряд. Руслан Забілий. — Львів: ЦДВР, 2007. — С. 48—50. 21 Галайбіда А. Спогади станичного села Сільце Божиківське/ Андрій Галайбіда // Літопис Української Повстанської Армії. — Т. 12: Третя Подільська воєнна окру- га УПА «Лисоня». Документи й матеріали / упоряд. Євген Штендера. — Торонто, 1989. — С. 244. 22 Управління Служби безпеки України у Львівській області (Далі — Управління СБУ в ЛО). — Ф. 5. — Спр. 20537. Кримінальна справа Олексія Шніцера. — Арк. 3—4, 29. 23 «Чорноморець» [— Жабич Л.]. Сотня «Трембіта» / Лука Жабич // Літопис Української Повстанської Армії. — Т. 12: Третя Подільська воєнна округа УПА «Лисоня». Документи й матеріали / упоряд. Євген Штендера. — Торонто, 1989. — С. 212, 216. 200 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН І УПА що 17 червня 1943 р. з Теребовлянського повіту він вирушив на вишкіл УНС в Карпати24. Ці добровольці з Тернопільщини у До- линщині сформували сотню «Трембіта [2]» під командування ‘Чор- нобривого’25. Поряд з цим, упродовж 1943 р. багато членів підпілля в ор- ганізованому порядку відійшли до УПА на Волинь. Зокрема, у липні 1943 р. провідниками ОУН Копичинецького повіту біля м. Хоростків Гусятинського р-ну комплектувалася група з 50 до- бровольців, які відправлялися на Волинь у діючі підрозділи УПА26. У жовтні 1943 р. працівник КП ЗУЗ ОУН Павло Басараб-‘Бом’, ‘Шугай’ організував добровольців біля с. Вербів на Підгаєччині та почав проводити з ними військовий вишкіл. Група у цей час складалася з трьох роїв і творила самостійну чоту. Згодом про- відники із Золотниківського р-ну Антон Кушнірина‘Воробко’ та Петро Шкафаровський-‘Чорнота’ набрали до цієї групи ще до- бровольців, і станом на 1 листопада 1943 р. було створено із трьох чот військову сотню, яка на чолі із Дмитром Ґоєм-‘Шумом’ була відправлена в УПА на Волинь—Полісся27. За свідченнями Андрія Голубовича-‘Долоні’, ‘Хижака’, приблизно в січні 1944 р. біля с. Загір’я та ближніх хуторів Зборівського р-ну на Волинь була переведена сотня повстанців з Галичини — біля 130 стрільців, яку передано районному провіднику в Кременецькому надрайоні ‘Зимному’28. У Тернопільській області ОУН формувалися і місцеві відді- ли, які в майбутньому стали основою регулярних відділів третьої 24 Державний архів Тернопільської області (Далі — ДАТО). — Ф. Документи, передані Володимиром Мармусом (не описаний, перебуває на реставрації). — Арк. Життєпис [Кульчицького Петра]. 25 В[ишитий] В. Хронологія Української Повстанчої Армія... — С. 12. 26 Савка Б. Забути не маємо права... / Богдан Савка. — Тернопіль: «Збруч», 1998. — С. 58. 27 Сорока С. Підгаєцька сотня УПА на Волині / Степан Сорока // Літопис Української Повстанської Армії. — Т. 5: Волинь і Полісся: Німецька окупація; кни- га третя; спомини учасників / упоряд. Є. Штендера. — Торонто, 1983. — С. 139— 140. 28 ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 54. Документи і матеріали ОУН про органі- зацію СБ ОУН, її завдання і практичну діяльність. Організаційний суд і судочин- ство в ОУН, картотека СБ. Протоколи допитів СБ громадян и членів ОУН-УПА, запідозрені у зв’язках з органами влади на місцях. Звіти про працю СБ та ін. мате- ріали. — Арк. 10. 201 № 22Сергій Волянюк Розбудова Української народної самооборони на Тернопільщині воєнної округи УПА «Лисоня». Проте, командування УНС, усві- домлюючи слабкість старшинського, підстаршинського та ліній- ного складу новоутворених підрозділів, малу охопленість тери- торій, поставило за мету підняти рівень їх військової підготовки. Орієнтовно, у жовтні 1943 р. видано наказ, за яким ставилось завдання розширити територіальну діяльність та збільшити кіль- кісний склад стрілецтва і старшин. З цією метою на Тернопілля передислоковано сотню УНС «Сіроманці» к-ра Дмитра Карпенка- ‘Лютого’, ‘Яструба’. Обласному провіднику ОУН дано доручення створити два курені загальною чисельністю до тисячі осіб. Коман- диром УНС в Тернопільській області ОУН призначено Омеляна Польового-‘Остапа’29. Ймовірно, тоді ж відбувся поділ на військову та організаційно-мобілізаційну референтури в обласному прово- ді. Слід зазначити, що обласна військова команда ОУН упродовж Бійці сотні «Орли» на початках її творення. 29 Документи з архівної кримінальної справи Луцького О. // Літопис УПА. Нова се- рія. — Т. 9… — С. 338—339. 202 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН І УПА другої половини 1943 р. була одночасно й командуванням УНС в Тернопільщині. Відповідно до цих рішень в округах почався процес формуван- ня груп УНС, а подекуди й реорганізації мережі ОУН. Для при- кладу, у Бережанській окрузі впродовж вересня-жовтня 1943 р. проходив процес організації і формування сотні УНС «Орли», яку очолив, імовірно, Василь Галущак-‘Клич’. Сотня квартирува- ла у лісовому таборі біля с. Луковище Рогатинського р-ну Івано- Франківської обл.30. Орієнтовно, наприкінці 1943 р. на Бережан- щині формувалася сотня ‘Бурлаки’ під командуванням Василя Шепети-‘Чорного’31. У листопаді на окружній конференції ОУН прийняли рішення: перетворити територіальні організаційні прово- ди в окружний і повітові штаби; розформувати існуючу військову мережу від повітів до станиць; передати всі організаційні зв’язки різних референтур комендантам зв’язку при військовій сітці; гос- подарчу референтуру ОУН та інтендантуру при військовій сітці об’єднати у одну інтендантську службу. В результаті реорганіза- ції здібніших районних військовиків залучено до праці у ПВК, а всіх інших призначено інструкторами із перевишколу членів підпілля32. Командир сотні УНС «Сіроманці» ‘Яструб’ 6 листопада у с. Слов’ятин Бережанського р-ну підпорядкувався окружному військовому референту Володимиру Якубовському-‘Бондаренку’, ‘Стрийському’. ‘Бондаренко’ наказав військовому референту Ро- гатинського повіту Михайлу Вовку-‘Нечаю’ розбудувати у лісо- вому масиві біля с.с. Яглуш і Дички Рогатинського р-ну табір. Туди 17 листопада передислокувалася сотня для проходження подаль- 30 Літопис Української Повстанської Армії. — Т. 49… — С. 683; Підгайчани в боротьбі за волю України: історико-мемуарний збірник / гол. ред. Василь Ліщинецький. — Тернопіль: «Горлиця», 2000. — С. 18, 283—284, 430, 432; Ханас В. Хто пожав «Бурю?» Армія Крайова на Тернопіллі 1941—1945 рр. / Олег Гайдай, Богдан Хаварівський, Володимир Ханас. — Тернопіль: Бережанська районна дру- карня, 1996. — С. 174. 31 Небола М. Лісами та ярами західнього Поділля / Михайло Небола // Літопис Української Повстанської Армії. — Т. 12: Третя Подільська воєнна округа УПА «Лисоня». Документи й матеріали / упоряд. Євген Штендера. — Торонто, 1989. — С. 144—145. 32 Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (Далі — ЦДАВОУ). — Ф. 3836. — Оп. 1. — Спр. 1. Організаційні, надзвичайні, політичні, фінансові, пропагандистські звіти надрайону «Скоб» і підлеглих йому районів. — Арк. 73—74. 203 № 22Сергій Волянюк Розбудова Української народної самооборони на Тернопільщині шого вишколу та отримання від ПВК озброєння. Перебуваючи на Рогатинщині, сотня «Сіроманці» зазнала реорганізації, згідно з якою 20 листопада 1943 р. спільно з сотнею «Орли» утворили ку- рінь УНС, який очолив ‘Яструб’. Командування над сотнею «Сі- романці» прийняв Григорій Ковальчук-‘Ворон’. У командний склад сотні входили бунчужний ‘Красний’, інтендант ‘Чубатий’ та троє чотових — Степан Коцкович-‘Льонський’, ‘Явір’, Іван Матвіїв- ‘Жулик’, ‘Левко’ і ‘Окунь’. Командиром сотні «Орли» замість ‘Кли- ча’ призначено Кота-‘Коца’, а вишкільником — Степана Коваля- ‘Косача’, яких перевели із «Сіроманців»33. У грудні 1943 — січні 1944 рр. «Сіроманці» та «Орли» квартирували у лісових таборах та проводили воєнний вишкіл. На Різдвяні свята до сотні ‘Ворона’ прибув командир УНС «Беркут» в супроводі провідників Рогатин- ського та Перемишлянського повітів. 7 січня він оглянув повстан- ський табір та виступив перед стрільцями. Варто зазначити, що жителі довколишніх сіл, не без сприяння мережі ОУН, яка про- водила святкові збірки, повстанцям прислали чимало подарунків34. Подібно процес формування УНС розгортався в інших округах ОУН. Тернопільський окружний провідник ОУН Мотиль-‘Мороз’, ‘Січовик’ (за іншими даними ‘Січовик’ — це Семен Український) влітку 1943 р. поставив завдання — створити групу УНС. На на- раді повітовим провідникам було доручено організувати добро- вольців, а основний масив роботи зі створення групи перейшов на військову референтуру, яку в Тернопільській окрузі очолював Ілярій Лютий-‘Дяченко’, ‘Роман’. Військовий інтендант та пара- лельно господарчий референт округи Єфрем Бойко-‘Буря’) забез- печував добровольців воєнною екіпіровкою та постачанням харчів, а ‘Роман’ — зайнявся військовим вишколом. Відповідальним за організацію відділу було призначено організаційного референ- та округи Ярослава Бабія-‘Богдана’, ‘Шаха’35. Після проведеної 33 Хроніка сотні «Сіроманці» // Літопис УПА. Нова серія. — Т. 12… — С. 480—481. 34 ЦДАВОУ. — Ф. 3836. — Оп. 1. — Спр. 1… — Арк. 91; Хроніка сотні «Сіроманці» // Літопис УПА. Нова серія. — Т. 12… — С. 481. 35 ДАТО. — Ф. Р-3432. — Оп. 1. — Спр. 204. Хроніка сотні «Буйних». — Арк. 5; Літопис Української Повстанської Армії. — Т. 11: Тернопільщина: список упавших героїв української революції в боротьбі з московсько-більшовицьким окупантом за час від 13 березня 1944 р. до 31 грудня 1948 р. / упоряд. Євген Штендера. — Торонто, 1985. — С. 55. 204 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН І УПА підготовки на збірний пункт до с. Велика Лука Тернопільського р-ну 7 листопада прибули перші добровольці з повітів Скалат, Тернопіль та Збараж. Загальна чисельність групи нараховувала близько 40 стрільців. У с. Кобиловолоки Теребовлянського р-ну до групи приєдналися добровольці з Теребовлянського повіту. Уночі з 10 на 11 листопада ‘Роман’ вивів добровольців (більше 50 стр.) у ліс, де з них було організовано групу УНС, яку очо- лив к-р ‘Гроза’ — ‘Сад’, ‘Охрим’). Бунчужним було призначено ‘Максима’, а всіх стрільців звели у одну чоту, яку очолив ‘Жук’. Ця група УНС складалася із 4 роїв, які очолювали к-ри ‘Орлен- ко’, ‘Боженко’, ‘Хмара’ та ‘Кардинюк’. Командир чоти та ройові ‘Боженко’ і ‘Хмара’ походили із СУЗ36. Припускаємо, що ройовий ‘Орленко’ — це Володимир Шевчук, ‘Хмара’ — Дмитро Удовен- ко, а ‘Боженко’ — Анатолій Рак37. Теоретичні заняття проводив інструктор ‘Залізняк’. Побудовою таборових жител-колиб керував ‘Крук’. Зв’язковим між командиром групи та окружною військовою командою було призначено Володимира-‘Рекса’38. Група УНС протягом листопада 1943 р. поділялася на 2 час- тини, щоб проводити вишкіл та одночасно розбудовувати табір. Згодом ‘Грозу’ було знято з командування. Групою тимчасово ке- рував ‘Крук’, який у грудні 1943 р. перевів стрільців через сс. Ло- зівка (хутір), Глещава, Ілавче, Сороцьке Теребовлянського р-ну в с. Козівка Тернопільського р-ну, де командиром призначили Сте- пана Маркізу-‘Гордія’, ‘Тура’39. У цьому селі підрозділ провів пер- шу половину січня 1944 р., зокрема Різдвяні свята, під час яких була присутня делегація від окружного проводу Тернопільщини. У відділ прибули ‘Роман’, Емілія Дудар-‘Лискавка’, референт жі- ночої сітки ОУН в Тернопільській окрузі, Іван Комар-‘Олесь’, по- вітовий провідник і Василь Білоган-‘Зелений’, ‘Зот’, господарчий або організаційний референт повіту. ‘Лискавка’ привезла із собою 36 Хроніка сотні «Сіроманці» // Літопис УПА. Нова серія. — Т. 20… — С. 393—395. 37 Управління СБУ в ТО. — Ф. 5. — Спр. 2774. Кримінальна справа Дмитра Удовенка. — Арк. 9. 38 ДАТО. — Ф. Р-3432. — Оп. 1. — Спр. 204. Хроніка сотні «Буйних». — Арк. 7—8; Там само. — Ф. Документи передані Володимиром Мармусом (не описаний, пере- буває на реставрації). — Арк. Життєпис [«Рекса»]. 39 ДАТО. — Ф. Р-3432. — Оп. 1. — Спр. 204. Хроніка сотні «Буйних». — Арк. 7—10; Літопис Української Повстанської Армії. — Т. 11… — С. 50. 205 № 22Сергій Волянюк Розбудова Української народної самооборони на Тернопільщині святкові пакунки для вояків із різними дрібницями, які зібрала жіноча сітка40. Окружний провідник Чортківщини ‘Володимир’ (імовірно, Ми- хайло Чайковський) восени 1943 р. віддав наказ про формування груп УНС41. Микола Скринчук (‘Хмель’ свідчив, що за доручен- ням ‘Гната’ — ‘Юрія’) — повітового провідника ОУН Борщівщини (за іншими даними, члена окружного проводу), на початку жов- тня 1943 р. на чолі 12 добровольців відправився в ліс біля с. Рос- охач Чортківського р-ну для вступу у групу УНС. Прибувши на місце, ‘Хмель’ підпорядкувався командирові окружної боївки ‘Гайдамаку’ — Петру Хамчуку-‘Бистрому’, ‘Рубай-Гаду’, яко- му ‘Володимир’ доручив сформувати чоту УНС42. Іван Богуцький згадував, що у підрозділ П. Хамчука, який квартирував у с. Со- сулівка Чортківського р-ну, вступив разом із підпільниками із с. Городок Заліщицького р-ну на Покрову — 14 жовтня 1943 р.43. У Росохацькому лісі на чолі 30—35 стрільців чотовий ‘Бистрий’ про- водив військовий вишкіл. Група була розділена на три рої, яки- ми командували Іван Кульчицький –‘Сич’, ‘Соловій’, та ‘Хмель’. На початку грудня 1943 р. чота передислокувалася у лісовий ма- сив між селами Яргорів, Криниця та Лазарівка Монастириського р-ну, де було збудовано табір для зимування. За час перебування у Монастириському р-ні, відповідно до розпорядження окружно- го провідника ‘Володимира’, П. Хамчуку підпорядкувалася чота к-ра ‘Ясеня’, яка формувалася у Чортківському повіті. Оскільки чисельний склад підрозділу зріс до 60 стрільців, ‘Бистрий’ пере- дав обов’язки чотового ‘Сичу’ та очолив новосформовану сотню, якій присвоєно назву «Сірі Вовки». У грудні 1943 р. чотами у сотні керували ‘Сич’, ‘Ясень’ та, ймовірно ‘Довбуш’44. У другій полови- ні грудня 1943 р. до сотні, яка рейдувала лівим берегом р. Дністер 40 ДАТО. — Ф. Р-3432. — Оп. 1. — Спр. 204. Хроніка сотні «Буйних». — Арк. 11. 41 Клименко О., Ткачов С. Українці в поліції в дистрикті «Галичина» (Чортківський округ): німецький окупаційний режим в південних районах Тернопільщини у 1941— 1944 рр. / Олег Клименко, Сергій Ткачов. — Харків: Ранок НП, 2012. — С. 79. 42 Управління СБУ в ТО. — Т. 5. — Спр. 19826. Кримінальна справа Миколи Скринчука. — Арк. 13, 22. 43 Мизак Н. Курінний УПА «Бистрий» України герой / Нестор Мизак. — Чернівці— Торонто: «Букрек», 2007. — С. 31. 44 Управління СБУ в ТО. — Т. 5. — Спр. 19826… — Арк. 13, 23; ДАТО. — Ф. Р-3432. — Оп. 1. — Спр. 34. Короткі описи боїв ВО «Лисоня». — Арк. 1. 206 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН І УПА у Бучацькому та Заліщицькому повітах, долучилося 15 стріль- ців з чоти к-ра ‘Карого’. Упродовж листопада-грудня 1943 р. у со- тню «Сірі Вовки» вливалися й інші невеликі групи добровольців, внаслідок чого шляхом реорганізації проведеної на початку січня 1944 р. створено три чоти. Першу чоту очолив ‘Сич’, другу — ‘Ви- хор’, третю — ‘Ясень’. Командира ‘Хмеля’ призначено писарем у підрозділі. Під час перебування сотні 19 січня 1944 р. у с. Шутро- минці Заліщицького р-ну, командиром «Сірих Вовків» призначено Корнафеля‘Лемка’, котрий прибув у відділ зі своїм заступником Василем Ниркою‘Реном’45. У перші місяці 1944 р. частину Чортківської окружної Укра- їнської Народної Самооборони — 35 стрільців, передислокували у Бучацький повіт, мабуть, для розбудови нової групи УНС на цьому терені46. Німецька адміністрація і підпорядковані їй силові структури у Галичині побачили розгортання підпільних збройних формувань й намагалися знищити організаційні структури ОУН та створені групи УНС, зокрема і на території Тернопільщини. Операції проти них активізувалися з кінцем осені 1943 р. Так, 7 листопада 1943 р. під час облави у с. Різдвяне Теребовлянського р-ну знищений ра- йонний господарчий референт ОУН ‘Азарт’. Разом з ним загинули районові військові референти, що приїхали у село для проведен- ня наради47. На хут. Миколаївка с. Лисичники Заліщицького р-ну 15 листопада 1943 р. німці несподівано атакували 9 стрільців з УНС. У бою загинуло 4 повстанців та 1 німець48. У с. Гнильче Під- гаєцького р-ну 29 жовтня 1943 р. відділ німецького війська (32 чо- ловік) проводив облаву на подвір’ї господаря Михайла Борсука, в якого раніше стояла група, що відходила в УНС. Господаря за- 45 Управління СБУ в ТО. — Т. 5. — Спр. 19826… — Арк. 13, 24. 46 ЦДАВОУ. — Ф. 3833. — Оп. 1. — Спр. 157 Політичні та надзвичайні звіти вій- ськових округ Тернопільської області. — Арк. 30. 47 Центр дослідження визвольного руху (Далі — ЦДВР). — Ф. 9. — Од. зб. Список полеглих у боротьбі проти німецького режиму. — Арк. 20; Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів в 2 томах. Т. 2: Галичина та Східна Україна / О. Денищук. — Рівне: ППДМ, 2008, — С. 128. 48 ЦДВР. — Ф. 9. — Од. зб. Огляд боротьби ОУН УНС УПА проти німецького режи- му. — Арк. 29; Бібліотека Українського Підпільника. Видання Закордонних частин ОУН / УПА в світлі документів з боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу (Бойові дії УПА). — [б. м.: б. в.], 1960. — Ч. 7. Частина друга. — С. 28. 207 № 22Сергій Волянюк Розбудова Української народної самооборони на Тернопільщині стрелили, а майно пограбували. При цьому в селі провели обшу- ки та арештували 5 людей49. На початку жовтня 1943 р. у с. Іванків Борщівського р-ну потрапив у полон к-р групи УНС ‘Степовий’ (ймовірно, Сава Ющишин). 18 листопа- да 1943 р. у районі сс. Іванків, Гуштинка, Бережанка і Трійця Борщівського р-ну німці про- вели облаву з метою знищення особового складу його підрозді- лу50. 23 листопада 1943 р. німець- кі війська розпочали блокувати лісовий масив між с. Кобилово- локи, Папірня і Яблунів у Ко- пичинеччині, де формувалася та перебувала на вишколі гру- па к-ра ‘Грози’, а 24 листопа- да розпочали штурм. Підрозділ, відбивши атаку ворога, від- ступив51. 16 грудня 1943 р. біля сіл Криниця та Лазарівка Монастириського р-ну німецькі части- ни провели облаву на табір сотні «Сірі Вовки». Чотовий к-р ‘До- вбуш’, який прийняв командування над сотнею, розпочав бій та згодом, разом із стрільцями, відступив52. Омелян Польовий. Фото студентських часів. 49 ЦДАВОУ. — Ф. 3833. — Оп. 1. — Спр. 134 Політичні звіти з військових округ Тернопільської області. — Арк. 46 50 ЦДАВОУ. — Ф. 3833. — Оп. 1. — Спр. 134… — Арк. 42, 61—62; Там само. — Ф. 3836. — оп. 1. — Спр. 65. Політичні і військові звіти з області «Косак». — Арк. 106—107; ЦДВР. — Ф. 9. — Од. зб. Огляд боротьби ОУН УНС УПА проти німецького режиму. — Арк. 29. 51 ЦДАВОУ. — Ф. 3833. — Оп. 1. — Спр. 134… — Арк. 61—62; ДАТО. — Ф. Р-3432. — Оп. 1. — Спр. 204. Хроніка сотні «Буйних». — Арк. 8—9; Бібліотека Українського Підпільника. Видання Закордонних частин ОУН / УПА в світлі документів з бо- ротьби за Українську Самостійну Соборну Державу (Бойові дії УПА). — [б. м.: б. в.], 1960. — Ч. 7. Частина друга. — С. 28. 52 ЦДАВОУ. — Ф. 3833. — Оп. 1. — Спр. 134… — Арк. 84; ДАТО. — Ф. Р-3432. — Оп. 1. — Спр. 34… — Арк. 1. 208 ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН І УПА Військовий референт обласного проводу ОУН та командир УНС на Тернопіллі О. Польовий згадував, що станом на початок 1944 р. було сформовано шість сотень, а ще дві перебували у стадії організації. Повстанський рух поширився з північного-захо- ду на усю південно-східну частину області та частину Кам’янець- Подільщини і Проскурівщини53. За нашими підрахунками, в облас- ті упродовж осені — зими 1943 р. діяли, орієнтовно, вісім більших груп (чот і сотень) УНС, які стали основою для майбутніх відділів УПА. Враховуючи успішні дії повстанської армії на території Волині та південного Полісся упродовж 1943 р., Провід ОУН 5 грудня 1943 р. розглянув питання про переведення всіх воєнних підроз- ділів, створених ОУН, в УПА. За пропозицією Р. Шухевича при- йняли рішення — розширити дії повстанської армії на територію Галичини та сформувати на базі УНС військово-територіальну одиницю — УПА-Захід, тим самим розпочати формувати у краю відділи УПА54. Взимку 1943—1944 рр. на основі УНС Тернопіль- ської області було сформовано третю воєнну округу «Лисоня», військовий штаб якої формувався на основі обласної команди УНС. Перетворення підрозділів УНС на УПА в низових ланках підпілля Тернопільщини завершилося навесні 1944 р. Таким чином, упродовж 1942—1943 рр. військова референтура заклала початки мілітаризації підпільної мережі ОУН на Терно- пільщині. Внаслідок цього було започатковано утворення окруж- них та повітових військових команд, які зайнялися підготовкою членства та симпатиків Організації до збройного спротиву ні- мецькому режиму. Оголошення мобілізації до дивізії СС «Галичи- на» і рейд радянських партизанів С. Ковпака пришвидшили про- 53 Грещук Г. Як «поставала» УПА на Тернопіллі. Спогади командира Третьої ВО «Лисоня» групи повстанських військ УПА-Захід поручника «Остапа» (Омеляна Польового) / Григорій Грещук // Тернопіль Вечірній. — 1992. — 14 жовтня. — С. 2. 54 ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 62. Документи і матеріали УПА. Цілі і за- вдання УПА, накази генерального штабу, інструкції, матеріали по групам УПА — «Північ», «Захід», «Південь». Навчально-виховна робота, звернення, листівки УПА. Описи боїв і рейдів УПА. Статути, настанови. Періодичні та ін. видання УПА. — Арк. 94; Мороз В. До початків діяльності Української Головної Визвольної Ради / Володимир Мороз // Український визвольний рух. — Львів: Інститут украї- нознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Центр досліджень визвольного руху, 2007. — Зб. 10. — С. 214. 209 № 22Сергій Волянюк Розбудова Української народної самооборони на Тернопільщині цес створення перших вишкільних відділів, які в червні — липні 1943 р. отримали назву Українська народна самооборона. На Тер- нопіллі перші збройні вишкільні підрозділи УНС почали активно формуватися з другої половини осені 1943 р. Це ж констатував у 1945 р. військовий штаб воєнної округи «Лисоня», зазначивши: «Осінь і зима 1943 року — це час початків творення відділів УПА на терені «Лисоня». В селах творилися рої, виходили у ліс де орга- нізовувалися в чоти й сотні»55. Реорганізація військового команду- вання та передислокація сотні УНС «Сіроманці» прискорила процес розгортання військових вишкільних відділів, які стали основою регулярних підрозділів УПА. Виходячи з цього, період розбудови Української народної самооборони в Тернопільській області ОУН був доволі короткий та тривав упродовж кількох місяців осінньо- зимового періоду 1943—1944 рр. 55 Короткі описи боїв УПА «Лисоня» (від 16 грудня 1943 року до 5 серпня 1945 року) // Літопис Української Повстанської Армії. — Т. 12: Третя Подільська воєнна окру- га УПА «Лисоня». Документи й матеріали / упоряд. Євген Штендера. — Торонто, 1989. — С. 27.